LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVIII (1997)

Vilija LAZAUSKAITĖ

НАГОЛОШУВАННЯ ІМЕННИКІВ ІЗ ВІДІМЕННИКОВИМИ СУФІКСАМИ -inė, -inis

У статті розглядається наголошування іменників із суфіксами -inė, -inis (balandinė, penkinė, krepšinis, šaltinis). Відіменникові іменники із суфіксами -inė, -inis було зібрано з «Словника сучасної литовської мови» 1993 року. Цей матеріал порівняно з даними попередніх видань «Словника сучасної литовської мови» (DŽ, DŽ₂), діалектних словників (DūnŽ, LzŽ, DrskŽ), «Словника литовської мови» (LKŽ I–XVII) та картотеки відділу словників Інституту литовської мови.

§1. Значна частина слів із цими суфіксами, як стверджує V. Urbutis (LKGI 343, 352; DLKG 115), «спочатку, очевидно, були звичайними прикметниками із суфіксом -inė, -inis, які лише згодом субстантивувалися» (див. також P. Kniūkš 115–119; V. Urb 297; A. Paul 43; S. Ambr 63, 95; A. Pak 61; A. Paul 74–75). Насправді словотвірна структура розглядуваних іменників неоднорідна. Можна говорити і про субстантивацію, і про іменники, утворені за допомогою суфіксів -inė, -inis, — нині важко окреслити межу між похідними одного й іншого типу. Адже діахронічно субстантивація завершується тим, що колишній прикметниковий суфікс синхронічно вже сприймається як словотвірний формант іменника. На підготовленому субстантивацією ґрунті нерідко виникають і поширюються вже власне (морфологічні) словотвірні типи (із суфіксами прикметникового походження), пор. словотвірний тип назв місць із суфіксом -inė (V. Urb 297). Тому сьогодні важко сказати, чи деякі похідні (наприклад, palaidinė, įžambinė, šaltinis та ін.) є іменниками, утвореними за допомогою розглядуваного суфікса, чи субстантивованими прикметниками з цим суфіксом (A. Paul 44; див. також P. Kniūkš 117; A. Paul 74–75). Часто навіть незрозуміло, як зауважує P. Kniūkšta (1976: 117), «з яким іменником їх можна було б уживати як прикметники: degtinė, grietinė, kiaušinis, krūtinė, megztinis, naginė, pirštinė, rudinė, šaltinis».

§2. В академічних граматиках (LKGI, DLKG) похідні із суфіксами -inė, -inis за кількома категоріями класифікують відповідно до зв’язку з твірним словом і словотвірного значення:

1) Назви носіїв ознаки, вираженої іменником. Більшість утворено від іменників, наприклад: skardinė, krūminė, pirštinė, nosinė, pūslinė «хвороба», bulvinis, vatinis; від прикметників, наприклад: rudinė, šiltinė, skersinis, šaltinis; від числівників, наприклад: dešimtinė, keturinė «співана чотирма гуртами сутартіне» (LKGI 343–344; DLKG 115–116).

2) Назви місць (утворені від іменників). Це або назви посуду та подібних предметів, наприклад: muilinė, peleninė, piniginė, або спеціальних

190

назви великих приміщень, наприклад: malkinė, plytinė, vaistinė (LKGI 398; DLKG 134).

3) Назви свят і обрядів (здебільшого у множині). Одні утворено від іменників, наприклад: Petrinės, Joninės; інші — від порядкових числівників, наприклад: Devintinės, Sekminės. Похідні із суфіксом -inė, що мають форму однини, рідко виступають як назви свят, наприклад: žolinė (LKGI 422; DLKG 144).

4) Назви носіїв дієслівної ознаки, наприклад: auklėtinis, -ė, sugyventinis, -ė; grūstinė «1. груба ячна крупа, потовчена в ступі. 2. суп із такої крупи», muštinis «1. старовинна срібна або золота монета. 2. кул. котлета з відбитого м’яса»; megztinis, rinktinė. V. Urbutis (LKGI 323; DLKG 107–108) стверджує, що частину похідних, очевидно, утворено від пасивних дієприкметників минулого часу. Однак нині правильніше було б інакше розглядати словотвір усіх похідних цього типу, а саме виокремити суфікс -tinė, -tinis, який додається до основи інфінітива дієслова (здебільшого перехідного), пор.: jaukintinis, -ė, kinkytinis, ralitine (див. також A. Pak 66). P. Kniūkšta (1976: 116) зазначає, що дієслівні та дієприкметникові похідні можуть уживатися як іменники (augintinis, globotinis, įgaltinis, pintinė, laužtinė), але вважає їх похідними із суфіксами -inė, -inis.

Iš veiksmažodžių daromų daiktavardžių kategorijas plačiau aptaria S. Ambrazas (1993: 63, 95–96, 195, 214).

§3. У перших граматиках і підручниках литовської мови іменники із суфіксами -inė, ~inis наведено як приклади певних типів наголошування, а сам суфікс або взагалі не згадується, або його наголошування не розглядається.

У «Граматиці литовської мови» J. Jablonskio 1922 року згадується суфікс -inė, -inis і наведено такі приклади (без зазначення частини мови): mokytinis «людина, яка здобула освіту...», suktinis «танець», šaltinis, vytinis; degutinė «де палять дьоготь, де його зберігають», druskinė «де зберігають сіль», gimtinė, krūtinė, ligoninė, malkinė, peleninė, pirštinė, plytinė, plunksninė «пір’яна», šaukštinė «ложечниця», šeimyninė, varpinė, viraline (де зберігають варива); petrinės, sekminės, gegužinės, vardinės «іменини» (J. Jabl 371)¹. У «Підручнику литовської мови» (J. Jabl 26–27) автор зазначає, що «в письмовій мові не позначають наголосів, зокрема, у таких багатоскладових словах: /.../ druskinė, ligoninė, malkinė, šeimyninė». У жодній із зазначених праць J. Jablonskis докладніше не пише про наголошування іменників із суфіксами -inė, -inis, а, як видно з прикладів, деякі похідні наводить без наголосу.

§4. V. Kamantauskas (1928: 20), розглядаючи типи наголошування багатоскладових іменників, до типу IIa відносить іменники, які «мають твердий початковий наголос на передостанньому складі або сталий наголос на третьому (четвертому) складі від кінця». Як приклад він наводить іменник naginė. Сам суфікс -inė, -inis у теоретичній частині «Короткого вчення про литовський наголос»

¹ Деякі приклади в «Граматиці литовської мови» J. Jablonskio наведено без наголосу.

191

у цій частині не згадується. У «Словнику наголосу» 1929 року В. Камантаускас наводить кілька десятків похідних із суфіксом -inė: aušrinė і aušrinė, būstinė, daržinė, dėdervinė, deg tinė, dešimtinė, giltinė, giminė, grandinė, kaiminė, krūtinė, marginė, nagingė, palapinė, pamatinė, pirštinė, rudinė, statinė, šiltinė, vytinė, žiiginė.

§5. П. Бутенас (1931: 88, 92) досліджував наголошування багатоскладових іменників другої відміни й говорить про наголошування іменників із «нерухомим наголосом», наприклад šeimyna, šeimyninė, та з «непостійним наголосом», наприклад giltinė – giltinė. Автор (P. But 107) наводить похідні із суфіксом -inė першої (або з нерухомим наголосом), а також другої й третьої (або з непостійним наголосом) акцентних парадигм. Наприклад, із постійним наголошуванням – degutinė, druskinė, ligoninė, malkinė, pirštinė, plytinė, pliunksninė, rašalinė, raštinė, šaukštinė, šeimyninė, varpinė; із непостійним наголошуванням – kareivinės, krūtinė, peleninė, viralinė, Petrinės, Sekminės, gegužinės, vardinės; із рухомим наголосом – daržinė, -ės, daržinė.

Kituose, J. Jablonskio (1901), M. Durio (1929), P. Skardžiaus (1936), B. Babrausko (1939) darbuose priesagos -inė, -inis daiktavardžių kirčiavimas neaptariamas.

§6. У «Словнику литовського правопису» 1948 року зазначено майже півтори сотні похідних із суфіксом -inė, -inis.² Найбільше серед них належить до першої акцентної парадигми (наприклад, ādatinė, dešrinė, išimtinė, lavoninė, papirosinė, vaistinė та ін.), дещо менше — до другої (наприклад, areštinė, kailinė, penkinė, strėninė та ін.), кілька — до третьої (наприклад, giminė 3ᵇ, raug tinė 3ᵃ, stoginė 3ᵃ та ін.).

§7. А. Лайгоніте (A. Laig 36–37; див. також LKGI 237–241), розглядаючи наголошування багатоскладових іменників, зазначає похідні із суфіксами -inė, -inis першої акцентної парадигми (druskinė, malkinė) і другої акцентної парадигми (alinė, skardinė, stiklinė, deg tinė). Вона (A. Laig 45), мабуть, першою звернула увагу на те, що «щодо наголосу варіюють також іменники із суфіксом -inis, -ė». Одні іменники, що позначають місце або приміщення, мають наголос на суфіксі й належать до другої акцентної парадигми: alinė, skardinė, stiklinė тощо. Інші зберігають місце наголосу та інтонацію знахідного відмінка однини твірного слова й належать до першої акцентної парадигми: balaninė, druskinė, mėsinė тощо. У третіх наголос падає на закінчення — daržinė ^(3ᵇ).

У «Литовській акцентології» А. Лайгоніте (1978) окремо не згадує іменників із суфіксом -inė, -inis.

§8. П. Скаржджюс (1968: 43) наводить похідні багатоскладових іменників із суфіксами -inė, -inis першої (žiiginė), другої (aušrinė) і третьої (liepinė «липовий посуд», stoginė «клунія») акцентних парадигм, але не розглядає їхнього наголошування.

§9. Найдетальніше іменники із суфіксами -inė, -inis досліджує А. Пакерис (1994: 61–67, 112–117). Він не обмежується лише даними літературної мови,

² Усі приклади зібрано в покажчику (див. Додаток).

192

спирається на діалектний матеріал, статистичні дані, наводить акцентуаційні варіанти.

A. Pakerys (1994: 61) nurodo, kad pirmosios kirčiuotės vediniai remiasi pirmosios ar antrosios kirčiuotės žodžiais, kurių daugiskaitos naudininko (ar kito panašaus linksnio) kamieno priešpaskutinis skiemuo yra kirčiuotas, pvz., ligóninė (: ligónis, -ė 1, ligóniams, -ėms), mėtìnes (: mėtai 2, mėtams), piŕštinė (: piŕštas 2, piŕštams), rañkinis (: rañką 2, rañkoms) ir kt. Kai kurių daiktavardžių kirčiavimo norma nėra visai nusistovėjusi: „tas pats vedinys vienuose leidiniuose skiriamas pirmajai, kituose – antrajai kirčiuotei ar kirčiuojamas abejopai“ (A. Pak 62). Išvestiniai daiktavardžiai gretinami su tos pačios darybos būdvardžiais, pvz., aliejinė 1 (: aliejus 2) ir aliejinė 2, aliejinė 1 (plg. aliejinė 2 (=1), aliejinė 2, bdv. aliejinis, -ė 2, aliejinis, -ė 1) ir kt. Užfiksuotos tarmių gretybės, pvz., balañdinė 1, balañdinė 2 ir kt., iš kurių į bendrinę kalbą įsileidžiamos tik 1 kirčiuotės lytys (A. Pak 63).

До типу суфіксального наголошування (тобто до другої акцентної парадигми) належать ті похідні, у яких, за словами A. Pakeris (1994: 112), «давальний відмінок (або інший відмінок із тією самою позицією наголосу) основних слів має наголошений не передостанній, а кінцевий, третій чи дальший від кінця склад», наприклад, grandinė (: grandìs 4) тощо.

Наведено кілька десятків похідних із суфіксом -inė, -inis, щодо норм їхнього наголошування в літературній мові існували (а подекуди сумніви є й досі) коливання, наприклад, gaisrinė 2 DŽ, 191, DŽ₂ 159, gaisrinė 1 RŽ 202, gaisrinė 2, gaisrinė 1 DŽ₃ 160 тощо. Як виняток зазначено деякі похідні, віднесені до другої акцентної парадигми, наприклад, kareivìnės (: kareivis 2, kareivìams) тощо (A. Pak 113–114).

§10. До першої акцентної парадигми належать ті похідні із суфіксом -inė, -inis, у яких давальний відмінок множини основних слів має наголошений передостанній склад (інакше кажучи, це давні баритони): būstinė (: būstas 1), dùrpinė (: dùrpės 1), garstýtinė (: garstýtė 1); пор. garstýtinė (: garstýčia 2, garstýčią) DŽ₂200, ýldeginė (: ýldegis 1), kálkinė (: kálkė 1), kárpinės «зоол. родина риб» (: kárpis 1), kìlpinė (: kìlpa 1), kójinė (: kója 1), láiptinė (: láiptas 1), nósinė (: nósis 1), patrõninė (: patrõnas 1), pusiáukampinė (: pusiáukampis 1), pusiáukraštinė (: pusiáukraštis 1); rópinė (: rópė 1), rumbúotinė (: rumbúotas 1), salýklinė (: salýklas 1), sáñkirtinė (: sáñkirta 1), sargýbinė (: sargýba 1), sóstinė (: sóstas 1), súrinė (: sūris 1), sviéstinė (: sviestas 1), vėjìne (: vėjas 1), vét r ine (: vėtra 1); cigãrinė (: cigãras 2), degùtinė (: degùtas 2), dešrėlinė (: dešrėlė 2), gìnklinė (: gìnklas 2), ìždinė (: ìždas 2), knýginė (: knýga 2), lákštiniai (: lákštas 2), mùsinė (: mùšė 2), papirosinė (: papirosas 2), piestùkinė (: piestùkas 2), pipìrinė (: pipìras 2), pyrãginė (: pyrãgas 2), plýtinė (: plýta 2), pùdrinė (: pùdra 2), pùslelìne (: pùslelė 2), ráktinė (: ráktas 2), rãtinė (: rãtas 2), rūbinė (: rūbas 2), saldaininė (: saldáinis 2), salõtinė (: salõta 2), serbėtinė (: serbėntas 2), siūkinė (: siūlė 2), spórinė (: spóra 2), šiùkšlinė (: šiùkšlė 2), vytėlinė (: vytėlė 2), žvãkinė (: žvãkė 2), žvynėlinė (: žvynėlis 2).

193

§11. Частина похідних із суфіксом -inė, -inis, що в сучасній мові належать до першої акцентної парадигми, у діалектах і деяких писемних джерелах мають подвійне наголошування: в одних місцевостях та сама похідна наголошується так само, як основне слово: arbatinė Pn, aliejinė Gs, balandinė Trg; BŽ 99, bulvinė Alk, Ob, cukrinė Mlt; DrskŽ 50, druskinė Jnš, Jž, Mrj; JD 147, LzŽ 63, DrskŽ 73, duoninė Ldk; DrskŽ 77, kailinė Slm, karštinė Ut, Nč, Slk; DrskŽ 140, BŽ 490, kilpinis K, J, kirvinė LKŽ V 875, kojinis Als, Vkš, NmŠ; J, kumštinė Grž, Ppl, lydėkinė DŽ₁ 421, DŽ₂ 366, liepinė Pgr, Mrj, NmŠ, Žgč, ligoninė Jrb, J. Jabl; DrskŽ 192, miltinė Grš, pastoginė Rm, plunksninė J. Jabl, priešinė Pl, DrskŽ 283, raštinė Všv, Gršl, Krš, sėklinė BŽ, šaukštinė Ut, Vdn, Brž, Bsg, Trgn, Gdr; Š, NdŽ, šeimyninė Jnš, Mrj; Rtr, KŽ, šoninė Imb, Kur, Trgn, Klvr, Lb, Dsn; Š, NdŽ, PolŽ, tabakinė KzR, tošinė NdŽ, Š, KŽ, vaflinė LKŽ³, vaistinė Pns; Š, NdŽ, Rtr, valstybinė Š, NdŽ, vamzdinė DŽ₂ 914, velykinė Krs, Nm, Sutk, Kt, vyninė Frn W, virvinė DŽ₂ 939, zuikinė Rdm; в інших місцевостях похідна має наголос на суфіксі: arbatinė Grg, aliejinė Skr, balandinė Vdžg, bulvinė DŽ₁ 95, cukrinė LzŽ 46, druskinė Kv, Up, Skd; K, R₂ 98, duoninė DunŽ 79, kailinė Lpky, karštinė LKŽ V 326, kilpinis Ign, kirvinė Up, Vdk, kojinis GK 1940, kumštinė Alk, Skr, lydėkinė Grg, Slnt, liepinė Dkš, Šn, ligoninė Krš, miltinė Vn, pastoginė Er, Šd, Tv, Lk, Pšš; Jn, plunksninė Erž, priešinė Ūd, raštinė End; Lc, sėklinė Jrb, šaukštinė Dkšt, Dt, šeimyninė Brs, Vgr, Vl, I, šoninė Plt, Všv, Plng, Užv, Šk, tabakinė Klvr, Mrj; KŽ, Rtr, tošinė K₁, Brs, Ggr, Ms, Plt, Srv, vaflinė LKŽ, vaistinė (2) Ppl, Kp, Adm, valstybinė Varn, End, Pln; KŽ, DunŽ 425, velykinė Gdr, Šv, Užv, Slm, vyninė Grg; KŽ, zuikinė KŽ; або ж наголошуються обома способами: kailinė 1 ir kailinė 2 RŽ, karštinė 1 ir karštinė 2 /K/, lydėkinė 1 ir lydėkinė 2 DŽ₃₆₉, sėklinė 1 ir sėklinė 2 NdŽ, tabakinė 1 ir tabakinė 2 NdŽ, vamzdinė 1 ir vamzdinė 2 NdŽ, velykinė 1 ir velykinė 2 NdŽ, virvinė 1 ir virvinė 2 NdŽ, zuikinė 1 ir zuikinė 2 NdŽ. Кілька зі згаданих похідних із суфіксом -inė, -inis у діалектах мають наголос не лише за першою та другою, а й за третьою акцентною парадигмою: bulvinė 3ᵃ Gs, Alk (plg. bulvinė Alk), kojinys Akm, Vkš (plg. kojinis Vkš), liepinė 3ᵃ K, NdŽ та liepinė 3ᵇ Trg, Lkš, Br, malkinė 1 (: malką 1) Alk, Trg, Sb, Grž (plg. malkinė 3ᵃ Jrb), pirštinė 1 (: pirštas 2) Grv, Kv, Ob, Slnt, Kp, Ps, Plv, Erž, Nmč (plg. pirštinė 3ᵇ Skr; K), priešinė Gdl.

Як видно з наведених прикладів, похідні із суфіксом -inė, -inis, що в літературній мові належать до першої акцентної парадигми, на всій території поширення литовської мови мають подвійне наголошування: і на корені, і на суфіксі. У такому разі можна стверджувати, що тенденція до суфіксального наголошування властива не лише якомусь одному діалекту, а всій території поширення литовської мови.

§12. Тенденцію наголошувати суфікс, коли давальний відмінок множини основного слова має наголос на передостанньому складі, відображають і деякі випадки в сучасній мові. Похідні з циркумфлексним коренем нерідко наголошуються на су-

³ LKŽ позначає картотеку Відділу словників Інституту литовської мови.

194

суфіксі, наприклад, aukštinis (: aukštis 2), aukštinė (: aukštis 2), gandrinis (: gandras 2), karklinis (: karklas 2), kiaušinis (: kiauššis 2), lapinė (: lapė 2), marinis (: marios 2), spalinė (: spaliai 2), varinė (: varis 2), žabinė (: žabas 2), žeminė (: žemė 2) пор. žeminė DŽ₁ 969, DŽ₂ 960, DŽ₃ 953, але žeminė DrskŽ 475. Наведені А. Пакерісом (1994: 114–115) слова, як виняток, відносить до другої акцентної парадигми, хоча «іменники, твірною основою яких є слова з наголошеним складом основи передостаннього складу давального відмінка множини (або іншого подібного відмінка), як правило, належать до 1-ї акцентної парадигми».

До другої (а не першої) акцентної парадигми належать також похідні з суфіксом -inė, -inis, які при субстантивації перейняли наголос відповідних прикметників, що найчастіше означають ознаку, пов’язану з матеріалом, з якого або з чим щось зроблено (див. також LKG I 240; A. Pak 115), наприклад, kmyninė (: kmynas 2, plg. bdv. kmyninis, -ė), sidabrinė (: sidabras 2, plg. bdv. sidabrinis, -ė), stumbrinė (: stumbras 2, plg. bdv. stumbrinis, -ė), šermukšninė (: šermukšnis 2, plg. bdv. šermukšninis, -ė), vyšninė (: vyšnia 2, plg. bdv. vyšninis, -ė).

Субстантивація могла визначити наголос і тих іменників, твірною основою яких є трискладові слова першої акцентної парадигми. Вони, як і прикметники, утворені від багатоскладових слів першої акцентної парадигми, зазвичай мають наголос на суфіксі, наприклад, adatìnė (: ádata 1, plg. bdv. adatinis, -ė), parakinė (: párakas 1, plg. bdv. parakinis, -ė), penkrublinė (: penkrublis 1, plg. bdv. penkrublinis), poilsinė (: póilsis 1, plg. bdv. poilsinis, -ė), rankšluostinė (: rankšluostis, plg. bdv. rankšluostinis, -ė), silosinė (: silosas, plg. silosinis, -ė), skepetinė, skepetinis (: skepeta 1, plg. bdv. skepetinis, -ė), spanguolinė (: spanguolė 1, plg. bdv. spanguolinis, -ė), šautuvinė (: šautuvas 1, plg. bdv. šautuvinis, -ė), šimtrublinė (: šimtrublis 1, plg. bdv. šimtrublinis, -ė), vasarinė (: vasara 1, plg. bdv. vasarinis, -ė), trirublinė (: trirublis 1, plg. bdv. trirublinis), tūkstantinė (: tūkstantis 1, plg. bdv. tūkstantinis, -ė), užkandinė (: užkanda 1, plg. bdv. užkandinis, -ė), užmiestinė (: užmiestis 1, plg. bdv. užmiestinis, -ė), žemuoginė (: žemuogė 1, plg. žemuoginis, -ė).

Деякі згадані похідні із суфіксом -inė, -inis у «Словнику сучасної литовської мови» 1954 року мали закономірний наголос, тобто належали до першої акцентної парадигми: adatinė, parakinė, šautuvinė, а в пізніших виданнях їх віднесено лише до другої акцентної парадигми.

Спостерігається тенденція наголошувати на суфіксі й ті похідні із суфіксом -inė, -inis, у твірному слові яких наголошений короткий голосний, наприклад, braižiklinė (: braižiklis 2, plg. braižiklinė DŽ₁ 87), drabužinė (: drabužis 2, plg. drabužinė DŽ₁ 145), kepurinė (: kepurė 2, plg. kepurinė ir kepurinė DŽ₁ 331), krūtinė (: krūtinė 2, DŽ₁ neminima), vežiminė (: vežimas 2).

Тенденцію розмовної мови наголошувати на суфіксі (lavoninė 2) відображає також акцентуація слова lavóninė 1 (: lavónas 1): у словниках зафіксовано лише його першу акцентну парадигму.

До суфіксального наголошування тяжіють і іншомовні слова, наприклад, bagažinė (: bagažas 2), elektrinė (: elektra 2), хоча наголошувати їх слід на корені: bagā-

195

žinė 1 Dž 60 (пор. bagažas 2), elektrinė 1 Rž 199 (пор. elektra 2).

§13. До суфіксально наголошуваних (тобто належних до другої акцентної парадигми) належать ті похідні, у твірних слів яких давальний відмінок множини має наголошений кінцевий склад (інакше кажучи, має рухомий наголос): alinė (: alùs 4), ausinė (: ausìs 4), blusinės (: blusà 4), dešrinė (: dešrà 4), garinė (: gãras 4), girinė (: gìra 4), gleivinė (: gleivės 4), grandinė (: grandìs 4), gumbinė (: gumbas 4), kampinė (: kampas 4), kraštinė (: kraštas 4), krepšinis (: krepšys 4), laivinė (: laivas 4), ledinė (: lėdas 4), lininis (: linas 4), lopšinė (: lopšys 3, 4), miškìnis (: miškas 4), naktinis, -ė (: naktis 4), naminė (: namas 4), namìnis, -ė (: namas 4), penkinė (: penki 4), plaušinė (: plaušas 4), pūkinė (: pūkas 4), pūslinė (: pūslė 4), pušinė (: pušis 4), ražinė (: ražas 4), rudinė (: rūdas 4), saginė (: sagà 4), siurblinė (: siurblỹs 4), skalinė (: skalà 4), skardinė (: skardà 4), skrandinė (: skrandà 4), skreplinė (: skreplỹs 4), skujinė (: skujà 4), statinė (: statùs 4), stiklinė (: stiklas 4), strėlinė (: strėlė 4), šatrinė (: šatrà 4), šeškinė (: šeškas 4), šilinė (: šìlas 4), šilkinė (: šìkas 4), vairinė (: vaĩras 4), vinìnė (: vinis 4), vytinė (: vytis 4); твірні слова третьої акцентної парадигми майже всі трискладові: dilgėlinė (: dilgėlė 3ᵃ), garvežinė (: garvežys 3ᵃ), gegužinė (: gegužė 3ᵇ), geralinė (: gėralas 3ᵇ), kambarinė (: kambarys 3ᵇ), katilinė (: katilas 3ᵇ), keturinė (: keturi 3ᵇ), pamatinė (: pamatas 3ᵇ), pašarinė (: pašaras 3ᵇ), patalinė (: patalas 3ᵇ), pavarinė (: pavarà 3ᵇ), peleninė (: pelenai 3ᵇ), piniginė (: pinigas 3ᵇ), rašalinė (: rašalas 3ᵇ), riešutinė (: riešutas 3ᵃ), skiedininė (: skiedinỹs 3ᵇ, 3ᵃ) smegeninė (: smegenys 3ᵇ), spragilinė (: spragilas 3ᵇ), sultininė (: sultinỹs 3ᵇ, 3ᵃ), šermeninė (: šermėnys 3ᵇ), uodeginė (: uodega 3ᵃ), užkūrinė (: užkūrys 3ᵇ), vidurinė (: vidurỹs 3ᵇ), žagarinė (: žagaras 3ᵇ), žibalinė (: žibalas 3ᵇ), за винятком reikmeninė (: reikmuo 3ᵇ), sarginė (: sárgas 3), sprandinė (: sprándas 3), šiaudinė (: šiaudas 3), vandeninė (: vanduo 3ᵃ).

§14. Деякі похідні із суфіксальним наголосом у сучасній мові в діалектах і писемних джерелах мають кореневий наголос (тобто належать до першої акцентної парадигми): aušrinė Gs, Grž, Kp, Klv, D, Sts; J і aušrinė Ds, Grž, beržinė Pln, Skr; BM 290 і beržinė LKŽ I 777, blaudžinė Alk, Pnm, Vdk, Užv і blaudžinė Pn, Stč, Jnšk, Sdb, Joninės Dkš; K, Š, NdŽ, DrskŽ 126 і Joninės Pjv; NdŽ, MŽ, R, raģinė An, Br; JR 104 і raģinė An, skersinė NdŽ і skersinė Pl, Trs; NdŽ, skiedrinė NdŽ і skiedrinė Plv, stalinė NdŽ, KŽ і stalinė Rtr, BŽ, šimtinė Jrb, Dg, Dglš; Š, KŽ, Rtr і šimtinė Kbr; M, NdŽ, L, šratinė NdŽ, KŽ і šratinė BŽ, vakarinė Gd; Lc, P. Skar і vakarinė FrnW, Žolinė «свято Успіння Пресвятої Діви Марії» Slm, Eig, Krš, Sd, Kp, Skp; DūnŽ 461 і Žolinė Sug, Alv; DrskŽ 484, žolinė Krš і žolinė Db; а інші мають наголос на закінченні (тобто належать до третьої акцентної парадигми): marginė Jrk, Šauk, Kl 461 і marginė Slnt; NdŽ, šaltinis Skr, Vkv, Pls, Ėr, Jrb; K, Š, NdŽ, J і šaltinỹs Lb; N, taukinė Jrb, Nm, Všt, Erž, Skr, Ds, Km і taukinė Plk.

У «Словнику сучасної литовської мови» (DŽ₃ 160) для похідного gaisrinė наведено два варіанти наголошування: нормативний варіант gaisrinė (: gaisras 4) і розмов-

196

у цій мові переважає gaisrinė (1). Останнє слово не зафіксоване в «Словнику литовської мови» (LKŽIII 36).

До другої акцентної парадигми належить і іменник palapinė, який не має очевидної словотвірної основи; його можна трактувати як субстантивований прикметник.

§15. До першої акцентної парадигми як виняток належить, за твердженням А. Пакеріса (1994: 64), невелика група похідних із суфіксом -inė, утворених від слів, давальний відмінок множини яких закінчується наголошеним складом: anglinė (: anglis 4, anglims), kvapinė (: kvapas 4, kvapáms), mėsinė (: mėsà 4, mėsóms), pilvinė (: pilvas 4, pilváms), stoginė (: stógas 3, stogáms), varpinė (: varpas 4, varpáms). Усі наведені похідні (крім anglinė) у діалектах мають наголос на суфіксі: kvapinė Ss, mėsinė Jrb; J, pilvinė Vlk, Dkšt, Dglš, Ign, stoginė Rdm; KŽ (а також пор. stoginė Lnk, Plng, Gršl), varpinė Ss; Š, NdŽ. У «Словнику сучасної литовської мови» (DŽ₃ 346) суфіксальний варіант наголошення наведено лише для похідного kvapinė. Суфіксальне наголошення могло бути зумовлене не лише субстантивацією, а й зміною акцентуації твірних слів.

Prie išimčių A. Pakerys (1994: 64) linkęs priskirti ir vedinį nàginė, jei pamatiniu žodžiu laikomas nàgas 4, nagáms. Šis vedinys tarmėse kirčiuojamas arba pastoviai – nàginė Pai, Kl; DūnŽ 512, DrskŽ 220, arba trečiąja kirčiuote – naginė Šv, Grd, Skr, Brsl, Pns, Jrb.

Винятком слід вважати й іменник šil̃tinė, якщо його пов’язувати з прикметником šil̃tas, -à 4. Однак А. Пакеріс (1994: 64) схильний вважати основою похідного іменник другої акцентної парадигми šil̃tis «теплота, нагрівання, висока температура». У писемних джерелах зафіксовано також варіант із суфіксальним наголосом: šil̃tinė /K/, Rtr.

§16. За третьою акцентною парадигмою (3ᵇ) наголошується іменник daržinė (: daržas 4, daržáms), а також kàpinės ^3ᵇ, хоча kãpas 4, kapáms. Останній похідний іменник у діалектах має також суфіксальний наголос — kapìnės Tvr, Trak, Jrb, Švnč, Ad. Таке наголошення могло бути зумовлене субстантивацією; пор. прикметник kapìnis, -ė.

§17. З наведеного матеріалу видно, що іменники з іменниковою основою та суфіксом -inė, -inis з нерухомим наголосом у діалектах також схильні переходити до типу суфіксального наголошення (наприклад, arbãtinė 1 та arbatinė 2). Ця тенденція простежується і в розмовному мовленні. Серед 249 розглянутих іменників із суфіксом -inė, -inis лише 50 (20,8%) зберігають місце наголосу твірного слова й не мають варіантів із суфіксальним наголосом (наприклад, bū̃stinė, nõsinė). Загалом це відповідає тенденціям литовського наголошування. Статистичні дані свідчать (Karosienė, Girdenis 1990: 36–46), що в три склади́стих словах особливо поширений наголос на передостанньому складі (51,71% усіх випадків): зі збільшенням довжини слів наголос ніби переміщується до їхньої середини (Girdenis 1983: 117–118).

Отже, в нормативних словниках літературної мови іменники із суфіксом -inė, -inis слід подавати з варіантами наголошення: поряд із наголосом на корені (lavóninė 1) наводити наголос на суфіксі (lavoninė 2).

197

Priedas

ПОКАЖЧИК ІМЕННИКІВ ІЗ ІМЕННИКОВОЮ ОСНОВОЮ ТА СУФІКСОМ -inė, -inis У РІЗНИХ ДЖЕРЕЛАХ

adatinė (2), DŽ₃ 2, DŽ₂ 4, LKŽ I 19, RŽ 151, A. Pak 113, 116

adatinė (1), DŽ₂ 2, LKŽ I 19, A. Pak 113

aliejinė (1), DŽ₃ 9, DŽ₂ 11, DŽ₁ 11, LKŽ I 98, RŽ 153, LKG I 398, A. Pak 62

aliejinė (2), LKŽ I 98, RŽ 153, LKG I 398, A. Pak 62

alinė (2), DŽ₃ 10, DŽ₂ 11, DŽ₁ 12, LKŽ I 99, RŽ 153, A. Laig 37, 45, LKG I 241

anglinė (1), DŽ₃ 13, DŽ₂ 14, LKŽ I 138, RŽ 155, A. Pak 64

apýverpinė (1), DŽ₃ 26, DŽ₂ 28, LKŽ I 233, A. Pak 65

arbatinė (1), DŽ₃ 39, DŽ₂ 40, DŽ₁ 33, LKŽ I 290, RŽ 159, LKG I 398, A. Pak 62, 66

чайна (2), LKŽ I 290, LKG I 398, DūnŽ 32, A. Pak 62

височинна (2), DŽ₃ 64, DŽ₂ 63, DŽ₁ 55, A. Pak 112

височинний (2), DŽ₃ 64, DŽ₂ 63, DŽ₁ 55, LKŽ I 493, LžŽ 27, DrskŽ 24

височинник, LžŽ 27

навушниця (2), DŽ₃ 64, DŽ₂ 63, DŽ₁ 55, LKŽ I 501, LKG I 353, DūnŽ 468, DLKG 115

світанкова (2), DŽ₃ 65, DŽ₂ 64, DŽ₁ 56, LKŽ I 513, V. Kam II 17, RŽ 164, A. Laig 45, P. Skar 43, A. Pak 114

світанкова (1), LKŽ I 513, V. Kam II 17, A. Pak 114

багажник (2), DŽ₃ 68, DŽ₂ 66, RŽ 166, A. Pak 115, 116

багажник (1), DŽ₂ 60, LKŽ I 554, A. Pak 115

голуб’ятня (1), DŽ₃ 69, DŽ₂ 68, LKŽ I 584, A. Pak 61, 63

голуб’ятня (2), LKŽ I 584, A. Pak 63

березова (2), DŽ₃ 80, DŽ₂ 78, DŽ₁ 76, LKŽ I 777, A. Pak 114

березова (1), LKŽ I 777, A. Pak 114

гомілкова панчоха (2), DŽ₃ 85, DŽ₂ 83, DŽ₁ 83, LKŽ I 893, LKG I 353, A. Pak 114

гомілкова панчоха (1), LKŽ I 893, A. Pak 114

блохи, мн. (2), DŽ₃ 87, DŽ₂ 85, DŽ₁ 86, LKŽ I 954

braižiklinė (2), DŽ₃ 88, DŽ₂ 86, A. Pak 115

braižiklinė (1), DŽ₁ 87, LKŽ I 986, RŽ 175, A. Pak 115

bulvinė (1), DŽ₃ 94, DŽ₂ 92, LKŽ I 1156, LKG I 398, A. Pak 63

bulvinė (2), DŽ₁ 95, LKŽ I 1156, DLKG 116, A. Pak 63

bulvinė (3ᵃ), LKŽ I 1156, LKG I 398

būstinė (1), DŽ₃ 95, DŽ₂ 93, DŽ₁ 98, LKŽ I 1211, V. Kam II 25, RŽ 179, A. Pak 61

cigarinė (1), DŽ₃ 98, DŽ₂ 96, DŽ₁ 102, LKŽ II 26

cukrinė (1), DŽ₃ 100, DŽ₂ 98, DŽ₁ 104, LKŽ II 49, LKG I 394, A. Paul 56

cukrinė (2), LžŽ 46

daržinė (3ᵇ), DŽ₃ 109, DŽ₂ 107, DŽ₁ 118, LKŽ II 206, V. Kam II 28, P. Būt 10, RŽ 185, A. Laig 45, DūnŽ 478, LžŽ 52

degutinė (1), DŽ₃ 113, DŽ₂ 111, DŽ₁ 123, LKŽ II 377, P. Būt 107, RŽ 187

dešimtinė (2), DŽ₃ 117, DŽ₂ 115, DŽ₁ 130, LKŽ II 436, V. Kam II 30, A. Laig 45, LKG I 344, DrskŽ 64, DLKG 116, A. Pak 114

dešimtinė (1), LKŽ II 436, A. Pak 114

dešrelinė (1), DŽ₃ 118, DŽ₂ 116, DŽ₁ 130, LKŽ II 440

dešrinė (2), DŽ₃ 118, DŽ₂ 116, DŽ₁ 130, LKŽ II 440, DūnŽ 79, DrskŽ 64

dešrinė (1) RŽ 188

dilgėlinė (2), DŽ₃ 123, DŽ₂ 121, DŽ₁ 138, LKŽ II 548, LKG I 344

drabužinė (2), DŽ₃ 128, DŽ₂ 126, LKŽ II 623, RŽ 192, A. Pak 115, 116

198

drabužinė (1), DŽ₃ 145, LKŽ II 623, A. Pak 115

ýldeginis (1), DŽ₃ 208, DŽ₂ 206, DŽ₁ 254, LKŽ IV 38

березова горілка (1), LKŽ IV 38

iždinė (1), DŽ₃ 265, DŽ₂ 264, DŽ₁ 285, LKŽ IV 284

Joninės мн. (2), DŽ₃ 268, DŽ₂ 267, DŽ₁ 289, LKŽ IV 356, RŽ I 422, LKG I 422, DrskŽ 126, A. Pak 115, 116

Joninės мн. (1), DŽ₃ 268, LKŽ IV 356, LKG I 422, A. Paul 57

йосипівка (2), DŽ₃ 271

Juozapinės мн. (2), LKŽ IV 429

kailinė (1), DŽ₃ 274, DŽ₂ 274, DŽ₁ 298, LKŽ V 51, LKG I 353, A. Paul 55, A. Pak 62

kailinė (2), LKŽ V 51, RŽ 227, A. Pak 62

kalkinė (1) DŽ₃ 278, DŽ₂ 278, DŽ₁ 304, LKŽ V 172, RŽ 228

kambarinė (2), DŽ₃ 280, DŽ₂ 279, DŽ₁ 306, LKŽ V 173

kampinė (2), DŽ₃ 280, DŽ₂ 280, DŽ₁ 307, LKŽ V 182

kapinės (3ᵇ), DŽ₃ 283, DŽ₂ 282, DŽ₁ 310, LKŽ V 232, A. Laig 45, LKG I 398, LžŽ 106, DrskŽ 137

цвинтар (2), LKŽ V 232

karklinis (2), DŽ₃ 285, DŽ₂ 285, DŽ₁ 315, LKŽ V 293

вербовий (1), LKŽ V 293

карпінес (1), DŽ₃ 286, DŽ₂ 286, LKŽ V 307

karštinė (1), DŽ₃ 287, DŽ₂ 287, DŽ₁ 316, LKŽ V 326, RŽ 232, DrskŽ 140, A. Pak 64

карштіне (2), LKŽ V 326

katilinė (2), DŽ₃ 290, DŽ₂ 291, DŽ₁ 322, LKŽ V 409, A. Pak 112

kepurinė (2), DŽ₃ 297, DŽ₂ 298, DŽ₁ 331, LKG I 344, A. Pak 115

кепурініс (2), LKŽ V 594

кепурініс (1), LKŽ V 594

kepūrinė (1), RŽ 236

keturinė (2), DŽ₃ 299, DŽ₂ 300, DŽ₁ 344, LKŽ V 657, LKG I 344, DLKG 116

kiaušinis (2), DŽ₃ 302, DŽ₂ 302, DŽ₁ 337, LKŽ V 713, DunŽ 496, LžŽ 116, DrskŽ 150, A. Pak 114

kilpinė (1), DŽ₃ 304, LKŽ V 790, A. Pak 61

kilpinis (1), DŽ₃ 304, DŽ₂ 305, DŽ₁ 340, LKŽ V 790

петльовий (2), LKŽ V 790

kirvinė (1), DŽ₃ 307, DŽ₂ 308, DŽ₁ 344, LKŽ V 875, A. Pak 63

kirvinė (2), LKŽ V 875, A. Pak 63

kmyninė (2), DŽ₃ 316, DŽ₂ 317, DŽ₁ 356, LKŽ VI 188

кминниця (1), LKŽ VI 188

knyginė (1), DŽ₃ 317, DŽ₂ 319, DŽ₁ 358, LKŽ VI 241, RŽ 244

kojinė (1), DŽ₃ 319, DŽ₂ 321, DŽ₁ 360, LKŽ VI 295, RŽ 245, A. Laig 45, LKG I 353, DLKG 115

kojinis (1), DŽ₃ 319, DŽ₂ 321, DŽ₁ 360, LKŽ VI 295

взуттєвий (2), LKŽ VI 295

взуття (3ª), LKŽ VI 295

kraštinė (2), DŽ₃ 329, DŽ₂ 331, DŽ₁ 376, LKŽ VI 444, RŽ 248

krepšinis (2), DŽ₃ 332, DŽ₂ 380, DŽ₁ 380, LKŽ VI 532, A. Pak 112, 116

krūtinė (2), DŽ₃ 337, DŽ₂ 340, LKŽ VI 736, A. Pak 115

kumštinė (1), DŽ₃ 341, DŽ₂ 344, LKŽ VI 887, A. Pak 63

kumštinė (2), LKŽ VI 887, A. Pak 63

kvapinė (1), DŽ₃ 346, DŽ₂ 349, DŽ₁ 398, LKŽ VI 1045, A. Pak 64

kvapinė (2), DŽ₃ 346, LKŽ VI 1045

сходова клітка (1), DŽ₃ 354, DŽ₂ 354, RŽ 257, A. Pak 61, 63, 66

корабельня (2), DŽ₃ 352, DŽ₂ 355, LKŽ VII 75

ла́кштиняй, мн. (1), DŽ₃ 353, DŽ₂ 356, DŽ₁ 406, LKŽ VII 97

199

листяна хатина¹ (2), DŽ₃ 355, DŽ₂ 358, DŽ₁ 409, LKŽ VII 149, RŽ 258, A. Pak 115, 116 листяна хатина (1), LKŽ VII 149 листяна хатина² (2), DŽ₃ 355, DŽ₂ 358, DŽ₁ 409, LKŽ VII 149, LKG I 353, A. Pak 115, 116 покійницька (1), DŽ₃ 357, DŽ₂ 361, DŽ₁ 413, LKŽ VII 210, RŽ 259, A.Pak 62, 66 льодова (2), DŽ₃ 358, DŽ₂ 361, DŽ₁ 413, LKŽ VII 224, RŽ 259 смолокурня (1), DŽ₃ 363, DŽ₂ 366, DŽ₁ 421, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 62 смолокурня (2), DŽ₃ 363, LKŽ VII 403 липова (1), DŽ₃ 364, DŽ₂ 367, DŽ₁ 422, LKŽ VII 425, A. Pak 63 липова (2), LKŽ VII 425, A. Pak 63 липова (3ᵃ), LKŽ VII 425, P. Skar 43, A. Pak 63 липова (3ᵇ), LKŽ VII 425 лікарня (1), DŽ₃ 367, DŽ₂ 370, DŽ₁ 425, LKŽ VII 479, J. Jabl 371, J. Jabl 27, P. Būt 107, A. Laig 45, LKG 398, DrskŽ 192, A. Paul 56, A. Pak 61, 63 лікарня (2), LKŽ VII 479, DūnŽ 176 лляний (2), DŽ₃ 369, DŽ₂ 372, DŽ₁ 427, LKŽ VII 532 колискова (2), DŽ₃ 374, DŽ₂ 376, DŽ₁ 433, LKŽ VII 654 дровітня (1), DŽ₃ 379, DŽ₂ 382, DŽ₁ 440, LKŽ VII 801, Jabl 371, J. Jabl 27, P. Būt 107, RŽ 268, A. Laig 34, 45, LKG I 238, 398, A. Paul 56, DrskŽ 200, A. Pak 61, 63 дровітня (3ᵃ), LKŽ VII 801, A. Pak 63 комора для льону (2), DŽ₃ 382, DŽ₂ 384, DŽ₁ 443, V. Kam II 72, LKG I 344 комора для льону (3ᵇ), LKŽ VII 853 морський (2), DŽ₃ 382, LKŽ VII 859 м’ясна крамниця (1), DŽ₃ 393, DŽ₂ 395, DŽ₁ 457, LKŽ VIII 44, RŽ 272, A. Laig 45, DrskŽ 207, A. Pak 64 м’ясна крамниця (2), LKŽ VIII 44 млинарня (1), DŽ₃ 399, LKŽ VIII 197, RŽ 274, A. Pak 63 млинарня (2), LKŽ VIII 197, A. Pak 63 лісовий (2), DŽ₃ 402, DŽ₂ 405, DŽ₁ 470, LKŽ VIII 290 мийниця (1), DŽ₃ 410, DŽ₂ 412, DŽ₁ 479, LKŽ VIII 438, DrskŽ 219 шкіряна майстерня (1), DŽ₃ 412, DŽ₂ 414, DŽ₁ 482 шкіряні рукавиці (1), LKŽ VIII 501, V. Kam I 20, II 27, P. Būt 93, 94, DūnŽ 512, DrskŽ 220, A. Pak 64, 65 шкіряна майстерня (3ᵇ), LKŽ VIII 501, A. Pak 65 нічний (2), DŽ₃ 413, DŽ₂ 415, LKŽ VIII 519 хатній (2), DŽ₃ 413, DŽ₂ 416, DŽ₁ 483, LKŽ VIII 353, RŽ 279 хатній (2), DŽ₃ 413, DŽ₂ 416, DŽ₁ 484, LKŽ VIII 352, DrskŽ 221, DLKG 116 носова хустка (1), DŽ₃ 428, DŽ₂ 433, DŽ₁ 504, LKŽ VIII 868, A. Laig 45, LKG I 353, LzŽ 178, DLKG 115, A. Pak 61, 66 намет (2), DŽ₃ 487, DŽ₂ 493, DŽ₁ 536, LKŽ IX 240, V. Kam II 83, DūnŽ 516, A. Pak 112 основна хата (2), DŽ₃ 491, DŽ₂ 496, DŽ₁ 538, LKŽ IX 286, V. Kam II 84, RŽ 290, LKG I 353, DLKG 115 помийниця (2), DŽ₃ 491, DŽ₂ 497, DŽ₁ 538 паперова лялька (1), DŽ₃ 497, DŽ₂ 507, DŽ₁ 542, LKŽ IX 366, RŽ 291 порохівниця (2), DŽ₃ 500, DŽ₂ 505, DŽ₁ 544, LKŽ IX 397, RŽ 292 порохівниця (1), DŽ₂ 544 навіс (1), DŽ₃ 517, DŽ₂ 623, DŽ₁ 554, LKŽ IX 533, RŽ 293 кормова (2), DŽ₃ 519, DŽ₂ 526, DŽ₁ 556, LKŽ IX 558, RŽ 294 постільна білизна (2), DŽ₃ 523, DŽ₂ 529, DŽ₁ 558, LKŽ IX 602, RŽ 294 патронниця (1), DŽ₃ 526, DŽ₂ 533, DŽ₁ 561, LKŽ IX 632 вагонна (2), DŽ₃ 529, DŽ₂ 536, DŽ₁ 563, LKŽ IX 669 альтанка (2), DŽ₃ 530, DŽ₂ 538, DŽ₁ 564, LKŽ IX 684, A. Pak 115 попільниця (2), DŽ₃ 536, DŽ₂ 543, DŽ₁ 569, LKŽ IX 761, P. Būt 107, A. Laig 45, LKG I 398, A.

200

Paul 56, LžŽ 190, DLKG 134

п’ятигривнева купюра (2), DŽ₃ 538, DŽ₂ 545, DŽ₁ 571, LKŽ IX 793, RŽ 296, LKG I 344, DūnŽ 253, DLKG 116

п’ятирубльова купюра (2), DŽ₃ 538, DŽ₂ 545, DŽ₁ 571, LKŽ IX 796, RŽ 296

пенал (1), DŽ₃ 553

черевна кила (1), DŽ₃ 556, DŽ₂ 564, DŽ₁ 585, LKŽ IX 1028, DrskŽ 263

черевна кила (2), LKŽ IX 1028

гаманець (2), DŽ₃ 557, DŽ₂ 564, DŽ₁ 585, LKŽ IX 1042, RŽ 299, LKG I 398, DūnŽ 258, A. Paul 56, DLKG 134, A. Pak 112

перцівниця (1), DŽ₃ 557, DŽ₂ 565, DŽ₁ 586, LKŽ IX 1071, RŽ 299, A. Pak 62

перцівниця (2), LKG I 398

форма для пирога (1), DŽ₃ 558, DŽ₂ 566, DŽ₁ 586, LKŽ IX 1083, RŽ 300, A. Pak 63

форма для пирога (2), LKŽ IX 1083, A. Pak 63

рукавиця (1), DŽ₃ 560, DŽ₂ 568, DŽ₁ 589

pirštinės (1), LKŽ X 32, Jablₐ 371, V. Kam II 91, P. Būt 107, A. Laig 45, LKG I 353, DūnŽ 521, LžŽ 197, DrskŽ 267, DLKG 115, A. Pak 61, 63

pirštinė (3^b), LKŽ X 32, A. Pak 63

plaušinė (2), DŽ₃ 564, DŽ₂ 570, DŽ₁ 593, LKŽ X 110, RŽ 301

plytinė (1), DŽ₃ 569, DŽ₂ 576, DŽ₁ 599, LKŽ X 252, J. Jablₐ 371, P. Būt 107, LKG I 398, A. Paul 56, DLKG 134, A. Pak 61

plūnksninė (1), DŽ₃ 572, DŽ₂ 579, DŽ₁ 602, LKŽ X 353, J. Jablₐ 371, P. Būt 107, A. Pak 63

plunksninė (2), LKŽ X 353, A. Pak 63

poilsinė (2), DŽ₃ 574, DŽ₂ 581, LKŽ X 405

priešinė (1), DŽ₃ 601, DŽ₂ 610, DŽ₁ 623, LKŽ X 695, A. Laig 45, DrskŽ 283

priešinė (2), LKŽ X 695

priešinė (3^a), LKŽ X 695

pūdrinė (1), DŽ₃ 627, DŽ₂ 635, DŽ₁ 635, LKŽ X 845

pūkinė (2), DŽ₃ 628, DŽ₂ 636, DŽ₁ 636, LKŽ X 860

pusiáukampinė (1), DŽ₃ 633, DŽ₂ 641, DŽ₁ 641, LKŽ X 1023

pusiáukraštinė (1), DŽ₃ 633, DŽ₂ 641, DŽ₁ 641, LKŽ X 1024

pūšelìnė (1), DŽ₃ 634, DŽ₂ 642, DŽ₁ 642, LKŽ X 1044

pūšinė (2), DŽ₃ 634, DŽ₂ 642, DŽ₁ 643, LKŽ X 1045, LKG I 353, DLKG 115

pušinė (2), DŽ₃ 636, DŽ₂ 644, DŽ₁ 644, LKŽ X 1106

raginė (2), DŽ₃ 639, DŽ₂ 646, DŽ₁ 648, LKŽ XI 32, LKG I 353

рогова (1), LKŽ XI 32

ра́ктинє (1), DŽ₃ 642

rankšluostinė (2), DŽ₃ 643, DŽ₂ 651, LKŽ XI 173

рушникарня (1), LKŽ XI 173

rašalinė (2), DŽ₃ 644, DŽ₂ 652, DŽ₁ 655, LKŽ XI 207, RŽ 313, LKG I 398, A. Paul 56

чорнильниця (1), P. Būt 107

raštinė (1), DŽ₃ 645, DŽ₂ 653, DŽ₁ 656, LKŽ XI 232, P. Būt 107, A. Pak 63

raštinė (2), LKŽ XI 232, A. Pak 63

rātinė (1), DŽ₃ 646, DŽ₂ 653, DŽ₁ 657, LKŽ XI 243

ražinė (2), DŽ₃ 649, DŽ₂ 656, DŽ₁ 661, LKŽ XI 341, LKG I 353

reikmeninė (2), DŽ₃ 651, DŽ₂ 659, DŽ₁ 665, LKŽ XI 387

riešutinė (2), DŽ₃ 659, DŽ₂ 666, LKŽ XI 579

rōpinė (1), DŽ₃ 664, DŽ₂ 671, DŽ₁ 682, LKŽ XI 833, LKG I 344

rūbinė (1), DŽ₃ 665, DŽ₂ 672, DŽ₁ 683, LKŽ XI 584, A. Laig 45, A. Pak 61

рудні́на (2), DŽ₃ 665, DŽ₂ 672, DŽ₁ 683, LKŽ XI 870, V. Kam II 102, RŽ 319, LKG I 344, A. Paul 60, A. Paul 74, DLKG 116

румбуоті́не (1), DŽ₃ 667, DŽ₂ 686, DŽ₁ 674, LKŽ XI 953

са́гіне̇ (2), DŽ₃ 670

201

цукеркова́ (1), DŽ₃ 671, LKŽ XII 62

солодова́ (1), DŽ₃ 672, DŽ₂ 679, DŽ₁ 693, LKŽ XII 79

солодова́ (2), RŽ 321

салотова́ (1), DŽ₃ 672, DŽ₂ 679, DŽ₁ 693, LKŽ XII 82, A. Pak 61

зіткне́ння (1), DŽ₃ 675, DŽ₂ 681, DŽ₁ 696, LKŽ XII 127

вартова́ (1), DŽ₃ 676, DŽ₂ 683, DŽ₁ 698, LKŽ XII 156

вартова́ (2), DŽ₃ 676, DŽ₂ 683, DŽ₁ 698, LKŽ XII 157

вартова́ (1), LKŽ XII 157, RŽ 322

насіннєва́ (1), DŽ₃ 684, DŽ₂ 690, DŽ₁ 707, LKŽ XII 331, LKG I 398

насіннєва́ (2), LKŽ XII 331, RŽ 324

смороди́нова (1), DŽ₃ 687, DŽ₂ 694, LKŽ XII 424, RŽ 325

срібна́ (2), DŽ₃ 690, DŽ₂ 696, DŽ₁ 714, LKŽ XII 500, DrskŽ 323

оселедцева́ (1), DŽ₃ 692, DŽ₂ 698, LKŽ XII 548

силосна (2), DŽ₃ 692, DŽ₂ 698, DŽ₁ 716, LKŽ XII 550

сховище для зерна (2), DŽ₃ 693, DŽ₂ 699, DŽ₁ 717, LKŽ XII 565, LKG I 344

насосна (2), DŽ₃ 695, DŽ₂ 701, LKŽ XII 610

вапнярня (2), DŽ₃ 697, DŽ₂ 702, DŽ₁ 724, LKŽ XII 705, LKG I 353, DünŽ 324

вапнярня (2), LKŽ XII 705

бляшанка (2), DŽ₃ 699, DŽ₂ 705, DŽ₁ 724, LKŽ XII 751, A. Laig 37, 45, LKG I 241, 353, DLKG 115

скатертина (2), DŽ₃ 701, LKŽ XII 812

скатертинний (2), LKŽ XII 812, DünŽ 327

поперечна (2), DŽ₃ 701, DŽ₂ 707, DŽ₁ 727, LKŽ XII 826, LKG I 344, A. Pak 114

поперечна (1), LKŽ XII 826, A. Pak 114

поперечна (3ᵇ), LKŽ XII 826

стружкова (2), DŽ₃ 703, DŽ₂ 709, DŽ₁ 728, LKŽ XII 868

дранкова (2), DŽ₃ 703, DŽ₂ 709, DŽ₁ 728, LKŽ XII 871, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 114

дранкова (1), LKŽ XII 871, A. Pak 114

шлункова (2), DŽ₃ 707, DŽ₂ 713, DŽ₁ 734, LKŽ XII 1039, A. Pak 115

шлунковий (2), DŽ₃ 707, DŽ₂ 713, DŽ₁ 734

skreplinė (2), DŽ₃ 707, DŽ₂ 714, DŽ₁ 735, LKŽ XII 1052

skujinė (2), DŽ₃ 709, DŽ₂ 716, DŽ₁ 737, DŽ XIII 1126, RŽ 330, A. Laig 45, Drsk Ž 333

smegeninė (2), DŽ₃ 715, DŽ₂ 722, DŽ₁ 744, LKŽ XIII 139, LKG I 398, A. Pak 112

sóstinė (1), DŽ₃ 721, DŽ₂ 727, DŽ₁ 751, LKŽ XIII 301, A. Pak 61, 66

spalinė¹ (2), DŽ₃ 721, DŽ₂ 727, DŽ₁ 751, LKŽ XIII 313, A. Pak 115, 116

spalinė² (1), DŽ₃ 721, DŽ₁ 751, LKŽ XIII 312, A. Pak 64

spalinė (2), LKŽ XIII 312, A. Pak 64

spanguolinė (2), DŽ₃ 721, DŽ₂ 728, DŽ₁ 752, LKŽ XIII 322

суперечлива (1), DŽ₃ 725

sporinė (1), DŽ₂ 732, DŽ₁ 757, LKŽ XIII 470

spragilinė (2), DŽ₃ 725, DŽ₂ 732, DŽ₁ 757, LKŽ XIII 476

sprandinė (2), DŽ₃ 726, DŽ₂ 732, DŽ₁ 757, LKŽ XIII 488

stalinė (2), DŽ₃ 730, DŽ₂ 737, DŽ₁ 763, LKŽ XIII 646

настільна (1), LKŽ XIII 646

statinė (2), DŽ₃ 731, DŽ₂ 738, DŽ₁ 764, LKŽ XIII 678. V. Kam II 116

stiklinė (2), DŽ₃ 7346, DŽ₂ 741, DŽ₁ 768, LKŽ XIII 776, RŽ 338, A. Laig 37, 45, LKG I 241, 353, J. Paul 55, LzŽ 245, DrskŽ, DLKG 115, A. Pak 112

stóginė (1), DŽ₃ 736, DŽ₂ 743, DŽ₁ 770, LKŽ XIII 837, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 64

stoginė (2), LKŽ XIII 837, A. Pak 64

stoginė (3ᵃ), LKŽ XIII 837, RŽ 339, P. Skar 43, A. Pak 64

strėlinė (2), DŽ₃ 738, DŽ₂ 745, DŽ₁ 773, LKŽ XIII 950, RŽ 339

stumbrinė (2), DŽ₃ 740, DŽ₂ 746, DŽ₁ 775, LKŽ XIII 1029, LKG I 344, A. Pak 115

202

sultinė (2), DŽ₃ 763, LKŽ XIV 142

sūrinė (1), DŽ₃ 774, DŽ₂ 780, DŽ₁ 784, LKŽ XIV 213, RŽ 341, Drsk Ž 358

sviestinė (1), DŽ₃ 795, DŽ₂ 801, DŽ₁ 792, LKŽ XIV 344, A. Laig 45, LKG I 398, A. Pak 63

šalinė (2), DŽ₃ 798, DŽ₂ 803, DŽ₁ 795, LKŽ XIV 448, RŽ 343, A. Laig 45, LzŽ 253, DrskŽ 365

šaltinis (2), DŽ₃ 799, DŽ₂ 804, DŽ₁ 797, LKŽ XIV 486, A. Paul 60, DrskŽ 365, DLKG 116, A. Pak 112, A. Paulₐ 74

джерело́ (3ᵇ) LKŽ XIV 486

šatrinė (2), DŽ₃ 801, DŽ₂ 806, DŽ₁ 799, LKŽ XIV 545, DūnŽ 365

šaukštinė (1), DŽ₃ 801, DŽ₂ 806, DŽ₁ 799, LKŽ XIV 566, J. Jablₐ 371, P. Būt 107, A. Laig 45, A. Pak 63

šaukštinė (2), LKŽ XIV 566, A. Pak 63

šautuvinė (2), DŽ₃ 801, DŽ₂ 807, LKŽ XIV 596, A. Pak 113

šautuvinė (1), DŽ₃ 800, LKŽ XIV 596, A. Pak 113

сімейна (1), DŽ₃ 802, DŽ₂ 807, LKŽ XIV 609

сімейна (2), LKŽ XIV 609

похоронна (2), DŽ₃ 803, LKŽ XIV 657

горобинова (2), DŽ₃ 803, DŽ₂ 808, DŽ₁ 802, LKŽ XIV 653, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 115

горобинова (1), LKŽ XIV 659

шешкінська (2), DŽ₃ 804, DŽ₂ 809, LKŽ XIV 693

солом'яна (2), DŽ₃ 805, DŽ₂ 810, DŽ₁ 804, LKŽ XIV 717

соснова (2), DŽ₃ 807, DŽ₂ 812, LKŽ XIV 788

шовкова (2), DŽ₃ 807, DŽ₂ 812, DŽ₁ 807, LKŽ XIV 792

лихоманка (1), DŽ₃ 807, DŽ₂ 812, DŽ₁ 808, LKŽ XIV 806, V. Kam II 122, RŽ 345, A. Laig 45, LKG I 344, DūnŽ 541, A. Paul 60, DLKG 116, A. Pak 63, 64, A. Paulₐ 74

лихоманка (2), LKŽ XIV 806, A. Pak 63

лихоманка (1), LKŽ XIV 806, A. Pak 63

сотня (2), DŽ₃ 808, DŽ₂ 913, DŽ₁ 808, LKŽ XIV 824, RŽ 345, LKG I 344, DūnŽ 541, LzŽ 257, A. Pak 114

сотня (1), LKŽ XIV 824, DLKG 116, A. Pak 114

сторублівка (2), DŽ₃ 808, DŽ₂ 813, DŽ₁ 808, LKŽ XIV 825

смітниця (1), DŽ₃ 810, DŽ₂ 815, DŽ₁ 811, LKŽ XIV 929, LK I 398, A. Pak 61, 66

шонине (1), DŽ₃ 819, DŽ₂ 824, DŽ₁ 823, LKŽ XV 259, A. Laig 45, LKG I 353, LzŽ 299, DLKG 115, A. Pak 63

шонине (2), LKŽ XV 259, A. Pak 63

шовінінє (2), DŽ₃ 819, DŽ₂ 824, DŽ₁ 823, LKŽ XV 265, RŽ 348, LKG I 398

шратине (2), DŽ₃ 820, DŽ₂ 825, LKŽ XV 287

шратине (1), LKŽ XV 287

табакине (1), DŽ₃ 826, DŽ₂ 823, DŽ₁ 834, LKŽ XV 629, LKG I 398, A. Pak 61

табокине (1), RŽ 350

табокине (2), LKŽ XV 629

таукине (2), DŽ₃ 835, DŽ₂ 840, DŽ₁ 844, LKŽ XV 1005, A. Laig 45

таукине LKŽ XV 1005

тепалине (2), DŽ₃ 840, DŽ₂ 846, DŽ₁ 851, LKŽ XVI 42, RŽ 354

тошине (1), DŽ₃ 850, DŽ₂ 855, DŽ₁ 863, LKŽ XVI 518, LKG I 353

тошине (2), LKŽ XVI 518

трирублінє (2), DŽ₃ 858, DŽ₂ 863, DŽ₁ 873, LKŽ XVI 906, RŽ 359

тисячине (2), DŽ₃ 861, DŽ₂ 866, DŽ₁ 877, LKŽ XVI 1078, LKG I 344, A. Pak 112

тумпине (1), DŽ₃ 862, DŽ₂ 867, LKŽ

тумпінє (2), LKŽ

уодегінє (2), DŽ₃ 871, DŽ₂ 876, LKŽ

ужкандінє (2), DŽ₃ 882, DŽ₂ 887, DŽ₁ 896, LKŽ

ужкурінє (2), DŽ₃ 885, DŽ₂ 891, DŽ₁ 897, LKŽ

203

ужлайдінє (2), DŽ₃ 886, DŽ₂ 891, DŽ₁ 897, LKŽ, RŽ 363

ужлайдінє (1), LKŽ

ужмєстінє (2), DŽ₃ 898, DŽ₂ 894

вафлінє (1), DŽ₃ 902, LKŽ

вафлінє (2), LKŽ

вайрінє (2), DŽ₃ 904, DŽ₂ 910, LKŽ

вайстінє (1), DŽ₃ 905, DŽ₂ 911, DŽ₁ 908, LKŽ, RŽ 365, LKG I 398, A. Paul 56, DLKG 134, A. Pak 63, 66

вайстінє (1), DŽ₃ 905, DŽ₂ 911, LKŽ, DrskŽ 437, A. Pak 63

вайстінє (2), LKŽ

вака́ріне (2), DŽ₃ 906, DŽ₂ 912, LKŽ, DūnŽ 423

вака́ріне (1), LKŽ

валстібіне (1), DŽ₃ 908, DŽ₂ 914, LKŽ

державна (2), LKŽ, DūnŽ 425

трубна (1), DŽ₃ 909, DŽ₂ 915, DŽ₁ 914, LKŽ, LKG I 353, DLKG 115

трубна (2), LKŽ

водяна (2), DŽ₃ 910, DŽ₂ 916, LKŽ

мідна (2), DŽ₃ 912, DŽ₂ 918, DŽ₁ 917, LKŽ, RŽ 367, A. Pak 115

дзвіниця (1), DŽ₃ 913, DŽ₂ 919, DŽ₁ 918, LKŽ, P. Būt 107, RŽ 367, LKG I 398, A. Paul 56, A. Pak 64

дзвіниця (2), LKŽ

літня (2), DŽ₃ 915, DŽ₂ 921, DŽ₁ 921, LKŽ, LKG I 344

вітряна (1), DŽ₃ 919, DŽ₂ 925, DŽ₁ 926, LKŽ, A. Pak 61

великодня (1), DŽ₃ 920, DŽ₂ 926, LKŽ

великодня (2), LKŽ, DūnŽ 434

угорська (1), DŽ₃ 921, LKŽ

буревійна (1), DŽ₃ 925, DŽ₂ 931, DŽ₁ 935, LKŽ, LKG I 353

возова (2), DŽ₃ 925, DŽ₂ 932, DŽ₁ 935, LKŽ, A. Pak 115

середня (2), DŽ₃ 927, LKŽ

винна (2), DŽ₃ 935

винна (1), DŽ₃ 935, DŽ₂ 941, DŽ₁ 946, LKŽ, RŽ 372, A. Pak 63

винна (2), LKŽ, A. Pak 63

віральня (2), DŽ₃ 936, DŽ₂ 942, DŽ₁ 947, LKŽ, P. Būt 107, RŽ 373, A. Laig 45, DūnŽ 442

віральня (1), LKŽ

мотузкова (1), DŽ₃ 939, DŽ₂ 945, LKŽ, A. Pak 63

мотузкова (2), LKŽ, A. Pak 63

вишнева (2), DŽ₃ 941, DŽ₂ 947, DŽ₁ 954, LKŽ, DLKG 116, A. Pak 115

вителінова (1), DŽ₃ 941, DŽ₂ 948, DŽ₁ 955, LKŽ

витинна¹ (2), DŽ₃ 942, DŽ₂ 948, DŽ₁ 955, V. Kam II 143

витинна² (2), DŽ₃ 942, DŽ₂ 948, DŽ₁ 955, LKŽ

заїчина (1), DŽ₃ 946, DŽ₂ 952, DŽ₁ 960, LKŽ, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 61

заїчина (2), LKŽ

хмизина (2), DŽ₃ 947, DŽ₂ 954, DŽ₁ 963, LKŽ, A. Pak 115

хмизина (1), RŽ 376

жердина (2), DŽ₃ 947, DŽ₂ 954, DŽ₁ 963, LKŽ, LKG I 398

землянка (2), DŽ₃ 953, DŽ₂ 960, LKŽ, DrskŽ 475

земіне̇ (1), DŽ₃ 953, DŽ₂ 960, DŽ₁ 953, LKŽ, RŽ 377

сунична (2), DŽ₃ 953, DŽ₂ 960, LKŽ

сунична (1), LKŽ

жентине̇ (1), DŽ₃ 954, DŽ₂ 961, DŽ₁ 970, LKŽ, DrskŽ 476, A. Pak 64, 65

жентине̇ (³ᵃ) DŽ₃ 954, DŽ₂ 961, LKŽ

жентине̇ (2) LKŽ

204

гасова (2), DŽ₃ 955, DŽ₂ 962, DŽ₁ 971, LKŽ

жингіне (1), DŽ₁ 958, DŽ₂ 965, DŽ₁ 976, LKŽ, V. Kam II 146, P. Būt 94, RŽ 379, P. Skar 43

жингіне, LKŽ

травневе свято¹ (2), DŽ₁ 963, DŽ₂ 971, DŽ₁ 982, LKŽ, RŽ 380

травневе свято (1), LKŽ

травневе свято² (2), DŽ₁ 963, DŽ₂ 971, LKŽ, LKG I 422, DunŽ 461, DLKG 144, A.Pak 133

травневе свято (1), DŽ₁ 963, LKŽ, LKG I 422, A. Paul 57, DrskŽ 484, A. Pak 113

свічкова (1), DŽ₁ 965, DŽ₂ 972, LKŽ

свічкова (2), LKŽ, RŽ 381

лускава (1), DŽ₃ 967, DŽ₂ 947, DŽ₁ 987, LKŽ, LKG I 353, DLKG 115, A. Pak 61

LITERATŪRA

S.Ambr – A m b r a z a s S. Daiktavardžių darybos raida, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

B a b r a u s k a s B. 1939: Kirčiavimo taisyklės. 99 lietuvių kalbos kirčiavimo taisyklės, Kaunas: Sakalas.

B ū g a K. 1961: Kirčio ir priegaidės mokslas. – Būga K. Rinktiniai raštai 3, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

P.Būt – B ū t ē n a s P. Lietuvių kalbos akcentologijos vadovėlis. Mokyklai ir gyvenimui, Kaunas: Sakalas, 1931.

DLKG – U r b u t i s V. Daiktavardžių daryba. – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994, 86–144.

DrskŽ – N a k t i n i e n ė G., P a u l a u s k i e n ė A., V i t k a u s k a s V. Druskininkų tarmės žodynas, Vilnius: Mokslas, 1988.

DunŽ – V i t k a u s k a s V. Šiaurės rytų dünininkų šnektų žodynas, Vilnius: Mokslas, 1976.

D u r y s M. 1929: Kalbos mokslo pagrindai, Kaunas: Švyturys.

DŽ₁ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1954.

DŽ₂ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mintis, 1972.

DŽ₃ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

Girdenis A. 1983: Lietuvių bendrinės kalbos prozodinių skiemens tipų santykiniai dažnumai. – Kalbotyra 34(1), 117–119.

J.Jabl – Jablonskis J. (Rygiškių Jonas) Lietuvių kalbos vadovėlis, Kaunas: Vaiva, 1925.

J a b l o n s k i s J. 1957: Lietuvių kalbos gramatika (1961). – Jablonskis J. Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 59–180.

J.Jablₐ – J a b l o n s k i s J. Lietuvių kalbos gramatika (1921). – Jablonskis J. Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1957, 182–433.

V.Kam – K a m a n t a u s k a s V. Trumpas lietuvių kalbos kirčio mokslas 1, Kaunas: Švyturys, 1928.

K a m a n t a u s k a s V. Kirčio žodynas 2, Kaunas: Švyturys, 1929.

K a r o s i e n ė V., G i r d e n i s A. 1990: Bendrinės kalbos žodžio ir skiemens statistinė struktūra. – Kalbotyra 41(1), 36–48.

P.Kniūkš – K n i ū k š t a P. Priesagos -inis būdvardžiai: daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai, Vilnius: Mokslas, 1976.

A.Laig – L a i g o n a i t ė A. Literatūrinės lietuvių kalbos kirčiavimas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1959.

L a i g o n a i t ė A. 1978: Lietuvių kalbos akcentologija, Vilnius: Mokslas.

LKGI – L a i g o n a i t ė A. Daiktavardis. – Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis, 1965, 161–251.

205

Urbutis V. Daiktavardžių daryba. – Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis, 1965, 251–473, 532.

LKŽI–II – Lietuvių kalbos žodynas 1–2, Vilnius: Mintis, 1968–1969.

LKŽIII–LKŽXVII – Lietuvių kalbos žodynas 3–6, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1956, 1957, 1959, 1962; 7–9: Mintis, 1966, 1970, 1973; 10–15: Mokslas, 1976, 1978, 1981, 1984, 1984, 1986, 1991; 16–17: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995, 1996.

A.Pak– P a k e r y s A. Akcentologija 1, Kaunas: Šviesa, 1994.

A.Paul – P a u l a u s k i e n ė A. Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa, 1983.

A.Paulₐ – P a u l a u s k i e n ė A. Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

LžŽ– P e t r a u s k a s J., V i d u g i r i s A. Lazūnų tarmės žodynas, Vilnius: Mokslas, 1985.

RŽ– Lietuvių kalbos rašybos žodynas, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų, žodynų ir mokslo literatūros leidykla, 1948.

S k a r d ž i u s P. 1936: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimas, Kaunas: Šviesos spaustuvė.

P.Skar– S k a r d ž i u s P. Lietuvių kalbos kirčiavimas, Chicago: Pedagoginės literatūros institutas, 1968.

V.Urb– U r b u t i s V. Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas, 1978.

DIE BETONUNG DER NOMINALEN SUBSTANTIVE AUF -inė, -inis

Zusammenfassung

Es wird die Betonung der Substantive mit den Suffixen -inė, -inis (balandinė, krepšinis) besprochen.

Der gesammelte Stoff weist darauf hin, daß die nominalen Substantive auf -inė, -inis mit der konstanten Betonung in den Mundarten den suffixalen Betonungstyp aufweisen.

Das widerspiegelt sich auch in der Umgangssprache. Von den untersuchten 249 Substantive auf -ine, -inis nur 50 (20,8%) bewahren die Betonung des Stammes und haben keine Varianten der suffixalen Betonung.

Das entspricht der Neigungen der Betonung des Litauischen.

Die statistischen Angaben zeigen, daß in dreisilbigen Wörtern die Betonung der vorletzten Silbe sehr oft vorkommt (51,71% aller Fälle): wenn die Wörtern länger werden, werden sie in der Mitte betont.

Also müssen die Substantive auf -inis, -ine in den Wörterbüchern der Literatursprache mit den Betonungsvarianten aufgeführt werden – neben der Wurzelbetonung (lavoninė 1) muß auch die Suffixbetonung vorhanden sein (lavoninė 2).

206