LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIX (1998)

Vida ŽILINSKIENĖ

Інститут математики та інформатики, Вільнюс

ЧАСТОТНИЙ СЛОВНИК СУЧАСНОЇ ПИСЕМНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

(перші результати дослідження)

Уже функціонує комп’ютерний частотний словник сучасної писемної литовської мови, укладений на матеріалі чотирьох функціональних стилів (художньої літератури, публіцистики, наукового та ділового). Докладніше про методику й принципи укладання словника див. у статті (Grumadienė 1995).

Лексичне розмаїття певної мови, функціонального стилю, письменника чи якогось твору оцінюють за так званим коефіцієнтом повторюваності (співвідношенням кількості вживань слів до кількості слів), який водночас означає і середню частотність слова в тексті. Проведені обчислення показують, що коефіцієнт повторюваності зазначених стилів і всієї литовської мови становить:

художньої літератури – 9,53,

публіцистики – 10,51,

наукового стилю – 12,63,

ділового стилю – 20,78,

усієї мови – 20,06.

Що менший цей коефіцієнт, то більше різних слів виявлено в текстах із однаковою кількістю слововживань (у нашому випадку досліджено по 300000 слововживань у текстах кожного функціонального стилю), а отже, то різноманітніша лексика цього стилю. З наведених чисел чітко видно, що: 1) лексика художньої літератури вдвічі різноманітніша за лексику ділового стилю; 2) лексичне розмаїття художнього, публіцистичного й навіть наукового стилів досить близьке.

Розмаїття словоформ, виявлених у досліджених текстах, можна порівняти, зіставивши співвідношення кількості слововживань і словоформ в окремих стилях:

художньої літератури – 4,34,

публіцистики – 4,48,

наукового стилю – 4,83,

предметного — 7,29,

усієї мови — 7,16.

Ці числа також очевидно свідчать про те, що: 1) різноманітніші граматичні форми вживаються в художньому, публіцистичному та науковому стилях, 2) у цьому аспекті від інших стилів також значно відрізняється предметний стиль.

219

Оскільки маємо частотний словник литовської публіцистики, підготовлений за тією самою методикою (Žilinskienė 1990), підрахований на основі текстів газет і журналів 1973–74 рр., і частотний словник латвійської публіцистики (Jakubaitė 1969), підрахований на основі текстів 1966–67 рр., то можемо порівняти їхні коефіцієнти ітерації:

литовської публіцистики 1993–95 рр. — 10,51, литовської публіцистики 1973–74 рр. — 15,38, латвійської публіцистики 1966–67 рр. — 18,60.

Ці коефіцієнти чітко свідчать про те, що лексика сучасної литовської публіцистики різноманітніша, ніж лексика литовської публіцистики двадцятирічної давнини або латвійської публіцистики майже тридцятирічної давнини. Порівняймо десятки найчастотніших слів окремих стилів і всієї мови (див. таблицю 1; у ній та інших таблицях число поруч зі словом означає частоту цього слова).

Таблиця 1. Десятки найчастотніших слів окремих стилів

художній | публіцистичний | науковий | предметний | уся мова ir* 11442 | ir* 9743 | ir* 11140 | ir* 10990 | ir* 43315 jis 9634 | būti 5825 | būti 6294 | būti 5138 | jis 24613 aš 4580 | jis 5824 | jis 4692 | jis 4463 | būti 21366 į 4216 | tas 3487 | tas 2783 | tas 3286 | tas 13528 būti 4109 | kad* 3235 | šis 2138 | kuris 2273 | į 10715 tas 3972 | į 2719 | kuris 2054 | Lietuva 2195 | kad* 9877 o* 2822 | aš 2602 | į 1941 | šis 2135 | aš 9025 kad* 2811 | kuris 1985 | kad* 1844 | kad* 1992 | kuris 7610 kaip 2219 | o* 1904 | su 1838 | ar 1903 | iš 7162 kas 2136 | su 1897 | iš 1647 | į 1839 | su 7034

Частота слів, позначених у таблиці 1 зірочкою (*), відрізняється від частоти тих самих слів, наведеної в тезах (Žilinskienė 1995), оскільки тут подано загальну частоту конкретної лексеми, а в тезах — частоту відповідної лексеми, яка в досліджених текстах уживається лише як сполучник.

З таблиці 1 чітко видно, що: 1) до першої десятки найчастотніших слів увійшли службові частини мови, займенники, які зі статистичного погляду зазвичай поводяться як службові частини мови, і дієслово бути, яке в тексті часто вживається як допоміжне дієслово, 2) у першій десятці найчастотніших слів

220

у сотні шість слів (і, він, бути, той, що, у) ті самі, відрізняються лише їхні ранги (номери позицій у частотних списках), звісно, за винятком і; 3) у десятці найчастотніших слів ділового стилю є лише одне слово з конкретним значенням — Литва.

Порівняймо двадцятки найчастотніших слів публіцистики сучасної й давнішої литовської мови та латиської публіцистики (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Найчастотніші слова литовської та латиської публіцистики

Публіцистика 1993–95 рр. | Публіцистика 1973–74 рр. | латиська публіцистика | і 9743 | і 11890 | un 10401 | бути 5825 | він 5733 | būt 6395 | він 5824 | бути 4167 | той 5244 | той 3487 | той 3939 | чи 3631 | що 3235 | у 2614 | par 3546 | у 2719 | я 2461 | kas 3119 | я 2602 | що 2455 | viņš 2610 | який 1985 | який 2394 | no 2342 | а 1904 | з 2046 | ka 2325 | з 1897 | цей 2024 | ari 2304 | з 1890 | весь 1825 | šis 2275 | Литва 1839 | робота 1759 | darbs 2059 | цей 1715 | з 1602 | mēs 2030 | весь 1517 | як 1594 | gads 1789 | свій 1463 | рік 1563 | але 1643 | але 1273 | а 1538 | uz 1630 | людина 1271 | людина 1421 | kā 1609 | чи 1213 | не 1389 | viss 1601 | рік 1302 | лише 1277 | padome 1386 | про 1165 | свій 1263 | savs 1349

Порівнюючи литовську публіцистику обох періодів, бачимо, що частотність уживання найчастотніших слів дуже подібна, лише три слова (але, чи, про), що містяться

221

у першій двадцятці сучасної публіцистики, посіли нижчі місця в попередній публіцистиці (але — на 22-й позиції, чи — на 39-й, про — на 26-й) (Žilinskienė 1990), а слово Литва у попередній публіцистиці було закодоване як назва держави, і там підраховували лише загальну частотність окремих груп власних назв (наприклад, імен, прізвищ, назв держав, гідронімів тощо), тому його не внесено до словника слів, упорядкованого за спаданням частотності. Під час опрацювання сучасної публіцистики свій вважали родовим відмінком займенника savas, і, звісно, тоді фіксували лексему savas; якби попередню публіцистику перерахували таким самим чином, savas мало б частотність 1461 і посіло б 17-ту позицію. Крім того, слід зауважити, що до другої десятки найчастотніших слів уже потрапили й іменники (рік, людина), лише робота у сучасній публіцистиці перемістилася до третьої десятки.

Порівнюючи з латиською публіцистикою, можемо бачити, що до першої десятки потрапила більшість тих самих слів, які виконують службові функції, а також ті самі два найчастотніші іменники; лише латиське padome досить частотне (у попередній литовській публіцистиці taryba повторилося 455 разів, а в сучасній — 137 разів).

Порівняймо іменники, прикметники, числівники, дієслова та прислівники, що входять до першої сотні найчастотніших слів у кожному з чотирьох стилів і в мові загалом (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Найчастотніші іменні частини мови, дієслова та прислівники в окремих стилях

художня література

публіцистика

науковий стиль

діловий стиль

мова загалом

людина

Литва

робота

Литва

Литва

око

людина

система

робота

робота

рука

рік

Литва

документ

людина

голова

робота

людина

стаття

рік

день

країна

дослідження

республіка

право

час

день

частина

право

документ

будинок

час

час

особа

час

слово

держава

процес

підприємство

день

чоловік

земля

елемент

закон

держава

раз

Vilnius

матеріал

голова

республіка

робота

час

вода

держава

частина

дитина

життя

час

установа

закон

батько

школа

рік

організація

стаття

нога

Росія

культура

мова

підприємство

222

художня література час жінка життя вікно великий добрий публіцистика дитина литовець підприємство раз банк закон світ будинок господарство Європа частина місто великий новий добрий важливий науковий дані литовець умова спосіб число значення випадок мова наука форма група поверхня метод результат діяльність проблема місце властивість великий різноманітний основний новий важливий предметний частина слово депутат суд комісія питання справа постанова порядок товар рада країна працівник член людина випадок уряд порушення засіб день проєкт банк засідання форма угода час ціна державний високий адміністративний основний важливий усі стилі слово мова країна особа система раз земля час місце життя великий новий високий

223

художня література публіцистика науковий предметний усі стилі загальний соціальний один два один перший два три один перший два один перший два один перший два бути могти не бути мати казати знати йти хотіти брати потребувати сказати дивитися не могти бачити здаватися бути мати могти не бути казати потребувати бути могти мати не бути становити використовувати встановлювати бути мати могти потребувати не бути передбачати хотіти бути могти мати не бути потребувати знати встановлювати хотіти становити казати отримувати не могти так дуже багато де тут там добре тоді дуже зараз так тому тут ще вже дуже багато тому часто також багато так зараз тому часто дуже багато ще так уже зараз тут також де тому лише

224

Як і слід було очікувати, з першої сотні найчастотніших слів стає зрозуміло, що насамперед художня література відрізняється від нехудожніх стилів: 1) у художній літературі найменше іменників (їх 18) і прикметників (їх 2), а дієслів удвічі більше (15); 2) публіцистика ближча до художньої літератури як за співвідношенням частин мови, так і щодо конкретних лексем (наприклад, будинок, раз, дитина, життя, добрий, казати, тут трапляються в першій сотні найчастотніших слів лише цих стилів). Кілька лексем є спільними для першої сотні найчастотніших слів усіх стилів: людина, робота, час, бути, могти, не бути, мати. За першою сотнею найчастотніших іменників уже нескладно було б сказати, з текстів якого стилю ці слова вибрано. Наприклад, неможливо уявити, щоб у художній літературі частотними були слова дослідження, процес, елемент, дані, умова, значення, форма, так само як неможливо уявити, щоб око, рука, голова, дитина, батько тощо часто повторювалися в мові наукового стилю. Такі слова можуть бути частотними хіба що в якійсь одній конкретній вибірці, у якій пишуть саме про це. Крім того, цілком очевидно, що дієслова з першої сотні найчастотніших слів мають дуже загальне значення і в текстах найчастіше функціонують як допоміжні дієслова.

Порівняймо іменники, прикметники, числівники та дієслова, що входять до першої сотні найчастотніших слів у публіцистиці сучасної та попередньої литовської мови, а також у латиській публіцистиці (див. таблицю 4).

Таблиця 4. Найчастотніші іменні частини мови та дієслова в литовській і латиській публіцистиці

Публіцистика 1993–95 рр.

Публіцистика 1973–74 рр.

латиська публіцистика

Литва

робота

робота

людина

рік

гад

рік

людина

рада

робота

школа

людина

країна

країна

час

день

раз

партія

мета

республіка

народ

держава

господарство

держава

земля

день

день

Vilnius

життя

республіка

час

фільм

земля

життя

район

місце

школа

час

борг

Rusija

місто

завод

дитина

наука

район

литовець

земля

життя

225

публіцистика 1993–95 рр.

публіцистика 1973–74 рр.

латвійська публіцистика

підприємство покоління банк закон світ будинок господарство Європа частина місто

дитина народ рада питання світ місце час учитель виробництво організація спорт студент жінка

місто питання організація раз комітет підприємство світ слово боротьба завдання навчання сила робітник

великий новий хороший важливий

новий великий хороший радянський важливий молодий високий соціалістичний справжній

молодий великий хороший високий

один перший два три

один перший

перший один два другий

бути мати могти не бути казати треба

бути мати могти треба не бути знати працювати говорити хотіти казати

бути не бути могти стати відбуватися працювати почати давати

Це зіставлення якраз і показує, які лексеми найбільш характерні для публіцистики, тобто які лексеми є частотними як у литовській публіцистиці обох періодів, так і в латвійській

226

у публіцистиці. Нарешті, певні частотні лексеми (наприклад, лише в сучасній публіцистиці серед найчастотніших слів уже з’явилися bankas, įstatymas, тоді як у давнішій публіцистиці були tarybinis, socialistinis) свідчать про політичні та економічні аспекти відповідного періоду.

У цьому дослідженні використано матеріали комп’ютерного Частотного словника сучасної писемної литовської мови, укладеного за підтримки Фонду науки та вищої освіти Литви.

Отримано 1998 06 26

LITERATŪRA

Grumadienė L. 1995: Dabartinės rašomosios lietuvių kalbos dažnumų žodynas: sandara ir darbo eiga. – Lietuvių kalba: tyrėjai ir tyrimai. Konferencijos pranešimų tezės, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 18–19.

Jakubaitė T. 1969: Jakubaitė T., Gulėvska D., Ozola V., Prūse R., Rubina A., Sika N. Latviešu valodas biežuma vārdnīca. 2, Rīgā: Zinātne.

Žilinskienė V. 1990: Lietuvių kalbos dažninis žodynas, Vilnius: Mokslas, 176.

Žilinskienė V. 1995: Rašomosios lietuvių kalbos dažninis žodynas. – Lietuvių kalba: tyrėjai ir tyrimai. Konferencijos pranešimų tezės, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 33–34.

HÄUFIGKEITSWÖRTERBUCH DER LITAUISCHEN SCHRIFTSPRACHE

(erste Forschungsresultate)

Zusammenfassung

Dieser Beitrag bietet die Einschätzung der Häufigkeit der Wörter in der Lexik der verschiedenen funktionalen Stile der gegenwärtigen litauischen Schriftsprache nach Iterationskoeffizienten, wobei auf das Verhältnis der Wortformen in den Stilgattungen hingewiesen wird. Verglichen werden, die gebräuchlichsten Wörter in den Stilgattungen und die gebräuchlichsten in der litauischen Publizistik 1993–1995 bzw. 1973–1974 sowie in der lettischen Publizistik. Der Vergleich zeigt, welche Lexeme für die Publizistik besonders kennzeichnend sind und wie sie die politischen bzw. wirtschaftlichen Aspekte einer gewissen Zeitperiode widerspiegeln.

227