ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

LI (2004), 1–14

Можливості дослідження морфології «Knygos nobažnystės» (1653) за допомогою реляційної бази даних

DALIA JAKULYTĖ

Клайпедський університет

У статті представлено реляційну базу даних, створену для дослідження морфології старих литовських писемних пам’яток. Було розроблено логічну модель даних і реалізовано її в системі керування базами даних (СКБД) Microsoft Access. До бази даних внесено всі слова з двох частин «Knyga Nobažnystės». Було створено механізм відбору морфологічних (словозмінних) даних, тож тепер слова можна відбирати за будь-якою заданою властивістю або набором властивостей. Така база даних є інструментом для сортування, відбору й коригування даних, а також для зберігання текстів і покажчиків. Вона дає змогу дослідникові ефективно, швидко й точно працювати над різними лінгвістичними проблемами, як-от чергування основ іменників, авторство текстів тощо.

0. ВСТУП

Однією з найбільших проблем, з якими стикаються мовознавці, що досліджують старі писемні пам’ятки, є відбір матеріалу. Основними джерелами матеріалу є самі тексти (зазвичай фотокопії книжок), словники, реєстри слів. Дані з них переписують (від руки або на комп’ютері), укладають паперові картотеки, які сортують і впорядковують у певному порядку. Відбір матеріалу з такої картотеки — тривала й досить складна робота: переглядають усю картотеку, вибирають потрібні картки, розподіляють їх тощо; після завершення роботи відібрані картки потрібно повернути на місця в загальній картотеці, інакше вона буде непридатною для використання.

Розв’язати такі проблеми допомагають комп’ютерні технології. Для лексикографічних досліджень створюють комп’ютерні корпуси, бази даних старих писемних пам’яток тощо.

Однією з основних ознак комп’ютерних корпусів є можливість виконувати автоматичний аналіз тексту, наприклад автоматично створювати конкорданси тексту, тобто подавати шукане слово в мінімальному контексті. Для автоматичного аналізу мови тексти мають бути розмічені, щоб програма для створення конкордансів шукала мовні одиниці не лише за формальними, а й за граматичними ознаками. (Marcinkevičienė 1997). Однак програми для автоматичного розпізнавання граматичних форм мови тощо можна створювати й застосовувати лише для нормативної мови, тоді як граматичні ознаки старих писемних пам’яток потрібно розмічати вручну. Наприклад, корпус литовської мови обсягом 100 мільйонів слів, підготовлений у Центрі комп’ютерної лінгвістики факультету гуманітарних наук Університету Вітовта Великого (donelaitis.vdu.lt/tekstynas), складається з видань періоду незалежності, відібраних так, щоб якомога

2 |

D A L I A J A K U L Y T Ė

… відображала сучасну писемну литовську мову. Пошукова система корпусу дає змогу здійснювати пошук слова, дізнаватися статистичну інформацію про вибране слово, шукати конкретну граматичну форму вибраного слова (наприклад, nepriklausomybės) або всі форми слова за допомогою символу «*» (nepriklausomyb*). Інститут математики та інформатики Латвійського університету розмістив в інтернеті тексти пам’яток писемності XVI–XVIII ст. зі схожими можливостями пошуку (можна шукати конкретне слово або його частину за допомогою символу «%»), а також архівовані файли словника частотності словоформ та індексу (www.ailab.lv/senie). Подібну роботу виконують і в Інституті литовської мови: тексти старих писемних пам’яток набирають на комп’ютері або сканують, а також укладають індекси словоформ. Їх створюють напівручним способом, тобто комп’ютер за спеціальною програмою лише розташовує словоформи в алфавітному порядку, вказуючи їхнє місце в тексті та подаючи контекст. Текстологічну інформацію, а також граматичне й лексичне значення конкретної словоформи вносять вручну (Ambrazas 1998).

Для дослідження морфології старих писемних пам’яток традиційно використовують такі самі картотеки, як і для словників, але механізм їх використання інший: наприклад, сортують не лише за лексемами, а й за іншими ознаками (частиною мови, морфемами, словотвором, формою тощо). Відповідно, слід пристосувати й структуру комп’ютерної бази даних та можливості добору матеріалу.

Ідея створення бази даних з морфології старих писемних пам’яток виникла як продовження досліджень Knygos Nobažnystės¹, розпочатих Антанасом Якулісом. До 2004 року, коли вийшло факсимільне видання Knygos Nobažnystės (Pociūtė, reng., 2004), литовським мовознавцям був доступний лише мікрофільм, зроблений 1968 року (зберігається в Центральній бібліотеці Академії наук). Центр балтистики Клайпедського університету мав фотокопії Knygos Nobažnystės (Sumos evangelijų ir Maldų Krikščioniškų), зроблені того самого року А. Якулісом, а бібліотека факультету мистецтв — ксерокопії збірника гімнів. На їх основі А. Якуліс уклав лексичний реєстр Knygos Nobažnystės, з якого опубліковано лише одну частину — лексику Sumos evangelijų (Jakulis 1995). Для цього лексичного реєстру було укладено паперову картотеку всієї лексики: слова записували на окремих картках із зазначенням їхніх основних форм, значення та граматичної форми (рис. 1); картки групували за основними формами й розташовували в алфавітному порядку. Проте, продовжуючи досліджувати мову Knygos Nobažnystės, укладач сам користувався картотекою й пересортував картки за відомим лише йому порядком. По суті, її треба було укласти заново, але хотілося зробити її придатною для багаторазового використання. Тож вирішили створити електронну картотеку — базу даних, у якій накопичувалися б, сортувалися або фільтрувалися різні морфологічні, лексичні, семантичні та інші дані, що слугувала б інструментом для дослідника морфології старих писемних пам’яток.

Створення такої бази даних складається з двох основних етапів — проєктування та реалізації. На етапі проєктування визначають, які саме дані потрібні дослідникові морфології старих писемних пам’яток, окреслюють специфіку цих даних, їхні ознаки та взаємозв’язки, а також передбачають, на які запитання має відповідати створювана база даних. Результат цього етапу — логічна структура даних. Її описано в розділі 2.1 цієї статті. По-друге —

¹ Plačiau apie Knygą Nobažnystės ir jos istoriją žr. Dainoros Pociūtės (2004), Inges Lukšaitės (2001), Zigmo Zinkevičiaus (1988: 213–223), Juozo Tumelio (1967, 1968) ir kt. darbuose.

KNYGOS NOBAŽNYSTĖS DUOMENŲ BAZĖ | 3

Цей етап — реалізацію розробленої структури даних в одній із систем керування базами даних — описано в розділі 2.2. Створену й реалізовану базу даних з морфології старих писемних пам’яток уже можна використовувати для досліджень: після внесення даних і позначення потрібних ознак їх можна добирати, упорядковувати та сортувати в потрібному порядку. У другому розділі статті описано застосування створеної бази даних з морфології старих писемних пам’яток для морфологічного дослідження конкретного джерела — Knygos nob ažnystės.

1. СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ З МОРФОЛОГІЇ СТАРИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК

1.1. Логічна структура даних

Основними елементами картотеки лексичного реєстру є форми слів, ужитих у тексті (тут і далі кожну словоформу, тобто кожен випадок уживання будь-якої лексеми, називатимемо «словом»). Одна картка — одне слово та його ознаки (атрибути) (див. рис. 1).

РИС. 1. КАРТКА ЛЕКСИЧНОЇ КАРТОТЕКИ KNYGOS NOBAŽNYSTĖS

Кожне слово є унікальним. Навіть якщо те саме слово в тій самій формі й зі значенням ужито кілька разів, кожного разу воно буде в іншому місці, в іншому контексті; якби картки були пронумеровані, однакові словоформи мали б різні номери.

Отже, основним елементом бази даних також має бути слово з унікальним номером. Його атрибути — форма, джерело, основні форми, значення тощо. Деякі атрибути (наприклад, частина мови, парадигма) є спільними для всієї лексеми. Для визначення атрибутів лексеми створюється елемент «Лексема», пов’язаний з елементом «Слово» відношенням «один до багатьох», тобто одному запису «Лексеми» можуть відповідати кілька записів «Слова». Узагальнену логічну структуру даних для морфології старих писемних пам’яток зображено на рис. 2.

4 |

DALIA JAKULYTĖ

РИС. 2. ЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДАНИХ²

Докладніше про специфіку даних морфологічної бази даних, передбачені елементи, їхні атрибути та взаємозв’язки описано у статті про створення морфологічної бази даних Knygos nobanžystės (Jakulytė 2001).

1.2. Реалізація морфологічної бази даних

Електронним відповідником картотеки є база даних. Для обробки, перегляду, добору й друку накопичених даних, а також введення нових даних використовують спеціалізоване програмне забезпечення — системи керування базами даних (СКБД). Нині найширше застосовують реляційні системи керування базами даних (наприклад, Visual

² Елемент інформації, що зберігається в базі даних, — сутність — у логічній структурі даних позначається прямокутником. Угорі зазначається назва сутності, у нижній частині перелічуються її властивості (атрибути). Зв’язок «один до багатьох» зображується розгалуженою лінією.

KNYGOS NOBAŽNYSTĖS DUOMENŲ BAZĖ

| 5

FoxPro, dBase, Paradox та ін.). До пакета програм Microsoft Office входить СКБД MS Access, яка має всі властивості, притаманні реляційним СКБД, і добре інтегрується з іншими програмами цього пакета. У ній дані зберігаються в таблицях. Кожний рядок основної таблиці — це окремий запис (основний елемент і його атрибути). Списки повторюваних елементів (атрибутів) зберігаються в допоміжних таблицях. До основної таблиці вносять елементи, а атрибути вибирають із допоміжних таблиць. Зв’язавши таблиці, можна створювати різні запити, які дають змогу відбирати інформацію з однієї чи кількох таблиць (тобто вибирати потрібні картки з картотеки та впорядковувати їх за бажанням).

На основі створеної логічної структури даних базу даних морфології старих писемних пам’яток було реалізовано за допомогою СКБД Microsoft Access 2003. Тут створено дві основні таблиці: «Слова» (для словоформ) і «Основні форми» (для лексем)³. У допоміжних таблицях містяться списки атрибутів. Усі допоміжні таблиці пов’язані з основними зв’язком «один до багатьох». Таблиці бази даних морфології старих писемних пам’яток і зв’язки між ними зображено на рис. 3.

РИС. 3. СХЕМА ТАБЛИЦЬ БАЗИ ДАНИХ І ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ НИМИ В СКБД MS ACCESS

³ Тут поки що залишено первісні назви таблиць. Імовірно, їх не змінюватимуть: зміна назви досить складна, а користувач зазвичай її не бачить.

6

Dalia Jakulytė

Одні допоміжні таблиці вже заповнені, інші — адаптуються до кожної писемної пам’ятки. Заповненими є таблиці граматичних категорій (зображені ліворуч на рис. 3). Кожна з них складається з кількох стовпців: ідентифікатор, назва атрибута (атрибутів) і примітки. До головної таблиці з допоміжної вноситься лише ідентифікатор, але під час вибірки даних можна використовувати дані з будь-якого стовпця, тому для зручності користувачів деякі атрибути визначаються як литовськими, так і міжнародними термінами (пор. перелік категорій відмінка в табл. 1). Таблиці «Контекст», «Розділ», «Текст» і «Автори» адаптуються до кожної писемної пам’ятки. Таблиці «Основних форм» (лексем) і «Значень» спочатку порожні, але дані можна завантажити з бази даних, створеної для іншої писемної пам’ятки.

ТАБЛИЦЯ 1. ПЕРЕЛІК АТРИБУТІВ КАТЕГОРІЇ ВІДМІНКА

Категорія відмінка

ID Відмінок Латиною Примітки

0 -

1 наз. N. Називний

2 род. G. Родовий

3 дав. D. Давальний

4 знах. A. Знахідний

5 оруд. I. Орудний

6 інес. In. Інесив

7 ілат. Il. Ілатив

8 адес. Ad. Адесив

9 аліат. Al. Аліатив

10 клич. V. Кличний

21 присв. род. G. posses. Присвійний родовий

KNYGOS NOBAŽNYSTĖS DUOMENŲ BAZĖ | 7

2. ЗАСТОСУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ KNYGOS NOBAŽNYSTĖS ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МОРФОЛОГІЇ

2.1. Введення даних

Перед введенням морфологічних даних конкретної писемної пам’ятки базу даних адаптують. Наприклад, досліджуючи мову KN, потрібно зважати на структуру тексту та авторство (докладніше див. Jakulis 1982, 1984). Різні частини книги підготували або переклали різні автори, тому в таблиці «Текст» перелічують типи текстів (євангеліє, проповідь, молитва, пісня...), а в таблиці «Автори» — відомих авторів KN. Заповнюють і таблицю «Розділ» — до неї заносять усі розділи KN (див. рис. 6).

Введення даних починається з набору тексту. Набраний текст рядками завантажили до таблиці, рядкам присвоїли ідентифікаційні номери. Потім текст розбили на слова, присвоїли їм ідентифікаційні номери, позначили ID рядків, ID тексту, ID розділу та номери сторінки й рядків оригіналу. Усі ці дії виконано автоматично за допомогою макросів текстового редактора Microsoft Word, створених авторкою. Оскільки в цьому тексті межі слів часто не збігаються з пробілами між словами, створену таблицю переглядають і виправляють. Переглянуті таблиці завантажують до відповідних таблиць морфологічної бази даних «Контекст» (її перейменовано на «KNtekstas») і «Слова».

ID інших ознак (роду, числа, відмінка, часу тощо) вводять вручну (не автоматично) до таблиці бази даних «Слова». Для зручності введення ID є числами, порядковими номерами відповідних категорій, тож, наприклад, щоб зазначити форму слова Kryžtaus (чол. р., одн., род. в.), у відповідні графи достатньо ввести «1», «1», «2» (пор. рис. 4).

РИС. 4. ФРАГМЕНТ ТАБЛИЦІ «СЛОВА». ЗАЗНАЧЕННЯ ФОРМИ

Перед зазначенням основних форм відповідний запис створюють у таблиці «Основні форми», а в графі «Основні форми» таблиці «Слова» його вводять або вибирають зі спадного списку (рис. 5).

8 |

Dalia Jakulytė

РИС. 5. ФРАГМЕНТ ТАБЛИЦІ «СЛОВА». ЗАЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМ

Наразі до бази даних внесено слова з SE, Pas, MKr і K, позначено ті їхні ознаки, для яких не потрібні додаткові дослідження або які вже досліджено. Тому, наприклад, відповідно до гіпотези Антанаса Якуліса (Jakulis 1982) позначено авторство частин SE, а до таблиці «Основні форми» внесено лише ідентифікатор, гніздо, передбачувані основні форми та ID частини мови. Основні форми можна коригувати, а інші ознаки зазначати пізніше, переглянувши всі форми слова (див. розд. 3.2).

Не всі ознаки зазначають із кількох причин:

– для відбору матеріалу для морфологічних досліджень достатньо зазначених ознак (місця, форми та основних форм); багато ознак передбачено для інших досліджень, наприклад з лексикології чи семантики;

– деякі ознаки потрібні лише окремим дослідникам (наприклад, словотвір, твірне слово тощо цікавитимуть лише фахівців зі словотвору), а деякі й має зазначати відповідний фахівець (наприклад, значення — лексиколог), тощо;

– багато ознак є дискусійними або сумнівними, деякі залежать від вихідної точки дослідження: наприклад, чи вважати слово kalnas кореневим або суфіксальним, похідним від суфікса, тобто чи пов’язує його мовець у своїй свідомості з kilti, kelti чи ні? А delnas? Зазначення кореня — таким, яким він є (kal-), чи з основним ступенем чергування голосних (kel-) — також залежить від потреб дослідника, наприклад від того, чи хоче він вибрати слова з a у корені, чи всі похідні від певного кореня⁴.

– часто важко визначити й тип відмінювання (його зазначають у таблиці «Основні форми»), оскільки в Knygoje Nobžny5tės багато варіантних форм, наприклад: bjauras / bjaurus, garba / garbė тощо. У кожному такому випадку спершу потрібно ретельно дослідити явище та встановити, від чого залежить варіювання (можливо, його зумовлює семантика, можливо, різні форми вживають різні автори тощо);

– здається, дещо менше проблем має виникати із зазначенням основи конкретної форми (у таблиці «Слова»), але й тут доводиться сумніватися: якщо ausis — основа на i, ausiai — основа на io, ausų — приголосна основа, то ausį —?

Тому такі ознаки залишають для внесення самим дослідником. Для цього зручно використовувати різні режими перегляду матеріалу в системі керування базами даних.

⁴ Щоправда, для цього передбачено дві графи: «Корінь» і «Базовий корінь».

KNYGOS NOBAŽNYSTĖS DUOMENŲ BAZĖ

9

2.2. Перегляд, сортування та коригування матеріалу

Матеріал можна переглядати безпосередньо в допоміжних таблицях, пов’язаних з основною. У таблиці «Розділи» можна переглянути весь текст кожного розділу (рис. 6).

РИС. 6. ФРАГМЕНТ ТАБЛИЦІ «РОЗДІЛ». ПЕРЕГЛЯД ВМІСТУ 13-ГО РОЗДІЛУ

10 |

Dalia Jakulytė

РИС. 8. ПЕРЕГЛЯД ДАНИХ У ТАБЛИЦІ «ОСНОВНІ ФОРМИ»

Крім того, усі дані можна сортувати за будь-якою ознакою в порядку зростання або спадання, а також шукати й фільтрувати.

2.3. Відбір даних

Для відбору матеріалу в Microsoft Access DBMS передбачено спеціальні запити (Query). Тут матеріал (наприклад, слова) відбирається за будь-якою ознакою або групою ознак. Для зручності користувача створюють форми, у яких задають бажані критерії відбору. Авторка створила таку форму для відбору морфологічних даних (словозміни) (рис. 9), а також створюються форми для відбору лексики та словотвору тощо.

РИС. 9. ФОРМА ЗАПИТУ ДЛЯ ВІДБОРУ ДАНИХ СЛОВОЗМІНИ

KNYGOS NOBAŽNYSTĖS DUOMENŲ BAZĖ

11

У створену форму вводять потрібні параметри (їхні списки наведено в нижній частині форми). Наприклад, щоб вибрати форми теперішнього часу дієслів типу mokyti, moko, mokė, у поле «Тип відмінювання» вводимо «511», а в поле «Час» — «1». Після натискання кнопки «Вибрати» буде подано такий результат:

ТАБЛИЦЯ 2. РЕЗУЛЬТАТ ВИБІРКИ ФОРМ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛІВ ТИПУ MOKYTI, MOKO, MOKĖ

Lizdas Pagrindinės formos Žodis Forma Kontekstas Autorius Skyrius pildyti išpildyti, -pildo/-pildžia, -pildė įpildžia ties.es.3 204623 1 S14 laikyti užlaikyti, -laiko, -laikė vžiláyka sangr.ties.es.3 204224 1 S13 valgyti valgyti, valgo, valgė valgį ties.es.3 205703 1 S17 sakyti sakyti, sako, sakė fakote ties.es.dgs.2 206213 1 S18 klausyti klausyti, klauso, klausė klaufa ties.es.3 204727 1 S14 mokyti mokyti, moko, mokė mokia ties.es.3 200821 1 S02.....

Помітивши, що форми теперішнього часу вживаються як із основою на o, так і з основою на ia, уточнюємо вибірку, указуючи відібрати лише форми з основою на ia (основа: 2). Результат такий:

ТАБЛИЦЯ 3. РЕЗУЛЬТАТ ВИБІРКИ ФОРМ З ОСНОВОЮ НА IA ДІЄСЛІВ ТИПУ MOKYTI, MOKO/MOKIA, MOKĖ

Гніздо Основні форми Слово Форма Контекст Автор Розділ rodyti rodyti, rodo / rodžia, rodė rodžiame теп.час.дмн.1 223129 1 S57 pildyti išpildyti, -pildo/-pildžia, -pildė įpildžia теп.час.3 204623 1 S14 rodyti rodyti, rodo / rodžia, rodė rodžia теп.час.3 201219 1 S03 mokyti mokyti, moko, mokė mokia теп.час.3 200821 1 S02 mokyti mokyti, moko, mokė mokia теп.час.3 200219 1 S01 mokyti mokyti, moko, mokė mokia теп.час.3 221313 2 S53

Вибірку можна й далі уточнювати, наприклад, відібрати всі форми теперішнього часу кожного з цих дієслів:

12 |

DALIA JAKULYTĖ

ТАБЛИЦЯ 4. ФОРМИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА IŠPILDYTI

РЕЗУЛЬТАТ ВИБІРКИ

Гніздо

Основні форми

Слово

Форма

Контекст

Автор

Розділ

pildyti

виконати, -виконує/-виконює, -виконав

виконює

теп.час.3

204623

1

S14

виконувати

виконати, -виконує/-виконює, -виконав

виконує

теп.час.3

304612

2

M36

Послідовно проводячи відбір, звужуючи діапазон даних і уточнюючи критерії, можна зібрати матеріал для розв’язання будь-якого конкретного питання, наприклад, уже з даних, наведених у таблиці 3, можна зробити висновок, що із дієслівні форми цього типу зі стовбуром частіше вживає перший, тобто автор перших і останніх проповідей.

ВИСНОВКИ

Належне використання засобів інформаційних технологій дає змогу значно скоротити часові витрати дослідників старих писемних пам’яток. Створена авторкою база даних з морфології старих писемних пам’яток дає змогу швидко й точно розв’язувати різноманітні мовознавчі завдання (наприклад, досліджувати змішування іменникових основ, авторство тексту тощо). Часу потребує лише введення даних, тоді як їх відбір і сортування виконуються за кілька секунд; самі дані зберігаються й залишаються незмінними. Засоби пошуку, відбору, сортування, редагування та створення звітів у системі керування базами даних становлять новий арсенал методів дослідника морфології, а розроблена логічна модель дає змогу вивчати мову комплексно й системно. Не менш важливо й те, що дані можна завантажувати до створеної морфологічної бази даних з інших джерел, а також нескладно конвертувати їх в інші формати (наприклад, до Історичного словника литовської мови, який укладають у Литовському інституті мови).

Морфологічну базу даних можна використовувати не лише для дослідження морфології, а й для зберігання даних та подання їх у різних формах користувачам із різними потребами. Наприклад, для теологів або літературознавців можна створити форму, у якій читатиметься текст і пояснюватимуться незрозумілі слова, а також передбачити місця для написання коментарів.

Створена для конкретного джерела — Knygos nobanžystės морфологічна база даних — це лише інструмент, проміжний етап, на якому накопичуватимуться результати теперішніх і майбутніх досліджень цієї книги. Таку базу даних можна опублікувати лише після введення всіх даних (або необхідної їх частини), однак це не робота однієї людини. Як інструмент для дослідження морфології Knygos nobanžystės її можна використовувати й нині (вона доступна в інтернеті за адресою www.ik.ku.lt/~jakulyte/apie.htm).

СКОРОЧЕННЯ

СУБД — система керування базами даних.

ID — ідентифікатор, унікальна назва елемента бази даних.

Knygos nobažnystės duomenų bazė

| 13

K — катехізис, останній розділ MKr («KATECHIZMAS ABA TRVMPAS PAMOKSLAS Wieros Krikščionißkos del waykialu mažu.»).

KN – Knyga nobažnystės («KNIGA Nobazniftes Krikščionißzkos/ Ant gá r bos Diewuy TRAYCEY Szwentoy Wienatijam: Ant wartoi má Bažniczoms dides Kunigiftes Lietuvos ißduotá. KIEDAYNISE, DRVKAWOIA, IOCHIMAS IVRGIS RHETAS, Meatu Poná, 1653.»).

MKr – Maldos Krikščioniškos («MALDOS KRIKSČIONIŠKOS, Wifokiam meatu ir reykalams bendriems prigulinčios: Ant garbos Diewa Traycey Szwentoy wiena Tewá, Sunaus, ir Dwasios S. O del naudos Bažniczios io, ant ßwieta ißzlayftos <…> KIEDAYNISE, SPAUDE, JOCHIMAS JURGIS RHETAS, Meatu Poná, 1653.»). Третя частина KN, 58 молитов і катехізис (див. K).

Pas – Pasija, останній розділ SE («PASSYA ABA HISTORYA Apie kančia ßmerti, ir pákałimą Poná mufu IEZVSA Chryftufá, iš wiku kiáturiu Ewangeliftu pátogay ßurinkta»).

SE – Suma Evangelijų («SUMMA Abá Trumpas ißz̧guldimas EWANIELIV SZWENTU Per Wifus meatus/ dienomis Nedelos/ Bažnicžiofe Krikščionißkoſe ßkaytomu/ O ánt gá r bos Wienam DIEVUY, ſu wala Wiriaßniuju del pážitka Wierniems, didey Kunigiftey Lietuvos, ir del naminiku pabažnu ánt užiwoima namifzkia ißduotá. KIEDAYNISE, DRVKAWOIA, IOCHIMAS IVRGIS RHETAS, Meatu Poná, 1653.»). Друга частина KN, 60 євангельських читань і проповідей, а також Pasija (див. Pas).

LITERATŪRA

AMBRAZAS, S., ALEKNAVIČIENĖ, O., ZINKEVIČIUS V. 1998: Istorinis lietuvių kalbos žodynas ir senųjų raštų kompiuterizavimas. Lietuvių kalbotyros klausimai 39, 192–210.

BIRŽIŠKA, V. 1990: Aleksandrynas I. Antrasis fotografuotinis leidimas, Vilnius: Lietuvos kultūros fondas.

JAKULIS, A. 1982: „Sumos evangelijų“ ir „Maldų krikščioniškų“ autorystės klausimu. Baltistica 18 (2), 173–178.

JAKULIS, A. 1984: „Sumos evangelijų“ ir „Maldų krikščioniškų“ ryšiai su ankstesniais lietuviškais raštais. Kalbotyra 35 (1), 31–41.

JAKULIS, A. 1995: „Knygos nobažnystės“ leksika, Klaipėda: Sauliaus Jokužio leidykla-spaustuvė.

JAKULYTĖ, D. 2001: Informacinių technologijų panaudojimo galimybės senųjų raštų kalbos tyrimams („Knygos nobažnystės“ morfologijos duomenų bazė). Vārds un tā pētīšanas aspekti. Rakstu krājums 5, 152–168.

LUKŠAITĖ, I. 2001: Knygos nobažnystės (1653) parengimo kultūrinė aplinka. Knyga nobažnystės krikščioniškos (1653) – XVII a. Lietuvos kultūros paminklas, Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus, 4–29.

MARCINKEVIČIENĖ, R. 1997: Tekstynų lingvistika ir lietuvių kalbos tekstynas. Lituanistica 1 (29), 58–78.

POCIŪTĖ, D. 2001: Knygos nobažnystės giesmių šaltiniai ir kalvinistinio pamaldumo slinktys: nuo tikėjimo tikro prie tobulo. Knyga nobažnystės krikščioniškos (1653) – XVII a. Lietuvos kultūros paminklas, Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus, 41–54.

POCIŪTĖ, D., reng., 2004: Knyga nobažnystės krikščioniškos 1653, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas.

POCIŪTĖ, D. 2004: Lietuviškosios bažnyčios knyga. Knyga nobažnystės krikščioniškos 1653, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, xiii–lxv.

TUMELIS J. 1967: Knygos nobažnystės krikščioniškos (1653) pirmojo leidimo klausimu. Bibliotekininkystės ir bibliografijos klausimai 6, 132.

TUMELIS J. 1968: Dar kartą apie „Knyga nobažnystės krikščioniškos“ (1653). Surastas pilnas pirmojo leidimo egzempliorius, Literatūra ir menas 44 (1146), 12.

ZINKEVIČIUS, Z. 1988: Lietuvių kalbos istorija III. Senųjų raštų kalba, Vilnius: Mokslas.

Dalia Jakulytė Klaipėdos universitetas Baltų kalbotyros ir etnologijos katedra H. Manto g. 84, 5808 Klaipėda

Gauta 2004 11 12