Page 1Pastabos
Село утенців — це не Narkūnai, а Norkūnai
Село, розташоване за 3 км на південний захід від Утени, біля струмка Утенайте, в довіднику адміністративно-територіального поділу подається як Narkūnai5. Це село (і його назва) досить широко відоме переважно завдяки двом знаменитим городищам, одне з яких називають Великим, або замком Утеніса, а інше — Малим, або могилою Утеніса6. Місцеві жителі вимовляють назву цього села як na.rkúnai — з напівдовгим a у першому складі7, тому написання Narkūnai у літературній мові слід вважати помилковим, а діалектну вимову необхідно передати як Norkūnai. (Якби в першому складі був короткий [a], ми чули б його як дещо редукований [ʌ], а тепер чуємо чіткий [a], і це багатьох вводить в оману — здається, що можна писати «так, як чується», тож помилитися можуть навіть мовознавці, для яких рідним є інший діалект. Важливо усвідомити, що напівдовгі голосні утенського діалекту неможливо безпосередньо, без транскрибування, передати літературним письмом, оскільки утенський діалект має голосні трьох ступенів довготи, а літературна мова — лише двох.)
Vladas Žulys
Tako g. 1–7, LT–53356 Akademija
Kauno r., Lietuva
Про співвідношення прізвищ Žiulys і Žulys
У Словнику литовських прізвищ прізвище Žiulys не пояснюється, а лише відсилає до прізвища Žulys8. Мабуть, вважалося, що Žiulys — це вторинне, пізніше прізвище, а Žulys — первинне (співвідношення було б подібним до того, що, наприклад, між запозиченнями žūponas і žiūponas). Відомі мені факти утенського діалекту змушують пояснювати це співвідношення інакше.
Більшість утенців Žiuliai і Žiuliai до Другої світової війни жили досить ком-
Довідник адміністративно-територіального поділу Литовської РСР 1. Вільнюс: Mintis, 1974, 320.
Литовська радянська енциклопедія 8. Вільнюс: Mokslas, 1981, 92 (стаття Narkūnų piliakalniai).
Так вимовляла і моя мати Розе Цибайте-Жулене, родом із села Vosgėliai, розташованого не дуже далеко.
Lietuvių pavardžių žodynas L–Ž. Vilnius: Mokslas, 1989, 1340 (Žiulys), 1348 (Žulys).
159
Page 2Pastabos
практично біля дороги з Утени до Куктишкес. У Шабалдаускасах, Ковине, Пакенай, (2 сім’ї), Кименай, (4 сім’ї), Дирвонішкісі (моя батьківщина), Антакальнісі та Артмонішкісі (не Артманішкісі, як часто пишуть, оскільки голосний a у ненаголошеному складі -ma- є напівдовгим, а отже відповідає довгому o в нормативній литовській мові)9. Усі вони називалися й місцеві жителі називали їх тільки Жіуляй, хоча в документах багато хто був записаний як Жуляй. Лише немісцеві, наприклад учителі, називали їх Жуляй — за написанням.
Не один із тих Жіулів (або Жулів) чув, що вони походять від француза, але, можливо, тільки наша сім’я зберегла про це більше відомостей. За розповіддю мого батька, Антанаса Жуліса, того француза звідкись привіз із собою пан із маєтку Шнієрішкес, і він працював кучером. Він мав з’явитися у Шнієрішкесі ще до французького нашестя, бо коли армія Наполеона рушила на схід, його син Степонас був уже хлопчиком кількох років.
Нащадки того француза спочатку називалися Жіулійонами, отже, його французьке прізвище було Julian (а ім’я батько не зберіг у пам’яті10). З цього видно, що утенський Жіуліс своїм походженням ніяк не пов’язаний із Жулісом, бо це скорочення від Жіулійонас. Гадаю, що Жіуляй перетворилися на Жуляй з простої причини: у XIX ст. метричні книги вели польською та російською мовами, у яких немає м’якого складу жю-, тож записували жу-. Отже, якщо підходити суворо, загалом литовське прізвище Жуліс та утенське Жіуліс — це омоніми різного походження. Цей випадок показує, що суто лінгвістичне пояснення походження прізвищ іноді може бути дуже ризикованою справою.
Vladac Žulys
Tako g. 1–7, LT–53356 Akademija Kauno r., Lietuva
9 1853 року жили також у Парауде, Шлайтінес і Паосбіс, пор. G. Šnurova, Utenos seniūnija: Bilakiemis. Pakėnai. Vaikutėnai. Utena, 2005, 27.
10 Але в пам’яті батька збереглася вся подальша генеалогія сім’ї по чоловічій лінії: його батько (мій дід) також був Антанасом (народився, здається, 1867 року), його батьком був Едвардас, а Едвардас був сином уже згаданого Степонаса. (Жартома я іноді кажу, що я француз, литуанізований у шостому поколінні.)
160