AURELIJA TAMULIONIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: лексикологія, морфологія.

ПРИКМЕТНИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕПОВНОГО СТУПЕНЯ ОЗНАКИ (ТИПУ PAAUKŠTỸS)

Прикметники на позначення невеликого ступеня ознаки (тип paaukštỹs)

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто прикметники, що позначають неповний ступінь ознаки, з погляду географічного поширення, наголошування, словотвору та семантики; вони мають префікс pa- і закінчення –ys. В електронній версії Словника литовської мови знайдено 67 таких прикметників. Аналіз цих похідних показав, що найчастіше вони фіксуються в західній жемайтській говірці, дещо рідше — в інших жемайтських говірках, значно рідше — у північній частині аукштайтського діалекту; лише поодинокі випадки виявлено в давніх писемних пам’ятках. Ці прикметники переважно однозначні, мають наголос за акцентною парадигмою 3^b і утворюються від прикметникових основ (лише в поодиноких випадках — від іменників): до них додається префікс pa-, а будь-яке закінчення твірного слова замінюється на -ys. У Словнику литовської мови прикметники цього типу найчастіше тлумачаться через відсилання, рідше — синонімічним або дефініційно-описовим способом. Більшість розглянутих похідних однозначні й відповідають основному значенню твірного слова.

АНОТАЦІЯ

У статті аналізуються прикметники, що позначають невеликий ступінь якості й мають як префікс pa-, так і закінчення -ys, з погляду їхнього географічного поширення, наголошування, словотвору та семантики. В електронній версії Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of the Lithuanian Language) налічується 67 таких одиниць. Аналіз цих похідних дав підстави зробити висновок, що найчастіше вони вживаються в західній жемайтській говірці, рідше трапляються в інших жемайтських говірках, значно рідше вживаються в північній частині аукштайтського діалекту, а в давніх писемних пам’ятках знайдено лише кілька таких прикладів. Більшість цих прикметників однозначні, належать до акцентної парадигми 3^b і є

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, тип словотвору, наголошування, семантика.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, тип словотвору, наголошування, семантика.

82

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Ne visai pilną ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai (paaukštýs tipo)

утворюються від прикметникових основ (деякі з них — від іменників) шляхом додавання префікса pa- і заміни будь-якого закінчення твірного слова на закінчення -ys. У Lietuvių kalbos žodynas значення прикметників цієї категорії найчастіше пояснюється за допомогою відсилань, тоді як синонімічні й описові визначення трапляються рідше. Більшість аналізованих прикметників є однозначними й мають значення твірного слова.

0. ВСТУП

Окремі предмети й явища можуть мати різний ступінь вияву ознаки. Різницю у ступені вияву ознаки в мові допомагають виражати слова та різні словотвірні форманти. Невизначений, нижчий ступінь вияву ознаки в мові найчастіше передається додаванням суфіксів і префіксів, які надають слову іншого, слабшого порівняно з твірним словом значення (наприклад: geras – gerokas; geras – apygeris тощо).

Об’єктом цієї статті обрано прикметники, що позначають не цілком повний ступінь вияву ознаки, мають префікс pa- і закінчення -ys. Матеріал зібрано з електронної версії в інтернеті Lietuvių kalbos žodynas (LKŽe). У ній виявлено 67 прикметників досліджуваного типу. Усі ці прикметники розглянуто у статті з погляду словотвору, наголошування та семантики.

Про досліджуваний тип paaukštýs написано дуже мало; загальний огляд досліджень прикметників із невизначеним, слабшим ступенем вияву ознаки у старих граматиках і літературі XX століття, а також досліджень словотвору таких прикметників у діалектах подано у статті (див. Tamulionienė 2011).

Зірочкою позначено слова, які не подано в LKŽ окремою статтею, але наведено у статтях, присвячених іншим (більшою чи меншою мірою подібним) лексемам. У всіх таких випадках рекомендується створити окремі словникові статті для позначених зірочкою слів.

1. ПОШИРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ТИПУ PAAUKŠTÝS

Прикметники типу paaukštýs, досліджувані в цій статті, найчастіше трапляються в діалектах (у LKŽe знайдено 93 фіксації), рідше — у старих писемних пам’ятках (7 фіксацій).

1.1. Поширення в діалектах

Більшість похідних цього типу записано в Шилутському районі, у Швекшні (29): paiškýs, paaštrýs, padrėgnýs, padrūktýs, pagudrýs, pailgýs, 2 pajaunýs, *pajuodýs, pakietýs, paklienýs, paletýs, paminkštýs, paplatýs, papuikýs, parūgštýs, pasaldýs, pasenýs, pasmagýs,

Straipsniai / Articles

83

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

pasmarkỹs, pasitrỹs, pastaigỹs, pastiprỹs, pasunkỹs, pašaltỹs, pašiltỹs, 2 pašviešỹs, patankỹs, patrumpỹs, pavėšỹs; kiek mažiau Klaipėdos rajone, Judrėnuose (19): paaukštỹs, pabjaurỹs, pablogỹs, padarbỹs, palepšỹs, paliesỹs, *paliurbỹs, papiktỹs, 2 papilnỹs, paplatỹs, paplonỹs, ×paslabnỹs, paslinkỹs, pasmagỹs, 1 pasmailỹs, pasmarkỹs, pašaltỹs, pašiltỹs, patamsỹs; Gargžduose (17): paaukštỹs, pablogỹs, padailỹs, *padidelỹs, *padidỹs, pakietỹs, ×pakũadỹs, paliesỹs, *paliurbỹs, paretỹs, pasausỹs, pasenỹs, pasmarkỹs, pastorỹs, pasūrỹs, pašlapỹs, pažalỹs; Veiviržėnuose (5): padrūkỹs, pakumpỹs, pamukỹs, paplonỹs, pašiltỹs; Vėžaičiuose (3): palaiškỹs, papiktỹs, 2 pašviešỹs. Daug mažiau nagrinėjamojo tipo pavyzdžių rasta Šilalės rajone, Kvėdarnoje (3): *pajuodỹs, pasūrỹs, pavėšỹs. Po 2 pavyzdžius rasta Plungės rajone, Kuliuose (2): paliesỹs, paminkỹs; ir Šilalės rajone, Laukuvoje (2): pasenỹs, pašaltỹs; Skuodo rajone, Šatėse (2): paedrỹs, pavėšỹs. Pavienių atvejų rasta Klaipėdos rajone Alsedžiuose: pasiaurỹs; Endriejave: ×pakũdỹs; Šilutės rajone, Gardame: ×pazbitkỹs; Šiaulių rajone, Kairiuose: pablogỹs; Prienų rajone, Skriaudžiuose: palėtỹs; Kupiškio rajone, Salamiestyje: pasprangỹs; Kretingos rajone, Darbėnuose: *padidelỹs, Salantuose: pagerỹs; Anykščių rajone, Viešintose: padylỹs; Telšių rajone, Žarėnuose: patamsỹs.

Отже, похідні цього типу найбільш поширені¹ у західній Литві, і лише поодинокі випадки трапляються у східній частині Литви. Епіцентр поширення цих похідних (від 29 до 17 записів, знайдених у LKŽe) — Шилутський район (Швекшна, Гардамас) і Клайпедський район (Юдре̇ни, Гаргждай, Вейвирженай, Вежайчяй, Алседжяй, Ендрєєвас). Зона меншого поширення (від 5 до 2 записів, знайдених у LKŽe): Плунгеський район (Куляй), Скуодаський район (Шате̇с), Шилальський район (Кведарна, Лауксува). Поодинокі записи (по 1): Анікщяйський район (Вєшинтос), Кретингський район (Дарбенай, Салантай), Купишкісьський район (Саламестіс), Пренайський район (Скряуджяй), Шяуляйський район (Кайряй), Телшяйський район (Жаре̇най).

Записи, наведені в LKŽe, не відображають справжнього географічного поширення розглянутих прикметників. Якщо в словнику не зафіксовано вживання певного слова, це не означає, що його не вживають і в цій місцевості. З різних причин слово могло не потрапити до LKŽ. Тому поширення прикметників досліджуваного типу, наведене в цій статті, слід вважати попереднім.

1.2. Поширення в писемних джерелах

У писемних джерелах похідних цього типу трапляється значно менше. У своїх працях їх уживали Антанас Баранаускас (patamsỹs; також уживається в Юдре̇нах, Жаре̇нах), Казимерас Яунюс (pasūrỹs; також у Гаргждаї, Кведарні), Вайжгантас (pastorỹs; також у Гаргждаї). Такі похідні включив до своїх словників Георгас

¹ «Прикметники з префіксом pa-, що виражають певну міру ознаки, трапляються поряд з іншими префіксальними утвореннями подібного значення в північних діалектах жмудської та східноаукштайтської говірок» (LKG I 589).

84 Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Прикметники, що позначають не цілком повний ступінь ознаки (типу paukštys)

Нессельманн і Фрідріх Куршайтіс (2 pasmėlyš), Антанас Юшка (padurnyš), Макс Нідерманн (2 ×paskūryš). Ці дані не суперечать раніше описаному географічному поширенню похідних: Яунюс походить із Шилальського району, Кведарнської старости (де виявлено 2 похідні цього типу); Баранаускас і Вайжгантас — з Анікщяйського району, де записано поодинокі похідні цього типу. Отже, письменники, які вживають такі прикметники, походять із тієї частини Литви, де ці похідні засвідчені, хоча й нечисленні.

2. СЛОВОТВІРНИЙ ТИП

Похідні, розглянуті у статті, об’єднують три основні словотвірні ознаки: словотвірне значення, лексико-граматичний характер твірного слова та словотвірний формант, тому всі вони належать до того самого словотвірного типу. Визначення типу викликало найбільше сумнівів щодо ідентичності словотвірного форманта. Теоретично словотвір цих похідних можна було б пояснити двояко: вони могли б бути або похідними з флексією від префіксальних прикметників (paukštys: paukštas), або похідними з префіксом від безпрефіксних прикметників (paukštys: aukštas). Словотвірний формант можна встановити за регулярністю того чи іншого словотвірного відношення.

2.1. Словотвірні відповідники з префіксом і без нього можна знайти для більшості розглянутих слів (50): paukštys (: aukštas;: paukštas), paaštrys (: aštrus;: paaštrus), pabjaurys (: bjaurus;: pabjaurus), pablogyš (: blogas;: pablogas), padarbys (: darbus;: padarbus), *padidelyš (: didelis;: padidelis), padrėgnyš (: drėgnas;: padrėgnas), padrūktyš (: drūktas;: padrūktas), padyvylš (: dvylas;: padyvylas), paėdryš (: ėdrus;: paėdrus), pageryš (: geras;: pageras), pagudryš (: gudrus;: pagudras), pailgyš (: ilgas;: pailgas), 2 pajaunyš (: jaunas;: pajaunas), *pajuodyš (: juodas;: pajuodas), pakietyš, pakumpyš (: kumpas;: pakumpas), ×pakūdyš (: kūdas;: ×pakūdas), palėtyš (: lėtas;: palėtas), paliesyš (: liesas;: paliesas), *paliurbyš (: liurbis;: paliurbis), paminkštyš (: minkštas;: paminkštas), papiktyš (: piktas;: papiktas), paplatyš (: platus;: paplatus), paplonyš (: plonas;: paplonas), papuikyš (: puikus;: papuikus), paretyš (: retas;: paretas), parūgštyš (: rūgštus;: parūgštus), pasaldyš (: saldus;: pasaldus), pasa usyš (: sausas;: pasausas), pasenyš (: senas;: pasenas), pasilpnyš (: silpnas;: pasilpnas), ×paslabnyš (: slabnas;: ×paslabnas), paslinkyš (: slinkas;: paslinkas), pasmagyš (: smagus;: 1 pasmagus), 1 pasmailyš (: smailus;: pasmailus), pasmarkyš (: smarkus;: pasmarkus), pastaigyš (: staigus;: pastaigus), pastipryš (: stiprus;: pastiprus), pastoryš (: storas;: 2 pastoras), pasunkyš (: sunkus;: pasunkus), pašūryš (: sūrus;: pašūrus), pašaltyš (: šaltas;: pašaltas), pašiltyš (: šiltas;: pašiltas), 2 pašviesyš (: šviesus;: pašviesus), patrumpyš (: trumpas;: patrumpas), pašlapyš (: šlapias;: pašlapias), patamsyš (: tamsus;: patamsus), patankyš (: tankus;: patankus), pavėsyš (: vėsus;: pavėsus). Ці випадки не допомагають визначити словотвірний тип.

2.2. Не мають словотвірного відповідника з префіксом 17 похідних: *padidyš (: didis), ×padurnyš (: durnas), paklienyš (: klienas), 2 papilnyš (: pilnas), paspiryš (: spirtras),

Straipsniai / Articles

85

ALL_62_63_maketas.indd 85

2011.06.17 08:24:03

AURELIJA TAMULIONIENĖ

pažalvš (: žalvas), paiškš (: aiškus), padailš (: dailus), palaiškš (: laiškus), paleplš (: lepšis), pamukšš (: mukšas), paplepš (: plepus), 2 ×paskūrš (: skūra), 2 pasmėlyš (: smėlus), pasprangš (: sprangus), pašiaurš (: 2 šiaurys), ×pazbitkš (: zbitkas).

Саме ця група слів свідчить, що прикметники типу paaukštš є похідними префіксального творення²: під час додавання префікса водночас змінюється флексія³. Твірною основою цих похідних є безпрефіксні іменні слова: прикметники або іменники (див. далі). Якби всі ці похідні вважати похідними флексійного творення, ми не змогли б словотвірно пояснити приклади, що не мають твірного слова з префіксом.

3. ОСНОВА ТВОРЕННЯ

За основою творення ці похідні слова поділяються на дві групи: похідні від прикметників (62 слова) і від іменників (5 слів).

3.1. Похідні від прикметників

Похідні слова цієї групи різняться за закінченням твірного слова: найбільше твірних слів із закінченням -as⁴ (32 слова), дещо менше тих, що закінчуються на -us (26 слів); слів із закінченням -is є 2; знайдено по 1 прикметнику, твірні слова яких закінчуються на -ias та -ys.

-as (32): paaukštš (: aukštas), pablogš (: blogas), padregnš (: dregnas), padrūktš (: drūktas), ×padurnš (: durnas), padyvš (: dyvlas), pagerš (: geras), pailgš (: ilgas), 2 pajunš (: jaunas), *pajuodš (: juodas), pakietš (: kietas), paklienš (: klienas), ×pakūdš (: kūdas), paletš (: lėtas), paliesš (: liesas), paminkštš (: minkštas), papiktš (: piktas), 2 papilnš (: pilnas), paplonš (: plonas), paretš (: retas), pasausš (: sausas), pasenš (: senas), pasilpnš (: silpnas), ×paslabnš (: slabnas), paslinkš (: slinkas), paspitrš (: spitras), pastorš (: storas), pašaltš (: šaltas), pašiltš (: šiltas), patrumpš (: trumpas), pažalvš (: žalvas).

² «У литовській мові префікс набагато частіше [...] самостійно, без інших морфем, виступає словотвірним формантом. Стоячи на початку слова, далеко від закінчення, префікс менш пов’язаний із ним і рідше зумовлює його вибір». У творенні прикметників «поряд із чистою префіксацією тут можна також виокремити префікс pa- [...]. У творенні іменних частин мови звичнішою є така префіксація, за якої додавання префікса супроводжується зміною закінчення (словозмінної парадигми) [...] Отже, тут словотвірний формант є складеним: крім самого префікса, до нього додатково входить і закінчення» (Urbutis 1978: 219–220).

³ Прикметники з префіксом pa- «зазвичай утворюються від непохідних прикметників і [...] часто зберігають закінчення твірного слова» (DLKG 1996: 226).

⁴ Зазвичай прикметники з префіксом pa- рідко мають закінчення основи ia -is (LKG I 589).

86

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Прикметники, що позначають неповний ступінь ознаки (типу paukštýs)

-us (26): paiškýs (: aiškus), paaštrýs (: aštrus), pabjaurýs (: bjaurus), padailýs (: dailus), padarbýs (: darbus), paėdrýs (: ėdrus), pagudrýs (: gudrus), palaiškýs (: laiškus), paplatýs (: platus), paplepýs (: plepus), papuikýs (: puikus), parūgštýs (: rūgštus), pasaldýs (: saldus), pasmagýs (: smagus), pasmarkýs (: smarkus), pasprangýs (: sprangus), pastaigýs (: staigus), pastiprýs (: stiprus), pasunkýs (: sunkus), pasūrýs (: sūrus), patamsýs (: tamsus), patankýs (: tankus), pavėsýs (: vėsus), 1 pasmailýs (: smailus), 2 pasmėlýs, (: smėlus), 2 pašviesýs (: šviesus).

-is (2): *padidėlys (: didelis), *padidýs (: didis).

-ias (1): pašlapýs (: šlapias).

-ys (1): pašiaurýs (: 2 šiaurys).

3.2. Похідні від іменників

Закінченнями твірних слів цих похідних є -as (2 слова), -is (2 слова) і -a (1 випадок).

-as: pamukšýs (: mukšas), ×pazbitkýs (: zbitkas).

-is: palepšýs (: lepšis), *paliurbýs (: liurbis).

-a: 2 ×paskūrýs (: skūra).

В епіцентрі поширення всіх прикметників типу pa- і -ys виявлено: 27 похідних прикметників із закінченням -as, 21 із закінченням -us, 2 із закінченням -is, а також 2 похідні іменники. У зоні меншого поширення виявлено відповідно 10 (із закінченням -as) і 6 (із закінченням -us) похідних прикметників та 1 похідний іменник. На периферії зафіксовано 6 похідних прикметників із закінченням -as, 2 із закінченням -us і 1 із закінченням -is, а також 1 похідний іменник. Отже, географічного розподілу між похідними від прикметників із закінченням -as і похідними від прикметників із закінченням -us немає; похідні іменники також не мають специфічної зони поширення.

4. НАГОЛОШУВАННЯ

4.1. Наголошування похідних слів

Майже всі прикметники цього типу наголошуються за 3^b акцентною парадигмою; лише 1 похідне слово — за 3^4b акцентною парадигмою⁵. Виняток становлять також прикметники *pãkietis (1) і *pasaūsis (2), які, хоча в LKŽ

⁵ Боніфацас Стунджа стверджує, що прикметники з префіксом pa- мають слабку основу. Одні слова з цим префіксом наголошуються за 3-ю, інші — за 4-ю акцентною парадигмою. Це залежить від основи, або відміни: «3-тя акцентна парадигма властива прикметникам з основами на (i)a-, [...] 4-та — словам з основою на u-» (Stundžia 1995: 102). Дангволе Мікуленене, говорячи про префіксальні похідні, також зазначає, що похідним від префікса pa- зі змінною силою властивий рухомий наголос (2005: 177).

Straipsniai / Articles

87

ALL_62_63_maketas.indd 87

2011.06.17 08:24:03

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

наведені як варіанти похідних слів розглядуваного типу, насправді належать до іншого словотвірного типу — pa- і -is (див. розділ «Коригування статей LKŽ»).

4.2. Наголошування твірних слів

4.2.1. Твірні слова в діалектах наголошуються по-різному. Твірні слова більшості похідних цього типу наголошуються за 4-ю акцентною парадигмою (45 слів), за 3-ю (24 слова), за 1-ю (11 слів), дещо менша кількість — за 2-ю (8 слів).

4 акцентна парадигма (лише за цією парадигмою наголошуються 33 похідні слова):

-us (17): paštrỹs (: aštrùs (4)), pabjaurỹs (: bjaurùs (4)), padaĩlỹs (: daĩlùs (4)), padarbỹs (: darbùs (4)), paėdrỹs (: ėdrùs (4)), pagudrỹs (: gudrùs (4)), palaiškỹs (: laĩškùs (4)), paplatỹs (: platùs (4)), paplepỹs (: plepùs (4)), papuikỹs (: puikùs (4)), pasmagỹs (: smagùs (4)), pasprangỹs (: sprangùs (4), sprangùs (4)), pastaigỹs (: staigùs (4)), pastiprỹs (: stiprùs (4), stìprùs (4)), 1 pasmailỹs (: smaĩlùs (4)), 2 pasmėlỹs (: smėlùs (4)), pašiaurỹs (: 2 šiaurys (4));

-as (15): pablogỹs (: blõgas (4)), padurnỹs (: dùrnas (4)), pagerỹs (: gẽras (4)), pakumpỹs (: kumpas (4)), ×pakūdỹs (: kūdas (4)), palėtỹs (: lėtas (4)), papiktỹs (: pìktas (4)), paretỹs (: rẽtas (4)), pasausỹs (: saũsas (4)), pasenỹs (: sėnas (4)), ×paslabnỹs (: slãbnas (4)), paslinkỹs (: slinkas (4)), paspitrỹs (: spìtras (4)), pasiłtỹs (: šìltas (4)), patrumpỹs (: trumpas (4));

-ий (1) напівмокрий (: мокрий (4)).

3 акцентна парадигма (лише за цією парадигмою наголошуються 12 похідних слів): paaukštỹs (: áukštas (3)), padrūktỹs (: drūktas (3)), pailgỹs (: ìlgas (3)), 2 pajaunỹs (: jáunas (3)), pakietỹs (: kietas (3)), paliesỹs (: liesas (3)), paminkštỹs (: minkštas (3)), 2 papilnỹs (: pìlnas (3)), paplonỹs (: plõnas (3)), parūgštỹs (: rūgštùs (3)), pastorỹs (: stõras (3)), pašaltỹs (: šáltas (3)).

2 акцентна парадигма (лише за цією парадигмою наголошуються 2 похідні слова): pamukšỹs (: mùkšas (2), mùkšis (2)), ×pazbitkỹs, -ė (: zbitkas (2)).

1 акцентна парадигма (лише за цією парадигмою наголошується 1 похідне слово) 2 ×paskūrỹs (: skū-rà (4)).

4.2.2. Наголос може коливатися між 2-ю і 4-ю акцентними парадигмами (5 слів); між 3-ю і 4-ю (4 слова); між 1-ю і 3-ю (4 слова), між 1-ю, 3-ю і 4-ю (3 слова), між 1-ю і 2-ю, 1-ю і 3ᵇ, 1-ю і 4-ю акцентними парадигмами (по 1 слову). Варіанти 7 розглянутих прикладів наголошуються за тією самою акцентною парадигмою, але відрізняються інтонацією.

2-га і 4-та акцентні парадигми (5): *padidỹs (: didis, -ì (4, 2)), palepšỹs (: lėpšis (2), lepšỹs (4)); pasmarkỹs (: smarkùs (4), smãrkùs (4), smarkùs (2)), pasunkỹs (: sunkùs (4), sùnkùs (4), sùnkùs (2)), 2 pašviesỹs (: šviẽsus (4), šviẽsus (4), šviẽsus (2));

3 і 4 акцентні парадигми (4): paduylỹs (: dvỹlas (4), dvỹlas (3)), pasilpnỹs (: sìl̇pnas (4), sìl̇pnas (3)); pasūrỹs (: sūrùs (3), (4)), pavėsỹs (: vėsùs (4), vėsùs (3));

88

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63_maketas.indd 88

2011.06.17 08:24:03

Прикметники, що позначають неповний ступінь вияву ознаки (типу paukštyės)

1 і 3 акцентні парадигми (4): *pajuodys (: juodas (3), juodas (1)), paklienys (: klienas (3), klienas (1)); pasaldys (: saldūs (3), saldus (1)), patankys (: tánkus (3), (1), tankùs (3));

1, 3 і 4 акцентні парадигми (3): paaiškys (: aiškus (1, 3), aiškùs (4)); padregnys (: drėgnas (3), drėgnas (4), drėgnas (1)); patamsys (: tamsùs (4), (3), támsus (3), (1));

1 і 2 акцентні парадигми (1): *paliurbys (: liùrbis (1), liurbìs (2)).

1 і 3ᵇ акцентні парадигми (1): *padidelys (: didèlis (3ᵇ), (1)).

1 і 4 (1) акцентної парадигми pažaloys (: žálvas, (4) žálvas (1)).

4.2.3. Варіанти акцентуації основних слів: pasprangys (: sprangùs (4), sprangus (4)); pastiprýs (: stiprùs (4), stiprus (4)); pasmarkys (: smarkùs (4) smarkus (4)); pasunkys (: sunkùs (4), sunkus (4)); 2 pasviesys (: šviesùs (4), šviesus (4)); patamsys (: tamsùs (3), támsus (3)); patankys (: tánkus (3), (1), tankùs (3)).

4.2.4. Більшість основних слів акцентується за 4-ю та 3-ю акцентними парадигмами — їхні основи з акцентологічного погляду слід вважати слабкими. Невелика частина основних слів акцентується за 1-ю та 2-ю акцентними парадигмами — їхні основи слід вважати сильними.

Приєднаний домінантний послаблювальний префікс pa⁶ зберігає слабку або послаблює основу основного слова. Це означає, що не має значення, від якої основи — слабкої чи сильної — утворені похідні: після приєднання префікса їхні основи стають слабкими, а похідні акцентуються за парадигмами 3ᵇ, 3⁴ᵇ⁷.

5. СЕМАНТИКА

Більшість досліджуваних похідних є однозначними; найчастіше вони відповідають основному значенню твірного слова (39 слів), рідше — побічному значенню твірного слова (14 слів) і зовсім рідко — двом значенням твірного слова (4 слова). Багатозначні похідні частіше відповідають двом значенням твірного слова (5 слів). Виявлено лише 1 прикметник досліджуваного типу, семантика багатозначного похідного якого відповідає одному значенню твірного слова.

На підставі даних LKŽ не завжди можна визначити, чи є похідне однозначним або багатозначним. Такі випадки трапляються, коли в тлумаченні подано посилання на інше багатозначне слово, наприклад:

padvylys див. padyvlas.

padvýlas 1. трохи темний, темнуватий: Padvýla karvė Dkk. Padvýlùs vaikus veda Dkk. 2. Pnd темнуватий: Padvýlas iš veido Dkk.

⁶ Акцентна домінація нівелює акцентні властивості інших морфем і показує, «як афікси впливають на акцентну силу твірних основ і на співвідношення морфем похідного слова з наголосом» (Stundžia 1995: 11–12).

⁷ Наголошування прикметників пов’язане зі словотвором, акцентними властивостями префіксів і закінчень. Більшість префіксів прикметників послаблюють або зберігають слабку твірну основу (Stundžia 1995: 97).

Straipsniai / Articles

89

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

5.1. Однозначні похідні

5.1.1. Однозначні похідні, що відповідають основному значенню твірного слова: paaštrýs «трохи гострий» (: aštrus «1. такий, що має добре ріжуче лезо, нагострений, кусючий»), paaukštýs «досить високий, підвищений» (: aukštas «1. такий, що має значну висоту, великий розмір від низу догори; || високий, рослий, міцної статури»), padailýs «досить гарний, привабливий» (: dailus «1. гарний; чудовий»), padarbýs «досить працьовитий» (: darbus «1. працьовитий»), *padidýs «досить великий, чималий» (: didis «1. значний за обсягом, великий»), padregnýs «див. padregnas» (: drėgnas «трохи вологий, відсирілий»), padrūktýs «див. padrūktas» (: drūktas «1. товстий (про округлий предмет); протилежне значення: тонкий»), padurnýs «трохи дурний, недоумкуватий» (: dūrnas «1. дурний, нерозумний»), pagudrýs «див. pagudras» (: gudrus «1. розумний; хитрий, кмітливий»), 2 pajaunýs «досить молодий» (: jaunas «1. такий, що має небагато років, нестарий»), *pajuodýs «чорнуватий» (: juodas «1. кольору вугілля, темний»), pakietýs «1. див. 2 pakietas 1» (: kietas «1. стійкий до тиску іншого тіла, такий, що не стискається»), paklienýs «досить стрункий, худорлявий, тонкий» (: klienas «стрункий, тонкий, худий»), pakumṕys «див. pakumpas» (: kumpas «1. зігнутий, скривлений»), ×pakūdýs «див. pakūdas» (: kūdas «1. худий, виснажений, змарнілий»), palaišýs «трохи терпкий; гіркуватий; трохи кислий» (: laiškus «1. неприємно, різко солодкуватий; гіркуватий; терпкий»), paletýs «досить повільний» (: letas «1. такий, що все робить неквапно, не гарячкує, холоднокровний, флегматичний»), *paliurbýs «трохи вайлуватий, недоумкуватий» (: liurbis «роззява, недбайлива, незграбна, нічого не тямляча людина»), pamukėšys «трохи боязкий, лякливий» (: mukšas «той, хто ходить човгаючи»), papiktýs «досить сердитий» (: piktas «1. той, хто швидко сердиться, сварливої вдачі»), 2 papilnýs «майже повний» (: pilnas «1. наповнений увесь, до країв»), paplatýs «див. paplatus» (: platus «1. широкий»), paplepýs «досить балакучий, любить теревенити» (: plepus «той, хто багато й даремно говорить, теревенить, говіркий, балакучий»), papuikýs «досить гарний, вродливий» (: puikus «1. дуже гарний, красивий»), parūgštýs «див. parūgštus» (: rūgštus «1. такий, що містить кислоту»), pasaldýs «солодкуватий» (: saldus «1. зі смаком цукру, меду»), pasenýs «див. pasenas 1» (: senas «1. такий, що має багато років, досяг старості, немолодий (про людей, тварин); довго росте (про рослини)»), pasilpnýs «див. pasilpnas» (: silpnas «1. такий, що має мало фізичної сили; слабкого здоров’я»), 2 ×paskūrýs «досить худий» (: skūra «1. верхній шар тіла, шкіра»), paslinkýs «див. 2 paslinkas» (: slinkas «лінивий, бездіяльний»), 1 pasmailýs «див. pasmailus» (: smailus «1. такий, що сильно звужується до кінця»), 2 pas melýs «коричнюватий, засмаглий на сонці» (: smėlus «сіруватий, попелястого кольору. || коричнюватий»), paspitrýs «досить короткозорий» (: spitras «1. короткозорий, сліпуватий»), pasprangýs «досить важкий для ковтання» (: sprangus «1. такий, що важко ковтається»), pastiprýs «див. pastiprus» (: stiprus «1. сильний фізично, міцний, спроможний; здоровий»), pašiltýs «див. pašiltas» (: šiltas «1. такий, що містить трохи тепла, проміжний між гарячим і холодним, нагрітий або підігрітий; || з вищою температурою повітря (про час доби чи пори року»

90

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Ne visai pilną ypatybės kiekį žymintys būdvardžiai (paukštyštis tipo)

orą))‘, pašlapys,див. pašlapias‘ (: šlapias,1. просочений рідиною (зазвичай водою), намоклий‘, patankýs,див. patankus‘ (: tankus,1. складений з однакових частин, розташованих близько одна до одної (зазвичай тих, що виросли)‘, patrumpýs,трохи короткуватий‘ (: trumpas,1. невеликої довжини, короткий‘), pavesýs,прохолоднуватий‘ (: vėsus,1. якому властива не дуже холодна, достатньо не спекотна погода (про погоду протягом доби або пори року))‘, ×pazbitkỹs,трохи бешкетний‘ (: zbitkas,1. витівка, пустощі‘).

5.1.2. Однозначні похідні, що відповідають побічному значенню твірного слова: paaiškýs,досить різкий, суворуватий‘ (: aiškus,7. різкий‘), pabjaurýs,див. pabjaurus‘ (: bjaurus,3. злий, лихий, настирливий‘), paedrýs,трохи ненажерливий, їдкий‘ (: edrus,3. той, хто багато їсть‘), pailgýs,довгуватий‘ (: ilgas,3. такий, що триває певний час; продовжується‘), *pākietis,скупуватий‘ (: kietas,11. перен. скупий‘), palepšýs,трохи зніжений, дещо розпещений‘ (: lepšis,2. розм. перен. зневажл. нікчема, телепень‘), paplonýs,досить тонкий, тендітний‘ (: plonas,2. невеликого об’єму, стрункий‘), paretýs,див. paretas 1‘ (: retas,2. зроблений (витканий, сплетений) нещільно‘, pasausýs,без дощу, сухуватий‘ (: sausas,2. без дощу, бездощовий‘), *pasaūsis,трохи огрядний, дещо сухорлявий‘ (: sausas,8. худий, виснажений‘), ×paslabnýs,див. paslabnas‘ (: slabnas,2. ослаблений через хворобу, тяжкохворий‘), pasmarkýs,див. pasmarkus 1‘ (: smarkus,5. такий, що відбувається, виявляється або здійснюється з великою силою, інтенсивно‘), pastaigýs,досить запальний, гарячкуватий‘ (: staigus,4. гострий, запальний, сильний‘), pasūrýs,див. pasūrus‘ (: sūrus,2. посолений (зазвичай надто сильно)‘), pašiaurýs,не зовсім північного напрямку‘ (: 2 šiaurys,північний (про вітер))‘, 2 pašviesýs,див. pašviesus 1‘ (: šviesus,2. білуватого відтінку, кольору обличчя‘), patamsýs,темношкірий, трохи смаглявий‘ (: tamsus,5. не світлого кольору, чорнуватий‘), pažalūnys,зеленкуватий, недозрілий‘ (: žalvas,3. незрілий, недозрілий‘).

5.1.3. Однозначні похідні, що відповідають двом значенням твірного слова: pablogýs,поганенький, худорлявий, слабенький‘ (: blogas,1. непридатний для чогось, поганий, нехороший; 3. худий, слабкий‘), padulýs,див. padȳlas‘ (: dvylas,1. темно-рудий, палевий (зазвичай про худобу); 2. темний (про обличчя, колір шкіри...)‘, pagerýs,добряк‘ (: geras,1. лагідний, приємний; милосердний; незлий; 4. придатний; зручний; корисний; цінний; справжній; зручний‘), paliesýs,худорлявий, трохи худий‘ (: liesas,1. з виснаженими, позбавленими жиру м’язами, нежирний, поганий; 2. без жиру‘).

5.2. Багатозначні похідні

5.2.1. Багатозначні похідні, що відповідають одному значенню твірного слова: *padidelýs,1. досить великий, трохи завеликий 2. трохи завеликий‘ (didėlis 1. значний за обсягом, розміром (висотою, довжиною, шириною, товщиною…‘).

5.2.2. Багатозначні похідні, що відповідають двом значенням твірного слова: paminkštvýs,1. див. paminkštas 1. 2. перен. той, хто має слабкий розум‘ (: minkštas,1. такий, що піддається тиску іншого тіла, легко вдавлюється; 12. перен. слабовільний, безхарактерний⁽⁾).

Straipsniai / Articles

91

ALL_62_63_maketas.indd 91

2011.06.17 08:24:03

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

піддається тиску іншого тіла, легко вдавлюється; 12. перен. слабовільний, безхарактерний⁽⁾, pasmagýs,1. див. 1 pasmagus 2. 2. див. 1 pasmagus 3′ (: smagus,8. сильний, потужний, великий, інтенсивний 16. такий, що потребує багато сил, нелегкий для виконання, важкий⁽⁾), pastorýs,1. див. 2 pastoras 3. 2. досить товстий, низький (про голос)⁽⁾ (: storas 3. той, хто має кремезне, огрядне тіло; 4. низький (про голос, звук))⁽⁾, pasunkýs,1. див. pasunkus 3. 2. див. pasunkus 4′ (: sunkus,2. такий, для виконання або придбання якого потрібно багато сил, зусиль; 3. такий, що завдає клопоту, труднощів⁽⁾), pašaltýs,1. див. pašaltas 1. 2. недостатньо добре зберігає тепло (про кімнати)⁽⁾ (: šaltas,1. такий, що має низьку або відносно низьку температуру: ‖ якому властива низька температура повітря (про погоду протягом доби чи пори року); 3. такий, що не зберігає тепло, негерметичний (про приміщення))⁽.

Багатозначні похідні частіше (3 слова) відповідають лише побічним значенням твірного слова; дещо рідше вони відповідають основному й побічному значенням твірного слова (2 слова).

6. СЕМАНТИЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ

У LKŽe значення прикметників розглядуваного типу визначаються досить різноманітно.

6.1. У словнику литовської мови прикметники цього типу найчастіше пояснюються через відсилання до іншого слова (28 слів)⁸; дещо рідше — синонімічним способом (20 слів) і дефініційно-описовим⁹ та синонімічним способом (16 слів); лише в поодиноких випадках пояснюються дефініційно-описовим способом (7 слів). Більшість випадків синонімічного пояснення становлять слова, утворені за допомогою одного словотвірного форманта (14 слів), і лише 6 прикметників, утворених за допомогою кількох різних формантів, пояснюються синонімами.

6.2. Відсилання до іншого слова: padregnýs,див. padregnas‘; pabjaurýs,див. pabjaurus‘; padruktýs,див. padruktas‘; padvulýs,див. padvylas‘; pagudrýs,див. pagudras‘; pakietýs,1. див. 2 pakietas 1′; pakumpýs,див. pakumpas‘; ×pakudýs,див. pakudas‘; paminkštýs,1. див. paminkštas 1′; paplatýs,див. paplatus‘; paretýs,див. paretas 1′; parūgštýs,див. parūgštus‘; pasenýs,див. pasenas 1′; pasilpnýs,див. pasilpnas‘; ×paslabnýs,див. paslabnas‘; paslinkýs,див. 2 paslinkas‘; 1 pasm ailýs,див. pasmailus‘; pasmagýs,1. див. 1 pasmagus 2. 2. див. 1 pasmagus 3′; pasmarkýs,див. pasmarkus 1′; pastiprýs,див. pastiprus‘; pastorýs

⁸У лексикографії основним і найчастотнішим способом пояснення значень є дефініційний (Jakaitienė 2005: 79).

⁹У LKŽe цей спосіб пояснення значень називається описовим (http://www.lkz.lt/dzl.php?128),Evalda Jakaitienė називає його дефініційним (Jakaitienė 2005: 79), Stasys Keinys — дефініційно-описовим (DLKŽ 2000: XII). У цій статті цей спосіб пояснення значень називається дефініційно-описовим.

92

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63_maketas.indd 92

2011.06.17 08:24:04

Прикметники, що позначають не цілком повну міру ознаки (типу paukštys)

‚1. див. 2 pastoras 3‘; pasunkys ‚1. див. pasunkus 3. 2. див. pasunkus 4‘; pasūrýs ‚див. pasūrus‘; pašaltys ‚1. див. pašaltas 1‘; pašiltys ‚див. pašiltas‘; pašlapys ‚див. pašlapias‘; 2 pašviesys ‚див. pašviesus 1‘; patankys ‚див. patankus‘.

6.3. Синонімічне тлумачення

6.3.1. Синонімічне тлумачення, коли тлумачні слова мають один словотвірний формант:

суфікс -okas (9): paaiškys ‚досить різкий, суворуватий‘; paaštrys ‚гоструватий‘; pablogys ‚поганенький, худенький, слабенький‘; padarbys ‚досить працьовитий‘; pailgys ‚довгуватий‘; papuikys ‚чудовенький, гарненький‘; pasaldys ‚солодкуватий‘; patrumpys ‚короткуватий; у затінку — прохолодний‘;

префікс apy- (4): padurnys ‚трохи дурнуватий, трохи дурний‘; 2 pajaunys ‚трохи молодий‘; 2 papilnys ‚трохи повний‘; pasprangys ‚трохи пружний‘;

префікс po-: pagerýs ‚добренький‘.

6.3.2. Синонімічне тлумачення, коли тлумачні слова мають кілька словотвірних формантів:

суфікс -okas і префікс apy- (3): *pajuodys ‚трохи чорнуватий, чорнуватий‘; paletys ‚дощуватий, трохи мокрий‘; 2 ×paskūrýs ‚трохи худий, худорлявий‘;

суфікс -okas і префікс po- (2): *padidelys ‚1. досить великий, трохи завеликий; paliesys худорлявий, трохи худий‘.

суфікс -okas і префікс pa-: paaukštys ‚високуватий, трохи підвищений‘.

6.4. Тлумачиться дефініційно-описовим способом:

прислівником gana (2): paplepys ‚досить балакучий, який любить теревенити‘; pastaigys ‚досить запальний, гарячої вдачі‘.

прислівником kiek (2): *padidelys ‚2. трохи завеликий‘; ×pazbitkys ‚трохи бешкетний‘.

прислівником nelabai: pašaltys ‚2. не дуже добре утримує тепло (про кімнати)‘.

прислівником ne visai: pašiaurys ‚не зовсім північного напрямку‘.

реченням: paminkštys ‚2. який має слабкий розум‘.

6.5. Тлумачиться дефініційно-описовим і синонімічним способом:

прислівниками досить і синонімами (4): paklienys «досить стрункий, худорлявий, тонкий»; paplonys «досить тонкий, товстий»; paspitrýs «досить недалекозорий, погано бачить»; pastorýs «2. досить товстий, низький (про голос)»;

Straipsniai / Articles

93

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

прислівником gana і префіксом apy- (2): padaīlys ‚досить гарний, гарненький‘; papiktys ‚досить сердитий, сердитуватий‘;

словосполученням і суфіксом -okas (2): pasausys ‚1. без дощу, сухуватий‘; 2 pasmėllys ‚коричнюватий, засмаглий на сонці‘;

прислівником kiek або šiek tiek і синонімом (2): paedrỹs ‚трохи ненажерливий (sic!), їдкий‘; pamukšỹs ‚трохи боязкий, полохливий‘;

прислівником gana і префіксом -okas (1): *padidỹs ‚досить великий, завеликий‘.

прислівником truputį і суфіксом -okas: palaiškỹs ‚трохи гіркуватий; гіркуватий; терпкуватий‘;

прислівником truputį і префіксом apy-: *paliurbỹs ‚трохи простакуватий, простуватий, трохи дурнуватий‘.

прислівником kiek і префіксом apy-: palepšỹs ‚трохи вайлуватий, вайлуватий‘;

реченням і префіксом apy-: patamsỹs ‚який має темний колір обличчя, смаглявий‘;

префіксом apy- і дієприкметником: pažalvỹs ‚зеленуватий, недозрілий‘.

6.6. У «Словнику литовської мови» під час тлумачення прикметників цього типу бракує описових дефініцій. Більшість прикметників пояснюється через посилання на інше слово, що незручно для читача. Для синонімічного тлумачення найчастіше використовуються синоніми із суфіксом -okas, дещо рідше — з префіксом apy-. У випадках дефініційно-описового тлумачення найчастіше обирають прислівник і, як допоміжний засіб тлумачення, синонім.

7. ВИПРАВЛЕННЯ СТАТЕЙ LKŽ

Як ми бачили, прикметники типу paaukštýs майже регулярно акцентуються за 3^b-ю акцентною парадигмою, однак у Словнику литовської мови знайдено дві статті, присвячені таким прикметникам, у яких подано форми з акцентуацією за 1-ю та 2-ю акцентними парадигмами. Насправді вони належать до інших лексем, оскільки не лише мають особливе наголошування, а й інші закінчення та інше семантичне значення. Згадані форми належать не до словотвірної групи pa- і -ys, а до групи похідних pa- і -is. Пропонується відповідно виправити статті LKŽ.

У Словнику литовської мови наведено:

pakietýs, -ė̃ прикм. (3^b), pãkietis, -ė (1) 1. див. 2 pakietas 1: Яблука ще тверді, зелені Grg. Яйця були твердуваті: проварили довше, ніж треба Šv. 2. скупуватий: Старий був скупуватий Vaižg.

94

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 94

2011.06.17 08:24:04

Прикметники, що позначають не цілком повний ступінь ознаки (типу paukštys)

Слово pakietis пропонується винести в окрему статтю:

pakietýs, -ė прикм. (3^b) див. 2 pakietas 1: Яблука ще тверді, зелені Grg. Яйця були твердуваті: проварили довше, ніж треба Šv.

*pakietis, -ė (1) скупуватий: Старий був скупуватий Vaižg.

У Словнику литовської мови наведено:

pasausýs, -ė прикм. (3^b), pasaūsis, -ė (2) 1. без дощу, сухуватий: Хоч пора й сухувата, льон вродив непоганий Grg. 2. вологуватий, трохи сухий: Він людина вологувата, але міцна: руки в нього як залізні — схопить, і не відчепишся Jnšk.

Пропонується друге значення слова pasausýs перенести до слова 2 pasaūsis: 2 pasaūsis, -ė прикм. (2), pašausis (1) 1. підсохлий, висохлий: Сухі гілки [ялини] виріж Dr. На краю поля ще стоять дві підсохлі ялини Ps. Минулого літа ті підсохлі дубочки ще стояли тут Všk.; *2. вологуватий, трохи сухий: Він людина вологувата, але міцна: руки в нього як залізні — схопить, і не відчепишся Jnšk.

8. ПІДСУМКИ

Ці прикметники, переважно з наголосом на складі 3^b, однозначні; їх утворюють від твірних прикметників (лише в поодиноких випадках — від іменників), додаючи префікс pa- і замінюючи будь-яке закінчення твірного слова на -ys. Найчастіше ці похідні засвідчені в західножемайтському говорі, дещо рідше — в інших жемайтських говорах, значно рідше — у північній частині аукштайтського діалекту; лише поодинокі випадки виявлено в давніх писемних пам’ятках. Словнику литовської мови прикметники цього типу найчастіше тлумачаться через відсилання, дещо рідше — синонімічно або описово-визначальним способом. Більшість розглянутих похідних є однозначними й відповідають основному значенню твірного слова.

LITERATŪRA

DLKG 1996 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

DLKŽ 2000₄ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 4-asis leid., vyr. red. Stasys Keinys. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Jakaitienė Evalda 2005: Leksikografija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

LKG I – Lietuvių kalbos gramatika 1, red. Kazys Ulvydas. Vilnius: Mintis, 1965.

Straipsniai / Articles

95

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas, redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. www.lkz.lt.

M i k u l ė n i e n ė D a n g u o l ė 2005: Cirkumfleksinė metatonija lietuvių kalbos vardažodiniuose daiktavardžiuose ir jos kilmė. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

S t u n d ž i a B o n i f a c a s 1995: Lietuvių bendrinės kalbos kirčiavimo sistema. Vilnius: Petro ofsetas.

T a m u l i o n i e n ė A u r e l i j a 2011: Retas nepilną ypatybės kiekį žyminčių būdvardžių darybos tipas: pājuodis ir pasaūsis. – www.lietuviukalba.lt

U r b u t i s V i n c a s 1978: Žodžių darybos teorija. Vilnius: Mokslas.

Adjectives Denoting a Small Amount of Peculiarity (paaukštỹs type)

S U M M A R Y

These homologous adjectives, which are usually stressed according to the 3b accent paradigm, are made from base adjectives (a few of them are derived from nouns) by adding the prefix pa- and changing the ending of any base word to -ys. These derivatives are mostly recorded in the West Žemaitian dialect, only sometimes in other Žemaitian dialects, rarely in the Aukštaitian dialect in North side and only single cases are found when they were recorded in old writings. Such types of adjectives in Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of the Lithuanian Language) are usually explained in a referential method, more or less in a synonymous and descriptive explanation method. The majority of analyzed derivatives are homologous and correspond to the main meaning of the base word.

Įteikta 2011 m. vasario 7 d.

A U R E L I J A T A M U L I O N I E N Ė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

E. paštas – [email protected]

96

A c t a L i n g u i s t i c a L i t h u a n i c a LXII–LXIII

ALL_62_63_maketas.indd 96

2011.06.17 08:24:04