З ІНОЗЕМНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДУ В БАГАТОМОВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

17–19 серпня 1992 року в курортному містечку Юрмала в Латвії відбулася міжнародна конференція з термінології «Термінологія: стан і перспективи», присвячена 100-річчю від дня народження Е. Дрезена. Ернест Дрезен (1892–1937) народився в Лієпаї, а жив і працював у Москві. Він був військовим інженером, людиною широкої ерудиції, займався різноманітною науковою діяльністю, дуже цікавився термінологією, особливо стандартизацією термінів. Питання термінології та стандартизації Е. Дрезен розглядав у своїх книжках (Стандартизация научно-технических понятий, обозначений и терминов, 1934; Интернационализация научно-технической терминологии, 1936) і статтях. У конференції взяли участь науковці з 13 країн: Австрії, Данії, Естонії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Латвії, Польщі, Литви, Нідерландів, Франції, Росії, Швеції та України.

21–25 жовтня 2002 року в Ризі відбулася друга міжнародна конференція з термінології «Термінологія і технологія перекладу в багатомовному інформаційному суспільстві», присвячена 110-річчю від дня народження Е. Дрезена. Конференцію організували Латвійська академія наук, Інститут латиської мови, Центр державної мови, Міжнародний інститут термінологічних досліджень (IITF), Міжнародний інформаційний центр термінології (INFOTERM), Європейська асоціація термінології (EAFT). Організаційний комітет очолювали дійсний член Латвійської академії наук, голова Комісії з термінології Латвійської академії наук Валентина Скуїня та дійсний член Латвійської академії наук, віцепрезидент Латвійської академії наук Юріс Екманіс.

На другій міжнародній конференції з термінології науковці з Австрії, Данії, Естонії, Сполучених Штатів Америки, Китаю, Латвії, Литви, Росії, Фінляндії, Угорщини та Німеччини виголошували доповіді англійською або латиською мовами. Конференцію відкрив і привітальне

122

слово виголосив президент Латвійської академії наук Яніс Страдіньш (Stradiņš).

Проф. Герберт Піхт із Копенгагена у доповіді «Теорія термінології — критичний огляд останніх десятиліть» спочатку стисло розглянув основні цілі термінології, сформульовані Дрезеном, Вюстером і науковцями російської школи. Він проаналізував зміни й нові напрями в термінології Центральної Європи, країн Північної Європи, Канади, Франції та Іспанії. Г. Піхт критично оглянув основні цілі, які висувають нові рухи, що ведуть до нової теорії термінології, і обговорив зіткнення цих цілей із дослідженнями доби Вюстера і особливо поствюстерського періоду.

Про литовську термінологію на зламі століть, її здобутки й проблеми розповіли термінологи Інституту литовської мови Стасіс Кейніс, Солвіта Лабанаускене та Альбіна Аукшорюте. Вони наголосили на трьох напрямах сучасної роботи: 1) укладання й видання термінологічних словників, енциклопедій і стандартів; 2) створення електронних термінологічних банків (баз даних); 3) теоретичні дослідження термінології. У доповіді підкреслювалося, що особливо після 1990 року активізувалося укладання термінологічних словників: видано близько 150 тлумачних і перекладних термінологічних словників та словничків різного обсягу й призначення. Створюються універсальні банки стандартизованих термінів. Теоретичні праці публікуються в щорічному виданні Інституту литовської мови «Термінологія», в інших литовських та зарубіжних виданнях; видано монографію.

Науковець із Москви проф. Сергій Шелов у своїй доповіді розглянув нові перспективи теорії термінології XXI століття. Він виокремив два основні аспекти розроблюваної ним теорії термінології: 1) термін відрізняється від (загального) слова чи словосполучення поняттям, яке він позначає; 2) ця ознака терміна є цілком відносною порівняно із загальними поняттями, вираженими словами чи словосполученнями загальновживаної мови. С. Шелов наголосив, що публікації з досліджень термінології свідчать про величезне й постійно зростаюче зацікавлення проблемою аналізу визначення терміна.

Проф. Інституту латиської мови Валентина Скуїня виголосила доповідь «Ернест Дрезен і сучасна теорія та практика термінології». Вона визначила інтернаціоналізацію як одну з нагальних проблем термінології та вказала, як її розв’язував Е. Дрезен у своїй книжці

123

«Інтернаціоналізація наукової та технічної термінології». В. Скуїня наголосила на думці Е. Дрезена про те, що в міжнародному аспекті слід уніфікувати поняттєвий рівень термінів, тоді як рівень їхнього вираження залежить від особливостей кожної національної мови, тож спроба уніфікувати вираження термінів усіх мов була б неприродним тиском на системи національних мов. Доповідачка зазначила, що ідеї, висловлені Е. Дрезеном, актуальні для розв’язання невідкладних проблем термінології на міжнародному рівні, а також свідчать про величезну роль національної термінології в забезпеченні успішного однозначного міжнародного спілкування.

Арвіс Тавест із Естонського термінологічного товариства обговорив запропоновану інфраструктуру впорядкування дескриптивної (описової) термінології. Проф. Валентина Новодранова з Москви у доповіді «Семантика складених термінів» розглянула семантику складених медичних термінів, а гість із Китаю Цін Лю говорив про проблеми стандартизації символів у термінах.

Литовські термінологині Ангеле Каулякене та Йоланта Гайвените виголосили доповідь «Теоретичне обґрунтування терміна та практичне вживання», у якій проаналізували розбіжності у представленні термінів фізики та суміжних галузей у словниках, а також обговорили, чому терміни, ухвалені термінологічними комісіями різних галузей науки, не завжди вживають фахівці. Це зумовлено екстралінгвістичними явищами: авторитетом фахівців, небажанням уживати терміни, неузгодженістю діяльності організацій фахівців тощо. Ще один доповідач із Литви — Каститіс Бейтас — говорив про терміносистеми та системність.

Співробітниця термінологічної служби уряду Фінляндії Теллерво Гюттінен розповіла про термінологічну роботу в адміністрації уряду Фінляндії. У Фінляндії статус національної мови мають не лише фінська, а й шведська, тому всі офіційні документи укладають як фінською, так і шведською мовами. Доповідачка розповіла, що термінологічна служба уряду займається термінологічною роботою вже двадцять років. Служба опрацьовує переклади законодавчих актів та різних офіційних документів, надає телефонні консультації, бере участь у проєктах узгодження термінології адміністрації уряду. Уся термінологічна робота виконується у співпраці з експертами з відповідної тематики. Термінологічна служба уряду Фінляндії видає багатомовні слов-

124

ники, у яких подає терміни, їхні визначення та відповідники кількома мовами. Таких словників вона вже видала понад десять.

Проф. Іна Друвієте (Рига) виголосила доповідь про термінологію білінгвізму та білінгвальної освіти. Поняття двомовності в Латвії відоме вже багато десятиліть, але термін білінгвізм набув широкого поширення лише в останнє десятиліття, і досі немає єдиної думки щодо його форми та вживання, тож авторка запропонувала кілька рішень із цих питань.

Про вплив лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників на роботу з назвами професій розмірковувала латвійська термінологиня Івета Путеле. Вона зазначила, що особливо багато труднощів виникає під час узгодження класифікацій професій різних країн і укладання термінологічних словників, адже необхідно дотримуватися принципів словотворення термінів у власній мові, а також традицій творення термінів, притаманних кожній мові.

Латвійський філолог Оярс Бушс у доповіді «Про переклад власних іменників» повідомив, що досить часто доводиться чути й зустрічати в літературі думку про непотрібність перекладу власних іменників. На думку доповідача, цьому суперечать такі приклади: серб. Crna Gora – рос. Черногория – італ. Montenegro – алб. Mali i Zi – тур. Karadag – лит. Juodkalnija – латв. Melnkalne. Однак для забезпечення точності таких перекладів необхідний відповідний теоретичний аналіз мовного процесу. Нерідко трапляється, що семантична структура власного іменника в мові оригіналу багатша, ніж у можливому перекладі.

У своїй доповіді Яніс Розенбергс порушив деякі досі актуальні проблеми термінології, пов’язані з розвитком науки. Він наголосив, що: 1) поза увагою залишилися галузі термінології, пов’язані з людиною, її сутністю та духовним світом; 2) терміни, по суті, є інвентаризаторами рішень і досягнень людства; 3) термінологія фіксує наявність розвитку людського життя й цивілізації або те, що передбачено.

Янош Пустай із Угорщини представив дослідження термінології фінно-угорських мов Росії (комі, марійської, мордовських та ін.).

У кількох доповідях аналізували проблеми перекладу. Ієва Зауберга (Рига) говорила про вплив перекладачів на закріплення й розвиток нової термінології. Проф. Андрейс Вейсбергс із Риги розглядав

125

використання комп’ютерів під час перекладу та підготовки перекладачів, а Юріс Балдунчікс із Вентспілса говорив про проблеми ділової термінології, з якими стикаються під час підготовки перекладачів у цій галузі. Проф. Лариса Алексієва (Перм) у своїй доповіді розкрила когнітивний підхід до наукового перекладу.

Директор Міжнародного центру термінологічної інформації Крістіан Галінскі з Відня виголосив доповідь «Економіка термінології в епоху багатомовного інформаційного суспільства». Він наголосив, що на наше сучасне суспільство впливають наука й техніка, розвиток яких сьогодні особливо прискорюється завдяки інформаційним і комунікаційним технологіям. За його словами, ці технології дали нам інтернет і прискорюють глобалізацію. Вони сприяють переходу до глобального інформаційного суспільства, у якому мова (мови) залишатиметься найважливішим засобом (засобами) спілкування між людьми. Однак розвиток інформаційних і комунікаційних технологій також впливає на природу й використання як загальної, так і спеціальної мови.

Заїга Ікере, професорка Даугавпілського університету, говорила про співвідношення національних і міжнародних філософських термінів у сучасному суспільстві. Вона зазначила, що одним із головних завдань сучасної філософії є створення нового сенсу людського світу та відкриття нових горизонтів. Усе це можна реалізувати, мислячи рідною мовою кожної людини. Це пояснює появу нових понять і нових термінів рідною мовою. Герменевтичні процеси людського розуму — одна з причин, що пояснюють синонімічне використання рідної мови й міжнародних термінів.

Майре Раадік з Естонії представила огляд розвитку естонської банківської термінології в минулому десятилітті та обговорила видані словники цієї галузі. Доповідачка наголосила, що з 1990-х років англійська мова почала справляти значний вплив на естонську банківську термінологію.

На конференції було виголошено кілька доповідей латиською мовою, у яких розглядалася термінологія окремих галузей. Вікторія Кузіна (Рига), говорячи про терміни пожежної справи, наголосила, що серйозною проблемою термінології є визначення меж між науковою та професійною термінологією.

На думку Улдіса Швінка, спортивна термінологія полегшує навчання фахівців зі спорту, дає змогу систематизувати різнобічну діяльність тренерів, суддів і спортсменів, а також назви спортивного інвентарю. Національних меншин Латвії-

126

них школах із 1996 року латиська мова використовується на уроках фізичної культури та тренуваннях. Латиська спортивна лексика дає змогу не лише фахівцям здобувати необхідні знання, а й допомагає успішно вивчати латиську мову.

Велга Лаугале виголосила доповідь «Терміни педагогіки та їх використання», у якій порівняла вживання педагогічних термінів у спеціальній літературі та результати дослідження у 2000 р. Тлумачному словнику педагогічних термінів.

Юріс Гунарас Поммерс аналізував міжнародні терміни для моторних транспортних засобів. Приблизно 30 відсотків термінів, що вживаються в цій галузі, є міжнародними словами. Їх визнають термінами, якщо вони вживаються щонайменше у трьох із 4 чи 5 мов, які в цій галузі вважаються визначальними.

Маріс Балтиніс (Балтинш) розглянув основні тенденції латиської медичної термінології за останні десять років. У медичній термінології Латвії англійська мова стала переважати замість російської. Поряд із досягненнями медичної науки з 1988 року зростала й кількість проблем латиської медичної термінології: необґрунтована відмова від раніше вживаної термінології, захоплення непослідовним використанням скорочень, запозичення англіцизмів тощо.

Андрейс Банкавс розглянув створення лексикографічних термінів. Він говорив про нову теоретичну лексикографію. Щоб краще розуміти її термінологію, уперше в латиській термінографії було видано тримовний (французько-латисько-англійський) словник термінів лексикографії, під час укладання якого використали монографічні дослідження французької та латиської мов, дані періодичних видань та інші матеріали.

У двох доповідях порівнювали латиські й литовські терміни. Регіна Квашите порівняла походження, структуру та сфери вживання латиських і литовських термінів з економіки, фінансів, бухгалтерського обліку та права, наведених у Латисько-литовському словнику та Литовсько-латиському словнику. У доповіді литовських термінологів Стасіса Кейніса та Солвіти Лабанаускене «Латиські назви рослин у Литовському ботанічному словнику» йшлося про латиські терміни, які потрапили до найперших литовських термінологічних словників, укладених на початку XIX століття Я. А. Пабрежою. Було зазначено, що до нових литовських списків назв рослин латиські назви вже не потрапляють.

127

На заключному засіданні конференції прозвучали доповіді, присвячені базам даних термінології, комп’ютерній термінології та термінології інформаційних технологій. Сергій Шелов говорив про перехід від створення банку термінів до створення наукової бази термінології. Інгуна Скадиня виступила з доповіддю про використання комп’ютерних технологій у перекладі та укладанні словників, а Ілзе Ванцане та Валерій Круглевський пояснили структуру складених термінів і комп’ютеризований пошук у текстах. Валентина Дагієне говорила про літературу з інформатики та термінологію, що використовується в школах Литви.

Один день конференції було присвячено семінару та колоквіуму. Семінар «Комп’ютеризована термінологія в епоху інтернету: проблеми та рішення» провели проф. Sue Ellena Wright зі США та проф. Klausas Dirkas Schmitzas з Німеччини. Вони обговорили основні принципи впорядкування термінології, ознайомили учасників із термінологічними базами даних і комп’ютерними програмами для їх створення, а також оглянули й продемонстрували інші комп’ютерні програми: для перевірки правопису, укладання словників тощо.

Колоквіум «Активізація співпраці між країнами Східної та Центральної Європи у сфері термінології» організували Міжнародний центр термінологічних досліджень, Міжнародний інформаційний центр термінології та Державна мовна комісія Латвії, а провів його проф. Геріберт Піхт. Про роботу з термінології в Латвії, Литві та Естонії розповіла проф. Валентина Скуїня. Директор INFOTERM Крістіан Галінський говорив про термінологічні організації Центральної Європи та їхню діяльність, а проф. Sue Ellen Wright представила напрями теорії термінології в обговорюваному регіоні. Досить широкий огляд термінологічних центрів Східної Європи представив проф. Сергій Шелов. Про розвиток прикладної термінології та термінографії в Центральній Європі говорив K. D. Schmitzas, а в країнах Балтії — A. Vasiljevas.

Учасники конференції обговорили, як активізувати й поглибити співпрацю термінологів Східної та Західної Європи.

Альбіна АУКСОРЮТЕ Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-2055 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

Солвіта ЛАБАНАУСКЕНЕ Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-2055 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

Отримано 2002-11-22

128