МОКСЛО КАЛБОС КУЛТУРОС ИР ТЕРМИНОЛОГИЈОС ПРОБЛЕМОС

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV(1985)

РЕЙН КУЛЛЬ

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРМІНОУПОРЯДКУВАННЯ

1. У наш час, в умовах науково-технічного прогресу, особливого значення набувають проблеми, що виникають у зв’язку з інтернаціоналізацією термінології. Бурхливий розвиток науки й виробничої діяльності, поглиблення міжнародного співробітництва та розширення обміну інформацією сприяли актуалізації цих проблем, як і інших питань міжмовної комунікації.

З інтернаціоналізацією науково-технічної термінології пов’язаний цілий комплекс специфічних проблем. Як відомо, уніфікація науково-технічної термінології на міжнародному рівні означає насамперед узгодження й уніфікацію поняттєвих систем. Що стосується уніфікації плану вираження, то тут далеко не все ясно, виявляється також чимало розбіжностей. Незважаючи на це, загальна інтернаціоналізація науково-технічної термінології та збільшення питомої ваги так званих терміноінтернаціоналізмів — міжнародних термінів і терміноелементів — є очевидним фактом.

Звичайно, можна заперечити, що інтернаціональної термінолексики в повному значенні цього слова взагалі не існує. Правильніше було б говорити не про міжнародну, тим більше не про всесвітню єдність термінів і терміноелементів, а радше про інтерлінгвальну, міжмовну єдність у вужчому сенсі. Це підтверджується хоча б тим фактом, що збіг матеріальної форми терміна чи терміноелемента (звісно, за винятком певних коливань в орфографії та звуковому складі), наприклад, у двадцяти мовах ще не свідчить про термінологічну інтернаціональність, адже такий збіг характеризує інтернаціональність лише незначною мірою, оскільки у світі налічується кілька тисяч мов. Крім того, можна сказати, що однокореневі терміни також варіюють у різних мовах, відрізняючись не лише формою (графічними й звуковими відмінностями, граматичним пристосуванням), а часто й семантикою та вживанням. Отже, інтернаціональну єдність термінів у такому разі можна вважати уявною. Однак ці твердження, точніше — перебільшення значення подібних явищ, легко спростувати.

94

У світі багато мов — від 2500 до 4000—5000, за даними різних джерел¹, але слід мати на увазі, що більшість із них — розмовні, причому з невеликою кількістю мовців. Це мови, здатні задовольняти головним чином повсякденні потреби, що виконують лише допоміжну функцію, і не більше. Якщо ж говорити про міжнародне узгодження й упорядкування науково-технічної термінології, то тут реально враховувати розвиненіші мови, здатні виконувати функцію мови науки й вищої освіти. Таких мов у 10 разів менше, їх налічується кілька сотень². Мов, якими розмовляє понад мільйон осіб, за нашими даними, лише 200³. Офіційних мов незалежних країн світу, не враховуючи мови Радянського Союзу, за даними журналу «Шпрахпфлеге», станом на 1980 р. налічувалося 67 (у 162 країнах); додавши сюди російську мову та мови наших союзних республік, отримаємо загалом 82 мови у 163 країнах⁴. За таких масштабів факт існування того самого терміна чи терміноелемента у 20—30 мовах означає досить високий рівень інтернаціональності. А у випадку «малих» мов (із невеликою кількістю мовців) таке саме значення має факт існування того самого терміна в деяких із них і водночас у двох світових мовах⁵.

Очевидно, що про більшу єдність мовної форми елементів термінолексики ми можемо говорити, маючи на увазі насамперед одну групу чи підгрупу споріднених мов (наприклад, індоєвропейські мови, слов’янські), а в ширшому масштабі — один конкретний регіон світової культури або ареал мови світового значення (наприклад, європейсько-американський регіон, ареал інтернаціоналізмів народів СРСР, східноазійський ареал)⁶. Водночас процес загальної інтернаціоналізації науково-технічної термінології, особливо у сфері, тісніше пов’язаній із науково-технічною революцією, є очевидним. Постійно збільшується кількість терміноелементів, поширених не

¹ Eesti nõukogude entsüklopeedia, kd. 4.—Tallinn, 1972, märksõna „Maailma keeled“; Велика радянська енциклопедія. 3-тє вид.—М., 1978, т. 30, ст. «Мови світу».

² За даними спеціальної літератури, з 2500—3000 мов світу літературними є лише 250—300, усі інші — безписемні. Див.: Белодед И. К. Язык и социальный прогресс.—У кн.: Научно-техническая революция и функционирование языков мира. М., 1977, с. 5.

³ Див.: Edasi, 19.11.1970, с. 3.

⁴ Sprachpflege, 1980, Н. 7—12; 1981, Н. 1—4.

⁵ Пор.: Буш О., Балдучникс Ю. О критериях выделения лексических интернационализмов (преимущественно европейского ареала).—У кн.: Научно-техническая революция и проблемы культуры языка науки и терминологии: Тез. докл. и сообщ.—Вильнюс, 1983, с. 19.

⁶ За В. Акуленком, мови світу на основі інтернаціоналізмів можна поділити на 5 найбільших ареалів і багато субареалів.—Див.: Акуленко В. В. Научно-техническая революция и проблемы интернациональной терминологии.—У кн.: Научно-техническая революция и функционирование языков мира. М., 1977, с. 78—79.

95

не лише в межах одного культурного регіону або ареалу світової мови, а значно ширше. Сюди належать, напр., назви міжнародних одиниць вимірювання⁷. У цьому сенсі можна говорити про світові ізоглоси⁸, або навіть про фонд так званих всесвітніх слів⁹. Виявлено, що існує ціла низка слів, які (фонетично й графічно пристосувавшись до умов конкретних мов) стали глобально поширеними — вживаються в найрізноманітніших мовах і мовних групах світу. До таких лексем належать слова, що характеризують сучасну цивілізацію та побут, напр., кава, радіо, кіно, фільм, машина, диско тощо.¹⁰ Порівняно із загальним словниковим фондом розвинених літературних мов кількість таких «всесвітніх» слів незначна, однак слід мати на увазі, що таких лексем стає дедалі більше і що, крім загальних прямих запозичень, до широко поширених терміноінтернаціоналізмів можна віднести також численні регулярні словотвірні відповідники (різнотипні кальки)¹¹. Про факти глобальної інтернаціоналізації свідчать і міжнародні списки термінів з різних галузей сучасної науки, зібрані останніми роками Міжнародним комітетом термінологічних неологізмів (ICUTN) і опубліковані в журналі Міжнародної федерації перекладачів «Babel», а також діяльність згаданого комітету загалом¹².

Інтернаціоналізації термінології сприяє, з одного боку, дедалі ширша й глибша міжнародна співпраця у сфері загальної уніфікації науково-технічної термінології, унаслідок чого дедалі більше уваги приділяється мовній кореляції термінів. З іншого боку, кількість терміноінтернаціоналізмів збільшується також тому, що під час створення деяких неологізмів, напр., при найменуванні таких широко поширених виробів, як сучасні волокнисті речовини, препарати та різні інші матеріали, намагаються свідомо дібрати милозвучну назву, якою однаково зручно користуватися багатьма мовами.

2. Як і в європейсько-американському регіоні, в ареалі Радянського Союзу (де функцію засобу міжнаціонального спілкування виконує російська мова) серед згаданих інтернаціоналізмів дуже важливе місце посідають терміни й терміноелементи греко-латинського походжен-

⁷ Акуленко В. В. Там само, с. 79.

⁸ Там само.

⁹ Vesikansa J., Karttunen K., Viherjuuri M. Maailmansanoja Suomessa.— Helsinki, 1980, s. 29—33.

¹⁰ Op. cit., с. 34—61. (У цьому «маленькому світовому словнику» представлено 100 широко поширених у світі слів.)

¹¹ Акуленко В. В. Там само, с. 80.

¹² Stoberski Z. Międzynarodowa terminologia naukowa. Problemy. Postulaty. Oczekiwania.— Warszawa, 1982.— 124 s.

96

дані, а також одиниці спеціальної лексики з англійської, французької чи іншої європейської мови світового значення. Порівнюючи питому вагу та вживання таких інтернаціоналізмів в естонській, латиській і литовській мовах, можна сказати, що, попри відомі мовні відмінності, у термінолексиці зазначених мов багато спільного й аналогічного ¹³. Одна з характерних особливостей цих мов полягає в тому, що в термінолексиці звичайним є паралельне вживання лексичних варіантів власномовного й іншомовного, споконвічного та інтернаціонального походження. При цьому рівноправні по суті члени таких пар далеко не завжди рівноцінні за частотою вживання, широтою застосування (зокрема, за словотвірними можливостями тощо), семантикою, стилістичним забарвленням і т. д.¹⁴ Принципово таке саме широке паралельне співіснування власномовних та іншомовних термінів трапляється в багатьох мовах, звичайно, зі своїми конкретними відмінностями й особливостями.

Щоб уникнути необдуманих і передчасних рішень щодо уніфікації мовного аспекту науково-технічної термінології, необхідно докладніше порівняльно вивчати відмінності конкретних лексичних пластів, зокрема конкретне співвідношення терміноінтернаціоналізмів і власномовних виразів у різних мовах. Безсумнівно, корисними тут будуть зіставні й контрастивні дослідження термінолексики різних мов, а також різноманітні інтерлінгвальні списки з різних галузей науково-технічної термінології. Видається, що в цьому сенсі необхідні як порівняльне вивчення особливостей розвитку спеціальної лексики мов союзних республік у найзагальнішому плані на основі єдиної методики, так і зіставлення сучасної термінолексики цих мов з погляду вживання терміноінтернаціоналізмів. Тут можна скористатися системою, що спирається на ЕОМ. Цінними джерелами могли б стати й згадані вище міжнародні списки термінів, зібрані ICUTN, а також світовий банк термінологічних неологізмів (WBTN), що укладається на основі цього матеріалу. На жаль, зіставні переліки, отримані таким чином, мають істотний недолік — у них пропущено національні еквіваленти й паралельні вирази терміноінтернаціоналізмів. Насправді в багатьох випадках поряд з інтернаціональним терміном у тій чи іншій

¹³ Див., напр.: К е й н и с С. Інтернаціональні елементи в литовській термінології.— У кн.: Питання розроблення науково-технічної термінології. Рига, 1973, с. 140—142; С к у и н я В. П. Співвідношення інтернаціональних елементів у латиській і російській термінології.— Там само, с. 145—160.

¹⁴ Докладніше пари власномовних та іншомовних термінів естонської мови аналізуються в дисертації та статті Хенна Саарі. Див.: С а а р и Х. Аналіз принципів естонської термінології: Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Тарту, 1981, с. 19—21 і його статтю в цьому збірнику.

7 Užsak. Nr. 1007

97

національною мовою як рівноправний еквівалент використовується власномовна назва, причому нерідко трапляються й випадки, коли за наявності звичайного власномовного терміна інтерлінгвальний варіант уживається значно рідше. Якщо не враховувати такі паралельні вирази, що існують у національних мовах, картина поширення інтернаціоналізмів буде певною мірою викривлена, а питома вага інтернаціоналізмів — перебільшена. Щоб об’єктивно судити про інтерлінгвальне поширення терміноінтернаціоналізмів, потрібні точніші переліки. У принципі, таке докладніше порівняння термінолексики різних мов цілком можливе, якщо розробити автоматизовані інформаційні системи термінологічних даних і використати можливості, що при цьому відкриваються.

3. Останнім часом загалом спостерігається тенденція об’єднати термінологічну діяльність, що розвивається в різних напрямах, в одну цілісну систему, у якій істотну роль відігравали б великі термінологічні центри й автоматизовані інформаційно-термінологічні системи. Лише так буде забезпечено сучасні можливості дослідження та розроблення науково-технічної термінології, що швидко розвивається. Цим шляхом пішли й у Радянському Союзі. Як відомо, уже певний час функціонує центральна автоматизована система АСИТО у сфері стандартизованих термінів ¹⁵. Існують також інші бази термінологічних даних на ЕОМ. У перспективі планується комплексна система «Машинний фонд російської мови», до якої як самостійна частина входитиме й спеціальна лексика (науково-технічна термінологія) ¹⁶.

Сучасні потреби та вимоги термінологічної уніфікації зумовлюють необхідність зіставлення російської термінології з національною термінологією тієї чи іншої радянської республіки, і навпаки, а іноді й зіставлення мов союзних республік. Уніфікацію науково-технічної термінології у всесоюзному масштабі в майбутньому можна буде успішно здійснити лише за наявності такої системи, яка пов’язувала б союзні республіки між собою в цьому аспекті, за умови використання автоматизованих інформаційно-термінологічних систем і банків. З цією метою в Інституті мови та літератури Академії наук Естонської РСР розпочали створення системи термінологічних даних на основі використання ЕОМ. Розроблення й розгортання такої автоматизованої системи — доволі складне завдання, розв’язання якого здійснюється в кілька етапів (об-

¹⁵ Див.: Науково-технічна термінологія. 1978, № 9/10, с. 4 і далі; 1979, № 7, с. 3 і далі; 1980, № 5, с. 9 і далі.

¹⁶ Див.: Єршов А. П. До методології побудови діалогових систем: феномен ділової прози.— Питання кібернетики. М., 1982, вип. 80, с. 3—20; Viks Ü. Vene keele fond.— Keel ja Kirjandus, 1983, nr. 5, lk. 277—278.

98

визначення системи, вибір і фіксація пошукового образу, а отже, розроблення як вхідного, так і машинного запису даних, укладання відповідних програм, випробування розробленої системи, накопичення даних термінологічного банку за деякими підсистемами). При цьому слід мати на увазі, що створення автоматизованої системи термінологічних даних має здійснюватися в межах розвитку комплексної системи терміноінформаційного обслуговування. Отже, ми плануємо створити комплексну терміноінформаційну систему, що відповідає сучасним вимогам, до якої буде включено звичайні термінологічні картотеки (зведена термінологічна картотека ІЯЛ АН ЕССР налічує близько пів мільйона словникових карток), термінологічні словники, довідкові видання та інші додаткові матеріали, а також створюваний банк термінологічних даних на ЕОМ.

Створювана комплексна інформаційно-термінологічна система призначена для задоволення як місцевих, так і ширших потреб.

Основні завдання цієї системи такі:

а) сприяння вивченню науково-технічної термінології та термінотворення цієї національної мови;

б) надання допомоги у вирішенні конкретних питань, що виникають у практичній термінологічній діяльності (довідково-пошукові можливості термінологічного банку, які використовуються під час навчання за різними спеціальностями, редагування й перекладу, упорядкування, уніфікації та стандартизації термінології);

в) полегшення укладання різних термінологічних словників (за допомогою ЕОМ, пов’язаної з термінологічним банком, можна легко отримати різноманітні списки та покажчики термінів; автоматизована система термінологічних даних пов’язана з автоматизованою системою фотонабору);

г) забезпечення методичних і програмних засад для створення аналогічних автоматизованих систем в інших союзних республіках.

Виконання останнього завдання розглядуваної системи пов’язане із всесоюзною програмою «Машинний фонд російської мови», а також з іншими всесоюзними заходами у сфері бурхливого розвитку науково-технічної термінології.