Enciklopedinis geografijos žodynas

терій — «що я тут ще пригадую?» Ось невеличка добірка прикладів: іхтіофауна, іхтіологія, іхтіозаври, ігуанодонти, ігуани, морська фауна, морська корова, морська капуста, морські лілії, морські леви. Чи дотримано принципу, за яким відмовилися від спеціальних термінів, характерних для географії віддалених країн? Адже іхтіозаври — лише одне з родин плазунів ряду птахотазових динозаврів, до того ж вимерле. Перелічені представники морської фауни аж ніяк не настільки особливі, щоб згадувати їх окремо (біологічні терміни становлять у цьому словнику лише приблизно третину). Так можна було б продовжувати й далі. Тут не годиться навіть можливе виправдання, нібито вирішено не включати до словника терміни, зрозумілі всім. Якщо всім школярам зрозуміло, що означає термін населений пункт, то так само зрозуміло і те, що таке містечко або хутір. Отже, перш ніж братися за укладання словника, необхідно знати, для кого і з якою метою його призначено, яким буде його обсяг. Якщо він призначений для школи, варто уникати таких пояснень термінів, як гравій — «велика фракція пухких і зцементованих гірських порід <...>» (можливо, краще підійшло б пояснення зі Словника ДЛ: «обкатані й заокруглені водами морів і річок камені»). Якщо в словнику неможливо охопити всі терміни цієї галузі, слід ретельно відібрати потрібні, зважаючи на їхню абстрактність, частотність уживання та місце в структурі термінів галузі. Багато користі принесло б алфавітне розташування синонімів: скажімо, учень знаходить у підручнику термін ізогіпси, у словнику його не пояснено, а звідки йому знати, що в цьому разі пояснення треба шукати при терміні горизонталі. А якби він знайшов покажчик із посиланням «див. горизонталі», непорозуміння не виникло б. Крім того, це реальний спосіб популяризувати українські термінологічні відповідники: читач знав би, що «спеціально організований публічний продаж, торгівля, яка періодично відбувається в певному торговельному місці» — це торги, інакше кажучи аукціон, а не навпаки. Крім того, слід творчо використовувати матеріали раніше виданих праць із цієї галузі. Тоді не було б таких незграбних термінів, як коливальні рухи земної кори, адже в литовському перекладі «Географічного словника» С. Агапова вже є простий відповідник — коливання земної кори. Отже, щоб словник був справді корисним школярам та іншим, хто цікавиться географією, його слід удосконалити, а сама ідея підготувати таке видання, безперечно, добра. Jurgita JĖRINAITĖ II У підготовленому Стасісом Вайтекунасом «Енциклопедичному географічному слов- 96 dyne” (Kaunas, “Šviesa”, 1994) straipsniai išdėstyti vienas po kito antraščių abėcėlės tvarka. Antraštės sukirčiuotos. Prie daugumos žodyno straipsnių, kurių antraštėje yra tarptautinių žodžių, pateikta etimonų. Žodynas skiriamas vidurinei bendrojo lavinimo mokyklai. Як зазначено в передмові, «на відміну від перекладних словників і довідників, що виходили досі (переважно з російської мови), у цьому словнику відмовилися від дуже локалізованих (місцевих) і спеціальних термінів та понять, непотрібних литовському школяреві й характерних для географії віддалених країн. Тут більше уваги приділено литовській географічній термінології» (с. 3). Однак всупереч цьому автор пояснює, що таке Африканський банк розвитку, план Дауеса, Європейське об'єднання вугілля і сталі тощо. Крім того, у словнику подано чимало термінів, мало пов’язаних із географією, наприклад: холера «[гр. cholera < cholē — жовч + rhéo — текти], гостра інфекційна хвороба кишківника <…>» (с. 34). (Про інші хвороби в цьому географічному словнику не йдеться. Чому виділено саме цю хворобу?), оптова ціна «ціна, за якою виробник реалізує свої товари великими партіями іншим підприємствам, організаціям або роздрібній торгівлі. Оптова ціна товару нижча за його роздрібну ціну, яку сплачує індивідуальний покупець» (с. 41), роздрібна ціна «ціна, яку населення сплачує за товари й послуги. Вона завжди вища за оптові ціни» (с. 120), фанера «[нім. Furnier], листовий деревний матеріал. Буває стругана, пиляна та клеєна. Клеєна фанера — 3–9 тонких листів березової або вільхової деревини, склеєних так, щоб напрям волокон у сусідніх листах був перпендикулярним. Склеюється в гарячих пресах. Її товщина — 1–12 мм <…>» (с. 50), відрядна розцінка «норма оплати праці за одиницю виробітку. Застосовується за відрядної системи оплати <…>» (с. 73), пенсія «[лат. pensio — оплата, виплата], кошти на прожиття, які регулярно виплачують людям похилого віку або тим, хто відпрацював (= пропрацював) установлений законом строк, людям з інвалідністю, членам сім’ї, які втратили годувальника» (с. 147). Добре, що окремо пояснено значення компонентів bio-, geo-, hidro-, але можна було б пояснити й antropo-, sub-. Не всі терміни уточнено відповідно до загальних вимог термінології та культури мови. У словнику трапляються навіть випадки нехтування постановами Державної комісії з мови, наприклад: бартерний (=натуральний) обмін, лізинг (=довгострокова оренда), орфографічні помилки: фіорд (=фьорд). Замість терміна радіозонд доречніше було б ужити справжню форму «радіо зонд». У низці випадків слід було б уживати не прикметники із суфіксом -inis, а родовий відмінок, 97 наприклад: економічна (=економіки) реформа, державні (=держави) доходи, державні (=держави) позики, державний (=держави) банк, державний (=держави) бюджет тощо. На с. 224 подано термін «єдина енергетична система» (за російським терміном единая энергетическая система). Поруч спробували виправити — «спільна енергетична система», але обидва ці терміни невдалі. Замість них підійшов би термін «спільна система енергетики». У тлумаченнях термінів трапляються неправильні терміни, наприклад, ехолот «електронавігаційний (=електронний навігації) прилад для вимірювання глибини моря ультразвуковими хвилями <...>». Чи не краще було б замість економічного терміна капітальні вкладення (с. 89), записаного в загальнодоступному географічному словнику, вжити термін капітальні інвестиції? У словнику є дуже категоричні, але неточні твердження, наприклад: «Міжнародні мови — англійська та французька» (стаття «Мова», с. 87); «Міжнародними мовами є англійська та французька» (стаття «Мови світу», с. 145). Але чи лише ці дві мови вважаються міжнародними? Тут не ставилося за мету докладніше оцінювати цей словник. Цього разу йшлося лише про те, щоб показати кілька його очевидних неточностей і помилок. Gailutis LAUKAGALIS ДУМКИ ПРО СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ У 1993 році вийшов дуже потрібний тлумачний перекладний словник «Терміни педагогіки», укладений проф. Л. Йовайшею; його накладом 3000 примірників видало видавництво «Швєса»¹. Це перший виданий у Литві тлумачний словник педагогічних термінів, що охоплює близько 1000 поширеніших термінів теоретичної та прикладної педагогіки, її історії та методології. Його переглянули, розставили наголоси, а також разом з іншими науковцями рецензували мовознавці. Видання корисне як науковцям, так і викладачам, учителям та студентам, які готуються до вчительської праці. У передмові до словника зазначено, що це «перша спроба описати й систематизувати поняття науки про виховання людини литовською мовою» (с. 3). Однак ми ж давно мали, щоправда, лише на пару років раніше вперше надрукований з рукопису, незавершений словник проф. Ст. Шалкаускіса ¹ J o v a i š a L. Pedagogikos terminai. K.: Šviesa, 1993, 264 p. 98