Enciklopedinis geografijos žodynas

T E R M I N O L O G I J A I R L E I D I N I A I ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК З ГЕОГРАФІЇ I Ми живемо в період змін. Змінюються і литовська школа, зміст та форма навчання. Пишуться нові підручники, методична література, словники. Один із них — новий «Енциклопедичний словник з географії» Стасіса Вайтекуноса, виданий видавництвом «Швієса» 1994 року1. Він призначений для тих, хто вивчає в школі фізичну та суспільну географію. Географічні поняття й терміни у словнику визначено значно ширше, ніж у підручниках; крім того, тут знайдуться такі, без яких не обійтися під час читання додаткової літератури з цієї галузі. У Литві географію почали розвивати ще у XVIII столітті. Але географічна термінологія тоді була латинською або польською. По суті, литовські географічні терміни почали створювати лише в цьому столітті. Ця галузь і в так звані радянські роки не була «обділена», як, скажімо, військова справа або транспорт. Це визначив сам об’єкт географії, тобто географічна сфера. Для термінів цієї галузі характерно, що значна їх частина — це термінологізовані слова живої мови: žas, paplūdimys, lanka тощо. Іншу значну частину становлять давні міжнародні терміни, уживані в основних європейських мовах і здебільшого запозичені з грецької або латинської мов, наприклад: horizontas, irigacija, introdukcija, litologija, populiacija тощо. Можливо, тому географи не надто переймаються браком лексикографічних праць: за останні сорок років новий словник уже четвертий. Щоправда, словники 1972-го і 1987-го років перекладні, але литовській термінології «не завдали шкоди». Географічна термінологія добре розвинена і в тому сенсі, що немає плутанини через багатозначність термінів. Лише одиничні терміни (akvatorija, ašigaliai, locija) мають більше одного значення. Автор «Енциклопедичного словника з географії» наголошує, що тут намагалися інтегрувати географічні знання зі знаннями інших галузей — біології, історії, геополітики, астрономії, геології. Прагнуть, щоб фізична та суспільна географія посідали рівнозначне місце в загальній геог- ¹ Vaitekūnas S. Enciklopedinis geografijos žodynas. K.: “Šviesa”, 1994. 256 p. 92 рафії, тому в словнику невипадково наведено багато економічних і соціальних термінів та їхніх тлумачень. Автор переконаний, що економічні знання необхідні кожному, тому тут знайдемо мінімум основних економічних термінів. У словнику далі розвивається литовська термінологія з географії та інших згаданих галузей, яка подекуди цілком здатна конкурувати зі звичними міжнародними термінами, наприклад: повітряний транспорт (пор. авіатранспорт), географія рекреаційних подорожей (пор. географія інфраструктури), вклади (пор. депозити), благодійність (пор. філантропія), міжльодовиковий період (пор. інтергляціал), сонцестояння (пор. сольстицій), пляж (пор. пляж). Міжнародний термін у цих випадках залишається синонімом. Варто відзначити (хоч і не завжди точну) спробу запропонувати литовський відповідник для конкретного геруосту — оруостіс, галактики — Паукішчу Такас, озу — ожнурґіс. Схвальний патріотизм виявляється у виборі унікалу (а не вулкана), океану (а не океану), смайлі (а не піка), півкуля (а не екватора), Паукішчу Така (а не Чумацького Шляху), паралелей (а не паралелей), полюсів (а не полюсів), православ’я (а не православ’я). Автор пропонує новий термін для приладу вимірювання кількості опадів. Поданий у попередніх словниках термін lietmatis тут наведено як синонім терміна kritulmačio. Цей термін, безперечно, точніше відповідає визначенню, але потреби в заміні не було, оскільки: а) вимова ускладнилася, а слово подовшало на один склад; б) усі опади вимірюють після перетворення на воду, інакше кажучи, вони не відрізняються від дощу (тобто «рідких опадів, що падають із хмар краплями діаметром понад 0,5 мм», с. 112). Без потреби образний і звичний термін пташиний ринок замінено на пташині колонії. Треба погодитися, що останній термін емоційно нейтральніший, але він дещо збіднює термінологію, адже залишаються білі ночі, чорний ринок тощо. Поставлена мета — «якомога більше міжнародних слів замінити литовськими» (с. 3) — забувається, коли йдеться про земельну реформу, адаптацію, архіпелаг, торговельне місце, торги, торгівлю: тут ужито аграрна реформа, адаптація, архіпелаг, ринок, аукціон, комерція. І не можна виправдовуватися тим, що литовські терміни мало кому відомі й непопулярні! Авторів словника слід похвалити за нормативність термінів. Правило підтверджує і виняток — невпізнані літальні об’єкти. Зазвичай у термінології вживають означені форми, наприклад: вологі тропічні ліси, валовий національний продукт, корисні копалини. Тому цей термін мав би звучати так: невпізнані літальні об’єкти. 93 У варіанті «Енциклопедичний географічний словник» «спотикає» шосте тлумачення терміна «стоячі хвилі». Слід сказати, що це не вигадка автора словника: термін запозичено з попередніх видань. Логічно значення слів у сполученні суперечать одне одному, пор. стояти — 1. бути у вертикальному положенні; 2. не йти, не рухатися, не діяти; 3. залишатися необробленим» (DŽ, 737), і хвиля — «горб на поверхні води, спричинений вітром або чимось іншим, що переміщується». Можливо, шосте значення варто пояснювати як «горб води» або якимось іншим словом. Однією з бажаних ознак термінів є системність. Назви однорідних понять мають бути однаково сформульовані. Термін повинен якомога виразніше відображати зв’язки понять з іншими поняттями в системі. Отже, якщо «паралелі 23° 27′ північної та південної географічної широти» ми називаємо тропіками, то хочеться бачити цей гарний український термін і в похідних термінах, а не тропічні зони (вологі тропічні ліси, тропічна повітряна маса, тропічні пояси, тропічні ліси). Подібна ситуація і з горизонталями — ізогіпсами. Обидва слова грецького походження, але друге входить до узгодженої системи ізоліній: ізогіпси (однакової висоти), ізотерми (однакової температури), ізобари (однакового атмосферного тиску), ізобати (лінії на карті чи схемі, що сполучають точки однакової глибини). Чудово, що автор словника прагне полегшити вивчення й інших предметів, включаючи популярні терміни з економіки, історії та соціології. Однак не слід забувати, що словник усе-таки «енциклопедичний географічний». Учням (а саме для них і призначене це видання) не завадило б знати, що таке республіка, католицизм, креоли, але чи спаде їм на думку в майбутньому шукати в географічному словнику значення терміна молитовник або підручник? Можна зрозуміти можливу прихильність автора до хіпі, але трохи молодший читач розчарується, не знайшовши панків. Якщо вже «олюднювати» географічну науку, то чому не робити це систематично? Розглядаючи словник у цілому, важко зрозуміти критерії добору термінів. У передмові сказано: «На відміну від попередніх перекладних (переважно з російської мови) словників і довідників, у цьому словнику відмовилися від дуже локалізованих (місцевих) і спеціальних термінів та понять, непотрібних литовському науковцеві й характерних для географії віддалених країн» (с. 3). Іншими словами, відкидається ідея, висунута В. Гуделісом у «Словнику-довіднику з фізичної географії» А. Соловйова та Г. Карпова, популяризувати багато рідковживаних слів живої мови, які вже трапляються в науковій літературі, але маловідомі молоді, що навчається. Виходить, що дуже «локалізованими» є улоговина, заплавина, мря 94 ка, мул, груда, пагорб’я, лагуни, болота тощо, але навряд чи вони менш поширені, ніж рузги, пануваліс, жьогіс, паліос, палве, плова, шекліус, жандарас, які включено до словника. Ось терміна «болото» немає, зате є «лієкнас», тобто «місцева назва болота, відповідник “раїстас”». Наводиться вся система рельєфу, а її складові пояснюються вибірково: Рельєф мегарельєф гірські системи (−) плоскогір’я (+) рівнини (+) океанічні западини (−) макрорельєф височини (−) плоскогір’я (+) низовини (+) гірські краї (−) плоскогір’я (+) міжгірські низовини (−) мезорельєф долини (+) пагорби (+) гряди (+) улоговини (−) каньйони (+) мікрорельєф горби (−) дюни (+) западини (−) нанорельєф Хто може пояснити учневі, чим відрізняються «долина» і «улоговина»? У словнику знаходимо терміни «король», «президент», але литовському школяреві не менш важливо знати, хто такий князь. Якщо важливі латиська й литовська мови, то польська та російська мови не менш важливі за китайську. Така сама ситуація і з термінами на позначення культових споруд: чомусь забули про синагогу, хоча є церква, мечеть і православний храм. король, президент, але литовському школяреві не менш важливо знати, хто такий князь. Якщо важливі латиська й литовська мови, то польська та російська мови не менш важливі за китайську мову. Така сама ситуація і з термінами на позначення культових споруд: чомусь забули про синагогу, хоча є церква, мечеть, православний храм. Ще більша плутанина з біологічними термінами. Чому автор вважає важливим пояснювати в невеликому географічному термінологічному словнику, що таке оселедці, слони, верблюди й дельфіни? Чи ці терміни складніші або важливіші за терміни риби, ссавці, яких тут марно було б шукати. Складається враження, що принцип подання термінів— Терміни, позначені плюсами, є у словнику, а мінусами — відсутні. 95 …терій — «що я тут ще пригадаю?» Ось невеличка добірка прикладів: іхтіофауна, іхтіологія, іхтіозаври, ігуанодонти, ігуани, морська фауна, морська корова, морська капуста, морські лілії, морські леви. Чи дотримано принципу відмови від спеціальних термінів, характерних для географії далеких країн? Адже іхтіозаври — лише одна з родин плазунів ряду іхтіозаврів, до того ж вимерла. Перелічені представники морської фауни аж ніяк не настільки особливі, щоб їх потрібно було згадувати окремо (біологічні терміни становлять у цьому словнику лише близько третини). Так можна було б продовжувати й далі. Тут не годиться навіть виправдання, ніби вирішено не включати до словника терміни, зрозумілі кожному. Якщо всім школярам зрозуміло, що означає термін поселення, то так само зрозуміло і те, що таке містечко або хутір. Отже, перш ніж укладати словник, необхідно знати, для кого й для яких цілей його призначено, яким буде його обсяг. Якщо він призначений для школи, варто уникати таких визначень термінів, як гравій — «велика фракція пухких і зцементованих гірських порід <...>» (можливо, краще підійшло б визначення зі словника DŽ: «обкатані морською та річковою водою, відшліфовані камінці»). Якщо в словнику неможливо охопити всі терміни цієї галузі, потрібно ретельно відібрати необхідні з огляду на рівень абстрактності, частотність уживання та місце в системі термінів цієї галузі. Значну користь принесло б алфавітне розташування синонімів; скажімо, учень знаходить у підручнику термін ізогіпси, у словнику його не пояснено, і звідки йому знати, що в цьому разі пояснення слід шукати при терміні горизонталь? А якби він знайшов покажчик із посиланням «див. горизонталі», непорозуміння не виникло б. Крім того, це реальний спосіб популяризувати українські термінологічні відповідники: читач знає, що «спеціально організований публічний продаж, торгівля, яка періодично відбувається у визначеному місці продажу» — це торги, інакше кажучи, аукціон, а не навпаки. Крім того, варто творчо використати матеріали раніше виданих праць із цієї галузі. Тоді не було б таких громіздких термінів, як коливальні рухи земної кори, адже в литовському перекладі «Географічного словника» С. Агапова вже є простіший варіант: коливання земної кори. Отже, щоб словник був справді корисним для школярів та інших зацікавлених географією, його слід удосконалити, а ідея підготувати таке видання справді добра. Jurgita JĖRINAITĖ II У підготовленому Стасісом Вайтекунасом «Енциклопедичному географічному сло- 96