Nuostabi kelionė į kompiuterių šalį

ДИВОВИЖНА ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ КОМП’ЮТЕРІВ «Країна комп’ютерів виникла зовсім недавно. Як і в кожній молодій державі, тут іще багато безладу, ще незрозуміло, хто де живе, іноді навіть — як вона називається. Зате майже все тут нове, привертає увагу — змінюється, вдосконалюється, з’являються дедалі кращі й складніші пристрої». Так починає свою нову книжку відома фахівчиня з комп’ютерних наук В. Дагене. Її «Подорож до країни комп’ютерів» (В., 1995. – 127 с.) рекомендована Міністерством освіти і науки та видана коштом Фонду відкритої Литви. Текст книжки впорядкувала В. Бекштене, малюнки намалювала В. Борткявічене, до книжечки їх умістила Р. Рекашене, а все оцінювала А. Клупшайте. Без сумніву, можна сказати, що ця книжка зацікавить не лише дітей молодшого, а й старшого шкільного віку. Відкривши першу сторінку, вони познайомляться з інтригуючим змістом книжки: знайомтеся — це комп’ютер (6), мозок комп’ютера (30), пам’ять комп’ютера (38), у місті дисків і дискет (46), як порозумітися з комп’ютером (54), царство Logo (62), комп’ютер грає (78), комп’ютер малює і грає на музичних інструментах (86), комп’ютер — редактор (94), комп’ютер — листоноша (110), дідусі й прадідусі комп’ютера (118). На наступних сторінках читачі знайдуть докладніші пояснення основних понять комп’ютерної науки, будови комп’ютерів, систем, програм, принципів їхньої роботи, познайомляться з історією комп’ютерів. На доповнення до думки авторки про те, що в країні комп’ютерів панує суворий порядок і книжечку укладено за правилами цієї країни (5), хотілося б додати, що й більшість слів та речень побудовано за правилами граматики, за винятком кількох лексичних дрібниць, наприклад: відновлення (= відтворення, поновлення): <...> демодуляція означає зворотний процес (– перебіг) — відновлення зміненого сигналу (= відтворення) (112); засвоїти (= вивчити, запам’ятати): Отже, ви засвоїли (= вивчили, запам’ятали) ще одну команду (66). Щоб засвоїти (= вивчити, запам’ятати) мову Logo, потрібно <...> (70); підготувати, підготовлених (= готувати, підготувати): Отже, комп’ютер — чудовий помічник, щоб підготувати якийсь текст (= підготувати якийсь текст) (96). Тепер майже всі книжки готують (= готують) за допомогою лазерних принтерів (106); 101 зустріти (= виявити): У житті ми зустрічаємо (= виявляємо) багато прикладів (39). Оскільки мова книжки ясна, плавна й образна, подорожувати такою країною дуже цікаво. Наприклад, ось як описано комп’ютер. «Жив собі Телевізор. Щодня розважав дітей, показував фільми, розповідав казки. Але з часом йому стало сумно. Він із усіма розмовляє, розповідає, а йому ніхто й словечка... Замовк Телевізор. І тут почулося торохтіння Друкарської машинки: тук-тук, тук-тук... Машинка нарікала: “Мені сумно. Усі тільки наказують, вказують, що друкувати. А сама я не можу нікому поскаржитися, мені ні з ким поговорити”. Пожурилися вони так і вирішили об’єднатися: що скаже Друкарська машинка, Телевізор покаже, а про що запитає Телевізор, Машинка відповість... Телевізор назвався Дисплеєм, а Друкарська машинка просто — Клавіатурою. Так народився Комп’ютер. Щоправда, йому ще багато, ой багато чого було потрібно. Найголовніше — мозок» (7). Так і хочеться за один присід прочитати цю книжку й дізнатися, що ж робить той комп’ютер, як із ним слід порозумітися. А порозумітися, виявляється, дуже легко. Треба лише вживати правильні терміни. Споріднених і видових термінів у книжечці вдосталь. Більшість термінів пояснено, і навіть наведено рекомендованіші синоніми. Ось невелика добірка таких термінів: алгоритм (Алгоритм — це точний запис розв’язання будь-якої (=кожної) задачі. Коли алгоритм записано мовою, зрозумілою комп’ютеру, він називається програмою (58); арифмометр (Це нескладна лічильна машина, здатна виконувати чотири арифметичні дії. Перші арифмометри були механічними, згодом — електричними (120); плотер (Коли потрібно накреслити складні й точні креслення, використовують спеціальні принтери — плотери. Найдавніші — пір’яні плотери (107); диск (46): компакт-диск або інакше оптичний диск (51), вінчестерський диск (48); дискета (Іноді дискету неправильно називають «дискетою». Чому так, цілком зрозуміло — дискети виготовляють за кордоном, на їхньому конверті часто написано англійською diskette, ну й читаємо 102 буквально. До речі, іноді ще кажуть «гнучкий диск». Цілком даремно — і так зрозуміло, що він гнучкий, магнітний (50); дисплей (Слово дисплей литовці запозичили з англійського слова «display» — «показувати, зображати». Дехто називає дисплей «монітором» (англійське слово «monitor» має багато значень: одне з них — прилад для спостереження й контролю) (16); мова Logo (Чи знаєте ви, звідки походить назва мови Logo? З грецького слова «logos», що означає «слово» або «думка» (64); комп’ютер (Слово комп’ютер, як відомо, походить від англійського слова «compute» — обчислювати. Англійці запозичили це слово з латинського «computo» — обчислюю (8): персональний комп’ютер (10), побутовий комп’ютер (15), електронний комп’ютер (121), кишеньковий комп’ютер (15), портативний комп’ютер (15); принтер (Англійською принтер printer (і вимовляється приблизно так само — «прінте»). Тому й у нас його іноді люблять називати принтером. Коли маємо гарне литовське слово, не слід запозичувати з інших мов (104): матричний принтер (103), лазерний принтер (102), струменевий принтер (103); курсор (Раптом нашу увагу привернув маленький прямокутник, що рухався на екрані: пишеш літеру — і він зсувається праворуч. Що це? Для чого він потрібен? Це курсор (15). До цього списку можна було б додати ще більше правильних і рекомендованих комп’ютерних термінів із книжки «Подорож до країни комп’ютерів». Однак і з нього видно, що авторка добре обізнана з комп’ютерною термінологією і не губиться в морі її сучасних синонімів. Хоча щодо того чи іншого терміна можна було б і подискутувати. Дуже добре, що авторка відмовляється від англіцизму файл. Однак запропонований нею і постійно вживаний її найближчими співробітниками один із синонімів файлу — справа (59) — викликає чимало сумнівів; про деякі з них уже писали1. Тож не варто їх повторювати. Можна лише додати, що мотивація перенесення значення слова справа дуже незрозуміла (переноситься не основне значення цього слова). Отже, відповіднішим литовським файлу відповідником, мабуть, було б слово ринкмена. 1 Див. «Рідна мова», 1994, № 8–9, с. 17; № 4, с. 21–22. 103 Код із чорних і білих ліній на іноземних товарах слід називати не кодом рисок (75), а штрихкодом. Виправлення потребують і такі терміни, як-от: постійна пам’ять (42) (= постійний запам’ятовувальний пристрій), сенсорний (= чутливий) екран (74), сканер (75) (= зчитувач). Навіщо потрібен інтервал між рядками (96), специфічні літери (26), якщо можна сказати простіше: проміжок між рядками, особливі літери. Angelė KAULAKIENĖ 104