Apie du tarpukario laikų terminų žodynėlius

Kazimieras GAIVENIS ПРО ДВА ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИЧКИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 1. Словничок педагогічної термінології С. Шалкаускіса Філософ С. Шалкаускіс створив не лише оригінальну теорію термінології та впорядковував філософські терміни, а й цікавився педагогічною термінологією. Його незавершений чотиримовний словничок педагогічних термінів під назвою “Загальна педагогічна термінологія” (литовською, французькою, німецькою та російською мовами) надруковано у другому томі “Творів” (В., 1991). У поясненнях до словничка зазначено: “Зібрано загалом 1600 педагогічних термінів. Із них 600 узято із “Загальної філософської термінології”. Їх позначено знаком +. 400 термінів мають іншомовне походження. Їх позначено знаком -. Для них важливо було б знайти литовські відповідники. Решта 600 термінів мають литовське походження й специфічно педагогічний характер. Їх не позначено жодним знаком. Усі терміни намагалися акцентувати” (277). Цей словничок розглядала термінологічна секція Товариства литовської мови й дещо доповнила його, але він залишився незавершеним. За принципами термінографії він мало чим відрізняється від “Загальної філософської термінології”. Як відомо, останній словничок акцентував мовознавець П. Скарджюс. Отже, можна припустити, що терміни, позначені плюсом, акцентував П. Скарджюс. У цій статті ми не намагатимемося оцінити педагогічну термінологію С. Шалкаускіса з погляду систематизації понять цієї галузі, а зосередимося лише на двох мовних аспектах, а саме: 1) характері термінологізованої лексики С. Шалкаускіса та 2) акцентуації педагогічних термінів С. Шалкаускіса. 1. С. Шалкаускіс, характеризуючи джерела термінології, писав: “Якщо ми візьмемо будь-яку науку, якій довелося виробити наукову термінологію, то легко переконаємося, що її термінологію запозичено з трьох джерел. А саме: одні її терміни взято з живої народної мови й лише пристосовано до спеціальних потреб науки; інші терміни новостворено відповідно до мовних законів і за аналогією з типовими її проявами; нарешті, третю групу термінів безпосередньо запозичено з інших мов і лише більшою чи меншою мірою змінено відповідно до фонетичних та 89 морфологічних властивостей мови, до якої запозичено слова” (Šalkauskis 1991 24). С. Шалкаускіс користувався всіма трьома згаданими джерелами термінології, однак створив порівняно небагато новотворів. Гадаємо, що новотворами педагогічної термінології С. Шалкаускіса є слова atkaklà (obstination, entêtement; Eigensinn, Trotz), auménybė (intelligen-ce; Intelligenz), erdvėmenis (art d’espace; Raumkunst), imlà (récep-tion; Rezeption, Aufnahme), kvotinis (objet sur lequel on examine; Prüfungsgegenstand), mokslāžmis (scolarité, Schulter), pergyvenà (survivance), rašlūmas (l’écriture et la lecture), sielingumas (carac-tère de ce qui est animé, Seelenhaftigkeit), šaunà (bravoure; Bra-vour) тощо. На жаль, майже всі вони були невдалими словотвірними утвореннями або називали штучні поняття, а тому не прижилися в пізнішій педагогічній термінології. Інша річ — слова, термінологізовані або утворені С. Шалкаускісом, які у “Словнику литовської мови” (далі — LKŽ) подано лише з посиланнями нібито на радянські тексти, наприклад: globōtinis (pupille; Pflegling), paauglystė (adolescence; Adoleszenz) тощо. Вони вживаються і в сучасній нашій термінології. Іншомовні доповнення до словничка С. Шалкаускіс позначав мінусом, але до них, мабуть, через помилку потрапило й кілька литовських термінів, наприклад: idėmus, idėmų (attentif; aufmerksam), kūdikis (petit enfant; Wickelkind), miegas, miegai (sommeil; Schlaf), patirtinis (expérimental; experimentell) тощо. У словничку знаходимо терміни, які тепер вважаються ненормативними або написаними неправильно, наприклад: pramatymas (prévoyance; Voraus-sehen), pramatyti (prévoir; voraussehen), pusiaūsvyras, -a (équi-pondérant; das Gleichgewicht haltend), pusiausvyrumas (qualité de ce qui est équipondérant), savigina, -os (défense de soi-même; Selbstverteidigung, Selbstschutz). Перший термін тепер замінюють словом numàtymas, другий — numatyti, третій — pusiaūsvyras, -a, четвертий — pusiausvyrumas, п’ятий — savigyna. Багато педагогічних термінів, усталених С. Шалкаускісом, уживаються й нині. Наприклад, у словнику Л. Йовайші “Педагогічні терміни” (К., 1993) знайдемо такі назви абстрактних понять, уживані вже тоді, наприклад: відтворення, наполегливість, розпізнавання, відповідальність, розслаблення, вирощування, виховання, спілкування, спілкування, працездатність, працьовитість, увага, викладання, моральність, дисципліна, дух 90 ність, здібність, доброта, опіка, неуважність, навичка, осмислення, звичка, переконання, попередження, чутливість, творчість, виховання, очікування, наслідування, обов’язок, покликання, досвід, успадкування, успішність, захоплення, потяг, вправи, природа, старанність тощо. Доповнення до цього словничка, внесені на засіданнях секції термінології, переважно стосуються подання міжнародної термінології. Лише подекуди поряд із міжнародними термінами додаються також литовські синоніми, наприклад: активність – діяльність, арифметика – наука про обчислення, холерик – запальник, дегенерація – виродження, дифузія – розсіювання, егоїзм – себелюбство, етика – наука про мораль тощо. У термінологічній теорії С. Шалькаускіса вихідним пунктом було слово, а не поняття, тому в його термінологічних збірниках як заголовні слова подано не лише іменники, а й прикметники, дієслова, навіть дієприкметники. Однак загалом добір слів, принципи термінологізації та термінографії були в нього на достатньо високому науковому рівні. 2. Акцентування термінів — складна справа для тих, хто не є литуаністом. Як ми вже згадували, частину термінів із педагогічного словничка С. Шалькаускіса акцентував П. Скарджюс. Інші терміни акцентував він сам. Загалом без позначення наголосу залишено дуже небагато термінів, лише кілька, наприклад: енциклопедичний, чуттєвий*, відчувати*, слухання, напрям*, тілесне буття, тьмяніти, партійний, позитивістський (стаття позитивний), видовий*, людський* (терміни, позначені зірочками, акцентувалися у філософській термінології). Цікаві ті терміни, запозичені з «Загальної філософської термінології», наголошення яких не відповідає сучасним акцентологічним нормам. Таких термінів є кілька десятків, наприклад: įtaka, -õs, įtaką (=įtaka DLKŽ, LKTŽ), įtaigà, -õs, įtaigą (=įtaiga DLKŽ, LKTŽ), įvykdyti (=įvykdyti DLKŽ), kiekins (=kiekins 1 DLKŽ, LKTŽ), kliūtis, -iės (=kliūtis DLKŽ, LKTŽ), kūpinis (=kūpinis DLKŽ), meninis (=meninis DLKŽ, LKTŽ), mokslinis (=mokslinis DLKŽ, LKTŽ), neigiamas, -à (=neigiamas, -ą DLKŽ), reikšmė, -ės, reikšmę (=reikšmė 3 DLKŽ, LKTŽ), sąžiningas (=sąžiningas DLKŽ, LKTŽ), teigiamas, -à (=teigiamas, -ą DLKŽ), visuomeninis (=visuomeninis DLKŽ, LKTŽ), žmoniškas (=žmoniškas DLKŽ, LKTŽ) тощо. Деякі з цих варіантів наголошення (наприклад, įtakà, neigiamas тощо) не є жодною помилкою, були 91 наведені в LKŽ за М. Нідерманном, А. Сеном, Ф. Брендером та А. Салісом, у «Словнику литовської писемної мови» (Heidelberg, 1932–1968) та інших джерелах. Крім того, трапляються й помилки. Слова, позначені плюсами, sąmonėti (devėnir conscient; bewust werden), sąranga, -os, sąranga (construction, structure; Gefüge, Bau, Struktur), sąveika, -os, sąveika (interaction; Wechselwirkung), у «Загальній філософській термінології» взагалі відсутні, а терміни skirtumas, -ai (différence; Unterschied), svajonė (rêve; Traum), tramdyti (dompter; zügeln) у згаданому джерелі мають інше наголошення (skirtumas, svajonė ir tramdyti). У словничку педагогічних термінів С. Шалькаускіса трапляються й звичайні помилки в наголошенні (або коректорські помилки), наприклад: nacija, -os (nation; Nation), pagilinimas (approfondissement; Vertiefung), partija, -os (parti; Partei), savarankiškumas (indépendance; Selbständigkeit), šielvatas, -ai (affliction; Seelenkummer), vienetas, -ai (unité; Einheit), žymūmas (valeur, eminence; Hervorrangendsein) тощо. Інша річ — таке наголошення термінів, як-от: antitezė (=antitezė DLKŽ, LKTŽ), energija (=energija DLKŽ, LKTŽ), idėja, -ėjos (=idėja DLKŽ, LKTŽ), ižanga, -os, ižanga (=ižanga DLKŽ, LKTŽ), jaunystė (=jaunystė DLKŽ, LKTŽ), konkursas (=konkursas DLKŽ, LKTŽ), ligūistas (=ligūistas DLKŽ, LKTŽ), mėginys, mėginio (=mėginys 3a DLKŽ, LKTŽ), neiginys, neiginio (=neiginys 3b DLKŽ, LKTŽ), organas (=organas DLKŽ, LKTŽ), pátosas (=patosas DLKŽ, LKTŽ), prádedamas (=pradedamas, prámoga, -os (=pramoga DLKŽ LKTŽ), próza, -os (=proza DLKŽ, LKTŽ), prózininkas (=prozininkas DLKŽ), savanáudiškas (=savanaudiškas DLKŽ, LKTŽ), sielótis (=sielotis DLKŽ, LKTŽ), sintėzė (=sintezė DLKŽ, LKTŽ), skáutas, -ai (=skáutas DLKŽ), vykdyti (=vykdyti DLKŽ, LKTŽ), žaismas, -ai (=žaismas DLKŽ, LKTŽ) тощо. Більшість цих неточностей у наголошенні термінів — типові помилки, яких припускаються інтелігенти. Вони характерні й для сучасних текстів наукової мови. Акцентуючи прикметники із суфіксом -inis, які найчастіше виступають означеннями у складених термінах, С. Шалькаускіс також був не цілком послідовним. В одних випадках він лише трохи відхилявся від норм наголошення (a), а в інших — навіть створював гіпернормалізми (b), наприклад: a) higieninis, higieniškas (=higieninis, higieniškas DLKŽ), kiekīnis (=kiekinis DLKŽ, 92 LKTŽ), тілесний (=kūninis DLKŽ), літургійний (=liturginis DLKŽ), нормативний (=norminis DLKŽ, LKTŽ), професійний (=profesinis DLKŽ, LKTŽ), видовий (=rūšinis DLKŽ, LKTŽ), проміжний, -я (=tarpinis DLKŽ, LKTŽ); б) колективний (=kolektyvinis DLKŽ, LKTŽ), культурний (=kultūrinis DLKŽ, LKTŽ), літературний (=literatūrinis DLKŽ), математичний (=matematinis DLKŽ), методичний (=metodinis DLKŽ, LKTŽ), педагогічний (=pedagoginis DLKŽ, LKTŽ), але дошкільний (=priešmokyklinis DLKŽ) тощо. Підсумовуючи висловлені думки, можна зробити такі короткі висновки: 1. Словничок педагогічних термінів С. Шалкаускаса побудований за абетковим принципом, видові терміни в ньому не подано. У секції термінології Товариства литовської мови його розглянули приблизно до літери m (останнє засідання з обговорення відбулося 1940 06 12). За термінографічним оформленням словничок подібний до «Загальної філософської термінології». 2. Педагогічні терміни globótinis, pauglýstė не можна вважати словами, що виникли за радянських часів (як може здатися з «Словника литовської мови»). Ці слова вже знаходимо у словничку С. Шалкаускаса. Більшість неологізмів, запропонованих С. Шалкаускасом (atkalbà, imlà, kvotinýs, rašlùmas та ін.), у педагогічній термінології не прижилися. 3. Частину термінів зі словничка педагогіки С. Шалкаускаса створив П. Скарджюс. Наголоси в інших термінах розставив сам автор словничка. Помилок у наголошуванні порівняно багато. Переважно вони пов’язані з неточним визначенням місця наголосу. 2. «Словничок торговельного листування» Л. Даргіса й А. Саліса У 1938 р. в журналі «Tautos ūkis» економіст Л. Даргіс разом із мовознавцем А. Салісом опублікували «Словничок торговельного листування». Пізніше цей словничок, доповнений англійськими відповідниками, було надруковано у «Працях» А. Саліса (Рим, 1979). Усі литовські терміни в ньому наголошені, а деякі ще й коротко пояснені за допомогою прикладів. У «Працях» А. Саліса співпрацю над словничком пояснено так: «Л. Даргіс зібрав найнеобхідніші господарські терміни, які тоді найчастіше вживали він та інші в Литві 93 використовували, переклав їх німецькою, частину — також англійською, а А. Саліс допоміг надати цим термінам литовського звучання, визначити їхні литовські форми. Частина цих термінів (наприклад, antspaud-as, įmonė, perlaida) була створена іншими ще раніше, а інша частина (як-от atlyginimas, išrankos, palūkanos) давно перебувала у вжитку. Однак більшість термінів, здебільшого нелитовських, довелося заново опрацювати, створити нові форми та вдосконалити вже вживані слова. Коли А. Саліс пояснював Л. Даргісу поняття певного терміна, він часто пропонував кілька литовських термінологічних відповідників, а зрештою разом із Л. Даргісом обирав слово та його форму, які більше подобалися обом. Сам Л. Даргіс пізніше (1975) заявив, що тут «основним автором нових термінів литовської частини був проф. А. Саліс» (Salys,I,455). У словничку знайдемо цікаві литовські терміни, які нині ще не вживаються або вживаються рідко, але могли б пасувати й сучасній термінології ринкової економіки. Наприклад: apmokà (нім. Begleichungssumme, англ. payment). Англійський термін payment order можна було б перекласти литовським відповідником apmokos dokumentas (kvitas). bendraskolis (нім. Gemeinschuldner, англ. fellow debtor). Нині це поняття часто позначають неправильним литовським терміном bendras-kolininkis. darbūmas (нім. Leistungsfähigkeit, англ. productivity). Це слово підходить для характеристики того, хто багато робить. У «Словнику сучасної литовської мови» (В., 1993; далі — DLKŽ) слово darbus пояснено синонімом darbštus. Однак у термінології було б краще розмежувати ці поняття: darbštūs — той, хто любить працювати; darbūs (або darblūs) — той, хто багато робить. pirkliumas (нім. Kaufkraft, англ. purchasing power). Pirklius — це той, хто може й має за що купувати. За часів економічного занепаду купівельна спроможність суспільства зменшується. Нині це поняття найчастіше називають терміном perkamasis pajėgumas. Однослівний термін був би зручнішим. važtaraščio antrininkas (нім. Frachtbriefduplikat, англ. bill of lading duplicate). Слово antrininkas у значенні замінника дубліката подано також у DLKŽ. važūs (нім. transportabel, англ. easily transportable). У DLKŽ pa- 94 подано лише це значення слова — «той, що добре перевозить». Однак торговцям потрібне інше значення прикметника važus — «транспортабельний». Таке значення воно може мати. Отже, можна говорити і про prekių važumą. У цьому словничку є також неприйняті терміни, на зміну яким тепер утвердилися інші слова або їхні сполуки. В інших випадках замість них іще вживають іншомовні слова. Наприклад: торгівля з лотка (нім. Hökerhandel, англ. hawking trade), торговець із лотка (нім. Höker, англ. hawker, peddler). У сучасній термінології для цього вживають слова кіоск і кіоскер. Немає жодної надії, що слова būda і būdininkas зможуть їх замінити. живі гроші (нім. Bargeld, англ. cash). Уже давно в Литві прижився термін готівка. Тепер немає потреби змінювати цей термін. засоби платежу (нім. Zahlungsmittel, англ. means of payment). Цей термін позначає не надто актуальне поняття. виконана робота (нім. Leistung des Angestellten, англ. piece of work, performance). Тепер усталився термін виробіток. Саме його й слід уживати. дохід, прибуток (нім. Dividende, Gewinnanteil, англ. dividend). Для позначення цього поняття тепер вживають міжнародний термін дивіденд. Перший із запропонованих литовських новотворів напевно не пошириться, а другий — навряд чи. привабливість (нім. Blickpunkt, Blickfangpunkt, blickfangende Ware, англ. eyecatching (in advertising or packaging) wares). У термінології тепер не вживається й поданий у словничку прикметник pagavùs. Найчастіше його замінюють прикметником привабливий. Отже, і замість слова pagavà у термінології краще підійшло б слово привабливість. аванс (нім. Vorschuss, англ. advance money). Відповідає сучасному терміну аванс. У словнику Нідермана цей термін є синонімом слова завдаток. простій (нім. Überliegen, англ. lying-over time, days of demurrage). Сучасна литовська назва цього поняття — простій. Вона краще узгоджується з дієсловом простоїти. сейф (нім. Stahlkammer, англ. safe). Оскільки слово сейф да- 95 Оскільки в сучасній термінології цим словом називають лише негорючу металеву шафу для зберігання цінностей, а приміщення банку з такими шафами називають терміном «сховище», новотвір saugovė стає непотрібним. У словнику як заголовні слова подано не лише однословні й складені терміни, а й прийменники, прислівники, дієприкметники, інфінітиви та словоформи. Наприклад: apiė (нім. betreff, англ. concerning, about); kāiningai (нім. preiswert, англ. priceworthy); laišku (нім. brieflich, англ. by means of a letter); naūdai (нім. zu Gunsten, англ. to someone’s favor); поденно, за датою (нім. nach Tagen, nach Datum, chronologisch, англ. daily, day after day); panamiui (нім. vom Hause, zum Hause, англ. from house, to house); виконано (нім. erledigt, англ. accomplished); наказати (нім. anordern, англ. to command, to decree); перенести (нім. übertragen, англ. to carry over). Термінографічно «Словничок торговельної кореспонденції» Л. Даргіса й А. Саліса не вирізняється серед інших тогочасних багатомовних термінологічних словничків. Для практиків він, безперечно, був би корисним. Однак цьому словничкові не судилося справити помітний вплив на литовську економічну термінологію. Це сталося тому, що його видали напередодні війни, а після окупації Литви Радянським Союзом термінологія вже була пов’язана не з вільним ринком, а з плановою централізованою економікою. Попри це, цей словничок і досі не втратив актуальності. Скорочення DLKŽ - Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1993. LKTŽ - Lietuvių kalbos tarties žodynas/ sudarė V. Vitkauskas. V., 1985. 96