Dėl kai kurių bendrųjų technikos terminų

Stasys ZAJANKAUSKAS ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ТЕРМІНИ Насамперед слід упорядкувати систему загальних технічних термінів. Мовознавці пропонують дотримуватися принципу, згідно з яким до стандартів термінології слід вносити лише терміни, що вживаються нині, уже прижилися й не викликають сумнівів. На жаль, жодна група термінів ще не унормована й не систематизована належним чином. Що стосується термінології, нові терміни слід публікувати у відповідних виданнях, обговорювати, критикувати й своєчасно виправляти. На жаль, таких відповідних видань, схоже, немає. Так, під час підготовки стандартів термінології електроніки з усією гостротою постала невизначеність у відносинах між несталими загальними технічними поняттями «пристрій», «апарат» і «елемент». Недостатньо чіткими є також терміни значення і цінність, режим і дія. Їх коротко й розглянемо. Чим відрізняється пристрій від елемента? Гадаю, щоб вирішити, як краще назвати певний об’єкт — пристроєм чи елементом, — важливо належно зрозуміти деякі стратегічні аспекти мови. Що саме мається на увазі, стане зрозуміліше з прикладу. Наприклад, піджак можна назвати елементом одягу, але так варто називати лише тоді, коли справді хочемо говорити про структуру одягу та її окремі складові. В усіх інших випадках піджак слід називати предметом одягу, а не якимось елементом. Адже можна дійти висновку, що по суті все є елементом чогось загальнішого, але термін елемент, гадаю, потрібно вживати помірковано. Такі відносини мають бути й між термінами пристрій і елемент. Гадаю, термін елемент варто вживати лише тоді, коли ми справді хочемо наголосити, що розглядаємо будову певного утворення, приладу, апарата чи устаткування, її окремі складові. В інших випадках потрібно знайти відповідний термін для позначення конкретного різновиду об’єкта. 65 Наприклад, саме тому транзистор, діод і тиристор, хоча найчастіше використовуються як елементи кіл, визначаються як напівпровідникові пристрої (у багатьох інших мовах їх також так визначають: англ. — semiconductor device, франц. — dispositif à semiconducteurs та ін. Лише німці називають їх «напівпровідниковими конструктивними елементами»). Чим відрізняється пристрій від приладу? Потрібна загальна назва для позначення інтегральних схем, напівпровідникових перетворювачів, датчиків, діодів, транзисторів, тиристорів. Більшість із них — лише елементи, деталі, але є й такі, що їх не годиться називати елементами. Багато хто називає їх напівпровідниковими пристроями. Для багатьох це незвично або навіть неприйнятно. Інша річ — прилад. Згадані пристрої можуть бути й самостійними виробами, як окремі елементи конструкції (тоді їх називають компонентами). Вони можуть бути й елементами складнішої монолітної структури, навіть без виводів, невидимими навіть під мікроскопом. Наприклад, основними структурними елементами інтегральних схем є транзистори, яких можуть бути тисячі й мільйони. Але за міжнародними стандартами напівпровідникова схема належить до ширшого класу напівпровідникових пристроїв (англ. semiconductor devices), тобто до того самого класу, що й транзистори. Отже, визначаючи, наприклад, транзистор, його слід називати пристроєм. Крім того, це поняття відразу охоплює і елементарний, і компонентний транзистори! Одні називають їх пристроями, інші — приладами. Росіяни й поляки називають їх «приладами», німці — «конструктивними елементами», а англійці та французи — найзагальнішим терміном, який, на мою думку, означає пристрій, але не прилад. Литовцям також потрібна така загальна назва. На мою думку, для цього найкраще підійшло б слово пристрій, лексичне значення якого ще не стало однозначним і не обмежене системно. Насправді прилад мав би означати лише певний «пристрій кінцевого споживчого призначення». Пристрій — один із основних загальних технічних термінів, послідовно вживаних у багатьох галузях, — 66 ваних. Однак у словниках їх подають дещо інакше. Наприклад, у 2-му виданні «Словника сучасної литовської мови» (1972 р.) пристрій — це «те, що влаштовано, деталь механізму або приладу», а в 3-му виданні (1993 р.) — уже «те, що влаштовано; певний нескладний механізм (апарат)». Водночас прилад у 2-му виданні визначено як «якийсь спеціальний інструмент, апарат», а в 3-му — як «пристрій (? — St. Z.), що діє на основі складних фізичних явищ, апарат». На мою думку, така спроба розмежувати поняття «пристрій» і «прилад» безпідставна: те, що одному здається складним, іншому видається простим! Хто це зважить? До того ж, наприклад, назви навчальних дисциплін електронні та квантові НВЧ-пристрої, імпульсні та цифрові пристрої охоплюють і пристрої, і прилади. Зрештою, поняття «приладобудівна промисловість» ніколи не охоплювало промисловість із виробництва транзисторів чи інтегральних схем! Прилад (франц. appareil) слід наблизити до апарата! Отже, пристроями називатимемо будь-яку одиницю матеріальних засобів для досягнення певної мети, а особливо матеріальне обладнання, що не має самостійної чи кінцевої споживчої функції. Або ж коли ця функція чи призначення незрозумілі, і тому важко дібрати конкретнішу системну назву. Натомість прилад означатиме лише одиницю матеріального обладнання з певним самостійним споживчим призначенням. Таке виправлення поняття й терміна пристрій не спричинить великих змін, адже елементи конструкції й надалі доречно буде називати, як і раніше, — пристроями. Варто також озирнутися на сусідів. Остаточно систематизуючи згадані поняття, важливо зважати й на питання міжнародного спілкування. Потрібні належні литовські відповідники термінів інших мов. Відповідник англійського терміна device — пристрій — передусім означає «творіння», тобто те, що створено, винайдено чи задумано, виготовлено (див. словники Webster, наприклад, Webster’s New International Dictionary, 1918 або Webster’s New World Dictionary (of American English), 1989). Коли немає сумніву, що певний пристрій слід назвати точніше, його назву уточнюють: instrument, apparatus, equipment тощо. Пристрої, що не мають кінцевої споживчої функції, а також групу пристроїв змішаного типу називають загальнішим терміном — devices. 67 Французький відповідник слова įtaiso atitikmuo dispositif означає і порядок будови чогось, і загальний пристрій або несамостійний пристрій (див., наприклад, Larousse Universel (en 2 volumes), Paris, 1922 і Le Robert Dictionnaire d’aujourd’hui, Montreal, 1992). Отже, це сукупність частин, з яких складається будь-який механізм, будь-який апарат (чи прилад); також будь-який такий механізм або апарат (прилад) (див. Petit Larousse en couleurs, Larousse, 1989). Пристрої з певним усвідомленим кінцевим призначенням завжди називають конкретно: appareil, instrument, machine. Наприклад, навіть найпростіший міліметр уже називають appareil, а транзистор чи діод так не називають, бо вони не мають кінцевої споживчої функції. Тоді вживають термін dispositif. Значення і цінність Математики майже обходяться без терміна vertė. Для них і значення функції, і значення величини, і середнє значення тощо. У «Словнику математичних термінів» (1994 р.) наведено лише 4 терміни зі складником vertės: ціна поділки, вартість гри, нижня/верхня межа. Фахівці з радіоелектроніки загалом погодилися б із цим, але знайшли б і більше термінів, які позначають вартість (цінність) у справжньому значенні цього слова. Це насамперед були б значення одиниць фізичних величин (але не самих фізичних величин), мір або еталонів відтворення фізичних величин, кінцевих і початкових поділок шкал вимірювальних приладів, значення будь-якої фізичної константи, деякі оцінки: ефективні або середньоквадратичні значення функцій. В усіх інших випадках цілком підійшов би термін reikšmės, особливо коли йдеться про безрозмірні величини. У «Словнику фізичних термінів» (1979 р.) терміна reikšmė зовсім немає. Тож фізики, визнаючи лише власну правду, беззастережно нав’язують її іншим. Наприклад, у підручнику «Tamašauskas, A. ir kiti. Fizika, 3 t., 1992», на с. 168 є розділ «Значення деяких інтегралів». Режим і дія Фізики Вільнюського університету хочуть замінити слово režimas терміном «дія» — 68 ка. Милозвучність термінів литовською мовою дуже важлива. Якщо тільки можемо впоратися, то перекладаймо, але будьмо уважні до слова! Поняття «режим» у радіоелектроніці охоплює і внутрішні... зовнішні умови роботи пристроїв, робочу напругу (наприклад, гранично допустимі режими), і спосіб або порядок роботи, і робочі стани, і типи чи класи характеру роботи. Юристи вживають термін veika, наскільки я розумію, для позначення наслідків або результату діяльності. Отже, навіть побіжно поглянувши, бачимо, що veika у радіоелектроніці не може означати зовсім інше — умови роботи: електричні, теплові, кліматичні, радіаційні тощо, а також робочі стани тощо. Ми вживаємо термін режим слабкого сигналу. Тепер слід було б уживати дію слабкого сигналу! Але ж тут діє не сигнал! Можна було б назвати це умовами слабкого сигналу. Отже, одним терміном «дія» тут не обійтися. Коли певні пристрої зберігають на складі, для них потрібен певний так званий режим зберігання. Це не лише умови довкілля, а й консервація та інший догляд, наприклад періодичне заряджання акумуляторів тощо. Назвати це дією зберігання не можна! От раніше ми казали, що якийсь пристрій працює, наприклад, у режимі передавання. Припустімо, в цей час він нічого не передає, бо нічого передавати. Спробуймо вжити новий термін: пристрій працює дією передавання. Незручність полягає ще й у тому, що орудний відмінок слова «дія» збігається з називним. Потрібен був би ще й термін дія роботи. Стан пропонується перейменувати на дію. Звісно, можна було б розділити поняття й уживати кілька термінів. 69