Fizikos terminų kūrėjas I. Končius

Eglė MAKARIŪNIENĖ ТВОРЕЦЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ І. КОНЧЮС У 1996 р., широко відзначаючи 110-ту річницю від дня народження фізика й краєзнавця проф. Ігнаса Кончюса, було ще раз докладніше ознайомленося з архівними матеріалами, що зберігаються в рукописних фондах бібліотек Вільнюського університету, Литовської академії наук і Національної бібліотеки імені М. Мажвідаса. У всіх згаданих бібліотеках є фонди проф. Іг. Кончюса. Іг. Кончюс народився 31 липня 1886 р. у віддаленому селі Пурвайчяй парафії Кантаучяй волості Жаренай Жемайтії (нині Плунгеський район). Навчався в прогімназії Паланги, гімназії Лієпаї. 1913 р. закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету й здобув кваліфікацію фізика. Поряд зі своєю основною спеціальністю Іг. Кончюс був активним краєзнавцем, громадським діячем, засновником і головою багатьох товариств. Один із напрямів його діяльності, тісно пов’язаний із кваліфікацією фізика, — це фізична термінологія та укладання словника фізичних термінів.1 На його рішучість здобувати освіту, громадську активність і зацікавлення актуальними для Литви справами, безперечно, вплинув батько Антанас Кончюс. Він, освічений заможний господар, за часів заборони друку в околицях Кантаучяй переховував і поширював литовські книжки. Він також був фундатором церкви в Жлібінах, відбудову якої задумали наприкінці XIX ст.: купував матеріали для будівництва церкви, наймав майстрів.2Ака- 1 Končius I. Terminai fizikos reikalams // Lietuva, 1923, Nr. 108, 109, 125, 141, 149, 209, 218, 233, 234, 275, 277, 278, 285, 286; 1924, Nr. 3, 30; Švietimo darbas, 1924, Nr. 9, 10 ir 11; To paties. Dėlei lietuvių kalbos vidurinėse mokyklose // Lietuvos žinios, 1914 m. birželio 20 d., nr. 134. P. 1. Parašas: Jus; Kaulakienė A. Rankraštinio I. Končiaus fizikos vadovėlio kalba // Lituanistika. 1984. Nr. 3(19). P. 18–27; Tos pačios. Lietuvių fizikos terminografijos pradmenys // Lituanistika. 1993. Nr. 3(13). P. 32–43; Tos pačios. Profesorius Ignas Končius ne tik fizikas, bet ir terminologas // Fizikų žinios. 1996. Nr. 10. P. 16–18. 2 Kviklys B. Mūsų Lietuva: Krašto vietovių istoriniai, geografiniai, etnografiniai bruožai. V.: Mintis, 1992. T. 4. P. 84. 63 У рукописному фонді бібліотеки Академії наук (MABR) є три записники А. Кончюса.3 А. Кончюс був грамотною людиною. Ці записники написані литовською мовою жемайтським діалектом, польською та російською мовами, у 1869–1900 рр. Збереглося кілька записів за 1904 і 1905 рр. У них описано метеорологічні спостереження, рецепти ліків, способи фарбування й позолоти — «як позолотити жовтим», нотатки про врожай — «озимина росте дуже добре через великі дощі». Перелічено прибутки й видатки господарства. Записано найважливіші дати родини: «1873 года февраля 23 дня брак с Анастасией в Плуңге в воскресение.<....> 1875 г. января 25 дня родилась дочь.<....> 1882 г. июля 29 дня 9 часов вечера в день Петра родился сын.<....> 1884 года 3 ноября 8 часов утра родился сын окрещен Станиславом. <....> 1886 года 31 июля родился сын окрещен Игнатием в Контаучай.“4 Останній рядок запису — це дата народження й місце хрещення майбутнього проф. Ігнаса Кончюса. Ігнас був наймолодшою дитиною в родині. В одному аркушику записано переклад російських слів литовською мовою5 (литовські слова також написані кирилицею). В аркушику слова пронумеровано. Їх — 20. Це переважно предмети домашнього вжитку та страви. Не всі слова перекладено точно. Наводимо список слів із цього аркушика: «1. Вещи – дайктай. 2. Учебныя – дель моксла. 3. Доска – тоблице. 4. Игрушка – забава. 5. Мячикъ – пилка. 6. Пасуда – Инда. 7. Тарелка – торелка. 8. Чашка – блюделись. 9. Блюдо – блюдась. 10. Горшок – пуделись. 11. Котель – Катълась. 12. Кувшинъ – Узбонась.13. Кастрюля – Узбонась. 14. Самоваръ – Самаворась. 15. Кушанья – валтисъ. 16. Щи – копуста. 17. Каша – Каша. 18. Супъ – виралась. 19. Жаркое – каршть<имась>. 20. Кулебяка – кепенис судзюовесь“. Одне слово, як бачимо, пов’язане з навчанням — для науки. 3 MABR F. 12, B. 1683, B. 1684, B. 1685. 4 MABR F. 12, B. 1685, L. 5. 5 Ten pat. L. 7. 64 Була й історія з прізвищем Кончюса. Брат Ігнаса Петрас навчався в Петербурзькій духовній семінарії, і його змушували змінити прізвище Končius на Končevskij, щоб воно відповідало його духовному сану та польській вірі. Не в змозі опиратися таким умовлянням, він звернувся по допомогу до мовознавця Казимераса Яунюса (1849-1908), який у той час (1898-1906) викладав грецьку, латинську та єврейську мови в Петербурзькій духовній академії. Той пояснив йому, що прізвище Končius походить від жмудського вислову: «Per končią savo» і тому змінювати його не потрібно; воно добре відповідало його майбутньому духовному сану. Однак брат Петрас так і не став священником.6 Ось кілька уривків із рукописів і розповідей про зв’язки родини проф. Іг. Кончюса з перекладом слів і мовознавцями. 1 Із розповіді сина Іг. Кончюса Алґірдаса. 65