Terminizacija ir determinizacija

ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ Kazimieras GAIVENIS ТЕРМІНІЗАЦІЯ І ДЕТЕРМІНІЗАЦІЯ Термінізація — це перетворення слів на терміни, а детермінізація — перетворення термінів на звичайні слова. Ці два процеси відрізняються один від одного насамперед тим, що перший із них може регулюватися, а другий є стихійним, нерегульованим. Термінізація часто змінює граматичний і лексичний характер слів: змінюється сполучуваність термінів, деякі граматичні особливості, відношення синонімії, антонімії тощо. Наприклад, загальновживане слово сіль не має форми множини, а найпоширеніших видових назв у нього дві: кормова і кухонна сіль. Натомість у хімічній термінології слово солі називає клас хімічних сполук, тобто кристалічні речовини з іонною структурою. У хімії солі бувають середні, кислі, основні, подвійні тощо. Також існують видові терміни в однині зі словом сіль, наприклад: бертолетова сіль, глауберова сіль, гірка сіль тощо. Або ще один приклад. Антонімом звичайного слова тепло є слово холод, а термін тепло антоніма не має, бо слово холод у фізичній термінології не термінізоване. Поняття «холоду» у фізичній термінології взагалі немає. Термінізацію С. Шалькаускіс називав «уточненням слова». Він писав: «Найменше змін зазнає слово, потрапляючи до наукової термінології тоді, коли для цього залишається лише точно визначити обсяг і зміст поняття, що лежить в його основі. Цей термінологічний процес можна назвати уточненням слова, або його конкретизацією. Він завжди є неминучим, коли науковій термінології доводиться запозичувати слова зі звичайної людської мови, адже ця остання ніколи не вирізняється тією точністю, якої можуть вимагати цілі науки. Брак точності слова фактично показує, що поняття, яке лежить в його основі, не визначене свідомо щодо обсягу й змісту. Якщо, наприклад, люди вживають слово «тварина», то найчастіше вони не видають себе за знавців— 4 не усвідомлюють, які ознаки становлять обсяг поняття тварини і, відповідно, які індивіди або навіть види можуть позначатися цим словом. Щоправда, кожен, хто досліджує слово «тварина», більш-менш чітко розуміє, що в понятті тварини так чи інакше є ознака життя, але ненавчена людина рідко зможе визначити, які ще ознаки, крім ознаки життя, є в понятті тварини. Якщо взагалі не визнавати таких ознак, то доведеться застосовувати слово «тварина» навіть до рослин, адже рослини певною мірою мають життя, а саме рослинне. Якщо ж, навпаки, поряд з ознакою життя зазначити ще хоча б одну ознаку, доведеться відповідно звузити значення слова «тварина», тобто застосовувати його до вужчого кола предметів. Виявляється, що такою ознакою є чутливість (sensibilitas), яка й не дозволяє застосовувати слово «тварина» до рослин, бо воно має бути обмежене сферою чуттєвого життя. Таким чином, отримуємо, що слово «тварина» застосовне лише там, де поєднуються життя і чутливість»1. Отже, термінізація насамперед пов’язана з уточненням екстенсії та інтенсії слова. В одних галузях науки творення термінів способом термінізації є дуже поширеним явищем, а в інших — рідкісним. Наприклад, у термінології ботаніки, зоології, землеробства, тваринництва, метеорології та інших галузей є безліч термінізованих загальновживаних і діалектних слів, а в термінології хімії, комп’ютерних наук, астрономії їх дуже мало. Термінізація є двоїстим процесом: в одному випадку термінізуються слова загальновживаної мови й діалектів, а в іншому — терміни суміжних галузей. Останнє явище називається транстермінізацією. На жаль, часто важко сказати, чи якийсь термін є транстермінізованим у нашій мові. Більшість таких термінів є міжнародними кальками. Наприклад, термін інформатики виклик, англійськими відповідниками якого є call(ing), call-in і fetch(ing), імовірно, перекладений з російського терміна обращение, оскільки англійськими відповідниками граматичного звертання є allocution і address. Математичний термін доповнення (різниця між множиною та її підмножиною), імовірно, виник без впливу граматичного терміна доповнення, а був перекладений із відповідних термінів інших мов (пор. англійське complement, російське дополнение тощо). 1 Šalkauskis S. Raštai. V., 1991. T. 2. P. 24–25. 5 У діалектах, а іноді й у літературній мові, одним і тим самим словом часто називають цілком різні речі. Наприклад, у Литві словом gurgždis називали щонайменше кілька рослин: лісовий дягель (Angelica silvestris), дягель лікарський (Archangelica officinalis), любисток лікарський (Levisticum officinale), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), болиголов водяний (Cicuta virosa), болиголов плямистий (Conium maculatum) тощо. Ботаніки, термінізувавши це слово в термінології систематики рослин, називають ним лише одну рослину — Chaerophyllum. Вона належить до родини зонтичних (Umbelliferae). Абсолютні синоніми з однаковим обсягом у термінології можуть перетворюватися на гіпоніми й гіпероніми. Наприклад, словом šikšnys у наших діалектах і літературній мові називали будь-якого кажана, однак у термінології зоологічної систематики це слово вживають для називання лише деяких видів, як-от: пізній кажан (Eptesicus serotinus), пор. англ. Serotine bat, рос. поздний кожан2, північний кажан (Epitesicus nilssoni), пор. англ. Northern bat, рос. северный кожан3. Те саме сталося і зі словом plikšnys. У словнику J. Baronas цим словом названо кажана загалом, а в термінології зоологічної систематики знаходимо лише видовий термін двоколірний кажан (Vespertilio murinus), пор. англ. Particolored bat, рос. двухцветный кожан4. У цьому випадку слово кажан термінізовано лише для називання ряду. У роботі з упорядкування термінів досить часто трапляються й не надто вдалі випадки термінізації слів. Наприклад, у гідротехнічній термінології для називання внутрішньої частини струменя намагалися термінізувати слово ядро (ядро струменя). Тут набагато краще підійшло б слово серцевина (серцевина струменя). У термінології анатомії свійських тварин не підходить слово обличчя (обличчя корови). У сільськогосподарській термінології навряд чи можна говорити про кукурудзяну солому, конюшинове сіно5 тощо. Детермінізація — перетворення термінів на звичайні слова — проявляє- 2 Lietuvos fauna. Žinduoliai. V., 1988. T. 1. P. 84. 3 Ten pat. P. 87 4 Ten pat. P. 89. 5 A n s k a i t i s V., K i l a s M. Rusų-lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas. V., 1971. P. 259, 275. 6 тим, що детермінізований термін не зникає, а лише випускає новий відросток (звичайне слово) в іншій сфері вживання. Наприклад, термін фізики та геології епіцентр позначає проєкцію на поверхню Землі центру явища, що відбувається над поверхнею Землі або під нею, тоді як детермінологізоване слово епіцентр називає вир будь-яких суспільних подій (наприклад, епіцентр заворушень). У розмовній мові особливо часто вживаються детермінізовані терміни фізики й техніки, наприклад: калібр, спектр, апарат, блок, імпульс, механізм, тертя тощо. Однак для здійснення детермінізації потрібні певні умови, а саме: 1) термін має бути широко поширеним і відомим не лише фахівцям; 2) деякі семи терміна та детермінізованого слова мають збігатися. 7