Lauryno Ivinskio rankraščiai Krokuvoje

Albina AUKSORIŪTĖ Lietuvių kalbos institutas, Vilnius РУКОПИСИ ЛАУРИНАСА ІВІНСЬКІСА У КРАКОВІ Календарі литовською мовою, які почали видавати лише 1846 року, завдяки Лауринасу Івінскісу, жмудському просвітителеві XIX століття, дійшли до читача того часу, тоді як більша частина його праць так і залишилася неопублікованою. Найбільше рукописів Л. Івінскісіса зберігається у відділі рукописів Інституту литовської літератури та фольклору (далі LLTIR), окремі його рукописи є також у відділах рукописів бібліотеки Академії наук, бібліотеки Вільнюського університету та Національної бібліотеки Литви імені М. Мажвідаса. Кілька праць Л. Івінскісіса зберігаються за кордоном — у Санкт-Петербурзі та Кракові. У відділі рукописів бібліотеки Польської академії наук (Polska Akademia Umiejętności) у Кракові зберігаються чотири праці Л. Івінскісіса. Від першого рукопису «Prigimtūmėnė turentė sawieje dalijkus žemės, żoliun ir giwunun su parodimu anun wartojimo (Spis minerałów, roślin i tworów żyjących (zwierzęcych)» (далі «Prigimtūmėnė») зберігаються дві частини: Dalis 1. Część 1. Žemiėmina. Mineraly. Fossilia та Dalis 2. Część 2. Żoliėmina. Rośliny. Vegetabilia. Дату написання праці не зазначено. Обидві частини внесено до різних книг бібліотечного каталогу: номер першої частини — 1801, другої — 2824. Перша частина «Žemėmina» оправлена в зошиті форматом 22,5 на 18 см; вона має 61 сторінку, в кінці останньої написано: Pabajga pirmojo Atskiriaus. Finis primi Regni Fossiliorum. Першу частину написано дуже охайним каліграфічним почерком, сторінки пронумеровано. Поряд із литовським терміном подано його відповідник латинською, польською, а подекуди й німецькою мовами. Відповідники різними мовами підкреслено олівцями різних кольорів, які й донині дуже добре збереглися. Що ці терміни справді підкреслив сам Л. Івінскіс, свідчить додане ним пояснення, яким кольором позначено слово тією чи іншою мовою. У поясненні під назвою «Iszguldimas krosu. Explicatio colorum (lot.). Objaśnienie farb (lenk.). Bedetung der Farben (vok.).», він зазначає, що зеленим підкреслено литовські слова, а в дужках — жмудські, синім — латинські 102 слова, червоним — польські, а жовтим — німецькі. Уже на самому початку вступу Л. Івінскіс визначає «prigimtūmenė»¹: «Prigimtumenė ira taj surinkimas wiso sutwierimo dalijku, kurius regam, galem susėktė, anun dasilitietė arba jaustė anus kokiu- noris budu» (с. 1). Докладніше пояснивши це, автор виокремлює три відділи, або царства: Pirmasis Atskir ius: Karaliste negiwojė, taj ira: Zemietras (Žemiėmina). Fossilia (lot.). Ciała kopalne (lenk.). Antrasis Atskir ius: Karaliste pus–giwojė, taj ira: Zoliėmina. Vegetabilia (lot.). Rośliny (lenk.). Tretinsis Atskir ius: Karaliste giwojė, taj ira: Giwumina. Animalia (lot.). Zwierzeta (lenk.) (с. 2). Л. Івінскіс поділяє ці відділи на дрібніші підрозділи й послідовно викладає терміни систематичних категорій. Значну частину вступу (с. 3–9) присвячено опису Землі. Л. Івінскіс порівнює Землю й з іншими планетами: «Musu žemė […] ira kajpo smulkė dulkelė prilig inus jen pri planetu wisos pasaulies. Ture buožies arba kamulio pawejkstą […]. Su kitomis planetomis drauge wadinas: pasaulė. Systema solare» (лат.) (с. 3). Він розглядає склад Землі, виміри, частини світу, кліматичні пояси, наводить назви частин доби та днів тижня. Описуючи воду (Wānduo, unduo. Aqua (lot.). Woda (lenk.). Wasser (vok.) (с. 9)), Л. Івінскіс спершу наводить назви водойм, починаючи з океану та моря (Acėonas. Oceanus (lot.). Ocean (lenk.); Mārė, jūrė. Mare (lot.). Morze (lenk.). See (vok.) (с. 9)) і завершуючи фонтаном (Trīszkīne. Aqua saliens (lot.). Fontana (lenk.) (с. 10)). Автор виокремлює два види води: а) Wan- ¹ Кілька міркувань щодо написання голосного ū у слові prigimtūmenės. Написання цього голосного в цьому слові дещо варіюється: в одних місцях його позначено діакритичним знаком, а в інших — ні, наприклад: prigimtūmenė ir prigimtumenė. Подібні приклади є й в інших працях Л. Івінскісіса, наприклад: jaunūmenė («Литовсько-жмудський словник», с. 593); wisumenė ir kitu- menies («Pasauga», с. 18 і 26). У рукописах «Słowko o pisowni języka Litewskiego» та «O pisowni języka Litewskiego», що зберігаються в LLTIR, Л. Івінскіс також пояснює написання голосного ū. З цього пояснення та наведених автором прикладів видно, що ū та u позначають довгий ū його діалекту. Це підтверджують і приклади зі «Словника говірок північно-східних дунінників» В. Віткаускаса (В., 1976): jaunūmenė (с. 113); karūmenė (с. 125); kitūmenė (с. 139). 103 звичайна вода. Aqua pura (лат.). Прісна вода (пол.) і б) Вода, замерзла. Aqua frigore durata (лат.). Вода замерзла (пол.) (с. 10), які поділяє ще детальніше. Далі L. Ivinskis подає елементи, з яких складається повітря (Oras. Aër (лат.). Powietrze (пол.) (с. 11)), тобто Wandėnis. Hydrogenium (лат.). Wodór, wodoród (пол.); Rugmėnis. Oxygenium (лат.). Tlen, kwasoród (пол.); Anglėnis. Carbonicum (лат.). Gaz węglowy (пол.); Saletrėnis. Nitrum (лат.). Saletroród (пол.) і Dwòkūnis. Azotus (лат.). Azot (пол.) (с. 11), наводить назви вітрів. В окремо виділеній частині Ugnis. Ignis (лат.). Ogień (пол.) поряд із такими термінами, як Perkūnas, Perkūnie, Graustinė. Tonitru (лат.). Grzmot, piorum (пол.); Žàbāj. Fulmen (лат.). Błyskawica (пол.); Graustėnis. Electricitas (лат.). Elektryczność, –yka (пол.); Ptaujėnis. Galvanismus (лат.). Galwanizm (пол.) (с. 12), наведено й такі терміни: Žara šiaurinė. Aura borealis (лат.). Zorza północna (пол.); Žėmės drebėjimas. Motus terrae (лат.). Trzęsienie ziemi (пол.); Žwajzdziun kritimas. Lapsus stellarum (лат.). Padanie gwiazd (пол.); Ajčwaras, ajtwaras. Incubo (лат.). Latawiec (пол.) (с. 12) тощо. На позначення Місяця L. Ivinskis подає два синоніми: Mėnuo. Saulėbolis. Luna (лат.). Księżyc (пол.) (с. 12), а також таке пояснення: «Atstu nuog žemės 50,000 milu; 49 kartus mažesnis už musu žemę» (с. 12). Далі автор наводить назви фаз Місяця; він уживає термін atmainos mėnesio – Ātmajnas mėnesio. Phases lunares (лат.). Odmiany księżyca (пол.) (с. 13). У цьому підрозділі L. Ivinskis також подає назви частин року та всіх дванадцяти місяців. Вступ завершується описом Сонця (Sáulė. Sol (лат.). Słońce (пол.) (с. 14)); зазначаються його розміри, вага та відстань від Землі. Автор перелічує всі зодіакальні та ще кілька інших сузір’їв. Терміну zodiakas L. Ivinskis не вживає, натомість подає два інші синоніми: Žwerinė. Dąngjuostė. Zodiac (лат.). Zwierzyniec niebieski, zodjak (пол.) (с. 15), а сузір’я зодіаку називає знаками небесної смуги (Žėnklaj dąngjuostės. Signa zodiacalia. (Viae solaris) (лат.). Znaki zodjatyczne (пол.) (с. 15)). Основна частина, у якій подано опис земних копалин, починається зі с. 16. У цій частині обсягом 46 сторінок описано гірські породи, метали, каміння, ґрунти, найбільші Жмудські гори, річки, озера, болота та іншу неживу природу. 104 ли, камені, ґрунти, найбільші Жмудські гори, річки, озера, болота та іншу неживу природу. Як уже зазначалося2, у LLTIR зберігається також перша, 42-сторінкова частина «Prigimtūmenė» — «Žemėtros» (Žemietras. Fossilia (лат.)), а також 64-сторінковий рукопис покажчика до цієї частини, в якому наведено покажчики литовських, латинських, польських і німецьких термінів. «Žemėtros» і покажчик записані в окремих зошитах. Порівнявши частину «Žemėmina», що зберігається у Кракові, та «Žemėtros», що зберігається у Вільнюсі, одразу можна сказати, що це варіанти однієї й тієї самої праці. Основні частини обох рукописів, у яких описано вже згадані мінералогічні предмети, майже однакові; терміни розташовані й поділені на групи в тому самому порядку, лише подекуди дещо відрізняється форма подання самого терміна або його написання. Наприклад, у рукописі, що зберігається у Вільнюсі (далі — Prl. V.), спершу описуються скелі — Uotas vienu trukiu sudietas, kurios niera suakminejusiu dalijku, giwajs sutwierimajs buwusiu (Prl. V. с. 3); у рукописі, що зберігається у Кракові (далі — Prl. Kr.), виклад також починається з них — Uotas vienu trukiu sudietas, neturentes suakminejusiu dalijku. Skay ciągte, niemająće skamieniałosći (пол.) (Prl. Kr. с. 16). Обидва рукописи також завершуються тими самими термінами, наприклад: Wiśznenė. Cererium (лат.). Kamień Ceresowy (пол.). Cerinstein (нім.) (Prl. V. с. 42) і Wiśz- nénė[...] (Prl. Kr. с. 61). Більше відмінностей помітно під час порівняння вступних частин обох рукописів. Уже розглянутий вступ до «Žemėmina» досить розлогий, займає 15 сторінок, тоді як вступ до «Žemėtros» — лише 2 сторінки. Порівняння обох вступів пояснює, чому відрізняються заголовки рукопису з Вільнюса та рукопису з Кракова. У праці, що зберігається у Вільнюсі, L. Ivinskis уживав інші терміни на позначення царств, наприклад: 1. Karaliste negiwóje arba Žemietras. 2. Karalistė pus–giwojė, arba Žolenes. 3. Karaliste giwojė, arba Giwolenes (Prl. V. с. 1), тому й першу частину він назвав «Žemėtros». Вступ цього рукопису... 2 Див. Auksoriūtė A. Назви таксонів у «Prigimtūmenė» L. Ivinskio // Terminologija. 1995. № 2. С. 58–65; тієї ж авторки — Назви систематичних категорій у «Prigimtūmenė» Лауринаса Івінскіса // До 150-річчя календаря Лауринаса Івінскіса. 1997. С. 33–39. 105 У «Жолеміні», як і у вступі до «Жемемінів», пояснюється, що таке природнича історія, виокремлюються три царства та подаються ті самі терміни категорій систематики, хоча деякі з них відрізняються, наприклад: Atskirius. Regnum (лат.). Królestwo (пол.) (Prl. V. p. 2); Atskirius arba Karalistä. Regnum (лат.). Królestwo (пол.) (Prl. Kr. p. 2). Paejta. Sub-Ordo (лат.). Podrzed (пол.) (Prl. V. p. 2); Pòejėlė. Sub-ordo (лат.). Podrzęd (пол.) (Prl. Kr. p. 2). Paatmajnis. Sub-varietas (лат.). Pod-odmiana (пол.). (Prl. V. p. 2); Pāatmājnė. Sub-varietas (лат.). Pod-odmiana (пол.) (Prl. Kr. p. 2). Відрізняється також оформлення обох рукописів. Рукопис, що зберігається у Вільнюсі, теж написаний каліграфічним почерком, проте в ньому трапляються виправлені слова, а відповідники іншими мовами не закреслено. Отже, порівнявши обидва рукописи, можна стверджувати, що рукопис першої частини «Природничої історії», який зберігається у Кракові, є доповненим і виправленим другим варіантом частини, що зберігається у Вільнюсі. Другу частину «Природничої історії» Л. Івінскіса, «Жолеміна», записано в зошиті формату 22,5 × 18,5 см. У цій частині подано систематичний перелік рослин, у якому описано 219 родин рослин і понад 2500 назв родів, а також абеткові покажчики литовських, латинських, польських і німецьких назв цих рослин³. Сторінки переліку рослин пронумеровано: ця частина починається зі стор. 43 і закінчується стор. 261, далі йдуть ненумеровані покажчики. Наприкінці вклеєно два аркушики, на яких подано чотири назви рослин, а після покажчиків сам Л. Івінскіс написав: Pabajga antros dalies. Finis. 2 dae partis (Plantarum) (лат.). Рукопис написано чорним чорнилом, лише частину німецького покажчика — фіолетовим. У тексті також де-не-де є слова, вписані фіолетовим чорнилом; відповідники іншими мовами не закреслено. Порівняння рівня підготовки другої частини «Природничої історії» та обох варіантів першої частини показує, що «Жолеміна» підготовлена так само, як і варіант першої частини, що зберігається у Вільнюсі. Рукопис «Жеметрос», який зберігається в LLTIR, закінчується на стор. 42, а «Жолеміна» продовжується з 43-ї сторінки; така нумерація свідчить, 3 Див. тієї самої авторки — «Термінологізація загальновживаних слів у XIX ст. (»Природничій історії« Л. Івінскіса)» // Lituanistica. 1997. № 3(31). С. 44–53. 106 що Л. Івінскіс написав обидві ці частини приблизно в один час, а згодом доповнив і переписав першу частину. На титульних сторінках рукописів як першої, так і другої частини, що зберігаються в бібліотеці Польської академії наук у Кракові, зазначено місто Краків. Обставини потрапляння цих рукописів до Кракова певною мірою пояснює лист, вкладений у першу частину «Жемеміна». Лист, написаний польською мовою, датований 13 вересня 1877 року. Його адресовано правлінню Академії наук у Кракові, а автором є секретар факультету математики та природничих наук доктор Кучинський (Dr. Kuczyński). У листі йдеться, що згідно з ухвалою факультету математики та природничих наук від 20 липня факультету надсилається двочастинний рукопис Л. Івінскіса, доручений професором Янчевським (Janczewski), під назвою Spis minerałów, roślin i tworów żyjących (zwierzęcych), написаний литовською (жемайтською), латинською, польською та німецькою мовами. На думку факультету, цей твір було б корисно придбати для мовної комісії Академії. У листі, ймовірно, згадується ботанік, професор університету Едвард Францішек Янчевський (Edward Franciszek Janczewski, 1846–1918), який 1873 року захистив у Кракові дисертацію про анатомію та морфологію рослин4. Л. Івінскіс міг передати цю свою працю Е. Ф. Янчевському особисто, коли до 1872 року їздив на з’їзд ботаніків у Варшаві5, або міг надіслати її через іншу особу. Не знайдено жодних джерел, які підтверджували б, як і з якою метою Л. Івінскіс передав свій рукопис до Кракова. У листі згадано лише дві частини «Природничої історії», однак із назви праці та деяких пояснень Л. Івінскіса (наприклад: Neg pradiejus paskajtimą daliun ipatej wisun trijun atskiriu, reike pirmesnej noris paminiėtė abetnunsius žemės ir dangaus dalijkus (Prl. Kr. p. 3)) можна зрозуміти, що Л. Івінскіс планував і третю частину цієї праці — «Гживіміна», проте жодних відомостей про те, чи була вона написана, немає. Другий рукопис Л. Івінскіса, що зберігається в рукописному відділі бібліотеки Польської академії наук у Кракові, має в каталозі номер 2232. 4 Apie E. F. Jančevskį žr. Polski Słownik Biograficzny. Wrocław-Warszawa-Kraków. 1962–1964. T. 10. P. 495–496. 5 Plačiau žr. Petkevičiūtė D. Laurynas Ivinskis. V., 1988. P. 93–94. 107 позначений польсько-жемайтський словник (Słownik polsko–żmudzki). Це найбільша лексикографічна праця Л. Івінскіса обсягом 2060 с., що охоплює літери A–R і складається з трьох томів6. Словник написаний чорним чорнилом і переплетений у три окремі книги: том I містить 1018 с., том II — с. 1019–1767, а том III — с. 1768–2060. Подекуди додано додаткові аркуші, на яких записано слова для вставлення; наприклад, на с. 1819 вставлено 7 словникових статей. Жемайтська частина словника досить обширна, у ній наведено чимало синонімів і пояснень. Кілька прикладів із цього словника: Buchta, –ty. f. – Atšiāta, –tōs. m. Wandens ing žiames tārpa ikiszūlis (p. 93). Clarz, –a. m. – Збирач податків; йому платять із податків (с. 133). Dysponować, v. a. – Порядкувати, упорядкувати, пояснити, як треба виконати певну роботу (с. 239). Przymęczony, –na, –ne. adj. – Виснажений, змучений, стомлений, перевтомлений (про коня) (с. 1439). Rozrodzcy, –cza, –cze. part. – Розмноження. Частини рослини, що розмножують (Rozrodzce narzędzia roślin. Vasa generationis plantarum) (с. 1918). У каталозі бібліотеки зазначено, що цей рукопис словника Л. Івінскіса подарувала Марія Огінська (Dar Marii z Potulickich Ogińskiej). Третій рукопис Л. Івінскіса, що зберігається у Кракові, — праця з граматики литовської мови («Czasowanie słów dla ich ułożenia w ścislejszy porządek». Praca z zakresu gramatyki języka litewskiego), польські таблиці, у яких описано відмінювання іменних частин мови та дієвідмінювання в литовській мові7. Це невеликий рукопис формату 37 × 47 см. У каталозі зазначено, що цю працю подарувала Стефанія Бірецька (Dar Stefanii Bireckiej). 6 Докладніше див.: Kruopas J. L. Ivinskio leksikografiniai darbai // Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. 1960. 1(8). P. 192; Vitkauskas V. Lauryno Ivinskio raštų kalbos ypatybės // Lituanistica. 1996. Nr. 3(27). P. 23–24; Vitkauskas V. Lauryno Ivinskio leksikografiniai principai // Lauryno Ivinskio Kalendoriaus 150-mečiui. 1997. P. 29–32. 7 Plačiau žr. minėt. str. Vitkauskas V. Lauryno Ivinskio raštų kalbos ypatybės. P. 22–23. 108 Значно більшою за обсягом працею Л. Івінскіса, що зберігається в Польщі й описує литовську мову, є рукопис граматики литовської мови, написаний польською. Ця праця автора не завершена й не впорядкована до кінця; видно, що це чернетка, адже в ній є викреслені абзаци та абзаци, перенесені на іншу сторінку. Л. Івінскіс починає цю працю з визначення граматики: науку, яка показує зміну закінчень слів для вираження різних значень, називаємо граматикою (с. 1)8. Він називає чотири основні розділи граматики — етимологію (źródłosłów); синтаксис (składnia); правопис (pisownia) і наголос (akcent (iloczas)), перелічує шість змінюваних частин мови (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово, дієприкметник) і чотири незмінювані (прийменник, прислівник, сполучник, вигук) у литовській мові. Розгляд частин мови автор починає з іменника. Він виділяє п’ять відмін іменників, які називає формами (Forma), подає закінчення називного й родового відмінків чоловічого та жіночого родів, а далі перелічує десять відмінків іменника та приклади до них: 1. Tièwas. 2. Tièwa (–wo). 3. Tièwuj. 4. Tiewa (–wą). 5. Tiewe! 6. Tièwu. 7. Su Tièwu. 8. Tièwuje. 9. Tièwòn. 10. Tièwòp (с. 1). Л. Івінскіс зазначає, що в литовській мові є однина, двоїна й множина: однина — Tièwas; двоїна — du tièwu і множина — Tièwaj. Далі в праці наведено таблицю відмінювання іменників і приклади, а також чимало прикладів литовських іменників, згрупованих за закінченнями. Подібним чином описано прикметники, займенники, числівники та дієслова. Фотокопії граматики Л. Івінскіса обсягом 82 сторінки нещодавно привезли до Вільнюса; вони зберігаються в LLTIR (фонд № F1–7366). Копії інших рукописів Л. Івінскіса, що зберігаються в рукописному відділі бібліотеки Польської академії наук у Кракові, також є у Вільнюсі. Фотокопії частини I «Природописання» — «Землепис» — зберігаються в рукописному відділі бібліотеки Вільнюського університету (F72–754), а копії та мікрофільм частини II «Травописання» — «Травник» — і польсько-жмудського словника — у рукописному відділі бібліотеки Литовської академії наук; копії останніх рукописів також є у Відділі словників Інституту литовської мови. Фотокопії таблиць мовних даних зберігаються в LLTIR (F1–7365). 8 З польської переклала авторка статті. 109 Рукописи Л. Івінскіса досі вивчено дуже мало, а деякі й зовсім не досліджено. Вони цікаві історикам мови, граматикам, діалектологам, термінологам, лексикографам і всім, кого цікавить історія нашої мови й народу9. Отримано 1998 06 26 9 Хотіла б подякувати керівництву Інституту литовської мови та науковому секретареві д-ру А. Юдженцісу за надану можливість поїхати до Кракова, науковій співробітниці З. Шіменайте за допомогу, а також працівниці Інституту польської мови в Кракові д-ру Розалії Пшибитек, яка допомогла відшукати рукописи Л. Івінскіса. 110