L. Ivinskio mikologijos terminai

Albina AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови МІКОЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ Л. ІВІНСКІСА Laurynas Ivinskis (1810–1881), žymus lituanistinio XIX a. vidurio Žemaičių sąjūdžio veikėjas, lietuviškų kalendorių leidėjas, yra ir vienas iš žymiųjų XIX a. lietuviškų gamtos mokslų terminų kūrėjų. Л. Івінскіс дуже цікавився ботанікою та мікологією. 1873 року він підготував атлас грибів, у якому подав науковий опис грибів і чимало їхніх малюнків. Цей атлас відібрали на з’їзді ботаніків у Варшаві та надіслали на всесвітню виставку, що відбулася 1873 року у Відні. Після того як атлас грибів зник у Відні, автор згодом укладав його наново. Можливо, частина чернеток старого або нового атласу зберігається в рукописному відділі Інституту литовської літератури та фольклору (LLTIR). У LLTIR зберігаються дві частини — Agaricus aeruginosus IV Pratella (F1–660) і Scaurus Agaricus rufo divaceus (F1–661), загалом 226 сторінок із малюнками грибів, виконаними самим Л. Івінскісом; таких малюнків 769. Л. Івінскіс відвів кожному грибу окрему обкладинку, на першій сторінці якої подавав латинську назву, а поруч — литовську, польську, подекуди німецьку, чеську чи російську назву. В обкладинках містяться малюнки та польські описи грибів. Описано ніжку гриба, шапинку, лусочки, колір, запах, смак, зазначено місця зростання. Гриби описано у 1868–1874 та 1876 роках. Для литовської термінології цікаві 73 литовські назви видів грибів, наведені Л. Івінскісом. У першій частині рукопису Agaricus aeruginosus IV Pratella подано 76 описів грибів, однак литовські терміни наведено не до всіх описів. У цій частині є лише 20 литовських назв видів грибів лат. роду Agaricus, а в обкладинках другої частини литовських назв грибів подано значно більше — 53. Назви родів грибів У рукописі, що зберігся, Л. Івінскіс навів назви грибів 21 роду. Багато назв родів створив сам Л. Івінскіс 48 новотвори, здебільшого суфіксальні похідні; лише назви двох родів, імовірно, запозичені з тогочасної розмовної мови: tapietajzis, лат. Merulius (~листолиз, сучасна назва — trob agr ybis) і pumpotaukšzlis, лат. Lycoperdon (~дощовик, сучасна назва — pumpotaukšlis). Терміни «Атласу грибів» можна порівняти з термінами з іншого рукопису Л. Івінскіса — «Prigimtūmenė», а також із термінами, уживаними Юргісом Амбразеюсом Пабрежою (1771–1849). «Prigimtūmenė» — найбільша праця Л. Івінскіса з природничих наук; у другій її частині, «Žolėmina», він подав систематичний перелік грибів і рослин. У «Prigimtūmenė» (скорочено — Pr) наводиться литовський термін, а також його відповідники латинською, а в багатьох випадках і польською та німецькою мовами. Згадані роди лат. Merulius і Lycoperdon виділено і в «Prigimtūmenė», проте, крім назв цих родів, наведених в «Атласі грибів», Л. Івінскіс додав там також їхні синоніми, наприклад: gajdkojis arba tapielażzis, лат. Merulius, пол. Stroczek, нім. Aderschwamm Pr 66; пор. gaidgrybis PB 124; pumpòta ukšlis (skužbezd is, kukūrbezd is), лат. Lycoperdon, нім. Flockenstreuling Pr 62; пор. pampotaukšlis PB 141. У рукописах «Атласу грибів» найбільше назв видів роду лат. Agaricus, однак литовська назва цього роду скорочена до pl. Імовірно, Л. Івінскіс так скоротив назву plauskį (сучасна назва — pievagrybis), оскільки в «Prigimtūmenė» цей рід названо plàuskis, лат. Agaricus, пол. Bdta, bedłka, нім. Blätterpilz Pr 67. Слова plauskis немає в «Словнику литовської мови» (LKŽ), отже, це може бути новотвір Л. Івінскіса. Ю. А. Пабрежа для позначення цього роду вживав інше слово — budė PB 116. Рід Boletus Л. Івінскіс назвав skilėminis (~skylėminis: skylė «отвір» + -ėminis, сучасна назва — baravykas). Це слово він використав для назви виду лат. Boletus perennis — skilėminis twėrantėsis, а в інших місцях назву роду Boletus писав скорочено, тож лише з видового епітета можна зробити висновок, що для назви цього роду вжито слово жіночого роду, наприклад: Boletus circinans, Boletus granulatus – Sk. rupsnòtinė, (пор. Bolétus granulátus – šilinis baravykas LBŽ 51). Отже, найімовірніше, тут і в інших назвах видів Л. Івінскіс скоротив ту саму назву роду, яку він навів у «Prigimtūmenė»: skilėmina, лат. Boletus, пол. Huba, нім. Röhrenpilz Pr 67. У LKŽ наведено ще один варіант цього слова 49 — skyliamynas I, Mt, KŽ «бот. боровик (Boletus)» LKŽ XII 887, найдавнішим джерелом якого названо праці Л. Івінскіса. Імовірно, це може бути розбіжність у прочитанні. Найімовірніше, основною назвою роду Boletus, запропонованою Л. Івінскісом, слід вважати його новотвір skylėmina, утворений від іменника skylė та варіанта суфікса -menė — -ėmina. Л. Івінскіс утворив чимало новотворів із цим суфіксом та його варіантами й подав їх також у «Prigimtūmenė». Ю. А. Пабрежа пропонував називати цей рід skylelių grybas (див. PB 151). Із варіантом суфікса -ėmina та іншими варіантами суфікса -menė Л. Івінскіс утворив ще кілька назв родів грибів, наприклад: veliėmina, лат. Isaria (~velėmina: velti «валяти» + -ėmina), пор. veliėmina, лат. Isaria, пол. Włóknica, нім. Keulenschopf Pr 53, driekys PB 121; rūdmina, лат. Rubigo, Uredo (~rūdmina: rūdė «іржа» + -mina), пор. rūdmina, лат. Uredo, нім. Staubbrand, Zellenbrand Pr 44, rudis PB 148; digminis, лат. Hydnum (~dygminys: dygus «колючий» + -minys, сучасна назва — dyglutis), пор. digminis, лат. Hydnum, пол. Kolczak, нім. Stachelpilz Pr 66, Hydnum – dyglutis, синоніми: dygminas (Iv, Mln), diguonėitis (Iv, St) LBŽ 172, gylinykas PB 125. Для назв чотирьох родів грибів Л. Івінскіс подав похідні з суфіксом -enis, наприклад: gniaužtėnis, лат. Helvella (~gniaužtenis: gniaužta «стиснута» + -enis, сучасна назва — bobausis), пор. gniaužtėnis, лат. Helvella (Helvelie), нім. Lorchel Pr 65, Helvėlla – bobausis (Mr), синоніми: gniaužtenis (Iv) LBŽ 166, alvytė PB 111; mejsenis, лат. Gymnosporangium (~meisenis: meisa «м’ясо» + -enis), пор. mejsenis, лат. Gymnosporangium, нім. Nacktspore Pr 45; szukenis, лат. Clavaria (~šukenis: šukos «гребінь» + -enis, сучасна назва — žagarūnas), пор. winėnis, лат. Clavaria, нім. Keulentrager Pr 63, buožys PB 117; для назви роду лат. Tremella Л. Івінскіс уживав новотвір drebūnis, однак вид лат. Tremella mesenterica він назвав gaidkojėnis mejsietasis, пол. Kisielec pomarańczowy, нім. Gallertpilz (~gaidkojenis: gaidkojis + -enis, сучасна назва — raukšlinis žiūrytis). Окрім згаданого похідного із суфіксом -ūnis drėbūnis, лат. Tremella (~drebūnis: dreba «тремтить» + -ūnis, сучасна назва — žiūrytis), пор. drėbūnis, лат. Tremella, Tremelle, нім. Gallertpilz Pr 63, žiūrytis PB 164, в «Атласі грибів» Л. Івінскіс ужив ще один похідний із цим суфіксом для назви роду грибів, однак поруч навів і синонім: ausūnis, bobausis, лат. Peziza (~ausūnis: 50 ausis + -ūnis, нин. ausūnis), пор. ausūnis (bōbausis), лат. Peziza, пол. Kustrzebka, нім. Becherpilz Pr 64, ausele PB 112. Дві назви родів утворені за допомогою суфікса -ėtras: dailiėtras, лат. Telephora (~dailėtras: dailus «гарний» + -ėtras, нин. karpininkas), пор. dailiėtras, лат. Telephora, нім. Warzenpilz Pr 65, karpinys PB 128; rudiėtras, лат. Erineum (~rūdėtras: rūdė «іржа» + -ėtras), пор. rudiėtras, лат. Erineum, нім. Trichterflocke Pr 48 і rudetras «бот. Erineum: Mt» LKŽ XI 867, raudinininkas PB 148. Суфікс -ėtras, як і згаданий раніше -mina, є рідкісним. Л. Івінскіс любив творити новотвори також за допомогою рідкісних і непродуктивних суфіксів литовської мови. За допомогою суфіксів -ėtras, -mina та їхніх варіантів він утворив також назви родів мінералів і чимало рослин. Для позначення родів грибів Л. Івінскіс навів по одному похідному з суфіксами -elė, -einis, -muo і -urys, наприклад: miegėlė, лат. Cyathus (~miegelė: miega «комора» + -elė, нин. miegė), пор. miegėlė, лат. Cyathus, пол. Kubek, нім. Becherpilz Pr 62, Cyathus – miegos (Iv) LBŽ 112, kylyszkuns~klyškūnas PTA 830; spatèjnis, лат. Spathularia (~spateinis: spatas «лопата» + -einis, нин. skiauterýtė), пор. kāstuwis, лат. Spathulea, нім. Spatelpilz Pr 64; spjāudmuo, лат. Spumaria (~spjaudmuo: spjaudė «плював» + -muo), пор. spjāudmuo, лат. Spumaria, нім. Schaumpilz Pr 59, Spumaria álbā – putininkas (P), синонім: spiauda (Iv, St) LBŽ 332, putininkas PB 143; wingurīs, лат. Daedalea (~vingurys: vingis «звивина» + -urys, нин. vinguris), пор. wingurīs, лат. Daedalea, нім. Wirrschwamm Pr 66, Daedálea cinérea – pilkasis vinguris (Iv) LBŽ 115, tink lunas PB 157. Дві назви родів грибів, наведені в грибному атласі, є складними словами: 1) kautāgribis, žemtaukis, žemės taukāj, лат. Phallus (~kaulagrybis: kaulas «кістка» + grybas «гриб», žemtaukis: žemė «земля» + taukai «жир», нин. poniabudė). Перше слово є новотвором Л. Івінскіса, а два інші синоніми він, імовірно, узяв із розмовної мови. У «Prigimtūmenė» наведено лише один термін: kautāgribis, лат. Phallus, пол. Sromotnik, нім. Gichtschwamm Pr 62, також пор. Ithyphallus impudicus – poniabudė, синоніми: kiaulgrybis (Iv, Mn), žemės taukai (Ak, P, Kos) LBŽ 181, smirdek lis PB 152; 2) kietvilkis, лат. Scleroderma (~kietvilkis: kietas «твердий» + vilki, vilkėti «одягати», нин. ankštenė), пор. kiètwil kis, лат. Scleroderma, пол. Tęgoskór, нім. Fellstreuling, Hartbovist Pr 61, Sclerodérma vulgáre – ankštenė (Iv) LBŽ 316, twyrtskuris~tvirts kūris PTA 867. 51 Огляд назв родів грибів Л. Івінскіса показує, що і в грибному атласі, і в «Prigimtūmenė» він уживав переважно ті самі назви; відрізняються лише два терміни: лат. Clavaria – szuk enis і winėnis Pr 63, а також лат. Spathularia – spatėjnis і kaštūwis Pr 64. Ці останні назви відрізняються тим, що в терміні, наведеному в грибному атласі, твірною основою є запозичене слово, тоді як в назві, уживаній у «Prigimtūmenė», твірна основа є литовською, крім того, використовуються різні словотвірні форманти. Назви видів грибів Назви видів грибів у грибному атласі Л. Івінскіса, як і сучасні, є двослівними складеними термінами, відрізняється лише порядок слів. У сучасних назвах видів залежний компонент, що вказує на вид, стоїть першим, а головний компонент, що вказує на рід, — другим, наприклад, справжній боровик. Л. Івінскіс, очевидно, наслідуючи латинські й польські терміни, вживав зворотний порядок: спочатку ставив головний компонент, що вказує на рід, а потім видовий компонент, наприклад, pumpōtaukšlis kraušžinis, лат. Lycoperdon pyriforme, пол. Purchawka gruszkowata, нім. Birnförmige Bovist (~pumpotaukšlis kraušžinis), пор. pampotaukšlis grūšlytis PB 141. Майже в половині всіх видових назв, наведених у грибному атласі, видовими компонентами є прикметники із суфіксом -inis, наприклад: rū dmina skujinė, лат. Rubigo Pini, Uredo Pinus, пол. Śnieć jodłowa, нім. Brand, Staubbrand, Zellenbrand (~rūdmina skujinė); wingūris anžuolinis, лат. Daedalea quercina, Agaricus quercinus, Agaricus labyrinthiformis, пол. Siatkowiec dębowy (~vingurys anžuolinis, нин. ąžuolinis vinguris). Назви видів у грибному атласі здебільшого вказують на характерну відмітну ознаку гриба. Чимало видових компонентів таких термінів, виражених прикметниками із суфіксом -inis, указують на зв’язок цих видів грибів із деревами, наприклад: plàuskis apušinis, лат. Agaricus rimicoleus, пол. Bedłka osinowa (~plauskis apušinis); plàuskis glusninis, лат. Agaricus salignus, Pleurotus salignus, пол. Bedłka wierzhowa, чеськ. Massowky, нім. Grosser Weidenschwamm (~plauskis gluosninis, нин. gluosninė kreivabudė); mejšėnis kadagìnis, лат. Gymnosporangium junperi, Tremella juniperina, нім. Nacktpore (~meisenis kadaginis), пор. Gymnos- 52 porángium aucupáriæ – juniperinum – горобинова ялівцева слизова іржа LBŽ 161; plãuskis obulìnis, лат. Agaricus mali, Agaricus serotinus, пол. Bedłka jabłoniowa (~плаускіс обулініс); rudi̇etras papelìnis, лат. Erineum populinum, пол. Rdzawnik osinowy (~рудєтрас папелініс), пор. raudiniṅkas tapalinis PB 148. Для назви цього виду L. Ivinskis ужив прикметник, утворений від запозичення з німецької мови papelis (пор. pėplė, pãpelis, лат. Populus, пол. Topola, нім. Pappel Pr 146) тощо. Інші видові компоненти вказують: 1) на подібність гриба до чогось, наприклад: pumpōtaukslis buožìnis, лат. Lycoperdon globosum, пол. Purchawka kulista, рос. Дождевик шарообразный, нім. Kugelstaubpilz (~пумпотаукліс буожініс); spatẽinis šaukštìnis, лат. Clavaria spathulata, Spathularia flavida, пол. Łopatnica żółtawa, нім. Keulenträger (~спатейніс шаукштініс, нині жовта лопатка) тощо; 2) на місце зростання гриба, наприклад: plãuskis dirvinis, лат. Agaricus agrarius, пол. Bedłka rolowa, рос. Поляный пластиночник, нім. Feldblätterpilz (~плаускіс дирвініс); szukenis tankminis, лат. Clavaria fastigiata, пол. Goździeńec skupiony (~шуценіс танкмініс); winguris tvorinis, лат. Daedalea sepiaria, пол. Siatkowiec płotowy, нім. Zaunpilz (~вінгуріс товорініс, нині огорожний сітківник), пор. tinklunas tvorinis PB 157 тощо; 3) на характерну властивість гриба, наприклад: plãuskis grasinis, лат. Agaricus narcoticus, пол. Bedłka ckliwa (~плаускіс гра́сініс); plãuskis seilìetinis, лат. Agaricus salivaceus, пол. Bedłka ślinnik, рос. Вонючий пластиночник, нім. Speiblätterpilz (~плаускіс сейлетініс); plãuskis rupsnìnis, лат. Agaricus asper, пол. Bedłka chropowata, нім. Rauherblätterpilz (~плаускіс рупснініс) тощо. Основами більшості прикметників, утворених від видових компонентів із суфіксом -inis, є іменники, однак трапляються й поодинокі прикметники, похідні від прикметників, наприклад: plãuskis įvarìnis, лат. Agaricus varius, пол. Bedłka różnoksztaltna (~плаускіс і̨варініс); plãuskis palšìnis, лат. Agaricus praecox, Pholiota praecox, пол. Bedłka miejska, нім. Frühschwamm (~плаускіс палші́ніс); pumpōtaukslis galvotinis, лат. Lycoperdon excipuliforme, пол. Purchawka fiolowata (~пумпотаукліс галвотініс), пор. pampotauklis venterytis PB 141, або дієприкметник, наприклад, plãuskis veltìnis, лат. Agaricus pruinatus, Merulius tubaeformis, villosus, пол. Bedłka szronowata (~плаускіс велтініс). 53 Видовими компонентами назв видів іншої групи є якісні прикметники. У термінах цього типу, наведених L. Ivinskis, ужито лише означені прикметники, наприклад: tapialtažis geltonasis, лат. Merulius aureus, Merulius Vastator, пол. Stroczek niszczący, нім. Faltenschwamm (~лапеляйжіс жовтий), пор. gaidrybys pudytojas PB 124; miegėlė drūžėtoje, лат. Cyathus striatus, пол. Kubek porysowany, нім. Becherpilz (~мегеле дрюжетойі, нині рифлена меге), пор. rievėtoji miege), пор. kylyszkuns nywletasias-kyliskūnas rievėtasis PTA 830 тощо. Такі терміни становлять близько чверті всіх видових назв грибів в атласі. Daugelis šios grupės rūšių pavadinimų nurodo būdingą grybo požymį, pvz.: gaidkojėnis mejsietāsis, lot. Tremella mesenterica, lenk. Kisielec pomarańczowy, vok. Gallertpilz (~gaidkojenis meisėtasis, dab. raukšlinis žiūrytis), plg. žiūrytis šepsinis PB 164; ptauškis grovietāsis, lot. Agaricus plicatilis, lenk. Bedłka fałdowana (~plauskis griovėtas), plg. budė dvokanė PB 116; szukėnis szakotāsis, lenk. Clavaria cristata, Clavaria rugosa, Goździeniec pasożytny (~šukėnis šakotasis) ir kt. Keleto terminų rūšiniai dėmenys apibūdina grybo spalvą, pvz.: gniaužtėnis bierāsis, lot. Helvella nigricans, Helvella lacunosa, lenk. Piestrzenica szara, rus. Сморчевикъ отменивший, vok. Dunkellorchel (~gniaužtėnis bērasis, dab. urvuotasis bobausis); skilėmina kėmpine geltonojė, lot. Boletus citrinus, Boletus sulfureus, lenk. Huba cytrynowa, rus. Дубовой скважникъ, vok. Eichschwamm (~skylėmina kempinė geltonoji, dab. valgomoji geltonpinė); kietvilkis gėkšvāsis, lot. Scleroderma citrinum, lenk. Tęgoskór żółtawy, vok. Fellstreuling, hartbovist (~kietvilkis gelsvasis, dab. paprastoji ankštenė), plg. twyrtskuris Cytrunaawasis~tvirtskuris citrinavaisis PTA 867. L. Ivinskis pateikė ir keletą rūšių pavadinimų, kurie nurodo rūšies santykius su kitomis rūšimis, pvz.: digminis smūlkėsis, lot. Hydnum Auriscalpium, lenk. Kolczak połowkowy, rus. Шиповикъ половинный, vok. Ohrstachelschwamm (~dygminys smulkiasis, dab. paprastasis ausiadaglis), plg. ausies raktuvas PB 125; pumpōtaukszlis pāprastāsis, pumpōtaukszlis pievinis, lot. Lycoperdon pratense, lenk. Purchawka łąkowa, rus. Дождевикъ луговой (~pumpotau kšlis paprastasis, pievinis), plg. pampotau kšlis lankinis PB 141; spjaudmuo 54 звичайний, лат. Spumaria Mucilago, пол. Szunek zwyczajny, нім. Schaumpilz (~звичайний пінистий), пор. putininkas glima PB 143. До назв видів другої групи належать ще три терміни, видовим компонентом яких є не прикметники, а означальні дієприкметники, наприклад: gniaužtenis dėngtasis, лат. Helvella Monachella, Helvella spadicea, пол. Piestrzenica kryta, рос. Сморщевикъ монахообразный, нім. Nonnenlorchel (~покритий gniaužtenis); skilėminis twērantėsis, лат. Boletus perennis, Ochroporus perenis, пол. Huba trwała, рос. Скважникъ постоянный, нім. Dauernder Röhrenpilz (~сквілевий tverantiasis, сучасна назва žiemkentė sausapinėtė); veliemina kerėtoję, лат. Isaria mucida, пол. Włóknica pleśniowata, нім. Keulenschopf (~чарівна veleimina), пор. driekys pelėjuotasis PB 121. Видовими компонентами семи термінів є, імовірно, складні прикметники, утворені самим L. Ivinskis, наприклад: pliauskis baltgauris arba baltgauris, лат. Coprinus porcellanus, пол. Bedłka kopak arbo czubajka, рос. Коровякъ колпаковидный пластинчоникъ, чес. Knognik, нім. Schopfförmiger Mistchwamm, фр. Agaric fimetaire typhoide (~plauskis baltgauris: білий + волохатість); pliauskis baltitrynis, лат. Agaricus dealbatus, пол. Bedłka biała wa, нім. Ueberweisssterblätterpilz (~plauskis baltitrynis: білий + жовток); pliauskis juòdgutis, лат. Agaricus atro-tomentosus (~plauskis juodgūtis: чорний + gutė «гуоте̇», сучасна назва juodkotė meškutė), пор. budė juodinė PB 116; pliauskis juodkotinis, лат. Agaricus velutipes, Collybia velutipes, пол. Opieńka aksamitno-trzona, чес. Bedla aksamitonoha, нім. Sammetstieliger Blätterschwamm (~plauskis juodkotinis: чорний + ніжка + -inis), пор. budė aksomkoja PB 116; pliauskis lajbkòtis, лат. Agaricus dermocybe, пол. Bedłka krucha (~plauskis laibkotis: тонкий + ніжка); pliauskis plaukogauris, лат. Agaricus floccosus, Agaricus squarrosus, пол. Bedłka nastroszona (~plauskis plaukogauris: волосся + волохатість), пор. budė kuškiuotoji PB 116; rudėtras beržotapinis, лат. Erineum voseum, пол. Rdza wn ik fiole-towy (~rūdėtras beržolapinis: береза + лист + -inis). Серед інших вирізняються назви десяти видів — це прикладкові складені терміни, видовий компонент яких виражений іменником, наприклад: pliauskis čyzdrenis, лат. Agaricus aurivellus (arachnoideus), пол. Bedłka złotogłowa, нім. Goldflammigerblätterpilz (~pliauskis čyzdrenis: čydras 55 «покрив» + -enis); ptàuskis gutminas, лат. Agaricus rufodivaceus, лат. Bedtka żółto diwkowa (~pliauskis gūtminas: gūtė «гуоте̇» + -minas); ptàuskis padùlknis, лат. Agaricus penarius, Agaricus nitens, пол. Bedtka przyprószona (~pliauskis padulknis: padulti + -nis); ptàuskis rauduczas, лат. Agaricus sanguineus, пол. Bedtka krwisto-czerwona (~pliauskis raudūčias: червоний + -ūčias); ptàuskis smìrdmenis, лат. Agaricus putescens, пол. Bedtka złowonna (~pliauskis smirdmenys: смердить + -menys). L. Ivinskis називав прикладковими складеними термінами види роду лат. Agaricus. Іменники, що є видовими компонентами цих назв, утворені за допомогою суфіксів; більшість із них, очевидно, створив сам L. Ivinskis, наприклад: ptàuskis atskirūlis, лат. Agaricus Columbetta, пол. Bedtka samotna (~pliauskis atskirūlis: окремий + -ūlis); ptàuskis geltōklis, лат. Agaricus lutescens, пол. Bedtka żółkniejąca (~pliauskis geltoklis: жовтий + -oklis); ptàuskis gòbtūnis, лат. Agaricus armeniacus, пол. Bedtka brzoskwiniofarbna, нім. Aprikosenfarbigerblätterpilz (~pliauskis gobtūnis: капюшон + -ūnis); ptàuskis ptaukūtris, лат. Agaricus vaccinus, пол. Bedtka dziana (~pliauskis plaukūtris: волосся + -ūtris); ptàuskis musmiris raudūnis, лат. Agaricus rubens, Amanita rubescens, пол. Muchomor czerwónawy, bedłka szaro-czerwonawabub siwa, рос. Красноватый пластиночник, чес. Sediwa muchomorka, нім. Röthlicher Blätterschwamm (~pliauskis musmiris raudūnis: червоний + -ūnis, сучасна назва rausvoji musmirė). У сучасній номенклатурі мікології та ботаніки прикладкові складені терміни трапляються досить рідко. Поширенішими є назви видів, видовий компонент яких виражений прикметником. L. Ivinskis також переважно вживав терміни такого типу. Висновки Для назв родів грибів, представлених в атласі грибів, L. Ivinskis найчастіше створював новотвори. Він використовував обидва способи словотворення — афіксацію та словоскладання. Найбільше нових термінів L. Ivinskis утворив за допомогою суфіксального способу словотворення. Назви родів грибів він творив не лише за допомогою продуктивних суфіксів литовської мови, наприклад -enis, а й 56 з дуже малопродуктивними: -mina, -ėtras. Для позначення родів деревних грибів наведено лише кілька назв. Структура назв видів грибів Л. Івінскіса відрізняється від термінів, уживаних нині, тим, що спочатку подається основний компонент, який указує на рід, а після нього — видовий компонент. Видовий компонент у назвах видів грибів найчастіше виражається прикметниками із суфіксом -inis або присвійним якісним прикметником. В атласі грибів трапляється також один чи інший складений термін із прикладкою. Л. Івінскіс послідовно вживав ті самі назви грибів і в збережених чернетках атласу грибів, і в «Prigimtūmenė». Запропоновані ним терміни відрізняються від назв грибів, уживаних його попередником Й. А. Пабрежою, тож можна стверджувати, що Л. Івінскіс працював самостійно й не користувався працями Й. А. Пабрежі. Хоча атлас грибів Л. Івінскіса, надісланий на всесвітню виставку, зник, і збереглися лише його чернетки, які не були надруковані, кілька створених Л. Івінскісом назв грибів увійшли в ужиток і збереглися донині, наприклад: aũšuris, vinguris тощо. Скорочення чек. — чеський; dag. — назва, уживана нині; LBŽ — Lietuviškas botanikos žodynas / Упорядкувала Комісія ботанічного словника під керівництвом Л. Вайльоніса, ред. Й. Дагіс. Каунас, 1938. lenk. — польський; LKŽ — Lietuvių kalbos žodynas. Вільнюс, 1956–1999. Т. 1–19. LLTIR — рукописний відділ бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору; lot. — латинський; PB — Пабрежа Й. А. Botanika arba taislius auguminis. Шенандоа, 1900. plg. — порівняй; Pr — Івінскіс Л. Prigimtūmenė (рукопис); pranc. — французький; PTA — Пабрежа Й. А. Tayslós augimiu (рукопис); rus. — російський; vok. — німецький; žr. — дивись 57 Literatūra 1. Gaivenis K. Lietuvos augalų genčių ir rūšių pavadinimai // Lietuvių kalbotyros klausimai: Mokslo kalbos kultūros ir terminologijos problemos. Vilnius, 1985. T. 24. P. 165–178. 2. Gricius A., Matelis A. Lietuvos grybai: Afiloforiečiai 2(Aphyllophorales). Vilnius, 1996. T. 6. D. 2. 3. Matulionis P. Žolynas: Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas. Vilnius, 1907. 4. Mazelaitis J., Urbanas V. Lietuvos grybai. Vilnius, 1980. 5. Petkevičiūtė D. Laurynas Ivinskis. Vilnius, 1988. 6. Urbanas V. Lietuvos grybai: Kempiniečiai (Polyporales), žvynbaravykiečiai (Strobilomycetales), baravykiečiai (Boletales), guoteniečiai (Hygrophorales). Vilnius, 1997. T. 8. D. 1. L. IVINSKIS’ MYCOLOGICAL TERMS Summary In the institute of Lithuanian literature and folklore there is a rough copy of Ivinskis’ atlas of mushrooms. It covers 226 pages and includes the author’s drawings. Ivinskis described mushrooms in Polish, but he also gave 73 Lithuanian names of the species of mushroom, which are important for Lithuanian terminology. In order to name genera of mushrooms Ivinskis created neologisms. Most of them were made using suffixation. Ivinskis formed names of genera of mushrooms using not only common Lithuanian suffixes, e.g. -enis (gniaužtėnis), but also with rare ones -mina, -ėtras (rūdmina, dajliėtras). The structure of Ivinskis’ names of the species is different from the structure of present-day terms. First of all he gave the name of the main component describing the genus and then the name of the species, e.g. pumpōtaukšzlis kraušzinis. The specific component of the names of species is usually an adjective with the suffix -inis or a definite adjective, e. g. wingūris anžuolinis, tapieżlajzis getōnāzis. Ivinskis consistently used the same names of mushrooms both in his atlas of mushrooms and in “Prigimtūmenė”. He worked independently and did not make use of the works of J. A. Pabrėža. Albina AUKSORIŪTĖ Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6 LT-2055, Vilnius El. paštas [email protected] Gauta 2000 09 26 58