Antano Vileišio (1856–1919) medicinos mokslo darbai ir jų terminija

Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови МЕДИЧНІ НАУКОВІ ПРАЦІ АНТАНАСА ВІЛЕЙШІСА (1856–1919) ТА ЇХНЯ ТЕРМІНОЛОГІЯ У статті розглянуто один із багатьох напрямів діяльності лікаря А. Вілейшиса — популяризацію в пресі наукових медичних знань, тобто деякі найвиразніші риси медичної термінології в написаних і перекладених ним книжечках, а також у статтях. Антанас Вілейшис був одним із найвизначніших діячів литовського суспільства Вільнюса кінця XIX — перших двох десятиліть XX століття, «одним із найнаполегливіших і найпослідовніших відроджувачів литовськості в полонізованому Вільнюсі та всьому його краї» (Aničas 1992: 59). Здобувши вищу освіту на медичному факультеті Московського університету, 1898 року він переїхав до Вільнюса й невтомно працював задля культури, освіти та науки Литви. А. Вілейшис одразу активно долучився до руху литовського національного відродження і став одним із найвідданіших учасників і (або) засновників багатьох литовських культурних і наукових установ Вільнюса — Вільнюського литовського товариства взаємодопомоги (1904), тоді першого легального товариства в Литві, Двокласного братства вільнюських апостолів, яке боролося за права литовської мови у вільнюських церквах, Комітету з викладання литовської мови (1906), Вільнюського литовського просвітницького товариства «Aušra» (1907), Литовського наукового товариства (1907) та Литовського товариства допомоги постраждалим від війни (1914), а також засновників і опікунів притулків і шкіл — Денного притулку для литовських дітей із малозабезпечених родин (1905), Вільнюської литовської двокласної школи (1907), Вільнюського товариства литовських служниць святого Миколая (1906) (Aničas 1992: 60–63; 1999: 88–127, 130–154, 177–179, 233–235, 251–309, 312–326). «Не було такої ділянки культурної діяльності литовців у Вільнюсі, — пише історик J. Aničas, — якої б А. Вілейшис оминув» (Aničas 1992: 63). Тож недарма «Йонас Вілейшис назвав родину свого брата „справжнім гніздом литовськості“, „до якого навідувалися, як усі вільнюські литовці — і світські, і духовні, клірикали й вільнодумці, заможні й бідніші, — так і ті, хто тимчасово приїздив до Вільнюса. У його домі кожен міг дізнатися, що роблять литовці, як просувається справа литовськості“. 84 Багатьом допомогли знайти роботу чи якесь місце, багатьом надали матеріальну допомогу, нагодували й прихистили» (Aničas 1999: 80). Професійна діяльність А. Вілейшиса також була дуже широкою та різнобічною. Він працював лікарем VII лікувально-санітарної дільниці Вільнюса і займався приватною практикою (Aničas 1999: 52–53). «Список» із 220 медичних книжок російською, польською, німецькою та французькою мовами, що зберігався в особистій бібліотеці лікаря, «свідчить про його постійні прагнення поглиблювати знання про найновіші досягнення медичної науки, підвищувати професійну кваліфікацію» (Aničas 1999: 52). А. Вілейшис активно брав участь у діяльності Вільнюського медичного товариства, був одним з організаторів лікарської секції цього товариства, працював у Комісії медицини та фармакології (1911) і Секції медиків і фармацевтів (1911), яка планувала «видавати медичну й фармацевтичну газету, розробляти литовську медичну та фармацевтичну термінологію, досліджувати лікарські рослини Литви та народну медицину» (Aničas 1999: 302), однак із початком війни ці задуми залишилися нездійсненими; у наступні роки він очолював Медичну секцію (1915), був одним із засновників Литовського товариства санітарної допомоги (1918), його зусиллями у Вільнюсі було засновано литовську лікарню (Aničas 1999: 57, 61, 302, 321–323, 341–343). А. Вілейшис литуанізував стандартну книгу реєстрації пацієнтів, запроваджену в Росії, тобто пристосував її «до практики литовського лікаря, створивши литовські назви граф: „Номер за порядком“, „Місяць і день“, „Ім’я та прізвище“, „Звідки“, „Хвороба“, „Лікування“. А це вже були кроки до литовської термінології лікарської практики» (Aničas 1999: 50). Маючи широкий світогляд, будучи демократичною й толерантною людиною, він лікував людей різних національностей і особливо співчував «людям, пригніченим злиднями. Їх він лікував безкоштовно, а ще давав гроші на придбання ліків і поліпшення харчування» (Aničas 1999: 50). Особливо варто наголосити, що А. Вілейшис виконав величезну просвітницьку роботу в пресі, популяризуючи медичні та гігієнічні знання. До пера він узявся за наполяганням брата Петра. «Його статті, які спонукали людей цікавитися медичними та гігієнічними знаннями й підвищували їхню санітарну культуру, стали вагомим внеском в освіту литовського народу в роки національного відродження. Люди вперше отримали так багато вкрай потрібних популярних знань із природознавства, медицини та гігієни» (Aničas 1999: 62). Однак А. Вілейшис почав працювати не на порожньому місці, а продовжив уже розпочату справу розвитку медичної науки. «Отже, поки друковане слово ширше не поширилося серед наших мас, — пише д-р K. Grinius, 85 – найважливішими чинниками поширення й підтримання медичних знань були традиційна народна медицина з деякими забобонами, церква, влада, школа, місцева інтелігенція» (Grinius 1922: 3), хоча вплив останніх двох був незначним. Першими книжками, які «розповідають про питання здоров’я людини», К. Гринюс вважає такі брошури: Hasselbergas. Pamokinimas apie užauginimą vaikų, iš vokiškos į lietuvišką kalbą pergulde Krizionas Lovynas (1782) (Bibliografija 1969: 120) і K. Stravinskis. Regulas dėl skarbavų žmonių, kaip savi reik užleikti nuog choler as, ir kaip greytey ratuvoti prastoms naminioms lekarstoms … [Перекладено з рос. К. Угіанскісом] (1848) (Bibliografija 1969: 377, 422); остання була першою литовською книжкою, надрукованою в Каунасі. Далі слід згадати Kalendoriai Л. Івінскіса (1846–1878), у яких медичні статті друкувалися в розділі під заголовком Gidimas žmonių nuog nekuriun ligun. Пізніше з’явилося більше календарів (наприклад, Lietuviškas „Aušros“ kalendorius, Lietuviškas kalendorius, Lietuviškos kalendros, Lietuviškos kalendros su abrozais, Lietuvos ūkininkų kalendorius) (Bibliografija 1985: 689–694, 697–710, 713–718), а також газет (з 1849 р. — Keleivis Куршайтіса), «де друкувалося дещо з популярної медицини» (Grinius 1922: 4). Відправним пунктом, від якого «в цій галузі починається активніший рух», д-р К. Гринюс вважає часи Aušros, коли збільшується кількість друкованих видань (брошур і статей) з медицини та «починають працювати д-р Й. Басана́вічюс, інж. П. Вілейшіс, Варшавське й Московське студентські товариства, д-р А. Вілейшіс, Американське товариство шанувальників Батьківщини» (Grinius 1922: 4). 1883 року виходить медична брошура Ligonių Prietelius. Kelerodys visiems tiems, kurie prie atsirandanczių Ligų patys savo pirmąją Pagalbą prisiteikti nor (Grinius 1922: 19), а 1886 року в Тільзиті виходить праця Петра Неріса Svarbiausios žmonių ligos. У наступному виданні цієї брошури (1906 року) автором зазначено д-ра Міколса. «Біографи Антанаса Вілейшіса стверджують, що д-р Міколс — це псевдонім А. Вілейшіса і що цю брошуру уклав він» (Bibliografija 1988: 304). Однак Й. Петроніс пише, що Svarbiausias žmonių ligas написав Петрас Вілейшіс, використавши праці Юліуша Ґенча та Казимєра Прошинського, а А. Вілейшіс був спеціальним редактором цього видання (Petronis 1992: 79). Отже, А. Вілейшіс написав і переклав з інших мов або створив на основі праць інших авторів 25 популярних медичних брошур: Ką daryti, 86 kad sveiki būtume ir ilgai gyventume (1895, II leid. – 1905), Pratamės moterims, kurios nori būti sveikos (1899, II leid. – 1906), Trumpi šneka apie limpancias ligas ir kaip nuo jų apsiginti? (1901, II leid. – 1906), Kaip apsireiškia gyvastis žmogaus kūne? (1902), F. Esmarch. Pirmoji pagalba nelaiminguose atsitikimuose (1903), S. A. Knopf. Džiova ir kova su ja (1903), Apie blogąją ligą arba sifilį (prancus) (1904), Apie cholerą ir kaip nuo jos apsisaugoti (1905, II leid. – 1915), Kaip užsilaikyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą (1906), Difteritas (1907), Cholera ir kova su ja (1907), I. Tarchanov. Rūgštasai pienas (1907), Naminis gydytojas (1908, II patais. leid. – 1924) (Lietuvių enciklopedijoje pabrėžta, kad „ši knyga tuo metu buvo laikoma pačia geriausia lietuvių kalba“ (Lietuvių enciklopedija 1966: 81)), B. Oks. Raupų čiepijimas (1908), Kaip reikia užlaikyti sveikos ir sergančios akys (1910), Apie geriamojo vandens švarumą sodžiuose (1912), Apie lisnikus (1912), Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai (1913, II leid. – 1914), Limpamosios ligos ir kaip nuo jų išsisaugoti? (1915). A. Vileišio darbai buvo ypač populiarūs ir skaitomi. А. Вілейшіс активно писав і для преси. У литовських періодичних виданнях Vilniaus žinios, Šaltinis, Tėvynės sargas, Žemdirbys, Lietuvos aidas та ін. він опублікував понад 100 статей з різних питань медицини, гігієни й санітарії; чимало з них були серійними й виходили окремими брошурами (згаданими вище). Більшість статей присвячено гігієні (наприклад, Vaisių vertenybės iš pusės higienos; Žiemos drabužiai iš higienos pusės; Kaip privalo seni žmonės žiemą užlaikyti savo sveikatą; Ką valgyti žiemą?; Pieno higiena; Dantys ir jų higiena; Švarumas kaip vaistas perspėti ligas; Apie geriamojo vandens švarumą sodžiuose; Apie maudymąsi atlapame ore; Kas tai yra higiena?; Apie oro vertybę sveikatai; Saulės šviesos vertybė sveikatai ir kt.) та інфекційним хворобам (наприклад, Apie cholerą ir kaip nuo jos apsisaugoti; Skarlatina; Difteritas; Džiova, jos priežastys ir išsiplėtojimas; Kaip apsisaugoti nuo užkrėtimo piktoja šiltine; Tikrieji raupai (raupės); Džuma (maras), jos ženklai ir perspėjančios ją priemonės; Apie drugio ligą; Apie niežus; Kruvinoji: (Dizenterija); Sibiro žaizda: (Karbunkulas); Apie pasiutimo ligą; Rožė; Niežai; Kas yra influenca ir iš ko ji atsiranda?; Pavojingiausioji vaikų liga, viešpataujanti vasaros metu; Kaip apsieiti su ligoniu, vidurių šiltine susirgusiu? та ін.). 87 Свої брошури й статті А. Вілейшіс часто підписував псевдонімами та ініціалами, наприклад, A. V., D-as A. V., Dr. A. V., D-as F. Antaniukas, D-ras A. V. та ін., можливо, з тієї самої причини, що й його брат, інженер П. Вілейшіс, який також уживав багато псевдонімів і робив це «...бажаючи показати російській владі, що ці брошури є працею не однієї, а багатьох осіб» (Aničas 1993: 104–105). Про брошури А. Вілейшіса були різні відгуки й оцінки як у литовській, так і в американській пресі, переважно прихильні. Американська литовська газета Vienybė lietuvninkų про брошуру Kaip apsireiškia gyvasis žmogaus kūne? писала: «Спосіб викладу, з погляду, добрий <…>. Автор прагне пристосувати термінологію до литовської мови, іноді навіть заходячи в цьому надто далеко: скелет людини, або kūnakau[lį] (як слід розуміти), автор називає „giltinė“, тоді як це слово нагадує нам лише абстрактне, скажімо, уявне й казкове поняття. Ілюстрації дуже чіткі (усього їх 33), а брошура читається легко, навіть із задоволенням» (Aničas 1999: 66). Про брошуру Pirmoji pagelba nelaiminguose atsitikimuose зазначалося: «опис дуже корисний і складений зрозуміло, так що кожна людина, навіть найменш освічена, може скористатися порадами, наведеними в брошурі. Мова гарна, ясна <…>» (Aničas 1999: 66). Д-р К. Гринюс оцінив брошуру Kaip užsilaikyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą як «корисну книжку для поширення знань з гігієни» (Grinius 1922: 11), а д-р П. Авіжоніс писав, що це «книжка, рекомендована для читання» (Avižonis 1909: 9). Про Pratarmes moterims, kurios nori būti sveikos д-р К. Гринюс відгукнувся як про «чи не єдину акушерську брошуру» (Grinius 1922: 18). Були й критичні зауваження. Наприклад, автор, який підписався ініціалом L. (у своїй книжці Й. Анічіс пише, що це д-р К. Гринюс; див. Aničas 1999: 65), різко критикував мову брошури Trumpi šneka apie limpancias ligas ir kaip nuo jų apsiginti (1901): «<…> мова цієї брошури важка, часто трапляються нелитовські конструкції. Через це ще важче зрозуміти, що хоче сказати автор. Подекуди навіть тому, хто звик до нашої писемної мови, нелегко розібрати слова автора» (Varpas 1902: 45). Крім того, автор дорікає, що в брошурі залишено чимало нез’ясованих слів, які не вживаються в розмовній мові, а також додає, що «не в усьому наука автора узгоджується з медичною наукою» 88 lu“ (Varpas 1902: 45). Ir savo recenziją užbaigia žodžiais: „apskritai imant, šita knygutė daktarui V. A. nepasisekė“ (Varpas 1902: 46). Tačiau apie kalbamos knygelės antrąjį leidimą (1906) teigiamai atsiliepė Vilniaus žinių laikraštis: „Mūsų laikuose taip išsiplatino visokios užkrečiamos ligos, jog jeigu toliaus neatkreiptum atydžios į šią svarbią mūsų nelaimę, tai ne per tolimoje ateityje išmirtumėm kaip musės žiemą. Autorius, kaip gydytojas, gerai viską permanydamas, geisdamas atitolinti tokį pavojų ir negalėdamas visur ypatišką savo pagalbą parodyti, parengė šią knygelę, idant kiekvienas žmogus, perskaitęs ją, save ir kitus pasergėti galėtų“ (Aničas 1999: 65). Крім згаданих науково-популярних праць із медицини, А. Вілейшіс мав намір написати популярну природничу історію. Про це свідчить збережений «287-сторінковий машинопис Природнича історія. Зоологія. Ботаніка. Мінералогія. Виправлено за Вл. М. Казлаускасом, д-ра А. В. 1904», однак «рукопис охоплює лише зоологію» (Aničas 1999: 69). А. Вілейшіс також підготував книжечку Що таке оброблювана земля? Як вона виникла, які має розділи і як їх розпізнати?: На користь господарів-землеробів, видану в Тильзі у 1901 р. Переглянувши більшість книжечок і статей А. Вілейшіса, можна помітити кілька важливих моментів. По-перше, автор уживає небагато термінів іншомовного походження (включно з їхніми синонімами та варіантами), для яких немає литовських відповідників, наприклад: artrėtizmas Vž 1905 (53)1; čepčius Ka 1902, Pp 1903 / čiapčius Dz 1903 (пор. čepčius (лит. czepiec, білорус. чэпец) 4. «жир на животі, сальник» LKŽ II 1969); fluksija2 Ng 1908, Ng 1924; gangrena Pp 1903; gemorojai (hemorojai) Ng 1908, Ng 1924 / hemorojus Vž 1908 (192) / gemorojus Vž 1908 (176); hypokandrija Vž 1905 (192) / hypochondrija Ku 1906 / hypokondrija Ku 1906 / ipochondrija Vž 1908 (176); histerija Ku 1906, Ng 1924 / hysterija Ng 1908; influenza Ku 1906, 1 Числа в дужках позначають номери періодичних видань. 2 У словнику литовської мови це слово не зафіксоване. У «Домашньому лікарі», звідки взято термін, хворобу, названу ним, описано лише кількома реченнями: зазначено, що це хвороба голови, причиною якої «буває псування зубів і протяги» (Ng 1924: 43), і коротко вказано, як її лікувати. 89 Ng 1908, Ng 1924 / influenza Ll 1915, Ts 1918 (7, 34) / enfluença Ts 1918 (34); jedra Tš 1901, Ng 1908, Š 1909 (25), Ž 1909 (1), Ll 1915, Ng 1924 / tymai Tš 1901, Dž 1903, Ab 1904, Ng 1908, Ng 1924 / jadra Dž 1903, Š 1910 (3), Ll 1915, Ts 1918 (34) / tymai (jedra) Vž 1907 (217), Ts 1918 (7) / jedra (odra) Š 1909 (10) / adra Ng 1924 (пор. ²adra (лит. odra) «кір, jedra» LKŽ I 1968); kaltūnas Kd 1905, Vž 1905 (19); kolera Kd 1895, Tš 1901, Š 1911 (5), Al 1912, Ag 1912, Ts 1917 (1, 2), Ts 1918 (4, 5) / cholera Ach 1905, Kd 1905, Vž 1905 (77, 173), Ku 1906, Vž 1907 (93, 125, 126), Ng 1908, Vž 1908 (96, 159), Ž 1909 (2), Š 1911 (1), Ok 1913, Š 1913 (28, 32), Ng 1924; migrena Ng 1908, Ng 1924; nervozai Ng 1908, Ng 1924; podagra Ts 1918 (4), Ng 1924; skleroze Ts 1918 (4); škar latina Tš 1901, Pp 1903, Dž 1903, Ab 1904, Vž 1907 (218), Ll 1915 / karai Tš 1901, Dž 1903, Vž 1907 (218), Ng 1908 (пор. ²karai (лит. kor) 3, «скарлатина» LKŽ V 1959) / skarlatina Ng 1908, Ž 1909 (1, 2), Š 1909 (25), Š 1910 (3), 18, 46), Š 1911 (5), Ll 1915 / škarlatina (karai) Ng 1924 / skarlatina Ll 1915; škorbutas Ku 1906 / skorbutas Š 1911 (30) / skur mun tas Š 1911 (30); trachoma Ll 1915, Ts 1918 (11), Ng 1924. Подекуди поруч із литовським терміном у дужках подається латинська назва, наприклад: ліктьові кістки або кістки передпліччя (stabis – ulna, radius) Pp 1903; білокрів’я (leukaemia) Ka 1902; блідниця (chlorosis) Ka 1902; кістка гомілки (stipinas – tibiae fibulae) Pp 1903; cholerina (cholera infantum) Ku 1906; їдкий натр (лат. natrum causticum) Ll 1915; висипний тиф (Typhus exanthematicus) Ll 1915; стрічкові черви (cestodes) Al 1912; лишай (soov aphthae) Ng 1908; кашлюк, сильний кашель, лат. Pertussis або Tussis convulsiva Ll 1915; кульгавість (pedis) Pp 1903; синій камінь (cuprum sulfuricum) Ll 1915; лопаткова кістка (scapula) Pp 1903; шкірний висип (лат. scrophuloderma) Dž 1903; людські аскариди (ascari lumbricoides) Al 1912; зворотний тиф (лат. Febris recurrens) Ll 1915; ключиця (clavicula) Pp 1903; віспа (лат. Variola vera) Ll 1915; стегнова кістка (os femoris) Pp 1903; запалення мозкових оболонок (Meningitis cerebrospinalis epidemica) Ll 1915; черевний тиф (лат. Typhus abdominalis) Ll 1915; плечова кістка (os humeri) Pp 1903. Іноді А. Вілейшіс уживає лише латинську назву, можливо, не знайшовши литовського відповідника для позначення потрібного медичного поняття; наприклад, про tuberculosis miliaris пише, що це «так звана висипка по всьому тілу 90 lotyniškai“ Dž 1903, o odos džiova, „žinoma lot. vardu lupus“ Dž 1903. Інші терміни іншомовного походження, що вживаються в його працях, мають литовські відповідники (деякі навіть по два), які найчастіше подаються поруч у дужках, наприклад: бронхи (гілочки горла) Vž 1908 (97); зубна паста (мазь) Vž 1907 (218); запалення ясен Ng 1924; дезінфекція (знищення) Š 1909 (10); дієта (утримання від їжі) Vž 1907 (126); епідемія (лютування хвороби) Ng 1924; фізіологія (наука про життя) Ng 1924; гігієна (підтримання здоров’я) Ng 1908 / гігієна (наука про здоров’я) Ng 1924; інструменти (знаряддя) Vž 1905 (56); мікроби (живі істоти) Vž 1905 (173); нерви (нервові волокна) Pp 1903 / нерви (нервове волокно) Dž 1903; невралгія (простріли) Ng 1908, Ng 1924; організм (живе тіло) Ng 1908, Š 1911 (49), Ng 1924 / організм (тіло) Ll 1915; параліч (відбирання руху) Ll 1915; пароксизм (напад хвороби) Ng 1908, Ng 1924; пульс (пульсація судин) Ach 1905, Ll 1915; трипер (гонорея) Vž 1909 (28); іноді терміни сполучаються сполучником або, наприклад: апоплексія, або крововилив у головний мозок Ng 1908 / апоплексія, або крововилив у головний мозок Ng 1924; дентин або м’яка кістка Vž 1907 (217); епілепсія, або падуча хвороба Ng 1908 / епілепсія, або падуча хвороба Ng 1924; дуже рідко — через кому, наприклад: кашлюк, сильний кашель Ll 1915. Запозичення palagas Ng 1908, Ts 1918 (10), Ng 1924 (пор. 2x palagas (лит. potóg) «пологи» LKŽ IX 1973) має литовський відповідник пологи Pm 1899, Vž 1905 (56), Pm 1906, Vž 1908 (97), Vž 1909 (28), Ll 1915, проте ці слова не пов’язані як синоніми. Однак нерідко, називаючи різні хвороби, їхні симптоми (за висловом А. Вілейшіса, прояви) чи інші медичні поняття, перевагу надають литовським термінам, а їхні іншомовні синоніми переважно подають поруч у дужках (а) або (значно рідше) поєднують сполучником або (б); до того ж деякі синонімічні терміни мають варіанти, наприклад: а) характер (темперамент) Ku 1906; cholerina Ach 1905, Vž 1905 (77), Vž 1907 (125), Ng 1908, Ng 1924 / пронос (холерина) Ll 1915; сухоти (туберкульоз) Ll 1915; матка (ґуля, macica) Pm 1899, Pm 1906; пияцтво Ng 1908, Š 1911 (32), Š 1913 (43), Ng 1924 / пияцтво (алкоголізм) Š 1909 (1) / пияцтво Ts 1918 (4, 7); 91 граблі (скелет) Dž 1903; гулі (бубони) Ll 1915, Š 1914 (29); судинні затискачі (турнікети) Pp 1903; нестача крові (анемія) Vž 1905 (225) / нестача крові (анемія) Ku 1906; криклива хвороба Kd 1895, Pp 1903, Kd 1905 / круп (круп) Tš 1901 / крупа Tš 1901 / круп (круп) Vž 1905 (104), Ku 1906 / криклива хвороба (дифтерит) Ll 1915; кривавий пронос (дизентерія) Ll 1915, Ts 1918 (4); моровиця Tš 1901, Vž 1908 (96), Š 1909 (1), Š 1911 (5), Ll 1915 / моровиця Tš 1901 / чума Š 1911 (5), Š 1914 (29), Ll 1915, Tš 1918 (2, 5) / чума Ok 1913 / чума Š 1914 (29) / моровиця (чума) Ll 1915 / чума Ll 1915 / моровиця або чума Tš 1917 (1); уявна смерть (летаргія) Ng 1908, Ng 1924; носові нарости (поліпи) Vž 1905 (29); отрути (токсини) Dž 1903; поверхневе помутніння ока (катаракта) Vž 1909 (40); погана хвороба (франці) Pm 1899, Pm 1906 / сифіліс Tš 1901, Ab 1904, Š 1909 (1) / франці Ab 1904 / погана хвороба Ab 1904, Vž 1905 (29), Š 1911 (30, 32) / погана хвороба (франці) Vž 1907 (218) / сифіліс Rč 1908, Š 1910 (46), Tš 1918 (5) / погана хвороба (сифіліс) Š 1909 (1) / сифіліс (франці) Vž 1909 (40); пласта (пульс) Pp 1903; суглобова хвороба (ревматизм) Vž 1905 (53) / суглобова хвороба (рамотас) Ku 1906 / суглобова хвороба (рамотас) Š 1910 (1); пронос (жуватас) Ach 1905, Vž 1905 (77), Rp 1907, Vž 1908 (159), Ll 1915; внутрішнє помутніння ока (глаукома) Vž 1909 (40); б) хвороба заціпеніння або правець Tš 1917 (1) / хвороба заціпеніння або правець (хвороба судом) Tš 1918 (2); пульсуючі вени або артерії Pp 1903 (але пор. пульсуюча кровоносна судина (артерія) Pp 1903). Трапляється, що в одних джерелах основним вважають литовський термін, а в інших — навпаки, синонімічний термін іншомовного походження, хоча іноді й у тому самому джерелі синонімічні терміни подаються як взаємозамінні, наприклад: конвульсії (судоми) Pm 1899, Pm 1906 і судоми (конвульсії) Ng 1908, Ng 1924; організм (тіло) Š 1909 (1) і тіло (організм) Š 1913 (30); параліч (стабліге) Pp 1903 і стабліге (параліч) Ng 1908 (ще пор. параліжас 92 Tš 1901 / стаблінге Vž 1905 (184), Ku 1906, Vž 1907 (94) / параліч (стовбняк) Vž 1908 (175) / уражений стовбняком Ng 1908, Ng 1924 / параліч Š 1911 (31) / стовбняк Š 1911 (31) / стовбняк, або параліч Ng 1924); м’язи (мускули) Ku 1906 і мускули (м’язи) Ku 1906; сухожилля (рамата) Ku 1906 і рамата (сухожилля) Ku 1906; скарлатина (каруї) Tš 1901, Dž 1903 і каруї (скарлатина) Vž 1907 (217, 218). Отже, можна зробити висновок, що в книжечках і статтях А. Вілейшиса медичні терміни, які називають те саме поняття, досить різноманітні й подаються неоднаково. Трапляються також складені терміни змішаного походження (деякі з них мають варіанти), наприклад: операції на очах (розрізи) Kr 1910; сифіліс очей Vž 1909 (40); апоплексія від сонця Pp 1903 / апоплексія через сонце Pp 1903; задушлива холера Vž 1907 (125) / холера задушлива Vž 1907 (126); холерні висипання Ach 1905, Vž 1905 (77) / холерний висип Vž 1908 (159) / колерний висип Ll 1915; холерна гарячка Ach 1905, Vž 1905 (77) / колерна гарячка Ll 1915; хронічний нежить живота (шлунка) Ku 1906; цукрова хвороба Ng 1908, Ts 1918 (4), Ng 1924; дихання / органи дихання Vž 1908 (97); ниркові артерії Ka 1902; летаргічний сон Vž 1908 (159); легка апоплексія Ng 1908 / легка апоплексія Ng 1924; нервове тремтіння Ng 1908; нервове блювання Ng 1908 / нервове блювання Ng 1924; нервовість Ku 1906, Vž 1907 (218), Ng 1908, Ng 1924 / нервовість Ng 1924; ураження нервів Ng 1908, Ng 1924; нервова судома Pp 1903; несправжній круп Ng 1908, Ng 1924; звичайний холерний пронос Vž 1907 (125); поверхневий геморой Ng 1908, Ng 1924; легенева чума Ll 1915; гангрена при бешисі Ts 1918 (10); сідничний нерв Pp 1903; симпатичне запалення ока Vž 1909 (41); 93 справжній круп Ng 1908, Ng 1924; органи травлення їжі Vž 1908 (60, 176), Ts 1918 (26). Інші складені терміни змішаного походження мають литовські або іншомовні синонімічні терміни, наприклад: англійська хвороба Vž 1905 (29) / англійська хвороба Ku 1906, Vž 1905 (104) / англійська хвороба Ku 1906, Ok 1913, Ll 1915, Vž 1905 (19, 225), Vž 1907 (217), Ž 1909 (3), Š 1913 (32) / рахіт або англійська хвороба Ng 1908, Ng 1924; хвороба Барлоу (дитяча цинга) Vž 1905 (104), Ku 1906; карбункул (карбунка) Ts 1901 / карбункул Vž 1905 (225), Š 1909 (1), Š 1910 (6) / сибірська виразка Ok 1913, Š 1913 (28) / сибірська виразка (карбункул) Š 1913 (46) / карбункул (сибірська виразка) Ll 1915; періодична гарячка (що повторюється час від часу), або пропасниця Ng 1908; хронічний (постійний) нежить Š 1910 (1); грудна клітка Ng 1908 / грудна клітка Ng 1924; кривавий пронос Ts 1901, Rp 1907, Ag 1912 / пронос кривавий Ts 1901, Ng 1908, Ng 1924 / кривавий (пронос) діарея Ng 1908 / кривава діарея (пронос) Ng 1924; тепло тіла (температура) Pp 1903 / тепло тіла (температура) Ach 1905, Ll 1915 / тепло тіла (температура) Vž 1905 (77) / тепло тіла Vž 1905 (184) / температура тіла (тепло) Vž 1905 (225) / температура тіла Vž 1905 (289) / температура тіла Ku 1906 / тепло тіла Ku 1906 / температура тіла (тепло) Ku 1906 / температура тіла Vž 1908 (176), Š 1910 (18), Š 1913 (30), Ts 1918 (26, 30, 34) / тепло тіла Ng 1908 / тепло тіла Ng 1924 / температура тіла Ng 1924; кишковий канал (травний тракт) Rp 1907; скелет людини (людські кістки) Pp 1903. Ще однією важливою рисою друкованих праць А. Вілейшиса є те, що він уживає багато литовських варіантів термінів і синонімів. Найчастіше трапляються орфографічні та фонетичні варіанти, наприклад: око Ng 1908 / очі Ng 1924; камінь у нирках Ng 1908 / камені в нирках Ng 1924; шум у вухах Ng 1908 / дзвін у вухах Ng 1924; вії Ab 1904 / вії Vž 1908 (6), Ts 1918 (11) / війки Ng 1924; зуби Pp 1903 / зуб Pp 1903; блукання Ng 1924 / блукання Ng 1924; кашель Kd 1895, Ts 1901, Pp 1903, Dž 1903, Kd 1905, Vž 1905 (118), Ku 94 1906, Ng 1908, Š 1909 (14), Š 1910 (3, 18), Ll 1915, Ts 1918 (30, 34), Ng 1924 / кашлюк Ll 1915 / кашлюк Ng 1924; кровохаркання Ng 1908 / відхаркування крові Ng 1924; груди Kd 1895, Dž 1903, Kd 1905, Vž 1905 (19), Ku 1906, Ng 1908, Vž 1908 (176), Š 1911 (43), Š 1913 (47), Š 1914 (17), Ng 1924 / груди Kd 1895, Pp 1903, Ll 1915, Ts 1918 (30); тіло Dž 1903, Kd 1905, Vž 1905 (53), Ku 1906, Ng 1908, Vž 1908 (97), Vž 1908 (175), Š 1910 (1, 48), Š 1911 (27, 43), Š 1913 (44), Š 1914 (17, 29), Ts 1917 (1), Ts 1918 (4, 10, 21, 30, 34), Ng 1924 / тіло Ab 1904, Vž 1905 (53, 56, 77, 118, 173), Ku 1906, Ts 1918 (10); талія Pp 1903 / талія Pp 1903; губи Ka 1902, Ab 1904, Ach 1905, Vž 1905 (77) / губи Pp 1903, Dž 1903, Kd 1905, Vž 1907 (217), Vž 1908 (97), Rč 1908, Ng 1908, Š 1909 (20), Š 1911 (31, 43), Al 1912, Ts 1918 (5, 34), Ng 1924; свербіж Tš 1901 / свербіж Vž 1908 (6) / свербіння Ng 1908, Š 1910 (49), Ts 1918 (14), Ng 1924; викидень Pm 1899, Pm 1906 / викидень Pm 1899, Pm 1906; гнійники Vž 1908 (97) / гнояки Vž 1908 (97), Š 1909 (39), Š 1913 (44), Š 1914 (17, 29); мозок Pp 1903, Ab 1904, Vž 1905 (29), Ku 1906, Ng 1908, Vž 1909 (40), Ll 1915, Ng 1924 / мозок Dž 1903, Ku 1906 / мозок Vž 1905 (184), Ng 1908, Š 1911 (31, 32), Al 1912; озноб Ng 1908 / озноб Ng 1924; блювання Pm 1899, Tš 1901, Pp 1903, Dž 1903, Ach 1905, Vž 1905 (77, 104, 173), Ku 1906, Pm 1906, Vž 1907 (125), Vž 1908 (159), Al 1912, Ll 1915, Ts 1918 (34), Ng 1924 / блювання Tš 1901, Ng 1908, Ll 1915; пронос зі слизом Ng 1908 / пронос зі слизом Ng 1924. Однак за численністю й різноманітністю особливо вирізняються синонімічні литовські терміни. Можна виділити кілька типів термінологічної синонімії з огляду на склад членів синонімічного ряду3: Синонімічний ряд утворюють: 1) однослівні литовські терміни (нерідко члени синонімічного ряду є варіантними), наприклад: 3 Типи термінологічної синонімії виокремлено на підставі тез доповіді Ст. Кейніса Про питання термінологічної синонімії (див. Питання лексики й синтаксису, Шяуляй, 1974, 47). 95 непритомність (зомління) Pp 1903 / зомління Vž 1905 (173). Ku 1906, Vž 1907 (94), Ng 1908, Ž 1909 (12), Al 1912, Ng 1924; білиця (блекшме) Dž 1903 / білиця (блекшме) Vž 1905 (225) / білиця (блекшме) Ku 1906 / білиця Ng 1908, Ng 1924; пляма або луска Pp 1903; задишка Dž 1903 / задишка Vž 1905 (29), Vž 1908 (175), Ng 1908 / задушення Vž 1907 (126); жовтяниця Pm 1899, Pm 1906, Ng 1908, Ll 1915, Ng 1924 / жовтяк Ts 1901; геморой (нариви) Ab 1904; життя Kd 1895, Ka 1902, Pp 1903, Vž 1909 (28) / життєздатність Pp 1903, Kd 1905, Vž 1905 (40), Ku 1906, Ž 1909 (1, 12), Ng 1924; набряк Ku 1906, Ng 1908, Ll 1915, Ts 1918 (30), Ng 1924 / набряк (пухлина) Š 1909 (14) / пухлини Š 1909 (14) / пухлина Š 1910 (46); печінка Pm 1899, Pp 1903, Dž 1903, Ab 1904, Pm 1906, Ng 1908, Š 1909 (1), Al 1912, Ng 1924 / печінка (печінь) Ka 1902 / печінь (печінка) Kd 1905 / печінка Ts 1918 (4) / печінка Ng 1924; гарячки Pm 1899, Pm 1906, Ll 1915 / лихоманки Pp 1903, Vž 1905 (29, 56), Ng 1908, Š 1909 (10, 14), Ng 1924; підняття або підскок Pp 1903; дихання Ts 1901, Pp 1903 / дихання Ka 1902, Pp 1903, Ach 1905, Vž 1905 (53, 77, 286), Ng 1908, Ž 1909 (12), Ll 1915, Ng 1924 / дихання Pp 1903, Dž 1903, Vž 1905 (19, 232), Ku 1906, Vž 1907 (93), Š 1909 (20), Š 1910 (48, 18), Š 1913 (27, 28, 217), Ok 1913, Š 1914 (17), Ll 1915, Ts 1918 (30), Ng 1924 / диханя Pp 1903 / дихання (дихання) Vž 1905 (184) / сапання Vž 1907 (125) / задихання Ng 1908, Ng 1924; смертність Kd 1895, Dž 1903, Rp 1907 / смертність (летальність) Kd 1905, Ach 1905, Ku 1906, Ll 1915 / смертність Š 1909 (1), 1911 (5), Ng 1924; недокрів’я Vž 1905 (104), Ku 1906, Vž 1907 (218), Ts 1918 (7), Ng 1924 / малокрів’я Vž 1905 (104) / недокрівна Ts 1918 (4); судома Pm 1899, Ts 1901, Pp 1903, Pm 1906, Ku 1906, Ng 1908, Vž 1908 (159), Ll 1915, Ng 1924 / судома (смикання, сіпання) Dž 1901 / судома Ts 1901, Ach 1905, Vž 1905 (77) / судома (сіпання) Vž 1905 (173), Vž 1907 (125) / сіпання Al 1912, Ng 1924; смерть Kd 1895, Pp 1903, Dž 1903, Kd 1905, Vž 1905 (19, 56, 77, 184), Ach 1905, Ku 1906, Pm 1906, Vž 1907 (125), Vž 1908 (159, 175), Rč 1908, Ng 1908, Š 1909 (1), Al 1912, Ok 1913, Š 1913 (27), Ll 1915, Ts 1918 (10, 30, 34), Ng 1924 / смерть Ts 1901, Ka 1902, Pp 1903; безсоння (інсомнія) Ng 1908 / інсомнія (безсоння) Ng 1924 / неспання (безсоння) Ng 1924; 96 хребет Š 1910 (48) / хребет Pp 1903, Dž 1903, Ab 1904, Ng 1908, Ll 1915, Ng 1924 / хребет Š 1910 (17); розуміння Ng 1908, Ng 1924 / поняття Ng 1924; виразки Tš 1901, Pp 1903, Ll 1915 / рани Ab 1904, Ng 1908, Ng 1924 / виразки (рани) Vž 1905 (122), Š 1913 (44) / виразки (рани) Ll 1915; віспини Kd 1905, Ž 1909 (3) / струпи на голові, або віспини Ng 1908 / струпи на голові, або віспини Ng 1924; віспа Kd 1895, Vž 1907 (93), Vž 1908 (96), Rč 1908, Š 1909 (25), Š 1910 (46), Kr 1910, Ll 1915, Ts 1918 (5) / віспини Kd 1895, Dž 1903, Ll 1915, Ts 1918 (5) / віспа (віспини) Tš 1901 / віспа (віспина) Tš 1901 / віспини (віспа) Kd 1905, Ng 1908, Ng 1924 / віспа (віспини) Vž 1909 (28), Š 1910 (3); віспини (прищики) Vž 1909 (28); ангіна Ng 1908 / ангіна, або горлянка Ng 1924 / ангіна, або горлянка Ng 1924; нариви Tš 1901, Ab 1904, Ll 1915 / болячки Ab 1904 / нариви Ab 1904; смак (смак) Vž 1905 (192); нежить Vž 1905 (53), Ll 1915, Ts 1918 (34) / нежить Ng 1908, Ng 1924 / нежить Ng 1908 / нежить Š 1909 (14), 1910 (1), Ng 1924 / нежить Ll 1915; виснаження (висихання) Dž 1903; жир (жиринки) Ka 1902; кропив'янка (кропивниця) Ng 1908, Ng 1924; спрага Tš 1901, Pp 1903, Ach 1905, Vž 1905 (77, 192), Ku 1906, Vž 1907 (125), Ng 1908, Š 1911 (39), Š 1913 (32), Ll 1915 / спрага Kd 1905, Ach 1905, Vž 1905 (19, 77), Vž 1907 (125), Ll 1915, Ng 1924 / спрага Vž 1905 (184), Ng 1924; жовч (жовтяниця) Vž 1907 (125); діарея (пронос) Ab 1904; пуповина або підкладка Pm 1899, Pm 1906, сліпота (незрячість) Ku 1906 / нездатність бачити Vž 1909 (41); кашель Ach 1905, Vž 1905 (77), Ll 1915 / покашлювання Vž 1905 (184), Ku 1906; 2) складені (найчастіше двослівні) литовські терміни (синоніми зазвичай має один із компонентів, найчастіше видовий компонент (до речі, компоненти, що мають синоніми, бувають варіантними), наприклад: очні яблука (зіниці) Pp 1903 / зіниці очей (яблука) Vž 1905 (184), Ku 1906; дихальні / респіраторні шляхи Pp 1903 / дихальні шляхи Ach 1905, Ž 1909 (12), Ll 1915, Ts 1918 (26, 34) / дихальні шляхи / тракти Vž 1908 (97) / дихальні тракти Š 1911 (5); 97 білі / біленькі кров'яні тільця Ka 1902; нижня кишка (кишка) Pp 1903; товста кишка Kd 1895, Kd 1905 / товста (груба) кишка Pp 1903 / товстої кишки Vž 1908 (60) / сліпа, або товста кишка Ng 1924; черепна коробка (череп) Pp 1903; запаморочення голови Pm 1899, Ka 1902, Pp 1903, Pm 1906, Ku 1906, Vž 1907 (218), Vž 1909 (184), Al 1912, Ng 1924 / головокружіння Dž 1903, Ng 1908; гумова голочка (шпилька) Ll 1915; «мандрівна» рожа Ng 1908 / рожа «повзуча» Ts 1918 (10); кровотеча з ран Pp 1903; запалення мигдаликів (язика) та піднебінних мигдалин Ll 1915; статеві органи Vž 1908 (6) / органи статі Ng 1924 (пор. також жіночі сороміцькі частини Ab 1904; чоловічі сороміцькі частини Ab 1904); випаровування через шкіру (потовиділення) Ku 1906; шкірні хвороби Vž 1905 (29), Vž 1908 (97), Ts 1918 (14) / шкірні хвороби Vž 1908 (6); грижі живота (грижі, кили) Pp 1903; волосяний сосочок (корінь волосини) Vž 1908 (6); випадіння волосся (випадіння) Ng 1908; дихальне горло Ts 1901 / дихальне горло Ka 1902, Ku 1906, Al 1912, Ok 1913, Š 1913 (32), Ll 1915 / трахея Pp 1903 / дихальне горло D 1907, Vž 1907 (94), Ll 1915 / дихальне горло Ng 1908, Ng 1924 / дихальне горло Vž 1907 (93), Ng 1908 / дихальна трахея Ng 1924; рогівка (прозора оболонка ока) Vž 1909 (28); червоні / червоні кров'яні тільця Ka 1902; ангіна, або запалення горла Ng 1924; головний біль Kd 1895, Kd 1905, Ll 1915 / головний біль Ts 1901, Ng 1924 / головний біль Ka 1902, Dž 1903, Vž 1905 (29, 77, 118, 232), Ku 1906, Vž 1907 (218), Ng 1908, Š 1909 (14), Š 1913 (28, 44, 47), Ok 1913, Ll 1915, Ts 1918 (10, 30), Ng 1924 / болі в голові Ab 1904 / головний біль Š 1914 (29), Ll 1915, Ts 1917 (1); запалення мигдаликів Ll 1915; короста у дітей (імпетиго) Ng 1908, Ng 1924; сечовий міхур Ka 1902 / сечовий міхур Pm 1906 / сечовий міхур Ng 1908 / сечовий міхур Ng 1924; плямистий / злий тиф Ts 1901 / злий тиф Š 1909 (1) / злий (чорний) тиф Š 1909 (10); жовчні камені Ng 1908 / жовчні камені Ng 1924; жовчний міхур Ka 1902 / жовчний міхур Ng 1908, Ng 1924 / жовчний міхур Ng 1908, Ng 1924; водяний пухир Pm 1899 / водяний пухир Pm 1899, Pm 1906; 98 кишкові ворсинки або сосочки Ka 1902; кишкова рідина Kd 1895 / кишкові соки Kd 1895, Kd 1905 / кишкові соки Ka 1902 / кишкові рідини Kd 1905; 3) однослівні назви зі складеними литовськими термінами, наприклад: автокраплі (початок хвороби) Ts 1918 (4); гілслас (кровоносні судини) Š 1911 (31) / кровоносні судини Ng 1908, Š 1913 (30); запалення слизових оболонок або нежить Ts 1918 (34); постійно повторювана гарячка, або лихоманка Ng 1924; кровотеча Ka 1902 / кровотіч Pp 1903 / кровотіч Dž 1903, Vž 1905 (232); кровоносні судини Pm 1899, Pp 1903, Pm 1906, Ku 1906 / кровоносні судини Pp 1903 / кров’яні гілсла Ok 1913; фекальна кишка Pm 1899, Pm 1906 / фекальна кишка Pm 1899, Ng 1924 / м’ясна кишка Pm 1899, Pm 1906 / фекальна кишка Pp 1903, Ng 1908; сказ Ts 1901 / сказ Ll 1915 / сказ Ll 1915; підчеревна залоза (підшлункова залоза) Ka 1902; сухі жили (сухожилля) Pp 1903 / сухожилля Pp 1903; товста кишка (субінгробіс) Dž 1903; вітряна віспа Ng 1908 / вітряна віспа Š 1910 (3) / вітряна віспа Ll 1915; закреп Pm 1899, Pm 1906, Ng 1908, Vž 1908 (159), Ng 1924 / закреп Vž 1905 (104, 192) / закреп Rp 1907, Ng 1908, Ts 1918 (4), Ng 1924 / закреп Ll 1915. Термін живіт у попередніх працях А. Вілейшиса вживається у значенні «шлунок» (таке значення цього слова зафіксовано і в Словнику литовської мови), проте в пізніших працях уже з’являються й терміни черево, шлунок, хоча живіт зберігається, наприклад: живіт Kd 1895 / справжній живіт Kd 1895 / животик або черево Dž 1903 / живіт (шлунок) Kd 1905 / шлунок (живіт) Vž 1905 (289), Ku 1906 / шлунок Rp 1907, Š 1911 (23), Ll 1915, Ng 1924 / черево (животик) Vž 1907 (125) / черево Vž 1907 (217), Vž 1908 (97), Ng 1908, Ž 1909 (12), Al 1912, Ag 1912, Ll 1915, Ts 1918 (34), Ng 1924 / череви Ng 1908 / череви Š 1909 (20), Ll 1915 / шлунок (животик) Š 1911 (39) / шлунок (черево) Š 1911 (39) / черевце (животик) Ll 1915 / черево (живіт) Ng 1924 / черевище, або живіт Ng 1924 / черево (шлунок, живіт) Ng 1924. У працях А. Вілейшиса трапляються окремі народнорозмовні слова, що позначають медичні поняття й не мають синонімів, наприклад: kregas Ku 99 1906 (пор. kregas 1. «задишка; сильний кашель» LKŽ VI 1962); irmedė Ab 1904, Ng 1924 / irmedė Vž 1905 (118, 173) (пор. irmedė «хвороба, спричинена застудою, перевтомою чи переляком; тремтіння, лихоманка, грип» LKŽ IV 1957); drapanės Pm 1899, Pm 1906 (пор. drapanės «місячні, хусткові» LKŽ II 1969). Крім того, слід додати, що варіантність і синонімію загалом можна вважати особливістю стилю А. Вілейшиса, наприклад: Далі через це виникають епідемії, які, мов пожежа, ширяться селами (хуторами) та містами Tš 1901; Наприклад, ніхто з власної волі не може примусити сусіда осушити смердюче болото (калюжу) <...> Tš 1901; Легені дуже кровонаповнені й схожі на губку (гриб-порохняк) Pp 1903; Тому захисні заходи вимагають, щоб, зокрема, дійниці, друшляки (сита), посуд та інші предмети мили кип’яченою водою <...> Ž 1909 (2); У таких випадках недостатньо просто прибрати свою хату (оселю) <...>“ Ll 1915; Хворим на цю недугу корисно для випорожнення кишківника вночі приймати дрібку порошку алое Ng 1924. Хоча нерідко один із членів синонімічної пари є запозиченням, наприклад: Доглядальники хворого мають подбати, щоб вони самі не виходили на вулиці (улиці) в тому самому одязі, який носили біля хворого <...> Tš 1901; Не слід плутати клімат із погодою (погодою) Ok 1913; Для потреб хворого треба мати окремі відра (відра) <...> Ll 1915; У вовні хворих овець збудники хвороби зберігаються до двох тижнів (тижнів) Ll 1915; Працюй вечорами при лампі, не накриваючи її ні темним, ні світлим абажуром (плафоном) Ll 1915; Потріскані губи треба змащувати <...>сметаною (вершками) <...> Ng 1924; Лишай у роті можна легко й швидко усунути, змащуючи його двічі на день трояндовим медом із кількома краплями оцту (оцту) <...> Ng 1924; Дітям дають за один прийом по 2 грами розтертих зернят чебрецю, змішаних із медом або вареними ягодами (конфітюрами) Ng 1924. Часто видові медичні поняття в розглянутих працях А. Вілейшиса позначаються субстантивованими прикметниками чи дієприкметниками, а це вже ознака наукового стилю, наприклад: відросток сліпої кишки Ku 1906; гостре запалення нирок Ts 1918 (30); білі кільця Pp 1899, Pm 1906; білі Kr 1910, Š 1910 (48); висипний тиф Ts 1917 (1); великі жовчні протоки Ka 1902; «чорна віспа» Ng 1908, Ng 1924; чорна 100 хвороби оболонок Ku 1906; висипні хвороби Š 1910 (3); висипного тифу Š 1910 (3); задній прохід (отвір) Ng 1908, Ng 1924; ліва половина головного мозку Ng 1908, Ng 1924; ліве передсердя Ka 1902; слуховий прохід Ng 1924; легка лихоманка Ng 1908, Ng 1924; зоровий нерв Ng 1924; несправжня віспа Rč 1908; довгастий мозок Pp 1903; звичайна лихоманка Š 1910 (46); звичайне запалення Ng 1924; прихована лихоманка Š 1910 (46); небезпечна лихоманка Ng 1908, Ng 1924; штучне дихання Pp 1903; стравохід для жування Ka 1902, Pp 1903 / стравохід для ковтання Kd 1905; сідничне кільце Pp 1903; звужені кровоносні судини Ka 1902; поперечна ободова кишка Ng 1924; рідкі ліки Pp 1903; тяжкий апоплексичний удар Ng 1924; кровоспинні ліки Pp 1903; вологі компреси Vž 1910 (18); пряма кишка Ng 1924; справжні зуби Ng 1908 / справжні зуби Ng 1924; нюховий нерв Ng 1924; верхній травний канал Ku 1906, Vž 1908 (97); блювотні ліки Ng 1924 тощо. Значно рідше вони позначаються формами звичайних прикметників чи дієприкметників, наприклад: хронічне запалення середніх оболонок ока Vž 1909 (41); хронічне ослаблення кишківника Ku 1906; хронічний пронос Vž 1905 (192); задушливий кашель Ng 1924; гарячі компреси Ts 1918 (30); легке запалення кишківника Vž 1905 (56); заразна хвороба Dž 1903; мале коло кровообігу Pp 1903; нервове тремтіння Ng 1924; штучний орган Pp 1903; виснажливі хвороби Ku 1906; звичайне запалення горла Ng 1924; звичайний кашель Ll 1915; звичайне запалення легень Ll 1915; сіра катаракта Ts 1918 (11); сухий кашель Dž 1903, Ll 1915, Ts 1918 (34); сильна задишка Vž 1905 (77); сильний пронос Vž 1907 (93); сильне запалення кишківника Vž 1905 (56); холодні компреси Š 1910 (18); гостра гарячка Ll 1915 тощо. А. Вілейшису, як санітарному лікарю та представникові міської думи Вільнюса, доводилося багато працювати, борючись із порушниками санітарних вимог і постійними спалахами епідемій інфекційних хвороб (Aničas 1999: 53–57). Одна з таких епідемій (висипний тиф), що виникла у важких умовах війни, «від якої він як лікар самовіддано захищав людей, стала для нього самого фатальною» (Aničas 1999: 338). Він писав переважно про інфекційні хвороби, які тоді були дуже поширеним явищем (про це свідчать назви книжечок і статей). Це був також один зі способів боротьби з цими хворобами. 101 Назви цих хвороб у книжечках і статтях дуже різняться. А. Вілейшис використовує чимало варіантів і синонімів для позначення цих хвороб, наприклад: заразна хвороба Kd 1895 / інфекційні хвороби Kd 1895, Kd 1905, Š 1909 (5, 25), Š 1911 (5) / заразні хвороби Tš 1901, Ab 1904 / прилипливі хвороби Tš 1901, Ach 1905, Vž 1905 (77) / прилиплива хвороба Dž 1903 / інфекційні хвороби Pp 1903, Ng 1908, Š 1909 (5), Ž 1909 (12), Š 1911 (5, 6), Ng 1924 / заразні хвороби Ach 1905, Ll 1915 / інфекційні хвороби Vž 1905 (77) / інфекційні хвороби Vž 1905 (173), Ku 1906, Vž 1908 (96, 136), Š 1909 (5, 10), Ž 1909 (1), Š 1911 (51), Ag 1912, Ll 1915 / заразні хвороби Rč 1908, Š 1909 (25), Ll 1915, Ts 1918 (5) / заразні хвороби Ž 1909 (1, 12), Š 1914 (29), Ll 1915 / інфекційні хвороби Š 1909 (1) / заразливі хвороби Š 1910 (46), Ag 1912, Ok 1913, Š 1913 (28, 32), Ll 1915 / інфекційні хвороби Ll 1915. Як видно з наведених прикладів, усі терміни, які А. Вілейшис уживав для називання цих хвороб, є литовськими. Лише в одній статті використано термін іншомовного походження інфекційна хвороба Ts 1918 (34). У вступі до книжечки Коротка розмова про заразні хвороби і про те, як від них захиститися читаємо слова, сповнені щирого занепокоєння: «За нинішнього суспільного устрою заразні, або такі, що передаються, хвороби часто завдають нам найбільших бід і нещасть, бо виривають із нашого середовища найдорожчих нам людей. Як же вберегтися від них, яким способом можна від них захиститися — ось питання, що мають хвилювати кожного з нас. <...>. <...> суспільства, а просвіта ще мало поширилася, і є там багато різних бідняків, які не спроможні дотримуватися навіть найпростіших приписів, здатних захистити їх від зараження хворобами. Але багато хто не дотримується цих приписів лише тому, що нічого про них не знає, не розуміє їх. Роз’яснити це таким людям і є метою моєї цієї розмови» (Tš 1901). Лікар А. Вілейшис добре знав свою справу й був їй безмежно відданий. Він хотів і вмів зрозуміло доносити до простих, неосвічених людей численні корисні знання про різні хвороби, про те, як від них уберегтися, а коли вони вражають — як лікуватися. Отже, можна сказати, що його праці справді відгукувалися на нагальні питання громадського здоров’я того часу. На завершення слід сказати, що в цій статті лише трохи торкнулися письмової спадщини д-ра А. Вілейшиса — популяризаторських медичних 102 наукових праць, а їх ґрунтовніше дослідження слід залишити на майбутнє. Підсумовуючи, можна було б наголосити на кількох моментах: 1. А. Вілейшіс не був першим популяризатором медичних знань у Литві, а продовжив розпочату попередниками роботу і своїми численними працями долучився до творення литовської медичної термінології, надавши їй самобутніх рис. 2. Найвиразнішою рисою медичної термінології розглянутих праць А. Вілейшіса є синонімія та варіантність. Це свідчить про те, що термінологія цієї галузі науки тоді перебувала на етапі становлення. 3. Найчастіше перший, основний медичний термін у працях А. Вілейшіса є литовським, а його іншомовний синонім подається другим. 4. Велика кількість синонімів і варіантів литовських медичних термінів у працях А. Вілейшіса свідчить про його прагнення вживати більше власних, литовських термінів. Досить часто в пізніших працях терміни кращі, хоча іноді помітне й протилежне. 5. Значна частина друкованих у періодичних виданнях продовжуваних статей А. Вілейшіса вийшла окремими брошурами, тому помітних відмінностей у вживаних термінах у брошурах і статтях немає. 6. А. Вілейшіс писав переважно про особливо актуальні на той час медичні питання — гігієну та інфекційні хвороби, тож його популяризаторські праці з медичної науки відображали проблеми здоров’я людей того часу. Статтю хотілося б завершити словами проповіді про покійного доктора А. Вілейшіса, виголошеної біля його могили священником Юозасом Тумасом-Вайжгантасом: «був спокійний, тихий, уперед не ліз; але його праці все ж тримали його на чолі литовського суспільства. Не гудів, як порожня бочка, бо був — „повним“. Поглиблював корінь, і в історії литовської культури йому відведено прекрасне й почесне місце» (Vaižgantas 1922: 218). ŠALTINIAI Ab – Apie blogąją ligą arba sifilį (prancus), Tilžė, 1904. Ach – Apie cholerą ir kaip nuo jos apsisaugoti, Vilnius, 1905. Ag – Apie geriamojo vandens švarumą sodžiuose, Seinai, 1912. Al – Apie lisnikus: (Kaip jie gyvena ir kaip jais žmonės užsikrečia), Seinai, 1912. 103 Ch – Cholera ir kova su ja, Vilnius, 1907. D – Difteritas, Vilnius, 1907. Dž – S. A. Knopf. Džiova ir kova su ja, Tilžė, 1903. Ka – Kaip apsireiškia gyvastis žmogaus kūne? Tilžė, 1902. Kd – Ką daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, Tilžė, 1895. Kd – Kas daryti, kad sveiki būtume ir ilgai gyventume, Vilnius, 1905. Kr – Kaip reikia užlaikyti sveikos ir sergančios akys, Seinai, 1910. Ku – Kaip užsilakyti pavasarį, vasarą, rudenį ir žiemą, Vilnius, 1906. LKŽ I 1968 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius. LKŽ II 1969 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius. LKŽ IV 1957 – Lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius. LKŽ V 1959 – Lietuvių kalbos žodynas 5, Vilnius. LKŽ VI 1962 – Lietuvių kalbos žodynas 6, Vilnius. LKŽ IX 1973 – Lietuvių kalbos žodynas 9, Vilnius. LKŽ XIX 1999 – Lietuvių kalbos žodynas 19, Vilnius. Ll – Limpančios ligos ir kaip nuo jų išsisaugoti? Kaunas, 1915. Ng – Naminis gydytojas: Trumpas aprašymas prasčiausių ligų ir prasčiausių vaistų kovoje su jomis: / D. 1. Apie žmonių ligas ir jų gydymą, Seinai, 1908. Ng – Naminis gydytojas: Trumpas paprasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas, Kaunas, 1924. Ok – Oras ir klimatas ir jų svarbumas žmogaus sveikatai. Seinai, 1913. Pm – Patarme moterims, kurios nori būti sveikos, Tilžė. 1899. Pm – Patarme moterims, kurios nori būti sveikos, Vilnius, 1906. Pp – F. Esmarch. Pirmoji pagalba nelaiminguose atsitikimuose, Tilžė, 1903. Rč – B. Oks. Raupų čiepijimas: (Šneka su jauna motina), Vilnius, 1908. Rp – I. Tarchanov. Rūgštasai pienas prof. Miečnikovo: Įrankis liaudies sveikatos užlaikymui, Vilnius, 1907. Š – Šaltinis, 1909, 1910, 1911, 1912, 1913, 1914. Ts – Tėvynės sargas, 1917, 1918. Tš – Trumpi šneka apie limpančias ligas ir kaip nuo jų apsiginti? Tilžė, 1901. Vž – Vilniaus žinios, 1905, 1906, 1907, 1908, 1909. Ž – Žemdirbys, 1909. LITERATŪRA A n i č a s J. 1992: Antanas Vileišis – gydytojas humanistas. – Lietuvos medicina 1(3), 59–64. A n i č a s J. 1993: Petras Vileišis, 1851–1926: Gyvenimo ir veiklos bruožai, Vilnius. A n i č a s J. 1999: Antanas ir Emilija Vileišiai: Gyvenimo ir veiklos bruožai, Vilnius. Antanas Vileišis. Bibliografija 1895–1992. Parengė J. Aničas. Vilnius–Pasvalys, 1992. 104 Avižonis P. 1909: Lietuvių Medicinos ir Higijenos Knygos, Vilnius. Bibliografija 1969: Lietuvos TSR bibliografija: Knygos lietuvių kalba [1547–1861] 1, Vilnius. Bibliografija 1985: Lietuvos TSR bibliografija: Knygos lietuvių kalba [1862–1904] 2 (1), Vilnius. Bibliografija 1988: Lietuvos TSR bibliografija: Knygos lietuvių kalba [1862–1904] 2 (2), Vilnius. Grinius K. 1922: Medicinos žinių popularizacija ir lietuvių medicinos knygų sąrašas, Kaunas. Lietuvių enciklopedija 1966: Lietuvių enciklopedija 10. South Boston. Petronis J. 1992: Petras Vileišis: Apžybraiža, Vilnius. Vaižgantas 1922: Vaižganto raštai 4. Aplink Nepriklausomybės veikėjus, Kaunas–Vilnius, 216–218. Varpas 1902: Varpas 2. ANTANAS VILEIŠIS’ (1856–1919) WORKS OF MEDICAL SCIENCE AND THEIR TERMINOLOGY Summary The article deals with one of the many fields of activities of a famous public figure in Vilnius and doctor A. Vileišis - the popularising of the knowledge of medical science in the press and the most significant features of medical terminology in books and articles, translated or written by Vileišis. Borrowed terms, Lithuanian terms and terms of the mixed origin used by Vileišis to name one medical concept and their synonyms and variants are discussed more widely. Naming various diseases, their symptoms and other medical concepts he gave the priority to the Lithuanian term and presented synonymic foreign term in brackets, for instance, būdas (temperamentas) (temperament / temperament); džiova (tuberkulosas) (tuberculosis); vidurinis akių valktis (glaukoma) (glaucoma). Less frequently the foreign term is given first and followed by the Lithuanian synonym in brackets, for instance, nervai (dirksniai) (nerves); pulsas (gyslos tvinksejimas) (pulse). There are only a few foreign terms (including their synonyms and variants) for which Lithuanian equivalent was not given, for instance, histerija / hysterija (hysteria), migrena (migraine). In his works Vileišis used many variants and synonyms of the Lithuanian term. The most frequent are orthographic and phonetic variants: akis / akys (eyes), klajojimas / klejojimas (delirium). Synonyms of terms are particularly plentiful – 1) one-word, for instance, geltligė / gelta (jaundice); mažakraujystė / mažakraujybė / mažakraujė (anaemia); sloga / slunktas (sloga) / slanktas / slunkas / slunktas ((head) cold); 2) complex terms, mostly two-word terms (usually one component, most frequently specific component, has a synonym), for instance, balti / baltieji kraujo skruteliai (white blood cells); rėknės, arba gerklės, uždegimas (throat inflammation); 3) one-word terms and complex terms, for instance, kraujagyslės / kraujagyslai / kraujo gyslos (blood-vessel); vėjniai raupai / vėjo raupai / vejaraupės (chicken-pox). Often parts of a synonymic chain are variants. The 105 abundance of synonyms and variants in Vileišis’ works shows his aim to give preference to Lithuanian terms. It also allows us to assume that he was looking for the most suitable, the best Lithuanian term to name a medical concept. At that time Lithuanian terminology of this field was being created and Vileišis with his numerous popular works of medical science made an important contribution. Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius E. paštas [email protected] Gauta 2003-10-27 106