Latvių augalų vardai Jurgio (Ambraziejaus) Pabrėžos žodynuose

Solvita LABANAUSKIENĖ Інститут литовської мови ЛАТИСЬКІ НАЗВИ РОСЛИН У СЛОВНИКАХ ЮРГІСА (АМБРАЗІЄЮСА) ПАБРЕЖІ Матеріал статті — назви 298 латиських видів рослин, вибрані з двох словників Юргіса (Амбразієюса) Пабрежі (1771–1849) — Taislôs augininu (1843 р., далі TA) та Waardaau tayslynee Auginiu (1834 р., далі WTA). Упорядковуючи за системою рослин, створеною К. Ліннеєм, і формуючи литовські назви рослин, Ю. Пабрежа спирався також на джерела іншими мовами — книжки він замовляв із Вільнюса, Петрапіліса, Риги (Gidžiūnas 1993: 207). Однією з них була Oekonomisch-technische Flora von Wilhelm Christian Friebe (Riga, 1805) (зберігається у відділі рідкісних видань бібліотеки Вільнюського університету). Німецький автор у своїй книжці подає не лише латинські та німецькі, а й поруч із кожною з них латиські, естонські та російські назви рослин, цілеспрямовано зібрані, як свідчить сама назва видання. Саме зі словника В. К. Фрібі Oekonomisch-technische Flora, як згадує сам Ю. Пабрежа у передмові до Tayslôs auginiu, до обох його ботанічних словників потрапили латиські, а також російські (московські) назви рослин. Латиських відповідників не вистачило для всіх литовських назв рослин, оскільки збірка В. К. Фрібі вузька й однобічна. Латиську номенклатуру рослин почали збирати й досліджувати пізніше — у другій половині XIX ст. У 2003 р. вийшла книжка Інесе Едельмане й Арії Озоли Latviešu valodas augu nosaukumi (далі LAN), у якій назви рослин, зібрані з усіх попередніх джерел, відображають історію формування термінологічної бази латишів у цій галузі (Reidzānė 2003: V). На неї спиралися, перевіряючи форми латиських назв у словниках Ю. Пабрежі. Мета цієї оглядової статті — зіставити латиські та литовські терміни систематики рослин у Ю. Пабрежі. Латиські назви рослин у TA та WTA Спочатку спроби створювати й добирати ботанічні назви здійснювалися у WTA, а на його основі тривала найбільша наукова праця в житті Ю. Пабрежі 145 наукова праця Taiślōs augimui, що охоплює майже тисячу назв родів рослин. Зіставлення словників. Добираючи латиські назви рослин, Ю. Пабрежа спирався на одне німецьке видання В. К. Фрібі Oekonomisch-technische Flora. Однак між WTA і TA є відмінності як у написанні, так і в самих назвах рослин. У таблицях авторкою зіставлено форми латиських і литовських назв рослин (латиські дані перевірено за LAN, а литовські — за дослідженням Гедрюса Субачюса Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos žemaičių kalba (Subačius 1996: 12–42)). Наприклад: лат. Asarum europaeum — латиськ. Kummelu pēdas (~ kummelu pēdas) [пор. kumeļu pēda, piparu zāle LAN] — лит. Pypyyrtapy europyny (~ pipirlapė europinė) TA — латиськ. Kummelu pēdas. Pippiru Sahles (~ kummelu pēdas, pippiru zāles) WTA; лат. Convallaria majalis – латв. Wetschokli. Wēlschawas. Wēschauštini (~ вечокли, вешавас, вешауѕ̌тини) [пор. vēžokli, vēžavas, vēžauštini LAN] – лит. Pakalnōty Wōōžbardzy (~ пакалнуте козоборідка) TA — латиськ. Wetschokli. Wehschawas. Weschi-austini (~ вечоклі, вешави, веш-аустини) WTA; лат. Fragaria vesca — латиськ. Semmenes. Semmohgas (~ земенес, земогас) [пор. zemenė, zemenoga LAN] — лит. Žemyny Žemōōgy (~ земінна суниця) TA — латиськ. Semmenes. Semm-Ohgas (~ земменес, земн-огас) WTA; лат. Ficaria ranunculoides — латиськ. Tukkuma Sahle (~ туккума зале) [пор. tīukuma zāle LAN] — лит. Szwatyk szwatykweedy (~ шватікас шватікведе) TA – латв. Tuhkume Sahles (~ тукуме залес) WTA; лат. Malva rotundifolia – латв. Kakku seers (~ какку сіерс) [пор. kaku siers LAN] – лит. Katsury apsōkōrtaapy (~ katsurė apsukurtlapė) TA – латв. Kakku seers. Pappeles (~ kakku siers, pappeles) WTA; лат. Nymphaea alba – латв. Lehpa (appa). Baltas Lehpas (~ лепа аппа?, балтас лепас) [пор. baltā (ās) lēpa, lēpu lapa LAN] – лит. Undlelyje baltooji (~ унделія балтої) TA – латв. Lehpu lappa. Baltas lehpas (~ лепу лаппа, балтас лепас) WTA; лат. Rubus fruticosus – латв. Kasenes. Kasa (~ казенес, каза) [пор. kazene, kazu ogas LAN] – лит. Aawietie žiórkszynyny (~ авієте жууркштине) TA – латв. Kasene. Kasa ohgas (~ казене, каза огас) WTA; 146 лат. Sambucus nigra – латв. Plēderu kokks. Plūschus (~ plēderu kokks, plūšus) [пор. plēderu koks, plūsti koks LAN] – лит. Bezdas juodasis (~ бездіс юодасіс) TA – латв. Plēderu kokks. Pluschu (~ plēderu koks, plūšu) WTA; лат. Trifolium pratense – латв. Abbolites. Abbolinas. Abbolu sahles (~ abbolites, abbolinas, abbolu zāles) [пор. ābolītis, āboliņu zāles, āboliņu LAN] – лит. Dobÿts takÿwnis (~ добілас танкініс) TA – латв. Abbolites. Abbolinas. Abbolu sahles. Abbolinni (~ abbolites, abbolinas, abbolu zāles, aboliņi) WTA; лат. Ulmus campestris – латв. Gohba (~ гоба) [пор. goba LAN] – лит. Winkszna ganikłwyny (~ вінкшна ганіклвіне) TA – латв. Goba Sauswesche (~ гоба саусвесе) WTA; лат. Veronika officinalis – латв. Apini semnes (~ апіні земнес) [пор. zemes apinis LAN] – лит. Wērony aptiekÿny (~ вероне аптєкіне) TA – латв. Appini semnes (~ аппіні земнес) WTA. Є й такі випадки, коли у WTA немає тієї латиської назви, яка була в TA, наприклад: лат. Humulus lupulus – латис. Appini (~ appini) [пор. appini LAN] – лит. Aapinis vysórtynesis (~ apynis visurtiniais) TA; лат. Solanum tuberosum – латис. Rahcinas (~ rāčinas) TA [пор. rācenis LAN] – лит. Džiögma Ropóoty (~ džiūgma roputė) TA; лат. Stellaria media – латис. Mauring (?) [у LAN немає] – лит. Žvayzdynyky Žłūgis (~ žvaizdinyke žliūgis) TA. Синонімія й образність. Основу досліджуваного матеріалу становлять народні, тобто діалектні, назви рослин. Відома латвійська термінологиня В. Скуїня відносить народну термінологію до діалектної лексики (Skujiņa 2002: 41). У Литві про народну термінологію писав термінолог Ю. Клімавічюс: «у традиції литовського мовознавства народну термінологію передусім розглядали як найважливіше джерело й зразок наукової термінології. <...> неможливо уявити, щоб ботаніка не запозичувала з народної мови» (Klimavičius 1996: 4). Народній термінології властиві синонімія й образність, експресивність. У ботаніці, як і в інших галузях, особливо на початку формування термінології, явище синонімії неминуче. Синонімію можуть зумовлювати звичність слова в певному діалекті (Keinys 1974: 46). Ю. Пабрежа поряд із латинським терміном подавав один литовський— 147 ний. У німецькому джерелі латиські назви рослин утворюють аж 60 рядів синонімів; їх уживають синонімічно як однослівні, так і двослівні назви, тому й у TA подано не лише по одному, а й по 2, 3 або навіть 4 синоніми. Наприклад: лат. Menyanthes trifoliata – латис. Puppu lappa. Puplatschi (~ puppu lappa, puplači) [пор. pupu lapas, puplači LAN] – лит. Pylwity Puupłayszky (~ pilýtė puplaiškė) TA; лат. Rosa canina – латис. Ehrkschki. Wilke drilzehkle (ērkšķi, wilke drīcekIe) [пор. ērškis, vilka drīcekle LAN] – лит. Erszkroozý Eerszketis (~ ērškrože ēršketis) TA; лат. Scirpus caespitosus – латис. Aschki doni. Meldi (~ aški doni, meldi) [пор. aški, doni, meldri LAN] – лит. Smóklie kúoksztatojì (~ smukle kuokštotoji) TA; лат. Calluna vulgaris – латис. Wirsnes. Mellotni. Mehna sahle. Garzhe (~ wirsnes, mellotni, melna zale, garše) [пор. wirsnes, mellotnis, melna zale, garšes LAN] – лит. Wvrži wysórtynesis (~ viržis visurtin(i)asis) TA та ін. Народним назвам рослин властиві образність і виразність. За словами Казимираса Гайвенаса, експресивні терміни створюються навіть у термінології систематики (Gaivenis 1991: 29). Звісно, Й. Пабрєжа взяв латиські назви рослин із уже згаданого джерела, не добираючи окремо образні й необразні. Однак образних назв чимало. Наприклад: лат. Hypericus perforatum – латис. Jāņu sahles (~ Jāņu zāles) TA [пор. Jāņu zāles LAN] – лит. Jonón parmałspóugy (~ jonutė parmałspuogė) TA; лат. Pinguicula vulgaris – латв. Dzeggu ses seetawas (~ dzeguzes sietavas) TA [пор. dzeguzes sietava LAN] -- лит. Tóklie wysórtyvny (~ tuklė visurtinė) TA; лат. Primula officinalis – латв. Gaila bikses (~ gaila bikses) TA [пор. gaila bikses LAN] – лит. Pawasaargy aptiekyny (~ pavasargė aptiekinė) TA; лат. Verbascum lychnitis – латв. Saules szwezze (~ saules svecce?) TA [пор. saules svece LAN] – лит. Dewinmaacy mažesnioji (~ devynmacė mažesnioji) TA та ін. 148 Деякі сучасні наукові назви змінилися, наприклад, не Jāņu zāles, а divšķautņu asinszāle; dzeguzes sietavas — parastā kreimule LAN. Образність збережена в латвійській назві наукового виду Verbascum lychnitis — parastais deviņvīruspēks. Однослівні назви видів. У TA переважають однослівні латвійські назви рослин (176). У цьому словнику, як і в народній термінології загалом, ними позначають і рід, і вид, наприклад: лат. Cornus sanguinea – латв. Beswarde (~ bezvarde) [пор. bezvārde LAN] – лит. Seedōla Kraujūvny (~ sedula kraujinė) TA; лат. Fraxinus excelsior – латв. Ohsis (~ osis) TA [пор. osis LAN] – лит. Ousis wysōrywnis (~ uosis visurīnis) TA; лат. Hyoscyamus niger – латв. Driggenes (~ driggenes) [пор. drigene LAN] – лит. Drygnie jōudooj (~ drignė juodoji) TA; лат. Salix amygdalina – латв. Karklis (~ karklis) [пор. kārklis LAN] – лит. Blindv mygdolyny (~ blindė migdolinė) TA. Складені назви видів. Найменше виявлено складених назв рослин, обидві частини яких утворені словами латвійської мови, наприклад: лат. Cichorium intybus – латв. Zellmellas (~ cellmellas) [пор. ceļmala LAN] – лит. Cykooryje wysōrytnioji (~ cikorija visurīnioji) TA; лат. Potentilla anserina – латв. Platkahjischi (~ platkājiši) [пор. platkājiši LAN] – лит. Daugauy Žąstesala (~ daugale žąnsesala) TA; лат. Spiraea ulmaria – латв. Plohstbardsis (~ plostbardzis) [пор. plostbārzdis LAN] – лит. Łąkswa Wędrikszis (~ lanksva vendrykstis) TA. Складені назви видів. Ще значна частина назв рослин є складеними — двослівними (122), у яких (а) видовий компонент є прикметниковим (або дієприкметниковим) чи (б) стоїть у родовому відмінку, наприклад: a) лат. Agrimonia eupatoria – латв. Sihki dadschi (~ sīki dadži) [пор. sīkadaži, sīki dadži LAN] – лит. Dyrwonka Gidunuy (~ dirvonka gydūnė) TA; лат. Ribes nigrum – латв. Melni sutrini (~ melni zutrini) [пор. melni zustrini LAN] – лит. Meelwy Serbešta (~ mełvė serbenta) TA; лат. Urtica dioica – латв. Sihkas. Swehtas nah tres (~ sīkas, svētas nātres) [пор. sīkā nātre, svētā nātre LAN] – лит. Notriny dwynōomy (~ notrynė dvinumė) TA; 149 лат. U. urens – латв. Baltas nātres (~ baltas nātres) [немає в LAN] – лит. N. twykłatioji (~ n. twikantioji) TA; b) лат. Anthoxanthum odoratum – латв. Tabaka sahle (~ tabaka zāle) [пор. tabaka zāle LAN] – лит. Gardunytis kwapiingasis (~ gardūnytis kvapingasis) TA; лат. Erythraea centaurium – латв. Drudscha sahle. Wehdera sahle (~ drudža zāle, vēdera zāle) [немає в LAN] – лит. Tiima Šžiimtauksa (~ tyma šimtauksa) TA; лат. Glyceria fluitans – латв. Ehrsku ausa (~ ērsku auza) [пор. ēršku auzas LAN] – лит. Saldūuny pluudórątoji (~ saldūnė plūdūrantojii) TA; лат. Hypericus perforatum – латв. Raggana kauli (~ ragana kauli) [пор. raganas kauli LAN] – лит. Jonóty parmaltspóugy (~ jonute parmaltspuoge) TA; лат. Iris pseudoaconus – латв. Saules rassenes. Saubinu sahles (~ saules rassenes, saubinu zāles) [пор. saules rasene, zobinu zāle LAN] – лит. Orairikszty Neteys Ajers (~ oranykštė neteis ajeras) TA; лат. Primula officinalis – латв. Gaila kahjas (~ gaila kājas) [пор. gaila kājas, gaiļa LAN] – лит. Pawasaargy aptiekynny (~ pavasargė aptiekinė) TA; лат. Salix fragilis – латв. Sehtas wihtols (~ sētas vītols) [пор. sētas vītols LAN] – лит. Bliindy graudiooji (~ blindė graudioji) TA; лат. Syringa vulgaris – латв. Wahzsemmes karkli (~ Vāczemmes karkli) [пор. Vāczemes kárkli LAN] – лит. Babiliôs wysórtyynis (~ babylìus visurtinis) TA. Спільні й відмінні риси назв у латиській та литовській мовах. Латиські назви рослин іноді частково або повністю відповідають науковим литовським назвам, запропонованим Ю. Пабрежою, — генетична спорідненість, наприклад: лат. Acer platanoides ~ латв. Klawa (~ klava) [пор. klava LAN] – лит. Klavs jowariveydis (~ klavas jovariveidis) TA; лат. Aegopodium podagraria – латв. Gahrses (~ gāršes) [пор. gāršes LAN] – лит. Geerszwa (~ geršva) TA; лат. Arunda phragmites – латв. Needra. Steebrs (~ niedra, stiebrs) [пор. niedra, stiebrs LAN] – лит. Nędry wysórtyynny (~ nendrė visurtinė) TA; лат. Galium aparine – латв. Marnakas (~ marnakas) [пор. marnakas LAN] – 150 лит. Kiimbara Maarnaka (~ kimbara marnaka) TA; лат. Humulus lupulus – латв. Appini (~ appini) [пор. appini LAN] – лит. Apiniis wysórtynesis (~ apynis visurtiniasis) TA; лат. Lonicera xylosteum – латв. Sausweschi (~ sausvēši) [пор. sausvēši LAN] – лит. Sauskuuny Sauswiitis (~ sauskūne sausvytis) TA; лат. Symphytum officinale – латв. Tauka sahle. Glume (~ tauka zāle, glume) [пор. tauku zāle, glume LAN] – лит. Tauky aptiekynny (~ taukē aptiekinē) TA. В інших випадках латвійським назвам дослівно або частково відповідають литовські діалектні (жемайтські) назви, наприклад: лат. Solanum dulcamare – латв. Bebra karkle (~ bebra karkle) [пор. bebra kārkls LAN] – лит. Džiógma Kaarklawyje (~ džiugma karklavia), жем. Bebraus kaarklag (~ bebraus karklai) TA; лат. Iris germanica – латв. Wilku sohbens (~ vilku zobens) [пор. vilku zobens LAN] – лит. Orariikszty wookyszkoji (~ oranykštė vok iškoji), жем. Wylkodalg ee (~ vilkodalgiai) TA. До розглянутих спільних рис належать також спільні запозичення латиської та литовської мов. Це слов’янізми, що проникли до сучасних балтійських мов, наприклад: лат. Apium graveolens – латис. Sellerijes (~ sellerijes) [пор. selerija LAN] – лит. Byttuny Saliera (~ bitūne saliera) TA; лат. Carum carvi – латис. Kimmenes (~ kimmenes) [пор. ķimene LAN] – лит. Kmiins wysórtynesis (~ kmynas visurtiniasis) TA; лат. Polygonum fagopyrum – латис. Grikki. Drikki (~ grikki, drikki) [пор. grikis LAN] – лит. Ruktis Gyks (~ rūgtis grikas) TA та ін. Хоча мови й найближче споріднені, спільних рис менше, ніж відмінностей. Тут варто згадати деякі латиські особливості. У латиському реєстрі назв рослин вирізняються германізми, наприклад: лат. Anethum graveolens – латис. Dilles (~ dilles) [пор. dille LAN], нім. Dill – лит. Kraaps skaudeeckwepąsis (~ krapas skaudiakvepansis) TA; лат. Valeriana officinalis – латис. Baldriini. Baldrians (~ baldriņi, baldrians) [пор. baldriņi, baldrians LAN], нім. Baldrian – 151 лит. Vylgy aptiekvyny (~ ilgė aptiekine) TA; лат. Viola odorata – латв. Vijoles (~ vijoles) [пор. vijole LAN], нім. Viole – лит. Prijalka kvapingoji (~ prijalka kvapingoji) TA. Це запозичення з німецької Dill, Baldrian, Viole, уживані й у сучасній номенклатурі (лише замість violes – vijolites). Найпізніше до Ю. Пабрєжи потрапило одне запозичення з латиської мови: лат. Viburnum opulus – латв. Yrbenes. Irbenaji (~ yrbenes, irbenaji) [пор. irbines, irbenājs LAN] – лит. Irbenis Póotelis (~ irbenis pūtelis) TA. Латиські назви рослин в покажчику TA З’ясовано, що в покажчику латиської мови TA (далі TAR) є 30 латиських назв рослин, яких немає в самому словнику. Поряд із латиською назвою подано латинський відповідник. Отже, їх включено за покажчиком до книги W. Ch. Friebe. Під час звіряння з LAN знайдено не всі латиські назви. Частина з них — однослівні назви рослин, наприклад: лат. Alnus glutinosa – латв. Elkschnis (~ elkšnis)TAR [пор. elkšnis LAN] – лит. Alksnis glytēsis (~ alksnis glitiasis); лат. Euphorbia Esula – латв. Peenaines (~ pienaines) TAR [пор. pienaine LAN] – лит. Kiaupyniy Szónpyina (~ kiaupienė šunpiena); лат. Sambucus Ebulus – латв. Krukli (~ krukli) TAR [пор. krūklis LAN] – лит. Beezdis Geradies (~ bezdis geradējis?); лат. Sempervivum tectorum – латв. Embutti (~ embutti) TAR [пор. embuti LAN] – лит. Ryvityna Stogui (~ rietina stogi) тощо; частина — складені назви рослин, наприклад: лат. Acorus Calamus – латв. Kalwju saknes (~ kalvju saknes) TAR [пор. kalvis LAN] – лит. Ajers Tatarszka (~ ajeras tatarska); лат. Aethusa cynapium – латв. Sunnu stohbri (~ sunnu stobri) TAR [пор. sunu stiebri LAN] – лит. Zóorda szónpetrószka (~ zurda šunpetruška); лат. Asparagus officinalis – латв. Laumas slohta (~ laumas slota) TAR [пор. laumas slota LAN] – 152 лит. Špara aptekyvnis (~ šparas aptiekinis); лат. Menyanthes trifoliata – латв. Grenojama sahle (~ gremojama zāle) TAR [пор. gremojamā zāle LAN] – лит. Pylvityn Puuphtyžky (~ pilvytė puplaiškė) та ін. Ще дві латвійські назви рослин в покажчику TA наведено без латинської назви чи іншого посилання: Rahtnu saknes, Strallēnes. Неточності У праці W. Ch. Friebės Oekonomisch-technische Flora трапляються назви, поряд із якими поставлено знаки питання. Очевидно, авторові було незрозуміло, чи справді така назва рослини існує. Ю. Пабрєжа сумнівався менше й розставив менше знаків питання. Згідно з LAN, ці назви поширені в латвійських діалектах. Наприклад: лат. Carex arenaria – латв. Grīhslis (~ grīslis)? Mauklei? (~ maukleji) TAR, пор. grīsla, mauklejs LAN, лит. Wykswa smyltyny (~ viksva smiltinė); лат. Epilobium angustifolium – латв. Kazu rohises (~ kazu rozes)? TAR, пор. kazu roze LAN, лит. Ožrožy siaurtaapy (~ ožrožė siaurlapė) та ін. У словнику трапляються власні помилки Ю. Пабрєжи — пропущені або переставлені місцями літери (деякі виправлено в покажчику), наприклад: лат. Centaurea cyanus – латв. Ruden pukkes (~ ruden pukkes) TA, пор. rudzu puke LAN, латв. Rudsu pukkes (~ rudzu pukkes) TAR, лит. Šzimtauksy Woostyka (~ šimtauskė vosilka) TA; лат. Heracleum sibiricum – латв. Bahrkschke. Kappa (~ bārkšķe, kappa) TA, пор. bārkšķi, ķepaini LAN, латв. Bahrkschke, Keppa (~ bārkšķe, keppa) TAR, лит. Bvarksztis Meszkpieda (~ barkštis meškpėda) TA; лат. Pedicularis palustris – латв. Ust sahle. Ustubunga (~ ust zāle, ustubunga) TA, пор. utu zāle, utubunga zāles LAN, латв. Uts-sahle, Uttubunga (~ uts zāle, uttubunga) TAR, лит. Otwaysa pórwyn y (~ utvaisa purvinė) TA; 153 лат. Spiraea ulmaria – латв. Plostbārzdis (~ plostbāzdis) TA, пор. plosthārzdis LAN, латв. Plostbārzdis (~ plostbāzdis) TAR, лит. takṣwa Wędriškztis (~ lanksva vendyškītis) TA. Висновки У двох словниках Ю. Пабрежі — WTA і TA — трапляються відповідники назв рослин іншими мовами. Із майже тисячі литовських назв рослин у WTA і TA Ю. Пабрежа навів 298 латиських відповідників, узятих із німецької книги Oekonomisch-technische Flora von Wilhelm Christian Friebe (1805). Основу матеріалу становлять народні латиські назви рослин, яким нерідко властиві синонімія та образність (емоційно-експресивна конотація). Із усього розмаїття термінологічних синонімів для сучасної латиської наукової ботанічної систематичної термінології частіше обирали іншу назву рослини, а не ту, що вживалася у XVIII–XIX ст. Литовські ботаніки більше зважали на назви, запропоновані піонерами цієї галузі. За структурою латиська ботанічна систематична термінологія різноманітна: 176 однослівних і 122 складені назви рослин. Виявлено спільні для латиської та литовської мов назви, а також спільні запозичення і характерні для латиської мови запозичення з німецької. Це перший випадок в історії литовської термінографії, коли латиські назви рослин потрапляють до литовських термінологічних словників. Після Ю. Пабрежі лише до Литовського ботанічного словника (1938) було включено відповідники латиською мовою. ŠALTINIAI LAN – Ēdelmanē I., Ozola Ā. Latviešu valodas augu nosaukumi, Rīga, 2003. TA – Pabrėža J. (A.). Taislós augimiu (rankraštis), 1843. TAR – Taislós augimiu rodyklē. WTA – Pabrėža J. (A.). Waarudaa taislynee Augimiu, Kretingoo, 1834. LITERATŪRA Friebe Ch. W. 1805: Oekonomisch-technische Flora, Riga. Gaivenis K. 1991: Lietuviškų terminų vaizdingumo klausimu. – Lietuvių kalbotyros klausimai 29, 26–31. 154 Gidžiūnas V. 1993: Jurgis Ambraziejus Pabrėža (1771–1849), Roma, 205–210. Jurgis Pabrėža (1771–1849), Vilnius, 1972. Kecys St. 1974: Terminų sinonimijos klausimu. – Leksikos ir sintaksės klausimai, Šiauliai, 44–51. Klimavičius J. 1996: Nuo liaudies terminijos prie mokslinės. – Terminologija 3, 4–25. Reičdānė B. 2003: Priekšvārds. – Latviešu valodas augu nosaukumi, Rīga, V–VI. Skujiņa V. 2002: Latviešu terminoloģijas izstrādes principi, Rīga. Subačius G. 1996: Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos žemaičių kalba. – Lietuvių atgimimo istorijos studijos 8. Asmuo: tarp tautos ir valstybės. Vilnius, 10–113. LATVIAN NAMES OF PLANTS IN THE DICTIONARIES OF JURGIS (AMBRAZIEJUS) PABRĖŽA Summary Two dictionaries of Pabrėža – Waarldaa tayshynnee Augimiu (1834, further WTA) and Taislós augimiu (1843, further TA) – have other language equivalents of plant names. From nearly a thousand Lithuanian names of plants in those two dictionaries 298 have Latvian equivalents, which were taken from a German book Oekonomisch-technische Flora von Wilhelm Christian Friebe (1805). Latvian folk names of plants comprise the biggest part of the material. The characteristic features of those names are synonymy and imagery (emotional-expressive connotation). From much terminological synonymy the present day Latvian botanical terminology most frequently selected a different name, not the name of the plant from the 18-19th century. Lithuanian botanists took the suggestions of the pioneers of this field for the plant names more into consideration. In respect of the structure Latvian botanical taxonomy is variable: 176 one-word and 122 complex names. There are some Lithuanian and Latvian generalities, some common borrowings and some characteristic Latvian language borrowings from German. This is the first case in the history of Lithuanian terminology when Latvian names of plants were included in Lithuanian dictionaries of terms. After Pabrėža Latvian equivalents were included only into Lietuviškas botanikos žodynas (1938). Solvita LABANAUSKIENĖ Gauta 2004-11-01 Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 155