Terminas prie termino. II

ПРИМІТКИ, МІРКУВАННЯ, ПРОПОЗИЦІЇ, ДРІБНИЦІ ТЕРМІН ДО ТЕРМІНА. II Валіза, чемодан, дорожня валіза Якщо комусь спало б на думку запитання, чому в виправленнях Йонаса Яблонскіса немає російського čemodano, то варто було б поміркувати, якими були мовні контакти й потоки запозичень у Литві та за її межами понад століття тому. На жаль, наша лексикографія тут скупа. У LKŽ II₁, 1947 čemodanas наведено з Сувалкії — Гейстарая та Кетурвалакяя, čemadanas — з Паневежиса, а LKŽ II₂, 1969 нічого не додає. У першій брошурі порад щодо лексики литовської писемної мови — у «Словничку чужих і незрозумілих слів» Юргіса Шлапеліса 1907 року Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlyje — як незрозуміле подано lagaminas і пояснено… зрозумілими чужими словами — valizas (п.), čemodanas (р.) SNŽŽ 1907. Можна припустити, що ще раніше, у польськомовній Маріямполе, Яблонскіс мав вивчити польські waliza, walizka, walizeczka, тим паче що це слово французького походження (valise < італ. valigia) тоді було звичним і для російської мови, якої Яблонскіс навчався в гімназії. В оповіданні Вінцаса Пєтаріса Keidošių Onutė, надрукованому 1897 року, вжито valiza V. Piet RR 1973 175, 177 (4x), 178 (3x). В автобіографії Йонаса Басанавічюса Mano gyvenimo kronika ir nervų ligos istorija. 1851–1922 m. apie 1906 рік написано: Spalių 26 d. teko man pakelti sunkią valizą – tuojau pasirodė tachycardia <…> J. Basan MGK 1997 188. Valyza зафіксовано в Антанаса Леліса (Лаліса) LeLieŽ 1919. Ще 1923 року в сатирі Kai kam Майроніс писав: O sturbėlės, niekšai, bastūnų gauja! / Diplomotų valizų vežikai! Mair R I 1987 169) — тут valiza означає не 1. «дорожня валіза пасажира», а 2. «валіза, опечатана певним чином і недоторканна для митниці, дипломатичного кур’єра» TŽŽ 1936. У TŽŽ 1936 є також lagaminas — «дорожня скринька, що замикається, для складання речей»; і čemodanas (татар.) — «невелика шкіряна або полотняна скринька, дорожня валіза», тож нормування тут майже немає, хоча čemodanas — позначене як чужомовне слово — tot. (тобто татарське). А нормування почалося ще раніше: čemodanas (рос. čemodan) — lagaminas; valizka (польськ. walizka) — lagaminas KL 1933. Схоже, згодом нормувальникам більше клопоту завдавав čemodanas: «Чим замінити čemodaną? — Це слов’янське слово найкраще можна замінити нашим lagaminu. Це слово широко вживається в жемайтському діалекті й означає не лише дорожній багаж, 137 нім. Reisegepäck, рос. tiuk, а й чемодан» P. S. – GK 1936 7 113. KP 1939, укладений Л. Дамбраускасом, відредагований А. Шалісом і П. Скарджюсом, виправляє обидва слова: valizka (польськ.) — lagaminas; čemodanas (рос. čemodan) — lagaminas. Ці результати нормування збережено в LKRŽ 1948 — čemodano тут немає, хоча поряд із lagamino є й valiza. Valiza є також у DŽ 1954 — 1. «опечатаний поштовий мішок дипломатичного кур’єра, який не підлягає розкриттю»; а для кого 2. «дорожня валіза, чемодан»? Lagaminas у DŽ 1954 насамперед подається як слово загальновживаної мови, але ніби незрозуміле без čemodano — 1. «дорожня скриня для складання речей; чемодан»; lagamino наведено й інше значення — з позначкою розм. (насправді відповідає діал.) — «усякий мотлох (одяг, ганчір’я, речі); вузол із цих речей»: Виїхав зі своїм lagaminu. Увесь lagaminą завантажили на один віз. А čemodanas у DŽ 1954 не має жодних нормативних обмежень (ані «див.», ані «неправильно») — «скриня з ручкою, щоб носити речі в дорозі; lagaminas». Саме цього й треба було — якщо не нормувати, то нам легше, не доведеться старатися! Фатально не пощастило поетові (філологу-литуаністу!) Юстинасу Марцінкявічюсу: у його поемі 1956 року Dvidešimtas pavasaris безліч студентів із насолодою читали: Біля дверей гуртожитку / Чемодан і Кайрис. / Ой, скільки тих чемоданів: / 33. Особливо приємні дні, / Коли хоч один знайомий / Повертається за кілька днів / Із важким чемоданом 128. То були роки орієнтації — ідеологічної, культурної та мовної — на Схід, тож римувалися й орієнталізми: karavanas (замість живого слова vilkstinės, запровадженого в загальнолітературну мову Яблонскісом!) і čemodanas (< рос. чемодан XVIII ст. < тюрк. < перс. jamādān): Караван погойдує. / Попереду йде чемодан Just. Marc DP.PKJ 1976 129. Загалом це були роки засудження пуризму — названого буржуазним! — і засуджував його не лише викладач Р. Міронас, а й член-кореспондент АН Литовської РСР Антанас Венцлова. Отож у цій поемі є не тільки čemodanas, а й піклюовані булочки 8, піклюоване борошно 129, кирзові чоботи 64, гулянки 46, непрасовані штани 76… А у перекладі знаменитої поеми Александра Твардовського Вацис Реймеріс уживає čemodaną: Читачу, ти сам не раз / Перевірив мій шлях, / Знайшовши для моїх віршів місце / У багато чому бувалому чемодані A. Tvard TT 1963 173. А в архіві Бернардас Бразджоніса знайдено: Земна подорож людини — / Від’їзди, повернення, / Повні руки валіз, / Повні пригод вози…Le ir M 2004 5 8. Далі справи все-таки поліпшувалися, принаймні в нормуванні. DŽ 1972 čemodanas див. lagaminas, DŽ 1993 čemodanas ненорм. = lagaminas, а valiza 2. застар. «дорожня валіза», KPP 1976 і 1985 čemodanas ненорм. чужом. — lagaminas, RLKŽ IV 1985 чемодан — 1. lagaminas, valiza (2. розм. застар. (артилерійський) снаряд), чемоданное настроение 138 – жарт. передподорожній настрій. До переліку великих мовних помилок чемодан ще не внесено. За даними LKŽ VII 1966, lagaminas у жмудській мові найширше вживається дещо в іншому значенні – 2. одн. «усі речі, білизна, пожитки (зазвичай складені кудись)»: To[j]e] skrynelė[j]e] visas josios lagaminas (складання речей) (словник А. Юшки), тобто не скринька, а її вміст. Не було б дивно, якби саме для жмудів lagaminas у значенні «скринька» було дещо незвичним, хоча в деяких місцевостях Жмуді це слово й відоме: Didelis ano (t. y. jo) lagamins, o gera aname (t. y. jame) nieko nė[ra] Шилале. У цьому значенні lagaminas у LKŽ VII 1966 наведено й з аукштайтської мови, але лише з одного Дауґайлі. З етимологічного погляду первісне значення lagamino мало б бути саме «скринька» – його пов’язують (E. Fraenkel 1955–1965) з лит. pal‘gti «покласти, помістити»: Te bus jautis iškeptas, ant balto stalelio pal‘gtas ir peilis medkotis įsmeigtas A. Juška, Svotbinė rėda, 1880, p. 18 – LKŽ VII 1966, давньоболг. ležati «лежати» і ložiti «класти, укладати» (відповідають рос. лежать, ложить), нім. liegen «лежати», legen «класти», sich legen «лягати», лат. lectus «ліжко; постіль; лігво», гр. lektron «лігво». Слід знати, що існує запозичений омонім 2xlagaminas (лат. legumina; від лат. legumen «бобовий плід, бобова рослина») «страва (десерт)»: Sukraun kartoms tokį lagaminą iš naliesninkų (t. y. sklindžių): vieną kartą prided uogų, kitą – obuolių ir cukru apibarsto ir kiaušiniu aptepa, kad anie suliptų; šūdyne (t. y. inde) sukloja ant kits kito, – sutaiso tokį lagaminą. Skanus tas lagamins Шакіна (LKŽ VII 1966). Литовський lagaminas, який нас цікавить і який було рекомендовано для літературної мови ще 1907 року (J. Šlapelis), досі потребує допомоги її користувачів. Щоправда, тепер час сумок і рюкзаків, частіше трапляється, мабуть, лише lagaminėlis. Фініки — їстівні пальчики Пальчики оближеш — так кажуть, коли дуже смачно. Нині є й різні їстівні «пальчики» — телячі та інші. Були вони й раніше — можливо, вже призабуті, але нещодавно знову згадані: Різновиди родзинок. <...>. 4. Великі, м’ясисті, видовжені родзинки (довжина до 2,50 см). Ці родзинки дуже солодкі, ароматні, проте мають 2–3 великі кісточки. Їх в’ялять із винограду, який у народі називають «дамськими пальчиками» Sav su TV 2004 29 14. Цей народ, найімовірніше, російський (і міський!), але, можливо, назву теж вигадав не сам. 139 Можливо, ще дивовижніші їстівні фініки: Вірмени в Єревані пригощали нас добрим вірменським вином, чудовими апельсинами, привезеними з Грузії, та фініками з Туреччини A. Žmuidz P ir G 1961 351. Можливо, комусь із віршування знайомі хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест, але напевно не кожен знає, що дактиль — «трискладова стопа, у якій наголошений або довгий перший склад» — буквально (грецькою) означає «палець» (пор. дактилоскопія «дослідження візерунка долоні й пальців» DŽ 2000). Ті фініки з Туреччини — це фініки. Це поживні, солодкі плоди вічнозеленої фінікової пальми (Phoenix dactylifera), що росте в Пн. та Сх. Африці й Пд.-Зх. Азії та отримала назву від краю фінікійців (лат. Phoenices); для арабів вони — як хліб. Назву плодам — однонасінним ягодам — дали римляни, відомі своєю вибагливістю до смаку. До речі, Пліній Старший грецьким словом (dáktylos) daktylus називав не одну рослину, а — через ту саму схожість на палець — фінікову пальму, вид проса (Panicum) (P. dactylon), а dactylis, -idis — так званий дактилід — виноград із ягодами, схожими на пальці. Карл фон Лінней назвав Dactylis пирій šunažolę (шунжолє у діалектах — також просто «бур’ян»), а Й. (А.) Пабрежа Digitaria (: лат. digitus — «палець») назвав новотвором пальчатка. Від римлян слово перейшло насамперед до романських мов – італ. dattero, фр. dattier, плід – datte. У зображеній Кретьєном де Труа (XII ст.) вечері в замку короля Нусідеже́ля, де відбувається процесія Святого Грааля, серед численних ласощів згадуються фініки. На вечерю їм іще подали фруктів. Чого там тільки не було! Фініки, інжир і мускат, горіхи, гранати, гвоздика, александрійський імбир та багато інших ласощів Troyes Pers 2003 59. Далі – англ. date, нім. Dattel (термін віршування – Daktylus). Усі форми змінилися, а польська – daktyl. Звідси й у TŽŽ 1936 daktilis 2. «плід фінікової пальми». І ще через два десятиліття це слово вживав А. Жмуйдзінавічюс, хоча вже в LKRŽ 1948 і DŽ 1954 було datulė (можливо, лише в спеціалізованих крамницях). До речі, це вже друга поява datulės у литовській мові – після того, як її не було в SD 1620 (Dá ktylowe drzewo / palma ir Dá ktylowy owoc / Dactylus – без литовських відповідників), уже 1747 року в німецько-литовському лексиконі П. Ругіса, лексикографа Малої Литви, з’явилося Datteln – Dattulė R 1747. Отже, закінчення -ulė замість нім. -el з’явилося вже дуже давно. Пізніше подекуди рекомендували німецький наголос dátulė, але це вже минуле. Хоча в TŽŽ 1936 є daktilis 2. «фінік», там є й finikas — «плід фінікової пальми». Phoenix – феникс, финик, пальма финиковая, P. dactylifera – финик финиконосный BVŽ 1998. У перекладних (з російської) виданнях TŽŽ 1951 і 1969 слово datulės, звісно, не рекомендують, хоча в тлумаченні finiko воно є — «фініки, плід фінікової пальми» TŽŽ 1951, «їстівний плід фінікового дерева (фінікової пальми)». 140 У TŽŽ 1936 нічого не унормовано, лише пояснено; у TŽŽ 1951 і 1969 унормовано за російською мовою. Не наведено ладу й у пізніших TŽŽ: у виданні 1985 року плід — це вже не лише фінік, а й фінік (термінологічно — вада синонімії), у виданні 2001 року — і фінік, і фінік — і дерево, і плід. Потребують упорядкування й унормувальні словники літературної мови. У DŽ 1954 фініка немає, а фінік — бот. «пальма зі їстівними плодами; плід цього дерева». Так само і в пізніших виданнях. Насправді назви рослини й плоду різняться: рослина — фінікова пальма, плід — фінік. До речі, фінік є й у зоології: молюск Lithophaga lithophaga – морський фінік (рос. морской фундук). Пудра і цукрова пудра Уже в словнику П. Ругіса (1747 р.) є германізм пудеріс. На початку самих «Зимових турбот» із «Років» К. Донелайтіса згадуємо: Metų pačios Žiemos rūpesčių бородаті сосняки / Зі своїми кучерявими чубами всюди з’являються / І, мов напудрені паничі, стоять, виставивши груди. Із словником Ф. Куршайтіса ці германізми майже зникають, а в словнику А. Юшки поряд із цим значенням уже проступають вільні похідні — пудеретіс «прикрашатися, чепуритися» і «крохмалитися», у Юрбаркасі пудеріс — «той, хто має пишне волосся» LKŽ X 1976. Латиші й досі мають германізм пудеріс. Литовці змінили і джерело запозичення, і форму запозиченого слова. Майже 100 років тому — у 1907 р. — у «Словничку чужих і незрозумілих слів» Й. Шлапеліса Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlyje уже є слово міжнародного вжитку французького походження, що прийшло через російську мову, — пудра «дрібний крохмальний порошок для посипання шкіри, щоб вона була м’якшою». Слово з іншої мови (зокрема й міжнародне) зазвичай запозичують не в усіх значеннях, а лише в одному потрібному (або кількох потрібних). Франц. poudre — просто всілякий порошок: і зубний, і пральний (навіть пил — пор. лит. dulkės 1. «сипке мінеральне добриво, суперфосфат» Таурагнай, 2. «пральний порошок» Суґінчяй — LKŽ II₂ 1969), а також вибуховий порошок, тобто порох (рос. порох — теж «порошок», пор. порошок – порошок). Подібно й англ. powder – порошок, пил (і dust), порох і пудра. Можна додати, що пудри властива міжнародність, але вона не загальна: наприклад, італійською — cipria (лат. Cypria – Кіпріотка, тобто Венера Кіпріда). Запозичене в цьому одному значенні міжнародне слово пудра має цілу систему похідних — пудрити, пудрування, пудрити, пудрильня, пудрениця (діал. пудринінке «жінка, яка любить пудритися» Ґружяй). 141 Є й маргінальні, неясні речі. У DŽ 1972 з’явилася також цукрова пудра — «дуже дрібний цукор», подана як… фразеологізм. Такий спосіб подання був би раціональним, адже цукрову пудру не пудрують, але саме унормування поширилося нераціонально: адже те, чим не пудрують, то й не пудра. У LKŽ X 1976 — так само, а тут ще й пудровий цукор, пудровий сніг, пудрове пір’я. Алюмінієва пудра не відразу проникла в термінологію: PolŽ 1984 nydpa мет. — порошок: алюмінієвий порошок, порошок перліту, StatŽ 2002 — також алюмінієвий порошок (а також доломітовий, вапняний, кремнеземний порошок, мінеральний порошок, пластиковий порошок, шліфувальний порошок), і алюмінієва пудра (а також цементна пудра). Обґрунтувавши лінгвістично раціональне рішення під час упорядкування термінології, я запропонував відмовитися від такого несистемного значення міжнародного слова пудра: якщо не пудрують, то це не пудра, а порошок. Отже: цукровий порошок, алюмінієвий порошок, цементний порошок. MeteorŽ 1975 снежная пудра – снегдулькес, пухкий сніг. Доведення деталей до завершеного вигляду? У DŽ 1954 наведено лише докінчити їсти суп. У DŽ 1972, де дієслова з префіксами подано окремо, виклад ширший і точніший: докінчив рубати ліс, уже закінчилося борошно; пояснення — «зовсім закінчити щось робити (зсередини)». Але цей компонент значення «зсередини» не видається необхідним, а у випадку докінчити рубати він навіть неможливий. У DŽ 1993 прикладу докінчив рубати ліс уже немає: приклади більше узгоджені з поясненням, але чи відповідають вони живій мові? У LKŽ1 1941 išbaigti ілюструється не лише прикладами зі значенням «зсередини»: Завершена робота — словник А. Юшки. Тоді птах закінчив нести на берег і випустив живих — казки Й. Мурки. Тепер уже ті звичаї зовсім виходять із моди — Гружяй. Я закінчив ткати полотно — Й. Шлапеліс; завершення: Так, був би гарний образ, тільки завершення так собі — Гейстарай. Надання дієслову išbaigti значення «зсередини» — перебільшення: дієслово įbaigti взагалі не має значення «усередину»: Ще не закінчили сіяти жито — Дусетос (LKŽ1, 1941). Картоплю ще не закінчили підгортати — Купишкіс (LKŽ2, 1968). Загалом baigti майже з усіма префіксами означає лише звичайний доконаний вид події: Закінчив боронувати поле, тепер піду снідати — чришкяй. Вони вже закінчили сіяти — Скірснемуне. Закінчив рвати льон — Паневежис. Учора закінчив вивозити останнє жито — Паневежис. Відсунь головешки, нехай догорять — Сурвілишкіс. Раз уже так просвердлив, то досвердли наскрізь — Купишкіс. Він свої гроші (майно) витратив — словник Ф. Куршайтіса. Уже почало сутеніти — Кринчінас. Напиши листа, як завершилися твої справи — Кетурвалакай. 142 Ved inys išbaiga – „išbaigimas, galas“ DŽ 1954, „pabaiga, galas“ DŽ 1972 ir 1993 yra labai retas, LKŽ IV 1957 paliudytas tik iš A. Baranausko Biblijos vertimo: Sergėjimas gi zokonų yra išbaiga nesugedimo Išm 6, 19 (1998 ŠR Išm 6, 18 – laikymasis įstatų – nemarumo pagrindas). DŽ išbaigos „liekanos“ yra iš RLŽ 1932 (docmalb – liekanos, išbaigos). Dvikalvystės laikais detalių išbaigėjas gamyboje vadinosi tiesiog rusiškai – dovočikas (rus. доводчик). O moksliškai доводка PolŽ 1984 – baigiamasis apdirbimas. Šis dvižodis terminas yra ir TechEnc I 2000. Tačiau šnekamojoje kalboje paplitęs išbaigimas. Nei KPP 1976 ir 1985, nei TT 1992 išbaigimas niekaip netaisomas. Žinoma, tarmėse išbaigti reiškia tiesiog „pabaigti“, o čia – „galutinai pabaigti“. Vienažodis terminas išbaigimas tikrai patogesnis ir sistemiškesnis – greta jo yra ir išbaigėjas, o iš baigiamojo apdirbimo vargu ar būtų tinkamas baigiamasis apdirbėjas. У KPP 1985 наведено лише išbaigtas — подекуди краще сказати закінчений, досконалий, остаточний: У портфелі кіностудії ще мало завершених (— закінчених, остаточно написаних, підготовлених) сценаріїв. Таке вживання справді було нав’язливим, шаблонним — його треба було зупинити. Однак išbaigtas, išbaigtumas (зафіксовані в LKŽ IV 1957 ще з довоєнного часу) — литовські слова, а затертих уживанням форм набуває й слово «досконалий» (досконала відпустка тощо). Масштаб, масштабність, маштабас Нім. Maßstab (буквально «показник розміру») і рос. масштаб, утворене від нього, означають і «співвідношення довжини лінії на мапі чи кресленні до справжньої довжини місцевості або зображеного предмета» (масштаб у DŽ 1954), і «відносну міру будь-якої величини», «розмах, обсяг» (масштаб, знач. 2, 3 у DŽ 1954). Мовознавець Йонас Яблонскіс і математик Зігмас Жямайтіс також уживали саме так: «масштаб» називали словом mastas: Мапу роблять у масштабі — Й. Яблонскіс (LKŽ VII 1966); mastas — масштаб і масштаб — mastas — G і TTR 1920. Але в DŽ 1954 mastas подано під знач. 1 із відсиланням до mastelis (так само і в DŽ 1972), хоча mastelis був уже в LKRŽ 1948 і ще раніше (побачимо невдовзі). Підстава для заміни більш ніж сумнівна: mastelis — це лише малий mastas… І в жодній іншій мові такого хитромудрого «mastelis» немає. І це ще не все — у TŽŽ 1936 з’являється також запозичення maštabas (нім.) — 1. «масштаб, невелика міра, умовно прийнята замість іншої, більшої міри, <…>», 2. «відносна міра будь-якої величини». Хоча ще зовсім недавно — у KL 1933 — виправляли: mašt abas (рос. масშტაბ < нім. Masstab) — mastas: у широкому масштабі — широко 143 масштабом. KP 1939 виправляє: masṫabas (...) – масштаб: <...>; (картографічний) масштаб. Mȧstabas є також у двох пізніших перекладних виданнях TŽŽ 1951 і 1969 років, а також... у DŽ 1954: 1. «масштаб», 2. «відносна величина чогось, розмах» (і DŽ 1972). Можливо, тому KPP 1976 і 1985 лише несміливо намагалися його стримати: mȧstab as чуже слово – краще mastas, за́мах, розмір: Масштаби діяльності (– розмах діяльності, за́мах). Композиції великого масштабу (– великого розмаху, великі). RLKŽ II 1983: масштаб – лише 1. mastelis, 2. переносне значення mastas, але масштабный – хоч 1. mastelinis, зате 2. переносне значення широкого [великого] розмаху, mastabiškas, масштабно – у широкому масштабі [з розмахом], mastabiškai, масштабность – широкий розмах, (великі) за́махи, mastabiškumas: розмах [масштабність] задумів. Можна безпомилково сказати, що mastabiškas, mastabiškai, mastabiškumas тоді рясно лилися з уст і пер пера деяких літературних і мистецьких критиків та ідеологічних працівників, але треба додати — хоч це й було жаргонним уживанням, його боялися різко зачіпати. Тепер від нього й сліду не лишилося. DŽ 1993 mȧstab as ненормативне. = 1. mastelis, 2. mastas 1 (тобто «розмах, обсяг, величина»). Тепер уже десять років раз у раз, уже й удесяте читаю: Царство Боже не є політичним поняттям, отже воно не є й політичним масштабом, за яким можна безпосередньо творити політичну практику або критикувати політичні утворення J. Ratz Esch 1996 60. Час у чистилищі, безперечно, може бути тривалим за людським масштабом часу J. Le Goff VV 2003 120. Цю історію треба пам’ятати, щоб усвідомити справжню ціну державності й незалежності, їхній справжній масштаб <...> MoksliL 2004 18 13. Події в Києві відрізняються від литовської співочої революції масштабами, накопиченою енергією та навислою загрозою Vd 2004 49 33. <...> – це фантастична утопія з елементами детективу, і вимоги до оригінальності та інтриги в ній іншого масштабу, ніж у реалістичних творах Vd 2005 5 55. Немає сумніву, що 2004 рік, навіть якщо міряти великим, а може, й найбільшим масштабом — історичним, увійде до таблиць синтезу та хронології майбутньої історії Литви Vd 2005 10 4. <...> а в історичному вимірі політика партій, які називають традиційними, не мала внутрішнього історичного новаторства й не містила виміру осмисленої національної стратегії з позицій політичної нації як цілого Vd 2005 25 62. Але, на їхнє розуміння, єдиний масштаб, яким слід міряти Церкву, — це доцільність, <...> NŽA 2005 6 265. Життя тут відбувається ніби в іншому масштабі Vd 2005 27 80. <...> мову, заплющивши очі, не міряють мірками літературної мови L ir M 2005 26 4. Та сама держава добробуту, <...>, тільки, звісно, у незрівнянно скромнішому масштабі Vd 2005 37 4. Оцінюючи наслідки цієї дії мірками класичної політичної теорії <...> Vd 2005 46 62. Свою 144 працю треба оцінювати в ширшому контексті, порівнюючи з тенденціями країни, Європи, а можливо, і світу MokslL 2005 18 5. Це родовище, територіальні розміри якого вражають неймовірними масштабами — 75 X 45 км <...>, почнуть експлуатувати через три роки Vd 2005 51 23. Людський масштаб часу, масштаб історії чи подій, вимог або доцільності, усвідомлення масштабу — всюди тут завжди був розмах! І навіщо творити відповідно до масштабу, навіть політичного, вимірювати розміри масштабом, вимірювати, оцінювати й порівнювати масштабом (а не мірою?!), навіть великим, відбувається в масштабі — невже вже зовсім не відчувається, що пишеться? Висновки 1. Понад 100 років тому в литовській мові вже було міжнародне слово французького походження, запозичене через польську, valiza. Невдовзі його почала витісняти татарська русифікована форма čemodanas. Але тоді (1907) уже почали вживати й литовське слово lagaminas. Valiza зникло поступово, але без труднощів, čemodanas за радянських часів мало потужну підтримку російсько-мовного двомов’я, проте вже було кодифіковане й добре прижилося слово lagaminas (особливо lagaminėlis). 2. Уже в старому словнику К. Сирвіда (~ 1620) було лат. Dactylus (дерево і плід), але ще без литовського відповідника. У словнику П. Ругіса (1747) — форма німецького походження Dattulé, а в «Словнику іноземних слів» 1936 р. — Tarptautinių žodžių žodyne – daktilis 2. «Плід фінікової пальми» (тобто «фінік») має те саме походження, що й віршознавчий термін дактиль (гр. daktylos — «палець»). Дамськими пальчиками іноді називають певний сорт винограду. 3. Jau P. Ruigio žodyne (1747) yra vokietybė pūderis, o J. Šlapelio Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlyje (1907) – pudra. Pranc. poudre – visokie milteliai (ir skalbimo), net dulkės (angl. powder – ir parakas < rus. порох). Pudra turi visą sistemėlę – pudruoti, pudravimas, pudrinti, pudrinė, pudrinukas. Į ją netinka cukraus ar aliuminio, cemento pudra (ja nėra pudruojama!), pudrinis cukrus, todėl čia teikiama milteliai, miltelinis. 4. Фінішування деталей можна було б назвати й інакше — остаточне оброблення, але термін фахівець з остаточного оброблення неможливий. Однак, уважно розглянувши семантику дієслова фінішувати, бачимо, що немає жодних перешкод для терміна фінішування, а також фінішувальник. Важлива й стислість терміна. 5. Мовознавець Йонас Яблонскіс і математик Зігмас Жемайтіс назвали «масштаб» словом масштас. Однак у Словнику іншомовних слів 1936 року є також маштабас (нім.) — 1. «масштаб, <...>», 2. «відносна міра будь-якої величини». Маштабас, виправлений уже 1939 року мовним порадником, однак був іще й у 1954 році, і навіть у 1972 році. 145 У Словнику сучасної литовської мови, а весь радянський період буяли також мащтабний, мащтабно, мащтабність (було страшно чіпати це слово активніше, бо його часто вживали ідеологічні працівники). Тепер від мащтабу не лишилося й сліду. Натомість розбушувався масштаб — його вживають і замість розміру, і навіть замість міри. З усіх чинників, що визначають мовні норми, — системи, традиції, двомовності, моди, — у цих випадках найслабше діяла система, а найсильніше — двомовність і мода. В останньому випадку (масштаб замість розміру) порушується традиція, але підстава цього порушення справді своєрідна — важко розумно розрізнити масштаб і масштабчик, тільки тепер усе вийшло навпаки — масштабчик (якого взагалі не мало б бути) замість розміру. Якби почало відбуватися протилежне — в обох випадках масштаб, то відмова від несистемного й нелогічного масштабчика була б обґрунтованою. Треба лише домовитися. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА J. Basan MGK 1997: Basanavičius J. Mano gyvenimo kronika ir nervų ligos istorija. 1851–1922 m., Vilnius. BVŽ 1998: Botanikos vardų žodynas. Sudarė R. Jankevičienė, Vilnius. DŽ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. E. Fraenkel 1955–1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch, Göttingen. G ir TTR 1920: Žemaitis Z. Geometrijos ir trigonometrijos terminų rinkinelis, Kaunas. GK: Рідна мова (журнал). J. Le Goff VV 2003: Le Goff J. Viduramžių vaizduotė. Vertė. D. Bučiūtė, redagavo D. Linčiuvienė, Vilnius. KL 1933: Kamantauskas Vikt. Kalbėkime lietuviškai, Kaunas. KP 1939: Kalbos patarėjas. Paruošė L. Dambrauskas, redagavo A. Salys ir Pr. Skardžius, Kaunas. KPP 1976: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius. KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius. LeL ieŽ 1919: Lenkų ir lietuvių kalbų žodynas. Surengė A. Lalis, Vilnius. L ir M: Література і мистецтво (тижневик). LKRŽ 1948: Lietuvių kalbos rašybos žodynas. Redagavo K. Gasparavičius, N. Grigas, J. Lazauskas, K. Ulvydas, A. Žirgulys, Kaunas. LKŽ I₁ 1941: Lietuvių kalbos žodynas 1, Kaunas. LKŽ I₂ 1968: Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius. LKŽ II₁ 1947: Lietuvių kalbos žodynas 2, Kaunas. LKŽ II₂ 1969: Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius. LKŽ IV 1957: Lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius. 146 LKŽ VII 1966: Lietuvių kalbos žodynas 7, Vilnius. LKŽ X 1976: Lietuvių kalbos žodynas 10, Vilnius. Mair R I 1987: Maironis. Raštai 1, Vilnius. Just. Marc DP.PKJ 1976: Marcinkevičius Just. Dvidešimtas pavasaris. Pušis, kuri juokėsi, Vilnius. MeteorŽ 1975: Mikalajūnas M. Rusų–lietuvių kalbų meteorologijos terminų žodynas, Vilnius. MokslL: Наукова Литва (газета). NŽA: Нове вогнище – Айдай (журнал). V. Piet RR 1973: Pietaris V. Rinktiniai raštai, Vilnius. PolŽ 1984: Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas. Sudarė G. Daugėla, spec. red. J. Stanaitis, Vilnius. R 1747: Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexikon....von Phillip Ruhig, Königsberg. J. Ratz Esch 1996: Ratzinger J. Eschatologija, Vilnius. RLKŽ II 1983: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius. RLKŽ IV 1985: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 4. Sudarė J. Kardelytė, Ch. Lemchenas, A. Mankevičienė, Vilnius. RLŽ 1932: Baronas J. Rusų lietuvių žodynas, Kaunas. Sav su TV: Тиждень із ТВ (тижневик). SD 1620: Senasis Konstantino Sirvydo žodynas [Fotografuotinis ~ 1620 m. defektuoto žodyno leidimas], 1997. SNŽŽ 1907: Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė. StatŽ 2002: Statybos terminų žodynas. Mokslinis redaktorius A. Kudžys, Vilnius. ŠR 1998: Šventasis raštas, Vilnius. TechEnc I 2000: Technikos enciklopedija 1, Vilnius. Troyes Pers 2003: Chrétien de Troyes. Persevalis, arba pasakojimas apie Gralį. Vertė E. Pilkaitė, spec. red. J. Mikalkevičienė, Vilnius. TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius. A. Tvard TT 1963: Tvardovskis A. Tolių toliai. Vertė. V. Reimeris, Vilnius. TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas, Kaunas. TŽŽ 1951: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. TŽŽ 1985: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. Vd: Обличчя (тижневик). A. Žmuidz P ir G 1961: Žmuidzinavičius A. Paletė ir gyvenimas, Vilnius. Jonas KLIMAVIČIUS Інститут литовської мови P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Отримано 2005-11-02 147