„Sukti“, „vyti“, „vynioti“ ir jų vedinių sinonimija ir polisemija gyvojoje kalboje, norminimo ir terminizacijos bandymai

Крутити, прясти, обвивати: синонімія та полісемія цих дієслів і їхніх похідних у живому мовленні, спроби нормування й термінологізації JONAS KLIMAVIČIUS Інститут литовської мови I SinŽ 1980, kuriame pateikiami ir terminiai žodžiai, terminės reikšmės, dominante nežinia kodėl pasirinkta vynioti aiškinama tiesiog neaiškiai – „sukti aplink“, o iliustruojama dvejais: vynioti siūlus, virves. Sinonimų eilutę sudaro tik du tikri nariai – vyti: Moterys veja gijas nuo lankčio ir sukti: Suk siūlus į kamuolį (toliau eina ilgas prieduras: lenkti „nuo ritės vynioti siūlus“, lankuoti, mesti „ant mestuvų vynioti siūlus“, riesti „į stakles sukti siūlus“,...). O reikšmės „jungti gijas į siūlą“ SinŽ 1980 iš viso nėra (dominantė sukti 1. – „judėti į kurią nors pusę“, sukti 2. → verpti 1, sukti 4. → apgaudinėti). Академічний LKŽ наводить надзвичайно багаті й різноманітні дані про синонімію та полісемію дієслів sukti, vyti, vynioti та їхніх похідних. Однак цей багатий матеріал, особливо той, що нас тут цікавить, не цілком чітко, а подекуди й справді непослідовно розподілено за значеннями, які часто пояснюються синонімами. Sukti 16. У LKŽ XIV 1986 невідомо чому залишено двозначне тлумачення, пояснене синонімами: «намотувати в рулон, мотати в клубок»; ілюстрація починається з другої частини й майже вся стосується її: Жінка намотує нитки на мотовило Girkalnis; у наведеній ілюстрації немає жодного рулону, лише: не крути косу Pandėlys, скручений одяг Kaltanėnai, скрутити кудлате волосся Vieksniai, далі: Усього було: тих м’ясних виробів скручених, закручених — скільки ж їх там ще лишилося! Jurbarkas. Найдивовижніше, що далі друга частина значення повторюється окремим підзначенням — // «намотувати нитки на мотовила, терти», а перша частина теж повторюється — // «виготовляти, робити, намотуючи»: sukti [скручену ковбасу] Geistarai. Sukti 17. значення також двозначне — спершу досить нечітке тлумачення: «робити, виготовляти, згинаючи й закручуючи»: З клоччя скручують перевесла Nemenčinė, далі — цілком інше підзначення: // «з’єднувати, переплітаючи дві нитки, дві пряжі в одну, скручувати удвоє»: (Нитка не скручена, а пряжа скручена словник А. Юшки. 48 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... Sukti 18. «обмотувати, загортати в щось, обгортати», але в ілюстрації є й таке: Вони тільки обмотують ноги онучами й нічого не кажуть Butrimónys (район Šalčininkai). Sukti 19. «обвивати», але синонімізується з vyti: В’ється хміль навколо палички Paringys. У DŽ 1993 значення ще більше змішані — sukti 4. «прясти»: Пряде перевесло з клоччя. Птах в’є гніздо. Капуста завиває головки, хоча susukti 3. «загортати»: Загорнути волосся в гульку. Загорнув м’ясо в папір. Загорни ноги в ковдру, 5. «виготовляти, робити, скручуючи»: Скрутив перевесло з льону. Птах звив собі гніздо. Він скрутив собі сигарету. За зіткнення значень термінів і непослідовності нормативної лексикографії певним орієнтиром системності міг би слугувати прикметник sukrus 1. «туго скручений» (2. «спритний, моторний» насправді є послугою семантики) у DŽ 1993. Варто трохи згадати близький до sukti (і vynioti), але найбільш спеціалізований синонім riesti – 2. «скручувати в рулон»: Усього було: тих м’ясних виробів скручених, згорнутих у рулон — <...> Jurbarkas, 12. «обвиватися в процесі росту»: Хміль обвивається навколо жердини словник Ф. Куршайтіса (II 160), apriesti 1. «обмотувати, обкручувати»: Треба обмотати горщики берестом Darbėnai, suriesti 9. «виготовляти, робити, намотуючи»: Іди, скрути кужіль Tverėčius, užriesti 2. «обкрутити»: Падаючи, змія обвилася навколо його шиї й заговорила людським голосом Stakiai, але найпослідовнішою є семантика ткацтва й намотування тканини — riesti 3. «намотувати на вал (основу)»: Ми намотуємо тканину через рієтку, а ви — через бердо Naująmiestis, а також apriesti 2, įriesti 1, išriesti 1, nuriesti 1, pariest[i] 1, pririesti 1, suriesti 1, užriesti 1; також suriesti 1. «скручувати (в клубок, рулон)»: Коли вже білі [полотна] випрані, скручуєш удвоє, тоді гарно згортаєш у рулон Švenčionys (LKŽ XI 1978). У LKŽ XIX 1999 розрізняються омоніми vyti 1. «примушувати йти, бігти <...>, гнати, виганяти» та 2vyti. 2Vyti 1. — знову двозначне значення й знову напівсинонімічне тлумачення — «мотати, скручувати в рулон, у клубок», але й тут ілюстрація суперечить тлумаченню: наведено лише приклади зі значенням «мотати (в клубок)»: Мотати нитки в клубок словник А. Юшки. Мотаю нитки з мотовила, а тоді кидаю Pandėlys. Навіщо ти мотатимеш нитки, якщо не матимеш пристрою для перемотування Liškiava. І жодного прикладу зі значенням «намотувати в рулон»! Далі, однак, окремо подано підзначення — // «мотати»: Мотати тютюн словник Ф. Куршайтіса (II 196) та інше підзначення — // «мотати, перемотувати нитки з пасма або клубка»: Принеси мотовила, намотаємо клубки (тобто пасма) Šalakas. Мотаний клубок Grūžiai. І ще розрізняється Terminologija | 2006 | 13 49 досить дивне значення — // «мотати нитками»: Якби мені зараз хто дав, то я б вам показав, як прясти і як на котушки (тобто на шпулі) крутити Купішкіс. Зовсім іншу дію позначає 2крутити 2. «виготовляти скручуванням»: Узимку діти мотузки (тобто канати) крутитимуть, дівчата прядимуть Кведарна. Сто разів скручений, сто разів сплетений, сто разів обвитий (капуста) Варена, Пажайсліс. І ще одна інша дія — 2крутити 6. «обвивати»: Квасоля (тобто боби) інші обвиваються, а стручки не обвиваються Пунськас. Подібно подано й значення 2скрутити — 1. «скрутити в клубок, у сувій» // «намотати, накрутити (на шпулю)», 2. «виготовити скручуванням, скрутити». Натомість інакше — 2обвити 1. «обмотати чимось»: Обвий обмотку нитками словник А. Юшки. Гроші обвиті в клубок Калтіненай, 2. «обвитися навколо, обплестися»: Хміль обвився навколо дерев Юрбаркас. Обвився, як батіг навколо коров’ячого хвоста Купішкіс. Подібно подано в DŽ 1993 — 2крутити 1. «скручувати (у клубок, на котушку або з них)», 2. «виготовляти скручуванням (мотузку)»; 2скрутити 1. «скрутити, намотати (у клубок, на котушку)», 2. «скрутити, викривити»: Конюшина скрутилася, як горох, і обвилася 1. «крутити, обертати» [тут мало б бути «обвити»], 2. «обмотати»: Дріт обвити навколо руків’я коси. Перш ніж перейти до похідних дієслова 2крутити, варто спершу ознайомитися із семантикою утвореного від нього повторюваного дієслова крутити. LKŽ XIX 1999 крутити — 1. «крутити, мотати»: «...> поли обвивалися навколо штанів П. Цвірка, 2. «скручувати третю пасму мотузки» (точніше — «докрутити <...>»): Золотом вигнутий, зеленим шовком обкручений (вінок) Калварія (3. перен. «ганяти, ловити» мало б бути «переслідувати»). У тлумаченнях форм із префіксами дуже багато синонімії — обкрутити «обернути, обвити, намотати третій виток, пасмо», відкрутити «розкрутити, відкрутити, розмотати»: Батіг розкрутився, треба скрутити Й. Шлапеліс, вкрутити «вмотати, вкрутити» — без ілюстрації, викрутити 1. «розплести, розкрутити, розкрутити», скрутити вниз 1. «відкрутити, скрутити, розмотати», перекрутити «перекрутити заново, перекрутити третю пасму, жилку», докрутити «докрутити, накрутити третій виток», закрутити «обвити мотузку третьою пасмою». Скрутити справді має два значення — 1. «виготовити скручуванням», 2. «намотати» (точніше було б — «скрутити»): З берізки прут я зрубав, зрубавши, скрутив Кринчінас. Скрутив вудку й пішов додому DŽ 1972. Підкрутити у LKŽ XIX 1999 подано дуже стисло — 1. «трохи крутити», 2. «докрутити третій виток» — обидва значення без ілюстрацій. Виокремлення значення «трохи крутити» свідчить, що підкрутити вважається префіксальним похідним від крутити. У LKŽ IX 1973 підкрутити подано з усім матеріалом, хоча й не без неточностей — «крутити (точніше — “докручувати”), накручувати на мотузку додатковий виток» Янкай, Пайштрис, Панделіс, Шалакас. Значення свідчить, що підкрутити є похідним від підвійка. 50 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... Це підтверджують і префіксальні форми дієслова підкрутити — скрутити додатковий виток 1. «докрутити виток, обмотати» Шатес, розкрутити додатковий виток 1. «докрутити виток» Скуодас, Плателяй, 2. «обмотати, розплести» Шатес, накрутити додатковий виток «обмотати, обплести» Луоке. У DŽ 1993 крутити тлумачиться інакше — «робити витки, крутити», хоча ілюстрація не узгоджується з тлумаченням: крутити мотузку, віжки (скручувати третю пасму), як і в цій ілюстрації, а також підкрутити «докрутити мотузці додатковий виток», закрутити «докрутити (третю пасму мотузки)», а також скрутити «скрутити»: скрутити мотузку, але зовсім інше значення: Скрутив вудку й пішов додому. Лише в діалектах є також варіант крутити 4. «скручувати третю пасму мотузки» Ужпаляй, Смалвос (1. «ганяти, проганяти, <…>», 2. «відганяти <…>», 3. «шукати зачіпок, ганяти» — омонім не розмежовано), докрутити 2. «вкрутити третю пасму, докрутити виток» Лінкува, Ужпаляй, Шалакас, скрутити 3. «скрутити (батіг)» Скаудвіле, Ужпаляй, Дусетос, Онушкіс (р-н Рокишкіса), закрутити навколо 5. «на дві скручені мотузочки накрутити третю» Ужпаляй, Обеляй (LKŽ XVIII 1997). Від дієслова крутити та кількох його префіксальних похідних жива мова має назви результату дії — похідні із закінченням -a: ¹виток 1. «одна пасма мотузки» Онушкіс (р-н Рокишкіса), Пушалотас // «частина плетива» Єзнас, Варена (²виток 1. «планка, якою притискають солому на даху, лата», 2. «просто тонкий прут, планка») LKŽ XIX 1999, обвиток 2. «третя пасма мотузки; додатковий виток» Пушалотас, Мешкуйчяй [а обвиток 2. «онуча, край онучі» Скаудвіле, обвій «предмет, на який починають намотувати клубок; додатковий виток» словник А. Юшки, Плателяй, Ілакіяй (також обвиток 1. Узвентис, обвиток 1. Моседісь, Салантай)] LKŽ I₂ 1968, ввиток 2. «пасма мотузки, яку вплітають (третю); додатковий виток» Кантаучяй [а ¹ввиток 1. «якийсь предмет, на який накручують нитки; додатковий виток», 2. «один оберт під час намотування (клубка, котушки)»; ²ввитий, -а 1. «скручений, звитий, спіральний»: [ввитий, як свердло Купішкіс, також ввитий Й. Яблонскіс] LKŽ IV 1957, додатковий виток 2. «третя пасма мотузки, якою додають виток» Рудаміна, Ігляука, Гейстарай, Барстичяй, 3. «пасма мотузки» Румшишкіс, Жагаре [1. «якийсь предмет для намотування клубка ниток (зазвичай ганчірочка, грудочка паперу)», також додатковий виток 1. «виток клубка», обвій 2. «стрічка, якою сповивають немовля, сповивальник»] LKŽ IX 1973, додатковий виток 1. «третя пасма мотузки або шнурок батога, який накручують на перші дві» Жеймеліс, Вашкай, Пасваліс, Купішкіс, Алізава, Онушкіс (р-н Рокишкіса) LKŽ XVII 1996. Подібно й у DŽ 1993 — виток 1. «одна пасма мотузки» (а також 2. «скручена нитка, скручений дріт»: Виткий хміль обкрутився витками. Виток дроту), обвиток 1. «третя пасма мотузки або батога, якою обвивають, додатковий виток», додатковий виток лише 2. «третя пасма мотузки, якою додають виток» (1. «якийсь предмет, яким намотують клубок ниток» Terminologija | 2006 | 13 51 «предмет»), įvija 2. див. pavija 2, užvija 1. «третя гілка мотузки або шнур батога, який накручують на дві перші». Отже, суть цієї подібності в тому, що нормативний словник літературної мови тут майже нічого не унормовує — лише įvija 2. див., тоді як apvija 1, pavija 2 і užvija 1 є ненормативними синонімами; не унормовано й pavijoti «додати до мотузки paviją», užvijoti «намотати (третю гілку мотузки)». Які колізії та плутанину це спричиняє, йтиметься в розділі II. Семантика дієслова vynioti, яке також є ітеративним [у LKŽ XIX 1999 наведено також форму теп. ч. vyti — vyna: Vynas, pinas, lipa ant aukšto kiaušinio dėt (apynys) Шаку́на (vyti 6.)], істотно відрізняється; недоліки подання в LKŽ XIX 1999 подібні — vynioti 1. «крутити, згортати в рулон, клубок або розгортати з рулону, клубка»: Kamuolioką siūlų vynioju, sapnavau – kelionė Калта́ненай. Ant kočėlo rietimus drobės vynioja Палевене. // звор. «обвиватися, закручуватися під час росту»: Sunku apynėliui in viršų vyniotis Немуна́йтіс, 2. «загортати в щось»: In tą popierių mėsą suka: reikia penkis kartus vynioti Парінгіс. // «пеленати, обгортати, укутувати чимось»: Seniau vaikus ankštai vyniojo Седа́ [3. звор. «рухатися, звиваючись»; Kad vyniojus, ažtai vijūnai Дауґелі́шкіс], apvynioti 1. «обмотати, обгорнути навколо чогось, на щось»: Turėjau beržinį vytį, miklus miklus – kaip apovyniojau apie blauzdas! Же́лва. Autus apsivynio[j]a ir į vyžą jauną koją Юрбаркас і 2. «обгорнути, обмотати, укутати чимось»: Visad su autais nešiodavo, autus apvynioja, apivaras dideles nešiodavo Сідра́вас, suvynioti 1. «скрутити, згорнути в рулон, клубок»: Ka[i]p išblga [audeklas], tai suvyniojam rietiman Лазді́яй. / перен.: Visi pečiai užtirpę, ir žarnos dieglių suvyniotos Дебе́йкяй, 2. «загорнути в щось, чимось»: Silkė. būdavo, suvynioji į popieriuką i[r] an[t] žarijų pakepi Сідра́вас. Iš senų paklodžių, būdavo, padarai vystyklių suvynioti tą vaiką Сінтаутай [на ілюстрації жодного клубка немає...]. У DŽ 1993 vynioti — «крутити, обмотуючи, загортаючи», хоча наведено й: Apyniai vyniojasi ant virpčių; suvynioti 1. «скрутити»: Suvynioti pirkinį į popierių. Pinigus susivyniojo į skepetą, 2. «згорнути, скрутити в рулон»: Suvynioti žemėlapį; тоді як apvynioti — «обмотати (матерію, пов’язку, дріт)»: Koją apvynioti vyturu. Apvynioti virvę ant kablio. Gyvatė apsivyniojo aplink pagalį; išvynioti — «зробити незгорнутим»: Išvynioti siūlus iš kamuolio. Погано загорнута покупка розгорнулася — і так далі, непослідовно. Від дієслова vyti утворено ще одне ітеративне дієслово — vystýti 1. «пеленати, загортати в пелюшки» (вар. vystinti), а від цього дієслова утворено vystýklas «шматок тканини для сповивання немовляти» (у старих писемних пам’ятках вар. vystykłos). Проте suvystyti має й інші значення — 1. // «загорнутися, закутатися» Біржай // «одягнути, закутати» Палевенеле // «зв’язати» Куршенай // «переплітаючи, скріпити,» 52 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... «зміцнити»: Kuolai suovystyti ovytim Ширняй. Від vystyti утворено vystas 3. «пелюшка» Велюона, Науместіс, тоді як 1. «жіночий одяг для стягування тулуба, корсет» — словник Ф. Куршайтіса (I 199), словник А. Юшки (вар. vysta Са́уґос, Алвітас), 2. «жіночий ліф, камізелька» — Тільзит, Гардамас, Рамучяй (вар. ²vystė 2 Прекуле, Велюона, Науместіс, Алксненай, Рудамі́на) LKŽ XIX 1999. Подібну семантику мають кілька деномінативів (відсубстантивних дієслів). Від ¹vyturas 1. «довгий шматок тканини для обмотування чогось», 3. «пасмо, клоччя, жмут» і вар. ²vyturys 3 (: ²vyti) утворено ¹vyturiuoti 1. «мотати, крутити» Векшняй, ¹apvyturiuoti 1. «обмотати, обкрутити, обв’язати» Ленкімаі, Рауденай, Кражяй, ¹įvyturiuoti «загорнути, закрутити» Мяркіне, ¹išvyturiuoti 1. «розгорнути» Кведарна, ¹suvyturiuoti 1. «згорнути, скрутити, сповити» Кведарна, Ежвілкас, Відукле, Паежереляй, ¹užvyturiuoti «намотати» Пунскас (вар. ¹vyturti 1. «мотати, згортати, крутити», 2. «крутити, загортати в щось», 3. «пеленати») LKŽ XIX 1999. Від ⁴vytis 1. «тонка гнучка деревна гілка, яку зазвичай використовують для плетіння або зв’язування чогось», 2. «прут, різка» і (або) вар. vytė 1, 2 (: ²vyti) утворено дієслово vyčioti 1. «зв’язувати, переплітати пруттям»: Darželis aukso baslel iais bestas, sidabro vytelėmis vyčiotas Вижуонос (вар. vyčioti), вар. vytoti 1. «мотати, крутити, зв’язувати», suvytoti «скрутити, зв’язати пруттям»: Vytim suvytodavo tooras [зводячи] Цейкініай, ¹oytuoti 5. «плести, мотати, зв’язувати»: Aš einu baslių best, o tu eik vyt uot Швенчоніс (LKŽ XIX 1999). Семантичні колізії похідних від синонімів sukti і riesti, sukti та vyti, vyti і vynioti (у різних значеннях) ще більші, ніж у твірних слів. У міждіалектному просторі вони проявляються лише на периферії або в нечисленному міждіалектному вжитку (переважно в мові фольклору), а загалом залишаються непорушними. Однак у контексті літературної мови (до якої додаються і її новотвори) постають суперечності — як двозначність, так і слабка, хоча іноді й така, що її неможливо поліпшити, розрізнювальна здатність. Та все ж це заслуговує на згадку — принаймні з огляду на обережність у перспективі. Наприклад: сукутіс 16. «в’юнок (Convolvulus)» Кедайняй (LKŽ XIV 1986) – ¹в’юнок 1. бот. [тобто науковий термін] «рослина родини берізкових (Convolvulus)» (вар. в’юнка 1, в’юнок 1, в’юнка 2), вит уоле «берізка польова (Convolvulus arvensis)» Саланти, Будряй, Гаргждай [вар. ¹витуоліс Саланти, ¹витуре 1. Гаргждай, Ендрєявас, Рієтавас, витуріс 1. Клайпеда, Алседжяй, Лаук उва, Жигайчяй, ¹витурис 1. Довілаї, виторе словник Ф. Куршайтіса (I 40)] LKŽ XIX Terminologija | 2006 | 13 53 1999; в’юн 2. «будь-яка рослина, що в’ється» Калварія (вар. в’юнок словник А. Юшки) LKŽ XIX 1999; хміль бот. «витка рослина, шишки якої використовують для приготування пива (Humulus lupulus)» (вар. хміль Куктишкес, Таурангай, старі словники) LKŽ I, 1968; в’юнок «паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)» Русне (вар. в’юн В. Калвайтіс) LKŽ XIX 1999; в’юнка «така садова квітка» дунінінки (LKŽ XIX 1999) – 2плаун 4. «плаун, дикі» Вішакіо-Руда, Гарлява, Гіркальніс, Гришкішкіс, 2плаун 1. «молодило (Sempervivum)» Дарбенай, Грушлаукшіс, словники Малої Литви, 2. «спориш (Polygonum aviculare)» словники Малої Литви, 1. (А.) Пабрежа, 3. «барвінок малий (Vinca minor)» Ф. Куршайтіс, 5. «вероніка лікарська (Veronica officinalis)» словники Малої Литви; 2рулет 2. «згорнутий свинячий підчеревний жир, сальник» словник А. Юшки, казки К. Юркшайтіса, Швекшна (: згорнути 9. «зробити, виготовити, згортаючи»: Не маючи коров’ячого сала, скрутили його в такі сальники Скірснемуне. Добре посолив і скрутив окіст Калтаненай. Натерши, скрутила й продала на вагу Шатес) LKŽ XI 1978, рулети – зрази GK 1934 5–8 86, 1руле-тин переважно мн. «м’ясна котлета з начинкою, рулет», 1рулет кул. «м’ясна котлета з начинкою, рулет» LKŽ XI 1978; 1рулет 4. «такий м’ясний рулет» Скработішкіс, але, можливо, запозичено з писемних джерел (LKŽ XIV 1986), 2. кул. «гаряча страва зі скрученого м’яса» DŽ 1993; 1рулет 1. «кулінарний виріб із рубленого або нерубленого м’яса, риби чи овочів, згорнутий у рулон, рулет» LKŽ XIX 1999, руле-тин – рулет GK 1934 5–8 88, рулет кул. 1. «холодне м’ясо, згорнуте у формі товстої ковбаси» (2. «випічка з начинкою, скручена й згорнута в кілька шарів») DŽ 1993; 2рулет 5. «кулька, рулет, рулетик» Гегренай (LKŽ XIX 1999); вал 1. «вал ткацького верстата, на який навивають основу, полотно» жмуд., Скірснемуне (LKŽ XI 1978), також DŽ 1993 – вал 7. «вал ткацького верстата» Пагегяй, Вайгува (LKŽ XIV 1986) – вал 2. «вал ткацького верстата, <...>» Гавалтува (LKŽ XIX 1999); веретено 11. «інструмент для скручування мотузок, крутило»: Ти тільки роби нитку, а я, взявши веретено, скручу, і відразу буде мотузочка Любавас (вар. 1веретенце 10, 2веретено, крутило 11, веретенце 2, крутильниця 4) LKŽ XIV 1986, веретено 5. «інструмент для мотузок 54 Jonas Klimavičius | Suktį, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... sukti“ DŽ 1993, sukynė 2. „prietaisas virvėms vyti“ DŽ 1993 – vytukas 2. „įrankis virvėms vyti“ Saldūtiškis (var. vyturkas „vytuvas virvėms vyti“ Papilys) LKŽ XIX 1999; моталки 1. «зазвичай пристрій із двох перехресно скріплених планок для змотування ниток із пасом»: Принеси моталки й змотай нитки, Калналіс. Малими моталками пасма змотують у клубки Лінкува (вар. моталка 1, моталки 1, моталка 1, моталочки, моталка, моталочка, моталка 5, моталки 1, моталка 1, моталки) LKŽ XIX 1999), моталки «пристрій для змотування ниток» і моталочки «малі моталки» DŽ 1993; моталки 3. «пристрій для змотування ниток із котушок» Судейкяй, Ужпаляй, Дусетос, Тверечюс (LKŽ XIX 1999). Отже, факти вже відомі, тому твердження «вислів має сенс лише для тих, хто знає факти» (Лансон 1989: 150), щойно відчинено браму умови, веде до ясного шляху. Суть цього вислову, хоч він і не зовсім короткий, стисло можна передати так: у живій мові sukti – згинати, sukti – скручувати, vyti – плести, вити – обмотувати та похідним від них властиві синонімія й полісемія – звичайна й міждіалектна (словник LKŽ упорядковано далеко не найкращим чином, як і нормативну лексикографію (DŽ 1993)) – у лексиці літературної мови залишають надто строкату й подекуди суперечливу, недостатньо системну й малодиференційовану, часом двозначну картину, яку важко назвати цілком усталеною. 11 Під час творення наукових термінів (назв дій, результатів дій та знарядь) з розглянутих багатозначних синонімів живої мови насамперед необхідно дотримуватися вимог до термінів — відсутності синонімії та однозначності. Наукові терміни творять із народної термінологічної лексики (термінізація), а також утворюють новотвори від згаданих дієслів (словотвір). Тут словотвору менше, ніж термінізації: похідні слова вже є в живій мові, вони функціонують і в загальній лексиці літературної мови. Термінізації не лише більше, а й перебіг її проблематичніший. У литовській термінології про термінізацію написано чимало, але теоретично її глибше не досліджували. Існують різні твердження, деякі питання взагалі не порушено. Найчастіше йдеться лише про значення. Під час термінізації його зазвичай змінюють: «Нерідко загальновживані слова входять до термінології в переносних значеннях» (Keinys 1980: 63). Називають кілька способів: «Значення звичайних слів, перетворюючи їх на терміни, або звужують, або розширюють, або Terminologija | 2006 | 13 55 pavadinamas visai kitas dalykas pagal panašumą ar kitą kurį bruožą“ (Keinys 1980: 64), todėl „paprastieji žodžiai, patekę į terminų sistemą [,] gauna specialią, apibrėžtą reikšmę“ (Keinys 1980: 64). Kalbant apie esminę liaudies ir mokslinės terminijos skirtį, be kitų dalykų, pasakyta, kad kuriant mokslinių terminų sistemą įvardijimo tikslumas reikalauja žodį terminizuoti modifikuojant jo reikšmę ir atribojant nuo kitų reikšmių (Klimavičius 1996: 6–7). Termin izacijos sąvoka plečiama ir skiriamos jos rūšys: „Terminiza-cija yra dvilypis procesas: vienu atveju terminizuojami bendrinės kalbos ir tarmių žodžiai, o kitu atveju – gretimų sričių terminai. Pastarasis reiškinys vadinamas transterminizacija“ (Gaivenis 1997: 5). Pažodžiui pakartojusi šį teiginį (Kaulakienė 2001: 28) transterminizaciją autorė pavadina transe- mantizacija (= transsemantizacija), bet toliau šios įdomios ir perspektyvios minties neplėtoja ir grįžta į leksinės semantikos vagą. Po keleto metų K. Gaivenis savo knygoje Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys kalba tik apie du terminizavimo būdus: „1) praplečiant (perkeliant) leksinę žodžio reikšmę ir 2) susiaurinant (apribojant) leksinę žodžio reikšmę“ (Gaivenis 2002: 52). Būtina pasakyti, kad praplėtimas (grikio šiaudas) ir perkėlimas (degtuko šiaudelis), susiaurinimas ir apribojimas iš tikrųjų yra skirtingi reikšmės keitimo būdai. Esminis yra ir kitas dalykas: „Terminas įgauna specialių semų, kurių paprastas žodis neturi“ (Gaivenis 2002: 53). Bet ši mintis irgi tikslintina. Tik tautologija verčiamasi ir terminologijos terminų žodynėlyje: terminizavimas – „visuotinės leksikos arba tarm inės leksikos žodžio virtimas arba pavertimas terminu suteikiant jam termin inę reikšmę“, o termininė reikšmė – „reikšmė, būdinga žodžiui tam tikros srities terminijoje“ (Kvašytė 2005). К. Гайвеніс слушно зауважив, що інтернаціональні кальки пройшли транстермінологізацію не в литовській мові (Gaivenis 1997: 5). Отже, вона, як і вся термінологізація, належить до семантики термінів. Забуто самий початок. Здавалося б, термінологізоване слово з’являється deus ex machina. Адже слід було б говорити і про пошук, і про відбір — про можливість слова бути термінологізованим і його придатність до цього, а далі — про добір значення, яке термінологізується, та відмежування його від синонімів. Завершується ж термінологізація гармонійним входженням термінологізованого системного елемента до системи. Для термінологічного аналізу в цьому разі необхідні визначення термінів. Ця обставина, а також потреба вдосконалення нормування зумовили вибір двох джерел — це Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas (2001) і словник термінів електротехніки, укладання якого завершується. 56 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimių... namasis elektrotechnikos terminų žodynas. Є також певна подібність між деякими поняттями. Для зручності можна відразу окреслити загальний напрям розмежування згаданих синонімів: sukti — «скручувати нитку, мотузку, канат тощо, примушуючи їх деформуватися й рухатися навколо поздовжньої осі, надавати їм крутки»; vyti — «змотувати нитку, мотузку, канат, дріт тощо на котушку, вісь тощо»; vynioti — «згортати предмет двовимірної форми навколо уявної осі в рулон або намотувати на вал у намотку». Vynioti тут розмежовується легко й цілком однозначно. Sukti і vyti розмежувати складніше — крім зазначених тут їхніх основних значень, потрібне ще одне важливе: «з кількох волокон зробити складену нитку або з кількох пасом — мотузку». Оскільки дія створення нитки (з одного волокна) позначається дієсловом verpti, то звичайна назва дії зі створення складеної нитки не викликає сумнівів — sukti. Це мало б бути аналогічно і для мотузки. У діалектах, а відтак і в літературній мові поза спеціальною мовою (не в термінологічному вжитку), пасмо мотузки можна і sukti, і vyti, а похідні зі значенням результату утворюються лише від vyti: vija 1 — «одне пасмо мотузки» (і vijoti — «робити пасма, звивати») та майже не унормовані назви «третього пасма мотузки» — apvija 1, užvija 1, įvija 1 (див. pavija 2), і pavija 2 (і pavijoti — «додати до мотузки пасмо») DŽ 1993. Але в термінології вживання vyti тут було б нестерпною непослідовністю і спричинило б плутанину з vyti у зазначеному вище основному значенні. Отже, тут мотузка не повинна відрізнятися від скрученої нитки — треба sukti і siūlą, і virvę [народний термін vija (а можливо, й apvija) для пасма мотузки в промисловій термінології мотузкового виробництва вже має замінник, що не порушує систему, — šaka 3: «окрема лінія, відгалуження: Virvė iš trijų šakų (мотузка з трьох пасом) DŽ 1993, до речі, запозичено з живої мови (жемайтської) — šaka 6: «пучок мотузки, волокон, заплетеного волосся» LKŽ XIV 1986]. Подивімося, як це реалізовано і що ще слід упорядкувати. Найбільше тут слід зважати на системність. Отже, sukimas — 1. «утворення скручувальної деформації» і 2. «технологічний процес виробництва ниток, мотузок або канатів, під час якого їм надають крутки» — нім. Drehung, Verdrehung, англ. twisting, фр. tordage, рос. скручивание. sukimo mašina — «машина для виробництва кручених ниток», virvių sukimo mašina — «машина для скручування, звивання мотузок і канатів», suktinis siūlas, suktinis verpalas, suktinis pusverpalis, suktinis gaminys TekstŽ 2001 і susukimas — «з’єднання двох або більше пасом, серцевин чи волокон» Terminologija | 2006 | 13 57 у пучок, скручуючи навколо спільної поздовжньої осі, щоб підвищити міцність», попарне скручування — «скручування двох ізольованих провідників кабелю, <...>» AiškElTŽ, але звивання — «утворення багатожильного провідника з паралельних провідників або їхніх жил шляхом скручування кожної жили навколо своєї осі та спільної осі» AiškElTŽ — відхилення від загального напряму розмежування синонімів. Цього уникнуто в TekstŽ 2001: звивання — «формування паковань ниток або інших подібних виробів шляхом певного розташування витків» (інакше, ніж у сільській мотузці, виток — «частина нитки чи іншого виробу, один оберт, що охоплює котушку, шпулю, патрон або інший елемент», — нім. Windung, англ. winding, фр. spire, рос. виток), перемотування — «технологічний процес — поєднання трьох операцій: розмотування поданих паковань ниток, <...> усунення дефектів, <...>, і формування нового, досконалішого паковання», перемотувальна машина — «пристрій для перемотування ниток на зручні котушки, <...>», машина для перемотування в клубки, механізм намотування — «механізм формування котушки або шпулі з ниток на прядильних, крутильних або перемотувальних машинах». Певне відхилення є і в TekstŽ 2001 — це назва дії, зовсім іншої, ніж звивання та перемотування, — обвивання: «обгортання шару однієї чи кількох ниток або вирівняних волокон одним чи кількома обвитками нитки» (обвиток чомусь немає в TekstŽ 2001) — нім. Umwindung, Umwickeln, англ. covering, wrapping, фр. guipage, рос. обмотка, обкрутка, машина для обвивання — «машина з порожнистими веретенами для виготовлення обвитих ниток», обвита нитка — «нитка стрижневої будови, стрижень якої обвито однією чи кількома нитками; <...>», обвитий прядений матеріал — «пряжа, в якій шар вирівняних волокон обвито однією чи кількома нитками; <...>», обвивне прядіння — «спосіб формування обвитої пряжі, за якого витягнутий шар волокон пропускають крізь канал порожнистого веретена й обвивають ниткою, що змотується (= відмотується) з котушки, розташованої на веретені». Хоча це обвивання, можливо, краще було б назвати обмотуванням, це радше не порушення загального напряму розмежування синонімів, а лише його доповнення четвертим поняттям. У цьому випадку обвивання розрізняється за допомогою префіксів — один вид — звивання, перемотування, інший — обвивання. Відмінність цілком достатня. Суттєвою є загалом уже застаріла вада електротехнічної термінології в AiškElTŽ: хоча тут є виток — «основний елемент котушки, утворений одним петлеподібним провідником» — і обмотка — «<...>. <...>. Обмотка складається з котушок, з’єднаних певним способом і утворених з <...> витків». нім. Wicklung, англ. winding, фр. enroulement, bobinage, рос. обмотка, але... намотувальний верстат «для намотування обмоток», щільне намотування — «намотування обмотки, за якого між витками немає проміжків», нім. dichtes Wickeln, abstandlose Wickeln, 58 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... англ. безперервне намотування, фр. масове намотування, рос. щільне намотування. Отже, намотування в електротехніці зовсім інше, ніж намотування у текстильній промисловості, — «обертання виробу або напівфабрикату навколо вала, дошки тощо, <...>» (до речі, таке намотування чомусь також включено до AiškElTŽ!) TekstŽ 2001: механізм намотування «механізм намотування продукту в рулон», пристрій розмотування «пристрій для розмотування тканини з пакунка (...)» TekstŽ 2001; трохи виходить за межі змотування — «скручування в рулон, клубок тощо», але вже щільність намотування — лише «частка маси продукту, намотаного в рулон, у його об’ємі»; див. також намотування (можливо, у клубок чи котушку?) щільність TekstŽ 2001, але цього терміна там немає... Хоча спіраль — 2. «дріт, скручений у витки, зігнутий» AiškElTŽ, але спіральна нитка розжарення — «нитка розжарення, намотана спіраллю», нитка розжарення з подвійною спіраллю — «спіральна нитка розжарення [,] вдруге намотана спіраллю більшого розміру»; лише коли спіраль зроблена не з дроту, а зі стрічки, її можна намотувати: намотане стрічкове осердя — «осердя зі стрічок магнітом’якого матеріалу, намотаних спіраллю, <...>» AiškElTŽ. (Об)виток (і котушку) у текстильній справі та електротехніці загалом виконують однаково, але в текстильній справі системно використовують і звивання. Чому в електротехніці мало б бути намотування? Це наслідок незавершеного впорядкування цієї мікросистеми електротехнічної термінології. З багатого матеріалу, запропонованого мені доц. д-ром Стасисом Жебраускасом (за що щиро дякую; повністю залишаю його старанному збирачеві), видно, що в міжвоєнний період уживали обертання намотування, а в повоєнний замість обертання почали вживати точніший, системніший термін обвиток, але й тоді системи не досягли — залишилося намотування обвитку. Тепер намагаються пояснити, що звивання обвитку неодмінно означатиме поздовжню деформацію дроту — скручування, тобто його пошкодження. Але чому виготовлення обвитку в електротехніці (на котушці, осерді тощо) можна (і треба!) розглядати як звивання ниток, мотузок, канатів у термінологічному сенсі (у діалектах — також як скручування)? Чи скрутиться електротехнічний обвиток, залежить не від слова (якщо хтось розумів би його ще й діалектно, а не термінологічно), а від потреби та відповідної їй технології. Якщо хтось, відмотуючи вручну з котушки, скрутить дріт чи кабель, то винне не слово, а незграбність дії. Слово вже термінологізувалося — тут мотузку треба забути. Отже, усе з’ясувавши й зрозумівши, можемо без побоювань уживати системне словосполучення звивання обвитку. ВИСНОВКИ У живій мові (діалектах) словам крутити — згинати, крутити — звивати, звивати — намотувати властиві синонімія та полісемія (LKŽ упорядковано не найкращим чином) — звичайні й міждіалектні. Семантичні колізії їхніх похідних ще значніші. У міждіалектному просторі все це залишається непорушним і можливим. Однак перед обличчям літературної мови постають суперечності — і як неусунена двозначність, і як недостатня розрізнювальна здатність, і як брак системності; усі ці недоліки ще більше посилюються похідними, утвореними в різний час без належної обачності. Нормативний DŽ тут також не виявляється помічним. Terminologija | 2006 | 13 59 Звичайною та міждіалектною. Семантичні колізії їхніх похідних ще значніші. У міждіалектному просторі все це залишається непорушним і можливим. Однак перед обличчям літературної мови постають суперечності — і як неусунена двозначність, і як недостатня розрізнювальна здатність, і як брак системності; усі ці недоліки ще більше посилюються похідними, утвореними в різний час без належної обачності. Нормативний DŽ тут також не виявляється помічним. Під час їх термінологізації і — меншою мірою — творення нових слів необхідно дотримуватися принципів безсинонімності й однозначності термінів, а також системності. У цьому випадку для термінологічного аналізу необхідні визначення. Неважко помітити загальний напрям розмежування згаданих синонімів: крутити — «змушувати нитку, мотузку, канат тощо рухатися обертом навколо поздовжньої осі, деформуючи її, надаючи їй скручення»; звивати — «звивати нитку, мотузку, канат, дріт тощо в котушку, на вісь тощо»; намотувати — «згортати двовимірний предмет навколо уявної осі в рулон або на вал у сувій». Крім того, потрібне ще одне значення: — «складати з кількох ниток складну нитку або з кількох прутів — мотузку». Вираження цього значення (особливо виготовлення мотузки), досить різноманітне і в діалектах, і в неспеціальній літературній мові, у термінології системно може передаватися лише словом крутити (а діалектні слова звивання і обвивання для мотузки тут замінюються також словом живої мови прут). Несистемне електротехнічне намотування обвитку неодмінно слід замінити на звивання обвитку. Думка, що звивання тут передбачало б неприпустиме скручування дроту, зовсім безпідставна: скрутиться дріт чи ні — залежить від дії та точності її виконання, а не від слова звивання; до того ж його вже слід розуміти як термінологізоване — електротехнічне, а не мотузкове. ŠALTINIAI AiškEITŽ – Aiškinamasis elektrotechnikos terminų žodynas (rengiamas). DŽ 1972 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. DŽ 1993 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius. GK – Gimtoji kalba (žurnalas). LKŽ I, 1968 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius. LKŽ IV 1957 – Lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius. LKŽ IX 1973 – Lietuvių kalbos žodynas 9, Vilnius. LKŽ XI 1978 – Lietuvių kalbos žodynas 11, Vilnius. LKŽ XIV 1986 – Lietuvių kalbos žodynas 14, Vilnius. LKŽ XVII 1996 – Lietuvių kalbos žodynas 17, Vilnius. LKŽ XVIII 1997 – Lietuvių kalbos žodynas 18, Vilnius. LKŽ XIX 1999 – Lietuvių kalbos žodynas 19, Vilnius. SinŽ 1980 – Lyberis A. Sinonimų žodynas, Vilnius. TekstŽ 2001 – Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas. Moksl. red. A. Vitkauskas, Kaunas. 60 Jonas Klimavičius | Sukti, vyti, vynioti ir jų vedinių sinonimija... LITERATŪRA Gaivenis K. 1997: Terminizacija ir determinacija. – Terminologija 4, 4–7. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius. Kaulakienė A. 2001: Terminizacija: semantiniai dariniai ir vertiniai. – Terminologija 8, 28–32. Keinys S. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius. Klimavičius J. 1996: Nuo liaudies terminijos prie mokslinės. – Terminologija 3, 4–25. Kvašytė R. 2005: Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai. Lans... G. 1989: Literatūros istorija. – Poetika ir literatūros estetika 2, 139–165. SYNONYMY AND POLYSEMY OF SUKTI, VYTI, VYNIOTI, THEIR DERIVATIVES IN THE LIVING LANGUAGE AND ATTEMPTS AT THEIR NORMALIZATION AND TERMINOLOGIZATION Synonymy and polysemy are characteristic features of the living language words (dialectisms) sukti – riesti, sukti – vyti, vyti – vynioti both in common language and in dialects and in the Lithuanian Language Dictionary (LKŽ) it is not arranged properly. Semantic collisions of their derivatives are even greater. In dialects such a situation is possible. Common language faces contradictions in the forms of uneliminated ambiguity, poor distinctiveness and insufficient systematicality. All these shortcomings are compounded by inappropriate derivatives created during various periods. The normative Dictionary of Modern Lithuanian (DŽ) is no help in this case. When such words are being terminologized and neologisms are being created it is necessary to take into account non-synonymy, monosemy and systematicality of terms (this is slightly less important in the case of neologisms). Definitions are essential for terminological analysis. It is quite simple to view the direction in which earlier mentioned synonyms separate: sukti (spin, wind) – “to make move while deforming around longitudinal axis when making a thread, string, rope, cable, etc.”; vyti (coil, reel, wind) – “to reel up or whip or role around the axis a thread, string, rope, cable, lead, wire, etc.”; vynioti (wind, roll, wrap, twine) – “to bend a two-dimensional thing around the imaginary axis or to wind it on a roll”; In addition, one more meaning is necessary – “to make a compound thread or a rope from several threads”. Expression of this meaning (especially of rope making), which varies both in dialects and in common, but not special language, could be systematic only in the case of sukti. Dialectisms vija and apvija (of the rope) are replaced by šaka. Non-systematic term of electrical engineering apvijos vyniojimas (coiling of a winding) ought to be replaced by apvijos vijimas. The opinion that vijimas would presuppose impermissible susisukimas (twine) of a wire is groundless: if a wire coils it depends not on the word vijimas, but on the operation and its precise execution. Gauta 2006-10-02 Jonas Klimavičius Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 E. paštas [email protected] Terminologija | 2006 | 13 61