Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai

Литовські медичні терміни Вінцаса Кудірки До 150-х роковин від дня народження Вінцаса Кудірки Майже кожен крок людини пов’язаний зі згадкою про здоров’я. Лише про дорогі речі ми часто згадуємо. В. Кудірка. Варпас PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови X Наприкінці IX ст., із виникненням руху литовського національного відродження, прискорилося видання литовськомовних друкованих видань. Побільшало популярних медичних брошур і статей у газетах та календарях. Про здоров’я і лікування людей просвітлювали видатні литовські лікарі та громадські діячі Юозас Багдонас (1866–1956), Йонас Басанавічюс (1851–1927), Казіс Грінюс (1866–1950), Стасіс Матулятіс (1866–1956), Адамас Скетяріс (1859–1916), Йонас Шлюпас (1861–1944), Антанас Вілейшис (1856–1919) та ін. Серед них був і доктор Вінцас Кудірка (1858–1899). Йонас Стаугайтіс (1868–1952), який знав В. Кудірку ще з часів навчання на медичному факультеті Варшавського університету, писав, що В. Кудірка був досвідченим лікарем, працював із сучасними медичними інструментами, збирав медичну літературу, постійно читав медичні газети польською та російською мовами. З творів В. Кудірки Й. Стаугайтіс уклав перелік вимог, які той висував «до лікарів загалом і до литовських лікарів особливо» (Staugaitis 1925: 43). В. Кудірка проголошував такий ідеал лікаря: «Лікар має бути чесним, не шахраєм і не визискувачем, коректним колегою, добре озброєним медичними знаннями, не замикатися в одній вузькій лікарській спеціальності, а бути достатньо освіченим і в інших галузях науки, палким патріотом, ревним просвітителем народу й будителем національної свідомості у своєму народі» (Staugaitis 1925: 43). Сам В. Кудірка був саме таким лікарем. У галузі медицини В. Кудірка опублікував небагато — у газеті Варпас під псевдонімом «Слуга гігієни» — чотири медичні статті з гігієни — 142 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai 1889 року — «Чай», «Кава» і «Тютюн», а 1895 року — «Алкоголь і алкоголізм». За словами Й. Стаугайтіса, «усі ці статті написані дуже живою та образною мовою, зрозумілою і доступною широкому загалу», і хоча вони написані досить давно, проте «нітрохи не суперечать сучасній гігієнічній науці про ці речі» (Staugaitis 1925: 33). Слід зазначити, що за часів редагованого В. Кудіркою Varpo видавалася лише популярна медична література, і ці його статті були написані для простих людей. Розглянуті медичні статті В. Кудірки — лише невеликий епізод його широкої громадської та культурної діяльності. Об’єктом цієї статті описового характеру є медичні терміни литовського походження1, які становлять трохи більше двох третин (70%) усіх медичних термінів у згаданих статтях В. Кудірки. Отже, найбільше серед них медичних термінів литовського походження. Дві п’ятих (40%) цих термінів уживаються в сучасній мові медичної науки; щоправда, деякі з них відрізняються написанням, а складені терміни — порядком компонентів. Це: 1) назви частин тіла й органів, а також рідин, які вони виробляють: око2 VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 10 152, VrpKdr 1889 1 8, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1895 9/10 155, VrpKdr 1895 11 174, сльоза VrpKdr 1889 4 60, вухо VrpKdr 1889 3 41, рот VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 3 40, зуб VrpKdr 1889 11 168, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, голова VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 10 153, VrpKdr 1889 11 168, VrpKdr 1895 11 175, головний мозок VrpKdr 1889 10 153, VrpKdr 1889 1 9, горло VrpKdr 1889 10 152, судина VrpKdr 1889 9 139, нирки VrpKdr 1895 9/10 157, лоб VrpKdr 1889 3 41, печінка VrpKdr 1895 9/10 156, нога VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1895 9/10 156, кров VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 10 152, VrpKdr 1895 9/10 156, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 11 168, груди VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 10 152, тіло VrpKdr 1889 1 Крім медичних термінів литовського походження, В. Кудірка вживав запозичення та терміни змішаного походження (однослівні гібриди й складені терміни з компонентами різного походження). Запозичення у статтях В. Кудірки становлять 20 відсотків усіх термінів. Чимало серед них міжнародних слів, які вживаються й нині, наприклад: алкоголізм, бактерія, декстрин, фізіологія, галюцинація, гігієна, ідіотизм, кофеїн, конвульсія, медицина, нікотин, патологія, протеїн, психіатр, психіатрія, пульс, цинга, танін, терапія та ін. Найменше термінів змішаного походження (лише 10%), наприклад: стінка артерії, хронічне запалення, нервова система, ефірна олія, катар шлунка, статевий орган, магнієва сіль, тканина організму, психічна хвороба, рефлекторна чутливість, тютюнове запаморочення, тютюнове сп’яніння, зооподібні галюцинації та ін. 2 Терміни наведено в автентичному написанні (в алфавітному порядку), у формі називного відмінка однини, яку в більшості випадків відновлено. Terminologija | 2008 | 15 143 3 40, дихальні шляхи VrpKdr 1889 10 152, губа VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139, ніс VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 3 40, шкіра VrpKdr 1895 9/10 157, селезінка VrpKdr 1895 9/10 156, живіт VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1895 9/10 157, пахва VrpKdr 1889 3 41, рука VrpKdr 1895 11 174, VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, член [? -ys] VrpKdr 1895 9/10 156, слина VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 8 120, мокротиння VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 10 152, обличчя VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1895 9/10 156, щелепа VrpKdr 1889 3 41, кишка VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41; неспокій VrpKdr 1889 3 41, здоров’я VrpKdr 1889 1 8, VrpKdr 1889 3 40, VrpKdr 1889 11 168, слинотеча VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, позіхання VrpKdr 1889 3 41. Деякі терміни як у тих самих, так і в різних статтях В. Кудірки писалися неоднаково. Така варіативність написання загалом була однією з характерних ознак періодичної преси кінця XIX — початку XX ст. (Palionis 1995: 238), наприклад: горілка VrpKdr 1889 11 168 / горілка VrpKdr 1895 11 173, VrpKdr 1895 9/10 155, язик VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139 / язик VrpKdr 1889 3 41, легені VrpKdr 1889 10 152 / легені VrpKdr 1889 10 152, VrpKdr 1889 1 8, VrpKdr 1889 9 139 / легені [? -iai] VrpKdr 1889 3 40 / легені VrpKdr 1895 9/10 156, мозок VrpKdr 1889 4 61, VrpKdr 1889 11 168 / мозок VrpKdr 1895 9/10 156, VrpKdr 1889 2 25, серце VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 10 152 / серцями VrpKdr 1895 9/10 156, нутрощі VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 9 139 / нутрощі VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1895 9/10 156. У сучасній медичній мові в статтях В. Кудірки трапляється чимало медичних термінів литовського походження, які нині вже не вживаються, — вони становлять три п’ятих (60%) усіх термінів. В. Кудірка вживав чимало литовських назв частин тіла й органів (анатомічних термінів), які не закріпилися в сучасній медичній термінології. Це білок ока, слізний канал, тканина, ясна, нерв, згусток, судина, сполучна оболонка, зіниця, очеревина, оболонка, сальні залози, слизова оболонка, сік. Усі ці слова наведено в LKŽ у значеннях, у яких їх уживав В. Кудірка; до більшості з них записано ілюстративні приклади з названих статей В. Кудірки. Деякі з цих слів уживаються в живій мові (білок, канал, мозок, згусток, сальні залози), інші могли бути тогочасними неологізмами. Й. Пальоніс, який досліджував мову Varpo, вважав словами-новотворами В. Кудірки jungplonė, slidplonė, sunkė. На думку дослідника, це були невдалі з погляду словотвору й семантики новотвори, які не закріпилися в лексиці литовської літературної мови ні в той час, ні пізніше (Palionis 1952: 238–239). Тож про згадані анатомічні терміни з медичних праць В. Кудірки поговоримо докладніше. Частину зовнішньої фіброзної оболонки очного яблука називали терміном білок ока, наприклад: «Однак увесь організм такої людини свідчить про отруєння тютюном4. обличчя і б і л к и о ч е й5 пожовклі, тіло виснажене, млявість і 4 Тут і в інших місцях оригіналу терміни надруковано курсивом. 5 У цьому та інших реченнях В. Кудірки терміни розрядженим шрифтом подає авторка цієї статті. Terminologija | 2008 | 15 145 «млявість під час фізичної та розумової праці» VrpKdr 1889 3 41. За даними LKŽe, baltymas «біла частина ока» відоме з живої мови — у Ґружаї (Пасвальський р-н), Шеті (Кедайнський р-н); його вживав К. Сирвідас. У сучасній мові медичної науки прийнято термін П. Авіжоніса odena (лат. sclera), однак у розмовній мові вживається також білок ока. Слізний каналець (лат. canaliculus lacrimalis) називали терміном слізний канал, напр.: «Пристрастився тепер до тютюну, закупорилися с л і з н і к а н а л и, безперервно течуть сльози й сверблять очі» VrpKdr 1889 4 60. LKŽe слово канал «канал, ринва» запозичено з народної мови — Жиліняй (Варенський р-н), Ілакіай (Скуодаський р-н), Рауденай (Шяуляйський р-н), Куршенай (Шяуляйський р-н). У значенні «тканина» (лат. tela) В. Кудірка вживав термін auda — auda VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 8 120, тканина тіла VrpKdr 1889 1 9, тканина легень VrpKdr 1889 9 139, наприклад: «Коли поживні речовини перетравлюються, тобто не витягують із них потрібних для себе частин до тканин, перетравлення відбувається в кількох місцях: спочатку одне місце підготовляє поживу відповідно до другого, друге — до третього і т. д.» VrpKdr 1889 8 120. Слово auda у значенні «тканина» в LKŽe не засвідчене в живій мові. Ясна (лат. gingiva) називали складеним терміном зубний мозок — зубний мозок VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, запалення зубного мозку VrpKdr 1889 3 41, наприклад: «Спершу вони гадали, що цинга спричиняє хворобу цингу (scorbutus), яка вражає з у б н и й м о з о к, але переконалися, що тютюн зовсім не лікує цієї хвороби» VrpKdr 1889 3 41; уживався також однослівний термін мозок, наприклад: «[...] але й кращі зовнішні ліки не вилікують м о з к у від цинги [...]» VrpKdr 1889 3 41. Слово smegenys «ясна» вживається в живій мові — у LKŽe наведено приклади вживання з Баготосіос (Маріямпольський р-н), Бартнінкая (Вілкавішський р-н), Юрбаркаса, Лукшяй (Шакяйський р-н). Нерв (лат. nervus) називали литовським терміном dirgsnė — dirksnės VrpKdr 1889 10 153, VrpKdr 1889 2 25, смакові нерви VrpKdr 1889 3 41, тонкі нерви VrpKdr 1889 4 60, подовження нервів VrpKdr 1889 1 9, наприклад: «Вживаючи мало кави раз на день, особливо після їжі з м’ясом, ми не завдаємо організму жодної шкоди, лише спокійно збуджуємо активність н е р в і в, проганяємо сон і невдоволення думками, так само, як вживаючи чай» VrpKdr 1889 2 25. Уживався й запозичений термін nervas, який є залежним компонентом складеного терміна нервова система VrpKdr 1895 9/10 157, однак В. Кудірка частіше вживав термін система нервів VrpKdr 1889 11 168. Це слово з письмових джерел — у LKŽe наведено лише один ілюстративний приклад dirgsnės «нерв» із 146 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai Із творів В. Кудірки. Він уживав також похідне dirgsninis, -ė – хвороби нервів VrpKdr 1889 10 153, VrpKdr 1889 11 168, нервове серцебиття VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 1 9, наприклад: «Бідолахи, ці робітники легко хворіють на різні н е р в о в і х в о р о б и […]» VrpKdr 1889 11 168, «[…] кави ще більше слід остерігатися при […] н е р в о в о м у с е р ц е б и т т і […]» VrpKdr 1889 2 25. У LKŽe при цьому похідному записано лише dirgsninės ligos (термін В. Кудірки). Залозу (лит. glandula) В. Кудірка називав термінами grumulas і gru-mulėlis – grumulėliai VrpKdr 1889 8 120, підшлункова залоза VrpKdr 1889 8 120, потові залозки VrpKdr 1889 3 41, слинні залозки VrpKdr 1889 8 120 / seiliu grumutėlei6 VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 3 41, наприклад: «[…] тютюн подразнює язик і смакові нерви, а через це подразнює с л и н н і з а л о з к и, які тоді не шкодують свого гніву; […]» VrpKdr 1889 3 41. За даними LKŽe, grumulas у значенні «залоза» — слово живої мови, зафіксоване в Гружю (район Пасваліса) та Свядасах (район Анікщяй). Крім того, у словнику наведено ілюстративний приклад із статті В. Кудірки з термінами потові залозки, слинні залозки. У значенні «кровоносні судини» (лат. vas sanguineum) вживалися терміни indas ir indelis – kraujo indai VrpKdr 1895 9/10 156, VrpKdr 1889 9 139, кров’яні судинки VrpKdr 1889 4 61, легеневі судини VrpKdr 1889 9 139, наприклад: «К р о в о н о с н і с у д и н и не залишаються неушкодженими» VrpKdr 1895 9/10 156, «Чхання струшує мозок, і через це може лопнути к р о в ’ я н а с у д и н к а» VrpKdr 1889 4 61. У LKŽe значення слова indas «канал, судина» не засвідчене в народній мові; це слово в зазначеному значенні внесено лише на підставі праць П. Матульоніса та інших письмових джерел (рш). Зменшена форма indelis (термін тоненькі судинки VrpKdr 1895 9/10 157) могла означати найдрібнішу кровоносну судину — капіляр, наприклад: «Шкіра алкоголіків суха, а на її поверхні розширені т о н е н ь к і с у д и н к и» VrpKdr 1895 9/10 157. Слизову оболонку ока В. Кудірка називав jungplone (термін запалення сполучної оболонки VrpKdr 1889 10 152), наприклад: «Якщо очі часто подразнюватимуться димом, може виникнути запалення очей (запалення j u n g p l o n e s – conjunctivitis), яке може затягнутися й спричинити в очах усі погані наслідки цієї хвороби» VrpKdr 1889 10 152. У LKŽe термін junglonė «сполучна оболонка; кон’юнктива» наведено лише за медичними працями В. Кудірки. Нині офіційний литовський термін — junginė (лат. conjunctiva), а його міжнародний відповідник — кон’юнктива. 6 Найімовірніше, це друкарська помилка (має бути grumulėlei). Terminologija | 2008 | 15 147 Зіницю ока (лат. pupilla) названо терміном лялечка (термін розширення зіниць7 VrpKdr 1889 3 41), наприклад: «Ось ознаки сильного отруєння нікотином: неспокій, тремтіння, запаморочення, пече й гаряче під грудьми; невдовзі потому — слабкість, блювання, кольки, блідість тіла, холодний піт, біль у чолі, розширення зіниць в очах, дзвін у вухах і сплутаність свідомості; [...]» VrpKdr 1889 3 41. LKŽeлялечка «зіниця ока» наведено лише за письмовими джерелами (рш). У значенні «очеревина» В. Кудірка вживав термін pilvapl onė, наприклад: «О ч е р е в и н а також дуже часто хворіє від алкоголю» VrpKdr 1895 9/10 156. У LKŽe pilvapl onė у значенні «очеревина (peritoneum)» зафіксовано лише в статті В. Кудірки, отже, це могло бути створений ним термін. У сучасній медичній мові вживається литовський термін pilvaplėvė (лат. peritoneum). Оболонку (лат. membrana) називали терміном plonė — plonė VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 8 120 / plonė VrpKdr 1889 9 139, оболонка ока VrpKdr 1889 10 152, оболонка піднебіння VrpKdr 1889 4 60, оболонка носа VrpKdr 1889 4 60 (середня оболонка носа VrpKdr 1889 4 60), оболонки навколо серця VrpKdr 1895 9/10 156, оболонки живота VrpKdr 1889 8 120, оболонки мозку VrpKdr 1895 9/10 156, наприклад: «О б о л о н к а о к а дуже ніжна; частинки вугільного диму ріжуть її, і вона, подразнена, наповнюється кров’ю — через це очі червоніють» VrpKdr 1889 10 152, «Через о б о л о н к у н о с а, як зазвичай через усі о б о л о н к и, у кров може проникнути отруйна р і д и н а т ю т ю н у8» VrpKdr 1889 4 60. Однак у деяких джерелах значення терміна В. Кудірки plonė різняться. Наприклад, у згаданому «Словничку рідкісних слів» у творах В. Кудірки Raštų зазначено, що plonė — це слизова оболонка (Kudirka 1990: 928), а в LKŽe plonė наведено у значенні «плівка верхнього шару шкіри» (подано два ілюстративні приклади зі статей В. Кудірки). У «Словничку новотворів» своєї дисертації Й. Палюоніс plonę зафіксував у значенні «оболонка» (Palionis 1952: 336). Авторка цієї статті поділяє думку Й. Палюоніса. У значенні «залози людини, що виділяють соки, необхідні для травлення» В. Кудірка вживав термін saldmesės, наприклад: «П о д ш л у н к о в і з а л о з и п’яниць зовні мають білуваті, схожі на молочні краплі плями. Іноді вони збільшені, іноді розм’якшені, а часом трапляється й затвердіння, наче ріг» VrpKdr 1895 9/10 156. У LKŽe наведено кілька варіантів цього слова зі значенням «підшлункова залоза»: saldmeisė зі словника А. Юшки, Шацяй (район Скуодаса), saldmeisės із Кведарни 7 Можливо, це друкарська помилка (має бути lėliukiu). 8 Слово tabakas в оригіналі розріджене. 148 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai (Шилальський р-н), у Гегренах (Плунгеський р-н), у говірках північно-східних дунінінків, у Векшнях (Мажейкяйський р-н), saldmeisiai із говірок північно-східних дунінінків, солодке м’ясо із «Словника литовської мови» Ґ. Г. Ф. Нессельмана (1851), saldmėsė зі словника Ф. Куршайтіса і saldmėsės зі «Словника литовської писемної мови» М. Нідермана, А. Сенна, Ф. Брендеріса й А. Саліса (1932–1968). Поряд зі словом saldmėsės записано лише один ілюстративний приклад зі статті В. Кудірки. Крім saldmesių, він уживав і сучасний термін підшлункова залоза (лат. pancreas). Пропонували вживати салдмесе як офіційний медичний термін на позначення залози pancreas. У статті «Підшлункова залоза і селезінка», опублікованій 1965 року в журналі «Охорона здоров’я», мовознавець Й. Паулаускас і біологи П. Шивіцкіс та Й. Казлаускас пропонували називати латинський pancreas словом салдмесе і відмовитися від каса, оскільки, мовляв, воно й так має багато омонімів (Шивіцкіс, Казлаускас, Паулаускас 1965: 50). На позначення слизової оболонки, якою вкриті деякі частини внутрішніх органів (горла, піднебіння, живота), В. Кудирка вживав термін слидплоне – слидплоне живота VrpKdr 1895 9/10 156, слидплоне горла VrpKdr 1895 9/10 156, слидплоне піднебіння VrpKdr 1895 9/10 156, наприклад: «Нежить горла від алкоголю, що проявляється зміною голосу, відомий кожному; кров’ю наповнюється с л и д п л о н е п і д н е б і н н я і г о р л а» VrpKdr 1895 9/10 156. У LKŽe слово слидплоне «гладка, рівна шкіра» зафіксовано за словником А. Куршайтіса «Литовсько-німецький словник» (1968–1973), але ілюстративного прикладу не наведено. Виявляється, слидплоне значно раніше, у 1895 році, вживав В. Кудирка. У сучасній медичній мові офіційним терміном є слизова оболонка (лат. tunica mucosa). Кровоносну судину, якою кров тече від серця (лат. arteria), В. Кудирка називав сунке – сунькес VrpKdr 1889 9 139, вержимас сунькесе VrpKdr 1889 1 9, наприклад: «Тканини людського організму живить кров: проте, проходячи від лівої частини серця крізь с у н ь к е с, [...]» VrpKdr 1889 9 139. У LKŽe сунькес «артерії» наведено лише один ілюстративний приклад зі статті В. Кудирки. Ці кровоносні судини В. Кудирка називав також запозиченим словом артериос (термін стінки артерій VrpKdr 1895 9/10 156), який у сучасній медичній мові є офіційним терміном. Кровоносну судину, якою кров тече до серця (лат. vena), В. Кудирка називав терміном ширшого значення гисла (звузив його значення), наприклад: «[...] ця зіпсована, непридатна для живлення тканин темна кров потрапляє в інші кровоносні судини, у г и с л а с [...] і через них вливається в праву частину серця [...]» VrpKdr 1889 9 139. У LKŽe слово гисла у значенні «вени» не зафіксовано. Тепер гисла є ваз, а цю кровоносну судину називають міжнародним терміном вена. Terminologija | 2008 | 15 149 В. Кудирка утворив терміни на позначення крові, що тече артеріями та венами. Кров, що тече артеріями, він називав терміном сункинис крауяс VrpKdr 1889 9 139, а кров, що тече венами, — гислинис крауяс VrpKdr 1889 9 139, наприклад: «[...] кров [...] доставляє тканинам потрібний їм дегіс, від чого кров червона (с у н к и н и с к р а у я с) [...]» VrpKdr 1889 9 139, «[...] темна кров потрапляє в інші кровоносні судини, у гисли (г и с л и н и с к р а у я с) [...]» VrpKdr 1889 9 139. У LKŽₑ до похідного слова сункинис «артеріальний» наведено лише один ілюстративний приклад зі статті В. Кудирки — сункинис крауяс. Отже, це могло бути терміном В. Кудирки, як і термін гислинис крауяс (у словнику похідне слово гислинис зафіксовано в інших, немедичних значеннях). Нині вживають терміни артеріальна кров і венозна кров. Не всі назви хвороб, їхніх ознак, патологічних станів та інших пов’язаних із медициною понять литовського походження, уживані В. Кудиркою, збереглися в сучасній медичній мові, наприклад: апякимас «сліпота» VrpKdr 1889 4 61, галвос апквайтимас VrpKdr 1889 3 41 / апквайтимас галвос VrpKdr 1889 10 153, дегіс «кисень» VrpKdr 1889 9 139, галвос сопімас VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 3 41, кактос сопімас VrpKdr 1889 3 41, клеёїімас VrpKdr 1895 9/10 157, санарю бева́лда VrpKdr 1889 3 41 / бева́лда санарю VrpKdr 1889 3 41 тощо. Нежить у медичних працях В. Кудирки мав ширше значення. По-перше, ним називали запалення слизової оболонки носа (термін нежить носа VrpKdr 1889 4 60), наприклад: «За тривалого вживання тютюну⁹ з’являється н е ж и т ь н о с а, [...]» VrpKdr 1889 4 60. Таке значення цього терміна в сучасній мові медичної науки. По-друге, терміном нежить називали також запалення слизової оболонки інших органів — ротової порожнини, горла, дихальних шляхів, живота, легень, шлунка — простий шлунковий нежить VrpKdr 1895 9/10 156, нежить (catarrhus) ротової порожнини VrpKdr 1889 3 41, нежить горла VrpKdr 1895 9/10 156, нежить (catarrhus) живота VrpKdr 1889 3 41 / нежить живота VrpKdr 1889 9 139, нежить легень VrpKdr 1889 10 152, затяжний нежить живота VrpKdr 1889 9 139, затяжний нежить легень VrpKdr 1889 9 140 / затяжний нежить легень VrpKdr 1889 9 139, затяжний нежить дихальних шляхів VrpKdr 1895 9/10 156, наприклад: «[...] майже всі курці мають н е ж и т ь ж и в о т а» VrpKdr 1889 9 139, «Сажа, як шкідлива речовина, не запрошена гостя, подразнює горло й легені — з’являється кашель, н е ж и т ь л е г е н ь з усіма наслідками» VrpKdr 1889 10 152. Як нежить 9 Слово taboka в оригіналі надруковано розрядженим шрифтом. 150 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai Синонім В. Кудирка вживав також запозичення kataras (терміни kataras pilvo VrpKdr 1889 1 9, kataras žarnų VrpKdr 1889 1 9). У LKŽe для слова sloga у цьому значенні записано лише два ілюстративні приклади — з творів Г. Петкевичайте-Біте та зі Словника литовської писемної мови М. Нідермана, А. Сенна, Ф. Брендеріо й А. Саліса, а форма множини slogos «запалення слизової оболонки іншого органа» поширена й у живій мові — у Жемале (Мажейкяйський р-н), Байсогалі (Радвілішкіський р-н), у говірках північно-східних дзукських діалектоносіїв. У сучасній мові медичної науки вживається адаптований латинський термін kataras та його литовський відповідник запалення слизової оболонки (лат. catarrhus). У статті 1889 року про вплив чаю на організм людини поряд із терміном styris В. Кудирка записав латинський відповідник tetanus, який у сучасній медичній термінології має два значення — «правець» і «тривале скорочення м’яза». З огляду на контекст статті можна сказати, що styrį автор, найімовірніше, вжив не в значенні «правця (інфекційної хвороби, спричиненої правцевою клостридією)», як зазначено в LKŽe, а в другому значенні tetanus, наприклад: «Людину й нині від більшої дози не хапає с т и р і с (tetanus), а лише посилюється рефлекторна чутливість [...]» VrpKdr 1889 1 9. Родовими компонентами складених термінів, що називають хвороби, у статтях В. Кудирки є іменники в родовому відмінку, наприклад: dvasios ligos VrpKdr 1895 9/10 157, kepenų ligos VrpKdr 1895 9/10 156, liežuvio ligos VrpKdr 1889 9 139, однак він уживав і прикметник із суфіксом -inis. Наприклад, хворобу легень (лат. pneumopathia) В. Кудирка називав терміном plautinė liga VrpKdr 1889 9 139 / plautinė liga VrpKdr 1889 10 152, наприклад: «До ослаблених легень згодом приєднуються різні л е г е н е в і х в о р о б и» VrpKdr 1889 9 139. За даними LKŽe, прикметник plautinis «пов’язаний із легенями» відомий із живої мови — plautinė dž̌iova (Паланга); його вживав у своїх працях лікар В. Лашас (механізм легеневого дихання). Термін plautinės ligos у згаданому словнику зафіксовано лише зі статті В. Кудирки. Аналогічно утворений уже згаданий термін dirgsninės ligos. Травлення (лат. digestio) В. Кудирка назвав терміном žlebčiojimas (уживався також варіант žlebčiojimas) — žlebcziojimas VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 8 120, sužlebcziojimas VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 3 41, stoka žlebcziojimo skystimu VrpKdr 1889 9 139, žlebčiojimo keliai VrpKdr 1895 9/10 156, наприклад: «Слина є необхідною речовиною для т р а в л е н н я їжі» VrpKdr 1889 8 120, «За тривалого вживання спиртних напоїв насамперед псуються ш л я х и т р а в л е н н я» VrpKdr1895 9/10 156. У LKŽe ілюстративний приклад до слова žlebčiojimas (: žlebčioti) у значенні «перетравлювати» взято лише з Terminologija | 2008 | 15 151 A. Lalia Lietuviškos ir angliškos kalbų žodyno (1915), iš gyvosios kalbos šis žodis nepaliudytas. Taigi žlebčiojimą „virškinimo“ reikšme V. Kudirka buvo pavartojęs anksčiau. LKŽe variantas žlebčiojimas ta pačia reikšme įdėtas iš V. Kudirkos straipsnio, taip pat ir sužlebčiojimas. Для позначення дози (лат. dosis) В. Кудирка шукав литовський відповідник — уживав термін duosnė – dūsnė VrpKdr 1889 1 9, didelė dūsnė (dosis) VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, maža dūsnė VrpKdr 1889 1 9, mirtina dūsnė VrpKdr 1889 1 9, наприклад: «Тому й в е л и к і д о з и кави слід вважати отрутою, так само як алкоголю й тютюну» VrpKdr 1889 2 25. За даними LKŽe, слово duosnė у живій мові не зафіксоване, а в значенні «доза» його вжив В. Кудирка. Як це заведено серед лікарів, у своїх статтях В. Кудирка поряд із деякими литовськими медичними термінами подавав латинські відповідники, наприклад: džiova (phthisis) VrpKdr 1889 10 152, išputimas plaučių (emphysema) VrpKdr 1889 10 152, kasa (pancreas) VrpKdr 1889 8 120, uždegimas jungplonės (conjunctivitis) VrpKdr 1889 10 152, vėžys (carcinoma) VrpKdr 1889 4 60, vietinis žuvimas jautrumo (anaesthesia) VrpKdr 1889 4 60, vilkas10 (lupus) VrpKdr 1889 4 60 тощо. Такі вживані В. Кудиркою терміни, як szlapumas VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 2 25 («сеча»), limpanti liga VrpKdr 1889 10 153 («інфекційна хвороба»), gyvastis VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139 («життя»), myris (термін netikėtas myris VrpKdr 1889 4 61) («смерть») відображають загальне слововживання того часу — ці слова часто траплялися й у медичних працях інших лікарів, наприклад: «[...] тим часом хворому здається, що він уже втратить ж и т т я, але потім починає слинити, блювати, виділяє с е ч у й добре спорожнює кишківник — завдяки цьому виводиться багато нікотину, хворому стає легше й він засинає» VrpKdr 1889 3 41, «Поки організм чинить опір шкідливим мікроорганізмам, не піддається їм, не відкриває для них відповідного місця, заразна х в о р о б а не приєднається» VrpKdr 1889 10 153, «Зрештою, і саме чхання є досить небезпечним явищем: Фр. Гоффманн і Глазер виявили випадки н е с п о д і в а н о ї с м е р т і внаслідок витікання крові в мозку після сильного чхання [...]» VrpKdr 1889 4 61. 10 Хвороба, названа В. Кудиркою цим терміном, нині називається туберкульозом шкіри (лат. lupus vulgaris) (див. Kudirka 1990: 898). 152 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai ВИСНОВКИ 1. Писемна медична спадщина В. Кудірки невелика — лише кілька популяризаторських статей із гігієни, однак вони важливі як джерела з історії литовської медичної науки та литовської медичної термінології. 2. В. Кудірка намагався вживати литовські терміни — вони становлять найбільшу частину термінів у його медичних статтях. Крім того, чимало цих термінів є словами живої мови (це підтверджують дані LKŽe). Таке прагнення зрозуміле, адже він писав для простих людей. Частина термінів уживається й сьогодні, проте чимало з них не увійшли до сучасної медичної термінології. 3. Хоча В. Кудірка й не присвячував себе спеціально питанням медичної термінології, усе ж можна сказати, що він долучився до створення литовських медичних термінів. Не задовольняючись запозиченнями, він шукав литовські слова для позначення медичних понять і, можливо, деякі з них створив сам. За даними LKŽe та дисертації Й. Пальоніса Lietuvių literatūrinės kalbos normalizacija XIX a. pabaigoje (1880–1901), терміни jungplonė, pilvaplોનė, slidplonė, sunkė та ін. могли бути новотворами В. Кудірки. Однак ці терміни не прижилися в сучасній мові медичної науки. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА Hygijėjos tarnas. Hygijėna. I. Arbata. – Varpas, 1889, Nr. 1, 8–9. Hygijėjos tarnas. Hygijėna. II. Kava. – Varpas, 1889, Nr. 2, 25. Слуга Гігієї. Гігієна. III. Тютюн. – Varpas, 1889, № 3, 40–41; № 4, 60–61; № 8, 120; № 9, 139–140; № 10, 152–153; № 11, 168–169. Hygienos tarnas. Alkogolis ir alkoholizmas. – Varpas, 1895, Nr. 9/10, 155–157; Nr. 11, 173–175. ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА Kudirka V. 1990: Raštai 2, Vilnius. LKŽe: Словник литовської мови. – www.lkz.lt ME 1991: Medicinos enciklopedija 1, Vilnius. MedŽ 1980: Astrauskas V., Bizulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius. LITERATŪRA Palionis J. 1952: Lietuvių literatūrinės kalbos normalizacija XIX a. pabaigoje (1880–1901) [filologijos mokslų kandidato laipsnio disertacija], Vilnius, VUB RS, F 76–Ds 58. Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius. Staugaitis J. 1925: Dr. V. Kudirka kaip gydytojas, Kaunas. Šivickis P., Kazlauskas J., Paulauskas J. 1965: Kasa ir blužnis. – Sveikatos apsauga 2, 49–50. Terminologija | 2008 | 15 153 LITHUANIAN MEDICAL TERMS OF VINCAS KUDIRKA The rise of the movement of Lithuanian national rebirth at the end of the 19th century speeded up the publication of works in Lithuanian. Popular books, booklets, articles in newspapers and almanacs on various issues of medicine became more numerous. One of the doctors who was educating people on health issues was a famous Lithuanian public figure Vincas Kudirka (1858–1899). In Varpas magazine he published four articles in the field of hygiene – “Arbata” (“Tea”) (1889), “Kava” (“Coffee”) (1889), “Tabakas” (“Tobacco”) (1889) and “Alkoholis ir alkoholizmas” (“Alcohol and alcoholism”) (1895). This article deals with medical terms of the Lithuanian origin in the above-mentioned writings of Vincas Kudirka. Such terms comprise up to 70% of terms used by him. 40% of them are still being used (akis (eye), dusulys (shortness of breath), džiova (tuberculosis), gerklė (throat), gydymas (treatment), gydytojas (doctor), kraujas (blood), kudikis (baby), kvėpavimas (breathing), ligonis (patient), sveikata (health), vaistas (medication) and others) and 60% fell out of usage in modern language of medicine. Vincas Kudirka used quite a lot of Lithuanian names for body parts and organs, which did not take root in the language – akies baltymas ‘odena’ (white of the eyes), ašarinis takas ‘ašarų kanalėlis’ (tear duct), auda ‘audinys’ (tissue), dantų smegenys ‘dantenos’ (gums), dirgsnis ‘nervas’ (nerve), grumulas ‘liauka’ (gland), indas ‘kraujagyslė’ (blood-vessel), jungplonė ‘konjunktyva’ (conjunctiva), lėliukė ‘akies vyzdys’ (pupil), pilvaplonė ‘pilvaplėvė’ (peritoneum), plonė ‘plėvė’ (membrane), saldmėsės ‘kasa’ (pancreas), slidplonė ‘gleivinė’ (mucous membrane), sunkė ‘arterija’ (artery). All these words are given in Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of the Lithuanian language) in the meanings used by Kudirka and the majority of them have illustrative examples from the earlier-mentioned writings of Kudirka. There were also some Lithuanian names of diseases, their symptoms, medical conditions and other terms related to medicine used by Kudirka which did not take root in the language either, for instance apjakimas ‘apakimas’ (loss of sight), duosnė ‘dozė’ (dose), galvos sopimas ‘galvos skausmai’ (headache), gyvastis ‘gyvybė’ (life), limpanti liga ‘infekcinė liga’ (contagious disease), styris ‘tetan as, ilgalaikis raumens susitraukimas’ (tetanus), žlebčiojimas ‘virškinimas’ (digestion). Kudirka, like other doctors, used to give Latin equivalents next to some Lithuanian medical terms, for instance džiova (phthisis) (tuberculosis), kasa (pancreas) (pancreas), vilkas (lupus) (lupus) and other. Kudirka’s articles are important sources of the history of Lithuanian medical science and Lithuanian medical terminology. Kudirka contributed to the creation of Lithuanian medical terminology, though he did not make a special effort in this. The majority of the words he tried to use as medical were words of folk language. He was not content with borrowings, but was looking for Lithuanian equivalents to name medical concepts and created some Lithuanian medical terms as a result. According to the data from Lietuvių kalbos žodynas and Jonas Palionis thesis Lietuvių literatūrinės kalbos normalizacija XIX a. pabaigoje (1880–1901) (Normalization of the Lithuanian standard/literary language at the end of 19th century) (1952) terms jungplonė ‘konjunktyva’ (conjunctiva), pilvaplonė ‘pilvaplėvė’ (peritoneum), slidplonė ‘gleivinė’ (mucous membrane), sunkė ‘ar- 154 Palmira Zemlevičiūtė | Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai terija’ (artery), sunkinis kraujas ‘arterinis kraujas’ (arterial blood) and other terms could have been created by Kudirka, but they did not take root in the modern language of medicine. Gauta 2008-12-08 Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT–10308 Vilnius E. paštas: [email protected] Terminologija | 2008 | 15 155