Variantiniai statybos liaudies terminai „Lietuvių kalbos žodyne“

Варіантні народні будівельні терміни у «Словнику литовської мови» ROBERTAS STUNŽINAS Інститут литовської мови Варіантність — властивість мови, пов’язана з відхиленням від ізоморфної відповідності одиниць змісту й форми, що не порушують цілісності мовної одиниці (Сложеникина 2005: 8). Це здатність мови утворювати різновиди тієї самої мовної одиниці на різних мовних рівнях (фонетичному (і орфографічному), акцентологічному, граматичному, лексичному) (КРусР 2003: 104). З історичного погляду варіантність є наслідком розвитку мови, контактів між різними мовними сферами (діалектною, розмовною, професійною мовою тощо) та різноманітних внутрішніх системних чинників (КРусР 2003: 104). Варіювання особливо характерне для народної термінології, яка формувалася протягом тривалого часу, вживалася в різних місцевостях Литви й зазнавала впливу різноманітних мовних чинників. Šiame straipsnyje nagrinėjama Lietuvių kalbos žodyne (LKŽe 2005) statybos liaudies terminija, t. y. specialius statybos vaizdinius ar sampratas įvardijantys gyvosios kalbos žodžiai. Viena pagrindinių liaudies terminų skiriamųjų ypatybių yra tai, kad, skirtingai nei mokslo, liaudies terminai įvardija ne kartu su mokslu atsiradusias specialiąsias sąvokas, o specialius vaizdinius ar sampratas (plg. Гринев 1993: 48), liaudies terminiją nuo mokslo terminijos skiria mažesnis reikšmių ir vartojimo griežtumas (Klimavičius 1996: 6). Straipsnio tikslas – išsiaiškinti vyraujančius statybos liaudies terminų varijavimo atvejus ir parodyti varijavimo įvairovę. Remiantis Dabartinės lietuvių kalbos žodynu (DŽ6 2006) nustatomas liaudies terminų santykis su normine kalba. Šį kartą apsiribojama formaliuoju struktūriniu terminų varijavimo tipu ir daugiausia dėmesio skiriama mažiausiai besiskiriantiems terminams. Šiame straipsnyje nekalbama apie statybos liaudies terminų varijavimo priežastis, tai bus tolesnių autoriaus tyrinėjimų objektas. Iš viso analizuojama beveik 400 terminų varijavimo atvejų. Як уже зазначалося, усі випадки варіювання термінів, аналізовані у статті, належать до формального структурного варіювання термінів. До такого варіювання належать випадки, коли варіантні мовні засоби не вказують на ознаки денота- Terminologija | 2008 | 15 111 тивних відмінностей. Формальне структурне варіювання не виходить за межі цілісності термінів і не спричиняє семантичних змін терміна, тобто не пов’язане з будь-якими смисловими відмінностями змісту терміна (Татаринов 2006: 173). Варіанти цього типу визначаються як формальні різновиди тих самих мовних одиниць, що виконують ту саму функцію та мають регулярні відмінності у звуковій структурі (пор. К РусР 2003: 107). Дослідження зібраного матеріалу дає змогу виокремити дві великі групи варіантів — акцентні та фонетичні варіанти (становлять майже дві третини всіх варіантів) і морфологічні варіанти. Ці дві групи варіантів також поділяються на менші підгрупи. АКЦЕНТУАЦІЙНІ ТА ФОНЕТИЧНІ ВАРІАНТИ У групі акцентуаційних і фонетичних варіантів переважають акцентуаційні варіанти, що становлять понад дві третини варіантів цього типу. У групі акцентуаційних варіантів переважають варіанти з різним місцем наголосу, що становлять майже три чверті всіх акцентуаційних варіантів. У групі варіантів із різним місцем наголосу переважають терміни-варіанти з парадигмами сталого й рухомого наголосу; значно рідше трапляються терміни-варіанти лише з рухомим або лише зі сталим наголосом. За акцентуаційними парадигмами переважають варіанти I і III, I і II акцентних класів. У групці варіантів I і III акцентних класів переважають ряди варіантів з основними нормативними термінами I акцентного класу, наприклад: duónkepis (1) Smn1, Šk – duonke pỹs (3a) Užv; gárvilka (1) Vvr – garvilkà (3b) Kv, Rt, Šv; grebėstas (1) Brž, Jnš, Pn, Rk, Ukm, Krk, Klm, Upn, Dl – grebėstas (3) Švnč, Kš, Vžns, Mlt, Ds; klėtis (1) Tv – kletìs (3) An, Užp; lópeta (1) Paį, Dr, Vdn – lopetà (3a) Ds, Kv, Mrs, Mšk; málkinė (1) Alk, Trg, Sb, Mrk – malkinė (3a) Jrb; máukna «товста кора дерева» (1) Sr, Kv – mauknà (3) Ss; palángė (1) Ūd, Mrj, Nmč, Sdk – pālangė (1) Brs – palangė (3b) Dv; pãpamatis (1) Škn – papamatỹs (34b) Als, Šts; paprieždis (1) Ds, An – paprieždỹs (3b) Skdt; príesienis (1) Šln, Žg – priesienỹs (3a) Švnč, Slk; príesvirnis (1) Šlv, Ktk, Pb, Nmč – priesvirnỹs (3a) Ukm; sąspara (1) Rs, Vlk, Ad, Šmn, Vlkš, Kkl – sąsparà (3a) Vl, Grš, Grl, Pkn, Kp, Alz, Dgl, Lnt, Rtn, Žl, Klt, Trgn; stóginė (1) LKA I 57, Krt – stoginė (3a) LKA I 57, Kv, Krtn, Ms, Lnk, Plng, Gršl, Lkž; šėberkštis (1) K.Būg (Skp), Kp, Adm, Krs – šėberkštìs (3b) Dkk, Kp, Šmn, Paį, Dg, Krs, Dj; tãrpangis (1) Rs – tarpangỹs (3b) Varn, Šl; užkaboris 1 У статті вживаються Lietuvių kalbos žodyno скорочення. 112 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... (1) Plk – užkaborỹs (34b) Graž; veránda (1) LKA I 40, Sd, Dv – verandà (3b) LKA I 40 (Sg). Набагато менше рядів варіантів з основними нормативними термінами III акцентного класу, наприклад: lenkenà (3b) Slk, Grv, Tvr, Kp, Dglš, (3a) Dsn – leñkena (1) Vs; rentinỹs (3b) Vdk, Kv, Dkš, Plv – reñtinis (1) Grz; stogdengỹs (3a) Vb, Skrb, Mšk, Krš, Skr – stógdengis (1) Tlž, Krž, Paį, Srv, Ėr. Ряди варіантів із ненормативними членами складаються з варіантів слів сучасної мови, наприклад: ãpušė (1) Rm, Vkš, Kv, Kp – apušė (3b) Grv, Mrk – ė̃pušė (1) DŽ₆; pakrėigė (1) Smn, Gž – pakreigė (3b) J.Jabl (Mrj), Stk – pakráigė (1) DŽ₆; palángis (1) Prk – palangỹs (3b) Mrj – palángė (1) DŽ₆; pamūras (1) – pãmūras (3b) Jsv, Krk – pamūrė (1) DŽ₆; papriežedė (1) Vdn, Trgn – papriežėdė (3a) Mlt – papríeždis (1) DŽ₆; papriežedis (1) – papriežėdỹs (3a) Msn – papriežalis (1) DŽ₆; pãrażė «нижня частина солом’яного даху» (1) Šts, Grž – parażė (3b) Erž – pãražės (3b) DŽ₆; priemenis (1) Všk – priemenỹs (3a) Šmk, Btrm – priemenė (3a) DŽ₆; priepirtė (1) Sk, Pš, Sn – priepirtė (3a) Vlk, Žal, Alk – priepirtis (1) DŽ₆, або терміни, не вживані в сучасній мові, наприклад: plytmetỹs «той, хто робить (сиру) цеглу» (3b) Škn – plýtmetis (1) Trk; prieovija (3a) Lkm – prieóvija (1) Ml, Plš; sãqertinis (1) Jz – saqertinỹs (3⁴a) Dglš; slógstis «рейки, що підтримують коник даху» (1) Rmš, Ūd – slogstis (3) Krok. Значну частину варіантів I і III акцентних класів становлять запозичення, наприклад: ãkselis (нім. Häcksel) (1) – akselỹs (3ᵇ) Gs, Nm, Skr, Kl; gėvelis (нім. діал. Gevel) «дві збиті рейки, які кладуть навхрест на покрівельну обрешітку, щоб вітер не зривав її» (1) – gėvelỹs (3ᵃ) Ldvn, Rdm; gėvelis (нім. діал. Gevel) «стрімкий торець даху, фронтони» (1) – gevelỹs (3ᵃ) Up; kakalỹs (нім. Kachel) «піч» (3ᵇ) Šlu, Skdv, Lnkv, Vlkv – kãkalis (1) Br, kãkalis (1) Prn; kiaunorė (нім. Keller) «будиночок для засипання картоплі» (3ᵃ) Šn – kiaunórė (1) Klp; klėmeris (нім. Klammer) «залізна скоба» (1) – klemerỹs (3ᵇ) Erž, Vdk, Šil; skiñdelis (нім. Schindel) «ґонт» (1) Adm, Gr, Grž, Vb – skindelỹs (3ᵇ) Skp; stalažiai (нім. діал. stallãsche) (3ᵇ) Jnš – stàlažiai (1) Škn; stẽnderis (нім. діал. ständer) «стовп» (1) Vn, Krž – stenderỹs (3ᵇ) Rsn; špykerė (нім. Speicher) «комора» (1) LKA I 47 (Rsn, Plšk) – špykerė (3ᵃ) LKA I 47 (Vlkš, Pgg), Vrb, Nm, Mrj; šteñderis (нім. діал. ständer) (1) Brs – štenderỹs (3ᵇ) Pgg, Dr, Brs, Ms; žiogspirai (нім. Sägespäne) «тирса, стружка» (3ᵃ) Lk, Pln – žiógspirai (1) Ggr, Ms. Кілька рядів утворюють небажані гібриди, наприклад: papripečkė (білор. прыпечак) «місце під припічком, біля печі, білястінок» (1) Vdš, Klt – papripečkė (3ᵇ) Sn, Tvr, Ad; skėršbalkis «поперечна балка» (1) LKA I 130 (Sg) – skersbalkỹs (3ᵇ) Akm; Terminologija | 2008 | 15 113 ужакліс «місце між стіною та піччю, закамінок» (1) Šts, Up – ужаклу̃с (3b) Šts; ужпекчіс «місце за піччю, закамінок» (1) DunŽ – ужпекчу̃с (3b) Upt, Btg, Trk. У групі варіантів I та II акцентних парадигм переважають ряди з основними термінами I акцентної парадигми. Щодо норми видно, що порівну є рядів варіантів із нормативними термінами II та I акцентних парадигм, наприклад: statinis (2) Alz, Užp, Vb, Skrb – stãtinis (1) Paį, Kp, Upn, Pkn, Ndz, Onš; šungal̃vis «кінці двох з’єднаних у зруб колод, що виступають у причілку будівлі» (2) Erž – šungalvis (1) Slv, Jrb; ublãdė «окрема будівля, де є хлібна піч або де лагодять годівницю для худоби» (2) Vvr, Knt, Pln – ùbladė (1) Slnt, Kl; spãlinė (1) Šmn – spalinė (2) Nč; vištinė (1) Klb II 19 (Lkm), Ob, Žl, Pc, Gs, Kp, Km – vištinė (2) LKA I 52, Plšk. Виявлено один ряд варіантів з обома нормативними термінами, наприклад: ãlkierius «кімната в сільській житловій хаті» (1) Krtn, Tv – alkiẽrius (2) Al, Mrj, Šlvn. Один ряд містить нормативний термін I акцентної парадигми: pastõginė (1) Rm – pastoginė (2) Er, Šd, Tv, Jn. Кілька рядів утворюють варіанти слів сучасної мови, наприклад: грінча (2) Srd – грінча (1) Žsl, Bgs – гри́ча (2) DŽ₆; шлу̃на (1) LD 215 (Ds, Lkm, Klt), Jnšk, Grv, Rmš, Klvr, Šmk, Pls, Rš, Erž, Ktk, Krns – шлу̃на (2) Vlk, J.Jabl (Vlk) – шлу̃нас (1) DŽ₆. В інших випадках ряди утворюють терміни, що не вживаються в сучасній мові, наприклад: алта̃рія (1) Vvr, Pn – алтарія (2) Grg; муріне (1) An – муріне (2) Jnš; па̃павіетіс «піддашшя» (1) Mrs – папавіетіс (2) Dv, Vrn; паріестініс «горище» (2) Vkš, Trk, Mžk, Lž – па̃ріестініс (1) Vkš; пашет́ра «повітка» (1) Slv, Grdž – пашет́ра (2) Erž; шіе̃ніне (1) LKA I 57 (Skrd, Žal, Brb), Šil – шіеніне (2) LKA I 57 (Klp, Plšk, Alk), Glv, Prk, Nm, Pgg; жардініс (2) Vrn – жа́рдініс (1) Ds. Значну частину варіантів I та II акцентних парадигм становлять терміни, не вживані в сучасній мові, — запозичення та гібриди, наприклад: dùršliokas (1. durszlak) «інструмент для пробивання отвору в залізі» (1) Sn, duršļiokas (1) Kal – duršliõkas (2) Švn, Ds; kaminyčia (1. kamienica) «кам’яний будинок» (2) K.Būg (Grl) – kaminyčia (1) Ms, Slnt, Kv, Ds, Šln, Ar, Pkr, Krš, Dgl, Pc, Ds, Skp, Trgn; lėda (1. lada) «пристрій для підіймання крокв» (2) Stk – lėda (1) Alv, Nmn; mõkolas (білор. махало) «інструмент для нанесення фарби, малярний валик, пензель» (1) Nm, PnmA, Vžns, Dgl, Sb – mokõlas (2) Jnšk; padamėntas «основа, фундамент» (2) Skp, Vl, Sdb, Kp, Ppl – pãdamentas (1) Paį; pilavinos (1. piłowiny) «тирса, ошурки» (2) Vs – pilavinos (1) Jnšk; staliõrius «тесляр» (2) Al, Jon, Upt – stãliorius (1) Tt, Vdk; stonià (білор. стайня) «стайня» (2) Šlčn, (4) Plv, Užg, Slm, Ktk, PnmR, Ut – stónia (1) LKA I 266, K.Būg (Ds); štampõlis (нім. 114 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... Stemmpfahl) «містова паля» (2) Dbč, Vlk, Ds – шта̄мполіс (1) Sdk; тесличя (1. cieślica) «теслярська сокира» (1) KzR – тесличя (2) LKA I 89 (Pjv); жоматас «частокіл» (2) Akm, Sd, Rdn – жо́матас (1) Nmn; зовіешкас «завіс» (2) Grk, Grz, Mrj, Sn, Všk – зо̄віескас (1) Slnt; акменича (2) Pls, Plš – акмену́ча (1) Klvr; мӯ́рліотініс (1. murlat) (1) Lk – мӯ́рліотініс (2) Pvn; торпіне «повітка, де складають дрова й торф» (2) Lkv – то̀рпіне (1) Antz. I, II і III акцентних парадигм термінів триномінальні ряди частіше представлені варіантами з основними нормативними термінами I акцентної парадигми, наприклад: пріешіне «приміщення для зберігання речей, комора» (1) Pl, Lš – пріешіне (3ᵃ) Gdl – пріешіне (2) Ūd; пріешіне «сіни, передпокій» (1) Pl, Lš, Krok – пріешіне (3ᵃ) Gdl, Vv – пріешіне (2) Ūd. Знайдено один ряд з основним терміном 3ᵇ акцентної парадигми: плюктуве (3ᵇ) Krš, Gdž, Jnš, Šd – плюктӯве (2) Brž – плюктуве (1) Jnšk, Škn, Šd, Žml. Варіантний ряд із ненормативними термінами становить ряд варіантів слів сучасної мови, наприклад: гаралайде (2) Ps, Rm, Klov, Sdb – га̄ралайде (1) Ds, Slm – гаралайде (3⁴ᵇ) Kp – gā́рлайде (1) DŽ₆. У групі варіантів I та IV акцентних парадигм переважають варіантні ряди з основними термінами I акцентної парадигми. Кілька рядів містять основні нормативні терміни I акцентної парадигми, наприклад: черпе (1) Brb, Vdn – черпе (4) Ds, Lkš; кімша «отвір у даху, стелі або стіні, крізь який заштовхують сіно чи солому на горище» (1) Lkš, Gs – кімша̄ (4) Gs, Grš. Кілька варіантних рядів містять другорядні нормативні терміни III або IV акцентної парадигми, наприклад: skārda (1) DūnŽ, Slnt, Krš, Šv, Pls – скарда (4) Jš; vārža (1) Rg, Škn, Varn, Pc – варжа (3) Slm, (4) Sdk. Один ряд утворюють ненормативні терміни. Це варіанти слова сучасної мови: панта̀ «поперечина, що з’єднує стропила будівлі» (4) Vkš, Lc – па́нта (1) Mžk – па́нтас (1) DŽ₆. Половину цієї групи становлять ряди із запозиченнями, наприклад: блека (нім. Blech, біл. бляха, польськ. blacha) «листове залізо» (1) Slnt, Gršl, Grg, Yl – блека (2) Kp, Užp; греда (рос. гряда, лат. grēds) «одна з жердин у давній хаті, розташована всередині вздовж стін, для сушіння деревини чи інших речей» (1) Rdm, Vs, Lš – греда̀ (2) Ds, Jnš, (4) Švnč, Dglš, Tvr, Trgn; люде (нім. діал. lode) «висок» (1) Kv, Bržr, Šk – люде (4) Skr; стайніа (біл. стайня) «кінський хлів, стайня» (4) LKA I 51 (Žml, Škn, Rz, Klov, Krs, Pc, Čk, Krk, Trs, Vdš, Lb), Mžš, Pkr, Rd, Kp, Antš – ста́йніа (1) LKA I 51 (Rš, Pb), Trak; шіо̀па (1. szopa) «повітка, навіс» (1) BM 69 (Žb) – шіопа̀ (4) KzR; вопна̀ «вапно» (2) Pns, Žl, (4) Alv, Ds, Kp – во́пна (1) DrskŽ, Srj. Terminologija | 2008 | 15 1 1 5 Випадків варіювання термінів із парадигмами рухомого наголосу виявлено вчетверо менше. варіантів II та III акцентних парадигм майже порівну в рядах із основними нормативними та всіма ненормативними членами, напр.: padangštė «піддашшя» (2) Km, Ut, DŽ₆ – padang­tė (3ᵇ) Ad; priemenė (3ᵃ) Ldk, Ign, Plš, Vl, Mrj, Brš, Ktk, Mšg, DŽ₆ – priemėnė (2) Įž; stavaryš (3ᵇ) Mrc, Krok, Rud, Drsk, DŽ₆ – stavāris (2) Trgn, Sdk, Mlt, Krd, Lkm; padangštė (3ᵇ) Trgn – padangštė (2) Ktk – padangė (2) DŽ₆; papavietis (2) Dv – papavietỹs (3⁴ᵇ) Nč, Rod, Vrn; triobėsys (3ᵃ) Rmš – triobėsis (2) Grnk, Šk – trobesys (3ᵃ) DŽ₆; pagrėdai (гібр.) (2) Vrb, Mrj – pagrėdai (3ᵇ) Klvr. У групі варіантів II і IV акцентних парадигм переважають ряди варіантів з основними нормативними термінами II акцентної парадигми; майже вдвічі менше термінів з основними нормативними термінами IV акцентної парадигми, наприклад: alkšnis (2) Krtn – alkšnỹs (4) K.Būg (Dv, Lz); kōklis (2) – koklỹs (4) Up; kūlis (2) Prk – kūlỹs (4) Pp, Krkl, Lž; kūtė (2) Slnt – kūtė (4) Pp, Krš; mūris (2) Dr – mūrỹs (4) Šv, KlvrŽ; žiōgris (2) Jn (Kv) – žiogrỹs (4) Eig; kaplỹs (4) Užv – kāplis (2) Pln; baslỹs (4) Nj, Jnšk – bāslis (2) Krč; kūlē (4) Ds, Nmn, Ds, Ll – kūlē (2) Tl; spyrỹs (4) LKA I 97 (Pnm, Šmn, Alvt), LKA I 131 (Gd) – spỹris (2) DūnŽ, LKA I 131 (Pnm, Šlv, Vlkj), Škn. Значну частину становлять ряди варіантів з ненормативними членами, наприклад: spyrìus (4) Krns, Rs, Dkš – spỹrius (2) Up – spyrỹs (4) DŽ₆; trakniai (4) Sv, Ldk, Upn, Gdl, Ėr, Upt, Kvr, Vb, Grž – trākniai (2) DrskŽ – trāknys (4) DŽ₆; antė (4) Kp, Antš – ańtė (2) Klp – ańtis DŽ₆; dañblis (2) Btr – damblỹs (4) Rmš – demblỹs (4) DŽ₆; strikuoliai (2) Mrk – strikuoliai (4) Lzd; stūrỹs (4) Kvt, Ob – stūris (2) Rk. Значну частину групи становлять ряди варіантів запозичень, наприклад: stainė (біл. ста́йня) «стайня для коней» (2) LKA I 51 (Up), Škt, Krš, Lk, Grd, Tt, Vdk – stainė (4) LKA I 51 (Pc), Bsg; šiubai (біл. шиба) «віконні рами» (4) Šn, Ldvn, Rmš, Kt, KzR – šiubai (2) Ser, Skrd; švelius (нім. Schwelle) «стіна, колода» (2) Sn, Ūd, Ldvn, Dkš, Pns – švelius (4) Lp; švelỹs «стіна, колода» (4) Brš, Lkš, Jrb – švelis (2) Pgg; šveliai (нім. Schwelle) «нижній вінець будівлі» (4) LKA I 36 (Lkš, Snt, Br), Lkč, Čb, Skr – šveliai (2) Ūd; švelỹs (нім. Schwelle) «стовп будівлі» (4) Pg – švelis (2) Dj. Випадки варіювання термінів у парадигмах сталого наголосу трапляються відносно рідко. Групу варіантів I акцентної парадигми становлять терміни, не вживані в сучасній мові, наприклад: antrāmedis (1) Vj – āñtramedis (1) Ds; ā́tbraila «відколотий шматок» (1) Slnt – atbraila (1) Rdm; paklėte (1) Gl, Ds – pāklēte (1) Slnt, Šts. Декілька рядків становлять невживані гібриди, наприклад: pabálkė (1) Grš – pābalkė 116 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... (1) Vrn; vištinyčia (1) LKA I 52, Vgr, Prk, Rsn, Pnd, Klp – vištinyčia (1) Grš, Plv, Mrj, Įz, Rk Vdšk, Rgv. Варіанти інтонаційного наголосу на тому самому місці становлять відносно невелику частину акцентуаційних варіантів. У цій групі переважають ряди варіантів з основними термінами, що мають на тому самому місці наголосу спадну інтонацію. З погляду норми видно, що більшу частину рядів варіантів становлять ті, в яких основні терміни нормативні, наприклад: ántpamatis (1) Skr – ántpamatis (1) Šil, Up; pakriautė «стеля, що затримує іскри» (2) Dov, Slnt, Grg – pakriautė (1) Als, Kin; pastógė (1) Nm, Jnš – pastõgė (2) Grš, Gs; pjáulas (4) Mrk – pjáulas (3) VIkv, Kp; smaigas (4) Pžrl – smáigas (3) Ak, Mrs, Skr; šebėrkštis (1) Nj – šebėrkštis (2) Pbr; žirgės «дві зв’язані жердини для встановлення стогу, високого стовпа» (2) Ms – žirgės (1) Nmn; žvýras (2) Kl, (4) Varn, Krž – žvýras (3) Škt. Один ряд варіантів містить ненайосновніший нормативний термін: trisiēnis (1) LKA I 57 (Btrm), Ig, Skd – trisiēnis (2) LKA I 57, Ms, Plng, Kl – trisiēnis (1) LKA I 57 (Ndz, Eiš, Azr), Rtn, Slm, Sn, Žrm, Nmj. В інших випадках ряди варіантів складаються з варіантів слів сучасної мови та невживаних термінів, наприклад: spañdas «підпора, підпертя» (4) Vlk – spándas (1) Lp – spandà (4) DŽ⁶; stūmas «дверний засув» (2) LKA I 40 – stūmas (1) K.Būg (Ds) – stūmà DŽ⁶; gõnkas (2) An, Ds – gónkas (1) Sm1; pakelainis (2) Al, Alv – pakeláinis (1) Lš, Mrs, Al – pakelainỹs (3ᵇ) Smn, Krok; pãrgaktis (1) Šts – párgaktys (3ᵇ) Šts, Štk. Значну частину становлять ряди варіантів запозичень, наприклад: kartõkas (1. tartak) «лісопильня» (2) Pgr, Up, Lž – kartókas (1) Sk; stãldas (нім. діал. stall) «стайня» (2) Alvt, Slv, Vn, Rt, Bt, Kv, Varn, Užv, Trk, Žr, Prk, LKA I 50 (Trg) – stáldas (1) LKA I 50 (Lkv, Šlu, Pgg); stãldis (нім. діал. stall) «стайня» (2) LKA I 50, Tl, Kltn, Kv, Rsn – stáldis (1) LKA I 50 (Dov, Nd); staler̃nė «столярна майстерня» (2) Jon, Grdž, Žml, Lkv, Plt – staler̃nė (1) Pšl, Vkš; tartõkas (1. tartak) «лісопильня» (2) Dr, End, Slnt, Rs, Žg, Šmk, Skr, Lkč, Kdl, Lel, Ds, Jdr, Azr – tartõkas (1) Rtr – tãrtokas (3ᵇ) Smn, Btrm; trẽmpelis (ниж.-нім.?) «підвищення даху на стовпчиках» (1) Šlu, Prk, Brs, Lž, Krp, Trg – trẽmpelis (1) Up, Lkv; viṅkelis (нім. Winkel) «косинець» (1) Kv – viṅkelis (1) Antz, Akm, Dkk, Šd. Значно меншу частину групи варіантів інтонації на тому самому місці становлять ряди варіантів з основними термінами, що мають висхідну інтонацію. Більшість рядів містить основні нормативні терміни, наприклад: čérpė (1) Brb, Vdn – čérpė (2) Rs, Kt, Rdm, Lp, Lel, Šln, Dkš; nám pusė Terminologija | 2008 | 15 117 (1) Шл, Пкр, Рм – nañpuse (1) Жг, Ск – nampusė(3b) Шкн; pėrmetė «поперечна балка, що щось з’єднує» (1) Рш – pėrmetė (1) Ер; rántas (1) Дв, Шл – rañtas (2) Янш; rėmai (1) Жлн – rėmai (2) LKT 81 (Бдр); stódainis «дошка або кілочок для спорудження жерстяного паркану» (1) Лж, Лц – stódainis (1) LKA I 60 (Лж); tinkas (1) Пст, Кп – tĩnkas (4) Пв, Гс; žnýplės (1) Кй, Ввр, Снт, Плн – žnýplės (4) Рдш. Кілька рядків становлять терміни, які в сучасній мові не вживаються, наприклад: palūndai «бічна стеля клуні» (1) Лп, Вс, Пнс, Сн – palūndai (2) Шн; sienólis «вінці стіни» (1) Твр – sienólis (2) Дсн, Лз. Значну частину становлять рядки з чужомовними словами та небажаними гібридами, наприклад: bálkis (нім. Balken) «балка, товста колода» (1) Крч, Гс – bálkis (2) Пп, Кв, Грг; dùršliokas (1. durszlak) «інструмент для пробивання отвору в залізі» (1) Сн – duršliokas (1) Кал; kántas (1. kant) «край» (1) Нмн, Лш – kañtas (2) Дс; liùkas (нім. Lücke) «отвір у даху комори для подавання корму» (1) Алк – liùkas (2, 4) Бр, Мрж; mùrlotas (1. murtat) «вінець стін на мурованій будівлі для укладання крокв» (1) Нм, Смн, Кп – mùrlotas (1) Кч; pečiùrkė (1. pieczurka) «заглиблення, отвір збоку або в передній стінці печі для дрібних речей» (1) Лп, КзР – pečiùrkė (2) Плв, Мрж, Дкш; sklepėinė (білор. скляпенне, пол. sklepienie) «вигнуте склепіння (здебільшого печі)» (1) LKA I 43 (Ал, Дв, Бтр, Кпч) – sklepėinė (2) LKA I 43 (Ейш), Дв; kálkpečius (гібр.) «піч для випалювання вапна» (1) Скр – kálkpečius (1) Пгр; trámbalkis (гібр.) «поперечна головна балка» (1) Бтг, Смл – trañbalkis (1) Скр, Шлв, Вдк, Ерж; virálnė (гібр.) «окрема будівля кухні» (1) Трс – virálnė (2) Шд. Фонетичні варіанти. Фонетичних варіантів утричі менше, ніж варіантів наголошення. Групу фонетичних варіантів становлять терміни, що мають фонетичні кількісні й якісні відмінності кореня або афіксів, а також інші фонетичні особливості (вставлення чи випадіння голосних або приголосних). Варіанти з кількісними відмінностями голосних. Цю групу становлять варіанти з відмінностями між довгими та короткими голосними, а також голосними, що утворюють дифтонги й мішані дифтонги. У цій групі ряди варіантів найчастіше складаються з термінів, що відповідають нормам літературної мови, і варіантів із властивістю подовження голосних, наприклад: klĩjus (2) Ут – klỹjus (2) Й (Дс); kùkis «молот» (2) Ндз, Мрк – kūkis Ужжг; paužlýs «нижня частина під стелею димохідної труби» (3b) Мс, Слнт, Трш, Ггр – paužlis (1) Шкн, КлврЖ; pjùvenos (1) Плк, Грд – pjū́venos (1) Мрж; tòlius «водонепроникний просмолений картон для покриття дахів» (2) Прн – tõlius (2) Ч; triùšis «звичайний очерет» (2) Прк, Пгг, Смлн, LKT 165 (Ктч), Рсн – triùšis (2) Прк; užlaidinỹs «навислий дах» 118 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... (34b) Брб, Влкж – užlaidinį (34a) Ш (Врн); užlaidinis «навислий дах» (2) – užlaidinis (1). Значну частину становлять рядки з чужомовними словами, наприклад: balėsas (1. balas, білор. баляс) «кіл для паркану» (2) Пшл, Пбр – balėsas (2) Грж; brūsas (1. brus, білор. брус) «колода, чотирикутна колода» (2) Лкм – brūšas (2) Іж; dilė (нім. діал. dil, dille) «товста дошка, поміст» (2) Шкн, Рс – dỹlė (2) Рд; kākalis (нім. Kachel) «піч» (1) Бр, kākalis (1) Прн; mū́rliotas (1. murtat) (1) Плн, Уп, Тл, Тв – mū́rliotas (1) Брс, Кв, Мжк, Лж; mū́rlotas (1. murtat) «вінець стін на мурованій будівлі для укладання крокв, кроквяний» (1) Яншк, Сн, Грж, Пнс, (3a) Жал – mūrlotas (1) Нм, Кп, Пйв, murlotas (1) Кч; stòinia (білор. стайня) «стайня для коней» (1) LKA I 266 – stòinia (1) LKA I 266, Алв, Вп; tėblis (1. tebel) «свердло» (2) Шлн – tėblis (2) Рд, Грз, Смл; tėblius (1. tebel) (2) Рс, Шлв, Лкм, Крж – tėblius (2) Чк, Лп, Гдр, Крд, Сл, Кп, Кб; tỹnas (1. tyn, білор. тын) «споруда, стовп, брус, жердина» (4) LKA I 62 (ЯншМ), Дбч, (2) LKA I 62 (Ейш) – tìnas (4) LKA I 62 (Дв), LKA I 63 (Плс); zrūbas «зруб будинку» (2) ЛзЖ – zrūbas (2) Дрск, Плс. 1. klamra «залізна скоба» (1) Тв, Вдк – klėmaris (1) Лнкв, Брс; koptūras (1. kaptur) «передня частина хлібної печі» (2) LMD (Пнс), Дв, Клвр, Грл, Дс, Пнд, Крсн – kaptūras (2) Вй, Пнм, Ігн, Жмт, Пс; liveris (1. liwar, lewar) «підйомник» (1) Янш – livorius (1) Рс, Вдк; parkānas (1. parkan) «дошка для спорудження паркану» (2) Мжк, Клн, Ввр, Слнт, Гршл, Плн – parkōnas (2) Клс, Кт, Грк, Скп; stalāžiai (нім. діал. stalläsche) «риштування» (2) Шл, Крп – staložiai (2) Дгл; špykerė (нім. Speicher) «будівля або верхня частина будівлі для засипання зерна, клуння, комора» (1) LKA I 47 (Рсн, Плшк), špykerė (1) LKA I 47 (Плік, Рмч, Ктч, Плшк); švelỹs (нім. Schwelle) «вінці стіни, зруб» (4) Брш, Лкш, Ярб – švelỹs (4) Пг; vopnà (1. wapno) «вапно» (2) Пнс, Жл, (4) Алв, Дс – vapnà (4) Слнт, Прк, Шк; pašvártė (нім. діал. schwarte) «перша дошка, відпиляна від колоди» (1) Гс, Плв – pašvėrtė (1) Сг; trāmbalkis (гібр.) «поперечна головна балка, що підтримує поздовжні балки» (1) Скр – treñbalkis (1) Ар; vapnỹnė (гібр.) «волога земля, глинище» (2) Енд – vopnỹnė (2) Ч. Варіанти з голосними та дифтонгами. У цій групі ряди варіантів переважно становлять терміни, що відповідають нормам сучасної мови, та варіанти з одним голосним, наприклад: búomas «товста жердина для піднімання важких предметів, важіль» (1, 3) Ярб, Врб, Лп – būmas (1) Кркл; búomas «жердина, на яку спирається покрівельник» (1, 3) Жвр – būmas (1) Ввр; priemenià (3ᵃ) Вклв, Лзд, Яншк, Жал, КзР, Рдм, Ігл – prymenià (3ᵃ) LKT 99 (Ужв), LTR (Клвр); strikuõliai (2) Мрк, strikuoliai (4) Лзд – strikōliai (2) LKA I 60 (Мрц), strikòliai (2) LKA I 60 (Врн, Мрц); strikuõlis «кіл паркану, стовпець» (2) Бд – strikōlis, strikòlis (2) Мрк; strikuõlis «дошка для спорудження паркану» (2) Вс, Лш, LKA I 60 (Лп, Мрк) – strikōlis (2) Пв, LKA I 60 (Трак, Ндз). Один ряд варіантів становлять чужомовні слова: pelčiai (білор. пяльцы) «рами» (2) Клов, Кч, Вс, ЛзП – pieļčiai (2) Пс, Пай, Вад, Вдк, Крч, Грв, ЛзП. Ряди варіантів із дифтонгами та змішаними дифтонгами становлять чужомовні слова й небажані гібриди з дифтонгами та змішаними дифтонгами, наприклад: dõkauka (1. dachówka) «покрівельна черепиця» (1) Кп – dõkalka (1) Рд, Кт, Лж; pamūrâuka (гібр.) (1. podmurówka) «підмурівка» (1) Вжнс, Ч, Дс, ПнмР, Дбк, Рд, Ужп, Пл – pamūrėnka (1) Вкш, Шаук, Крш – pamūrānka (1) Брс, Слнт. Варіанти з приголосними відмінностями. У цій групі кілька рядів становлять терміни, що відповідають нормам сучасної мови, та варіанти з чергуванням глухих і дзвінких приголосних, наприклад: krai̇̃gas (4) Влкв, Скдв – kraikas (4) Грш, Лкш, Скр, Вл, Дв, Плс; šelmუõ (3ᵃ) Глв, Укм, Квр, Дбк, Скп, Рк – želmuõ (3ᵃ) Слк, Суг, Дглш, Дгл, Рш, Блнк, Лел, Об, Рк, Сдк, Млк, Ктк, Дкк, Дс. 120 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... Варіювання такого типу властиве й іншомовним словам, наприклад: pastriegė (1. podstrzesze) «місце під краєм даху» (1) LŠ, Mrj – pastriekė (1) Lp, Dsm. Кілька рядів утворюють терміни, що відповідають нормам сучасної мови, і варіанти з особливостями пом’якшення приголосних, наприклад: krósnis (1) Skp, Brž, Km, Rm, Brsl, Trgn, Pnd, Lš, Pp – kriósnis (1) Alk; trobà (3) Sut, Sn, Azr, Vžn – triobà (3) LKA I 34, (4) Slv; tróbos (3) DūnŽ, Tlž, Strn, Švnč, Skdt – trióbos (3) (4) Slm, Mžš, Vl, Stak, Jrb, Krs, Gdž, Dkš, (4) Slv. Варіювання такого типу властиве й іншомовним словам, наприклад: zrūbas (сл.) «зруб будинку» (2) LzŽ, zrūbas (2) Drsk, Pls – zriūbas (2) Vrn, Kls. Зафіксовано кілька випадків варіювання щілинних приголосних s і š, наприклад: stùlpas (4) Dkš, Skrb, Grv, Ktk, BsP II 309–310 (Įž), Vdn, Gsč – štùlpas (4) DūnŽ, End, Slnt, Plt, Als, Lpl, Rt, Akm, Krž, Grd, Skd. Це варіювання властиве переважно іншомовним словам, наприклад: lištvà (1. liszwa) «дощечка для зміцнення, обшивання» (2) Sml, Krkl, Vrn̄v – listvà (2) Grg, Kt; teslýčia (1. cieslica) «теслярська сокира» (1), teslyčia (2) LKA I 89 (Pjv) – tešlyčia (2) Ll, Kbr, Erž. У досліджуваному матеріалі є також поодинокі випадки варіювання термінів, коли ряди варіантів утворюють терміни, що відповідають нормам сучасної мови, та варіанти з вставленими або пропущеними голосними чи приголосними, наприклад: alksnis (2) Krtn, Dkš, Tt – alikisnis (2) An, Km, Brž, Ut, Kp, Rk, Pn; priežda (4) Antš, Km, An, Imb, Mžš – priežėda (3ᵃ) Rmš, Št; grebėstas (1) Brž, Jnš, Pn, Rk, Ukm, Krk, Klm, Upn, Dkš – grebėšas (2) Lž; žiegždra (4) Srj – žiegždà (4) Ml, LTR (Mrs). Кілька рядів утворюють іншомовні слова та ненормативні гібриди, наприклад: bindõkas (нім. Bindax t) «теслярська сокира» (2) Pns, Šts – bindzokas Pns, Šts; dùršliokas (1. durszlak) «інструмент для пробивання отвору в залізі» (1) Sn – durkšliokas Lp; gėvelỹs (нім. діал. Gevel, нім. Giebel) «вертикальний торець даху» (3ᵃ) Up – ėvelis (1) Kv; grėdai «стеля хліва, клуні з жердин» (2) Šv, Škn, Mšk – grėzdai (2) Alk, Mrs; parkānas (1. parkan) «дощечка для спорудження огорожі з жердин» (2) – šparkānas (2) LKA I 61 (Lnkv); kãlkpečius (1) Skr, kal̃kpečius (1) Pgr – kal̃pėčius (1) Pgr; pùspečis «лава, вимурувана біля печі» (1) Vvs, Vdž, Užp, Dkšt, Bgs – pùspečkis (1) Ukm, Ln. МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ Морфологічними варіантами зазвичай вважають спільнокореневі слова, що мають відмінності у словотвірних і словозмінних афіксах (Župerka 1983: 28; Ахманова 2005: 71). Тут морфологічними варіантами вважаються тотожні за значенням слова з відмінностями в закінченнях Terminologija | 2008 | 15 121 терміни, що мають варіанти, а також терміни з варіантами морфологічних категорій роду й числа та терміни, утворені за допомогою варіантних словотвірних афіксів. У групі морфологічних варіантів досліджуваного матеріалу найбільшу частку (понад третину) становлять випадки варіювання морфологічних категорій роду й числа термінів. Майже порівну трапляються випадки варіювання закінчень і робочих варіантів. У групі варіантів морфологічних категорій переважають випадки варіювання роду. Випадки варіювання числа та змішані (числа й роду) трапляються рідко. У групі варіантів роду кілька рядків становлять нормативні терміни, наприклад: palubys (3ᵇ) ŠIl, Vn, Šts – palubė (3ᵇ) Pj, Kp, Mrk, Mrj, Ob, Dgl, Šts, Šv, Sdk; paspara «підпора, опора» (3ᵇ) Kvr, LzP – pāšparas (3ᵇ) Als, Trgn, Slnt; užlaidas «звис даху, накрите приміщення, навіс» (3ᵇ) N (Rg), Gdž, Prn, Skr, Slv, DūnŽ – užlaida (1) DūnŽ, Šd, Škn, Dkš. Значну частину групи варіантів роду становлять рядки з основними нормативними термінами чоловічого роду та варіантами жіночого роду, наприклад: bamblỹs (4) Nj, Kp, Rm, Vl – bamb lė (4) Sb; lángas (3) Mrc, Dv, Ėr, Šts, Mrj – langà (4) Arm; pántas (1) Všt, Šlv, Zp, Pun, Vv, Klvr, Rs, Kt – pánta (1) Lkš, Grk, Pžrl, Snt, Čk, Jrb, Šmk, Žvr, Erž, Gs, Vl; plyšỹs (4) Ggr, Slm – plyšė (4) Kv, Škn, Grd, Gršl; prieškaktis (1) Rm, Lk, Srv – prieškakta (1) Žml; rántas (1) Dv, Šl – ránta (1) Trg. Трохи менше рядків містять нормативні терміни жіночого роду та варіанти чоловічого роду, наприклад: garvilkà (3ᵇ) Kv, Vvr, Šv – gárvilkas (3ᵃ) Kl, Slnt, Vdk, Grk; garinė (2) Rt, Žgč, Jrb, Kv, Krkl, Užv – garìnis (2) Mrj, Ig, Gs, Alk, Šn; jáuja (1) Slm, Trgn, Rm, Rz, Pln, Ds, Skdt, Lel, Grž – jáujas (1) Pln, Kl, Krt, Als, Trgn, Tvr, Grg, Ds, jáujis (1) Dsn, Tvr, jáujus (1) Rk, Dkk, Ds, Jž; pakriáutė (1) Vdk – pākri autis (1) KlvrŽ; pastógė (1) Nm, pastõgė (2) Grš, Gs, pāstogė (1) Slnt, Brs – pastógis (1) Lp, Brt; pašiūrė (1) Pmp, Šn, Lkš, Pns, Šv, Krkl, Sdk, KzR, Vlkš, Vv, Jrb, Lzd – pašiūris (1) Kpč, Ūd, Al, Mrs. Кілька рядків становлять варіанти ненормативних термінів (варіантів слів сучасної мови), наприклад: krėklas «кроква» (2, 4) Ds, Lkm, Sl, Jž, Užp, Dbk, Vžns, Lel, Ob, An, Arm – krėklė (2) Dgl, Ukm, Ut, Kš, Kkl – krėklà (2, 4) Lš, Glv, Ldk, Šš, Vdn, Mlt – krėklas (4) DŽ₆; kreĩgas (4) Al, Vlk, Jz, Grl, Alv, Pkn, Mrj, Šn, Vs, Srj, Vlkv – kreigà (4) Ppr, Kty – kraĩgas (4) DŽ₆; priklėtis (2) Vlkv, Skr, Vdžg, Žal, Grš, Pšš, Gl – priklėtė (2) Erž – prieklėtis (1) DŽ₆; priežeda (4) Rnš, Št – priežedas (1) Gdr, Šš, Kš – priežeda (4) DŽ₆. Значну частину становлять варіанти термінів, які не вживаються в сучасній мові 122 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... рядки з основними термінами чоловічого та жіночого роду, наприклад: ânčlaida «звис даху» (1) Užv, Varn – ânčlaidas (1) Varn; galverka «отвір, що регулює тепло в хлібопекарській печі» (1) Vdžg – galverkas Rs, galverkis (1) Ms; gėlžuonės «гарджа» (1) Škn, Krkl – gėlžuonys (3ᵃ) Kv, Als, Rt; gniūtelė «тонка жердина для стягування соломи» (1) Įnš, Lnkv, Brž, Krik – gniūtelis (1) Žg, Įnš, Mšk; pakreblė «місце під кроквами» (3ᵇ) Ob, Kp, Ml – pakreklȳs (3ᵇ) Brž, Ds, Sl, Dbk, Žl; pāpalepė (1) Tvr, Švnč, Dglš, Grv, Rš – papalėpys (3⁴ᵇ) Rod, Dv; pārażė «нижня частина солом'яного даху» (1) Šts, paražė (3ᵇ) Erž – paražys (3ᵇ) Šts, Grg; pasaņgė «кут біля дверей хати» (2) Pg, Dl – pasaņgis (2) Št; paspānda «підпора» (1) Lš, Arm, Srj – paspāndis (1) Kč; strāigas «прути огорожі» (3) Vrn, Lp – straigà (4) Rtn; terpūtvar tis (1) VIkv, Brt – terpūtvarte (1) Ml, Gž, Šil, Klt; užerkila «закуток у клуні» (1) Įnš – užerkilys (3⁴ᵇ) Škn. Понад третину в цій групі становлять рядки з запозиченнями та небажаними гібридами. Рядків варіантів з основними термінами чоловічого та жіночого роду порівну, наприклад: bálkis (нім. Balken) «товста балка, колода» (1) Krč, Gs, bálkis (2) Pp, Kv, Grg – bálkė (1) Pn, Ut; dilius (нім. діал. dil, dille) «товста дошка, настил» (2) Vlk, Prng – dilià (4) Krd, Ut, Mlt, Kp, dilė (2) Škn, Rs; garādas (рос. зородумб) «кілочок огорожі» (2) Grž, Lnkv, Sln, Grž, Šd – garadà (2) Paį, garādė (2) Šd; jēpkis (нім.) «міський двір для стоянки коней» (2) Slnt, Skd, Yl – jēpkė (2) Kv, KlvrŽ, Up; kántas (п. kant) «край» (1) Nmn, Lš, PnmA, kaņtas (2) Ds, PnmR – kánta (1) Žr, Gr, kántė (1) KlvrŽ, Als; kāparas (п. kaֆar) «важіль» (3ᵇ) Dkš, VIkv, Mrj, Užv, Plv, Kp, Vl, Grz, Krsn – kāpara (1) Lk; krūnas (нім. Krahn) «кран» (1) Kl, Yl – krūnė (1) Plt, Slnt, Šv, Šts, Brs; liūkas (нім. Lücke) «отвір у даху хліва для подавання корму» (1) Alk, liūkas (2, 4) Brt, Mrj – liūka (1) Gl; pripečkas (біл. прыпечак) «призьба» (1) Pns, Klvr, Kpč, Žln, Arm, Dv, Dglš, Slk, Švnč, Lp, Mrs, On, Str, Smn, Rud, Krsn – pripečka (1) Ldvn, LTR (Rm); štrėvas (нім. діал. štręw) «підпора, підкіс» (1) Lkš, Klvr, Snt – štrėva (1) Prk, Mrj; trėpas (нім. Treppe) «поперечна планка драбини, сходинка» (2) Nmk – trėpė (2) Kdl, Rsn; dilė (нім. діал. dil, dille) «товста дошка, настил» (2) Škn, Rs, dylė (2) Rd – dilis (4) Žg, Sk, dilius (2) Vlk, Prng; kiaunorė (нім. Keller) «напівпідземна хатина для зберігання картоплі» (3ᵃ) Šn, kiaunorė (1) Klp – kiaunorys (3ᵇ) Grk, Ar; lotà (нім. Latte, l. lata) «рейка поперек крокв, до якої прибивають ґонт, лата» (4) Všn, (2) Trg – lōtas (2, 4) Kv, Yl, Plt; pavietis (біл. павецу) «повітка» (2) Užp, Dbk – pavietė (2) Rm, Tj, KrvP (Ndz); peciōnė Terminologija | 2008 | 15 1 2 3 (1. pieczura) «заглиблення, отвір збоку або в передній стінці печі для зберігання дрібних речей» (2) Brž, Kp, Ukm, Dbk, Krkn, Vb, Vkš – pečionis (2) Pg, Žl; pečiūra (1. pieczura) «заглиблення, отвір збоку або в передній стінці печі для зберігання дрібних речей» (2) Č, Rk, JnšM, Ob, Ds, Strn – pečiūras (2) Dl; pieskà (біл. пясок) «пісок» (2) Lkč, Mrc, Vlkv, Pls, Dv – piėskas (2) Mrc, Kb, Plv, Nč; stùtė (нім. діал. stutte) «підпора» (2) Šts, Žd, Sk, Žml, Trk, Brž, Grž – stùtas (4) Lš, Švd, Ob, Skp, Ml; šárpa (нім. Scharfe) «гострота зубців (пилки)» (1) Šts – šárpas (3) Šts; šiòpa (1. szopa) «халупа» (1) KzR – šiòpas (2) LKA I 57 (Plšk); pasvártė (нім. діал. schwarte) «перша дошка, відпиляна від колоди» (1) Gs, Plv – pašvártis (1) Ms, Kl; pėčangė «отвір у хлібній печі» (1) Jdr, Brs, Krtn – pėčangis (1) Kal, Štk; pùspėčis «лавка, вимурувана біля печі» (1) Vvs, Vdš, Užp, Dkšt, Bgs – pùspėčė (1) Klt, Tvr, Dglš, Švd; pėčkaklė «місце за піччю» (1) Jdr, Grg – pėčkaklis (1) Brs, Krt. Групу варіантів числа здебільшого становлять рядки з основними термінами у формі множини та простими термінами у формі однини, наприклад: lùbos (2) Jrb, Lzd, Šv, Dkš, Lkm, Pn – lubà (4), (2) Žgn; ùžlos «стеля клуні або прибудови до клуні» (2) Mlt, Ds, Alk – užlà (2) Vdšk, Ps. Один рядок становлять запозичення: drobỳnos «драбина» (2) Kv, Ms, Mžk, Glv – drobỳnà (2) Krtn, Skd. Декілька рядків становлять терміни у формах однини та множини, наприклад: pãmatas (3b) Kv, Ds – pamataĩ (3b) Jnš, Trgn; turėklai (2) Dgl, Ds – turėklas (2) Grš, Skr. Групу варіантів закінчень становлять терміни з різними варіантними закінченнями. У групі варіантів закінчень -ė та -(i)a поодинокими є рядки з основними нормативними термінами, наприклад: priemenė (3a) Ldk, Ign, Plš, Vl, Mrj, Brš – priemenìa (3a) Vlkv, Lzd, Jnšk, Žal, KzR, Rdm, Igl, LTR (Klvr); sijà (4) Ldk, LzP – sijė (4) LD 225 (Krt). В інших випадках частіше трапляються варіантні ряди з основними термінами на закінчення -ė, наприклад: klėtsangė «передпокій клуні» (1) Plt – klėtsanga (1) Kv, Sr, Lkv; ùžkertė (1) Grž – ùžkerčia (1) Grž. У групі варіантів запозичень і ненормативних гібридів найчастіше трапляються рядки з основними термінами на закінчення -a, -(i)a, наприклад: fùrtka (1. furtka) «віконниця, віконце» (1) Vdk, Pmp – fùrtkė (1) Smn; garadà (рос. городить) «кілочок для огорожі» (2) Paj – garãdė (2) Šd; kántà (нім. Kante) «край» (1) Žr, Gr – kántė (1) KlvrŽ, Als; kuknià (біл. кухня) «кухня» (2) Btr, Vv, Ds – kùknė (2) Rs, Žg, Prk; pečiorà (1. pieczura) «місце збоку від челюстей печі, куди вимітають із хлібної печі попіл і жар» (2) Ktk, Trgn – 124 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... pečiōre (2) Vžns; sáłka (1. salka) «кімната під дахом» (1) Ds, Skrb, Lc, Ps, Mžs – sálkė (1) Br; smalà (1. smota) «смола, дьоготь, одержані нагріванням» (4) Vkš, Slm – smalė (4) Lnkv, Ėr; stadàlà (біл. стадола) «заїжджий двір із навісом для коней» (3b) Vdn, (4) Vdšk, Kls, Sut – stadãlė (2) Kp; stoinià (біл. стайня) «кінський хлів» (2) K.Būg, stòinia (1) LKA I 266, stóinia (1) LKA I 266, Alv, Vp – stoinė TDr V 4 (Ukm); kelnė (1. kielnia) «лопатка» (2) Pns, Lš, Vb, Grz, Čk, Lž – kelnià (4) Ds, Trgn; krúnie (нім. Krahn) «кран» (1) Plt, Slnt, Šv, Šts, Brs – krúnia (1) Slnt; lazaũnė (1. wozównia) «повітка для зберігання возів, збруї, різних знарядь» (2) Rz, Všk, Šl, Rd, Gršl, Vvr, Ps, Jnš – lazaunià (2) Grž, Ds, Skp; skūnė (нім. діал. schūne) «стодола» (2) LKA I 53 (Kin), 57 (Sg, Šv, Kv, Pj, Vn, Trg, Bt), Plšk, Prk – skūnià (2) Vrb, (4) LKA I 53 (Nm), 57 (Vlkj), Nm, Mrj, Šn, Kdl; stalevōnė «стеля клуні» (2) LKA I 49 (Lel, Ukm, Dbč), Žmt, Aln, Ktk – stalevonià (2) LKA I 49 (Šlčn, Btrm, Vrn); šlénge (нім. Schlenge) «дверна або віконна рама» (1) Pp, Vkš, Krž, Btg, Jnšk, Pn, Sml – šlénga (1) Vr; vazaũnė (1. wozównia) «приміщення для зберігання возів, саней, господарського реманенту, збруї тощо, возівня» (2) Gs, Šmk, Grdm, Nmk, Varn, Kl, Plt, Skd, Žd, Vkš, Krp, Žg, Grz – vazaunià (2) K.Būg (Ds, Jž), Antz, Trgn, Dbk, PnmR, Pnm, Antš, Slm, Dkk, Svn, Kp; zembà «місце біля печі» (4) Žr, Tv, Ub, Užv, Všv – zembė (2) Všv, Žlb, Sd; pėčangė (гібр.) (1) Jdr, Brs, Krtn – pečangà (3b) Trk. У групі варіантів закінчень -as і -is, -ys більшість рядків містить основні нормативні терміни із закінченням -as, наприклад: sienójas (1) Užp, Skdt, Ign, Dv, Šr, Km, Skrb, LKT 258 (Ps), Nmč – sienójis (1) Dglš, Sld, Krd, Pb, Lkm, Lp; turėklai (2) Tvr, Dgl, Ds – turėkliai (2) Grdž; turėklas (2) Grš, Skr – turėklis (2) Jrb, Lkš, Grdž; žardis «споруда з жердин» (2) Skrd, Vrb – žárdas (1) LKA I 46 (Alk, Dkš), Zp, Sv. Усі інші варіантні ряди містять основні терміни із закінченням -as, наприклад: dūmalākas (2) Plt – dūmalakis (1) Ktč; galverkas «отвір у хлібній печі» Rs – galverkis (1) Ms; gāroilkas (3a) Kl, Slnt, Vdk, Grk – gāroilkis (1) Trš, Gršl, Plng, Yl; jáujas (1) Pln, Kl, Krt, Als, Trgn, Tvr, Grg, Ds – jáujis (1) Dsn, Tvr. Декілька варіантних рядів містять запозичення, наприклад: koptũras (1. kaptur) «передня частина хлібної печі, невисока стінка над її чолом, дашок біля припічка» (2) LMD (Pns), Dv, Klvr, Grl, Ds – koptũris (2) Švn; padãčkas «піддон» (2) Kv, Rs, Kl, Vdk, Pln – padãčkis (2) Slnt, Yl; priepečkīs (біл. припечак) «передня частина старовинної печі, припічок» (1) Jnšk, Krm, LžP, Terminologija | 2008 | 15 1 2 5 Ps – priepečkas (1) Ldk, Jz, Auk, Žln, Btr, Užg; šitikžiogis (нім. Säğe) «одноручна маленька пилка» (1) Jrb, VIkv, Grz – šitikžiogas (1) Šk; žiogspirai (нім. Sägespäne) «тирса, стружка» (3a) Lk, Pln, End, žiógspirai (1) Ggr, Ms – žiógspiriai (1) Vkš. У групці варіантів із закінченнями –(i)us та –is є кілька варіантних рядів з основними нормативними термінами, наприклад: dañgtis «дах» (2) Gdr, Trgn, Lkm, Rz, Arm, Ds, LTR (Pnd), Ob, Kp, Rk, Švd – dañgčius (2) Skp, Km, Užp; öblius (2) Krd, Dkš – öblis (2) Grk, Pn; priklėtis (2) Plv, Šn, Jrb – priklėčius (2) VIkv, Skr, Vdžg. Трохи більше є рядів із запозиченнями та небажаними гібридами, наприклад: dilis (нім. діал. dil) «товста дошка, настил» (4) Žg, Sk – dilius (2) VIk, Prng; kardielius (польськ. kardel) «ряд крокв» (2) Dkš, Mrj, Ldnv – kardielis (2) Ūd, Krok; pùspečis «лавка, мурована біля печі» (1) Vvs, Vdš, Užp, Dkšt, Bgs – pùspečius (1) Ad, Pbs; sienpečis «стіна, яку обігріває піч» (1) Skdv, Pvn, Vdk – sienpečius (1) DūnŽ, Krž, Užv. Групку варіантів із закінченнями –as та –(i)us становлять ряди з основними термінами на закінчення –as. Переважно це терміни, що відповідають нормам сучасної мови, наприклад: jāujas (1) Pln, Kl, Krt, Als, Trgn, Tvr, Grg, Ds – jāujus (1) Rk, Dkk, Ds, Jž; stōgas (1, 3) Dt, SD 38, Sut, LKA I 266 – stogūs (3) LD 253 (Brž), LKA I 266, Krs, Slm, Ps; turėklas (2) Grš, Skr – turėklius (2) Ms, Yl. Один ряд утворюють небажані гібриди: pečiauvystas «дерев’яна основа з колод під глинобитною піччю» (1) Ssk, Ldk, Sv, Žl – pečiauvyščius (1) Ant, Ktk, Klt, Krd. Ряди варіантів із закінченнями –is та –ė, –(i)us та –ys, –as та –ys поодинокі, наприклад: krósnis (1) Skp, Brž, Km, Rm, Brsl, Trgn, Pnd, Paį, Vžns – krósnė (1) An, Yl, Trak; svarlỹs (4) Š (Skp), Ln, Sml – svarlas (4) J.Jabl. (Pšl), Kp. Один ряд утворюють запозичення: dilius (нім. діал. dille) «товста дошка» (2) VIk, Prng – dilỹs (4) Sv, Ob. Окрему групу морфологічних варіантів становлять словотвірні варіанти. У литовському мовознавстві прийнято говорити про варіанти суфіксів. За твердженням В. Урбутіса, варіанти суфіксів — це формальні різновиди того самого суфікса, які не залежать від флексії (Urbutis 1978: 214). У цій статті словотвірними варіантами вважаються терміни, утворені за допомогою варіантних словотвірних афіксів (префіксів, суфіксів), а також терміни з варіантними афіксами. Тут варіантними словотвірними афіксами насамперед вважаються випадки варіювання афіксів літературної мови та діалектів. Словотвірними варіантами вважаються також випадки, коли похідні слова 126 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... за своєю формою та значенням подібні одне до одного. До словотвірних варіантів належать також складні слова, у яких відрізняються сполучні елементи. За типом словотворення в групі словотвірних варіантів переважають префіксальні похідні. Випадків варіювання суфіксальних похідних значно менше, а варіантні складні слова становлять невелику частину. Варіанти словотворчих префіксів. У досліджуваному джерелі вдалося виявити лише випадки варіювання діалектних префіксів. Найбільшу частку в цій групі становлять випадки варіювання префіксів prie-, prieš- та už- і їхніх діалектних варіантів. Випадки варіювання інших префіксів порівняно рідкісні. Похідні з префіксами prie-, prieš- та їхніми варіантами. У цій групі більшість становлять похідні з варіантними префіксами prie-, pry- (пор. LKG 1965: 428) та prieš-, pryš-, напр.: priegonkis (1) MPs, Nj – prygonkis (1) Mžk, Ms, Trš, Klm, Rs, Erž; priepirtis (1) Lnkv, Pš, Žg, Jnš – prypirtis (1) Vkš, Šts, Ms; prieškaktis (1) Rm – pryškaktis (1) Lk. Один ряд утворюють гібридні форми: prielotė «планка, якою притискають солому» (1) Vl – prylotė (1) Šts. Виявлено кілька інших випадків варіювання префікса prie- та його різновидів, наприклад: priekletis (1) Grv, Vj, Bsg – priklėtis (2) M, Vlkv, Skr, Vdžg, Žal, Grš, Gl, Čk; prieżedà (3a) Rmš, Št – pryžedà (3a) Grš, Plv, Jnš, Dkš, Kt, Ldvn, Šn, prižedà (3b) Ar, Bsg, Srv. Похідні з префіксом už- та його варіантами. Цю групку становлять випадки варіювання діалектних префіксів užu-, ažu-, ūž-, наприклад: užūgardė (1) LKA I 55 (Žb), Brž, Slm, Vb – ažūgardė (1) Pnd, Kp; užžūjau jis (1) Pl – ažžūjaujis (1) Grv, Ds, Užp; užžūšalė (1) Slm, LTR (Pmp) – ažžūšalė (1) Kp, Ds; užžlaidas (3b) DunŽ, Jz, Gs – ūžlaidas (1) Prn, Skr, Slv, Mrj, Jrb, Alk, Erž. Похідні з іншими префіксами та їхніми варіантами, наприклад: pāpavietis (1) Mrs, papavietis (2) Dv – pópavietis (1) Pv; atpjo v̇a (3b) Rm – atàpjova (1) Ds; sąspara (1) Ktk, Km, Vrn, KzR, Dbč, Vs, sąsparà (3a) Klt, KzR «кут споруди, де з’єднуються колоди» (1) Ign, Ob, Ant, Br, Vlk – súšpara (1) Dkš. Варіанти словотворчих суфіксів. Групу словотвірних варіантів суфіксів становлять терміни, утворені за допомогою діалектних суфіксів або суфіксів з однаковим значенням. У цій групі варіантів переважають похідні із суфіксами -ininkas, -(i)nyčia, -yčia, -uolis та їхніми варіантами. Похідні із суфіксом -ininkas та його варіантами. Найбільшою є групка похідних із багатофункціональним суфіксом -ininkas та його варіантами -inykas, -(n)ykas (див. LKG 1965: 403), -ninkas (див. LKG 1965: 342), наприклад: mūrininkas (1) Skr, Vkš – mūrin ykas Kp – mūrninkas LTR (Pkr) – mūrnykas Dbk, Ds, Mps; vištininkas (1) LKA I 52, Pjv, Rdm, Pv, Žvr, SmIn, Brs – vištinykas Nmč, LKT 381 (Vs), Alv, KzR. Terminologija | 2008 | 15 127 Значну частину становлять ряди варіантів чужомовних слів і неприйнятних гібридів, наприклад: kaladninkas «повітка, навіс, накриття» (2) Vdk, Up – kaladnykas (2) Žmt, Stk, Pv, Jz, Vdšk, Ldk, St, Ssk, Glv, Brb; kaladniñkas «гілка для плетіння огорожі, жердина» (2) Grk, Šlv – kaladnykas (2) Krk, Bsg, Šln, Klov, Sml; kaladniñkas «тин із жердин» (2) Šlv – kaladnykas (2) Klov, Sml. Похідні слова з іншими суфіксами та їхніми варіантами. Похідні слова з варіантними суфіксами -idė, -ymas, -imas, -esys, -ėsys, -ūlis, -ulis, -ra, -ara, -elė, -alė, -yčia, -(i)nyčia трапляються поодиноко, наприклад: dailidė (2) Grž – dailydė (2) Vlkv; vištidė (2) LKA I 52, Lš, Brš – vištydė (2) LKA I 52, Vlk; gréndymas (1, 3a) Smn, Skrd, Vrn, Kt, Mrs, Pns, Dkš – gréndimas (1) Dg; trobėšys (3a) DrskŽ, Kv, Slnt, Rsn – trobėšys (3a) Užg, DrskŽ, Dg; krivūliai «вигнуті жердини для керування возом, прикріплені до осі задніх коліс воза чи саней (під час перевезення довгих колод, стовбурів); задні колеса воза або сани для перевезення колод; віз для перевезення довгих колод (стовбурів)» (2) Lp – krivūliai (2) Kp, Kb, Vs, Dbč, Mrc; skiedrà (3), (4) Lp, LKT 179 (Jrb), LTR (Plv) – skiedarà (3a) Prl, Dbč, Vlk. Значну частину групи становлять неприйнятні гібриди, наприклад: pečėlė «пічний лежак заввишки з лаву або вище, цегляна стінка чи прикріплена до глинобитної печі дошка, щоб сісти або лягти» (3b) Brž, Šd, Všk, Pšl – pečalė (3b) Šln, LMD (Šlv); plītnyčia (ненорм.) «цегельня» (1) Slm, Dov, Plv, Dj – plītnincė Als; žardinýčia «будівля без стін для сушіння льону» (1) Ms, Tv, Brs – žardinīnčia (1) Kl, Pln. Складні слова становлять групу варіантів, до якої входять складені терміни зі сполучними голосними та без них. Найбільше рядів містять основні складені терміни зі сполучними голосними. Основні варіанти найчастіше є нормативними термінами, наприклад: bandódaržis (1) Kv, Als, Užv, Štk, Kl, Vkš – bandādaržis (1) Lž; kiaūliatvartis (1) Vrn, Drsk, Lzd, Švnč, Dkš – kiaūltvartis (1) Ilg, Erž, LMD (Rs); trobāvietė (1) Smn, Všt, Grdž, Vv – tróbuvietė (1) DūnŽ, Žlp, Vn, Užv; dièndaržis (1) Pš, Grk, Rd, Tt, Bsg, Rm – dienādaržis (1) Sdk; duonkepė (3a) Švnč – duonakepė (34a) JnšM, Kkl, Slk, Ds; lentgalys (3b) Ds, Brs, Dkš – lentagalys (34b) Skdt, Vlk, Ds; plytgalys (3b) Mrj – plytagalys (34b) Ds, Lkm, Dgl. До варіантів складних слів слід зарахувати також ряд похідних із гібридним суфіксом -yčia, основи яких мають відмінності у сполучних голосних, наприклад: langeveryčia (2) Slk, Ut, Ktk, Dgl, Mlt – langverýčia (1) Slk. Змішані варіанти. Окремо в групі морфологічних варіантів слід згадати й змішані випадки варіювання термінів. Це морфологічні варіанти числа, 128 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai... які мають також фонетичні відмінності, наприклад: žiūželiai «сарай» (1) Erž, Skr – žiūželis (1) Prng. ВИСНОВКИ Варіантні терміни — це терміни, що мають відмінності у формальних мовних засобах, які не порушують змістової цілісності й не спричиняють семантичних змін. Аналіз випадків варіювання будівельних народних термінів, виявлених у Lietuvių kalbos žodyne, з огляду на варіативні мовні засоби та сучасну мову показав, що варіантів досить багато і вони різноманітні. Найбільшу частину становлять наголосові й фонетичні варіанти. Групу наголосових варіантів переважно складають варіанти з різним місцем наголосу; значно рідше трапляються варіанти з різними інтонаціями за того самого місця наголосу. Значну частину наголосових варіантів становлять ряди з основними нормативними термінами. Ряди варіантів із ненормативними термінами складаються з варіантів слів сучасної мови або термінів, що в сучасній мові не вживаються. Значну частину рядів наголосових варіантів становлять чужомовні слова й неприйнятні гібриди. Групу фонетичних варіантів переважно складають терміни, що відповідають нормам сучасної мови, та діалектні варіанти з кількісними й якісними відмінностями голосних. Значно рідше трапляються варіанти з відмінностями приголосних. У групі морфологічних варіантів, яку складають споріднені за коренем і тотожні за значенням терміни з відмінностями закінчень і словотвірних афіксів, а також варіаціями морфологічних категорій, переважають терміни з варіаціями категорії роду; випадки варіювання категорії числа трапляються рідко. У групі варіантів закінчень переважають терміни із закінченнями -ė і -(i)a, -as та -ys. У групі словотвірних варіантів більшість становлять похідні з префіксами prie-, prieš-, už- та їхніми діалектними варіантами, а також похідні із суфіксом -ininkas і його варіантами. Не вся народна будівельна термінологія остаточно унормована. Частина випадків варіювання народних будівельних термінів увійшла до сучасної мови. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА DŽ6 2006: Словник сучасної литовської мови (3-тє електронне видання), Вільнюс. Klimavičius J. 1996: Nuo liaudies terminijos prie mokslinės. – Terminologija 3, 4–25. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius. LKŽe 2005: Lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas, www.lkz.lt), Vilnius. Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius. Župerka K. 1983: Lietuvių kalbos stilistika, Vilnius. Ахманова О. 2005: Словарь лингвистических терминов, Москва. Terminologija | 2008 | 15 129 Гринев С. 1993: Введение в терминоведение, Москва. КРусР 2003: Культура русской речи. Энциклопедический словарь-справочник, Москва. Сложеникина Ю. 2005: Термин: семантическое, формальное, функциональное варьирование, Москва. Татаринов В. 2006: Общее терминоведение. Энциклопедический словарь, Москва. ВАРІАНТНІ НАРОДНІ ТЕРМІНИ БУДІВНИЦТВА У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ У статті розглядаються варіантні народні терміни будівництва в електронній версії Lietuvių kalbos žodynas (Словника литовської мови) (Вільнюс, 2005). Встановлено, що більшість варіантів становлять вимовні варіанти — акцентуаційні та фонетичні. Група акцентуаційних варіантів складається переважно з варіантів, у яких наголос падає на різні склади, наприклад, duónkelis– duonke­pýs (піч для випікання хліба). Варіанти з однаковим місцем наголосу, але різною інтонацією трапляються помітно рідше, наприклад, añtpamatis – ántpamatis (підвищення навколо фундаменту). Значну частину акцентуаційних варіантів становлять варіанти нормативних термінів, наприклад, gárvilka – garvilkà (димовий канал). Варіанти ненормативних термінів — це варіанти слів сучасної мови або терміни, що в сучасній мові не вживаються, наприклад, ápusė – apušė (осика). Значну частку варіантів становлять варваризми та гібридні утворення, наприклад, ákšelis – akselýs (різана солома). Група фонетичних варіантів складається переважно з термінів, що відповідають нормам сучасної литовської мови, та варіантів із кількісними й якісними відмінностями голосних, наприклад, klijus – klýjus (клей). Група морфологічних варіантів охоплює терміни з однаковими коренем і значенням, але з відмінностями у флексійних і словотвірних афіксах та різними морфологічними категоріями. У цій групі переважають терміни, що різняться родом (palubỹs – palubė (місце під стелею)); терміни, що різняться числом (drobỹnos – drobynà (драбина)), трапляються доволі рідко. У групі варіантних термінів із різними флексійними афіксами більшість термінів мають флексійні закінчення -ė та -(i)a (priemeñė – priemenìà) (передпокій), а також -as та -is (sienójas – sienójis) (колода). У групі словотвірних варіантів переважають похідні з префіксами prie-, prieš- і už- та їхні діалектні варіанти, наприклад, (príegonkis – prýgonkis (ґанок), príeškaktis – prýškaktis (передня частина печі), užžgardė – ažūgardė (сінник)), а також похідні із суфіксом -ininkas та його варіантами (múrininkas – mūrinýkas) (муляр). Отримано 2008-12-11 Робертас Стунжинас Литовський інститут мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT–10308 Електронна пошта: [email protected] 130 Robertas Stunžinas | Variantiniai statybos liaudies terminai...