„Computer Bild Lietuva“ portalo žodynėlio terminai

Терміни глосарію порталу Computer Bild Lietuva AUŠRA RIMKUTĖ Інститут литовської мови Computer Bild Lietuva — двотижневий журнал накладом 13 тисяч примірників, призначений для користувачів комп’ютерів та іншої цифрової техніки. Найновіші статті з різних питань інформаційних і комунікаційних технологій можна знайти також в інтернеті за адресою www.computerbild.lt. Оскільки, як стверджується, мета редакції журналу — друкувати «тексти, написані дуже простою і зрозумілою мовою, надзвичайно практичні та щедро ілюстровані», мабуть, саме тому на порталі розміщено глосарій (http://www.computerbild.lt/žodynėlis), у якому подано трохи більше ніж пів тисячі термінів та інших лексичних одиниць. Це переважно терміни з комп’ютерної галузі та суміжних із нею сфер, уживані у статтях журналу. Структура глосарію звичайна: спочатку подається термін або інша лексична одиниця, а потім — її визначення. Деколи вказується також англійський відповідник. Терміни не мають позначеного наголосу. Такий глосарій дуже корисний читачам журналу, тому варто підтримати зусилля творців порталу, спрямовані на впорядкування термінології, уживаної у статтях видання, присвячених одній із сфер, що змінюється найшвидше, — комп’ютерній галузі. Робота з упорядкування термінів комп’ютерної галузі триває вже значно довше ніж три десятиліття, тож є з чого вибирати, наприклад, із найновішого «Енциклопедичного словника комп’ютерної галузі» В. Дагене, Г. Грігаса, Т. Євсикової Enciklopediniu kompiuterijos žodynu (2008, друге виправлене й доповнене видання, далі — ЕСК; перше видання цього словника — 2005), у якому подано близько 4 тисяч термінів, а також із найбільшого видання в цій галузі — словника В. Жалкаускаса «Сучасні комп’ютерні програми та мережі: англійською–литовською–французькою мовами» Šiuolaikinių kompiuterių programų ir tinklų žodynu: anglų–lietuvių–prancūzų kalbomis (2003), який містить понад 5 тисяч термінів і словосполучень; чотиримовним термінологічним словником «Інформатика: литовською–англійською–російською–німецькою мовами» Р. Валаткайте та З. Кудірки Keturkalbiu terminų žodynu Informatika: lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbomis (1997) тощо. Усі ці словники мають схвалення Державної комісії литовської мови, отже, їх переглянули й фахівці-термінологи. Шкода, що творці та редактори порталу ними не користуються. Computer Bild Lietuva глосарій порталу Terminologija | 2009 | 16 277 — чудовий приклад, розгляд якого показує, як важко приживаються новотвори, подані в згаданих словниках, особливо відповідники іншомовних слів, і як важко вони закріплюються в повсякденній мові не лише комп’ютерних ентузіастів, а й фахівців із комп’ютерної техніки. Насамперед впадає в око, що в глосарії подано застарілі терміни1, наприклад: жорсткий диск (= твердий диск) (англ. hard disk ЕСК), зовнішній жорсткий диск (=зовнішній твердий диск), розділ жорсткого диска (=розділ твердого диска) (англ. hard disk partition), майстер (=помічник⟧) (англ. wizard ЕСК), майстер інсталяції (=помічник інсталяції), субдомен (=піддомен) (англ. subdomain ЕСК), потік даних (=пропускна здатність) (англ. bitrate ЕСК), знімок екрана (=миттєва копія екрана) (англ. screen shot, screenshot ЕСК), завантажувальний диск (=диск запуску, системний диск) (англ. boot disc ЕСК), завантажувальний сектор (=сектор запуску) (англ. boot sector ЕСК), консоль (=пульт) (англ. console ЕСК), маршрутизатор (=маршрутизатор) (англ. router ЕСК), безпечний режим (=обмежений режим) (англ. safe mode ЕСК), брандмауер (=мережевий екран) (англ. firewall ЕСК), рекламний банер (=рекламна стрічка) (англ. banner ЕСК) тощо. Шкода, що часто обирають найпростіший шлях — уживають англійське слово, пристосоване до литовської мови. У глосарії його зазвичай пишуть у нелитовських лапках, наприклад: «хостинг» (= хостинг) (англ. hosting ЕСК), «хакер» (= зломник) (англ. hacker ЕСК), «скін» (= оформлення) (англ. skin ЕСК), «скрипт» (= сценарій) (англ. script ЕСК), «компресія» (= стискання) (англ. compression ЕСК), «ноутбук» (= портативний комп’ютер) (англ. notebook ЕСК) тощо. У глосарії в лапках подано іншомовне слово «Firmware» (= вбудоване програмне забезпечення) (англ. firmware ЕСК). Інша проблема — уживання англійських абревіатур для тих термінів, які в литовських словниках комп’ютерної галузі мають литовські відповідники, наприклад: ADSL (= асиметрична цифрова абонентська лінія, можна було б уживати абревіатуру ASAL) (англ. asymmetric digital subscriber line, ADSL ЕСК), DSL (=цифрова абонентська лінія) (англ. digital subscriber line, DSL ЕСК), «VoIP» (=інтернет-телефонія) (англ. internet phone, internet telephony, IP telephony, VoIP, voice over internet protocol ЕСК) тощо. Назви різних протоколів зв’язку, технологій, форматів, формальних мов тощо утворюються за допомогою абревіатур, безпосередньо запозичених з інших мов (найчастіше — англійської). У глосарії трапляються неточні назви, найчастіше 1 Під час виправлення термінів використано «Енциклопедичний словник комп’ютерної галузі» Enciklopediniu kompiuterijos žodynu (2008). 278 Aušra Rimkutė | Computer Bild Lietuva portalo žodynėlio terminai У словнику немає також родових пояснень слів, наприклад: 3GP (=технологія 3GP), A4 (=формат A4) (англ. формат A4 EKŽ), AVI (=формат аудіо й відео AVI) (англ. audio / video interleaved, AVI EKŽ), BMP (=формат BMP), програма BIOS (англ. BIOS (basic input / output system) EKŽ) (=система BIOS), GSM (=глобальна система мобільного зв’язку, система GSM) (англ. GSM, GSM system, global system for mobile communications EKŽ), GPS (=глобальна система позиціювання, система GPS) (англ. GPS, global positioning system EKŽ), HTML (=мова HTML) (англ. Hypertext Markup Language EKŽ), JPEG, JPG (=формат JPEG, формат JPG) (англ. format JPEG EKŽ), JAVA (=мова JAVA, мова Java) (англ. Java EKŽ), MP3 (=формат MP3) (англ. MP3, MPEG layer 3 EKŽ), RAW (=формат RAW), WAP (=протокол WAP) (англ. WAP, wireless application protocol EKŽ) тощо. Окремо слід розглянути досить часто вживане англійське слово Bluetooth. Bluetooth — це протокол зв’язку за допомогою дуже коротких радіохвиль (мікрохвиль). На думку Гінтаутаса Ґріґаса, простіше й зрозуміліше було б казати мікрохвильовий зв’язок; не слід уживати й саму торговельну марку (Bluetooth) — краще додати пояснювальне слово: «протокол Bluetooth» (Grigas 2009: 10). Ґ. Ґріґас пропонує, коли йдеться про зв’язок і потрібно точно назвати його протокол, уживати мікрохвильовий зв’язок за протоколом «Bluetooth» або коротше: зв’язок за протоколом «Bluetooth» (Grigas 2009: 10). Дуже подібний випадок — уживання скорочення WiFi від англійського терміна Wireless Fidelity. WiFi — це технологія бездротового зв’язку. WiFi може бути також торговельною маркою. Отже, коли потрібно назвати саму технологію, символічну назву не слід перекладати. Коли потрібно описати спосіб зв’язку, достатньо сказати бездротовий зв’язок, а не зв’язок Wi-Fi, бездротовий інтернет, а не інтернет Wi-Fi, бездротове інтернет-з’єднання замість інтернет-з’єднання Wi-Fi. У словнику є й інші терміни, які потребують виправлення, наприклад: станція бездротового зв’язку (=станція бездротового зв’язку), зона бездротового інтернету (=зона бездротового інтернету), бездротовий інтернет (=бездротовий інтернет, мобільний інтернет) (англ. wireless internet EKŽ), бездротова мережа (=бездротова мережа) (англ. wireless network EKŽ), бездротовий пристрій (=бездротовий пристрій) (англ. wireless device EKŽ), бездротовий маршрутизатор (=бездротовий маршрутизатор), система керування вмістом (=система управління вмістом) (англ. content management system, CMS EKŽ), автоматичний запуск диска (=автоматичний запуск) (англ. autorun EKŽ), функція розпізнавання почерку (=розпізнавання рукописного тексту) (англ. handwriting recognition EKŽ), файлова система (=система розміщення файлів) (англ. file allocation system, file system EKŽ), спливні вікна (=спливне вікно) Terminologija | 2009 | 16 279 (англ. popup, popup window, pop-up window EKŽ), джерело безперебійного живлення (UPS) (=джерело безперервного живлення) (англ. uninterruptible power supply, UPS EKŽ) тощо. Різновид предмета, його відмінну ознаку в складених термінах слід виражати повною формою прикметника, наприклад: віртуальний диск (=віртуальний диск) (пор. англ. virtual disk), віртуальна пам’ять (=віртуальна пам’ять) (пор. англ. virtual memory). Коли йдеться про властивість поняття, краще вживати означальний родовий відмінок іменника, наприклад: командний рядок (=рядок команди) (пор. англ. command line), кредитна картка (=картка кредиту), системний лоток (=лоток системи) (пор. англ. system tray), тактову частоту (=частоту тактів) (пор. англ. clock speed). У деяких випадках достатньо однини, наприклад: хакери (=хакер), системні файли (=системний файл), ключові слова (=ключове слово) тощо. До речі, дивно, що термін ключові слова (Це слова, які описують шукану інформацію. У пошукових системах зазвичай вводимо ці слова, щоб знайти пов’язані з ними вебсторінки.) та його синонім «ключове слово» (англ. «keyword»: слово, що описує інформацію, викладену в тексті (статті, вебсторінці, книзі). Ключові слова сайту «Computer Bild Lietuva» — «комп’ютер», «IT-журнал», «Computer Bild Lietuva» тощо) подано у словнику окремо й окремо визначено. Ключове слово — калька (докладніше див. Akelaitienė 2003); замість нього можна було б уживати значуще слово. EKŽ поряд із останнім наводить також базове слово. Визначення термінів подано з нового рядка. Найчастіше пояснення досить широкі й докладні, наведено приклади. Як уже зазначалося, біля деяких термінів можна знайти й відповідники англійською мовою. Було б доцільно робити це послідовно. У словникових статтях подано також синонімічні терміни, зазвичай запозичення, наприклад: образ диска, «імідж» (=повна копія диска) (пор. англ. disk image EKŽ). Шкода, що немає нормативних позначок. Мова визначень також не завжди правильна, трапляються стилістичні й коректорські помилки. Словник був би значно ціннішим, якби всі заголовні терміни мали позначені наголоси. У рецензії порушено лише деякі актуальні питання вживання термінів; автор хотів показати, що ще є що виправляти. Після усунення неточностей словник був би значно ціннішим для читачів. ДЖЕРЕЛО http://www.computerbild.lt/zodynelis 280 Aušra Rimkutė | Computer Bild Lietuva portalo žodynėlio terminai LITERATŪRA Akelaitienė G. 2003: Ar įteisinsime terminų raktažodį? – Terminologija 10, 157–162. EKŽ 2008: Dagienė V., Grigas G. Jevsikova T. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas. II papild. leidimas, Vilnius. – http://www.likit.lt/term/enc.html. Grigas G. 2006: Santrumpos terminijoje. – Terminologija 13, 194–199. Grigas G. 2009: Kaip versti keistus žodžius. – Gimtoji kalba 12, 9–12. Gauta 2009-11-23 Aušra Rimkutė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas: [email protected] Terminologija | 2009 | 16 281