„Keleivio“ straipsnių apie sveikatą terminai

Терміни статей «Келайвіса» про здоров’я PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: медицина, здоров’я, медичний термін ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ У першій половині XIX ст. становище литовської мови в Малій Литві було кращим, ніж у Великій Литві. Тут литовська мова процвітала — дбали про її очищення, вдосконалення норм тощо. У Малій Литві почали видавати й перші литовськомовні газети (Zinkevičius 1990: 225), у яких можна знайти зародки термінології різних галузей науки. Одним із видань була щотижнева газета Keleiwis iß Karalaucżiaus Broliams Lietuwininkams ßinęs parneßas (далі — Keleivis), що виходила в Кенігсберзі в 1849–1880 роках; її редактором і видавцем був Фридрих Куршайтіс (1806–1884). У газеті, окрім недільних проповідей, політичних та інших важливих для суспільства новин із Пруссії, Німеччини та інших країн, публікувалися популярні статті з різних галузей науки — астрономії, ботаніки, фізики1, географії, історії, медицини, метеорології, техніки, ветеринарії, зоології тощо. З 1853 до 1879 року в Keleivyje було надруковано дев’ятнадцять статей із медицини2. Варто зазначити, що статті писали не лікарі, за винятком однієї статті про трихін («Бережіться трихін!»), наприкінці якої зазначено: Kreif[?]likus Dr. Pinkus. Найбільше статей — одинадцять — на різні теми опублікував Фр. Куршайтіс3. Про вплив тютюну на здоров’я людини він писав у статті «Ar Wale Tabako rukyti?», про значення відпочинку — 1термінологію популярних статей із фізики в «Келайвісі» досліджувала Анґеле Каулякене (див. Kaulakienė 1991). 2Матеріали для статті збирали з видання «Бібліографія Литви. Серія C. Публікації литовських періодичних видань 1832–1890». Вільнюс, 2004, с. 471–492. 3Насправді в газеті не зазначено авторів більшості статей; лише пару статей підписано псевдонімом K. Наведені далі статті приписують Фр. Куршайтісу на підставі видання, згаданого у другій примітці. 92 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai … про здоров’я опубліковано статтю «Пам’ятай, щоб святкував святий день!». Чотири статті присвячені інфекційним хворобам та їхній профілактиці: «Повчання проти холерної хвороби», «Повчання проти холерної хвороби», «Трихінельна хвороба», «Про чуму». Фр. Куршайтіс також писав про працю медичних сестер, надання медичної допомоги пораненим прусським воїнам, кремацію останків та інші питання, пов’язані з медициною. Окрім Фр. Куршайтіса, про операцію на пальцях рук і ніг, рак стравоходу та початок чуми в Росії в газеті писав працівник преси Адамас Ейнарас4 (1842–1906). Авторів шести статей не зазначено; щоправда, деякі з них підписані псевдонімами..n., –w–, одна — символом †. Про шкідливість макового відвару для немовлят ідеться у статті «Матерям на повчання й застереження», про лікарські рослини надруковано продовжувану статтю «Домашня аптека», про симптоми та лікування розповідається у статті «Від укусу однієї мухи», а про винайдені Е. Дженнером щеплення від віспи — у статті «Страшна хвороба віспа, або краплі»; про чуму, холеру та її поширення в Клайпеді, Тільзіті, Кенігсберзі та інших містах ідеться у статтях «Чумна хвороба» і «Холерна хвороба». Окрім згаданих статей, слова й словосполучення, пов’язані зі здоров’ям і лікуванням, можна знайти в Keleivio у рубриках «Різні новини», «Різні короткі новини», де часто подається медична інформація, наприклад коротко повідомляється про хвороби, що з’явилися в певних місцевостях, поширення хвороб (найчастіше інфекційних — віспи, холери, тифу, кору, гарячки тощо) та інші питання, пов’язані з медициною, наприклад: «Зла хвороба холера вже тепер з’явилася і в Кенігсберзі, і тут уже 10 хат раптово погубила» Kel5 1852, вер. 8 (№ 37), с. 148; «Холера в Кенігсберзі й далі болісно губить людей, а тепер уже з’явилася і в Клайпеді та Гумбіннені» Kel 1866, вер. 11 (№ 37), с. 147; «Тут, у Кенігсберзі, день у день більшає кількість хворих; найчастіше хворіють на гарячку, озноб і кашель <...>» Kel 1870, бер. 15 (№ 11), с. 44; «Тут, у Кенігсберзі, як розповідають, то тут, то там з’явилися поодинокі випадки віспи» Kel 1862, черв. 24 (№ 25), с. 104. 4 Статті підписано псевдонімами a-e-, e-. 5 У статті вжито таке скорочення назви газети, яким вона подана у Литовському словнику. Terminologija | 2011 | 18 93 Отже, об’єкт цієї статті становлять понад 250 медичних термінів6 (включно з варіантами), вибраних із згаданих статей і коротких повідомлень про здоров’я у Keleivio. Мета статті — обговорити походження та семантику цих термінів, питання синонімії та варіювання, порівняти їх із сучасними медичними термінами й поміркувати про причини зникнення деяких розглянутих термінів із сучасної мови медичної науки. 1. ПОХОДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ 1.1. Терміни литовського походження З погляду походження найбільшу частину медичних термінів становлять слова й словосполучення литовського походження (185 термінів), наприклад: Akys7 Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Galvõs Skaudėjims Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 25, Gėlimą acc.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Gydimas Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 11 / Gydymas Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, Karʒtis Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Krėtimo gen.sg. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kunas Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62, Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69, Kel 1873 09 16 (Nr. 37) 146, Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, Liga Kel 1852 09 8 (Nr. 37) 148, Kel 1852 11 17 (Nr. 47) 188, Kel 1853 10 5 (Nr. 40) 160, Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 9, Kel 1856 10 8 (Nr. 41) 164, Kel 1857 09 24 (Nr. 38) 151, Kel 1862 02 11 (Nr. 6) 24, Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1865 05 9 (Nr. 19) 74, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Kel 1866 07 31 (Nr. 31) 124, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1866 10 30 (Nr. 44) 175, Kel 1867 04 2 (Nr. 14) 56, Kel 1871 03 14 (Nr. 21) 43, Kel 1871 08 8 (Nr. 42) 130, Kel 1871 09 5 (Nr. 46) 145, Kel 1871 10 17 (Nr. 42) 169, Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69, Kel 1873 01 14 (Nr. 2) 8, Kel 1873 08 5 (Nr. 31) 124, Kel 1873 11 4 (Nr. 44) 176, Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 06 16 (Nr. 24) 96, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 25, Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30, Suputimas Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 6 Слід зазначити, що поняття «термін» у цій статті вживається в широкому значенні, оскільки лише частину розглянутих медичних термінів можна вважати безсумнівними термінами, термінологічний статус яких не викликає сумнівів, наприклад: akis, kosulys, liga, ligonis. Однак чимало обговорюваних одиниць, імовірно, є лише словами чи словосполученнями, які тоді вживалися в народі й, можливо, могли розглядатися як назви, наприклад: užsidegimas, vidurių sugedimas, тому їх ще не можна вважати справжніми термінами. 7 У статті медичні терміни подано оригінальним написанням і в тих формах відмінювання, у яких їх виявлено в джерелі. 94 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai 131, Sʒabais або Kramais (1 kramas 1. «струп, прищ» LKŽₑ) instr.pl. Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, Sʒiurpulius acc.pl. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Užkimimas Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Užsidegimą acc.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Wēmimas Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106. 1.2. Запозичення 1.2.1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ Серед запозичень (35 термінів (з урахуванням варіантів), з яких 17 однослівних термінів, а 24 запозичення виступають головними або залежними компонентами складених термінів) найбільше слов’янізмів (17 термінів), наприклад: Aptieka Kel 1868 10 20 (Nr. 42) 168 «аптека» з польської apteka Skar 32, Bezdžių žiedūje Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87 (див. 2 xbezdas (1. bezd, bez) 2. «бузина» LKŽₑ), Liekorius Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62, Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 06 16 (Nr. 24) 96 з білоруської ljekarb або польської lekarz FrW I 364, пор. lie korius «лікар, хірург» з білоруської лѣкарь або польської lekarz Skar 120, Lie kar[t]wa Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 11, Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26 з білоруської або польської lekarstwo FrW I 364, пор. liekarstva «ліки» з білоруської лѣкарство або польської lekarstwo Skar 120, Namų Aptėka Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 86, Namų Lie kar[t]wa Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Pawietra Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30 «мор, епідемія» з білоруської povėtrbje або польської powietrze FrW I 557, пор. pavietra «мор» з білоруської повѣтребе або польської powietrze Skar 164, Roną acc.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131 «рана» з білоруської рана або польської rana Skar 191, Smertis Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30 «смерть» з білоруської smer[b] FrW II 844, пор. smertis «смерть» з білоруської смерть Skar 202. 1.2.2. ЗАПОЗИЧЕННЯ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ Виявлено 7 германізмів, наприклад: Bandwypmas Kel 1874 06 16 (Nr. 24) 96 з німецької Bandwurm – стрічковий черв’як, солітер DVLKŽ I 129, Blywoterio (у говорах: Bleiwałler) gen.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, пор. німецьке Blei – свинець DVLKŽ I 188 і Wasser – вода DVLKŽ II 524, Locaritû gen.pl. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, пор. liocoritas «Lazarett» від lǫtseret Terminologija | 2011 | 18 95 «Lazarett» Alm 80, Meßkös Cukorius Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90 (див. 2 xcukorius див. xcukaras (нім. Zucker) «цукор» LKŽe), raudoni Plakai Kel 1879 05 4 (Nr. 5) 19 (див. plakas «пляма бруду» зі східнопрусської plak «пляма» FrW I 601, пор. plakas «пляма» Alm 101), faldūjis jūdājs Lakricas8 Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Tiję iš Lepôs Žiedû Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87 (див. tija «чай» Alm 141). Більшість слов’янізмів і германізмів нині вже не вживається, за винятком давніх запозичень aliejųs (czyłtytafis Linfēmenių Alējus Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131), mėta (tikrolios Mētos Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89), muilas (žaliafis Muilas Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131) і tabakas (Tabako Sywû Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131). 1.2.3. ЗАПОЗИЧЕННЯ З ГРЕЦЬКОЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ МОВ Зафіксовано по кілька запозичень із грецької (4 терміни), наприклад: Akiù Klynīks Kel 1877 04 17 (Nr. 16) 63 (Klynīks від гр. χλυνή від χλίνη «лежанка, ліжко» Фасмер 1967: 251), пор. klynīke «клініка» Alm 68, Kolera Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1866 09 11 (Nr. 37) 147, Kel 1871 08 8 (Nr. 42) 130, Kel 1871 09 5 (Nr. 46) 145, Kel 1873 01 14 (Nr. 2) 8 від гр. χόλερα від χόλος «жовч» Фасмер 1973: 254, Trichynai nom.pl. Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27 від гр. trichinos — волосоподібний TŽŽ 2005 756, Trikynû Liga Kel 1877 04 17 (Nr. 16) 63, і з латинської (4 терміни), наприклад: Daktars Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1870 08 16 (Nr. 34) 130, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 06 16 (Nr. 24) 96, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131 від лат. doctor — учитель TŽŽ 2005 143, Liekoriaus Atefta apie Sweikatą Kel 1870 08 16 (Nr. 34) 130 від лат. attestatus — засвідчений TŽŽ 2005 75, Nerwû gen.pl. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26 від лат. nervus «жила, м’яз, нерв» Фасмер 1971: 64, Opijumo gen.sg. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26 від лат. Opium від гр. ὄπιον від ὀπός «рослинний сік» Фасмер 1971: 144, пор. opijums «опіум» від opijumm «опіум» Alm 93. Запозичення з інших мов, більшість яких і досі вживається в сучасній мові медичної науки, хоча написання деяких із них дещо змінилося. Оскільки в Малій Литві німецька мова мала більший вплив на литовську, то ймовірно, що грецькі та латинські запозичення потрапили до досліджуваних статей Keleivio із німецьких текстів. 8 На думку Макса Фасмера, слово лакрица «корінь солодки» потрапило в російську мову через німецьку — Lakritze з латинської liquirita, що походить від грецького γλυκύρριζα «солодкий корінь» (Фасмер 1967: 453). Автор, який підписався псевдонімом –w–, слово lakricas у своїй статті «Namų Aptėka», пор. lakrica 1. «корені солодки» LKŽe, найімовірніше, також запозичив із німецьких джерел. 96 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai 1.2.4. З А П О З И Ч Е Н Н Я З Л А Т И С Ь К О Ї М О В И Виявлено один термін латиського походження: Magunû Galwû Kel 1876 05 15 (Nr. 7) 26, Magunû Stēbukû Kel 1876 05 15 (Nr. 7) 26, див. magūna див. maguona (пор. латис. magone «мак» LKŽ. 1.2.5. З А П О З И Ч Е Н Н Я З К О М П О Н Е Н Т А М И Р І З Н О Г О П О Х О Д Ж Е Н Н Я У розділі варто згадати пару запозичень із компонентами різного походження (латинського та слов’янського, німецького та латинського), наприклад: Daktar=Aptēkēs gen.sg. Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Salmiak=Sȝpyrtus (verdünnten Salmiak/piritus) Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131. 1.3. Гібриди Виявлено трохи гібридів (11 термінів, 5 гібридів виступають основними компонентами складених термінів), наприклад: Aptēkininko gen.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 86, Cȝepy jimas Kel 1867 04 2 (Nr. 14) 56, Namû Aptēkēle Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Rurelę acc.sg. «такий прилад» Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23: «Прафеллеріс д-р Шенборнс проколів йому прямо в живіт отвір, і тепер їжа потрапляє до нього через одну R u r e l ę9 прямо в шлунок», Smertelnyj-te nom.sg. «смертність» Kel 1870 03 15 (Nr. 11) 44. 1.4. Складені терміни з компонентами різного походження Як видно з деяких наведених раніше прикладів, у досліджуваних статтях є складені терміни, компоненти яких мають неоднакове походження. Виявлено 37 термінів із компонентами різного походження: литовським і запозиченим, наприклад: Gydymo Remeflo «медицина?» Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, judālis Smertis Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, Ku-no Liekorius Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62, Liekoriaus Atelta apie Sveikatą Kel 1870 08 16 (Nr. 34) 130, raudoni Plakai Kel 1879 05 4 (Nr. 5) 19, або литовським і гібридним, наприклад: Raupliû Cȝēpijimas Kel 1864 06 28 (Nr. 26) 104, Raupliû Iȝciepijimo Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69. 2. С Е М А Н Т И К А М Е Д И Ч Н И Х Т Е Р М І Н І В Терміни зі статей «Keleiwis» про здоров’я називають різні медичні поняття. Їх можна поділити на кілька семантичних груп. Насамперед це назви частин людського тіла, органів і рідин, які вони виробляють, наприклад: Akys Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Burnoj loc.sg. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89, 9 У цьому та інших ілюстративних реченнях терміни авторка цієї статті виділяє розрядженим шрифтом. Terminologija | 2011 | 18 97 Gylas acc.pl. Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Gomurio gen.sg. Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Kaklas Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, Kaulai Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, Kojos nom.pl. Kel 1864 06 28 (Nr. 26) 104, Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kraujas Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62, Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Krutinės gen.sg. Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Liežuvio gen.sg. Kel 1865 05 16 (Nr. 20) 78, Nerwų gen.pl. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, Pažalçzų gen.pl. Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, Pilwą acc.sg. Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23, Pirß­tus acc.pl. Kel 1879 10 14 (Nr. 41) 168, Prakaitą acc.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Rankõs gen.sg. Kel 1879 10 14 (Nr. 41) 168, Stemplėje loc.sg. Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23, Szir­dį acc.sg. Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Widuriei Kel 1871 09 5 (Nr. 46) 145. Більшість цих слів — давні за походженням, усталені в сучасному вжитку термінологічні назви з анатомії людини. Лише кілька слів або значень із розглянутої семантичної групи не закріпилися в сучасній медичній термінології. Так, замість усталеного терміна oda А. Ейнарас у статті про чуму вживав близький до сучасного терміна варіант Ūda Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19. Однак м’язи, пах і підпахвинні ділянки він називав іншими литовськими словами — Mieſa Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, див. miesa 2. «м’язи» LKŽₑ та Tußtimūjė loc.pl. Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 19, див. tuš­timai 1. «пах, підпахвинні ділянки» LKŽₑ. У статті «Motynoms ant Pamoki­nimo bey Pagraudenimo» замість терміна smegenys вжито варіант Sma­ginių gen.pl. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26. У статті про холеру Фр. Куршайтіс називав шлунок skilviu – Skilwįj loc.sg. Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, див. skilvys 3. «шлунок, животик» LKŽₑ. Доктор Пінкус, пишучи про трихіни, називав щоки терміном Weidai Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, див. veidas 2. «щока» LKŽₑ, а суглоби — nariais (термін Skaudėjims Narių Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, див. 1 narys 1. «суглоб» LKŽₑ), однак у тій самій статті цього автора для останнього значення знаходимо також сучасний термін sąnariai – Sanarius acc.pl. Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106. З контексту статті Фр. Куршайтіса «Atmink, idant Dieną ßwentą ßweſtumbei!» не цілком зрозуміле значення терміна syvai: «під час сну в тілі виснажені сили знову відновлюються, а й сиви в його справжніх судинах знову починають текти» Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62. У LKŽ наведено два медичні значення цього слова — «шлунковий сік» і «рідина з рота трупа, що розкладається», однак, як видно з цитованого речення, жодне з них не підходить. У цьому разі можна лише висунути гіпотезу, що терміном syvai тут могли називати інші рідини, які виробляють органи, наприклад кров, лімфу тощо. 98 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai Отже, з викладеного видно, що більшість термінологічних назв з анатомії людини збереглися незмінними до наших днів (змінилося лише написання деяких слів) і закріпилися в сучасній науковій медичній термінології. Значну частину медичної термінології статей «Келеивиса» про здоров’я становлять клінічні терміни, тобто слова й словосполучення на позначення пасажира хвороб і їхніх ознак, наприклад: лихоманка instr.sg. Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, задишка instr.sg. Kel 1870 03 15 (Nr. 11) 44, сильне серцебиття Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, кашель Kel 1862 02 11 (Nr. 6) 24, Kel 1871 03 14 (Nr. 21) 43, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, прояви або ознаки хвороби Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30, легеня «нежить» nom.sg. Kel 1862 02 11 (Nr. 6) 24, легенів gen.pl. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, біль у суглобах Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, сильного свербіння Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, судому10 acc.sg. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, крутіння acc.sg. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 25, застуди instr.sg. Kel 1870 03 15 (Nr. 11) 44, осиплість Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, відсутність апетиту Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, набряк обличчя Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, глисти в животі Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, бурчання в животі Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, жар у животі Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 150, тремтіння acc.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, людської віспи Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69. Tiriamuose tekstuose daugiausia rasta infekcinių ligų pavadinimų. Šios ligos įvardijamos tik lietuviškai – kimbančzios Ligôs Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, limpanczioji Liga Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, limpanti Liga Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15. Pastebėta, kad „infekcinės ligos“ reikšmę turi terminas maro ligos 1878 m. rugpjūčio 20 d. Keleivyje išspausdintame slapyraide..n. pasirašiusio autoriaus straipsnyje „Maro Ligos“, kuriame rašoma apie tokias užkrečiamąsias ligas kaip maras, dėmėtoji šiltinė, cholera, raupai ir kt. Beje, sudėtinis terminas su vienaskaitos linksnio forma vartojamu pagrindiniu dėmeniu liga – Maro liga Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18 – reiškia tik „marą“. Характерні складені назви з головним компонентом liga, наприклад: Iβbalejimo Ligą Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Wiežo Ligą Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23, Wandens Liga Kel 1864 06 28 (Nr. 26) 104, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, pūlamoj Ligoj Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Žyvato Liga Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 150. Такі назви часто мають також однослівні відповідники 10 Спираючись на контекст статті «Motynoms ant Pamokinimo bey Pagraudenimo», термін sukatą від sukti 30. «щипати, боліти (зазвичай про живіт, суглоби)» може означати «діарею», пор. 1 sukatą 3. «послаблення кишківника» LKŽ. Terminologija | 2011 | 18 99 відповідники, наприклад: karβczeis instr.pl. Kel 1865 05 9 (Nr. 19) 74 і Karβcziū Liga Kel 1868 05 27 (Nr. 18) 72, Tynežei Kel 1862 02 11 (Nr. 6) 24 і Tynežīū Liga «кір» Kel 1862 12 9 (Nr. 49) 199, Trichynai nom.pl. Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27 і Trichynų Liga Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 26 / Trikynū Liga Kel 1877 04 17 Nr. 16) 63, Rauplės nom.pl. Kel 1854 03 15 (Nr. 11) 44, Kel 1862 06 24 (Nr. 25) 104, Kel 1864 06 28 (Nr. 26) 104, Kel 1867 04 2 (Nr. 14) 56 і Raupliū Liga Kel 1860 04 24 (Nr. 17) 68, Kel 1861 02 19 (Nr. 8) 31, Kel 1862 12 9 (Nr. 49) 199, Kel 1867 04 2 (Nr. 14) 56, Kel 1871 03 14 (Nr. 21) 43, Kel 1872 11 5 (Nr. 45) 182, Kolera Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1866 09 11 (Nr. 37) 147, Kel 1871 08 8 (Nr. 42) 130, Kel 1871 09 5 (Nr. 46) 145, Kel 1873 01 14 (Nr. 2) 8 і Kolerōs Liga Kel 1852 11 17 (Nr. 47) 188, Kel 1853 10 5 (Nr. 40) 160, Kel 1856 10 8 (Nr. 41) 164, Kel 1857 09 24 (Nr. 38) 151, Kel 1859 10 18 (Nr. 42) 167, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Kel 1866 07 31 (Nr. 31) 124, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1866 10 30 (Nr. 44) 175, Kel 1871 08 1 (Nr. 41) 124, Kel 1871 08 8 (Nr. 42) 130, Kel 1871 09 5 (Nr. 46) 145, Kel 1871 10 17 (Nr. 42) 169, Kel 1873 01 14 (Nr. 2) 8, Kel 1873 07 15 (Nr. 28) 111, Kel 1873 08 5 (Nr. 31) 124, Kel 1873 09 16 (Nr. 37) 146, Kel 1873 11 4 (Nr. 44) 176, Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Kropes acc.pl. Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69 (див. kropės «віспа» LKŽₑ) і Kropjū Liga Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69 / Kropū Liga Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Maras Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30 і Maro Liga Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18. Слід сказати, що ця семантична група є однією з найпроблемніших щодо позначення медичних понять. Часто з контексту статті важко визначити значення тієї чи іншої назви хвороби, а тим паче знайти її точний сучасний відповідник, оскільки нерідко про хворобу та її ознаки докладніше не пишуть, а лише згадують її. Наприклад, три терміни, ужиті поруч у тексті, Žywato Liga (Krauliga, Neprietwara) Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 150, могли позначати «дизентерію», а можливо, лише якесь «сильне проносне захворювання». З іншого боку, постає питання, чи можна вважати ці терміни синонімами; див. krauligė «кривава?», пор. kruvinoji 1. «дизентерія», 2. «сильна діарея», але neprietwaras11 лише «діарея» LKŽₑ. Із контексту також незрозуміло, чи словосполучення Widurū ir Wemimo Liga Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 11 Слово жіночого роду neprietwara у LKŽₑ не зафіксоване. 100 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai 150 є назвами однієї чи двох різних хвороб. Тут необхідно зазначити, що автори статей про здоров’я не були лікарями, тому цілком зрозумілим є їхнє недостатнє знання медичних питань. Крім того, на той час про багато хвороб ще не було відомо, не кажучи вже про їх точне найменування. Тому в досліджуваних статтях можна знайти не лише нечітко подані, а й описові назви: Skaudėjimas Kakle prie Rijimo Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Skaudėjimas Kakle per Užkimimą Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Spaudimą ant Prybirdiės Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90. Частину назв, імовірно, запозичено з живої мови, наприклад: baifų Plėbimą Galwoj Kel 1879 02 25 (Nr. 8) 30, didi Nėžiejimą Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Gyflų Traukimą Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kaklo Užėmimu Kel 1862 02 11 (Nr. 6) 24, Kaulų Gėlimą Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Pilwo Skaudėjimas Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89, Užlidegimą acc.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131 від užsidegti «починати гарячкувати» LKŽe, Widurų Sugedimą Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 25. Такі, часом навіть образні, словосполучення, наприклад: baifingofios Rauplės Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69, piktą Gumbą Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 25, piktoji Liga Kel 1852 09 8 (Nr. 37) 148, Įtaiga žavinanti Liga Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 16, можна вважати народними термінами. Окремо варто згадати назви одного з різновидів тифу (сучасний термін dėmėtoji šiltinė, лат. typhus exanthematicus MedŽ 563) у статті «Maro Ligos». Цю інфекційну хворобу крові названо терміном Bado Karßtlige (німецькою: Hungertyphus) Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149. Зазначено, що згодом, наприклад у брошурі 1920 року «Kova su limpamomis ligomis», лікар Петрас Авіжоніс називав цю хворобу подібним чином — bado karštine KLL 1920 14. Крім згаданого терміна, у тій самій статті є ще кілька інших назв цієї хвороби — margoji або plokioToji Karßtliga (Flekkentyphus) Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149. У LKŽ значення прикметника plokiotas не зазначено (поставлено знак питання); наведено приклад уживання з менш відомих писемних джерел колишньої Східної Пруссії та Клайпедського краю без докладнішої вказівки джерела або з новіших газет. З огляду на дані згаданої статті можна стверджувати, що plokiotas означає «плямистий», від німецького Fleck «пляма» DVLKŽ I 374. Варто звернути увагу на те, що у статтях про трихін автори Фр. Куршайтіс і доктор Пінкус у значенні «здоровий глузд, здатність розуміти» вживали усталений у сучасній мові медичної науки термін Sąmonę acc.sg. Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Sąmonės gen.sg. Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, хоча вже на початку XX століття, наприклад, лікар Антанас Вілейшіс згадане Terminologija | 2011 | 18 101 поняття позначав термінами nuomonė PirmP 1903 71, nuomanė ŠLL 1901 21, sąvoka NG 1924 116 117. Отже, приклади розглянутих семантичних груп показують, що більшість назв хвороб або їхніх ознак не збереглися в сучасному вжитку — лише деякі з них, наприклад, задишка, кашель, чума, блювання тощо, стали медичними термінами — або тепер уживаються лише в одному певному значенні; наприклад, термін лихоманка закріпився лише у значенні «малярія», тоді як у статтях Keleivio цей термін, окрім згаданого, уживався також у значенні «озноб під час хвороби»; деякі з цих термінів було замінено іншими литовськими словами, наприклад, віспа — тепер віспа, запалення легень — тепер нежить, водяна хвороба — тепер водянка. Однак, мабуть, найважливішими причинами невходження значної частини термінів до наукової медичної термінології є невизначеність, неточність або вузькість їхнього значення. Чимало назв засобів лікування. Читачам газети давали поради, як лікуватися самостійно, захворівши, і які засоби застосовувати. Безперечно, найчастіше пропонували домашні засоби лікування — харчові продукти та напої, наприклад: Medus Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, nełudyts Swieftas Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Piens Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, ßalto Wandens Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, źaliôs Mėfôs Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131. Найчастіше радили лікуватися лікарськими рослинами та їхніми частинами, наприклад: Bitkrėlių Žiedai Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Ciberžoles nom.pl. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Dygulio=žoles nom.sg. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90 / Dygulio Žolės Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, Drignės nom.sg. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26 / Drignes nom.pl. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kadagio Szakniû Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kadagio Ogû Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Lapû nû Kelrėtenjû Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131 (див. kelretinis «подорожник великий (Plantago major)» LKŽe), Metelės nom.sg. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Puplaißkiei Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Saldmedis Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Srawžolė nom.sg. Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Sżeiẃmedis Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Remulike (або Remunike) Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87. У значенні «чай» уживався германізм tije: Remunikjû Tije Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87. Зустрічалося також кілька назв ліків (до речі, у значенні «ліки» вживався лише славізм Liekarf twa Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 11), Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26), наприклад: Opijumo gen.sg. Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, Blywoterio gen.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Wēmimo=Rießutus Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90. 102 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai У досліджуваних статтях трапляються назви осіб, пов’язаних із медичною наукою та практикою, наприклад: Aptėkininko gen.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 86, Kudikis Kel 1872 04 30 (Nr. 18) 69, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 150, Kel 1879 10 14 (Nr. 41) 168, Lawoną acc.sg. Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Ligonis Kel 1859 01 5 (Nr. 1) 3, Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27, Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90. Значення «лікар» передавали два терміни, що конкурували між собою, — термін латинського походження Daktars Kel 1866 02 13 (Nr. 7) 27 і термін слов’янського походження Lie korius Kel 1853 04 20 (Nr. 16) 62, Kel 1855 01 17 (Nr. 3) 10, Kel 1864 07 5 (Nr. 27) 106, Kel 1866 08 21 (Nr. 34) 135, Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, Kel 1874 06 16 (Nr. 24) 96. Іноді перевагу віддавали латинізму daktaras, наприклад, Daktars або Liekorius Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, іноді — славізму lie kor ius, наприклад, Liekorius або Daktars Kel 1864 06 28 (Nr. 26) 104. У статті Фр. Куршайтіса «Про чуму» терміни daktaras і mokytas liekorius, поєднані сполучником arba, можуть бути пов’язані синонімічними відношеннями: «тур із нашої Німеччини так і з Острейкії кілька д а к т а р і в або м о к и т і л і е к о р е і до того, пригніченого чумою, краю Російської землі вирушити <...>» Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18. Знайдено також назви лікувальних закладів. У значенні «лікарня» вживалися терміни Ligonbucžio12 gen.sg. Kel 1870 08 16 (Nr. 34) 130, Ligonû Butas Kel 1870 08 16 (Nr. 34) 130 / Ligonû Bute Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23. У статті «Домашня аптека» запозичення Locaritû gen.pl. також могло означати «лікарню», див. xlaz arietas 1. «лікарня» LKŽₑ, адже воно пов’язане сполучником arba із терміном Ligonbucziû gen.pl.: «До того ж є Л і г о н – б у ц з і û або Л о ц а р і т û, де хворих бідолах лікують безкоштовно» Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87. Те саме значення, тобто «лікарня», міг мати й складений термін gydymo namai, хоча, з іншого боку, наведений поряд німецький відповідник дає підстави думати, що, можливо, ці терміни мають певні відмінності у значенні: Gydymo Namûje (chirurgische Klinik) Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23. Те саме можна сказати і про терміни klyniks і gydymo butas: Akiû Klyniks або Akiû Gydymo Butas Kel 1877 04 17 (Nr. 16) 63, пов’язані сполучником arba. В аптеці в статтях називали змінними термінами — славізмами Aptėkôs gen.sg. Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87, Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131 та Aptieka Kel 1868 10 20 (Nr. 42) 168. 12 Йонас Паліоніс вважав слово ligonbutis «лікарня» (пор. Krankenhaus) новотвором Фр. Куршайтіса (Palionis 1995: 219). Terminologija | 2011 | 18 103 3. ВИТОКИ МОВИ МЕДИЧНОЇ НАУКИ Дослідниця термінів популярних статей із фізики в Keleivio А. Каулакене зауважила, що в цій газеті «було, мабуть, найбільше науково-популярних статей, у яких можна виявити зародки певних елементів наукової мови» (Kaulakienė 1991: 81). Це твердження підтверджують також статті про здоров’я в Keleivio. Однією з характерних для наукового тексту рис у них є найменування видових понять. Видові компоненти складених назв, переважно назв хвороб і засобів лікування, виражаються означеними прикметниками, наприклад: aβtroji Liekarſtwa Kel 1876 02 15 (Nr. 7) 26, cȝyſtytalfis Linſėmenių Alėjus Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, didylis Ma-ras Kel 1879 01 28 (Nr. 4) 15, Kel 1879 02 4 (Nr. 5) 18, ſalduſis jūdalis Lakricas Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, ſalduſis Medelis Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, tikroſios Mėtros Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 89, ßaltaji Drugi Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90, ȝalialis Muilas Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, рідше — дієприкметниками: pūlamoj Ligoj Kel 1874 06 2 (Nr. 22) 87. Ще одна риса — наведення відповідників іншими мовами. У статтях про здоров’я поряд із деякими термінами в дужках (найчастіше) подають переважно німецькі відповідники, наприклад: Bado Karßtlig e (wokißkay: Hungertyphus) Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Blywoterio (wokißkay: Bleiwaffer) gen.sg. Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, Gydimo Namûle (chirurgiſche Klinik) Kel 1880 02 10 (Nr. 6) 23, Karßcziū Liga або Typhus Kel 1868 05 27 (Nr. 18) 72, Lapû nû Kelio Rėtenû, wokißkay: Wegerich Kel 1874 08 18 (Nr. 33) 131, margoji або plokiotoji Karßt liga (Flekkentyphus) Kel 1878 08 20 (Nr. 34) 149, Ȝwaigȝd=Anyſû (wokißkay: Sternanis) Kel 1874 06 9 (Nr. 23) 90. ВИСНОВКИ Статті про здоров’я в Keleivio є важливими текстами для дослідження витоків литовської медичної термінології. Основою медичної термінології статей є лексика литовського походження. На це, безсумнівно, могло вплинути те, що газету редагував знавець литовської мови Фрідріх Куршайтіс, до того ж більшість статей про здоров’я написав він сам. Звісно, не обійшлося й без запозичень зі слов’янських (переважно), німецької, грецької, латинської та інших мов. Більшість слів слов’янського походження, наприклад: liekarſtwa, liekorius, pavietra, rona, smertis тощо, були широко поширені в живому мовленні. Більшість ужитих у статтях славізмів і германізмів нині вже не вживаються, за винятком давніх слов’янських запозичень, що стали невід’ємною частиною лексики литовської мови. Запозичення з класичних мов — грецької та латинської — найімовірніше, потрапили до статей із німецьких джерел. Як показує досліджуваний 104 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai матеріал, чимало термінів, переважно назв частин тіла й органів (akis, koja, širdis ir kt.), назв хвороб (drugys, kosulys, maras тощо), а також деяких інших медичних понять (gydymas, lavonas, ligonis тощо) позначають давні литовські слова цієї галузі, які трапляються вже в старих писемних пам’ятках і досі вживаються в сучасній мові медичної науки та практики. З огляду на те, що в першій половині та в середині XIX століття литовський правопис значно варіювався, природно, що в статтях багато варіантів написання термінів. Також чимало синонімічних термінів, що називають те саме поняття, переважно клінічних; ця риса не властива лише групі номенклатурних анатомічних назв. Імовірно, ця особливість зумовлена не тільки тим, що майже всі статті про здоров’я написали не медичні фахівці, а й тим, що в ті часи про багато хвороб не було відомо, тож зрозуміло, що не всі хвороби називали точно і вживали синоніми. Нерідко обмежувалися описовими термінами або термінами, вживаними в народі. Важливо зазначити, що деякі статті мають ознаки наукового тексту: видові поняття в них позначено означеними формами прикметників або дієприкметників, а поряд із термінами наведено відповідники іншими мовами (переважно німецькою). ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА Adomas Ein ar as. Pawietra, didyfis Maras, jūdālis Smertis. – Keleiwis. 1879, jan. 28 (Nr. 4), 15–16; febr. 4 (Nr. 5), 18–19. Adomas Ein aras. Apie Maro pradėjimą Rūjūjoje / a-e- – Keleiwis. 1879, febr. 25 (Nr. 8), 30. Адамас Ейнарас. «Не fĕney привезла одна Дружина Лісника з Іфрутського Кутка до Королівця до Лікарів одну Дитину...» / e-. – (Знайшлася тут коротка Звістка). – Keleiwis. 1879, жовт. 14 (№ 41), 168. Адамас Ейнарас. «Кілька тижнів тому в Лікувальному Будинку (chirurgische Klinik) у Королівці один Пацієнт,...» / e-. – (Знайшлася тут коротка Звістка). – Keleiwis. 1880, лют. 10 (№ 6), 23–24. «Газети повідомляють, що в кількох місцях Литовського Краю на прусському прикордонні, особливо в Бяурюнаславському Прусському Краю, під назвою Німмерфатт з’явилася Віспа...» – (Знайшлася ця Звістка). – Keleiwis. 1860, квіт. 24 (№ 17), 68. «Всевишній Господь, хоч, здається, тепер знову відвідує нашу Провінцію своїми Розгнівленими карами...» – (Знайшлася ця Звістка). – Keleiwis. 1872, лист. 5 (№ 45), 182. Фрідріх Куршайтіс. Пам’ятай, щоб святу Неділю святкував! – Автора не вказано. – Keleiwis. 1853, квіт. 20 (№ 16), 61–62. Фрідріх Куршайтіс. Слово перед святом і вінчаннями. – Автора не вказано. – Keleiwis. 1855, січ. 17 (№ 3), 9–11. Фрідріх Куршайтіс. У лікарняному домі наших милосердних сестер. – Автора не вказано. – Keleiwis. 1859, лист. 8 (№ 45), 178–179. Frydrichas Kuršaitis. Ar Wale Tabako rukyti? – Aut. nenurodytas. – Keleiwis. 1865, mejį 16 (Nr. 20), 78–79. Frydrichas Kuršaitis. Trichynū Liga. – Aut. nenurodytas. – Keleiwis. 1866, febr. 13 (Nr. 7), 26–27. Фрідріх Куршайтіс. Настанови проти холерної хвороби. – Автора не вказано. – Keleiwis. 1866, серп. 21 (№ 34), 135. Фрідріх Куршайтіс. Оплакування / Куршатіс. – У № 34 автора не вказано. – Keleiwis. 1870, серп. 16 (№ 34), 129–130; верес. 16 (№ 43), 148. Frydrichas Kuršaitis. Pamokinimas prieš Kolerôs Ligą. – K. – Keleiwis. 1873, sept. 16 (Nr. 37), 146. Terminologija | 2011 | 18 1 0 5 Фрідріх Куршайтіс. «Нещодавно Брат пройшов випробування…» / К. – (Відгуки). – Keleiwis. 1874, черв. 16 (№ 24), 95–96. Frydri̇chas Kuršaitis. Apie Marą. – Aut. nenurodytas. – Keleiwis. 1879, febr. 4 (Nr. 5), 18. «Із Гумбінненської газети повідомляють, що по той бік кордону, у Вірбалені, місті Вільно та Вілковишках, з’явилася епідемія холери…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, серп. 1 (№ 41), 124. «З Ізрута повідомляють, що в околицях Шалціли, на тому боці кордону, зокрема в парафії Бершкалні, у Ванаглауках та Спрактай, короста вже кілька тижнів відступає…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1864, черв. 28 (№ 26), 104. «З Тильзіта надійшла звістка, що від 21 грудня минулого року й досі там ніхто не захворів на холеру…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1873, січ. 14 (№ 2), 8. «Холера вразила вже близько 400 людей серед нашого населення в Кенігсберзі, здається, епідемія завершується…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1852, лист. 17 (№ 47), 188. «Ми вже були сподівалися, що цього року холера не відвідає нас у Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1856, жовт. 8 (№ 41), 164. «Холера в Кенігсберзі й далі люто вражає людей, а тепер з’явилася вже й у Клайпеді та Гумбіннені» – (Різні новини). – Keleiwis. 1866, вер. 11 (№ 37), 147. Холерна епідемія. – Автор не зазначений. – Keleiwis. 1853, жовт. 5 (№ 40), 160. «Холерна епідемія тепер дісталася й до Шведської землі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1873, серп. 5 (№ 31), 124. «Холерна епідемія тепер з’явилася й у місті Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, серп. 8 (№ 42), 130. «Холерна епідемія тепер з’явилася й у нашому місті Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1859, жовт. 18 (№ 42), 167. «Холерна епідемія тепер уже й у нашому місті Кенігсберзі, а, здається, і в інших місцевостях нашої провінції поширилася дедалі далі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, жовт. 17 (№ 52), 169. «Здається, холерна епідемія ось-ось повсюдно спалахне в нашому місті Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1866, жовт. 30 (№ 44), 175. «Холерна епідемія вже широко поширилася в нашому місті Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1873, лист. 4 (№ 44), 176. Холерна епідемія, здається, поширюється дедалі далі світом…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1873, лип. 15 (№ 28), 111. «Холерна епідемія тепер безжально косить людей у нашому місті Кенігсберзі, а зі звісток, що надійшли з Ізрута, відомо, що вона вже з’явилася й там…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1866, лип. 31 (№ 31), 124. «Холерна хвороба в Кенігсберзі й досі лютує жахливо…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, вер. 5 (№ 43), 145. Maro Ligos. –..n. – Tekste: Kaunas, Karaliaučius. – Keleiwis. 1878, aug. 20 (Nr. 34), 149–150. «Любимим братам литовцям повідомляю цю новину, що я від 1-го дня цього місяця […] велику аптеку з різноманітними їстівними й неїстівними товарами […] облаштував» / John D. Gudat. – (Оголошення). – Keleiwis. 1868, жовт. 20 (№ 42), 168. Motynoms ant Pamokinimo bey Pagrudenimo. – –w–. – Keleiwis. 1876, febr. 15 (Nr. 7), 25–26. «У нашому місті Кенігсберзі цього літа люди дуже багато хворіють…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, бер. 14 (№ 21), 43. «У нашій Литві, в околиці Прекуле, згідно з найправдивішими повідомленнями, серед людей з’явилася віспа…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1861, лют. 19 (№ 8), 31. «Наш пан президент округу Ейхман зробив цю справу…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1854, вер. 6 (№ 36), 143–144. Домашня аптека. – –w–. – Keleiwis. 1874, черв. 2 (№ 22), 86–87; черв. 9 (№ 23), 89–91. «Згідно з повідомленнями газет, у місті Тільзиті поширилася гарячкова хвороба, або тиф…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1877, бер. 27 (№ 13), 52. «За розпорядженнями уряду в повітах Гумбінненського округу досі триває ця хвороба, що почалася тут, гарячкова хвороба, названа тифом…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1868, трав. 5 (№ 18), 72. Per wiênôs Mußelês Ißgêlima. – –w–. – Keleiwis. 1874, aug. 18 (Nr. 33), 130–131. «Жахлива хвороба — холера — вже з’явилася й у Кенігсберзі…» – (Різні новини). – Keleiwis. 1852, вер. 8 (№ 37), 148. 106 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai Пінкус. Бережіться трихін нині! [Бурблії] / Лікар Пінкус. – Keleiwis. 1864, jul. 5 (Nr. 27), 106–107. Правила прийому до управи дияконіс при закладі дияконіс у лікарні Мілябірдінгеле в Кенігсберзі. Автора не зазначено. – Keleiwis. 1858, dec. 29 (Nr. 52), 206; 1859, jan. 5 (Nr. 1), 2–3. «Поблизу нас у Кенігсберзі... хвороба на віспу дедалі більше поширюється...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1871, märz 14 (Nr. 21), 43. «Цього року віспа з’являлася то тут, то там у нашій провінції, зокрема в Кенігсберзі, навколо Тільзита, а також поблизу Ікруті...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1854, merca 15 (Nr. 11), 44. Raupliū arba Kropjū baiſingąjei Ligai. – †. – Keleiwis. 1872, apr. 30 (Nr. 18), 69–70. Бережіться! – Автора не зазначено. – Keleiwis. 1871, sept. 5 (Nr. 43), 145. «Тут, у Кенігсберзі, з дня на день дедалі більшає число хворих, особливо на гарячку, лихоманку та кашель...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1870, mercą 15 (Nr. 11), 44. «Тут, у Кенігсберзі, як розповідають, то тут, то там з’явилася віспа». – (Різні новини). – Keleiwis. 1862, jun. 24 (Nr. 25), 104. «Тут, у Кенігсберзі, відкрито нову королівську очну клініку, або заклад лікування очей, і від 1 квітня її відчинено...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1877, apr. 17 (Nr. 16), 63. «Тут, у Кенігсберзі, серед людей дуже поширилася хвороба — гарячка з тремтінням, і, як розповідають, почала з’являтися також віспа...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1862, dec. 9 (Nr. 49), 199. «Тут, у Кенігсберзі, холера почалася кілька тижнів тому...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1857, sept. 24 (Nr. 38), 151. «Тут, у Кенігсберзі, а, як чуємо, і деінде поширюється віспа...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1862, apr. 2 (Nr. 14), 56. «Цього місяця, наскільки нам вдалося з’ясувати, і поблизу нас у Кенігсберзі, і скрізь довкола в провінції багато людей тяжко хворіють на гарячку...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1865, mejī 9 (Nr. 19), 74. «У газетах із Тільзита, а також у листах, що надійшли з Шило-Карчями, розповідають...» – (Різні новини). – Keleiwis. 1862, febr. 11 (Nr. 6), 24. ДОПОМІЖНІ ДЖЕРЕЛА Alm 1931: Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen 1. Die deutschen Lehnwörter im Litauischen. Kaunas. DVLKŽ 2006: Krži̇nauskas J., Smagurauskas S. Didysis vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 1–2. Vilnius. FrW: Litauisches Etymologisches Wörterbuch von Ernst Fraenkel, I–II, Heidelberg, Göttingen, 1955–1962. KLL 1920: [D-ras med. P. Avižonis]. Kova su limpamomis ligomis. Raseiniai. LKŽₑ: Словник литовської мови. – www.lkz.lt MedŽ 1980: Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius. NG 1924: [D-ras A. Vileišis]. Naminis gydytojas. Trumpas paprasčiausių ligų aprašymas ir jų gydymas. Antrasis pataisytas leidimas. Kaunas. PirmP 1903: [Antana Vileišis] Dr. Fr. Esmarch. Pirmoji pagelba nelaiminguose atsitikimuose. Išvertė daktaras A. V. Tilžėje. Skar 1931: Skardžius Pr. Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen. – Tauta ir žodis 7. ŠLL 1901: [Antana Vileišis] Trumpi šneka apie limpancias ligas ir kaip nuo jų apsiginti. Parašė D-ras V. A. Tilžėje. TŽŽ 2005: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius. Фасмер М. 1967, 1971, 1973: Этимологический словарь русского языка 2–4, Москва. LITERATŪRA Kaulakienė A. 1991: Mokslo kalbos užuomazgos „Keleivyje“. – Lietuvių kalbotyros klausimai XXIX: Lietuvių leksikos ir terminologijos problemos. Vilnius, 80–91. Lietuvos bibliografija. Serija C. Lietuviškų periodinių leidinių publikacijos 1832–1890. Vilnius, 2004. Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius. Zinkevičius Z. 1990: Lietuvių kalbos istorija 4: Lietuvių kalba XVIII–XIX a., Vilnius. Terminologija | 2011 | 18 107 TERMS OF ARTICLES ON HEALTH IN KELEIVIS The paper deals with terminology in articles on health in the Lithuanian weekly newspaper Keleiwis iß Karaliaucjaus Broliams Lietuwininkams Žinês parneßas (Traveller from Königsberg Bringing News for Lithuanian Brothers) published in Konigsberg from 1849–1880. During the period of 1853–1879 there were nineteen articles on various health issues and their treatment published. These articles on health are important when searching for the beginning of the Lithuanian medical terminology. Medical terms used in these articles are mainly of the Lithuanian origin. Undoubtedly such choice was influenced by the editor of the weekly Frydrichas Kuršaitis (Friedrich Kurschat) who had a good command of Lithuanian and wrote many articles himself. These articles contain some borrowings mainly from Slavic, as well as from German, Greek, Latin and other languages. Many borrowings of Slavic origin, such as liekarstva (drug), liekorius (doctor), rona (wound) were widely used in spoken language. The majority of Slavisms and Germanisms of these articles are no longer used, except for some old Slavic borrowings which took root in the Lithuanian language a long time ago. Borrowings from Greek and Latin most likely made their way into these articles from German sources. Quite a lot of terms, mainly those naming of the parts of the body (akis (eye), koja (leg), širdis (heart), etc.), as well as diseases (drugys (fever), kosulys (cough), maras (plague), etc.) and other medical concepts (gydymas (healing), lavonas (corpse), ligonis (patient), etc.) are old Lithuanian words of this field, which can be found in old writings and are still being used in modern language of medical science and practice. In the middle of the 19th century Lithuanian orthography varied a lot, therefore it is natural that orthographic variants of medical terms in these articles are numerous. Synonyms are also common, especially of clinical terms, except in the group of anatomy nomenclature. Such variations probably are caused by the fact that the majority of articles were not written by specialists of medicine and also because there was a lack of knowledge about some diseases. Thus, the lack of precise naming and abundance of synonymy are understandable. Descriptive terms and folk names were also used. Some articles have features of scientific text – specific concepts were named using definite adjectives or definite participles, some terms came with other language (mainly German) equivalents. Gauta 2011-12-01 Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 108 P. Zemlevičiūtė | Keleivio straipsnių apie sveikatą terminai