Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga

Огляд діяльності Комісії з термінології (1921–1926) ALBINA AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: Комісія з термінології, термін, термінологія, протоколи Комісії з термінології До 90-річчя заснування Комісії з термінології У статті оглянуто діяльність Комісії з термінології (1921–1926), розглянуто обставини її заснування, структуру та склад, зроблено спробу пояснити причини змін у Комісії й оцінити значення її діяльності для розвитку термінології в Литві. Після відновлення незалежної Литовської держави 1918 року почали дбати про розвиток науки й освіти, видавати шкільні підручники, створювати литовську термінологію для необхідних галузей і укладати перші збірники термінів. 1919 року вийшли «Словничок термінів арифметики й алгебри» М. Шикшніса (47 с.) і «Військовий литовсько-російський і російсько-литовський словничок» (106 с.), 1920 року — «Збірник термінів геометрії та тригонометрії» З. Жемайтіса (99 с.), «Словничок термінів систематики зоології» Й. Елісона (144 с.) і «Технічний словничок» А. Мацеяускаса (141 с.). Створення та упорядкування термінів здійснювалися лише з ініціативи окремих мовознавців і фахівців різних галузей. Із зростанням потреби в литовській термінології виникла необхідність створювати литовські терміни й організовано вести термінологічну роботу. Мовознавець Йонас Яблонскіс писав про це вже 1920 року: «Пишуться наукові підручники для школи, пишуться й інші твори для людей; доводиться говорити про нові наукові й звичайні речі з науковцями та представниками різних галузей державної діяльності. Говорячи чи пишучи про ці речі, не всі ми вживаємо однакові терміни для тієї самої потреби. Нове життя породило таку безліч потреб, що тепер різним людям і різним установам важко обходитися тією невеликою кількістю термінів, якою ми задовольнялися раніше. У сфері термінів так чи інакше тепер утворюється суміш; через це 80 A. Auk soriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga «...від суміші страждає школа, страждає і сама культурна праця...» (JR II 210–211). За прикладом латишів Й. Яблонскіс запропонував Міністерству освіти створити комісію з термінології, яка опікувалася б термінологічними питаннями. Її структуру він уявляв так: «у державному апараті мали б утворитися кілька або кільканадцять термінологічних комісій із фахівців різних галузей; могли б утворитися комісії для різних природничих наук, адміністративних і господарських питань, нових питань торгівлі й промисловості, військових питань тощо. Кожна більша сфера державної діяльності, пов’язана з різними термінами, мала б сама створити комісію для своїх потреб, яка могла б планомірно працювати над термінологією своєї галузі, радячись із головною термінологічною комісією Міністерства освіти» (JR II 211). Комісію з термінології було створено при Міністерстві освіти 14 березня 1921 року. Перше засідання Комісії відбулося 21 квітня 1921 року. Міністерство освіти запросило на засідання десятьох членів комісії, а в першому засіданні взяли участь семеро: Казимерас Буга, Александрас Дамбраускас-Адамас Якштас, Пранас Довидайтіс, Йонас Яблонскіс, Пранас Машіотас, Антанас Сметона й Антанас Віреліунас. На засідання не прибули Владас Пожела, Юозас Тумас-Вайжгантас і Адомас Варнас. Головував на засіданні А. Сметона, секретарював А. Віреліунас. Як зазначено в протоколі засідання, «першочерговим завданням Комісії було визначено уніфікацію офіційної мови державних установ. Присутні також висловилися за потребу переглянути й виправити терміни різних галузей» (TKP 1921: 1)1. На цьому засіданні обговорили й порядок роботи Комісії. Вирішили, що відповідальні особи зацікавлених міністерств офіційно подаватимуть їй на розгляд проєкти термінів у письмовій формі: необхідно було надати десять примірників проєкту, які розсилали членам Комісії для ознайомлення. Комісія письмово повідомляла міністерство, яке подало проєкт, про час його розгляду. На розгляд проєкту запрошували також представників зацікавленого міністерства; крім того, вирішили приймати до розгляду й проєкти термінів, подані окремими особами в письмовій формі. У протоколі зазначено, що до кожного терміна в проєкті слід було додавати пояснювальні речення з цим терміном. Учасники засідання вирішили оголосити в газетах про створення Комісії з термінології та початок її роботи. 1 Протоколи Комісії з термінології № 1–80 (1921–1923) зберігаються в Центрі термінології Інституту литовської мови, а № 81–180 (1924–1926) — у Центральному державному архіві Литви (f. 631, ap. 12, b. 94). Після двокрапки вказано номер протоколу. Terminologija | 2011 | 18 81 Рис. 1 і 2. Протокол № 1 Комісії з термінології. 82 A. Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga Terminologija | 2011 | 18 83 Друге засідання Комісії з термінології відбулося 24 квітня; у ньому взяли участь дев’ятеро її членів: К. Буга, А. Дамбраускас, Пр. Довидайтіс, Й. Яблонскіс, Пр. Машіотас, А. Сметона, Й. Тумас-Вайжгантас, А. Варнас і А. Віреліунас. Постійним головою Комісії обрали А. Сметону, а секретарем — А. Віреліунаса. На цьому засіданні обговорювали загальний порядок роботи; вирішили, що «питання, які порушуються в комісії, вирішуються простою більшістю голосів членів, присутніх на засіданні» (TKP 1921: 2), а рішення на засіданні ухвалюються лише тоді, коли в ньому беруть участь не менш як 6 членів Комісії, серед яких є принаймні один філолог (Й. Яблонскіс або К. Буга) і доповідач. Крім того, вирішили публікувати витяги з протоколів у газетах і збиратися на засідання щочетверга. На другому засіданні розглянули шістнадцять іншомовних географічних назв, поданих Й. Яблонскісом. Вирішили писати: «1. Éstas, éstai (замість «įgauniai»); 2. graikas, graikai; 3. olándas, -ai (7 голосів за, 1 проти й 1 утримався); 4. skótas, -ai (Scholten), Skotiją; 5. aĩris, aĩriai (Iren); 6. lãtvis, lãtvai; 7. skandinãvas, Skandinaviją; 8. švėdas, švėdai; 9. norvėgas; 10. prancūzas (8 голосів за, 1 проти), Prancūziją (4 голоси за, 1 проти, 4 утрималися; за «Fransija» проголосували 4 за, 3 проти й 2 утрималися); 11. eskìmas, eskìmai; 12. samojédas; 13. nẽgras, -ai; 14. hotentótas (5 голосів за, 3 проти, 1 утримався); 15. bušmėnas (4 за, 1 проти, 4 утрималися; за «bušmėnis» проголосували 2 за, інші утрималися); 16. beduinas»2 (TKP 1921: 2). Ще на кількох засіданнях розглядали різні географічні назви, які вирішили оприлюднити в пресі, однак перед публікацією деякі назви в Комісії переглядали ще раз. Комісія розглядала назви вулиць у місті Тельшяй і містечку Ужвентіс, різні терміни й слова, уживані в пресі; наприклад, у протоколі засідання, що відбулося 9 червня, зазначено: «А. Сметона наголошує на потребі чіткіше визначити слова, повсякденно потрібні в публіцистиці й відповідні російським словам: власть, правительство, начальство, наследствие та іншим. Вказує, що слова „pasekmė, įvykis“ та інші, уживані в литовській пресі, утворені невідповідно до мовних правил. <...> встановлено, що російському „власть“ у нашій мові відповідає valdžia, „правительство“ — vyriausybė, „начальство“ — vyresnybė, „факт“ — залишити faktas, яке в окремих випадках можна популяризувати словами reiškinys, atsitikimas; „результат“ — rezultatas, популяризований словами: galas, išdavas; „сверхчеловек (Uebermensch)“ — можна перекладати як viršžmogis, antžmogis; „сверхестественный“ — viršugamtis; „процесс“ — veksmas» (TKP 1921: 10). 2 Цитати з протоколів подано автентично, правопис не виправляли. 84 A. Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga Проєкт кошторису Комісії з термінології на 1922 рік розглянули на засіданні, що відбулося 6 жовтня 1921 року; крім того, вирішили створити підкомісії з математичної, природничої, географічної, літературної та юридичної термінології, у кожній з яких працювали б по три члени. Підкомісію з математичної термінології сформували з А. Дамбраускаса, Пр. Машіотаса й А. Варнаса; до підкомісії з географічної термінології призначили Й. Яблонскіса й А. Віреліунаса, яким доручили запросити третім членом зовнішнього співробітника. А. Сметоні доручили сформувати підкомісію з юридичної термінології, а створити підкомісію з літературної термінології зобов’язали Й. Тумаса-Вайжгантаса, запросивши до неї співробітниками Людаса Гіру та Вінцаса Креве. Створення підкомісії з природничої термінології відклали до запрошення до Комісії фахівця-природознавця. На наступному засіданні до складу Комісії включили Тадаса Іванаускаса й доручили йому сформувати підкомісію з природничої термінології. На початку лютого 1922 року Комісія з термінології порушила питання реорганізації роботи; у протоколі засідання від 2 лютого наведено дві причини реорганізації: «1) бо що далі, то менше членів комісії приходить на засідання; 2) бо робота самої комісії та підкомісій вкрай застигла, не підготовлена й не дала плодів» (TKP 1922: 31). Вирішили залишити організацію Комісії без змін, збільшити оплату за засідання, зобов’язати її президію додатково збиратися для впорядкування матеріалів і підготовки документів; запропонували створити постійну Робочу підкомісію, яка розглядала б і готувала терміни до загальних засідань Комісії. На засіданнях, що відбулися наприкінці лютого й на початку березня, вирішили запросити до Комісії як членів учительку М. Зінкявічайті, Йонаса Авіжоніса, Моркуса Моркеліса та Ізідорюса Тамошайтіса. На засіданні 9 березня головою Комісії замість А. Сметони, який відмовився від цієї посади, обрали М. Моркеліса, а на наступному засіданні секретарем замість П. Віреліунаса обрали Й. Авіжоніса. На засіданні 30 березня Й. Яблонскіс вийшов із Комісії як офіційний член, однак погодився й надалі брати участь у роботі як консультант із мовних питань. Наприкінці квітня затвердили Робочу підкомісію, до якої включили мовознавців Й. Яблонскіса й К. Бугу, а третім членом запропонували керівника справ і секретаря Комісії. На засіданні 13 жовтня до Комісії включили двох нових членів: Йонаса Мартінаса Лаурінайтіса й М. Багдонаса; після відмови М. Моркеліса головувати головою обрали І. Тамошайтіса, а секретарем — А. Віреліунаса. Не завжди подані до Комісії проєкти термінів приймали й розглядали; наприклад, перелік психологічних термінів, поданий 1921 року Комісією з видання книжок Департаменту загальних справ Міністерства освіти, та термінологічний перелік, надісланий Відділом освіти Департаменту сільського господарства Terminologija | 2011 | 18 85 список як неналежно підготовлений Комісія повертала, вказуючи підготувати його належним чином. Як видно з протоколів, Комісія відповідала не лише на листи та запити, надіслані установами, а й на запитання приватних осіб. Наприклад, у протоколі № 75 від 5 жовтня 1923 р. зазначено, що «Ухвалено відповісти через п. Міністра освіти на рапорт Вищого уповноваженого Уряду Литви у Клайпедському краї від 20 вересня ц. р. за № 1915, написаний панові Прем’єр-міністрові й пересланий до Міністерства освіти, а звідти резолюцією міністра переданий на розгляд Комісії з термінології, ось що: на думку Комісії, назву Шилуте залишити, як і пропонує сам Уповноважений; замість „Försterei – Klampovė“ комісія пропонує обрати одну з цих назв: Будряй, Янкай або Гіруляй. Панові Вайткунасу (Паневежис, вул. Республіки, 31N) у відповідь на його лист від 23 вересня ц. р. повідомити ось що: на засіданні 5 жовтня ц. р. Комісія роз’яснила, що і kirptuvė, і kirpykla є термінами, допустимими до вживання» (TKP 1923: 75). Отримавши пропозиції та виправлення, деякі терміни Комісія розглядала повторно й доповнювала або змінювала. Наприклад, у протоколі № 57 від 22 лютого 1923 р. зазначено, що «розглянуто критичні зауваження, виправлення та інші примітки до термінів для освітніх потреб, опублікованих у „Lietuvos“ NN, надіслані кн. Й. Лаукатіса, М. Грігоніса, Й. Лазаускаса, Й. Бейноріса й А. Варнаса після місяця від дня публікації. Ухвалено внести такі зміни: 2. Поряд із aplinka, aplinkuma додати й tarpas. Напр.: І в нашому середовищі трапляються різні люди. 4. Auklėja, -jos (предмет) — вилучити. 8. „Dorybingas“ вилучити. 10. Перед dorovingas додати також doroviškas, dorovinis. 13. Поставити наголос на didvalda. 14. Зазначити, що dviprasmas — прикм. (напр., двозначне слово), dviprašmis — ім. і прикм. 18. До „savilava“ додати також lavinimasis, до lavinti — також lavėti (lavėja — розвиватися). 20. До natūra додати також prigimtis. 26. До „pomegis, mogis, magmogis“ додати pamėga» (TKP 1923: 57). 11 січня 1923 р. Й. Яблонскіс відмовився брати участь у роботі комісійок, мотивуючи це тим, що не бачить користі від роботи Комісії, що терміни все одно не допоможуть поліпшити мову газет, а на наступному засіданні (18 січня) відмовився брати участь і в роботі Комісії з термінології. Однак варто зауважити, що він пішов також через розбіжності між її членами. Комісія не дійшла згоди щодо литуанізації термінів: А. Варнас і А. Віреліунас вимагали— 86 A. Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga вони прагнули не залишити жодного терміна, запозиченого з інших мов, а всі міжнародні терміни замінити новотворами. У червні Комісію залишили M. Morkelis і M. Zinkevičaitė; натомість пропонувалося залучити St. Dabušį та J. Beinorį, а восени до Комісії запросили Kazys Kepalas і J. Murka. 2 грудня 1924 р. помер K. Būga, тож у Комісії не стало ще одного мовознавця, який працював у ній від самого заснування. Після відходу J. Jablonskis, а особливо після смерті K. Būga, діяльність Комісії схилилася до крайнього пуризму (див. Palionis 1979: 268). Наприкінці 1921 р. і в 1922 р. Комісія розглядала терміни з літератури, права, акцизу, залізниць, техніки, географії та освіти. У протоколах наведено не лише затверджені Комісією литовські терміни, а й часто їхні російські, рідше — німецькі відповідники; іноді подано пояснення термінів або приклади їх уживання. Ось кілька прикладів залізничних (a) і географічних (b) термінів, затверджених Комісією: a) „1. Atšlaita, cokolį – цоколь. 2. Plūkti kelią. Kietas plūkimas. Plūkimas, plūkė – утрамбовка. Plūktuvas – prietaisas plūkti. 3. Šlaitas – откос. 4. Atkalnė – косогор. Atkalnė arba pašlaitė. 5. Iškasa – выемка. 6. Pýlimas – насыпь. Pylimui daug reikia sampilos <...>“ (TKP 1922: 27); b) „1. A. Vireliūnas buvo siūloma: aukštė = возвышенность, lygė = равнина. Komisijoje nutarta: aukštuma (aukštė) = возвышенность, lyguma (lygė) = равнина. 2. Žemuma, slėnys = низменность. 3. Paslėnė – mažai pakilusi vieta prie slėnio, žemumos. 4. Slesnas, –a. Slesna vieta - <...>. Žemos, slesnos ir aukštos salos. Panevėžys stovi slėsniau už Vilnių. 5. Įslėnis arba klõnis, -io – Tal. Įslėniais upės teka. 6. Kalnesnis, -ė, įkalnesnis,-ė. Apie Luokę vieta kalnesnė negu apie Panevėžį. <...> 9. Kaũpras (kaũbrė), ne smailas, įsodžiai iškilęs kalnas. Kuppe. 10. Stalkalnis – Tfelberg. Stalžemis – Tafelland. 11. Masiniai kalnai, maskalniai. Massengebirge. Masyvas. 12. Raukšlėtiniai kalnai. Alpiuose matyt raukšlių, jie yra raukšlėti. Raukšlė – Falte, raukšlėjimas – Faltung. 13. Šūkakalnis – Kammgebirge <...>“ (TKP 1922: 44). Розглядали й затверджували не лише родові, а й чимало видових термінів, наприклад: „41. Kopėčios – лѣстница. 42. Kablinės kopėčios – штурмовая лѣстница. 43. Sustumtinės kopėčios – видвижная лѣстница. 44. Sukamosios, mechaniškosios kopėčios – механическая лѣстница. 45. Stoginės kopėčios – Dachleiter. 46. Atremiamosios kopėčios – Stockleiter. <...> 48. Káukė – маска. 49. Dūminė káukė – дымовая маска. 50. Dujinė kaukė – газовая маска. <...> 56. Žarna – рукавъ – Schlauch. 57. Siurbiamoji žarna – всасывающій рукавъ. 58. Liejamoji švirkščiamoji žarna – выкидной рукавъ – Druckschlauch“ (TKP 1923: 63); „835. Lyginamasis, Terminologija | 2011 | 18 87 видимий, відносний рух, відносна вологість, відносна похибка вимірювання, відносний показник заломлення (заломлення), питома вага, питомий опір“ (ТКР 1923: 77). У 1923 р. Комісія з термінології обговорювала терміни телефонії, політичної економії, освіти, фізики та пожежної справи, а також назви місцевостей Клайпедського краю. У 1924 р. розглядали терміни нарисної геометрії, терміни з фізики A. Varno, V. Adamovičiaus, J. Barono, J. Končiaus, A. Baltrušaičio та J. Juzikio, а також власні назви, надіслані Управлінням залізниць. Затверджені Комісією з термінології терміни публікувалися в періодичній пресі. Члени Комісії стежили за тим, чи вживаються затверджені ними терміни; наприклад, у протоколі від 7 грудня 1922 р. зазначено: „A. Vireliūnas повідомив, що редактори законодавчих актів не завжди дотримуються встановлених Комісією термінів, як-от: у законі 917 N („Vyr. Žinios“ 118N) вжито „akčyžės“, „bravarus“ замість „mielių dirbtuvė“ тощо. За наявними в доповідача відомостями, у Канцелярії Кабінету міністрів іноді свідомо замінюють встановлені Комісією терміни іншими. Постановлено з цього приводу написати листа Міністерству освіти“ (TKP 1922: 48). Терміни, затверджені до кінця 1923 р., A. Vireliūnas видав 1924 р. окремою публікацією Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos: 1. Akcizo, 2. Teisės, 3. Kelių, 4. Telefonijos, 5. Geografijos, 6. Švietimo ir 7. Politiškosios ekonomijos reikalams. У передмові упорядник писав, що „і в цьому переліку наведено лише ті назви, які надруковано в „Švietimo Darbe“, однак їх точніше й докладніше впорядковано, тому користуватися ними зручніше“ (Įv 3). У 1925 р. J. Jablonskis у 4-му номері Švietimo Darbo стисло розглянув видану брошуру, звернувши увагу на недбалість її підготовки, велику кількість коректурних помилок, інші помилки й неточності збірки (докладніше див. JR IV: 322–324). Однак, попри різні неточності й огріхи, а також сумнівні з погляду словотвору терміни, чимало термінів із цієї збірки вживають і сьогодні, наприклад: akcizas Įv 5, baudžiamoji byla Įv 14, diktantas Įv 119, drėgmė Įv 110, dvilaidė linija Įv 74, gnybtas Įv 75, griovys Įv 30, įduba Įv 32, įkalnė Įv 33, imtuvas Įv 76, įpjova Įv 77, išlydis Įv 77, kainoraštis Įv 34, kintamoji srovė Įv 80, klodas Įv 35, kubinis metras Įv 36, laibgalys Įv 36, liudytojas Įv 18, matuoklė Įv 38, mygtukas Įv 82, misa Įv 7, nuokalnė Įv 39, plaktukas Įv 44, plokštė Įv 44, prietaisas Įv 45, rietuvė Įv 47, rodyklė Įv 88, sankasa Įv 48, siųstuvas Įv 88, skiedinys 4 Įv 9, skri- 88 A. Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga диніс Вступ 50, пружина Вступ 51, гвинт Вступ 51, уявний опір Вступ 91, гумка Вступ 134, океан Вступ 116, клапан Вступ 95, сировина Вступ 142. Того ж року в 46-му номері «Lietuvos» Й. Яблонскіс опублікував статтю, у якій критикував новотвори, створені Комісією з термінології. Він писав: «Термінологи невпинно карбують нові терміни. У «Lietuva» (№ 43) знову подано новий, цього разу проєкт термінів «Mėtoja­mosios (metmeninės) braižybos» [метальної (основної) креслярської справи]. Що далі, то вигадливішими стають терміни для нашого культурного життя» (JR IV: 307). Й. Яблонскіс наводить приклади незрозумілих і непотрібних йому новотворів, наприклад: «e) išviduris apšvietimas – центральное освещение [центральне освітлення], įžambys – диагональ [діагональ], induva – ваза [ваза]; f) gulsčioji mėta – горизонтальная проекция [горизонтальна проєкція], šalių dėjinys – периметр [периметр], mok­snis, -io – etiudas [етюд], mok­sniuoti – studijuoti [студіювати]; g) tyra – исследование, Forschung [дослідження], tyruoti – исследовать, forschen [досліджувати]; h) mata – измерение [вимірювання], matomokslis – геометрия [геометрія], žemėmata – геодезия [геодезія], plokštomata – planimetrija [планіметрія], trikampjomata – trigonometrija [тригонометрія]...» (JR IV 307). Він зауважує, «що спочатку завдання Комісії з термінології було значно вужчим: їй потрібно було створювати набагато менше термінів для нового життя. Комісія, мабуть, перевтомилася або дещо збилася зі свого шляху» (JR IV 308). Після цієї статті Й. Яблонскіса Комісія з термінології отримала листа від Міністерства освіти щодо відхилення в роботі від наказу, яким Комісію було створено, а 21 березня 1925 р. Міністерство освіти надіслало Комісії листа, у якому повідомило про створення нової Комісії з термінології та попросило передати всі її справи новопризначеному голові Й. Яблонскісу. Перше засідання нової Комісії з термінології відбулося 26 березня 1925 р.; у ньому взяли участь Йонас Балчиконіс, Й. Яблонскіс, Антанас Саліс і Пранас Скарджюс. Й. Яблонскіс прочитав лист Міністерства освіти, у якому зазначалося, що до Комісії з термінології входять такі особи: Й. Яблонскіс (голова), Й. Балчиконіс, Вацловас Касакайтіс, А. Саліс, Пр. Скарджюс і А. Віреліунас. Оскільки А. Віреліунас відмовився, замість нього запросили Стася Шалкаускіса; вирішили також запросити А. Сметону, З. Кузміцкаса та Й. Лаурінайтіса, але А. Сметона через брак часу також відмовився брати участь у роботі Комісії. На згаданому засіданні Й. Яблонскіс зазначив, що погоджується головувати через «нездужання лише доти, доки в Комісії не буде більшої кількості членів»; за його пропозицією секретарем обрали Пр. Скарджюса (докладніше див. TKP 1925: 146). Нова Комісія з термінології під керівництвом Й. Яблонскіса виконала велику й надзвичайно важливу роботу. Вона переглянула схвалені старою Комісією терміни хірургії та ветеринарії, насамперед відмовившись від новотворчих прикметників із суфіксом -iškas, утворених від особових імен, таких як фран- Terminologija | 2011 | 18 89 кішка голка (=голка Франка), Фогелів урометр (=урометр Фогеля) тощо. Крім того, нова Комісія в багатьох випадках повернула міжнародні терміни замість новотворів, наприклад, затвердила аерометр, а не орма̀чіо; елемента, а не прадожо; масаж, а не лайтимо; термометр, а не шилчяродіс тощо (див. Palionis 1979: 268–269). Як зазначає мовознавець Йонас Пальоніс, «загалом нова Комісія з термінології працювала над кодифікацією термінів дуже обережно й спиралася на правильні теоретичні засади, сформульовані раніше Й. Яблонскісом» (Palionis 1979: 269). Наприкінці 1925 р. склад Комісії знову змінився: її залишили Ст. Шалкаускіс, А. Саліс і Пр. Скарджюс. За пропозицією Й. Яблонскіса до Комісії залучили студентів-гуманітаріїв: Казіса Альмінаускіса, Юргіса Тальманта і Казіса Масілюнаса. У 1925 р. Комісія розглядала терміни хірургії та ветеринарії, топоніми Клайпедського краю, назви станцій, подані Міністерством шляхів сполучення, а в 1926 р. — терміни військової санітарії та медицини, артилерії, меліорації й канцелярії оборони краю, імена католицьких святих та євангелічно-лютеранські імена. 11 червня 1926 р. Й. Яблонскіс листом через нездужання відмовився від посади голови, а Міністерство освіти вирішило розпустити Комісію з термінології та доручило Каунаському університету створити нову комісію. Було підготовлено статут Комісії з термінології Литовського університету, а наприкінці 1926 р. в університеті Комісію сформували з П. Авіжоніса, Й. Балчиконіса і Ст. Шалкаускіса, однак після відмови П. Авіжоніса працювати в ній новостворена Комісія так і не розпочала діяльності. Отже, робота Комісії з термінології, що тривала п’ять років, завершилася в середині 1926 р. ВИСНОВКИ Комісія з термінології працювала п’ять років. Це була перша Комісія з термінології, створена з ініціативи держави, діяльність якої поклала початок упорядкуванню литовської термінології на організованих засадах. Порядок роботи Комісії, за якого фахівці відповідних галузей готують добірки термінів, а потім терміни розглядають разом із укладачами та мовознавцями, зберігся до наших днів. Хоча під час роботи Комісії з термінології між її членами виникали різні розбіжності, змінювався її склад, а діяльності перешкоджав пуризм деяких членів, робота Комісії мала велике значення для розвитку литовської термінології. За цей час Комісія розглянула, ухвалила й опублікувала в пресі чимало термінів і номенклатурних назв із різних галузей, потрібних для життя держави; більшість із них увійшла до вжитку й використовується донині. 90 A. Auksoriūtė | Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Įv – Įvardai, arba terminai priimti Terminologijos komisijos. Видавництво товариства «Sakalas», 1924. JR II–V: Jablonskio raštai. Redagavo J. Balčikonis. Kaunas, 1933–1935. Palionis J. 1979: Lietuvių literatūrinės kalbos istorija. Vilnius. TKP 1921–1926: Terminologijos komisijos protokolai (Nr. 1–80 (1921–1923) saugomi Lietuvių kalbos institute, Nr. 81–180 (1924–1926) – Lietuvos centriniame valstybės archyve (f. 631, ap. 12). ОГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ З ТЕРМІНОЛОГІЇ (1921–1926) Після відновлення незалежності Литви у 1918 році розпочалося видання литовських шкільних підручників, почала розвиватися литовська термінологія різних галузей і було укладено перші списки термінів, хоча створення та впорядкування термінології здійснювалося з ініціативи окремих осіб. Зі зростанням потреби в литовській термінології виникла необхідність створювати терміни й упорядковано вести термінологічну роботу. Так, 14 березня 1921 року при Міністерстві освіти було створено Комісію з термінології (Terminologijos Komisija). До її складу входили відомі фахівці з мовознавства та інших галузей, а також громадські діячі, зокрема J. Jablonskis, K. Būga, A. Dambrauskas, Pr. Dovydaitis, Pr. Mašiotas, A. Smetona, J. Tumas-Vaižgantas, A. Varnas, A. Vireliūnas, V. Požėla. Комісія з термінології обговорила й затвердила багато необхідних термінів із права, економіки, транспорту та зв’язку, хірургії й ветеринарії, філософії та теології, фізики, геодезії, математики, природничих наук, сільського господарства та інших галузей. Затверджені Комісією з термінології терміни публікувалися в пресі. Деякі з них у 1924 році було видано словником Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos (Terms approved by the Terminology Commission). Комісія з термінології обговорювала не лише терміни, а й назви міст, країн та їхніх жителів, річок, гір, островів та інші географічні назви; вона затвердила литовські назви Клайпедського краю та назви вулиць деяких міст Литви. У 1925 році Комісію було реорганізовано, і вона працювала до середини 1926 року. Комісія з термінології була першою термінологічною установою, створеною в Литві з ініціативи держави. Її діяльність означає початок упорядкування термінології на організованих засадах. Між її членами виникали різні розбіжності, змінювався її склад, а часом діяльності перешкоджали пуристичні погляди деяких членів; попри це Комісія з термінології істотно вплинула на розвиток литовської термінології. За п’ять років своєї діяльності Комісія з термінології розглянула, затвердила й опублікувала чимало термінів і номенклатурних назв, важливих для життя держави. Більшість цих термінів увійшла до вжитку й використовується донині. Отримано 2011-12-15 Albina Auksoriūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g.5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2011 | 18 91