Ūkinių pastatų liaudies terminija

Народна термінологія господарських будівель ROBERTAS STUNŽINAS Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: народні будівельні терміни, назви господарських будівель, синоніми, багатозначні терміни, родові терміни, видові терміни Наукові терміни називають поняття певної галузі науки як члени певної системи. Народні терміни виникають стихійно й називають поняття без зв’язку із системою понять. Однак вони утворюють складні, неоднорідні мікросистеми лексичних одиниць, пов’язаних різноманітними семантичними зв’язками (докладніше про походження, синонімію, багатозначність, родо-видові відношення та інші аспекти народної термінології житлового будинку та його частин див. Stunžinas 2010: 130–143; 2011: 142–153). У цій статті розглядаються народні терміни, що називають господарські будівлі1. Їх аналізують з погляду названих понять, походження та семантичних зв’язків (синонімії2, багатозначності й родо-видових відношень). Матеріал узято з джерел живої мови: великого «Словника литовської мови» (електронного видання), «Словника дрюскінінкайського говору», «Словника говірки Калтаненай», «Словника говірки Казлу-Руди» (т. I), «Словника купішкенайської говірки» (т. I), «Словника лазунського говору», «Словника говірок північно-східних дунінінкай», «Словника говірки занавікай» (т. I–III), «Атласу литовської мови» (т. I). Загалом проаналізовано 196 різних народних термінів3. 1 Термін будівля вживається у значенні «споруда». Крім того, його можуть вживати у значенні будь-якої споруди, див. будівля «споруда, будівля» (DŽ₆). До господарських будівель належать споруди складної конструкції, у яких зберігають господарське начиння, одяг, зерно, корми; до них також зараховують будівлі для утримання худоби, приготування їжі, купання та допоміжні будівлі. До господарських будівель (споруд) не зараховують різноманітні за призначенням прибудови та споруди нескладної конструкції — повітки, навіси, вбиральні. Термінологію цієї групи планується аналізувати окремо. 2 У статті народну термінологію досліджено як сукупність термінів загальнонародної мови, у якій виявляються синонімія та багатозначність. Народні терміни можна досліджувати також у межах говірки як її термінологічну систему (докладніше див. Klepikova 1974: 31). 3 У досліджуваних джерелах можна виявити чимало варіантів термінів, які в цій статті не вважаються окремими термінами (докладніше про поняття варіанта див. Stunžinas 2008: 111–112). 184 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНІВ, СИНОНІМІЯ ТА ІЄРАРХІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ Литовські традиційні господарські будівлі формувалися й змінювалися протягом століть. Це могло зумовити численність і різноманітність народної термінології цієї галузі. Наприклад, одним із перших наземних будинків з відкритим вогнищем був жемайтський namas — до XVI ст. у ньому жили й тримали худобу. З розвитком тваринництва в Жемайтії сформувався різновид житлової будівлі з приміщеннями для утримання худоби. Жемайти називали його numaliu (докладніше див. LLA 1965: 42–43). Житловий будинок і господарські будівлі описані у працях істориків та етнографів. Одним із перших традиційний литовський житловий будинок, з’єднаний із ним хлів і господарські будівлі литовською мовою в XIX ст. описав просвітитель, історик, ідеолог національного відродження Симонас Даукантас. У його описах можна знайти назви традиційних будівель: «Першу їхню будівлю в тих лісах називали nam[s], або namas, namaitis, через що й увесь народ чужинці називали номаджями, тобто людьми, які живуть у домівках. <...>. Другі двері в тій перегородці були майже такого самого розміру, як і головні, вели з будинку до хліва, або kūtė, названого так від слова tverti ‘городити’; звідси згодом усе помешкання називали tvaru, або dvaru. Спочатку його обгороджували жердинами; одна бічна стіна була спільною з самим будинком, а в хліві худоба стояла вздовж стін, тобто корови, воли» (Daukantas 1976: 429–430). З часом призначення будинку змінилося, і він перетворився на літнє житлове приміщення, кухню, комору або хлів (про розвиток будівлі докладніше див. Butkevičius 1958: 157). Дані джерел живої мови свідчать, що терміном namas називають будь-яку господарську будівлю — «житлову або якусь іншу будівлю; хлів; корівник; окремо зведену невелику будівлю з піччю для літа»⁴ LKŽe. Близьке значення має й термін trobesys — «якась господарська будівля» LKŽe, ZanavŽ3 481. Ці два синоніми можна вважати центральними термінами досліджуваної мікросистеми — з ними ієрархічними зв’язками пов’язані інші терміни. З родовими термінами namas і trobesys гіпонімічно пов’язані вісімдесят чотири видові терміни. Видові терміни за призначенням називають десять типів будівель: 1) будівлю для зберігання зернових, зерна та інших речей; 2) будівлю для складання й сушіння зернових та молотьби; 3) будівлю для зберігання зернових і льону; 4) будівлю для сушіння льону; 5) будівлю для зберігання сіна; 6) будівлю для меле- 4 У статті спираємося на значення, наведені в джерелах. Terminologija | 2012 | 19 185 ння; 7) будівлю для приготування їжі; 8) будівлю для утримання худоби; 9) допоміжні будівлі; 10) будівлю для обробки харчових продуктів. Гіпонімічно з термінами перелічених груп пов’язані сто десять термінів. Вони виступають видовими термінами й називають будівлі за різними ознаками (призначенням, якістю, конструкцією, розміром тощо). Однією з головних господарських споруд є будівля для зберігання зернових, зерна та інших речей. Таку будівлю називають трьома синонімічними термінами — двома литовськими й одним германським: klėtis «будівля або частина будівлі для засипання зернових, зберігання одягу або інших речей, для сну; комора» LKA I 47, KzRŽ I 368, ZanavŽ1 718, svirnas5 LKŽe, LKA I 47, DrskŽ 362, LzŽ 252; ×6špykerė (нім. Speicher) LKŽe, LKA I 47, ZanavŽ3 331. Традицію klėtis описав Даукантас: «Третю будівлю називали klėtis — від слова klėsti; її піднімали від землі на лікоть або півтора, ставили на пні чи великі камені, вимощували й обшивали стелю дошками, щоб усередині було сухо. У ній зберігали зернові в засіках або коморах, одяг, м’ясо, шкури й інші речі; іноді вона мала одну кімнату, іноді дві, три й чотири <...>» (D तुकantas 1976: 433). Терміни klėtis і svirnas слід вважати частковими синонімами — історично вони мали різні значення. Письмові джерела XVI ст. свідчать, що klėtis призначалася для сну й зберігання одягу, а svirnas — для зберігання зернових (Dundulienė 1982: 114, 1991: 101). Отже, у цій статті синонімами вважаються терміни, що називають тотожні або дуже близькі поняття7. З термінами, що позначають klėtis (svirnas), гіпонімічно пов’язані чотири терміни — три литовські й один германський. Вони виступають видовими назвами klėtis і позначають ознаки призначення, розміру, якості або конструкції: drapanė «комора для одягу» LKŽe, KpŽ 434, svirnas «більша klėtis» LKŽe, LKA I 47, ZanavŽ3 236, svirnynas «поганий, убогий svirnas» 5 Значення синонімічних термінів не наводяться. 6 Хрестиком позначено запозичення. Спираємося на позначки в Lietuvių kalbos žodyno. 7 Широке розуміння синонімічних термінів важливе через невизначеність значень народних термінів. У теорії термінології синонімами зазвичай вважають терміни, повністю тотожні за значенням, — дублети (Ахманова 1966: 13, Даниленко 1977: 53; Головин, Кобрин 1987: 54). Дублети називають ті самі об’єкти, для них характерна однакова дистрибуція, і вони можуть замінювати один одного без зміни змісту (Курышко 1993: 109). Народній термінології не властиві строгість значень і вживання, тому складно точно визначити, які терміни є повністю тотожними за значенням, а які — ні. 186 Robertas Stunžinas │ Ūkinių pastatų liaudies terminija LKŽe; ×шпикеріс (нім. Speicher LKŽe) «будівля, внизу якої кімнати, а нагорі зберігають зерно» LKA I 47. Ще однією з найважливіших традиційних господарських споруд була будівля для складання, сушіння та молотьби зерна. Таку споруду та її назву згадував Даукантас: «П’ята будівля була також видовженою чотирикутною, називалася рея, у ній сухе зерно, вийнявши з ями, розстилали на току й молотили» (Daukantas 1976: 436). Із джерел живої мови видно, що цю будівлю називають сімома синонімами — п’ятьма литовськими, одним латиським і одним германським: kluonas LKŽe, LKA I 53, DrskŽ 159, KltŽ 115, LzŽ 123, ZanavŽ1 731, daržinė LKŽe, LKA I 53, jauja LKŽe, LKA I 53, klojimas LKŽe, ZanavŽ1 728, šiaudinė LKŽe; reja (латис. rija) LKŽe, LKA I 53; ×skūnia (середньонижньонім. schūne) LKA I 53, LKŽe. Рея вважається латвізмом; припускають, що це слово має фінське походження (Sabaliauskas 1990: 273, Urbutis 2009: 385; Karulis 2001: 755). З переліченими термінами гіпонімічними зв’язками пов’язані сім видових термінів, що позначають ознаки призначення будівель (3 терміни), конструкції (2 терміни), розміру (1 термін), конструкції та розміру (1 термін). Трьома* складеними литовськими термінами називають клуню для складання зерна: javinė daržinė LKA I 53; laukinė daržinė LKA I 53, lauko daržinė LKA I 53. Германізмом skūnia називають клуню з одним або двома току́ваннями: ×skūnia (середньонижньонім. schūne) «будівля для складання зерна з одним током» LKA I 53, ×skūnia (середньонижньонім. schūne) «будівля для складання зерна з двома токами» LKA I 53. Одним литовським терміном називають невелику клуню — klojimėlis «невеликий тік» LzŽ 122, а іншим — за конструкцією та якістю або розміром — kloniokas «клуню з поганого матеріалу, невелику⁸» KzRŽ I 373. Будівлю для зберігання сіна називають тридцятьма синонімами. Двадцять сім термінів є однослівними — шістнадцять литовських, шість слов’янських, один германський і чотири гібридні: daržinė LKŽe, LKA I 56, KltŽ 40, KpŽ 342, daržinėle KltŽ 40, diendaržinė LKA I 57, jaujė LKA I 57, klai-mas LKA I 57, klojimas LKA I 57, kluonas LKA I 57, klu onelis LKA I 57, kluoniukas LKA I 57, padanginė LKŽe, LKA I 57, pašarinė LKA I 57, pridaržė LKA I 57, prieklaimys LKA I 57, priekluon is LKA I 57, stoginė 8Прикметник menkas може мати кілька значень: menkas 1. «невеликий, незначного розміру, малого обсягу»; 7. «поганий, нікудишній, не такий» LKŽe. Terminologija | 2012 | 19 187 LKŽe, LKA I 57, šieninė LKŽe, LKA I 57, ZanavŽ3 271; ×adryna (білор. адрына, пол. odryna) LKA I 57, ×kaladnykas (білор. холодник, пол. chłodnik «курінь, халупа») LKA I 57, ×padakė (пол. poddasze) LKA I 57, ×pavietis (білор. павец «дровітня») LKA I 57, ×salošius (пол. szalas «намет, будка») LKA I 57, ךopas (пол. szopa < нім. Schuppen LKŽe) LKA I 57; ×skūnia (середньонижньонім. schūne LKA I 53) LKA I 57, ZanavŽ3 96; ×adrynelė (гібр., від слов. adryna та лит. суфікса -ėlė) LKA I 57, ×skūnelė (гібр., від германського skūnia та лит. суфікса -elė) LKA I 57, ×skūngalis (гібр., від германського skūnia та лит. galas) LKA I 57, ךieninyčia (гібр., від лит. šieninė та слов. суфікса -yčia) LKA I 57. Про будівлю для складання сіна писав Даукантас; він називав її stogine і daržine: «Сьому будівлю називали стогинею, або даржинею, видовженою чотирикутною, у яку складали зерно, солому чи сіно <...> називали стогинею, бо вона мала дах, а стіни були то з жердин, то з прутів» (Daukantas 1976: 437). Будівлю для зберігання сіна називають трьома складеними литовськими термінами: pašarinė daržinė LKA I 57, šieninė daržinė LKA I 57, šieno daržinė LKA I 57. Варто зазначити, що деякі терміни можна вважати частковими синонімами, оскільки вони називають неоднакові поняття. За даними збирачів «Атласу литовської мови», окремі споруди для складання сіна траплялися рідко; найчастіше сіно зберігали в прибудовах до інших будівель (LKA 1977: 57). Іноді будівлі для зберігання сіна зводили на луках; за формою та конструкцією вони відповідали спорудам у садибах (Butkevičius 1971: 191). Ці споруди мали стіни, тому їх вважали будівлями. Дві невеликі групи термінів позначають будівлю для складання зерна й льону та будівлю для сушіння льону. Першу називають трьома синонімами — двома литовськими й одним латиським: jauja LKŽe, ZanavŽ1 563, pirtis LKŽe, ZanavŽ2 409; reja (латис. rija) LKŽe, DūnŽ 301. Група назв другої будівлі також складається з трьох синонімів — двох литовських і одного гібридного: žardinė LKŽe, žardininkas LKŽe; מardininkčia (гібр., від лит. žardinė та слов. суфікса -inčia) LKŽe. До господарських будівель належить також будівля для купання. Основна назва будівлі для купання — pirtis. Аукштайти й дзукі називали pirtimi приміщення для купання, занавіки та капсаї — будівлю для сушіння льону, а жмудини — приміщення для сушіння зерна. Жмудини називали будівлю для купання perene (LEB 1964: 277). Етнографи стверджують, що pirtis — первинне значення назви будівлі для купання. Про це писав Даукантас, який у XIX ст. називав її pirtimi. 188 Robertas Stunžinas │ Ūkinių pastatų liaudies terminija так називали жмудську лазню: «Шосту будівлю називали лазнею; у самій лазні була піч, уздовж стін стояли полиці для миття, від слова plauti <...>; до лазні водили не лише гостей і подорожніх, а й посланців чужих народів: адже в давнину найбільшою честю було провести гостя до лазні й викупати <...>» (Daukantas 1976: 437). Пізніше лазню називали іншими термінами, однак, за даними дослідників краю, первісне значення слова «лазня» найкраще зберегли східні аукштайти (Butkevičius 1971: 198). З розглянутих джерел видно, що групу назв лазні загалом становлять шість синонімів: три литовські, два слов’янські й один германський: pirtis LKŽe, LKA I 58, DrskŽ 267, KltŽ 216, ZanavŽ2 409, jauja LKŽe, perenė LKŽe, LKA I 58, DūnŽ 254; ×banė (рос., білор. діал. баня) LKA I 58, ×laznė (п. łaznia, білор. лазня) LKA I 58, LKŽe; ×badestubė (нім. Baden і нім. діал. stuba LKŽe) LKA I 58. До назв господарських будівель належать чотири терміни на позначення будівель для приготування їжі — три литовські й один гібридний: namas «окрема невелика будівля з плитою для літнього користування» LKŽe, pravarelės «невелика будівля, збита з дощок, де коптять м’ясо, влітку готують їжу, варять на парі картоплю для свиней» LKŽe, viralinė «окрема кухонна будівля або прибудова, літня кухня» LKŽe, DūnŽ 443, ubladė (гібр., від германського ubas) «окрема будівля, де є піч для випікання хліба або де готують кормову суміш для худоби» LKŽe. Ubladė характерна для Жмуді; це невелика будівля з мурованою хлібною піччю та комірчиною для зберігання знарядь. Традиційну уладе описав Daukantas: «Шосту будівлю називають уладею; у ній була хлібна піч, названа так тому, що в ній пекли не лише хліб і пироги, <...> а й рибу та м’ясо — то в липових ночвах, то на соломі; там сушили зерно, гриби й яблука для яблучного пюре, там стояли й жорна, щоб молоти зерно, адже, як у римлян, де мололи зерно, там само й пекли хліб. У таких уладеях у бідняків була також лазня, як я казав, бо на мурованій печі було зведено кам’янку» (Daukantas 1976: 436). У працях краєзнавців цю будівлю ще називають numaliu. Вважається, що назва ubladės походить від назви приміщення в житловому будинку, де були піч і комин (Gutautas, Knežys 1992: 347). Усі згадані назви будівель слід вважати синонімами — вони мають однакове ядро значення й відрізняються лише другорядними ознаками. Більшу частину розглянутої термінології становлять терміни на позначення будівель для утримання тварин. Для позначення хлівів уживається сто одинадцять термінів. Terminologija | 2012 | 19 189 Тринадцять термінів можна вважати загальними назвами хліва, дев’ять із них литовські, наприклад: gurbas (лит. Sabaliauskas 1970: 34) LKŽe, LKA I 49, kūginys LKŽe, LKA I 49, pūnė LKŽe, LKA I 49, tvarčiukas LKA I 49, tvartas LKŽe, LKA I 49, DrskŽ 424, KltŽ 365, LzŽ 273, ZanavŽ3 510. Хлів також називають namu LKŽe. Історично термін namo виник від назви житлової будівлі: у давніх будинках під одним дахом і жили, і тримали худобу. З розвитком тваринництва в Жмуді сформувався новий варіант житлової будівлі (який жмудці також називають numaliu) із приміщеннями для утримання тварин (LLA 1965: 42–43). Таку будівлю згадує і Daukantas: «Другі двері <...> вели з дому до хліва, або kūtė, названого так від слова tverti «огороджувати»; від нього згодом називали всю огорожу tvaru, або dvaru, яку спочатку обгороджували жердинами; одна її бічна стіна була спільною з будинком, а в цьому хліві вздовж стін прив’язували худобу, а саме корів і волів» (Daukantas 1976: 430). За розташованим поруч загоном хлів також називають литовським терміном diendaržis LKŽe. Його також позначають назвою будівлі для миття — jauja LKŽe. Будівлю для утримання тварин називають терміном, що позначає конструкцію, — dangtis LKŽe, LKA I 49. Хлів також називають п’ятьма запозиченнями — трьома славізмами, одним латвізмом і одним германізмом: ×abares (п. obora LKŽe) LKA I 50, ×stainia (білор. стайня п. stajnía) LKŽe, stodas (білор. stado Fraenkel 1962: 910) LKŽe; kūtė (латв. kuts) LKA I 49, LKŽe, DūnŽ 162, ZanavŽ1 818; ×staldas (нім. діал. stall) LKŽe, LKA I 50, ZanavŽ3 163. Для назв хліва характерне регіональне вживання. Найширше вживається термін tvarto; він відомий у літературній мові та на значній території поширення діалектів (у південній, центральній і східній частинах Литви). Kūtė уживається в північній частині Литви, gurbas — у північно-східному кутку, staldas — у південній частині Жмуді, pūnė — на території східноаукштайтських діалектів, namas, dangtis і abaŕes — у певних районах центральної Литви, kūginys — на невеликій території східноаукштайтських діалектів (Sabaliauskas 1970: 30–49). Загальні назви хліва пов’язані гіпонімічними відношеннями з дев’яноста вісьмома видовими термінами, що позначають ознаки призначення (92 терміни), конструкції (2 терміни) та розміру (4 терміни). Найбільшу групу становлять терміни на позначення хліва для коней. Історики зазначають, що цю будівлю називали кількома термінами: arklių tvartas, arklių kūtė (Daukantas 1976: 430–431). Джерела живої мови свідчать, що терміни на позначення хліва для коней утворюють синонімічний ряд із двадцяти семи одиниць. Одно- 190 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija слівних термінів шістнадцять: чотири литовські, три слов’янські, два германські й сім гібридних: arklidė LKŽe, LKA I 50, KpŽ 66, LzŽ 23, ZanavŽ1 58, arkliatvartis LKŽe, LKA I 51, arklinė LKŽe, LKA I 50, arklinykas LKA I 50; ×abarai (білор. абора, п. obora LKA I 50) LKA I 51, ×kaniušnia (білор. канюшня) DrskŽ 136, LKA I 51, ×stainia (білор. стайня, п. stajnia) LKŽe, LKA I 51, DrskŽ 346, ZanavŽ3 161; ×staldė (нім. діал. stall) LKŽe, ×straja (нім. діал. štraie, štrei) LKŽe; ×arklistaldis (гібр., від лит. arklys і германського staldas) LKA I 51, ×kaniūkštė (гібр., від слов’янського kaniušnia і литовського суфікса –tė) LKA I 51, ×stainelė (гібр., від слов’янського stainia і литовського суфікса –elė) LKA I 51, ×stainikė (гібр., від слов’янського stainia і литовського суфікса –ikė) LKA I 51, ×staininė (гібр., від слов’янського stainia і литовського суфікса –inė) LKŽe, LKA I 51, ×stojinė (гібр., від слов’янського stoinia і литовського суфікса –inė) LKŽe, LKA I 51, מirginyčia (гібр., від лит. žirgas і слов’янського суфікса –inyčia) LKŽe. A. Sabaliauskas звернув увагу, що kaniušnė (kaniušnia), імовірно, запозичено з білоруської мови, а форми зі вставним –k– виникли вже на ґрунті литовської мови (Sabaliauskas 1970: 54). Хлів для коней позначають також дванадцятьма складеними термінами, більшість із яких містить литовські компоненти: arklinė pūnė LKA I 50, arklinis ažudaras LKA I 51, arklinis gur­bas LKA I 50, arklinis tvartas LKA I 50, arklių dangtis LKA I 50, arklių gur­bas LKA I 50, arklių namas LKA I 50, arklių pūnė LKA I 50, arklių tvartas LKA I 50. Групу змішаних термінів становлять назви з литовськими залежними та запозиченими головними компонентами: arklių kūtė (латв. kuts) LKA I 50, arklių ×staldas (нім. діал. stall) LKA I 50, arklių ×stelingis (латв. stelingis «загін», нім. діал. stellinge «хлів») LKA I 51. Хлів для корів позначають двадцять два синонімічні терміни — дев’ять однослівних і тринадцять складених. Чотирнадцять термінів литовські — сім однослівних і сім складених: bandininkas LKA I 50, galvidė LKŽe, galvijinė LKA I 50, gyvulininkas LKA I 50, karvidė LKŽe, LKA I 50, KzRŽ I 326, karvinys LKŽe, LKA I 50, numas LKA I 50; galvijinė pūnė LKA I 50, galvijų tvartas LKA I 50, karvidis tvartas LKA I 50, karvinė pūnė LKA I 50, karvinis gur­bas LKA I 50, karvinis tvartas LKA I 50, karvių pūnė. Хлів для корів також називають двома славізмами: ×abarės (білор. абора, п. obora) LKA I 50, ×valaunios (білор. валуня «хлів для волів») LKA I 50. Шість складених термінів є змішаними — залежні компоненти в усіх них литовські, а головні — латвійські або германські: bandos kūtė (латв. kuts) LKA I 50, galvijinė kūtė (латв. kuts) LKA Terminologija | 2012 | 19 191 I 50, karvidžių kūtės (лат. kuts) LKA I 50; bandos ×staldas (нім. діал. stall LKŽe) LKA I 50, galvijų ×staldas (нім. діал. stall LKŽe) LKA I 50, karvinis ×staldas (нім. діал. stall LKŽe) LKA I 50. Групу назв хліва для биків утворюють чотири синонімічні терміни — два литовські та два гібридні: jaučiatvartis LKA I 50, jautidė LKŽe; ×builinė (гібр., від германізму builis і литовського суфікса -inė) LKŽe, ×jautstald is (гібр., від литовського jautis і германізму staldas) ZanavŽ1 567. Варто зазначити, що терміни на позначення хліва для корів і биків можна трактувати подвійно — як гіпоніми загальних назв хліва або як гіпонім терміна galvidė. Термін galvidė також уживається як загальна назва хліва для великої рогатої худоби — «хлів для великої рогатої худоби» LKŽe. Хлів для свиней називають дев’ятнадцятьма синонімічними термінами. Шість термінів є однослівними, з них три литовські, два — гібридні: kiauliatvartis LKŽe, LzŽ 116, kiaulidė LKŽe, LKA I 51, kiaulinys LKŽe; ×kiaulinčius (гібр., від литовського kiaulė і слов’янського суфікса -inčius) LKŽe, ×kiaulinyčia (гібр., від литовського kiaulė і слов’янського суфікса -inyčia) LKŽe. Такий самий хлів називають також назвою кінського хліва — ×kaniūkšlė (біл. канюшня, рос. конюшня LKA I 51) LKŽe. Тринадцять термінів є складеними, дев’ять із них литовські: kiaulinė pūnė LKA I 51, kiaulinė pūnelė LKA I 51; kiaulinis gurbas LKA I 51, kiaulinis gurbel iokas LKA I 51, kiaulinis gurbelis LKA I 51; kiaulinis tvartas LKA I 51, kiaulinis tvarčiukas LKA I 51, kiaulinis tvartelis LKA I 51, kiaulinis tvartukas LKA I 51. У групі змішаних термінів переважають терміни з литовськими залежними компонентами та гібридними головними компонентами: kiaulinė ×kūtėlė (гібр., від латиського kuts і литовського суфікса -elė) LKA I 51, kiaulinis ×staldalis (гібр., від германізму staldas і литовського суфікса -alis) LKA I 51, kiaulinis ×staldukas (гібр., від германізму staldas і литовського суфікса -ukas) LKA I 51. Один термін має литовський залежний компонент і латиський головний компонент — kiaulinė kūtė (лат. kuts) LKA I 51. Хлів для овець позначається сімома синонімічними термінами: п’ятьма литовськими, одним германським і одним гібридним: avidė LKŽe, avikinė LKŽe, avin ykė LKŽe, DrskŽ 25, avininkas ZanavŽ1 86, avitvartis LKŽe; ךkūnia (нім. діал. schūne) LKŽe; ×avinyčia (гібр., від литовського avis і слов’янського суфікса -inyčia) LKŽe. Невеликі групи назв мають пташники. Курник називають п’ятьма синонімічними термінами: трьома литовськими, одним слов’янським і одним гібридним: vištidė LKA I 52, LKŽe, vištinė LKŽe, vištinykas LKŽe; ×katukas (біл. komyx, пол. kotuch) LKŽe, KltŽ 103; ×vištinyčia 192 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija (гібр., від литовського višta і слов’янського суфікса –inyčia) LKŽe. Групу назв гусятника утворюють три синоніми — два литовські й один гібридний: žąsidė LKŽe, žąsinykas LKŽe; מąsinyčia (гібр., від литовського žąsis і слов’янського суфікса –inyčia) LKŽe. Качатник позначається одним литовським і одним гібридним терміном: antidė LKŽe; ×antinyčia (гібр., від литовського antis і слов’янського суфікса –inyčia) LKŽe. Термінів на позначення хлівів за іншими ознаками (конструкцією, розміром) значно менше. Двома литовськими термінами будівлі для утримання худоби називають за конструкцією: tvarthamis «хлів, прибудований до іншої споруди» LKŽe, namas «хлів під одним дахом із житловим будинком» LKŽe, LKA I 49. Також Даукантас згадує окрему споруду, названу kūtė, у якій тримали худобу та транспортні засоби: «Друга споруда, ніби примикаючи до того будинку збоку одним кутом, називалася kūtė, також мала форму видовженого чотирикутника; посередині південної стіни були одні двері, високі на всю стіну й такі широкі, що крізь них можна було в’їхати навіть із найбільшим возом сіна; простір між трьома стінами й тими дверима називався tarpikis, або ratainyčia, де зберігали колеса, вози й сани; іноді там на стайні тримали бойових коней <...>» (Daukantas 1976: 432–433), проте такого видового терміна в досліджуваних джерелах виявити не вдалося. За розміром хлів позначається чотирма видовими термінами. Малий хлів називається трьома синонімічними термінами — двома литовськими й одним гібридним: namelis LKA I 49, tvartelis DrskŽ 425; ×staldalis (гібр., від германізму staldas і литовського суфікса –alis) LKŽe. Великий хлів називають гібридним терміном ×pastaunyku (гібр., від слов’янського pastauka і литовського суфікса –nykas) LKŽe. Групу назв допоміжних будівель утворюють два литовські, чотири слов’янські, один германський і один гібридний термін: pirkaitė «облаштований будиночок для зберігання чогось» LKŽe, rūsys «спеціальна будівля для зберігання овочів» LKŽe; būda (біл. буда, пол. buda) «невеликий будиночок» KzRŽ I 88, ZanavŽ I 182, grinčia (біл. грындніца LKA I 34) «споруда для зберігання картоплі» LKŽe, ×kaburė (рос. кобура) «дощата споруда для складування чогось, балаган» LKŽe, ךopa (пол. szopa < нім. Schuppen) «невелика, гірша будівля різного призначення» LKŽe; ×kelnorė (нім. Keller) «будиночок, частково заглиблений у землю, для зберігання картоплі» LKŽe, KzRŽ I 340; ×bragelis (гібр., від слов’янського baragas і литовського суфікса –elis) «невеликий будиночок, навіс для зберігання чогось» LKŽe. Terminologija | 2012 | 19 193 До назв господарських будівель належать терміни, що позначають будівлю для обробки харчових продуктів. Коптильні зазвичай описують як невеликі споруди, наприклад: rūkykla «будівля для копчення м’яса чи риби» LKŽe, rūkalė «коптильня (невелика дощата будівля, де влітку готують їжу, а взимку коптять м’ясо)» LKŽe. Загалом коптильню позначають сім термінів — чотири литовські, один слов’янський і два гібридні, наприклад: dūminė «коптильня» LKŽe, ZanavŽ1 329, rūkinė «коптильня» LKŽe, ZanavŽ2 582; ×būdka (білорус. buda Fraenkel 1962: 61) «коптильня» ZanavŽ1 184; ×dūminyčia (гібрид, від лит. dūmas і слов’янського суфікса –inyčia) «коптильня» ZanavŽ1 329, ×rūkinyčia (гібрид, від лит. rūkas «дим» і слов’янського суфікса –inyčia) «коптильня» LKŽe, ZanavŽ2 528. 2. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ТЕРМІНІВ Частина термінів досліджуваної мікросистеми має однакову форму й різні значення. Загалом багатозначність властива двадцяти восьми термінам, які утворюють одинадцять рядів. Найчастіше це двочленні ряди (8 рядів, або 73% усіх рядів багатозначних термінів), майже втричі рідше — чотиричленні (3 ряди, або 27%). Найчастіше багатозначними термінами позначають господарські будівлі різного призначення (7 рядів), наприклад, daržinė, klojimu, kluonu, skūnia — так називають будівлю для зберігання зернових, зерна та інших припасів, а також будівлю для зберігання сіна, наприклад: daržinė «будівля, де складають зернові» LKŽe, LKA I 53 — «будівля для зберігання сіна» LKŽe, LKA I 56, KltŽ 40, KpŽ 342; klojimas «будівля для зберігання зернових, клун» LKŽe, ZanavŽ1 728 — klojimas «будівля для зберігання сіна» LKA I 57. Деякі багатозначні терміни позначають і родове, і видове поняття (5 рядів). Найчастіше (4 ряди) видові терміни фіксують розрізнювальні ознаки призначення будівель. Наприклад, namu називають будь-яку господарську будівлю, а також допоміжну будівлю чи хлів, наприклад: «житлова або будь-яка інша будівля» LKŽe — «окрема невелика будівля з піччю для літнього користування» LKŽe — «хлів» LKŽe. Терміни abarės і stainia виступають як загальними, так і видовими назвами хліва: ×abarės «хлів» LKA I 50 — «коров’ячий хлів» LKA I 50; ×stainia «хлів» LKŽe — «кінський хлів» LKŽe, LKA I 51, DrskŽ 346, ZanavŽ3 161. Термін galvidė називає коров’ячий хлів і позначає ширше поняття — хлів для великої рогатої худоби: «хлів для великої рогатої худоби, корів, корівник» LKŽe. Зафіксовано один випадок, коли видовий термін позначає ознаки конструкції. Термін skūnia виступає загальною назвою будівлі, де складають зернові, а також 194 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija позначає її за кількістю настилів: skūnia «будівля, де складають зернові» LKA I 53, LKŽe — «будівля, де складають зернові, з одним настилом» LKA I 53 — «будівля, де складають зернові, з двома настилами» LKA I 53. ВИСНОВКИ 1. Народна термінологія господарських будівель налічує 196 термінів, якими позначають 54 різні споруди. Досліджувана термінологія є литовською — терміни власного походження становлять майже дві третини (64%) усіх термінів. Запозичення — славізми, германізми, латвізми — становлять п’яту частину (20%), а гібриди та змішані складені терміни — шосту частину (16% усіх термінів). 2. Понад третину (35%) понять досліджуваної термінології названо не одним терміном. Значну кількість синонімів у термінології господарських будівель могли зумовити різноманітність форм народних термінів, ресурси рідної мови та запозичення, регіональність уживання термінів і розвиток будівель. 3. Господарські будівлі найчастіше називають довгими синонімічними рядами різного походження. Двочленні синонімічні ряди становлять близько шостої частини (16%), тричленні — майже третину (31%), багаточленні — трохи більше половини (53%) усіх синонімічних рядів. Найбільшими є групи назв будівлі для зберігання сіна та будівлі для утримання тварин — у кожній налічується по двадцять і більше синонімічних термінів. За походженням переважають синонімічні ряди з різнопоходженими синонімами (80% усіх синонімічних рядів). 4. Терміни, що називають господарські будівлі, утворюють трирівневу ієрархію. Родового характеру мають два терміни, що позначають будь-яку господарську будівлю. Родові терміни мають вісімдесят чотири гіпоніми, які позначають десять господарських будівель різного призначення: будівлю для зберігання зернових, зерна та інших припасів; будівлю для складання, сушіння й молотьби зернових; будівлю для складання зернових і льону; будівлю для сушіння льону; будівлю для зберігання сіна; купальну будівлю; будівлю для приготування їжі; будівлю для утримання тварин; допоміжні будівлі; будівлю для обробки харчових продуктів. 5. Назви трьох будівель мають гіпоніми. Терміни, що позначають будівлю для утримання тварин, мають дев’яносто вісім гіпонімів, більшість із яких (94% видових термінів групи) фіксують ознаки призначення. Видові назви будівлі для зберігання зернових, зерна та інших припасів порівну позначають ознаки призначення (25%), розміру (25%), якості (25%) і конструкції (25% видових термінів групи). Видові назви будівлі для складання, сушіння й молотьби зернових найчастіше вказують на призначення (44%) Terminologija | 2012 | 19 1 9 5 і особливості конструкції (28% групки видових термінів). Невелика частина видових термінів фіксує особливості розміру (14%) та конструкції й розміру (14% групки видових термінів). 6. Сьому частину (14,3%) термінів становлять одинадцять багатозначних термінологічних рядів. Найчастіше члени багатозначних термінологічних рядів позначають будівлі різного призначення, інші називають родові та видові поняття. Терміни, що позначають видові поняття, найчастіше фіксують ознаки призначення. ŠALTINIAI DrskŽ – Druskininkų tarmės žodynas. Sud. G. Naktinienė, A. Paulauskienė, V. Vitkauskas, Vilnius: Mokslas, 1988. DunŽ – V. Vitkauskas. Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas, Vilnius: Mokslas, 1976. KltŽ – Kaltanėnų šnektos žodynas. Sud. A. Vilutytė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. KzRŽ I – Kazlų Rūdos šnektos žodynas I. Red. A. Pupkis, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. KpŽ I – K. Vosylyté. Kupiškėnų žodynas I, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2007. LžŽ – J. Petrauskas, A. Vidugiris. Lazūnų tarmės žodynas, Vilnius: Mokslas, 1985. LKA I – Lietuvių kalbos atlasas I. Red. K. Morkūnas, Vilnius: Mokslas, 1977. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius, 2005. ZanavŽ1–3 – Zanavykų šnektos žodynas I–III, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003–2006. LITERATŪRA Butkevičius I. 1958: Tradiciniai lietuvių valstiečių gyvenamieji namai. – Iš lietuvių kultūros istorijos 1, 157–173. Butkevičius I. 1971: Lietuvos valstiečių gyvenvietės ir sodybos, Vilnius: Mintis. Daukantas S. 1976: Raštai, Vilnius: Vaga. Dundulienė Pr. 1982: Lietuvių etnografija, Vilnius: Mokslas. Dundulienė Pr. 1991: Lietuvių etnologija, Vilnius: Mokslas. DŽ₆ 2008 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Fraenkel E. 1955–1962: Litauisches Etymologisches Wörterbuch. Heidelberg: Winter, I–II. Gutautas S., Kneižys V. 1992: Apie trobų genezę. – Rietavo apylinkės, Kaunas: Lietuvos kraštotyros draugija, 341–349. Karulis K. 2001: Latviešu etimoloģijas vārdnīca. Riga: Avots. Kuryško G. F. 1993: Problems of Terminological Synonymy. – IITF-Series. Selected Readings in Russian Terminology Research, Vienna: TermNet, 102–111. LEB 1964: Lietuvių etnografijos bruožai, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla. LLA 1965: Lietuvių liaudies architektūra 1. – Kaimo gyvenvietės ir gyvenamieji namai, Vilnius: Mintis. Sabaliauskas A. 1970: Iš baltų kalbų gyvulininkystės terminologijos istorijos. – Lietuvių kalbotyros klausimai 12, 7–81. Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas. Stunžinas R. 2008: Variantiniai statybos liaudies terminai Lietuvių kalbos žodyne. – Terminologija 15, 111–130. Stunžinas R. 2010: Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių liaudies terminijos sinonimija. – Terminologija 17, 130–142. Stunžinas R. 2011: Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių rūšiniai liaudies terminai. – Terminologija 18, 142–153. 196 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija Urbutis V. 2009: Baltų etimologijos etuidai 2, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Ахманова О. 1966: Словарь лингвистических терминов, Москва: КомКнига. Головин Б. Н., Кобрин Р. Ю. 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва: Высшая школа. Даниленко В. П. 1997: Русская терминология, Москва: Наука. Клепикова Т. П. 1974: Славянская пастушеская терминология, Москва: Наука. FOLK TERMINOLOGY OF FARM BUILDINGS The article deals with folk terminology of farm buildings in respect of concepts, origin and semantic relations. The researched terms are taken from various lexicographical sources of Lithuanian folk terminology. There are 196 terms in the researched sources which name 54 different farm buildings. The majority of the terms are of Lithuanian origin, they make up nearly two thirds (64%) of all terms researched, for example klėtis (granary) ‘building for storing grain or clothes’, kluonas ‘building for storing, drying and threshing cereal’, daržinė ‘building for storing hay’. Borrowings from Slavic and Germanic languages as well as the Latvian language make up one fifth (20%), for example pavietis (Belarus. na’еву) ‘building for storing hay’, staldas (Germ. dial. stall) ‘building for keeping animals’, reja (Latv. rija) ‘building for storing and drying cereal’. Hybrids and terms with mixed composition, for example stojinė (Sl. stoinia and Lith. -inė) ‘building for keeping horses’, karvinis (Lith.) staldas (Germ. dial. stall) make one sixth (16%) of all terms researched. More than one third (35%) of researched concepts are named using more than one term. The abundance of synonymy of farm building terminology could have been caused by the variety of expression of folk terminology, usage of language’s own resources and borrowing, regional usage of terms and development of buildings. Lines of synonyms naming farm buildings are rather long and they consist of synonyms of different origin. Pairs of synonyms make up about one sixth (16%) of all synonym rows, for instance antidė – antinyčia ‘duck shed’. Three synonyms make up about one third (31%), more than three synonyms – more than a half (53%) of all synonym rows, for example žardinė – žardininkas – žardinčinčia ‘building for flax drying’, jaučiavartis – jautidė – buil inė – jautstaldas ‘ox barn’. Groups of names for hay storage and animal barn are the largest – they consist of more than twenty terms. These synonyms most often are of a different origin (80% of all synonym rows). Terms naming farm buildings have a three-level hierarchy. Two terms which name a farm building in general can be viewed as generic, for instance namas – trobesys ‘any farm building’. Generic terms have 84 hyponyms which name 10 farm buildings of different purpose: building for storing grains, food supplies, clothes and household tools; building for storing, drying and threshing cereal; building for storing cereal and flax; building for drying flax; building for storing hay; building for bathing; building for cooking; building for keeping animals; auxiliary building; building for food preparation. Terms naming three types of buildings have hyponyms. Terminologija | 2012 | 19 197 One seventh (14,3%) of terms are polysemous. Most often they name buildings of different purpose, daržinė ‘building for storing cereal’ – ‘building for storing hay’, klojimas – ‘building for storing cereal’ – ‘building for storing hay’. Other polysemous terms name generic and specific concepts, for instance, namas ‘any farm building’ – ‘summer kitchen’ – ‘building for keeping animals’. Gauta 2012-10-25 Robertas Stunžinas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 198 Robertas Stunžinas | Ūkinių pastatų liaudies terminija