Kai kurie terminų sinonimijos aspektai

Деякі аспекти термінологічної синонімії ASTA MITKEVIČIENĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: синонімічні терміни, термінологічна синонімія, лексичні синоніми, граматичні синоніми, аспектні синоніми, мотиваційна ознака, розпізнавання синонімічних термінів, гіпероніми, гіпоніми Питання термінологічної синонімії в термінології є особливо актуальним; воно важливе як для її теорії, так і для впорядкування термінів. У литовській термінології синонімічні терміни та термінологічну синонімію досліджували неодноразово. Розглядали причини синонімії та оцінювання термінологічної синонімії (Keinys 2005 [1974], 1980; Kaulakienė 1994; Gaivenis 2002 та ін.), словотвірні синоніми в термінології (Keinys 2005 [1966]), досліджували синонімію литовських і міжнародних термінів у термінографії (Klimavičius 1975), оглядали специфіку синонімії в термінології (Zemlevičiūtė 2001) тощо. Також у різних аспектах (переважно походження, структури, нормативності) досліджували синонімію термінів окремих галузей: синонімічні терміни меліорації (Keinys 2005 [1974]), комп’ютерної галузі (Auksoriūtė 1997; Kaulakienė 2000; Šilobritaitė 2010), фізики й техніки (Kaulakienė 1994; Gaivenytė 2000), фонетики (Kazlauskaitė 2000), медицини (Zemlevičiūtė 2001), права (Umbrasas 2004), філософії (Mikelionienė 2004), будівництва (Stunžinas 2005, 2010), архітектури (Kitkauskienė 2005), релігії (Rimkutė 2007), математики (Šilobritaitė 2007), електростатики (Stankevičienė 2012), синонімічні назви рослин (Labanauskienė 2014), а також синонімію в термінологічних словниках латиської мови (Kvašytė 2000) тощо. Загалом у інших статтях, присвячених термінології певної галузі або певного джерела, нерідко ширше чи вужче розглядають і термінологічну синонімію1. 1 У деяких працях термінологи називають різні відповідники того самого іншомовного терміна, частина яких є синонімами, розбіжностями нетермінологізованих слів (див. Umbrasas 2004, 2010; Šilobritaitė 2010). Terminologija | 2015 | 22 3 9 У цій статті стисло оглянуто концепції синонімічних термінів і межі термінологічної синонімії, розглянуто типи системних синонімічних термінів, виокремлені за структурою термінів, мовними рівнями та коренем термінів, а також оглянуто деякі труднощі розпізнавання синонімів у тексті. Мета статті — не охопити всі аспекти термінологічної синонімії, а проаналізувати окремі питання цього семантичного відношення, які в литовській термінології досліджено недостатньо або не досліджено зовсім. Твердження в цій статті проілюстровано прикладами термінів гуманітарних наук (мовознавства, літературознавства, музикознавства, мистецтвознавства, архітектури, естетики тощо)2. У цій статті синоніми не розглядаються з погляду нормативності, хоча термінологічна синонімія буває і причиною нормування, і його наслідком. Висловлено припущення, що якщо не оцінювати синонімічні терміни з огляду на те, який із них кращий, то, можливо, можна побачити дещо іншу, ніж зазвичай, картину термінологічної синонімії. РОЗУМІННЯ СИНОНІМІВ І ОБСЯГ СИНОНІМІЇ В ТЕРМІНОЛОГІЇ У термінології синоніми розуміють по-різному. Одні вважають синонімами лише терміни з однаковим значенням, інші — також терміни зі схожим значенням. Відповідно, розрізняють синоніми й квазісиноніми3, абсолютні й часткові синоніми. Непросте співвідношення синонімів і варіантів. За словами Рити Мілюнайте, «найважливіша ознака синонімів — спільність значення мовних одиниць із різним вираженням — майже не відрізняє їх від широко розумілих варіантів» (Miliūnaitė 2009: 181). Варіантами термінів називають у термінології різні явища: і незначні відмінності термінів (наприклад, орфографічні), і, скажімо, спільнокореневі синоніми, повні й короткі форми термінів (докладніше про поняття варіантів термінів див. Mitkevičienė 2004). Синонімію термінів у термінології пояснюють як варіювання (Татаринов 2006: 173), варіанти вважають частиною синонімії або ж синоніми й варіанти розглядають як не пов’язані між собою одиниці. Основні ознаки синонімів — 1) однакове (або дуже близьке) значення, 2) різне вираження — у термінології притаманні не лише термінам. Та сама наука 2 До словників гуманітарних наук включають терміни інших галузей, уживані в текстах цих наук (наприклад, у словнику образотворчого мистецтва можна знайти терміни поліграфії). У статті не відмежовуються й від таких термінів, оскільки чітких меж між термінами окремих наук немає. 3 Інтенсії квазісинонімів майже тотожні, і в деяких контекстах вони можуть замінювати одне одного (ISO 704: 25). 40 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai поняття може бути назване не лише двома чи більше термінами, а й терміном та його дефініцією, формулюванням, поясненням, відповідником іншою мовою, скороченням тощо. У термінології іноді навіть виокремлюють дефініційну синонімію. Так називають відношення між терміном і його дефініцією (див. Головин, Кобрин 1987: 57–58, пор. Nissilä, Nuopponen 2011: 254). У деяких працях із термінології йдеться про міжмовну синонімію — синонімами вважають мовні одиниці різних мов, що називають те саме поняття (Gerstenkorn 1993: 29–30), які в литовській термінології прийнято вважати відповідниками. Марія Тереза Кабре наводить такі випадки синонімії, яку розуміють дуже широко й охоплюють нею різні мовні та не лише мовні одиниці: 1) відношення між денотатом і його дефініцією, 2) відношення між денотатом та ілюстрацією того самого поняття, 3) відношення між відповідниками в різних мовах, 4) відношення між денотатами, що належать до різних функціональних стилів, 5) відношення між альтернативними денотатами тієї самої мови (Cabré 1999: 109–110). Усе це свідчить про те, що синонімію можна розуміти дуже широко. ТИПИ СИНОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ З погляду структури (будови) ряди синонімічних термінів утворюють: 1) однослівні, 2) складені або 3) терміни з різною кількістю компонентів (однослівні й складені, двослівні й трислівні терміни тощо). Наприклад: 1) флерон, хрестоквіт «декоративна архітектурна деталь у формі стилізованого листя чи квітів, складених навхрест і загострених догори» (ArchŽ); конективи, інтерфікси, міжморфемні елементи «з’єднувальні елементи морфем» (LKE); мемуари, спогади «твір, у якому розповідається про події, учасником або свідком яких був сам автор» (LEM); обертон, верхній тон «будь-яка складова частина складного тону (частковий тон), частота якої вища за частоту основного тону» (MuzE III); палаталізація, пом’якшення «вимова приголосних із додатковим підняттям середньої частини язика» (LKE); перегородка, відгородка «плетена огорожа або ґрати, що відокремлюють частину церкви (вівтар, Розп’яття) чи кімнати від решти простору» (ArchŽ); плектр, бра́уктакас, медіатор «пластинка (або кільце) із загостреним виступом, яким защипують струни деяких щипкових хордофонів (канклес, цитри, мандоліни)» (MuzE III); передзамок, підзамок «укріплене поселення біля замку. У ньому жили воїни, ремісники, купці, землероби» (DailŽ); Terminologija | 2015 | 22 41 брунька, краб «у готичній архітектурі — декоративна скульптурна форма зі стилізованого листя або квітів для оздоблення капітелей і баз колон, архівольтів, веж, фронтонів, ребер пінаклів, а вімперги — також для зміцнення» (ArchŽ); рефрен, приспів «метроритмічна одиниця вірша, яка точно або приблизно повторюється наприкінці строфи або після кожної строфи» (LiterŽ II); обчислення, числа «римовані імпровізаційні тексти, які створюють, рахуючи й добираючи слова, що римуються з числами <...>» (LEM); 2) підтип словотворення, словотвірна модель «формальний або семантичний варіант словотвірного типу, що виник унаслідок обмеженого (такого, що не суперечить тотожності типу) варіювання принаймні однієї ознаки словотвірного типу» (LKE); анімалістичний мотив, зооморфний мотив «зображення реальної або фантастичної тварини (чи її частини) (наприклад, грифона). Із найдавніших часів поширений у творах архітектури й образотворчого мистецтва, ремісничих виробах» (DailŽ); hierarchiniai ryšiai ir hierarchiniai santykiai (Jakaitienė 2010: 114, 124); паралельні тональності, паралельні тональності «мажорна й мінорна тональності, що мають спільний звукоряд» (MuzE II); перпендикулярний стиль, вертикальний стиль «пізня англійська готика, що сформувалася у XIV ст., розквітла у XVI ст. і досягла XVII ст.; стиль, який існував найдовше (цілих 300 років)» (ArchŽ); предикативне означення, предикатне означення «член речення, що має двобічні підрядні зв’язки: з присудком і водночас із підметом або додатком» (LKE); 3) алкаїчні вірші, алкаїка «античні вірші, метричну структуру яких винайшов еолійський поет Алкей (близько 600 р. до н. е.). Алкаїчні вірші належать до еолійських віршів» (LiterŽ II); мистецтво середовища, інакше environmentas або invaironmentas «багатокомпонентні просторові композиції, які, на відміну від інсталяцій, пропонується сприймати глядачеві, перебуваючи всередині» (EstE); інесив, внутрішній місцевий відмінок «одна з чотирьох постпозиційних форм місцевого відмінка (локатива) литовської мови, що збереглася й широко вживається в літературній мові для вираження місця й часу» (LKE); хрестоподібні споруди, споруди хрестоподібного плану «християнські святині хрестоподібного плану» (DailŽ); плоский друк, плоский спосіб друку «спосіб друку, що застосовується в графіці та поліграфії. Друкувальні елементи й пробіли розташовані в одній площині» (DailŽ). 42 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai Taigi terminologijai, kaip ir lingvistinei stilistikai (žr. Župerka 2012), aktuali daugiau nei vieno kalbos lygmens vienetų sinonimija. Pagal kalbos lygmenis sinoniminiai terminai būtų leksiniai sinonimai (vienažodžiai sinoniminiai terminai, t. y. žodžiai) ir sintaksiniai sinonimai (sudėtiniai sinoniminiai terminai, t. y. žodžių junginiai) (žr. leksinių ir sintaksinių sinonimų apibrėžtis KalbŽ). Lietuvių kalbotyroje paprastai skiriami sisteminiai leksiniai sinonimai ir gramatiniai sinonimai, pastarieji skirstomi į morfologinius ir sintaksinius sinonimus (Pikčilingis 1969: 10; Župerka 1983: 29–30, 2012: 30–31; KalbŽ; LKE). Skiriama, nors ir ne visų minima ir ne visų vienodai traktuojama, dar viena sinonimų rūšis – darybiniai sinonimai (Keinys 2005 [1966]: 258; Pikčilingis 1969: 45, 2010: 569–570; Župerka 1983: 29–30, 2012: 30–31; Vaskelienė 2000, 2013; TermŽ 60; Jakaitienė 2010: 125–126; Vaskelienė, Kučinskienė 2012 ir kt.), kuriuos Juozas Pikčilingis dar vadina leksiniais-morfologiniais sinonimais, „nes jie yra tarsi tarpinis leksinių ir morfologinių sinonimų tipas“ (Pikčilingis 1969: 45)4. Згідно з типами синонімів, які розрізняють у литовському мовознавстві, однослівні синонімічні терміни бувають лексичними або словотвірними синонімами. Словотвірні синоніми можна вважати окремим типом синонімів або підтипом лексичних синонімів (Vaskelienė 2013: 208). Лексичними синонімами є, наприклад, atlanka, atverstinis «відбитки двох суміжних сторінок книги» (DailŽ), juodinimas, nielas «техніка оздоблення металевих виробів. На металі (найчастіше сріблі) гравірують малюнок, борозенки якого заповнюють масою сульфідів срібла, міді, олова й бури, що нагадує емаль чорного або гранатового кольору» (DailŽ), а словотвірними, наприклад, є atminimai, atmintys «одна з назв альбомної поезії, форма лірики, близька до фольклору, але зафіксована письмово (стереотипні мотиви, шаблонні символи тощо); часто має присвятний характер, нескладну форму, невибагливе віршування, це короткі зворушливі вірші або строфи, якими прагнуть виразити прихильність до адресата» (LLE), šventykla, šventovė «будівля, призначена для поклоніння божеству та проведення релігійних обрядів» (ArchŽ) тощо. Типовий і надзвичайно важливий для термінології випадок лексичної термінологічної синонімії — синонімія міжнародних і литовських термінів5, наприклад, asmenvardis, antroponimas «власна назва особи: Vytautas, Žymantienė, 4 Darybinių sinonimų sampratą apžvelgė Jolanta Vaskelienė (2000: 5–10). 5 Чимало прикладів такої синонімії можна знайти в електронному словнику Skolinti terminai ir jų atitikmenys, доступному в інтернеті за адресою: http://sta.lki.lt/. Terminologija | 2015 | 22 4 3 Vaižgantas» (KalbŽ), būdvardėjimas, adjektyvacija «перехід слів, що виступають означеннями, до класу прикметників і перетворення на прикметники» (LKE), hemistichas, puseilis «частина віршового рядка до цезури або після неї» (LiterŽ II) тощо. Така синонімія в термінології є виправданою. Ряди лексичних синонімів у термінології також утворюють міжнародний термін і гібрид, наприклад, penkiakolonė, pentastilas «грецький храм із п’ятьма колонами на фасаді» (ArchŽ), міжнародний термін і неміжнародне запозичення, наприклад, strofa, posmas «1. поєднання метроритмічних одиниць віршованого мовлення — рядків, у якому виявляються і принцип ритму (метр), і вся ієрархія метричної організації мовлення, та яке вирізняється інтонаційною єдністю й завершеністю» (LiterŽ II), два литовські й один міжнародний терміни, наприклад, abėcėlė, alfabetas, raidynas «усі літери письма, розташовані в певному порядку» (KalbŽ), а також терміни іншого походження (питання походження синонімічних термінів у цій статті докладніше не розглядаються). Синонімічні ряди можуть разом утворювати лексичні та словотвірні синоніми (однослівні терміни), наприклад, apibrėžtis, apibrėžimas, definicija «розгорнуте словникове визначення, що відображає семи ядра термінологічного значення та окреслює зміст поняття, розкриваючи на певному рівні абстракції істотні ознаки, які відрізняють його від суміжних понять» (TermŽ). Коли до синонімічного ряду входять терміни різного походження — міжнародний термін (запозичення) і гібрид із коренем міжнародного походження (утворений уже в литовській мові), говорити про словотвірну синонімію, здається, не зовсім точно, хоча такі терміни й відповідають ознакам словотвірних синонімів6, якщо міжнародний термін вважати похідним, пор. синонімічні ряди germanizmas, german ybė (і vokietybė) «слово або вислів, запозичені з германських мов» (KalbŽ), avanscena, priešscenis «частина сцени перед завісою» (DailŽ) тощо. У термінології досить зручно і, найімовірніше, точніше зараховувати словотвірні синоніми до лексичних7. Словотвір є джерелом таких синонімів, однак як слова вони належать до лексичного рівня. Із складеними термінами все складніше. Лінгвістично аналізуючи складені синонімічні терміни, потрібно враховувати співвідношення як головного компонента терміна, так і залежного компонента з відповідними компонентами його синоніма, 6 Словотвірні синоніми — це «спільнокореневі похідні, що мають однакове словотвірне значення, тотожне або подібне лексичне значення та різні словотвірні форманти» (Vaskelienė 2013: 207). 7 Якщо розглядати терміни з погляду унормування, то словотвірної синонімії, за словами Стасиса Кейн іса, у багатьох випадках «легко уникнути, і її слід вважати наслідком неуніфікованого стану термінології» (Keinys 2005 [1974]: 261). 44 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai а також співвідношення всього складеного терміна з його синонімом. Складені терміни є словосполученнями, а отже, належать до іншого рівня мови, ніж однослівні терміни. У литовському мовознавстві синтаксичними синонімами зазвичай вважають синтаксичні конструкції з однаковим (або майже однаковим) лексичним складом, але різною граматичною будовою, що мають близьке або подібне значення (Pikčilingis 1969: 49; Župerka 1983: 54–55, 2012: 47; Valiulytė 1998: 9). Однаковий лексичний склад розуміють як самостійні лексеми з однаковим або тим самим коренем (Valiulytė 1998: 12). У термінології такі синоніми утворюють один із різновидів складених синонімічних термінів. Характерний тип вираження складених синонімічних термінів — складені синонімічні терміни, у яких залежні компоненти виражені родовим відмінком і прикметником із суфіксом -inis. Pranas Kniūkšta (1976: 123, 124) називає синоніми такого типу змішаними, а в ширшому розумінні — граматичними. Kazimieras Župerka (1983: 57–58, 2012: 50) розглядає їх серед синтаксичних синонімів — словосполучень. Кілька прикладів таких термінів: антонімічна пара і пара антонімів (Ermanytė 2008: 15), окраїнні говірки, окраїнні діалекти (див. Kardelis 2014 та наведені там джерела), ритмічна одиниця, одиниця ритму «повторюваний відрізок певного процесу» (LiterŽ II)8, синонімічне відношення і відношення синонімії (Jakaitienė 2010: 121, 122), частотний словник, словник частот «словник певної мови, у якому слова розташовано за частотою вживання в різних текстах» (LKE) (пор. словник частот, частотний словник (KalbŽ)) та ін.9 У деяких працях із литовської термінології не лише однослівні синонімічні терміни, а й синонімічні компоненти складених синонімічних термінів поділяють на лексичні та словотвірні синоніми (наприклад, див. Stunžinas 2005; Šilobritaitė 2007 та ін.)10. Основними компонентами складених термінів часто (а інколи й залежними компонентами) є однослівні терміни, які можуть мати лексичні синоніми, зокрема похідні слова (наприклад, мовознавство – лінгвістика → прикладне мовознавство – прикладна лінгвістика, 8 Не всі визначення термінів у джерелах точні, проте в цій статті оцінювання визначень залишено поза розглядом. 9 Такі синоніми обмежено включають до словників, оскільки їх вважають ознакою нестабільності термінології, проте їх можна знайти в наукових текстах (або в тому самому тексті, або один синонім в одному тексті, а інший — в іншому). 10 У Навчальному термінологічному словничку Reginos Kvašytės визначення термінологічного терміна синонім таке: «одна з пари або кількох лексичних одиниць — простий термін або будь-який компонент складеного терміна, що має спільну сему» (TermŽ, тут і далі курсив мій. — A. M.). Можна зрозуміти це так, що самі складені терміни не є синонімами. Синонімічні компоненти можуть мати й складені терміни, які самі між собою не є синонімами, наприклад, мовознавчі терміни зворотне утворення і ретроградне словотворення (приклади з Keinys 1999: 113). Terminologija | 2015 | 22 45 традиційне мовознавство – традиційна лінгвістика (KalbŽ), визначення – дефініція (TermŽ)), тож такі складені синонімічні терміни, утворені за допомогою однослівних синонімів, також можна вважати лексичними (або словотвірними) синонімами. Така синонімія не зумовлена синтаксичним зв’язком. Коли залежними компонентами складених синонімічних термінів є синонімічні прикметники або прикметникові слова, позначення синтаксичного зв’язку збігається — в обох випадках це узгодження, наприклад, багатошарове скло, шарувате скло «скло з двох або кількох шарів» (DailŽ), зв’язана (або пов’язана) основа «така основа, яка відрізняється від самостійної (вільної) тим, що сама не утворює основи слова (і словозмінної основи) і завжди вживається (як первинна основа) разом із суфіксом, префіксом або іншою основою» (Urbutis 2009: 144) та ін. Частину таких спільнокореневих синонімічних прикметників, наприклад прикметники із суфіксами -inis і -iškas, P. Kniūkšta вважає словотвірними або, у ширшому розумінні, граматичними синонімами (Kniūkšta 1976: 123, пор. Vaskelienė, Kučinskienė 2012: 155–156). J. Pikčilingis (1969: 50) зараховує синонімічно вживані атрибутивний прикметник і дієприкметник до синтаксичних синонімів, хоча видається, що відмінності між такими синонімами радше морфологічні, ніж синтаксичні. Сам він обґрунтовано вважає розрізнення морфологічних і синтаксичних синонімів лише питанням погляду: «чи називали ми граматичні синоніми морфологічними, чи синтаксичними, у багатьох випадках залежить від того, чиїми очима — морфолога чи синтаксиста — ми на них дивимося» (Pikčilingis 1969: 50). Складені синонімічні терміни з різною граматичною будовою можуть містити синонімічні компоненти, що не мають спільного кореня, наприклад: диференційні ознаки, розрізнювальні ознаки «мовні властивості, за якими елементи певного класу відрізняються один від одного» (LKE), словозмінна основа, флексійна основа «кінцева частина основи відмінюваних слів, від форми якої залежить тип їхнього відмінювання» (LKE; пор. однослівні синоніми словозміна, флексія), мовна політика, лінгвістична політика «система заходів, що їх застосовують державні, політичні та громадські установи для регулювання мови та її вживання» (KalbŽ) та ін. Складені синонімічні терміни можуть не мати жодного спільного компонента, тому синонімія між такими термінами також буває різних типів, наприклад: дескриптивна лінгвістика, описове мовознавство «напрям американського структурного мовознавства (найвідоміший представник — Леонард Блумфілд (Leonard Bloomfield)), який за допомогою методу дистрибутивного аналізу прагнув всебічно описати мовні 46 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai формальні елементи відповідно до її внутрішньої структури» (FonoLŽ) (ці терміни мають і більше синонімів: дескриптивне мовознавство, дескриптивізм, описове мовознавство (KalbŽ)), літературний рух «організована група письменників (її членів об’єднують спільні естетичні, ідеологічні принципи» (LEM) і літературний рух (у статті «Буря і поривання», LEM) та ін. У литовському мовознавстві звично говорити про синоніми одного мовного рівня11, за кількома винятками, наприклад про складні або похідні слова та синонімічні до них словосполучення. У термінології, як уже зазначалося, трапляється синонімія однослівного і складеного терміна, двослівного і трислівного терміна тощо. Традиційно такі синонімічні терміни називають короткими й довгими варіантами термінів (див. Keinys 1980: 101, 103). З іншого боку, зауважено, що й дослідники лексичної синонімії говорять про синонімію слова та словосполучення; наприклад, у підручнику з лексикології Evalda Jakaitienė наводить складені синоніми банера банерна реклама, рекламний щит, рекламна смуга, рекламна заставка (Jakaitienė 2010: 124). Ці приклади також є термінами. Такі терміни різної будови, як середні віки – середньовіччя «період розвитку суспільства, що настає після давнини. Охоплює 1–й від падіння Римської імперії (476) до кінця 15 — початку 16 ст.» (VLE XXV), соціолінгвістика – соціальна лінгвістика «галузь мовознавства, що досліджує взаємини мови й суспільства, залежність функціонування мови від умов суспільного життя, зв’язки мови й культури, проблеми білінгвізму» (LKE) та ін., можна вважати змішаними синонімами. J. Pikčilingis (1969: 73) називає слова й словосполучення такого типу морфологічно-синтаксичними, або змішаними, синонімами (за його визначенням, синонімічне відношення пов’язує морфологічну форму із синтаксичною конструкцією або словосполученням). K. Župerka (2012: 40) розглядає похідні слова або складні слова та словосполучення з близьким або тотожним значенням разом зі словотвірними синонімами, але називає їх ширшим терміном — конкуренти. У термінології терміни такої форми зараховують до синтаксичних синонімів (див. TermŽ 61) або, наприклад, вважають варіантами, а не синонімами (див. Kaulakienė 1994: 52). Як видно з огляду, синонімія термінів має дуже різноманітну природу; до одного синонімічного ряду (особливо довгого) входять або можуть входити синоніми різних типів (пор. термін дескриптивна лінгвістика та його синоніми). З метою 11 В Енциклопедії литовської мови визначення термінологічного терміна синонімія таке: «відношення рівнозначності між двома або більше мовними одиницями одного рівня» (LKE 488). Terminologija | 2015 | 22 47 Щоб уникнути повторів і систематизувати описи синонімів, доцільно поділяти синонімічні терміни за коренем — на спільнокореневі та неспільнокореневі синоніми12. Типи синонімів, виокремлені за мовними рівнями, коренем термінів і структурою термінів, показано на схемі (спираємося на традицію литовського мовознавства). З неї видно, що найпростішим — двочленним — є поділ синонімічних термінів за коренем. Спільнокореневі й неспільнокореневі синоніми становлять важливу опозицію в термінології. Якщо терміни неспільнокореневі, найчастіше вони або їхні синонімічні компоненти мають різне походження чи відрізняються мотиваційною ознакою13. Походження синонімічних компонентів спільнокореневих граматичних синонімів у такій опозиції синонімів є несуттєвим. Типи синонімів за мовними рівнями, коренем термінів і структурою термінів 12 Неспільнокореневими синонімами можна вважати такі складені синонімічні терміни, які мають принаймні по одному неспільнокореневому компоненту. На зручність поділу синонімічних термінів за коренем указував Alvydas Umbrasas (2004: 101, 2010: 171). 13 За словами Aloyzas Gudavičius, «нове слово або нове значення в мові має опору, є мотивованим, а це означає, що, називаючи новий предмет або вдруге називаючи давній предмет, ми водночас пояснюємо, чому назвали його саме так, наголошуючи на тій чи іншій властивості чи аспекті називаного предмета. Виражена словом підстава назви, мотивація становить її внутрішню форму» (Gudavičius 2007: 147). Внутрішня форма терміна (у разі складеного терміна — семантична структура компонентів, що його утворюють) пов’язує логічний і лінгвістичний аспекти терміна (Никитина 1987: 46). 48 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai Подана схема не охоплює всіх випадків термінологічної синонімії за трьома порівнюваними критеріями (мовний рівень, корінь, структура); пор. уже розглянутий термін deskriptyvinė lingvistika та його синоніми. Порівнюючи неспільнокореневі синоніми, нескладно виокремити терміни, мотиваційна ознака яких не є однаковою, наприклад: aktualioji sakinio skaida, funkcinė sakinio perspektyva «членування й аналіз речення з урахуванням різного інформаційного навантаження його частин» (LKE), antrinės spalvos, išvestinės spalvos, tarpinės spalvos «хроматичні кольори, отримані змішуванням основних кольорів у рівних частках» (DailŽ), aukso pjūvis, geometrinė proporcija «пропорція, встановлена піфагорійцями античності, якою пояснювали світовий порядок і красу творів мистецтва» (EstE) (пор. aukso pjūvis, dieviškoji proporcija (DailŽ)), miško stiklas, žaliasis stiklas «1. різновид скла: зеленкувате скло, виготовлене в примітивних склоробнях, зазвичай розташованих на узліссях, де до скляної маси домішували місцеву сировину — деревний попіл (поташ)» (DailŽ), pamatinis kamienas, darybos kamienas «спільна основа членів словотвірної опозиції (похідного слова й твірного слова)» (LKE), prancūziškasis parkas, barokiškasis parkas «парк, що сформувався у Франції у XVII ст. внаслідок адаптації принципів італійського парку до рівного, плоского ландшафту» (DailŽ), sudėtinis terminas, daugiažodis terminas «термін, що складається з двох або більше слів і називає здебільшого видовий концепт певної галузі» (TermŽ) тощо.14 Слова, що виступають синонімічними компонентами, не мають однакових або близьких лексичних значень, тому згадані терміни та подібні до них терміни чи їхні компоненти неточно вважати лексичними синонімами. Такі синоніми в термінології називають аспектними синонімами (підтип денотативних синонімів), відносять до умовних синонімів (див. Гринев 1993: 112) або вважають квазісинонімами (GTT). Зіставляти аспектні синоніми чи досліджувати їх за походженням, як інші неспільнокореневі синоніми, недоцільно. Однак порівняння таких синонімічних термінів за спільними семантичними компонентами слів, що їх утворюють, можливо, могло б виявити важливі для термінології аспекти. Також до схеми за всіма трьома критеріями не потрапляють такі різноструктурні синоніми, як atvirkštinė žodžių tvarka, inversija «порядок слів, відмінний від переважної в мові тенденції до певного порядку слів» (LKE), atliepiamieji žodžiai, koreliatai «займенники та прислівники узагальненого значення, уживані для посилення й увиразнення зв’язків між частинами складнопідрядного речення» (LKE), baltieji pigmentai, baltalai «група пігментів. Від 14 Jonas Klimavičius стверджує, що в термінологічних словниках також трапляються такі пари синонімів, у яких один член є терміном, а інший — нетерміном, наприклад, magnio sulfatas – karčioji druska (Klimavičius 1975: 100). Terminologija | 2015 | 22 49 з найдавніших часів використовувати різні мінерали: крейду, білу глину, гіпс» (DailŽ), словотвірне значення, структурне значення похідного слова «це значення, що випливає зі словотвірної форми слова, тобто зі структурних компонентів похідного слова (твірної основи та форманта) та їхнього співвідношення» (LKE), югенд, стиль югенд «різновид ар-нуво, що сформувався в Німеччині» (DailŽ), оп-арт, оптичне мистецтво «напрям абстрактного мистецтва 7-го десятиліття XX ст., заснований на фізіології та психології зору, творенні оптичних ілюзій глибини, руху, пульсації, мерехтіння» (DailŽ), зближення та зникнення діалектів, нівеляція діалектів «зменшення, зникнення ознак, що розрізняють діалекти» (LKE) та ін. Деякі з них є так званими відповідниками міжнародних термінів, наприклад: зворотний порядок слів, інверсія; співвідносні слова, кореляти, а частково й зближення та зникнення діалектів, нівеляція діалектів. Складений термін оптичне мистецтво також можна було б частково вважати литовським (точніше, більш литовським) відповідником однослівного терміна оп-арт. На відміну від розглянутих раніше складних слів і складених термінів (середньовіччя і середні віки), ці терміни вже не є похідними (пор. -арт і мистецтво). Терміни білі пігменти та білила досить близькі до синонімічних спільнокореневих похідних слів і словосполучень, які виокремлюють у литовському мовознавстві, а однослівний термін трансформований, еліптичний щодо складеного терміна (пор. Gaivenis 2014: 505–506)15. У термінології такі терміни також називають повними й короткими варіантами термінів (Keinys 2005 [1974]: 255–256, 1980: 101). Термін югенд та словосполучення з атрибутивним родовим відмінком назви (складений термін) стиль югенд нагадують контекстуальні синоніми (терміни, які є синонімами лише в контексті); головний компонент складеного терміна є гіперонімом однослівного терміна. Звісно, завдяки головному компоненту стиль останній термін за формою видається зрозумілішим, але водночас цей компонент є надлишковим16. Синоніми словотвірне значення, структурне значення похідного слова та їхні другорядні компоненти не є ані лексичними, ані граматичними синонімами. Поняття названо на різних підставах. Отже, у термінології розширено звичний у литовському мовознавстві критерій синонімів, за яким синонімами є одиниці того самого мовного рівня. 15 Вінцас Урбутіс, обговорюючи співвідношення словотвору й синтаксису, стверджував, що «словотвір і сімейства слів, пов’язаних словотвірними відношеннями, утворюють базу (разом із словозміною), яка дає змогу легко трансформувати (переробляти, перебудовувати) одні синтаксичні конструкції на інші, у висловлення іншої структури» (Urbutis 2009: 51). 16 За словами Казимераса Гайвениса, «потрапивши в чуже середовище, в інший стиль, термін іноді стає недостатньо зрозумілим, отримує додаткові пояснювальні слова й подовжується» (Gaivenis 2014: 122). Проте немає критеріїв, за якими можна було б визначити, коли певне словосполучення є терміном, а коли — сполученням терміна з пояснювальним словом. 50 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai ПРОБЛЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ СИНОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ У ТЕКСТІ Деякі дослідники вважають, що терміни є термінами тоді, коли вживаються в певних контекстах (Dubuc, Lauriston 1997: 84; Pearson 1998: 36). Терміни досліджують у контексті in vivo (Dubuc, Lauriston 1997: 80). Іноді навіть стверджують, що аналізувати слід лише терміни дискурсу (Temmerman 2000: 224)17. За словами Валентини Скуйєне, вимоги контексту спричиняють певні зміни форми терміна або зміни іншого характеру, внаслідок яких виникають різні варіанти вживання терміна (Skujinia 1983: 19). Й. Клімавічюс, пишучи про синонімію міжнародних і литовських термінів у термінографії, наголошує, що «вживання такої синонімії в наукових текстах має свою специфіку. У текстах частіше трапляються запозичення, уже витіснені з мовної системи, новотвори, що лише приживаються, загалом — більше різноманітності, коливань і динаміки змін. Лише з текстів можна визначити статистичну та стилістичну диференціацію міжнародних і литовських термінів» (Klimavičius 1975: 93). За словами В. Скуйєне, «хоча у сфері фіксації синоніми й наводять, у тому самому контексті небажано варіювати вираження різними синонімами та дублетами терміна, оскільки це може призвести до непорозумінь щодо змісту» (Skujinia 1983: 25)18. Однак ця вимога або побажання стосується лише системних синонімів, адже «у наукових текстах, де допускається часте повторення того самого терміна, все ж можна і навіть бажано варіювати вираження так званими контекстуальними синонімами» (там само; див. також Skujina 1993: 54). Отже, у наукових текстах контекстуальні синоніми можливі й уживаються. Як відрізнити їх від системних синонімів?19 Терміни не можна відокремлювати від їхніх визначень (Gaivenis 2002: 14), але визначення в тексті можуть бути імпліцитними. Під час визначення синонімічних термінів у текстах і спроби відрізнити їх від контекстуальних синонімів постають різноманітні проблеми розпізнавання й відбору синонімів. Намагання практично розрізнити контекстуальні та системні синоніми може стати чималим викликом для термінологів, термінографів і навіть фахівців із відповідної галузі, особливо якщо йдеться про виявлення синонімічних термінів у недавніх текстах. Фахів- 17 Хуан К. Сагер наголошує, що в термінології необхідно розрізняти оригінальні та перекладні тексти, оскільки в останніх можуть бути як автентичні терміни мови перекладу, так і просто перекладні відповідники (Sager 1990: 142). 18 На тому, що вимога уникати монотонності в тексті не стосується термінів, наголошує стилістика (Župerka 2012: 36). Системні синонімічні терміни в тексті не мають естетичної функції, на відміну від синонімів неспеціальної лексики. 19 У деяких дослідженнях синонімічних термінів (наприклад, Rimkutė 2007) контекстуальні синоніми не відмежовують від системних. Terminologija | 2015 | 22 51 фахівцям може бракувати лінгвістичної підготовки, а мовознавцям — детальних знань із відповідної галузі (якщо це не мовознавство) (див. Sager 1990: 213). Можна виокремити кілька основних проблем розпізнавання системних синонімічних термінів; розглянемо їх дещо докладніше. Характерною семантичною відмінністю синонімів у неспеціальній мові є широта значення — значення одного слова ширше, а іншого вужче (Župerka 1983: 31, 2012: 32)20, однак у термінології такі семантичні відмінності часто ведуть до появи різних термінів, а не синонімів. Наприклад, у Словнику синонімів (2002) синонімом слова пісня є гімн21, однак у літературознавстві терміни пісня і гімн не є синонімами, пор.: пісня «жанр вокальної музики, що поєднує поетичний текст і мелодію. Розрізняють народні й авторські (створені поетами та композиторами) пісні. Народні пісні — це твори співаної поезії, що передаються усним мовленням від покоління до покоління» (LLE), гімн «1. віршований твір конфесійного характеру, частина церковної літургії, один із жанрів церковної літератури», «2. віршований епічний твір, поема або її частина» (LLE). Ще кілька прикладів: слова терміни відтінок 1. («незначна відмінність кольору»: хустка блакитного відтінку) — нюанс, тон, відтінок рідк. (SŽ) відтінок, півтон — «невелика відмінність між подібними кольорами, перехід від одного колірного тону до іншого, градація тонів одного кольору» (DailŽ); тон — «1. хроматична якість кольору, його відтінок, який характеризують порівнянням з основним кольором спектра (наприклад, рожевий, смарагдовий, блакитний, коричневий Δ). Так називають і переважний відтінок на картині, що надає цілісності колориту композиції (наприклад, сріблястий, золотистий, теплий, холодний Δ твору). 2. Іноді Δ називають світлістю кольору (наприклад, світлий, темний, сіруватий Δ)» (DailŽ); новотвір («щойно утворене слово») — неологізм, нове слово книжн. (SŽ) неологізм, нове слово — «нове слово мови, утворене способом морфологічного словотворення (ансамбліст, місяцехід, передопераційний, -а, полеглий, -а), шляхом створення скорочень (автошлях, промторгівля, телепередача), запозичення лексем з інших мов (космонавт, лавсан, мазер, телерепортаж) тощо. <...>» (KalbŽ); новотвір — «слово, новоутворене засобами власної мови», пор. неологізм (KalbŽ); 20 У неспеціальній лексиці відношення між домінантою та членами синонімічного ряду нагадують ієрархічні відношення (Jakaitienė 2010: 124). 21 Слова пісня і гімн є частковими синонімами, пор. гімн (зазвичай урочистий: Церковний г.) (SŽ). 52 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai слова терміни переказ («народна оповідь про незвичайні події чи осіб»: Перекази про заснування Вільнюса) – сказання («оповідь про походження світу та явищ природи»: Етіологічні сказання) і оповідь заст., легенда (переважно релігійного характеру), міф («оповідь про незвичайних героїв, надприродних істот»: Міфи про Геракла) (SŽ) переказ «жанр оповідного фольклору, у творах якого художніми образами пояснюється походження пам’яток природи та історії, розповідається про події минулого, пов’язані з особливими місцями або з діяльністю міфічних предків та історичних особистостей» (LLE); легенда «2. Жанр літератури. Епічна фантастична оповідь релігійного чи міфологічного сюжету про конкретне місце, особу, богів, святих. <...> Близька до жанрів сказання та переказу» (VLE XI); сказання «різновид оповідного фольклору, у творах якого виразно виявляється настанова зображати реалістичні події минулого. Δ поділяються на жанри етіологічних сказань, міфологічних сказань, переказів, легенд та оповідей» (LLE); міф «колективна оповідь про походження світу, богів, людини, природних явищ, життя і смерті, що відображає первісне уявлення про дійсність» (VLE XV). Отже, загальні словники синонімів або інші словники неспеціальної лексики, навіть якщо до них внесено потрібні слова, не завжди можуть допомогти встановити синонімічні терміни, а з іншого боку, у тексті термін із вужчим значенням може замінювати термін із ширшим значенням. Отже, одна з особливостей текстового вживання термінів — уживання терміна з ширшим значенням замість терміна з вужчим значенням. Наприклад, замість терміна метафоричне значення у тексті вживається його гіперонім переносне значення, наприклад: «м е т а ф о р и ч н и м п е р е н о с о м, ґрунтуючись на подібності враження, спричиненого дією, утворилося ще одне п е р е н о с н е з н а ч е н н я цього дієслова [išsižioti. – A. M.] „розколотися, розірватися, тріснути“ (Jakaitienė 2010: 91), термін похідне слово у тексті замінює його гіперонім дериват, наприклад: «Це вже визначення значення групового словотворення, яке стосується не одного д е р и в а т а, а всіх похідних із суфіксом –idė» (Urbutis 2009: 189). Віктор А. Татаринов називає вживання гіпероніма замість гіпоніма гіпонімічним варіюванням і вважає його стилістичним засобом (Татаринов 2006: 142). У термінологічній літературі зазначається, що у спеціальній мові зазвичай обирають найближчий гіперонім (Sager 1990: 215, посилається на Hope 1984). Контекстну синонімію цього типу не завжди легко відрізнити від системної синонімії, особливо якщо терміни предметної галузі не усталені, не систематизовані тощо. Помітнішим є еліптичне (лексичне) скорочення — однослівного Terminologija | 2015 | 22 53 або вживання складеного терміна замість складеного терміна з більшою кількістю компонентів, з яким він пов’язаний ієрархічними відношеннями22, наприклад, замість народна спеціальна лексика пишуть спеціальна лексика: «Наша народна спеціальна лексика переважно пов’язана із землеробством і ремеслами. <...> З іншого боку, фахівцям різних галузей науки, які працюють над упорядкуванням термінів у своїй сфері, часто бракує точнішої інформації про литовську спеціальну лексику» (Gaivenis 2002: 51–52), замість переклад термінів — просто переклад: «Багато фахівців різних галузей часто спотворено розуміють і сам переклад термінів. Переклад нерідко сприймається як копіювання структури або мотивації термінів» (Gaivenis 2002: 85). Це явище також називають текстовою синонімією (Гринев 1993: 112). Існують складніші й не такі очевидні випадки вживання термінів, наприклад, замість терміна французька феміністична критика вживають французький фемінізм: «Найбільш усталеним є поділ феміністичної критики на два основні напрями — англо-американський і французький. <...> На відміну від ранньої американської критики, французький фемінізм був відкрито теоретичним і запозичив свої фундаментальні ідеї з праць постструктуралістів» (XXLT 2006: 175). Чи пов’язують ці терміни, як і терміни феміністична критика і фемінізм, синонімічні чи ієрархічні відношення? Яке співвідношення між складеними термінами мовознавства загальне слово і загальна назва? Терміни слово і назва не є синонімами, однак загальні слова і загальні назви в Енциклопедії литовської мови подано як синоніми (їхній міжнародний синонім — апелятиви). З іншого боку, той самий термін може мати кілька значень, одне з яких може бути ширшим і охоплювати інше. Наприклад, у музичній енциклопедії наведено два значення терміна тон: «1. Те саме, що тональний звук. 2. Складова частина тонального звуку (частковий тон: основний тон, гармоніка, обертон)» (MuzE III). Отже, у тексті терміни тон і тональний звук можуть бути пов’язані або синонімічним, або відношенням цілого й частини (партонімічним). В обох випадках це системні, а не контекстуальні відношення. У текстах трапляються перифрази. Це описові формулювання термінів (про перифрази див. Pikčilingis 1975: 231–233, 2010: 151–156; Župerka 1983: 35–36, 2012: 36; KalbŽ; LKE), які не завжди вдається чітко відмежувати від системних синонімів. За допомогою перифраз у науковій та науково-популярній літературі пояснюють читачеві не завжди ясні й зрозумілі 22 Докладніше див. Gaivenis 2002: 43, 2014: 28–29, 196. 54 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai терміни; логічні перифрази — це багатослівні пояснення у словниках (Pikčilingis 1975: 231). За словами V. Skujinis, описові вислови, як контекстуальні синоніми, можна вживати в тексті замість звичайних термінів (Skujinia 1983: 26). Наприклад, перифразою евфонії є милозвучність мовних звуків (LKE), милозвучність мови (LiterŽ II), перифразою антонімів — слова з протилежним значенням (KalbŽ; LKE) тощо. Деякі перифрази можна сприймати і як терміни. Наприклад, Angelė Kaulakienė (2009: 131), розглядаючи розвиток литовської фізичної термінології, згадує синонімію однослівних термінів і описових назв, якими позначали відповідні галузі науки. У сучасній науковій мові цьому відповідає співвідношення терміна термінологія і перифрази наука про терміни, терміна морфологія і перифрази наука про форми слова (пор. термінологія «наука про терміни» (KalbŽ), морфологія «це наука про форми слова, що охоплює як творення форм, так і словозміну» (Palionis 1999: 37)); системними синонімами їх, найімовірніше, ніхто не вважає, хоча на певному етапі розвитку термінології їх могли сприймати як системні синоніми. Утім, суто системними синонімами й досі є літературознавство і наука про літературу (пор. літературознавство, наука про літературу «наука, що досліджує художні літературні твори, творчість письменників, літературний процес, його умови й закономірності, явища літературного життя, функціонування літератури в суспільстві» (VLE XIII)). Отже, перифрази в наукових текстах можуть бути і контекстуальними синонімами термінів, і системними синонімами, і мінімальними визначеннями. Терміни можуть позначати або, можливо, позначати те саме поняття (це не завжди зрозуміло з текстів), але їхня мотиваційна ознака відрізняється, наприклад, мовна фігура, стилістична фігура і риторична фігура. Якщо такі синоніми подано у словниках як реєстрові терміни, то, очевидно, в їхній синонімічності не сумніваються. У текстах конкурують повні й короткі форми термінів. Наприклад, до Словника мовознавчих термінів і Енциклопедії литовської мови включено термін рід («морфологічна категорія іменника, прикметника, числівника, займенника, дієприкметника, що визначається за узгодженням слів, вираженим закінченнями» (LKE)). У підручнику Jono Palionio Основи мовознавства один підрозділ має назву категорія роду. Далі в тексті вживаються форми граматична категорія роду, категорія роду, рід, пор.: «Г р а м а т и ч н а к а т е г о р і я р о д у зазвичай має ті чи інші формальні показники, інакше Terminologija | 2015 | 22 5 5 кажучи, її можна розпізнати за формою. <...> У тих мовах, у яких категорія роду виражається службовими словами, нерідко трапляються також випадки змішаного вираження цієї категорії, тобто коли показником роду є службове слово (найчастіше артикль) разом із суплетивним коренем або службове слово разом з афіксом» (Palionis 1999: 132–133). У термінології мовознавства їхні значення однакові. Чи є ці терміни системними синонімами, чи лише контекстуальними?23 У підручнику з лексикології E. Jakaitienė вживає однослівні терміни синонімія, синонімічність і складені терміни синонімічні відношення, синонімічні зв’язки: «Виявити їхні відмінності, визначити критерії близькості значень синонімів складно, оскільки проблеми синонімії тісно пов’язані з проблематикою всіх системних відношень; синонімічні відношення перетинаються з усіма іншими відношеннями між словами, згаданими в попередньому розділі, межі яких досить важко усвідомити. <...> У працях дослідників деяких мов його вважають навіть найважливішим критерієм синонімічності <...>. Особливо часто синонімічні зв’язки виникають між окремими словами та усталеними сполуками» (Jakaitienė 2010: 120–123). Однослівні та відповідні складені терміни близькі до аспектних синонімів, контекстуальних синонімів і належать до різних класифікацій. Частину перелічених випадків уживання термінів у тексті можна назвати варіюванням термінів у широкому розумінні, варіюванням уживання термінів (про варіанти та їхні концепції докладно див. Miliūnaitė 2009). У практичній термінології зручно використовувати поняття «конкурента», введене К. Župerka в литовське мовознавство: воно охоплювало б і вузько розуміти варіанти, і системні синоніми, і інші термінологічні мовні одиниці, що конкурують у тексті. ВИСНОВКИ 1. Розуміння синонімів у термінології неоднакове. Синонімія іноді тлумачиться дуже широко: до неї зараховують не лише різні терміни однієї мови, що називають те саме поняття, а й термін та його визначення, термін та його відповідники в інших мовах тощо. 2. У термінології синонімія не є явищем лише одного мовного рівня. Традиційний у литовському мовознавстві поділ синонімів на лексичні та граматичні охоплює не всі типи термінологічної синонімії. 23 Також можна розглянути, чи однаковий у них ступінь термінологічності. 56 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai 3. Важлива й зручна для термінології опозиція — спільнокореневі та неспільнокореневі синоніми. Особливі групи синонімів у термінології — аспектні синоніми, а також довгі й короткі варіанти термінів. 4. Визначення типу синонімічних термінів є важливим етапом дослідження синонімів. Наприклад, недоцільно зіставляти за походженням граматичні, а також інші спільнокореневі синоніми чи аспектні синоніми. 5. У наукових текстах трапляються різні контекстуальні термінологічні синоніми — терміни ширшого значення, уживані замість термінів вужчого значення, перифрази, довгі й короткі форми термінів тощо. Під час добору синонімічних термінів як традиційними методами, так і автоматизованими засобами необхідно враховувати такі особливості текстового вживання термінів. 6. Досліджуючи синонімію термінів лінгвістичними методами, важливо визначити, що вважається синонімом, а що — іншим конкурентом терміна. Необхідно розмежовувати системні та контекстуальні синоніми, але для цього потрібно добре знати терміносистему досліджуваної галузі. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА24 ArchŽ – Kitkauskienė L., Kitkauskas N. Тлумачний англо-литовський архітектурний словник, Вільнюс: Technika, 2004. Auksoriūtė A. 1997: Kai kurie sinonimijos atvejai naujausiuose kompiuterijos terminų žodynuose. – Terminologija ir dabartis. Mokslo darbai, Kaunas: Technologija, 15–19. Cabré M. T. 1999: Terminology. Theory, Methods and Applications, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. DailŽ – Dailės žodynas. Ats. red. J. Mulevičiūtė, Vilnius: VDA leidykla, 1999. Dubuc R., Lauriston A. 1997: Terms and Contexts. – Handbook of Terminology Management 1. Basic Aspects of Terminology Management. Compiled by S. E. Wright, G. Budin, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 80–87. Ermanytė I. 2008: Antonimija ir antonimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. EstE – Енциклопедія естетики. Упоряд. J. Mureika, Вільнюс: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2010. FonolŽ – Bakšienė R. Терміни фонології. Словничок і навчальні завдання, Вільнюс: Edukologija, 2011. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Gaivenis K. 2014: Rinktiniai raštai. Sud. J. Gaivenytė-Butler, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Gaivenytė J. 2000: Sudėtinių fizikos terminų sinonimijos atvejai terminų žodynuose. – Kalbos kultūra 73, 62–67. Gerstenkorn A. 1993: Synonymy and Homonymy. – TKE’93: Terminology and Knowledge Engineering. Ed. Klaus-Dirk Schmitz, Frankfurt / M.: Indeks Verlag, 24–33. GTT – de Bessé B., Nkwenti-Azeh B., Sager J. C. Glossary of Terms Used in Terminology. – Terminology 4(1), 1997, 117–156. Доступ в інтернеті: https://benjamins.com/#catalog/journals/term.4.1.08bes/fulltext. Gudavičius A. 2007: Gretinamoji semantika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. ISO 704:2000(E) Terminology work – Principles and methods. Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. KalbŽ – Gaivenis K., Keinys St. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa, 1990. 24 Чимало видань використовувалися і як джерела статті, і як теоретична література. Terminologija | 2015 | 22 57 Kardelis V. 2014: Lietuvių kalbos salos: probleminiai aspektai. – Lietuvių kalba 8. Prieiga per internetą: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/issue/view/121. Kaulakienė A. 1994: Fizikos ir technikos terminų sinonimijos vertinimas. – Lietuvių kalbotyros klausimai 31. Kalbos normalizacijos klausimai, 51–55. Kaulakienė A. 2000: Kompiuterijos terminijos sinonimija: yda ar būtinybė. – Terminologija 6, 23–28. Kaulakienė A. 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius: Technika. Kazlauskaitė G. 2000: Lietuviškų ir tarptautinių fonetikos terminų sinonimija. – Terminologija 7, 25–31. Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius: Mokslas. Keinys St. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Kitkauskienė L. 2005: Architektūros terminų sinonimija. – Lietuvių katalikų mokslo akademijos suvažiavimo darbai 19, 211–219. Klimavičius J. 1975: Tarptautinių ir lietuviškų terminų sinonimija terminografijoje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16. Lietuvių terminologija, 91–123. Kniūkšta P. 1976: Priesagos –inis būdvardžiai. Daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai, Vilnius: Mokslas. Kvasy tė R. 2000: Sinonimai latvių kalbos terminų žodynuose. – Terminologija 7, 76–87. Labanauskienė S. 2014: Mykolo Miežinio Lietuviszkai-latviszkai-lenkiszkai-rusiszko žodyno lietuviški ir latviški sinoniminiai bei variantiniai augalų vardai. – Terminologija 21, 143–159. LEM – Енциклопедія літератури для школи. Упоряд. L. Mačianskaitė, D. Mitaitė, D. Pociūtė-Abukevičienė, D. Satkauskytė, Вільнюс: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2011. LiterŽ II – Словник літературних термінів 2. Віршування. Упоряд. J. Girdzijauskas, Вільнюс: Baltos lankos, 1998. LKE – Енциклопедія литовської мови. Упоряд. K. Morkūnas, Вільнюс: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008. LLE – Енциклопедія литовської літератури. Ред. V. Kubilius, V. Rakauskas, V. Vanagas, Вільнюс: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2001. Mikelionienė J. 2004: Dabartinės lietuvių filosofijos sinonimų ir darybos priemonių įvairovė. – Terminologijos istorijos ir dabarties problemos. Ats. red. St. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 271–275. Miliūnaitė R. 2009: Dabartinės lietuvių kalbos vartosenos variantai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Mitkevičienė A. 2004: V. Dubo visuotinės literatūros vadovėlio terminų variantai. – Terminologija 11, 119–144. MuzE II – Енциклопедія музики 2, Вільнюс: Lietuvos muzikos akademija, Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003. MuzE III – Енциклопедія музики 3, Вільнюс: Lietuvos muzikos ir teatro akademija, Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2007. Nissilä N., Nuopponen A. 2011: Polysemy of Synonymy - Concept Analysis of the Concept of Synonymy. – The 18th Europen Symposium on Language for Special Purposes: Proceedings. Ed. L. Alekseeva, Perm: Perm State University, 249–261. Palionis J. 1999: Lietuvių kalbos mokslo pradmenys, Vilnius: Jandrija. Pearson J. 1998: Terms in Context, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Pikčilingis J. 1969: Leksinė ir gramatinė sinonimika, Kaunas: Šviesa. Pikčilingis J. 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas. Pikčilingis J. 2010: Stilistiko darbų rinktinė. Sud. R. Koženiauskienė, A. Pečeliūnienė, M. Tverijonas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Rimkutė A. 2007: Kai kurie sinoniminių religijos terminų vartosenos atvejai katekizmuose (XVI a. ir XIX a. galas–XX a. pradžia). – Terminologija 14, 135–145. Sager J. C. 1990: A Practical Course in Terminology Processing, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Запозичені терміни та їхні відповідники. Гол. ред. A. Auksoriūtė, Вільнюс: Lietuvių kalbos institutas, 2014. – http://sta.lki.lt/. Skujina V. 1993: Some Aspects of the Specific Character of the Semantic Level in Terminology. – TKE’93: Terminology and Knowledge Engineering. Ed. Klaus-Dirk Schmitz, Frankfurt / M.: Indeks Verlag, 50–55. Skujinia V. 1983: Terminas kontekste. – Kalbos kultūra 44, 19–26. Stankevičienė S. 2012: Variantinė ir sinoniminė lietuvių ir vokiečių kalbų elektrostatikos terminų raiška. – Kalbų studijos 21, 21–27. 58 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai Stunžinas R. 2005: Statybos terminijos sinonimija. – Terminologija 12, 7–26. Stunžinas R. 2010: Gyvenamojo namo ir pagrindinių jo dalių liaudies terminijos sinonimija. – Terminologija 17, 130–142. SŽ – Lyberis A. Sinonimų žodynas, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2002. Šilobritaitė D. 2007: Vienažodžių matematikos terminų sinonimija matematikos vadovėliuose. – Terminologija 14, 146–158. Šilobritaitė D. 2010: Informatikos ir kompiuterių įrangos žodynėlių terminijos skirt ybės. – Terminologija 17, 68–78. Temmerman R. 2000: Towards New Ways of Terminology Description: the Sociocognitive Approach, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. TermŽ – Kvašytė R. Навчальний термінологічний словничок, Шяуляй: Видавництво Шяуляйського університету, 2005. Umbrasas A. 2002: Lietuvos Respublikoje (1918–1940) veikusio Baudžiamojo statuto vertimų teisės terminijos skirt ybės. – Terminologija 9, 78–94. Umbrasas A. 2004: Bendrąsškai dvižodžių teisės terminų sinonimai ir variantai 1918–1940 m. Lietuvos kodeksuose. – Terminologija 11, 100–118. Umbrasas A. 2010: Lietuvių teisės terminija 1918–1940 metais. Pagrindinių kodeksų terminai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Valiulytė E. 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai. Vietos, laiko ir priežasties raiška, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vaskelienė J. 2000: Darybiniai sinonimai, Šiauliai: K. J. Vasiliausko įm. Vaskelienė J. 2013: Darybinių sinonimų, darybinių variantų ir paronimų panašumai bei skirtumai. – Žmogus ir žodis. Didaktinė lingvistika 15(1), 206–214. Vaskelienė J., Kučinskienė R. 2012: Dabartinės lietuvių kalbos būdvardžių darybiniai sinonimai. – Žmogus ir žodis. Didaktinė lingvistika 14(1), 153–161. VLE XI – Всесвітня литовська енциклопедія 11, Вільнюс: Інститут наукового та енциклопедичного видавництва, 2007. VLE XIII – Всесвітня литовська енциклопедія 13, Вільнюс: Інститут наукового та енциклопедичного видавництва, 2008. VLE XV – Всесвітня литовська енциклопедія 15, Вільнюс: Інститут наукового та енциклопедичного видавництва, 2009. VLE XXV – Всесвітня литовська енциклопедія 25, Вільнюс: Центр наукового та енциклопедичного видавництва, 2014. Zemlevičiūtė P. 2001: Sinoniminiai „Medicinos enciklopedijos“ terminai. – Terminologija 8, 34–49. Župerka K. 1983: Lietuvių kalbos stilistika, Vilnius: Mokslas. Župerka K. 2012: Stilistika. III patais. ir pap. leid., Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. XXLT 2006: XX amžiaus literatūros teorijos. Sud. A. Jurgutienė, Vilnius: VPU leidykla. Голovin Б. Н., Кобрин Р. Ю. 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва: Высшая Школа. Гринев С. В. 1993: Введение в терминоведение, Москва: Московский лицей. Никитина С. Е. 1987: Семантический анализ языка науки. На материале лингвистики, Москва: Наука. Татаринов В. А. 2006: Общее терминоведение. Энциклопедический словарь, Москва: Московский лицей. ДЕЯКІ АСПЕКТИ СИНОНІМІЇ ТЕРМІНІВ У статті розглядається важлива проблема термінології — синонімія термінів. Обговорюються деякі аспекти синонімії термінів, яким у литовській термінології приділяли мало уваги або не приділяли її зовсім. Твердження ґрунтуються на термінах гуманітарних наук (мовознавства, літературознавства, музикознавства, мистецтва, архітектури, естетики тощо) та ілюструються ними. У першому розділі коротко розглядаються поняття синонімів і межі синонімії в термінології. У другому розділі розглядаються типи термінів-синонімів за трьома критеріями: структурою термінів, рівнем мови та коренем термінів. Дотримуючись традиційного підходу литовського мовознавства до синонімії, визначено деякі специфічні типи термінів-синонімів. Terminologija | 2015 | 22 59 У третьому розділі розглядаються проблеми ідентифікації синонімічних термінів у текстах, спричинені переважно контекстуальною синонімією. Сформульовано такі висновки: 1) У термінології поняття синонімії трактується по-різному. Іноді синонімію розуміють дуже широко: вона охоплює не лише різні терміни однієї мови, що називають те саме поняття, а й термін та його визначення, термін та його відповідники іншою мовою тощо. 2) Синонімія в термінології не є явищем лише одного мовного рівня. Традиційний для литовського мовознавства поділ синонімів на лексичні (у мовознавстві: asmenvardis і antroponimas «особове ім’я») та граматичні синоніми (у віршуванні: ritminis vienetas і ritmo vienetas «ритмічна одиниця») не охоплює всіх типів синонімії термінів. 3) Важливим і зручним для термінології є протиставлення спільнокореневих і неспільнокореневих синонімів. Специфічними типами синонімічних термінів є аспектуальні синоніми, а також термін і його скорочена чи розширена форма. 4) Визначення типу синонімічних термінів є важливим етапом дослідження синонімії. Наприклад, недоцільно порівнювати граматичні синоніми за їхнім походженням, так само як інші спільнокореневі або аспектуальні синоніми. 5) У наукових текстах трапляються різні контекстуальні синоніми: терміни з ширшим значенням уживаються замість термінів із вужчим значенням, перифрази — замість термінів, а також терміни та їхні скорочені чи розширені форми тощо. Особливості вживання термінів у текстах слід враховувати під час виокремлення синонімічних термінів як традиційними, так і автоматизованими засобами. 6) Досліджуючи терміни лінгвістичними методами, важливо визначити, що вважається синонімом, а що — різновидом конкуруючого терміна. Системні й контекстуальні синоніми слід розмежовувати, але для цього необхідно добре знати терміносистему досліджуваної галузі. Отримано 2015-06-22 Аста Міткевічене Литовський інститут мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Ел. пошта [email protected] 60 Asta Mitkevičienė | Kai kurie terminų sinonimijos aspektai