Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond

Вибрані теми термінологічної роботи: найкращі практики та перспективи GEORG LÖCKINGER Університет прикладних наук Верхньої Австрії КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна робота, управління термінологією, найменування, моделювання понять, довідкові інструменти, фахівці з мови, навчання термінології 1. ВСТУП Термінознавство й термінологічна робота — це захопливі галузі досліджень і практики. І те, й інше зосереджене на термінологіях, які ми визначаємо тут як «структуровані сукупності понять та їхніх найменувань <…> у певній предметній галузі» (Ahmad et al. ca. 2000; cf. DIN 2342:2011, 16). Отже, працюючи з термінологіями, ми перебуваємо в межах певної галузі дослідження або практики, окреслити яку може бути більш чи менш легко. Діяльність, пов’язану з термінологіями, називають термінологічною роботою; ми визначаємо її як «роботу, пов’язану з виявленням, збиранням, опрацюванням, описом, поданням і використанням понять та їхніх найменувань» (cf. ÖNORM A 2704:2015, 6). В обох визначеннях надзвичайно важливою є характеристика, пов’язана з поняттями та їхніми найменуваннями: під час виконання різноманітних завдань термінологічної роботи розглядають і поняття, і найменування. Ця стаття має подвійну мету: а) підбити підсумки щодо трьох тем термінологічної роботи в її сучасній практиці та б) представити нові розробки, пов’язані з цими темами, які можуть визначити майбутнє термінологічної роботи й навчання термінології. Отже, ці три теми розглянуто в зіставленні найкращих практик і перспектив подальшого розвитку. Їх обрано на основі нещодавніх зусиль зі стандартизації та досліджень термінологічної роботи: у розділі 2 йдеться про найменування як термінологічні одиниці, розділ 3 присвячено моделюванню понять, а в розділі 4 розглянуто довідкові інструменти для перекладачів. У розділі 5 висловлено міркування щодо можливих наслідків для підготовки фахівців із термінології. У розділі 6 ми підбиваємо підсумки та коротко окреслюємо перспективи. 6 Georg Löckinger Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond 2. DESIGNATIONS AS TERMINOLOGICAL UNITS Найкращі практики... Згідно зі стандартною літературою з термінологічної роботи, поняття «найменування» можна визначити як «представлення поняття... за допомогою знака, що його позначає» (ISO 1087-1:2000, 6). Загалом розрізняють три типи найменувань: термін, власну назву та символ (cf. Felber 1984: 169; Felber, Budin 1989: 3ff.; ISO 1087-1:2000, 6; Pavel, Nolet 2001: 18f. and 107; ISO 704:2009, vii and 34; DIN 2342:2011, 10). Терміни, як-от «високоефективна хроматографія» або «знак @», позначають загальні поняття й складаються зі слів або рядків символів, подібних до слів (cf. ISO 1087-1:2000, 6). Власні назви, як-от «Tempo®» або «Nobel Peace Prize 2013», подібні до термінів, але позначають індивідуальні поняття. Нарешті, символи, такі як or , 1 «є важливим засобом міжнародної комунікації, оскільки їхнє візуальне представлення понять функціонує незалежно від будь-якої конкретної мови» (ISO 704:2009, 41). Вони представляють загальні або індивідуальні поняття (cf. ISO 704:2009, 34). ... і за її межами Наведене вище розрізнення між термінами, найменуваннями та символами корисне в принципі. Крім того, його доповнює опис різних найменувань у стандарті ISO 704:2009, с. 56 і далі. Однак загалом нам потрібна система понять «позначення», яка була б детальнішою та систематичнішою за наявні класифікації. Нещодавно опублікований австрійський стандарт ÖNORM A 2704:2015 є спробою досягти цієї мети: у співпраці з ономастами та фахівцями з номенклатури розроблено всеосяжну класифікацію позначень, зокрема власних назв і пов’язаних із ними позначень. Як перший приклад розгляньмо позначення 2. До якої категорії воно належить згідно з наведеним вище поділом? До найменувань, оскільки воно стосується індивідуального поняття, пов’язаного з відомою компанією у сфері інформаційних технологій? Чи до символів, оскільки його частини є невербальними? Хоча терміни можуть містити символи (пор. ISO 1087-1:2000, 6), символи досі не були достатньо визначені й класифіковані. Як у термінознавчих дослідженнях, так і в термінологічній діяльності, 1 Кліпарт-зображення взято відповідно з https://openclipart.org/detail/7608/statue-of-liberty і https://openclipart.org/detail/194680/map-of-africa-with-countries-in-cylindrical-equal-area-projection,. 2 Взято з http://www.hp.com/hpinfo/images/hplogo.jpg. Terminologija | 2015 | 22 7 нам потрібна детальніша система понять «символ», не в останню чергу для полегшення обслуговування даних у термінологічних базах даних (вибір категорій даних, імпорт і експорт даних тощо). Як другий приклад розгляньмо позначення «978-3-7329-0053-4» (ISBN). Багато фахівців із термінології взагалі не вважали б цей рядок символів позначенням. Але в чому полягає принципова відмінність між ISBN і відповідною назвою книги, яку ми, однак, вважали б найменуванням? Нам потрібно розширити наше тлумачення того, що становить позначення, оскільки нестандартні позначення, як-от номери статей і ідентифікатори, що використовуються в електронній торгівлі, набувають поширення в багатьох різних галузях (пор. Galinski, Giraldo Pérez 2012). Ширша, але водночас детальніша класифікація позначень також дала б змогу налагодити тіснішу взаємодію між програмними засобами, що використовуються в управлінні термінологією, управлінні продукцією, плануванні ресурсів підприємства тощо. Отже, рівень інтероперабельності також можна було б підвищити. З цією метою фахівцям із термінології, номенклатур і дослідження власних назв (ономастики) слід у майбутньому тісніше співпрацювати. Є багато спільних проблем, які буде легше розв’язати за допомогою спільних рішень. 3. МОДЕЛЮВАННЯ ПОНЯТЬ Найкращі практики... Коли фахівці з термінології хочуть проілюструвати систему понять графічними засобами, вони зазвичай малюють діаграму понять, тобто 1 «графічне представлення системи понять» (ISO 1087-1:2000, 4). Позначення, що використовується сьогодні в діаграмах понять, має історичне коріння й описане у фаховій літературі з термінологічної роботи, наприклад: Wüster 1991; Suonuuti 1997; ISO 704:2009; Arntz, Picht, Schmitz 2014 (див. рис. 1). Рисунок 1. Діаграма понять «гірські лижі» (на основі ISO 6289:2003, накреслена відповідно до ISO 704:2009) 8 Georg Löckinger │ Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond Однак наведене вище позначення не відповідає докладній специфікації, яка визначає формальний синтаксис. Крім того, його важко інтерпретувати комп’ютерними засобами: зазвичай такі діаграми понять існують у формі двійкових файлів, які не містять жодної семантики, окрім самої графічної інформації. … і далі Існують мови ІТ-моделювання, як-от уніфікована мова моделювання (див. ISO/IEC 19505:2012), придатні для використання з термінологічною метою. Тому протягом останніх років докладалися зусилля зі стандартизації, щоб запропонувати альтернативні форми графічного представлення. Наприклад, нещодавній стандарт ISO з термінологічної роботи присвячений моделям понять, тобто «діаграмам понять <...>, сформованим за допомогою формальної мови» (ISO 24156-1:2014, 1). Точніше, пропонується використовувати позначення уніфікованої мови моделювання (див. рис. 2). Рисунок 2. Модель понять «гірські лижі» (на основі ISO 6289:2003, накреслена відповідно до ISO 24156-1:2014) Головна перевага наведеного вище позначення полягає в тому, що воно відповідає докладній (і вільно доступній) специфікації, яка визначає формальний синтаксис. Крім того, його можна автоматично інтерпретувати за допомогою спеціалізованих інструментів моделювання UML. До того ж у майбутньому може стати можливою напівавтоматична конвертація моделей понять UML у термінологічні визначення і навпаки (див. Löckinger, Kockaert, Budin 2015: 78ff.). Це вагомі аргументи на користь використання формалізованих засобів замість (або принаймні на додачу до) самих лише традиційних позначень. Для застосування інноваційних методів графічного представлення термінологій необхідна тісніша співпраця фахівців із термінології та фахівців із моделювання даних. Terminologija | 2015 | 22 9 4. REFERENCE TOOLS FOR TRANSLATORS Найкращі практики... Фахівцям із мов потрібні різні види спеціалізованої за предметною галуззю інформації, щоб виконувати свої складні завдання. Перекладачі, визначені як «фахівець[ці] з мови, який <...> передає[ють] письмовий зміст мовою оригіналу цільовою мовою в письмовій формі» (ISO 13611:2014, пункти 2.5.1 і 2.5.2), не є винятком із цього правила. Однак наразі більшість довідкових засобів не задовольняють їхніх потреб: потрібна інформація часто розпорошена між різними носіями (друкованими та онлайн) і міститься в різних комп’ютерних застосунках, як-от інтернет-браузерах, системах керування термінологією, системах пам’яті перекладів і локальних електронних словниках. Цю ситуацію можна проілюструвати так (див. рис. 3). Рисунок 3. Перекладачі та їхні довідкові засоби сьогодні Деякі мовні ресурси, доступні перекладачам, насправді можуть бути дуже складними довідковими засобами в електронній формі. Однак ці ресурси зазвичай зберігаються в окремих інформаційних контейнерах, кожен із яких також має власний інтерфейс користувача. ... і не тільки Недавні дослідження інформаційних потреб перекладачів (Löckinger 2014 і Löckinger forthcoming) показали, що фахівці з мов вважають бажаним інтелектуальне поєднання спеціально адаптованих ресурсів у «динамічній термінологічній базі даних і базі даних повнотекстового пошуку» (Löckinger 2014: 316). 10 Georg Löckinger Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond Отже, інноваційні довідкові засоби для перекладачів мають бути інтегрованими мовними ресурсами, як показано нижче (див. рис. 4; пор. також Bowker 2011 і Allard 2012). Рисунок 4. Перекладачі та їхні довідкові засоби в майбутньому Хоча існує багато програмних засобів, що поєднують пам’ять перекладів і термінологічні бази даних, майже жоден із них не включає текстові корпуси як третю опору. Залишається сподіватися, що в майбутньому більше постачальників мовних технологій розглянуть можливість додати до своїх програмних засобів відповідні функції керування текстовими корпусами. Це допомогло б перекладачам швидше й зручніше задовольняти свої інформаційні потреби.3 5. НАСЛІДКИ ДЛЯ НАВЧАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ На підставі наведеного вище порівняння найкращих практик і того, що виходить за їхні межі, можна зробити кілька висновків, що стосуються навчання термінологічної діяльності. Щодо позначень як термінологічних одиниць, викладачі термінології як в університетах, так і в інших контекстах мають привертати увагу студентів до нетрадиційних типів позначень, адже класифікації товарів, системи електронної торгівлі тощо стають дедалі поширенішими. Тісно пов’язаний із цим міждисциплінарний характер термінологій, який слід підкреслювати: чимало академічних дисциплін і сфер практичної діяльності (ономастика, номенклатури, класифікація тощо) працюють із термінологіями, хоча й із різних перспектив. 3 Машинний переклад тут не розглядається, оскільки увагу зосереджено на мовних ресурсах, створених людьми, а не на мовних технологіях, що забезпечують автоматизовані процеси. Terminologija | 2015 | 22 11 Щодо моделювання понять, слід приділяти більше уваги ролі графічного представлення полів понять і систем понять. Діаграми понять і моделі понять мають значний навчальний потенціал порівняно з традиційними текстами «терміни та визначення», що лежать в їх основі (легше розуміння завдяки чіткому відображенню зв’язків між поняттями тощо). Крім того, програмні засоби для моделювання понять мають бути невід’ємною частиною навчання термінологічної діяльності, коли йдеться про візуалізацію термінологій. Щодо довідкових засобів для перекладачів, головна потреба полягає в поглибленому навчанні з питань, пов’язаних із мовними технологіями. Отримавши ґрунтовну підготовку в цій галузі, перекладачі зможуть краще оцінювати, які функції програмного забезпечення нині реалістичні й здійсненні та де перетинаються усталені й інноваційні функції. По-друге, слід заохочувати перекладачів частіше й чіткіше повідомляти постачальникам мовних технологій про свої (інформаційні) потреби. По-третє, інтегровані мовні ресурси, подібні до згаданих вище, слід створювати та/або використовувати під час навчання перекладачів. 6. В И С Н О В К И Т А П Е Р С П Е К Т И В И Сьогодні термінологічну діяльність професійно здійснюють у багатьох галузях і організаціях. Вона спирається на передовий корпус знань, зафіксований у підручниках, фахових журналах, національних і міжнародних стандартах тощо. Головною метою цієї статті було визначити й обговорити три ключові теми термінологічної діяльності: позначення як термінологічні одиниці, моделювання понять і довідкові засоби для перекладачів. Для цього ми описали «найкращі практики» та представили нові рішення («і те, що виходить за їхні межі»), спираючись на нещодавні зусилля зі стандартизації та дослідження. У майбутньому спільнота фахівців із термінології має й надалі сприяти утвердженню та вдосконаленню професійного профілю термінологічної діяльності й фахівців із термінології. Крім того, слід поглиблювати взаємодію між термінознавством і термінологічною діяльністю, наприклад, за допомогою емпіричних досліджень і відповідних галузевих проєктів, результати яких можуть згодом використовуватися в дослідженнях із термінознавства. Нарешті, слід налагоджувати або розвивати співпрацю із суміжними галузями, щоб навчатися одне в одного заради взаємної користі та спільного інтересу. 12 Georg Löckinger | Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond REFERENCES Ahmad K., Bonthrone R., Engel G., Fotopoulou A., Fry D., Galinski C., Humbley J., Kalfon N., Rogers M., Roulin C., Schmalenbach K., Tanke E. (eds.). Ca. 2000: Pointer Final Report, section „What is Terminology“. Available online at http://www.computing.surrey.ac.uk/ai/pointer/report/contents.html. Allard M. 2012: Managing Terminology for Translation Using Translation Environment Tools: Towards a Definition of Best Practices. Doctoral thesis, University of Ottawa. Available online at http://www.ruor.uottawa.ca/handle/10393/22837. Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. 2014: Einführung in die Terminologiearbeit. 7. Aufl., Hildesheim: Olms. Bowker L. 2011: Off the Record and On the Fly. Examining the Impact of Corpora on Terminographic Practice in the Context of Translation. – Corpus-Based Translation Studies. Research and Applications. Kruger A., Wallmach K., Munday J. (eds.), London: Continuum, 211–236. DIN 2342:2011 Begriffe der Terminologielehre. Felber H. 1984: Terminology Manual, Paris: Unesco/Infoterm. Available online at http://unesdoc.unesco.org/images/0006/000620/062033eb.pdf. Felber H., Budin G. 1989: Terminologie in Theorie und Praxis, Tübingen: Narr. Galinski C., Giraldo Pérez B. S. 2012: Content interoperability as a prerequisite for re-using and re-purposing items of structured content as learning objects in eLearning – Seen under a standardisation perspective. – Terminologija 19, 6–32. Available online at http://www.lki.lt/LKI_Lt/index.php?option=com_content&view=article&id=841&Itemid=38. ISO 704:2009 Terminology work – Principles and Methods. ISO 1087-1:2000 Terminology work – Vocabulary. – Part 1. Theory and application. ISO 6289:2003 Skis – Vocabulary. ISO 13611: 2014 Interpreting – Guidelines for community interpreting. ISO 24156-1:2014 Graphic notations for concept modelling in terminology work and its relationship with UML. – Part 1. Guidelines for using UML notation in terminology work. ISO/IEC 19505-1:2012 Information technology – Object Management Group Unified Modeling Language (OMG UML). – Part 1. Infrastructure. Available online at http://www.omg.org/spec/UML/2.0/. ISO/IEC 19505-2:2012 Information technology – Object Management Group Unified Modeling Language (OMG UML). – Part 2. Superstructure. Available online at http://www.omg.org/spec/UML/2.0/. Löckinger G. 2014: Übersetzungsorientierte Fachwörterbücher. Entwicklung und Erprobung eines innovativen Modells, Berlin: Frank & Timme. Available online at http://research.fh-ooe.at/en/publication/4233. Löckinger G. forthcoming. Developing and Testing Novel Reference Tools for Translators. – Localisation Focus. The International Journal of Localisation. Löckinger G., Kockaert H. J., Budin G. 2015: Intensional definitions. – Handbook of Terminology 1, Kockaert H., Steurs F. (eds.), Amsterdam: Benjamins, 60–81. ÖNORM A 2704:2015 Terminologiearbeit – Grundsätze und Methoden. Pavel S., Nolet D. 2001: Handbook of Terminology. Minister of Public Works and Government Services Canada. Available online at http://publications.gc.ca/pub?id=9.689804&sl=0. Suonuuti H. 1997: Guide to Terminology, Helsinki: Tekniikan Sanastokeskus. Wüster E. 1991: Einführung in die allgemeine Terminologielehre und terminologische Lexikographie. 3. Aufl., Bonn: Romanistischer Verlag. TERMINOLOGIJOS DARBO PASIRINKTOS TEMOS: GEROJI PRAKTIKA IR ATEITIS Šiandien terminologijos darbas profesionaliai dirbamas daugelyje sričių ir organizacijų. Jis remiasi naujausiomis žiniomis, užfiksuotomis vadovėliuose, specializuotuose žurnaluose, nacionaliniuose bei tarptautiniuose standartuose ir kt. Pagrindinis šio straipsnio tikslas – išskirti ir aptarti tris svarbias terminologijos darbo temas: žymiklius kaip terminologinius vienetus, sąvokų modeliavimą ir informacines priemones vertėjams. Kalbant apie žymiklius kaip terminologinius vienetus teigiama, kad dabartinė sąvokos „žymiklis“ sistema nėra tokia detali ir sistemiška, kokia turėtų būti. Ypač reikalinga išsamesnė tikrinių vardų ir į vardus panašių žymiklių klasifikacija, turint omenyje Terminologija | 2015 | 22 1 3 augančią jų svarbą el. prekybos sistemose ir panašiais taikymo atvejais. Kalbant apie sąvokų modeliavimą atkreipiamas dėmesys į grafinio sąvokų laukų ir sąvokų sistemų vaizdavimo svarbą ryšiams tarp sąvokų parodyti. Tradicinė ženklų sistema turi keletą trūkumų (pavyzdžiui, nėra pagrindinės specifikacijos su formalia sintakse, sunku pritaikyti kompiuteriams), todėl pristatoma alternatyvi sąvokų modelių ženklų sistema, paremta Vieninga modeliavimo kalba (UML). Informacinės priemonės vertėjams yra trečia šiame straipsnyje nagrinėjama tema. Vertėjams, kaip ir kitiems kalbos specialistams, reikia įvairios tam tikros srities informacijos, padedančios atlikti sudėtingas užduotis, tačiau šiuo metu dauguma informacinių priemonių negali patenkinti jų poreikių. Remiantis naujais tyrimais, apimančiais empirinius tyrimus, „dinaminė terminologija ir visatekstės duomenų bazės“ siūlomos kaip informacinės priemonės vertėjams vietoj fragmentiškų kalbos išteklių, kurie dažniausiai naudojami šiandien. Aptariamas galimas šių trijų temų įtraukimas į terminologijos mokymą. Terminologijos ekspertams siūloma daugiau dėmesio skirti gretimoms sritims, tokioms kaip vardų tyrimai ar nomenklatūros. Tai padėtų rasti bendrus sprendimus bendrų problemų, susijusių su terminologijos tyrimais ir darbu. Gauta 2015-06-26 Georg Löckinger University of Applied Sciences Upper Austria Stelzhamerstrasse 23 4600 Wels/Austria E-Mail: [email protected] 14 Georg Löckinger Selected Topics in Terminology Work: Best Practices and Beyond