„Sąvoka“ lietuvių mokslo kalboje

Поняття у литовській науковій мові ASTA MITKEVIČIENĖ Інститут литовської мови КЛЮЧОВІ СЛОВА: термін, поняття, корпус, наукова мова, синтагматичні відношення, семантичні відношення, кон’юнктивне вживання, контекстуальні синоніми У визначеннях терміна термін найчастіше не обходяться без терміна поняття, адже термін зазвичай визначають як назву поняття. Можна впевнено стверджувати, що поняття, як і термін, є фундаментальною категорією термінології (і, безперечно, терміном). У традиційній (так званій загальній) теорії термінології відношення між терміном і поняттям формально відповідає відношенню між словом і значенням (Kageura 2002: 22)1. Основними напрямами термінологічної роботи є ономасіологічний (від понять до термінів) і семасіологічний (від термінів до понять). У термінологічних дослідженнях ономасіологічного напряму центральне місце посідає поняття (це також визначає відповідні результати досліджень)2. Крім того, поняття є однією з найбільш обговорюваних категорій термінології, особливо серед представників так званої Віденської школи термінології. Попри увагу, яку в термінологічних працях приділяють поняттю «поняття», його сутність досі не розкрита повністю (Tatarinovas 2006: 143–144). Тексти вважаються надзвичайно важливими опосередкованими джерелами, з яких можна отримати інформацію про поняття. До поняття в дискурсі можна дістатися через його денотат, через термін (Santos et al. 2015: 155, 156, 157). Нові теорії термінології (комунікативна теорія термінології, соціокогнітивна термінологія, фреймова термінологія) віддають перевагу саме аналізу текстів (Faber Benítez 2009: 120). Було помічено, що в литовській 1 У литовському мовознавстві про зв’язок між значенням слова та поняттям писали Evalda Jakaitienė (2010: 46–49), Aloyzas Gudavičius (2012) та ін. 2 Крайній прояв ономасіологічного напряму — терміни вважаються лише ярликами понять (Faber Benítez 2009: 111; Kageura 2015: 47 та ін.). 94 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje У науковому дискурсі не уникають терміна поняття3, тому можна припустити, що з наукових текстів можна більшою чи меншою мірою дізнатися про саме поняття «поняття». У цій статті описано вживання терміна поняття у науковому мовленні: дослідження мало на меті визначити семантичних (контекстуальних) партнерів терміна, його семантичне (тематичне) оточення та окреслити контури поняття «поняття» відповідно до особливостей уживання терміна. Це дослідження, засноване на корпусі (англ. corpus-based), основним джерелом якого є Корпус литовського наукового мовлення CorALit (загальнодоступна версія: http://coralit.lt). Корпус укладено з різних типів текстів із гуманітарних, суспільних, фізичних, біомедичних і технологічних наук, опублікованих у 1999–2009 рр.; його обсяг становить 9 мільйонів слів (докладніше про корпус див. Usonienė et. al. 2008). Цей корпус, хоча й невеликий, кілька років не оновлювався, а пошук у ньому досить обмежений, усе ж є доволі зручним ресурсом для вивчення сучасного писемного литовського наукового мовлення й термінології. У Корпусі литовського наукового мовлення CorALit лема поняття трапляється 779 разів (у текстах усіх згаданих галузей науки). Отже, у цьому самому корпусі цей термін більш ніж у півтора раза частотніший за термін термінології термін, який трапився 447 разів (співвідношення показано на рис. 1). До речі, помічено, що в одному з текстів із гуманітарних наук, включених до досліджуваного корпусу, терміном поняття названо слово, а не виражене терміном поняття, тобто не наукове чи фахове поняття. У будь-якому разі термін поняття найімовірніше можна вважати загальнонауковим терміном, як, наприклад, метод чи теорія4. Інше питання — чи є поняття одиницею метамови, як і термін. На думку А. Гудавічюса — мабуть, ні, пор.: «Здається, у мовознавстві зовсім не потрібен термін поняття, що позначає логічно впорядкований результат пізнання світу у свідомості. <...> Терміни поняття і концепт фіксують результати пізнання: перший — у логічній, концентрованій формі, другий — у більш індивідуалізованому цілісному вигляді; ці терміни належать до наук логіки та епістемології» (Gudavičius 2012: 112, 117). 3 У Частотному словнику писемної литовської мови (2009), укладеному Андрюсом Уткою на основі морфологічно анотованого корпусу обсягом 1 мільйон слів, слово поняття посідає 572-ге місце (частота вживання — 244). Для порівняння: багатозначний термін у цьому словнику стоїть на 916-му місці (ужито 156 разів). 4 Пор. поняття — «філос., лог. категорія, що означає одиницю змісту думки, яка позначає предмети, явища та виражає їхні істотні властивості. <...> У мат. логіці Δ розуміють як лог. клас; аналізуючи його з погляду змісту, з’ясовують істотні й загальні ознаки об’єктів, що утворюють клас» (VLE). Terminologija | 2017 | 24 95 Рис. 1. Частотне співвідношення термінів поняття і термін у тексті Після оброблення програмою Antconc 3.4.4w5 вибраних рядків конкордансу з терміном поняття було автоматично визначено найчастотніші контекстуальні партнери, що стоять поруч із досліджуваним терміном — безпосередньо після нього (див. рис. 2) або перед ним (див. рис. 3). З рисунків видно, що деякі контекстуальні партнери, наприклад, galios, termofikacija, найімовірніше потрапили до корпусу з того самого тексту. Не можна виключати й можливості помилок під час оброблення даних. Вільний порядок слів у литовському реченні зумовлює те, що під час дослідження конкордансу необхідно враховувати всі члени речення; недостатньо зосередитися лише на кількох позиціях контекстуальних партнерів щодо досліджуваного слова (Marcinkevičienė 2010: 49). Тому, досліджуючи вживання терміна поняття, у кожному рядку конкордансу завдовжки 300 друкованих знаків насамперед шукали початок і кінець речення, у якому міститься потрібний термін. Сусідні речення в рядках конкордансу переглядали, щоб виявити контекстуальні синоніми досліджуваного терміна. Обраний метод дослідження — семантичний аналіз словосполучень. Метод дослідження випробували під час аналізу вживання терміна термін (див. Mitkevičienė 2016), і він виправдав очікування. Передусім визначали словосполучення, до складу яких входить термін поняття, і з’ясовували функцію цього терміна (суб’єкт, об’єкт, атрибут, обставина чи преди- 5 Див. http://www.laurenceanthony.net/software/antconc/. 96 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje Рис. 2. Найчастотніші слова, що безпосередньо йдуть після терміна «поняття» в тексті катив)6. Надалі, досліджуючи вживання терміна поняття, словосполучення з терміном поняття групуються за лексичною, семантичною та тематичною подібністю7. У статті також розглядається кон’юнктивне вживання терміна поняття і контекстна синонімія, що відображають парадигматичні відношення цього терміна. Частотності контекстуальних партнерів терміна поняття тут не надається великого значення: навіть одиничний партнер досліджуваного терміна може бути значущим, якщо в досліджуваному матеріалі є інші семантично чи тематично близькі до нього партнери, з якими він потрапив би до тієї самої групи словосполучень. 6 Термін поняття у реченні часто входить не в одне словосполучення, тому те саме речення корпусу може ілюструвати не одну модель уживання досліджуваного терміна. 7 Remiamasi Vito Labučio semantinių žodžių junginių skirstymu (Labutis 1998), duomenys taip pat tikrinami DLKG. Klasifikuojant atributinius junginius daugiausia vadovaujamasi Laimutės Bunevičiūtės straipsniu (1998). Terminologija | 2017 | 24 97 Рис. 3. Найчастотніші слова, що в корпусі йдуть безпосередньо перед терміном поняття 1. ПОНЯТТЯ У ТЕРМІНОГРАФІЇ8 1.1. Поняття є об’єктом філософії, логіки, психології та інших наук, відповідно його включають до словників цих галузей9. У словниках філософських термінів литовською мовою можна знайти такі визначення чи пояснення терміна поняття10: 8 Тут термінографія розуміється широко: вона охоплює не лише словники, а й інші систематизовані ресурси термінів (бази даних термінів, банки даних, стандарти). 9 Литовських словників логіки не маємо. У підручниках з логіки пишуть: «Поняття є формою мислення, що виражає істотні й загальні ознаки об’єктів». (Plečkaitis 2009: 159); «характеризуючи поняття, обмежимося вказівкою на те, що поняттям називається складник думки, у якому індивіди дані разом зі своїми ознаками» (Bubelis et al. 2012: 99). 10 Філософи не дійшли згоди щодо співвідношення понять і значень (чи є поняття значеннями), а також щодо того, чи залежать поняття від мови (див. CREPh 2000: 159; EPh 2006: 415, 416). 98 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje «одна з форм відображення світу в мисленні A. M., за допомогою якої пізнають сутність явищ і процесів, узагальнюють їхні істотні ознаки та сторони <...>» (FŽ 1975); «представлення чогось як загального таким чином, що це водночас уявляється як спільне для багатьох <...>» (FŽ 2002)11. У Банку термінів Литовської Республіки є три визначення терміна sąvoka, запозичені (або адаптовані) зі стандартів з інформації та документації й термінології, а також зі словника з педагогіки: «Одиниця знання, утворена унікальним поєднанням ознак». (LST ISO 5127:2008 Інформація та документація. Тлумачний словник (ідентичний ISO 5127:2001), див. Банк термінів LR); «У термінології — одиниця пізнання, утворена своєрідним поєднанням ознак». (1. Адаптовано з ISO 1087-1:2000; 2. Тлумачний словник термінів стандартизації НАТО AAP-42B, 2011, див. Банк термінів LR); «Форма мислення, що відображає у свідомості істотні ознаки об’єкта. Вона пов’язана з уявленням, словом та іншими поняттями. Поняття є наслідком класифікації, тобто воно вирізняється серед інших уявлень, понять і слів своєю чіткою визначеністю завдяки порівнянню та групуванню. Уявлення і слово є його конкретною, матеріалізованою основою. <...> У процесі навчання й виховання побутові поняття доповнюються науковими знаннями й стають науковими (повітря, вода, людина, тварина, сонце, доброта, вірність тощо). Спеціальні назви наукових понять — терміни. Деякі з них уживаються в побуті. <...>» (Енциклопедичний словник з педагогіки. Упорядник Леонас Йовайша, 2007, див. Банк термінів LR). З інтегрованої інформаційної системи ресурсів литовської мови та писемності raštija.lt видно, що термін sąvoka включено до термінологічних словників політехніки, математики й інформатики, а визначення наведено у словниках термінів з інформації та психології: «Думка, ідея, що виражає загальні й істотні ознаки предмета або явища». (Тречокайте А. Словник термінів з інформації, 1993, див. raštija.lt); «Одна з форм логічного мислення — узагальнення найвищого рівня. Поняття може бути конкретним і абстрактним. Найабстрактніші поняття називають категоріями. <...> Розрізняють побутові й наукові поняття, стихійний і регульований розвиток понять <...>». (Словник термінів з психології, 1993, див. raštija.lt). У загальнодоступній базі термінів Департаменту стандартизації Литви також можна знайти вже процитоване визначення з LST ISO 5127:2008, там 11 У картотеці доповнень LKŽE (див. LKIIŠ) можна знайти sąvokos визначення з праць філософа Стасиса Шалкаускіса: «Поняття є витвором розуму і повідомляє нам, що являє собою річ і що становить її сутність». Імовірно, це одне з перших визначень цього терміна. Terminologija | 2017 | 24 99 також включено статтю про термін поняття зі стандарту LST ISO 1087-1:2005 Термінологічна робота. Тлумачний словник. Частина 1. Теорія та застосування (ідентичний ISO 1087-1:2000): «Одиниця пізнання, що складається з унікального поєднання ознак». У Навчальному термінологічному словнику Регіни Квашитє (2005) поняття як термін термінології визначається так: «Будь-яка одиниця мислення, що відображає в свідомості істотні ознаки об’єкта і має зміст (сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак) та обсяг (сукупність усіх об’єктів, що мають ознаки цього поняття), виражається терміном, літерним або іншим символом». Хоча ключові слова наведених визначень різняться12, очевидно, що поняття належить до сфери мислення або пізнання13. У цитованих перекладених стандартах поняття визначається як одиниця пізнання або знань (англійською unit of knowledge) — у цих джерелах поняття розглядається як об’єкт практичної термінологічної роботи. У міжнародному стандарті термінології ISO 704 наголошується, що в термінології поняття слід розглядати не лише як одиницю мислення, а й як одиницю пізнання (unit of knowledge) (ISO 704:2009: 3). Такий підхід випливає з розуміння того, що терміни належать до конкретних галузей пізнання. Розглядати поняття в термінології як одиницю пізнання або знань пропонує не один термінолог. Наприклад, Інгрід Сімоннес наголошує, що мислення є суб’єктивним явищем, тому поняття краще визначати не як одиницю мислення, а як одиницю пізнання. Таке розуміння дає змогу бачити поняття динамічним — зміни понять зумовлюють нові відкриття (Simonnæs 2007: 121). 1.2. У термінологічному стандарті LST ISO 1087-1:2005 (див. LSDterm) визначаються видові терміни загальне поняття і одиничне поняття, поняття частини і поняття цілого, гіперонімічне поняття, гіпонімічне поняття й еквонімічне поняття, родове поняття і видове поняття, мотиваційна ознака яких відображає поділ понять за змістом, обсягом і взаємними відношеннями. Деякі з цих термінів через інші ресурси потрапили також до банку термінів Литовської Республіки. 12 Тут можна згадати, що найчастіше неоднаково розуміють і тлумачать саме найбільш змістовні категоріальні поняття (Gaivenis 2002: 38, див. також Keinys 2013: 52). 13 Пор. цитоване визначення терміна поняття та тлумачення слова поняття у Словнику сучасної литовської мови і Словнику литовської мови: «елемент змісту мислення, виражений словом або словами» (DŽ₆), «форма людського мислення, що відображає істотні й загальні ознаки об’єктів; результат сприйняття; логічна думка про якийсь предмет або явище» (LKŽe). 100 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje У згаданому термінологічному словничку Р. Квашите пояснюються вже згадані видові терміни родове поняття і видове поняття, а також ще два терміни — поняття, що визначається і поняття, що визначає, якими поняття називаються відповідно до їхнього зв’язку з дефініцією. Виокремлюються складені терміни, точніше їхні дефініції, з Словника термінів лінгводидактики (2012), включеного до Банку термінів Литовської Республіки: абстрактні поняття — «[з]агальні значення й концепти (наприклад, час, простір, кількість, ознака), а також їхнє мовне вираження, яким учень має володіти, щоб успішно спілкуватися»; конкретні поняття — «[р]еалізація загальних понять у конкретній ситуації, конкретна лексика певних тем (наприклад, „Ідентифікація особи“, „Торгівля“, „Природа, регіон“, „Дозвілля“)». Ці близько пов’язані терміни, позначені антонімами (еквоніми), не лише визначаються несистемно, а й переносять поняття зі сфери мислення в мовну сферу. У ресурсах, включених до інформаційної системи raštija.lt, також наявні видові та інші складені терміни з компонентом поняття, які в цих ресурсах є заголовними (зокрема відсилальними) термінами, наприклад: поняття, що визначається, і поняття, що не визначається (математика, інформатика), логічне поняття, математичне поняття, основне поняття, первинне поняття і вторинне поняття, поняття в широкому значенні й поняття у вузькому значенні (математика). Ці терміни мотивовані сферою, обсягом, взаємозв’язком поняття чи іншою суттєвою ознакою (терміни не визначаються, тому важко точно встановити мотиваційну ознаку). В інших сполуках поняття є лише вторинною назвою — позначенням класу предметів, наприклад: поняття „більше“, поняття „менше“, поняття „між“, поняття „дорівнює“, поняття „йде після“, поняття „йде перед“, поняття „наступний за“, поняття „попередній за“ (математика). 2. ПОНЯТТЯ — НОСІЙ АТРИБУТА І АТРИБУТ 2.1. Термін поняття, за даними корпусу текстів литовської наукової мови, у більшості випадків має атрибут або сам є атрибутом. Це пов’язано з тим, що в науковій мові йдеться про конкретні поняття, а не про поняття як таке загалом. Часто термін поняття вживається разом із конкретним найменуванням поняття, з яким утворює атрибутивні сполуки. У таких сполуках поняття характеризується за назвою (сполуки з назвою) або поняття є вторинною назвою певного поняття, що характеризує це поняття Terminologija | 2017 | 24 101 за класом (словосполучення з другорядною назвою)14. Схематично це можна зобразити так: НАЗВА + поняття (= КЛАС) + НАЗВА Кілька прикладів: НАЗВА + поняття «Тоді вона переважно зосереджувалася на проблемах ядерної безпеки, а поняття стримування найчастіше розглядалося в контексті ядерного балансу між СРСР і США.»15; «Отже, якщо про мікро- і макросоціальне середовище говоримо як про фундаментальні передумови розвитку людини, то очевидно, що поняття соціальної мережі є одним із найвдаліших теоретичних понять, які відкривають можливість глибоко й ґрунтовно моделювати ці передумови.»; «Поняття віддаленого поля охоплює систему (сукупність) природних бар’єрів: породи, що оточують могильник і властивості яких не змінилися внаслідок його облаштування, а також геологічні утворення, що оточують породи навколо могильника.» поняття (= КЛАС) + НАЗВА «Поняття „когенерація“ означає одночасне виробництво, коли під час того самого процесу виробляють теплову енергію та електричну і (або) механічну енергію [3], а поняття „теплофікація“ — централізоване постачання тепла (лише тепла!) від електростанції, що виробляє електроенергію та тепло [5].»; «З поняттями село або сільська місцевість пов’язано чимало різних концепцій і уявлень, наприклад, нечисленність (розосередженість) населення, віддаленість міст або їх відсутність, залежність від сільського господарства та інших первинних галузей економіки, традиційних культур тощо.»; «Як зазначає автор монографії „Романтизм і мистецтво“ Williamas Vaughan as, „поняття ‚романтичний / романтичний‘ можна застосувати до всього незвичайного в сучасному світі“, і наголошує, що в будь-якій епосі „можна помітити романтичні погляди“.» Слід зазначити, що в корпусі частіше трапляється вживання першого типу, особливо в тих випадках, коли поняття не має жодного іншого атрибута. Оскільки аналізується 14 Хоча поняття як другорядна назва (апозиція) є залежним компонентом словосполучення, коли словосполучення поняття + НАЗВА має залежний компонент, ідеться про словосполучення з поняттям — саме цей термін вважається представником словосполучення з другорядною назвою (детальніше див. Mitkevičienė 2016: 79). 15 Приклади з корпусу не виправляли, за винятком помічених коректурних помилок. Терміни, як і в корпусі, не виділяють курсивом, хоча в оригінальному тексті курсив, імовірно, був. 102 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje За матеріалом корпусу, у якому немає курсиву, важко сказати, чи була конкретна концепція взагалі якось виділена в тексті, якщо її не взято в лапки. Якщо конкретну концепцію в тексті не виділено, то сполуки другого типу, здається, є зрозумілішими. Саме сполуки другого типу в досліджуваному матеріалі вживаються тоді, коли конкретну концепцію названо нелитовськими словами, наприклад: «Спираючись на М. Фуко, вона розрізняє п о н я т т я з о е, що означає „простий, голий факт життя, спільний для всіх живих істот“, і bios, що вказує на „форму й спосіб життя“.» Назви конкретних концепцій також, звісно, замінюються в тексті субститутами. Це видно і з досліджуваного матеріалу16. 2.2. Термін концепція також уживається зі словами або словосполученнями, що називають сферу застосування концепції (СФЕРА + концепція), тобто галузь науки чи практичної діяльності, теорію, концепцію, тематику тощо, наприклад: «Матерія — це п о н я т т я п р и р о д н и ч о ї ф і л о с о ф і ї, що застосовується для характеристики всього, що існує в природі.»; «У полі литовської літератури утверджуються нові явища та с о ц і о е к о н о м і ч н і п о н я т т я: продуктивність, влада, стратегії, інтереси, попит, пропозиція, прибуток, продуктивність (мовляв, письменникові потрібно кожні три роки з’являтися з новим романом, щоб читач не забував прізвища автора).»; «Чутливість матері до сигналів немовляти — одне з ключових п о н я т ь т е о р і ї п р и в ’ я з а н о с т і, з яким передусім пов’язують безпечність прив’язаності немовляти.» Дві окремі сфери концепції становлять теорія і практика певної галузі (пор. атрибутивні сполуки теоретична концепція і практична концепція), наприклад: «Процесуальна форма — одне з ключових т е о р е т и ч н и х п о н я т ь кримінального процесуального права.» Сферу застосування концепції називають не лише атрибутом терміна концепція, а й залежним компонентом певного атрибута концепції (тоді назва сфери опиняється на відстані одного чи кількох слів від терміна концепція, що важливо під час аналізу термінів у конкордансі), наприклад: «Для характеристики числових показників деформацій поверхні, спричинених тектонічними рухами земної кори, можна застосовувати п о н я т т я, в ж и в а н і в д и ф е р е н ц і а л ь н і й г е о м е т р і ї для оцінювання геометричних властивостей поверхонь [1, 2].» 16 Атрибутивні сполуки із займенниками (а також із числівниками) тут не розглядаються, оскільки в контексті проблематики статті навіть здаються актуальними. Terminologija | 2017 | 24 103 2.3. ДІЯ + поняття. Атрибутом терміна поняття у корпусі є дієприкметник або дієслівний прикметник. Ними поняття характеризується відповідно до певної дії, наприклад: «Безсумнівно, що і поняття „сукупність доказів“, і поняття „достатність доказів“ є о ц і н ю в а л ь н и м и п о н я т т я м и, які різні суб’єкти можуть оцінювати по-різному»; «Наслідки пізнання в метафізичній епістемології пов’язують із п о н я т т я м и, щ о в і д т в о р ю ю т ь сутність явищ, — твердженнями, що характеризуються універсальністю, історичною сталістю, об’єктивністю, істинністю»; «Розуміння оптимального ландшафту, як і процесу його досягнення — оптимізації, пов’язане з чималою кількістю основних і п о х і д н и х п о н я т ь, які утворюють широко розгалужену й заплутану філософську систему». Розглянувши різні дієприкметники та дієслівні прикметники, що виступають атрибутами терміна поняття, можна стверджувати, що поняття частіше є пасивним носієм ознаки (об’єктом), ніж активним (суб’єктом). Поняття характеризується за: ➢ уживанням (ужите, введене в ужиток, уживається, використовується), ➢ виникненням (виникле, запропоноване, пропоноване, створене, [«згори»] нав’язане, запозичене, знайдене, рекомендоване, оплачене), ➢ місцем, яке воно посідає в системі чи просторі вживання (поширене, популяризоване, (не)прийнятне, корисне, незалежне, конкуруюче, заперечуване, похідне; подане, включене, зазначене, виявлене, (не)згадане, вбудоване, вислизне), ➢ інтелектуальною діяльністю людини (зрозуміле, визначене, інтерпретоване, досліджуване), ➢ функцією (оцінною, узагальнювальною, узагальнювальною, визначальною, пояснювальною, артикулювальною, типологізувальною, репрезентативною, пов’язувальною, що передає КА, посередницькою), ➢ оцінкою (милозвучне, вдале, розвинуте, концептуалізоване, що нагадує КА), ➢ іншою істотною чи тимчасовою ознакою (яким є КУО, на що перетворилося КУО, що має ЩО; що цікавить ЩО, відповідне). В одному із джерел корпусу терміни поняття і термін уживаються неточно, через що атрибутами першого терміна стали дієслівні прикметники розширене і складене, пор.: «Оскільки цей термін дуже часто трапляється в підручнику, подекуди його замінюють с к л а д е н и м и п о н я т т я м и „засіб масової інформації“ або „засіб інформації“». 104 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje 2.4. ЗМІСТ + поняття. У корпусі текстів литовської наукової мови атрибутами описується зміст поняття. Поняття характеризується такими атрибутами, як чітке, стійке, туманне, абстрактне, абстрактніше. За обсягом змісту поняття описуються атрибутами загальне, повне, вичерпне, всебічне; найвужче, широке, надто широке, ширше, а за взаємним співвідношенням понять — аналогічне, відмінне, протилежне, антиномічне. Ось кілька прикладів із корпусу: «Явища корупції настільки складні, а її форми в різних країнах світу настільки різноманітні, що нині сумніваються, чи взагалі можливо сформулювати загальне, всебічне поняття корупції»; «Щоправда, у чинній редакції Закону відмовилися від прямого посилання на абстрактне поняття державних потреб, перейшовши до переліку конкретних випадків викупу нерухомого майна, що збереглося»; «Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) — це широке поняття, що охоплює як найпоширеніші мікробні захворювання нирок і сечовивідних шляхів (гострий і хронічний пієлонефрит, цистит, уретрит тощо), так і стани, за яких наявна клінічно значуща бактеріурія (>105/ml), але немає ознак інфекційного захворювання нирок чи сечовивідних шляхів <...>. » Термін може мати більше одного значення. А поняття? У литовській науковій мові поняття характеризують також прикметниками однозначне, багатозначне; отже, адресанти вважають його таким, що може мати не одне значення чи смисл, а це означає, що значення чи смисл розуміється не лише як категорія терміна, а й як категорія поняття: «Та навіть якщо обрати одне, виникає чимало проблем: однозначних понять немає, його місце серед інших психічних явищ неясне тощо». А. Гудавічюс стверджує, що «поняттям позначаємо пізнавальний аспект елементів світу, а значенням — комунікативний. У деяких сферах зміст цих аспектів може збігатися, наприклад у сфері наукової термінології, а в інших — збігатися частково» (Gudavičius 2012: 112). Отже, якщо в науковій термінології поняття і значення можуть збігатися, то багатозначного поняття не існує, так само як не існує багатозначного значення. 2.5. ОЦІНЮВАННЯ + поняття. Атрибутом досліджуваного терміна також описується інше різноманітне оцінювання поняття, ніж розглянуте вище. Часто просто характеризуються цінність поняття та його місце серед інших понять (як у певній галузі, так і в конкретному дослідженні чи тексті). Це видно з таких атрибутів, як основне, наріжне, фундаментальне, суттєве, підручникове, фундаментальне, важливе, найважливіше, вагоміше, актуальне, популярне, «модне», специфічне тощо, наприклад: Terminologija | 2017 | 24 105 «Основні поняття подано з мінімальним використанням математичного апарату; найбільшу увагу приділено розкриттю фізичної суті розглянутих явищ і моделей, застосовуваних для їх пояснення»; «Суть парадоксу полягає в тому, що у світовій економічній науці це підручникове поняття, однак «пересічний» литовець про нього не чув»; «У Литві чинні численні закони та інші нормативно-правові акти, які не лише призначені для конкретної соціальної групи, а й часто належним чином сприймаються майже виключно членами цієї групи через різноманітні специфічні поняття, що вживаються в таких законах, а також тому, що лише група осіб, яка спеціально з ними ознайомилася, розуміє, чому закон узагалі змінюють або скасовують і який у цьому сенс» Поняття також характеризують за складністю (елементарне, безпроблемне, скромніше, «помпезне»; двоїсте, комплексне (пор. складене), багатовимірне; синтетичне), за положенням у просторі (статичне, динамічне), придатністю ([аналітично] неточне, [політично] неправильне), різними іншими ознаками (символічне, критичне тощо), наприклад: «Тому юристи замість нескінченно «помпезного» поняття «глобалізація» (іноді в тому самому значенні говорять навіть про «універсалізацію») набагато частіше вживають скромніші поняття й говорять про «інтернаціоналізацію» права»; «Одиницею спостереження, яка є безпосередньою одиницею кодування, обрано символічне поняття (значення), «фізичним» вираженням якого є слово (його лексична форма) або словосполучення (їхні лексичні форми)» 2.6. ЧАС + поняття. Поняття в литовській науковій мові характеризують за часом. Це видно зі сполучень терміна поняття з прикметниками нове, старе, античне, сучасне та складених словосполучень, наприклад: «Можливо, світ за останні п’ятдесят років так сильно змінився, що ми лише за звичкою й далі вживаємо старі поняття для опису дійсності, якій вони зовсім не відповідають»; «Інформаційний простір держави — це сучасне поняття, виникнення якого слід пов’язувати з процесами інформаційної революції та глобалізації»; «У сиву давнину закони були дуже жорстокими до дітей: допускалося вбивство новонароджених, залишення їх напризволяще, а життя дитини, за поняттями тогочасного суспільства, не мало жодної цінності» 2.7. МІСЦЕ + поняття. Конкретне (або конкретніше за простір поняття) місце в досліджуваному матеріалі визначається складними словосполученнями — через атрибут дієслівної характеристики терміна «поняття». Таке місце поняття — це конкретний текст або різновид тексту, наприклад: 106 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje «У Директиві вживане поняття «будівельний продукт» — це будь-який продукт, який виготовлено та призначено для постійного встановлення у спорудах»; «Поняття, які часто трапляються в періодиці довоєнної Литви, — дух народу, національний рух, громадянська активність, національна єдність тощо — свідчать про універсальне поширення світогляду, властивого молодому національному суспільству». Єдине знайдене в корпусі просте атрибутивне словосполучення, у якому можна побачити місце поняття, — інтелектуальне поняття, пор. ширший контекст: «З іншого боку, слова безпосередньо позначають речі не в їхньому абсолютному вигляді, а такими, якими ці речі вже осмислені інтелектом і мають інтелектуальні поняття, що їх репрезентують». Тут уже йдеться про первинне — абстрактне — місце поняття, а його поява в тексті — це вторинне, конкретне місце. 2.8. АВТОР + поняття. Поняття досить рідко характеризується за автором. Поряд із тенденціями вираження це може бути пов’язано й із тим, що автор поняття часто невідомий або не має значення в науковому дискурсі. Поняття характеризується за індивідуальним (частіше) та колективним автором, наприклад: «Скориставшись поняттям Р. Барта, можемо сказати, що голуб — це той punctum, який ранить героя П. Зюскінда, порушуючи створений ним проєкт спокійного життя»; «Поняття „особистість злочинця“, вживане науковцями країн Західної Європи та США, не набуло широкого поширення»; «Поняття експериментатора, тобто зміст апарату дослідницьких категорій, не обмежувало й не стримувало активності дитини». З останнього прикладу видно, що автор є не лише творцем поняття, а й його користувачем. Поняття характеризується за авторством не тільки у простих, а й у складних словосполученнях або ланцюжках словосполучень, наприклад: «Початком концептуалізації ролі Європи в міжнародній політиці за ціннісними критеріями вважають ужите 30 років тому Франсуа Дюшеном (1972) поняття громадянської сили»; «Риторичні дискурси про свободу творчості в публічному просторі доцільно обговорювати, використовуючи розроблене П’єром Бурдьє поняття поля (champ)». Із словосполучень у корпусі видно, що поняття може бути кимось створене, вжите, розвинуте, запропоноване, подане, інтерпретоване тощо. Terminologija | 2017 | 24 107 2.9. МОВА + поняття. Лише кілька атрибутів поняття характеризують його за мовою. І це природно, адже наукові поняття, будучи одиницями пізнання або знань, зазвичай не пов’язуються з конкретною мовою. Однак, як зазначено в міжнародному стандарті з термінології, прийнятому литовцями, «[п]опри це, на них впливає соціальне й культурне тло, яке часто зумовлює різне членування дійсності на поняття» (LST ISO 1087-1:2005). Не дивно, що знайдені приклади такого вживання походять із текстів із соціальних і гуманітарних наук: «У деяких випадках етнічність справді є відповідником поняття «національність» у литовській, російській та багатьох інших мовах Східної Європи»; «Однак із наукового погляду все ж вважається, що концепція образу походить від латинського поняття «imago», яке має два значення — «imitarī» (наслідувати) і «aemulor» (до чогось прагнути) (Rebel, 1998).» Виникає підозра, що в останньому прикладі термін поняття сплутано з терміном термін або слово. 2.10. ОБ’ЄКТ + поняття. Поняття також, хоча й рідко, характеризується за об’єктом, наприклад, ідеологічне, територіальне, просторове, спеціальної категорії, речей. Ширший контекст: «Досліджуючи міжвоєнну періодику, передусім звертали увагу на те, як у тогочасній пресі трактувалася історія Малої Прусської Литви, які територіальні поняття вживалися для її опису»; «Спроби обґрунтувати дослідження юридичного тексту виключно аналізом граматичних тверджень, з яких він складався, не були результативними, тому з XX ст. дослідники права вживають поняття правової норми — спеціальної категорії — для позначення найменшої самостійної складової частини права.» 2.11. Поняття (= ПОСЕСОР) + НАЛЕЖНА РІЧ. Поняття як посесор має (або не має) різні речі — внутрішні й зовнішні. Цими належними речами, згідно з досліджуваним матеріалом, є: ➢ елементи або частини самих понять: зміст, значення, сенс, нюанси, рамки, межі, частина, частково багатозначність (пор. *має багато значень) і неоднозначність, ➢ елементи вираження: назва, ім’я, знак, формулювання, визначення17 (дефініція), 17 Іноді в тому самому словосполученні виразніше простежуються відношення належності, іноді — об’єктні відношення; щоразу потрібно враховувати контекст. Однак чітка відмінність відчувається не завжди. 108 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje ➤ особи: автор, творець, прихильник (пор. сполуки моделі АВТОР + поняття), ➤ простір: місце, контекст, смислове поле, поле значень, тематична сфера, ➤ речі, пов’язані з ментальною діяльністю: коментарі, запитання, дослідницькі стратегії, трактування, ➤ речі, пов’язані з уживанням та історією: традиція вживання, генеза, історична пам’ять, ➤ різні інші речі: похідне, відповідник, відображення, аспект, призма, відношення, взаємозв’язок, перевага тощо. Кілька прикладів контексту: «Утім, концепція цих типів особистості, запропонована автором понять інтроверсії та екстраверсії Carl G. Jung (1936), робить однаково переконливою й гіпотезу про те, що з більшою материнською чутливістю пов’язані інтровертні риси»; «Таке визначення не дає чіткого формулювання поняття перелогу, на підставі якого можна було б фіксувати фактичні площі перелогів»; «Однак це слід розглядати в контексті інших понять, невіддільних від попереднього, тобто стійкості геосистем (Armand, 1983; Kyprijanova, 1983; Sviržev, 1983)»; «„Криміногенна особистість“ є похідним від поняття „особистість злочинця“ і відображає характеристику суб’єкта, здатного вчинити злочин, а також повторний злочин [6, с. 68]». 2.12. Поняття (= ОБ’ЄКТ) + ДІЯ / СТАН або ДІЯ / СТАН + до / від поняття. Поняття у глибинній структурі атрибутивних сполук є об’єктом дії або стану18. Розглядуваний термін уживається в атрибутивних сполуках із віддієслівними іменниками уживання (вживання), застосування; розуміння, концепція, інтерпретація, трактування; розкриття, аналіз, погляди (на); визначення, характеристика, (роз’яснення), тлумачення; включення, розмежування, плутанина, заміна, відокремлення (від), розширення, перебудова, ототожнення, концептуалізація; створення, формування; володіння тощо (про поняття як об’єкт див. розділ 3), наприклад: «Точніше, антропологія цією заміною понять відмовилася від етноцентристського погляду, оскільки вживання таких понять, як плем’я, свідчить про чітке відмежування від досліджуваних людей, тобто в найширшому розумінні це вказує на існування розмежування між модерним і так званим примітивним суспільством»; 18 Сполуки, основними компонентами яких є віддієслівні іменники, у литовському мовознавстві інтерпретують неоднаково (докладніше див. Pakerys 2006). Тут їх зараховано до атрибутивних сполук. Terminologija | 2017 | 24 109 «Оскільки регламентований обсяг статті в журналі не дає змоги подати повний аналіз дослідження, у цій праці обмежимося розглядом розуміння поняття сім’ї, різноманіття її форм, а також територіального розподілу кількості, розміру й складу сімей у 1989–2001 рр.»; «Неточне визначення поняття спричинило чимало плутанини як серед дослідників, так і серед учасників дискусії.»; «Другим, на нашу думку, не менш важливим є відмежування поняття етнічна група від понять раса і плем’я (tribe), які вживалися до Другої світової війни.» 2.13. Поняття (= СУБ’ЄКТ) + ДІЯ / СТАН. Поняття в глибинній структурі атрибутивних словосполучень також є суб’єктом дії або стану. Основними компонентами таких словосполучень є абстрактні іменники визначення, обсяг, місткість, широта; зародження, розвиток, зміна; тотожність, відмінності; різноманітність, заплутаність, складність тощо (про поняття як суб’єкт докладніше йдеться в розділі 4). Контекст розглядуваних словосполучень: «У такому разі потрібно з’ясувати визначення поняття „основні інтереси щодо змісту“.»; «Зародження поняття соціальної мережі припадає приблизно на 1930 рік і пов’язане з працями Морено, Левіна, Гайдера, коли почали досліджувати, символічно позначати й графічно зображати взаємозв’язки між людьми.»; «Причиною є складність і широта поняття якості, зумовлені великим різноманіттям об’єктів якості та численністю чинників якості й проблем, які вона спричиняє.» 2.14. Поняття (= СКЛАДОВА ЧАСТИНА) + УТВОРЕННЯ. Атрибутивні словосполучення цієї моделі, найчастіше вживані лише по одному разу, свідчать, що поняття утворюють конкретні утворення (покажчик, словничок, довідник — отже, поняття мають вираження) та абстрактні (систему, поєднання), наприклад: «Наприкінці подано список використаної літератури, модифіковані уривки з якої становлять цю книжечку; словничок понять і покажчик.»; «Пишучи цю книжку, я керувався рекомендованою IUPC та IUPAC системою понять і символів, для різноманітних обчислень використовував одиниці вимірювання SI, намагався вживати литовську термінологію, схвалену найновішими науковими словниками.» Атрибутивних словосполучень інших моделей небагато, тому тут їх не розглядаємо. Хіба що можна згадати, що поняття, як і терміни, є причиною дискусій. Термін поняття (лематизований) узагальнено зображено в атрибутивних словосполученнях на рис. 4. Стрілки на схемі вказують на головний компонент словосполучення. 110 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje Рис. 4. Термін понятт* в атрибутивних словосполученнях 3. ПОНЯТТЯ — ОБ’ЄКТ 3.1. Поняття, як і термін, є об’єктом уживання. Термін поняття у литовській науковій мові вживається з формами дієслів (далі) вживати, (не)вживати, вжити, (при)стосувати, використовувати(ся), скористатися, наприклад: «Для опису всіх цих процесів уже давно в багатьох місцях уживають поняття „гармонізація“ (англ. harmonization, approximation), а також нове поняття „сприяння сумісності“ (англ. compatibilization)»; «Поняття гнома застосовується до них у найзагальнішому значенні — маленького казкового чоловічка»; «Естетика, як і інші науки, за словами Р. Інгардена, може користуватися поняттями лише тоді, коли вже отримано їхні інтуїтивні даності». Згідно з корпусом, поняття вживаються частіше, ніж використовуються чи застосовуються (вжива* приблизно у 6 разів частіше за застос* і в 10 разів — за використ*). 3.2. У досліджуваному корпусі поняття є об’єктом мислення, пізнання або сприйняття. Крім того, у корпусі поняття експлуатується як об’єкт дослідження, що не властиво терміну термін. Це видно з об’єктних словосполучень із дієсловами обмірковувати, розуміти, не розуміти, бачити «осягати», вважати, трактувати, ототожнювати, розрізняти, не диференціювати, асоціювати, (по)в’язувати, інтерпретувати, концептуалізувати, заглиблюватися (в), а також розглядати, досліджувати, вивчати, аналізувати, розкривати, виводити. Кілька прикладів із ширшого контексту: Terminologija | 2017 | 24 111 «Я вважаю, що безпосереднє ознайомлення з ідеями згаданих різних шкіл (а також із різними підручниками з хімічної термодинаміки та фізичної хімії) дало мені змогу різнобічніше осмислити й краще зрозуміти основні поняття та принципи термодинаміки».; «Роботи такого характеру були подібні тим, що поняття польськості й литовськості трактували дуже широко й ліберально».; «Кооперація фермерів не має нічого спільного з „колективізацією“, хоча дехто ототожнює ці поняття».; «Тоді вона здебільшого зосереджувалася на проблемах ядерної безпеки, а поняття стримування найчастіше розглядали в контексті ядерного балансу СРСР–США». Поняття — це об’єкт, на який спираються, яким керуються, який використовують (словосполучення з дієсловами pasitelkti, remtis, vadovautis). 3.3. Поняття, як і термін, є об’єктом, який шукають і знаходять або отримують. Це видно з об’єктних словосполучень терміна sąvoka із формами дієслів aptikti, atrasti, (ne)rasti, pasirinkti, gauti, atgaivinti та ін., наприклад: «У написаних текстах навряд чи знайдемо саме поняття ідентичності, але за своєю тематикою дослідження насправді аналізують окремі аспекти цього явища».; «Ідея модернізації та її розвиток в аналізі еволюції міжособистісних стосунків відроджують поняття інтимності, протиставляючи його соціальній нормативності». Сполучуваність терміна sąvoka з дієсловами pasiūlyti, (ne)pateikti, supažindinti su, pristatyti та ін. свідчить, що поняття є об’єктом передачі. Поняття також є таким об’єктом, який потрапляє в певний простір — науку, галузь, теорію тощо (sąvoka уживається з дієсловами įvesti, įtraukti, priskirti, perimti, priimti). Поняття також можна не впустити в цей простір або вигнати з нього: nepriimti, vengti, atsisakyti, išguiti, šalinti, наприклад: «У Законі Литовської Республіки про запобігання корупції поняття корупції не визначено, однак у ньому перелічено корупційні злочини».; «Тоді було введено поняття рентгена як одиниці іонізувального випромінювання».; «Після ухвалення 1999 року Закону Литовської Республіки про державну службу [4] від поняття „чиновник“ відмовилися, однак редакцію частини 4 статті 8 Закону про колективні угоди й договори не було змінено». У цьому просторі поняття легітимується. Це видно з об’єктних словосполучень із формами дієслів pripažinti, įteisinti, įtvirtinti, optimizuoti, pagrįsti. 112 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje Кількість понять у просторі обмежена, але лише частково, пор. колокати терміна поняття обійтися, дати собі раду. Приклади ширшого контексту: «Публікації східних науковців у західних журналах часто не приймають не лише через невідомі „західникам“ методи аналізу, а й через відмінну термінологію: поняття гумусу широко вживається у східних країнах, тоді як на Заході більше визнають поняття органічного вуглецю ґрунту (ОВҐ) та органічної речовини ґрунту (ОРҐ).»; «По суті, аналогічне поняття економічної діяльності закріплено також у пункті 7 статті 2 Закону про податок на доходи населення, тобто поняття індивідуальної діяльності, яке, на думку авторів, є формою економічної діяльності фізичної особи, що використовується в Законі про податок на доходи населення.» Поняття також тією чи іншою мірою змінюються — у корпусі мови науки трапляються сполуки з дієсловами (роз)ширювати, розширити, розвинути, доповнити, скоригувати, (у)точнити. Із семантики сполук видно, що може змінюватися обсяг понять (екстенсія) або їхній зміст (інтенсія)19: «Далі покажемо, що з погляду діяльності, заснованої на знаннях, поняття діяльності підприємства розширюється новими вимірами й охоплює всі сфери діяльності.»; «Пізніше це поняття було уточнено: це можливість із висоти 160 см (висоти приладу) бачити сусідній стовп на відстані не менш як 56 см від його вершини (рис. 1).» Термін поняття вживається в об’єктних сполуках із дієсловами виокремити, відокремити, не відривати [від], протиставити, зіставити, порівняти, а також (з)групувати, систематизувати. Отже, встановлюються взаємозв’язки між поняттями, їх класифікують або в інший спосіб виокремлюють серед інших понять, наприклад: «Адаптацію в суспільстві, або соціальну адаптацію, залежно від її співвідношення з біологічною можна тлумачити двояко, виокремлюючи поняття пасивної та активної адаптації (рис. 2).»; «Прагнути відокремити й протиставити поняття литовця та Литви (тобто історичної Литви, ВКЛ), щоб сучасних литовців можна було представити як чужих „справжній“ Литві <...>. » Термін поняття утворює об’єктні сполуки з формами багатозначного дієслова замінити. Із ширшого контексту видно, що поняття замінюється терміном, іншим поняттям, якимось явищем. Те, що поняття замінюється терміном або якимось явищем, тобто чимось іншого плану, видається нелогічним — таке вживання терміна поняття є неточним, наприклад: 19 У логіці розрізняють поняття обсягу та змісту поняття (див. Bubelis et al. 2012: 99), у термінології — екстенсію та інтенсію поняття (див. Gaivenis 2002: 28; Kvašytė 2005; пор. Šalkauskis 1991: 25). Terminologija | 2017 | 24 113 «На його думку, індустріальне суспільство замінює колишній замкнений феодальний стан поняттям відкритого класу». В одному з джерел гуманітарного корпусу контекст свідчить, що поняття замінює слово. Таке вживання відображає як лінгвістичне, так і філософське розуміння поняття: «Отже, безпосередньо позначаючи речі, слова замінюють поняття цих речей як такі самі безпосередні знаки цих речей». 3.4. Поняття в литовській науковій мові розуміють як інструмент. Сполучення з формами таких дієслів, як визначати, характеризувати, (ви)ражати, називати, свідчать, що поняття (так само, як і термін) вважають засобом вираження, наприклад: «Форму структур музичного простору можна описати поняттями, уживаними в геометрії»; «Поняття деаграризації найчастіше виражається тенденцією до зменшення кількості зайнятих у сільському господарстві <...>»; «Тому цю позицію найправильніше було б назвати синтетичним поняттям „серйозно-комічного“». У всіх цих випадках термін поняття можна замінити терміном термін. Поняття також розуміють як інструмент тієї чи іншої інтелектуальної діяльності. Термін поняття, ужитий в орудному відмінку, сполучається з дієсловами визначати, оперувати, концептуалізувати, обґрунтовувати, позначати, репрезентувати, пізнавати тощо. Приклади з ширшого контексту: «У найновіших церковних документах (у „Довіднику з народного благочестя і літургії“ Конгрегації богослужіння і дисципліни таїнств Ватикану, а також у розділах цього документа, надрукованих у червні–серпні 2003 р. у „Церковних новинах“) поняттям практики побожності визначають приватні або публічні прояви християнського благочестя, які, хоча й не є частиною літургії, гармонійно узгоджуються з нею, тобто відповідають її духу, нормам і ритму»; «Хоча це звучить доволі туманно, фактично цим поняттям намагаються по-новому концептуалізувати проблему впливу ідей на міжнародну політику, сформульовану раніше в дослідженнях міжнародних відносин і досі досить широко розглядувану»; «Інакше кажучи, слова позначають сутності, які вже позначені й репрезентовані поняттями». Як інструмент поняття у досліджуваному корпусі вживається з досить різними дієсловами, проте об’єктних сполучень такого типу в ньому порівняно небагато. 114 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje 3.5. Як і термін, поняття є об’єктом мовленнєвої діяльності. Контекстуальні партнери терміна поняття свідчать про те, що метою мовленнєвої діяльності є розкриття змісту поняття (((роз)тлумачити, пояснити, (не)визначити, охарактеризувати, обговорити, описати) або його назва (назвати), наприклад: «Поняття документа іноді не роз’яснено навіть тоді, коли у кримінальних законах, наприклад, у Кримінальному кодексі Королівства Іспанія та Кримінальному кодексі Федеративної Республіки Німеччина, є спеціальні розділи, присвячені роз’ясненню основних понять, уживаних у кримінальних законах.»; «Тут поняття викрадення описано нерозривно з поняттям привласнення.»; «Прагнучи досягти цілей формування нормативної литовської мови інженерів, автори, називаючи поняття, віддавали перевагу литовській мові.» Поняття є об’єктом не лише мовленнєвої діяльності, а й — загалом — вираження. Це можна обґрунтувати сполучуваністю поняття з дієсловами ((не)сформулювати, не виразити, експлікувати, позначати формами20. «Дж. Блек також сформулював надзвичайно важливе поняття теплоємності й першим виміряв теплоємності деяких матеріалів, теплоту випаровування та плавлення.»; «З іншого боку, за їхнього посередництва слова позначають також поняття.» Нетипове для корпусу вживання об’єктного терміна поняття з дієсловом перекладати. Знайдено два приклади такого вживання: «Слід зазначити, що в офіційному перекладі цієї Директиви литовською мовою [4], під час перекладу з англійської мови поняття „cogeneration“ помилково використано поняття „termofikacija“ замість „kogeneracija“.»; «Після того як Йоганн Георг Зульцер і Генріх Крістоф Кох переклали ці поняття з латинської мови німецькою та пристосували їх до реалій мистецтва звуків — практики композиції й аналізу музики, отримали такий німецький відповідник: Anlage („плану“) – Ausführung („виконання“) – Ausarbeitung („доведення до завершеності“).» Таке вживання свідчить, що поняття сприймається як об’єкт перекладу, а це суперечить самій суті поняття як одиниці мислення чи пізнання, а не мови. Із ширшого контексту видно, що тут поняття ужито замість терміна термін або слово. 20 Bassey Edem Antia наголошує (виокремлює як один із критеріїв поняття), що поняття може існувати й без символів (як мовних, так і немовних), проте вони необхідні для комунікації (Antia 2000: 82). Terminologija | 2017 | 24 115 3.6. Поняття — результат. Термін поняття вживається в об’єктних словосполученнях із дієсловами створити, «відчеканити», винайти, хоча таке вживання поодиноке. Проте важливо, що поняття сприймається як витвір (виріб), наприклад: «Ми самі винайшли поняття „мети“: у дійсності мети немає...» У корпусі знайдено й інші випадки об’єктного вживання терміна поняття, однак тут розглядаються лише найтиповіші, найчастотніші та найактуальніші для цього дослідження. Поняття як об’єкт зображено на рис. 5. Рис. 5. Термін понятт* в об’єктних словосполученнях 4. ПОНЯТТЯ — СУБ’ЄКТ 4.1. Передусім, поняття як суб’єкт щось охоплює (словосполучення з дієсловом охопити, по одному разу з не охопити та не осягнути, див. рис. 2). У контексті ширшому, ніж словосполучення, окреслюється обсяг поняття (екстенсія). Таке окреслення допомагає забезпечити успішну наукову комунікацію. Кілька прикладів уживання: «Поняття сорбції охоплює багато різних процесів і механізмів утримування, унаслідок яких радіонукліди зчіплюються з поверхнею гірських порід або поверхнею інших матеріалів, наприклад глинистих мінералів, які можуть бути на поверхні тріщин»; «Поняття ближньої зони охоплює упаковку радіоактивних відходів, сховище разом з інженерними бар’єрами, що оточують контейнери з відходами, та сховища, розташовані за- 116 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje «… із елементами ущільнення, а також охоплює частину порід, що оточують могильник (порушена зона)»; «Крім того, друге поняття корупції не охоплює корупцію в приватному секторі». 4.2. Термін поняття уживається в суб’єктних словосполученнях із дієсловами (не мати, набувати та втрачати): поняття є носієм і отримувачем21. З ширшого контексту видно, що поняття має смисл, значення (пор. також є багатозначним), місце, аспект, традицію, елементи тощо, має або набуває смислу, не має місця чи смислу, втрачає популярність, наприклад: «Поняття „безпека Литви“ per se не має смислу без конкретних суб’єктів, із якими її творять або проти яких її спрямовано»; «Поняття „цілина“ має специфічні значення в різних галузях»; «Поняття інстинкту втратило популярність і з низки причин перестало застосовуватися щодо людини, за нечисленними винятками (наприклад, Gnepp, 1977) (див. Viliūnas, 2005)». Несподіваним виявилося те, що поняттю приписують конотацію, яку зазвичай вважають елементом мовної одиниці. Ширший контекст створює враження, що це наслідок манірності: «Крім того, це поняття має темпоральні конотації: це мить, момент». 4.3. Поняття змінює або просто займає певне положення у просторі — термін поняття уживається з формами неперехідних дієслів з’являтися, виникати, опинятися, вкраплюватися, вислизати, переплітатися, не зникати, утверджуватися, поширюватися, домінувати, накладатися тощо, наприклад: «Це поняття стало підґрунтям для появи поняття „криміногенна особистість“»; «У центрі його теорії опинилося запозичене в Lukács поняття Weltanschauung чи vision du monde („світогляд“)»; «Поняття „громадянська сила“ не зникло й із сучасних досліджень інтеграції ЄС». До речі, поняття не лише змінює положення, а й саме змінюється: «Поняття цифрового картографування швидко змінюється з розвитком технологій і розширенням сфери застосування цифрових картографічних даних». 4.4. Поняття виконує певні функції або випадкові дії. Це видно з групи суб’єктних словосполучень із перехідними дієсловами (вказувати, встановлювати (межі) (пор. не обмежувати, не стримувати), орієнтувати, ілюструвати, 21 Також виявлено об’єктні словосполучення з дієсловами (приписувати, надавати), у яких поняття є отримувачем. Terminologija | 2017 | 24 117 виражати, позначати, допомагати (пояснювати), опосередковувати, подавати (відомості); створювати (основу), спонукати (до виникнення), продукувати, спричиняти (труднощі), цікавити тощо, хоча з тим самим дієсловом у корпусі найчастіше траплялося лише по одному словосполученню, наприклад: «Поняття незнайомця позначає особу, яка перебуває поруч (у значенні фізичної відстані), але не належить до оточення чи групи інших осіб, які там перебувають»; «Поняття „навчитися“ в цьому разі означає не примусове навчання, а набуття навичок у безпосередньому творчому процесі, який триватиме і після завершення навчання та початку трудової кар’єри»; «Це поняття позначає важливість живих мікробних клітин, які є необхідною складовою ефективного пробіотика». Те, що термін поняття вжито з дієсловами виражати і характеризувати (пор. також наведені в розділі 1 визначення поняття в інформаційному словнику та підручнику з логіки Романа Плечкайтіса), знову підтверджує твердження, що поняття іноді сприймається як предмет вираження: «Це поняття виражає здатність Європи мирними засобами поширювати свої основні цінності за межами ЄС». 4.5. Поняття перебуває у різних станах, пов’язаних із взаємними відношеннями понять або відношенням поняття до інших елементів: відрізняється, пов’язане, збігається, асоціюється тощо, наприклад: «Відрізняються не емпіричні факти, а моделі їхнього розуміння, поняття й образи»; «Поняття процесуальної справедливості пов’язане не з результатами рішення, а з особливостями процесу ухвалення рішення»; «Поняття архітектури та структури інформаційної системи часто збігаються, однак архітектура більше зосереджує увагу на інформаційних і комунікаційних зв’язках між компонентами системи, на способі організації зв’язків (так званому архітектурному стилі)». Той самий корпус показує, що термін уживається у сполученнях із дієсловом стану підходить. У досліджуваному матеріалі зазвичай не йдеться про (не)відповідність поняття — знайдено лише одне словосполучення поняття не підходять, а ширший контекст цього словосполучення також свідчить про те, що поняттю приписуються властивості терміна: «Необхідно зазначити, що поняття „cogeneration technologies“ (в англійському тексті) та „termofikacinės technologijos“ (у литовському тексті), вжиті в назві Додатка I до Директиви, не підходять для позначення різного технологічного обладнання, згаданого в цьому додатку». 118 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje 4.6. Поняття є якимось — має (мало або може мати) якісну ознаку²². Це видно з таких моделей сполучень, як поняття + [є] / немає / стає / залишається ОЗНАКА. Ця ознака характеризує поняття за особливістю змісту (широке, чіткіше, порожнє, відносне, незавершене²³, подібне), часу (нове) або якоїсь іншої оцінної ознаки (актуальне, одне з основних, нечасте, популярне, вдале), наприклад: «Поняття вживання дуже широке; його розуміння та роль у процесі нормування з часом змінювалися в нашому мовознавстві.»; «Поняття соціального відчуження, можливо, чіткіше з погляду соціальних структур, де можна виокремити певні системи <...>.»; «Як стверджують Alderson та ін., поняття валідності є відносним і незавершеним: що більше різних видів валідності встановлено, то валідніший тест (Alderson 1995, 171).» 4.7. Конкретне (саме конкретне) поняття або поняття є чимось (Y): модель — X поняття + [є] / немає / стає Y. Це щось (Y) — просто елемент, частина, початок або подібна дуже абстрактна річ чи щось конкретніше — твір, поєднання, абстракція, метафора тощо. Утім однакові сполучення в текстовому корпусі трапляються лише по одному разу. Кілька прикладів: «Останні три поняття є витвором геополітичної уяви.»; «Таких тіл у природі насправді немає, це поняття є лише абстракцією.»; «Поняття другої групи — штучні утворення фундаментальних філософських категорій першої групи, ще не визнані загалом, але здатні мати значення або конкретне тлумачення у вузькій галузі науки.» 4.8. Суб’єктивних сполучень, якими позначалося б існування певного поняття або понять (пор. відповідні суб’єктивні сполучення терміна термінасуспільного поняття (Mitkevičienė 2016: 98)²⁴), майже немає: «Але й вибір одного з них породжує чимало проблем: немає однозначних понять, незрозуміле його місце серед інших психічних явищ тощо.» 22 У суб’єктивних і предикативних сполученнях ознака предмета пов’язується з предметом у момент мовленнєвого акту, тоді як в атрибутивних сполученнях вона не орієнтується на мовленнєвий акт (Bunevičiūtė 1998: 32). 23 Можна помітити об’єктивний відтінок. 24 Поняття може не мати терміна, але не навпаки. Природа поняття є екстралінгвістичною (Roche 2015: 129). Називання поняття — це перший крок до того, щоб поняття утвердилося як соціально корисна або придатна до використання одиниця (Sager 1990: 22). Terminologija | 2017 | 24 119 Поняття у досліджуваному текстовому корпусі також вживається як предикатив (модель: X + [є] / вважається поняттям) або обставина (місця (закріпити поруч із поняттями), способу (пояснити через поняття), причини (зрозуміло з понять) — майже завжди у прийменниковій або порівняльній конструкції). У цій статті таке вживання поняття докладніше не розглядається. Суб’єктне вживання терміна поняття зображено на рис. 6. Рис. 6. Термін понятт* у суб’єктних словосполученнях 5. К О Н’ Ю Н К Т И В Н Е В Ж И В А Н Н Я За допомогою програми Antconc 3.4.4w встановлено, що найчастішим контекстуальним партнером понятт* (між якими не вставлено інших слів) у досліджуваному текстовому корпусі є слово і (51 випадок уживання, з них 40 разів — після поняття)25. Хоча не в усіх випадках слово і виконує функцію сполучника, воно допомагає автоматично виявляти деякі випадки кон’юнктивного вживання терміна поняття. У цьому дослідженні розглянуто лише такі моделі: понятт* і, і понятт*, а також понятт* та, та понятт*. У досліджуваному текстовому корпусі термін поняття через сполучний зв’язок пов’язаний із такими словами чи словосполученнями, що утворюють нестрогі групи: 25 Звісно, імовірно, результати лематизованого конкордансу були б іншими. Додамо, що слово і також є найчастотнішим колокатом термін* у тому самому текстовому корпусі. 1 2 0 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje ➤ термін, символ, визначення, формулювання — назви одиниць вираження; ➤ метод, теорія, правило, принцип, проблема, модель, змінна, норма тощо — загальнонаукові терміни або інші іменники з дуже абстрактним значенням; ➤ уявлення26, образ, ідея, міф тощо — назви різних ментальних утворень; ➤ її виміри, ознаки тощо — назви частин або аспектів поняття. Кілька прикладів: «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, ухвалена на Генеральній конференції ЮНЕСКО 1972 року, вперше на міжнародному рівні узаконила поняття і терміни культурної та природної спадщини.»; «Проблемам і поняттям сімейної політики властива невизначеність.»; «Однозначно оцінити результати зміни пострадянського політичного режиму України, вживаючи поняття та уявлення, характерні для парадигми „транзитології“, тобто як успішну чи неуспішну демократизацію, навряд чи можливо.»27 6. К О Н Т Е К С Т Н А С И Н О Н І М І Я Найочевиднішим контекстуальним синонімом терміна поняття у досліджуваному матеріалі є термін. Це особливо добре видно, коли ці терміни трапляються в одному або сусідніх реченнях, наприклад: «Хоча поняття «контекст» трактують по-різному, найчастіше в психології основу розуміння цього терміна становить чітке розмежування стимулу й середовища (Davies, 1988; Lochart, 1988; Thomson, 1988).»; «А термін етнічність залишає можливість (і навіть зобов’язує) інтерпретувати саме явище з урахуванням його нюансів. Тому, на думку авторки, у аналітичних дослідженнях поняття етнічності має певні переваги.»; «У вступі авторка пояснює основні терміни, вживані в праці, наприклад, поняття дискурсу, яке означає аналіз розмовної мови або сукупність тем чи висловлювань, пов’язаних тим самим змістом і таких, що формують інтертекстуальну «розмову» комунікативної спільноти.»; «Термін «термодинаміка» запропонував і першим почав уживати В. Томсон — лорд Кельвін (W. Thomson – Lord Kelvin), замість поняття механічної теорії теплоти, яке до того вживав Р. Клаузіус (R. Clausius).» 26 Nespecialiojoje vartosenoje žodis samprata laikomas sąvokos sinonimu (žr. SinŽ 2002). 27 Форми слів, пов’язані сурядним зв’язком, одні мовознавці вважають сурядними сполуками, а інші — ні (докладніше див. Holvoet et al. 2003: 177; Bielinskienė 2010: 16–19). Terminologija | 2017 | 24 1 2 1 Хоча причиною такої синонімії, імовірно, є естетичні міркування (уникнення монотонності й повторів), автори текстів не зважають на те, що вимога уникати монотонності в тексті не поширюється на терміни (див. Župerka 1983: 39). Уживання терміна термін замість терміна поняття можна пояснити метонімією (метонімією знака — знак замість позначуваного предмета — або метонімією предмета — конкретна назва замість абстрактної28). Але як пояснити протилежне явище — коли поняття опиняється на місці терміна? Це, якщо не зважати на естетичну причину, найточніше було б обґрунтувати такими екстралінгвістичними чинниками, як плутання або нерозрізнення термінів, брак точності, недбалість у висловлюванні (до речі, тими самими причинами можна пояснити й уживання терміна замість поняття). Наведені далі приклади чітко підтверджують думку, що термін поняття вживається не в термінологічному значенні — у контексті йому приписують ознаки терміна термін (або слово), наприклад: «Розглядаються деякі поняття традиційної термінології спадщини.»; «Знайти середину між термінами, що безупинним потоком поширюються з англомовної друкованої літератури, і поняттями, які пропонують литовські мовознавці, — нелегке завдання.»; «Загалом потреба у спеціалізації, спеціалісті (ці поняття тут ужито у значенні загальновживаної мови, а не в значенні, визначеному кодексами й законами) є постійним супутником сучасного життя.»; «З лексичного погляду утворення цього поняття менше пов’язане з характером землекористування; наприклад, у Словнику сучасної литовської мови (Dabartinės..., 1972) слово dirvonas визначено так: «dirvonas — занедбана, необроблювана, поросла бур’янами земля».» Синонімію традиційно вважають категорією мовознавства, явищем мовних одиниць. За даними досліджуваного текстового корпусу, синонімія властива поняттям, пор.: «У довоєнній литовській пресі поняття «національність», «національний дух», «характер народу» вживаються як синоніми.» Тут поняттю знову приписується властивість терміна. З іншого боку, таке вживання можна було б обґрунтувати розумінням синонімії в логіці — «відношення рівнозначності між двома або більше виразами» (Plečkaitis 2009: 278), однак тоді поняття слід було б вважати виразами. 28 Apie šias metonimijų grupes plačiau žr. Koženiauskienė 1999: 223–224. Juozas Pikčilingis (1975: 255–258) skyrė „tai, kas apibrėžčiau, vietoj to, kas ne taip apibrėžta“ ir „simbolis vietoj simbolizuojamojo“. 122 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje Отже, хоча терміни в науковому дискурсі слід уживати точно, недбалість у висловленні та манірність спотворюють уживання терміна й, можливо, навіть можуть призвести до детермінологізації. ВИСНОВКИ 1. Загальнонауковий термін поняття, традиційно визнаний терміном логіки та філософії, уживається в текстах гуманітарних, соціальних, природничих, біомедичних і технологічних наук, його включають до термінологічних словників різних галузей. 2. Термін поняття у литовській науковій мові має атрибути й сам є атрибутом; його також уживають як об’єкт, суб’єкт, а зрідка — як предикатив або обставину. 3. Як атрибут термін поняття характеризується за назвою, простором, дією, особливістю змісту, іншою оцінною властивістю, часом, місцем, автором, мовою, об’єктом тощо. Термін поняття як атрибут є вторинною назвою, а також посесором і складовою частиною, а на глибинному рівні — об’єктом або суб’єктом дії чи стану тощо. 4. З об’єктних сполук видно, що поняття є об’єктом використання, мислення, пізнання й сприйняття, а також дослідження, мовленнєвої діяльності та вираження. Його шукають, знаходять, отримують, дають, запроваджують або усувають, легітимізують, змінюють чи роблять із ним щось інше. Крім того, поняття є результатом, а також інструментом — не лише інтелектуальної діяльності, а й, за даними дослідженого корпусу текстів, вираження. Так поняттю приписуються ознаки терміна. 5. Як суб’єкт поняття щось охоплює, має або отримує, змінює(ться) чи займає позицію в просторі, виконує функції або випадкові дії, зазнає різних станів, є якимось чи кимось, а зрідка — просто існує. 6. Із кон’юнктивного вживання терміна поняття видно, що корелятами цього терміна є назви одиниць вираження (зокрема термін термін), загальнонаукові терміни та інші іменники абстрактного значення, назви ментальних утворень, позначення частин або аспектів поняття. 7. Терміни поняття і термін у науковій мові вживаються не лише кон’юнктивно, а й як контекстуальні синоніми. Уживання терміна термін замість поняття можна пояснити метонімією. Контекстуальна синонімія термінів виправдана лише тоді, коли це не шкодить точності й чіткості. 8. Неточності у вживанні термінів у текстах спотворюють результати досліджень, тому лише на підставі вживання термінів у текстах не можна робити висновки про справжні значення цих термінів і поняття, які ними позначаються. Terminologija | 2017 | 24 123 ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО CorALit – Корпус текстів литовської наукової мови (Corpus Academicum Lithuanicum) – http://coralit.lt (переглянуто 2017-07-10). ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА Antia B. E. 2000: Terminology and Language Planning: An alternative framework of practice and discourse, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Bielinskienė A. 2010: Sujungiamojo ryšio semantika, pragmatika ir vartosenos ypatumai. Daktaro disertacija, Kaunas. Prieiga per internetą: https://vb.vdu.lt/object/elaba:1735947/1735947.pdf. Bubelis R. et al. 2012: Bubelis R., Jakimenko V., Valatka V. Logika 2. Silogistika, klasių logika, daugiareikšmė, modalinė, normų logika, nededukciniai samprotavimai, Vilnius: Mykolo Romerio universitetas. Bunevičiūtė L. 1998: Attributinių junginių samprata, aprašymo galimybės ir kai kurie požymiai. – Kalbotyra 47(1), 29–41. CREPh 2000: Concise Routledge Encyclopedia of Philosophy, London: Routledge, 159–160. DLKG – Граматика сучасної литовської мови, Вільнюс: Інститут науки та енциклопедичного видавництва, 2006. DŽ₆ – Словник сучасної литовської мови. Шосте (третє електронне) виправлене й доповнене видання. Головний редактор Ст. Кейнис, Вільнюс: Інститут литовської мови (електронне видання), 2006. EPh 2006: Encyclopedia of Philosophy 2, Detroit: Thomson Gale, 414–420. Faber Benítez P. 2009: The cognitive shift in terminology and specialized translation. – MonTI: monografías de Traducción e Interpretación 1, 107–134. Prieiga per internetą: http://www.redalyc.org/pdf/2651/265119728010.pdf. FŽ 1975: Filosofijos žodynas, Vilnius: Mintis. FŽ 2002: Halder A. Filosofijos žodynas, Vilnius: Alma littera. Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Gudavičius A. 2012: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res humanitariae 10, 108–119. Holvoet A. et al. 2003: Holvoet A., Judžentis A. Sujungiamojo ryšio aprašymo pagrindai. – Lietuvių kalbos gramatikos darbai 1. Sintaksinių ryšių tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 173–198. ISO 704: 2009 Термінологічна робота — принципи та методи. ISO 1087-1:2000 Термінологічна робота — словник. – Частина 1. Теорія та застосування. Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kageura K. 2002: The Dynamics of Terminology: A descriptive theory of term formation and terminological growth, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Kageura K. 2015: Terminology and lexicography. – Handbook of Terminology 1, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 45–59. Keinys St. 2013: Dėl mokslo terminų vienareikšmiškumo supratimo. – Terminologija 20, 47–55. Koženiauskienė R. 1999: Retorika. Iškalbos stilistika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Kvašytė R. 2005: Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Labutis V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. LKIIS – Інформаційна система ресурсів литовської мови. – http://www.lkiis.lki.lt. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt. Банк термінів Литовської Республіки. – http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.search (переглянуто 2017-07-22). LSDterm – Термінологічна база Департаменту стандартизації Литви. – http://www.lsd.lt/index.php?-452282422 (переглянуто 2017-07-17). Marcinkevičienė R. 2010: Lietuvių kalbos kolokacijos, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Mitkevičienė A. 2016: Terminas kontekste (žodžių junginio lygmuo). – Terminologija 23, 73–104. Pakerys J. 2006: Veiksmo pavadinimo konstrukcija lietuvių kalbos gramatikoje. – Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4. Daiktavardinio junginio tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 125–145. Pikčilingis J. 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas. Plečkaitis R. 2009: Logikos pagrindai, Vilnius: Tyto alba. raštija.lt – Інформаційна система інтегрованих ресурсів литовської мови та писемності. – www.raštija.lt (переглянуто 2017-07-22). 1 2 4 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje Roche 2015: Ontological definition. – Handbook of Terminology 1, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamin Publishing Company, 128–152. Sager J. C. 1990: A Practical Course in Terminology Processing, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. Santos C. et al. 2015: Santos C., Costa R. Domain specificity. – Handbook of Terminology 1, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 153–179. Simonnaes I. 2007: Vague legal concepts: A contradictio in adjecto? – Indeterminacy in Terminology and LSP: Studies in honour of Heribert Picht, ed. B. E. Antia, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 119–134. Sinž 2002: Lyberis A. Sinonimų žodynas, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Šalkauskis S. 1991: Raštai 2. Filosofijos ir pedagogikos terminija. Parengė A. Sverdiolas, Vilnius: Mintis. Tatarinovas V. 2006: Татаринов В. А. Общее терминоведение. Энциклопедический словарь, Москва: Московский лицей. Usonienė A. et al. 2008: Usonienė A., Grigaliūnienė J., Rivitytė B., Būtenas L., Jasionytė E. Lietuvių mokslo kalbos tekstynas. – Baltistica 43(1), 101–114. Utka A. 2009: Dažninis rašytinės lietuvių kalbos žodynas: 1 milijono žodžių morfologiškai anotuoto tekstyno pagrindu, Kaunas: VDU leidykla. VLE – Загальна литовська енциклопедія 21, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2012. Župerka K. 1983: Lietuvių kalbos stilistika, Vilnius: Mokslas. ПОНЯТТЯ В АКАДЕМІЧНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ У статті розглядається вживання фундаментального терміна термінології sąvoka «поняття» в академічній литовській мові. Мета дослідження — встановити семантичні (контекстуальні) партнери цього терміна та його тематичне поле, а також окреслити поняття «поняття» відповідно до вживання терміна, який його позначає. Це корпусне дослідження, джерелом якого є Литовський корпус наукової мови CorALit (Корпус академічної литовської мови CorALit) (у відкритому доступі за адресою http://coralit.lt). Основним методом дослідження є семантичний аналіз словосполучень із sąvoka. Також проаналізовано сполучуваність і контекстуальну синонімію терміна sąvoka, які відображають парадигматичні відношення цього терміна. Лему sąvoka у корпусі академічної литовської мови CorALit виявлено 779 разів. Вона трапляється в текстах усіх п’яти галузей — гуманітарних, суспільних, природничих, біомедичних і технічних наук. У цьому корпусі термін sąvoka у півтора раза частотніший за термін термінології terminas «термін». В академічній литовській мові термін sąvoka має атрибути й сам є атрибутом; його також уживають як об’єкт або суб’єкт і лише іноді — як предикативний чи обставинний компонент. Атрибути характеризують термін sąvoka за назвою, простором, дією, ознакою змісту, іншою оцінною ознакою, часом, місцем, автором, мовою, об’єктом тощо. Як атрибутивний термін sąvoka є вторинною назвою, а також позначає належність або складник і, на глибшому рівні, — об’єкт чи суб’єкт дії або стану тощо. Як можна судити з об’єктних словосполучень, поняття є об’єктом використання, мислення, пізнання й сприйняття, а також дослідження, мовної діяльності та вираження. Його шукають, знаходять, отримують, надають, запроваджують або усувають, узаконюють, змінюють чи виконують щодо нього інші дії. Крім того, поняття є і результатом, і інструментом — не лише інтелектуальної діяльності, а й, згідно з даними дослідженого корпусу, інструментом вираження. Отже, поняттю приписуються ознаки терміна. Terminologija | 2017 | 24 125 Як суб’єкт, поняття містить, має або отримує щось, змінює щось або зазнає змін, перебуває у просторі, виконує функцію чи випадкові дії, перебуває в різних станах, має певну якість або є чимось, і лише зрідка — просто існує. Із сполучуваності sąvoka видно, що його корелятами є одиниці вираження (зокрема термін terminas), загальнонаукові терміни та інші абстрактні іменники, назви мисленнєвих утворень, а також частин або аспектів поняття. В академічній литовській мові терміни sąvoka і terminas уживаються не лише у сполученні, а й як контекстуальні синоніми. Вживання terminas замість sąvoka можна розглядати як метонімію. Контекстуальна синонімія термінів виправдана лише за умови, що вона не впливає на точність і ясність. Неточне вживання термінів у текстах спотворює результати досліджень; тому висновки про справжні значення термінів і понять, названих за допомогою цих термінів, не можна робити лише на підставі вживання термінів у текстах. Отримано 2017-10-16 Asta Mitkevičienė Інститут литовської мови вул. П. Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected] 126 Asta Mitkevičienė | Sąvoka lietuvių mokslo kalboje