Neologijos terminija ir „Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno“ praktika

doi.org/10.35321/term27-04 Термінологія неології та практика Бази даних нових слів литовської мови RITA MILIŪNAITĖ Інститут литовської мови АНОТАЦІЯ У зв’язку з активізацією досліджень нових слів у Литві для їх опису потрібні нові терміни, які досі не вживалися в литовському мовознавстві або використовувалися лише окремими авторами, не були внесені до словників, проте поширені в зарубіжній літературі. У статті розглянуто, як у провідних працях з литовського мовознавства визначається поняття нового слова та які його основні семантичні компоненти. Розкрито зміст мовознавчих термінів нове слово, неологізм, протологізм, оказіоналізм, ефемеризм, палеологізм, а також кількох інших термінів, пов’язаних із неологією. Використано зарубіжні лексикографічні джерела з цієї галузі та дослідження неології, а також досвід ведення онлайн Бази даних нових слів литовської мови. КЛЮЧОВІ СЛОВА: нове слово, неологізм, неологія, термінологія мовознавства, база даних нових слів АНОТАЦІЯ У міру активізації досліджень неологізмів у Литві для їх опису виникає потреба в нових термінах, які досі не вживалися в литовському мовознавстві або використовувалися лише окремими авторами й ще не включені до словників, проте поширені в зарубіжних дослідженнях. У статті досліджується, як у провідних працях литовського мовознавства визначається поняття неологізму (лит. naujažodis) та які його основні семантичні компоненти. Розкривається зміст мовознавчих термінів нове слово, неологізм, протологізм, оказіоналізм, ефемеризм, палеологізм та кількох інших термінів, пов’язаних із неологією. Стаття спирається на зарубіжні лексикографічні джерела цієї галузі й дослідження неології, а також на досвід ведення Бази даних литовських неологізмів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: неологізм, неологія, термінологія мовознавства, база даних неологізмів Terminologija | 2020 | 27 81 ВСТУП Дослідження сучасної лексики свідчать, що словниковий склад різних мов протягом останніх десятиліть розширюється як ніколи раніше. Це інтенсивне явище часто називають неологічним бумом (англ. neological boom; див. Заботкина 1989; Girčienė 2005: 78; Putilina 2013; Behera, Mishra 2013: 25; Кольцова 2017: 604–613; Martseva et al. 2018: 266). Його спричиняють поява нових ідей і цінностей, стрімкий розвиток науки та інформаційних технологій, а також активізація різнобічної суспільної діяльності, розвиток соціальних мереж та інших видів електронної комунікації. Електронне середовище, у якому функціонують інтернет-медіа, дискусійні форуми й соціальні мережі, водночас стало віртуальним простором для швидкого творення мовних новацій та їхнього стрімкого поширення. Помітні й якісні зміни лексики: активізувалися та стали звичними деякі способи оновлення лексики, які раніше були маргінальними (Lehrer 2006: 590). Нові лексичні явища досліджують і описують неологія та неографія, нові терміни досліджує неонімія. Для цієї праці потрібна термінологія неології, однак і в литовських, і в зарубіжних працях вона значно варіює та поки що не становить чіткої системи. У литовському мовознавстві сам термін неологія ще не дуже поширений і трапляється хіба що в підручниках для вищих навчальних закладів (див. Jakaitienė 2005: 251), а також у небагатьох окремих дослідженнях нових слів (пор. Mikelionienė 2000: 65; Aleksaitė, Murmulaitytė 2018: 238–239). У зарубіжному мовознавстві неологію найчастіше розуміють двояко: 1) як сукупність процесів внутрішнього й зовнішнього оновлення лексики словами та їхніми значеннями; 2) як галузь лексикології, що досліджує ці процеси, тобто все, що пов’язане з неологізмами (пор. Drutą 2013: 749). Існувало й ширше розуміння неології (передусім у французькому мовознавстві), що охоплювало сукупність новацій різних рівнів, які виникають у мові певного періоду (зокрема у фонетиці, морфології, синтаксисі тощо), однак згодом його обмежили лексичним рівнем. Ще один напрям розширення поняття неології — різноманітна діяльність, пов’язана з лексичними новаціями та їх функціонуванням у суспільстві (практичне творення нових слів, збирання мовних новацій за допомогою мовних технологій, їх реєстрація, запровадження у вжиток тощо; докладніше див. Drutą 2013: 750 та зазначену там літературу). Інший термін, пов’язаний із неологією, який варто коротко охарактеризувати, — неонімія. Його вживають, говорячи про оновлення термінології. Водночас наголошують на відмінності неонімії від новацій у загальній лексиці. Нові терміни найчастіше виникають завдяки свідомим зусиллям фахівців конкретної галузі… 82 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika gomis dėl būtinybės įvardyti naują daiktą ar reiškinį ir atsižvelgiant į esamų terminų sistematiką (Drutų 2013: 753–754; Humbley 2018: 437–452). Plg. Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nuolat aprobuojamus įvairių sričių terminų sąrašus, pavyzdžiui, lietuviškus grybų pavadinimus: veltnuotė, voilnuotė, šeriuotė; šakotgrybis, žaliagrybis, kristalgrybis, ryškiagrybis ir kt.1. Tokie leksikos vienetai esti stabilesni už bendrosios leksikos naujažodžius, kurių dalis atsiranda spontaniškai kaip individualios kūrybos rezultatas ir gali funkcionuoti įvairiais raiškos variantais, įskaitant ir stilistiškai konotuotus. Plg. skolinio influenceris, -ė 2 vartosenoje fiksuotus atitikmenis: įtakdarys, -ė, įtakininkas, -ė, įtakotojas, -a, įtakiukas, -ė, įtakotukas, -ė, įtakonėsis, -ė; nuomonės formuotojas, -a, nuomonės lyderis, -ė. Неологія тісно пов’язана з неографією (інакше — неолографією, див. Jakaitienė 2005: 251), або лексикографією неології — дослідженням, систематизацією та описом змін у словнику (див. Fjeld, Nygaard 2012: 221). Це також поки що рідковживані терміни в литовських дослідженнях неології, оскільки словників литовської мови, спеціально присвячених новим словам, не видано. Пор.: початком неографії в Європі вважають виданий 1801 р. словник неологізмів французької мови (див. Jakaitienė 2005: 251); початок неографії англійської мови припадає на 5-те десятиліття XX ст. (див. Barnhart R., Barnhart C. 1990: 1162–1163; Заботкина 1989); перший словник неологізмів російської мови видано 1971 р. (див. Ефремов 2014: 14); норвезької — 1982 р. (див. Fjeld, Nygaard 2012: 231). На початку XXI ст. почали створювати цифрові бази даних і словники лексичних новацій, для яких дані автоматично добирають із корпусів або різноманітних інтернет-джерел. Гілкою неології певною мірою можна вважати дослідження процесу творення нових слів. У працях із литовського мовознавства цей процес і галузь досліджень іноді називають словом новотворення3. Якби його вживали частіше, воно, найімовірніше, стало б терміном. 1 Žr.: Rekomendacija „Dėl grybų (inoperkulinių diskomicetų) lietuviškų pavadinimų.“ – Valstybinės lietuvių kalbos komisijos 2020 m. gegužės 7 d. protokolinis nutarimas Nr. PN-8. Prieiga internete: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/7aac9992937511eaa51db668f0092944?positionInSearchResults=0&searchModelUUID=d26e15e8-65ed-4e77-92ec-5e1aeb2010e2 2 Інфлюенсер, -ка «особа, що діє у сфері маркетингу й завдяки своїй популярності впливає на вибір покупців; відома особа, лідер думок, яку часто використовують для поширення чиїхось ідей, особливо в соціальних мережах і засобах масової інформації» (ND). 3 Це нове слово почали вживати приблизно 2004 року. На конференції імені Йонаса Яблонскіса, яку за пропозицією термінолога Йонаса Клімавічюса назвали «Новотворення литовської мови», воно час від часу трапляється в працях, що описують дослідження новотворів (пор. статтю Дайви Мурмулайтіте «Новотворення складних іменників литовської мови та норми літературної мови». – Baltu filoloģija 28(2), 2019, 107–122). Terminologija | 2020 | 27 83 З 2011 року в Інституті литовської мови почали послідовно накопичувати (щоправда, вручну) й одразу публікувати в інтернеті Базу даних нових слів литовської мови, що відображає нову лексику XXI століття (далі — ND; докладніше про нові слова, які в ній накопичуються, порядок їх подання та можливості пошуку в базі даних див. Miliūnaitė 2015: 161–184; Miliūnaitė 2018: 1–21). Станом на кінець 2020 року в ND лексикографічно описано й наведено з прикладами вживання понад 6 тисяч заголовних слів. Із накопиченням даних про нові слова литовської мови та їх уживання активізуються й дослідження цієї лексики. Пишуться також студентські дослідницькі роботи, про нові слова дедалі більше говорять у закладах загальної середньої освіти та в засобах масової інформації. Прагнучи краще пізнати процес неологізації, заглиблюючись у способи появи нових слів, критерії їх добору й можливості класифікації, семантичні зміни та особливості словотворення, водночас стикаємося з браком і невизначеністю термінології неології. Визнано, що ще не усталена термінологічна база відносно молодої галузі мовознавства є однією з проблем самої неології (пор. Мельник, Штехман 2015). Проблематику термінології неології розглянуто й у цій статті. Тут стає в пригоді досвід використання термінології неології в інших мовах, де дослідження нових слів розвиненіші. Мета статті — з погляду сьогодення розглянути поняття нової лексичної одиниці та обговорити його основні характеристики, для виявлення яких часто вживають не лише основний термін неології нове слово (неологізм), а й інші часткові терміни. Водночас ставиться за мету визначити нові потреби цієї термінології в практичній роботі з опрацювання нових слів литовської мови. Це має спонукати до оновлення литовської термінології неології та полегшити порозуміння під час розгляду проблем неографії. У статті поставлено такі завдання: 1) розглянути, як нові слова визначаються в обраних литовських і зарубіжних лексикографічних джерелах; 2) на основі литовської та зарубіжної мовознавчої літератури й емпіричних даних про нові слова визначити основні ознаки, що формують поняття нового слова; 3) розкрити зміст термінів неології нове слово, неологізм, протологізм, прологізм, оказіоналізм, ефемеризм, палеологізм та деяких інших, показати їхню різноманітність і проблеми вживання з огляду на практичні потреби опрацювання нових слів литовської мови. 84 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika Хоча найменування різних типів нових слів тісно пов’язане також із проблемою їх структурної класифікації (за способами появи чи творення), у статті ця проблема докладніше не розглядається, оскільки для опису мовних явищ тут використано традиційну термінологію (пор.: запозичення, кальки, скорочення тощо). У статті застосовано аналітичний, порівняльний та описовий методи. Основним джерелом даних про нові слова є згадана ND, яку укладає авторка статті та яку вона разом з Agne Aleksaite постійно поповнює й оновлює. Стаття може стати в пригоді не лише дослідникам нової лексики й тенденцій словотворення, які користуються цією базою даних, а й дослідникам термінології різних галузей та термінографам, адже термінологія кожної мови чи галузі, що постійно оновлюється, належить до царини неології. Стаття складається з чотирьох частин, у яких розглядаються терміни, вживані для позначення нових слів за різними властивими їм ознаками. 1. ПОНЯТТЯ НЕОЛОГІЗМУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Найзагальнішим терміном для позначення нових лексичних одиниць у литовській мові є новотвір, а його міжнародним відповідником, абсолютним синонімом (дублетом), — неологізм. Щоправда, новотвори вважають частиною ще вищої системної категорії — лексичних інновацій, намагаючись відрізнити справжні новотвори, які з часом закріплюються в лексичній системі мови, від поодиноких лексичних одиниць, створених у мовленні для конкретної ситуації й таких, що згодом зникають, а також від інших випадкових лексичних новацій (див. Dzhabrailova, Rybakova 2019: 20). Таке вужче розуміння новотвору є доречним за діахронічного розгляду процесу неологізації, коли вже відомий увесь шлях новотвору — від його появи до внесення в словники. Синхронічно часто неможливо передбачити подальшу долю нової лексичної одиниці, тому в статті послуговуємося ширшим розумінням новотвору, не виключаючи й поодиноких, ситуативних нових слів. До речі, за автоматичного відбору новотворів із великих масивів даних, згаданого у вступі до статті, у первинних результатах відбору, ще не переглянутих дослідниками, лексичні одиниці в зарубіжній і литовській неології зазвичай називають кандидатами в новотвори. Слово неологізм потрапило до литовської мови через мови-посередниці з французької мови кінця XVIII століття, де зафіксовано слово néologisme, своєю Terminologija | 2020 | 27 85 чергою, похідне від грецької мови: neos «новий», logos «слово» (див. MW; OLD). Отже, етимологічно неологізм, або новотвір, можна визначити як будь-яке «нове слово, що з’явилося в мові». Труднощі спричиняє передусім не форма терміна новотвір (неологізм), а його зміст. У зарубіжних мовознавчих працях, присвячених неології, загальновизнано, що саме поняття новотвору з часом змінювалося — від нового слова, що називає нову реалію, до складного нового соціопсихолінгвістичного явища, — і досі залишається нечітким, неточним і неоднаково зрозумілим (пор. Fjeld, Nygaard 2012: 222; Drutė 2013: 751). Тому не дивно, що в багатьох джерелах новотвір визначають подібно (не надто відходячи від первісного етимологічного значення), але зміст поняття, яке ним позначають, тлумачать по-різному, а іноді трапляються й позиції, що суперечать одна одній. Розгляньмо, як у головних литовських лексикографічних джерелах (див. таблицю 1) та в кількох інших мовознавчих працях характеризують неологізми (новотвори). Таблиця 1. Визначення термінів неологізм і новотвір у литовських лексикографічних джерелах (їх подано за абеткою відповідно до скорочень) ŠALTINIAI NEOLOGIZMO APIBRĖŽTYS NAUJAŽODŽIO APIBRĖŽTYS DLKŽ7i (2015) neologizmas (2) lingv. naujažodis naujažodis (1) lingv. naujas žodis (naujadaras ar skolinys), neologizmas KTŽ (1990) neologizmas, naujažodis (неоло-изм, неологизм) Naujas kalbos žodis, atsiradęs morfologinės žodžių darybos būdu (ansamblietis, mėnuleigis, priešoperacinis, -ė, puolūš, -i), darant santrumpas (autokelias, pram-prekyba, telelaida), skolinantis leksemas iš kitų kalbų (kosmonautas, lauvsanas, mazeris, telereportažas) ir pan. <…>4. naujažodis žr. neologizmas. 4 Šią apibrėžtį KTŽ toliau išplėsta išsamesniu paaiškinimu, kaip atsiranda neologizmų, kaip jie funkcionuoja vartosenoje ir kt. 86 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika ŠALTINIAI NEOLOGIZMO APIBRĖŽTYS NAUJ AŽODŽIO APIBRĖŽTYS LKE (2008) neologizmas, naujažodis, – kiekvienas naujai atsiradęs žodis. Dažniausiai tai arba ↗naujadaras (pvz., ātmušas ‘atrama sulaikyti vagონams gale kelio’, dūrinys ‘sudurtinis žodis’ <...>, arba naujas ↗skolinys (pvz., bიონika ‘mokslas apie organizmų veiklos principų taikymą mechanikoje’ <...>.5 [Atskiro straipsnio nėra, naujažodis pateikiamas tik neologizmo straipsnyje kaip sinonimas. – Aut. past.] LKŽ6 neologizmas sm. (2) DŽ lingv. naujai atsiradęs, bet neįsigalėjęs kalboje žodis, naujadaras.7 naujažodis sm. (1) K.Būg, NdŽ; EncV309 žr. naujadaras 1. naujadaras sm. (1) 1. Jn lingv. naujai sudarytas, bet neįsigalėjęs kalboje žodis, neologizmas ŠŽe (2015) neologizmas 2 → naujadaras naujažodis 1 → naujadaras naujadaras 1 (naujai sudarytas žodis) – neologizmas, naujažodis knyg. TŽŽ (2013) neologizmas [↗ neo + gr. logos – žodis] 1. naujadaras, kalboje atsiradęs naujas žodis arba žodžių junginys 2. psich. psichikos ligonio sudarytas beprasmiskas naujažodis 3. 3–5 m. vaikų sukurtas naujažodis jiems dar nežinomiems reiškiniams apibūdinti. [Naujažodis vartojamas kaip neologizmo sinonimas 2-a ir 3-ia reikšme. – Aut. past.] 5 Prie šios apibrėžties pateikiamas platesnis paaiškinimas: „Palyginti atsitiktiniai tėra dar kaip kitaip naujai atsiradę žodžiai – arba dėl ryškios semantinės raidos (tada susidaro semantiniai homonimai <...>), arba dėl žodžių kūrybos (tai onomatopėjiniai, garsų mėgdžiojamieji žodžiai; prie jų būtų galima skirti ir dirbtinai sukurtuosius jungiant atskirus kalbos garsus, arba dėl ↗kontaminacijos. Kitiems [neologizmas] gali būti ir naujas pastovus žodžių junginys, frazeologizmas. Kartais [neologizmo] terminas vartojamas dar plačiau – juo vadinama kiekviena kalbos naujovė, ir tada jis tampa termino ↗inovacija (kalbos, lingvistinė) sinonimu.“ (LKE 2008: 369). 6 Knyginiame šio šaltinio leidime neologizmo ir naujažodžio straipsniai pateikti 8-ame tome (1970). 7 Beje, LKŽe (skaitmeninio formato) neologizmo straipsnyje žodis „naujadaras“ atskirtas ne kabliataškiu, o kableliu (greičiausiai dėl teksto skenavimo paklaidos). Tačiau apibrėžtyse tokiais atvejais kablelį ir kabliataškį galima interpretuoti skirtingai: kableliu paprastai atskiriami artimi sinonimai, kabliataškiu – labiau semantiškai nutolę (galintys turėti skirtingų atspalvių) prasminiai apibrėžties dėmenys. Terminologija | 2020 | 27 87 Aiškinantis naujažodžio sampratą, pravartu žvilgterti ir į kelis dažnai cituojamų autoritetingų autorių darbus. Vinco Urbučio monografijoje Žodžių darybos teorija teigiama, kad „[k]iekvienas naujai pasirodęs žodis gali būti vadinamas naujažodžiu, arba neologizmu. Tačiau ne kiekvienas naujažodis kartu yra naujadaras“. Toliau glaustai apibūdinami pagrindiniai naujažodžių atsiradimo būdai – skolinimas, semantinė raida bei naujų žodžių (naujadarų) sudarymas iš jau esamų kitų žodžių (Urbutis 2009: 36). Evalda Jakaitienė studijų knygoje Leksikografija (Jakaitienė 2005: 250–251) naujažodžius apibrėžia taip: Naujažodžiai, arba neologizmai, yra žodžiai, atskiros jų reikšmės ar žodžių junginiai, atsirandantys dėl visuomeninių santykių kitimo, mokslo, technikos, kultūros pažangos ir visuomenės suvokiami kaip nauji, neįprasti, dar neprigiję ir nepaplitę. Tie iš jų, kurie pasirodo esą reikalingi ir geriausiai atitinką kalbos dėsnius, išplinta, patenka į aktyviąją vartoseną ir paliauja būti neologizmais.8 Pirmiausia minėtuose lietuviškuose šaltiniuose į akis krinta nevienodas terminų naujažodis – neologizmas – naujadaras santykis. Daugeliu atvejų naujažodis ir neologizmas pateikiami kaip absoliutieji sinonimai (dubletai), iš kurių pirmenybę linkstama teikti lietuviškajam naujažodžiui, o naujadarų žymima sąvoka laikoma esančia žemesnio lygmens, t. y. įeina į platesnės apimties naujažodžio sąvoką. Tik dviejuose ankstesniuose šaltiniuose – LKŽ ir jo pagrindu sudarytame SŽe (1-as knyginio varianto leidimas 1981 m.), kiek galima spręsti iš straipsnių pateikimo, naujažodis (neologizmas) ir naujadaras laikomi lygiavertės apimties sąvokomis. O tai jau neatitinka tikrovės. Ką rodo minėtų šaltinių duomenys apie naujažodžio sampratą? Apibrėžiant naujažodį, iškeliami tokie svarbiausi šios sąvokos aspektai: 1) naujažodžio, kaip kalbos reiškinio, naujumas, neįprastumas kalbinei bendruomenei; 2) naujažodžio, kaip leksikos vieneto, forma; 3) naujažodžių funkcionavimo ypatumai (atsiradimo priežastys, būdai, funkciniai požymiai). Trumpajai naujažodžio apibrėžčiai sudaryti dažniausiai naudojami trys semantiniai dėmenys: kas? (tam tikras leksikos vienetas) + koks? (naujas) + 8 Toliau šiame šaltinyje pateikiama naujažodžių klasifikacija pagal inovacijų tipus, kilmę, darybą, funkcijas ir vartoseną. 88 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika kaip atsiradęs? (skolinimo, vertybos, darybos arba semantinės raidos būdu). Enciklopedinėse apibrėžtyse šios ypatybės aiškinamos išsamiau. Užsienio leksikografijos šaltiniuose ir neologijai skirtoje literatūroje nauja-žodžio (neologizmo) samprata iš esmės nesiskiria nuo lietuviškųjų šaltinių (žr. 2-ą lentelę). 2 lentelė. Termino neologizmas apibrėžtys skaitmeniniuose užsienio leksikografijos šaltiniuose ŠALTINIAI NEOLOGIZMO APIBRĖŽTYS CED neologism 1. a newly coined word, or a phrase or familiar word used in a new sense 2. the practice of using or introducing neologisms (Collins English Dictionary) neologism A neologism is a new word or expression in a language, or a new meaning for an existing word or expression. Synonyms: new word, buzz word [informal], coinage, new phrase (COBUILD Advanced English Dictionary) MD neologism a new word or expression, or an existing word used with a new meaning MW neologism 1. a new word, usage, or expression // technological neologisms 2. psychology: a new word that is coined especially by a person affected with schizophrenia and is meaningless except to the coiner, and is typically a combination of two existing words or a shortening or distortion of an existing word OLD neologism a new word or expression, or a new meaning of a word VPSV neologisms sk. jaunvārds jaunvārds, neologiżms Žodis, paprastai padarytas pavadinti iki tol nežinomai ar svetimos kilmės žodžiu žymimai sąvokai, aktualiai konkrečiu kalbos vartojimo laikotarpiu.9 9 Ačiū Daivai Murmulaitytei už apibrėžties vertimą iš latvių kalbos. Šio žodyno straipsnyje toliau pateikiama skirtingiems laikotarpiams būdingų naujažodžių pavyzdžių, parodoma jų dinamika ir kalbos vartojimo sritys, kuriose naujų žodžių atsiranda dažniausiai. Terminologija | 2020 | 27 89 ŠALTINIAI NEOLOGIZMO APIBRĖŽTYS НCИC НЕОЛОГИ’ЗМ [нео… + гр. logos слово] – вновь появившиеся в языке слово или оборот речи, а также новое значение старого слова, обозначающие новые либо уже существующие понятия, предмет, явления (напр.: разрядка, черный ящик, луноход, зимник, фломастер и др.). СЛТ НЕОЛОГИЗМ (новое слово) англ. neologism, фр. néologisme, нем. Neologismus, Neubildung, исп. neologismo. 1. Слово или оборот, созданные (возникшие) для обозначения нового (прежде неизвестного) предмета или для выражения нового понятия, Русск. лавсан. 2. Новое слово или выражение, не получившее прав гражданства в общенародном языке и потому воспринимающееся как принадлежащее к особому, нередко сниженному стилю речи, Русск. зеленокудрые, акростишействовать, кисляйство, молоткастый.10 ТС НЕОЛОГИ’ЗМ, -а, м. В языкознании: новое слово или выражение, а также новое значение старого слова. Taigi užsienio leksikografijos šaltiniuose neologizmo apibrėžtyse iškeliami tie patys naujažodžių apibūdinimo aspektai: naujumas, formos ir funkcijų bei vartojimo ypatumai. Skiriasi tik detalės (ne visada į naujažodžio sąvoką įtraukiamas naujadaro ar naujos žodžio reikšmės dėmuo ir pan.). Daugiau įvairovės esama kalbotyros literatūroje. Pavyzdžiui, kai kuriuose prancūzų neologijos tyrimuose naujažodis laikomas daugiareikšmiu žodžiu ir apibrėžiamas kaip turintis tris reikšmes (žr. Drutą 2013: 751 ir ten nurodytus prancūzų leksikografijos veikalus): 1) naujas žodis, paskolintas iš kitos kalbos; 2) žodis, kuris jau egzistuoja kalboje, įgavęs naują reikšmę; 3) sukurtas naujas žodis, kuris suprantamas tik jo kūrėjui (atsiradęs paprastai kaip šizofrenijos padarinys). Beje, psichologijoje vartojamą naujažodžio reikšmę, kaip matyti 1-oje lentelėje, nurodo ir lietuviškasis TŽŽ: „psichikos ligonio sudarytas beprasmiškas naujažodis“, taip pat prie naujažodžių šiame šaltinyje priskiriami ir pavieniai vaikų naujadarai. Pastarosios naujažodžio reikšmės yra pakraštinės ir tokie nauji žodžiai paprastai paliekami už neologijos tyrimo ribų. Toliau straipsnyje svarbiausi naujažodžio sąvokos aspektai aptariami išsamiau. Kartu išaiškėja papildomų naujažodžio sąvokos ypatybių, pagal 10 Toliau šiame šaltinyje apibūdinamos įvairios naujažodžių rūšys (pvz.: stilistiniai naujažodžiai, potencialieji žodžiai ir kt.), pateikiama pavyzdžių. 90 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika kurias naujažodžius galima skirstyti į smulkesnes rūšis ir jas įvardyti skirtingais terminais. 2. ПРОБЛЕМА НОВИЗНИ НЕОЛОГІЗМУ Основна ознака неологізму, закодована в першому компоненті складного терміна naujažo-dis, — новизна, тобто поява слова (або іншої лексичної одиниці), якого раніше в мові не було. Однак сама по собі ця властивість є досить невизначеною: нове — поняття відносне, адже це явище, що змінюється з часом (Fjeld, Nygaard 2012: 223) і потребує конкретизації: 1) що є точкою відліку новизни? 2) скільки триває новизна і коли вона завершується? У навчальному посібнику Leksikologija Е. Якайтене також зазначає, що новизну можна розуміти надто суб’єктивно, тому «неологізмами вважаються ті лексичні одиниці (слова, їхні значення), які існують у певний історичний час і яких не було в попередній період розвитку мови» (Jakaitienė 2010: 203, 205–206). Отже, для визначення неологізмів важливим є встановлений дослідниками конкретний довший або коротший період уживання мови. На це вказано й у Kalbotyros terminų žodyne (далі — KTŽ): Поняття неологізму обмежене в часі та щодо вживання. У мові не існує неологізмів узагалі; йдеться про неологізми певної епохи, століття, десятиліття, літературної мови¹¹, певного функціонального різновиду або окремого мовця, наприклад, неологізми литовської писемності XVI століття, неологізми литовської мови періоду «Aušra», неологізми Й. Яблонскіса тощо. В Lietuvių kalbos žodyne (далі — LKŽe) електронний пошуковий інструмент знаходить 3037 заголовних слів із позначкою «neol.», тобто «неологізм». Значна їх частина — це терміни різних галузей, зафіксовані наприкінці XIX ст. у литовській пресі та на початку XX ст. у писемних джерелах і створені з міркувань очищення литовської мови; вони так і залишилися неологізмами лише того періоду, оскільки не набули широкого поширення, — їх витіснили інші варіанти. Кілька прикладів: eismėmोकslis (neol.) sm. (1) NdŽ¹² fiz. kinematika. ėmyba (neol.) sf. sugebėjimas įsidėmėti: Davyba ir ėmyba sudaro periferinių (išviršinių) psichinių funkcijų sritį EncVl197. Vaikų psichinė ėmyba yra intensingesnė už senių ėmybą Enc. 11 Нині усталений термін bendrinė kalba. 12 Скорочення — як у джерелі. Terminologija | 2020 | 27 91 gamtažinė (неол.) жін. р. A1884,199 природознавство. гарародис (неол.) чол. р. L677 манометр. калботирис, -ė (неол.) особа. дослідник мови, мовознавець, лінгвіст: Майже всі мовознавці визнають, що були випадки подвійного походження a K.Būg. Про... було б (поряд із būtumei) мовознавці й досі нічого не з’ясували LTII162. кібіркштігаса (неол.) жін. р. (1) VĮ, NdŽ техн. іскрогасник. квепліге (неол.) жін. р. (1); rš мед. бронхіт. Намагаючись визначити компонент «новизни» в понятті неологізму, у мовознавчій літературі зазвичай спираються на два критерії — соціопсихологічний і лексикографічний. По-перше, йдеться про «відчуття новизни», яке виникає у мовців, коли вони стикаються з досі нечуваним словом, адже неологізмам властива відносна незвичність (дивність) (Barnhart R., Barnhart C. 1990: 1159) — аж доки не зітреться конотація новизни й слово не стане реальною нормою мови. Цей критерій доволі суб’єктивний, якщо брати окремих мовців та їхній різний мовний досвід13. Новизну слова має усвідомлювати більшість мовців певного періоду, чий мовний досвід формує колективну мовну свідомість (пор. Fjeld, Nygaard 2012: 223), однак надійних способів встановити таке усвідомлення немає (окремі опитування мовців не можуть охопити весь процес неологізації). Варто додати, що іноді терміни, які вживаються у вузькій сфері, потрапивши до повсякденного контексту, здаються звичайним мовцям новими й незнайомими, хоча у спеціальній мові можуть існувати давно. Подібне трапляється й з архаїзмами: іноді люди можуть сприймати їх як неологізми (наприклад, відвідувачі ND надіслали слово nepuotis «син; дочка»). З часом неологізм або проходить процес соціалізації та лексикалізації й втрачає новизну, або залишається нерозповсюдженим і стає лише фактом уживання, а якщо його ніде не зафіксовано — взагалі зникає. По-друге, для ідентифікації неологізмів часто застосовують лексикографічний критерій. Більшість лексикографів погоджується, що слово чи фраза є новими, якщо їх немає в основних словниках мови (Barnhart R., Barnhart C. 1990: 1160). Щойно слово перестає бути актом індивідуального вживання й починає повторюватися у мовленні, проходить довший або коротший процес закріплення в суспільстві- 13 Це залежить також від такого соціолінгвістичного чинника, як вік мовців. Наприклад, якщо слово, скажімо, mėsainis, з’явилося, коли людина вже мала значний мовний досвід, вона може довго сприймати його як нове; якщо ж дитина чує те саме слово змалку, вона не вважатиме його неологізмом, хоча обидва мовці певний час живуть у тому самому синхронному відрізку мови. 92 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika певний період (який зазвичай залежить від частотності вживання слова та його поширеності) і потрапляє до загальних словників, воно вже не вважається новотвіром (Drutą 2013: 752). Оскільки сама новизна є досить невизначеним поняттям, а також через різні проблеми лексикографії, точно встановити сукупність новотворів певного періоду, навіть маючи докладні корпуси текстів, повністю неможливо. Крім того, слід мати на увазі, що новотвори, будучи найрухливішим шаром мови, можуть пройти кілька етапів існування, проте особливості функціонування кожного з них залежать від потреб суспільства: Доля неологізмів, як і інших слів мови, буває різною: одні швидко поширюються в мові й невдовзі втрачають у свідомості мовців відчуття новизни, інші тривалий час залишаються на становищі лексичних варіантів, а треті не входять до мови й назавжди залишаються словами лише певного тексту чи автора. (KTŽ) Відповісти на запитання, як довго триває новизна слова і коли вона закінчується, непросто. У мовознавчій літературі щодо цього питання немає єдиної думки. Далі розглянуто кілька складніших випадків. Під час накопичення даних ND незвичність є першим кроком в ідентифікації новотвору: якщо мовна одиниця привертає увагу мовознавців із мовним досвідом або відвідувачів ND (тих, хто пропонує новотвори) як досі нечувана, є ймовірність, що це новотвір, і тоді застосовуються інші критерії перевірки та відбору. На цьому етапі, коли новотвір є лише ймовірним, дослідники новотворів литовської мови іноді (жартома, у робочому контексті) називають його словом без термінологічного статусу naujaradas14. Лексикографічний критерій найчастіше пов’язують із уживанням мови в певний визначений період, яке найкраще можуть відображати словники, а в цифрову епоху — також величезні електронні сховища мовних даних, наприклад корпуси текстів. Отже, вручну або автоматично перевіряють, чи зафіксовано слово (значення слова) в основних словниках мови. Під час створення ND потрібно було визначити період, новотвори якого охоплюються, а також пов’язані з ним базові лексикографічні джерела. За орієнтовну відправну точку обрано початок XXI ст. і видані приблизно в той час кілька основних словників литовської мови: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (у 2006 р. опубліковано 6-те (3-тє електронне) видання, яке фактично ґрунтується на 4-му паперовому виданні 2000 р.); електронний Lietuvių kalbos žodynas (ілюстративні приклади в його найпізніших томах датуються 2001 р.); 14 Див. ND: naujaradas «щойно знайдене (невідоме раніше) слово». Terminologija | 2020 | 27 93 Tarptautinių žodžių žodynas (Alma littera, 2001) (plačiau žr. Milūnaitė 2015: 168–171). Kaupiant ND duomenis paaiškėjo, kad esama naujažodžių, kurie vartosenoje fiksuoti XX a. pab., tačiau į minėtus žodynus dar nepateko. Tai nėra keista, nes dėl naujažodžio atsiradimo laiko neografijoje dažniausiai esama nežinios – ar žodis negalėjo būti kur nors fiksuotas anksčiau, nei pavyko jį aptikti. Taigi kai kuriais atvejais į ND dedami ir XX a. pab. naujažodžiai, nes buvo netikslinga juos išleisti iš akių kaip iki tol leksikografiškai iš viso neaprašytus. Daugėjant skaitmeninių kalbos duomenų ir tobulėjant kalbos technologijoms, naujažodžių atsiradimo laiką ilgainiui bus galima nustatyti vis tiksliau (plg. Ефремов 2014: 16). За майже десятиліття існування ND лексикографічний контекст литовської мови змінився (з’явилося більше тексту BŽ у відкритому доступі, 2012 року вийшло 7-ме видання DLKŽ, наприкінці якого вміщено близько 200 неологізмів, 2015 року — його інтернет-версія; 2013 року — нове видання TŽŽ), тому важливо було зберегти принципи відбору неологізмів для ND і гнучко пристосуватися до нових умов. Однак, як зазначають у працях із зарубіжної неології та як свідчить практика ND, під час фіксування неологізмів лексикографічний критерій не завжди є надійним. Його надійність найбільше залежить від стану лексикографії конкретної мови (періоду мовного вжитку, охопленого словниками, та їхньої повноти). Крім того, у додиджиталову епоху обсяг словників значно обмежувався паперовим форматом, який змушував заощаджувати місце, тож подавали не всі регулярні похідні (Dzhabrailova, Rybakova 2019: 20). Відсутність слова або певного його значення у словниках може бути йлакуною15 (Fjeld, Nygaard 2012: 223) — через рідкісність самого слова або надто специфічне значення, уживане у вузькій сфері, а іноді — й через недогляд лексикографів. З огляду на ці лексикографічні чинники невеликій частині неологізмів ND, щодо яких виникають сумніви або бракує інформації, присвоюють додаткові ознаки, за якими ці дані можна відфільтрувати. Такі слова в традиційній неології становлять частину несправжніх неологізмів. Мабуть, найпоширеніший випадок несправжніх неологізмів — слово не є новим, оскільки є дані, що воно засвідчене у вжитку до початку XXI ст., але його не було внесено до базових словників. Це може з’ясуватися цілком випадково або лише 15Пор. лакуну (лат. lacuna «заглиблення; прогалина») 1. лінгв. прогалина в тексті, пропуск, відсутнє місце (TŽŽ). Литовською лексикографічну лакуну називають по-різному — словниковий розрив, діра, прогалина. 94 Rita Milūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika після додаткового дослідження різних джерел уживання, тому неологізм не обов’язково отримує ознаку «ненове (не зафіксоване)» від самого початку його внесення до ND. У неології такі слова, які підозрюють у неологічності, але згодом з’ясовується, що вони існують давно (особливо якщо вживаються рідко), іноді називають палеологізмами (Behera, Mishra 2013: 27). Коли з’ясовується, що слово, внесене до ND, є палеологізмом, його не поспішають вилучати, щоб відобразити живий процес неологізації та показати прогалини лексикографії певного періоду. Наприклад, таким виявилося слово marsaegis «апарат для пересування поверхнею Марса й дослідження цієї планети». Ці апарати з’явилися у світі ще у 70-х роках XX ст., однак у базових литовських словниках цього слова досі немає, тоді як дані про його вживання в литовській пресі (наприклад, у журналі Mokslas ir technika) можна знайти щонайпізніше від 1995 року (див. DLKT). Після оцифрування картотеки доповнень до Lietuvių kalbos žodynas виявляється й більше таких випадків: слово не внесене до базових словників, хоча його зафіксовано в картотеці (іноді неодноразово). Наприклад, у базових словниках немає слова daiktadėžė. У ND для нього наведено три значення, одне з яких — «невелике відділення в кабіні чи салоні автомобіля, зазвичай спереду, перед пасажирським сидінням, для зберігання різних дрібних речей» — було відоме вже в другій половині XX ст. (зафіксоване 1967 року в журналі Mokslas ir technika) (див. рис. 1). Рис. 1. Картка слова daiktadėžė Lietuvių kalbos žodynas у картотеці доповнень (https://ekalba.lt) Terminologija | 2020 | 27 95 До подібної лексикографічної прогалини потрапили й слова, щодо вживання яких є значно давніші дані, ніж від початку XXI ст.: geoglifas «давній малюнок, що зберігся на затверділій поверхні землі», pareidolija «психологічне явище, за якого природним явищам, випадковим зображенням, звукам чи предметам надають вигляду або звучання якогось знайомого явища», namotyra «наука, що досліджує історію житла (особливо сільського)», gaiviklis «засіб, що освіжає повітря, надає йому свіжості й свіжого запаху» тощо. До несправжніх неологізмів можуть бути зараховані й слова, що в ND мають позначку «відроджене». Оскільки статус неологізму пов’язаний із функціонуванням слова протягом певного визначеного періоду, буває, що слово, вживане значно раніше, надовго переходить до пасивного вжитку. Користувачі забувають його як неактуальне (наприклад, після зникнення певного явища життя), але за сприятливих обставин воно знову оживає або запозичується наново, іноді набуваючи й нових відтінків, і тоді сприймається як нове. Цим відроджені слова відрізняються від палеологізмів, уживання яких не переривалося. Чи можна вважати відроджені слова неологізмами? У зарубіжному мовознавстві на це запитання зазвичай відповідають ствердно (див. Barnhart R., Barnhart C. 1990: 1160; Fjeld, Nygaard 2012: 223), зазначаючи, що синхронно таке слово цілком підходить до неологізмів у словнику, який описує теперішній (сучасний) стан мови, особливо якщо певний час його не вносили до основних словників. Показовий приклад — слово mokslintojas, -a, відоме в міжвоєнній Литві у значенні «популяризатор науки»: його вжив Juozas Šalkauskis у 1936 році, однак у словниках його не зафіксовано; останніми роками журналістка цілеспрямовано відродила його, шукаючи однослівний термін на позначення популяризатора науки (комунікатора науки) (докладніше див. ND). Звісно, іноді важко встановити, чи слово справді відродилося, чи його заново утворили за типовою словотвірною моделлю та пристосували до нових потреб, часом дещо модифікувавши значення. Наприклад, нещодавно почали вживати дієслово amžėti як синонім дієслова senėti (senti), евфемістично уникаючи прямих асоціацій зі старістю та похилим віком; утворений від нього медичний термін amžėjimas (пор. англ. ageing) звучить ново для сучасних мовців. Однак у картотеці доповнень до Lietuvių kalbos žodynas є дві словникові картки з прикладами, записаними з живого мовлення: įamžėti «постаріти» та близьке за значенням suamžėti «у старості стати бездітним» (див. рис. 2). 96 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika Рис. 2. Картки слів įamžėti і suamžėti у картотеці доповнень до Словника литовської мови (https://ekalba.lt) У неології немає одностайності щодо важливого питання: з якого моменту слово можна вважати неологізмом — уже відтоді, коли його створено й ужито, чи лише тоді, коли воно починає поширюватися у вжитку? Е. Якайтене зазначає, що неологізми належать до тих лексичних одиниць, які є «„щойно виниклими й іще не широко вживаними“, а „[с]лова, що увійшли до активного вжитку, вже не вважаються неологізмами“ (Jakaitienė 2010: 203, 205–206). Отже, відповідно до цього погляду слово вважається неологізмом від моменту виникнення й зберігає статус нового, доки ще не закріпилося у вжитку. Згідно з іншим поглядом, щойно створене слово ще не вважається неологізмом, доки його не починають уживати незалежно від автора, інакше кажучи — доки суспільство не виявляє потреби вживати й поширювати це слово. Для таких слів, Terminologija | 2020 | 27 97 які ще не набули справжнього статусу неологізму й не поширилися ширше, а вжиті лише їхніми авторами, використовують спеціальний термін протологізм16. Його на початку першого десятиліття XXI ст. створив британський професор російського походження Михайло Епштейн (див. MD: protologism). Чіткіше розмежовуючи протологізм і неологізм, слід сказати, що протологізм — це лише можливий неологізм («гіпотетична проєкція»), тобто слово, створене автором у сподіванні, що його вживатимуть у реальній життєвій ситуації. Будучи порівняно новим словом, протологізм як термін у литовському мовознавстві й сам досі залишається неологізмом — майже не має традиції вживання, проте в останні роки, у зв’язку з активізацією досліджень неологізмів, його вже починають уживати частіше (пор. Aleksaitė 2018: 5–6). Ще рідкісніший термін, яким у зарубіжних працях з неології в поодиноких випадках називають новостворені слова, що вже пройшли протологічну фазу, але ще не закріпилися як неологізми, — прелогізм (див. Anesa 2018: 41). У працях з литовського мовознавства його виявити не вдалося. Читачі ND часто користуються можливістю запропонувати внести до бази даних знайдений ними в якихось джерелах неологізм. Серед пропозицій трапляються й слова, вигадані самими читачами, які ніде більше не засвідчені й записані не як факт уживання, а лише як згадана «гіпотетична проєкція». Такі слова залишаються тільки у списку пропозицій (він також оприлюднюється), але не потрапляють до числа неологізмів ND. Наприклад, išmafonas «смартфон»; brauknys «нижнє підкреслення (зазвичай використовується замість пробілу в програмуванні)»; keleivožis «автобус»; lindžius «спливаюча реклама» та ін. Їм надають статус «не засвідчені у вжитку», не виключаючи можливості, що колись вони поширяться. У неології зазвичай не зараховують до неологізмів слова, створені дітьми. Хоча читачі ND — батьки іноді пропонують внести до нього слова своїх дітей (наприклад: glanis «друг, приятель»; sausryčiai «сухі сніданки» та ін.), це цілком окреме явище й галузь досліджень, що межує з психологією розвитку та педагогікою. 3. ФОРМА НЕОЛОГІЗМУ ЯК ЛЕКСИЧНОЇ ОДИНИЦІ Поряд із питанням про те, як розуміти новизну неологізму, постає й інше, не менш важливе: які мовні одиниці в неології вважаються неологізмами? Як видно з визначень неологізму, наведених у таблицях 1 і 2, api 16 Протологізм — від грец. prōtos «перший, первинний» + logos «слово». 98 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika рис, у різних джерелах до неологізмів найчастіше зараховують не лише окремі слова (лексеми), як це мало б бути відповідно до етимологічного значення неологізму, а й складніші лексичні одиниці: сталі словосполучення (як складені терміни, так і фразеологізми), рідше — абревіатури. Отже, вужче чи ширше розуміння неологізму є питанням домовленості й залежить від цілей дослідників. За формою неологізму зазвичай розрізняють три різновиди неологізмів: 1) слово (наприклад: aerogelis, tenesinas, sąžvelnis, irklentė); 2) словосполучення, або неофразема (див. Fjeld, Nygaard 2012: 225–226) (наприклад: соціальний демпінг, фізична культура); 3) абревіатура (наприклад: CEO, STEM, Wi-Fi, BDAR). За типами лексичних інновацій розрізняють нові слова (лексеми) і нові значення слів (семеми) (Jakaitienė 2005: 250). До ND включаються не лише нові лексичні одиниці (twiteris, asmenukė), а й нові значення вже наявних лексичних одиниць (наприклад, у бізнесі єдиноріг — «інноваційна компанія-стартап, яка завдяки швидкому зростанню та залученим інвестиціям перетворюється на компанію вартістю понад 1 млрд доларів США»; фенікс — «недобросовісна компанія, яка навмисно оголошує себе банкрутом, щоб уникнути фінансових зобов’язань, і «відроджується» під новою назвою»). Naujų reikšmių įgiję žodžiai kartais vadinami naujosiomis sememomis (Jakaitienė 2005: 251), semantiniais naujadarais (Jakaitienė 2010: 211), neosemantizmais (Fjeld, Nygaard 2012: 224–226) arba neosemais (Drūtė 2013: 756). 4. ФУНКЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ Нововиниклі слова, як і вся лексика, функціонують як нейтральні мовні одиниці (це властиво й спеціальній лексиці — новій термінології, тобто неонімам, англ. neonym, інакше — неотермінам17, англ. neoterm) або набувають додаткових функційних і стилістичних особливостей. Для позначення деяких функційно та стилістично маркованих неологізмів вживаються окремі терміни (див. Aleksaitė 2018: 5), проте вони не усталені ні в зарубіжних, ні в литовських мовознавчих працях. Крім того, важливо, на якій логічній основі їх розрізняють і на яке — вужче чи ширше — розуміння неологізму спираються. 17 Цих чи подібних неологізмів у литовському мовознавстві виявити не вдалося; пор. латиське jauntermins за англ. neoterm (див. VPSV). Terminologija | 2020 | 27 99 Як різновиди неологізмів (зазвичай — новотворів) або близькі до них поняття найчастіше називають стилістичні новотвори, оказіоналізми, авторські новотвори, індивідуальні новотвори, ситуативні новотвори, ефермеризми і потенціалізми. Однак взаємозв’язки між ними описано досить заплутано, оскільки той самий термін може вживатися для позначення різних типів неологізмів або той самий неологізм за різними ознаками може називатися кількома термінами. У статті KTŽ новотвір (відповідники якого в інших мовах подано у ширшому значенні, ніж те, яке нині є звичним, тобто рос. неологизм, англ. neologism18) окремо характеризується стилістичний новотвір (і його синоніми індивідуальний новотвір, авторський новотвір) як «нове слово, утворене окремим автором у певному творі, яке зазвичай не вживається деінде». Отже, стилістичні неологізми створюються й уживаються з експресивною метою (до речі, у сучасному вжитку литовської мови цю функцію дедалі частіше виконують і нові запозичення з англійської мови, коли їх вставляють у текст як цитати не через брак литовських відповідників, а нібито для більшої виразності). У цьому словнику до стилістичних новотворів не зараховуються, а описуються окремо й оказіоналізми, хоча значною мірою їх також можна вважати стилістичними новотворами. Оказіоналізмами (або оказійними новотворами) називають «переважно незвичні за способом творення, одноразові утворення, створені з метою художньої типізації, стилізації або просто розваги; їхню появу зумовлює прагнення до незвичності, дивовижності» (Jakaitienė 2005: 250–251), «це слова лише певного контексту, вони ніби застигають у тому тексті (розмові чи творі), в якому їх було вжито» (Jakaitienė 2010: 207). В. Urbutis зазначає, що оказіональні утворення «більшою чи меншою мірою віддалені від чинної в мові системи словотворення: одні з них суперечать вимогам словотвірного типу <...>, інші вирізняються лише тим, що утворені за непродуктивними або малопродуктивними типами» (див. Urbutis 2009: 322–327). E. Jakaitienė розглядає оказіоналізми серед неологізмів і новотворів, а в KTŽ оказіоналізми взагалі не пов’язуються з неологізмами: оказіоналізм 2, оказійне слово – оказионализм Слово або словосполучення, не властиве загальному вжитку мови й таке, що трапляється лише один раз у певному контексті. За способом творення оказіоналізми нетипові, індивідуальні <...>. 18 Пор. точніші відповідники литовського терміна новотвір: рос. новообразование, англ. (new-word coinage. 100 Rita Miliūnaitė | Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika Термін авторські новотвори називає новостворені слова — новотвори — за їхнім творцем (пор. Jakaitienė 2010: 207). Зрозуміло, що не завжди можливо встановити, хто першим придумав те чи те нове слово, однак це стосується передусім новотворів, що трапляються в художніх текстах і мають очевидного автора. Отже, здавалося б, що оказіоналізми і авторські новотвори по суті називають той самий об’єкт — новостворене слово, лише висуваючи на перший план різні його ознаки. Однак є й часткові структурні відмінності: оказіоналізми утворюються або за непродуктивними словотвірними типами, або зі значними відхиленнями від регулярного словотворення (Martseva et al. 2018: 270). Авторські новотвори можуть утворюватися й за моделями регулярного словотворення. Деякі авторські неологізми входять до лексичної системи мови, але це радше вважається винятком. Наприклад, слово laikraštiena «малоцінні, часто бульварні друковані медіа», за даними ND, створене 1990 року поетом Jonas Juškaitis, з часом настільки поширилося й закріпилося у вжитку, що його внесли до BŽ. Із занепадом газетної преси це слово може перейти до пасивного лексичного шару, однак за цією словотвірною моделлю ND фіксує також новотвори на позначення цифрової преси: internetiena, portaliena тощо. Авторські новотвори також називають індивідуальними неологізмами, наголошуючи на їхній винятковості й оригінальності. Їх характеризують як слова, що є явищем не мови, а мовлення і створюються авторами для специфічних цілей — вираження нової думки та конотацій (Martseva et al. 2018: 270)19. У ND у випадках, коли чітко відомо, хто є автором неологізму (не обов’язково новотвору — це може бути й запозичення, авторськи створене в іншій мові та перейняте литовською), до цього слова додають позначку «авторське». Наприклад, båslikas, -à «лежень (тобто безпорадно розтягнутий на всю довжину), як жердина»; čiulbingala «співучий соловей (назва різьбленого мистецького твору)»; glostinukas «невеликий мистецький твір, виліплений спеціальними рухами рук, що пестять глину»; sveikoninė «інша назва лікарні — коли важливіше наголосити на одужанні та здоров’ї». Оказіоналізм і авторські новотвори близькі до ситуативних новотворів (англ. nonce-formation, nonce-word) — нові слова, залежні від контексту, створені для одного конкретного випадку. У цьому випадку термі- 19 Іноді індивідуальні неологізми також називають терміном hapax legomena, уживаним у корпусній лінгвістиці, який означає, що в певному тексті або їхній сукупності слово трапилося лише один раз. Пор. hapax legomenon грецькою «сказане (один) раз»:״ Terminologija | 2020 | 27 101 … наголошує не на авторстві неологізму, а на обставинах його створення. Іноді ситуативні новотвори не вважають справжніми неологізмами (пор. Štekauer 2002: 97). Нетипові неологізми, ужиті один раз, у ND позначаються міткою «поодинокий», а якщо відомий автор — також міткою «авторський». Отже, авторський неологізм може бути й поодиноким, якщо він не поширюється за межі текстів автора. До стилістичних новотворів можна зарахувати ефемеризми20. Це неологізми, характерні для певних періодів розвитку суспільства, зазвичай пов’язані з іменами відомих діячів політики чи інших сфер і наділені виразним, частіше негативним стилістичним забарвленням (докладніше див. Заботкина 1989; Kostanian 2015: 3–9). Вони існують, поки активною є сама особа, від прізвища якої утворюють неологізми, однак важливо, що для розуміння ефемеризмів потрібна екстралінгвістична компетенція — орієнтування в політичних чи інших актуальних подіях певного часу (Kostanian 2015: 8). Іноді ефемеризми розуміють ширше: їхній зміст пов’язують не лише з політичними діячами, а й зі значущими подіями певного часу (Заботкина 1989: 24). У ND зафіксовано чимало як запозичених ефемеризмів, пов’язаних із відомими іноземними діячами чи подіями (наприклад: trampokalipsė, putinomika, putirendumas, okupendumas, Lukašesku тощо), так і литовських, утворених переважно від прізвищ політичних діячів (наприклад, від прізвища міністра охорони здоров’я Ауреліюса Вериґи, відомого непопулярними суворими рішеннями щодо контролю за алкоголем і стримування пандемії коронавірусу: veryganas, –ė; verygininkas, –ė; verygizacija; verygizatorius, –ė; verygmarinas; verygmetis; verygvalda та ін.). У мовознавчих працях немає одностайного погляду на потенціалізми (або потенційні новотвори, потенційні утворення), які можна вважати протилежністю оказіональних утворень. За словами В. Урбутиса, «[п]отенційні утворення — це слова, створені за дуже регулярними й продуктивними словотвірними типами, які не входять до мови як окремі лексичні одиниці, а лише повністю передбачені цими типами й можуть реалізовуватися в мовленні будь-якої миті, щойно виникне потреба в них»; крім того, таке утворення є «настільки природним і зрозумілим, що зазвичай його не усвідомлюють як новотвір навіть у мить першої появи в мовленні» (Urbutis 2009: 316–317). Можливо, саме з цієї причини потенціалізми часто й не схильні пов’язувати з неологізмами. Проте В. Урбутис також визнає, що «чіткої межі між потенційними та всіма іншими типовими 20 Пор. грец. ephemeros «одноденний, короткочасний» (TŽŽ). 102 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika утвореннями насправді немає», так само як немає «об’єктивних критеріїв, які дали б змогу в сумнівних випадках сказати, чи належить слово лише до мовлення, чи вже входить і до мови» (Urbutis 2009: 316, 318). Мета ND — не фіксувати кожен потенціалізм, адже це надмірно збільшило б обсяг бази даних і не вистачило б ресурсів для опрацювання цих даних. Однак намагаються добирати ті потенційні утворення, що мають певні додаткові властивості. Наприклад, збільшення кількості іменників із суфіксом -inė, за допомогою якого утворюють назви місць, свідчить про розширення бізнесу — зростання кількості закладів харчування, назви яких походять від різних твірних слів: dešraininė, falafelinė, jogurtinė, kebabinė, spraginė тощо; натомість збільшення кількості іменників із суфіксом -iena, за допомогою якого утворюють назви м’яса, свідчить про пропозицію екзотичного м’яса тварин, якої доти не фіксували в словниках: buivoliena, kengūriena, krokodiliena, sraigiena, šikšnosparniena, vabzdiena. Різноманітність назв нових лексичних одиниць і способів їх уживання свідчить, що межа, яка відокремлює справжні неологізми від несправжніх, дуже нечітка й змінюється з часом. Поняття неологізму у ND охоплює не лише справжні, а й більшість традиційно тлумачених несправжніх неологізмів. Таке широке поняття є доцільним з огляду на специфіку створення бази даних. ND синхронно охоплює кілька десятиліть існування литовської мови, тому в ньому можна помітити певну динаміку неологізмів: одні нові слова фіксують лише один раз, інші поступово поширюються у вжитку й через деякий час можуть вважатися такими, що втратили статус новизни (наприклад, потрапляють до укладеного й оприлюднюваного частинами Словника литовської літературної мови (BŽ); пор.: naujienlaiškis, skaityklė, šonaslydis тощо; таким чином, ND фактично є одним із джерел лексики, охопленої новим BŽ). Сам феномен неологізації є дуже різнобічним, і його можна описати, виявивши різні особливості змісту, форми та функціонування нових лексичних одиниць. Пошукові можливості ND дають змогу фільтрувати неологізми в базі даних за різними зрізами й комбінаціями цих ознак; зі збільшенням обсягу даних можна також сформувати повніше уявлення про цей цікавий шар лексики, що постійно змінюється, водночас шукати нові підстави класифікації та вдосконалювати українську термінологію неології. ВИСНОВКИ У міру стрімкого розвитку науки в різних галузях, що стимулює також поступ інформаційних технологій, а також активізації різнобічної діяльності суспільства, розвитку соціальних мереж та інших видів електронної комунікації, помітно — Terminologija | 2020 | 27 103 оновлюється й лексичний пласт сучасних мов. неологія та неографія, що досліджують і описують нові лексичні явища, стають дедалі перспективнішими галузями лексикології та лексикографії, які викликають значний інтерес не лише науки, а й суспільства, а поява нових термінів (неонімів) спонукає до досліджень неонімії. Ці дослідження, своєю чергою, потребують термінології неології, однак у литовських і зарубіжних працях вона значно варіюється й наразі не утворює чіткої системи. 1. Розгляд трактування найважливішого поняття неології — нового слова, або неологізму, у литовській та зарубіжній мовознавчій літературі й словниках показує, що синонімічні терміни, які формують це поняття, приховують кілька внутрішніх і зовнішніх суперечностей. Саме поняття чітко не визначене й залежить від вибору (домовленості) дослідників щодо того, які аспекти лексичної форми та змісту воно охоплює: 1.1. новими словами зазвичай вважають не лише нові слова, а й інші лексичні одиниці, наприклад словосполучення, абревіатури; також до нових слів найчастіше зараховують наявні слова, що набули нових значень, — неосемантизми; 1.2. основна семантична складова поняття нового слова — новизна, проте вона надає лексичній одиниці лише тимчасового статусу, доки ця одиниця ще не увійшла ані до активного вжитку, ані до загальних словників мови, і мовці відчувають її незвичність; як категорію «новизни», так і додаткові складники поняття нового слова можна визначити лише з огляду на конкретний, обмежений у часі контекст, у якому це поняття вживається; 1.3. у традиційній лексикографії нові слова розглядають статично — як результат певного періоду розвитку мови, тому розрізняють справжні нові слова, які з часом приймаються суспільством, закріплюються у вжитку й стають звичайними одиницями лексичної системи, та відмежовують від них несправжні нові слова, які є лише явищем мовлення. 2. Основні ознаки, що формують поняття нового слова та його часткових проявів, виявляються під час пошуку відповідей на такі запитання: які мовні одиниці в неології вважають новими словами, що є точкою відліку новизни лексичної одиниці, скільки триває ця новизна і коли вона завершується, які найважливіші функціональні ознаки нових слів. 3. Характер даних ND, що накопичуються в Інституті литовської мови з 2011 року й постійно оновлюються в інтернеті, а також практика їх упорядкування свідчать, що в сучасній цифровій неографії традиційне поняття нового слова є надто вузьким. Оскільки в ND синхронно фіксується живий процес неології — 104 Rita Miliūnaitė │ Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika …цес, часто неясно, якою буде подальша доля виявленої нової лексичної одиниці: чи вона залишиться лише одноденним, ситуативним явищем, чи з часом стане частиною повсякденної лексики, активізує цілу словотвірну модель, буде включена до загальномовних словників тощо. Тому в ND цілеспрямовано обрано найширше розуміння нового слова як нової лексичної одиниці. 4. Відповідно до традиційного розуміння нового слова нові слова, що функціонують лише в мовленні, відокремлені від справжніх нових слів, можуть описуватися за різними ознаками, що ґрунтуються на різних логічних засадах (час виникнення, структурні, стилістичні особливості тощо): протологізми, прелогізми, оказіоналізми, ефемеризми, палеологізми, стилістичні, авторські, ситуативні нові слова, потенціалізми тощо. Їх можна вважати різновидами нових слів у широкому розумінні. 5. Зі збільшенням обсягу даних і застосуванням нових мовних технологій (автоматичного добору нових слів із великих масивів даних) цифрова неографія дає змогу сформувати повніше уявлення про цей цікавий шар лексики, що постійно змінюється, а також шукати нові засади класифікації й удосконалювати термінологію неології. ŠALTINIAI BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. Danutė Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt; https://ekalba.lt CED – Collins English Dictionary. Prieiga internete: www.collinsdictionary.com DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt DLKŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 7-asis patais. ir papild. leid., e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: https://lkiis.lki.lt, https://ekalba.lt KTŽ – Kalbotyros terminų žodynas, sud. K. Gaivenis, St. Keinys, red. K. Morkūnas, Kaunas: Šviesa, 1990. LKE – Lietuvių kalbos enciklopedija, par. K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, 2-asis patiksl. ir papild. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), e. variantas, vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://www.lkz.lt MD – Macmillan Dictionary. Prieiga internete: www.macmillandictionary.com MW – Merriam-Webster dictionary. Prieiga internete: www.merriam-webster.com ND – Miliūnaitė Rita, Alek­saitė Agnė. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas: tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m., sud. ir ats. red. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://naujazodziai.lki.lt, https://ekalba.lki.lt/naujazodziai OLD – Oxford Learner’s Dictionaries. Prieiga internete: www.oxfordlearnersdictionaries.com ŠŽe – Lyberis Antanas. Sinonimų žodynas, 2-as patais. leid., e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002 (atnaujinta versija, 2015). Prieiga internete: https://lkiis.lki.lt, https://ekalba.lt TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera, 2013. VPSV – Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca, Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 2007. HCИC – Е. Н. Захаренко, Л. Н. Комарова, И. В. Нечаева. Новый словарь иностранных слов, э. ресурс, Москва: Азбуковник, 2003. URL: www.slovari.ru СЛТ – Ахманова Ольга Сергеевна. Словарь лингвистических терминов, 2-е изд., Москва: УРСС: Еди-ториал УРСС, 2004. URL: classes.ru/grammar/174.Akhmanova/source/worddocuments/h.htm ТС – Толковый словарь русского языка, э. ресурс, ред. С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова, Москва, 1992. URL: www.slovari.ru Terminologija | 2020 | 27 105 LITERATŪRA Aleksaitė Agnė 2018: Ypatybių pavadinimai Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Aleksaite_BK_91_strapsnis_apie_pavadinimus.pdf Aleksaitė Agnė, Murmulaitytė Daiva 2018: Naujoji lietuvių kalbos leksika – sava ir svetima. – Linguistica Lettica 26, 236–258. Anesa, Patrizia 2018: Lexical Innovation in World Englishes: Cross-fertilization and Evolving Paradigms, Routledge. Behera Bhagavan, Mishra Priyadarshani 2013: The Burgeoning Usage of Neologisms in Contemporary English. – IOSR Journal Of Humanities And Social Science 18(3), 25–35. Barnhart Robert, Barnhart Clarence 1990: Dictionary of neologisms. – Wörterbücher. Dictionaries. Dictionnaires, International Encyclopedia of Lexicography 2, Franz J. Hausmann et al., eds., Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1159–1166. Drutą Inga 2013: Neology, neonymy, neosemy: terminological perspective. – The Proceedings of the International Conference: Literature, Discourse and Multicultural Dialogue 1, The Philology Institute of the Moldavian Science Academy, 749–758. Dzhabrailova Valida S., Rybakova Oksana V. 2019: On neologisms status in the bulk of a language. – Modern European Researches 4, 19–22. Fjeld Ruth Vatvedt, Nygaard Lars 2012: Lexical neography in modern Norwegian. – Exploring Newspaper Language: Using the Web to Create and Investigate a Large Corpus of Modern Norwegian, ed. Gisle Andersen, John Benjamins Publishing, 221–240. Girčienė Jurgita 2005: Neologizmų integracija į tekstą. – Žmogus ir žodis 1, 78–82. Humbley John 2018: Term formation and neology. – Languages for special purposes, eds. J. Humbley, G. Budin, Ch. Laurén, Berlin, Munich, Boston: Walter de Gruyter, 437–452. Jakaitienė Evalda 2005: Leksikografija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Kostanian Zara V. 2015: Anthrop onymic ephemerisms in modern English-language media. – The Seventh European Conference on Languages, Literature and Linguistics, Viena: East West, 3–9. Lehrer Adrienne 2006: Neologisms. – Encyclopedia of Language and Linguistics2nd ed., ed. K. Brown, Elsevier Ltd., 590–593. Martseva et al. 2018: Martseva Tatiana A., Sn isar Anastasia Yu., Kobenko Yuriy V., Girfanova Ksenia A. Neologisms in American Electronic Mass Media. – Linguistic and Cultural Studies: Traditions and Innovations, eds. A. Filchenko, Zh. Anikina, Springer International Publishing, 266–274. Mikelionienė Jurgita 2000: Šiuolaikiniai metodai kalbos naujovėms tirti. – Darbai ir dienos 24, 65–73. Miliūnaitė Rita 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184. Miliūnaitė Rita 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21. Prieiga internete: http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/71/45 Putilina Oksana 2013: Innovative Processes in the Present-day English Language in Comparison with Ukrainian one: Innovations and Pseudo-innovations. – Linguistic Studies 26, 18–24. Štekauer Pavol 2002: On the Theory of Neologisms and Nonceformations. – Australian Journal of Linguistics 22(1), 97–112. Available at: http://dx.doi.org/10.1080/0726860020122571 Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, 2-asis leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Ефремов Валерий А. 2014: Современная академическая неография: проблемы и перспективы. – Вестник Новосибирского государственного университета 3(19), 14–19. DOI: 10.15293/2226-3365.1403.01 Заботкина Вера 1989: Новая лексика современного английского языка, э. ресурс, Москва: Высшая школа. Доступ через интернет: https://classes.ru/grammar/138.Zabotkina/worddocuments/_7.htm (žūrėta 2020-06-23). Кольцова Елена А. 2017: Неологизмы английского языка XXI века. – Вестник Российского университета дружбы народов: Теория языка. Семиотика. Семантика 8(3), 604–613. DOI: 10.22363/2313-2299-2017-8-3-604-613. Мельник Юлия А., Штехман Елена А. 2015: К вопросу о статусе неологизма в современной лингвистике. – Современные проблемы науки и образования 2-1. URL: http://science-education.ru/ru/article/view?id=21100 (žūrėta 2020-09-23). 106 Rita Miliūnaitė Neologijos terminija ir Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno praktika TERMS OF NEOLOGY AND THE PRACTICE OF THE DATABASE OF LITHUANIAN NEOLOGISMS Summary As the renewal of vocabulary of contemporary languages is gathering pace, neology and neography investigate and describe its new phenomena, meanwhile new terms are the object of neonymy. This job requires the terms of neology, but they are rather varied in Lithuanian and foreign studies, and do not yet constitute a clear system. The article sets out to analyse how the major works of Lithuanian linguistics define the concept of neologism (and its equivalent in Lithuanian naujažodis). It reveals the content of the terms naujažodis, neologizmas, protologizmas, okazionalizmas, efemerizmas, paleologizmas, etc. and shows their diverse usage. It builds upon foreign lexicographical sources and studies on neology, as well as the experience of managing the Database of Lithuanian Neologisms, which has been compiled and continuously updated online since 2011. The definitions of neologism (Greek neos “new”, logos “word”) in Lithuanian and foreign linguistic sources show that this term has several underlying contradictions: 1) neologisms usually include not only new words but also other lexical units – word phrases, abbreviations as well as words which acquired new meanings, i.e., neosemanticisms; 2) the main semantic component of the concept of neologism is novelty, but this is a rather subjective feature; 3) in traditional lexicography the approach towards neologisms is rather static – they are viewed as the outcome of a certain period of language development; therefore, proper neologisms (Lith. tikrieji naujažodžiai), which are eventually accepted by the public and become commonplace units of the lexical system, are distinguished from improper neologisms (Lith. netikrieji naujažodžiai), which are only a speech phenomenon. The type of data collected in the Database of Lithuanian Neologisms and their management practice show that in contemporary digital neography the traditional concept of neologism is too narrow. As a live process of neology is recorded synchronically, it is often not clear how the existence of the new lexical unit is eventually going to evolve. Since the amount of data is growing and new linguistic technologies are applied (automated selection of neologisms from vast collections of data), digital neography enables us to improve the terms of neology. Gauta 2020-10-07 Rita Miliūnaitė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] Terminologija | 2020 | 27 107