Pirmajai lietuvių terminologijos disertacijai – 60

doi.org/10.35321/term28-13 Першій дисертації з литовської термінології — 60 AUŠRA RIMKUTĖ-GANUSAUSKIENĖ Інститут литовської мови Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8655-7333 60 років тому — «14 грудня 1961 р. на засіданні ради історико-філологічного факультету Вільнюського державного університету молодший науковий співробітник сектору словників Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР» (Kronika 1963: 346) Антанас Балашайтіс успішно захистив першу дисертацію з литовської термінології Історія термінів литовського мовознавства. Науковий керівник — доцент, кандидат філологічних наук Йонас Крупас, офіційні опоненти — професор Борис Ларін, професор Юозас Балчиконіс, кандидат філологічних наук Вінцас Урбутіс. Дисертація об’ємна — понад 340 машинописних сторінок, а ще 80 сторінок займають два покажчики: історичний покажчик термінів литовського мовознавства та алфавітний покажчик усіх термінів, розглянутих у праці. Описуючи появу дисертації, наголошують, що це «перша велика, нова, оригінальна й змістовна праця з історії литовських лінгвістичних термінів» (Kronika 1963: 346). Для фахівців із термінології вона особливо важлива, адже в дисертації докладно розглянуто історію термінів однієї галузі, показано її розвиток і проаналізовано способи творення термінів, які переважали. Ба більше, цінність праці полягає й у тому, що, розглядаючи терміни окремих галузей мовознавства — акцентології, діалектології, лексикології (та її підрозділу — лексикографії), граматики (морфології, словотвору, синтаксису) тощо, — автор описав і виникнення цих галузей. Хоча «офіційний опонент проф. д-р Б. Ларін зазначає, що в праці бракує розділу з термінів стилістики, який, безперечно, був би важливим і потрібним» (Kronika 1963: 346), однак слід пам’ятати й про те, що спочатку стилістика литовської мови була лише частиною практичного унормування та впорядкування мови, а як окрема галузь мовознавства сформувалася тільки в 1960-х роках, тож автор, мабуть, не наважився виокремити ці терміни. У дисертації Історія термінів литовського мовознавства уперше докладно розглянуто терміни мовознавства за понад чотири століття — 1547–1961 рр., зібрані з граматик литовської мови, основних словників литовської мови Terminologija | 2021 | 28 263 важливих мовознавчих праць, статей мовознавців та інших джерел. Вона складається з п’яти частин, висновків і додатків. Першу частину присвячено термінам граматики. Тут стисло оглянуто граматики литовської мови — розгляд починається з першої граматики литовської мови Даніеля Клейна Grammatica Litvanica (1653). Як зазначає автор праці, до початку XIX ст. граматики литовської мови видавали латинською або німецькою мовами, і в них відповідно до середньовічної західноєвропейської традиції вживали латинські терміни. У граматиці латинської мови, укладеній Симонасом Даукантасом (1837), викладено найважливіші питання морфології литовської мови й використано литовські терміни. У другій половині XIX ст., як пише А. Балашайтіс, литовську граматичну термінологію творили Йонас Юшка, Антанас Баранаускас, Казимерас Яунюс та інші. Наприкінці XIX ст. вже вживали основні назви фонетичних явищ, частин мови та частин слова, наприклад: голосні, дифтонги, прислівник (Калікстас Касакаускіс); короткі голосні, іменник, прикметник, час, ступінь, діяч (С. Даукантас); склад, корінь, закінчення, займенник, числівник (Й. Юшка); літера, правопис (А. Баранаускас); особа, відмінок, основа, префікс, суфікс, складні слова, дієслово, прислівник (К. Яунюс) та ін. Особливо важливі граматики Йонаса Яблонскіса (1901, 1919, 1922), які справили значний вплив на розвиток литовської літературної мови. Варто згадати, що в них загальновживаними стали назви частин мови, утворені С. Даукантасом, іменник, прикметник та ін., а також запропонована К. Яунюсом назва частини мови прислівник чи такі терміни, як прийменник, післяйменник, запропоновані самим Й. Яблонскісом. Цікаво й те, що в праці Й. Яблонскіса Синтаксис литовської мови (1911) обрав уживати неологізм Й. Юшки займенник і таким чином закріпив його в мовознавчій термінології. У дисертації є чимало таких прикладів! За словами автора дисертації, майже всі сучасні терміни синтаксису й пунктуації також почали вживати після виходу праці Й. Яблонскіса Синтаксис литовської мови. До сьогодні вживаються запропоновані мовознавцем терміни присудок, звертання, додаток, означення, трикрапка, крапка з комою, пунктуація, знак оклику, знак питання, лапки, безособове речення, другорядні члени речення та ін. А. Балашайтіс пише, що загалом литовська граматична термінологія в XIX ст. формувалася у складних умовах. Автори литовських граматик стихійно, не співпрацюючи одне з одним, творили власні назви, часто навіть не дотримуючись принципів словотвору литовської мови. Саме тому ті самі поняття мали не одну назву (Балашаитис 1961: 6), наприклад, уживаний сьогодні термін Й. Юшки закінчення називали словами кінець, край, завершення (С. Даукантас), словокінець (Й. Яблонскіс) та ін. Замість терміна сполучник автори граматик уживали сполуч- 264 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Pirmoji lietuvių terminologijos disertacijai – 60 tojis (Kalikstas Kasakauskis), sujungis (Juozas Čiulda, Kristupas Daukša), jungė, junginė, kergė (S. Daukantas), sujungtuvas, žodjungis (J. Juška), sanjungė і kergė (Mykolas Miežinis), «J. Jablonskis у граматиці 1901 р. і синтаксисі 1911 р. ще вживав термін sąjunga, а від граматики 1919 р. — термін jungtukas, утворений способом плавного словотворення» (Balašaitis 2010: 5). У другій частині дисертації стисло оглянуто історію литовської лексикографії та лексикографічну термінологію. Оскільки перші друковані й рукописні литовські словники називали словами латинського чи грецького походження dictionarium (лат. dictio «вислів»), vocabularium (лат. vocabulum «слово»), lexicon (гр. lexis «слово») або clavis (лат. «ключ»), виникла потреба й у терміні на позначення самого словника. Автор фіксує в дисертації такі новотвори: žodininkas, arba surinktžodis (Kajetonas Nezabitauskis), žodininkas (Poška, Antanas Juška), žodinynkas (Lindė, Sutkevičius), žodrodīs (S. Daukantas), žodinas (Motiejus Valančius, Mikalojus Akelaitis), žodinis (Silvestras Valiūnas, Laurynas Ivinskis), žodynas (Pabrėža). Значну увагу приділено працям Kazimieras Būga та використаним у них лінгвістичним назвам (skoliniai, svetimybės, asmenvardžiai, vietovardžiai та ін.). На думку автора, терміни лексикології та лексикографії почали ширше вживатися лише приблизно в середині XX ст. Їх було не так багато, як граматичних термінів. Крім того, поряд із литовськими широко вживалися й міжнародні терміни, наприклад sinonimai, antonimai, eufemizmai, archaizmai, aktyvioji, pasyvioji leksika, idiomos тощо. У третій частині розглянуто розвиток діалектологічної термінології та терміни діалектології. Значну увагу приділено працям К. Jaunius про говірки, що з’явилися наприкінці XIX ст. і в яких уживаються такі діалектологічні терміни, як šnektą, patarmė, priegaidė. Розглянуто й один із ключових термінів — tarmė, уживаний A. Baranauskas. У четвертій частині на основі праць Frydrichas Kuršaitis, K. Jaunius і K. Būga описано акцентологічну термінологію, наприклад такі терміни, як tvirtapradė, tvirtagalė priegaidė (A. Baranauskas), kylančioji, krintančioji, laužtinė, prieškitinė, pokirtinė priegaidė; šaknin is, galūninis, atkeltinis, kilnojamasis kirtis (K. Būga) та ін. Наголошено, що такі терміни, як kairinis kirtis, dešininis kirtis, riestinis kirtis, закріпилися вже в згаданих граматиках J. Jablonskis (1919, 1922). У п’ятій частині основну увагу приділено загальним лінгвістичним термінам, точніше — міжнародним термінам, що вживаються в мовознавстві й є спільними для багатьох мов, зокрема й балтійських. Наприкінці дисертації подано ґрунтовні висновки, у яких послідовно, спираючись на виокремлені автором періоди виникнення та вживання лінгвістичних термінів, Terminologija | 2021 | 28 265 оглянуто історію лінгвістичних термінів і розглянуто джерела, у яких їх уживають. Дисертація A. Balašaitis має надзвичайне значення з кількох поглядів. По-перше, у ній докладно описано історію литовської лінгвістичної термінології. Зроблено висновок, що її послідовне формування й розвиток розпочалися в першій половині XIX ст. Хоча лінгвістичні терміни з найперших джерел не можна оцінювати за сучасними принципами творення термінів, вони допомагають розкрити розвиток цієї термінології, показують найважливіші способи творення термінів у розглядуваний період (значна кількість кальок, творення новотворів, міжнародні слова тощо) і, безперечно, тенденції вживання, а в окремих випадках навіть певні принципи унормування. По-друге, перед автором дисертації стояло непросте завдання — зрозуміти й досить широко пояснити слова, що позначають різні лінгвістичні поняття, тобто терміни. Хоч джерела та їхні автори різні, із цим завданням він чудово впорався. По-третє, в одному місці ретельно зібрано варіантні терміни окремих галузей мовознавства та подано докладні покажчики. Отже, можна сміливо стверджувати, що A. Balašaitis — один із перших термінологів Литви, який започаткував дослідження історії литовської термінології. Недарма мовознавець Jonas Klimavičius пише: «Слід рішуче відкинути стереотип Balašaitis – žodynininkas (таке тавро наклеюють не лише на нього). Не тільки! Насамперед Balašaitis – terminologas, автор першої дисертації з термінології. І якби він міг і далі йти цим шляхом, литовська термінологічна наука розвивалася б і зріла швидше та успішніше» (Klimavičius 2021: 11). LITERATŪRA Balašaitis Antanas 2010: Iš lietuviškų kalbotyros terminų istorijos. – Gimtoji kalba 5, 3–12. Prieiga internete: http://liutisanusamburis.lt/wp-content/uploads/2016/06/A.Bala%C5%A1aitis-GK-2010-05.pdf [žiūrėta 2021-08-20]. Klimavičius Jonas 2021: Iš širdies ir iš peties. – Antanas Balašaitis: bibliografijos rodyklė, antrasis patikslintas ir papildytas leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 9–18. Prieiga internete: http://lki.lt/wp-content/uploads/2021/04/Balasacio_bibliografija_2021_maketas.pdf [žiūrėta 2021-08-25]. Kronika 1963: Kronika. – Kalbotyra 6, 341–351. Doi: 10.15388/Knygotyra.1963.18978. Prieiga internete: https://www.zurnalai.vu.lt/kalbotyra/article/view/18978 [žiūrėta 2021-08-25]. Балашаитис Антанас 1961: История литовской лингвистической терминологии: автореф. дис. канд. филол. наук / Вильнюсский гос. ун-т им. В. Капсукаса, Вильнюс. Gauta 2021-08-27 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 266 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė Pirmoji lietuvių terminologijos disertacijai – 60