Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu

doi.org/10.35321/term29-02 Двослівні будівельні терміни з підрядним компонентом, вираженим складним прикметником LINA RUTKIENĖ Інститут литовської мови ORCID id: https://0000-0001-6661-3115 АНОТАЦІЯ Складні прикметники неоднаково широко вживаються в термінології різних галузей. У будівельній сфері, як свідчать кількісні дані, до них досить часто вдаються, утворюючи видові двослівні терміни. У статті розглядається зв’язок складних прикметників XX–XXI ст. як термінологічних атрибутів з головним компонентом двослівних будівельних термінів з огляду на передавану ними думку — визначаються лексико-реляційні значення складних прикметників. Також аналізується словотвірна структура цих прикметників, за допомогою якої реалізуються ці значення. Дослідження показало, що складним прикметникам, які виступають підрядними компонентами будівельних термінів, загалом властиві 12 лексико-реляційних значень, і вони утворюються за 10 словотвірними типами. У будівельній термінології найчастіше вживаються складні прикметники, що вказують на відмітну особливість денотата, позначеного головним компонентом, за будовою, особливість форми, частину відмітного кріпильного елемента та відмітний елемент. КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвірна структура, двослівний термін, лексико-реляційне значення, будівництво, складний прикметник, підрядний компонент терміна. АНОТАЦІЯ Обсяг уживання складних прикметників у термінології різних галузей неоднаковий. Як свідчать кількісні дані, у будівельній галузі їх досить широко використовують для творення видових двослівних термінів. У статті розглянуто зв’язок складних прикметників XX–XXI століть як термінологічних атрибутів з головним компонентом двослівних будівельних термінів з огляду на передавану ними думку: визначено лексико-реляційні значення складних прикметників. Також проаналізовано їхню словотвірну структуру, за допомогою якої передаються ці значення. Дослідження показало, що складним прикметникам, які вживаються як другорядні компоненти будівельних термінів, властиві дванадцять лексико-реляційних значень і що вони утворюються за десятьма словотвірними моделями. У будівельній термінології переважають складні прикметники, що позначають відмітну ознаку денотата, вираженого Terminologija | 2022 | 29 23 основного компонента за будовою, особливість форми, частину характерного кріпильного елемента та характерну деталь. КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвірна структура, двослівний термін, лексико-реляційне значення, будівництво, складний прикметник, другорядний компонент. ВСТУП У термінологічних системах різних галузей науки переважають сталі назви понять, що складаються з кількох слів, тобто складені, або багатослівні, терміни, які, як і однослівні, виконують номінативну функцію та включають названий об’єкт до складної термінологічної системи певної галузі науки. Науковиці Меланія Кабезас-Гарсія та Памела Фабер пишуть, що багатослівні терміни є основним способом лінгвістичного вираження понять спеціальних галузей (Cabezas-García, Faber 2017). Begoña Монтеро, яка також стверджує, що дуже часто одне наукове поняття виражається не однослівними, а складеними термінами, звертає увагу на те, що ядро складеного терміна (тобто основний компонент), виражене іменником, зазвичай не слід модифікувати більш ніж трьома модифікаторами1. Складений термін має бути таким, щоб семантичні зв’язки між словами були зрозумілими. Ці терміни мають передавати читачеві логічну, зрозумілу, точну й стислу інформацію (Montero 1996: 68–69). Актуальність складених термінів можна пояснити потребою якомога точніше й конкретніше називати поняття, водночас зберігаючи в одному лексичному елементі високу концентрацію інформації. Імовірно, можна стверджувати, що складені терміни є одним із лексичних шарів, які найактивніше розширюються, і це насамперед пов’язано з інтенсивним розвитком науки. Як стверджують Татяна Григор’єва та Айсте Андрюшите, «обсяг наукових знань подвоюється кожні 10–15 років» (Grigorjeva, Andriušytė 2015: 11). Отже, для позначення нових знань часто потрібна і велика кількість нових термінів. Складені терміни дуже різноманітні за формою2 і можуть досліджуватися в різних аспектах. За твердженням Казимераса Гайвениса, «[У] сучасній литовській мові найчастіше вживаються складені терміни з двох компонентів, більшу частину яких становлять видові терміни» (Gaivenis 2014 [1975]: 94). 1 У литовському мовознавстві звичнішими є терміни «означення» та «означуваний компонент», а не терміни «модифікація», «модифікований компонент» чи «модифікатор», поширені в англомовній літературі. Однак у деяких працях можна знайти й останні (наприклад, див. Džežulskienė 2010). 2 Як пише К. Гайвенис, «[У] словниках термінів і стандартах найдовші складені терміни — семислівні. У наукових текстах трапляються ще довші, так звані описові складені терміни» (Gaivenis 2002: 17). Про типи складених термінів, визначені термінологами, див. Gaivenis 2014 [1968]. 24 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu Зі збільшенням кількості складених термінів зростає і кількість досліджень, присвячених їм. У другій половині XX ст. (1975 р.) К. Гайвенис пише, що литовськими «складеними термінами досі мало хто цікавився, хоча в словниках різних галузей науки вони становлять більшу частину всіх термінів» (Gaivenis 2014 [1975]: 61). У згаданий період складені терміни досліджував переважно саме цей термінолог. У XXI ст. складені терміни вже стають об’єктом дослідження значної частини литовських термінологів та інших мовознавців. Науковці розглядають ці терміни в різних аспектах і спираються на емпіричний матеріал із різних галузей. Наприклад, Гінтаутас Акелайтіс (2008) досліджував структурні моделі складених термінів, а Альбінас Друктейніс (2011) — синтаксичні. Йоланта Гайвените-Батлер (2010) аналізувала питання синонімії складених термінів із фізики. Альвідас Умбрасас (2010) у монографії розглянув зв’язки та вираження компонентів складених юридичних термінів. Пальміра Землевічюте (2021) досліджувала двослівні назви в галузі медицини з основним компонентом liga. Останніми роками значно побільшало зіставних досліджень складених термінів литовської та інших мов (найчастіше англійської). Варто згадати публікації Віолети Янульовічене та Сігіти Рацкявічене (2009), Лаймуте Кіткаускене (2009), Юдіти Джежульскене (2010), Нійоле Літевкене (2015). У зарубіжному мовознавстві увагу науковців зосереджено на автоматичному розпізнаванні складених термінів, проблемах їх перекладу, відмінностях між складеним терміном і текстовою фразою. У цій статті розглядається одна підгрупа одного з найпоширеніших типів складених термінів — двослівних узгоджувальних (атрибутивних) словосполучень, а саме терміни, у яких другорядний компонент виражений складним прикметником. Емпіричний матеріал статті — питомі та гібридні складні прикметники XX–XXI ст., що виступають другорядними компонентами двослівних будівельних термінів. Варто зазначити, що в опрацьованих текстах із галузі будівництва не виявлено жодного складного прикметника з обома запозиченими компонентами — усі розглянуті прикметники функціонують лише в литовській будівельній термінології, а словотвірний акт відбувся в литовській мові. Такий, на перший погляд, вузький об’єкт обрано з огляду на кількісні дані: встановлено, що під час номінації будівельних понять складні прикметники досить часто стають термінологічними атрибутами. Лише у Statybos terminų žodyne (2002) знайдено 542 такі терміни. Загалом терміни зібрано з 55 джерел (словників, навчальних книг, підручників, будівельних довідників, монографій, конспектів лекцій, збірників статей); зібрано 635 неповторюваних одиниць — окремих двослівних термінів із другорядним компонентом, вираженим складним прикметником. Terminologija | 2022 | 29 25 Під час збирання матеріалу планувалося зосередитися лише на складних прикметниках, не зважаючи на їхній зв’язок із головним — іменниковим — компонентом. Однак такий термінологічний аналіз складних прикметників, відокремлених від іменника, був би сумнівним, оскільки прикметник, що виступає залежним компонентом складеного терміна, втрачає свою самостійність: будучи складовою частиною терміна, він разом із головним компонентом позначає певне — одне — чітко окреслене наукове поняття. Отже, відокремити прикметники від іменників і розглядати їх окремо було б неможливо. Однак, навіть позначаючи одне поняття, двослівні терміни залишаються членованими як синтаксично, так і за змістом. «Їхні означення можуть із різних поглядів характеризувати головний компонент», — стверджує K. Gaivenis (Gaivenis 2014 [1975]: 70). Мета цієї статті — розглянути в термінологічному аспекті складний прикметник, що виступає залежним компонентом двослівних будівельних термінів. Передусім ставиться за мету дослідити зв’язок складного прикметника як термінологічного атрибута з головним компонентом терміна за змістом, тобто визначити його лексико-синтаксичні значення. У статті також буде розглянуто словотвірну структуру складних прикметників, за допомогою якої реалізуються ці значення. У ході дослідження передбачається також визначити складні прикметники, які найчастіше виступають термінологічними атрибутами будівельних термінів. Основний метод роботи — аналітико-описовий. Метод охоплює збирання, систематизацію й обговорення даних, а також узагальнення отриманих результатів. За допомогою цього методу зібрані терміни розподіляються на групи й розглядаються як члени цих груп. У статті класифікацію передусім подано за значенням головного компонента: відповідно до нього двослівні терміни із залежним компонентом, вираженим складним прикметником, поділено на тематичні групи. Після тематичного групування емпіричного матеріалу докладніше розглядаються лексико-синтаксичні значення залежних компонентів. Кількісні дані виявляють співвідношення лексико-синтаксичних значень досліджуваних компонентів. Кількість зібраних термінів у штуках зазначено в кожній тематичній групі, а у висновках подано й відсоткове вираження: оскільки ті самі лексико-синтаксичні значення можуть бути властиві членам різних тематичних груп, вважається доцільним узагальнити їх і окремо від тематичної групи. Аналіз емпіричного матеріалу статті значною мірою ґрунтується на публікації K. Gaivenis «Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje» (1975). Термінолог досліджував терміни, наведені у словниках термінів другої половини XX ст. (зокрема й технічних). За даними, поданими K. Gaivenis, 26 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu двослівні терміни «у сучасній литовській мові утворюють 11 найчастіше вживаних граматичних конфігурацій» (Gaivenis 2014 [1975]: 94), і однією з них є складний прикметник + іменник. Учений зазначає, що «[Д]осі, мабуть, найширше досліджено лексико-синтаксичні значення литовських прикметників із суфіксом –inis, –ė, родового відмінка іменника та пасивних дієприкметників» (Gaivenis 2014 [1975]: 71). Учений встановив, що залежним компонентам, вираженим складними прикметниками, властиві п’ять лексико-синтаксичних значень, тобто ними можна вказувати на 1) розрізнювальну ознаку дії інструмента або агента, 2) розрізнювальну деталь, 3) забарвлення тіла тварини чи рослини, 4) форму окремого органа, 5) структуру або консистенцію матеріалу. Як видно з ґрунтовного дослідження K. Gaivenis, у термінології литовської мови другої половини XX ст. складний прикметник не вирізняється значною різноманітністю лексико-синтаксичних значень. Видається актуальним розглянути термінологію ще однієї конкретної галузі — будівництва, де складний прикметник є досить продуктивним, і обговорити його лексико-синтаксичні значення. Крім того, важливо з’ясувати, які ще лексико-синтаксичні значення, окрім визначених термінологом K. Gaivenis у другій половині XX ст., може мати складний прикметник, уживаний як термін, і доповнити термінологічні дослідження в цьому аспекті. Перш ніж заглиблюватися в будівельну термінологію, варто також розглянути результати досліджень складених термінів в інших галузях, пов’язаних із темою роботи, й оцінити місце складних прикметників у терміносистемах цих галузей. Хоча, як свідчать наведені K. Gaivenis дані, складному прикметнику властиві лише кілька лексико-синтаксичних значень, це ще не дає підстав стверджувати, що складні прикметники загалом рідко вживаються як залежні компоненти складених термінів, хоча така думка, безперечно, спадає на думку. Дослідивши адміністративні складені терміни, G. Akelaitis встановив, що одну модель двослівних термінів із препозитивним залежним компонентом утворюють субстантивований прикметник (прикметник, пасивний дієприкметник, числівник) або прикметник із суфіксом -inis + іменник, а другу — родовий відмінок іменника + іменник (Akelaitis 2008). Учений зовсім не згадує моделей зі складним прикметником. На підставі дослідження можна дійти висновку, що складний прикметник не вживається для творення адміністративних термінів або вживається настільки рідко, що недоцільно виокремлювати будь-яку модель із ним. Дослідження A. Umbrasas, який розглядав терміни основних правових кодексів 1918–1940 рр., показало, що Terminologija | 2022 | 29 27 Серед майже 3 100 двослівних термінів лише трохи більше ніж 20 мають залежні компоненти, виражені прикметником, який не може мати займенникової форми, і серед них переважають складні прикметники (Umbrasas 2010: 154). Про те, що в деяких терміносистемах складні прикметники досить рідко виступають залежними компонентами термінів, свідчить і дослідження П. Землевічюте. Дослідниця, проаналізувавши назви хвороб кінця XIX — початку XX ст. з головним компонентом liga, стверджує, що «[У] досліджуваному матеріалі трапився лише один залежний компонент, виражений складним прикметником, першим компонентом якого є займенник savas, а другим — іменник stovis [savistovė liga]» (Zemlevičiūtė 2021: 248). Звісно, у терміносистемах різних галузей у різні періоди продуктивність складного прикметника як залежного компонента дуже неоднакова, проте узагальнення розглянутих досліджень виявляє загальну тенденцію: складний прикметник як термінологічний атрибут часто поступається займенниковому прикметнику, пасивному дієприкметнику та родовому відмінку іменника. З огляду на розглянуті дослідження постає запитання: чи не обмежує ширше використання прикметника для термінологічних потреб, тобто для номінації наукових понять, недостатня різноманітність його лексико-відносних значень? Далі на це запитання спробуємо відповісти, дослідивши двослівні будівельні терміни, залежний компонент яких виражено складним прикметником. СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ ЯК ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АТРИБУТИ Складним прикметникам властиві певні ознаки, важливі для термінології. За твердженням Аделе Валецкене, складні прикметники можуть «значно конкретніше й детальніше описати ознаку позначуваного предмета, ніж прикметник, виражений одним словом (не складний)» (Valeckienė 1957: 279). Вінцентас Дротвінас звертає увагу на продуктивність: на думку автора, як у давніх писемних пам’ятках, так і в сучасній литовській мові творення складних прикметників «є одним із продуктивніших способів творення прикметників» (Drotvinas 1963: 75). Нурул Пратіві та співавтори, зазначаючи, що складні прикметники модифікують іменник чіткіше й детальніше, ніж уживані частіше нескладні прикметники, наголошують, що об’єкти, позначені іменниками й описані атрибутами, вираженими складними прикметниками, легше візуалізувати (Pratiwi ir kt. 2016). Отже, для творення точних, коротких термінів із чіткою мотивацією доцільно вживати також складні прикметники. За словами Стасиса Кейніса, складні 28 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu žodžiai padeda išvengti pažyminių susitelkimo (Keinys 2005 [1983]: 130). Sudurtiniai būdvardžiai, kaip terminologiniai atributai, žymi individualų, specifinį, nekintamą pažymimuoju žodžiu pasakomo dalyko požymį. Jie apibendrintai ir tiksliai apibrėžia pagrindiniu dėmeniu įvardijamą daiktą ar reiškinį, jį išskiria iš kitų, neturinčių tokio požymio (arba kurių tas požymis nėra esminis). Двослівні терміни будівельної галузі називають різні (зазвичай видові) поняття, пов’язані з будівництвом будівель та інших споруд (веж, портів, мостів тощо), прокладанням магістральних мереж доріг, каналізації та газифікації, управлінням будівельними процесами, проєктуванням, будівельними технологіями, улаштуванням фундаментів та інших підземних конструкцій, охороною праці та пожежною безпекою. Оскільки будівельна термінологія дуже широка, перед розглядом лексико-відносних значень складних прикметників двослівні будівельні терміни із залежними компонентами, вираженими складними прикметниками, як зазначалося у вступі, розподіляються на тематичні групи й надалі аналізуються відповідно до них. Під час збирання й аналізу емпіричного матеріалу було помічено, що для творення двослівних будівельних термінів не всіх тематичних груп звично використовувати складний прикметник. Найчастіше складні прикметники вживаються для творення двослівних термінів, що позначають споруди (переважно будівлі), їхні частини й конструкції, будівельні матеріали, проміжні будівельні вироби, а також машини та інструменти. Значний масив розглядуваних двослівних термінів становлять назви кріпильних деталей, менший — назви абстрактних явищ. Для назв осіб, засобів захисту, документів, місць будівельної діяльності й будівельних технологій нехарактерно виражати залежний компонент складним прикметником. ЛЕКСИКО-ВІДНОСНІ ЗНАЧЕННЯ ТА СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА ЗАЛЕЖНИХ КОМПОНЕНТІВ, ВИРАЖЕНИХ СКЛАДНИМИ ПРИКМЕТНИКАМИ Перш ніж докладніше розглянути залежні компоненти за їхніми лексико-відносними значеннями, слід звернути увагу на тенденцію, що виявилася під час розподілу емпіричного матеріалу: коли складні прикметники є давніми словами загальновживаної мови (тут спираємося на джерела академічного Lietuvio kalbos žodyno), вони належать до дуже різних тематичних груп і можуть виступати атрибутами будівельних термінів, що позначають віддалені одне від одного поняття. Насамперед, з огляду на кількісний критерій, це стосується складних прикметників зі зв’язаними основами -gubas, -a, -tisas, -a, а також прикметників dvipusis, -ė, vienpusis, -ė. Terminologija | 2022 | 29 29 Ці прикметники здавна вживалися в будівельній термінології, і за їхньою допомогою утворено багато двослівних будівельних термінів різних тематичних груп, у яких залежні компоненти позначають розрізнювальну ознаку за будовою, наприклад: подвійна стіна KKGSP 1910, подвійна плита CPK 1992, подвійний зуб STŽ 2002, подвійна зарубка MK 2000, подвійне скління STŽ 2002, подвійний кутик STŽ 2002, подвійне вікно ŽŪS 1929, STŽ 2002, подвійне скло CPK 1992, подвійне керування STŽ 2002, подвійний згин STŽ 2002, подвійна перегородка SA 2007, подвійна муфта STŽ 2002; суцільна плита CPK 1992, суцільний поперечний переріз MK 2000, суцільна стійка STŽ 2002; двобічна арка STŽ 2002, двобічний шов SBPK 1995, двобічне армування STŽ 2002, двосторонній насос V 2008, двосторонній шпунт STŽ 2002; однобічне навантаження SGBT 1931, односторонній рух STŽ 2002, однобічне врізання ALKS 1993, однобічне з’єднання ALKS 1993. Залежними компонентами значної частини таких двослівних термінів різних тематичних груп, що мають лексико-відносне значення оцінюваної суб’єктом ознаки, є прикметник antraeilis, -ė («менш важливий»): другорядні будівлі PLST 1972, другорядний робітник STŽ 2002, другорядна споруда KS 1936, другорядна балка BGD 1978, другорядна вентиляція STŽ 2022, другорядна залізниця MT 1929. Якщо складний прикметник є новотвором будівельної термінології, з ним частіше утворюють терміни, що належать до тієї самої термінологічної групи. Наприклад, усі двослівні терміни з прикметником daugiaatramis, -ė належать до тематичної групи будівельних конструкцій: багатоопорна конструкція ALKS 1993, багатоопорна балка MK 2000, багатоопорна рама MK 1977, тоді як усі двослівні терміни з компонентом greitakietis, -ė належать до тематичної групи будівельних матеріалів: швидкотверднучий цемент ALKS 1993, швидкотверднучий гіпс STŽ 2002, швидкотверднуча суміш STŽ 2002, швидкотверднуча штукатурка ALKS 1993. Загалом кожній тематичній групі властиві специфічні лексико-відносні значення залежних компонентів. Імовірно, їхня повторюваність зумовлена аналогічним словотворенням, потребу в якому диктують вимоги системності, зручності та ясності термінів. Цим, очевидно, можна пояснити і повторювану словотвірну структуру, і навіть ті самі продуктивні компоненти серед членів тих самих тематичних груп. На початку формування наукової будівельної термінології (від початку XX ст.) двослівних термінів із залежним компонентом — складним прикметником — було небагато. Декілька таких термінів знаходимо у виданій 1910 року книжці, перекладеній з російської мови: Як і з чого можна будувати дешеві й довговічні господарські будівлі: молдребе 30 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu troba KKGSP 1910, mollipė siena KKGSP 1910, molplukė siena KKGSP 1910. Šių statinių (pastatų) ir jų konstrukcijų teminėms grupėms priklausančių dvižodžių terminų šalutiniais dėmenimis pasakomas pagrindiniu dėmeniu įvardijamo daikto padarymo būdas: troba nudrebiama iš molio, siena taip pat nulipinama ir nuplukama iš molio. Šiems sudurtiniams būdvardžiams būdinga darybinė struktūra D → V3. Minimoje knygelėje aptiktas dvižodis terminas su medžiagos konsistenciją žyminčiu šalutiniu dėmeniu – pusiauskista tešla KKGSP 1910, kuris padarytas prieveiksmį tiesiog pritraukus prie būdvardžio (Pv → B), paliekant būdvardžio galūnę -a. Medžiagos konsistenciją žymintis šalutinis dėmuo, paremtas sudurtiniu būdvardžiu, aptiktas ir tarpukario statybos literatūroje: pusrupis smėlis SSM 1937. Jam taip pat būdinga Pv → B darybinė struktūra, tik daryba jau sistemiška. Įdomu, kad vėlesniuose šaltiniuose aptartų šalutinių dėmenų leksinių-santykinių reikšmių nepavyko aptikti. У міжвоєнний період, із подальшим розвитком будівельної термінології, складні прикметники здебільшого виступали залежними компонентами двослівних термінів, що позначали конструкції споруд, і виражали ознаку, пов’язану з будовою конструкції (наприклад: однорядне брукування SGBT 1931, односхилий дах MGN 1933, докладніше див. нижче). Велика кількість складних прикметників — термінологічних атрибутів — з’явилася в будівельній термінології за радянських часів. І пізніше, після відновлення незалежності Литви, кількість складних прикметників у будівельній термінології зростала. 1. Найбільшу групу розглядуваних термінів становлять назви споруд, їхніх частин і конструкцій — тобто результатів будівельної діяльності. 1.1. Серед них найбільше (217) термінів, у яких залежний компонент, виражений складним прикметником, передає розрізнювальну ознаку об’єкта за будовою, тобто вказує, скільки або яких певних частин (часто основних конструктивних) утворюють означуваний об’єкт. У значної частини таких складних прикметників перший компонент спирається на прислівник daug, що керує іменником, або на числівник від одного до шести, а 3 За словами А. Валецкене, «[З] погляду синтаксичної залежності всі складні прикметники литовської мови є підрядними. Одна складова частина (зазвичай перша) підпорядковується другій або керується нею та позначає, доповнює значення другої частини» (Valeckienė 1957: 279). У граматиці сучасної литовської мови (DLKG 2005) використовуються терміни означальні (детермінативні) та складальні (копулятивні) композити, однак ця класифікація, безперечно, вже не застосовується до композитів, другий компонент яких мотивований дієсловом. Запропонований А. Валецкене термін підрядні складні прикметники охоплює складні прикметники всіх словотвірних типів. Відношення залежності в цій статті показано стрілкою: її спрямовано від залежного компонента до головного, тобто в напрямку керування. Тут і далі B — прикметниковий компонент, D — іменниковий, Dı — дієприкметниковий, Į — займенниковий, Pv — прислівниковий, S — числівниковий, V — дієслівний. Terminologija | 2022 | 29 31 другий — іменником, що позначає конкретну конструктивну частину названого об’єкта (Pv ← D або S → D): багатопрогінна конструкція STŽ 2002, багатопрогінна будівля PK 1962, багатопрогінний міст STŽ 2002, багатоярусний майданчик STŽ 2002, багатоповерховий гараж STŽ 2002, багатоповерхова рама MK 1977, багатоскладчасті двері ALKS 1993, двоповерховий будинок ALKS 1993, двоповерхова будівля STŽ 2002, двостулкове вікно ALKS 1972, двошарова стіна APKS 1960, двоколонна колона STŽ 2002, двосхилий дах MS 1928, MK 2000, чотириповерхова будівля PK 1962, чотирисхила вежа PK 1962, чотирисхилий дах KS 1936, STŽ 2002, п’ятиповерховий будинок PNA 1994, GNSK 1962, шестиквартирний будинок AC 1964, односхилий дах CPK 1992, одношарові двері KS 1936, одношибкове вікно STŽ 2002, одномаршові сходи STŽ 2002. Можна помітити, що антонімічність прислівників багато і мало, якими мотивуються перші компоненти складних прикметників, сприяє формуванню антонімії й самих термінів: багатоповерхова будівля PK 1962 – малоповерхова будівля SM 1993, STŽ 2002, багатоповерхова споруда MK 1956 – малоповерхова споруда MK 1956. Оскільки різним будівлям та їхнім частинам можуть бути властиві однакові конструктивні особливості, означальні компоненти зазвичай виражають тими самими складними прикметниками. Другорядними компонентами, вираженими складними прикметниками словотвірної структури B → D, називають, якими є конструктивні частини споруди, що утворюють об’єкт, який визначається, наприклад: двері з вертикальних дощок STŽ 2002, великоблочна стіна SISCh 2000, великоблочний будинок STŽ 2002, великопанельний будинок RLKP 1959, великоплитна будівля STŽ 2002, великоплитна стіна ŠVOK 1992. 1.2. Значно меншу групу назв у тематичній групі результатів будівельної діяльності становлять двослівні терміни, у яких другорядний компонент позначає зовнішню — формальну — особливість об’єкта, названого головним компонентом терміна (знайдено 62 такі терміни). Перший компонент складного прикметника, що виступає другорядним компонентом, зазвичай мотивується прислівником напів, а другий — прикметником, що позначає округлу або круглу форму (Pv → B): напівкругла арка STŽ 2002, напівкругле вікно STŽ 2002, напівкругла арка ŽŪS 1929. Складні прикметники словотвірної структури B → D, що виражають розглядуване лексико-відносне значення, трапляються рідко (наприклад: тонкокінцева арка STŽ 2002, крутосхилий дах ALKS 1972). 1.3. У другорядному компоненті кількох (6) термінів цієї тематичної групи, що називають конструктивні частини будівлі, зазначено потенційну властивість будівельної конструкції: самозачинні двері ALKS 1993, самозачинний ліфт STŽ 32 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu 2002, самонесуча стіна ALKS 1993. Перший компонент складного прикметника, що виступає другорядним компонентом, у всіх випадках є займенниковим, а другий — дієслівним. Формально словотвірна структура таких прикметників — I → V, хоча, з іншого боку, між цими компонентами можна побачити не об’єктні, а суб’єктні відношення. Семантичний аналіз показує, що займенниковий компонент позначає не об’єкт, на який спрямовано дію (тобто не себе проколює чи себе утримує), а суб’єкта виконання дії, тобто вказує, що дія виконується самим (ліфт і двері зачиняються самі, стіна тримається сама). 1.4. Лексико-відносне значення оцінної властивості мають другорядні компоненти 3 термінів розглядуваної тематичної групи, виражені тим самим прикметником: другорядна будівля PLST 1972, другорядна залізниця MT 1929, другорядна споруда KS 1936. 1.5. Як і можна припустити, властивості, що сприймаються органами чуття, не повинні бути притаманні будівельним об’єктам. І справді, серед другорядних компонентів, виражених складними прикметниками, виявлено лише один із таким лексико-відносним значенням: напівтепле перекриття SP 1965. 2. Друга за чисельністю тематична група, до якої входять двослівні терміни з другорядними компонентами, вираженими складними прикметниками, — це назви матеріалів. У цій групі формуються ще різноманітніші лексико-відносні значення другорядних компонентів. 2.1. У назвах матеріалів другорядний компонент, виражений складним прикметником, найчастіше вказує на потенційну властивість матеріалу, названого головним компонентом (25 термінів). Ономасіологічну основу становить здатність матеріалу змінювати свій стан, а іншою актуальною ознакою є швидкість цієї зміни. Другий — дієслівний — компонент складного прикметника вказує, що матеріал має певний потенціал, а перший — прислівниковий — позначає швидкість або спосіб реалізації цього потенціалу (Pv → V): швидкогорючий матеріал STŽ 2002, швидковисихаюча фарба ALKS 1993, швидкогасне вапно PSAK 2008, швидкотверднучий бетон STŽ 2002, швидкотверднучий цемент STŽ 2002, швидкотверднучий портландцемент STŽ 2002, повільногасне вапно PSAK 2008, повільносполучний цемент ALKS 1993, повільнотверднучий цемент ALKS 1993, STŽ 2002, спокійнотверднуча сталь ALKS 1993. І в цій групі можна побачити антонімію термінів, основою якої є антонімічність прислівників швидко і повільно, що мотивують перші компоненти складних прикметників. Потенційна властивість матеріалу може виражатися також складними прикметниками словотвірної структури I → V. Однак усіх різних двослівних Terminologija | 2022 | 29 33 terminų – savitempis betonas STŽ 2002, savitempis cementas MBD 2008, savitempis gelžbetonis STŽ 2002 – šalutiniu dėmeniu eina tas pats sudurtinis būdvardis savitempis. Taigi, negalima teigti, kad L → V darybos tipas dvižodžių statybos medžiagų pavadinimų daryboje yra produktyvus. 2.2. Серед назв матеріалів зафіксовано 21 термін, у якому залежний компонент виокремлює матеріал за структурою. Другий, іменниковий, компонент складного прикметника зазвичай називає основний структурний елемент, а перший, прикметниковий, компонент указує на якісну ознаку структурного елемента. Для складних прикметників, що виступають такими залежними компонентами, характерна словотвірна структура B → D: відкритопористий матеріал SMG 1974, дрібнозернистий асфальтобетон STŽ 2002, дрібнозернистий цемент BGD 1978, дрібнопористий щебінь BS 1976, дрібнопористий матеріал MTPM 1976, дрібнопористий туф BS 1976, крупнозернистий бетон ALKS 1993, крупнозернистий асфальтобетон STŽ 2002, крупнозерниста сталь KP 1978, крупнопористий бетон MK 1956, крупнопористий керамзитобетон SG 1971. 2.3. Залежними компонентами, вираженими прикметниками словотвірних структур S → D і Pv ← D, позначається будова матеріалу; у цьому разі перший компонент указує на кількісну ознаку складника матеріалу: двокомпонентна мастика PAPŠ 2008, двокомпонентний матеріал BAPK 2010, однокомпонентний матеріал ALKS 1993, двошарова фарба ALKS 1993; багатошаровий матеріал STŽ 2002, багатошарова теплоізоляція STŽ 2002. Виявлено 20 таких термінів. 2.4. Лексико-реляційне значення оцінної ознаки суб’єкта мають 18 залежних компонентів, виражених складними прикметниками, проте загалом переважає той самий прикметник – високоякісний (B → D): високоякісний гіпс SM 1966, високоякісна кераміка SM 1966, високоякісний бетон STŽ 2002, високоякісний цемент STŽ 2002, високоякісна глина MK 1956. Рідше трапляється прикметник високоякісний (наприклад, високоякісна сталь STŽ 2002). Із кінця XX ст. у будівельній термінології почали вживати прикметники низькокласний, низькомарочний, наприклад: низькокласний бетон STŽ 2002, низькомарочний бетон ALKS 1993; перші компоненти цих слів утворено на основі антоніма прикметника високий – низький. Можна припустити, що в цьому разі застосовано аналогічне словотворення. 2.5. Лише для тематичної групи назв матеріалів характерні терміни, залежні компоненти яких позначають матеріал, певна кількість якого входить до складу матеріалу, названого головним компонентом двослівного терміна: низьковуглецева сталь STŽ 2002, малоцементний бетон KAŠ 2007, малозольний попіл SMU 2006, маловапняковий цемент ALKS 1993, малошлакова суміш ALKS 34 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu 1993, маловодний гіпс STŽ 2002 (відібрано 12 таких термінів). Як видно з прикладів, перший компонент усіх складних прикметників утворено на основі прислівника мало, а другий – іменника (Pv ← D). Визначити словотвірну структуру (тобто не плутати прислівник мало із прикметником малий) дають змогу словотвірна мотивація і, безперечно, семантичне обґрунтування. 2.6. Як і в раніше розглянутій тематичній групі будівель, їхніх частин і конструкцій, серед назв матеріалів можна виявити також кілька (тобто 6) залежних компонентів із лексико-реляційним значенням ознаки, що сприймається органами чуття та виражається складними прикметниками. Їх виявлено дещо більше, проте всі вони утворені на основі прислівника напів та антонімічних прикметників твердий і м’який (Pv → B): напівтверда деревина SMG 1974, напівтвердий ґрунт GMLD 1992, напівм’яка сталь STŽ 2002. 3. Тематична група двослівних назв машин, приладів і устаткування, тобто засобів виконання будівельних робіт, також містить багато термінів із залежними компонентами, вираженими складними прикметниками. Особливо багато таких термінів серед назв машин. Для розглянутих залежних компонентів характерні такі лексико-реляційні значення: 3.1. Указується конструктивна ознака машини, приладу чи устаткування – називається виокремлена деталь об’єкта, позначеного головним компонентом, що має певну кількісну чи якісну ознаку й є одним із найважливіших його елементів (45 термінів). Для більшості складних прикметників характерна словотвірна структура Pv ← D або S → D: багатоковшовий канавокопач ALKS 1993, багатоковшовий земснаряд ALKS 1993, багатоковшовий екскаватор CPK 1992, багатоколісний дорожній коток ALKS 1993, двоколісний тачка SDKŽ 1940, двоколісний візок STŽ 2002, багатошпиндельний верстат MK 1977, двошпиндельна мішалка STŽ 2002, одноковшовий навантажувач SBPK 1995, одноковшовий земснаряд STŽ 2002, триколісна бетономішалка («бетонозмішувач») SSM 1937, одноколісна тачка SDKŽ 1940. 3.2. Називається розрізнювальна особливість роботи машини, приладу чи устаткування: двоколійний домкрат STŽ 2002 (S → D), самохідний грейдер STŽ 2002 / самохідний укладач STŽ 2002, самохідний кран STŽ 2002 (Į → D), самоскидний вантажний автомобіль PAPŠ 2008 (Įv → V). Однак найчастіше ця особливість стосується напрямку роботи знаряддя: зворотно-лопатевий екскаватор STŽ 2002, зворотнохідний екскаватор STŽ 2002, задньорозвантажувальний скрепер STŽ 2002, задньорозвантажувальний самоскид STŽ 2002, прямохідний екскаватор STŽ 2002, прямохідний екскаватор ALKS 1993. Для цих складних прикметників характерна словотвірна структура Pv → D або Pv → V, перший компонент утворюється на основі Terminologija | 2022 | 29 35 antoniminiais prieveiksmais pirmyn ir atgal. Tiesa, Statybos terminų žodyne (2002) teikiami ir dvižodžiai terminai, kurių atributinio pažyminio funkciją atliekantis sudurtinis būdvardis turi kitokią darbinę struktūrą, t. y. B → D: įvairiakryptis ventiliatorius STŽ 2002, įžambiaverstuvis buldozeris STŽ 2002. Aptariamųjų terminų rasta 30. 4. Для залежних компонентів двослівних термінів, що позначають кріпильні деталі, характерно вказувати на вирізнювальну частину кріпильної деталі (зібрано 70 таких термінів). Другий, іменниковий, компонент складного прикметника, що її називає, указує на частину деталі, позначеної головним компонентом, а перший — прикметниковий (B → D), іменниковий (D → D), числівниковий (S → D) або дієприкметниковий (DĮ → D) — називає такі ознаки: a) указується форма цієї частини кріпильної деталі або інша зовнішня ознака, за якою одна кріпильна деталь відрізняється від іншої: apvaliągalvė kniedė STŽ 2002, apvaliągalvis medsraigtis ALKS 1993, apvaliągalvis varžtas STŽ 2002, kvadratagalvis medsraigtis ALKS 1993, kvadratagalvis varžtas STŽ 2002, plačiagalvė vinis STŽ 2002, plokščiagalvis varžtas STŽ 2002, skėstagalis varžtas STŽ 2002, skėstagilzis varžtas STŽ 2002; b) pasakomas tvirtinimo detalės dalių kiekis: dvigalvė vinis STŽ 2002, šešiakampė veržlė MT 1929; c) називається видимість частини кріпильної деталі: paslėptagalvis medsraigtis ALKS 1993, paslėptagalvis varžtas STŽ 2002. 5. Для залежних компонентів двослівних термінів, що позначають проміжні вироби, характерно вказувати або на форму, за якою об’єкти, названі головними компонентами, відрізняються один від одного (aštuoniabriaunė plytelė MTPM 1976, aštuoniakampė plytelė SM 1966, keturkampė lentutė SSM 1937, trikampė lenta STŽ 2002 (S → D); nusklem bt akraštis stiklas STŽ 2002, obliuotabriaunė lenta STŽ 2002 (DĮ ← D) (21 термін)), або на структуру (daugiamolekulė plėvelė PSDP 2001) (1 термін), або на будову (daugia tuštymė plokštė ALKS 1993, daugiasluoksnė plėvelė RNS 2012, daugiasluoksnis blokas SMG 1974, daugiasluoksnis kartonas STŽ 2002, daugiasluoksnė fanera STŽ 2002 (Pv ← D); pilnaviduris strypas MA 1941, plačiajuostis profilis MK 2000, plonavielis tinklelis ALKS 1993 (B → D); penkiasluoksnė plokštė MK 2000, septyniasluoksnė plokštė MK 2000, septynskylis blokelis MDKM 1971 (S → D) (47 термінів)). 36 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu 6. Тематичні групи назв деталей є давніми й численними. На відміну від них, тематична група абстрактних назв на початку формування будівельної термінології була дуже нечисленною, до того ж у ній не було виявлено двослівних термінів із залежними компонентами, вираженими складними прикметниками. Пізніше, з розвитком термінології будівельної галузі, у другій половині XX ст. абстрактних назв утворювали дедалі більше; серед них з’явилися й двослівні терміни із залежними компонентами, вираженими складними прикметниками, однак помітно поповнювати будівельну термінологію вони почали лише у XXI ст. 6.1. Якщо головний компонент двослівного терміна позначає абстрактне поняття, залежний компонент називає вирізнювальну ознаку за будовою, тобто вказує, скільки складників — зазвичай етапів, — позначених другим компонентом складного прикметника, утворюють поняття, назване головним компонентом терміна (таких термінів виявлено 14). Перший компонент більшості складних прикметників мотивований прислівником daug, а другий — іменником (Pv ← D): daugia,icė apkrova SBPK 1995, daugiaciklis patvarumas STŽ 2002, daugiapakopis režimas RNS 2012, daugiapakopis griuždymas STŽ 2002, daugiapakopis valymas STŽ 2002. Рідше для вираження цього лексико-реляційного значення вживаються складні прикметники зі словотвірною структурою B → D (mažaciklis nuovargis BAPK 2010) і S → D (dvit arpsnis projektavi-mas STŽ 2002). 6.2. Для назв цієї тематичної групи характерно, що їхні залежні компоненти мотивовані антонімічними прикметниками ilgalaikis, -ė ir trumpalaikis, -ė (B → D), якими вказується тривалість абстрактного поняття, названого головним компонентом: ilgalaikė relaksacija STŽ 2002, ilgalaikis bandymas STŽ 2002, ilgalaikis įlinkis ALKS 1993, ilgalaikis poveikis STŽ 2002, trumpalaikė apkrova KABK 2012, trumpalaikė vertė STŽ 2002, trumpalaikis apgyvendinimas SA 2007, trumpalaikis bandymas ALKS 1993, trumpalaikis poveikis KABK 2012, trumpalaikis stipris KABK 2012, trumpalaikis procesas STŽ 2002. Зібрано 16 таких термінів. Підсумовуючи аналіз, варто повернутися до дослідження, проведеного К. Гайвенісом. Як зазначалося, дослідження термінолога показало, що залежні компоненти, виражені складними прикметниками, мають п’ять лексико-реляційних значень. Такі дані давали підстави вважати складний прикметник обмеженим у ролі термінологічного атрибута. Цю думку підтвердили й дослідження інших науковців. Однак аналіз двослівних будівельних термінів виявив ширші термінологічні можливості складного прикметника: залежним компонентам двослівних будівельних термінів, вираженим складними прикметниками, властиві 12 лексико-реляційних Terminologija | 2022 | 29 37 значень, отже, можна припустити, що складні прикметники можуть досить широко використовуватися для номінації понять у різних галузях науки. Безперечно, ці дані надають інформацію лише про одну галузь. Щодо словотвірної структури складних прикметників, які входять до складу двослівних будівельних термінів, слід зазначити, що вони утворені за 10 словотвірними типами (див. рис. 1). Рис. 1. Словотвірні типи складних прикметників, що виступають залежними компонентами двослівних будівельних термінів Як видно з рисунка 1, продуктивністю вирізняються чотири словотвірні типи: B → D, S → D, D → V і Pv ← D / Pv → D. Другий компонент у більшості випадків є іменниковим, значно рідше — дієслівним або прикметниковим. Не виявлено жодного складного прикметника з другим компонентом, утвореним на основі іншої частини мови. Багато складних прикметників, що виступають залежними компонентами, утворено з тими самими першими компонентами. Серед прикметникових компонентів переважають утворені від антонімічних прикметників plonas – storas, žemas – aukštas, а також від прикметників stambus, status, tuščias. Більшість числівникових компонентів утворено від числівників від vieno iki keturių, а більшість прислівникових — від прислівника daug. Чимало перших компонентів складних прикметників утворено також від прислівників greitai, ilgai, mažai, trumpai. Помітна тенденція штучно розширювати такі групи у словниках. Наприклад, лише у Statybos terminų žodyne (2002) є 107 двослівних термінів, у яких перший компонент складного прикметника, що виступає залежним компонентом, — dvi-, та 31 двослівний термін зі складним прикметником, першим компонентом якого є daug. 38 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu Загалом можна зауважити, що під час утворення розглянутих будівельних термінів найчастіше використовують складні прикметники, які вже функціонують у будівельній термінології, а не створюють новотвори. Говорячи про прикметники загальновживаної мови, А. Валецкене стверджує, що складні прикметники позначають «ознаку, часто властиву лише якомусь одному предмету» (Valeckienė 1957: 279). Однак у будівельній термінології спостерігаємо протилежне явище: багато тих самих прикметників, що виступають залежними компонентами, описують різні предмети. На рисунку 2 наведено складні прикметники, які найчастіше виступають залежними компонентами будівельних термінів. Рис. 2. Складні прикметники — найчастотніші термінологічні атрибути в будівельній термінології Наприклад, прикметник daugiasluoksnis, -ė виступає залежним компонентом 19 різних двослівних будівельних термінів, stačiakampis, -ė — 18, а прикметник dvisluoksnis, -ė, як і прикметники plonasienis, -ė, tuščiaviduris, -ė, є залежними компонентами 16 двослівних будівельних термінів. Отже, коли поняття мають спільні ознаки, насамперед шукають упізнаваний спосіб їх вираження. Безперечно, такі терміни легко запам’ятовуються і зручні у вжитку, проте викликає сумнів те, що в такому разі недостатньо використовують інші лексичні одиниці. ВИСНОВКИ 1. Двослівні терміни із залежними компонентами, вираженими складними прикметниками, є важливою частиною будівельної термінології. Ці терміни позначають видові поняття, переважно пов’язані із засобами та результатами будівельної діяльності: ними називають будівельні матеріали, споруди, їхні частини та Terminologija | 2022 | 29 39 конструкції, проміжні будівельні вироби, машини й інструменти, кріпильні деталі. Рідше такі двослівні терміни позначають абстрактні явища. 2. Головні компоненти двослівних будівельних термінів, виражені складними прикметниками як залежні компоненти, можуть визначатися за різними семантичними аспектами — цим компонентам властиві 12 лексико-реляційних значень. Отже, складний прикметник може досить широко використовуватися для номінації понять у будівельній галузі. Такі значення, як ознака за будовою, ознака форми, ознака структури, оцінна ознака, потенційна ознака, ознака, що сприймається органами чуття, властиві членам не однієї тематичної групи. 3. За кількістю серед усіх вирізняються складні прикметники, що вказують на розрізнювальну ознаку абстрактного або конкретного предмета за будовою: аж 45,70% залежних компонентів, виражених складними прикметниками, у зібраних термінах мають це значення. Меншій частині залежних компонентів властиво позначати ознаку форми (13,22%), частину розрізнювальної кріпильної деталі (11,15%), розрізнювальну деталь (7,17%). Ще менше складних прикметників, що виступають залежними компонентами, вказують на потенційну ознаку (4,94%), особливість роботи машини (4,78%), ознаку структури (3,50%), тривалість абстрактного предмета (2,55%), матеріал, певна кількість якого входить до складу основного матеріалу (1,91%), та ознаку, що сприймається органами чуття (1,11%). Найрідше складними прикметниками виражається спосіб виготовлення об’єкта (0,48%). Останнє лексико-реляційне значення складних прикметників у будівельній термінології від середини XX ст. вже не трапляється. 4. Більшості складних прикметників властива словотвірна структура B → D, S → D, D → V і Pv ← D / Pv → D. Найпродуктивнішими є номінативні частини мови — іменник, прикметник, числівник і прислівник. Помітна тенденція повторювати ті самі компоненти. Особливо це стосується термінів, зафіксованих у словниках. 5. Оскільки різним денотатам будівельної галузі можуть бути властиві ті самі основні ознаки, у будівельній термінології прийнято виражати видові компоненти тими самими складними прикметниками. Найчастотнішими термінологічними атрибутами в будівельній термінології є складні прикметники багатошаровий, -а, прямокутний, -а, двошаровий, -а, тонкостінний, -а, порожнистий, -а, одинарний, -а, однобічний, -а, довготривалий, -а, дрібнозернистий, -а, крупнозернистий, -а. 40 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu ŠALTINIAI AC – Armocementas, aut. F. Bielinskis, P. Buškūnas, Vilnius: Vaizdas, 1964. ALKS – Anglų–lietuvių kalbos statybos terminų žodynėlis, sud. J. Stonys, Vilnius: VISI, 1972. APKS – Akmens panaudojimas kaimo statyboje, aut. V. Vitkauskas, Vilnius: Vaizdas, 1960. BAPK – Betonas ir armatūra: pagrindinės konstrukcinės savybės: mokomoji knyga, aut. D. Zabulionis, Vilnius: Technika, 2010. BGD – Betono ir gelžbetonio darbai, aut. V. Mažeika, Vilnius: Pergalė, 1978. BS – Betonai ir skiediniai: žinynas, aut. A. Čechovas, vert. J. Dyčmonas, A. Žvirėnas, Vilnius: Mokslas, 1976. BŽSM – Bendrosios žinios apie statybos mašinas: paskaitų konspektas, aut. D. Midvikis, J. Starkus, Vilnius: LTSR aukšt. ir spec. vid. mokslo ministerija, 1982. CPK – Civilinių pastatų konstrukcijos: vadovėlis, aut. A. Nakas, J. Gajauskas, M. Prikšaitis, Vilnius: Mokslas, 1992. GMLD – Gruntų mechanikos laboratoriniai darbai, aut. F. Norkus, Kaunas: Technologija, 1992. GNSK – Gyvenamųjų namų statybos klausimai: mokslinių straipsnių rinkinys, vyr. red. K. Blaževičius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1962. KABK – Kompozitais armuotos betoninės konstrukcijos: vadovėlis, aut. G. Kaklauskas, D. Bačinskas, V. Gribniak, D. Jakubovskis, D. Ulbinas, E. Gudonis, A. Meškėnas, E. Timinskas, A. Sokolov, Vilnius: Technika, 2012. KAŠ – Kaitrai atsparūs šamobetoniai: monografija, aut. S. Goberis, V. Antonovič, Vilnius: Technika: 2007. KKGSP – Kaip ir iš ko galima statyti pigius ir tvermingus ūkio trobesius, vert. J. Bražinskas, Vilnius: Juozapo Zavadzkio spaustuvė, 1910. KP – Konstrukciniai plienai, aut. A. Pavaras, Vilnius: Mokslas, 1978. KS – Kaimo statyba, aut. P. Drąsutis, P. Gaižutis, L. Gud zinskas, J. Juška, P. Kalita, E. Kersnauskas, V. Švipas, Kaunas: Spindulys, 1936. MA – Medžiagų atsparumas, aut. K. Vasiliauskas, Kaunas: Vilnius, 1940. MBD – Mūrininko ir betonuotojo darbai: vadovėlis, aut. V. Adomavičius, J. Aleksejeva, A. Česas, R. Dovydaitė, Vilnius: Mintis, 2008. MDKM – Mūro darbai ir konstrukcijų montavimas: vadovėlis, aut. I. Iščenka, Vilnius: Mintis, 1971. MGN – Miesto gyvenamieji namai: jiems statomi reikalavimai ir jų projektavimas, aut. V. Švipas, Kaunas: Varpas, 1933. MK – Medinės konstrukcijos: vadovėlis, aut. A. Valentinavičius, B. Valiūnas, Vilnius: Enciklopedija, 2000. MK – Metalinės konstrukcijos: vadovėlis, aut. J. Paulauskas, A. Kvedaras, Vilnius: Mokslas, 1977. MK – Mūrinės konstrukcijos, aut. A. Rozenbliumas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1956. MS – Molio statyba, aut. K. Reisonas, Kaunas: Valstybės spaustuvė, 1928. MT – Mediniai tiltai, aut. S. Grinkevičius, Kaunas: Spindulys, 1929. MTPM – Medžiagotyra tinkuojamoms plytelių ir mozaikos klojėjams: vadovėlis, aut. A. V. Aleksandrovskis, Vilnius: Mokslas, 1976. PAPŠ – Pastato apdaila. Pastato šiltinimas ir tinkavimas. Apdaila plytelėmis ir apdailos elementų montavimas: vadovėlis, aut. M. Černius, E. Kuliešius, V. Rutkevičienė, V. Savarauskienė, Vilnius: Mintis, 2008. PK – Pastatų konstrukcijos. I dalis: vadovėlis, aut. A. Bistrickas, N. Geršas, J. Kapčius, K. Kaušinis, J. Mikuckas, V. Verbickis, B. Ziberkas, A. Žintelis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1962. PK – Plieninės konstrukcijos: vadovėlis, aut. J. Paulauskas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1961. PLST – Prancūzų–lietuvių statybos terminų žodynėlis, sud. A. Gudaitis, Vilnius: VISI, 1972. PNA – Pastatyti namų apšiltinimas, reng. B. Vektaris, Kaunas: Raidė, 1994. PSAK – Pastato dažymas ir apmušalų klijavimas: vadovėlis, aut. V. Butavičienė, V. Stasionienė, Vilnius: Mintis, 2008. PSDP – Pastatų sienų dažytų paviršių ilgaamžiškumas: monografija, aut. R. Miniotaitė, V. Stankevičius, Kaunas: Technologija, 2001. RLKP – Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas, red. kol. A. Novodorskis, L. Kumpikas, J. Mikuckas, J. Stana itis, S. Vasauskas, J. Vidmantas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1959. Terminologija | 2022 | 29 41 RNS – Raštinio namo statyba: žinynas, aut. R. Bortkūnas, T. Braškys, V. Čei kauskas, R. Daraškevičius, T. Gecas, T. Lapinskas, E. Norvaišas, M. Sakaitis, A. Sirvydis, T. Šlivinckas, G. Unikas, V. Uosaitis, Vilnius: Balto print, 2012. SA – Statybinė akustika: vadovėlis, aut. V. J. Stauskis, Vilnius: Technika, 2007. SBPK – Suvirintų ir besiūlių plieninių konstrukcijų saugos ir ilgalaikiškumo įvertinimas, aut. A. Kudzys, V. Vaitkevičius, Vilnius: Solertija, 1995. SDKŽ – Statybos darbininkų kvalifikacijos žinynas, reng. S. V. Bašinskij, P. V. Blaževič, I. A. Petrov, Kaunas: Vilnius, 1940. SG – Surenkamas gelžbetonis, aut. A. Bujokas, A. Stonys, Vilnius: Mintis, 1971. SGBT – Sauskeliai. Gelžbetoniniai ir betoniniai tiltai, aut. J. Gabrys, Kaunas [n. s.], 1931. SGKP – Statyba: gipso kartono plokščių montavimas ir apdaila, aut. A. Zienius, Vilnius: Lodvila, 2006. SISCh – Statinių ir inžinerinių sistemų charakteristikų dinamika. I dalis: mokomoji knyga, aut. A. Janickas, Kaunas: Technologija, 2000. SK – Statybinės konstrukcijos: konferencijos, skirtos prof. A. Rozenbliubo 100-osioms gimimo metinėms pažymėti, įvykusios Vilniuje 2002 m. birželio 5–6 d., pranešimų medžiaga, Vilnius, 2002. SKKS – Statybinės konstrukcijos: kūrimas ir stiprinimas, aut. D. Bačinskas, A. Baltrušaitis, A. Bičiulaitienė, E. Dulinskas, A. Endriukaitytė, A. Jarmolajev, V. Jokūbaitis, G. Jurkėnas ir kt., Vilnius: Technika, 1998. SM – Statybinės medžiagos: vadovėlis, aut. S. Ščesnulevičius, Vilnius: Mintis, 1966. SM – Statybos medžiagos, aut. Č. R. Ramonas, Kaunas: Ūkininko patarėjas, 1993. SMG – Statybinės medžiagos ir gaminiai: vadovėlis, aut. B. Grigaliūnas, Vilnius: Mintis, 1974. SMU – Statybinės medžiagos. Užpildai: mokomoji knyga, aut. A. Naujokaitis, Vilnius: Technika, 2006. SP – Statybos pagrindai, aut. A. Iljičiovas, A. Kokinas, J. Rebortovičius, vert. R. Kuosaitė. Vilnius: Vaizdas. SSM – Statyba. I tomas. Statybinės medžiagos, aut. J. Šimoliūnas, Kaunas: Spindulys, 1937. STŽ – Statybos terminų žodynas, aut. A. Kudzys, A. Rosenas, B. Kudzienė, Vilnius: Lietuvos mokslas, 2002. ŠVOK – Šildymas, vėdinimas ir oro kondicionavimas, aut. D. Gutauskaitė, Kaunas: Technologija, 1992. V – Vėdinimas: vadovėlis, aut. E. Juodis, Vilnius: Technika, 2008. ŽŪS – Žemės ūkio statyba: bendroji dalis: statybos medžiagos ir trobėsių dalys: vadovėlis, aut. L. Gimbutas, Kaunas: Spindulys, 1929. LITERATŪRA Akelaitis Gintautas 2008: Sudėtinių administracinių terminų struktūriniai modeliai. – Specialybės kalba: terminija ir studijos: mokslinių straipsnių rinkinys, Vilnius: Mykolo Romerio universitetas, 5–13. Cabezas-García Melania, Faber Pamela 2017: Exploring the semantics of multi-word terms by means of paraphrases. – Temas actuales de terminología y estudios sobre el léxico, Granada, España: Comares, 193–217. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/321225904_Exploring_the_semantics_of_multi-word_terms_by_means_of_paraphrases. DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 4-as patais. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005. Drotvinas Vincentas 1963: Lietuvių literatūrinės kalbos sudurtinių būdvardžių struktūriniai-semantiniai tipai (remiantis XVI–XVIII a. raštų medžiaga). – Kalbotyra 6, 75–97. Drukteinis Albinas 2011: Sintaksiniai sudėtinių jūreivystės terminų modeliai. – Res humanitariae 10, 234–255. Džežulskienė Judita 2010: Prepozicinė ir postpozicinė modifikacija: trižodžių angliškų ir lietuviškų terminų gretinamoji analizė. – Kalbotyra 62(3), 7–21. Gaivenis Kazimieras 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Gaivenis Kazimieras 2014 [1968]: Iš 2 ir 3 dėmenų sudarytų sudėtinių terminų tipai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 34–46. Gaivenis Kazimieras 2014 [1975]: Dvižodžiai sudėtiniai terminai dabartinėje lietuvių kalboje. – Kazimieras Gaivenis. Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 60–97. Gaivenytė-Butler Jolanta 2000: Sudėtinių fizikos terminų sinonimijos atvejai terminų žodynuose. – Kalbos kultūra 73, 62–67. Grigorjeva Tatjana, Andriušytė Aistė 2015: Mokslinių tyrimų pagrindai: mokomoji knyga, Vilnius: Technika. 42 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu Janulevičienė Violeta, Rackevičienė Sigita 2009: Nusikalstamų veikų pavadinimai lietuvių ir anglų kalbomis. – Socialinių mokslų studijos 4(4), 357–381. Keinys Stasys 2005 [1983]: Lietuviškų sudurtinių terminų daryba. – Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 129–182. Kitkauskienė Laimutė 2009: Statybos ir civilinės statybos terminus reiškiantys dvižodžiai junginiai anglų ir lietuvių kalbose. – Santalka 17(2), 52–60. Lietkevičienė Nijolė 2015: Tridžodžių anatomijos derinamojo pažyminio ir nederinamojo pažyminio lietuviškų terminų ir lotyniškų atitikmenų priklausomybė. – Profesinės studijos: teorija ir praktika 15, 42–46. Prieiga internete: https://svako.lt/uploads/pstp-15-2015-6.pdf. Montero Begoña 1996: Technical Communication: Complex Nominals Used to Express new Concepts in Scientific English – Causes and Ambiguity in Meaning. – ESpecialist 17(1), 57–72. Prieiga internete: https://revistas.pucsp.br/index.php/esp/article/download/9476/7042. Pratiwi Nurul, Ohoiwutun Jos E. B., Waris Abdul 2016: Morphological analysis of compound adjectives in sentences in Brooke’s Heartland. – e-Journal of English Language Teaching Society (ELTS) 4(2). Prieiga internete: https://media.neliti.com/media/publications/243571-morphological-analysis-of-compound-adjec-fbc1995d.pdf. Umbrasas Alvydas 2010: Lietuvių teisės terminija 1918–1940 metais: pagrindinių kodeksų terminai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Valeckienė Adelė 1957: Dabartinės lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių vartojimas. – Literatūra ir kalba 2, 161–328. Zemlevičiūtė Palmira 2021: XIX a. pab. – XX a. pr. dvižodžiai sudėtiniai pavadinimai su pagrindiniu dėmeniu „liga“ ir būdvardžiu reiškiamais priklausomaisiais dėmenimis. – Terminologija 28, 239–255. TWO-WORD CONSTRUCTION TERMS WITH THE SECONDARY COMPONENT EXPRESSED BY A COMPOUND ADJECTIVE Summary Compound adjectives denote an individual, specific, and stable feature of something that is expressed by the modified word. They describe the thing or phenomenon designated by the main component in a generalising and precise manner, distinguish it from others not possessing such a feature (or where such a feature is not essential) and can therefore be rather widely used for the nomination of scientific concepts. However, as illustrated by other scholarly studies, the terminological capacities of the compound adjective are underused in certain fields. In the field of construction, the compound adjective becomes a terminological attribute rather frequently: 635 distinct two-word terms with the secondary component expressed by a compound adjective were found in a total of 48 sources. The article employs the analytical-descriptive method to address compound adjectives from a terminological perspective: the relations between the secondary components of construction terms taking the form of compound adjectives and the main component are discussed in terms of the idea conveyed by them, i.e., their lexical-relational meanings are determined; the word-formation structure of compound adjectives, through which these meanings are conveyed, is reviewed; the compound adjectives that are most commonly used as the terminological attributes of construction terms are identified. The study revealed that the main components can be modified by the secondary components of two-word construction terms expressed by compound adjectives by conveying different aspects of meaning: as many as twelve lexical-relational meanings Terminologija | 2022 | 29 43 can be expressed by these components. Therefore, the compound adjective can be rather widely used for the nomination of concepts in the field of construction. Compound adjectives denoting a distinctive feature of an abstract or concrete thing in terms of its composition stand out from others by their quantity: the secondary components expressed by compound adjectives have this meaning in the case of as many as 45.70% of the terms collected in the study. This meaning is inherent in the secondary components comprising the terms of different thematic groups: names of structures, their parts, and constructions (daugiaaukštė aikštelė, dviremės langas), abstract names (daugiaciklis patvarumas, daugiapakopis režimas), and intermediate construction products (daugiasluoksnis kartonas, plonavielis tinklelis). A total of 13.22% of the secondary components modifying the main components of the terms from the thematic groups of structures, their parts and constructions, and intermediate construction products specify some property of form (pusapskritė arka, pusapvalis langas; aštuoniakampė plytelė, keturkampė lentutė). Fewer secondary components describe a part of a distinctive fastener (11.15%) or a distinctive part (7.17%). Even fewer compound adjectives used as secondary components designate a potential property (4.94%), a machine operating property (4.78%), a structural property (3.50%), duration of an abstract thing (2.55%), a substance a certain amount of which constitutes the main substance (1.91%), and the property experienced through senses (1.11%). Compound adjectives are least commonly used to denote the method in which an object is made (0.48%). Formation of compound adjectives comprising two-word construction terms follow ten word-formation patterns. Four of them are most productive: adjective→noun, numeral→noun, noun→verb and adverb←/→noun. A number of compound adjectives used as secondary components are formed using the same initial constituents. Adjectival constituents are dominated by antonymic adjectives plonas–storas, žemas–aukštas, as well as adjectives stambus, status, tuščias. Most of the numerical constituents are based on the numerals from one to four, while most of the adverbial elements rely on the adverb daug. Quite a few of the initial constituents of compound adjectives feature adverbs, such as greitai, ilgai, mažai, trumpai. A tendency to artificially expand such groups in dictionaries is observed. As different denotata of the field of construction may demonstrate the same principal properties, there is a tendency in construction terminology to express specific components by the same compound adjectives. The most widespread terminological attributes in construction terminology are compound adjectives daugiasluoksnis, -ė, stačiakampis, -ė, dvisluoksnis, -ė, plonasienis, -ė, tuščiaviduris, -ė, viengubas, -a, vienpusis, -ė, ilgalaikis, -ė, smulkiagrūdis, -ė, stambiagrūdis, -ė. Obviously, such terms are easy to remember and convenient to use, but there are certain doubts that other lexical units may be underused in this case. Gauta 2022-08-26 Lina Rutkienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected] 44 Lina Rutkienė Dvižodžiai statybos terminai su sudurtiniu būdvardžiu išreikštu šalutiniu dėmeniu