Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos

doi.org/10.35321/term31-12 Проблеми вживання литовських відповідників терміна «sustainable development» у соціальних науках Проблеми вживання литовських відповідників терміна «сталий розвиток» у соціальних науках ROMUALDAS GINEVIČIUS Vilniaus Gedimino technikos universitetas, Verslo vadybos fakultetas, Dinamiškosios vadybos institutas Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2067-4398 ВСТУП Проблематику сталого розвитку в соціальних науках протягом останніх десятиліть досліджують дуже широко й різнобічно: видають спеціалізовані наукові журнали, друкують монографії, проводять конференції тощо. У контексті сталого розвитку аналізують системи всіх рівнів — від мікросистеми (підприємства) до макросистеми (країни, регіони) та мегасистеми (людство). За своєю природою всі вони є соціально-економічними системами (SES). Це соціальні системи, до яких інтегровано різні ресурси — матеріальні, технічні, інформаційні, фінансові тощо. Така виняткова увага до проблеми сталого розвитку зумовлена тим, що від її розв’язання значною мірою залежить майбутнє людства. Однак, попри наукові рекомендації, рішення, ухвалені на найвищому рівні, та зусилля міжнародних і світових інституцій, нині ситуація дедалі погіршується. Передусім це виявляється в глобальному потеплінні та спричинених ним дедалі частіших катаклізмах різного характеру. Основні причини цього — непропорційне використання невідновлюваних природних ресурсів і технологій, що забруднюють довкілля, зростання обсягів відходів, неефективні способи їх перероблення тощо. До цього призводять як об’єктивні, так і суб’єктивні умови. Суть полягає в природі функціонування SES. Умовою існування всіх цих систем є постійний розвиток, адже, як відкриті системи, вони залежать від середовища. Отже, між SES і середовищем відбувається постійний обмін: система впливає на середовище, виконуючи певні функції (виробництва, Terminologija | 2024 | 31 229 послуг, охорони здоров’я, освіти тощо). Своєю чергою, виконуючи зазначені функції, SES отримує із середовища ресурси, необхідні для функціонування, — деревину, обладнання, фінанси, інформацію тощо. Будь-яка SES завжди є утворенням нижчого рівня порівняно зі своїм середовищем, тому має постійно пристосовуватися до його вимог. Це умова виживання SES. Взаємодія SES із середовищем характеризується тим, що вимоги середовища постійно зростають, тому, щоб вижити, SES також має розвиватися. Крім того, зміни в цьому розвитку мають відбуватися швидше або принаймні не повільніше, ніж змінюються зовнішні потреби. З іншого боку, вони мають відповідати вимогам сталого розвитку, тобто економічний, соціальний та екологічний розвиток мають бути узгоджені між собою. В англомовних країнах такий розвиток однозначно називають sustainability або sustainable development. Інакше в неангломовних країнах: в одних випадках ці англійські терміни перекладають як сталість, сталий розвиток, в інших — як тривкість, тривкий розвиток, тобто ці відповідники вживаються як синоніми. Після роз’яснення Державною комісією литовської мови (далі — VLKK), що згадані терміни не є рівнозначними, розпочалася досить активна дискусія щодо них. Ситуацію ускладнило те, що видові компоненти тривкий і сталий набувають значення лише в поєднанні з родовими компонентами розвиток і розвиток (VLKK KB; Žičkienė, Guogis, Gudelis 2019; Baležentis 2019; Stunžinas 2015). З літературних джерел видно, що в усіх випадках цю проблему розглядають як лінгвістичну. Однак наукове й практичне значення має також прагматичний підхід, оскільки це пов’язано з цілеспрямованим управлінням SES. Прагматичний підхід можливий, якщо є змога кількісно оцінити можливі похідні споріднених термінів (тривкість, сталість і розвиток). Мета статті — позиціювати й концептуалізувати характеристики розвитку та/або становлення SES і пов’язані з ними складені терміни тривкість розвитку, сталість розвитку, тривкість становлення та сталість становлення. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ У відповідь на погіршення ситуації на Землі 1987 року було висунуто ідею сталого розвитку. Термін сталий розвиток канонізувала Гру Гарлем Брутланд у доповіді «Наше спільне майбутнє» Комісії ООН з навколишнього середовища та розвитку (United Nations World Commission Environment and Development – WCED). Замість економічного зростання було сформульовано інший підхід — збалансоване економічне, соціальне та екологічне зростання, позначене терміном sustainable development (Burton 1987; Freyman 2012). 230 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos З літературних джерел видно, що в країнах, де не розмовляють англійською, зокрема й у Литві, англійський термін sustainability перекладають по-різному — сталість, збалансованість, стійкість, гармонія, ощадливість, і з видовими компонентами ці слова утворюють складені терміни, наприклад: сталість виробництва енергії, збалансованість міста, соціальна гармонія, біологічна ощадливість (Stunžinas 2015). Отже, досі не визначено істотних ознак, на підставі яких можна було б однозначно розмежувати вживання термінів сталість, стійкість і збалансованість, гармонія; крім того, у всіх літературних джерелах зазначається, що їхні значення різняться (Žičkienė, Guogis, Gudelis 2019; Stunžinas 2015; VLKK KB; DLKŽ). Термін sustainability методологічно пов’язаний із терміном sustainable development, литовськими відповідниками якого є сталий розвиток, стійкий розвиток (Stunžinas 2015). Крім того, зазначається, що можуть існувати також терміни збалансована розбудова та стійка розбудова (Žičkienė, Guogis, Gudelis 2019) (див. рис. 1). Рис. 1. Литовські відповідники терміна sustainable development У літературних джерелах зазначається, що литовські відповідники англійського терміна sustainability — сталість, стійкість і збалансованість, гармонія — не є рівнозначними, проте їх часто вживають, говорячи про ті самі речі. Наприклад, терміни сталість, стійкість уживають, говорячи про різні сфери державної діяльності та явища в них, а збалансованість, гармонія — щодо екологічної політики, економіки, енергетики, загальних питань політики, соціальної політики, туризму, транспорту, сільського господарства, рибальства, міст тощо (Stunžinas 2015). Вважається, що ці терміни є похідними однієї словотвірної категорії, мають той самий корінь і різняться словотвірними формантами (Vaskelienė, Kučinskienė 2012; Pikčilingis 1969; Stunžinas 2015). Уживання згаданих термінів можна обґрунтувати тим, що вони позначають одну Terminologija | 2024 | 31 231 певну ознаку. Сталість, стійкість означають «довговічність, постійність» (стійкий 1. «міцний, витривалий», 2. «постійний, незмінний», 3. «такий, що має імунітет, витривалий, стійкий», 4. «тривалий, нескінченний» (LKŽe), збалансованість, гармонія — «рівновагу, узгодженість» (збалансований «той, що узгоджується, узгоджений» DLKŽe), ощадливість (ощадливий «економний, ощадливий, непоказний» LKŽe). Так сталість і збалансованість розуміють і інші автори (Baležentis 2019; Žičkienė, Guogis, Gudelis 2019; Stunžinas 2015). Однак, попри відмінності значень цих термінів, досі їх уживають як відповідники англійського терміна sustainable development (VLKK KB; Stunžinas 2015). В одних випадках цей термін перекладають відповідником сталість (Kabulova 2023; Sviderskė 2014; Volkov 2018), в інших — збалансованість (Činčikaitė 2013; Gedvilaitė 2019; Oželienė 2019; Starynina 2020). З рис. 1 видно, що development у литовській мові також тлумачать двояко. Його перекладають відповідниками розбудова і розвиток. У літературних джерелах наголошується, що ці поняття не є рівнозначними. У преамбулі Договору про Конституцію для Європи наголошується на збалансованому та сталому розвитку. Термін розбудова краще вживати у випадках, коли йдеться про кількісні зміни, а розвиток — коли потрібно назвати якісні зміни (останнє є відповідником міжнародного слова еволюція) (VLKK KB). На думку Скаідре Жичкене, Арвідаса Гуогіса та Дангиса Гуделіса, термін development слід перекладати лише відповідником розвиток і не можна перекладати відповідником розбудова, оскільки останній означає «зростання», що принципово суперечить концепції sustainable development, яка ґрунтується не на кількісних, а на якісних змінах (Žičkienė, Guogis, Gudelis 2019). Це твердження спирається на те, що кількісні параметри, з погляду теорій розвитку, пов’язані зі значними соціальними та екологічними ризиками. Як приклад наводиться досвід нових індустріальних країн Південної Азії, які беззастережно «пожертвували» соціальним та екологічним розвитком заради цілей економічного розвитку. Насправді причини такого становища глибші й, можна стверджувати, тимчасові. Недотримання принципів сталого розвитку (або неможливість їх дотримуватися) властиве країнам, що розвиваються. Однак що вищим стає рівень їхнього економічного розвитку, то більше уваги приділяють соціальному та екологічному розвиткові. Про це свідчить досвід розвинених країн Європейського Союзу. Пов’язавши литовські відповідники терміна sustainability сталість і збалансованість з литовськими відповідниками терміна sustainable development розбудова і розвиток, можна скласти матрицю термінів розбудови SES (див. рис. 2). 232 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos Розширення Розвиток Сталість Стале розширення Сталий розвиток Збалансованість Збалансоване розширення Збалансований розвиток Рис. 2. Литовські терміни для розширення SES Кінцева мета змін у розширенні SES — збалансований розвиток, тобто постійні якісні зміни. З іншого боку, вони є результатом її кількісних змін. Недарма кажуть, що без кількості важко досягти якості. На цій підставі на рис. 3 зображено зв’язки між розширенням SES і розвитком. Рис. 3. Коло розширення SES З рис. 3 видно, що ситуації, пов’язані зі змінами в розширенні SES (сталість і збалансованість розширення, сталість і збалансованість розвитку), є результатом розширення. По суті, це його кількісні або якісні характеристики. Їх концептуалізація дає змогу кількісно оцінити стан. Terminologija | 2024 | 31 233 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КІЛЬКІСНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗМІН У РОЗШИРЕННІ SES З наведених у статті літературних джерел видно, що термін sustainable development розглядається як лінгвістична проблема. Немає досліджень, у яких її розглядали б системно, тобто оцінювали можливі зв’язки та взаємозалежність у розширенні SES. Однак прагматичний підхід має як наукове, так і практичне значення. Усі реальні SES, від підприємств до держав чи їхніх союзів, прагнуть постійно підвищувати ефективність функціонування. Це безпосередньо пов’язано з їхнім цілеспрямованим розширенням, яке можливе за наявності змоги кількісно оцінити поточний стан (Ginevičius 2009). З рис. 3 видно, що кінцева мета функціонування SES — збалансований розвиток, який залежить від сталості розширення та його збалансованості. Своєю чергою, збалансованість розширення залежить від його сталості. Ані VLKK, ані інші джерела не вказують, від чого залежить уживання термінів tvari plėtra і darni plėtra. Наводиться загальна, тобто залежна від контексту, рекомендація (VLKK KB; Stunžinas 2015). Термін tvari plėtra вживається щодо різних сфер діяльності держави та пов’язаних із ними явищ: політики (політичних об’єднань, стратегій), економіки (фінансів, ринку, закупівель, кредитування, підприємств), соціальної політики (пенсійної системи), енергетики (постачання енергії, палива), екологічної політики, екології (сільських територій, рибних ресурсів), транспорту (авіації), сільського господарства, рибальства (флоту), туризму, виробництва, будівництва, міст. Термін darni plėtra вживається в текстах про екологічну політику, економіку, енергетику, загальні питання, соціальну політику, туризм, транспорт, сільське господарство, рибальство, міста (Stunžinas 2015; VLKK KB). Ці приклади не дають достатньої ясності щодо вживання термінів tvari plėtra і darni plėtra. Щоб з’ясувати питання їх уживання, потрібно докладніше розглянути наявні способи оцінювання сталості та збалансованості. Залучення дедалі більшої кількості показників до їхньої системи підвищує не збалансованість розширення SES, а адекватність оцінювання стану її розширення. Цей стан є основою для оцінювання збалансованості розширення SES, а не самою збалансованістю. Наразі більшість досліджень присвячено оцінюванню стану компонентів розширення, необхідних для збалансованості SES. Про це свідчить той факт, що у світі налічується понад 500 моделей показників сталого розвитку — 70 глобальних, понад 100 національних, понад 70 регіональних і близько 300 місцевих (Kates et al. 2001; Parris, Kates 2003; Čiegis, Ramanauskienė, Šimanskienė 2010), за допомогою яких оцінюють компоненти збалансованості розвитку SES — довкілля та стан соціально-економічного розвитку (Lancker, Nijkamp 2000; Prescott-Allen 1995; Nordhaus, Tobin 1973; Morris 1979; Berke, Manta 1999; Zolotas 1981; Wackernagel, Rees 1997). Менше досліджень, 234 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos присвячено загальному стану розширення SES (їхній збалансованості). Наприклад, свого часу було визначено стан соціально-економічного розвитку регіонів Литви, який назвали інтегрованим індексом сталого розвитку (Čiegis, Ramanauskienė, Šimanskienė 2010). Під час оцінювання розвитку регіону Таїланду було об’єднано три показники: ВВП на душу населення, викиди CO2 та споживання енергії (Chansarn 2013). Також проаналізовано збалансованість розвитку країн, що розвиваються (Перу, Маврикію, Філіппін, Бангладешу, Гани, Індії тощо), яку оцінюють лише за показником ВВП (Babu, Datta 2015). В іншому дослідженні за допомогою багатокритеріальних методів визначено стан розвитку регіонів Італії. Модель оцінювання охоплювала 18 показників: 9 призначалися для оцінювання розвитку довкілля, 9 — соціально-економічного розвитку (Boggia, Cortina 2010). Оцінювання розвитку китайського регіону Суйхуа здійснено на основі 28 показників: 10 стосувалися економічного розвитку, 10 — довкілля, а 8 — соціального розвитку (Jia Zhou et al. 2007). Оцінювання розвитку міста Керманшах в Ірані спиралося вже на 44 показники: 23 призначалися для соціального прогресу, 8 — економічного зростання, 13 — довкілля (Somayeh Zinatizadeh et al. 2017). Усі ці показники стану розвитку SES у дослідженнях названо оцінками збалансованості розвитку, хоча не аналізується, як розвиток окремих груп показників було узгоджено між собою. Визначальною ознакою оцінювання є довгостроковість (VLKK KB), яку можна трактувати як кількісну характеристику процесу розширення. Отже, стан сталості можна оцінити лише після завершення досліджуваного періоду. Визначальною ознакою збалансованості та узгодженості є узгодженість розвитку компонентів SES (VLKK KB). Отже, це вже результат щодо якості, з якого видно структуру процесу розширення; збалансованість можна вимірювати в довільний момент часу. Зазвичай це роблять із періодичністю, що відповідає тривалості досліджуваного періоду (наприкінці року). Часто, попри те, що сталість розширення є умовою збалансованості, її майже не досліджують. Є спроби кількісно оцінювати динаміку розширення (Ginevičius 2019; Gedvilaitė 2019). Однією з причин такого стану є те, що термін sustainable development перекладається литовською так само, як і збалансований розвиток. Немає навіть однозначно зрозумілого перекладу термінів tvari plėtra і darni plėtra англійською. Відповідь міститься в «Порядку денному сталого розвитку до 2030 року», ухваленому Організацією Об’єднаних Націй у 2015 році. У ньому визначено 17 цілей, а ціль 8 сформульовано так: «Сприяти сталому, всеохопному та збалансованому економічному зростанню <...>» («Promote sustained, inclusive and sustainable economic growth <...>») (UN. Transforming our World: <...> 2015). Отже, англійським відповідником слова tvarus є sustained, а слова darnus — sustainable. Англійський термін development перекладається відповідниками plėtra і vystymasis, що спричиняє чималу плутанину. Зважаючи на те, що розширення охоплює Terminologija | 2024 | 31 235 Рис. 4. Англійські терміни сталості та збалансованості розвитку SES кількісні, тоді як розвиток — якісні зміни; англійським відповідником терміна розширення може бути growth, а терміна розвиток — development (див. рис. 4). Щоб визначити стан кількісного оцінювання збалансованості розширення SES, необхідно оглянути наявні методи. Критерієм їх придатності може бути суттєва ознака збалансованого розвитку — ступінь узгодженості стану розвитку компонентів SES (економічного, соціального та екологічного). З літературних джерел видно, що нині збалансованість розширення оцінюють у двох аспектах: за групами показників окремих компонентів розширення SES або за SES загалом. Усі такі пропозиції, методики й системи показників мають той самий методологічний недолік. Вважається, що всі вони відображають збалансованість розширення SES, хоча не мають нічого спільного з оцінюванням збалансованості. Дослідження сталого та збалансованого розвитку свідчать, що вживання цих термінів залежить від характеру явища, яке оцінюють. Це може бути соціально-економічна система загалом або її окремі компоненти. У першому випадку можна виокремити всі три компоненти, необхідні для концепції збалансованого розвитку, — економічний, соціальний та екологічний — і визначити, якою мірою їхні стани розвитку були узгоджені, тобто визначити збалансованість їхнього розвитку. Це неможливо зробити, якщо оцінюють окремий компонент або його групи показників. Наприклад, навряд чи було б доцільно таким чином визначати збалансованість екологічного розвитку. Підсумовуючи, можна стверджувати, що доцільно говорити про збалансованість розвитку міста, підприємства, країни та її регіонів, які належать до SES, а також про сталість економічного, соціального й екологічного розвитку міста, підприємства, країни та її регіонів. Так само слід говорити не про збалансованість політики, економіки, енергетики, соціальної політики, транспорту, туризму, сільського господарства й рибальства, а про сталість їхнього розвитку (за умови, що їхній стан можна оцінити кількісно). 236 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos Кількісне оцінювання збалансованості розвитку SES здійснюють у кілька етапів. Спочатку складають перелік показників соціально-економічного розвитку SES (підходять численні наявні так звані системи показників збалансованого розвитку). Потім їх відносять до компонентів збалансованого розвитку — економічного, соціального та екологічного. Далі проводять кількісне оцінювання розвитку компонентів (Ginevičius ir kt. 2022; Gedvilaitė 2019; Volkov 2018; Trishch et al. 2021; Trishch et al. 2023). На основі цих оцінок зрештою оцінюють збалансованість розвитку SES (див. рис. 5). Рис. 5. Структурна схема кількісного оцінювання збалансованості розвитку SES З рис. 3 видно, що всі характеристики взаємозв’язку розвитку SES пов’язані між собою: сталість розвитку та збалансованість розширення є результатом сталості розширення, а збалансованість розвитку — результатом сталості розвитку та збалансованості розширення. Отже, базовим показником є сталість розширення. Як зазначалося, вона відображає розширення як процес. Не можна судити про те, чи розвивалася SES стало, спираючись лише на результати одного року. У словниковій базі VLKK також зазначено, що це тривалий процес. Як характеристику розширення її визначено як кількісні зміни, що відбувалися протягом досліджуваного періоду. Цей період також докладно не обговорюється в науковій літературі. Можна припустити, що це найкоротший відрізок часу, за який можна адекватно оцінити розширення досліджуваного явища. На цій підставі можна представити графічно-аналітичну модель кількісного оцінювання сталості розширення SES (див. рис. 6). Рис. 6. Графічно-аналітична модель кількісного оцінювання сталості розширення SES Terminologija | 2024 | 31 237 Кількісне оцінювання сталості розвитку спирається на значення стану розвитку наприкінці періодів (років) досліджуваного часового проміжку. Це одиниці вимірювання гармонійності розвитку. Гармонійність є результатом процесу розвитку, що відображає його структуру, якість, тобто узгодженість економічного, соціального та екологічного розвитку. Графічно-аналітичну модель кількісного оцінювання гармонійності розвитку SES зображено на рис. 7. Рис. 7. Графічно-аналітична модель кількісного оцінювання гармонійності розвитку SES Сталий розвиток — це безперервний процес, тому його оцінювання ґрунтується на одному часовому періоді, в межах якого виявляється зміна значень сталості розвитку (позитивний або негативний розвиток). Графічно-аналітичну модель кількісного оцінювання сталості розвитку SES зображено на рис. 8. Рис. 8. Графічно-аналітична модель кількісного оцінювання сталості розвитку SES Гармонійний розвиток є метою функціонування SES. Його однозначно визначають як узгоджений процес розвитку (VLKK KB), тобто еволюцію. Порівняно з гармонійністю розвитку гармонійний розвиток охоплює значно триваліший період. Його оцінювання ґрунтується не на одному часовому періоді, а на позитивних або негативних змінах гармонійності розвитку впродовж певної кількості періодів. Графічно-аналітичну модель кількісного оцінювання гармонійності розвитку SES зображено на рис. 9. 238 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos Рис. 9. Графічно-аналітична модель кількісного оцінювання гармонійності розвитку SES З рис. 9 видно, що кількісно оцінити сталість і гармонійність розвитку SES можна лише знаючи, як оцінити сталість розвитку та гармонійність розвитку. Однак досліджень, присвячених цьому питанню, небагато; вони мають епізодичний характер, а загальноприйнятих методик немає. Сталість розвитку є необхідною умовою його гармонійності, тому її кількісне оцінювання особливо важливе. За наявності такої можливості можна говорити про цілеспрямоване управління гармонійністю розвитку та прагнути кінцевої мети — гармонійності розвитку, яку декларують усі міжнародні установи, відповідальні за майбутнє людства. ВИСНОВКИ У соціальних науках виникає чимало неясностей щодо вживання українських відповідників англійського терміна sustainable development. Два рівнозначні відповідники утворюються від коренів tvar- і darn-. Крім того, ці відповідники не концептуалізовано так, щоб їх можна було оцінювати кількісно. Згідно з VLKK KB, словами tvara, tvarus, -i позначають тривалість і сталість процесу, а словами darna, darnus, -i — узгодженість. У такому разі англійським відповідником слова tvarus, -i було б sustained, darnumas — sustainability, а darnus, -i — sustainable. Крім того, у VLKK KB зазначено, що слово plėtra доречніше вживати, коли йдеться про кількісні зміни, розширення, зростання, тому його англійським відповідником могло б бути growth. Термін development можна було б перекладати відповідником vystymas(-is) (VLKK). Англійськими відповідниками складених термінів tvari plėtra, darni plėtra, tvarus vystymas(-is) і darnus vystymas(-is) могли б бути такі: sustained growth, sustainable growth, sustained development і sustainable development. VLKK радить уживати терміни tvari plėtra і darni plėtra залежно від контексту (VLKK KB). Отже, термін darni plėtra методологічно Terminologija | 2024 | 31 239 доцільно вживати, якщо досліджуване явище загалом є соціально-економічною системою, тобто якщо в ній можна виокремити всі три компоненти сталого розвитку — економічний, соціальний та екологічний. Термін сталий розвиток слід уживати, коли йдеться про розвиток цих компонентів протягом певного періоду. З усіх чотирьох характеристик функціонування SES (сталість розвитку, збалансованість розвитку, сталість поступу, збалансованість поступу) базовою є перша, оскільки на її основі можна оцінити й решту. Сталістю розвитку можна характеризувати розвиток SES як процес, кількісні зміни, що відбувалися в його ході, тому її показник має оцінювати ці зміни, що відбувалися протягом усього досліджуваного періоду. Хоча ця характеристика важлива, досліджень, присвячених їй, майже немає. Збалансованістю розвитку можна назвати якість структури розвитку як процесу, тобто міру узгодженості економічного, соціального та екологічного розвитку. Збалансованість розвитку оцінюють протягом кожного досліджуваного періоду, спираючись на оцінки розвитку компонентів SES. Нині існує багато пропозицій щодо вимірювання збалансованості. Усі вони мають методологічний недолік: показники стану розвитку SES трактують як показники збалансованості, хоча вони не мають нічого спільного зі збалансованістю розвитку, оскільки їхні значення не узгоджені. Отже, сучасна методика оцінює не збалансованість розвитку, а стан розвитку компонентів SES або груп їхніх показників. З іншого боку, така розглянута оцінка потрібна, оскільки на її основі можна визначити, наскільки узгодженим був їхній розвиток, тобто визначити збалансованість розвитку SES. Сталість поступу як якісна характеристика дає змогу оцінювати розвиток SES як процес, тому кількісна оцінка його стану ґрунтується на змінах оцінок сталості розвитку за певний досліджуваний період, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Збалансованість поступу є метою функціонування SES. Вона охоплює як її кількісний, так і якісний розвиток. Подібно до збалансованості розвитку, її оцінюють на основі змін оцінок збалансованості розвитку за певний досліджуваний період. У розвитку досліджень sustainable development насамперед варто запропонувати методики кількісної оцінки сталості та збалансованості розвитку SES. Оцінюючи збалансованість розвитку, доведеться зіткнутися з принциповою суперечністю концепції sustainable development. З одного боку, значущість соціального та екологічного розвитку однакова, з іншого — подальший розвиток SES визначає пріоритетний економічний розвиток. Його значущість порівняно з двома іншими компонентами (соціальним та екологічним) мала б бути вищою. 240 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos LITERATŪRA Babu Swati Sinha, Datta Soumyendra Kishore 2015: Revisiting the link between socio-economic development and environmental status indicators focus on panel data. – Environment Development and Sustainability 17(3), 567–586. DOI: https://doi.org/10.1007/s10668-014-9561-6. Baležentis Alvydas 2019: Darnus vystymasis: sampratos problemos. – Konferencija „Darnus vystymasis: teorija ir praktika“. 2019 m. balandžio 18–19 d., Druskininkai, 7–8. Berke Philip, Manta Maria 1999: Planning for Sustainable Development: Measuring Progress in Plans. Cambridge. – MA: Lincoln Institute of Land Policy. Prieiga internete: http://www.lincolninst.edu/pubs/pub-detail.asp?id=58. Boggia Antonio, Cortina Carla 2010: Measuring sustainable development using a multi-criteria model: A case study. – Journal of Environmental Management 91(11), 2301–2306. Brundtland Report: Our Common Development, by World Commission On Environment and Future (Oxford Paperbacks), 1st Edition, Oxford University Press, 1987. Burton Ian 1987: Report on Reports: Our Common Future: The World Commission on Environment and Development. – Environment: Science and Policy for Sustainable Development 29(5), 25–29. Prieiga internete: https://doi.org/10.1080/00139157.1987.9928891. Chansarn Supachet 2013: Assessing the Sustainable Development of Thailand. – Procedia Environmental Sciences 17, 611–619. DOI: https://doi.org/10.1016/j.proenv.2013.02.077. CSD. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies. Commission on Sustainable Development, New York, USA, 2001. Čiegis Remigijus, Ramanauskienė Jolita, Šimanskienė Ligita 2010: Lietuvos regionų darnaus vystymosi vertinimas, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla. Činčikaitė Renata 2013: Miestų konkurencingumo kompleksinis vertinimas remiantis darnios plėtros principais: daktaro disertacija, Vilnius: Technika. DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. S. Keinys, 8-as patais. ir papild. leid., el. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/. Freyman Monika 2012: An Exploration of Sustainability and its Application to Corporate Reporting. Prieiga internete: http://iri.hks.harvard.edu/files/iri/files/an-exploration-of-sustainability-and-its-application-to-corporate-reporting.pdf. Gedvilaitė Dainora 2019: Šalies regionų darnios plėtros vertinimas: daktaro disertacija, Vilnius: Technika. Prieiga internete: https://etalpykla.vilniustech.lt/handle/123456789/59423. Ginevičius Romualdas 2009: Socioekonominių sistemų būklės kiekybinio įvertinimo problematika. – Verslas: Teorija ir praktika 10(2), 69–83. DOI: https://doi.org/10.3846/1648-0627.2009.10.69-83. Ginevičius Romualdas 2019: Problems of Harmony in the Development of Socio-economic Systems. – Inžinerinė ekonomika=Engineering economics 30(2), 195–202. DOI: https://doi.org/10.5755/j01.ee.30.2.22869. Ginevičius Romualdas, Trišč Roman, Remeikienė Rita, Zielińska Anetta, Strikaitė-Latušinskaja Goda 2022: Evaluation of the condition of social processes based on qualimetric methods: The COVID-19 case. – Journal of International Studies 15(1), 230–249. DOI: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2022/15-1/15. Kabulova, Jelena 2023: Impact of FinTech Innovation on the Financial Sector’s Stability: doctoral dissertation, Vilnius: Technika. Kates Robert, Clark William, Corell Robert, Hall Michael, Jaeger Carlo, Lowe Ian, McCarthy James J., Schellnhuber Hans Joachim, Bolin Bert, Dickson Nancy M. et al. 2001: Sustainability science. – Science 292, 641–642. Lancker Elly, Nijkamp Peter 2000: A policy scenario analysis of sustainable agricultural development options: a case study for Nepal. – Impact Assessment and Project Appraisal 18(2), 111–124. LKŽė – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002), el. variantas, redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: www.lkz.lt. Morris David Morris 1979: Measuring the Condition of the World’s Poor – The Physical Quality of Life Index (Overseas Development Council), New York: Pergamon Press. Nordhaus William D., Tobin James 1973: Is growth obsolete? Esantis M. Moss, The Measure ment of Economic and Social Performance: Studies in Income and Wealth. Terminologija | 2024 | 31 241 Oželienė, Danguolė 2019: Įmonės darnįos plėtros veiksnių modeliavimas: daktaro disertacija, Vilnius: Technika. Parris Thomas M., Kates Robert W. 2003: Characterizing and measuring sustainable development. – Annual Review of Environment and Resources 28(1), 559–586. Pikčilingis Juozas 1969: Leksinė ir gramatinė sinonimika, Kaunas: Šviesa. Prescott-Allen Robert 1995: Barometer of Sustainability: a Method of Assessing Progress towards Sustainable Societies, Victoria, Canada: Padata. Somayeh Zinatizadeh, Aeiz Azmi, Seyed Masoud Monavari, Soheil Sobhanardakani 2017: Evaluation and prediction of sustainability of urban areas: A case study for Kermanshah city. – Iran 66, 1–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2017.03.002. Starynina Jovita 2020: Modernizuojamų visuomeninių pastatų energijos vartojimo efektyvumo didinimas taikant darnų projektavimo metodus: daktaro disertacija, Vilnius: Technika. Stunžinas Robertas 2015: Tvarumas, darnumas, tausumas ir kiti angl. sustainability atitikmenys Europos Sąjungos institucijų dokumentuose. – Terminologija 22, 110–126. Sviderskė Tatjana 2014: Country risk assessment in economic security and sustainability context: doctoral dissertation, Vilnius: Technika. Trishch Roman, Cherniak Olena, Kupriyanov Oleksandr, Luniachek Vadym 2021: Methodology for multi-criteria assessment of working conditions as an object of qualimetry. – Engineering Management in Production and Services 13(2), 107–114. DOI: https://doi.org/10.2478/emj-2021-0016. Trishch Roman Mikhailovich, Sichinava Alexander, Bartoš Vojtěch, Stasiukynas Andrius, Schieg Martin 2023: Comparative assessment of economic development in the countries of the European Union. – Journal of Business Economics and Management, 20–36. DOI:https://doi.org/10.3846/jbem.2023.18320. United Nations. Transforming our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. A/RES/70/1. Prieiga internete: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/21252030%20Agenda%20for%20%20Sustainable%20Development%20web.pdf. Vaskelienė Jolanta, Kučinskienė Ramunė 2012: Dabartinės lietuvių kalbos būdvardžių darybiniai sinonimai. – Žmogus ir žodis 1, 153–161. VLKK KB – Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Konsultacijų bankas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/konsultacijos/3772-sustainable-development-darnus-vystymas-is. Volkov Artiom 2018: Bendrosios žemės ūkio politikos tiesioginių išmokų sistemos poveikio žemės ūkio tvarumui vertinimas: daktaro disertacija, Vilnius: Technika. Prieiga internete: https://vb.lcss.lt/object/elaba:30829704/index.html. Wackernagel Mathis, Rees William 1997: Unserökologischer Fußabdruck, Basel: Birkhäuser Verlag. Zolotas Xenophon 1981: Economic Growth and Declining Social Welfare, New York: University Press. Zhou Jis, Haifeng Xiao, Shang Jincheng, Zhang Xuelin 2007: Assessment of sustainable development system in Suihua City, China. – Chinese Geographical Science 17(4), 304–310. DOI: https://doi.org/10.1007/s11769-007-0304-6. Žičkienė Skaidrė, Guogis Arvydas, Gudelis Dangis 2019: Darnaus vystymosi teorinė samprata ir jos praktinė reikšmė. – Tiltai 82(1), 108–123. DOI: https://doi.org/10.15181/tbb.v82i1.1970. Gauta 2024-03-03 Romualdas Ginevičius Vilniaus Gedimino technikos universitetas Saulėtekio al. 11, LT-10223 Vilnius E. paštas [email protected] 242 Romualdas Ginevičius Termino „sustainable development“ lietuviškų atitikmenų vartosenos socialiniuose moksluose problemos