Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą

RITA MILIŪNAITĖ Інститут литовської мови ПЕРШИЙ ПОГЛЯД НА МОВУ БЛОГІВ I. НОВИЙ МОВНИЙ ПРОЯВ В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ Відомий вислів Білла Ґейтса, засновника корпорації з розробки програмного забезпечення «Microsoft», «Якщо мови не буде в інтернеті, її не буде взагалі», згодом почали перефразовувати: невдовзі його застосували до компаній та установ, а тепер — і до окремої людини. Справді, важко було б знайти бодай трохи суспільно активну людину, про яку не було б хоча б найменшої інформації в інтернеті. Ба більше, інтернет так глибоко проникає в повсякденне життя, що тепер кожен охочий може створити в ньому власний «куточок». 1. Початок ери блогів Понад десятиліття тому у всесвітній павутині почали з’являтися так звані блоги — публічні інтернет-щоденники, які може вести кожен охочий. Щодо їхнього походження немає цілковитої згоди, але найчастіше згадують 1994 рік, коли один користувач інтернету зі США почав публікувати в мережі щоденні новини про себе: розповідати про переглянуті фільми, прочитані книжки, іншими словами, вести своєрідний щоденник. Тепер блоги вже обчислюються мільйонами, і кажуть, що кожні пів року їхня кількість подвоюється. Приблизно у 2000 році такі щоденники почали з’являтися і в литовському інтернет-середовищі. Близько 2004 року, того самого, коли видавці словників американської компанії «Merriam-Webster» оголосили слово blog («блог») словом року, кількість литовських блогів почала стрімко зростати, а у 2006–2007 роках стався бум їх створення литовською мовою. Так, семеро авторів, які почали вести блоги на одному вебсайті у 2007 році, приблизно через рік наводять таку статистику: На сайті є: записів — 4123, коментарів — 18370, усього слів — 812101. Отже, це вже дванадцять книжок по 300 сторінок. Пишемо тринадцятий том. (www.nezinau.lt, відвідано 2008 05 09) 20 KALBOS KULTŪRA | 81 Девід Кристал, якого ми найкраще знаємо як автора нещодавно виданої литовською мовою книжки «Смерть мови»1, у своїй іншій книжці «Мова й інтернет», у її другому виданні, присвячує блогам (по суті — різним їхнім проявам) дев’ять сторінок (Crystal 2006: 238–247). Він зізнається, що, видавши 2001 року перше видання цієї книжки, сподівався, що згодом в інтернеті відбудуться зміни, адже деякі з них уже починали з’являтися, хоча ще не привернули значної уваги суспільства. Однак Кристал не передбачав, що через п’ять років знадобиться окремий розділ книжки, присвячений цілком новим формам інтернету. Одна з таких форм — блоги, що блискавично поширюються в інтернеті; їхня мова настільки відрізняється від мови інших інтернет-форм, що її слід розглядати окремо. Отже, що таке блоги і чим особлива їхня мова? Щоб відповісти на це запитання, маємо докладніше розглянути особливості самих блогів, адже лише так можна буде зрозуміти, якою є їхня роль у суспільній комунікації, а водночас і порушити питання для подальших роздумів: яке значення має мова блогів і яким може бути її вплив на розвиток усієї литовської мови? 2. Середовище блогів — інтернет нового покоління (Web 2.0) Появу й розквіт блогів пов’язують із якісним стрибком інтернету як глобальної комп’ютерної мережі. Близько 2004 року для позначення послуг і технологій інтернету нового покоління запропонували термін Web 2.0. Литовські ЗМІ писали про це: Рушійна сила Web 2.0 — дані. Всесвітня павутина постає як платформа, на основі якої можна створювати нові послуги. Виникає мережевий ефект (network effect): що більше людей користується певною послугою, то більша користь для всіх учасників процесу. (Vedrickas 2007) Ці нові інформаційні технології дають змогу легко, навіть без спеціальних знань із програмування, створювати й упорядковувати потрібну інформацію в інтернеті — простіше й зручніше, ніж на персональних вебсайтах. Цю можливість використали для створення блогів. Це публічна вебсторінка, яку автор може будь-коли редагувати й оновлювати на власний розсуд; на ній найчастіше публікують різноманітну особисту інформацію: розповідають про свою діяльність, захоплення, враження від подорожей, висловлюють думку з певних питань, діляться інформацією 1 David Crystal. Kalbos mirtis, Vilnius: Tyto alba, 2005. R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 21 (наприклад, про придбану нову модель побутової техніки, про інтернет-обмін речами, різноманітні громадські акції), публікують власні твори, фотографії, відео- й аудіозаписи тощо. В одному коментарі про це написано: Причини ведення щоденників можуть бути різними: потреба ділитися думками й наявними знаннями з іншими людьми, виливати й позбуватися накопичених негативних емоцій, задовольняти власне его, виражати свою індивідуальність, потреба у творчості — писати вірші, оповідання тощо. (Klaustux)2 Оскільки записи автоматично датуються й публікуються в порядку від найновішого, вебсторінка стає схожою на своєрідний щоденник. Кожен запис має власну назву. Її намагаються придумати такою, щоб вона відразу привертала увагу й вирізнялася серед записів інших авторів у зведеннях найновіших дописів, наприклад: • Про понеділок і «котячі» кігті • так, так... під час уроків • Чому лікарі пишуть рецепти від руки? Окрім постійних записів, які публікуються в центрі сторінки, групуються за темами й накопичуються в архіві, краї блогу рясніють різноманітними посиланнями на інші блоги (зазвичай друзів і однодумців) та улюблені сайти. Зазвичай під кожним записом є розділ коментарів, де читачі блогу можуть висловити свою думку, а збоку блогу може бути наведено повний список коментарів відвідувачів. Ось який вигляд має текст, у якому автор оглядає блоги, що припали йому до душі, а гіперпосилання підкреслено: за ними можна миттєво перейти до відповідних блогів: От і добре, що сьогодні лише День матері (ну, ще Вознесіння Господнє і день святого Флоріана, але це вже не головне), адже вчорашній конгломерат не вирізнявся успіхом. Однак результат усе одно позитивний: більшість вирвалася на прогулянку на природу, уперше погуляти з комп’ютером у дворі, насолодитися живою музикою, з’їсти піцу в новому закладі або просто помилуватися творчістю юних маминих помічників. (vienastoks) Автори самі вирішують, чи залишаться цілком анонімними — лише під псевдонімом, чи нададуть дані про себе (ім’я, прізвище, дату народження, місце проживання — зазвичай із точністю до міста тощо). 2 Оскільки в нашій друкованій літературі ще немає усталеної традиції цитування блогів (в інтернеті її замінюють відповідні гіперпосилання), цього разу біля цитат указано псевдонім або ім’я — так, як підписується сам автор. Графічне оформлення й мову цитованих текстів, зрозуміло, не виправляли, щоб можна було побачити справжню картину. 22 KALBOS KULTŪRA | 81 На вебсайтах, що виконують певну функцію зібрання та підтримки блогів, зазвичай наводять списки найновіших і найпопулярніших дописів. Так формуються цілі інтернет-спільноти3, а в них — групи блогерів зі спільними інтересами. Новини з бажаних блогів можна передплачувати, пишуть огляди найкращих дописів, укладають довідники блогерів — словом, виникає цілий новий віртуальний простір. Окрім особистих блогів, новинні портали, а також різні установи — телевізійні й радіокомпанії тощо — почали створювати на своїх вебсайтах сторінки такого жанру (наприклад, delfi.lt, alfa.lt, mtv.lt та ін.). Це робиться переважно заради реклами, щоб створити образ невимушеного безпосереднього спілкування з цікавими людьми, адже блоги установ ведуть самі їхні працівники (і зазвичай не анонімно). Професійні працівники медіа, використовуючи популярність цього жанру, іноді пристосовують його до безпосередніх професійних потреб. У Всесвітній павутині виокремлюються різновиди блогів як перспективного інтернет-жанру (докладніше див. продовження цієї статті — Miliūnaitė 2008). Важлива особливість блогів полягає в тому, що вони функціонують не кожен окремо, а пов’язані різними зв’язками (гіперпосиланнями, адресами однодумців тощо) з іншими блогами, тож постійно відбувається поширення й обмін інформацією. Таку сукупність блогів в інтернеті, за відсутності поки що усталеного литовського відповідника (tinklaraštyno? чи запущеної кимось tinklaraštijos?), наразі найчастіше називають blog(o)sfera. 3. Автори блогів та їхні цілі Серед різних особистих відомостей блогери вказують псевдонім, але трапляються й справжні імена та прізвища. Навіть якщо відкинути оманливі дані, які з різних причин завжди трапляються, буде цілком доречно сказати, що наймолодшим блогерам від раннього підліткового віку — приблизно від 12–13 років, коли вже мають певні навички роботи з комп’ютером, адже блог потрібно самостійно створити й вести за допомогою відповідних інструментів, які пропонують вебсайти. Отже, рівень анонімності дуже різний, але він значно нижчий, ніж в електронному дискурсі інтернету (на дискусійних форумах і в коментарях)4, 3 Особливостями цих спільнот, що існують в інтернеті й утворюють соціальні мережі, цікавиться нова галузь антропології — цифрова етнографія. 4 Поняття дискурс має кілька значень: 1) будь-який текст, пов’язаний із середовищем його створення та функціонування; 2) певна сфера мови (наприклад, науковий, політичний дискурс); 3) інтерактив- R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 23 де підписуватися лише псевдонімом є нормою інтернет-спілкування. На рівень анонімності авторів блогів значною мірою впливає адресат: якщо це насамперед друзі, тоді певні ознаки особистої ідентичності потрібні. Як зменшення анонімності або цілковита публічність автора впливають на мовний рівень, могли б показати лише ґрунтовні дослідження. Поки що, розглянувши невелику добірку блогів різного рівня, написаних авторами різного віку, можна припустити, що мова авторів, які пишуть тексти неанонімно, охайніша, адже вони відчувають більшу відповідальність за публічне слово. Вони розуміють, що потрапляють у публічний простір, але дещо інший — такий, що вимагає більшої відповідальності, ніж анонімний електронний дискурс. Про мову анонімних інтернет-коментарів Леонідас Донскіс пише: Невже ми не замислюємося над тим, які наслідки для п’ятнадцятирічних має варварська мова, якою в анонімних коментарях обговорюють національні меншини або найвидатніших людей країни? Адже ми стерли межу між публічним і приватним мовленням — те, чого ніхто не мав би чути, коли люди жартують між собою приватно, сьогодні дедалі більше стає нашим офіційним політичним дискурсом і допомагає здобути славу та популярність. Невже вже не зрозуміло, що ми прямуємо до узаконення шинкового лексикону в суспільному житті й політиці? (Donskis 2008) У блогах цього «шинкового лексикону» насправді мало. Самі автори блогів стверджують, що для блогера «добре ім’я, престиж дуже важливі», адже від цього залежить, чи швидко й широко поширюватимуться його оприлюднені ідеї та чи матимуть вони відгук. Ось міркування одного автора в коментарях про репутацію блогера: Коли я тоді написав той свій допис про віскієлів, то довго думав: може, не варто було цього робити? І ще я не пишу багато дописів саме тому, що не хочу надто вирізнятися на публіці, тобто, по суті, в офіційному середовищі, адже незрозуміло, формальне воно чи ні, тому ми обираємо гірший/безпечніший варіант. Навіть ті блоги, які я веду анонімно, пишуться не без огляду на репутацію. В онлайн-спільнотах «репутація» ще важливіша, ніж у реальному житті, бо в реальності ніколи не зустрінеш стільки людей, скільки зустрічаєш онлайн, хіба що ти якийсь Звонке5. (Dominykas) vus, diskusinis bendravimas (plg. Marcinkevičienė 2008: 15–16). Šiame straipsnyje elektroniniu diskursu vadinama ne elektroninės terpės tekstų visuma, o tik tie tekstai, kurie atlieka tiesioginio (interaktyvaus) bendravimo funkciją. Paprastai tai esti nedidelės apimties žinutės, kai bendraujama realiuoju laiku arba per laiko tarpą. Jos gali būti rašomos kompiuteriu arba mobiliuoju telefonu: interneto komentarai, žinutės diskusijų forumuose, elektroniniai laiškai, telefono žinutės, sparčiosios (arba momentinės) žinutės (pavyzdžiui, naudojant „Skype“ programą) ir pan. 5 Прізвище відомої діячки світу розваг. 24 KALBOS KULTŪRA | 81 Чого прагнуть автори блогів, що спонукає їх писати? Для одних це тимчасова мода, психологічно зрозуміле бажання увічнити себе — «Тут був я». Для інших це перша серйозніша спроба публічного самовираження, адже, як уже зазначалося, електронний дискурс цього не замінює. В опитуванні колег, яке провела одна авторка, кілька відповідей на запитання, що таке блог, були досить влучними: Місце, де ти оприлюднюєш половину того, про що базікаєш. Твоя віртуальна форма самовираження. Для молоді блоги — це насамперед засіб соціалізації: пошук друзів і однодумців, тобто спроба ототожнити себе з ровесниками (Huffaker, Calvert 2005). Роль мови тут також важлива, адже мова, якою послуговується молодь, має специфічні риси. Тексти деяких авторів справді дуже нагадують жанр щоденника: пишуть для себе, різниця лише в тому, що читати можуть усі. Іноді це схоже на записник, який сама людина може будь-коли знайти в інтернеті для власної зручності. У записах такого жанру досить популярно додавати «нагадування собі» (англ. note to (my) self), відокремлюючи таким чином ту частину тексту, яка насправді важлива лише для самого автора: Усе в наших головах, усе в наших настановах, і в моїх також! (Note to myself. Англійською цей вислів звучить краще, тож прошу не сердитися). (Serafimas) Або одна литовка, яка навчається за кордоном, пише: І це питання так і залишилося б без відповіді, вказуючи на якусь безцільну мотивацію рухатися невідомо куди, але брошура Страсбурзького університету менеджменту, наклеєна просто перед очима, дуже швидко пояснює мету всього цього. (Note to self - ВИВЧИТИ ФРАНЦУЗЬКУ). (Viktorija) Отже, вік блогерів значною мірою визначає зміст оприлюднюваних текстів, який також залежить від інтересів авторів, їхньої освіти, занять та подібних чинників. 4. Вміст блогів Оскільки вміст блогів ніким не контролюється і залишається на відповідальності автора (після створення нового блогу на їхніх сайтах ознайомлюють із загальними правилами та попереджають про особисту відповідальність), багатьом такий спосіб публічно висловлювати свою думку й шукати однодумців здається дуже привабливим. R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 25 Саме тому в суспільствах із активною громадянською позицією, наприклад у США, блоги спочатку використовували для висловлення політичних поглядів, особливо щодо боротьби з тероризмом, а також для реагування на різні суспільні події, обміну соціальним досвідом тощо. Тому блоги нерідко вважають своєрідним жанром громадянської журналістики. У Литві думки професійних працівників медіа про роль блогів у нашому суспільстві дуже суперечливі: від твердження, що Web 2.0 виховує культуру дилетантів (Віргініюс Савукінас), до погляду на блоги як на могильників професійних медіа (Віргініюс Валентінавічюс)6. Як стверджують фахівці, у Литві значно більше тяжіють до особистого вмісту блогів; блоги є аполітичними. Водночас виникає й побоювання, що ці електронні щоденники стають конкурентами професійної журналістики. За словами Ауреліюса Каткявічюса, блоги найкраще показують, що цікавить суспільство: якщо тему в інтернеті жваво коментують, майже напевно наступного дня її обговорюватимуть і в газеті. Утім, електронне середовище та новітні технології дають змогу не лише висловлювати свою думку з актуальних питань, а й залучати до віртуальної розмови інших співрозмовників: [...] важливішим у блогосфері є не ґрунтовний розгляд теми, а запрошення до дискусії. Тут важливішою є роль спільноти, адже одне з найважливіших завдань — спровокувати дискусію. (Шарунас Гірденас) Один блогер так описує взаємини блогів із професійними медіа: [...] традиційні медіа неодмінно мають змінитися й знайти своє місце на новій мапі. Однак у тій чи іншій формі вони існуватимуть завжди. Блогер ніколи не стане професійним журналістом. І добре, бо кожен має виконувати свою роботу. Професійний журналіст щодня збиратиме й перевірятиме інформацію, тоді як блогер — лише тоді, коли матиме час, якщо це не його основне заняття. [...] Тому я дуже скептично ставлюся до думок, що лунають у блогосфері, ніби блоги (блогери) кращі/будуть кращими за медіа (журналістів). Я вважаю, що на це треба дивитися трохи інакше: це різні види діяльності з різними процесами, а часто й цілями. Медіа й блог не є замінниками одне одного, а доповнюють одне одного, і в майбутньому ці два канали співіснуватимуть за принципом симбіозу. (gedzius29) Становище та відповідальність професійних працівників медіа й блогерів різні. За словами одного автора блогу, журналіст подає текст на рецензування— 6 Ці думки походять із доповідей, виголошених на другій конференції блогерів 5 квітня 2008 року. Самі блогери часто їх цитують і обговорюють (наприклад, огляд конференції доступний в інтернеті: http://www.ore.lt/article.php?action=get&id=1007845). 26 KALBOS KULTŪRA | 81 докторові: «автор блогу — безпосередньо до читача. Журналіст може мати за спиною редакцію, [...] автор блогу [...] виходить на передову сам» (vienastoks). Отже, форм блогів і можливостей для їх створення безліч, розмаїття авторів і змісту — найбільше, і це робить цей жанр інтернету важкоописуваним, непередбачуваним і невловимим. Здається, блоги ведуть усі, кому не лінь. А хто їх читає? На це запитання Девід Кристал дотепно відповідає: здається, на жаль, більшість із них ніхто не читає, крім лінгвіста, який випадково забрів у блогосферу (Crystal 2006: 246). Насправді найвідоміші й найпопулярніші блоги мають багато читачів — вважають, що більше, ніж газети. А весь інший «списаний» простір часто так і залишається без відгуку. Так чи інакше, самі блогери вважають, що ця новинка інтернет-світу є «надзвичайно добрим способом поширення ідей і творчості самих людей, ведення дискусій і пошуку однодумців» (vienastoks). 5. Проблема термінології Англійське blog уперше вжито 1997 року. Це слово незвичного способу творення. Спочатку почали вживати сполучення web log, а згодом — складне слово weblog (дослівно українською було б «мережа + щоденник7»). Один інтернет-користувач із почуттям гумору «етимологізував» це weblog як поєднання англійського особового займенника we («ми») та нібито дієслова blog («блогуємо», тобто «ведемо блог»), отже, виокремив морфемно неіснуючу частину blog. Згодом почали з’являтися численні похідні від новотвору blog на позначення різних пов’язаних із блогами понять: самих їхніх авторів (blogger), процесу (blogging), сукупності інтернет-блогів (blogosphere), дописів у блогах, надісланих мобільними телефонами (moblog), блогів із відео-, аудіозаписами або фотографіями (videoblog (vlog), audioblog, photoblog) тощо. Одного з найновіших різновидів блогів, що англійською називається klog (із knowledge log), у литовській частині інтернету поки що не траплялося. Такі блоги переважно створюють організації та установи для потреб бізнесу (обміну досвідом) і з освітньою метою. 7 Одне зі значень англійського слова log (скорочення від logbook) визначають як «журнал (судновий, бортовий)» (ALKONAS), однак литовською йому може відповідати також слово dienynas (пор. DŽ₆: «книга даних якоїсь установи чи особи, яку заповнюють щодня або просто зазначаючи дату; журнал»). R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 27 У нерегульованому інтернет-вжитку іншомовне слово blogas, хоч і випадково стало омографом литовського прикметника blogas, почало стрімко поширюватися разом із першими литовськими блогами. Цю омонімію полюбляють використовувати як гру слів: Рогозний завершив [...] гаслом: «немає такого добра, яке не вийшло б у BLOG». Отже, відтепер блоггінг життя означає не те, на що звикли скаржитися ті, хто народився литовцем, а зовсім навпаки — більше свободи й, відповідно, більше радості. (Virgis Valentinavičius) Ось ще один допис у блозі (підкреслені місця позначають гіперпосилання блогу): Не поган’е, а добр’е й гарн’е Насправді я почитала б блог Aušra про її подорож у гори, потім — блог Ieva про піраній і вирішила писати гарн’у. Про театр. Або, точніше, про цирк. А якщо ще точніше — вирішила багато не писати, а краще показати. Гарн’у і красив’у. Дівчата надто складно дивляться на життя. У них усе завжди поган’е. А в мене іноді буває і добр’е. Тому про це й пишу. Тим паче, що й наш IT-вождь Antanas постійно вимагає «гарн’их новин». (Andrius Vaitkevičius) Найчастіше, звісно, вживають запозичення blogas (різні варіанти написання: blog’as, BLOGas). Рідше — dienoraštis, elektroninis ar internetinis dienoraštis, дуже рідко — kaupas, а, мабуть, найчастіше з усіх литовських варіантів — слово, яке претендує стати офіційним словом літературної мови, — tinklaraštis. Пропозицію замінити blogus на elektroniniais dienoraščiais автори обговорили на своїй першій конференції 2007 року, а проблему термінології учасник тієї конференції Вірґініюс Валентинавічюс прокоментував у своєму блозі так: Доволі весело висміяли новину про те, що державна комісія з мови заборонила слово «blogas» і пропонує вживати, на її думку, правильніше «internetinis dienoraštis» — зручно й елегантно, приблизно як чоботи кирзові для білявки (знову рука комісії — автоматична spellcheck щойно виправила слово, яким користувався мій дід, — «kerzavi»). Чому шановна державна комісія з мови не хоче заборонити слово «комісія»? Адже воно не литовське, та ще й явно надто коротке й надто зручне. До того ж, наскільки далеко може сягати мовне регулювання в інтернеті? Чи доведеться наймати мовознавців, щоб редагувати коментарі до статей? Чи організує наша славна держава загін віртуальної поліції, щоб розшукувати й карати інтернет-користувачів, які неправильно пишуть, говорять і думають? А покінчивши з інтернетом, можна буде взятися за мову телефонних розмов? 28 KALBOS KULTŪRA | 81 Загалом у вжитку, зокрема й у самих блогах, назви варіюються; нерідко навіть у тексті того самого автора (цього разу — тринадцятирічного) їх використовують як синоніми: Ідея створити блог виникла давно, проте я все ніяк не міг вирішити, що мені там написати, тож так і не починав. Але щойно я прочитав кілька блогів, то зрозумів, що вести блог не так складно, як я думав. Отже, тепер у мене є власний особистий блог. Він не буде присвячений одній темі. Просто потроху про все. Але чи зможу я таки створити цікавий блог, що привертає увагу читачів? Це питання не дає мені спокою й досі. Думаю, за допомогою інших блогерів мені вдасться щось витиснути з цього свіжого блогу. Тож усі, кому не лінь і хто не боїться поділитися досвідом, сміливо розповідайте мені все. (Миколас) Слідом за ним блог приніс і вже згадані англійські похідні, але утворено й власні слова. Ось скільки слів із запозиченою основою blog- та слів із префіксальним компонентом blog-, а також слів із другим компонентом -log виявлено в литовських блогах8 та в інформації й дискусіях про них (поруч наведено також приклад уживання9): блогоман, -ка: Блоги — не лише соціальне явище й не лише бізнес: вони можуть бути й певною формою залежності, певною хворобою, вірус якої поширюється інтернетом і якою заражаються не тільки ті, хто пише, а й ті, хто читає. Довіле, ти хвора на блогоманію? блог: [...] Блог — це можливість стати видавцем за десять хвилин, і зробити це може кожен охочий. блогодепресія: Установлення засобів відстеження статистики відвідувачів — це перший крок до виродження блогу, що зрештою веде лише до блогодепресії. блогер, -ка: [...] Блогери схильні першими випробовувати новинки й поширювати про них інформацію. блогоферма: Blogas.lt — найбільша й найвідоміша литовська «блогоферма». блогувати: [...] та я ж придумав паблогити про відповіді на це запитання. блогування: Оптимальна частота блогування — один допис щодня. Так читачеві зручніше, тому непогано мати кілька дописів про запас: якщо не повністю написаних, то хоча б із продуманою темою чи основною думкою. блогість: 539 блогість [назва допису]. блог-запитання: Висновок один: моє оточення ще треба й треба просвітлювати щодо блог-запитань;) блоглогас, блогологас: нарешті Ауреліюс оговтався й відновив/відтворив свій блоголог [система рейтингування блогів]. необізнаний щодо блогів, -а: Зафіксовані відповіді людей із мого оточення. На жаль, виявилося, що переважна більшість із них зовсім необізнана щодо блогів;) 8 Адреси литовських блогових сайтів, інформацію з яких використано у статті, наведено у списку джерел. Дані зафіксовано у квітні–червні 2008 р. 9 У цих інтернет-прикладах виправлено лише лапки й тире. R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 29 блогоманія: Блогоманія радше соціальне явище, ніж бізнес. блогоперсона: Я вперше побачив наживо Лютаура [...] і ще кількох загальновизнаних і шанованих блогоперсон. блогора́ма: [...] я вже не звертаю уваги на основний блогоромах принцип добору обговорюваних дописів, який є людяним, зрозумілим і по-своєму чарівним. блогороманний, -а: Я спохопився, що похапцем перекладаю теми найкращого литовського блогу, зосередивши всю свою увагу на одному-єдиному критерії: під якою з них я міг би залишити яскравіші коментарі, блогороманному стилю яких днів у мої вітрила повіють бодай найменші потоки відвідувачів? блогер, -ка: [...] блогер пише, знаючи, що його читатимуть усі. блогосфера, блогсфера: Що відбувається в литовській блогосфері? блогосферний, -а, блогсферний, -а: Рік щойно почався, а вже стартували два чудові блогосферні проєкти. блогун, -ка: Вона повідомила про блогунів конференцію, тож не могла назвати її інакше, якщо самі блогуні так її називають. блогівка: Обидва вони [автори. – R. M.] є контекстом, на який я спираюся, говорячи про латвійську чоловічу літературу; точніше, два програмні твори цих авторів – «Списане» Сакса блогівка і [...]. фотоблог, флог: [...] фотограф газети «The Guardian» Ден Чун вирушив у подорож трьома балтійськими державами та публікує враження й фотографії у своєму фотоблозі. [...] я дивився твої роботи у твоїх флогах. лінклог: «Там-блог» — це менше, ніж «блог», але більше, ніж «лінклог». Така золота середина між публікаціями, що містять лише посилання й заголовок, та надзвичайно цінними (і нерідко численними) роздумами з особистого щоденника. моблог: Моблог дуже легко відкрити — на мобільному телефоні через портал мобільного інтернету. тамблог, тлог: Якщо вам сподобалися «тамблоги», свій можна створити за допомогою інструмента Tumblr. відеоблог, влог: [...] я зняв його й виклав у відеоблог. Просто коротко розповідаю, що буде в цьому влозі. Один із нових способів унормування запозичень — обскубувати лише паросток, не бачачи кореня. У вільному, нерегульованому вжитку блог та його похідні явно пустили коріння (наприклад: [...] блогери не повинні замикатися в собі й так багато писати про блогування та інші блоги.). Чи зможе в офіційному вжитку його замінити слово «щоденник»? Є активні блогери, які не бояться литовського новотвору й бачать узгодженість значень твірних слів, із яких утворено назву цього явища: tinklas і raštas: Спільнота, цитування та посилання в блогах створюють унікальний ефект. Думка, ідея, задум або заклик, опубліковані одним невідомим і «неважливим», можливо, анонімним автором, поширюючись «горизонтально» блогами, цитуються 30 KALBOS KULTŪRA | 81 і переказуються з цитатами, переростаючи в потужну ідею всієї спільноти, здатну впливати не лише на тих, хто пише й читає, а й на все суспільство країни чи на суттєві державні справи. [...] Ізольоване ж оприлюднення текстів спирається на силу авторитету автора, здатну впливати на думку читача. [...] Без «мережі» залишається лише «писання»... (vienastoks) Починають з’являтися й інші литовські відповідники з другим компонентом –raštis або словосполучення зі словом tinklaraštis для позначення різних типів і видів блогів: vaizdaraštis (відеоблог, англ. vlog), фотоблог (англ. flog), блог посилань (англ. linklog), мобільний блог (пишеться за допомогою засобів мобільного зв’язку, наприклад телефона; англ. moblog) (http://lt.wikipedia.org/wiki/Blog). Це свідчить про те, що литовський новотвір tinklaraštis починає вкорінюватися у вжитку10. 6. Мовні настанови блогерів У блогах можна знайти різні зауваги, коментарі й роздуми про мову та її вживання. Це не дивно, адже в інтернеті загалом полюбляють обговорювати мовні питання. Крім того, судячи із розмаїття розглянутих блогів, чимало авторів зізнаються, що стикаються з мовною проблемою і мають вирішити: якою мовою і в якому стилі писати? Свідоміші автори відчувають, що стиль електронного дискурсу, якому властиві «шепеляве» письмо й мовна економія, не підходить для блогів. Ось уривок із твору учня старших класів «Чи відчужуються люди, спілкуючись віртуально?», який показує характерне для молоді й досі переважне ставлення до мови електронного дискурсу: Ще одна перевага віртуального спілкування — простота комунікації. Для спілкування в інтернеті не потрібні знання мови й дотримання правил. У блогах інший спосіб письма (більш обдуманий), більший обсяг, імовірні адресати (намагаються зацікавити більше читачів), а читати їх зручніше (довший текст без діакритичних знаків стомлює більше). Тому сам текст блогу та його коментарі очевидно відрізняються і в цих аспектах. Звісно, трапляються й тексти, написані «шепелявим» способом, особливо якщо пишуть із мобільного телефона, однак самі блогери свідомо намагаються регулювати вживання, заохочуючи писати литовськими літерами. Наприклад, 2006 року 10 Докладніше про конкуренцію нових запозичень із коренем blog- та литовських відповідників, а також тенденції їх уживання див. у статті Юргіти Ґірчене в цьому зошиті Kalbos kultūros (с. 50–64). R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 31 наприкінці один блогер узявся за ініціативу, створив логотип, який кожен прихильник міг би розмістити у своєму блозі, закликав поширювати його й справді отримав чималу підтримку, а логотип почав з’являтися в інших блогах і на цілих блогових сайтах: Це пропаганда! Досить, досить, досить писати шепеляво! Жахлива хвороба, коли хворі не лише виводять жахливі тексти, а вже й самі, підписуючись, шепеляво обзиваються. [...] Оголошую їй війну й пропоную вам, співвітчизники, взяти по прапору й нести його своїми e-mail’ами, блогами, месенджерами та скайпами в спустошені шепелявістю електронні пустелі! (cloo) Автор цієї ініціативи пояснив: Моя мета — щоб мені не надсилали шепелявих листів і тим паче не просили відповідати шепеляво. Потім починаються всілякі двозначності — шаленіти чи шарудіти, кіпсас чи кіпсас і т. д. Читати важко й неприємно. (cloo) Ще одна ініціатива — «Пишу правильною мовою». Щоб підкреслити, що блоги свідомо пишуть мовою, вільною від суворих кодифікованих норм, що дотримуватися правил необов’язково, створено термін «правильна мова» — як своєрідне протиставлення літературній мові: Маю передчуття, що блогосфера може стати каталізатором розщеплення литовської мови. Мова блогосфери має сильніші механізми саморегуляції, ніж звичайний жаргон. Вміст блогів публічний і «вічний»; автори прагнуть догодити своїм читачам, тому зважають на зауваження щодо мови й стилю; жанр блогу постійно вимагає виробляти власний стиль мовлення; тож мова кожного блогера зазнає сильного тиску в напрямку певного Нового Середнього (по суті — нового різновиду літературної мови). (R.Zu) Однак від літературної мови не відмежовуються настільки, щоб необмежена свобода мови перетворилася на некерований хаос: Наша власна литовська мова, якою ми пишемо свої блоги (чи вебщоденники — хто як хоче), хоч і є неспокійною, допитливою та гламурною дівчиною, все ж уміє вислухати й зрозуміти. Літературна литовська мова навчила її уникати щоб із інфінітивом, коли йдеться про мету. Щоб відчути природну красу чисто дзюркотливої думки, вона в певному сенсі заплющує очі, розслабляється й прислухається. «Kad pajusti» тут звучало б простацьки, 32 KALBOS KULTŪRA | 81 ніби светр, натягнутий навиворіт. Щоб не припуститися цієї безглуздої помилки, підморгує питомо литовська мова, тож не поспішайте так гарячково одягати свої думки у светри речень... (R.Zu) Відмежовуються «від безглуздого жаргону, недолугого шепелявлення», але пишуть такою мовною формою, що відображає реальне вживання (не відредаговане мовними фахівцями). Отже, найважливішими стають мовні здібності самого автора, які більшою чи меншою мірою все ж регулює загальна публічна думка, що формується в блогосфері. Розуміючи це, новинний портал alfa.lt, де публікують і блоги його працівники, застерігає: Цей блог ведуть працівники новинного порталу Alfa.lt. Не всі, лише добровольці. Зміст блогу не цензурується, тому думка редакції порталу не обов’язково збігається з думкою кожного автора. За орфографічні помилки також не гнівайтеся — пишемо без допомоги мовної редакторки. Ось ще один допис з приводу телепередачі про блоги: У передачі бракувало справжнього блогера, адже С. Стому я охоче читаю, проте за кордоном таких називають не “blogger”, а “columnist”. Недостатньо назвати колонку з викладом думок блогом, щоб вона ним стала. Мені здається, дискусія через схожий background співрозмовників (перепрошую любителів литовської мови, але й Стома сказав “nickas”. Просто так простіше, точніше й зрозуміліше) постраждала. (gedzius29) У нашому суспільстві заведено, публічно говорячи й розуміючи, що порушиш норми літературної мови, «перепрошувати мовознавців». У блогосфері вони не мають жодної влади, тож — нарешті — перепрошують «любителів литовської мови». Цікавим напрямом дослідження було б розглянути, як самі автори блогів демонструють своє ставлення до норм літературної мови. Ось, наприклад, одна авторка, пишучи (неанонімно, на інтернет-порталі новин) про блоги на бізнес-тематику, вживає чимало калькованих конструкцій, характерних для бюрократичної мови, не відчуваючи їхньої ненормативності (підкреслені гіперпосилання): Усе було б OK — приємно познайомитися, цікаво почути думки авторів блогів про те, чи виправдав себе такий засіб тощо. Але ж тоді блог Alfa взяв і випав із контексту. У чому річ? Але оскільки вести блог нині однозначно модно, незалежно від того, чи маєш що ним сказати, це часто стає головоломкою для фахівців із зв’язків із громадськістю. У результаті маємо такі блоги, як Monton, Pizza Jazz. (Dovilė Vaitkevičiūtė) R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 33 Однак у цьому записі авторка курсивом виокремлює мовні явища, які для неї самої чимось особливі: гібрид nesvietiškai, новотвір kūrybininkai11, жаргонне слово kreizėjimai, створений нею прикметник lentelinis, слово розмовного стилю muilinė («такий фотоапарат»): Ми самі ведемо блог. Приділяємо йому nesvietiškai багато часу, активно беремо участь у житті блогосфери, ми друзі блогерів. Мені загалом важко уявити блоги, що стимулюють продажі між підприємствами. Ну, хіба що професійні блоги працівників можуть бути корисними виробникам послуг чи інтелектуальних продуктів. Наприклад, блог kūrybininkų рекламної агенції, де я бачу їхні kreizėjimus і думаю, що саме ці люди народять ідею, здатну вразити наповал [...] Саме цього хоче моє lentelinis мислення. Не можу сама це оцінити, бо мої фотографічні горизонти обмежуються вибором шаблонних режимів muilinės. (Dovilė Vaitkevičiūtė) Отже, погляньмо далі зблизька на саму мову блогів. Що найкраще помітно в усьому її розмаїтті? Чим вона може бути цікава дослідникам мови? II. МОВА БЛОГІВ Девід Кристал зазначає, що особисті блоги охоплюють багато видів мовленнєвої діяльності. У США від 2001 року найбільше зростала кількість саме електронних щоденників, у яких автори розповідають про своє повсякденне життя, осмислюють його, як це заведено у звичайних щоденниках; іноді публікують і спроби власної творчості. Однак автори завжди мають пам’ятати, що це доступно кожному12, а отже, слід бути готовими до того, що написане рано чи пізно можуть прочитати. Ця обставина дає підстави стверджувати, що мова не є цілком інтимною особистою справою автора, як у звичайних щоденниках: публічність вимагає дотримуватися певних загальноприйнятих норм. Отже, найважливіша ознака мови блогів — свобода мовлення, зумовлена формою та особливостями самих блогів. Кристал визначає її як таку, що перебуває між загальни- 11 Видно, як цей новотвір зі сфери реклами в нерегульованому вжитку намагається закріпитися замість запозичення kreatorius або krieitorius, яке вживалося певний час (англ. creator). 12 Щоб люди не втрачали пильності, як і під час написання електронних листів (які можуть прочитати не лише адресати), створюють різні правила та принципи ведення блогів. Кристал цитує одне з них: «Ніколи не публікуй у блозі того, що не був би готовий захищати в суді». (Crystal 2006: 242). 34 KALBOS KULTŪRA | 81 …ної та не літературної мови. Основним критерієм, що відрізняє мову й стиль кількох блогів, розглянутих у його книжці, від літературної мови, Кристал вважає таке: якби цей текст готували до друку, його було б відредаговано. Стиль блогів відображає невимушений потік думок, який не завжди збігається з межами граматичного речення, і це наближає цю мову до тієї, якою автор говорить. До появи літературної мови листи писали саме в такому стилі, а в Середньовіччі ніхто не звернув би на нього уваги (про це, мовляв, можна судити з деяких рукописів судових процесів), адже він був нормою всіх писемних текстів. Згодом, у другій половині XVIII століття, його змінили вимоги літературної мови, і публічні письмові тексти зазвичай не з’являлися без редагування. Блоги знову дають унікальну можливість побачити необроблену писемну мову. Це писемна мова у найоголенішій, нічим не прикритій формі (Crystal 2006: 245). 1. Можливості дослідження мови блогів Світ блогів такий широкий і строкатий, що за бажання можна було б довести будь-що: що литовська мова погіршується, що вона вже ледве жива, або, навпаки, — що все йде на краще, люди стають дедалі грамотнішими. Проте за умови послідовнішого дослідження мають виявитися й певні тенденції. Як уже було видно з наведених раніше прикладів, прагнення до публічної домовленості авторів щодо мовних питань існує, тож не можна сказати, що цей прояв мови функціонує цілком хаотично. Тому насамперед слід спробувати визначити, як формуються мовні норми блогів і якого мовного стандарту прагнуть. Має з’ясуватися, чи орієнтуються на загальний стандарт, чи існують різні напрямки. Крім того, потрібно оцінити співвідношення цього різновиду мови з іншими її різновидами, передусім із літературною мовою. Не менш важливо дослідити, які засоби вираження характерні для мови блогів і які функції вони виконують у текстах цього різновиду мови. Схоже, що є добрі можливості цікавитися також мовою та стилем окремих авторів (ідіолектами). Поставивши за мету досліджувати мову блогів і сформулювавши проблематику, пов’язану з такими дослідженнями, розмаїття авторів, тем і стилів письма, що постало перед очима, спонукає шукати конкретні напрями та завдання дослідження13. Варто мати на увазі, що мож- 13Докладніше про можливості соціолінгвістичного дослідження мови блогів і про ознаки мови блогів як певного різновиду вживання див.: R ita M il iū n a it ė. Місце мови блогів у схемі сучасного вживання. – Інтернет-журнал Lietuvių kalba, 2008. Доступ в інтернеті: www.lietuviukalba.lt R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 35 …ливостей і те, що цей різновид мови через специфіку інтернету дуже відкритий до швидких змін. Найвідчутніші критерії, які допомогли б зорієнтуватися в розмаїтті блогів, могли б бути двох типів — за авторами та за змістом блогів: 1) соціальні характеристики авторів: вік (різні вікові групи), соціальне становище, освіта. 2) тематика. Тривалий час у дослідженнях реального писемного вживання існувала значна прогалина, оскільки більшу частину литовського писемного вжитку становила публічна мова, яка зазвичай доходила до адресата лише через посередників — мовних редакторів. Учнівські твори, невідредаговані рукописи тощо набагато важче використовувати для таких досліджень, адже вони призначені не для широкого загалу, а лише для обмеженого кола людей. Мову блогів ніхто ззовні не впорядковує, її творять без посередників. Отже, блоги відображають реальне писемне вживання. Стабільна письмова фіксація блогів і безперешкодний доступ до текстів створюють усі умови для здійснення мрії мовознавців — безпосередньо спостерігати за природною мовою, що твориться й функціонує. Такі дослідження можуть допомогти нормувальникам літературної мови зрозуміти, які зміни литовської мови відбуваються в середовищі, близькому до літературної мови, і як ці два різновиди публічної мови — літературна мова та вільна мова інтернет-середовища (мережева мова) — впливають одне на одного. За словами одного блогера, літературна мова — це те, що мовні редактори намагаються вкласти людям у вуста, а мережева мова — те, що вони могли б забрати назад із людських уст (R.Zu). У цій статті немає мети охопити все це розмаїття. Йдеться лише про те, щоб висвітлити одну чи кілька помітніших особливостей мови блогів. Далі спиратимемося на записи блогів, зібрані для попереднього розвідувального дослідження (загалом їх майже сто14), із зазначених наприкінці статті інтернет-джерел. 2. Мовні особливості литовських блогів Щоб краще увиразнити мовні особливості блогів, варто порівняти їхню мову з краще дослідженим електронним дискурсом (у вузькому значенні, згаданому у примітці 3). Записи в блогах зазвичай мають до 100 слів, рідше — до 14Для ґрунтовного дослідження мови блогів потрібно створити репрезентативну й методично обґрунтовану базу даних. Мета цієї статті наразі — лише найзагальнішим поглядом оглянути важкоосяжні простори блогосфери. 36 KALBOS KULTŪRA | 81 200 слів. Цим вони особливо виразно відрізняються від коментарів, які зазвичай складаються з кількох речень і, що найважливіше, самі по собі, без основного тексту, який коментують, зовсім неінформативні (Marcinkevičienė 2005: 23). Текст у блогах довший, має самостійно розгорнуту тему, а отже, і логічну структуру (принаймні кілька абзаців). Водночас зникає цілковита свобода анонімності, яка в електронному дискурсі дає змогу поводитися невимушено, тож у записах блогів з’являється більше особистого й відповідальності. Це помітно впливає і на їхню мову: вона стає організованішою. Створення такої мови потребує більше зусиль, ніж електронний дискурс. Хоча мова й стиль цієї сфери лише починають розвиватися, усе ж видно, що багато чого переходить з електронного дискурсу. Однак із часом, слід гадати, виникнуть і певні моди на письмо, з’являться межі, за якими деякі речі здаватимуться читачам авторським випендрюванням. Як уже було видно, самі автори це відчувають і намагаються перепрошувати, якщо вважають, що відхиляються від уявного загальноприйнятого стандарту. Apie elektroninio diskurso kalbos ypatumus Asta Ryklienė (2000: 101) rašo: Швидкість і невибагливість технічного каналу — інтернету — зумовлюють неофіційне й неформальне, спонтанне та непродумане письмо короткими фразами, із самовиправленнями, словами-паразитами, еліпсисами, інверсією, скороченнями слів і неофіційною лексикою. У текстах блогів це також трапляється, але помірніше. Ще одна важлива відмінність мови блогів від електронного дискурсу полягає в тому, що «учасники інтернет-спілкування все ж більше сприймають його як процес, перебіг (усне мовлення), а не як подію, продукт (писемне мовлення)» (Ryklienė 2000: 102). Мета блогерів — створити «продукт», тобто запис на певну тему, який інші могли б прочитати й обговорити. Саме це, по суті, зумовлює тісніший зв’язок текстів блогів із писемним мовленням: на шкалі писемного й усного мовлення електронний дискурс ближчий до записаного усного мовлення, а блоги — до традиційного писемного мовлення. Однак і тут писемна форма дає змогу висловлюватися так, щоб не надто віддалятися від усного мовлення, створюючи враження живої, природної мови. Стиль блогів зазвичай близький до публіцистичного (за винятком текстів власної творчості). Тут можна знайти тексти різних жанрів — від новини чи репортажу, аналітичного коментаря до рецензії на книжку або концерт (щодо жанрів публіцистики див. Bitinienė 2007, Marcinkevičienė 2008). R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 37 2.1. Свобода письма Створення блогів можна назвати своєрідним реаліті-шоу мови: люди займаються повсякденними справами, думають повсякденні думки, а все це, щойно записане, оприлюднюється. Щоб створити враження природного письма, іноді люблять показувати закреслений текст, який автор написав, а потім передумав і закреслив, як це буває, коли пишеш від руки на папері. Ось запис дев’ятнадцятирічного студента: 10 зобов’язань 1. Перестати лаятися. Хоча в інтернеті я не вживаю лайливих слів, у реальному житті вони зриваються з язика. Надто багато, надто часто. 2. Лінуватися. Не лінуватися. 3. Добре вчитися. Не заради оцінок і стипендії, а заради себе. Лише заради знань. 4. Жити стильно, померти розкішно. 5. Якщо можливо, для подорожей використовувати екологічно безпечне пальне — ноги. 6. Не брехати, хоча я й намагаюся робити це якомога рідше. 7. Намагатися в усьому бачити позитивний бік. [...] (hattori) Отже, мова блогів — це вільне публічне вживання мови. Відомий журналіст Вірґініюс Валінатавічюс, директор новинного порталу alfa.lt, невимушений, дозволив собі розстебнути краватку, але зберігає певну дистанцію від читачів, зумовлену як темою обговорення, так і нерозкритою особою автора (тим паче його статусом керівника порталу); у своєму блозі він пише про політичну коректність [деякі цікавіші мовні елементи виділено мною. — R. M.]: Політична коректність: практично-олімпійські аспекти [...] А хто дозволив футболістам топтати траву? Ой, хто наважується обмежитися лише чоловіками й не пише «хто дозволяє футболістам(-кам) топтати траву»? Ой-ой-ой — чому в дужках жіноче закінчення, а не чоловіче? Марксизм in action означає, що все має свою матеріальну причину, а political correctness (PC) — це такий спосіб мислення, який наполягає на з’ясуванні всіх цих причин. [...] Кілька сторінок Spectator‘iaus — дотепного тексту, написаного легкою рукою, який нічого не робить, окрім як послідовно й прямо застосовує ліберальні (в американському розумінні) ідеї до практичних справ, таких як Олімпіада. Але... але... але... — послідовність і логіка є пануванням європоцентричного раціоналізму над первісною ірраціональністю, репресією загального над одиничним, пануванням розуму над дурістю — еее, ну тут, мабуть, варто пошукати інше, більш PC-есне, слово, що не створює відчуження. До речі, чому пишуть чорним по білому, а не навпаки, і як за це відповідатимуть білі, гетеросексуальні чоловіки-християни, які не змінювали статі, та глобальний капіталізм? 38 KALBOS KULTŪRA | 81 Ну, і Католицька церква Литви for that matter. І Польська церква, словом структури панування Речі Посполитої. А до речі, чому в польській мові приголосні домінують над голосними? To be continued in all newspapers. У наведеному уривку видно також питальні речення, характерні для усного мовлення й покликані створити ілюзію безпосередньої розмови з читачем. Уживано більше, ніж у звичайній писемній мові, вставних слів (до речі, ну, іронічне словом), вигуків (ой, ойойой, еееем), повторів (Але... але... але...). Є й орфографічні прийоми, створені для полегшення вільного писемного мовлення (прискорення самого процесу письма). У цьому разі про це свідчить подання в тексті чужомовних незмінюваних елементів (PC-esnio, Spectator’iaus), щоб під час читання вони звучали як у природному усному мовленні, тобто з закінченнями. Звісно, впадають в око й англійські цитати, вставлені в текст (слова, словосполучення і навіть ціле речення). В офіційному усному чи писемному мовленні автор не міг би собі цього дозволити. 2.2. Співвідношення із загальнолітературною мовою Для характеристики якості нормативної литовської мови запропоновано кілька рівнів: 1) низький — із серйозними порушеннями системи; 2) задовільний — без грубих мовних помилок; 3) добрий — без значних порушень норм; 4) зразковий (Klimavičius 2002: 23). Досліджуючи мову блогів, явища, що в ній функціонують, можна описати відповідно до того, чи узгоджуються вони з нормами літературної мови, а отже, також запровадити щось на кшталт таких рівнів; однак ставлення до мовних явищ тут має бути не оцінним, а лише констатувальним. У блогах людина вільна обирати такий спосіб висловлювання (письма), який у конкретному випадку здається їй найдоречнішим. Оскільки це публічна сфера, але офіційно не регульована, дотримуватися норм літературної мови не обов’язково, тим паче регулювати її якимись офіційними засобами. Тому слід наголосити, що навряд чи доцільно розглядати мову блогів як якусь спотворену форму літературної мови чи відхилення від прийнятих норм літературної мови. Як і електронний дискурс, блоги є певним середовищем уживання мови, у якому можуть виявлятися різні мовні різновиди. Звісно, одним із них може бути й літературна мова — її вільніший стиль. Мова цього середовища, як і діалекти або соціальний і професійний жаргон, не належить до сфери свідомого регулювання (кодифікації) мовних норм. Кожна людина сама вирішує, якою мовою користуватися і як дозволити середовищу впливати на себе; воно може змусити змінити способи мовного вираження (наприклад, писати без заміни діакритичних знаків). R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 39 2.3. Варіативність і велика кількість різнорідних елементів Одна з найпомітніших особливостей текстів блогів — варіантність засобів мовного вираження. Відлуння цього явища є й в електронному дискурсі, але через стислість самих текстів воно виявляється не так виразно, як у довших записах. У вільному усному мовленні варіантність також трапляється, але через сам характер усного мовлення та його фрагментарність зафіксувати її значно важче. Отже, можна сказати, що в блогах варіанти реального вжитку функціонують у найвідчутнішій формі й масштабі, яких сьогодні немає в жодному іншому письмовому прояві литовської мови. Ось уривок із запису в блозі вісімнадцятирічного автора (потрібні варіанти виділено жирним): Баночка кохання Привіт, сьогодні ми з xLapinux15 зробили чудову «баночку кохання». Це дуже простий у виготовленні й доволі оригінальний подаруночок, тож наступного Дня святого Валентина зможете не розоритися й не дарувати всім уже обридлі трупики квітів. Насамперед нам знадобиться банка. Важливо, щоб вона була прозора й із кришкою. Може статися, що ви виберете скляну посудину, яка коштуватиме дорожче за самі цукерки, тож будьте пильні. Дешевші (і зазвичай гарніші) банки є в магазинах посуду (про всяк випадок, якщо виникне спокуса взяти банку у тому самому супермаркеті, що й цукерки), а магазини «все по одному євро» — це взагалі золота жила. У нас була півлітрова банька Далі вам знадобляться цукерки — ми купили драже й желейки, але які саме вибрати, залежить від смаку вашої другої половинки: [у текст вставлено фотографії, що ілюструють, як створювали подарунок. — R. M.] Думаю, це доволі хитра задумка Звісно, не вершина інтелекту, але уявляю, що з якоїсь нагоди набагато приємніше отримати банку цукерок, ніж якусь квіточку. Або, якщо кишеня дозволяє, можна подарувати і те, і те. Хоча я особисто люблю дарувати подарунки, не чекаючи нагоди (Enorca) У побутовому мовленні банька і квіточка, імовірно перейняті цим автором від батьків або дідусів і бабусь, уживаються свідомо — із чітким бажанням пожвавити стиль. Варіюється не лише вживання окремих слів. В одному й тому самому тексті можуть траплятися і побутовий чи професійний жаргон, і навіть вкраплення кількох мов, тож мовне вираження стає дуже строкатим. Навіть назва допису англійська: Trip to seaside Цими довгими вихідними я поїхав із своєю бабою покататися до примор’я, а саме до Паланги (i know, що це не найкращий литовський курорт, але якщо маєш безкоштовне житло, 15 Мається на увазі друг автора з таким псевдонімом, який водночас є гіперпосиланням на блог цього друга. 40 KALBOS KULTŪRA | 81 цілком згодиться). Як і очікували, там було досить багато людей, але принаймні дурних звірят було лише кілька (говорю про марозів та інші непорозуміння природи). Покататися було fun, намотав десь 1100 км: Вільнюс — Клайпеда — Паланга — Уошвія — Каунас — Алітус — Вільнюс. Почуваюся так, ніби нормально відпочив у відпустці, тільки біда — на роботі ніяк не можу оговтатися, не вдається ввійти в ритм і постійно хочеться спати. (Повілас) Або допис двадцятирічного студента інформаційних технологій (гіперпосилання підкреслено): Боротьба зі спамом Ну так... Якщо заспамили, то заспамили. За дві доби я видалив із щоденника ні багато ні мало — 700 коментарів і записів у гостьовій книзі... Polnyj [...] [Пропущено не надто сильну російську лайку. – R. M..]. На щастя, I’ve found the solution;) І знайшов я її в дописі щоденника Nežinomo, де він розповідав про таку саму проблему. А той допис прокоментував якийсь Pkmk [...] А в тому коментарі він запропонував скористатися послугами akismet.com. А ТАМ я знайшов посилання на AchingBrain, який (які?) адаптував увесь цей toolsą для PHP5’s. Заодно я завантажив цей toolsą і пристосував його для свого щоденника.:) І ось за годину він уже спіймав 41 коментар:) Єєє;) Нарешті можу з полегшенням зітхнути й спокійно знати, що вранці не доведеться копирсатися, видаляючи все це лайно... (~tapkius~) Різнорідні елементи властиві блогам авторів різного віку й тематики. Можна припустити, що автори з кращими навичками письма та вищим рівнем освіти намагаються якось виокремлювати чужомовні елементи. Приміром, звичка професійного журналіста брати іншомовні слова в лапки зберігається і в блозі: Нещодавно в приватній розмові я почув уривок чорного гумору медиків. Вони проговорилися, що... потенційні донори органів — це „britvininkai“. Про це й анекдоти складають. Менеджер ритуальної служби телефонує до магазину „britvų“. «Скільки мотоциклів ви продали вчора?». «Чотири», — відповідає продавець. «Ага, то трьох уже маємо, а четвертий, мабуть, ще ганяє», — підсумував менеджер. [...] Спробую поглянути на ситуацію збоку. Бо трохи знаюся на техніці й культурі водіння: я редактор рубрики «Колеса» на Alfa.lt, беру участь у ралі, тест-драйвах автомобілів test-draivuose. Я не член жодного байкерського клубу, але не раз їздив і на „britva“, і на „čioperiu“. (Žilvarskas) Чужомовні елементи можуть виділятися курсивом [курсив авторки виділено мною. – R. M.]: Та хай навіть остаточний результат не зміниться, зате тим лузерам бодай буде боляче;) А мені й на серці полегшає;) R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 41 [...] намагається не афішувати цю свою рису, часто вбираючи коментарі в форму іронії, жаргону чи найпростішого жарту. Це свідчить про такі риси характеру, як почуття гумору, здатність пристосовуватися до оточення, high communication skills and easy-going chatting. [...] Головна проблема зі створенням цього опису залишається такою самою і добре відомою тим, хто бував тут уже кілька разів: я не вмію писати мало. Мені все здається важливим. Коротше пишу лише тоді, коли не маю часу, а сказати щось дуже хочеться... But I will do it. Someday;) [...] Але найважливіша нагода — це те, що сьогодні виповнився рівно рік, як я засмічую тут ефір;) Jo jo, hooray hooray, блог RedVel уже цілих 365 днів висить online і тішить та дратує кількох постійних і з десяток random’inių відвідувачів;) Згодом ще викладу такий annual review, але зараз мені не дає спокою ця ідея;) (RedVel) В інших випадках, як уже було видно з попередніх прикладів, іншомовне слово чи словосполучення, а то й ціле речення часто вставляється в литовський текст без жодних розрізнювальних позначок (усюди виділення моє. — R. M.): Однією з рекомендацій щодо usability є дотримуватися культурних норм, наприклад: «ліворуч означає проти годинникової стрілки». (Dominykas Blyžė) Anyway Л. Донскіс мав рацію, кажучи, що ми стоїмо на порозі змін у засобах масової інформації, однак я не маю такого ентузіазму, коли йдеться про Литву. (gedzius29) Ну, а коли занурюєшся в цю справу on comercial basis, треба зважати на те, щоб доходи були стабільними. (e.f.i.) НІ, каже мені мій розум, і я знову повертаюся до конспектування теорії бухгалтерського обліку. Just to let you know, i’m not dead:) (Viktorija) Окрім іншомовних елементів, є також різні прояви жаргонного мовлення. Якщо жаргоном називати засоби мовного вираження, властиві певним соціальним групам (найчастіше молоді, учням), то побачимо, що в дописах блогів його вживають тоді, коли автор обрав відповідний спосіб мовлення й передбачає відповідного адресата. Одні автори роблять це, найімовірніше, несвідомо, оскільки ще не мають навичок публічного мовлення (письма), інші ж свідомо прагнуть ототожнити себе з певною групою, «підлаштуватися» під мовлення цієї групи. Наприклад, студентка пише: Завтра, точніше сьогодні — matkės revision session, піду до університету й розберу там купу справ. (Viktorija) Подібні тексти, безперечно, відлякують читачів, адже не всім вони зрозумілі, але це само собою відокремлює групи людей із певними поглядами та інтересами. 42 KALBOS KULTŪRA | 81 У загальному потоці таких текстів небагато. Наприклад, коли почали з’являтися литовські блоги, у 2005 році один автор, який вивчав фізику телекомунікацій та електроніку, написав: C# і збирання сміття Зараз я вивчаю.NET/C#, тобто хочу бути розробником на хвилі:) На відміну від багатьох, я не вважаю продукти Microsoft з типовими налаштуваннями злом, тому, лише трохи скориставшись згаданими речами, наважуюся висловити свою думку..NET framework — чудова річ, кращого не буває: є майже все, що тільки може знадобитися, і все узгоджене між собою. Недоліком C++ і framework’ів/бібліотек, що були до того, було те, що все доводилося узгоджувати між собою, а з цього часто нічого доброго не виходило; наприклад, проходишся за допомогою boost::filesystem по якомусь каталогу, записуєш результати до std::vector’а і зрештою додаєш їх до якогось wx::ListBox’а. Нічого доброго, одним словом. А тепер про C#. Взагалі-то я людина науки, і досі найбільше до мови моєї мрії наближається C++. C# — це добре, бо виправляє деякі погані властивості C++, але, на жаль, не має більшості добрих властивостей C++ (ну, C# 2.0 обіцяє дещо це виправити). А тепер докладніше про одну таку річ — збирання сміття. (Saulius) Зрозуміло, що сенс такого тексту можуть збагнути лише такі самі «devoloperiai», як і сам автор. Дослідження варіативності мови блогів і різнорідних за походженням елементів могло б допомогти краще зрозуміти, коли автори вживають засоби вираження вмотивовано й свідомо, а коли вони закріпилися у їхньому вжитку як конкуруючі варіанти. 2.4. Правопис і пунктуація Tinklaraščių kalboje, kaip ir kitose vadinamųjų medialektų (žr. Hjarvard 2004: 75–97), t. y. elektroninėje terpėje funkcionuojančios kalbos, apraiškose, pirmiausia į akis krinta formalieji skirtumai nuo tradicinės rašytinės ir spausdintinės kalbos: įvairūs specialūs grafiniai ženklai, sutrumpinimai ir pan. Крім того, автори блогів переносять у них різні правописні звички зі своєї повсякденної письмової діяльності: роботи (якщо це люди, які пишуть), коментарів і коротких повідомлень. Тому розмаїття правописних стилів тут найбільше. Можна знайти тексти без литовських літер, трапляються приклади як дуже спрощеного, так і майже ідеального правопису. У багатьох місцях чітко видно слабкі навички правопису (užmiestyn, išsprendė, esu deointam dangui), яким, безперечно, ще більше сприяє мода на «швеплавімас». У записах доволі рідко трапляються речення, написані без пробілів і розділені лише розділовими знаками, як це зазвичай роблять у коротких телефонних повідомленнях, щоб заощадити місце: R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 43 Кілька днів тому я долучився до акції під назвою Що таке блог?.Яка мета цієї акції?Вона дуже проста — познайомити широке коло литовців із таким благом, як блог (лит. tinklaraštis), щоб потім люди не думали [...] (людина, якій є що сказати) З власними назвами поводяться вільно. Іноді відоміші прізвища пишуться з малої літери, а символічні назви взагалі ніяк не виділяються: Чи замислюються керівники Microsoft та інвестиційного капіталу, чому Adidas не купує Nike, Toyota не купує Ford, Coca-Cola не купує Pepsi? Навіть якби це дозволили органи з нагляду за конкуренцією? Адже, ймовірно, внутрішня плутанина, конкуренція та узгодження товарних ліній, «кадрові війни», звільнення й відхід найталановитіших із зачепленими амбіціями були б найкращим подарунком для Reebok, Volkswagen і... е-е-е... швенчонельських лимонадів. (vienastoks) Tinklaraščių tekstų skyryba panaši į elektroninio diskurso (plg. Ryklienė 2000: 102) – palyginti laisva, dažnai sukelianti nerūpestingumo įspūdį, skyrybos ženklų mažiau nei būtinai turėtų būti rašant normine kalba. Tačiau jei koks autorius skyrybos taisykles visiškai ignoruoja ir rašo be kablelių, gauna skaitytojų atkirtį: tokį tekstą skaityti per sunku. 2.5. Вигуки У блогових дописах різні емоції виражаються і за допомогою смайликів16, характерніших для електронного дискурсу, і традиційно зрозумілими вигуками, вираженими словесно. Різноманіття таких вигуків — і литовських, і запозичених, по-різному перероблених і, найімовірніше, вигаданих тут-таки під час написання — велике. Ось лише кілька прикладів: eeehm: [...] eeehm, а тут, мабуть, слід пошукати якесь інше [...] слово. et: Et, колись доля усміхнеться — треба буде знову туди повернутися. grrrrrrowl: Grrrrrowl.!!! Одного дня дракони заволодіють усім Всесвітом і запанує тисячолітній мир. yep: Yep, я впадаю в транс, бачу перед собою теку з цифрами та графіки Excel. muahahaha: Спрямувати чуття на добрі речі, а погані залишити на самознищення. Muahahaha. 16 Тлумачний словник комп’ютерних термінів (KTAŽ) пропонує називати різні графічні знаки для вираження емоцій (англ. emoticon) вигуками, проте в цій статті (і не лише в ній) це незручно, оскільки слово «вигук» уживається в традиційному значенні частини мови. Графічні знаки, закріплені в узусі, такі як смайлики, усміхнені личка, обличчя тощо, у статті називаються смайликами. 44 KALBOS KULTŪRA | 81 nea: [...] коротко про те, що мене зачепило. І про те, що nea;) ой-ой: Ой-ой, якщо вже всякі границі й інтеграли в університеті зрозумів, то чого вже тут не зрозумію життєвого погляду? ой, ой-йой-йой: Ой-йой-йой – чому в дужках жіноче закінчення, а не чоловіче? уй: Уй, як дотепно. вау: Головна новина вчорашнього дня. iPhone прибуває до Литви! вау!!! вірю, що всі забули одне слово — офіційно. 2.6. Мовні новації Мова блогів цікава ще в одному аспекті: тут добре видно, як приживаються офіційно запропоновані неологізми, особливо відповідники іншомовних слів. Якщо автори вживають їх природно, без жодних металінгвістичних коментарів, можна вважати, що ці неологізми приймаються, наприклад: Мені не сподобалося, що після підключення флешки у «Мій комп’ютер» з’являлися два додаткові диски [...]. (Criminal) Крім того, самі автори вживають новотвори за значенням і формою — і оказіональні утворення, створені на один раз, і нові слова, які, можливо, претендують на ширше поширення. Неологізми можуть бути як власними витворами, так і утвореними за зразком структури слів інших мов, частково або повністю перекладеними. Отже, у блогах, зокрема й у коментарях до них, можна знайти чимало мовної творчості — вдалої та невдалої, що демонструє здатність або нездатність мовців спиратися на ресурси виражальних засобів своєї мови. Ось лише кілька прикладів: знахідка: Сідаю за браузер, здуваю ментальний пил із давно не відвідуваної мансарди. Ага, тут є пошук! Пробую, найновіша знахідка [...]. сидінка: мене в тролейбусі постійно мучить питання: а що, як із моїх навушників надто голосно лунає звук назовні? Однак якщо я сам сяду на двомісну «сидінку», а згодом поруч сяде хтось і кривитиметься через мою музику (може, й не через неї), то подумки пошлю його під три чорти — «а чого сів біля того, хто слухає музику»? перечитатися: [...] блогами перечитався я (ну, приблизно як переїв). день прання: У вихідні один день [...] буває днем прання. макулатурна книжка: Рецензії на книжки майже не читаю, але маю особливе шосте чуття, тож книжки-макулатури рідко потрапляють мені до рук. Але почитати рецензії на такі книжки-макулатури іноді буває дуже весело. Отже, дослідження мови й стилю блогів відкриває безмежні можливості. Тут і творення нових значень, фразеологія, особливості речень, гра слів, R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 45 дотепність. Багато експресії, творчості й самовираження авторів. Ось розповідь про те, як звичайні покупки в магазині та розмова з продавчинею через сучасні технології перетворюються на самообслуговування. На касі касирки немає, і покупчиня мусить розмовляти з комп’ютером (курсив — авторки блогу): Ціна (не)бути Зеленою Учора, зайшовши поповнити запаси в холодильнику, просканувавши усі товари й склавши їх у той пластиковий — зелено-жовто-білий пакет, я почула на екрані комп’ютера несподіване запитання. «Потрібна кількість: скільки пакетів ви використали?» Перша думка була, що це лише дані для статистики. Друга — і правильна — думка: доведеться заплатити. Один, шановний комп’ютере, лише один пакет я використала, і то тільки тому, що не збираюся пхати упаковку заморожених овочів у футляр для комп’ютера. (Ієва Баранаускайте) Кілька десятиліть тому, коли в Литві, здається, ніхто ще не міг мати уявлення про інтернет, один викладач літератури радив своїм студентам, які збиралися стати, безперечно, письменниками: Пишіть, неодмінно щовечора пишіть хоча б сторінку щоденника. Без постійного письма нічого не вийде. Справді, письмо спонукає мислити, зміцнюються навички мовного вираження, розвивається стиль, і для молодих людей, яких серед блогерів більшість, це дуже сприятливе середовище для вдосконалення. Тому хотілося б не сумніватися: майбутнє в інтернеті належить не письменникам, а грамотним. ВИСНОВКИ 1. Нова форма самовираження та спілкування, що з’явилася в інтернеті трохи більше десяти років тому, — інтернет-щоденники, або блоги, — уже широко поширена і в литовськомовному сегменті інтернету. Разом із нею виник новий вияв уживання литовської мови. Він особливий тим, що писемне мовлення тут створюється без посередників і спеціально ніким не регулюється, проте написані ним тексти оприлюднюються і доступні всім. 2. Різноманітність блогів, авторів і тематики з першого погляду дає змогу виокремити лише найзагальніші мовні особливості та можливі напрями ґрунтовніших досліджень, тож підстав для узагальнень поки що немає. Утім, з огляду на те, які шари й походження лексики переважають, яким засобам вираження надають перевагу, які оказіоналізми творять, як приживаються або не приймаються новотвори, зрозуміло, що мова цього середовища — цікаве явище й сприятливе підґрунтя для досліджень реального публічного писемного слововжитку. 46 KALBOS KULTŪRA | 81 3. Мову блогів можна описати як певний новий різновид вільностильової публічної писемної мови — один із проявів електронного середовища, так званих медіалектів, поряд з електронним дискурсом (коментарями, короткими телефонними та швидкими повідомленнями тощо). Функціонуючи на периферії та за межами свідомо впорядкованого вживання писемної літературної мови, вона є значно варіативнішою. Хоча в багатьох випадках це суміш елементів різних мовних різновидів і особливо інших мов, найчастіше англійської, навряд чи доцільно розглядати мову блогів як якусь спотворену форму літературної мови. 4. Видно, що в блогосфері є прагнення досягти публічної згоди авторів з мовних питань; крім того, на вживання мови впливає і громадська думка читачів. Отже, не можна сказати, що цей мовний прояв формується цілком хаотично. 5. Популярність і поширеність блогів дають підстави вважати, що вплив їхньої виразності на літературну литовську мову та розвиток її норм буде безсумнівним. На тлі цієї вільностильової (авторської) писемної мови виразніше проступають ознаки самої літературної мови та її призначення в суспільстві. Отже, на мову блогів можна дивитися як на реальне вживання, у якому видно і нові тенденції, і можливість підтримувати кодифікацію літературної мови або коригувати її. ŠALTINIAI http://blogologas.lt/ http://kasyrablogas.lt http://lt.wikipedia.org/wiki/Blog http://verslas.blogas.lt http://visiblogai.lt http://www.alfa.lt http://www.blogas.lt http://www.blogeriai.lt http://www.blogeriai.net http://www.mtv.lt/blogai http://www.nezinau.lt/ http://www.rzu.lt http://www.vlkk.lt LITERATŪRA Bitinienė A. 2007: Publicistinis stilius, Vilnius: Vilniaus pedagoginis universitetas. Crystal D. 2006: Language and the Internet, 2-nd ed. Cambridge: Cambridge University Press. R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 47 Donskis L. 2008: Užnuodyta viešoji erdvė. – www.balsas.lt, balandžio 18. Prieiga internete: http://www.balsas.lt/naujiena/192269 DŽ6: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. Stasys Keinys. 6-as (3-ias elektroninis) leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006. Hjarvard S. 2004: The Globalisation of Language. How the Media Contribute to the Spread of English and the Emergence of Medialects. – Nordicom Review 1–2. Nordicom: Gothenburg University, 75–97. Prieiga internete: http://www.nordicom.gu.se/common/publ_pdf/157_075-098.pdf Huffaker D. A., Calvert S. L. 2005: Gender, identity, and language use in teenage blogs. – Journal of Computer-Mediated Communication 10(2). Prieiga internete: http://jcmc.indiana.edu/vol10/issue2/huffaker.html Klimavičius J. 2002: Lietuvių bendrinė kalba: ribos ir beribiškumas, sistema, norma ir kodifikacija. – Terminologija 9, 7–25. KTAŽ: Kompiuterijos terminų aiškinamasis žodynas. Prieiga internete: http://aldona.mii.lt/pms/terminai/term/z2odynas.html Marcinkevičienė R. 2005: Internetinių straipsnių komentarai žanriniu aspektu. – Tekstas: lingvistika ir poetika 14. Mokslinės konferencijos medžiaga, Šiaulių universitetas: Šiaulių universiteto leidykla, 22–23. Marcinkevičienė R. 2008: Žanro ribos ir paribiai. Spaudos patirtys, Vilnius: Versus aureus. Miliūnaitė R. 2008: Tinklaraščių kalbos vieta dabartinės lietuvių kalbos vartosenos schemoje. – Lietuvių kalba [internetinis mokslo žurnalas]. Prieiga internete: www.lietuviukalba.lt Ryklienė A. 2000: Bendravimas internetu: kalbėjimas rašant. – Darbai ir dienos 24, 99–107. Vedrickas A. 2007: Web 2.0 – naujoji interneto karta. – Lietuvos rytas (Kompiuterija), sausio 15. Prieiga internete: http://kompiuterija.lrytas.lt/zurnale/2007-01-15/web-20-%E2%80%93-naujoji-interneto-karta Gauta 2008 07 08 A FIRST GLIMPSE AT THE LANGUAGE OF BLOGS Summary More than a decade ago the first blogs appeared on the world web (www); around the year 2000 the Lithuanian internet set up its first blogs; in 2006–2007 it witnessed their boom. The article describes blogs as a new internet form of self-expression and communication, its role in social communication and its linguistic 48 KALBOS KULTŪRA | 81 expression as well as possible frameworks of linguistic analysis. The article also discusses the problem of coining Lithuanian blog-related concepts and offers an overview of the terms in actual use. The analysis of almost a hundred of blogs produced by authors of different ages and focusing on different topics could hardly lead to any final conclusions and generalisations. However, the pilot linguistic investigation has resulted in identifying some new features of the blog language. The language of blogs is peculiar in that its written form evolves with no mediators or regulators; however, its texts are easily accessible to the public. Therefore, language specialists have a unique opportunity to research actual public written use, to investigate its characteristic features of linguistic expression and functions of the features in the texts. A large variety of blogs, different authors (and the data provided about themselves) give access to investigating the layers and origin of prevalent lexis, dominating modes of expression, specific features of occasional words, how language innovations come into use or are rejected etc. Moreover, all of the above can be related to the social features of the authors and the topics of the texts. The language of blogs can be defined as a new variety of free-style public written language, one of the forms of electronic medium, the so called medialects, and can be discussed alongside with electronic discourse (comments, e-mails, telephone text messages (SMS) and instant messages). The language of blogs functions on the periphery of regulated standard language and beyond its boundaries; it is much more varied. In many cases it is a mixture of elements from different language varieties and different languages (mainly English); therefore, it should not be treated as a perverse form of standard language. In the blogosphere the authors seem to take efforts to publicly negotiate language issues; moreover, the language use is influenced by the public opinion of the readers. Therefore, this language variety cannot be claimed as being completely chaotic. The popularity of blogs and their wide spread would presumably exert major influence on standard Lithuanian and the development of its norms. Thus the language of blogs can be treated as actual use with some obvious new developments, on the one hand, and a possibility to maintain the codification of the standard language or its modification, on the other hand. RITA MILIŪNAITĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] R. MILIŪNAITĖ. Pirmas žvilgsnis į tinklaraščių kalbą 49