scieee AI-readable full text Open interactive document viewer

Iš savojo krašto kalbos istorijos

Danguolė Mikulėnienė

Full text

З ІСТОРІЇ МОВИ РІДНОГО КРАЮ Рідна земля ще не забула видатного дослідника литовських говірок та історика мови Казиса Моркунаса (1929–2008), який народився на свято святого Казимира в хуторі Піліакальніс, неподалік від Кюнішкіса, Укмергеський район. Та й не повинна забувати — він зробив багато: переважно завдяки його зусиллям було видано колективну працю з литовської діалектології минулого століття Lietuvių kalbos atlasas (I–III, 1977–1991), разом зі співавторами підготовлено першу хрестоматію литовських говірок Lietuvių kalbos tarmės (1970), написано понад 300 найрізноманітніших публікацій з питань говірок та історії мови. Ті, з ким мовознавець спілкувався ближче, згадують, з якою особливою любов’ю і теплотою Казис Моркунас говорив про батьківщину. Навіть тяжко захворівши, він поспішав упорядкувати й відредагувати останнє видання свого життя — монографію Gelvonai (2009), яку видавництво «Versmė» видавало в серії «Lietuvos valsčiai». На думку однієї зі упорядниць — Віди Гірінінкене, «розділ цієї книги „Видатні люди“ [...] є немов пам’ятником видатному мовознавцю, щирій людині й однодумцю». Та ще не все зібрано в книжках. Упорядковуючи особистий архів мовознавця, ми знайшли невеличкий стосик пожовклих аркушів (5 с.). Насамперед впав у вічі офіційний лист від 30 березня 1970 року директора Інституту історії партії Ромаса Шармайтіса №1 19/9 з резолюцією тодішнього директора Інституту литовської мови та літератури Костаса Корсакаса «тов. Моркунасу». У такий, нині дуже незвичний, спосіб Р. Шармайтіс надіслав стосик назв місцевостей із колишньої Пабайскської волості Укмергеського повіту, з околиць його рідного села Жукляй. З’ясувалося, що ці назви місцевостей раніше вже внесли до картотеки назв місцевостей Інституту литовської мови. За словами старшої наукової співробітниці відділу ономастики Марії Размукайте, більшість із них місцеві вчителі записали ще 1935 року. 1 У листі використано скорочення №. Iš savojo krašto kalbos istorijos 329 Казис Моркунас так і не скористався назвами місцевостей, зібраними Ромасом Шармайтісом. І зрозуміло чому — через численні помилки в наголошуванні та передачі назв літературною литовською мовою, допущені недосвідченим записувачем. Їх треба було виправити. Але тодішній високий політичний і суспільний статус Р. Шармайтіса, мабуть, не дозволяв цього зробити.2 Готуючи цей список назв місцевостей до друку, виправили очевидні помилки. Матеріал звірено з картотекою ономастичного відділу Інституту литовської мови.3. Назви місцевостей подано в сучасному написанні, без транскрибування. Примітки редакторки наведено у виносках (див. доданий додаток — список назв місцевостей). Сьогодні ці назви місцевостей, хоч і були записані з помилками, можуть бути свідками історії рідного краю, промовисто розповідаючи про любов людей, народжених тут, до рідної землі. Отримано 2009 12 07 DANGUOLĖ MIKULĖNIENĖ Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс [email protected] 2 Ромас Шармайтіс, нар. 1909 р. у Жукляй (Укмергський повіт), був відомим діячем революційного руху (докладніше див. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 10, 1983, 537). 3 Усю роботу зі звіряння виконала старша наукова співробітниця відділу ономастики Інституту литовської мови Марія Размукайте. Щиро дякую їй за це. 330 KALBOS KULTŪRA | 82 ДОКУМЕНТ (копія) Пролетарі всіх країн, єднайтеся! – Пролетарии всех стран, соединяйтесь! ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ при Центральному Комітеті Комуністичної партії Литви ФІЛІЯ ІНСТИТУТУ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ при ЦК КПРС Вільнюс, просп. Леніна, 12 Тел. № 9-53-58 ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ при Центральному Комітеті Комуністичної партії Литви ФІЛІЯ ІНСТИТУТУ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ при ЦК КПРС Вільнюс, просп. Леніна, 12 Тел. 9-53-58 № 19/94 Вільнюс, 30 березня 1970 р. Вильнюс ДИРЕКТОРУ ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ5 тов. К. КОРСАКУ Надсилаю список деяких місцевих назв Пабайського волостя Укмергського повіту (нині територія радгоспу Крикштенай Укмергського району). Їх знають лише люди старшого віку, які жили в селах, не розділених на хутори. Село Жукляй у 1935 р. було розділене на хутори. Молодь уже забула давні місцеві назви. Місцеві назви слід внести до картотеки литовських назв,6 як пам’ятку мови. Додаток: згаданий список. /R. ŠARMAITIS/ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ при ЦК КПЛ ДИРЕКТОР7 4 У нижній лівій частині аркуша добре читається реєстраційний штамп листа: «В Інституті литовської мови та літератури ОТРИМАНО 1970 р. IV міс. 7 д. № 88». Поруч — підпис особи, яка зареєструвала лист. 5 У лівому верхньому куті аркуша синім чорнилом написана резолюція Костаса Корсакаса з підписом «Тов. Моркунасу» і датою — 70. IV. 8. 6 Пунктуацію листа не виправлено. 7 Над прізвищем читається підпис Р. Шармайтіс. Iš savojo krašto kalbos istorijos 331 PRIEDAS Топоніми волості Пабайскас Укмергеського повіту місцеві назви Жуклійське село Маргавонес — чагарники. Чіжунішкіс8 — чагарники. Ужушульнес9 — чагарники. Дуобуліс10 — ліс. Пучкакалніс — чагарники. Під час війни Швітрігайли із Жигімантасом на ньому стояли «пучки» — гармати. Дегімаї — випалені чагарники, пасовища. Прісієктініс — чагарники. Селяни із села Жуклій поклялися поміщикові Ольшаускасу, що не чіпатимуть поміщицьких чагарників. Капчяї встановили межі чагарників. Дубес11 — чагарники біля озера Жирнай, з боку села Жуклій. Кірпічна12 — ділянка глинистої землі. У 1920–1930 рр. тут влаштовували травневі гуляння. Раніше поруч стояла корчма, де пригощалися селяни, що приїжджали молоти зерно до Юрдонського млина, розташованого біля струмка Жирная, який витікає з озера Жирнай. Млин працював від кінця XIX ст. до 1968 р. Креснакалніс13 — пагорб біля озера Жирнай. Срудупес14 — рів15, яким вода, що містить залізну руду, тече до озера Жирнай. Нашлюпе16 — долина, якою струмок впадає в озеро Жирнай. Під час війни Швітрігайли із Жигімантасом (1435 р.) вдови загиблих воїнів ішли цією долиною й шукали в озері своїх чоловіків, які потонули. Відтоді ця долина-струмок і отримала назву річки Вдів. 8 Під час записування пропущено n. Подану форму неправильно акцентовано. 9 Записано за вимовою — Užūšulnos. Подану форму неправильно наголошено. 10 Записано за вимовою — Dabùlis. Подану форму неправильно наголошено. 11 Подану форму неправильно наголошено. 12 Подану форму неправильно наголошено. 13 Записано Krėsnakalnis. 14 Подану форму неправильно наголошено. 15 Ужито термінологічну форму griovys. 16 Подану форму неправильно наголошено. 332 KALBOS KULTŪRA | 82 Зимова дорога – дорога від села Жуклі в напрямку озера Жирнаї. Коли озеро замерзало, нею селяни-кріпаки із села Жуклі їздили працювати до маєтку Жирнаї. Ланка17 – лука неподалік озера Жирнаї. Рагеліс – місце біля озера Жирнаї. Алкаї – поле, оброблювана земля. Печяуйшта18 – гора біля озера Жирнаї. Тракняй – болото. Пасієніс19 – болото. Упес равас – долина, якою струмок тече до озера Жирнаї. Спокішкіс20 – гора. Дієліні21 – лука. Юодунгас22 – болото. Упеліс – струмок. Бендра – лука, яку щороку хтось купував, щоб скосити траву. Вілнонес – лука. Памелініс – калюжа. Смеліне – ґрунт. Platojų — широкі селянські смуги землі. Dubėlė23 — поперечні земельні ділянки. Márgiai24 — окреме господарство, болото, лука, яр; болота Марґяй — по обидва боки річки Жірная. Alkà — орна земля. Žirnijà25 — струмок; витікає з озера Жірнаю і впадає в річку Швянтої. Magazinas26 — будівля для зберігання зерна — комора. Під час Першої світової війни селяни вже не зберігали в ній зерно. Близько 1925 року селянин Ремейкіс із Пабайска купив комору, розібравши її, вивіз дерев’яні стіни. Totóriškiai — село, у якому оселилися татари, що воювали на боці Жигімантаса під час його війни зі Світрігайлою. Тут же є городище, яке, як вважають, насипали на честь полеглих воїнів. 17 Поруч подано діалектну форму Lunkà. 18 Подану форму неправильно акцентовано. 19 Подану форму неправильно акцентовано. 20 Подану форму неправильно акцентовано. 21 Подану форму неправильно акцентовано. 22 Визначаючи нормативну форму, спиралися на запис 1936 року. Тут було подано діалектну форму Jadūngas. 23 Подано діалектну форму Dubiāla. 24 Подану форму неправильно акцентовано. 25 Подано діалектну форму Žirnyjà. 26 Поданий рід неправильно акцентовано. Iš savojo krašto kalbos istorijos 333 Vintarà — струмок, який витікає з болота маєтку Олшаускаса й через Пабайшкас впадає в річку Швянтої. Під час війни Швітригайли та Жигімонта цей струмок був червоним від крові воїнів. На березі Вінтарос похована князівна, яка загинула під час цієї війни. Село Гайлюнай Trinágė — лука. Užubaliai27 — лука. Pavérsmis — лука. Kapų raistas — лука. Alksnòtės — чагарники. Pakamarelỹs — чагарники. Užuolakės28 — поле. Tirónas — лука. Duburėlis — лука. Село Вайтелішкес Дубочок29 – болотце. Козине болото – болото (нині осушене). Довга смуга30 – лука. Белазарішкіс31 – чагарники та лука. Жандупес32 – ліс. Ілгарайстіс – болото, крізь нього тече струмок. Туронеліс33 – мочариста лука. Шаркініс – поле, схил. Саманинас34 – болото. Пакалнес35 – лука. Гайджярайстіс36 – болотце. Пупалайшкіс37 – лука. Тракас – кущик. 27 Подану форму неправильно акцентовано. 28 Подану форму неправильно акцентовано. 29 Подано діалектну форму Užuolýtė. 30 Подану форму неправильно акцентовано. 31 Подану форму неправильно записано й акцентовано. 32 Подано діалектну форму Žūndupis. 33 Без наголосу. 34 Без наголосу. 35 Подано діалектну форму Pakalños. 36 Подану форму неправильно акцентовано. 37 Без наголосу. 334 KALBOS KULTŪRA | 82 Хутір Паріє Парія — хутір; є чотири садиби. Ілґо́ї38 — лука. Гора Лапес — гора. Гора Калес — гора (l вимовляється твердо). Гайлюнка39 — чагарники. Вайсгеняй40 — болото (осушене). Болото Грігаліунаса41 — болото. Чагарники Бразілки — чагарники (так названі недавно). Село Урнєжяй Ожяраїстіс — болото. Казареска42 — болото. Городище Барткунай43 Село Багужишки Падумблис — лука. Діджіабале44 — лука. Лесонку міщеліс45 — лісок. Парія — струмок. Село Ґеґжняй Крієнлаукіс — гайок. Ґайлюнка — чагарник. Куляй — чагарник. Село Ґіржджяй Ґірямішкіс — чагарники. Деґесяй — заболочене місце. Марґяй — заболочене місце, чагарники. 38 Подана форма неправильно наголошена. 39 Подана форма неправильно наголошена. 40 Форма Вайжґеняй подана у записі відповідно до вимови. 41 Без наголосу. 42 Форма Казарешка подана у записі відповідно до вимови. 43 Без наголосу. 44 Подано діалектну форму Діджяба́ла. 45 Без наголосу. Iš savojo krašto kalbos istorijos 335 Хутір Вайсгеню Кімшине46 — болото. У роки гітлерівської окупації під час воєнних дій згоріли дві садиби, що були на хуторі. Записано 18 травня 1968 р. у Жукляях усно від місцевих селян, які зібралися на весілля. Усі ці села тепер входять до території радянського господарства «Крікштени» (у Укмерзькому районі). R. Šarmaitis47 46 Без наголосу. 47 Над прізвищем стоїть підпис Р. Шармайтіса. Примітка редактора. Назви сіл у цьому списку були подані без наголосів. Правильно їх наголошувати так: Жукляй, Гайлюнай, Вайтелішкяй, Парія, Урнєжай, Багужишкяй, Гегжнай, Гіржджяй, Вайсгеняй. 336 KALBOS KULTŪRA | 82