Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ Вільнюський університет НОВІ ІМЕНА ДІТЕЙ ЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ 2007–2010 РР. ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ НАДАННЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: ім’я, ім’я литовського походження, дитячі імена, двокомпонентне особове ім’я, скорочення, апелятивне ім’я, префіксальне ім’я. 1. Називаючи дітей, одні люди обирають відомі імена, іноді дають їм особові імена знайомих чи дідусів і бабусь, а інші прагнуть, щоб ім’я було особливим, якомога менш знаним, тому самі створюють імена, переробляють уже наявні особові імена або шукають їх у далеких екзотичних країнах. Частина імен запозичується з тих країв, де живуть емігранти — громадяни Литви. Таке поповнення іменника новими особовими іменами є реальністю сьогодення. Шукаючи ім’я для дитини або цікавлячись походженням імен, мовознавці рекомендують читати укладений Казимерасом Кузавінісом і Бронюсом Савукінюсом, кілька разів перевиданий Словник походження литовських імен (далі — LVKŽ). Однак сьогодні LVKŽ уже не задовольняє потреб суспільства: чимало вживаних і поширених імен (наприклад, Smiltė, Nėdas, які входять до двадцятки найпопулярніших імен останніх років, див. Sinkevičiūtė 2011) до нього не потрапили. Те, що реальне вживання імен та рекомендований до вживання іменник істотно відрізняються, понад десять років тому помітила Віталія Мацеяускене (1998: 41), пишучи про імена, дані дітям у Литві в 1991–1992 рр. Хоча згодом авторка стверджувала, що в LVKŽ зазвичай немає малоцінних імен нашого іменника (Maciejauskienė 2004: 93), дані останніх років свідчать, що іменник поповнюється також іменами, придатними до вживання, які часто залишаються поза увагою мовознавців. Ймовірно, причиною того, що й досі точно невідомо, як змінювалася мода на імена та які нові імена з’явилися в литовському іменнику протягом останнього століття, є великий обсяг інформації та проблеми її збирання й опрацювання в попередні десятиліття. Мабуть, тому до LVKŽ не потрапила частина імен, придатних до вживання: словник укладали тоді, коли його автори не мали точних даних про імена мешканців усієї Литви. Інша причина — суворий нормувальний підхід, притаманний тому часу: прагнучи не допустити до LVKŽ особових імен, що не відповідали поняттю правильного імені, не включали різноманітні варіанти, ча- 214 KALBOS KULTŪRA | 84 стину імен не включали до словника (найвиразнішим прикладом можна вважати поширений і критикований варіант імені Dōvydas — Deividas). Публікації про імена показують, як повільно змінюється ставлення мовознавців до нових особових імен: імена, що входять до іменника, приймають поступово. Наприклад, понад двадцять років тому сумнівалися в потребі штучних двокомпонентних імен, уживання яких запропонував LVKŽ у 1987 р. (див. Maciejauskienė 1989: 84–85); критикували ім’я Gretà (Maciejauskienė 1993: 4), яке згодом, імовірно через велику кількість названих ним дівчаток і позицію авторів LVKŽ, почали вважати прийнятним (Maciejauskienė 2004: 87). З огляду на тодішню ситуацію така оцінка імен не видається дивною, адже консервативне ставлення до мови, що панувало раніше, допомогло захистити її від напливу русизмів. Однак і сьогодні в деяких публікаціях про новий іменник дослідники мови критикують імена з чужими закінченнями, наприклад -ita, -eta тощо, короткі двоскладові імена незрозумілого чужомовного походження тощо (див. Klimavičius 2004: 20–22). Здається, ставлення до таких імен мало б змінитися: хоча деякі імена переважно випадкові, ними вже не одне десятиліття називають дедалі більше дітей, і ця тенденція, як можна припустити, лише посилюватиметься через вплив чужих імен і культур та загальну глобалізацію. З іншого боку, такі імена свідчать і про певну винахідливість батьків (або її брак), про бажання дати дитині якомога особливіше ім’я. Ці імена мають звичні закінчення, тому не слід негативно оцінювати незвичні нові імена, уживання яких не рекомендує LVKŽ. Уважніше розглянувши згадані імена, можна пояснити їхнє походження, структуру і навіть обґрунтувати, чому та як вони виникли. Нині в литовському іменнику є серйозніші проблеми, ніж зростання кількості імен чужого походження або особових імен із чужими формантами. Протягом останнього десятиліття дедалі більше дітей отримують імена, що не відповідають системі литовської мови: без закінчень (наприклад: Gvide, Vivijan, Kelvin, Veid) або записані зі спробою зберегти «оригінальне» написання (наприклад: Linnea, Mariya, Malh, Mihael). Щоб зберегти прізвища (наприклад, із суфіксом -auskas), їх реєструють у документах як імена; також більшає дітей, які мають не два (це, здається, вже стало звичним), а три чи більше імен1 (наприклад, Jonas Algirdas Eduard); іноді окремі літери стають компонентами багатослівних імен (наприклад, Grant J) тощо. Саме ці проблеми культури іменування потрібно розв’язувати й обмірковувати, як їм запобігти, а не лише критикувати та обговорювати щонайменше імена, що відповідають мовній системі, хоч і мають дивний вигляд, лише з одним чи двома скла- 1 Було помічено, що імен, довших за п’ятикомпонентні, не давали. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 215 імена, дані дітям. Здається, нині придатними до вживання слід вважати імена, що мають звичні для мови закінчення, записані за правилами литовської мови й не мають негативної конотації. 2. У цій статті поставлено за мету розглянути нові імена литовського походження, дані громадянам Литовської Республіки (далі — LR), народженим у Литві та за кордоном у 2007–2010 рр. Від аналізу комбінацій багатокомпонентних імен відмовилися (наприклад: Godà Žavintà, Gójus Algìrdas), неадаптованих імен іншомовного походження (наприклад: Abbi, Anastassia, Djemel, Mian); через велику кількість імен осторонь залишено імена іншого, зокрема християнського, походження та їхні варіанти (наприклад: Diomidis, Kornelà, Leonėlis, Tãdė), сподіваючись зробити це згодом. Об’єкт статті — нові імена литовського походження, якими до 2007 року ще не було названо громадян LR. Дані взято з Реєстру населення при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки (далі — Реєстр) за посередництва Державної комісії з литовської мови; для їх опрацювання використано статистичну програму для окремих імен, розроблену компанією UAB „NTSG“. Досліджуються імена не лише литовців, а й усіх громадян LR з двох причин. За даними Реєстру, чимало сімей під час реєстрації дітей не зазначають їхньої національності, і ця тенденція спостерігається вже майже два десятиліття. Також трапляються випадки, коли ім’я литовського походження дають полякові, росіянинові тощо. Тому й відмовилися розглядати лише імена дітей литовської національності, адже національність не є основним критерієм, коли дитині дають ім’я литовського походження. Отже, мета статті — визначити, якими досі не вживаними іменами литовського походження розширюється наш іменник. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) розглянути класифікацію імен, подану у LVKŽ, та її актуальність для опису нових імен; 2) представити групи імен литовського походження, що переважають у новому іменнику, і виявити характерні особливості імен кожної розглянутої групи; 3) провести інвентаризацію імен литовського походження, записаних не за правилами литовської мови, та висвітлити проблеми їх появи. 3. Нові, досі не вживані імена громадян LR литовського походження не є популярними. У 2007–2010 рр. ними зазвичай називали по одній дитині, іноді — двох, а три чи більше разів — рідко. Нові імена литовського походження для дівчаток трапляються частіше, ніж для хлопчиків. Обговорюючи особові імена, термін ім’я литовського походження уживається дещо умовно, оскільки багато з імен, згаданих далі, можна вивести з литовської 216 KALBOS KULTŪRA | 84 мовної лексики, до якої належать і питомі, і запозичені слова. Тут розглядаються імена, один компонент яких має питоме походження, а інший — походить від запозиченого імені або апелятива, оскільки увага приділяється способу їх виникнення, а самі імена вважаються результатами творчості. До імен литовського походження зараховано також ті особові імена, компоненти яких можна пов’язати не лише з литовською, а й із прусською лексикою, вбачаючи в них спільне балтійське походження2. 4. Литовські імена прийнято поділяти на чотири групи за LVKŽ 14–33: давні литовські (балтійські) імена, календарні хрестильні імена, нові литовські та нові запозичені імена. Ця класифікація здається придатною для опису послідовного розвитку іменника. Для дослідження нових імен нею можна скористатися лише частково, адже іменник мало оновлюється давніми чи новими литовськими іменами, рекомендованими у LVKŽ, — тими, якими дітей ще не називали. З іншого боку, у LVKŽ наведено не всі давні литовські імена, оскільки в джерелах трапляються також двокомпонентні особові імена та їхні скорочення, ніде раніше не згадані. Однак такі імена дітям дають рідко, бо нинішній іменник розширюється переважно іменами, створеними мовцями. Щоб показати новизну іменника, поділ, запропонований у LVKŽ, на давні та нові литовські імена тут видається неактуальним, оскільки важливіше відокремити імена, уже запропоновані авторами LVKŽ до вживання, від новостворених. Для увиразнення цієї відмінності далі у статті імена литовського походження поділяються на менші групи за походженням і словотвором: виокремлюються двокомпонентні особові імена, апелятивні, топонімічні імена та скорочення. Такий поділ імен не відповідає LVKŽ, оскільки не виокремлюються етнонімічні імена, за основою яких (етнонімом, що є апелятивом) їх зараховано до ширшої групи — апелятивних імен. В окремі групи, як у LVKŽ, не поділяються також міфологічні чи літературні імена, які відрізняються від інших особових імен тим, що, обираючи таке ім’я, мовці, найімовірніше, надають більшого значення певним рисам міфологічної істоти, героя літературного твору чи кіно або культурного діяча, а не походженню імені, очевидному з його основи. Водночас ці імена, як і інші, мають основи (здебільшого вони походять від апелятивів, рідше — від двокомпонентних особових імен, топонімічних імен, скорочень), за якими тут розподіляються між згаданими чотирма групами походження. Здається, такий поділ точніший, 2 Вважається, що дітей, народжених у 2007–2010 рр., не називали іменами латиського походження, ще не зафіксованими в іменнику. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 217 оскільки збережено одну підставу для класифікації, а специфіка імен виразно проступає, коли додатково зазначити, що вони водночас є літературними та міфологічними іменами. Ширше, ніж у LVKŽ, представлено й короткі форми: до цієї групи включено короткі імена, утворені не лише від двоосновних особових імен (як у LVKŽ), а й від імен іншого походження. Хоча в LVKŽ короткі форми виокремлюються лише в групі старих литовських імен (серед нових литовських імен їх навіть не згадано), реальні тенденції вибору імен свідчать, що дітей називають короткими формами, утвореними також від імен іншого походження. Похідні з флексіями та суфіксами також не виокремлюються в окремі групи. Оскільки ці імена мають ту саму основу, що й особові імена без формантів, їх розглянуто у згаданих групах імен. 5. Огляд найновіших дитячих імен показує, що у 2007–2010 рр. іменник поповнився переважно двоосновними іменами. 5.1. Серед двоосновних імен, зафіксованих в іменнику, але раніше не надаваних дітям, є такі, які пропонує LVKŽ: Arvaidà, Aūgmilė, Aušoydė, Dróvydė, Eīgmantė, Gaṅtautė, Jógundė, Kiñtvilė, Kóvilte, Mañvydė, Miñvilė, Širmantė, Vīsmilė, Žadminà; Aĺkantas, Geīsvydas, Miĺgeidas, Miṅgailas, Nórmilas, Nórmintas, Taũtgintas, Vīntaras3. Отже, можна припустити, що, називаючи дитину, користуються також LVKŽ. Дітей називають і двоосновними іменами з іншими закінченнями, ніж ті, що подає LVKŽ: Žygimantà; Arvīlis, Deīmilius, Eīnorius. Це свідчить, що іменник розширюється не лише запропонованими чи новими двоосновними іменами, які закінчуються на -as, -ė і -a (такі варіанти двоосновних імен найчастіше подає LVKŽ)4, а й на -is, -ius. 5.2. Інша частина нових імен утворюється від основ двоосновних особових імен, наявних також у LVKŽ: пор.: Aimantà5, Aimedà, Aivaldà, Aivinà, Argirà, Arimeda, Augundà, Bergáilė, Dóvinė, Mintvidà, Nármantė, Ràdmilė, Váidmilė, Vaigandė, Vaīmante, Vilgūstė; Aũštaras, Aŕvinas, Dárminas, Dárvinas, 3 Імена дівчаток і хлопчиків розглянуто разом: спочатку наведено імена дівчаток, а після крапки з комою — імена хлопчиків. 4 Часто трапляються випадки, коли LVKŽ рекомендує вживати лише двоосновні жіночі імена, що закінчуються на -ė, але не на -a (наприклад, Mílgyde, хоча Míl gydas); також трапляється, що вказано лише чоловіче ім’я (наприклад, Miñjotas). 5 Тут і далі наведені нові імена литовського походження наголошено відповідно до загальних тенденцій наголошування литовських імен. Якщо ім’я може мати два варіанти наголосу (наприклад, Aimantà 3b і Aimanta 1 за моделлю Eikintà 3b і Eīkinta 1), подано перший варіант наголошення імені. 218 KALBOS KULTŪRA | 84 Deიმiras, Eიგvirdas, Eიტmantas, Geიდydas, Gėl vinas, Riŋgardas, Sárm antas, Výgardas6. Отже, видно, що нові імена утворюються шляхом вибору основ різної структури (частіше трискладових, а також чотирискладових і двоскладових), а під час творення нового особового імені може бути використано один із трьох звичних кінцевих елементів двоосновних імен. Порівнюючи ці імена з іменами, згаданими в підрозділі 5.1, зрозуміло, що нові імена насамперед схильні утворювати зі звичними закінченнями імен, а вже потім з іншими — -is, -ius. 5.3. З дитячого іменника видно, що творення двоосновних імен є живим процесом. Під час творення нових імен до відомої другої основи двоосновного імені часто додається нова основа, що походить або від скороченої форми імені християнського походження: Jūstautė (пор. Jūstė), Zig mintà (пор. Zigmas); Égv- vidas (пор. Égis), Elimantas (пор. Élis), Mãtautas (пор. Mãtas), або від апелятива: Gražbilė (пор. gražūs), Jaušmilė, Jausminà (пор. jaušti), Jusminà (пор. jūsti), Rãsviltė (пор. rasà; або rãsti); Lokimantas (пор. lokỹs7. Трапляються випадки, коли друга основа двоосновного імені не пов’язана ні з іменем литовського, ні з іменем християнського походження, а виникла заново від імені іншого походження: Eitlandas (з -land- — Jolánda, Rolándas), Jormándas (<Jōris із закінченням -mandas, пор. Armándas), Mìngridas (з -grid- — Ingridà, Sigrìdas8. В. Мацейяускене (1998: 39–40) називає нові двоосновні імена такого типу гібридними за способом творення і стверджує, що їх не слід схвалювати. Однак сьогодні ця позиція видається дещо застарілою. Усі згадані двоосновні імена, що мають нові основи власного та іншого походження, виглядають однаково, оскільки створені в той самий спосіб: одну основу двоосновного імені замінено новою основою. Так само нові основи всіх створених двоосновних імен походять від особових імен або апелятивів різного походження, звичних і поширених у вжитку. Такий розглянутий спосіб творення двоосновних імен є звичним для литовців: його видно на прикладі нових двоосновних особових імен, що з’явилися після запровадження християнства. У цих іменах частіше першої, рідше — другої основи по- 6Щоб заощадити місце, біля цих імен не наводяться імена, подані в LVKŽ, що містять згадані основи; передбачається, що зацікавлений читач сам скористається словником. 7 У деяких випадках важко пояснити звукове сполучення в позиції першої основи, пор. Lãviltė. Можливо, на це вплинули імена, що починаються складом la-, пор. Lãvija (?). 8 Не можна виключати, що основу grid- під час реєстрації могли спотворити зі звичної основи двоосновних імен gird-. Однак її не вважають такою основою, оскільки в нашому іменнику є більше імен із другим компонентом grid-, пор. Aĩgridas, Mañgridas та ін. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 219 позиції посіли скорочені форми християнських імен, що замінили давніші литовські за походженням основи (див. Zinkevičius 2008: 284–286). Отже, наведені тут новотвори свідчать, що складені імена й надалі утворюються тими самими способами, що й у попередні століття, а їхні складники — це широко вживані імена різного походження. Тому, мабуть, не слід оцінювати ці імена негативно, адже в них виявляються і тяглість творення нових двоосновних імен, і можливості оновлення іменника. 5.4. Ще одним джерелом нових імен є двоосновні прізвища. З ними можуть бути пов’язані імена Asminà (пор., наприклад, Asmināvičius, де asmin- походить від *ais-min-, LPŽ I 128), Èsmantė (пор., наприклад, Esmantas, LPŽ I 583), Jagminà (пор., наприклад, Jāgminas, LPŽ I 783); Doļmantas (пор., наприклад, Doļmantas, LPŽ I 511), Reĩvidas (пор., наприклад, Reĩvidis, LPŽ II 593), Skãivydas (пор., наприклад, Skãivydas, LPŽ II 728). Про те, що двоосновні прізвища можуть слугувати іменами, особливо маловідомі, писав ще Antanas Salys (1983: 267). Найімовірніше, саме ці імена свідчать про те, що, називаючи дітей, використовують прізвища, прагнучи зберегти родове особове ім’я, і таким чином рідкісні прізвища стають іменами. Можна припустити, що двоосновні литовські прізвища такого типу вплинули на двоосновні особові імена, основи яких частіше трапляються у прізвищах, що походять від діалектних форм особових імен або форм, змінених під час запису, наприклад: Aĩtvidė (пор. Eĩtuvydė), Demilė (пор. Deĩmilė), Diãmontė (пор. Dómantė)9, Ermantà (пор. Arimantà), Ẽrtautė (пор. Ãrtautė), Gilmenà (пор. Gilminà); Damìlis (пор. Dómilas), Dėminas (пор. Deĩminas), Raĩgerdas (пор. Raĩgardas). У цьому контексті, оцінюючи основи імен, можна припустити, що варіантні форми надають іменнику діалектного забарвлення. Отже, виникають проблеми з автентичністю основ: оскільки частина основ змінилася або спотворилася під час запису прізвищ, видно, як у литовському іменнику поширюються основи імен, відмінні від звичайних, рекомендованих у LVKŽ. Тому постає питання, чи є прийнятними імена з такими основами. V. Maciejauskienė (1998: 38) називає їх спотвореними або записаними з помилками іменами. Однак видається, що основи імен, поширені в кількох різних двоосновних прізвищах, можна рекомендувати й уживати в іменах, але, коментуючи такі імена, слід зазначати, що основа не є автентичною. Так само й ті основи, які вже поширилися в литовських іменах (отже, від- 9 Можливо, ім’я походить від англ. diamond, італ. diamanti або слів інших мов, що означають діамант. 220 KALBOS KULTŪRA | 84 пов’язане з основою vid-10, уживання якої могли стимулювати також двоосновні імена з першою основою vid-, пор. Vìdmantas), видаються придатними до вжитку. Можна припустити, що частотність основ і їх уживання в іменах є показником того, які основи, що вважаються діалектними або спотвореними, придатні для утворення нових імен, а які є випадковими й небажаними. 5.5. Основи нових двоосновних імен дуже різноманітні, тому важко визначити, які з них переважають. Здається, дещо частіше трапляється друга основа дівочих двоосновних імен mant-. Імовірно, імена з цією основою утворюються завдяки популярності скороченої форми двоосновних імен Mańtas (це ім’я було особливо популярним у чоловічому іменнику в 1984–1999 рр., коли щороку ним називали понад 600 хлопчиків). Те, що основа mant- частіше вживається для утворення двоосновних дівочих імен, можна пояснити впливом «компенсаційного механізму», адже в жіночому іменнику ім’я Mańtė є рідкісним. Також у творенні нових дівочих імен помітно частіше вживається перша основа ai- (на відміну від імен LVKŽ, де наведено лише одне ім’я з ai- – Aigùstė). 5.6. Двоосновні особові імена розширюються також за допомогою суфіксів11, пор. Armintėja, Ervilėja, Mantvilija. Такі імена рідкісні; найімовірніше, це тому, що й самі безсуфіксні імена досить довгі — трискладові, тоді як нині дітям радше дають короткі імена (докладніше див. Sinkevičiūtė 2011: 3–9). 6. Інші імена, якими поповнюється іменник, є апелятивними. 6.1. Дітям дають і запропоновані в LVKŽ, але досі не вживані імена, пор. Ąžuolė, Garšė, а також варіанти закінчень апелятивних імен, наведених там, пор. Drāvis, Kērnis. Ці імена також підтверджують думку, що під час вибору імені до LVKŽ звертаються творчо. 6.2. Дітей також називають новоствореними іменами, основою яких часто є безсуфіксний апелятив, пов’язаний із природою: рослина, наприклад Brūknė (пор. brūknė), Lūg- 10 Нині в усьому литовському іменнику налічується понад 40 двоосновних імен, друга основа яких — vid-, пор.: Aividas, -ė, Algìvidas, Aļgvidas, -a, Aļvidas, -a, -ė, Arūvidas, -a, -ė, Aūgvidas, Aušvidas, Dárvidas, Daūgvidas, Eīdvīdas, -a, Eīgvīdas, Eīsvidas, Eītvīdas, -ė, Eīvidas, -a, Gaūdvīdas, Gėdvīdas, -a, Geīvidas, Geṙvidas, Gilvidà, Gìntvidas, Gìrvidas, Gražvidas, -a, -ė, Grìnvidas, Iṙvidas, Jóvidas, -a, -ė, Laīsvidas, -a, Lìnvidas, -a, Mańtvidas, Mańvidas, -a, Mìlvidas, -a, Mìntvida, Mìnvidas, Nárvidas, Neīvidas, -ė, Nórvidas, -a, Ràdvidas, -a, Rìmvidas, -a, Rìnvidas, -a, Taūvidas, -a, Tólvidas, Vaidà, Viltvidas, Vīlvidė, Vìsvidas, Žãdvidas, Žeividà, а також понад 100 двокомпонентних імен, один із компонентів яких є двоосновним особовим ім’ям із другою основою vid-. 11 Про це див. далі. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 221 ні (пор. lūgnė «рослина родини лататтєвих»), Smilga, Smilgė (пор. smilga); птах, наприклад, Volungė (пор. volungė); природний об’єкт чи явище, наприклад, Kaitrą (пор. kaitra), Pūsné (пор. pusnìs), Žemė (пор. žėmė), Šerkšnas (пор. šerkšnas). Є також імена, пов’язані з відчуттями та апелятивами, що називають властивості, наприклад: Gėlà (пор. gėlà «сильний біль»)12, Jaustė (пор. jausti «відчувати»); Mañdrius (пор. mandras), Ōrius (пор. orùs). Імовірно, за назвою місяця виникли Gruodà, Grúodė (пор. grúodis, хоча також і grúodas). Серед імен хлопчиків варто згадати також Dijõkas (пор. dijõkas «писар»), Jaunėlis (пор. jaunėlis), основи яких пов’язані з професією та соціальним становищем. Про те, що загальновживана лексика рідної мови має бути джерелом творення нових імен, писала і V. Maciejauskienė (1998: 36), і з таким поглядом на апелятивні імена можна лише погодитися. Тут варто прокоментувати ім’я Dijõkas, що походить від запозиченого слова dijõkas «писар», якого не слід уживати насамперед через його значення: назви професій, що стали іменами в нашому іменослові, виглядають дещо дивно, хоча в закордонних іменословах такі тенденції вже трапляються. Слід сподіватися, що й Jaunėlis залишиться одиничним ім’ям, даним хлопчикові, ймовірно, на честь персонажа серіалу «Сопрано: Хроніки мафії», адже зменшувальний суфікс і значення основи можуть видатися дивними, коли дитина виросте. Трапляються імена, утворені від міжнародних слів: Alegrà (пор. allegro), Dakotà (пор. Південна Дакота̀, штат США), Safyrà (пор. safyras), однак таких імен небагато. 6.3. У Литві трапляються також імена апелятивного походження із суфіксами. Деякі з них обрано з LVKŽ, наприклад, Dangilė (<Dãngė), а інші, наприклад, Jõringas (<Jõris), також виникли завдяки використанню словника, але зі зміною закінчення імені. Таких імен мало, оскільки й у LVKŽ залишилося небагато імен такого походження, якими ще не названо дітей. 6.4. Інші суфіксальні імена апелятивного походження створені штучно. Основою багатьох із них є безсуфіксальні імена з тією самою основою; найчастіше це Ùgnė; пор. утворені від нього Ugnėja, Ugnėtė, Ugmilė, Ugnità13. Те, що від імені Ùgnė утворюють багато суфіксальних похідних, пояснюється його поширеністю в литовському іменослові, особливо від 2002 року. Основою інших суфіксальних імен найчастіше є відомі імена або імена, що стали популярними останніми роками: Aidestà (<Áida), Aistilė (<Áistė), Audrità (<Áudra), 12 Можливо, це ім’я утворено від апелятива gėlė. 13 Імовірно, ім’я Ugmilė могло виникнути внаслідок перероблення імен Ùgnė та Emilė. 222 KALBOS KULTŪRA | 84 Gintaritā (<Gintārė), Jūrūnė (<Jūra), Smiltėja (<Smiltė), Upėja (<Ūpė); Aistėjūs (<Áistis, Áistė), Aūdri jus (<Aūdrius), Taūrinas (<Taūras). Deir ointà (<Deiōe), Gerūnė (<Gerà), Snaigità (<Snaigė); Gērintas (<Gērius) Інші подібні імена можна виводити з наявних у Реєстрі рідкісних безсуфіксних імен: Deirointà (<Deiōe), Gerūnė (<Gerà), Snaigità (<Snaigė); Gērintas (<Gērius) або литовських апелятивів: Selija (< sélis)14. З суфіксів імен видно, що вони дуже різноманітні. Імовірно, оскільки суфіксальних імен дівчаток більше, їхні суфікси різноманітніші; найчастотніші з них — -ita (4 рази), -ėja (3 рази), -ilė (3 рази), -ūnė (2 рази). Спільними суфіксами, за допомогою яких утворюють нові апелятивні суфіксальні імена як хлопчиків, так і дівчаток, є -ėj- та -ij-. Коментуючи суфікси власного й іншомовного походження в цій групі, а також у згаданих двоосновних іменах, цікаво зауважити, що вони зафіксовані в нашому власному іменнику. Переглянувши, за допомогою яких суфіксів утворюються гідроніми Литви (див. Vanagas 1970: 70–215), бачимо, що всі суфікси згаданих імен трапляються в назвах водойм. Здається, це аргумент на користь того, чому не слід негативно оцінювати нові суфіксальні імена апелятивного походження, утворені за зразком іншомовних особових імен і з суфіксами іншомовного походження, адже словотвірний формант засвідчений у нашому іменнику15. Наведені суфіксальні імена об’єднує також спільна риса: ці особові імена створено з відомих мовцям імен або апелятивів. Тому такі імена можна оцінювати як результат творчості за моделями наявних імен, на основі прозорих основ і з відомими формантами, засвідченими також у гідроніміці. 7. У новому іменнику трапляються також імена, утворені від географічних назв, — Preila, Ventė, яких немає у LVKŽ (є лише Ventà). З литовським гідронімом Beržūnà, можливо, можна пов’язати також ім’я Beržūna, а з назвою озера Gilūžis — Gilūžė. Такі нові імена, утворені від географічних назв, трапляються рідко. 8. З двадцяток найпопулярніших імен останніх років видно, що двоскладові імена стають дедалі частішими, а в іменнику, особливо серед імен дівчаток, набувають популярності скорочені форми (Sinkevičiūtė 2011: 3–9). 14 Основу імен апелятивного походження із суфіксами можна безпосередньо пов’язати також з апелятивом, від якого утворилися згадані безсуфіксні імена. 15 Аргумент щодо оцінювання суфіксальних імен такого типу було висунуто й підтримано ще 2009 року в підкомісії з іменника VLKK під час розгляду питання про рекомендованість до вживання імен балтійського походження. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 223 8.1. Серед нових коротких імен литовського походження нині переважають скорочення двоосновних імен. Іменник поповнюється скороченими формами, рекомендованими до вживання у LVKŽ: Džiugė, Gaudė; Mìntas (у LVKŽ вони наведені як заголовні імена). Офіційними іменами стають також скорочення двоосновних особових імен, які LVKŽ подає при конкретних іменах: Ārtė (пор. Ārtautė), Gertė (пор. Gērtarė); Mañtrius (пор. Mañtrimas), Taučius (пор. Tauvilas). Ці імена свідчать про те, що дедалі більше скорочених форм набувають статусу офіційного імені, тож не варто уникати їх уживання, адже зрозумілі і їхня основа, і спосіб творення. Серед нових коротких імен інших груп походження варто згадати лише скорочення Gabijà — Gābė, яке LVKŽ подає при цьому імені. 8.2. Хоча LVKŽ наводить скорочення з різними закінченнями, іменник поповнюється також тоді, коли для запропонованих LVKŽ скорочень двоосновних імен обирають інші закінчення: наприклад: Tarà (пор. Tārė < Tārvilė), Tilà (пор. Tīlė < Tīlmantė); Gìris (пор. Gìras < Gìrmantas), Gìrstis (пор. Gìrstỹs < Gìrstautas), Jóvis (пор. Jóvas < Jóvydas), Mañtis (пор. Mañtas < Mañtautas), Nóris (пор. Norỹs < Nórmantas), Rādvis (пор. Rādvas, Radvỹs < Rādvilas), Žỹgis (пор. Žỹgas < Žỹgaudas). Це показує, що нині поширюються різні форми коротких імен: чоловічі — із закінченнями -as, -is, -ys та -us, жіночі — із закінченнями -a та -ė. Тому, пропонуючи вживати різні скорочені форми, слід рекомендувати всі можливі їхні варіанти. 8.3. З’являються також скорочення двоосновних особових імен, не рекомендовані до вживання у LVKŽ, наприклад: Aĩsmė (пор. Aĩsmantė), Kuñtė (пор. особове ім’я Kuñtautas), Mìndė (пор. Mìndaugė); Aĩsis (пор. особове ім’я Aĩsmantas). З огляду на зміни в литовському іменнику можна припустити, що таких імен ставатиме більше. 8.4. Дітям дають суфіксальні скорочення, утворені від двоосновних імен, — це суфіксальні імена, рекомендовані LVKŽ, наприклад: Gedėnė, Gytėnė, Vilintė; Sinotas. Іменник поповнюється також завдяки зміні закінчення суфіксального імені, запропонованого LVKŽ, наприклад Eidenà (поряд із Eidėnė). 8.5. Інші скорочення, утворені від двоосновних імен, розширюються за допомогою суфіксів: Aisėja (Aĩšė < Aĩsmantė), Aurūnė (Aūrė < Aūrìme), Eidėja (Eĩdė < Eĩdmantė), Gederà (Gėdė < Gėdmantė), Gintėja (Gìntė < Gìntautė), Medinà, Medūnė (Mėdė < Mėdvilė), Milavà (Milė < Milgedà), Minedà16, Minelà, Minėja (Minė < Mìndaugė), Radilė (Rādė < Radvydà), Vilántė (Vilė < Vilgáilė); Ārvijus (Ārvis < Ārvydas), Dārintas (Dārius < Dārtautas), Mìntijus (Mìntas < Mìntautas), Tarūnas (Tarỹs < Tarūvydas), Váidingas (Váidas < 16 Це ім’я, найімовірніше, виникло за псевдонімом виконавця попмузики Minėdas, справжнє ім’я якого — Mìndaugas. 224 KALBOS KULTŪRA | 84 Váidminas), Viltėjus (Viltỹs < Vìltautas), Žygitas (Žýgas < Žygimantas)17. Суфікси цих імен, як і імен апелятивного походження, засвідчені також у гідронімах Литви. Саме тому такі імена можна вважати рекомендованими для нашого іменника та придатними до вживання (про це див. вище). Варто додати, що під час творення нових суфіксальних скорочень до їхньої основи додаються суфікси, які трапляються рідше, ніж у власних іменах апелятивного походження. Для імен і хлопчиків, і дівчаток характерні суфікси -ėj- та -ūn-, а дещо частіше в жіночих іменах трапляється суфікс -ėja, у чоловічих — -ijus. 9. Перегляд нових дитячих імен 2007–2010 рр. показує, що громадяни LR отримують імена, які не відповідають нормам литовської мови. Таких імен як окремих одиниць небагато, однак деякі з них зафіксовані по кілька разів18, наприклад: Vilte (5), Rugile (3). Їхня частотність безпосередньо пов’язана з частотністю всіх дитячих імен того року: незвично записані кілька разів імена входять до десятки найпоширеніших. Частину імен записано з помилками: у них бракує носових літер, пор.: Drasità, Kęstminà; Ážuolas. Помічено, що такими іменами найчастіше названо дітей литовської національності, народжених у Литві. Іншу частину імен громадян LR записано з літерами e, u, z замість звичних для литовців ė, ū, ž, наприклад: Aistė, Armantė, Deimantė, Eimantė, Gytė, Gustė, Jorunė, Ovilė, Rimantė, Rugilė, Smiltė, Viltė, Žavinta; Dziugas. Такі імена трапляються досить часто: це імена дітей батьків, які мають громадянство LR і, здебільшого, литовську національність, але народилися за кордоном (особливо в Ірландії, а також у Великій Британії та США). Інакше записано, наприклад: Deymantas, Ioris: ними названо дітей, народжених у Литві, у яких структура окремих складів імені не властива литовській мові (щоправда, національність не вказано). Ще одна група литовських за походженням імен, наприклад: Deinor, Eivid, Eiman, — це особові імена дітей, народжених у Литві, проте можна припустити, що імена без закінчень дали дітям інших національностей, оскільки їхню національність не зазначено, за винятком одного випадку (поляк). Трапляється, що громадян LR, народжених за кордоном, реєструють під новими іменами без закінчень, наприклад: Bart, Berkant, Ned, з яких лише для одного зазначено- 17 Хоча ці імена із суфіксами походять від скорочень двоосновних імен, у деяких випадках не можна відкидати й можливість іншого походження (наприклад, Aurūnė можна вважати утвореним не лише від скорочення двоосновного імені Aūrė < Aūrime, а й від імені християнського походження Áura < Aurėja, Aurėlija). 18 Нині значно більше імен, які не відповідають системі нашої мови, записані з помилками тощо: тут розглянуто лише ті, що з’явилися у 2007–2010 рр. і раніше не фіксувалися. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 225 ...національність, що дитина — литовець. Є також імена з незвичними складами, дані дітям, народженим за кордоном, наприклад: Gitte, Yoris, Lūkass, з яких лише Yoris є литовцем. Проблема цих імен полягає в їхньому офіційному статусі: сім’ї, які проживають за кордоном і хочуть дати дітям імена, реєструють їх відповідно до тамтешнього алфавіту, а після приїзду до Литви імена не змінюють на написання за правилами литовської мови. Тому такі імена й наявні в іменнику. ВИСНОВКИ Після розгляду нових особових імен литовського походження 2007–2010 рр. в іменнику дітей виразно проступають кілька тенденцій їх вибору та вживання. Іменник оновлюється як завдяки іменам, рекомендованим LVKŽ, так і новим іменам, досі не пропонованим до вживання. Схоже, що ресурси імен, рекомендованих LVKŽ, уже вичерпано: особових імен зі словника в новому іменнику меншість. Тому під час оцінювання нових імен у контексті класифікації імен, представленої в LVKŽ, видно, що запропонований у словнику поділ (старі й нові литовські імена) доречний тоді, коли описується розвиток імен. Розглядаючи нові імена, актуальніше підкреслити їхню новизну та факт створення. Класифікацію нових литовських імен, виокремлених у LVKŽ, слід удосконалити, оскільки в ній не видно спільної основи поділу. Деякі імена (етнонімні, міфологічні, літературні) за походженням твірного слова найчастіше можна віднести до апелятивних, а також до двоосновних чи інших імен; доцільно додати інформацію про те, що ім’я є міфологічним, літературним тощо. Також за способом творення пропонується виділити групу скорочених імен, до якої входили б скорочення не лише двоосновних імен, а й інших груп імен. За походженням у новому іменнику найчастіше трапляються імена трьох груп: двоосновні особові імена, апелятивні імена та скорочення двоосновних особових імен; особові імена двох останніх груп часто розширюються суфіксами. Інші імена трапляються рідко; зрідка можна натрапити на одну-дві назви місцевостей, ужиті як імена. Двоосновні особові імена утворюються не лише зі звичних для вживання основ: дедалі більше з’являється нових особових імен, одна з основ яких є апелятивом, ім’ям власного або іншомовного походження. Цей спосіб творення імен, за якого звичну основу імені замінюють іншою, особливо в позиції першої основи, 226 KALBOS KULTŪRA | 84 Це не нове явище: такі тенденції творення двоосновних імен простежуються від початку християнства в Литві. Нині таким способом переробляють уже й багатоскладові імена іншомовного походження, змінюючи їхній початок переважно на литовські основи. З’ясовується, з яких звичних основ утворюють імена: у жіночому іменнику на позиції другої основи дещо частіше трапляється основа mant-, а серед перших основ вирізняється основа ai-, що набуває популярності; одне ім’я з нею, Aigùstė, подає також LVKŽ. Імена апелятивного походження утворюються двома способами: основою безсуфіксних імен є лексика, найчастіше пов’язана з природою, а суфіксальних — імена з тією самою основою. Суфікси, уживані в іменах, різноманітні й зафіксовані не лише в іншомовних іменах, а й у гідронімах Литви. Тому імена із суфіксами, що виникли від апелятивів, можна рекомендувати до вжитку і вважати результатом творчості людей. Велика кількість імен, що походять від скорочених форм, свідчить про їх поширення в нашому іменнику та про тенденцію називати дітей короткими іменами. Із безсуфіксних скорочених форм видно, що утворюються скорочення із закінченнями -as, -is, -ys, а також -ius, і скорочення із закінченнями -a та -ė. Скорочені форми розширюють також суфіксами, різноманітнішими за ті, що додаються до імен апелятивного походження. Імена дітей громадян LR, записані не за правилами литовської мови, трапляються і в Литві, і за кордоном. Схоже, що в Литві небагато нових, досі не зафіксованих імен, записаних із помилками: найчастіше трапляється те чи інше ім’я, записане без носового знака, довгої голосної або закінчення. Дітям, народженим за кордоном, дають литовські імена, але, записані літерами інших мов, вони не відповідають статусу литовського імені. LITERATŪRA K l i m a v i č i u s J. 2004: Tarptautiniai žodžiai lietuviškoje reklamoje. – Reklamos kalba, Vilnius: LKI, 14–32. LPŽ 1985, 1989: Lietuvių pavardžių žodynas 1, 2. Ats. red. Aleksandras Vanagas, Vilnius: Mokslas. LVKŽ 2007: Kuzavinis K., Savukynas B. Lietuvių vardų kilmės žodynas, Vilnius: MELI. M a c i e j a u s k i e n ė V. 1989: Ne visi vardai puošia vardyną. – Kalbos kultūra 57, 62–86. M a c i e j a u s k i e n ė V. 1993: Apie mūsų vardų vartoseną. – Gimtoji kalba 9, 3–6. D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 227 Maciejauskienė V. 1998: Lietuvių vardyno raidos polinkiai. – Kalbos kultūra 71, 33–42. Maciejauskienė V. 2004: Dar kartą apie lietuvių vardus. – Kalbos kultūra 77, 84–95. Salys A. 1983: Mūsų lietuviškieji vardai. – Raštai 2. Tikriniai vardai, Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija, 267–284. Sinkevičiūtė D. 2011: Žvilgsnis į populiariausius pastarųjų penkerių metų vardus. – Gimtoji kalba 10, 3–9. Vanagas A. 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba, Vilnius: Mintis. Zinkevičius Z. 2008: Lietuvių asmenvardžiai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Gauta 2011 10 21 Redakcinės kolegijos prierašas Straipsnio autorė pateikia naują požiūrį į pastarojo meto lietuviškojo vardyno polinkius, tačiau vardų santykį su lietuvių kalbos normomis vertina kitaip nei kiti vardyno tyrėjai. Autorės teiginiai dėl dalies naujųjų vardų normiškumo, redakcinės kolegijos nuomone, yra diskutuotini. NEW PERSONAL NAMES OF LITHUANIAN ORIGIN IN 2007–2010 AND TENDENCIES OF GIVING THEM TO NEW-BORN BABIES Summary The paper discusses names of Lithuanian origin, which were hardly ever given to babies some time ago but appeared in the Republic of Lithuania in 2007–2010. The paper aims at identifying names which contribute to the expansion of the Lithuanian onomastics. The key factor in the discussion is the novelty of the name; a distinction is drawn between the names suggested by the authors of the Lietuvių vardų kilmės žodynas (Dictionary of Origin of Lithuanian Names) and newly coined names, which are divided according to origin to two-stem compound, appellative, locative and truncated names. Many new names emerged as a result of human creativity; most names listed in the Dictionary had already been given to new-born babies. In the names given between 2007 and 2010, most names are two-stem compound, appellative names and truncated two-stem names; of them, appellative names and truncated names are often expanded by suffixation. These types of names are characterised by the following features: 228 KALBOS KULTŪRA | 84 1. Two-stem compound names are coined on the basis of usual stems; however, there are cases when one of the stems is appellative, of appellative or foreign origin. Such tendency in coining new compound names is not new; it was observed in old two-stem compound names as well. The same principle applies when new borrowed names are recreated. According to the frequency of stems, in female names the second stem mant- and the first stem ai- clearly stand out. 2. Appellative names are coined in two ways: the base of unsuffixed names is usually expressed by the lexis referring to nature; the base of suffixed names is expressed by appellative names with the same stem. Suffixed appellative names, like suffixed truncated names, are built with the help of suffixes, which are of foreign origin in the new names as well as in Lithuanian hydronyms. Such names are considered acceptable. 3. The abundance of names originating from truncated names attests to a general tendency towards shortening. Such names demonstrate that newly coined truncated names and those suggested in the Dictionary have the inflections -as, -is and -ius; -a and -ė. Thus new truncated names are made on the basis of all possible variants. KEY WORDS: name, a name of Lithuanian origin, children’s names, two-stem personal name, truncated name, appellative name, suffixal name. DAIVA SINKEVIČIŪTĖ Vilniaus universiteto Baltistikos katedra Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius [email protected] D. SINKEVIČIŪTĖ. Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai 229