Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu „tapti“

RITA MILIŪNAITĖ Інститут литовської мови ПРИЧИНИ НЕСТАБІЛЬНОСТІ НОРМ У КОНСТРУКЦІЯХ СТАНУ З ДІЄСЛОВОМ СТАТИ КЛЮЧОВІ СЛОВА: синтаксис, вираження стану, лексика, кодифікація, мовні норми, узус. 1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Під час підготовки нових нормативних праць або нових видань уже наявних виникає потреба переглянути узаконені норми, особливо випадки, що коливаються й не цілком зрозумілі, зіставити кодифікацію з новими даними узусу, а іноді й скоригувати цю кодифікацію — посилити чи пом’якшити її, уточнити, диференціювати засоби вираження та їх оцінювання. Мета статті — висвітлити й описати одну проблему сучасної кодифікації та узусу литовської літературної мови, пов’язану з варіативним вираженням стану в конструкціях з іменниковими, а особливо прикметниковими словами та дієсловом стати. Проблема набагато ширша, ніж конструкції лише з цим дієсловом, але випадок стати, семантичні та граматичні особливості цього дієслова й узус добре виявляють суть варіювання вираження в подібних конструкціях і дають змогу шукати причини нестабільності норм. Prie šios temos tenka nuolat grįžti (plg. Kniūkšta 1983: 30–38; Šukys 1997: 20–32; Miliūnaitė 2004: 26–39), nes ir gerai prižiūrimose bendrinės kalbos vartojimo srityse (pagrindiniuose dienraščiuose, grožinės literatūros vertimuose ir pan.) reiškiant būvį ne visada laikomasi kodifikuotų normų, o mažiau redaguojamoje vartosenoje norminių ir nenorminių raiškos priemonių, pavyzdžiui, nenorminio būdvardžiškųjų žodžių įnagininko konkurencija su kitais linksniais (straipsnyje jie vadinami alternatyviaisiais) gana ryški. Taigi šios normos nėra stabilios. Vartosenoje dažnai galima rasti panašaus modelio, bet įvairuojančios – norminės ir nenorminės – raiškos sakinių, plg.: 46 KALBOS KULTŪRA | 85 Простіше кажучи, картопля, особливо якщо її довго зберігати, стає отруйною, тому сьогодні під час її вирощування навіть заборонено використовувати пестициди. (mano sveikata.lt, 2012) Викопану картоплю слід зберігати в темряві, інакше вона зеленіє, проростає й стає отруйною. (grynas.lt, 2012 03 31) Варіації трапляються навіть у тексті того самого автора — щоправда, у наведеному далі уривку зі статті не з дієсловом стати, а з робити, з яким вираження стану зазвичай є нормативнішим: Я говорю про вільну пресу, [...] вільну від сторонніх інтересів, що роблять медіа необ’єктивними і упередженими. [...] Брехня робить дзеркало медіа розбитим, а хто тоді захоче вірити такому дзеркалу? [...] Це робить медіа максимально вільними не лише від влади, а й від ділових інтересів, а всередині медіа ще необхідно захистити журналістів від тих, хто стоїть вище. (delfi.lt, 2011 05 07) Шукаючи причини цієї нескінченної1 і навіть посилюваної в узусі конкуренції (значна частина публічного узусу не регулюється спеціально), насамперед слід описати, що визначає норму, на яких критеріях ґрунтується її визначення та як розрізняють ненормативні випадки. 2. ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НОРМИ ВИРАЖЕННЯ СТАНУ, ТА СУЧАСНА КОДИФІКАЦІЯ ВИРАЖЕННЯ СТАНУ З TAPTI Спираючись на мовознавчу літературу, присвячену нормам вираження стану, нормативні праці та дані узусу, можна стверджувати, що норми вираження стану — вибір відмінка в конструкціях із різними дієсловами — визначають такі найважливіші чинники: 1) семантика дієслова та його форм; 2) вираження стану іменниковими або прикметниковими словами; 3) характер стану (постійний чи тимчасовий); 4) синтаксична позиція — гіпотетичний чинник, що висувається в цій статті. Ці чинники, по-різному взаємодіючи між собою, доповнюючи один одного або перетинаючись, окреслюють простір, відкритий для варіацій, у якому, слід визнати, 1 Йонас Яблонскіс не раз також схвалював орудний відмінок для вираження іменної частини присудка, пор.: хвилі [...] стали темно-синіми (= темно-сині) (докладніше див. Piročkinas 1986: 190). R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 47 Твердими й непохитними можуть бути лише ті мовці, які мають добре мовне чуття. Покладатися тільки на правила й не заплутатися серед них справді нелегко. Розгляньмо, як зазначені чинники регулюють норми вираження стану в конструкціях із дієсловом tapti, водночас розглядаючи це дієслово й у ширшому контексті вираження стану. За вихідний пункт візьмімо кодифікацію дієслова tapti у нормативному Тлумачному словнику сучасної литовської мови (DŽ₆ₑ), де норму якось не визначено, а стисло проілюстровано прикладами: tàp‖ti, tañpa, tāpo ставати, перетворюватися: Ставати вчителем, лікарем. Ставати людиною. Чи ~с мрія дійсністю? Він став багатим. Як стати багатим? Зафіксуймо два важливі моменти: синонімічне вживання з дієсловами darytis, virsti і центр норми: 1) у конструкціях із субстантивним вираженням: tapti kuo? — орудний відмінок; 2) у конструкціях з ад’єктивним вираженням: tapti kokiam? — альтернативні відмінкові форми. 2.1. Семантика дієслова Нормативне вираження стану в конструкціях із різними дієсловами неоднаково підпорядковується загальним закономірностям вираження стану. Дієслова, з якими найчастіше утворюються конструкції стану, умовно можна поділити на різні семантичні групи, і вони, як буде видно, частково пов’язані з відмінностями у вираженні стану. До однієї з кількох важливіших груп належить і дієслово tapti: 1) дієслова зі значенням існування (būti, частково (pa)likti); 2) дієслова зі значенням почуття, удавання (dėtis, apsimesti, atrodyti, jaustis, pasijusti); 3) дієслова зі значенням перетворення (переходу в інший стан) (tapti, pasidaryti, (pa)virsti, частково (pa)likti); 4) дієслова зі значенням надання статусу (pripažinti, (pa)skelbti, (pa)skirti); 2 Семантика дієслова (pa)likti двоїста, тому до цієї групи його можна віднести лише умовно: у конструкціях із субстантивним вираженням його значення близьке до значення перетворення — «5. потрапити в якийсь стан; 7. стати, зробитися», а в конструкціях з ад’єктивним вираженням — частіше до значення існування «і далі бути таким самим» (DŽ₆ₑ), пор.: твір залишився незавершеним. 48 KALBOS KULTŪRA | 85 5) дієслова зі значенням називання (вважати у значенні «мати за когось/щось», називати). Семантика цих дієслів частково пов’язана з уже згаданим третім чинником — характером позначуваного стану: тимчасовий він чи постійний. Це важливо для вираження іменникових слів. Помітна виразна тенденція виражати постійний стан називним та іншими альтернативними відмінками, а тимчасовий або змінний — орудним. Група дієслів перетворення (переходу в інший стан) найскладніша: ці дієслова утворюють конструкції стану з різними відмінками як іменникових, так і прикметникових слів: одні дієслова тяжіють до орудного, інші — до альтернативних відмінків (докладніше див. у підрозділі 2.2). Як зазначено у ДЗ6e, дієслово стати кодифіковано в одному значенні3, яке визначено синонімічними дієсловами робитися, перетворюватися (вони, як уже згадувалося, належать до тієї самої семантичної групи перетворення, або переходу в інший стан). У словнику сполучуваності дієслів литовської мови (Sližienė 2004: 297–298) розмежовано два значення стати: 1) «перетворитися на когось/щось» (У казці вуж стає вродливим юнаком); 2) «ставати кимось/чимось, набуваючи нових властивостей (іншої професії, іншого становища в суспільстві, іншої оцінки, статусу тощо)» (Деякі школи стали гімназіями). Також подано примітку, що «[д]ієслово стати, утративши зв’язок з орудним відмінком і вживаючись із прикметником або іменником у називному відмінку, виступає зв’язкою складеного присудка, наприклад: Він став злим, жорстоким і безжальним. [...]». Випадки прикметникового вираження докладніше не описуються, оскільки синтаксично це не зв’язок керування. Після розгляду прикладів першого значення у LKŽe ставати — «робитися кимось, чимось, перетворюватися на щось», можна виокремити такі основні його підзначення: 1) перехід в інший стан: стати каменем (ялиною, вороною...); 2) перехід до іншого статусу (тимчасового або постійного): стати бідняком (управителем, спільниками...); 3) набуття властивості: a) набуття внутрішньої властивості: стати здоровим (щасливим, мертвим...), b) набуття зовнішньої властивості: стати багатим (бідним, червоним...). 3У словнику литовської мови (LKŽe) стати подано більше значень — загалом вісім, але лише перше «робитися кимось/чимось, перетворюватися на когось/щось» і частково друге «ставати, відбуватися, годитися», подібно до того, як зазначено й у ДЗ6e, реально функціонують у сучасному вжитку. R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 49 Отже, тлумачення значення дієслова tapti лише за допомогою синонімів не розкриває всіх особливостей його семантики. Крім того, важливо з’ясувати, чи мають tapti та його синоніми virsti і darytis (які належать до тієї самої групи значень, коли йдеться про конструкції стану) якісь відмінності у значенні. Уважніше поглянувши на сучасне вживання, бачимо, що семантика цих трьох дієслів (так само як і норми вираження конструкцій стану) збігається лише частково (див. рис.). Відрізняється вираження іменникових і прикметникових конструкцій, а головне — два різні аспекти зміни об’єкта (або суб’єкта) та властивості: перетворення (істотної зміни) vs часткової зміни. Отже, лише через відмінності у значенні ці дієслова не можна вживати цілком взаємозамінно. РИС. Синонімія дієслів tapti, virsti, pasidaryti (D — у конструкціях з іменниковим вираженням, B — у конструкціях із прикметниковим вираженням) Не слід забувати й про те, що дієслова darytis (pasidaryti) і virsti мають перехідні відповідники versti і (pa)daryti, тоді як tapti вживається лише як неперехідне дієслово: місто зробили невпізнанним — місто стало невпізнанним, Ø — місто стало невпізнанним, місто перетворили на невпізнанне — місто перетворилося на невпізнанне. Дієслово tapti в одних випадках тяжіє до darytis, в інших — до virsti. Ця особливість його семантики, імовірно, значною мірою зумовлює також варіативність вираження конструкцій стану з ним, оскільки норми вираження конструкцій стану з дієсловами pasidaryti і virsti різняться. Отже, семантичний критерій вибору засобу вираження стану в цих конструкціях ненадійний і є однією з причин нестабільності норм конструкцій стану з дієсловом tapti. 50 KALBOS KULTŪRA | 85 2.2. Іменникові чи прикметникові слова З іменниковими та прикметниковими словами дієслова, з якими найчастіше утворюються конструкції стану, вживаються дуже різноманітно; норми містять чимало застережень і винятків (див. таблицю; у ній приклади з tapti виділено жирним шрифтом). ТАБЛИЦЯ. Норми конструкцій стану з іменниковими та прикметниковими словами4 (Į — орудний відмінок; A — альтернативні відмінки) Семантичні групи дієслів Норми конструкцій з іменниковими словами Норми конструкцій із прикметниковими словами 1. Значення існування (būti) A; іноді A та Į5: Дядько — вчитель. Дід був палітурником. Брат буде банкіром ‖ банкір. A: Дядько багатий. Вистава була вражаючою. Осінь буде довгою й теплою. 2. Значення відчуття, удавання (apsimesti, atrodyti, dėtis, pasijusti) Į та A: Він удавав дурня. Вони здаються добрими господарями. Боксер прикидається великим багатієм ‖ великим багатієм. Nusk скривджений відчув себе праведником ‖ праведником. Дитина залишилася сиротою ‖ сирота. А: Він удавав, що хворий. Невістка виглядає схвильованою. Сусід удає себе дуже скривдженим. Ми почувалися щасливими. 3. Значення перетворення або часткової зміни (залишатися, ставати, робитися, перетворюватися) Знахідний і називний або знахідний: Він став головою громади ‖ головою. Ще двоє кандидатів стали членами партії ‖ члени партії. Сон перетворився на дійсність. Дитина залишилася сиротою ‖ сирота. Знахідний або називний: Секретарка стає надто зухвалою. Мета стала легко досяжною. Дерев’яна ложка перетворилася на золоту. Усі залишилися задоволені. 4 Remiamasi leidiniu Kalbos patarimai (KP 2003), nors jame ne visi atvejai įvardyti. Sakinių modeliai supaprastinti, kad rodytų tik variacijų esmę. 5 Вибір форми визначає характер стану — постійний чи тимчасовий (на це часто вказує контекст). R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 51 Семантичні групи дієслів Норми конструкцій зі словами іменникового типу Норми конструкцій зі словами прикметникового типу 4. Значення надання статусу (оголосити, (при)значити, визнати) Знахідний: Їх визнали переможцями. Папу мають намір проголосити святим. Його призначили заступником. Знахідний і називний або знахідний6: Суд визнав його невинним ‖ невинний. Засідання оголошую відкритим ‖ відкрите. Нас призначили відповідальними за організацію семінарів. 5. Значення називання (вважати, (на)звати) Знахідний: Мене й досі вважають прибульцем. Його можна назвати вискочкою. Знахідний: Міністр вважає перспективними ці зв’язки між країнами. Президентка назвала роботу уряду історичною. Серед усіх груп дієслів як така, що має особливо різноманітні кодифіковані норми, вирізняється третя група — дієслова зі значенням перетворення або часткової зміни, до якої якраз і належить дієслово ставати. Конструкції з дієсловом ставати, що опинилися між дієсловами робитися і перетворюватися, які мають різне нормативне вираження (особливо зі словами прикметникового типу), можна сказати, приречені бути нестабільними. 2.2.1. Коротко погляньмо на іменникове вираження конструкцій зі ставати. Як і інші дієслова третьої групи, за своєю семантикою (виражати змінний, а не постійний стан) ставати закономірно тяжіє до вживання з орудним відмінком. Норми дієслова робитися варіюються, але орудний відмінок вважають перспективнішим. З перетворюватися нормативним вважають лише орудний відмінок; він також міцно закріплений у вживанні. Для ставати орудний відмінок як нормативний подають не лише DŽ6e, а й інші джерела кодифікації, однак визнаються й альтернативні відмінки (особливо часто — називний). Їх вважають діалектною, застарілою, але такою, що не зникає з ужитку (частково, слід гадати, через надмірні зусилля та острах перед орудним відмінком), нормою (KP 2003: 20): стає (став...), хоче (може...) стати ким заст.; заст. ‖ стає (став...), хоче (може...) стати чим для вираження стану, коли його названо іменником або іншим субстантивованим словом 6 Dėl būtino šios grupės normų kodifikacijos koregavimo jau rašyta (žr. Miliūnaitė 2004: 35); realioji norma aiškiai linksta į įnagininką. 52 KALBOS KULTŪRA | 85 і підкреслюється тимчасовість, перетворення на когось/щось: Вона стала лебедем (|| лебідь). Якого-небудь дня і я стану директором (|| директор). Він дуже хотів стати членом тієї делегації (|| член). Цей випадок сам по собі не викликає особливих нормативних побоювань, хоча в узусі стати з називним відмінком трапляється не дуже рідко, пор.: Молода зірка плавання — 15-річна Рута Мейлутіте стала олімпійською чемпіонкою. (balsas.lt, 2012 07 30) Чого має навчитися Литва, щоб стала ідеальною країною [заголовок]. (alfa.lt 2012 06 24) Проблему становить те, що нестабільна, коливна норма іменникового вираження не може не впливати й на норми прикметникового вираження. 2.2.2. Орудний відмінок прикметникових слів із багатьма розглядуваними дієсловами вважається впливом слов’янських мов (див. Ambrazas 1990: 6–7); це нібито помилки, «які докорінно руйнують традиційну систему нашого синтаксису», тому їх суворо виправляють, пор. Šukys 2003: 160 (також 1997: 20–32): Коли стан виражено прикметником або прикметниковим словом (дієприкметником, прикметниковим займенником, наприклад: який, такий..., порядковим числівником, наприклад: перший, п’ятий...), орудний відмінок вважається слов’янським і ніколи не вживається. [...] Орудний відмінок стану прикметникових слів, який витісняє другий компонент подвійного відмінка, — поширена й дуже серйозна помилка, що руйнує традиційну систему синтаксису литовської мови. Беззаперечною нормою литовської мови вважається те, що іменна частина складеного іменного присудка (багато синтаксистів називають його складеним), виражена прикметниковим словом (прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, прикметниковим займенником який, такий, будь-який, отакий, усякий тощо), в особовому реченні має узгоджуватися з підметом (зазвичай з іменником або субстантивованим займенником). Дієслова, які вживаються лише з орудним відмінком прикметникових слів (перетворитися на когось/щось), або конструкції, вираження яких варіюється, вважаються винятками (пор. також Rasimavičius 1972a: 18–20; Kniūkšta 1983: 32–34). Дієслово стати не вважається винятком7, орудний відмінок прикметникових слів у конструкціях із ним виправляють як грубу помилку, хоча в узусі таких помилок і варіантів безліч, пор.: 7 Щоправда, Пранас Кнюкшта відносить дієслово стати до групи «дієслів із напівсамостійним значенням» перетворитися, перетворити, зробити, вважати, визнати, з якими «орудний відмінок прикметника може бути іменною частиною присудка», але, можливо, це помилка, адже в тій самій статті стати він відносить і до дієслів залишитися, почуватися, здаватися, бути, з якими орудні відмінки прикметників та іменників «найбільше викликають заперечення», і виправляє ці форми (Kniūkšta 1983: 33; 35). R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 53 На зорі демократії вона не була чимось само собою зрозумілим: будівничі сучасної демократії, які закладали її підвалини в Європі та Америці, чудово розуміли, що вільно висловити свою волю на виборах може лише самостійний і незалежний громадянин. Адже одне — відпустити рабів чи кріпаків на волю, а зовсім інше — створити умови, щоб вони стали самостійними й відповідальними за наслідки своєї діяльності та вибору. (alfa.lt, 2012 10 31) За дві-три хвилини до смерті людина стає симетричною. Помираючи, людина, якщо вона не зазнала ушкоджень, робиться цілком симетричною. (balsas.lt, 2012 10 20) У дослідженні з’ясували, що знайомство зі щасливою людиною на 15,3 відсотка збільшує ймовірність самому стати щасливим. Якщо у вашого друга є щасливий друг, імовірність для вас стати щасливим зростає на 9,8 відсотка. Навіть щасливий друг сестри вашого сусіда збільшує вашу ймовірність бути щасливим на 5,6 відсотка. (delfi.lt, 2008 12 05) Утім, визнається, що іноді речення з нормативними конструкціями подвійного відмінка, уживаними в давніх писемних пам’ятках, «нині можуть здаватися неживими, неприродними» (Kniūkšta 1983: 37; Šukys 1997: 30), тому під час заміни орудного відмінка конструкціями подвійного відмінка поряд із ними пропонують і інші способи вираження (підрядні речення тощо). Отже, можна сказати, що відмінність між іменниковим і прикметниковим вираженням стану з стати є ще однією, хай і невеликою, але давно названою (пор. Rasimavičius 1972b: 16–25; Šukys 1998: 256) причиною порушень норми — і внаслідок внутрішніх аналогій8, і через плутанину у мовців. 2.3. Характер стану Для норм іменникового вираження важливий характер стану, вираженого розглядуваними конструкціями, — постійний він чи тимчасовий (див. Kniūkšta 1983: 31–32). Це пов’язано із семантикою дієслів (іноді навіть із різним змістом того самого дієслова, особливо бути, у різних часах), але прямої відповідності немає. Характер стану (і його вираження) може визначатися контекстом, наприклад: Деякий час вони були добрими друзями; Вони були французами. У конструкціях із дієсловом стати, яке має значення змінного стану (перетворення), іменникове вираження стану, як ми бачили, варіюється, але це варіювання не пов’язане з якимись відтінками характеру стану — постійності чи тимчасовості. 8 Однією з причин, що нерідко спонукають уживати орудний відмінок прикметника у вираженні стану, називають також можливий еліптичний характер таких конструкцій: Він став мудрецем → став мудрою людиною → став мудрим. 54 KALBOS KULTŪRA | 85 2.4. Синтаксична позиція Розглядаючи норми вираження стану, найчастіше говорять про дві синтаксичні позиції: синтаксично стан може виражатися складеним присудком і предикативним означенням (див. Šukys 1997: 20–25). Аналізуючи приклади вживання, впадає в око, що навіть у текстах, за вживанням яких стежать найретельніше, трапляється ще один випадок (щоправда, дещо периферійний), який не хочуть визнавати ані правила, ані узус, ані редактори. Це сполуки з подвійними відмінками та tapti, що опинилися не в позиції присудка і не в позиції предикативного означення, а в позиції звичайного означення. Кілька таких випадків включено до Переліку грубих помилок разом із порушеннями норм подвійних відмінків, які суворо виправляють (див. KP 2003: 82): Нас, nenorėjusiu tokiais (= tokių; kurie nenorėjo tokie) tapti, ніхто не питав. Від ярмарків, tapusios tradicine (= tradicinės; kuri jau tapo tradicinė), ми цього року відмовилися. В узусі можна знайти чимало речень подібної моделі з орудним відмінком: Таку любов відчуває neįgalia tapusi motina. (переклад художньої літератури з французької мови, 2010) Він усюди тицяв ту nemirtingą tapusią nuotrauką. (переклад художньої літератури з англійської мови, 2010) Іноді орудного відмінка вимагає сама конструкція речення, коли орудний відмінок у позиції означення узгоджується з означуваним словом в орудному відмінку: Однак не обов’язково спиратися на добре відомі й сьогодні banaliais tapusiais faktais. (delfi.lt, 2010 07 20) У мовленні, за яким стежать мовні редактори, намагаються керуватися згаданою рекомендацією KP, але такі кодифіковані норми не завжди видаються природними й не сприймаються мовцями; подібні речення, наскільки доводилося розпитувати самих мовних фахівців, здаються неприродними: На вихідних, 14–16 вересня, на проспекті Гедиміна в столиці проводять tradicinė tapusi Ярмарок народів. (Lietuvos rytas, 2012 09 14) Рослина, завезена пів століття тому в наш край на корм худобі, а згодом dekoratyvinis tapęs, відома як борщівник Сосновського, є одним із найбільших ворогів. (alfa.lt, 2011 07 08) R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 55 Старша донька Сальваторе Феррагамо Фіамма ді Сан-Джуліано створила культові вироби — сумку з органічного скла «Gancino» та туфельки «Vara». (Lietuvos rytas (Stilius), 2012 08 14) Орудний відмінок, до речі, у такій позиції вживається в конструкціях стану також з іншими дієсловами: Організовуючи пробний іспит, ми врахували цифри, — сказав А. Кнішк, пообіцявши шукати способи компенсувати випускникам день, який мав бути вільним. (alfa.lt, 2012 02 14) Фахівці з граматики мали б визначити, що відбувається з відмінком, який виражає стан, коли складений присудок або предикативне означення трансформується на просте означення. Порівняймо: Рослина стала декоративною — Привезена декоративною (: декоративна?) рослина; Ярмарок став традиційним — Знову проведений традиційним (: традиційний?) ярмарок; Ми почувалися щасливими — Нам, тим, хто почувався щасливим (: щасливими?), вже нічого не було важливо. Частину подібно трансформованих речень можна відредагувати, щоб уникнути дилеми у виборі відмінка, але це не вихід. У міру інтелектуалізації (або бюрократизації) мови та ускладнення структури речень вимога, що відповідає живій мові, підходить не для всіх стилів. Тому складніші моделі вираження стану, що функціонують у вжитку, потрібно не ігнорувати як непотрібні для литовської мови, а дослідити й оцінити випадки вираження стану, які в них нерідко не збігаються з кодифікованою нормою. 3. ЧИ Є БАЖАНА НОРМА РЕАЛЬНОЮ? Огляд кодифікації та варіантів уживання конструкцій дієслова tapti для вираження стану виявляє суперечливе становище цього дієслова серед дієслів тієї самої семантичної групи darytis і virsti. Очевидно, що в уживанні і прикметникове, і іменникове вираження конструкцій стану з tapti тяжіє до вираження конструкцій із дієсловом virsti, хоча кодифікована норма намагається зберегти його подібність до конструкцій дієслова darytis. 56 KALBOS KULTŪRA | 85 Постають два питання: 1) чи є аргументи, що дають змогу виправдати й узаконити орудний відмінок стану з дієсловом tapti принаймні в позиції означення? 2) які наслідки це могло б мати для системи норм усіх конструкцій вираження стану з tapti та іншими дієсловами? Якщо розглядати кодифікацію не як однорідну, а як таку, що складається з кількох шарів — реального й нереального (тобто такого, що не відповідає реальній нормі), а останній ще поділяти на ідеальний (бажаний, або суперстандарт) і безперспективний (див. схему співвідношення кодифікації та вжитку, Miliūnaitė 2006: 22), то кодифікація різних випадків конструкцій із tapti для вираження стану коливатиметься між бажаним і безперспективним. Орудний відмінок у позиції звичайного означення з tapti, найімовірніше, слід вважати безперспективною кодифікацією, яка не має опори у вжитку. Якщо з’являться вагомі аргументи на користь синтаксичної можливості орудного відмінка тут, тоді постане питання, чи не слід змінити цю кодифікацію, тобто пом’якшити оцінку: насамперед не трактувати такий орудний відмінок як грубу помилку, а можливо, після ретельного розгляду можливих наслідків узаконити його як побічний варіант. ВИСНОВКИ 1. У вживанні конструкцій дієслова tapti для вираження стану, де з орудним відмінком прикметникових слів конкурують альтернативні відмінки — називний, родовий, давальний, знахідний і місцевий, — їх можна вважати хоча й кодифікованою, підтримуваною редакторами в писемному мовленні, але не реальною, а лише бажаною нормою (так званим суперстандартом). 2. На таку нестійку норму впливає не лише відмінність між іменниковим і прикметниковим вираженням стану, зазначена в працях із мовознавства, а й специфічна семантика дієслова tapti, а також особливо сильна конкуренція ненормативного орудного відмінка прикметникового присудкового компонента у вжитку; у позиції звичайного означення орудний відмінок є реальною, хоча й некодифікованою, нормою. 3. Причини варіювання вираження стану з дієсловом tapti дають підстави стверджувати, що сама мовна система містить внутрішні передумови для констатації структурних змін, а отже, і підстави для перегляду кодифікації деяких випадків. R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 57 4. У підготовлюваному Словнику загальновживаної литовської мови9 дієслово tapti слід було б точніше визначити семантично та навести більше прикладів конструкцій із ним із різноманітним граматичним вираженням. LITERATŪRA Ambrazas V. 1990: Kamieno braškėjimas. – Gimtoji kalba 2, 5–7. DLKG 2005: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. Vytautas Ambrazas. 4-as pataisytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. DŽ6e: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. Stasys Keinys. 6-as (3-ias elektroninis) leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006; internetinė versija, 2011. Prieiga per internetą: <http://dz.lki.lt>. Kniūkšta P. 1983: Tarinio įnagininko bėdos. – Kalbos kultūra 45, 30–38. KP 2003: Kalbos patarimai. Kn. 2: Sintaksė: 1. Linksnių vartojimas. Sud. Rita Miliūnaitė, teksto aut. Vitas Labutis, Aldonas Pupkis ir Jonas Šukys, vyr. red. Aldonas Pupkis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003; 2-as leid.: 2005. LKŽ6e: Lietuvių kalbos žodynas. Red. kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rიტutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas; elektroninis variantas, 2005. Prieiga per internetą: <http://www.lkz.lt/>. Miliūnaitė R. 2004: Būvio raiškos būdvardžiškaisiais žodžiais vartosenos polinkiai. – Kalbos kultūra 77, 26–39. Miliūnaitė R. 2006: Kodifikacijos ir vartosenos santykių modelis. – Kalbos kultūra 79, 9–28. Piročkinas A. 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas: Šviesa. Rasimavičius A. 1972a: Dėl dvejybinių linksnių vartojimo. – Mūsų kalba 5, 18–20. Rasimavičius A. 1972b: Dėl dvejybinių linksnių vartojimo. – Mūsų kalba 9, 16–25. Sližienė N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas II (2), S–Ž, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Šukys J. 1997: Būdvardžiškųjų žodžių linksniai būsenai reikšti. – Kalbos kultūra 69, 20–32. Šukys J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa. Šukys J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas: Šviesa. Gauta 2012 11 05 9 Plačiau žr. informaciją internete: <http://www.lki.lt/LKI_LT/index.php?option=com_content&view=article&id=592&Itemid=1>. 58 KALBOS KULTŪRA | 85 REASONS FOR INSTABILITY OF NORMS IN PHRASES WITH THE VERB TAPTI EXPRESSING STATE Summary The article analyses the reasons why norms concerning phrases with the verb tapti (‘to become’) or the semantically contiguous verbs darytis (‘to turn’) and virsti (‘to convert, to become’) expressing state are not well-established. Four factors which in general determine the norms of expression – choice of the case used with various verbs – are indicated and illustrated with examples: 1) semantics of the verb and its forms; 2) expression of state using adjectival and nominal words; 3) the character of the state (permanent or temporary); 4) syntactical position. These factors interacting in various ways, complementing each other and intersecting create a space open for variations and make the system of norms complicated and difficult for language users to understand. The unsteadiness of norms concerning the expression of state is influenced not only by the difference between nominal and adjectival expression shown in works of linguistics, but also by the distinctive semantics of the verb tapti, by particularly strong competition in usage between adjectival instrumental (seen as the result of the influence of Slavic languages) and alternative cases (nominative, genitive, dative, accusative and locative) and by the instrumental in the position of ordinary attribute as the real but not codified norm. The fourth factor – syntactical position – is proposed in this article as hypothetical. There are some cases in usage when the phrase expressing state is not in the position of predicate or predicative attribute, but in the position of ordinary attribute (cf. Mugė tapo tradicinė and Vėl surengta tradicinė tapusi mugė). Use of the instrumental in the position of attribute (second example) as well as in other phrases expressing state with the verb tapti is treated as a mistake, although alternative cases used in phrases with a double case in the position of an attribute could be viewed as prospectless codification. Double cases here look artificial: this is acknowledged by language users who ignore such codification as well as by language specialists. Therefore having in mind the semantics of the verb tapti (clear meaning of transformation, moving into a different state similar to the meaning of the verb virsti which is used only with the instrumental) two questions could be raised: 1) are there any arguments which would justify and validate the instrumental denoting state with the verb tapti in the position of an attribute? 2) what consequences could this have for the whole system of norms applied to phrases expressing state with the verb tapti or with other verbs? The reasons for varying expression of state with the verb tapti suggest that there are inner preconditions for the statement of structural changes in the sys- R. MILIŪNAITĖ. Normų nestabilumo priežastys būvio konstrukcijose su veiksmažodžiu tapti 59 tem of the language, therefore there is a basis for reconsidering codification in some cases. In the new works of codification (for instance in Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Standard Lithuanian) which is being prepared) or in the new editions of existing works the verb tapti ought to have a more precise semantic description and a greater variety of examples of grammatical expression. After consideration of possible consequences a decision about a milder evaluation of some cases and a correction of the norms might be made. KEYWORDS: syntax, expression of state, lexis, codification, language norms, language usage. RITA MILIŪNAITĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] 60 KALBOS KULTŪRA | 85