Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas

BIRUTĖ KLAAS-LANG Тартуський університет НАСТАНОВИ ЩОДО МОВНОЇ ПОЛІТИКИ ЕСТОНСЬКОЇ МОВИ: СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ КЛЮЧОВІ СЛОВА: естонська мова, мовна політика, мовна тяглість. ВСТУП Використання естонської мови в усіх сферах уживання літературної мови сьогоднішньому естонцю здається таким звичним, самоочевидним, а можливо, навіть вічним, що про її збереження та плекання замислюються не завжди. За останні сто років становище естонської мови ще ніколи не було таким добрим, як нині. Естонська мова, для трохи більше ніж одного мільйона мешканців рідна, за кількістю носіїв посідає місце серед 300 мов світу з найбільшою кількістю мовців — із-поміж 7 000 мов. Крім того, в Естонії швидко поліпшуються навички використання естонської як другої мови. Щороку в тридцяти університетах світу близько тисячі студентів вивчають естонську мову та культуру. У світі є близько ста мов, якими можна здобути повну університетську освіту, і естонська — одна з них. Безперечно, одним із найбільших досягнень за перші 100 років існування Естонської Республіки є можливість здобувати вищу освіту рідною мовою. Естонська мова належить до п’ятдесяти технологічно найрозвиненіших мов світу. Естонську мову захищають Конституція та Закон про мову; вона також є офіційною мовою Європейського Союзу, що надає їй усі відповідні права й покладає відповідні обов’язки. Крім того, плекають не лише літературну мову, а й цікавляться всіма різновидами естонської мови, особливо регіональними. У статті розглянуто соціолінгвістичне середовище Естонії та правове поле естонської мови, проаналізовано, як Естонія завдяки стратегічному мовному плануванню сприяла дослідженню, розвитку й тяглості естонської мови. 1. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЕСТОНІЇ За даними Департаменту статистики Естонії, у 2016 році в Естонії налічувалося 1,313 мільйона BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 2 населення1. За чисельністю населення Естонія є однією з найменших країн Європи: цей показник у 14 разів нижчий за так званий середній показник для країни Європейського Союзу. За даними перепису населення та житлового фонду, проведеного у 2011 році2, в Естонії проживають представники 192 національностей: естонці становлять 68,7% постійного населення (889 770 осіб), росіяни — 24,8% (321 198), а українці — 1,7% (22 302). Білорусів (12 419) і фінів (7 423) — менше ніж 1%. Загалом в Естонії налічується 37 національностей, представників яких понад 100 осіб. Порівняно з даними перепису 2000 року3 кількість естонців зросла на 1%, а кількість росіян зменшилася рівно настільки ж. Чисельність населення скорочується з 1989 року через еміграцію та низьку народжуваність; особливо зменшується кількість тих, для кого естонська не є рідною мовою (Eesti inimarengu aruanne 2007: 48). Однак за останні два роки співвідношення еміграції та імміграції в Естонії вирівнялося, а у 2015 році імміграція вперше перевищила еміграцію: до Естонії прибули 15 413 осіб, а з країни виїхали 13 003 особи4, тобто імміграція компенсувала скорочення населення, спричинене негативним природним приростом. В Естонії як рідними розмовляють 157 мовами. За десять років Естонія стала ще більш багатомовною: за даними попереднього перепису населення, як рідними називали 109 мов. Найбільше людей називають рідними естонську (886 859 — 68,5%), російську (383 062 — 29,6%) та українську (8012 — 0,6%) мови5. Останніми роками знання естонської мови серед жителів Естонії, для яких вона не є рідною, невпинно поліпшуються. Результати проведених досі досліджень свідчать, що частка людей віком 15–74 роки, для яких естонська не є рідною і які стверджують, що активно або принаймні пасивно володіють нею, зросла з 34% (1997) і 40% (2007) до 85% (2016)6. Крім того, моніторинг Естонської програми інтеграції «Реалізація цілей візії Програми інтеграції Естонії на 2008–2013 роки у 2008–2009 роках», проведений у 2010 році дослідницькою групою під керівництвом професора Талліннського університету Райво Веттіка, показує, що за останні роки, за власною оцінкою, російськомовні люди значно краще опанували естонську мову (LK monitooring 2010). Однак аналіз статистичних даних свідчить, що в Естонії й досі багато людей, 1 Департамент статистики Естонії, доступно в інтернеті: http://www.stat.ee/72428. 2 Департамент статистики Естонії, доступно в інтернеті: http://www.stat.ee/64309?parent_id=32784. 3Департамент статистики Естонії, доступно в інтернеті: http://www.stat.ee/64628?parent_id=32784. 4 Департамент статистики Естонії, доступно в інтернеті: http://www.stat.ee/277525. 5 Департамент статистики Естонії, доступно в інтернеті: http://www.stat.ee/64309?parent_id=32784. 6 Міністерство культури Естонії, доступно в інтернеті: http://www.kul.ee/sites/kulminn/files/6_faktileht_a4_keelteoskus.pdf. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 3 які не володіють державною мовою на необхідному рівні у суспільному та трудовому житті. 2. КРИТЕРІЇ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ МОВИ ТА ЕСТОНСЬКА МОВА Естонська мова опинилася в цілком новому соціолінгвістичному середовищі, для якого характерні глобалізація та багатомовність у суспільстві, школі й родині, а також розвиток технологій. Отже, потрібно змиритися з тим, що поруч із кожним із нас чути дві, три або більше мов. Багатомовний естонець — це правило, а не виняток. Багатомовність особи й держави — це велике надбання, яке потрібно зберігати й підтримувати. Але як у такій новій ситуації забезпечити збереження та розвиток естонської мови? Розглядаючи поняття життєздатності мови та її критерії, науковці мали на увазі переважно малі мови, яким загрожує зникнення. Наприклад, у 2002–2003 роках ЮНЕСКО попросила міжнародну групу лінгвістів підготувати документ, на основі якого можна було б оцінювати життєздатність мови та який допоміг би формувати мовну політику, визначати мовні потреби й належні заходи захисту. З цією метою група експертів із мов, яким загрожує зникнення, розробила концептуальні настанови. У документі під назвою «Життєздатність мови та загроза зникнення» наведено дев’ять критеріїв (Brenzinger та ін. 2003): 1) передавання мови від покоління до покоління, 2) абсолютна кількість мовців, 3) співвідношення кількості мовців і загальної чисельності населення, 4) зміна сфер уживання мови, 5) реакція на нові сфери та засоби масової інформації, 6) доступність засобів вивчення мови та рівень грамотності, 7) ставлення й політика уряду та установ, 8) ставлення членів спільноти до своєї мови, 9) тип і якість документації. Згідно із соціолінгвістичними визначеннями, естонська мова, якою як рідною користується трохи більше ніж мільйон людей, не належить до групи мов, яким загрожує зникнення, оскільки має статус державної мови, уживається в усіх сферах суспільного життя — від повсякденного спілкування й бізнесу до наукової мови, є основною мовою викладання на всіх рівнях освіти — від початкової школи до докторантури, використовується і вдома, і в електронному просторі, а кількість її мовців зростає. Однак у сучасному глобальному світі необхідно особливо дбати про життєздатність мови навіть тоді, коли нею користується понад мільйон людей (пор. Crystal 2000). Останніми роками особливий інтерес викликають дослідження та прогнози щодо того, як глобалізація, відкритий і мобільний ринок праці, а також відкритий і динамічний освітній простір можуть вплинути на мови, які, згідно з наведеними вище критеріями, вважаються соціолінгвістично сталими. Статус державної мови BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 4 і мовна інфраструктура, що її підтримує, не обов’язково гарантують сталість мови, оскільки англійська мова дедалі частіше вживається в освіті, торгівлі та економіці, а міграційні потоки спричинили появу в суспільстві більшої різноманітності (англ. super-diversity) (Vertovec 2007, 2010). Широко визнається можливий вплив глобальної англійської мови на сталість мов меншин (Skutnabb-Kangas 2000; Phillipson 2003, 2009; Hagege 2006; Canagarajah 2007, Klaas-Lang, Metslang 2015, Klaas-Lang 2016); розпочато чимало державних програм, заснованих на наукових дослідженнях (наприклад, у Швеції, Естонії та Фінляндії), спрямованих на забезпечення функціонування державної мови в усіх сферах життя (Mäl i mun 2002; EKAS 2004; Hakulinen та ін. 2009; EKA 2011). Унаслідок цього сферу підтримки мов меншин довелося розширити, включивши підхід до сталості мови, який охоплює взаємодію глобальних, державних мов і мов меншин у сучасному інформаційному суспільстві (Ehala 2010, Soler-Carbonell 2012, Ehala та ін. 2014). 3. ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАКРІПЛЮЮТЬ СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ ЕСТОНСЬКОЇ МОВИ Для успішного функціонування мови потрібно забезпечити й регулювати її правовий простір. В Естонії естонська мова є державною відповідно до Закону про мову 1989 року та його подальших редакцій. Варто зазначити, що перший Закон про мову було ухвалено ще до відновлення незалежності Естонії, і тоді він мав назву Закон про мову Естонської Радянської Соціалістичної Республіки; у його статті 60 було встановлено: «Державною мовою Естонської Радянської Соціалістичної Республіки є естонська мова. В Естонії, на споконвічній землі естонців, держава приділяє естонській мові особливу увагу та забезпечує її захист. Надання естонській мові статусу державної є міцною основою збереження й розвитку естонського народу та його культури» (Keeleseadus 1989). 23 лютого 2011 року Парламент Естонії ухвалив уточнений Закон про мову, метою якого (як і попереднього Закону про мову та його поправок) є «розвивати, зберігати й захищати естонську мову, а також забезпечити, щоб естонська мова була основною мовою спілкування в усіх сферах суспільного життя» (EV Keeleseadus 2011: 1.pt, §1). У новому Законі про мову також встановлено, що «державною мовою Естонії є естонська мова» (EV Keeleseadus 2011: 2.pt, §3, lõige (1)). Правовий захист естонської мови закріплено також у Конституції Естонської Республіки (EV Põhiseadus 2011), де зазначено, що держава має забезпечити збереження естонського народу, мови й культури на віки: стаття 6 Конституції встановлює, що державною мовою є естонська. Обов’язок держави — забезпечити право кожної особи здобувати освіту естонською мовою (37 BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 5 ст.), право кожної особи вести справи й спілкуватися з державними установами естонською мовою (ст. 51), вести справи в державних установах і муніципалітетах естонською мовою (ст. 52). На жаль, поки що не можна стверджувати, що естонська мова як державна безперешкодно функціонує в усіх регіонах Естонії та в усіх сферах життя — ідеться як про ведення справ та інформування споживачів, так і про мову виборчих кампаній та навички естонської мови в обраних представників народу й найвищих посадовців муніципалітетів. Щоб забезпечити права, встановлені законодавством, держава насамперед дбає про захист мови через Мовну інспекцію7. 4. СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ЕСТОНСЬКОЇ МОВИ ТА НАГЛЯД ЗА ЙОГО ВИКОНАННЯМ Під час розроблення стратегічного плану розвитку мови основну увагу приділяють трьом найважливішим аспектам мови: її статусу, структурі (мовній системі та вживанню) і навчанню мови (Stewart 1968; Wiley 2003; Mansoor 2005; Ferguson 2006 тощо). Національне законодавство й цілеспрямоване формування іміджу допомагають забезпечити належний статус мови; свідомий і науковий розвиток її структури гарантує можливість використовувати мову як гнучкий і сучасний засіб у всіх можливих сферах життя, забезпечує єдину літературну мову й технічну підтримку мови в електронному середовищі. Дуже важливо дбати про мову і як про ресурс, адже впорядкована літературна мова лежить в основі адміністративної мови, мови навчання, науки та публічної інформації, а також інших різновидів уживання мови, необхідних для функціонування суспільства й держави. Третя сфера стратегічного мовного планування — навчання мови — забезпечує передавання мови (а саме літературної мови, тобто цілісного унормованого мовного варіанта) від покоління до покоління. Статус естонської як офіційної мови Європейського Союзу висуває значно вищі вимоги до розвитку та викладання естонської мови. Естонська держава вже 18 років займається стратегічним мовним плануванням. Постановою від 21 квітня 1998 року уряд доручив Міністерству освіти (нині Міністерство освіти і науки) підготувати стратегію розвитку естонської мови. У 2000 році наказом міністра освіти було створено комітет з організації Європейського року мов в Естонії (згодом він став Радою естонської мови8), одним із завдань якого 7 Eesti Keeleinspektsioon [Мовна інспекція Естонії], доступно в інтернеті: http://www.keeleinsp.ee/?lang=1. 8 Авторка статті — голова Ради естонської мови з 2005 року. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 6 було підготувати згадану стратегію. «Рада естонської мови консультує Уряд Естонської Республіки з питань розроблення та впровадження мовної політики» (EV Keelesedus 2011: 2.pt, § 7). 5 серпня 2004 року Уряд Естонської Республіки затвердив Стратегію розвитку естонської мови на 2004–2010 роки (ест. EKAS), а 11 листопада 2010 року — продовження попереднього стратегічного плану, Стратегічний план розвитку естонської мови на 2011–2017 роки (ест. EKA), та план його виконання, підготовлений Міністерством освіти і науки у співпраці з Радою естонської мови. Перший план розвитку мови було перекладено англійською, російською, фінською та угорською мовами. Друкована й електронна версії чинного плану розвитку доступні естонською та англійською мовами9. Перед ухваленням стратегічного документа було проведено дослідження структури й статусу мови, її правового становища, освіти, досліджень, регіональних мов і розвитку мовних технологій, а також вивчено функціонування багатомовного суспільства тощо. Безперечно, таке всебічне дослідження естонської мови було першим в історії нашої мови. Можна також стверджувати, що стратегічний план розвитку, підготовлений у 2004 році, попри його об’єктивні й суб’єктивні недоліки, став надзвичайно важливим дороговказом для розвитку естонської мови. У цій стратегії розвитку естонської мови Естонська держава чітко сформулювала свої цілі та план конкретних заходів з розвитку мови. У планах розвитку на 2004 і 2011 роки розглянуто всі найважливіші сфери естонської мови: унормування естонської мови, дослідження та ресурси естонської мови, технічна підтримка мови, загальна освіта естонською мовою, естонська мова в системі загальної освіти іншими мовами, навички естонської мови в учнів професійних навчальних закладів, мова науки й вищої освіти, регіональні різновиди естонської мови, естонська мова за кордоном, уживання мови людьми з особливими мовними потребами, естонська мова в контексті інших мов і представлення на міжнародному рівні, нагляд за дотриманням закону про мову та інформування з мовних питань. У 2011 році уряд затвердив склад Ради естонської мови. До Ради входять мовознавці, представники міністерств, департаментів і творчих спілок, політики тощо. Отже, це дуже широка група, для якої важливе належне становище естонської мови, а внесок кожного її члена полягає не лише у професійних (не обов’язково лінгвістичних) знаннях, а й у соціальній чутливості до мовних питань. На відміну від Державної комісії з литовської мови, Рада естонської мови не займається регулюванням мови. Мова 9 Eesti Haridus- ja Teadusministeerium [Міністерство освіти і науки Естонії], доступно в інтернеті: https://www.hm.ee/sites/default/files/eestikeelearengukavainglise.indd_.pdf. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 7 Нормуванням в Естонії опікується Товариство рідної мови10. Робота Ради естонської мови стосується лише мовної політики. У співпраці з Міністерством освіти і науки Рада з питань мови кожні два роки представляє урядові огляди стану естонської мови та виконання плану розвитку естонської мови й інших стратегічних мовних планів. Від сучасних стратегічних документів, насамперед від планів дій, що випливають із них, очікують результатів, яких можна досягти за порівняно короткий час, оцінити і які мають піднести певну сферу чи організацію на вищий рівень. Під час планування стратегії розвитку мови важко запропонувати такі показники, що дають змогу оцінити результати, а в глобальному масштабі кроком уперед для естонської мови можна вважати збереження її колишніх позицій (особливо з огляду на вплив англійської мови). Як у плані розвитку, так і в проміжних звітах для кожного заходу передбачено певний показник, який має свідчити про поступ у конкретній сфері вживання мови. Однак ці показники слід оцінювати критично. Не все важливе можна виміряти. А те, що можна виміряти, не обов’язково є важливим. Звичайно, для реалізації передбачених стратегічними планами розвитку та узгоджених заходів потрібні певні ресурси. Тому вкрай важливо узгодити плани розвитку з плануванням державного бюджету. Зв’язок між фінансуванням мовної сфери та планами розвитку досить очевидний: як попередній, так і чинний план розвитку є основою планування бюджету Міністерства освіти і науки, призначеного для мовної сфери. Заходи, передбачені для розвитку естонської мови, фінансуються з бюджетів держави й місцевих самоврядувань, університетів і наукових установ, державних програм, різноманітних фондів, субсидій, спеціальних асигнувань і різних агентств. Конкретний бюджет плану розвитку на 2011–2017 роки становить 61 мільйон євро; до нього також входять окремо фінансовані державні програми (див. вебсайт Міністерства освіти і науки11: підготовка й видання естонськомовних підручників для вищої освіти (2008–2012; чинна нині програма — 2013–2017); підготовлено або перекладено понад 50 підручників із різних галузей; підтримка естонської термінології (2008–2012, 2013–2017); мовні технології (2006–2010, 2011–2017); 10 Emakeele Selts [Товариство рідної мови], доступно в інтернеті: http://www.emakeeleselts.ee/yritused/ES_english.pdf. 11 Eesti Haridus- ja Teadusministeerium [Міністерство освіти і науки Естонії], доступно в інтернеті: https://htm.ee/et. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 8 estų kalbos ir kultūros atmintis (2009–2013, 2014–2018); remiami estų kalbos moksliniai tyrimai. Naujosios programos prioritetas – remti monografijų leidimą; Програма академічних студій естонської мови та культури за кордоном (2005–2010, 2011–2017). Реалізацію плану розвитку естонської мови на 2011–2017 роки буде підсумовано наприкінці 2017 року, однак проміжні звіти засвідчили, що загалом цілі у мовній сфері успішно втілюються. Передбачені завдання всіх заходів виконано, розв’язано кілька конкретних завдань: видано кілька важливих словників, почали використовувати прикладні програми мовних технологій, за останні два роки колектив науковців із загального мовознавства та споріднених мов в університетах Тарту й Таллінна поповнився 20 новими докторами, учнів активно залучають до масових заходів у мовній сфері; занурення в мову (англ. language immersion, ест. keelekümblus), інтегроване викладання предмета та мови стають дедалі популярнішими формами навчання в іншомовних школах Естонії, значно зросла кількість високорівневих наукових видань, що публікують статті естонською мовою, іспити з естонської мови різних рівнів почали проводити в інших країнах, найважливіші словники естонської мови доступні в інтернеті, укладено онлайн-словник естонської жестової мови та естонської мови, державний іспит з іноземної мови став обов’язковим для випускників шкіл тощо. Попри досягнуте, залишаються сфери та завдання, які за ці роки не вдалося реалізувати, а саме: професія вчителя естонської мови не приваблює достатньої уваги; у деяких, переважно російськомовних, регіонах, зокрема в повіті Східна Вірумаа, мотивація учнів вивчати естонську мову низька, можливості користуватися естонською в повсякденному житті обмежені, навички естонської мови в учнів, які навчаються професії російською мовою, досить слабкі, а молоді фахівці після здобуття спеціальності часто не можуть виконувати свої робочі завдання в естонськомовному робочому середовищі. У сфері вищої освіти побільшується навчальних програм англійською мовою, і через це естонська в деяких галузях втрачає роль мови викладання та науки. Попри зусилля на державному й місцевому рівнях, діалекти й далі зникають із повсякденного вжитку; бракує фахівців із жестової мови (зокрема перекладачів жестової мови), щоб започаткувати й реалізувати всі необхідні заходи; зменшилася кількість місць викладання естонської мови та культури в університетах за кордоном; через брак фінансування гальмує розроблення доступних прикладних програм мовних технологій; для розв’язання кількох мовних аспектів законодавства потрібна політична воля. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 9 5. ПІДСУМКИ Щоб зберегти мову, потрібне правове середовище, яке забезпечує її збереження та визначає, що ця маленька ділянка землі на краю Європи — справді єдине місце, де естонська мова має бути привілейованою. Щоб зберегти мову, потрібно передавати її з покоління в покоління вдома й у школі. Але найважливіше — прагнення та бажання мовців користуватися естонською мовою. Ставлення та мотивація є важливими чинниками успішного навчання іноземних мов. Ставлення та мотивація мовців, безперечно, мають велике значення для збереження рідної мови. Мова може розвиватися й повноцінно жити, якщо нею користуються в усіх можливих ситуаціях. Продовжуючи користуватися естонською, ми не можемо говорити про економічну ефективність. У вузькому економічному сенсі мова з такою нечисленною спільнотою мовців не може на рівних конкурувати зі «світовими мовами». Щоб естонською мовою користувалися, потрібно докладати зусиль. Спираючись на досвід стратегічного планування розвитку естонської мови, можна узагальнити поради для укладачів плану розвитку мови: 1. Щоб визначити цілі та спланувати заходи для їх досягнення, потрібно скласти точне уявлення про стан мови в усіх сферах її вживання. 2. Візія та цілі мають спиратися на конкретні плани дій, затверджені на державному рівні. Необхідно забезпечити фінансову підтримку держави для реалізації зазначених планів дій. 3. За весь план розвитку та кожен захід має відповідати конкретна особа. 4. Потрібен постійний нагляд: чи залишаються цілі актуальними з плином часу та зі змінами в суспільстві, чи заходи достатньою мірою забезпечують досягнення поставлених цілей тощо. 5. Потреба в інформуванні — підтримувати обговорення мовних питань, інформувати платників податків, забезпечуючи таким чином задоволеність суспільства й людей запланованими заходами. LITERATŪROS SĄRAŠAS Brenzinger ir kt. 2003: Brenzinger M., Yamamoto A., Aikawa N., Koundiouba D., Minasyan A., Dwyer A., Grinevald C., Krauss M., Miyaoka O., Sakiyama O., Smeets R., BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 10 Zepeda O. Language vitality and endangerment. Prieiga internete: http://www.unesco.org/culture/ich/doc/src/00120-EN.pdf. (žiūrėta 2016 09 01). Canagarajah S. 2007: Lingua Franca English, Multilingual Communities, and Language Acquisition. – The Modern Language Journal 91 (s1), 923–939. Crystal D. 2000: Language death, Cambridge: Cambridge University Press. Eesti inimarengu aruanne 2007: Eesti inimarengu aruanne, Tallinn, Eesti Koostöö Kogu, 2008. Prieiga internete: http://kogu.ee/public/trykised/EIA07_est.pdf (žiūrėta 2016 09 02). Ehala M. 2010: Refining the notion of ethnolinguistic vitality. – International Journal of Multilingualism 7 (4), 363–378. Ehala ir kt. 2014: Ehala M., Koreinik K., Praakli K., Siiner M. Kuidas uurida keele kestlikkust. – Keel ja Kirjandus 7, 489–507. EKA 2011: Eesti keele arengukava 2011–2017. Prieiga internete: http://www.hm.ee/index.php?03238 (žiūrėta 2016 09 02). EKAE 2013: Eesti keele arengukava 2011–2017 elluviimise vahearuanne (2011–2012). Prieiga internete: http://ekn.hm.ee/node/57 (žiūrėta 2016 09 02). EKAE 2015: Eesti keele arengukava 2011–2017" elluviimise vahearuanne (2013–2014). Prieiga internete: http://www.emakeeleselts.ee/vapidild/Eesti proc.20keele proc.20arengukava proc.202011-2017 proc.20elluviimise_vahearuanne_2013-2014.pdf (žiūrėta 2016 09 02). EKAS 2004: Eesti keele arendamise strateegia 2004–2010. Prieiga internete: http://www.eki.ee/keelenoukogu/strat_et.pdf (žiūrėta 2016 09 02). EV Keeleseadus 2011: Eesti Vabariigi keeleseadus, Riigi teataja I, 18.03.2011, 1. EV Põhiseadus 2011: Eesti Vabariigi Põhiseadus, Riigi teataja I, 27.04.2011, 2. Ferguson G.2006: Language Planning and Education, Edinburgh: Edinburgh University Press. Hagege C. 2006: Combat pour le Français: Au nom de la diversité des langues et des cultures, Paris: Odile Jacob. Hakulinen ir kt. 2009: Hakulinen A., Kalliokoski J., Kankaanpää S., Kanner A., Koskenniemi K., Laitinen L., Maamies S., Nuolijärvi P. Suomen kielen tulevaisuus. Kielipoliittinen toimintaohjelma. Kotimaisten kielten tutkimuskeskuksen verkkojulkaisuja 7. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 11 Keeleseadus 1989: Eesti NSV Keeleseadus. Prieiga internete: http://estlex.com/tasuta/index.php?id=8&aktid=364&asutus=23&fd=1&grupp=1&leht=17 (žiūrėta 2016 09 02). Klaas-Lang B. 2016: State policies and institutional language choice – the vitality of Estonian, Latvian and Lithuanian in higher education. – Sociolinguistic transition in former Soviet and Eastern Bloc countries: Recent developments two decades after the regime change 67. Prague: Peter Lang Verlag. (Peter Lang’s series Prague Papers on Language, Society and Interaction / Prager Arbeiten zur Sprache, Gesellschaft und Interaktion, edited by Jiří Nekvapil, Tamah Sherman and Petr Kaderka), 235–262. Klaas-Lang B., Metslang H. 2015: Language policy and sustainability of Estonian in higher education. – Duisburger Arbeiten zur Sprach- und Kulturwissenschaft Duisburg Papers on Research in Language and Culture. Peter Lang Verlag, 161–177. LK monitooring 2010: Uuringu „Eesti lõimumiskava eesmärkide saavutamise monitooring 2010“ kokkuvõte. Prieiga internete: http://www.kul.ee/sites/default/files/elk_monitooring_2010_kokkuv6te.pdf (žiūrėta 2016 09 02). Mål i mun 2002: Mål i mun – Förslag till handlingsprogram för svenska språket. Prieiga internete: http://www.regeringen.se/rattsdokument/statens-offentliga-utredningar/2002/04/sou-200227/ (žiūrėta 2016 09 02). Mansoor S. 2005: Language Planning in Higher Education, New York: Oxford University Press. Phillipson R. 2003: English Only Europe? Challenging Language Policy, London: Routledge. Phillipson R. 2009: Linguistic imperialism continued, London: Routledge. Skutnabb-Kangas T. 2000: Linguistic Genocide in Education – Or Worldwide Diversity and Human Rights? Mahwah, New Jersey and London: Lawrence Erlbaum Associates. Soler-Carbonell, J. 2012: Els reptes de les llengües mitjanes a Catalunya i Estònia en l’era ‘glocal’. Una perspectiva comparada de les ideologies lingüístiques dels seus parlants. [The challenges of medium-sized languages in Catalonia and Estonia in the ‘glocal’ era; A comparative perspective of their speakers language ideologies]. – Revista de Llengua i Dret 57. Stewart W. A. 1968: Sociolinguistic Typology of Multilingualism. – Readings in the Sociology of Language. Ed. Joshua Fishman. The Hague: Mouton Publishers. BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 BIRUTĖ KLAAS-LANG. Estų kalbos politikos gairės: strateginis planas ir jo įgyvendinimas | 12 Vertovec S. 2007: Super-diversity and its implications. – Ethnic and Racial Studies 30 (6), 1024–1054. Wiley T. G. 2003: Frameworks and Models in Language Policy and Planning. – An Introduction to Language Policy, Wiley-Blackwell, 24–41. Įteikta 2016 09 09 Priimta 2017 01 19 BIRUTĖ KLAAS-LANG Tartu universitetas, Estų kalbos taryba Ülikooli 18, 50090 TARTU, Estija [email protected] BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204