Žodyno vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“

AURELIJA GRITĖNIENĖ Інститут литовської мови ОБРАЗ СЛОВНИКА У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» КЛЮЧОВІ СЛОВА: словник, образ, ілюстративне речення, семантика, «Словник литовської мови». ВСТУПНІ ЗАУВАГИ Про значення академічного «Словника литовської мови» (далі — LKŽe) для різноманітних міждисциплінарних досліджень писали багато разів. Цінність різних словників (особливо LKŽe) відзначають не лише мовознавці (див. Dini 2002; Kažukauskaitė 2002; Nepokupnas 2002, Paulauskienė 2002; Toporovas 2008 та ін.). Цей мотив постійно з’являється також у ненаукових текстах. Поети (Вітаутас Мачерніс, Бернард Бразджоніс, Чеслав Мілош, Юстінас Марцінкявічюс та ін.) у своїх віршах згадують автора першого словника литовської мови — Константінаса Ширвідаса. Із виходом томів LKŽe один за одним з’являється не один вірш (Юстінаса Марцінкявічюса, Марцеліюса Мартінайтіса та ін.), у яких постає і мотив академічного словника. У прозових текстах (романах, есе та інших текстах різних жанрів, наприклад, Костаса Остраускаса, Ромуальдаса Граанаускаса, Агне Жагракаліте та інших) підкреслюється значення академічного словника для нашої культури, йдеться про збирачів слів, редакторів тощо.1 Отже, поняття словника свідомо обрано для семантичного дослідження образу. Про інший «Словник литовської мови» — за словами Вікторії Дауйотіте, фундаментальний текст культури 1Ось як про словник в одному з інтерв’ю говорив Ромуальдас Граанаускас: «Людино, чому ти не припадаєш грудьми до Великого словника литовської мови? Чому не зазираєш туди, чому не прочитав його бодай тричі, а збираєшся писати? Якою мовою, якою своєю напівмовою? Може, хоч тоді зрозумів би, що литовський народ не створив нічого ціннішого й благороднішого? Сам він зникне, а ВІН залишиться гриміти» (Granauskas 2015: 317). Коротко про свій внесок у збирання слів для академічного словника згадує і персонаж роману Агне Жагракаліте — реальна особа Юозас Жагракаліс: «Я написав шістнадцять оповідань діалектною говіркою. Пізніше, за пропозицією Відугіріса, охоче взявся збирати слова для словника — хто ж не захоче долучитися до такої доброї справи <...>» (Žagrakalytė 2013: 561). Тут лише нагадаємо, що юрист, літератор і краєзнавець Й. Жагракаліс зазначений як збирач слів в останньому томі академічного словника. У монографії Алдонаса Пупкіса зазначено, що він почав збирати слова для словника ще 1933 року, а найбільше зібрав після війни (у 1972–1977 роках записав із живої мови близько 4000 слів, із писемних джерел — близько 5000) (Pupkis 2013: 424). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 2 (Daujotytė-Pakerienė 2002: 34) — про читання, мабуть, першою заговорила Jolanta Zabarskaitė. Розглядаючи словникові статті як специфічний дискурс, створений певним способом, і читаючи їх під різними кутами зору, можна знайти різноманітні дані про особливості литовського світогляду та світовідчуття. Про джерела LKŽe як відображення історії культури писала Zita Šimėnaitė (2010: 158–166). На матеріалі словника вже досліджено наш політичний образ світу (держава, закон, влада), розглянуто образ горобини; залучивши матеріал Adalberto Bezzenbergerio, зафіксований у словнику, описано море, приморський край і його мешканця (Zabarskaitė 2010: 126–143; 2012: 239–253; Gritėnienė 2016: 85–104). Мета цієї статті з лінгвістичної культурології — на матеріалі широкого й різноманітного дискурсу 20 томів словника дослідити, який семантичний образ словника сформувався в гіпертексті LKŽe, і визначити, які його ознаки вважаються найважливішими й найактуальнішими. Для досягнення цієї мети поставлено кілька конкретних завдань: досліджуючи зібраний матеріал методами інтерпретації, аналітичного опису й семантичного аналізу, охарактеризувати структуру, типи, обсяг, авторів і матеріал словників; описати перебіг лексикографічних робіт і труднощі, з якими стикаються лексикографи під час укладання словників; виявити недоліки, що трапляються у словниках, і показати їхню цінність. Образ тут розуміється як певне узагальнене ментальне уявлення, сформоване у свідомості людини, відтворення попереднього сприйняття чи досвіду2. Образ відрізняється від зображення тим, що він більш схематичний і узагальнений. Образи — проміжна ланка між сприйняттям і абстрактним мисленням; їхнє виникнення в пам’яті, уяві та мисленні регулюється мовою (VLE 548). Про те, як образ розуміють семіотики та філософи Нового часу, докладніше див. Sverdiolas 2006: 174; Balodis 2009; Nastopka 2010: 26 та ін. Коротко підсумовуючи дослідження філософів, можна сказати, що у філософії Нового часу образ розуміється як ментальний феномен, певна репрезентація, своєрідний субстрат сприйняття й досвіду. 2 Поняття архетипу також досить близьке до поняття образу; його ширше вживають літературознавці та культурологи. Пор. визначення архетипу: архетип — первісна модель, ідеальний взірець, прототип, передавання з покоління в покоління образу колективного несвідомого, що має універсальне значення та не залежить від індивідуального пізнання (LLE 2001: 28). У когнітивній лінгвістиці звичніше вживати поняття концепту. Нагадаємо, що концептом зазвичай називають одиницю мислення, усю інформацію про щось, наявну у свідомості людей, які розмовляють певною мовою (докладніше про термін концепт див. Černeiko, Cho Son Te 2001: 51; Papaurėlytė 2003: 25; 2007: 15–17; Gudavičius 2011: 109–117). Термін концепт найчастіше вживають стосовно абстрактних понять, тоді як словник є конкретною реалією. Крім того, у цій статті зібраний матеріал не аналізується методом когнітивного аналізу, тут не вживаються й інші основні терміни когнітивістики (атрибут, фігура, колокація тощо), тому в цьому семантичному дослідженні обрано термін образ. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 3 Матеріал для дослідження збирали, вертикально розглядаючи всі 20 томів LKŽe і горизонтально читаючи гіпертекст словника. У такий спосіб під час читання словникових статей було знайдено 211 заголовних слів, в ілюстраціях до яких згадується лексема žodynas. Цікаво, що лексеми leksikografas, -ė («фахівець із лексикографії») і žodynininkas, -ė («укладач словників, лексикограф») зафіксовані лише у власних словникових статтях. Вони більше не вживаються в жодному з 20 томів словника для визначення чи ілюстрування інших слів. Переважну більшість (аж 98%) ілюстрацій, що містять лексему žodynas, виписано з творів різних авторів (переважно мовознавців, діячів культури та громадського життя): 64 речення з творів Kazimiero Būgos, 19 — Jono Jablonskio, 9 — Juozo Balčikonio, 7 — Antano Baranausko, по 3 — Kazimiero Jauniaus і Vinco Kudirkos, 2 — Juozo Tumo-Vaižganto, по 1 — з праць Antano ir Jono Juškų, Jono Šliūpo, Mykolo Biržiškos, Antano Salio, Jurgio Šlapelio, Vydūno та ін. Також žodynas згадується в різних наукових виданнях (журналах, Lietuvių kalbos gramatikoje, інших словниках тощо). З живого мовлення записано лише 2 ілюстрації з лексемою žodynas (по одній із Liškiavos і Kretingos)3. Слід згадати, що в LKŽe знайдено й синоніми до žodynas (вони також є об’єктом дослідження цієї статті): новотвори Kiprijono Juozapo Nezabitauskio surinktžodis і žodinykas, уживане Simono Daukanto žodrodys, у A. Juškos — vardinyčia, уперше зафіксовані у словнику Fridricho Kuršaičio (KII362) žodinės knygos, žodknygės, уживане у словнику Makso Niedermanno, Alfredo Senno, Franco Brenderio та A. Salio žõdinis; Antanas Vireliūnas називав термінологічні словники įvardynais; словники називають і міжнародним словом leksikonas. Усі ці синоніми в LKŽe згадуються лише у власних словникових статтях. Сьогодні звичний для всіх термін žodynas створив і вперше вжив Jurgis Ambraziejaus Pabrėža, а поширила й утвердила газета Aušros (Balašaitis 1984: 95). Матеріал для дослідження зібрано з усіх 20 томів LKŽe, без залучення даних картотеки доповнень, тому слід наголосити, що отримані результати відображають образ словника, сформований у литовському світовідчутті до XXI ст. 3 Очевидно, що ці речення записано зі слів інформантів, які безперечно мають справу з лексикографами: Kiek sukruš piningo į tą žodyną! Krtn (ž. sukrušti). Visan sodžių užsijaudė visi žodžius žodynui rinkt Lš (ž. užjaudyti). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 4 1. СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ LKŽe Автором окремих ілюстрацій LKŽe є або конкретно визначена особа (наприкінці ілюстративного речення вказано прізвище людини, з чиїх творів його взято), або анонім (автора приховує загальне скорочення rš, sp, Klb, LKK, LK, B тощо); однак у загальному сенсі можна стверджувати, що весь гіпертекст словника створив один колективний автор — увесь литовський народ. Говорячи про конкретний образ словника, слід уточнити, що досліджені в цій роботі дані гіпертексту LKŽe відображають образ словника, сформований фахівцями з мовознавства — дослідниками лексикографії, граматики, діалектології та інших галузей мовознавства, а також близькими до них діячами культури й авторами художньої літератури. Зазвичай усі семантичні аналізи спираються на значення слів, наведені в тлумачних словниках, або на їхній ілюстративний матеріал. Словник у тлумачних словниках литовської мови зазвичай визначають так: словник — це паперова чи електронна книга, призначена для вибіркового читання, у якій у певному порядку (зазвичай за абеткою) подано слова й словосполучення з поясненнями, ілюстраціями чи перекладом іншою мовою або без них4. У цьому дослідженні на основі ілюстративних речень LKŽe (точніше — тверджень, висловлених у цих реченнях) виокремлено такі найважливіші ознаки образу словника: структура словника, тип, автор, обсяг, лексикографічний матеріал, перебіг роботи, труднощі укладання словників, їхні недоліки та цінність. Далі кожну з цих ознак буде розглянуто докладніше. 2. СТРУКТУРА СЛОВНИКА Структура словника охоплює два типи побудови: макроструктуру (загальну структуру словника, порядок розташування його великих частин і словникових статей) і мікроструктуру (структуру окремої словникової статті) (Jakaitienė 2005: 33). У кількох ілюстраціях LKŽe згадується макроструктура словника (вступ, порядок подання слів, скорочення, ілюстрації тощо): «Вступ» до словника — це перелік певних проблемних питань вимови й наголошування K1K53,47 (див. перелік)5. Слова 4 Пор. визначення словника LKŽe, а також «Словнику сучасної литовської мови» (http://lkiis.lki.lt/dabartinis) і «Словнику літературної литовської мови» (http://bkz.lki.lt/). 5 У статті приклади цитуються з електронної версії LKŽe (див. www.lkz.lt). Скорочення такі самі, як у словнику. У дужках зазначено слово, зі статті якого взято приклад. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdyns Lietuvių kalbos žodyne | 5 Būgos žodyne rikiuojami alfabeto tvarka LKI103 (ž. rikiuoti). Mažybiniai daiktavardžiai Būgos žodyne nešliejami prie pagrindinio, bet redaguojami atskirais straipsniais LKI104 (ž. šlieti). Žodynuose tilde žymimi pasikartojantys žodžiai arba jų dalys TŽŽ (ž. tildė). Kirčiams žymėti žodynuose ir gramatikose vartojame kelis ženklus J.Jabl (ž. žodynas). Antras didelis pakeitimas, kurį J. Jablonskis atliko [Įskos] žodyne, yra visų žodžių priegaidžių sužymėjimas LKV244 (ž. sužymėjimas). Mano žodyne prie kiekvieno žodžio bus įdėtų sakinių, iš kurių lengviau bus suvaikyti žodžio reikšmė K.Būg (ž. suvaikyti). В ілюстраціях, присвячених мікроструктурі словника, йдеться про заголовні слова, порядок їх подання тощо: Заголовне слово словникової статті rš (див. заголовний). Називний відмінок — це основна форма відмінюваного слова, у якій це слово записують у словниках, списках, заголовках MLTEII443 (див. називний відмінок). 3. ТИП СЛОВНИКА Словники поділяють на типи за різними критеріями. За джерелом інформації зазвичай розрізняють лінгвістичні та енциклопедичні словники. У LKŽe знайдено лише одну ілюстрацію, у якій згадується енциклопедичний словник: Енциклопедичний словник DŽ (див. енциклопедичний). Найбільше в дискурсі LKŽe йдеться про лінгвістичні словники. Вони бувають різних типів. За кількістю мов згадуються такі словники: Одномовні тлумачні словники зазвичай є нормативними A.Sal (див. одномовний). Двомовний словник DŽ (див. двомовний). Ширвідас оголосив тримовний словник prš (див. оголосити). Виявляється, Шлапеліс видав аж два словники — тримовний і одномовний K.Būg (див. одномовний). Багатомовний словник NdŽ (див. багатомовний). Словники поділяють також за обсягом, формою та призначенням: Кишеньковий словник DŽ (див. кишеньковий). Словник-ліліпут DŽ (див. ліліпут). Словник практичного призначення K.Būg (див. призначення). LKŽe iliustracijose minimi įvairūs vienakalbių žodynų tipai. Pagal žodžių pateikimo tvarką randame šį žodyno tipą: Būgos žodynas alfabetinis, ne lizdinis rš (ž. lizdinis). Daugiausia žodynų tipų randame pagal aprašomus vienetus ir informacijos pateikimo būdą: Būgos žodynas yra iš dalies verstinis, iš dalies aiškinamasis LKI113 (ž. verstinis). Aiškinamasis specialių terminų žodynas SkŽ279 (ž. žodynas). Žodynas savo pobūdžiu yra tarpinis tarp išsamaus ir atrankinio BVIII204 (ž. tarpinis). LKŽe hipertekste minimi ir aspektiniai žodynai: Aš turiu nemažą medžiagos surinkęs etimologijos žodynui K.Būg (ž. medžiaga). Atvirkštinis BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdyns Lietuvių kalbos žodyne | 6 словник рш (див. словник). Для словника літературної мови діалектні словоформи не мають жодного значення K.Būg (див. словоформа). У литовській лексикографії довго зяяла помітна прогалина — ми не мали спеціального словника нормативної вимови K1K53,44 (див. зяяти). Чимало ілюстрацій, у яких ідеться про різні спеціальні словники: Окрім словника назв рослин, Й. Пабрежа написав словник морфологічних ботанічних термінів KlbXVIII11 (див. словник назв). Найчастіше кальки спершу з’являються в перекладній науковій літературі, перекладних термінологічних словниках і є здобутком перекладача KlK27,32 (див. перекладний). Діалектний словник рш (див. діалект). Тематичний словник був би справжнім помічником для тих, хто пише: допомагав би їм знаходити потрібні за значенням слова, популяризував би рідше вживані або менш відомі слова та їхні значення KlK27,48 (див. тематичний). Словник рослин P (див. словник). Збирав матеріали для словника визначних місць Литви рш (див. визначне місце). Іноді в ілюстрації зазначається назва конкретного словника: За обсягом «Словник литовської мови» Буґи є словником тезаурусного типу LKI113 (див. тезаурус). Увесь час у мене забирає «Словник правопису й порад», який хотів би закінчити до Нового року K.Būg (див. порада). [«Литовсько-російського словника» Шлапеліса]6 доведено до літери K J.Balč (див. довести). 4. АВТОРИ СЛОВНИКІВ У кількох ілюстраціях LKŽe укладачі словника названі дуже узагальнено, без індивідуалізації. Лексикографів називають укладачами, редакторами, авторами словника тощо: Я став редактором словника K.Būg (див. редактор). Укладач словника J.Jabl (див. укладач). Якого тут порядку дотримуються автори словника у своєму розподілі слів для читачів? J.Jabl (див. читач). Автор словесних книг (словників) KII26 (див. словесний). Перший укладач великого енциклопедичного арабського словника EncIV1187 (див. укладач). Увесь колектив редакторів — це редакція словника: Редакції словника терміново потрібно отримати три примірники словника Лала KlbXIV64(K.Būg) (див. редакція). [«Словника литовської мови»] редакційний колектив формували з представників найважливіших діалектів литовської мови KlbXVI10 (див. формувати). 6 У статті слово LKŽe у квадратних дужках, яке виводиться з письмового контексту, вважається рівноправним з іншими словами речення. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdyns Lietuvių kalbos žodyne | 7 У дискурсі LKŽe набагато частіше називають конкретні прізвища авторів словників: Костянтина Сирвідаса, Казимира Даукши, Крістійонаса Готліба Мількуса, Симонаса Даукантаса, Діонізаса Пошки, Фрідріха Куршайтіса, Мікалояса Мєжініса, Антанаса Юшки, Казимира Буґи, Юргіса Шлапеліса, Йонаса Яблонскіса та інших. Лише зрідка автор словника і сам твір згадуються без жодного ширшого контексту: Словник Даукантаса K.Būg (див. словник). Виявивши словника Несельманна JJ (див. лексикограф). У докладніших ілюстраціях із ширшим контекстом ідеться про конкретні слова, наведені авторами словників: Ширвідас (= Сирвідас) у п’ятому виданні свого словника має слово prekie K.Būg (див. п’ятий). Слово miresiuoti у словничку К. Даукши вказує, що треба писати miresiuoti «гаімуроті» K.Būg (див. miresiuoti). Порівнюються словники кількох авторів, ідеться про вплив одного словника на інший, зміну редакторів словника тощо: Словник Шлапеліса обіцяє бути багатшим на слова, ніж словник Куршайтіса K.Būg (див. багатий на слова). Куршат... переглянув увесь словник Мількуса LTI417(A.Baran). Тут дещо взято і зі словника Куршайтіса J.Jabl (див. взяти). Словник Юшкевича від літери m веде Шлапеліс LKKXX56(K.Būg) (див. вести). Для словника Юшкевича слід використати також придатні матеріали Яунюса K.Būg (див. матеріали). Чимало написано про відданість лексикографів своїй праці: [Д. Пошка] усе життя трудився, укладаючи литовський словник A1884,16 (див. словник). Помер панотець Мєжініс, помер і його словник V.Kudir (див. померти). Згадується про конкретну роботу лексикографів: А. Юшка коротко й лаконічно переклав у словнику литовські слова польською мовою LKV170 (див. перекласти). Шлапеліс узгоджував текст словника з писемною мовою, але нічого не доповнював; далеко від оригіналу не відходив J.Balč (див. відходити). Усі отримані від них матеріали... Й. Яблонскіс планував використати у своїх статтях або словнику KlbV54 (див. використати). 5. ОБСЯГ СЛОВНИКІВ Обсяг словника зазвичай визначають за кількістю: а) томів, б) друкованих аркушів, в) сторінок або заголовних слів: a) Однотомний словник DŽ1 (див. «однотомний»). Двотомний словник DŽ (див. «двотомний»). Шеститомний словник rš (див. «шеститомний»). Багатотомний словник rš (див. «багатотомний»); BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 8 b) Словничок може мати від п’яти до десяти друкованих аркушів LKGII607 (див. «між»); c) Сьогодні я ще не можу уявити обсяг словника. Та мені здається, що він матиме приблизно 4000–6000 сторінок (великого формату) KlbXIV164(K.Būg). Словник буде великий — матиме приблизно 8 чи 10 тисяч сторінок K.Būg (див. «тисяча»). Однак, на мою думку, у словнику А. [Юшки] буде не більше ніж 35000 слів Vaižg (див. «здогад»). Іноді обсяг словника описують прикметниками величезний, чималий7 тощо: Старанно пишете ви, добродію, величезний словник нашої мови Jn (див. «праця»). З цього вже постав чималий словник prieš (див. «чималий»). Буга мав намір включити до словника всі слова, які вживаються й уживалися в литовській мові sp (див. «намір»). 6. МАТЕРІАЛИ СЛОВНИКА Щоб укласти словник, насамперед треба зібрати різноманітний матеріал. Для академічного словника слова збирали з живої мови та найрізноманітніших писемних джерел. У відібраних для дослідження образу словника ілюстраціях переважно йдеться саме про цю роботу: Багато матеріалу для словника я назбирав у 1916–1919 роках K.Būg (див. «назбирати»). Мов мураха, він (M. Untulis) збирав і тягнув литовські слова до картотеки словника литовської мови rš (див. «тягнути»). Слова, відібрані з різних джерел, і приклади їх уживання записують на окремі картки — так утворюють картотеку словника: Картотека словника DŽ (див. «картотека»). Картотека визначала обсяг і навіть структуру словника rš (див. «визначати»). У мене матеріалів (картковий словник!) більше, ніж у Юшкявічюса словників K.Būg (див. «картковий»). Одні автори включають до словників усі слова, наявні в мові: До словника входять усі слова литовської мови, без жодного винятку K.Būg (див. «виняток»). Деяким нашим землякам (патріотам) мій словник дуже не до вподоби через запозичення TŽII464(K.Būg) (див. «земляк»). А. Юшка також не уникав грубих і вульгарних слів та висловів, не вважаючи їх неприйнятними для словника й читацької публіки загалом LKV151 (див. «вульгарний»). Іноді в ілюстраціях виокремлюють або наголошують на якомусь особливому пласті словникової лексики: Ці слова не засмічують для них мову й нібито мають бути внесені до словника K.Būg (див. «засмічувати»). Можливо, більшість наведених у словнику мовних прикладів — це переклади M.Birž (див. «навести»). Попри редакторські правки Й. Юшки, у друкованій частині словника є слова, яких зазвичай уникають у писемному мовленні 7 Чималий — «немалий, досить великий». BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdys Lietuvių kalbos žodyne | 9 лексики LKV152 (див. уникати). Залучення таких діалектизмів до діалектних словників є цілком новим явищем у діалектологічній лексикографії BXIII308 (див. залучення). 7. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ СЛОВНИКА За ілюстраціями з LKŽₑ можна порівняно легко простежити перебіг роботи над підготовкою словника. Насамперед слід зібрати лексикографічний матеріал: Збирання матеріалу для словника було пов’язане з іншою величезною працею — збиранням фольклору rš (див. збирання). Слова було б доцільно зібрати до одного словника з описами їхніх значень і смислів rš (див. опис). Потім слова розташовують за абеткою: Абеткове розташування словникових карток K.Būg (див. абетковий). Після впорядкування картотеки починають створювати текст словника: Я почав переписувати картки до зошитів, готуючи словник до друку KlbXIV165(K.Būg) (див. переписувати). Став слово біля слова — матимеш словник J.Balč (див. словник). Згодом до роботи над укладанням словника долучається редактор. Найбільше ілюстрацій стосується редагування словника А. Юшки: Яблонскіс відредагував частину словника А. Юшки (ejūra), який збагатив літературну мову значною кількістю нових слів LKI47 (див. suredaguoti). Й. Яблонскіс був єдиним [словника А. Юшки] редактором, який докорінно впорядкував польський переклад LKV243 (див. vienintelis). Редагуючи [А. Юшки] мову словника, записану в багатьох місцях діалектом тієї місцевості, де збирали матеріал, Яблонскіс уніфікував її та наближав до діалекту західних аукштайтів J.Balč (див. vienodinti). Інших грошей за редагування Словника Ю[шки] я не отримував KlbV106(J.Jabl) (див. redakcija). Й. Яблонскіс, погодившись бути редактором, мріяв упорядкувати й видати весь словник А. Юшки LKV237 (див. sutvarkyti). Перед виданням читають коректуру словника: Мені довелося підготувати до друку III зошит словника Юшкевича й вичитати коректуру до сторінки 232 (до kretalui) K.Būg (див. вичитати). Щодо словника, гадаю, пане, ви вже ознайомилися з ним за коректурними аркушами K.Būg (див. гадаю). Відредагований словник передають до друку: Гадаю, друкування словника можна буде розпочати восени 1923 року K.Būg (див. друкування). Восени зможе вийти перший зошит словника K.Būg (див. зошит). Уже три роки, як він передав рукопис цього словника одному друкареві V. Kudir (див. друкар). Нагальна потреба змушує автора й далі просувати роботу з друкування словника, яка зупинилася K.Būg (див. друкування). Сьогодні для словника вже набрано два аркуші (32 сторінки) — до слова akis KlbXIV166(K.Bug) (див. набрати). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 10 8. ТРУДНОЩІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СЛОВНИКІВ Найчастіше в ілюстраціях ідеться про те, що укладачам словників бракує матеріалу, збирачів і авторів словників: Для однієї людини зібрати такий словник — просто непосильна праця rš (див. підняти). Зібрати до словника всі слова мови важко J.Jabl (див. важкий). Внесок був би значно кращим, якби він виправив і доповнив свої праці, скориставшись допомогою інших збирачів слів для литовського словника A.Baran (див. допомогти). Важко знайти працівників для словника K.Būg (див. працівник). Було б добре, якби хтось міг залучити молодь до словникової роботи K.Būg (див. залучити). З ілюстрацій видно, що підготовка словника забирає чимало часу й потребує багато сил і самовідданості: За багато років йому вдалося зібрати чимало матеріалу для словника литовської мови KlbXIV19 (див. низка). Написання одного [словника] може тривати щонайменше 2–3 роки K.Būg (див. тривати). Буга вирішив цілковито присвятити себе цьому словникові й навіть жити по-монашому rš (див. монаший). Цікаво, чи я колись доведу до кінця цей свій словник Š (див. зморитися). Я описав і потребу в литовському словнику, і тяжкість праці, і те, яким має бути словник A.Baran (див. тяжкість). У першій частині я показав, наскільки потрібен литовський словник, наскільки важкою є праця і яким він має бути A.Baran (див. важкий). Багато сил потрібно для владнання фінансових питань (турботи про видання й розповсюдження): Рукописи словників лежать на горищах V.Kudir (див. рукопис). Якби редакція словника мала достатньо коштів, то й робота над словником просувалася б швидше K.Būg (див. швидкий). Якби наклад цього словника випускали невеликими партіями (а не привозили весь одразу зі складів), люди купували б його охочіше rš (див. випускати). Якби книжкову торгівлю було налагоджено, у Америці розкупили б більше примірників словника литовської мови KlbXIV169(K.Būg) (див. упорядкувати). Потрібен був би також кошторис словника J.Jabl (див. кошторис). Згадуються також різні непередбачені перешкоди: війна, безлад, переслідування, депортації тощо: Другий том [словника А. Юшки] мав вийти з-під моїх рук, але війна зупинила роботу K.Būg (див. том). Шкода, що II том словника Юшкевича залишився незавершеним через війну й безлад TŽII466(K.Būg) (див. безлад). Й. Яблонскіс не хотів кидати редагування [словника А. Юшки], але переслідування й депортації заважали йому працювати LKV252 (див. депортація). Перший том словника затримала радянська цензура rš (див. затримати). У майбутньому слід уникнути затримок, які виникли під час друку X тому Словника K.Kors (див. затримка). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 11 9. НЕДОЛІКИ СЛОВНИКІВ В ілюстраціях зазначаються й найчастіше трапляються недоліки словників — брак матеріалу: Є чимало й таких слів, що не потрапили до словника лише через неуважність J.]abl (ž. neapžvalgumas). Усі-усі [слова] ніколи ніхто не зможе зареєструвати у словниках K1K41,65 (ž. visut). Звичайно, не варто сподіватися, що тут (у словнику) вже зібрано назви абсолютно всіх видів риб BXI216 (ž. visum). В ілюстраціях також ідеться про інші помилки, неясну структуру словників: У його словнику безліч помилок K.Būg (ž. galybė). Словник повний помилок, неточностей J.]abl (ž. pilnas). У своєму словничку він мав би бути значно зрозумілішим для читачів — бути для них зрозумілим учителем J.]abl (ž. pamokytojas). Бракує ілюстрацій до заголовних слів: Рідке слово у словнику має у своєму гнізді (осередку) приклад із мовлення J.]abl (ž. gardas). Словники з самими лише словами (без ілюстративних прикладів) нічого не варті A.Vencl (ž. plikas). Іноді дорікають за слова, без потреби внесені до словника: Навіщо було втискати до словника нашої писемної мови цей вислів, якого наші люди не вживають? J.]abl (ž. sakyti). Отже, зрозуміло, що редактори й укладачі словників просять читачів повідомляти про знайдені помилки: Коли друкував друге видання словника, я просив литовців повідомляти редакцію словника або деінде про всі його вади J.]abl (ž. jeibė). Було б дуже корисно для мене й словника, який я укладаю, якби й інші, помітивши якусь мою помилку, не полінувалися повідомити мені про неї K.Būg (ž. rengti). Про прагнення до ідеального, досконалого словника найбільше говорить К. Буга8: Наші словники не можуть похвалитися досконалістю K.Būg (ž. tobulumas). Сьогодні видати досконалий словник ще неможливо, бо ми зібрали для цього надто мало матеріалу K.Būg (ž. išleisti). Можливо, інші 8 Насамперед К. Буга прагнув укласти досконалий словник литовської мови на основі матеріалів словника А. Юшки, проте невдовзі переконався, що це неможливо, адже бракувало матеріалу, а зібраний матеріал був не весь надійним. Він також дуже критично відгукувався і про власний, укладений поспіхом словник литовської мови (Sabaliauskas 1997: 2–3). В авторській рецензії К. Буга писав: «Через поспіх рукопис словника навіть не встигає полежати в зошитах, бо, щойно написавши, я мушу нести його до друкарні. „Словник литовської мови“ слід вважати чернеткою, яку за кращих умов життя в Литві я не наважився б опублікувати, попередньо добре не переробивши й не вирівнявши. Сподіваюся, що наші нащадки не засудять мене за цю чернетку, адже й вона дасть чимало матеріалу» (цит. за Zinkevičius 1981: 111). BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 12 можна було б хоч трохи? можна було б хоч трохи AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 13 справа К. Буг (див. багатомовність). Німецькою я знаю стільки, що, скориставшись словником, можу перекладати литовською Блв (див. скористатися). Спеціальні словники цінують за специфічність матеріалу, який у них подано: Розмаїття спеціальних словників є показником культурного рівня народу К. Даукш (див. словник). За словником назв місцевостей Литви мовознавець-історик зможе розповісти нам, який народ чи які народи жили в Литві до того, як литовці були залучені до цієї країни К. Буг (див. залучення). Тематичний словник був би справжнім помічником для тих, хто пише: допоміг би їм знайти слово з потрібним значенням, популяризував би рідше вживані чи менш відомі слова та їхні значення KlK27,48 (див. тематичний). Словник діалектів пожвавлює й увиразнює всю нашу літературну писемну мову rš (див. пожвавлювати). Хто не вміє мислити мовно, тому навіть найповніший словник — невиправдана розкіш rš (див. мовно). Особливо цінують наведені у словниках факти живої мови: Юшка ним (словником) наочно показав, що прагнення діячів литовської культури досліджувати народну розмовну мову й черпати з неї матеріал для мовної праці є правильним LKV157 (див. прагнення). Словник А. Юшки довгий час був вагомим джерелом для досліджень литовської мови LKV200 (див. дослідження). В ілюстраціях розкривається практична цінність словників (вони потрібні і школам, і академічній спільноті): Заради вас, браття, пишу словник: і для жмудина, і для литовця Д. Пошка (див. словник). Той словничок принесе найбільшу користь юнакам, передусім жмудським, які починають навчатися в школах Sut (див. словник). Єдиним учителем наголосу для мене був словник Куршайтіса К. Буг (див. єдиний). Словник нам конче потрібен rš (див. конче). Такий словник корисно мати кожному Й. Яблонскіс (див. корисний). Цей словник... ще довго буде найпотрібнішою настільною книгою для кращого пізнання нашої сучасної мови APhIV164 (див. настільний). Для своїх творів вони добувають фактичний матеріал із різних словників rš (див. добувати). Також в ілюстраціях підкреслюється наукова цінність словників: Науковому9 словнику мають бути записані всі форми кожного литовського слова К. Буг (див. науковий). К. Буга хотів на основі записів народної мови А. Юшки створити повніший (= докладніший) словник литовської мови й основну лексикографічну працю, яка відповідала б і науковим, і практичним потребам LKV269 (див. праця). 9 Науковий — «обґрунтований принципами науки». BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 14 ВИСНОВКИ Розглянувши ілюстративні приклади з ЛКЖe з лексемою словник, можна побачити, що даних, накопичених у словнику, цілком достатньо для створення цілісного уявлення про словник. Оскільки друге значення слова словник є дуже конкретним, предметним, сформоване узагальнене уявлення також є порівняно точним і чітко окресленим. Досліджений матеріал дає змогу сформулювати такий узагальнений образ словника, сформований у LKŽe: словник — це рукописна або друкована книга одного, кількох, десятка чи кількох десятків томів, одного автора або колективу, написана на основі певної інструкції, що має власну макроструктуру й мікроструктуру; у словнику, після накопичення матеріалу з одного чи різних джерел (найчастіше — укладання картотеки), за абеткою, за темами або відповідно до іншої системи подаються слова чи словосполучення, зазвичай визначається значення слова, а також може зазначатися його походження, історія, географія; про слово наводиться граматична, акцентна, стилістична та інша інформація, приклади вживання, переклади однією чи кількома мовами; таке видання має практичну й наукову цінність (корисне для вивчення рідної чи іноземної мови, необхідне як джерело для різноманітних досліджень мови й культури). Необхідно наголосити, що конкретний образ словника, представлений у цьому дослідженні, сформувався у свідомості фахівців-мовознавців — лексикографів, граматиків, діалектологів та дослідників інших галузей мовознавства, а також близьких до них діячів культури й авторів художньої літератури. Очевидно, що з початком XXI століття образ словника поставав би дещо інакшим. Передусім слід зазначити, що словник — це не лише друкована паперова книга. Сьогодні словниками називають також комп’ютерні носії, електронні бази даних або банки даних. Крім того, укладають словники не лише природних, а й штучних мов; вони можуть супроводжуватися аудіозаписом, ілюструватися малюнками, фотографіями тощо (пор. Jakaitienė 2006: 7). Імовірно також, що змінений образ словника відобразили б дані з інших джерел, науково підготовлені різнобічні опитування тощо. Однак питання про те, як змінився образ словника і яким він є у XXI ст., було б предметом дослідження вже іншої статті. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 15 ДЖЕРЕЛО LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas. Red. kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – Atnaujinta versija, 2008, 2017. Prieiga internete: www.lkz.lt. LITERATŪRA Balašaitis A. 1984: Žodžiai ir žodynai, Vilnius: Mokslas. Balodis A. 2009: Pasaulis kaip vaizdinys: kelios pastabos apie tai, kaip J. P. Sartre’as kritikuoja H. Bergsono sąmonės sampratą. – Athena 5, 71–84. Prieiga internete: http://lkti.lt/athena/pdf/5/5.II.A.71–84.pdf (žiūrėta 2017 09 03). Černeiko L., Cho Son T. – Чернейко Л. О., Хо Сон Тэ 2001: Концепты жизнь и смерть как фрагменты русской языковой картины мира. – Филологические науки 5, 50–58. Daujotytė-Pakerienė V. 2002: Pamatinis kultūros tekstas. – Dvidešimt Lietuvių kalbos žodyno tomų. Sudarė J. Zabarskaitė, Z. Šimėnaitė, Vilnius: InterSe, 34–38. Dini P. U. 2002: „Lietuvių kalbos žodynas“ – žvilgsnis iš šalies. – Dvidešimt Lietuvių kalbos žodyno tomų. Sudarė J. Zabarskaitė, Z. Šimėnaitė, Vilnius: InterSe, 27–33. Granauskas R. 2015: Baltas liūdesio balandis. Esė, pokalbiai, pokštai, Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla. Gritėnienė A. 2016: Šermukšnio vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tautosakos darbai 52, 2016, 85–104. Gudavičius A. 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res humanitariae 10, 108–119. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2011~1367184173024/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content (žiūrėta 2017 08 14). Jakaitienė E. 2005: Leksikografija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Jakaitienė E. 2006: Žodynų istorijos apybraiža, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kažukauskaitė O. 2002: Le grand dictionnaire d’une petite nation, une histoire de cents ans. – Cahiers lituaniens 3, 29–33. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 16 LLE – Lietuvių literatūros enciklopedija, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2001. Nastopka K. 2010: Literatūros semiotika, Vilnius: Baltos lankos. Nepokupnas A. 2002: Žodynas – tai abėcėlės tvarka išdėstytas visas pasaulis Lietuvoje ir Lietuva visame pasaulyje. – Seimo kronika: specialus Nr. 22 (228), 2002 m. liepos 29 d., 1421. Prieiga internete: http://www6.lrs.lt/kronikos/pdf/030101/k-22.pdf (žiūrėta 2017 08 28). Papaurėlytė S. 2003: Sielvarto metaforos lietuvių ir rusų kalbose. – Filologija 8, 25–31. Prieiga internete: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2003~1367184529404/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content (žiūrėta 2017 09 04). Papaurėlytė-Klovienė S. 2007: Lingvistinės kultūrologijos bruožai, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla. Paulauskienė A. 2002: Paminklas tautai. – Dvidešimt „Lietuvių kalbos žodyno“ tomų. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 21–26. Pupkis A. 2013: Juozas Balčikonis ir didysis „Lietuvių kalbos žodynas“. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Sabaliauskas A. 1997: Kazimieras Būga ir lietuvių leksikografija. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 1–4. Sverdiolas A. 2006: Apie pamėklinę būtį, Vilnius: Baltos lankos, 173–176. Šimėnaitė Z. 2010: Lietuvių ir lenkų leksikografijos sąsajos (Związki leksykografii polskiej i litewskiej). – Językowe i kulturowe dziedzictwo Wielkiego Księstwa Litewskiego. Bydgoszcz, 158–166. Toporovas V. 2009: Didžiajam Lietuvių kalbos žodynui išėjus. – Vladimiras Toporovas ir Lietuva. Sudarė A. Sabaliauskas, J. Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 261–273. VLE – Visuotinė lietuvių enciklopedija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. T. 24. 2013. Zabarskaitė J. 2010: Politinis pasaulėvaizdis didžiajame Lietuvių kalbos žodyne (valstybė, įstatymas, valdžia). – Parlamento studijos 9. Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 17 Mažvydo biblioteka, 126–143. Prieiga internete: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr9/9_kalba_1.htm (žiūrėta 2017 09 05). Zabarskaitė J. 2012: Kitoks didžiojo „Lietuvių kalbos žodyno“ skaitymas: Adalbertas Bezzenbergeris, marios, pamarys, pamariškis. – Mažoji Lietuva: paribio kultūros tyrimai. Sudarė G. Blažienė, N. Morozova, J. Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 239–271. Zinkevičius Z. 1981: Kalbininkas K. Būga, Kaunas: Šviesa. Žagrakalytė A. 2013: Eიგulio duktė: byla F 117, Vilnius: Tyto alba. Įteikta 2017 09 19 Priimta 2017 12 08 THE MENTAL IMAGE OF THE DICTIONARY IN THE DICTIONARY OF THE LITHUANIAN LANGUAGE (LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS) S u m m a r y The importance of the academic Dictionary of the Lithuanian Language (Lietuvių kalbos žodynas) for various interdisciplinary research has been written many times. Its motive is constantly appearing in non-academic texts also. So the concept of the dictionary for the semantic mental image’s analysis has been deliberately chosen. Looking at the lexicographic articles of the great dictionary as a specific discourse created in a certain way and reading them in different cuts, we can find various data about the features of Lithuanian worldview and world outlook. The goal of this article is to analyze the semantic mental image of the dictionary formed in the hypertext of the academic dictionary and to determine which mental image’s features are considered to be the most important, most relevant, using a wide and different discourse of the 20 volumes of the dictionary. In order to achieve this goal, several specific tasks were set out: in the way of researching the collected material by interpretative, analytical descriptive and semantic analysis methods to BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 18 describe the structure, types, volume, authors, material of the dictionary, to represent the course of the lexicographical works and the difficulties which the dictionary makers faced during the preparation of dictionaries, to highlight the disadvantages which are noticeable in the dictionaries and show the value of dictionaries. The research material was collected by looking vertically to all 20 volumes of the Dictionary of the Lithuanian Language and reading the hypertext of the dictionary horizontally. 211 head words were found reading the lexicographic articles in this way, the illustrations of them contain a lexeme dictionary. The vast majority (even 98%) of the illustrations used with the lexeme dictionary were written out from the various authors’ (mainly linguists, cultural and public figures) written sources. The dictionary is also mentioned in the various academic publications (in the journals, Grammar of the Lithuanian language, other dictionaries, etc.). Only 2 illustrations with a lexeme dictionary are written from the living language. So the data of the hypertext of the Dictionary of the Lithuanian Language analyzed in this study shows the mental image of dictionary which was formed by the linguistic specialists – lexicographers, grammarians, dialectologists and the researchers of other language science fields, and also by the cultural activists and fiction writers. The material for the research was collected from all 20 volumes, only the data of Complement Card Index was eliminated, and this is why it is important to describe that the final results reflect the mental image of the dictionary formed in the Lithuanian worldview till the 21st century. After the semantic analysis of the illustrative material of the Dictionary of the Lithuanian Language, the following main features of the dictionary’s mental image are distinguished: the structure, type, author, volume, lexicographic material of the dictionary, course of lexicographic works, difficulties faced preparing the dictionaries, the disadvantages and value of the dictionaries. The analysis of all illustrative samples with the lexeme dictionary shows that it is completely enough to have the data accumulated in the academic dictionary incase to make the detailed mental image of the dictionary. Because the second meaning of the word dictionary is very concrete, practical, so the formed generalized mental image of it is objective and clearly defined. BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204 AURELIJA GRITĖNIENĖ. Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne | 19 The investigated material allows to arrange such a generalized dictionary’s mental image formed in the Dictionary of the Lithuanian Language: the dictionary is a printed or manuscript book composed of one, several, dozen or few dozen volumes and written by a single author or a collective; it is written in accordance with a certain instruction, it has its macrostructure and microstructure; after collecting the material from one or various sources (most often making the card index) the words or word combinations are presented alphabetically, by themes or according other system in the dictionary, usually the meaning of the word is described, it is also possible to specify the origin, history, geography of the word, to submit grammatical, accentuate, stylistic and other information, the samples of use, translations to one or few languages; such a publication has a practical and academic value (it is useful for learning your or foreign language, it is needed as the source for the various research of the language and culture). Obviously, the mental image of the dictionary would be slightly different when entering the 21st century, however the comparing of the dictionary’s mental image in nowadays and how it changed could be the research object of the other article. KEYWORDS: dictionary, mental image, illustrative sentence, semantics, The Dictionary of the Lithuanian Language. AURELIJA GRITĖNIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204