Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi

АУРЕЛІЯ ТАМУЛЬОНЄНЕ Інститут литовської мови СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ: ЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИКОРИСТАННЯМ МОВИ, ВОЛОДІННЯМ НЕЮ ТА ЇЇ ВИВЧЕННЯМ КЛЮЧОВІ СЛОВА: литовська мова, мова учнів, володіння мовою, використання мови. АНОТАЦІЯ У статті представлено результати дослідження, проведеного у 2018–2019 рр. з метою визначити, які мови переважають у мовленні учнів, і показати, як відповіді учнів пов’язані з їхніми ставленнями до уроків литовської мови, викладання литовської мови та самої литовської мови. З’ясувалося, що як повсякденні мови учнів, залежно від сфери використання, переважають дві мови: литовська й англійська. Більшість учнів зазначають, що вдома розмовляють литовською, майже всі — що читають книжки литовською. Результати щодо інших сфер використання мови залежать від віку: що старші учні, то частіше вони обирають англійську (наприклад, щоб переглядати інтернет-сторінки, дивитися фільми). З відповідей учнів виявився сильний зв’язок між володінням литовською мовою та оцінюванням уроків литовської мови: тим учням, яким не вдається вивчати литовську мову, уроки литовської мови не подобаються, і навпаки. ВСТУП Дослідження мови учнів дедалі частіше привертають увагу науковців і суспільства; обговорюється, якою мірою на мовний розвиток учнів і погіршення грамотності можуть впливати інші мови. Важливо говорити про зміни у використанні литовської мови в шкільному віці, адже саме в цей період найбільше закріплюється вплив інших мов, а найбільше можливостей впливати на використання мови є у школі, оскільки лише там литовську мову вивчають обов’язково. Визначивши, які мови найбільше впливають на литовську мову, якою послуговуються учні, та оцінивши зв’язки між литовською мовою, її викладанням і вивченням, можна через зміст освіти впливати на мовлення учнів литовською мовою та зміцнювати його спроможність. Об’єкт цієї статті — аналіз зв’язку між використанням мови учнями, володінням нею та її вивченням, що ґрунтується на даних 536 анкет, зібраних у школах із литовською мовою навчання (учнів початкових класів (3–4 класи), основної освіти (5–6, 7–8 класи)), які діють BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 у різних повітах Литви: Друскінінкайському, Каунаському, Клайпедському, Паневежиському, Шяуляйському, Вільнюському (мета опитування — дослідження ставлення учнів до литовської мови)1. У статті розглядаються відповіді на запитання анкети, які демонструють зв’язок між використанням мови, володінням нею та її вивченням. Мета статті — на основі аналізу результатів опитування учнів визначити, які мови переважають у мовленні учнів, а також показати, як відповіді учнів пов’язані з їхнім ставленням до уроків литовської мови, викладання литовської мови та самої литовської мови. Для досягнення мети поставлено такі основні завдання: 1) проаналізувати використання мови вдома, під час перегляду фільмів, читання книжок і користування інтернетом учнями різних вікових груп і статі; 2) визначити, як учні оцінюють свої знання литовської та іноземних мов; 3) виявити можливий зв’язок між рівнем володіння литовською мовою та самооцінкою цього рівня. Під час розгляду відповідей учнів застосовано описово-аналітичний метод, а кількісний (підрахунковий) метод використано для підрахунку та представлення частот відповідей. У першому розділі статті розглядаються актуальність і характер дослідження, у другому представлені результати дослідження та подано порівняльний аналіз даних. 1. АКТУАЛЬНІСТЬ І ХАРАКТЕР ДОСЛІДЖЕННЯ У Литві проведено чимало досліджень мовних настанов різних суспільних груп, окремі питання часто розглядаються в окремих аспектах. Однак досі бракує послідовних емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення використання мови учнями та їхньої мотивації до навчання у початкових і основних класах у школах, де мовою навчання є литовська. Останнім часом значну увагу приділяють мовним настановам учнів. Найчастіше досліджують настанови учнів старших класів щодо литовської мови, проводять дослідження настанов учнів шкіл національних меншин щодо литовської мови; чимало досліджень виявляють зв’язок між ставленням до літературної мови та діалектів (наприклад: Aliūkaitė ir kt. 2017; Ramonienė 2010; 2013; Ramonienė, Extra 2011). У Литві та за кордоном проведено чимало досліджень, предметом яких є мовні настанови різних суспільних груп, а також особливості використання литовської мови та володіння нею (наприклад: Čubajavaitė 2013; Urbaitytė 2018). Розглядалося, як вивчення іноземних мов впливає на ставлення учнів до литовської мови, досліджувалися зв’язки між цими чинниками та ставленням до литовської мови 1 Дані зібрано в межах проєкту «Вплив інших мов на литовську мову та самосвідомість учнів: ситуація, тенденції та можливості», що фінансується Державною комісією з литовської мови (програму «Програма досліджень функціонування та змін літовської літературної мови, діалектів та інших мовних різновидів» затверджено наказом голови Державної комісії з литовської мови від 16 січня 2018 р. № V-10; установа-виконавець — Інститут литовської мови; дата укладення договору: 16 липня 2018 р., № K-2/2018). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 уроки. З наведених результатів видно, що «ставлення дітей до литовської мови найбільше пов’язане з <...> захопленням дитини читанням, письмом і мовленням <...>; діти, яким подобається ця діяльність, найчастіше стверджують, що їм подобаються уроки литовської мови» (Dabašinskienė ir kt. 2011: 143). У дослідженнях наголошується на важливості настанов учнів і мотивації до навчання. Значну увагу приділяють вивченню іншої (зазвичай другої) мови. Визнається, що успіх у вивченні мови визначається мотивацією, пов’язаною з мовними настановами та навчальним середовищем (Ushioda 2013; Dörnei 2014). У найновіших працях розглядаються настанови дітей і підлітків щодо литовської мови та її престижу. Дослідження показують, що ціннісні настанови щодо мови формуються в молодшому шкільному віці, однак, на жаль, «престиж литовської мови знижується з віком: що вищий клас, то менше учнів визнають її соціальне значення» (Poderienė, Vaičiakauskienė 2019: 215). Представлено найновіші моделі мотивації до навчання та настанов щодо литовської мови; зазначається, що «[П]озитивна настанова щодо литовської мови, литовців, Литви та власної ідентичності впливає на мотивацію, а вона зумовлює кращу якість володіння мовою» (Vilkienė ir kt. 2019: 63). Дані для цього дослідження збирали у 2018–2019 рр. Було обрано анкетне опитування. Анкета складається з двох частин. У першій частині анкети були загальні запитання, у другій — твердження з можливістю обрати одну з відповідей (Не погоджуюся / Не погоджуюся і не не погоджуюся / Погоджуюся). Учні старших класів (5–8) заповнювали анкету самостійно, а учням молодших класів (3–4) запитання й твердження анкети читали вголос, і вони позначали відповіді. Зібрані під час дослідження дані статистично опрацьовано вручну та проаналізовано за допомогою електронної таблиці Microsoft Office Excel. У статті, з огляду на її тему, обрано для розгляду такі аспекти: 1. Вік учнів (клас). 1. У якому класі Ти зараз навчаєшся? ____________ 2. Стать учнів. 3. Познач свою стать: □ чоловіча / □ жіноча. 3. Використання мови. 6. Якою мовою або якими мовами Ти зазвичай розмовляєш удома? □ литовською, □ польською, □ російською, □ англійською, іншою ______________ (вкажи) 7. Вкажи, якою мовою Ти зазвичай a) дивишся фільми ________________________________________________ b) читаєш книжки ______________________________________________ c) переглядаєш сторінки в інтернеті ____________________________________________ BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 4. Ставлення учнів до уроків литовської мови, викладання литовської мови та литовської мови. 9. Познач, як тобі вдається в школі вивчати такі предмети: 9b. Литовська мова: 1 – дуже погано, 2 – погано, 3 – добре, 4 – дуже добре (обведи) 9d. Іноземна мова: 1 – дуже погано, 2 – погано, 3 – добре, 4 – дуже добре (обведи) Яка твоя думка про литовську мову? Подумай, що ти вважаєш, і познач відповідь, яка тобі найбільше підходить. Твердження Не згоден/не згодна Ні згоден/згодна, ні не згоден/не згодна Згоден/згодна 6. Я люблю читати книжки. 11. Литовська мова складна, мені важко добре говорити й писати. 14. Уроки литовської мови нецікаві. 19. Мені подобаються уроки литовської мови. 25. Мені не подобається литовська мова. Для дослідження намагалися обрати місцевості, розташовані в різних частинах Литви, тому було обрано Друскінінкське, Каунаське, Клайпедське, Паневежиське, Шяуляйське та Вільнюське повіти. РИС. 1. Повіти, обрані для дослідження (карта з інтернету, доступна в інтернеті: http://www.lietuvoszemelapis.com/apskriciu-zemelapiai) Під час формування вибірок керувалися такими критеріями: вік досліджуваних (клас), стать досліджуваних. ТАБЛИЦЯ 1. Характеристика досліджуваних Повіт | Друскінінкай | Каунас | Клайпеда | Паневежис | Шяуляй | Вільнюс Усього: | 73 | 96 | 62 | 42 | 70 | 193 Стать | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. | Жін. | Чол. 40 | 33 | 44 | 52 | 31 | 31 | 20 | 22 | 35 | 35 | 105 | 88 Клас | 3,4 | 5,6 | 7,8 | 3,4 | 5,6 | 7,8 | 3,4 | 5,6 | 7,8 | 3,4 | 5,6 | 7,8 | 3,4 | 5,6 | 7,8 | 3,4 | 5,6 | 7,8 18 | 22 | 33 | 19 | 19 | 58 | 18 | 22 | 22 | 0 | 42 | 0 | 39 | 15 | 16 | 55 | 77 | 64 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ З огляду на мету цього дослідження розглянуто використання мови в повсякденному житті учнів, володіння мовою (самооцінювання учнів) та зв’язок між володінням мовою і навчанням. 2.1. Використання мови в повсякденному житті У цьому дослідженні насамперед розглядалося використання учнями обраної мови в повсякденному житті, тобто було поставлено за мету з’ясувати, якою мовою учні розмовляють удома, дивляться фільми, читають книжки та переглядають вебсторінки. Отримані результати свідчать, що вдома більшість учасників дослідження розмовляє литовською мовою (93%), значно рідше — англійською (20%), російською (16%), польською (3%), а лише в поодиноких випадках — іншими, менш уживаними мовами: іспанською, французькою, німецькою тощо. З результатів видно, що вибір мови повсякденного спілкування не залежить від статі. Відповіді розподілилися приблизно однаково: більшість дівчат (71%) і хлопців (68%) удома розмовляють переважно литовською, рідше — англійською (дівчата — 14%, хлопці — 15%), російською (дівчата — 11%, хлопці — 13%) або іншими мовами. В анкетах учні могли вказати й кілька мов. Хоча більшість зазначила, що вдома розмовляє лише литовською, були й ті, хто вказав, що поряд із литовською використовує також англійську, а рідше — російську. Ці дані складно однозначно інтерпретувати. Можна припустити, що частина учнів указала кілька мов не тому, що спілкується вдома обома мовами, а тому, що іноді спілкується обома мовами з друзями, пише в соціальних мережах тощо. Отримані дані зображено на рис. 2 і 3. РИС. 2. Мова, якою учні розмовляють удома РИС. 3. Мова, якою учні розмовляють удома: дані за статтю BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 Під час дослідження прагнули з’ясувати, як на вибір мови впливає вік учнів. Про те, що вдома розмовляють литовською, повідомили понад половина учнів 8-го класу (77%); показники інших класів майже не відрізняються (64–69%). Найчастіше про те, що вдома розмовляють англійською, повідомляли учні 6-го класу (22%) і 3-го класу (21%); показники учнів 5-го, 7-го та 8-го класів становлять 10–14%, а найменше серед тих, хто зазначив, що вдома розмовляє також англійською, учнів 4-го класу (8%). Найчастіше про спілкування російською мовою повідомляли учні 7-го класу (17%); результати учнів 4-го, 5-го, 6-го та 8-го класів приблизно однакові (10–14%), а найменше учнів 3-го класу назвали російську мовою, якою послуговуються вдома. Детальну інформацію про схильність учнів різних класів користуватися певною мовою вдома наведено на рис. 4. РИС. 4. Мова, якою учні розмовляють удома: дані за класами Відповіді на запитання про те, якою мовою зазвичай дивляться фільми, виявилися різноманітнішими. Половина учнів (50%) зазначила, що дивиться фільми литовською мовою, інші (35%) обрали англійську, і лише в поодиноких випадках було позначено російську (3%) та польську (1%) мови. Учні називали також мови, якими користуються доволі рідко, як-от арабська, корейська, французька тощо. Можна припустити, що не всі вони правильно зрозуміли запитання. Наприклад, вибір корейської мови викликає чимало сумнівів. Можна припустити, що учні дивляться корейські фільми, які нині дуже популярні, але їх, найімовірніше, перекладено англійською чи іншою мовою або показують із субтитрами. Попри ці обставини, основні тенденції виявилися очевидними: переважають литовська та англійська мови (див. рис. 5). Аналізуючи дані, також зважали на те, чи впливає стать на вибір мови. Результати подібні: про те, що дивляться фільми литовською, повідомило трохи більше дівчат (53%; хлопців — 48%); відповідно, дівчата дещо рідше дивляться фільми англійською BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 (32%; пор. хлопці — 38%); приблизно однакова кількість учнів (дівчата — 12%, хлопці — 13%) дивиться фільми російською мовою (див. рис. 6). РИС. 5. Мова, якою учні дивляться фільми,% РИС. 6. Мова, якою учні дивляться фільми: дані за статтю,% Також оцінювали, як вибір мови під час перегляду фільмів залежить від віку учнів. Гіпотеза, висунута ще до проведення дослідження, про те, що старші учні частіше дивляться фільми англійською мовою, підтвердилася. Результати свідчать, що учні молодших класів більше схильні дивитися фільми литовською, результати учнів 7-го класу однакові, а учні 8-го класу вже зазначають, що дещо частіше дивляться фільми англійською (див. рис. 7). РИС. 7. Мова, якою учні дивляться фільми: дані за класами Як свідчать дані дослідження, основними мовами, якими дивляться фільми, є дві — литовська та англійська (див. рис. 8); значно рідше фільми дивляться російською мовою (у різних класах нею дивляться фільми від 10 до 16% учнів). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 8 РИС. Мова, якою учні дивляться фільми: дані за класами Переважна більшість учнів (аж 85%), яких попросили вказати, якою мовою вони читають книжки, зазначила литовську (див. рис. 9). Отже, майже всі учні читають книжки литовською, значно рідше — англійською (13%); інші мови називали лише в поодиноких випадках. На це дуже важливо звернути увагу: якщо під час читання учні обирають литовську мову, то завдяки читанню й добору якісної літератури можна позитивно впливати на мову, якою вони послуговуються. Результати за статтю майже однакові (див. рис. 10): лише на кілька відсотків менше дівчаток зазначили, що читають книжки литовською (83%; пор. хлопчики — 86%), і, відповідно, лише на кілька відсотків більше з них указали, що читають англійською (14%; пор. хлопчики — 10%). 9 РИС. Мова, якою учні читають книжки 10 РИС. Мова, якою учні читають книжки: дані за статтю Результати за класами майже однакові — в усіх класах переважає литовська мова (77–91%). Найчастіше читати литовською обирають учні 5-го (91%) і 3-го (90%) класів; відповіді учнів 6–8-х класів розподілилися однаково, тобто 82% учнів цих класів читають литовською, а дані учнів 4-х класів дещо вирізняються: 77% учнів цих класів зазначили, що читають BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 литовською, 19% читають англійською. У різних класах від 7 до 16% учнів указали іншу мову, якою читають книжки. Отримані результати показано на рис. 11. 11 РИС. Мова, якою учні читають книжки: дані за класами Також запитували, якою мовою учні переглядають сайти в інтернеті. Трохи більша частка зазначила, що переглядає сайти англійською мовою (47%); литовською переглядають дещо рідше (45%), ще рідше — російською (7%) та іншими мовами, названими поодинокими респондентами (1%). Дівчатка частіше за хлопчиків обирають перегляд сайтів литовською мовою (49%; пор. хлопчики — 38%). Результат для перегляду сайтів англійською мовою протилежний: дівчатка рідше обирають англійську (42%; пор. хлопчики — 55%). Російською мовою сайти переглядають майже однаково часто: цією мовою користуються 8% дівчаток і 6% хлопчиків. Отримані результати показано на рис. 12 і 13. 12 РИС. Мова, якою учні переглядають сайти в інтернеті 13 РИС. Мова, якою учні переглядають сайти в інтернеті: дані за статтю Ще до проведення дослідження було висунуто гіпотезу, що чим старші учні, тим частіше вони обирають перегляд сайтів в інтернеті англійською мовою. Припущення підтвердилися — результати справді свідчать, що старші учні більше схильні переглядати сайти в інтернеті англійською мовою (див. рис. 14). Виразна зміна спостерігається від BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 6 клас: 81% учнів цього класу вже зазначають, що переглядають інтернет англійською мовою (пор.: 3 кл. — 48%, 4 кл. — 40%, 5 кл. — 60%). З’ясовується, що учні молодших класів охочіше користуються інтернетом литовською мовою, а згодом, імовірно, опанувавши англійську, уже обирають цю мову. 14 РИС. Мова, якою учні переглядають інтернет: дані за класами Підсумовуючи, можна стверджувати, що серед учнів переважають дві мови — литовська й англійська. Литовській мові віддають перевагу (незалежно від віку та статі учнів) у кількох сферах: нею спілкуються вдома, литовською читають книжки. Вибір мови для перегляду фільмів і користування інтернетом залежить від віку: у молодших класах обирають литовську, у старших переходять на англійську. 2.2. Самооцінювання рівня володіння мовою Досліджуючи мову учнів, також прагнули визначити рівень володіння нею на основі самооцінювання учнів. Учнів попросили оцінити, наскільки добре їм вдається вивчати литовську мову. Учні молодших класів (3–4 кл.) мали вказати оцінку від 1 до 4: 1 — дуже погано, 2 — погано, 3 — добре, 4 — дуже добре. Учні старших класів мали підкреслити, які оцінки (від 1 до 10) вони отримують найчастіше. Надані учнями дані узагальнили, оцінки 10–9 визначивши як дуже добре (4), 8–6 — як добре (3), 5–4 — як погано, а 3–1 — як дуже погано (1). Отримані результати порівняли з результатами самооцінювання рівня володіння іноземною мовою. З відповідей з’ясувалося, що майже половині (43%) учнів вивчати литовську мову вдається дуже добре, удвічі меншій кількості — добре або погано (по 26%), і лише невеликій частині (6%) — дуже погано (див. рис. 15). Більша різниця виявилася під час оцінювання результатів за статтю (див. рис. 16): дуже добре відповіли більше дівчат (35%; пор. хлопців — 17%). Подібніші BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 результати отримано під час оцінювання відповідей добре (40% дівчат, 45% хлопців), погано (22% дівчат, 30% хлопців) і дуже погано (3% дівчат, 8% хлопців). Отже, загальна самооцінка дівчат значно краща, ніж хлопців. 15 РИС. Відповіді на запитання про те, як дається литовська мова 16 РИС. Відповіді на запитання про те, як дається литовська мова: за статтю Результати показують, що найкраще свої знання литовської мови оцінюють учні 4-х класів (40%) і 3-х класів (34%). Починаючи з 5-го класу результати змінюються, самооцінка учнів погіршується: менш ніж чверть учнів 5–8-х класів (15–23%) вважають, що литовська мова їм дається дуже добре, а найменше таких учнів у 7-х класах (15%). Частка тих, хто вважає, що литовська мова їм дається добре, майже однакова (32–42%), за винятком учнів 5-х класів: трохи більше половини з них (51%) вважають, що литовська мова їм дається добре. У всіх класах найменше учнів, які вважають, що литовська мова їм дається дуже погано (2–8%). Детальні результати наведено на рис. 17. 17 РИС. Відповіді на запитання про те, як дається вивчення литовської мови: за класами BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 З’ясувавши, як учням дається вивчення литовської мови, далі результати порівняли з відповідями щодо володіння іноземною мовою. Майже половина учнів усіх класів вважає, що іноземна мова їм дається дуже добре (49 відсотків), менше — третина — учнів зазначили, що іноземна мова їм дається добре (32 відсотки), трохи більше ніж одна шоста обрали відповідь погано (17 відсотків), і лише в поодиноких випадках зазначали, що іноземна мова дається дуже погано (2 відсотки). Дані показують, що і дівчата, і хлопці дають досить схожі оцінки, значних відмінностей не помічено (пор. результати щодо литовської мови — самооцінка дівчат набагато краща). 18 РИС. Відповіді на запитання, як дається іноземна мова 19 РИС. Відповіді на запитання, як дається іноземна мова: за статтю Результати учнів усіх класів приблизно однакові (див. рис. 20). Найкраще свої знання іноземної мови оцінюють учні 6-го класу (55 відсотків; знання литовської мови найкраще оцінюють учні 4-го класу — 40 відсотків), подібно їх оцінюють і понад половина учнів 5-го класу (54 відсотки), а також половина учнів 8-го класу (51 відсоток). Близько третини учнів усіх класів вважають, що іноземна мова їм дається добре (результати становлять від 28 до 37 відсотків), і лише поодинокі учні обрали відповідь дуже погано (від 0 до 4 відсотків). 20 РИС. Відповіді на запитання, як дається вивчення іноземної мови: за класами BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 Проаналізувавши дані щодо оцінювання знань литовської та іноземної мов, далі оцінили, які відмінності виявляються під час порівняння результатів. Найбільші відмінності спостерігаються під час порівняння відповідей дуже добре (4) та добре. Близько половини всіх учнів вважають, що іноземна мова їм дається дуже добре, і стільки ж учнів — що литовська мова їм дається добре. Відповіді учнів усіх класів щодо всіх інших рівнів самооцінювання володіння литовською та іноземними мовами подібні. 21 РИС. Відповіді на запитання, як дається вивчення литовської та іноземних мов: за класами Учні добре оцінюють володіння як литовською, так і іноземною мовою. Основна відмінність лише в тому, що, на думку більшої частини учнів, іноземна мова їм дається дуже добре, а литовська — добре. Лише невелика частина учнів усіх класів вважає, що володіє литовською та іноземними мовами дуже погано. 2.3. Зв’язок між володінням литовською мовою та оцінюванням литовської мови й уроків литовської мови Оцінюючи отримані результати, важливо визначити, якою мірою на них впливає зв’язок між володінням литовською мовою та оцінюванням уроків литовської мови або загалом ставленням до литовської мови. Розглянуто, як пов’язані самооцінка учнів і твердження Литовська мова складна, мені важко добре говорити й писати. Понад дві третини учнів (68%), які зазначили, що вивчення литовської мови дається їм дуже добре, не погоджуються з цим твердженням; майже половина учнів (44%), які обрали відповідь добре, також не погоджується з цим твердженням. Найбільше учнів, тобто майже половина (43%), які зазначили, що литовська мова дається їм дуже погано, вважають, що литовська BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 мова складна. Зв’язок між оцінкою того, наскільки добре вдається вивчати литовську мову, і думкою про те, що литовська мова складна, є сильним і прямим: якщо вивчення литовської мови не вдається, її вважають складною, і навпаки. 22 РИС. Зв’язок між володінням литовською мовою та твердженням Литовська мова складна, мені важко добре говорити й писати Також розглянуто зв’язок між самооцінкою володіння литовською мовою та твердженням Мені не подобається литовська мова. Перед початком дослідження припускали, що учні можуть не любити литовську мову, якщо вона їм не дається. Однак це припущення підтвердилося лише частково: лише близько третини учнів (33%), які обрали відповідь дуже погано, зазначили, що погоджуються з твердженням Мені не подобається литовська мова (див. рис. 23). Більше учнів із низькими оцінками не погодилися з твердженням Мені не подобається литовська мова (37%). Такі результати тішать: хоча учні отримують низькі оцінки за володіння литовською мовою, вони не вважають, що литовська мова їм не подобається. Водночас відповіді загалом розподіляються пропорційно: найчастіше з цим твердженням не погоджуються учні, які під час самооцінювання обрали відповідь дуже добре (82%), а найрідше — ті, хто обрав оцінку дуже погано (37%). Зв’язок між володінням литовською мовою та любов’ю до неї існує, однак у жодній групі відповідей не переважає згода з твердженням, що литовська мова не подобається. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 23 РИС. Зв’язок між володінням литовською мовою та твердженням Мені не подобається литовська мова Щоб оцінити, як пов’язані володіння литовською мовою та оцінювання уроків литовської мови, розглянуто, як самооцінка володіння мовою пов’язана з твердженнями Уроки литовської мови нецікаві та Мені подобаються уроки литовської мови. Оцінювання відповідей виявило прямий зв’язок. В анкеті навмисно було сформульовано кілька запитань по-різному, щоб перевірити надійність результатів; тому відповіді сформульовано так, що одне твердження є заперечним (Мені не подобаються уроки литовської мови), а інше — стверджувальним (Мені подобаються уроки литовської мови). Майже половина учнів, які обрали відповідь дуже погано (43%), зазначили, що уроки литовської мови їм нецікаві (пор. із часткою учнів, яким литовська мова дається дуже добре, тобто 8%). Лише майже п’ята частина цих учнів (17%) погоджується з твердженням Мені подобаються уроки литовської мови (пор. із часткою учнів, які зазначили дуже добре, тобто 58%). Відповіді наведено в табл. 2. 2 ТАБЛИЦЯ. Зв’язок між володінням литовською мовою та твердженнями Уроки литовської мови нецікаві та Мені подобаються уроки литовської мови BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 Підсумовуючи, можна стверджувати, що зв’язки між володінням литовською мовою та ставленням до литовської мови, а також між володінням литовською мовою й оцінюванням уроків литовської мови є значущими, тоді як зв’язок між вивченням литовської мови та володінням нею є дуже сильним. ВИСНОВКИ 1. Дослідивши мовне використання учнів різних вікових груп і різної статі, з’ясовано: 1.1. Учні обох статей удома розмовляють литовською мовою, значно рідше — англійською, російською та польською, і лише в поодиноких випадках — іншими, менш уживаними мовами (іспанською, французькою, німецькою тощо). Литовською вдома розмовляють понад половина учнів усіх класів. Найменше тих, хто розмовляє литовською вдома, серед учнів 7-го класу (майже три п’ятих), найбільше тих, хто розмовляє вдома англійською, — серед учнів 6-го класу (майже чверть). 1.2. Половина опитаних учнів дивиться фільми литовською мовою, понад третина — англійською, а поодинокі учні дивляться фільми російською, польською та іншими мовами. Дівчата дещо частіше, ніж хлопці, дивляться фільми литовською мовою, і навпаки — хлопці частіше дивляться фільми англійською. Учні молодших класів частіше дивляться фільми литовською мовою, а учні старших класів (починаючи з 7-го класу) — англійською. 1.3. Учні обох статей і різного віку читають книжки литовською мовою, і лише трохи більше десятої частини — англійською. Учні будь-якого віку обирають книжки литовською мовою, тож важливо враховувати це, укладаючи списки рекомендованої літератури. Саме завдяки читанню можна впливати на мову, якою послуговуються учні. 1.4. Майже половина опитаних учнів переглядає інтернет-сторінки англійською мовою, дещо рідше — литовською. Дівчата частіше, ніж хлопці, обирають переглядати сторінки литовською. Учні молодших класів також схильні переглядати інтернет англійською мовою, а починаючи з 5-го класу, опанувавши англійську, дедалі частіше переглядають інтернет цією мовою. Зрозуміло, що в Литві досі бракує локалізованих комп’ютерних програм, вони менш звичні, а вживані в деяких із них литовські терміни важко зрозуміти. Однак дуже важливо, щоб на уроках із різних предметів учням, наскільки це можливо, давали завдання, які потрібно виконувати в інтернеті литовською мовою. 1.5. У мовленні учнів переважають дві мови — литовська й англійська. Перевагу литовській мові (незалежно від віку та статі учнів) надають як мові, якою послуговуються вдома, нею BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 прочитані книжки. Вибір мови для перегляду фільмів і користування інтернетом залежить від віку: у молодших класах обирають литовську мову, у старших переходять на англійську. 2. Дослідивши, як учні оцінюють володіння литовською мовою, встановлено: 2.1. Менше половини учнів вважають, що литовська мова їм дається дуже добре, чверть — що вона їм дається добре, і лише поодинокі учні обрали відповідь дуже погано. Дівчата оцінюють свої знання литовської мови вище, ніж хлопці: дуже добре їх оцінюють більше третини дівчат і лише п’ята частина хлопців. І навпаки: дуже погано свої знання оцінюють кілька дівчат і менше десятої частини хлопців. Найкраще знання литовської мови оцінюють учні 4-го класу. Починаючи з 5-го класу ситуація змінюється: менше чверті учнів вважають, що литовська мова їм дається дуже добре, а найменше таких учнів у 7-му класі. 2.2. Половина учнів усіх класів вважає, що іноземна мова їм дається дуже добре, третина — що добре, і лише поодинокі учні оцінюють свої знання іноземної мови як дуже погані. Істотних відмінностей у результатах між учнями різної статі не виявлено. Найкраще знання іноземної мови оцінюють учні 6–8-х класів (знання литовської мови найкраще оцінюють учні 4-го класу). 2.3. Учні добре оцінюють як володіння литовською мовою, так і володіння іноземною мовою. Основна відмінність лише в тому, що більше половини учнів вважають, що іноземна мова їм дається дуже добре, тоді як, оцінюючи знання литовської мови, більшість учнів зазначає, що литовська мова їм дається добре. Лише дуже мала частина учнів усіх класів вважає, що володіє литовською та іноземною мовами дуже погано. 3. Дослідивши зв’язок між володінням литовською мовою та її вивченням, встановлено: 3.1. Зв’язок між вивченням литовської мови та думкою про те, що литовська мова є складною, є прямим: якщо учні зазначають, що литовська мова їм дається погано або дуже погано, то вони вважають її складною, і навпаки. Хоч би як учні оцінювали свої знання литовської мови, більшість із них не погоджується із твердженням, що литовська мова їм не подобається. Усе ж зв’язок між володінням литовською мовою та ставленням до неї існує. 3.2. Існує сильний зв’язок між володінням литовською мовою та оцінюванням уроків литовської мови: більшість учнів, яким литовська мова не дається (вони обрали відповідь дуже погано), стверджує, що уроки литовської мови нецікаві (учнів, яким литовська мова дається дуже добре, менше десятої частини). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 LITERATŪRA Aliūkaitė D., Mikulėnienė D., Čepaitienė A., Geržotaitė L. 2017: Kalbos variantiškumas ir jos vertinimas perceptyviosios dialektologijos požiūriu: variantų ir vietų vaizdiniai, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Čubajevaite L. 2013: Sociolingvistinis Kauno moksleivių paveikslas. Daktaro disertacija. Prieiga internete: https://www.vdu.lt/cris/handle/20.500.12259/56358. Dabašinskienė I., Balčiūnienė I., Krivickaitė E. 2011: Ar ankstyvasis užsienio kalbų mokymas lemia požiūrį į gimtąją kalbą? – Kalbų studijos 19, 143–147. Prieiga internete: https://www.researchgate.net/publication/265980537_Ar_ankstyvasis_uzsienio_kalbu_mokymasis_lemia_poziuri_i_gimtaja_kalba. Dörnyei Z. 2014: Motivation in Second Language Learning. – Teaching English as a Second or Foreign Language. Celce-Murcia, M., Brinton, D. M., Snow, M. A. (eds.), Boston, MA: National Geographic Learning / Cengage Learning, 518–531. Poderienė N., Vaičiakauskienė S. 2019: Lietuvių kalbos prestižas: mokinių nuostatos dėl lietuvių kalbos švietimo politikos kontekste. – Lituanistica 65, 3(117), 199–219. Ramonienė M., red. 2010: Miestai ir kalbos I. Kolektyvinė monografija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Ramonienė M., red., 2013: Miestai ir kalbos II. Kolektyvinė monografija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Ramonienė M., Extra G. 2011: Multilingualism in Lithuanian Cities. Languages at Home and School in Vilnius, Kaunas and Klaipėda, Klaipėda / Tilburg: Klaipėdos universiteto leidykla. Urbaitytė K. Kauno kitakalbių kalbinės nuostatos ir tapatybė [interaktyvus], Kaunas: VDU, 2018. Prieiga internete: https://www.vdu.lt/cris/handle/20.500.12259/35646. Ushioda E. International Perspectives on Houndmills, Basingstoke, Hampshire Motivation. – Language Learning and Professional Motivation Challenges, New York, NY: Palgrave Macmillan. Vilkienė V., Vilkaitė-Lozdienė L., Bružaitė-Liseckienė J. 2019: Lietuvių kalba Vilniaus lietuviškose, lenkiškose ir rusiškose gimnazijose: mokėjimo kokybė, kalbinės nuostatos ir motyvacija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Prieiga internete: https://www.vu.lt/leidyba/images/eknygos/Lietuviu_kalba_mokyklose.pdf. Gauta 2019 12 09 Priimta 2019 12 30 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 PUPILS’ ATTITUDE TOWARDS THE LITHUANIAN LANGUAGE: THE CONNECTION BETWEEN LANGUAGE USAGE, PROFICIENCY, AND LEARNING Summary The article presents the results of a 2018–2019 study aimed at identifying the most prevalent languages in pupils vernacular, showing the correlation between the pupils’ answers and their own attitudes towards Lithuanian classes as well as towards teaching the Lithuanian language and the Lithuanian language in general. Analysis of the data has revealed that, depending on the area of usage, the daily pupils vernacular is dominated by two languages: Lithuanian and English. The Lithuanian language takes the lead (irrespective of the age and gender of pupils) in several areas: Lithuanian is the language spoken at home and the language for reading books. In other areas, such as watching films and browsing, the choice of language depends on the age, with younger pupils opting for the Lithuanian language, while seniors make a transition towards English. Notably, all pupils choose to read their books in Lithuanian. This is an important factor to note, because it is through reading that the language can be empowered. Analysis of the self-grading of the proficiency of the Lithuanian language has showed that girls tend to give themselves higher grades for their Lithuanian language skills compared to boys. The highest self-grades of Lithuanian language skills have been observed among fourth-graders. Beginning with grade 5, the grades shift and the self-grading tends to go down. The study suggests that pupils tend to give themselves high marks in terms of their proficiency in both Lithuanian and foreign language. The main difference is that the majority – more than one-half – of pupils believe that their foreign language skills are excellent; in grading their own Lithuanian language skills, many pupils rated their Lithuanian language proficiency as good. And only a fraction of pupils across all grades believe that their Lithuanian and foreign language skills are very poor. Investigation of the connection between the proficiency of the Lithuanian language and teaching has highlighted a strong and direct relationship between the self-grade in Lithuanian and the belief that the Lithuanian language is very difficult: pupils who rate their Lithuanian BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 AURELIJA TAMULIONIENĖ. Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.13 language skills as poor or very poor also say that this language is difficult, and vice-versa. The pupils’ answers have also revealed a strong tie between the self-grade in Lithuanian and the fondness for Lithuanian classes, with pupils who are failing in Lithuanian having little fondness for Lithuanian language classes, and vice-versa. KEYWORDS: Lithuanian language, pupil vernacular, language proficiency, language usage. AURELIJA TAMULIONIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204