Povilo Matulionio „Žolyne“ pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai

ALBINA AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови АВТОРСЬКІ ДЖЕРЕЛА НАЗВ РОДІВ РОСЛИН, НАВЕДЕНИХ У «ЗІЛЮНАСІ» ПОВІЛАСА МАТУЛЬОНІСА ŽOLYNE КЛЮЧОВІ СЛОВА: назва роду рослин, авторське джерело, ботанічний словник, номенклатура рослин, «Зілюнас» Повіласа Матульоніса Žolynas, ботанічна номенклатура. АНОТАЦІЯ У статті розглянуто литовські назви родів рослин, наведені в першому надрукованому в Литві словнику ботанічних термінів — укладеному Povilas Matulionis словнику назв рослин «Флора. Частина II. Словник назв рослин Литви та покажчик рослин» (1906); визначено їхні авторські джерела та оригінальні форми назв родів рослин, ужитих у словнику Jurgis Ambraziejus Pabrėža та Laurynas Ivinskis. Назви родів рослин, запропоновані J. A. Pabrėža й ужиті в аналізованому словнику, зіставлено з назвами, наведеними в його рукописі «Рослинний словник» та у словнику J. A. Pabrėža «Ботаніка, або Рослинний словник», надрукованому 1900 року в Америці. Назви родів рослин L. Ivinskis, наведені в «Флорі», зіставлено з назвами родів рослин, ужитими у двох рукописах L. Ivinskis (Scaurus Agaricus rufo divaceus та Prigimtūmenėje). Коротко розглянуто також назви родів рослин, створені укладачем «Флори» Povilas Matulionis та іншими авторами. ВСТУП Перші литовські словники ботанічних термінів і номенклатурні списки почали укладати ще на початку XIX століття: першим автором таких словників термінів був жмудський священник Юргіс Амбразеюс Пабрежа (1771–1849), який започаткував систематичне впорядкування термінів природничих наук і номенклатурних назв. 1821 року він написав двомовний словник Dictionarium Botanicum Latino Samogiticum BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 (словник ботанічних термінів латинською та жемайтською мовами), у якому він подав 860 назв рослин. У 1834 р. Й. А. Пабрежа завершив підготовку праці обсягом 505 сторінок Sryje Balsenyvyny, яка також є двомовним алфавітним списком термінів морфології рослин латинською та литовською мовами. У 1843 р. він завершив написання своєї найважливішої наукової праці Taislius augyminis (Tayslós augumyynis), у якій докладно описав усю флору Жемайтії: розглянув будову рослин, пояснив терміни морфології рослин, описав 643 роди квіткових рослин і 150 родів спорових рослин та грибів¹. Самому Й. А. Пабрежі не вдалося надрукувати згадані праці. Його рукопис було опубліковано в Інституті литовської мови кілька років тому: 2009 р. вийшла перша частина рукопису, 2014 р. — друга, а 2015 р. завершено публікацію решти рукопису (див. TA I, TA II, TA III)². Важливе значення для ботанічної термінології мають і праці іншого жемайта — учителя Лауринаса Івінскіса (1810–1881), особливо його неопублікований рукопис Prigimtùmėnė, turentė sawiejė dalijkus žemiės, žoliun ir gwiunun su parodimu anun wartojimo (далі — Prigimtùmenė), написаний близько 1870 року. У другій частині цього рукопису, Žolėmina, автор подав систематичний перелік назв грибів і рослин, у якому наведено литовські назви 218 родин і понад 2520 родів (докладніше див. Jankevičius, Jankevičienė 1962: 151–163; Auksoriūtė 2000; 2004). За ініціативою священника Антанаса Мілука, редактора газети Dirva, що видавалася литовською мовою в Америці, 1900 р. було надруковано частину рукопису Й. А. Пабрежі Taisliaus augyminio під назвою Botanika arba Taislius auguminis. Це перший друкований литовський словник ботанічних термінів, який містить також перелік назв рослин, але його надруковано в Америці. Другим друкованим литовським словником ботанічних термінів вважається гектографоване видання Lietuviški augalų vardai. Lietuvių–lotynų kalbų botanikos terminų žodynėlis, підготовлене Казімієрасом Драсутавіічюсом і видане 1902 р. у Росії, в місті Ірбіт. Це словничок на 42 сторінки, підписаний псевдонімом Бугєніс (докладніше див. Kruopas 1998 (1975): 266–267; Klimavičiūtė 2005: 26; LKTŽ 2008: 13). Першим надрукованим у Литві ботанічним словником є виданий 19063 р. словник Повіласа Матульоніса Žolynas. Dalys II. Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas (далі — Žolynas), хоча хронологічно він є третім друкованим словником у цій галузі (див. рис. 1). Це перелік назв рослин, у якому можна знайти також деякі ботанічні терміни. 1 Apie J. A. Pabrėžos kalbą ir rašybą plačiau žr. Subačius (1996: 10–113; 2009: 9–28). 2 Рукопис Taislius augyminis до друку готувала д-р Ріта Шепетите, дякую їй за консультації. 3 На першій сторінці книжки зазначено 1906 р., оскільки її планували видати того року, однак друкарня затримала друк, тож на обкладинці вказано 1907 р. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 P. Matulionis (1860–1932) – įžymus lietuvių miškininkas, mokslininkas ir pedagogas. „Daugeliui P. Matulionio darbų tenka vartoti pažyminį pirmasis: jis pirmasis paskelbė kraštotyrinį straipsnį lietuvių kalba (1891), pirmasis lietuviškai aprašė gintarą (1922) ir pripažintas pirmuoju kraštotyrininku; jis pirmasis lietuvis, nustatęs lietuvių paplitimo ribas Vilniaus gubernijoje (1901) ir rengęs etnografinį žemėlapį; jis – pirmosios Lietuvos žuvininkystės ir vandens ūkio plėtros programos (1903) <...> bendraautoris; jis parengė ir išleido pirmąjį lietuvišką augalų pavadinimų žodyną (1906), žinomą Žolyno pavadinimu, pirmąjį Lietuvos geografinį žemėlapį (1923), pirmąjį reljefinį žemėlapį Lietuvių ir latvių žemė (1921); jis vadovavo Aukštųjų mokslų draugijai, dalyvavo steigiant Aukštuosius kursus <...>“ (Deltuvas 2014: 12–13). РИС. 1. Обкладинка Žolynas BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 П. Матульоніс, розпочавши укладати перелік назв рослин, уже зібрав чимало литовських назв рослин як лісівник у Литві. Він мав беззаперечну перевагу над попередниками й сучасниками, оскільки вивчав ботаніку в Петербурзькому лісовому інституті й здобув наукові основи систематики рослин (Deltuvas 2014: 312). П. Матульоніс планував видати працю у двох частинах: у першій мали бути описані морфологія рослин і подані ілюстрації, а другу мала скласти словник рослин Литви та система рослин. Перша частина так і не була видана. Як пише Йонас Дагіс, «головною перешкодою стало переведення його місця служби з Литви до Смоленська. Опинившись далеко від Вільнюса, він уже не міг підтримувати тісні зв’язки з вільнюськими видавництвами, а можливо, збільшилася й адміністративна робота, не дозволяючи авторові присвятити себе суто науковій праці» (Dagys 1957: 33). У передмові до Žolynas П. Матульоніс зазначає, чого прагнув, укладаючи перелік назв: «1. подати відому кількість рослин нашої батьківщини, 2. зібрати докупи розпорошені повсюди відомості, 3. упорядкувати й узгодити їх, а також розрізнені назви рослин як у народній мові, так і в писемних джерелах, завдяки чому зменшилася б велика кількість суперечностей» (Ž 3). Він наголошував, що в живій народній мові, а ще частіше в писемних джерелах одним словом називають 2–3 різні рослини, і навпаки — одну рослину називають по-різному. Автор також указав принципи, за якими подавав назви в переліку: «У таких випадках я відібрав лише ті назви, які або частіше згадуються, або точніше виражають ознаки рослини, або мають давніше походження, або виразніше підтверджуються мовами наших сусідніх народів: латишів, поляків, росіян» (Ž 3). За словами П. Матульоніса, до переліку було відібрано близько 3000 литовських назв рослин із 5000 почутих або прочитаних слів. Деякі назви автор відкинув як помилкові, адже не всі збирачі слів зналися на ботаніці чи литовській мові, а ті, хто повідомляв назви рослин, не завжди впізнавали саму рослину, тож називали її неточно. До Žolynas увійшли лише назви рослин, що ростуть у Литві; назв кімнатних і привезених рослин П. Матульоніс не подавав (Ž 4). У Žolynas можна знайти назви 716 родів рослин і близько 2000 видів. Слід звернути увагу, що в переліку не розрізнено назви рослин і грибів, тобто їх подано разом. У той час гриби зараховували до рослин, їх ще не виділяли в окреме царство, тому в цій статті гриби також розглядаються як частина рослин. Žolynas П. Матульоніса складається з трьох частин: 1. Rodikle sulyg lotiniško abecyno; 2. Rodikle sulyg lietuviško abecyno; 3. Augalų taislas sulyg istoriškai-gamtiškosios tvarkos. У першій частині за латинською абеткою записано назви рослин; спочатку наведено латинську назву, а потім литовську BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 назву із зазначенням автора, який її навів, та відповідниками російською і польською мовами. Спочатку подано назву роду, а далі перелічено назви видів, наприклад: Asperugo. L. – Шорстянка. P. (Ašryna) – Острщца – Lepczyca A. procumbens. L. – Ш. синя. – О. Лежачая – L. Leżąca (Ž 10). Рідко трапляється, щоб було наведено лише назву роду, наприклад, Ligustrum. – Бирючина, Mln. – Ligustr. (Ž 37); найчастіше подано й назви видів, причому їхня кількість різна: для деяких рослин наведено понад десять назв видів, наприклад, рдестів подано 15 назв видів (див. рис. 2). РИС. 2. Žolyno, сторінка 48 Для деяких литовських назв родів і видів наведено також синоніми; їх записують поруч у дужках, наприклад: Althaea – Алтея P. (Rožė) (Ž 7); Lactarius trivialis F. – Pienius Paalksne Iv. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 (Kiaulgribas) (Ž 35). В інших місцях синоніми записано без дужок, наприклад: Convallaria, Lin. – Глудишюс. Пакалнутіс (Ž 21); Cornus mas – Седула звичайна P., Смілтре Iv. (Ž 21). Буває, що як синонім до литовської назви роду вказано назву виду, наприклад: Lamium L. – Нотруоле (Дилгеле курчої) (Ž 35). Варто звернути увагу, що не до всіх назв родів і видів подано російські та польські відповідники, наприклад: Ptilidium – Kerpunele – Orlica P. ciliare Ness. – K. Pintinele Mln. Brzęsniak (Ž 49) Sphaerella Wittr – Апівале P. S. aquilina Auers – A. areline (Ž 56). У другій частині Žolyno за литовською абеткою впорядковано литовські назви родів і видів рослин, поруч наведено їхні латинські відповідники (див. рис. 3). ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 У третій частині Žolynas П. Матулоніс подає систему рослин, засновану на принципах, викладених у праці данського ботаніка Йоганна Євгенія Вармінга (Johan Eugenius Warming, 1841–1924) Екологічна географія рослин (Oekologische Pflanzengeographie, 1896) (Deltuvas 2014: 315). Її подання показано на рис. 4. Як наголошує Йонас Дагіс, «[Я]кщо порівняти цю систему П. Матулоніса із сучасною філогенетичною системою рослин, то побачимо, що тепер інакше класифікують лише відділ Безквіткових рослин: те, що Матулоніс вважав класами, тепер розглядають як окремі типи. А в системі квіткових рослин істотних змін не відбулося» (Dagys 1957: 33). РИС. 4. Початок III частини Žolynas, сторінка 97 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Про праці П. Матулоніса та його Žolynas найбільше писали дослідники природничих наук: 1957 року вийшла збірка статей Видатний литовський лісівник — проф. Повілас Матулоніс, а 2014 року побачила світ монографія Ромуальдаса Делтуваса Повілас Матулоніс: початок майбутнього — це ми. Мета цієї статті — за допомогою описового зіставного методу встановити авторські джерела назв родів рослин у Žolynas П. Матулоніса та первісні форми назв родів рослин, наведених у словнику. Основою для порівняння є назви, зафіксовані в рукописах Й. А. Пабрежі та Л. Івінскіса. Об’єкт статті — 716 литовських назв родів рослин, наведених у першій частині Žolynas, без урахування синонімів. АВТОРСЬКІ ДЖЕРЕЛА НАЗВ РОДІВ РОСЛИН У ŽOLYNAS У передмові до Žolynas П. Матулоніс навів перелік використаних джерел, а останнім джерелом назвав назви рослин, які сам збирав у різних куточках Литви протягом 15 років. Біля литовської назви рослини він здебільшого вказував скорочення прізвища дослідника, який записав або запропонував цю назву, а перелік скорочень помістив наприкінці книжки (див. рис. 5). У переліку подано 17 скорочень, проте під час перегляду скорочень, зазначених біля литовських назв родів у першій частині, виявилося ще кілька, не внесених до списку, наприклад: Ficus – stega Al., Melilotus – barkūnas Al., Platanus – jievaras All.; Actaea – kiauleogė Hag., Chaerophyllum – gurgždis Hag., Cardamine – kresa H.; Ceramium – ragmaurė I.; Elaphomyces – riešutys Sember.; Lupinus – lubinas Staug., Viburnum – putinas Staug., Castanea – kaštanas St.; Conferva – maurena Z.; Oenanthe – išne Ž. Як видно з Литовського ботанічного словника (далі — LBŽ), біля назв stega (LBŽ 142) і barkūnas (LBŽ 218) у ньому наведено скорочення Alk і Mln, а біля jievaras (LBŽ 266) — Alk. Останнє скорочення є скороченням прізвища Йонаса Алєкси; списком назв рослин, зібраних ним у Сувалкії, користувався Йонас Стаугайтіс (LBŽ XXIX), а Mln — це скорочення прізвища П. Матулоніса. Отже, П. Матулоніс, очевидно, скорочував прізвище Й. Алєкси як Al., але біля jievaras закралася коректорська помилка. Такою самою помилкою можна вважати й розбіжності між скороченнями Hag. і H., а також Staug. і St. Перше — це скорочення прізвища К. Ґ. Гаґена, хоча в переліку скорочень П. Матулоніс використовував Hg.; друге — скорочення прізвища Й. Стаугайтіса. Це підтверджують дані LBŽ. Що означають скорочення I., Sember., Z. і Ž., сказати важко BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 оскільки в LBŽ зазначено, що ragmaurė — назва, запропонована Й. А. Пабрежою, а išnė — Л. Івінскісом (див. LBŽ 79 і 237). РИС. 5. Перелік скорочень назв рослин, сторінка 110 1. Порівняльні «Жолине» та назви родів рослин у працях Й. А. Пабрежі У «Жолине» наведено переважно назви родів рослин, запропоновані Й. А. Пабрежею, — їх 303. Як зазначає у передмові П. Матулоніс, він користувався словником Й. А. Пабрежі «Ботаніка, або Taislius auguminis» (далі — BT), виданим в Америці 1900 р. (Ž 3). У цьому словнику надруковано невелику частину рукопису Й. А. Пабрежі 1843 р. «Taislius augyminis» (далі — TA) — вступ і список рослин, про який у передмові до BT сказано: «Найважливішим у цій праці є алфавітний перелік рослин, що трапляються в західній частині Литви, із зазначенням латинської назви біля кожної» (BT 8). Упорядники BT зазначили, що праця Й. А. Пабрежі написана жемайтською говіркою, а під час друку змінено лише правопис: «В іншому ми друкуємо все, що маємо, слово в слово, змінюючи лише правопис» (BT 8). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Порівняння назв родів рослин, наведених у «Жолине» із зазначенням скороченого прізвища Й. А. Пабрежі, та назв родів рослин у BT показує, що між ними є відмінності. Щоправда, 153 назви родів рослин, тобто 50,5% назв Й. А. Пабрежі, наведених у «Жолине», повністю збігаються в обох номенклатурах, наприклад: paršė (Achyrophorus), ajaras (Acorus), aldrunė (Aldrovanda), gašiokė (Amaryllis), niukštarutė (Andropogon), vyrskaida (Androsace), katpėdė (Antennaria), uolunė (Azalea), šiušelė (Erigeron), šluotytis (Himantia), platužė (Sticta), bokštytė (Turritis)4. Слід зазначити, що в «Жолине» закінчення -ė записується двояко: як прийнято нині, тобто з крапкою, але в інших місцях його пишуть без крапки — як -e, наприклад, soroke (Milium). У BT таке закінчення позначається рискою, тобто пишеться –ē, наприклад, sorokē BT 152, отже, відмінностей у написанні закінчення в BT немає. Відмінності між деякими назвами, наведеними в обох номенклатурах, полягають лише в довготі голосного закінчення слова того самого роду: у «Жолине» подано назви із закінченням -is, а в BT — із закінченням -ys, напр.: kibis (Aretium) Ž, kibys BT, пор. kybis (~kibis) TA II 394; kietis (Artemisia) Ž, kietys BT, пор. kyitis (~kietis) TA II 410; jautšonis (Bupleurum) Ž, jautšonys BT, пор. jautšonis (~jautšonis) TA I 327; driekis (Isaria) Ž, driekys BT, пор. dryikis (~driekis) TA III 134; blusganis (Physarum) Ž, bluzganys BT, пор. blóōzganis (~bluzganis) TA III 1295. Знайдено 15 таких назв із відмінностями, причому одна з них подана навпаки — із довгим закінченням у «Жолине» (žvaginys) (Melampyrum), але з коротким закінченням у BT (~žvaginis), пор. žvagyynis (~žvaginis) TA II 255. Такі відмінності розглянутого голосного трапляються й у корені: skidunė (Parmelia) Ž, skydunė BT, пор. skidauny (~skydūnė) TA III 48; dobilas (Trifolium) Ž, dobylas BT, пор. dobyts (~dobilas) TA II 335. Ці відмінності стосуються правопису. Як уже зазначалося, у BT правопис рукопису Й. А. Пабрежі було змінено. Половина назв, наведених у «Жолине», більшою чи меншою мірою відрізняється від назв у BT (150 назв родів рослин). Порівняння відмінних назв родів рослин із назвами, наведеними Й. А. Пабрежею в TA (у частині рукопису, публікацію якої завершено 2015 р., подано також список назв рослин, надрукований у BT), показує, що відмінності між більшістю назв у «Жолине» та «Taislius augyminis» невеликі. Декілька назв родів рослин відрізняються родом, напр.: ramunis (Anthemis) Ž, ramunė BT, пор. ramóóny (~ramunė) TA II 429; uolobelis (Cotoneaster) Ž, uolobelė BT, пор. 4 У дужках наведено латинську назву роду рослини, подану в «Жолине». 5 У дужках наведено назву роду рослини, транскрибовану в загальнолітературну мову. Указано назву, подану Й. А. Пабрежею в основній описовій частині TA, а отже, номер і сторінку друкованого тому, а не рукопису. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 óulobely (~uolobelė) TA II 156; šalpusnis (Tussilago) Ž, šalpusnė BT, пор. szalpósny (~šalpusnė) TA II 406; činčiberas (Verbena) Ž, činčibėrė BT, пор. čžínčýbeery (~činčiberė) TA II 251. У «Жолине» в цих випадках змінено рід і подано назви чоловічого роду. У невеликій іншій групі назв (20 назв) рід той самий, відрізняється лише закінчення, напр.: dirsa (Bromus) Ž, dirsė BT; kaukis (Caucalis) Ž, kaukas BT, пор. kauks (~kaukas) TA I 335; pentinius (Delphinium) Ž, pentinas BT, пор. pęntyns (~pentinas) TA II 196; salotis (Lactuca) Ž, salotas BT, пор. saloots (~salotas) TA II 445; raukšlė (Marrubium) Ž, raukšla BT, пор. raukszla (~raukšla) TA II 250; biretune (Nicandra) Ž, biretuna BT, пор. byretuna (~biretūna) TA I 303; šiurkštė (Stereocaulon) Ž, šiurkšta BT, пор. śziórkszta (~šiurkšta) TA III 47. Як видно з прикладів, закінчення змінено в «Жолине», оскільки в BT наведено назви з таким закінченням, яке було в оригіналі TA. Декілька назв, наведених у «Жолине», відрізняються від назв у BT лише компонентом складного слова або суфіксом, напр.: liutonasris (Antirrhinum) Ž, liaunasrė BT, пор. launasry (~liaunasrė) TA II 259; plikaplaiskis (Gymnostomum) Ž, plikžiopla BT, пор. plykžiopla (~plikžiopla) TA II 561; ankstyve (Draba) Ž, anksta BT, пор. anksta (~anksta) TA II 277; sausmedis (Lonicera) Ž, sauskune BT, пор. sauskuuny (~sauskunė) TA I 310; erškėtys (Rosa) Ž, erškrozė BT, пор. erszkroožy (~erškrožė) TA II 174; šepe (Leskea) Ž, kopturšepše BT, пор. kopturšzeepšzy (~kopturšepšė) TA II 576. Щоб назвати декілька родів рослин, П. Матулоніс навів у «Жолине» синоніми або назви видів із TA Й. А. Пабрежі, більшість яких узято з розмовної мови, напр.: epejeida (Hedera Helix) Ž, slanka BT, пор. jonoosžós slaŋka (~jonošius slanka), син. прус. epėjęydós (~epejeidos) TA I 321; uožekšnis (Evonimus) Ž, atkašnys BT, пор. aatkašznis (~atkašnis), син. прус. ožeksznis TA I 312; kularda (Chenopodium) Ž, balanda BT, пор. baląada (~balanda) TA I 349, baląada kuularda (~balanda kūliarda) (Chenopodium Ambrosioides) TA I 351; kenis (Abies) Ž, eglė (Abies Picea) BT, пор. egly (~eglė), egly kienys (~eglė kėnis) (Abies Picea) TA II 517; žliūgis (Stellaria) Ž, žvaizdininkė BT (žliūgis – Stellaria media BT), пор. žwayzdynyky (~žvaizdininkė), žwayzdynyky žliūgis (~žvaizdininkė žliūgis) (Stellaria media) TA II 125. Окремо слід розглянути 11 назв родів рослин, наведених у «Жолине» зі скороченим прізвищем Й. А. Пабрежі, які повністю відрізняються від назв у BT, напр.: plukė (Anemone) Ž, balas BT, пор. baals (~balas) TA II 212; šilinykas (Alisma) Ž, igautrama BT, пор. igautrama (~igautrama) TA II 83; kartuolė (Aristolochia) Ž, numgina BT, пор. nómgyna (~numgina) TA II 466; šiurkštelė (Asperugo) Ž, ašruna BT, пор. aszruną (~ašrūna) TA I 285; žande (Eryngium) Ž, zunda BT, пор. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 зуунда (~зунда) TA I 326; глімждіс (Exosporium) Ž, глімшіртис BT, пор. glymšzyyrtis (~глімшіртіс) TA III 138; рукштеліс (Oxalis) Ž, уксуне̇ BT, пор. óksuuny (~уксіне) TA II 136; аномадоне (Anomodon) Ž, тарпдантблакштене BT, пор. tarpdątbtakstieny (~тарпдантблакштене) TA II 575; кардилас (Gladiolius) Ž, ме̌чаліс BT, пор. miečzáalis (~міечаліс) TA I 177; індеґа (Indigefera) Ž, англія BT, пор. ąglyje (~англія) TA II 359; пепле (Populus) Ž, тапаліс BT, пор. tapalis (~тапаліс) TA II 97. Як видно з прикладів, до BT включено назви родів рослин, запозичені з TA Й. А. Пабрєжи, а П. Матулоніс у Жолин навів назви, відмінні від тих, що містяться в цих працях. Переглянувши назви родів рослин і синоніми, розглянуті в LBT, помічено, що біля жодної з них немає скорочення прізвища Й. А. Пабрєжи; найчастіше зазначено скорочення прізвища П. Матулоніса. Отже, є підстави сумніватися, що ці назви родів рослин запозичено з праць Й. А. Пабрєжи. Очевидно, П. Матулоніс литуанізував деякі запозичення, наведені в BT (уксуне̇ > рукштеліс, мєчаліс > кардилас), назву зі складною, на його погляд, будовою замінив запозиченням із латини (тарпдантблакштене > аномадоне) або пристосував її до латинської назви, відмовившись від назви країни (англія > індеґа). Порівнявши назви, наведені в BT і TA, чітко видно, що в BT зазначено назви родів рослин із рукопису Й. А. Пабрєжи, хоча написання деяких із них у BT змінено; П. Матулоніс переписав не всі назви, подані Й. А. Пабрєжею в BT, точно, і такі неточно переписані назви становлять понад 49,5 відсотка всіх назв, позначених у Жолині як назви рослин Й. А. Пабрєжи. 2. Зіставлення назв родів рослин у Жолині та працях Л. Івінскіса Друга за чисельністю група назв родів рослин, що налічує 144 назви, — це назви, запозичені з праць Л. Івінскіса. П. Матулоніс зазначив, що одним із джерел його номенклатури були надані йому Мечисловасом Давайнісом Сільвестравічюсом малюнки Л. Івінскіса «ботанічних грибів і дамблій» (Ž 3). Відомо, що 1873 року Л. Івінскіс уклав атлас грибів (далі — GA), у якому подав науковий опис грибів і чимало їхніх малюнків. Цей атлас відібрали на з’їзді ботаніків у Варшаві та відправили на всесвітню виставку, що відбулася 1873 року у Відні. Після зникнення атласу грибів у Відні автор згодом укладав його заново (докладніше див. Petkevičiūtė 1988: 93–94). Збереглися малюнки грибів, описаних Л. Івінскісом, і вони зберігаються в рукописному відділі бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору. Там зберігаються два рукописи — Agaricus aeruginosus IV Pratella (F1-660) і Scaurus Agaricus rufo divaceus (F1-661), загалом 226 сторінок із малюнками грибів, виконаними самим Л. Івінскісом; малюнків — 769. Гриби описано у 1868–1874 та 1876 роках. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 У цих описах грибів Л. Івінскіс подав 73 литовські назви видів грибів (докладніше див. Auksoriūtė 2012: 217–243 та компакт-диск Рукопис атласу грибів Лауринаса Івінскіса). Можливо, П. Матулоніс мав у своєму розпорядженні деякі з цих рукописів Л. Івінскіса. Порівняння литовських назв грибів, наведених у збережених рукописах GA Л. Івінскіса, з назвами, поданими в Жолині, показує, що назви восьми родів грибів збігаються в обох працях: шуке́ніс (Clavaria) Ž, пор. szukėnis GA; гняужтеніс (Helvella) Ž, пор. gniaužtėnis GA; аусуніс (Peziza) Ž, пор. àusūnis, bòbausis GA; рудетрас (Erineum) Ž, пор. rudiētras GA; лапелайзіс (Merulius) Ž, пор. lapièlājizis GA; у трьох із них різняться закінчення: скілємінас (Boletus) Ž, пор. skiliėmina GA; вінґуріс (Daedalea) Ž, пор. wìngurīs GA; дигмінас (Hydnum) Ž, пор. dīgminīs GA. Як уже згадувалося, найбільша праця Л. Івінскіса з природничих наук — Prigimtūmenė. П. Матулоніс не зазначив цього рукопису в переліку джерел, однак спроба порівняти назви, подані в Жолині зі скороченням прізвища Л. Івінскіса, і назви з Prigimtūmenė виявила небагато збігів серед назв родів рослин — лише 22 назви, що становить близько 15 відсотків усіх назв родів рослин, поданих у Жолині зі скороченням прізвища Л. Івінскіса. Варто звернути увагу, що більшість цих назв запозичено з тогочасної розмовної мови, оскільки одним зі способів термінотворення, застосовуваних Л. Івінскісом, була термінологізація розмовних слів (докладніше див. Auksoriūtė 2000: 57–68). Збігаються такі назви: катпе̇де (Gnaphalium) Ž, пор. katpiedė (~katpede) Pr 255; лінас (Linum) Ž, пор. linas (~linas) Pr 167; лапелайзіс (Merulius) Ž, пор. gaidkojis, lapièlājizis (~gaidkojis, lapelaizis) Pr 66; брєдґауре (Nardus) Ž, пор. bridgaūris (~briedgauris) Pr 127; пушіс (Pinus) Ž, пор. pušzis, kwājé (~pušis, kvajė) Pr 143; авієте (Rubus) Ž, пор. awiètė (~avietė) Pr 203; рута (Ruta) Ž, пор. rūta (~rūta) Pr 165. Лише одна з названих назв має інше закінчення: у Жолині наведено брєдґауре, а в Prigimtūmenė — брєдґауріс. У BT і TA Й. А. Пабрєжи виявлено ту саму назву цієї рослини — брєдґаурис BT, brydgauris (~briedgauris) TA I 184. Отже, цю рослину називали і Й. А. Пабрєжа, і Л. Івінскіс, що підтверджує факт запозичення цієї назви з розмовної мови. Однак незрозуміло, чому П. Матулоніс у Жолині не навів цю назву з BT зі скороченням прізвища Й. А. Пабрєжи. Варто зазначити, що рослину роду Nardus у жмудському діалекті називають і жіночою, і чоловічою формою. За даними Литовського словника (далі — LKŽe), форма брєдґауре вживається лише в Шилале, тоді як брєдґауріс — значно ширше: у Кведарні, Шаукенай, Шатес, Гаргждай, Шилале та інших місцевостях (див. LKŽe). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Серед назв родів тих самих рослин, наведених у Žolyne і Prigimtūmenėje, є також запозичення, наприклад: blodustas (Allium) Ž, пор. blodūstas, bładūstas, czesnākas (~blodūstas, bladūstas, česnakas) Pr 132, śzesznaks (~česnakas) TA II 55; cinamonas (Cinnamomum) Ž, пор. cināmonas, cinēmonas (~cinamonas, cinemonas) Pr 155; gvazdikas (Eugenia) Ž, пор. gwajzdikas (~gvaizdikas) Pr 201. Деякі запозичення Л. Івінскіс міг узяти з розмовної мови того часу або знайти в давніх писемних пам’ятках (докладніше див. Auksoriūtė 2000: 121–126). Варто зазначити, що в Taisliuje augyminiame Й. А. Пабрежі такий рослинний рід, як кориця, не включений, а назвою гвоздика позначено іншу рослину — gwazdyks (~gvazdikas) (Tagetes) TA II 425. У цій групі є й назви родів рослин, безперечно утворені самим Л. Івінскісом, наприклад: paskinis (Epipogum) Ž, пор. paskinis (~paskinis) Pr 140, qntbaarzdy (~antbarzdė) TA II 462; rudetras (Erineum) Ž, пор. rudietras (~rūdėtras) Pr 48, ruudyniiks (~rūdin ykas) TA III 136; gniaužtenis (Helvella) Ž, пор. gniaužtenis (~gniaužtenis) Pr 65, alwiity (~alvytė) TA III 119; begalis (Laserpitium) Ž, пор. begālis, begalinis (~begalis, begalinis) Pr 194, dydžiōly (~didžiulė) TA I 348; garduoklis (Myrrhis) Ž, пор. gardōklis (~garduoklis) Pr 195, perlieweens (~perlėvenas) TA I 337; liesmuo (Onosma) Ž, пор. lièsmuō (~liesmuo) Pr 233, looty (~lutė) TA I 278; linovietis (Thesium) Ž, пор. linōvietis (~linovietis) Pr 153, lynołapis (~linolapis) TA I 321. Порівняння показує, що Й. А. Пабрежа у своїй праці вживав інші назви розглянутих родів рослин, імовірно утворені ним самим. Можна навести кілька назв родів рослин у Žolyne, позначених скороченням прізвища Л. Івінскіс, які відрізняються від назв, поданих у Prigimtūmenėje, суфіксом або компонентом складного слова, наприклад: medumele (Melittis) Ž, пор. mĕdūnis (~medūnis) Pr 231; laiškenis (Mercurialis) Ž, пор. laiškėtis (~laišketis) Pr 150; vaškenis (Myrica) Ž, пор. waszkuonė (~vaškuonė) Pr 145; pludmene (Salvinia) Ž, пор. plūdūris (~plūdūris) Pr 117; garstinykas (Sisymbrium) Ž, garstītininkas (~garstytininkas) Pr 179; siaurenis (Sparganium) Ž, пор. siaurōnis (~siauronis) Pr 120; sausaziedis (Carlina) Ž, пор. sausūnis (~sausūnis) Pr 254. Порівнюючи назви родів рослин, зазначені в Žolyne як назви, наведені Л. Івінскісом, із назвами в Prigimtūmenėje, чітко бачимо, що збігів небагато, а більшість назв, наведених у цих двох працях, різниться, наприклад: nuokana (Cicuta) Ž, пор. siùtminīs (~siutminys) Pr 191; šunažolė (Dactylis) Ž, пор. piewēnis (~pievenis) Pr 125; nerve (Fontinalis) Ž, пор. pasrowēnis (~pasrovenis) Pr 111; galvenis (Geoglossum) Ž, пор. kùltuwēnis (~kultuvenis) Pr 63; plauretis (Gymnadenia) Ž, пор. plìntis BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 (~plintis) Pr 140; saulenis (Helianthemum) Ž, пор. švitrūnis (~švitrūnis) Pr 181; skleist(e)nis (Herniaria) Ž, liekandris (~liekandris) Pr 184; driguonė (Listera) Ž, пор. bražis (~brašis) Pr 141; pienraudis (Lycogala) Ž, пор. raudmenė (~raudmenė) Pr 59; menuva (Montia) Ž, пор. šaltrenė (~šaltrenė) Pr 184; prožiklė (Neslia) Ž, пор. grudėnė (~grūdenė) Pr 176; klastotras (Osmunda) Ž, пор. roglenis (~roglenis) Pr 115; bervidis (Scrophularia) Ž, пор. ropeinis (~ropeinis) Pr 222; dygunė (Torillis) Ž, пор. šajtl(i)etis (~saitlietis) Pr 195. Отже, очевидно, що П. Матулоніс включив до Žolyną назви родів рослин, створені Л. Івінскісом, не з Prigimtūmenės. Імовірно, він користувався іншими рукописами автора або вторинними джерелами, а можливо, деякі назви запозичив зі статей Л. Івінскіса, опублікованих у Metskaitliuose. 3. Назви родів рослин, створені П. Матулонісом та іншими авторами Третю за чисельністю групу назв родів рослин, біля яких зазначено скорочення прізвища, становить група з 63 назв із скороченням Mln., що означає, що ці назви записав, зібрав або утворив сам П. Матулоніс. Частину назв він узяв із розмовної мови, оскільки в передмові серед джерел зазначив: «Мої власні спостереження, зібрані в різних куточках нашої батьківщини за 15 років» (Ž 4). Назви, зібрані П. Матулонісом із живої мови, становлять близько 46% назв, наведених у Žolyne. Це такі назви, як kraujažolė (Achillea), lakišius (Bidens), kukurdvelkis (Bovista), žirnmedis (Caragana), vijoklis (Convolvulus), ąžuolas (Quercus), žalčialankis (Daphne), švylis (Eriophorum), drignė (Hyoscyamus), pienius (Lactarius), peliožirnis (Lathyrus), pupalaiškis (Menyanthes), umedė (Russula), vingerykštė (Spiraea). Понад половину (близько 54%) назв родів рослин П. Матулоніс, імовірно, утворив сам; половина з них — суфіксальні похідні, наприклад: dirvuolė (Agrimonia), smilguolė (Agrostis), purvuolis (Liparis), žirnuolis (Orobus), driekana (Lycopodium), plūdena (Lemna), godulis (Anchusa), gleivikas (Arcyria), papartikštis (Ceterach), stepukas (Apocynum), svogūnelis (Colchicum), smilgaitė (Deschampsia), gleivetis (Nostok). Вісім назв є складними словами: auselgribis (Auricularia), pašepžioplė (Barbula), slepišere (Isoetes), smiltagraibė (Moehringia), trukažolė (Pirola), uolaskelė (Sacsifraga), kulkšnegalvis (Hippocrepis), šilkam(e)dis (Morus). Дві — префіксальні похідні: posmilgė (Apera), pojudra (Capsella). Ще три назви П. Матулоніс запозичив із латинської мови: eliodė (Elodea), levanda (Lavandula), mnija (Mnium). Отже, автор Žolyno не лише збирав, а й сам створював назви родів рослин. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Дещо менше назв родів рослин у Žolyne подано з абревіатурою прізвища Фрідріха Куршайтіса — 33: laišis (Eruum), kemeras (Eupatorium), brantimedis (Guajacum), žibutė (Helichrysum), dedėsva (Malva), kaukis (Mandragora), šaukštis (Petasites), raktažolė (Primula), putelis (Tragopogon), dagišis (Xanthium) та ін. П. Матуліоніс також указав як джерела словники, укладені Константінасом Сірвідасом, Фрідріхом Куршайтісом, Міколасом Мєжинісом та іншими авторами (Ž 3). Деякі автори (Бакутис, Адалберт Беззенбергер, Габріеле Петкевічайте-Біте, Казіс Грінюс, Пятрас Матуляйтіс, Георг Генріх Фердинанд Нессельман, Константінас Сірвідас та ін.) подали лише по кілька назв, тому докладніше їх не розглядатимемо; зазначимо лише, що загальна кількість таких назв становить 71. Це такі назви, як papartys Širv. (Aspidium), varnalėša Širv. (Lappa), balkuote Grn. (Briza), barškuti Grn. (Rhinanthus), bitkriesle Ness. (Calaminta), kriaušė Ness. (Pirus), bežis Bezz. (Typha), gurgždis Hag. (Chaerophyllum), kresa Hg. (Cardamine), smidras Gabr. (Asparagus), jurginas Gabr. (Dahlia), durnažolė Jac. (Atropa), sniegulis Jac. (Galanthus), delgutis Mlt. (Erodium), snaudalė Mlt. (Leontodon), putinas Staug. (Viburnum), iev(a)ras All. (Platanus). Внесок як цих, так і вже розглянутих авторів у термінологію родів рослин у Žolyno, виражений у відсотках, наведено на рис. 6. РИС. 6. Джерела назв рослин, наведених у Žolyne, за авторами,%. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 У Žolyne є також 102 назви родів рослин, біля яких не подано жодних абревіатур, наприклад: kaštanas (Aesculus), alksnis (Alnus), pašiaušėlis (Alopecurus), krapas (Anethum), arnica (Arnica), smilgaveisė (Corynephorus), narstiklis (Diatoma), banguolis (Furcellaria), širdažolė (Gentiana), dumblunė (Limosella), kietžirnis (Ononis), spalgena (Oxycoccus), sidobražolė (Potentilla), kerpunelė (Ptilidium), skutuolė (Rhytizma), tvane (Scheuchzeria), antplysė (Schizophyllum), nasturte (Tropaeolum), dilgyne (Urtica), vandsarge (Zanichellia). ВИСНОВКИ 1. Žolynas П. Матуліоніса — перший надрукований у Литві реєстр назв рослин, у якому наведено назви рослин і грибів, що ростуть у Литві, зібрані з живої розмовної мови, а також із різних друкованих текстів і рукописів. Абревіатури прізвищ авторів, які записали або створили назви, наведені біля назв, зібраних із друкованих текстів і рукописів, свідчать про те, що авторське джерело мають близько 86% усіх назв родів рослин і грибів, поданих у Žolyne. П. Матуліоніс подав список із 17 абревіатур прізвищ, проте в реєстрі наведено й інші абревіатури, з яких можна встановити ще два прізвища — Й. Алексаса та Й. Стаугайтіса. 2. Найбільшу частку назв родів рослин, наведених у Žolyne (42% усіх назв родів), становлять назви, запозичені зі словника Й. А. Пабрєжи Botanika arba Taislius auguminis (BT), виданого 1900 року в Америці, у якому надруковано невелику частину рукопису Й. А. Пабрєжи 1843 року Taislius augyminis. Однак лише трохи більше половини назв родів рослин, приписаних Й. А. Пабрєжі в Žolyne, подано там так само, як у BT; решта, дещо менша частина, свідчить про відмінності між реєстрами. Написання назв родів рослин у BT було змінено порівняно з рукописом Й. А. Пабрєжи; у деяких назв було змінено також форми. П. Матуліоніс, запозичуючи назви з BT, також деякі з них змінював. Цілих 11 назв родів рослин, поданих у Žolyne з абревіатурою прізвища Й. А. Пабрєжи, не включено ані до рукопису Й. А. Пабрєжи, ані до BT, отже, найімовірніше, вони запозичені не з його праць. 3. До Žolyną включено вдвічі менше назв родів рослин з абревіатурою прізвища Л. Івінскіса, ніж назв з абревіатурою прізвища Й. А. Пабрєжи. П. Матуліоніс указав як джерело малюнки грибів Л. Івінскіса, проте порівняння включених до Žolyną назв родів грибів зі збереженими рукописами атласу грибів, підготовленого Л. Івінскісом, показало, що з них могли бути запозичені лише 8 назв родів грибів. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Порівнявши назви родів рослин, наведені в Žolyne, з назвами з іншого рукопису Л. Івінскіса — Prigimtūmenė, — чітко видно, що в словнику вжито назви родів рослин не з цього рукопису Л. Івінскіса. Найімовірніше, П. Матульоніс користувався іншими рукописами Л. Івінскіса або вторинними джерелами. 4. У Žolyne можна знайти близько 9% назв родів рослин, запропонованих самим укладачем словника П. Матульонісом. Частину цих назв родів рослин автор узяв із розмовної мови, а понад половину, найімовірніше, створив сам. Серед назв родів рослин, утворених П. Матульонісом, найбільше похідних із суфіксами. 5. Назв родів рослин, створених або записаних іншими авторами (Ф. Куршайтісом, К. Сирвидасом, М. Межінісом, Ф. Нессельманом, К. Ґрінюсом та ін.), наведено лише по кілька; вони становлять близько 10% усіх назв родів рослин у Žolynas. ŠALTINIAI BT – Pabrėža A. 1900: Botanika arba Taislius Auguminis, Shenandoah, Pa. GA – Ivinskis L. Scaurus Agaricus rufo divaceus, rankraštis saugomas Lietuvių literatūros ir tautosakos instituto bibliotekos Rankraštyne, F1-661. Pr – Ivinskis L. Prigimtūmenė (Prigimtūmenė turentė sawieje dalijkus žemies, žoliun ir giwunun su parodimu annun vartojimo), rankraštis saugomas Lenkijos mokslų akademijos bibliotekoje Krokuvoje, 1 d. katalogo nr. 1801; 2 d. katalogo nr. 2824. LBŽ – Lietuviškas botanikos žodynas, red. J. Dagys. Kaunas, 1938. LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (t. 1–20, 1941–2002): elektroninis variantas, vyr. red. G. Naktinienė Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete www.lkz.lt. TA I – Pabrėža J. A. Taislius augyminis. I–223. Parengė O. Kažukauskaitė, R. Šepetytė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2009. TA II – Pabrėža J. A. Taislius augyminis. 224–776. Parengė R. Šepetytė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014. TA III – Pabrėža J. A. Taislius augyminis. 777–980. Parengė R. Šepetytė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 Ž – Matulionis P. Žolynas. Dalys II. Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas, Vilnius: M. Kutkos spaustuvė, 1906. LITERATŪRA Auksoriūtė A. 2000: Lauryno Ivinskio terminologijos darbai. Daktaro disertacija. Auksoriūtė A. 2004: Neaiškios darybos L. Ivinskio Prigimtūmenės naujažodžiai. – Terminologijos istorijos ir dabarties problemos, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 127–149. Auksoriūtė A. 2012: Lauryno Ivinskio grybų atlaso rankraštis. – Priešaušrio mokslas, kultūra ir švietimas: Lauryno Ivinskio 200-osioms gimimo metinėms, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 217–243. Dagys J. 1957: P. Matulionis kaip botanikas. – Įžymus lietuvių miškininkas – prof. Povilas Matulionis, Kaunas, 31–39. Deltuvas R. 2014: Povilas Matulionis: Ateities pradžia – tai mes, Kaunas: Lututė. Jankevčius K., Jankevičienė R. 1962: Kai kurie nauji duomenys apie L. Ivinskio darbus lietuviškos botanikos terminijos srityje. – Botanikos klausimai 2, 151–163. Klimavičiūtė J. 2005: Lietuviškos botanikos terminijos kūrėjai XX a. pirmojoje pusėje. – Botanica Lithuanica, Supplementum 8, 25–28. Kruopas J. 1998 (1975): K. Dražutavičiaus (Drazučio) terminų žodynėliai bei sąrašai. – Rinktiniai raštai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 265–271. LKTŽ 2008: Lietuvių kalbos terminų žodynai: Anotuota 1900-2005 m. bibliografijos rodyklė / Gaivenytė-Butler J., Keinys S., Noreikaitė A., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Petkevičiūtė D. 1988: Laurynas Ivinskis: Monografija. Vilnius: Mokslas. Subačius G. 1996: Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos žemaičių kalba. – Lietuvių atgimimo studijos 8: Asmuo: tarp tautos ir valstybės, 10–113. Subačius G. 2009: Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos Taislius augyminis (1843). – Jurgis Ambraziejus Pabrėža. Taislius augyminis I–223, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 9–28. Gauta 2019 12 11 Priimta 2019 12 30 BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 AUTHORIAL SOURCES OF PLANT GENERA NAMES OF POVILAS MATULIONIS’ ŽOLYNAS Summary The article analyses 716 Lithuanian plant genera names used in Povilas Matulionis’ glossary Žolynas. Dalys II. Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas (1906). Matulionis’ Žolynas is the first plant glossary published in Lithuania. Žolynas contains the names of the plants collected from writings and manuscripts with the abbreviation of the name of the author who wrote or created the name of a plant displayed next to. About 86 percent of names of all the genera of plants and mushrooms presented in Žolynas have such abbreviations. Most of the names included in the glossary are the plant names given by Jurgis Ambraziejus Pabrėža and Laurynas Ivinskis. Most of the plant genera names in Žolynas (42 percent of all genera names) are those of Pabrėža taken from his dictionary Botanika arba Taislius auguminis (BT) published in the USA in 1900, which contains a small part of his manuscript Taislius augyminis of 1843. Slightly more than half of Pabrėža’s plant genera names given in Žolynas are identical to the ones in BT, and the rest part of the names given in the dictionaries under analysis have differences. The analysis has shown that over 10 plant genera names presented in Žolynas with the abbreviation of Pabrėža were not included in any of his works under analysis, thus, these names are probably not taken from the writings of the said author. The number of plant genera names by Ivinskis included in Žolynas is twice less than the number of names by Pabrėža. Matulionis referred to Ivinski’s drawings of mushrooms as a source. However, the analysis shows that only eight mushroom genera names were taken from Ivinski’s surviving manuscripts of mushroom atlas Scaurus Agaricus rufo divaceus and included in Žolynas. Comparing the plant genera names given in Žolynas with the names presented in another Ivinski’s manuscript Prigimtūmenė, it is clear that Ivinski’s plant genera names used in the glossary were taken not from the mentioned manuscript. Most likely, Matulionis used other Ivinski’s manuscripts or secondary sources. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 ALBINA AUKSORIŪTĖ. Povilo Matulionio Žolyne pateiktų augalų genčių vardų autoriniai šaltiniai | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.11 About 9 percent of plant genera names found in Žolynas were given by Matulionis himself who took part of these plant genera names from colloquial language and, most probably, composed more than a half of them himself. Other authors (F. Kuršaitis, K. Sirvydas, M. Mieżinis, F. Nesselman, K. Grinius, etc.) have only a few plant names that make up about 10 percent of all plant genera names of the glossary. KEYWORDS: plant genus name, authorial source, a dictionary of botany, plant glossary, Povilas Matulionis’ Žolynas, nomenclature of botany. ALBINA AUKSORIŪTĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204