Dėl darinių su baigmeniu „-eivis, -ė“

JOLANTA VASKELIENĖ Шяуляйський університет ПРО ПОХІДНІ З ФІНАЛЛЮ -EIVIS, -Ė КЛЮЧОВІ СЛОВА: спосіб словотворення; словотвірна категорія; словотвірний тип; фіналь; суфікс; синонімічність. АНОТАЦІЯ У литовській мові є назви осіб, утворені похідним способом і такі, що мають подібні фіналі -eiva та -eivis, -ė. У працях зі словотвору йдеться про словотвірний тип із суфіксом -eiva, тоді як про похідні з -eivis, -ė згадується лише побіжно. У цій статті за допомогою методів словотвірного й семантичного аналізу та субституції аналізуються похідні з фіналлю -eivis, ė, знайдені у «Словнику литовської мови», «Словнику сучасної литовської мови», реєстрі заголовних слів «Словника загальнолітовської мови», у картотеці доповнень до цифрового «Словника литовської мови», базі даних неологізмів литовської мови та в Текстовому корпусі сучасної литовської мови. Аналіз наукової літератури та емпіричного матеріалу показав, що частина похідних із фіналлю -eivis, -ė є результатом змішаного словотворення (композиції та суфіксації), але в певних випадках (синхронно) -eivis, -ė можна вважати суфіксом. Отже, у працях зі словотвору в словотвірних категоріях носіїв ознаки, вираженої іменником, діячів і носіїв дієслівної ознаки поряд із наявним словотвірним типом на -eiva доцільно було б зазначити також тип, що формується, на -eivis, -ė. ВСТУП У литовській мові є чотири основні способи словотворення: суфіксація, що утворює суфіксальні похідні, префіксація, що утворює префіксальні похідні, парадигматизація, що утворює похідні із закінченнями, і композиція, що утворює складні слова. Іноді одночасно діють два способи словотворення — зазвичай префіксація й суфіксація або композиція й суфіксація, отже, говорять також про змішаний спосіб словотворення (Urbutis 2009: 107, 333–342; див. також LKG 1965: 591; Keinys 1999: 22–23)1. Слід зазначити, що в литовській мові трапляються випадки, коли щодо способу словотворення конкретних похідних немає єдиної думки. 1 Straipsnyje remiamasi žodžių daryba, aprašyta Lietuvių kalbos gramatikoje (LKG 1965: 1971), Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (DLKG 2005), Vinco Urbučio Žodžių darybos teorijoje (2009), Stasio Kein io Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryboje (1999). Naujas įžvalgas apie darybos būdus žr. Smetona 2005. Už vertingas pastabas ir patarimus dėkoju slaptiesiems(-osioms) recenzentams(-ėms). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 Наприклад, числівники від одинадцять до дев’ятнадцять одні вважають складними словами, «другий компонент яких спирається на дієслово залишилося» (Keinys 1999: 84; пор. LKG 1965: 619–620, 636), Aldona Paulauskienė (1994: 237) називає їх зрощеннями з другим компонентом -lika, «який з погляду походження пов’язаний з іменником залишки — “те, що лишається, непотрібне”. У другій частині Акцентології Antanas Pakerys (Pakerys 2002: 22) розглядає такі числівники серед складних слів, але зазначає, що «[У] сучасній мові другий компонент уже важко пов’язати з дієсловом залишатися, залишилося, тому можна вважати, що -lika набуває функцій суфіксоїда»2. У литовській мові іменники утворюються всіма способами словотворення; особливо багато їх утворено (і утворюється) за допомогою суфіксів (Ambrazas 1993, 2000; Keinys 1999: 36; DLKG 2005: 86)3. За словотвірним значенням4 похідні із суфіксами та флексіями традиційно поділяють на словотвірні категорії (словотвірні класи) — найчастіше виокремлюють 13 словотвірних категорій іменників (LKG 1965: 253–423; DLKG 2005: 87–145; Urbutis 2009: 330), Stasys Keinys (1999: 37–39) виокремлює 125. Кожна словотвірна категорія охоплює певну кількість словотвірних типів6. У межах тієї самої словотвірної категорії нерідко трапляються похідні різних словотвірних типів, які (формально) мають однаковий суфікс, але різні закінчення7. Досить часто похідні, утворені від тієї самої твірної основи й належні до різних словотвірних типів, є словотвірними синонімами8 — вони мають однакове словотвірне значення та тотожне або подібне лексичне значення; такі спільнокореневі похідні нерідко пояснюються у словниках одне через одне. Наприклад, лише закінченнями відрізняються похідні, які вважаються словотвірними синонімами й належать до типів категорії назв носіїв ознаки, вираженої прикметником, -ėžis, -ė і -ėžius, -ė (LKG 1965: 361), наприклад juodėžis, -ė («той, хто дуже чорний, негарний; juočkis» LKŽₑ) і juodėžius, -ė («див. juodėžis» LKŽₑ), а також похідні типів -lys, -ė і -la9, наприклад: dobklys, -ė («див. dvokla» LKŽₑ) і dvokla («дурнувата людина, недотепа» LKŽₑ), rėklys, -ė («див. reksnys» LKŽₑ) і 2 Суфіксоїдом називають «[Д]ругий компонент складного слова, що має ознаки суфікса і насамперед набув узагальненішого значення, відокремленого від значення твірного слова» (Keinys 1999: 114; див. також Gaivenis, Keinys 1990: 197). 3 Дещо інше, ніж у фундаментальних мовознавчих працях, розуміння способів словотворення іменників пропонує A. Paulauskienė (1994: 64–97). 4 У статті вживається термін словотвірне значення (про значення словотворення та словотвірне значення докладніше див. Kniūkšta 1998). 5 S. Keinys (1999: 46–47) tos pačios darybos klasės dariniais laiko vardažodinės ypatybės turėtojų ir profesinius asmenų pavadinimus. 6 «Словотвірний тип можна розуміти двояко — або як абстрактну структурну схему, наявну в мові, за якою утворюються похідні з однаковим (або дещо варіативним) словотвірним значенням і формою, або як такі самі похідні, наявні в мовленні, їхню сукупність» (Urbutis 2009: 290; пор. Keinys 1999: 24–27). 7 Оскільки флексії виражають різні граматичні значення, іменники з різними закінченнями часто мають і різні граматичні значення. 8 Нагадаємо, що словотвірні синоніми — це спільнокореневі похідні з різними словотвірними формантами, які мають тотожне або близьке значення, тоді як словотвірні варіанти — це похідні, утворені від тієї самої твірної основи (твірних основ) за допомогою того самого словотвірного форманта, але які різняться певними другорядними засобами словотворення: голосним або приголосним кореня, сполучним голосним, варіантом префікса тощо (докладніше див. Vaskelienė 2013). 9 Похідні з різними суфіксами (-la, -ėla, -ša тощо) та закінченням -a є іменниками так званого спільного роду (substantiva communia) (про них див. Gudzinevičiūtė 2008), тоді як їхні синоніми з іншими закінченнями (-lys, -ė, -ėlis, -ė, -šis, -ė, -šas, -a тощо) мають чоловічий або жіночий рід. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, -ė | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 rėkla («той, хто постійно плаче, кричить; крикун» LKŽₑ), ti̇slys, -ė («той, хто витягнувся, довготелесий» LKŽₑ) і tisla («довготелеса людина, довгаль» LKŽₑ), vėplys, -ė («телепень, роззява» LKŽₑ) і vėpla («людина з низькою кмітливістю, неуважна, роззявкувата, телепень» LKŽₑ). У словотвірній категорії назв діячів і носіїв дієслівної ознаки похідні типів із найпродуктивнішим суфіксом -ėlis, -ė і малопродуктивним суфіксом -ėla, які мають однакове або дуже подібне значення (див. LKG 1965: 318–319, 335), вважаються словотвірними синонімами: nemokėlis, -ė («невмійко» LKŽₑ) і nemokėla («див. невмійко» LKŽₑ); різними вважаються типи на –vis, -ė (–vys, -ė) і –va, тож словотвірні ряди складають такі варіанти: ateivis, -ė / ateivys, -ė («людина, яка прийшла, прибула звідкись, чужинець» LKŽₑ) і ateiva («чужинець» LKŽₑ), pereivis, -ė («перехожий» LKŽₑ) і pereiva («перехожий» LKŽₑ). До словотвірних синонімів належать також похідні суфікса -š-, що різняться закінченнями та належать до різних словотвірних типів (–šas, –ė; –šis, –ė; –ša), наприклад: blaikšis, -ė («той, хто збожеволів, дурна людина, божевільний» LKŽₑ) і blaikšas, -ė («див. klaikšis» LKŽₑ), paikšas, -ė («дурна людина, дурень, klaikšas» LKŽₑ), paikšis, -ė («див. paikšas» LKŽₑ) і paikša («див. paikšas» LKŽₑ)¹⁰. У литовській мові є похідні назви осіб із подібними кінцевими частинами¹¹ –eiva і –eivis, -ė. Іменниками із суфіксом –eiva називають осіб (нерідко зневажливо) — виконавців певної дії або осіб, яким властива певна ознака, наприклад: gudreiva «розумник» LKŽₑ, karšteiva «гарячкуватий» LKŽₑ, nakteiva «той, хто ходить ночами, нічний гуляка» LKŽₑ, rašėiva зневажл. «поганий письменник, графоман» DŽ, kareiva ірон. «невдалий воїн» LKŽₑ, šventeiva зневажл. «той, хто вдає зі себе святого, релігійний або моральний лицемір» LKŽₑ. Іменники на –eivis, -ė також називають осіб чоловічої або жіночої статі, наприклад: darbeivis, -ė «виконавець роботи, підрядник» LKŽₑ, gireivis «той, хто відданий лісові, любить ліс, доглядає ліс» LKŽₑ. У працях зі словотвору розглядається словотвірний тип із суфіксом –eiva, тоді як похідні на –eivis, -ė згадуються лише подекуди. Отже, об’єктом дослідження обрано литовські іменники з кінцевою частиною –eivis, -ė. Для досягнення мети статті — проаналізувати похідні з кінцевою частиною –eivis, -ė — поставлено такі завдання: зібрати й подати за науковою літературою відомості про –eiva і –eivis, -ė; вибрати похідні з «Словника литовської мови» (LKŽₑ), «Словника сучасної литовської мови» (DŽ), реєстру заголовних слів «Словника загальнолітовської мови» (BŽa), «Цифрового словника литовської мови ¹⁰ Pasakytina, kad LKG (1965) nėra –šius darybos tipo, o LKŽₑ tokių darinių esama, pvz., paikšius, -ė „žr. paikšis“. ¹¹ У KTŽ термін baigmuo не наведено; у DŽ його пояснено як «кінець слова або складу». Цей термін (поряд із pradmens) уживає A. Pakerys: у його «Акцентології» baigmuo вважається частиною слова (непохідного), яка формально збігається із суфіксом (див. Pakerys 1994: 6). У статті йдеться лише про похідні з –eivis, -ė; розглядається, яку функцію ця кінцева частина виконує у процесі творення іменників. Звертаємо увагу, що за межами дослідження залишено іменники, які отримали кінцеву частину –eivis, -ė від твірних слів (зазвичай це слова, утворені за зразком інших мов), наприклад: puskareivis (: pusiau, kareivis), draugkareivis (вважається складним словом, утвореним за зразком іншомовних слів (див. Skardžius 1996: 401)), а також похідні із суфіксом –vis, -ė (–vys, -ė) (jeivis, -ė, praevīs, -ė та ін.), твірною основою яких є дієслова з префіксом, утворені від дієслова eiti (įeiti, praeiti та ін.) (про них див. LKG 1965: 331; DLKG 2005: 110–111). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 kalbos žodyno“ papildymų kartotekos (LKŽPK) išrinkti baigmenį -eivis, -ė turinčius darinius, medžiagą papildyti Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno (ND) ir Dabartinės lietuvių kalbos tekstyno (DLKT) duomenimis, aptarti darinių su -eivis, -ė darbą ir semantiką. Tyrimui taikytas darbinės analizės metodas, naudotasi gretinimo, semantinės analizės ir substitucijos metodais. 1. ПОХІДНІ ІЗ СУФІКСАМИ -EIVA І -EIVIS, -Ė У ПРАЦЯХ З МОВОЗНАВСТВА Apie substantiva communia daiktavardžius, turinčius priesagą -eiva, rašoma LKG (1965: 330, 353), DLKG (2005: 110, 119–120), abiejose Sauliaus Ambrazo knygos Daiktavardžių darybos raida dalyse (1993: 153; 2000: 181), tos priesagos vediniai minimi Prano Skardžiaus Lietuvių kalbos žodžių daryboje (1996: 389), Antano Pakerio Akcentologijoje (1994: 77), Stasio Keinio Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryboje (1999: 47). Щодо похідних із суфіксом -eiva думки мовознавців збігаються: залежно від твірного слова та словотвірного значення вони належать до похідних двох словотвірних категорій12: від дієслів утворюються назви діячів і носіїв дієслівної ознаки, наприклад ma ineiva (: mainė) і puoš eiva (: puošė), а похідні від іменних слів є назвами носіїв іменної ознаки, наприклад drūteiva (: drūtas) і gražeiva (: gražus). Про похідні на -eiva, утворені від іменних слів, у DLKG зазначено: «[У]сі назви носіїв іменної ознаки з цим суфіксом — це іменники спільного роду, що позначають осіб і зазвичай мають відтінок зневажливого значення; вони утворені від якісних прикметників нескладної будови, наприклад: gražeiva, gudreiva, pikteiva, rimteiva, šventeiva» (DLKG 2005: 119–120). Похідні із суфіксом -eiva у словотвірній категорії назв діячів і носіїв дієслівної ознаки «утворені від дієслів (зазвичай безпрефіксних), позначають осіб, мають зневажливе значення та належать до спільного роду, наприклад: mušeiva, puoš eiva, rašeiva, skundeiva, verteiva. Частково до них прилягають також похідні kareiva, vadeiva» (DLKG 2005: 110). S. Ambrazas (1993: 153) також говорить про похідні на -eiva двох словотвірних категорій: назви діячів (išireiva, maineiva, mušeiva, ndereiva) і назви носіїв ознаки (gražeiva, naršeiva). Він зазначає, що «[З]а зразком цих похідних у літературній мові утворено кілька новотворів, наприклад: pikteiva 12В «Акцентології» A. Pakerio (1994: 77) похідні із суфіксом -eiva (утворені від дієслів та іменних слів) розглядаються разом — це зрозуміло, оскільки йдеться про наголошування, а не про відмінності похідних, які формально мають однаковий суфікс. Нагадаємо, що похідні тієї самої словотвірної категорії називають назвами носіїв іменної ознаки (LKG 1965: 340; Urbutis 2009: 330) або назвами носіїв ознаки (Ambrazas 2000). S. Keinys наводить приклади похідних типу -ėla (gudreiva, smarkeiva) лише в розгляді назв носіїв іменної ознаки та професійних назв осіб, тоді як при описі назв діячів і носіїв дієслівної ознаки суфікс -ėla не згадується (Keinys 1999: 47). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 «вередун», rimteiva «той, хто вдає із себе серйозного», šventeiva «святенник, лицемір» (Ambrazas 2000: 181). Dėl darinių, turinčių baigmenį -eivis, -ė, vienos nuomonės nėra. P. Skardžiaus Lietuvių kalbos žodžių daryboje (1996: 436) daiktavardis keleivis, -ė pateiktas dūrinių skyriuje, taip pat ir A. Pakerio Akcentologijos pirmojoje dalyje. Tiesa, joje rašoma, kad „dėmuo -eivis, -ė (su pridėtine priesaga -vis, -ė), galima sakyti, jau yra virtęs sufiksoidu“ (žr. Pakerys 1994: 288). Moteriškosios giminės daiktavardis plateivė toje pačioje knygoje laikomas priesagos -eivė vediniu (Pakerys 1994: 87, 288). S. Ambrazas daiktavardį moksleivis (: mokslas) laiko vediniu (1993: 8–9). Manytina, kad galvoje turima priesaga -eivis, -ė, bet toks darybos tipas, tokia priesaga knygoje daugiau neminima – darybos afiksų rodyklėje nurodyta tik priesaga -eiva (žr. Ambrazas 1993: 278). Atkreiptinas dėmesys, kad baigmenį -eivis, -ė priesaga laiko S. Keinys (2005: 63) – aptariant terminą oreivis teigiama: „[N]ors lietuvių kalbos žodžių darybos veikaluose ši priesaga ir nenurodoma, tačiau sinchroniškai ją išskirti galima“ (2005: 63). Kituose minėtuose kalbotyros darbuose – gramatikose, V. Urbučio Žodžių darybos teorijoje (2009), S. Keinio Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryboje (1999) – apie darinius su -eivis, -ė nerašoma. 2. ПОХІДНІ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ -EIVIS, -Ė LKŽₑ, LKŽŽPK, ND, DLKT iš viso rastas 41 baigmenį -eivis, -ė turintis darinys13, iš jų 34 pateikti LKŽₑ (7 žodžiai turi neologizmo žymą). Pasakytina, kad botaniko terminas plateivė („orchidinių šeimos augalas, blandis (Platanthera)“) LKŽₑ nurodytas kaip turintis tik moteriškąją giminę, 7 žodžiai pateikti tik kaip vyriškosios giminės14 daiktavardžiai: dieneivis „(karininko) pasiuntinys“, gireivis (neol.) „kas yra giriai atsidavęs, kas mėgsta girią, kas prižiūri girią“, kryžeivis „žr. 1 kryžiuotis“, hibridai mečeivis istor. „kalavijuotis“ ir miečeivis „kalavijuotis“, vandeneivis (neol.) „jūrininkas“ ir žmogeivis (neol.) „paprastas, nekilmingas žmogus“. Kitais dariniais gali būti pavadinami ir vyriškosios, ir moteriškosios giminės asmenys: atbuleivis, -ė, 13 У LKŽₑ є похідних, що закінчення -eivis, -ė отримали від твірних слів keleivis, kareivis, moksleivis (як зазначалося, їх не включено до дослідження), наприклад: draugkareivis, -ė, kryžkareivis, -ė, puskareivis, -ė, sąkareivis, -ė, sankareivis, -ė, bendrakareivis, -ė, draugkeleivis, -ė, sąkeleivis, -ė, sankeleivis, -ė, šventkeleivis, -ė, sanmoksleivis, -ė тощо. Слід зазначити, що деякі з цих похідних загалом можуть мати подвійне твірне пояснення. Наприклад, іменник bendrakel(e)ivis («попутник, супутник» у LKŽₑ), імовірно, є складним словом (: bendras / bendrai, keleivis), але його можна пов’язати й зі словами bendrai, keliauti (+ -eivis); šventkeleivis («відвідувач святих місць, паломник, богомолець» у LKŽₑ), імовірно, є складним словом із šventas, keleivis, але семантично його можна пов’язати й зі словами šventas, keliauti (+ -eivis); варто звернути увагу, що за другого варіанта твірного пояснення похідні мають переривчасту структуру і є результатом композиції-суфіксації, де -eivis, -ė виконує функцію суфікса. 14 Іменниками gireivis, žmogeivis, що мають у LKŽₑ позначку неологізму, загалом можна називати й жінок; у словнику при слові gireivis не наведено жодного прикладу вживання, а žmogeivis проілюстровано реченнями з творів Симонаса Даукантаса (Землі та волості він віддав своїм улюбленцям і боярам, наказавши тільки не гнобити простих людей S. Dauk. LKŽₑ) — імовірно, у його текстах уживалася лише форма чоловічого роду. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, -ė | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 atgaleivis, -ė, atžagareivis, -ė, darbeivis, -ė, draugeivis, -ė, jūreivis, -ė, kareivis, -ė, keleivis, -ė / keleivys, -ė, lygeivis, -ė, mareivis, -ė, miegeivis, -ė, moksleivis, -ė, nameivis, -ė, niekurneivis, -ė, oreivis, -ė, pakeleivis, -ė, pašaleivis, -ė, pirm(e)aeivis, -ė, pirm(e)eivis, -ė, prakeleivis, -ė, prašaleivis, -ė, prekeivis, -ė, prošaleivis, -ė, rašteivis, -ė, upeivis, -ė, žygeivis, -ė. У LKŽPK знайдено ще три (не включені до LKŽₑ) назви осіб із закінченням –eivis: kūleivis, lengvaeivis, važ(e)ivis, а в ND — новотвори svetimeivis, -ė і sugrįžeivis, -ė. У DLKT знайдено приклади ще двох¹⁵ похідних із закінченням –eivis, не зафіксованих в інших джерелах, — šviesiaeivis ir tautpažangeivis. Слід зазначити, що в сучасній литовській мові ці похідні вживаються з різною частотністю: у DLKT знайдено багато прикладів уживання іменників¹⁶ moksleivis, -ė (19 963), keleivis, -ė (12 957), kareivis, -ė (8 106), prekeivis, -ė (1 725), jūreivis, -ė (1 639), чимало — з іменниками pakeleivis (383), oreivis (212), pirmeivis (118), žygeivis (56), kryžeivis (53), upeivis (48), atžagareivis (17), окремі приклади з šviesiaeivis (8), pirmaeivis (3), nameivis (2), svetimeivis (2), по одному прикладу з darbeivis, miegeivis, prakeleivis, prašaleivis, tautpažangeivis, žmog(e)ivis, plateivė¹⁷; у корпусі не знайдено прикладів іменників, поданих у LKŽₑ: dieneivis, gireivis, mečeivis, miečeivis, vandeneivis, atbuleivis, atgaleivis, draugeivis, lygeivis, mareivis, niekurneivis, pašaleivis, prošaleivis, rašteivis, а також новотворів kūleivis, lengvaeivis, sugrįžeivis, važ(e)ivis. 3. ТВОРЕННЯ ТА СЕМАНТИКА ПОХІДНИХ ІЗ ФІНАЛЬНИМ ЕЛЕМЕНТОМ –EIVIS, -Ė Чи є слово похідним і яким саме, визначає словотвірна опозиція. Розглядаючи, з яким словом (або словами) утворюють словотвірні опозиції похідні з фінальним елементом –eivis, -ė, бачимо, що лексичне значення значної частини похідних вказує на досить чіткий зв’язок із дієсловом eiti18, тобто похідні семантично й формально пов’язані з двома твірними словами, друге з яких спирається на дієслово eiti і має також суфікс –vis, -ė. Отже, у цьому випадку слід говорити про змішаний – 15 У DLKT знайдено також приклади вживання похідного svetimeivis, поданого в ND:...адже ви не дозволите svetimeiviui svetimakišenauti Jūsų kišenėse... 16 Було підраховано всі форми відмінків іменників чоловічого й жіночого роду в однині та множині. 17 Щоправда, у знайденому в корпусі прикладі вжито форму чоловічого роду, а не жіночого (як зазначено в LKŽₑ, VLE): Тут росли ніжно пахучі зубрівки, болотяні чини, зелені plateiviai, плауни, лісові смілки DLKT. 18 Дієслово eiti багатозначне: у LKŽₑ наведено 42 значення дієслова, у DŽ — 23, у BŽ — 27. Отже, похідні можуть спиратися не лише на основне (1) значення «пересуватися пішки з місця на місце, крокувати» LKŽₑ, а й на різні інші значення, зафіксовані у словниках, наприклад: «швидко рухатися в певному напрямку» LKŽₑ, «невпинно плинути, тягнутися, линути; їхати, плисти (про транспортний засіб)» LKŽₑ, «виконувати (роботу, обов’язки)» LKŽₑ, «вирушати» LKŽₑ, «діяти, працювати» LKŽₑ та ін. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, -ė | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 композиції-суфіксації — спосіб словотворення та похідні з переривчастим формантом. Перший компонент більшості цих похідних спирається на певний іменник: miegeivis, -ė «лунатик»19, тобто той, хто ходить / блукає уві сні (: miegas, eiti), nameivis, -ė «торговець, який носить товари по домівках», тобто той, хто ходить із товарами по домівках (: namai, eiti), prekeivis, -ė «мандрівний торговець, комівояжер», тобто той, хто йде / ходить із товарами (: prekė, eiti), žygeivis, -ė «той, хто любить походи або бере в них участь, турист», тобто той, хто вирушає в похід (: žygis, eiti), gireivis «той, хто відданий лісові, любить його, доглядає його», тобто той, хто дбає про ліс (ходячи ним, оглядаючи його) (: giria, eiti), kareivis, -ė «рядовий, який проходить військову службу», тобто той, хто йде на війну, воювати (: karas, eiti); словотвірними варіантами вважаються keleivis, -ė / keleivys, -ė «мандрівник, подорожній», тобто той, хто вирушає в дорогу, подорожує (: kelias, eiti), moksleivis, -ė «той, хто навчається у школі, учень», тобто той, хто здобуває освіту (: mokslas, eiti20), pakeleivis, -ė 1. «пасажир, подорожній», 2. «подорожній, який дорогою заходить кудись відпочити, переночувати, випити чи поїсти», 3. «людина, якій по дорозі з іншою людиною, супутник», тобто той, хто заходить кудись під час подорожі або подорожує в одному напрямку з кимось іншим (: pakele / pakeliui21, eiti), pašaleivis, -ė 2. «людина, яка прибула звідкись, не місцева», тобто та, що прийшла з чужини (: pašalė, eiti), pražaleivis, -ė («див. prašalaitis 3», prašalaitis, -ė 3. «перехожий»), тобто той, хто прийшов із-за меж, із чужини (: prašalys22, eiti); похідне darbeivis, -ė із позначкою «неологізм» означає «виконавець робіт, підрядник», тобто той, хто приходить і наглядає за роботою (: darbas, eiti). Людину, яка йде з мечем, називають похідними, що вважаються словотвірними варіантами: mečeivis «мечник» (: mečius, eiti) та miečeivis «мечник» (: miečius, eiti23), а того, хто йде з хрестом, — kryžeivis «див. 1 kryžiuotis» (: kryžius, eiti). Перший компонент деяких похідних спирається на прислівник, прикметник24 або числівник. Наприклад, іменник lengvaეivis, наведений у LKŽPK, пов’язаний із прислівником lengvai і дієсловом eiti25. Певний зв’язок із eiti мають назви осіб niekurneivis, -ė «див. niekurneiva» (niekurneiva «той, хто нікуди не ходить, нічого не робить, ледар» (: niekur, neiti), 19 Lunatikas «той, хто страждає на лунатизм, сновида, miegeivis» DŽ. 20 Друге значення дієслова eiti у LKŽ — «здобуття знань, навчання» — ілюструється реченнями з ужитим застиглим словосполученням eiti mokslus: Коли сини підросли, батько віддав їх учитися. Кажуть, хлопче, що ти дуже вчений, усі науки пройшов, — знову звернувся до мене старий. Нагадаємо, що S. Ambrazas (1993: 8–9) вважає похідне moksleivis дериватом. Перший компонент похідного в принципі може спиратися як на іменник, так і на прислівник.21 22 Prašalys «див. pašalys 1», pašalys 1. «місце вздовж краю, окраїна» LKŽₑ. Компоненти похідних спираються на слов’янські запозичення, неприйнятні для літературної мови: mečius («меч, шабля» LKŽₑ) і miečius («меч, шабля» LKŽₑ). До речі, серед назв осіб miečeivis і mečeivis з таким самим значенням лише останнє в LKŽₑ має позначку «історизм».23 Іноді складно однозначно визначити частину мови, оскільки похідне в принципі може бути мотивоване і прикметником, і прислівником; тому в LKG (1965: 468–469) одночасно розглядаються похідні від прикметника або ад’єктивного прислівника та дієслова.24 25 Саме слово зафіксовано в LKŽPK (із посиланням на твори Simono Daukanto), однак його значення не зазначено й прикладів уживання не наведено. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 prošaleivis, -ė „žr. pra šal eivis“ (: pro šal26, eiti), atgaleivis, -ė (neol.) „atsilikėlis, atžagareivis, reakcionierius“, t. y. kuris tarsi eina atgal (: atgal, eiti), atbuleivis, -ė „žr. atbuleikis 2“ (atbuleikis „2. prk. kas vis priešinasi, vis priešingai daro, priešgyna, atžagaris“, t. y. kuris daro atbulai, tarsi eina atbulas (: atbulas / atbulai, eiti), atžagareivis, -ė „kas viską daro atvirkščiai, priešingai; plg. atžagarainis, atžagaris 2, 2. „atsilikusių pažiūrų žmogus, reakcionierius“, t. y. kuris eina atžagarias, daro atžagariai (: atžagarias / atžagariai, eiti). Darbinių variantų porą sudaro tuos pačius pamatinius žodžius pirmas ir eiti turintys jungiamuoju balsiu besiskiriantys dariniai pirmaeivis, -ė „žr. pirmeivis 1“ ir pirmeivis, -ė (1. „progresyvių pažiūrų žmogus“), t. y. kuris tarsi eina pirmą visų. Дієслово eiti у принципі можна пов’язати з назвами осіб, які працюють і діють у воді (перший компонент ґрунтується на іменниках, що називають водойми): юрейвіс, -ка «той, хто плаває морями...», іншими словами, той, хто працює в морі, хто виходить у море27 (: jūra, eiti), марейвіс, -ка «моряк» (: marios, eiti), упейвіс, -ка «службовець або робітник річкового судноплавства» (: upė, eiti), ванденейвіс, -ка (неол.) «моряк» (: vandenį, eiti). Деякий семантичний зв’язок із дієсловом eiti мають новотвори светімейвіс («прибулець із космосу (зазвичай уживається збірна множина svetimeiviai)» ND) і швітісейвіс, імовірно вживаний у значенні «той, хто йде до світла»28 (Я ніколи не був швітісейвіс; Учитель швітісейвіс DLKT). Ці похідні утворені від прикметника svetimas та іменника šviesa29. У частині похідних із закінченням -eivis, -ė зв’язок із eiti ослаблений, опосередкований, уже не відчувається або відсутній. У процесі творення таких похідних -eivis, -ė виконує функцію суфікса. Насамперед це стосується ботанічного терміна платейве («рослина родини зозулинцевих, блендис (Platanthera)» LKŽĖ, «рідкісна лучна рослина родини зозулинцевих (Coeloglossum)» DŽ). Як зазначалося (див. Pakerys 1994: 78), закінчення -eivė цього іменника вважають суфіксом. Твірним словом похідного платейве є прикметник platus, -i. Рослину, що має багато різноманітних властивостей30, названо за однією з її ознак (про вибір мотивації словотвору див. Urbutis 2009: 69–72). Платейве слід вважати похідним категорії назв носіїв ознаки, вираженої прикметником, оскільки похідні цієї словотвірної категорії можуть позначати не лише особу, а й живу істоту або предмет за певною характерною ознакою (див. LKG 1965: 340). По-різному оцінюється до тієї самої словотвірної 26 Імовірно, похідне утворене від прислівника, хоча в LKŽĖ наведено також іменник prošalis, -ė «стороння, чужа людина». 27 Імовірно, під впливом російської мови (російською кажуть «вийти в море») яхтсмени, моряки та інші вживали (вживають?) вислів eiti į jūrą (див. https://skipperltu.wordpress.com/2015/03/06/eina-ar-plaukia/ 2019-05-25). 28 У ND подано значення та приклади, а значення знайдених у DLKT похідних пояснюється так, як його можна зрозуміти з контексту. 29 Хоча в останньому випадку не можна відкидати й можливості утворення від прикметника šviesus, -i, вважають, що похідне швітісейвіс більше пов’язане з іменником. 30 Див. VLE (доступно в інтернеті: http://www.vle.lt/Straipsnis/plateive-5342), пор. LRTB. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 Назва особи, що належить до категорії oreivis, -ė («льотчик, авіатор» LKŽₑ): за твердженням С. Кейніса (2005: 63), з погляду синхронії oreivis, -ė (: oras) є похідним із суфіксом -eivis, -ė, тоді як А. Пакеріс (1994: 288) відносить це утворення до складних слів, другий компонент яких пов’язаний із дієсловом eiti31. На одну твірну іменникову основу спираються також такі назви осіб: dien(e?)eivis «посланець (офіцера)» (: diena), draugeivis, -ė «друг (?)» (: draugas), rašteivis, -ė (неол.) «завідувач канцелярії» (: raštas), žmogeivis (неол.) «звичайна, незнатна людина» (: žmogus). У процесі словотворення -eivis, -ė також виконує роль суфікса. Іменник prakeleivis, -ė («див. pakeleivis» LKŽₑ), наведений у LKŽₑ32, можна пов’язати з іменником keleivis або з дієсловом prakeliauti. Оскільки іменники з префіксом pra- у литовській мові зазвичай позначають місце (наприклад: pradalgė, pradantė, pralomė тощо, див. LKG 1965: 434; DLKG 149; пор. Paulauskienė 1983: 94; Pakerys 1994: 257), вважають, що іменник prakeleivis зі значенням особи перебуває у словотвірному опозиційному відношенні з дієсловом prakeliauti («проїхати, пройти, проплисти» LKŽₑ); отже, -eivis виконує функцію суфікса. Є й інші віддієслівні утворення з -eivis, -ė. Наприклад, такими є зафіксовані в LKŽPK іменники kūleivis і važeivis. Значення іменника kūleivis дає змогу зіставити його з похідними із суфіксами -ėjas, -a і -ikas, -ė, утвореними від дієслова kulti33: kūlėjas, -a «той, хто молотить» LKŽₑ Хтось сильно тупотить у сінях LKŽₑ: це повертаються з клуні kūlėjai LKŽₑ kūlikas, -ė «той, хто молотить, молотник» LKŽₑ Приготуй обід — ось-ось kūlikai повернуться! LKŽₑ kūleivis «молотник» LKŽŽPK...молотять kūleiviai у клуні... LKŽPK Спільнокореневі утворення kūlėjas, kūlikas і kūleivis слід вважати словотвірними синонімами: їх утворено від тієї самої твірної дієслівної основи за допомогою різних словотвірних формантів; вони мають однакове словотвірне значення, дуже близьке лексичне значення і можуть взаємозамінюватися у словосполученнях або реченнях (пор. повертаються молотники — повертаються kūlikai / kūleiviai, повернуться kūlikai — повернуться молотники / kūleiviai, молотять kūleiviai — молотять молотники / kūlikai), істотно не змінюючи контекстуального змісту. Значення іменника važeivis у картотеці доповнень не зазначене34, але з прикладу вживання 31 Хоча утворення oreivis ще можна певною мірою пов’язати з дієсловом eiti (4. «невпинно сунути, тягнутися, плинути || летіти, мчати (юрбою)»: Orlaivių tę – kap amaras eina! LKŽₑ), очевидно, що цей зв’язок слабшає. 32 Він є синонімом розглянутого утворення pakeleivis. 33 Слід зазначити, що всі утворення спираються на форму минулого одноразового часу kūlė, отже, утворення kūleivis у цьому аспекті подібне до віддієслівних суфіксальних похідних із -eiva (див. LKG 1965: 330). 34 Імовірно, це новотвір Петронеле Орінтайте — так зазначено у статті газети Dirva «Петронеле Орінтайте — нарисовиця»: «Таких слів, як daigynas, mandaguolis, važ(e)ivis, jauniklynas, ми не знаходимо навіть у великому словнику. Очевидно, письменниця сама створила ці слова, керуючись духом мови». (Див. с. 6, доступно в інтернеті: http://www.spauda.org/dirva/archive/n1972/1972-01-19-DIRVA.pdf) BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, –ė | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 видно, що, найімовірніше, він має значення «той, хто їде», тобто вживається як функціональний синонім спільнокореневих похідних važiuotojas, –a, važiuolis, –ė, važūlis, važiuoklis, –ė, važūnas, –ė35. važiuotojas, –a LKŽe 1. «той, хто їде». 2. «...той, хто подорожує, пасажир» LKŽe До них поїхали та помчали з піщаного пагорба, не зупиняючись у містечку LKŽe Тут, бачиш, мало пасажирів, тому автобус не ходить LKŽe Пасажири, мабуть, поспішали DLKT važiuolis, –ė «той, хто їде, пасажир» LKŽe Який із тебе пасажир — поїзда боїшся LKŽe «той, хто važiuoklis, –ė «той, хто їде» LKŽe Ось кінь, злий погонич поволікся на тихих ногах LKŽe važėivis LKŽŽPK <...> тільки шусть Ось кінь, злий važėivis і свиснув, скотившись убік кубулдом <...> LKŽŽPK Ці спільнокореневі похідні загалом можуть замінювати одна одну у словосполученнях або реченнях (пор. тут мало пасажирів — тут мало пасажирів / пасажирів / погоничів / пасажирів / пасажирів, який із тебе пасажир — який із тебе пасажир / пасажир / погонич / пасажир / važėivis, тільки шусть važėivis — тільки шусть пасажир / пасажир / пасажир / погонич / пасажир тощо), але в сучасній литовській мові серед цього ряду синонімічних похідних найзвичнішим є похідне –tojas, –a važiuotojas, –a, що має типовий суфікс назв діячів; інші похідні вживаються вкрай рідко36. Новотвір sugrįžeivis, –ė («той, хто повертається з еміграції, реемігрант» ND), найімовірніше, утворений за аналогією зі звичною для сучасної литовської мови назвою особи išeivis, –ė (той, хто виїжджає, — išeivis; той, хто повертається, — sugrįžeivis), за основу взято дієслово sugrįžti, а –eivis, –ė виконує функцію суфікса. Іменник sugrįžeivis вживається як синонім звичного (зафіксованого у словниках) похідного sugrįžėlis, –ė («той, хто повернувся» LKŽe). Наведемо приклади вживання похідних sugrįžėlis і sugrįžeivis, –ė: 35 У LKŽe не наведено прикладів з іменниками važūlis («= važiuolis» LKŽe) та važūnas, –ė («той, хто їде, пасажир» LKŽe); у LKŽŽPK ці назви осіб взагалі не зафіксовані. 36 У DŽ не зафіксовано жодного з похідних; до BŽ внесено лише похідне із суфіксом –tojas, –a važiuotojas, –a; у DLKT також знайдено 71 приклад уживання іменника važiuotojas, –a, тоді як речень з іншими спільнокореневими іменниками в корпусі не знайдено. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, –ė | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 Ядро цього революційного елемента становили ті, хто повернувся були б створені умови для тих, хто повернувся з Росії LKŽe тим, хто повернувся були б створені умови для повноцінного залучення до мовного середовища Литви ND Взаємозаміна цих спільнокореневих похідних у словосполученнях чи реченнях можлива без істотних обмежень (пор. ядро становили ті, хто повернувся – ядро становили ті, хто повернувся, тим, хто повернувся створюються умови – тим, хто повернувся створюються умови тощо), отже, можна сказати, що це дериваційні синоніми з досить близькою семантикою. Назви осіб, утворені від дієслів за допомогою –eivis, –ė, važeivis, kūleivis, sugrįžeivis, слід вважати похідними категорії назв діячів і носіїв дієслівної ознаки. У DLKT виявлено багатоморфемний (гіпостатичний) похідний іменник із закінченням –eivis — tautpažangeivis, який, імовірно, вживається у значенні «той, хто належить до Партії прогресу нації» і не має безпосереднього зв’язку з дієсловом eiti: «На євроскептиків претендують націоналісти, tautpažangeiviai, селяни, а частково й демократи апелюють до патріотизму» DLKT. Назва особи tautpažangeivis, імовірно, утворена від словосполучення37 tautos pažanga із –eivis, що виконує функцію суфікса, за аналогією з іншими словами з таким самим закінченням. Цей похідний іменник, який можна вважати оказіональним, міг бути створений лише для цього окремого випадку й ужитий лише в конкретному публіцистичному тексті38. У всіх випадках, коли в семантиці похідних (наприклад, plateivė, žmog(e?)eivis, kūleivis, važeivis, sugrįžeivis тощо) вже не відчувається зв’язок із дієсловом eiti, закінчення –eivis, –ė виконує роль суфікса, і можна говорити про тип словотворення, що формується39. 4. СИНОНІМІЧНІСТЬ ПОХІДНИХ ІЗ –EIVA ТА –EIVIS, –Ė Аналіз лексичних значень похідних із –eiva та –eivis, –ė показав, що трапляються випадки, коли спільнокореневі похідні з цими закінченнями пояснюються одна через одну, тобто безсумнівно утворюють пари дериваційних синонімів (частіше назви осіб із –eiva відсилають до похідних із –eivis, –ė, але буває й навпаки: похідне з –eivis, –ė пояснюється похідним із –eiva): 37 S. Keinys (1999: 23) užsimena apie tai, kad lietuvių bendrinėje kalboje esama atvejų, kai suduriamas žodžių junginys ir pridedama priesaga, pvz., keturvejininkas, -ė. 38 У DLKT знайдено лише один приклад уживання слова tautpažangeivis. 39 Lietuvių kalbos darybos tipų sąrašas nėra baigtinis, pvz., S. Keinys (1999: 27) teigimu, įvardis kelioliktas, -a yra padarytas ne su kelintiniams skaitvardžiams būdinga priesaga –tas, -a, pvz., tryliktas, -a, devynioliktas, -a ir kt., o „iš tikrųjų priklauso visai kitam, naujesniam (priesagos –intas, -a) įvardžių darybos tipui.“ BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu -ėivis, -ė | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 atžagareiva «див. atžagareivis 2» LKŽe Найупертіші atžagareivos торохтіли LKŽe – А, цей Юргіс завжди такий незграбний, atžagareiva! DLKT niekurneiva «той, хто нікуди не ходить, нічого не робить, ледар» LKŽe Старий став niekurneiva, наче камінь сидів у хаті LKŽe kareiva 1. «див. kareivis» LKŽe У цих розмовах брав участь один старий kareiva LKŽe Сподіваюся, він вважав мене забобонним тупаком, kareiva DLKT prekeiva «див. prekeivis» LKŽe Дрібний мандрівний торговець, що вештається провінційними містами LKŽe мандрівні торговці продавали прохолоджувальні напої DLKT річковий службовець «див. річковий службовець» LKŽe Річкові службовці перевозили товари до Росії LKŽe ретроград, -ка40 2. «людина із застарілими поглядами, реакціонер» LKŽe Чи ретроградові чесноти? LKŽe Невже ви повірили цьому ретроградові? DLKT нікчемник, -ця «див. нікчемниця» LKŽe Коли постали справи батьківщини, не було вже ні римлян, ні еллінів, ні ретроградів, ні прогресистів, ні нікчемників (жарт.) LKŽe солдат, -ка «рядовий, який проходить військову службу» LKŽe Солдат поставив фортецю LKŽe схильність до зброї, військового порядку та позиції солдатам викликала велике здивування DLKT мандрівний торговець, -ка «торговець, який подорожує, комівояжер» LKŽe Роздрібний торговець LKŽe Мікенські торговці діставалися Балтії DLKT річковий службовець, -ка «службовець або працівник річкового судноплавства» LKŽe Литви річковики готувалися до навігаційного сезону LKŽe Її чоловік річковик DLKT Ці спільнокореневі похідні у словосполученнях або реченнях загалом можна замінювати одна одною без значних обмежень, тобто вони мають високий ступінь синонімічності, пор.: atžagareivos / atžagareiviai цвірінькали, atžagareiviu / atžagareiva тушкувалися, брав участь один старий kareiva / kareivis, kareivis / kareiva збудований замок, дрібний prekeiva / prekeivis, upeivos / upeiviai перевозили тощо. У словниках не наведено прикладів уживання похідного jūreiva, їх не знайдено й у DLKT, отже, можна зробити висновок, що в литовській мові це слово вживається рідко. Хоча теоретично його можна було б ужити замість спільнокореневого похідного jūreivis, -ė з таким самим значенням (Шауніос 40 Інше значення («той, хто все робить навпаки, всупереч; пор. atžagarainis, atžagaris 2» LKŽe) іменника atžagareivis, -ė слід вважати дериваційним синонімом похідного atžagarainis, -ė («той, хто все робить інакше, ніж бажають чи наказують, упертюх» LKŽe) – atžagaris, -ė («той, хто весь час опирається, робить навпаки, супротивник, неслух» LKŽe) – atžagarius, -ė («той, хто працює задом наперед, погано, atžagaris» LKŽe) – atžagarūnas, -ė («той, хто робить і поводиться не так, як усі» LKŽe) – atžagaruvyžis, -ė («зневажл. той, хто все робить задом наперед, атбульвіжис, упертюх» LKŽe). BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, –ė | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 є традиції моряків нашої країни LKŽ; Штурман гукнув, і моряк кинув з палуби линву DLKT; пор. моряцьких традицій, моряка кинув линву), але насправді ця пара словотвірних синонімів, імовірно, не функціонує в литовській мові. ВИСНОВКИ 1. У литовських працях із словотвору похідні з однаковим суфіксом, але різними закінченнями нерідко вважають такими, що належать до різних словотвірних типів. Словотвірний і семантичний аналіз похідних із кінцевим елементом –eivis, –ė виявив, що частина з них спирається на два твірні слова, одне з яких — дієслово eiti, і має суфікс –vis, –ė, тож їх можна вважати результатом композиції та суфіксації. Деякі похідні вже не мають зв’язку з дієсловом eiti і спираються лише на одне твірне слово (дієслово або іменну частину мови). Якщо розглядати сукупність похідних і новотворів із –eivis, –ė, наведених у словниках, тобто абстрагуватися від індивідуальних словотвірних значень похідних, і зіставити похідні на –eivis, –ė зі спільнокореневими синонімічними утвореннями з суфіксом –eiva та іншими суфіксами, можна припустити, що синхронно в певних випадках –eivis, –ė можна вважати суфіксом. 2. Більшість похідних із –eivis, –ė (92% усіх похідних) уживаються як похідні категорії носіїв ознаки, вираженої іменною частиною мови; деякі з них (8%) — як похідні категорій діячів і носіїв дієслівної ознаки. Отже, у працях зі словотвору доцільно було б поряд із наведеним у цих словотвірних категоріях типом –eiva зазначити й тип –eivis, –ė, що формується. 3. У словотворі діє аналогія, нові похідні постійно утворюються за наявними словотвірними моделями. Як свідчать матеріали ND і DLKT, у литовській мові з’являються і, ймовірно, з’являтимуться нові похідні з –eivis, –ė, які поповнюють і надалі поповнюватимуть ряд наявних назв осіб. ŠALTINIAI BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas). Vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt. BŽa – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrastynas/?pg=c (žiūrėta 2019 m. birželio–rugpjūčio mėn.). DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ (žiūrėta 2019 m. birželio–rugpjūčio mėn.). DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –ėivis, -ė | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas), vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt. LKŽPK – Skaitmeninė „Lietuvių kalbos žodyno“ papildymų kartoteka. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/antra-kartoteka. TB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.search (žiūrėta 2019 m. birželio–rugpjūčio mėn.). ND – Miliūnaitė R., Aleksaitė A. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.]. Sudarytoja Rita Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujažodžiai.lki.lt (Žiūrėta 2019 m. birželio–rugpjūčio mėn.). https://doi.org/10.35321/neol. VLE – Visuotinė lietuvių enciklopedija (elektroninis variantas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: http://www.vle.lt/. LITERATŪRA Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida: lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Ambrazas S. 2002: Daiktavardžių darybos raida 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. DLKG 2005 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Gudžinevičiūtė O. L. 2008: Lietuvių kalbos substantiva communia. Daktaro disertacija, Vilniaus universitetas. Keinys S. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Keinys S. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Kniūkšta P. 1998: Darybinė ir darybos reikšmė. – Kalbos kultūra 71, 29–30. Gaivenis K., Keinys S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa. LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis. LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2, Vilnius: Mintis. Pakerys A. 1994: Akcentologija 1, Kaunas: Šviesa. Pakerys A. 2002: Akcentologija 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Paulauskienė A. 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa. Paulauskienė A. 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –eivis, -ė | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 Skardžius P. 1996: Rinktiniai raštai 1: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. Smetona A. 2005: Pagrindinių darybos būdų skyrimo klausimu. – Acta Linguistica Lithuanica 52, 83–85. Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. Vaskelienė J. 2013: Darbinių sinonimų, darbinių variantų ir paronimų panašumai bei skirtumai. – Žmogus ir žodis: Didaktinė lingvistika 5(1), 206–214. Gauta 2019 08 20 Priimta 2019 12 18 ON THE DERIVATIVES WITH THE ENDING -EIVIS, -Ė Summary In the Lithuanian language, there are four main types of word derivation: suffixation, prefixation, paradigmation, and composition. There are cases when two types of derivation occur at the same time: prefixation and suffixation, composition and suffixation, therefore, there is a mixed type of derivation. The nouns are derived using all types of word derivation, especially by means of suffixation. According to derivational meaning, the derivatives are classified into derivational categories. There are 13 categories of noun derivation, which have a certain number of types. Often there are different types of derivation in the same derivational category, which are composed (formally) with the same suffix, but different endings, e.g. -ėžis, -ė and -ėžius, -ė, -lys, -ė and -la, -ėlis, -ė and -ėla. There are derivatives naming persons, which have similar endings: -eiva and -eivis, -ė. The derivatives with the suffix -eiva are mentioned in the writings on word formation, and the derivatives with -eivis, -ė are scarcely mentioned. The object of the research is the nouns ending in eivis, -ė. The aim of the paper is to discuss the semantic and derivational particularities of derivatives ending in -eivis, -ė. To achieve the aim the following objectives have been set up: from the scientific literature to collect and present the data about the suffix / ending, –eiva and –eivis, -ė; from Dictionary of the Lithuanian Language, Dictionary of Modern Lithuanian, headwords of Dictionary of Standard Lithuanian, Digital Supplement Catalogue of the Lithuanian Language Dictionary to collect the names of persons with the ending -eivis, -ė, to supplement them with the data from Database of BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204 JOLANTA VASKELIENĖ. Dėl darinių su baigmeniu –ėivis, –ė | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2019.92.02 Lithuanian Neologisms and the Corpus of the Contemporary Lithuanian Language, to discuss the semantics and derivation of derivatives ending in –ėivis, –ė. In total 41 derivatives with the ending –ėivis, –ė have been found in the mentioned resources (34 of them have been fixed in Dictionary of the Lithuanian Language). After the analysis of the formation and semantics of the derivatives ending in –ėivis, –ė, the following conclusions have been drawn: 1. One part of the derivatives with the ending –ėivis, –ė are based on two underlying words, one of which is a verb eiti with a suffix –vis, –ė, therefore, they are considered to be the result of composition-suffixation. Some of the derivatives with the ending –ėivis, –ė do not have the coherence with a verb eiti and are based on one underlying word. Considering the totality of derivatives and neologisms with the ending –ėivis, –ė presented in the dictionaries, i.e. distancing from the individual derivational meanings of the derivatives, and comparing the derivatives ending in –ėivis, –ė with cognate synonymic derivatives of the suffix –ėiva as well as other suffixes, it is assumed that in some cases –ėivis, –ė has to be considered as a suffix. 2. The bigger part of the derivatives ending in –ėivis, –ė (92 per cent) are used as the derivatives of the derivational category of the possessors of nominal particularities, some of them (8 per cent) are used as the derivatives of the derivational category of the actors and the possessors of verbal particularities. Therefore, in the writings on word derivation, in these derivational categories, alongside the presented –ėiva derivational type it is purposeful to indicate the emerging –ėivis, –ė derivational type. 3. There is an analogy in word formation, and new derivations are constantly being created according to existing patterns of derivation. According to Database of Lithuanian Neologisms and the Corpus of the Contemporary Lithuanian Language material, in the Lithuanian language occur and likely will occur more neologisms with the ending –ėivis, –ė, which supplement the rank of existing personal names. KEYWORDS: derivational method; derivational category; derivational type; ending; suffix; synonymity. JOLANTA VASKELIENĖ Šiaulių universitetas P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai [email protected] BENDRINĖ KALBA 92 (2019) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204