Vokietis „Lietuvių kalbos žodyno“ pasaulėvaizdyje

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Інститут литовської мови ОБРАЗ НІМЦЯ ЛИТОВСЬКОГО СЛОВНИКА У СВІТОГЛЯДІ1 Чи ми друзі, чи вороги — це ще має показати майбутнє, німцю. Vincas Krėvė КЛЮЧОВІ СЛОВА: словник, семантика, ілюстративний приклад, світогляд, німець. АНОТАЦІЯ Образ німця очима литовців досліджували етнологи, фольклористи, історики та мовознавці. Однак із цього погляду досі не досліджували Словник литовської мови, який можна розглядати як літопис, що охоплює матеріал від найперших наших писемних пам’яток 1547 року до 2001 року. Саме в цій статті й поставлено за мету з’ясувати образ німця на основі цього словника. Семантичний аналіз приблизно 650 ілюстративних прикладів, пов’язаних зі словом німець, показав, що найчастіше у словнику відображено негативний образ німця. У цих реченнях німців згадують як ворогів, які здавна нападали на литовців, кривдили й убивали їх; вони нищили майно литовців або відбирали його, обкладали людей різними повинностями й податками, виганяли на роботи. Литовцям німці здавалися жорстокими, злими, пихатими, перебірливими, брехливими, але інколи — також дурними й непривабливими на вигляд. Значно менше у Словнику литовської мови матеріалу про позитивні риси німців. 1 Світогляд у статті розуміється ширше, ніж лише світогляд мови. Мається на увазі «погляд на світ та його явища», пор. Словник сучасної литовської мови (http://lkis.lki.lt/dabartinis). У цьому випадку йдеться про образ світу, який розкривається конкретно у Словнику литовської мови. Без сумніву, «[О]браз світу, або модель дійсності, складена зі слів, може різнитися в різних словниках, навіть якщо вони не надто віддалені один від одного в історичному часі» (Kravcova 2013: 10). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ Литовців і німців здавна пов’язували неоднозначні стосунки. Аж до Другої світової війни Німеччина межувала з Литвою. Як пише історик Саулюс Каубрис, «[Н]імецький історик Ґ. Ваґнер виділив три хвилі прибуття німців до Литви. Перша почалася в середині XIII ст. і тривала до початку XVI ст., друга — від середини XVI ст. до середини XVII ст., третя — від кінця XVIII ст. до середини XIX ст.» (Kaubrys 2011:15). Мала Литва ніколи не належала Литві, а Клайпедський край був приєднаний до нашої держави лише 1923 року. Тому багато литовців мешкало на території німецької держави, а німці жили на заході й південному заході Литви та в Каунасі (Anglickienė 2000b: 25; 2006: 45), тож представники цих двох народів здавна були сусідами. З іншого боку, литовці часто воювали з німцями. Про цю двоїстість стосунків — жорстокі завойовники, тобто вороги, і надійні, гідні поваги сусіди, тобто друзі, — писали історики, фольклористи, етнологи та інші дослідники (Anglickienė 2006; Zybertienė 2006; Kaubrys 2011). Двоїстість очевидна й у багатьох досліджених джерелах. У литовському фольклорі відображено два боки спілкування з німцями: мирне сусідство та боротьбу з ними. Народна творчість ніби консервує погляди народу на чужинців, сформовані протягом кількох століть. Німця можна зустріти в побутових казках, анекдотах, легендах, переказах, військово-історичних піснях, піснях про сватання та випасання худоби, дражнилках, прислів’ях і приказках. В оповідному фольклорі більше відображено мирний бік нашого спілкування з німцями, а в пісенному — боротьбу з ними. Малі фольклорні жанри ілюструють усе: досвід кількох століть і різнобічні зв’язки з німцями (Anglickienė 2000a: 2; 2000b: 25; 2006: 184–186). У дражнилках із німця глузують — він і вайлуватий, і невмілий, і взагалі заслуговує на насмішки (Vengrytė-Janavičienė 2004: 61; Anglickienė 2006: 193–194). В анекдотах німці або пихаті, або дурні (Lukošiūtė 2012: 164; BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Bandoriūtė 2015: 114–115). Taigi folklore dominuoja neigiamas, neretai paniekinantis vokiečių įvaizdis (Anglickienė 2006: 68; 2007: 446). Мовознавиця Сільвія Папауреліте-Кловене досліджувала, який етнічний стереотип німця виявляється в прикладах із Корпусу сучасної литовської мови Університету Вітовта Великого. Її дослідження показує, що найчастіше наголошується на схильності німців до порядку, а іноді навіть до педантизму. Крім того, на думку литовців, німці організовані, дисципліновані й патріотичні (Papaurelytė-Klovienė 2010: 5–7)2. У 2001 році також досліджували поширені етнічні стереотипи студентів. На думку студентів, німці охайні, працьовиті й надмірно ощадливі. Водночас вони націоналісти, пихаті, звеличують себе і свою національність (Senvaitytė 2004). Досліджували також прізвиська, пов’язані з цим етнонімом. Як зауважує їхній дослідник Альвідас Буткус, німцями називають людей, які дуже швидко й невиразно говорять або заїкаються; злих, грубих людей; людей із великою головою, кирпатим носом3, а також тих, хто носить німецький одяг. Рідше таке прізвисько пов’язане з походженням людини (Butkus 2009: 17; див. також Anglickienė 2005). Історик Альвідас Нікжентайтіс аналізував пресу міжвоєнного періоду та наукову історичну літературу, у яких розглядаються образи німців і Німеччини. На його думку, принаймні в перше десятиліття незалежності формувалися позитивні стереотипи німців і Німеччини (Nikžentaitis 1998: 239; див. також Kaubrys 2011: 16). 2 Слід зазначити, що в дослідженні С. Папауреліте-Кловене основну увагу приділено національним рисам характеру німців (та інших народів), досліджено прикметник vokiškas і розглянуто приклади родового відмінка іменника vokiečių. Повніше уявлення про німця можна було б скласти, проаналізувавши також приклади з усією парадигмою іменника vokietis. 3 Така зовнішність також оцінюється негативно, наприклад: «схожість обличчя з представниками інших народів є негативною рисою, тобто трактується як вада краси», див. Butkus (1995: 224). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Отже, досліджень про німців було справді чимало. Однак у цьому аспекті досі не досліджували нашу найбільшу мовознавчу працю — Словник литовської мови (далі — LKŽe)4, а до нього ж також можна ставитися як до своєрідного корпусу, літопису, що охоплює матеріал від найперших наших писемних пам’яток 1547 року до 2001 року. Лексику живої мови для нього збирали від 1902 року, у словнику описано близько пів мільйона слів литовської мови. Цей словник — наче міст між фольклором, що сягає сивої давнини, і корпусами текстів сучасності, пресою тощо; у ньому зафіксовано цілі епохи, докладно описано повсякденне життя — працю, злигодні, війни, почуття, страхи й радощі. Мета цієї статті — дослідити, який концепт НІМЦЯ5 постає з ілюстративних речень LKŽe, у яких згадуються люди цієї національності. Поставлено такі завдання: вибрати з LKŽe весь матеріал, пов’язаний із концептом НІМЕЦЬ, а після його вивчення класифікувати його так, щоб виявилися історичні зв’язки німців із литовцями; ставлення німців до литовців і литовців до німців6; риси характеру німців. Для дослідження обрано саме ілюстративні речення, а не визначення, адже в них зафіксовано надзвичайно різнобічний, автентичний світогляд — не укладача словника, а всіх його творців: носіїв діалектів, від яких записували матеріал, письменників, авторів давніх писемних пам’яток тощо7. Методи для досягнення цієї мети 4 Йдеться лише про образ німця. Із залученням LKŽe (хоча не завжди тільки його) вже досліджували образи литовської горобини (Gritėnienė 2016: 85–104) і словника (Gritėnienė 2017: 1–19), політичну картину світу (держава, закон, влада) (Zabarskaitė 2010: 126–143), слова marios, pamarys, pamariškis (Zabarskaitė 2012: 239–271), цінності у світогляді литовця (Rutkovska ir kt. 2017), термінологічну інформацію, закладену в тлумаченнях значень та ілюстраціях (Umbrasas 2019: 162–183). 5 Apie terminą konceptas plačiau žr. Gudavičius (2000: 44–58; 2011). 6 Хоча у статті переважно розглядається слово німець, частково досліджено також ілюстративні речення, пов’язані зі ставленням литовця до німців, реакціями литовця на дії німця тощо. На думку авторки статті, це допомагає розкрити повніший образ німця. Якщо, наприклад, у багатьох ілюстративних реченнях зафіксовано, як сильно литовці боялися німців, то це характеризує не лише литовців, а й німців: отже, німці мали такі риси, які лякали людей інших народів тощо. 7 Цілком можливо, що добір визначень, у яких згадується німець, створив би іншу картину. Можливо, у майбутньому варто провести й таке дослідження. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 для досягнення — семантичного аналізу, описовий та інтерпретаційний. Досліджуваний матеріал зібрано з оновленої 2018 року електронної версії словника (далі — LKŽe)8. Про те, що литовці здавна контактували з німцями, що ці контакти були тривалими й різнобічними, можна судити вже з кількості словникових статей у LKŽe, пов’язаних із концептом НІМЕЦЬ9: 1) 1 vokietaitis, 2 vokietaitis, vokietelka, vokietėlis, 1 vokietis, 2 vokietis, vokietka, vokietpalaikis, 1 vokietukas, 2 vokietukas, vokietūtis, vokytaitis, vokytalis, 1 vokytelis, 2 vokytelis, vokytelka, vokytinas, 1 vokytis, 2 vokytis, vokytka, vokytkikė, vokytpalaikis, 1 vokytukas, 2 vokytukas, vokiečiokas, 3 vokis; 2) vokietauti, vokietėjimas, vokietėti, vokietybė, vokietynė, vokietinimas, vokietininkas, vokietinis, vokietinti, vokietintojas, vokietuoti, vokietmetis, vokietystė, vokietišius, vokietiškai, vokietiškas, vokiečiavimas, vokiečiuoti, vokiečiuotojas, vokiečkapiai, vokiečkapis, vokytauti, vokytėti, vokytinis, vokytinti, 3 vokytis, vokytkapiai, vokytmetis, vokytumas, vokytuoti, vokyčiuoti, katvokietis, katvokytis. У цій праці досліджено першу групу слів10, тобто ті лексеми, які найбільше пов’язані саме з національністю. Було відібрано всі ілюстративні приклади не лише зі словникових статей заголовних слів згаданої першої групи, а й з усього словника, тобто заголовним словом могло бути будь-яке слово. Знайдено близько 1 500 ілюстративних речень з іменниками німець, vokytis тощо. Після аналізу понад половину прикладів було відкинуто як неінформативні для обраної теми. Решту, приблизно 650 ілюстративних прикладів, розглядали й 8 Див. www.lkz.lt. Матеріал збирався у червні–серпні 2020 року. Варто зазначити, що картотечні дані LKŽe не розглядалися. 9 Через надзвичайно великий обсяг матеріалу в цій статті не розглядаються інші назви німця — prūšas, fricas, germanas тощо. Це могло б стати темою іншого дослідження. 10 Було досліджено всі форми слів із першої групи, зафіксовані в ілюстративних реченнях LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Вони групуються. На них і спираємося в цій праці. Приклади, знайдені в писемній та живій мові, не розмежовуються, оскільки загальний образ німця подібним чином поставав в ілюстраціях як із писемних джерел, так і з діалектів11. Можна лише сказати, що приклади давніших часів, звісно, переважно взято з писемних джерел, адже за життя Симонаса Даукантаса, Антанаса Баранаускаса тощо матеріал LKŽ з живого вжитку ще ніхто не збирав. Крім того, відібрані для дослідження речення у статті не розподілялися за періодами. Ілюстративні речення, взяті з писемної мови, можна було б розташувати відповідно до того, про який період ідеться в прикладах, однак речення, записані зі слів людей, не завжди можна так упорядкувати. Наприклад, навіть у такому реченні Перетнути треба всю Литву, хто тут не топтав литовців: і шведи, і німці Ad (ž. peržengti)12 людина могла говорити і про часи хрестоносців, і про німців Першої та Другої світових воєн, а найімовірніше — про всі три періоди разом, узагальнено13. Основне слово цієї групи, яке вживається і в сучасній літературній литовській мові, — vokietis (і vokiečiai). У LKŽe подано такі значення: 1 vókietis, -ė, vokietỹs, -ė 1. представник німецького народу. ‖ Німецький солдат. 2. людина протестантського віросповідання, яка живе в Литві. 2 vókietis, vokietỹs 1. чорт14. 2. окупаційна влада Німеччини. 3. німецьке військо. 11 Можна порівняти кілька ілюстративних речень, що описують ті самі явища, пов’язані з німцями. Див. наведені далі у статті приклади: 1 і 2; 22 і 21; 94 і 95; 187 і 188 тощо. Перші приклади зафіксовано в живій мові, другі — у писемній. І в інших місцях свідомо намагаються ілюструвати твердження прикладами як із писемних джерел, так і з живої мови. 12 Скорочення в ілюстративних реченнях — такі самі, як у LKŽe. У дужках зазначено слово, зі статті якого взято приклад. 13 Варто згадати, що Л. Англікєне, аналізуючи пісні, у яких згадуються битви з німцями, пише, що з хронологічного погляду таких пісень є два типи: давніші (до XX ст.) і ті, що співалися під час Першої та Другої світових воєн. Ці пласти не мають чіткої межі, оскільки давніші пісні згодом знову пригадували й співали, коли вони ставали актуальними (Anglickienė 2006: 190–194). 14 Насправді це значення відсилає до іншого слова: див. 2 vokietukas 1. А vokietukas означає «чорт». BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 7 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 німці 1. Народ Центральної Європи, що розмовляє однією із західногерманських мов. 2. Окупаційна влада Німеччини. 3. Німецьке військо. Такі самі значення мають і 1 vokytis, 2 vokytis, vokyčiai. Часто складно розрізнити (та, мабуть, у цьому й немає потреби), що мається на увазі — народ, влада, військо чи просто кілька німців, особливо коли такі приклади трапляються в статтях до інших заголовних слів (з коренями не vokiet*, vokyt*). Наприклад, речення Русин гнав німця геть Pgg (див. 2 vokietis) ілюструє значення «німецьке військо», однак, якби воно містилося у статті до заголовного слова vyti, було б неможливо сказати, чи мається тут на увазі військо, чи просто одна людина (русин) виганяє звідкись іншу людину (німця). Пор. також два речення: Приходили німці, то їм постійно треба було щось давати Slv (див. 1 vokietis) і Німці тоді йшли через наше село Kpč (див. vokiečiai). У першому випадку ілюструється національність, у другому — німецьке військо, хоча речення дуже схожі. Тому всі приклади, пов’язані зі значенням «німець як представник свого народу», розглядалися разом. Інші слова цієї групи позначають людину (чоловіка чи жінку) німецького народу без стилістичної конотації (vokietka, vokytka, vokyčia, 3 vokis) або з негативною конотацією (vokietelka, vokytelka, vokietpalaikis, vokytpalaikis), або молодого німця (німкеню) чи дитину німця (1 vokietaitis, -ė, 1 vokietukas, -ė, vokietūtis, -ė, 1 vokytelis, vokytalis, vokytkikė, 1 vokytukas, -ė, vokiečiokas). Перенесення значення від «людини» до «чорта» є цілком закономірним. «Чорта» означають не лише, як уже згадувалося, 2 vokietis (2 vokytis), а й vokietpalaikis, 2 vokietukas15, 2 vokietaitis, vokietėlis, vokytaitis, 2 vokytelis, 2 vokytukas, vokiečiukas. 15 2 vokietukas ir 2 vokytukas також можуть означати «лопатку коліщатка, що з’єднує кінець тяги з віссю колеса, ніжку, жердинку», 2 vokietukas — «такий старовинний танець» і «гриб родини сироїжкових, колпак кільчастий (Rozites caperata)», а 2 vokytukas — «пряник». Це ще раз свідчить про те, що стосунки між литовцями й німцями були досить тісними, якщо назвою німця позначали й реалії, не пов’язані з національністю. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 8 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Тут діє модель «іноземець — міфічна істота»; з погляду структури і чужинці, і міфічні істоти належать до «категорії не-людей». Тому чужинцям у традиційній культурі приписують демонічні риси (Jasiūnaitė 2018: 181). Слід сказати, що опозиція «свій — чужий» існує стільки ж, скільки й саме людство. Для литовця чужий — це людина іншої віри, іншої національності, соціальної групи, мешканець іншої етнографічної області чи іншого села (Vengrytė-Janavičienė 2004: 57; Anglickienė 2006: 64; Bandoriūtė 2015: 111). Як пише Норбертас Велюс, про одну з найпопулярніших подоб чорта — німця — згадували багато дослідників литовського фольклору: Симонас Даукантас, Едуардас Ґізевіюс, Йонас Басанавічюс, Повілас Вішинскіс, Юргіс Довидайтіс. Цю подобу чорта вони пов’язували з історичною пам’яттю — ненавистю литовців до німців-хрестоносців (Vėlius 1986: 19–20, 33). Можливо, на таке перенесення значення вплинула й відмінна від литовської віра (конфесія) (Savukynas 2012: 94; пор. також Bandoriūtė 2015: 115). Чорта німцем називали найчастіше там, де німців жило більше або з ними впродовж усіх історичних періодів частіше стикалися, ніж деінде, — у Жемайтії, Сувалкії та Малій Литві (Vėlius 1986: 41; Jasiūnaitė 2018: 181). Литовці майже виключно називали чорта одним етнонімом16 — німцем (іноді прусом) та похідними від нього словами. Лише один раз у міфологічній легенді зафіксовано інший етнонім — назву чорта татарин (Anglickienė 2000b: 26; Kaubrys 2011: 16; Jasiūnaitė 2018: 177–178). Варто зазначити, що чорта в подобі німця уявляли й деякі інші народи — поляки, латиші, білоруси, естонці. Демонізація чужинців (або представників чужої віри) — явище універсальне. Наприклад, саами Фінляндії уявляли чорта норвежцем, а слов’яни поряд з іншими чужинцями, що поставали в образі чорта, — німцем, французом, євреєм, ефіопом, — уявляють і литовця (Anglickienė 2006: 188; Jasiūnaitė 2010: 88; 2018: 183). 16 Тут ідеться лише про назви чорта, утворені від етнонімів. Загалом чорт має й багато інших назв. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 9 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Слід зазначити, що з прикладів у LKŽe не завжди зрозуміло, чи мається на увазі людина цієї національності, чи диявол, пор.: Ми вже так розпашілися, що тільки б того німця не зустріти Plt (див. sutikti). 1. НЕГАТИВНИЙ ОБРАЗ НІМЦЯ У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ 1.1. Відображення воєн із німцями у LKŽe Лексикографічний аналіз LKŽe показує, що насамперед литовцям німці здавалися дуже войовничим і агресивним народом щодо своїх ближчих і дальших сусідів. Це не дивно, адже в ілюстративних прикладах згадуються і постійні битви литовців із хрестоносцями, і Перша та Друга світові війни. У LKŽe таких прикладів надзвичайно багато17. З ілюстративних речень у LKŽe видно, що ці війни й битви відзначалися жорстокістю і що найчастіше в них були винні німці, пор.: 1) Німець починає війни, ніхто інший. Той негідник усіх підбурює і робить лихо, від нього завжди все починається Gdr (див. vajokas). 2) Нелюдські війни вели німці A1883,129 (див. nežmogiškas). 3) Німецькому війську закидають чорні справи Pt (див. juodas). 4) Жорстокими й нелюдськими були цілі, яких прагнули німецькі фашисти у Другій світовій війні, ці нікчемні покручі історії sp (див. išgama). Речення в LKŽe свідчать, що військові амбіції німців були величезними, пор.: 5) З їхніх слів здавалося, що весь світ буде рабами німців Plšk (див. vergas). 17 За словами етнологині Л. Англікене, «знову ж таки, більше відображається „активна військова“ взаємодія двох народів: такі чужинці згадуються частіше, ніж ті, з якими підтримували лише мирні, дружні зв’язки» (Anglickienė 2007: 453). Варто зазначити, що й у фольклорі багатьох інших європейських народів образ німця пов’язаний з образом ворога: йому приписують силу, жорстокість, злостивість і звірство (Anglickienė 2007: 449). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 10 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 6) Під час цієї війни світ був обплутаний дротами німців Rd (див. vynioti). У досліджених реченнях згадується, що в різні періоди німці нападали на багато країн, воювали, билися з численними народами: латишами (див. приклади 7–8), прусами (див. приклад 9), естонцями (див. приклад 10), росіянами (див. приклад 11), поляками (див. приклад 12), англійцями (див. приклад 13), данцями (див. приклад 14), норвежцями (див. приклад 15), бельгійцями (див. приклади 16–17), французами (див. приклад 18), американцями (див. приклад 19), угорцями (див. приклад 20) і навіть між собою (див. приклади 21–22): 7) Німці втихомирювали латишів стрілами та свилкшнісами S. Dauk (див. svilksnis). 8) Проникнення німців до гирла Даугави K. Būg (див. brovimas). 9) Сумна доля прусів у німецькому ярмі, загроза, що нависла над усією Литвою rš (див. karti). 10) Естонці18 з усіх сил воювали з німцями, не шкодуючи ні майна, ні життя S. Dauk (див. skųsti). 11) Тоді, коли німець воював із росіянином Dbg (див. 2 vokietis). 12) Поляки повстали, бо не хотіли миритися з німцем Dr (див. leisti). 13) Будівлі в Лондоні, обстріляні німецькими бомбами rš (див. 1 aptaškyti). 14) Данцям довелося зіткнутися з німецькими силами — з орденом мечоносців rš (див. kardininkas). 15) Англійський флот не зміг перешкодити німцям висадити війська в Норвегії sp (див. kliudyti). 16) Просуваючись через Бельгію, німці стрімко захопили дуже міцну фортецю prš (див. umaru). 17) У думках бельгійців панувала лише одна ідея: нібито німці — їхні смертоносні вороги Vd (див. žudingas). 18) Щойно розлючені німці починають стріляти з гармат — французи вистрибують із бліндажів Dr (див. virinti). 19) Німці перемогли б, якби не Америка Šts (див. viršėti). 18 «естонці», пор. igaunis LKŽė. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 20) Угорщина може цікавити німців лише як трамплін для подальших походів на Балкани sp (див. трамплін). 21) Воєвали між собою самі німці понад три роки S. Dauk (див. троє). 22) Чоловіки дуже обурювалися, що німець стріляє в німця Plšk (див. 1 німець). Звісно, оскільки матеріал узято зі Словника литовської мови (LKŽ)e, йдеться переважно про стосунки німців не з іншими народами, а з Литвою та литовцями. Здавна з німцями — мечоносцями та хрестоносцями — воювали жмудини19. Це відображено і в деяких ілюстративних прикладах зі словника, взятих із писемних джерел (у живому мовленні LKŽe таких прикладів не зафіксовано): 23) Жмудини 300 років не хотіли хреститися й воювали з німцями, хапаючи їх день і ніч S. Dauk (див. кінець). 24) Коли німці вторглися на жмудське узбережжя, литовці вдавалися до каменя й води, змушуючи їх залишити край, у якому німці хотіли оселитися S. Dauk (див. вторгнутися). 25) Гедимін страшенно розбив німців, які, відрізані від Курляндії, прямували через Жмудську землю до Пруссії M. Valanč (див. 1 відрізати). 26) Вітовт повстав проти німців і визволив жмудинів, раніше відданих їм A1883,108 (див. визволити). І в давнину, і під час обох світових воєн з німцями стикалися не лише жмудини, а й уся Литва. Про це свідчать ілюстративні речення як із писемних джерел, так і з живого мовлення, пор.: 27) Від безперервних воєн із німцями Литва, здається, була цілковито виснажена, а мешканці опинилися в тяжкій скруті LTI250(Bs). 19 Пор.: хрестові походи в Балтійському регіоні VLE; битва під Дурбе VLE; битва під Сауле VLE; Baranauskas ir kt. (2016); LKK. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 12 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 28) Німецький орден, безперервно нападаючи на Литву протягом 125 років, перетворив великі території нашого краю на пустку A. Sal (ž. tuojit(m)pos). 29) Литву спустошували й за часів перших німців Šts (ž. tinti). У LKŽe згадано також чимало конкретних місцевостей, на які нападали німці, — річок (див. приклади 30–31), частин Литви (див. приклади 32–34) або міст чи містечок (див. приклади 35–40), пор.: 30) Біля Нямунаса зупинили німців Įnšk (ž. turėti). 31) За Невежисом німці окопалися, зміцнивши позиції Kdn. (ž. užtvirtinti). 32) Восени 1914 року німецьке військо вторглося в Занемуння, але через деякий час його витіснили, і лише 11 лютого 1915 року воно знову вступило до Литви LKXIII313 (ž. įžygiuoti). 33) Німці знову зайняли всю залізничну колію — від Клайпеди до Курляндії rs (ž. palinijs). 34) Прибережні рибалки сміливо вступають у боротьбу проти свавілля німців-окупантів K. Kors (ž. sauvaliavimas). 35) Коли німці почали обстрілювати Пасвалис Ps (ž. tratyti). 36) Щойно почуємо, що від Грузджяй уже йдуть німці Mšk (ž. vokičiai). 37) Німці розбомбили Скуодас Šts (ž. išbombuoti). 38) Під Куршенай німці три місяці пролежали, але відтіснили зміїв Krš (ž. nustumti). 39) Скільки німці спустошили в Ендрєявасі — страшно! End (ž. ištratinti). 40) До другого вторгнення німців на землі укмергян Vaižg (ž. brukimas). У досліджуваному матеріалі зазначено, що німці нападали на литовців усіма доступними на той час видами зброї (див. приклади 41–47), застосовували різні способи (див. приклади 48–50), аби лише досягти своєї мети: 41) Німці спустили тарани по кручах до річки S. Dauk (ž. parioglinti). 42) Літаки німців уже летять, чути їхнє дзижчання й тріск PnmR (див. залітати). 43) Німці взяли замок з аеропланів Įrb (див. лити). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 13 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 44) Німці відкрили вогонь із кулеметів, заходилися кидати гранати K1 (див. заходитися). 45) Заговорили німецькі міномети rš (див. заговорити). 46) Німці ледь не строчать з автомата просто перед носом rš (див. строчити). 47) Тільки дивлюся — з того валу стирчать гвинтівки, багнети, високі німецькі кашкети! Зем (див. стирчати). 48) Німці підкопувалися під замок і вже так підкопали, що весь замок повис S. Dauk (див. висіти). 49) Німці домовилися спорудити там такий високий дерев'яний настил, щоб із нього можна було проникнути до замку S. Dauk (див. спорудити). 50) Німці зруйнували стіни замку й узяли Гоштаутаса в полон Kel1937,22 (див. здобуття). Згадано й кілька прикладів, у яких указано, якою зброєю оборонялися від німецьких нападників20, проте таких речень значно менше: 51) Своїми дубинами з наконечниками вони зганяли залізно озброєних німців з коней і вбивали M. Valanč (див. залізно озброєний, з наконечником). 52) Величезний меч, свистячи, гучно гепнув німця по голові rš (див. гепнути). 53) Та-та-та-та — і розтрощили німців автоматами Grg (див. розтрощити). 54) Біля церкви гармати розставлені — чекають на німців Kp (див. розставити). Значно більше трапляється речень, які свідчать, що литовці (особливо давні) не здавалися легко войовничим німцям, а захищали свою рідну землю; це також багато говорить про самих литовців і їхній образ, пор.: 55) І не віддали німцям ані п'яді землі, яку не зросили б своєю кров'ю S. Dauk (див. зросити кров'ю). 20 Імовірно, маються на увазі литовці, які оборонялися, однак без ширшого контексту цього не можна стверджувати напевно — оборонятися могли й люди якоїсь іншої національності. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 56) Досить було того, що литовці так страшенно побили німців і помстилися за всі кровопролиття V. Piet (ž. pritalžyti). 57) Литовці відступили з великою силою перед німцями prš (ž. atitraukti). 58) Я виїхав на війну, рубати німців LLDIII113 (Tvr) (ž. vokietis). 59) Наші предки намагалися опиратися хрестоносцям, але вже не змогли вибратися з німецького рабства й відновити свободу своєї батьківщини Kel1881,263 (ž. aplaikinti). 60) Понад тисяча жемайтів стрімко вискочила із замку й миттю оточила всіх німців M. Valanč (ž. apsiausti). 61) Війни Гедиміна складалися успішно: він розгромив німців, багатьох русів поклав головою A1885,77 (ž. įesti). У словнику зафіксовано чимало прикладів, що ілюструють прихід німців (солдатів) до Литви. У багатьох із них наголошується, як багато тих німців було (див. приклади 62–64) або як швидко вони прийшли (див. приклади 65–66). Ці ілюстративні приклади записано переважно з живої мови: 62) Усю ніч ішла вервечка тих німців, цілу ніч ішли німці K1 (ž. virvė). 63) Ну й зайшли німці: аж кишить, мов у мурашнику Glv (ž. skruzdėlynas, virbėti). 64) Німці йдуть полями, наче слимаки21 Zp (ž. 1 slankius). 65) Заливають, заливають нас німці з усіх боків! Klt (ž. semti). 66) Ну, від німця не можна було втекти — ті швидко наздогнали Lnk (ž. anttūpti). Як свідчать матеріали LKŽe, вважалося, що німці прийшли до Литви не просто так і не на якийсь час — вони мали намір тут оселитися, відібрати в литовців землю, а самих литовців перетворити майже на рабів; отже, німців вважали окупантами, пор.: 21 «купа, рій копошливих комашок, черв’яків, слимаків», пор. slankius LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 15 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 67) Хрестоносці відібрали їхні волості й передали бідним німцям, аби ті поневолювали литовців і виснажували їх, а німців зміцнювали та збагачували S. Dauk (див. kerinti). 68) Німецькі місіонери, сповнені запалу християнської віри, прагнули тим способом привласнити не лише багатства й землі горян і жемайтів, а й самих їх поневолити S. Dauk (див. pamesti). 69) Німці хотіли захопити землю, а не людей BsVVIII (див. imti). 70) Тим часом багато німців примусом привели жити до нової країни A1883,229 (див. atklukinti). 71) Литовських селян виганяли із землі, а на їхнє місце саджали німецьких колоністів rš (див. sodinti). У словнику (як у мові писемності, так і в прикладах із живої мови) зафіксовано й те, що люди сподівалися: німецьким завойовникам доведеться відступити з Литви (див. приклади 72–73). Як свідчать ілюстративні приклади, ці сподівання справдилися (див. приклади 74–75), адже німці зазнали поразки (див. приклади 76–79): 72) Війна ця триватиме довго, але німця спіткає приниження Pt (див. vokietis). 73) Мені весь час здавалося, що німець має програти війну, і він програв Krt (див. dingoti). 74) Німці з великим галасом тікали Lpl (див. stambus). 75) Тихо, як миші з-під віника, уже без крику й образ, утекли німці, забравши свої рушниці Pt (див. šluota). 76) Литовці відбили наступ німців у напрямку сходу сонця prš (див. saulėtekis). 77) Танненберзька битва скинула німецький орден із його високого п’єдесталу й зламала його могутність prš (див. stovyla). 78) Німці програли війну B. Sruog (див. prakišti). 79) Ми розгромили німця Jrb (див. sutriuškinti). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 16 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 1.2. Відображення поведінки німців-завойовників під час воєн у Литві в LKŽe Литовці бояться німців-завойовників, які прийшли як чужинці. Про це свідчать такі приклади живого вжитку, знайдені в LKŽe: 80) Люди були нажахані тими німцями — побачать, що йдуть, і тремтять Bsg (див. išgąsčioti). 81) Щойно побачить, що вже йдуть німці, і одразу біжить до нужника! Sml (див. triest­i). 82) І блохи повмирали, коли я побачив, що йде німець Btg (див. numirti). 83) Коли побачив німців у дворі, то від переляку заліз під ліжко Srv (див. pastalė). 84) Приїхали до Людуоків німці й винищили22 усе село Ldk (див. sušikinti). Прикладів, у яких сказано, що чогось боїться і німець, лише кілька, і всі вони досить двозначні. Отже, можна стверджувати, що литовці не вважали німців боягузами. Знайдено лише одне речення, у якому цей страх названо конкретно: 85) Німець не сміє вчепитися в клеби — боїться Šts (див. klėbys). Із LKŽe можна з’ясувати, що німців боялися недаремно — вони були жорстокі й до інших народів (див. приклади 86–87), убивали (або від них чекали, що вони вбиватимуть) (див. приклади 88–91) і кривдили (див. приклади 92–93), пор.: 86) Німці поводилися жорстоко, вони розстріляли багато людей Žr (див. žiaurus). 87) Німці були жорстокішими, а ми тих росіян стільки не бачили Erž (див. žiaurus). 88) Німці вбивали не тільки євреїв, а й інших людей, яким не довіряли Plšk (див. žudyti). 89) Через свою литовську позицію він зрештою був убитий німцями Plšk (див. nustatymas). 90) Казали, що німці прийдуть, мовляв, убиватимуть дівчат Plt (див. žudyti). 91) Там німці закопали їх напівживими, покидали Gl (див. sukasti). 92) Содечці голосно стогнуть, мовляв, німці їх мучать Pt (див. skausti). 22 «налякав», пор. šikinti LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 93) Німці [солдати] нас покалічили23 Šts (див. nukriokinti). Як видно з ілюстративних речень, із приходом німецького війська страждали не лише люди. Солдати чужої країни, як прибувши до Литви, так і відступаючи з неї, усе знищували на своєму шляху (див. приклади 94–95) — будинки й майно місцевих жителів (див. приклади 96–98), інші споруди (див. приклади 99–100), ліси (див. приклад 101), не щадили й тварин (див. приклади 102–103), пор.: 94) Ішли німці й усе, наче мітлою, вимітали24 Bgs (див. šluoti, šluota). 95) Німці перетворили квітучий і родючий край на страшні пустелі S. Dauk (див. brandingas). 96) Німці попалили жмудські будівлі S. Dauk (див. dagioti). 97) Люди роками берегли й берегли, а прийшли німці й миттю все знищили Šl (див. tausoti). 98) На святого Юрія прийшли німці до мене й висипали всі зерна та картоплю, і все це витоптали Ms (див. sutrypti). 99) Німці підірвали міст Trg (див. sproginti). 100) Німці спалили батьківський дім, підірвали млин rš (див. sprogdinti). 101) Після відходу німців від лісів залишилися самі вирубки Dglš (див. išskyna). 102) Німці під час війни наказали господарям винищити собак Krt (див. vokyčiai). 103) Німці замучили всіх бджіл Šr (див. kankenti). У досліджуваному матеріалі засвідчено, що під час воєн німецькі солдати вивозили місцевих жителів на примусові роботи (див. приклади 104–106), а іноді (судячи з доступних прикладів) — невідомо навіщо (див. приклади 107–108). Із речень, наведених у LKŽe, очевидно, що це робили не лише силоміць, а й не зважали ні на вік людини, ні на стан її здоров’я (109–110): 23 «скривдити», пор. kriohinti LKŽe. 24 «робив так, щоб більше не було, щоб зникло, знищував», пор. підмітати LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 18 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 104) Німці виловили сотню робітників і вивезли до Вільнюса Snt (сл. виловити). 105) Хотіли мене вивезти до Німеччини, на роботи Varn (сл. везти). 106) Селянам іще доводиться терпіти від німців через постійне зганяння на ремонт мостів і доріг Pt (сл. зганяння). 107) Коли йшла війна, німці вибрали чоловіків і вигнали Smal (сл. вигнати). 108) То німці ловили нас, таких парубків Ss (сл. парубок). 109) Німці тоді гнали маленьких дівчаток — по троє під одну косу в’язати Skr (сл. по). 110) Такий уже дихаю, а обіцяють вивезти до Німеччини Šts (сл. дихати). Знайдено ілюстративні речення, що показують, як місцеві жителі, боячись того, що німецькі солдати можуть із ними зробити, усіляко ховалися: 111) Я забрався в закуток, і німці мене не побачили Skr (сл. закуток). 112) Люди ховалися від німців у піщаних ямах Šts (сл. піщана яма). 113) Побачимо, як німчик їде верхи, — гайда й чкурнемо під три чорти Všv (чорт). 114) Німці наказали, щоб ми не приймали жодного втікача Kair (сл. 2 втікач). Як видно з досліджуваного матеріалу, німці-завойовники не лише вбивали й кривдили місцевих жителів та руйнували їхні оселі, а й у всі часи забирали собі на потреби майно місцевих. Це було настільки звичним явищем, що в словнику зафіксовано дуже багато прикладів. З них можна скласти дуже точне уявлення про те, що саме забирали німецькі солдати і що відчували через це місцеві жителі. Передусім варто згадати найзагальніші речі: 115) Німці, награбувавши купи всіляких скарбів, раділи S. Dauk (сл. купа). 116) Під час війни чотирнадцятого року німець усе забрав Krš (сл. німець). 117) Викачували з нас німці, мов після хрещення Штс (див. dirbti). Зазначається, що селяни втратили те, що становило основу господарств, — зерно та корм (див. приклади 118–119) і худобу (див. приклади 120–121); у них забрали коней (див. 122 BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 приклад), корів (див. приклади 123–124), овець (див. приклади 124–125), свиней (див. приклад 125), гусей (див. приклад 126), качок (див. приклад 127): 118) Повернувся додому на порожньому возі, німець і корми забрав Штс (див. dugininė). 119) Німці зерно вибрали, вичистили Грд (див. išvalyti). 120) Німці забрали всю худобу, стайні спалили Ад (див. užrinkti). 121) Німці забирали худобу, з ними не домовишся Крж (див. sutarti). 122) Німці коней вивели, мій чоловік сів і плаче Крж (див. verkti). 123) Німецька військова влада забрала в жителів одну корову за одною, а в декого й останню Плшк (див. valdžia). 124) Телиць, овечок — усіх одразу німці зарізали Кп (див. telyčia). 125) Ішли німці й усе вимітали, наче мітлою: овець перестріляли, свиней порізали Бгс (див. iššaudyti). 126) Німець перебив цілу зграю гусей Слм (див. sužudinti). 127) Німець усіх качок перестріляв, лише одна злетіла на крила й полетіла Сем (див. 1 vokietis). Досліджуваний матеріал показує, що німці забирали у жителів завойованих країв і харчі, часом останнє, що в них було, — масло (див. приклади 128–129), сало (див. приклад 129), сир (див. приклад 129), м’ясо (див. приклад 130), хліб (див. приклад 130), молоко (див. приклад 131). 128) Кожен шматочок масла треба було віддати німцям рш (див. gniužinys). 129) Німці ходять по селах, збираючи масло, сало й сир Ш (див. sviestauti). 130) М’ясо, хліб — усе, що ми мали з харчів, німці забрали Sb (ž. viskas). 131) Молоком ми німців годували, а самі голодували Šts (ž. spranginti). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 У LKŽe зафіксовано, що завойовників-німців цікавило абсолютно все, на чому можна було б нажитися, — від лісів (див. приклад 132) до бурштину (див. приклад 133) чи жорен (див. приклад 134), порівн.: 132) Німці вирубали ліси Литви25 Brb (ž. išvaryti). 133) Німці хочуть привласнити бурштин rš (ž. persavinti). 134) За німців і жорна ховали — боялися, що відберуть Žb (ž. vokiečiai). З досліджуваного матеріалу з’ясовуються й інші способи, якими завойовники-німці наживалися на місцевому населенні, тобто реквізиції (див. приклад 135), податки (див. приклади 136–137), натуральні повинності (див. приклад 138): 135) Німецькі реквізиції душать нас до смерті Pt (ž. rekvizicija). 136) Німець виписав квитанцію — негайно плати податок на собак і штраф за те, що собака не прив’язана A. Vencl (ž. 1 šuninis). 137) Німець подушку оббирав, податки на собак оббирав rš (ž. šunmokestis). 138) Німцям треба віддавати натуральні повинності майже задарма J. Avyž (ž. pusvelčiu). В ілюстративних реченнях LKŽe зафіксовано, як литовці намагалися вижити й захистити своє майно — найчастіше просто пробували його сховати: 139) За німців люди вигадали всякі-всілякі таємниці Skd (ž. slapta). 140) Коли ми дізналися, що німці забиратимуть корів, то вигнали їх у ліс Als (ž. imti). 141) Приховані живі істоти мали бути ситими, щоб не видали себе, коли німці ходили довкола Vkš (ž. paskelbenti). 142) Зерно ми сховали подалі, і німці його не знайшли Šd (ž. nušalinti). Однак досліджуваний матеріал свідчить і про те, як німці шукали сховані речі, худобу (а може, й людей), проводили обшуки: 143) Одним махом (швидко) примчали німці обшукувати людей Gršl (див. tašymas). 25«вивезли, відвезли», пор. varyti LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 144) Вони спустошили хату, німці все вишукали Šts (див. iššvaistyti). 145) Німці залізли на горище й перерили там усе, але нічого не знайшли Pns (див. grozdyti). 146) У того німці цілий день усе перетрушували — шукали сало Plt (див. krėsti). 1.3. Відображення життя під німецькою владою в LKŽe26 Як видно з ілюстративних речень, німці на завойованих землях (у будь-які часи) запроваджували власний лад, і життя місцевих людей значно ускладнювалося (див. приклади 147–149); бракувало найнеобхідніших речей (див. приклади 150–153): 147) Німці вже першого року їх душили Slm (див. smaugti). 148) Ми голодували за німців Kš (див. prieg). 149) Коли ми жили за німців, з’явилося багато збирачів податків Kal (див. rinkiukas27). 150) За німців із хлібом було так скрутно, що навіть лушпиння треба було додавати до хліба Bgs (див. pielavinos28). 151) За німців уже не було млинів, нічого, тож усе мололи [вдома] Kp (див. vokiečiai). 152) За німців ми освітлювали оселі лучинами Al (див. skaldė). 153) Ми обідралися, коли жили за німців Trš (див. apskurti). У LKŽe зафіксовано, що німецька влада була суворою (див. приклади 154–155), особливо в Малій Литві (див. приклади 156–157): 154) Ще все було гаразд, аж поки не прийшли німці й не придавили всіх своєю залізною дисципліною A. Vien (ž. prislegti). 26 Приклади цього підрозділу тісно пов’язані (а подекуди й переплітаються) з прикладами підрозділу 1.2, однак слід мати на увазі, що Мала Литва перебувала під німецьким правлінням і в мирний час. 27 «жебрак», пор. rinkiukas LKŽe. 28 «тирса», пор. pielavinos LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 155) Правління німців було суворим Trg (правління). 156) У Прусській Литві адміністрація й суди були в руках німців rš (див. рука). 157) Німецька окупаційна влада реєструвала кожен вихід рибалки в море rš (див. вихід у море). З досліджуваного матеріалу видно, що в усі часи німці германізували завойовані землі (див. приклади 158–160), а їхні мешканці й самі онімечувалися (див. приклади 161–163). 158) За німецьких часів литовськість почали виривати з корінням Pgg (див. виривати). 159) Німці всім литовським назвам у Східній Пруссії дали німецькі назви Plšk (див. назва). 160) Німці знову хотіли б, щоб литовці якнайшвидше онімечилися A1884,238 (див. онімечити). 161) Ну, кількасот років то тут, то там поневолювані німцями, вони зреклися своєї єдності й занедбали рідну мову S. Dauk (див. занедбати). 162) Усі... землевласники й заможніші селяни перетворилися на німців A1885,40 (див. землевласник). 163) Молоді вже зовсім стали німцями, а ми, старші, ще трималися свого Vlkš (див. старий). 1.4. Відносини між німцями й литовцями та їхнє ставлення одне до одного в LKŽe У LKŽe зафіксовано чимало прикладів уживання, які свідчать, що німці дивилися на литовців згори вниз і зневажали їх: 164) Німці вважають литвинів за дрімелів K. Donel (див. 1 vokietis). 165) Як якийсь німець, споруджуючи жуби, зневажає литвинів prš (див. žūbas). 166) Німецькі літописці стверджували, що великі князі литовські нібито зовсім не князі, а простолюдини, узурпатори влади rš (див. uzurpatorius). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 23 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Однак зневажливе ставлення литовців до німців відображають і зафіксовані по всій Литві (тобто широко поширені й усталені) глузливі порівняння29, у яких згадуються представники цієї національності: 167) Чого дзижчиш, як німець, якого доять Gršl (див. zyzti). 168) Блукає, як німець після обіду End (див. 1 vokietis). 169) Пхається в небо, як німець LTR (Vb) (див. 1 vokietis). 170) Думає, як німець про кисіль Zp (див. 1 vokietis). 171) Бігає, як навіжений німець Srv (див. 1 vokietis). З наведених прикладів очевидно, що люди цих двох народів, які в певні історичні періоди жили разом або поруч, не любили одне одного, і ця ворожнеча навіть у мирні роки іноді переростала в бійки. Їх починали як німці (див. приклади 172–173), так і литовці (див. приклади 174–175): 172) Німець замахнувся вдарити, сірожупанник спритно зігнувся, і рука німця пролетіла повз I. Simon (див. perskristi). 173) Німчук зацідив бабі по вуху, та лише похитнулася й упала LTR (див. kebevirst). 174) Як я тоді відлупцював того німця! Krč (див. nutašyti). 175) Ті господарі гарненько відшмагали того німця за це, кілька разів копнули його під зад і викинули за двері LMD (див. vanta). У словнику трапляються приклади вживання, які свідчать, що все ж деякі литовці та німці (частіше німкені) підтримували й дружні стосунки30, однак таких прикладів небагато: 176) І пішли німкені до них більше чіплятися, люб’язничати Sln (див. lipšniuotis). 177) Німкеня підморгувала, щоб він із нею танцював J (див. smaigstyti). 29 У цих порівняннях можна побачити фіксацію нерозумної, неналежної поведінки, брак гідності тощо, однак докладніше про них могли б сказати фахівці з литовського фольклору малих жанрів. 30 Про дещо дружніші стосунки з німцями-чоловіками див. також приклади 237, 238. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 24 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 178) Патріот Литви й така розпещена батьками німкеня гарно зійшлися J. Mik (див. 1 vokietaitis). Досліджений матеріал свідчить, що підлабузництво литовців перед німцями, намагання їм догодити вважалося осудним31. 179) Він зблизився з тими німцями через цуценя Brž (див. šunelis). 180) Відцуралися литовців — тепер плентаються за німцями (онімечений підлабузнюється до германізаторів) prš (див. šlubuo­ti). 181) Тепер він там плазує перед німцями, ніби інакше й бути не може, лізе їм у зад I. Simon (див. užpakalis). 182) Ці перевертні ще огидніші за самого німця Smln (див. verstaskūris). Однак із досліджених прикладів видно, що все ж більшість литовців не любили німців (див. приклади 183–186), не хотіли мати з ними жодних справ навіть тоді, коли німці, здавалося б, нічого поганого їм не робили (див. приклади 187–18832): 183) Вимили підлоги у своїх домівках, які тим здавалися оскверненими християнами-німцями S. Dauk (див. subjauroti). 184) Старі відуни давніми словами очистять нашу землю від духу русинів і німців A. Baran (див. 2 žiniuonis). 185) Не дивуюся, що литовець ненавидить німця, бо кожен народ хоче бути найкращим у світі Jrk51 (див. 1 vokietis). 186) Для жінок вийти заміж за русина, поляка чи німця було найбільшою ганьбою S. Dauk (1 vokytis). 31 Такий самий погляд на тих, хто догоджав німцям, простежується і в малому фольклорі, пор. «Виражається ненависть, небажання допомагати ворогові: якщо німцеві допоможеш, у холодній землі лежатимеш» (Anglickienė 2000b: 27). 32 Ці два речення ілюструють також позитивні риси німців, які розглядаються далі у статті. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 25 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 187) Та німкеня була хорошою, але матері все одно не підходила, бо мала білі нігті Ms (див. tikti). 188) Німкеня витирає ложки — старенькій несмачно їсти P. Cvir (див. nuvalyti). Знайдено такі речення в LKŽe, які свідчать, що литовці не чекали від німців нічого доброго: 189) Хіба може німець щось дати литовській людині I. Simon (див. lietuviškas). 190) Для цього німці й друкують ті писання, щоб виманювати, видурювати в нас гроші Žem (див. išmiliminti). 1.5. Характер і зовнішність німців у LKŽe З ілюстративних прикладів LKŽe можна зробити висновок, що литовці приписували німцям найрізноманітніші негативні риси (див. приклад 191). Німці здавалися їм дурними33 (див. приклади 192–193), злими (див. приклади 194–195), пихатими (див. приклади 196–197), перебірливими (див. приклад 198), брехунами (див. приклад 199): 191) Донелайтіс своїми різкими гекзаметрами висік жадібність, огидність і недоумкуватість німецьких поміщиків rš (див. čaižus). 192) Дурний, як німець пополудні (після обіду Snt) Vlkv (див. 1 vokietis). 193) Сліпий німець (дурний, який знає лише німецьку) B, B270,346, MŽ468, N, Sch113, M (див. 1 vokietis). 194) Збіснівся, як німець після обіду Plik, Akm, Sd (див. pasiusti). 195) Німець лається, проклинає всілякими мовами — навіть жаби бояться показатися над водою LzP (див. 1 vokietis). 196) Пихатий, розперезаний, як справжній німець Lk (див. įsireženti). 33 Варто зазначити, що так вважали не лише литовці. У французькій, італійській і данській мовах слово, що означає німця, має також значення «дурень». Це свідчить про те, що думка литовців не була суб’єктивною (Anglickienė 2006: 18). BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 26 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 197) Німкеня, пошивши собі з трьох шкур вузеньку шубку, з пихою йшла до католицької церкви Sln (ž. 1 vokietis). 198) Німкеням масло здавалося то «надто старим», то «надто кислим», то ще якимось I. Simon (ž. vokietka). 199) Німець усяк перекручує правду на свою користь (ž. susukti). Ілюстративні речення LKŽe свідчать, що литовцям не подобалася й звичка німців добре попоїсти: 200) І слиниться, як німець, побачивши сало Šv (ž. seilinti). 201) Чого свистиш, як німець, доївши хлібця? Šts (ž. 1 vokytis). Зі згаданою схильністю німців ситно їсти пов’язана й огрядність багатьох із них (див. приклади 202–206). Про худих34 німців говорять значно рідше (див. приклад 207): 202) Жив у нас такий німець, гладкий, мов гарбуз Gs (ž. bambūzas). 203) Розжирів німець — і зад собі не носить Kp (ž. rūra). 204) Цей німець — вагітний (жарт. товстий) Skr (ž. veršingas). 205) Невже ті милі линьки перетворяться на білих гусей і звичайнісінько завершать своє існування у великому животі якогось німця на святого Мартина Vaižg (ž. žiliukas). 206) Ого! Оце черевце, як у німця LTR (Grk) (ž. pilvas). 207) Німець на худих ногах тип-тип, шкандибає полем LzP (ž. typ). 1.6. Опис німецької мови в LKŽe У LKŽe багато ілюстративних прикладів присвячено німецькій мові та мовленню: литовцям їхня мова здавалася важкою, складною: 34 Щоправда, в єдиному прикладі, який вдалося знайти, згадуються лише худі ноги німця. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 27 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 208) Німецька мова ніби спра́нглі (важко говорити, вимовляти) Pln (див. spranglus35). 209) Мова німців тарабарська, не можна й слова розібрати Šts (див. trankus). Коли розповідають про те, як говорили німці (німецькою), у всіх ілюстративних прикладах, які вдалося знайти, наголошується, що їхнє мовлення було невиразним, незрозумілим: 210) Там лише німці белькотіли Grk (див. štervelioti36). 211) Ти зрозумів, що той німчук белькотів? Všk (див. švataroti37). 212) Німець щось белькотів, але ми не зрозуміли Mrj (див. varvalioti38). 213) Отак белькочуть, хто зна як, ті німці Stl (див. nutauškėti39). 214) Ох, як же німці між собою торохтять, ой лишенько! Kv (див. bliurbėjimas40). З прикладів LKŽₑ видно, що німці не догодили литовцям і тоді, коли намагалися говорити (чи писати) литовською: 215) Якась німкеня вміє трохи белькотіти по-литовському, а якась зовсім не вміє Skr (див. pakrevezoti41). 216) Німець не вмів відповідати литовською Ėr (див. perkalbėti42). 217) Росіяни... литовські імена — людей і місць — записували досить добре, набагато краще, ніж німецькі хроністи LTII17 (K. Būg) (див. kronistas). 218) Німці, не зумівши вимовити назву того замку (Гіргждуте), прозвали його «Сурдіта» й записали так у своїх книгах M. Valanč (див. išranguoti43). 35 «стислий», пор. spranglus LKŽₑ. 36 «говорити, казати невиразно, незрозуміло», пор. štervelioti LKŽₑ. 37 «говорити невиразно, незрозуміло, бурмотіти», пор. švataroti LKŽₑ. 38 «говорити незрозуміло, невиразно, булькати», пор. varvalioti LKŽₑ. 39 «говорити, вимовляти, відрубуючи слова», пор. tauškėti LKŽₑ. 40 bliurbėjimas → bliurbėti, а bliurbėti означає «говорити невиразно, незрозуміло», пор. bliurbėjimas LKŽₑ, bliurbėti LKŽₑ. 41 «погано, не вміючи говорити», пор. krevezoti LKŽₑ. 42 «переказати, розповісти; сказати, пояснити», пор. kalbėti LKŽₑ. 43 «плавно вимовити (слово)», пор. ranguoti LKŽₑ. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 28 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Досліджуваний матеріал свідчить, що литовцям також було важко говорити німецькою (або так здавалося тим, хто просто не знав німецької мови): 219) Тільзитські німці обурюються, чому ті селяни не белькочуть німецькою þřs (див. pykestauti). 220) Я і з німцями сяк-так порозуміваюся Všk (див. susišvataroti44). 221) Ваші діти, коли німці щось белькочуть Kair (див. šterlekiuoti45). 2. ПОЗИТИВНИЙ ОБРАЗ НІМЦЯ У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ Як свідчить семантичний аналіз матеріалу LKŽe, литовці здебільшого негативно оцінювали німців. Проте вони все ж розуміли, що не можна судити про людину лише за національністю (наприклад, Були й серед німців люди Snt (див. žmogus)), і помічали деякі позитивні риси німців. У словнику таких ілюстративних речень значно менше46, але вони є. Ілюстративні речення свідчать, що литовці знали німців не лише як воїнів, а й як ремісників, торговців тощо (див. приклади 222–227). Очевидно, литовці дещо в них перейняли, адже навіть деякі з цих реалій (ремесел тощо) назвали німецькими словами (див. приклад 228) — з цього можна припустити, що раніше цих реалій у Литві також не було: 222) Німці мають великий зиск від торгівлі та ремесел Bs (див. vaisbūnysta). 223) Німець-ремісник, золотар NdŽ (див. 1 vokietis). 224) Німкеня — вчителька, кухарка NdŽ (див. 1 vokietis). 225) Найбільше було німецьких моряків Rsn (див. šiporius). 226) Був німець, мав крамницю: оселедці, шнапс — усе німець мав Plt (див. 1 vokytis). 227) [На млині] жив мірошник, на прізвище Шальтіс, німецького роду M. Valanč (див. veisle). 44 «сяк-так порозумітися», пор. švataroti LKŽe. 45 «говорити, казати невиразно, незрозуміло», пор. šterlekiuoti LKŽe. 46 Із приблизно 650 ілюстративних прикладів лише трохи більше ніж 60 можна вважати такими, що розкривають позитивні риси німців. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 29 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 228) Більшість германізмів належить до ремісничої, особливо столярської та ковальської, лексики й була принесена до Литви німецькими ремісниками A. Sal (див. vokietybė). Про те, що німці принесли до Литви нововведення, яких тут досі не бачили, свідчать і такі речення зі словника LKŽe: 229) Цукорин вигадали німці, ще під час тієї давньої війни Smn (див. cukrelis⁴⁷). 230) У німців... є такий звичай... ялинку... ставити в хаті, а тоді обвішувати її багатьма восковими свічечками або обливати воском Kel1865,7 (див. apraistyti). 231) Готовий одяг з’явився за німецьких часів Grš1 (див. vokyčiai). 232) У найдавніші часи наші батьки нічого не знали про карти, а згодом від німців навчилися таких ігор, як «шопскупас» і «жебрак» Cp (див. ubagas). У LKŽe знайдено кілька ілюстративних прикладів німецької працьовитості й дбайливості: 233) Ми навчилися поважати німецький народ за його ґрунтовність, працьовитість, любов до праці та шанобливість Pt (див. vokiečiai). 234) Німці навчили нас добре й охайно працювати Krž (див. 1 vokytis). 235) Німець краще житиме на камені, ніж росіянин на чорноземі й воді J. Mik (див. 1 vokietis). 236) Якщо в німця відбивалася корова, він негайно прибігав: чи не сталося чого? А коли приходило все стадо литовця — йому байдуже Graž (див. 1 vokietis). Як зазначалося раніше, у LKŽe зафіксовано, що німці-завойовники відбирали в місцевих жителів їжу та майно. Однак траплялися й такі німці, які були гостинними й віддячували добром за добро. Щоправда, речень, що це ілюструють, у LKŽe небагато: 237) Німець дав бобів, німцеві дякую Ggr (див. 1 vokytis). 47 «сахарин», пор. cukrelis LKŽe. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 30 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 238) Німці пригостили його в таборі ялівцевою горілкою та копченою свининою Pč (див. prielaidiena48). 239) Німкеня після війни крутилася біля нас, тепер надсилає подарунки Rdn (див. 1 vokytis). 240) Після війни німкеня, рятуючись від голоду, прибігла, тепер озвалася Krš (див. 1 vokytis). Досліджуваний матеріал дає змогу стверджувати, що литовці цінували також те, що німці були охайними (див. приклади 241–242), мали гарний вигляд (див. приклади 243–244): 241) Треба не відставати від німця в чистоті й перевершувати його кмітливістю rš (див. išmonė). 242) Німецькі господарства були мов скляні49 L dvn (див. ūkė). 243) Висока, струнка моя дівчино, біла й гарна, мов німкеня (пісня). Grl (див. vokietaitis). 244) Німкені гарно вдягалися — мов ляльки DūnŽ (див. 1 vokytis). У LKŽₑ згадується ще одна особлива риса німців. Це був народ учених, письменників і музикантів. Ілюстративні приклади здебільшого зафіксовані в письмових джерелах, а не в живому мовленні: 245) Через неприбуття вчених німців король відклав розмову до наступного разу M. Valanč (див. neatvykimas). 246) Саме це питання якось і поставив собі один німецький учений J. Jabl (див. užduoti). 247) Розпитуючи про все, німці зачепили й литовські пісні A1884, 249 (див. užkliudinti, triūsinėti). 248) Німці вчаться змалку й навчаються аж до старості Pls (див. 1 senė). 249) Російська й німецька літератури були найважливішими посередницями, через які до Литви долинали голоси далеких цивілізацій rš (див. tarpininkas). 48 «м’ясо відгодованого поросяти», а prielaid as — «порося, народжене навесні й відгодовуване до осені», пор. prielaidiena, prielaid as LKŽₑ. 49 «дуже гарні, чисті», пор. stiklinis LKŽₑ. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 31 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 250) Ми ніколи не ототожнювали гітлерівських фашистів зі старим і талановитим німецьким народом, який дав людству чимало видатних умів rš (ž. sutapatinti). 251) Дбайливо поголений скрипаль грає на скрипці50 німець, а Лейба Шепетис мелодійно підспівує йому на кімбалах Mair (ž. kimbolai). УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВИСНОВКИ Семантичний аналіз приблизно 650 ілюстративних прикладів зі словника LKŽe, пов’язаних із концептом VOKIETIS, розкриває дуже докладну й багатогранну картину того, як литовці, судячи з досліджуваного словника, від найдавніших часів і аж до кінця XX ст. ставилися до своїх то ближчих, то дальших сусідів-німців. Ця картина складається з відомостей, знайдених у писемних джерелах, у різних діалектах (по всій Литві) та в різні часи й уведених до LKŽe. Звичайно, окремі ілюстративні речення, записані з уст живих людей, є суб’єктивними й нерідко емоційними, однак їхня сукупність формує цілісну й точну мовну картину світу словника. Про те, що німці були добре знайомі литовцям, свідчить і величезна кількість заголовних слів у LKŽe, пов’язаних із німцями, пор.: vokietaitis, vokietelka, vokietėlis, vokietis, vokietka, vokietpalaikis, vokietukas, vokietutis, ookytaitis, ookytalis, ookytelis, ookytelka, ookytinas, ookytis, ookytka, ookytikė, ookytpalaikis, vokytukas, vokiečiokas, vokis; vokietauti, vokietėjimas, vokietėti, vokietybė, vokietynė, vokietinimas, vokietininkas, vokietinis, vokietinti, vokietintojas, vokietuoti, vokietmetis, vokietystė, vokietišius, vokietiškai, vokietiškas, vokiečiavimas, vokiečiuoti, vokiečiuotojas, vokiečkapiai, vokiečkapis, vokytauti, vokytėti, vokytinis, vokytinti, vokytkapiai, vokytmetis, vokytumas, vokytuoti, vokyčiuoti, katvokietis, katvokytis. Ці слова не лише називають явища, пов’язані з національністю, а й перейшли в інші сфери життя; деякі з них можуть означати також чорта чи гриб, танець або пряник тощо. 50 Це речення ілюструє також згадану раніше охайність німців. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 32 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Ось яку картину німців можна скласти лише з ілюстративних прикладів LKŽₑ, навіть якби ми не знали історичних фактів. Насамперед німці були ворогами⁵¹. Вони здавна нападали на литовців великими загонами й не щадили їхніх життів. Для цього застосовували найрізноманітнішу зброю — тарани, багнети, рушниці, гранати, кулемети, міномети, літаки. Можна обережно припустити, що в багатьох випадках німці, можливо, мали й технічну перевагу (якщо говорити про військову техніку) над своїми противниками, адже в прикладах LKŽₑ зброя литовців згадується значно рідше. У досліджуваному матеріалі зазначено, що німці воювали не лише з литовцями; їхніми ворогами були також пруси, латиші, естонці, росіяни, поляки, англійці, данці, норвежці, бельгійці, французи, американці; німці воювали й між собою. Отже, німці були дуже войовничим народом. У прикладах LKŽₑ зафіксовано й місцевості Литви, жителі яких стикалися з німцями: спочатку це були жителі Малої Литви та Жемайтії, згодом німці розселилися по всій Литві — вздовж Невежиса, Німану, в Занемунні, у напрямку Шяуляя, Пасваліса, Укмерге тощо. Як свідчать ілюстративні речення LKŽₑ, німці кривдили литовців і під час переходу через Литву, і після того, як осідали там надовго (а в Малій Литві ці два народи взагалі жили поруч): забирали худобу, зерно, фураж, харчі, вивозили до Німеччини деревину та інше майно. А якщо не забирали, то знищували литовське майно — спалювали будинки, мости й млини, витоптували посіви, розстрілювали й забивали худобу, не щадили ні собак, ні бджіл. Місцевих жителів обкладали різними повинностями й податками, виганяли на роботу до Німеччини; не щадили ні малих дітей, ні немічних людей. 51 Варто, мабуть, ще раз нагадати, що йдеться про картину, зафіксовану в одному конкретному словнику, яка в окремих випадках не обов’язково збігається з історично задокументованою дійсністю або з картинами, відображеними в інших джерелах. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 33 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 З описаних причин литовці боялися німців і ховалися від них. Німці здавалися литовцям жорстокими, злими, пихатими, вибагливими, брехливими, але іноді — також дурними, непривабливими, здебільшого огрядними, з великими животами. Непривабливою і незрозумілою для литовського вуха здавалася й німецька мова. У LKŽₑ найбільше прикладів, що ілюструють усе це. Однак цей світогляд має й інший бік: він багато розповідає про самих литовців. Із досліджуваного матеріалу видно, що литовці, наскільки могли, чинили опір німецьким завойовникам, у давніші часи запекло боролися з ними, не шкодуючи власного життя, а в пізніші, коли мусили їм поступитися, ховали своє майно, принаймні в душі не корилися окупантам — ненавиділи німців, зневажали їх, глузували з них і засуджували одноплемінників, які ставали на бік ворога. З іншого боку, литовці бачили й позитивні риси німців, щоправда, матеріалу, що їх ілюструє, у словнику значно менше (лише трохи більше ніж 60 ілюстративних прикладів). Німці були не тільки воїнами, а й ремісниками, торговцями, які познайомили литовців із деякими раніше невідомими речами — окремими ремеслами, готовим одягом, сахарином, різдвяними ялинками тощо. Вони були працьовитими, турботливими, іноді й гостинними, віддячували добром за добро; їхні жінки були гарними й ошатними. Зафіксована в LKŽₑ мова писемних джерел свідчить, що це був також народ учених, письменників і музикантів. Отже, образ німця, відображений в ілюстративних прикладах LKŽₑ, неоднозначний, однак значно частіше він негативний, ніж позитивний. Звичайно, слід мати на увазі, що під час укладання словника за радянських часів через цензуру добір деяких ілюстративних прикладів міг бути упередженим. Імовірно, що за часів незалежності оцінка представників цієї національності була б частіше позитивною, ніж негативною; про це свідчать також інші дослідження концепту VOKIETIS, оглянуті у вступних заувагах до цієї статті. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 34 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 ДЖЕРЕЛО LKŽe – Словник литовської мови, т. 1–20, 1941–2002 (електронна версія), гол. ред. G. Naktinienė, Вільнюс: Інститут литовської мови, 2005. Доступ в інтернеті: www.lkz.lt. LITERATŪRA Anglickienė Laimutė 2000a: Kitataučiai lietuvių folklore: daktaro disertacijos santrauka, Kaunas. Anglickienė Laimutė 2000b: Vokietis lietuvių tautosakoje. – Liaudies kultūra 2(71), 25–27. Anglickienė Laimutė 2005: Etnonimų vartojimo lietuvių kalboje ir folklore ypatumai. – Vārds un tā pētišanas aspekti 9, 7–17. Anglickienė Laimutė 2006: Kitataučių įvaizdis lietuvių folklore, Vilnius: Versus Aureus. Anglickienė Laimutė 2007: Tautosaka apie kitataučius: etnostereotipų ir siužetų migracija. – Rytų Europos kultūra migracijos kontekste: tarpdiscipliniai tyrimai, Vilnius: Versus aureus, 445–454. Bandoriūtė Salomėja 2015: Tradicinis anekdotas: iš ko juokėsi XIX a. pabaigos–XX a. vidurio lietuvis. – Tautosakos darbai 49, 105–122. Baranauskas Tomas, Zabiela Gintautas 2016: Saulės mūšio pėdsakų paieškos, Vilnius: Lietuvos archeologijos draugija. Butkus Alvydas 1995: The Lithuanian Nicknames of Ethnonymic Origin. – Indogermanische Forschungen, Berlin: Walter De Gruyter & Co, 223–228. Butkus Alvydas 2009: Nominacija ir identitetas: habilitacijos procedūrai teikiamų mokslo darbų apžvalga, Kaunas. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 35 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Gritenienė Aurelija 2016: Šermukšnio vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tautosakos darbai 52, 85–104. Gritenienė Aurelija 2017: Žodyno vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Bendrinė kalba 90, 1–19. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90. Gudavičius Aloyzas 2000: Etnolingvistika, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla. Gudavičius Aloyzas 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res humanitariae 10, 108–119. Jasiūnaitė Birutė 2010: Šventieji ir nelabieji frazeologijoje ir liaudies kultūroje, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Jasiūnaitė Birutė 2018: Lietuvių velniavardžiai, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. Kaubrys Saulius 2011: Pasiklydę tarp savęs ir įverčių: 1918–1940 m. Lietuvos vokiečių įvaizdžio klausimu. – Istorija 4(84), 15–25. Kravcova Liudmila 2013: Šiuolaikinės rusų kalbos asmenis įvardijantys daiktavardžiai kaip pasaulėvaizdžio atspindys (pagal „XXI amžiaus aiškinamąjį rusų kalbos žodyną. Aktuali leksika“): daktaro disertacijos santrauka, Vilnius: Vilniaus universitetas. LKK: Lietuvių karas su kryžiuočiais, red. J. Jurginis, Vilnius: Mintis, 1964. Lukošiūtė Ieva 2012: Kultūriniai stereotipai Lietuvių pasakojamuose anekdotuose: žydas, čigonas, vokietis. – Jaunųjų mokslininkų darbai 1(34), 160–166. Nikžentaitis Alvydas 1998: Das Bild der Deutschen und Deutschlands in Litauen während der Zwischenkriegszeit. – Die deutsche Volksgruppe in Litauen und im Memelland während der Zwischenkriegszeit und aktuelle Fragen des deutsch-litauischen Verhältnisses, Hamburg, 237–253. Papaurelytė-Klovienė Silvija 2010: Kaimyninių tautų atstovai ir jų nacionalinio charakterio specifika lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Lietuvių kalba 4, 1–9. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/27. BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 36 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 Rutkovska Kristina, Smetona Marius, Smetonienė Irena 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba. Savukynas Virginijus 2012: Istorija ir mitologijos: tapatybės raiškos XVII–XIX amžiaus Lietuvoje, Vilnius: Idėjos ir komunikacija. Senvaiytytė Dalia 2004: Etninių stereotipų kaita: tautybės studentų akimis. – Tiltai 4 (29), 123–129. Umbrasas Alvydas 2019: Terminologija Lietuvių kalbos žodyne. – Terminologija 26, 162–183. Vėlius Norbertas 1986: Chtoniškasis lietuvių mitologijos pasaulis, Vilnius: Vaga. Vengrytė-Janavičienė Edmunda 2004: Kitataučiai lietuvių liaudies talalinėse. – Tautosakos darbai 27, 57–63. VLE: Visuotinė lietuvių enciklopedija: elektroninis variantas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2018. Prieiga internete: https://www.vle.lt. Zabarskaitė Jolanta 2010: Politinis pasaulėvaizdis didžiajame „Lietuvių kalbos žodyne“ (valstybė, įstatymas, valdžia). – Parlamento studijos 9, 126–143. Prieiga internete: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr9/9_kalba_1.htm. Zabarskaitė Jolanta 2012: Kitoks didžiojo „Lietuvių kalbos žodyno“ skaitymas: Adalbertas Bezzenbergeris, marios, pamarys, pamariškis. – Mažoji Lietuva: paribio kultūros tyrimai, sud. G. Blažienė, N. Morozova, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 239–271. Zybertienė Evelina 2006: Lietuvos vokiečiai lietuvių etninės kultūros erdvėje. – Tiltai 3, 121–137. Gauta 2020 11 20 Priimta 2020 12 21 BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 37 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 GERMAN IN THE WORLDVIEW OF THE DICTIONARY OF THE LITHUANIAN LANGUAGE Summary The image of the German in the eyes of a Lithuanian has been scrutinised by ethnologists, folklorists, historians, linguists. However, their studies in that regard have so far omitted our largest linguistic tract, the Dictionary of the Lithuanian Language, which can be approached as some kind of a chronicle covering material from our first writings dated 1547 until 2001. A semantic analysis of roughly 650 illustrative examples associated with the German has revealed a very thorough, many-sided image of how Lithuanians have looked at Germans – their neighbours, sometimes close, sometimes not so – since ancient times until the end of the 20th century. This image is not just some biased opinion of a group of people: it consists of information that can be found in written texts, various dialects across Lithuania, and at different times. Of course, individual illustrative sentences recorded from the lips of living people are subjective and often emotional; however, taken together, they form an accurate homogeneous worldview. That Lithuanians knew Germans very well, has evidence in the ample quantity of headwords available in the Dictionary of the Lithuanian Language: with reference to Germans, such words total a massive 52. These words not always have to do with nationality: sometimes they can also refer to the devil or a mushroom, a dance or a gingerbread cookie, and so on. To begin with, according to the Dictionary, Germans were always enemies. Their cohorts would assault Lithuanians since ancient times, sparing no lives. They would do so BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 38 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 with a variety of weapons, from rams to bayonets to rifles, grenades, machineguns, mortars, and airplanes. Germans would not only fight with Lithuanians alone: they also had enemies in Prussians, Latvians, Poles, Englishmen, Norwegians, Belgians, Frenchmen, Americans; Germans were not immune to in-house squabble either. Among the Lithuanian people, it was the residents of Lithuania Minor and Samogitia that first came into contact with Germans; later, Germans spread all over Lithuania. Both as they marched across Lithuania and having settled there for an extended stay, Germans would do Lithuanians harm, taking away their livestock, grain, feed, food, shipping timber and other property off to Germany. What they would not take, they would destroy out of spite: houses, bridges, mills would be burned down, crops trampled, livestock shot or slaughtered; neither dogs nor bees would be spared. The people would be burdened by various obligations, even taken away to work in Germany, sparing neither the children nor the sick. As a result, Lithuanians feared Germans and would try not to attract their unwanted attention. Lithuanians considered Germans a cruel, evil, arrogant, picky, lying bunch, but sometimes they would be regarded as foolish, unsightly, often fat and pot-bellied. The German language would ring foul and incomprehensible to the Lithuanian’s ear as well. Lithuanians would oppose Germans for as much as they could, fighting them ferociously in the old times without sparing their own lives; later, when they were forced to surrender to such power, they would secretly stash their property away, harbouring resistance towards the invaders, if only in their hearts: Germans would be hated, despised, mocked; fellow Lithuanians who made bedfellows with the enemies, frowned upon. On the other hand, Lithuanians saw positive traits in Germans as well, even though material pointing to that is much scarcer. In addition to warriors, Germans were craftsmen, BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Vokietis Lietuvių kalbos žodyno pasaulėvaizdyje | 39 doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.09 merchants who introduced Lithuanians to some of the things the country had never known before. They were hard-working, careful, and sometimes welcoming; they would return favours and their women were pretty and well-dressed. The language of texts recorded in DLLe shows that it was a nation of scholars, writers, musicians. KEYWORDS: dictionary, semantics, illustrative example, worldview, German. DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected] BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204