Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems

JŪRATĖ PAJĖDIENĖ Інститут литовської мови КНИГА ДЛЯ ТИХ, ХТО ВОЛОДІЄ ЖЕМАЙТСЬКОЮ МОВОЮ, І ТИХ, ХТО ЇЇ ВИВЧАЄ Рецензія: Північні жмудські кретингці: навчальна книга, упорядкували Jūratė Lubienė, Asta Leskauskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2020, 283 p. ISBN 978-609-411-273-7. У 2020 році видавництво Інституту литовської мови випустило одразу кілька книжок, присвячених жмудській мові: збірку проповідей Юргіса Амброзієйса Пабрежи (1771–1849)1 та дві навчальні книги, покликані допомогти зрозуміти особливості говірок північних жмудських кретингців і південних жмудських расейняйців. Тепер охочі вивчати жмудську мову або досліджувати її можуть докладніше ознайомитися з усіма жмудськими говірками2, найвиразнішими мовними особливостями та особливостями історії жмудської культури3, адже в серії Литовські говірки для школи вже вийшли видання, присвячені кожній говірці й підговірці: Західні жмуди (2006, упорядники Jonas Bukantis, Asta Leskauskaitė, Vilija Salienė), Південні жмуди варняйці (2017, упорядники Gintarė Judžentytė-Šinkūnienė, Vida Marcišauskaitė), Південні жмуди расейняйці (2020, упорядники Gintarė Judžentytė, Vida Marcišauskaitė), Північні жмуди тельшяйці (2013, упорядники Juozas Pabrėža, Vida Marcišauskaitė, Проповіді на різні теми, виголошені Амброзієйсом Пабрежою, підготувала Rita Šepetytė. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2020. За традиційним поглядом, коли йдеться про систему говірок усієї Литви, жмудський діалект поділяють на три підговірки — західну, північну та південну (про відмінні риси цих підговірок див.: Хрестоматія литовських говірок, упорядкували Rima Bacevičiūtė, Audra Ivanauskienė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2004, 195–284). Якщо розглядати лише мовну систему жмудського ареалу, можна виокремити три жмудські діалекти — західний, північний і південний — та дві підговірки: північних жмудів — тельшяйську й кретингську — та південних жмудів — варняйську й расейняйську (про такий релятивно зрозумілий поділ жмудського ареалу див.: Juozas Pabrėža Жмудська мова і правопис, Шяуляй: Шяуляйський університет, 2017, 47–48). Опис особливостей, що відображають сучасну ситуацію жмудського діалекту (групи діалектів), див.: Daiva Aliūkaitė, Rima Bakšienė, Jurgita Jaroslavienė, Gintarė Judžentytė, Asta Leskauskaitė, Jūratė Lubienė, Violeta Meiliūnaitė, Dalia Pakalniškienė, Vilija Ragaišienė, Regina Rinkauskienė, Janina Švambarytė-Valužienė, Jolita Urbanavičienė, Daiva Vaišnienė. Щільність мережі пунктів з погляду геолінгвістичного розмежування аукштайти: жмуди у праці – Литовські говірки на початку XXI ст.: геолінгвістичне та соціолінгвістичне дослідження, упорядники Danguolė Mikulėnienė, Violeta Meiliūnaitė, Вільнюс: Briedis, 2014, 129–146. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems | 2 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.12 Asta Leskauskaitė)4. У кожній із них знайдемо не лише описи характерних особливостей говірки (діалекту) та самобутності культурного життя краю, характеристику території поширення говірок (діалектів), переліки населених пунктів і карти, а й корисні методичні поради, вказівки та зауваги для навчання або вивчення говіркового мовлення. У цих книжках зібрано тексти жмудського мовлення, подані в транскрибованому й транспонованому вигляді (на електронному носії, що супроводжує кожну книжку, є також аудіозаписи — основа для створення текстів), зразки усної художньої творчості, інформацію про письменників і тих, хто пише, — літераторів, мовознавців, істориків, — які походять із цього краю, а також приклади їхньої творчості. Структура книжок не цілком однакова: вона варіюється між підручником і хрестоматією. У 2020 році цю велику добірку поповнила ще одна книжка — Північні жмудини-кретингці. Як і інші видання серії Діалекти литовської мови для школи, Північні жмудини-кретингці має два формати — це книжка, підготовлена доц. д-ром Юрате Лубене, та електронний носій з аудіозаписами, підготовлений д-ром Астою Лескаускайте. Читаючи книжку, стає очевидно, що звичний термін упорядниця у цьому випадку слід розуміти не буквально, а ширше: він охоплює не лише пошук, добір і підготовку текстів та ілюстрацій, уміщених у книжці, а й написання чималого обсягу тексту, а отже, і справжнє авторство. Перу Ю. Лубене належать Передмова (с. 7–9), частини, що містять загальну методику викладу діалектного матеріалу, — Методичні поради (с. 10–25), Вступ (с. 26–51) і Опис говірки північних жмудинів-кретингців (с. 52–97), що розкриває специфіку обраної говірки; крім того, після багатьох теоретичних підрозділів (с. 44, 50–51, 62–65, 73, 76–80) та кожного тексту говіркою (див. Тексти говіркою північних жмудинів-кретингців, с. 98–189) чи групи текстів (див. Діалектна поезія, с. 190–226) подано Запитання та завдання, а за потреби книжку доповнюють коротші й довші вставки-пояснення Чи знаєте ви? (див., наприклад, с. 43–44, 49–50, 102–103, 163–165). Такі підрозділи — новація, задумана Ю. Лубене, порівняно з уже згаданими книжками про жмудські говірки (діалекти). Інформація в них пробуджує спостережливість читача — того, хто збирається вивчати говірку або вже її знає, — і допомагає звернути увагу на особливі аспекти історії та мови жмудинів (пор., наприклад, заувагу на с. 72 про жмудське походження деяких імен, звичних у літературній мові, с. 159–160 4 Зазначені видання опубліковано у видавництві Інституту литовської мови. Фінансову підтримку підготовці та виданню книжок надала Державна комісія литовської мови коштом програм «Збереження діалектів та етнічних топонімів на 2001–2010 роки» та «Дослідження функціонування й змін літературної литовської мови, діалектів та інших різновидів мови на 2011–2020 роки». BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems | 3 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.12 подані зауваги про життя євреїв у Жмудії). Розкидані по книжці розділи Чи знаєте ви? дають авторці змогу поділитися не лише загальними знаннями, а й власним баченням, наприклад, думкою про різницю між поняттями мова і діалект, яка часто ґрунтується лише на домовленості5, про можливе походження північножмудської говірки (с. 72) тощо. Щоправда, відповідно до підручникового принципу, біля загальних або спеціальних відомостей у цих розділах не завжди вказано джерело, на яке спирається авторка. Схоже, це робиться лише тоді, коли використано літературу зі списку наприкінці книжки (див. Література про діалекти, с. 282–283), адже посилання на використані літературні джерела подано, коли йдеться про цікаві результати не діалектологічних, а етнологічних, етимологічних і міфологічних досліджень (пор., наприклад, с. 142; 154; 164–165). Утім, дещо бентежить застосований спосіб узагальненого цитування: зазначається лише використане видання. До речі, його застосовано і в книжці Західні жмудини6, що вийшла 2006 року. Імовірно, такий вибір зумовило надзвичайно щедре дидактичне припущення авторів цих книжок: не маючи конкретних посилань, читачі захочуть самостійно пошукати й знайти більше інформації. Ще одна новація, якою книжка Ю. Лубене вирізняється серед згаданих навчальних книжок жмудською мовою, — це Тематичний словничок діалектних слів (с. 265–279)7. Хоча лексику північних жмудинів із чудовими ілюстраціями мовлення досить докладно представлено у двох словниках (про них ідеться також у рецензованій книжці, с. 75)8, кожен словничок жмудських слів, а надто тематичний, буде корисний і тому, хто вивчає цю говірку, і читачеві, для якого вона є рідною. Тематичний словничок допомагає пригадати старовинні, рідше вживані діалектні 5 Пор.: «<...> межа між мовою та діалектом — питання домовленості. Колись критерій був простим: якщо люди перестають розуміти одне одного, значить, вони говорять різними мовами. У сучасному світі, особливо в Європі, переважає погляд, що мова й держава пов’язані, що власна мова є істотною ознакою держави. Отже, у Литві ми говоримо литовською мовою, яка має різні варіанти вживання, серед яких є й діалекти. Литовська діалектологія вивчає діалекти, говірки, мовлення й підговірки литовської мови. Однак якщо маємо на увазі не всю литовську мову, а лише один діалект, наприклад жмудський, то можемо називати його мовою. <...> Говорячи про дім <...>, рідний край, також кажуть: моя рідна мова (замість діалект) — жмудська <...>» (с. 49–50). 6 У книжках Північні жмудини-тельшяйці (2013), Південні жмудини-варняйці (2017), Південні жмудини-расейняйці (2020) використано точне цитування, що спрощує пошук потрібної додаткової інформації. 7 Knygoje Pietų žemaičiai varniškiai (2017, p. 130–143) pateiktas mokytojos Adelės Urbaitės (1926–2014) sudarytas abėcėlinis žodynėlis Švėkšnoje ir Švėkšnos apylinkėse XX a. vartoti ir tebevartojami žodžiai. 8 Див. словник говірки Кретинги Юозаса Александравічюса Kretingos tarmės žodynas (2011; упоряд. Дангволе Мікуленене, Дайва Вайшнене, Вільнюс: Інститут литовської мови) та словник північно-західних жмудинів Біруте Ванагене Šiaurės vakarų žemaičių žodynas. Ylakių, Lenkimų, Mosėdžio, Skuodo, Šačių apylinkių šnektos, A–O; P–Ž (2014–2015; наукові редактори: Дангволе Мікуленене, Юозас Пабрежа, Вільнюс: Інститут литовської мови). BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems | 4 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.12 слова (наприклад: geronkštis ~ geránkštis «корінний зуб», kondouls ~ kánduolas «ядро горіха», с. 269, 278), зрозуміти походження деяких слів (пор. pastalčios ~ pastalčius «шухляда», с. 274) або взаємозв’язки між ними (пор.: kretė – kritė «нижня частина штанів, задня частина, на якій сидять» і sosekrėtuotė – susikričioti, -ó(ja), -ójo «заправляти краї одягу, зазвичай сорочки, у штани», с. 275), помітити, що, наприклад, не лише дещо рідше šondrėika ~ šùndrėika «подорожник», а й такі звичні назви рослин, як trauklapis ~ trauklāpis «подорожник», vaivorā ~ vaivórai «лохина (ягоди)», є діалектизмами (див. с. 278)9. Читаючи про особливості лексичних, семантичних, морфологічних, словотвірних і морфонемних діалектизмів (с. 74–75), розумієш, що носії тієї самої (під)говірки чи говору сприймають діалектні слова з різним ступенем прийнятності. Ілюстрацією такої різної прийнятності, а отже й уживання, є čīrolis / čīrolis ~ čỹrulis «жайворонок», яке авторка книги вважає звичним діалектизмом (див. с. 74, 278), хоча для інших жемайтів, навіть вихідців із сусідніх місцевостей, це слово може бути значно менш звичним, зовсім рідкісним, чужим або принаймні сприйматися як запозичення10. Про природність багатьох звичних для жемайтів запозичень і особливі зусилля, спрямовані на те, щоб майже не включати їх до Тематичного словничка діалектних слів, пише й сама J. Lubienė (с. 266–267). До речі, під час читання книги виразно видно, що тематичний словничок виник цілком природно, коли авторка поступово розробляла власну методику викладання жемайтської мови, адже в розділах книги, присвячених дидактиці, чимало завдань для індивідуальної та групової роботи, у яких пропонується на основі прочитаного тексту укласти словничок рідної говірки (с. 104) або жемайтських слів (наприклад, с. 108, 114, 118). Говорячи про словничок, варто згадати дещо завузьке пояснення значення морфонемного діалектизму silkinis, -ė11 у сполученні sėlkėnė košė ~ silkine košė лише як «каша з перлової крупи з тертою картоплею», без повторення слова «шовкова», наявного в назві (суміжне розташування в словничку слів sėlkėnė košė ~ silkine košė та sėlkšoltė ~ šiīksultė «розсіл із оселедців» заважає зрозуміти зв’язок слова silkinis із словом sėlks ~ šiīkas «шовк», наведеним у попередній тематичній групі, с. 275). Наприкінці особливо важливо згадати частину розглядуваного видання (як і інших навчальних книг про жемайтські говірки), що найбільше вирізняється своєю своєрідністю та має найбільше значення, — терміни 9 Ще один тематичний список жемайтських діалектних слів див.: Pabrėža Juozas. Min. veik. 2017, с. 105–113. 10 Про куршське походження таких слів, як cyrulis «жайворонок», pylė «качка», pūrai «камінь», akmuo, а також про великий суцільний ареал слів krupis, cyrulis, pūrai на територіях Жемайтії та Латвії див.: Pabrėža Juozas. Min. veik. 2017, с. 108. Див. також опис «čīrulis – vieversys, vyturys, cyrulis dial.» у виданні Latvių-lietuvių kalbų žodynas / Latviešu-lietuviešu vārdnīca (2003; уклад. Alvydas Butkus, Kaunas: AESTI, с. 141). 11 Apie silkinis ‚šilk inis‘ reikšmę žr.: Vanagienė Birutė. Min. veik. 2015, p. 183. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems | 5 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.12 тексти. Очевидно, що їх добирали для цільової аудиторії і вони відповідають потребам навчання (про завдання до текстів уже йшлося 12). Але приваблюють вони найбільше не свідомих ентузіастів, а найщиріших читачів книг цієї серії — носіїв мови, які емігрували, і які, за словами Algirdas Ruškys, не лише «віддаляються від говірки, спокусившись великими містами», а й «найбільше за нею сумують», бо для них «у світі говірки — інші сенси життя» (с. 247–248). Професійно подані діалектні тексти приносять їм найбільше задоволення від читання (слухання) і втіху від усвідомлення, що і в говірці, і в їхньому власному сприйнятті рідної мови все залишається таким, як було. У розділі Тексти північножемайтської Кретингської підговірки (с. 98–189) опубліковано 24 розмови, згруповані за темами, на яких зосереджується увага оповідачів: досвід різних етапів життя (дитинство, юність, зрілість) і періодів (війна, заслання), повсякденне життя, звичаї, віра, вигадки, фантазія, відгомони міфологічного світосприйняття. Подані в книзі тексти відтворюють аудіозаписи, зроблені у 1964 (3 шт.), 1973 (4 шт.), 1974 (5 шт.), 1980 (1 шт.), 1993 (2 шт.), 2011 (7 шт.) і 2012 (2 шт.) роках. Автори цих текстів — представники старшого покоління: їхній вік коливається від 51 до 92 років (народилися у 1890–1940 рр.)13, переважно це жінки, чоловіків серед оповідачів лише четверо. Усі транскрипції виконала J. Lubienė; вони точні14 і публікуються вперше. Без сумніву, ці тексти важливі не лише для навчання та задоволення від читання чи слухання — їхні дані буде використано й у наукових дослідженнях. Тексти чудово відображають особливості народного жемайтського діалогу (зі специфічними вставками, звертаннями, порівняннями), речення та фрази; під час слухання приємно вловлювати ледь помітні (у транскрипції зовсім або майже не відображені) відмінності між респондентами з різних, віддалених один від одного населених пунктів, яких налічується тридцять п’ять15 (див. список населених пунктів (точок) кретингців на с. 280–281 і карту Північні жемайти-кретингці16 на с. 53), 12 Тут також варто зазначити, що завдання іноді (наприклад, с. 136, 151) пов’язані й із читанням текстів, поданих у розділі Литовські мовознавці — представники північножемайтської Кретингської підговірки (с. 227–264). 13 Дата народження інформантів, чиї записи зроблено лише 1964 року, невідома (не вказана). 14 У транскрипціях є лише кілька розбіжностей: в оповіді Про кауків бракує фрази nėsi datiręs ’не зазнав‘ (пор. с. 171 і відрізок запису 3:41–3:42); у тексті Спогади солдата Першої світової війни бракує слова nuodėje у фразі bâtoriejâu nuodìeję ąnt są́ua gėrô(s) sveikất’s ~ beturėjau nodieję (‘надію’) ant sávo gerôs sveikâtos (пор. запис на позначці 02:29); наприкінці тексту Про заслання до Німеччини бракує речення išbovâu mienesi i kèlės tėn savaĩtės / nepėlnà do mieneso ~ Я пробув місяць і ще кілька тижнів. Не повних два місяці (с. 188, пор. відрізок запису 04:30–04:35). Варто також згадати коректорську помилку — переставлені літери в vaitsu (→ vaistu) (с. 148). 15 У списку закралася коректорська помилка: останній пункт має номер не 35, а 37 (с. 281). 16 Якби була можливість перевидати книгу, слід було б виправити помилку в назві пункту 252, що закралася на карту, перенесену з іншого видання. В інших місцях (с. 7, 281) назву Žadvainai (Плунгеський р-н, староство Пєлайчяй) написано правильно. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204 JŪRATĖ PAJĖDIENĖ. Knyga žemaitiškai mokantiems ir besimokantiems | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.12 нюанси своєрідності мовлення та вимови17. Діалектні тексти доцільно публікувати з огляду на різні параметри — не лише своєрідність розповідей, тематичне вираження, літературний сенс, а й час запису, вік респондентів, їхнє походження (місце проживання), стать тощо. Важливими є записи не лише попереднього, а й сучасного періоду, які відображають реальну ситуацію в мові (діалекті). Шкода, що жанр навчальної книжки, дозволений і запланований обсяг зменшили кількість таких текстів. Залишається сподіватися, що цінні тексти, вже знайдені, але не вміщені в цю книжку, а також ті, що ще непоміченими лежать у сховищах і архівах аудіозаписів або будуть записані в майбутньому, потраплять до кола майбутніх творчих задумів J. Lubienė. Отримано 2021 12 29 Прийнято 2021 12 31 17 Аудіозапис назви села Лаумалі (тривалість 2 хв 33 с) на носії пошкоджений. BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204