S. Daukanto pastabos dėl G. Neselmano žodyno

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, V LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ПРИМІТКИ С. ДАУКАНТА ДО СЛОВНИКА Г. НЕСЕЛЬМАНА J. KRUOPAS У зв’язку з лексикографічними працями С. Даукантаса згадувалося, що він користувався «Wörterbuch der littauischen Sprache» Г. Несельмана (1851) і записав кілька десятків сторінок приміток до окремих слів Несельмана1. Ці численні примітки є цікавим джерелом для дослідження розвитку лексики литовської літературної мови, тому після публікації їхнього початку (с. 1—4) у т. IV «Lietuvių kalbotyros klausimai»2 тут публікуються решта (с. 5—36). [5] Полотно, шматок або клапоть полотна, у два чи три шари скласти / Susti, дитина суха, хоче спати / заснути, бути похмурим / Пу́škas, водяний пухирець, висип або на тілі / pùszkùti, обсипати пухирцями, рука / Popute, висип на руках або ногах / Papautas, мозолі на руках або ногах / Dünke pis / Szaszas, кірка струпів / Mitukas, чапрак / Stute, коник, кобилка / Riauszis, кривавий / Kramas, мн. Kramaj, єврей, парк / жид — nukramis / Kramùtas, обгризти кору / Krame, голова гадюки / Dederwine, лишай / Strazdanotas, веснянкуватий / kiperšuti, їхати верхи / Pakirda, дитина /... niecze [перша літера слова нерозбірлива: можливо, priderme] / eržinti, дражнити дівчат, eržėn / urdieti, szu urd / Kresnas, уламок, залишки витопленого / nuwiesi ahus nuwiesis / чесати вовну / Patemėnkas [друга літера слова неясна — схожа на a та o] / ermas, чудовисько / ermùties, робити чудовиськ / Podis, яйце / Podielis / Sùsis, кінь nusùsa, виснажився / Susti / Gelžgalis, старе залізо / Kiriejus / Plienas / Gejszis / Skarda / Gelambie / Pawilne / Bukti, затупитися (про сокиру) / Bukis / Krumszlys / Lekis, попереду / Pikczùs / Itartic, підозрювати; itaremas, підозра / Itarti, мати підозру / imajsyti, замісити хліб / imajsžimas / iszmajszyti / sumajszyti / Pamajszyti / Pagires / pagirioti / Walktis, віск із гною / Siebierże / Brukstie / iszwepti / kuksznis / skrešti, забруднитися / suskrešti, замурзаний; suskrenda / Brešti, достигати / Brinsti, засихати / наприклад, žiame nubirnda, почало žiame brinsti / Blakczoti, вогонь блимкотить / Blijkterieti / Twaskieti, вогонь тріщить, twask, із великим полум’ям / Bubnoti, вогонь гуде / Spejgas, мороз / Spejgùti, морозити; spejgùta žiema / Spiginti, дуже морозити; дуже мерзне / Žildinti, підігрівати молоко / Žildyti / Žildinej, молоко підігрілося / Rieszutauti / obùlauti / ùgaunti / grybaùti / grybinieti / обелінас / Gruszynas / Sliwinas / awietynas / Serbentynas / miszyti, картати / miszinys / Aszoklynas [закреслено: Kugis] Pakùge / Brùdis / grybinieti / [6] spragis, один раз — отвір у плоті, другий раз — гусениця / spręnkti, sprankstyti; spragi, проколоти / ardimas, отвір, утворений розколом / atardyti, розпороти полотно / ardaj, arkitaj / Dauba, яма / P. Nesel. kaž. pisa seli Saliklinykas, не знаю чому / stijgaras, лисий, без тютюну або інший, у молодих гусей / dyglys, колючка / dygterieti, жалити / prasilukszti, квітка вже розпустилася / łukszyties, квітка розпускається / iżyti, боби, горох / iżinas / Rieszutų kiawahaj / rupesnis — не rupestis / Aglas, грубий, невихований / Skiemù, мн. Skieminis / Adwerniszkaj / Adwerniszka kalba / Rukszła, обличчя / Rukszłotas, обличчя / Rukszłoti / Žambas, поле / Kastinys, різновид масла / Kùkole, слиз із носа / Aszminys, вістря / Parugas, сироватка / Pasùkas, маслянка / Kerna, посудина, у якій збивають масло / Kernoti, сварити, псувати / Dwidugne, посудина / Apsalti, обмерзнути / Stauris, людина 1Див. J. K r u o p a s, Лексикографічні праці С. Даукантаса, «Lietuvių kalbotyros klausimai», т. 4, Вільнюс, 1961, с. 301—317. 2Див. там само. 227 невихований / Kogalwej / Kogalwes / Kruczkas / Adatinyczia / Agūninas agūningas / Akas, жмудською, / cketys / adatas bulis ne akis / Knospe nie in auge, znaczy pumpuras / nie ant akiu pazinti, lecz nu akiu pazinti, ant akiu nupulti na oczy zachorować / Aklei не лише Bremze, а й akle означає сліпе покривало / Lielis, нічний ворон, не сліпий ворон / Anksztumas, тіснота; у жмудів означає gedrückte Sztime winseldes hundes / iszparpti, шия iszparpis / Ant antaj, там; у Жмуді також «ще той», nikszt destoweniger / Anksztauți, anksztūti, bites anksztū, zwiadi pczuł opatrują miejsca / Anksztara, не aksztira / Ansa, ручка / Gajgalas / Antrinikaĭ, означає другий ярус зерна / Akminynas, місце, де багато каміння / stiegaras, akstinas, пір’я, що випадає / akstyniczia, місця, де складено akstys / Aktowas, не aktawa, як у Несельмана, восьмий день після фесту / akwata, замість ukata / akwatus, веселий / aladzios, млинці, по-жмудськи — російське oladi / [7] Nūwolas, a, клиноподібний (Sz) / Wocziotas, a, покритий виразками / T / Tadū, звідси, отже (Sz) / Talorus, aus, m. один талер (Sz) / Suraszimas, твори, написані за роками (Sz) / Tapalas, o, m. (3) папір / Tarma, os, f. промова (3) / Tarme, es, f. що (3) / Nutartinnes kningas, наклепницький твір (3) / Patąrle, прислів’я (3) / Prėsztarninkas, противник (3) / Tarpintojis, o, m. судовий пристав, судовий служитель (S) / Taworus daryti, розбивати табір (S), Taworelis, o, m. намет (3) / Taworine, es, f. крамниця (3) / Aptaisalas, o, m. килим, завіса (S3) Kortyna / Taizkius, i (?) видний, статний (3) Okazaly / Tau (3) / Tauszkojis, з відкидною кришкою (3) klapnogi / але в 3 все ж знаходимо Te / Itakas, o, m. гирло річки (3) / Telinga karwe, корова, що носить теля (3) / Teletina os m телятина (3) / Apsitelinu, inau, isu отелитися (3) / Patekte (3) / Terliczia, глиняний таз (3), ступка для тертя / Terp замість Tarp (3) / Nuteru, витримати, зберегти, не відпускати / Tiesū kningas, судові матеріали / (3) Tiesas numan̨as, знавець права (3) / Tėsus, правдивий, справедливий (3) / Tėsadaris, суддя (3) / Užtėstuwe, покривало (3) / Tetiwa, сухожилля, cięciwa (3) / ukelis, відірветься / [9] Da — невіддільний прийменник; такого прийменника в литовській мові немає. П. Несельман — це польське do, запроваджене в прусаків; у нас замість da вживають prie, nu. / Слово dabinu також походить від польського zdobię, ozdobie; у нас — gražinu, išpušti, pūšties, а в прусаків — dabinties. / Daboj, пильную; dabok żūsys, awys — мисливці зазвичай кажуть: dabok tu szmōtu iszejs wilkas. Звідси слово daba означає пильнування чогось, звичай у литовців і латишів. / У нас не daglas, daglūs, daglis, а degłas, deglus, deglis. / Dagūs — не неточна вимова dajgūs, падаигас, dygus; dagus означає горючий, що швидко займається. / Не dakaniju — «відповідати», а dakanoju, патрасє, наприклад: wanagas wisztą sudakanojo. / Не dakaś, а takas; sawo takū ejti — таке прислів’я існує до сьогодні. / Не dakotas, дукат. У нас червоний, бо ні dakotas, ні dukatas у нас не розуміють. / Замість daktaras кажуть gydytojas, wajstytojas / У Несел. Padalgė, у нас Pradalge / не dalinū, а dalijū — ділю; не dalinū, а dalijūš — ділюся / не donis, а dūnis, данина, чинш / Не žuvys izdaryti, а ežehus [erželus] або kujlus, tekuis izdaryti замість iszromyti. / Padaryste, nedaryste — такого слова не знаходжу ні в жмудській, ні в литовській мові. / Perdarau V Pardau означає «переодягаю», а не umarbeiten. Susidarau означає «одягну кілька одежин», так і кажуть: susidaryk gėraj, kad nesuszałtumi; / не smarstwas, а smakswas, / між цим darbūjus — займаюся, будь-яке заняття опускаючи / Не darga, а dargana кажуть про негоду. [10] Uždirbimas — заробіток; є ще Uždarbe — заробіток; uždirbimas більше пасує до якогось огородження, обгородження, наприклад: ar tejp rejkieja awims garda uždirbti; найчастіше замість цього кажуть užtjasysti. Apsidirbti означає, що ми закінчили всі польові роботи: скосили сіно, зібрали жито й ярину, обмолотили жито — тобто apsiderbom. / Dawadas, у нас rieda pariedimas / у нас не dažas, а dažive — фарба / у нас не dažytojis, а daživininkas; dažyti означає також робити свічки з лою або воску: часто мочити в лою — кажуть żwakes dažyti. / Padažas у нас означає рідку кашку з пшеничного борошна, зварену в солодкому молоці, із великою кількістю масла; у неї вмочають ложку — від слова dažyti, мочити. / Не dagis, а dajgas / dajgus означає те, що проростає, а dygus — те, що колеться, dygi erszkėtej. / не dajldiziskas, а dajlidinis. / Dajniczia, у нас milžtuwe; daugėlis — не menge, а те саме, що tuli / daugnora, V daugnoris / dauba означає яр, dūbe — яму / у нас не кажуть dužėtas, а szukietas, отже szukietas dantis, szukietas sklejniczia. / Dužiš — не «злам», а удар / у нас не debrūs, а vebrūs — бобер. / Дід у нас називається boczius, не dědas; proboczius — прадід / не dederwinas — плетінка, а dederwine — лишай / не pradiedas, а proboczius / destis у нас — подія, випадок. / dietuwas, мн. waj (dietuwaj), у нас spaustuwaj. Nach Zem. BgrābiB — не iszdiejimas, а ladojimas. / Pasidieti означає найнятися жити в когось: wedų esau pasidiejusis pas Pona Smugleciu. [11] Дядько в нас — Diewedūk / degloju чи dagioju — мені здається, те саме, наприклад: / Сакристиян у церкві каже: dagiok zwakės — запали не одну свічку, а багато свічок. / Degas у нас — gajsras. / Degnis у нас — degie- 228 У нас — degsnis, рослина potentilla tormentilla; у нас не Nedėnis «нещасливий», а nelajmingas; не dėna, а dieni «день»; karwe — «корова», dieni kumele — «день кобили»; dėndėnu у нас — bildīnu «гримлю». tonen donnern, наприклад Perkunije subildėja «Перкуніє гримить», tiltas bild waziūnt «міст гримить, коли їдуть», / nie uždengte vorhang, lecz užhajdine. / У нас немає слова Pridaryste, бо воно походить від daryti, наприклад rejks deszras daryti / Nesuderme Empörungu, а niezgo da, / Nie sudara, а sādāras, zgoda [Далі в рукописі закреслено: zawieszenie broni]. Derwa — не Kienhols, а smala, наприклад derwingas medis, smoliste drzewo. / Не dešėtine, а deszimtine. / Не dešėtkajs, а deszimtimis. Не dešėtnykas, а deszimtynykas. Deszimts V deszimtas — не indeclin, а означає dziesiąty. Не deszimtina dalis, а deszimtoie dalis. Не Deška, а minkytuwis. / Detšėkas такого слова немає. Не diewajcziu garbiniojimas, а Diewajcziu poseijimas. / Не Deiwe, Gespenst, Nachtgeist, а Wicle. / Diewieti означає носити, використовувати одяг. / Не dewinos deszimtis, а dewines deszimtis. / Dewintines — не Frohnleich namfest, а пам’ять про померлого на дев’ятий день після смерті. / Deže у нас немає. / Не dyba, а dybas, звідси dybawoti — вправлятися в pregerża. / Didžiulis — не ein Große, а dummy piszny. / Звідси didžiuties — пишатися, бути пихатим. / Не didžiauj u, а didžiūjus. / Не didzturis, а didzturtis. / Dyge, żuwis у нас — pūkis; / Не dygle, а dyglýs означає колоти. / Padajgas у нас — stiegaras. / Dygūs kołący, dygejimas — колоти, а не Ekel; dygieli — колоти. / Dyselis у нас — grūžulas diszel. / Не Dywas Wunder, а stebuklas, звідси stebieties — дивуватися. / Не Dywžajslis, а moninykas, звідси monioju — удаю, вигадую. / Не dobė, а dūbe. / Не dokuczoju, а szyzinu. / Не doleris, а musztinis. / Не dūttas, а dowinas у нас. / [12] Dūsnus, dosningas у нас означає freigebig, а не reich. Сам він згодом каже, що dūsn umas — Freigebigkeit. / Не dadūmi, а pridūmi. / Nudūmi — не beim Verkauf etwas anpresen, а otądaje, наприклад nudūmi sawa dukterį už bajorą, už pilonį; у пісні навіть є «tejp tolij žadieta, tejp tolij nudūta». Nusidūmi — не sich stellen i sich verstellen, а trafić się, zdarzyć się, наприклад tejp man nusidawia, так зі мною трапилося. / Padūtuwes такого слова немає; хіба можна було б застосувати до арештанта: asz jam to jest urzędnikowi, padawiau i rankas, а також Verlohungsschmaus. Nudūtuwes. / Не iszpadūmi ausliefern, а isz dūmi V padūmi; слова iszpadūmi такого немає. / Не pardūtimas, а pardawimas; такого слова pardūtimas немає. / Також Pardūszke, Pardūszkej der verkauf — таких слів немає, але є pardosas, мн. pardosaj, verkauf. / Не pradūkas у нас, а pradotkas. / Sudūtuwes може бути складка, і то в однині sudūtuwė, а не verlobungsschmaus. / Не uždawimas verpachtung, а isznumojimas. / Не dūjej Daunen, Flaufedern, а pūkaj. / Dūninykas — властиво не Bäcker, а dunkėpis, тобто Bäcker. / Dūjoju властиво означає, що мрячить дрібний дощ; такий дощ називається wikdūjis, і зазвичай під час такого дощу вовки ріжуть худобу. / Duka — не ein Thor, а безумство, як він сам каже: dukti — tollen, rasen. Dukas у нас немає. / Іншим разом dukas der üble Geruch у нас називається dwokimas; dwokti означає смердіти. / Не dukaunas, а dwasizkas. / У нас не duksas, а tukłas, від tukti, звідси кажуть stūtūkis. / Iszduktere такого слова у нас немає; виховану дочку називають Pflegetochter. / Unas bulwes не dule; unas dulis означає сорт великих груш. / Не uždudziu ein fundament legen, а pamatauju, від слова pamatas «фундамент», або кажуть pamatus dedū swirnuj, griczej. / Не dulkti, а dulketi freg. — пити відповідно до природного потягу, бо п’ється постійно, але не безперервно. / [13] Dulkėna такого слова немає. Хіба dulkinas, dulkina, dūna означає запорошений хліб. / Dūmi, dumti у нас означає, коли ловлять рибу сіткою й закидають її у wrzcie; отже, біля берега є pakriausza або łozniak, і нога хлюпає у воді під lozniak, ніби риба вискочила; якщо там таке є, то у нас це називається dūmi, dumti. / Іншого разу це означає dumples dumti — натискати на міхи; не «ich bin in dem Wahne», у нас кажуть swajtieji — «ich bin in dem Wahne», swajtieju. / Утретє dumiu dumti означає наносити пісок, наприклад upe abdumia smiltėmis łankas V piewas. Už dūmia — саме нанесло піску, старе русло, а нове утворилося. / Не dungstu, а dungsnoju — стукаю об дно. / Dunklaju такого слова немає. / У нас szirdis sint не dundą; у нас велика муха, дзижчачи, каже dun dun, від dundeti — дзижчати. / Durnas у нас — n mulkis. / Dur-nauju у нас — mulkinū. / Galwadurejs у нас — kulwertejnis. / Dusas у нас — dusulys, сильний кашель. Dusu, dusieti — сильно кашляти. / Dranaras у нас — pranaras Maserholz. / Draska gėłžine Eisenschuppe у нас називається plostakė. / Слова Drąsa немає, але є drąsybe — сміливість, відвага. Не drastus, drastej, а drąsus, drąsej. / Не drawis, а drewe — бортне дерево. / У нас не draubinu, а wizginu, наприклад szu ūdegą wizgen. / Padraubelis, padraubele — таких слів у нас немає; здається, їх утворено від слів padraugelis, padraugele, від draugas — «друг», з російської «приятель». / Drauczius у нас — ragotine. / Sudrausti означає погрожувати. / Не draugalas, а svetmoris; у нас також не draugala, а swetmoterie; від цього слово swetmoterauti. / Drėbeles у нас — žlaugat. / Дуб у нас — apusze. Drebulynas у нас — Apuszrotas. / Draugėlie у нас означає літній коров’ячий гній. / У нас не Drėžle, а 229 grieže — «дзеркач», а Wachtel у нас — putnełke. / Drejóju — не glatt streichen, а вести смугами, подібними до тих, що має driežas — ящірка; звідси смугасту курку називають drėjainis, držiokas, а якщо вона в цяточках — marginis. / Drejnelieju такого слова немає. / Не drybau [4] boja, bosu, dryboti, а drėbiu, biau, siu; / drėbti означає кинути мокру річ, наприклад driebiau szlapę sermėgą i szali. / Drimbu, dribau, dribsiu, dribti означає, що мокрий сніг падає великими грудками, наприклад szłapdraba drimb, kiaura diena szłapdraba driba; іншим разом означає бути важким, безсилим, неспроможним володіти собою: наприклад, п’яний driba i łową, або хворий, бажаючи йти, але слабкий, упав на підлогу — ligonis eidamas driba i asłą; те саме, коли людина дуже сонна й уже майже не володіє собою, наприклад tiewas nuwargis driba i łową. Від цього утворені слова sudribti, padribti; так кажуть sudribis esu, padribis esu, тобто я вже не можу більше володіти собою; зрозуміло, що потребую відпочинку. Є також зворотне дієслово pasidrebti: якщо хтось, змучений, упав десь і там заснув, то перехожий, побачивши, що він ліг не там, каже: o tas kami pasidrebis? Звідси «лежати» називається також dribsoti, наприклад господар питає: kame Jonas? onska dribsa prisžinykės asfoj; або dribsa po klewų po wobeli. / Є ще частотне дієслово drabstau, tiau, tysiu, drapstyti, наприклад rudini tekinej drabsta purwus ant ratų, а також похідні sudrabstia, apdrabstia, nudrobstia, наприклад drabužej nudrabstyti purwajs або sudrabstyti purwajs. Отже, це не «hängen an etwas» і не «herabhängen». Також не можна казати debesıs dryba; хіба що kawał debesies nudriba. Зазвичай у нас кажуть, коли з якогось боку стоять чорні хмари: debesis nikusa; padribusos akys — «triefende augen»; так ніколи не кажуть, натомість кажуть žlibas akys; іменник žlibis — той, хто має цікаві очі. Усі його похідні неправильно витлумачені, як ти легко зможеш зрозуміти з наведених вище коренів. / Не Drygere; у нас це називається tekorius, а дієслово tekinti означає точити. / Не Drigna — ein hof um den Mond, а wogulys apej mienęsi arba Ogulys. / Drigne — не те саме, а drigne, мн. [dr]ignes — рослина, якою приправляють вариво; вона в нас повсюдно відома: saka bene drigniu ab-sjedis, чи не об’ївся я blechtu, а в нього це коло навколо місяця; тут він уже дуже сильно помиляється. / Не driju, а [Закреслено: dręsų] drensų; Neselman місцями плутає. / [15] Не drowiùs, а drowiùs, / Druczkoju у нас — trisnoju, від triesti — випорожнюватися, випускати гази. / słapdrugis у нас — Szłapdrugis. / Drugis у нас — plęsztęke molyt, від слова plęsdeti чи plasteti — бити крилами. / Drumstas — не Bodensat3, а каламутна вода, drumstas wandù. / Drunù, а trunù, наприклад sutruniejis drabuzis — згнилий одяг, sutruniejusi drobe — гниле полотно; правильніше truniejų, природніше, бо це відбувається не відразу, а протягом тривалого часу. Про дерева кажуть treszti, а про будь-яке вовняне й лляне полотно — trunieti. / Не sustowieti drutaj, а sustoti drutai, бо sustowieti означає утворити багато гною, наприклад musu kar-wes szi meta daug miesztu sustowieja. / У нас, крім drutas, про округлу річ кажуть druk tas, a, наприклад drukti rūstaj, dukti kažilaj, druk tas wołas, druk tas żmogus — огрядна людина; якщо йдеться про товщину, кажуть storas muras, stora plita, storas stogas, stora siena, storas stiklas. / Drutine deszra у нас називається skrandis, не шлунок, а жуйка. / У нас druk tinù — роблю товстим. / Padwarija у нас — kicmas. Padworie — російське слово. / Не dwasas, а dwasia. / У нас не dwasauju, а dwie-kuju — дихаю; тому, очевидно, викручують у нас зуби, щоб відрізнити його від dwasioju, що означає часто дохнути, наприклад musù kialues iszdwągia, dwesų — здихаю. / У нас не atsidiwestu, а atsidweśu, частіше кажуть dwase atgaunu. / У нас neidwesu, а ikwiepù — mowa anhauchen. / У нас не nudwestu, padwestu, а nudwesu, padwesu — кажуть «здихаю». / Dwaljiu у нас означає зв’язати коней поруч попарно; кажуть i dwajłus sudiejau arklus, arba sudwaljiau. Jszdwajliju означає розв’язую. / У нас кажуть не dwejste, а dwejiba. / Не dwejoksaj, а кажуть dwejokaj. / У нас не кажуть dwinys, а dwinaj, мн. «близнюки»; однини немає: dwinus pagimdias, wienas isz dwinù miria. [6] Я вважав би, що dwigymis — гермафродит, а не mit zwei Gesichtern, бо в нас є слово dwivej-dis. / У нас dwylas означає не Schwarzköpig, а темно-каштановий. / Слово Cypu має також похідні: cypinu, наприклад kate pełę sucypina, nucypina; це стосується собак, котів і мишей; а про щурів дітям кажуть klykłti, наприклад kudikis klyk; якщо не плаче, а радіє, тоді кажуть klykautu: nelejsk wajka kad klykautu. Cz У нас кажуть ketwergas, а не czetwergas / Czÿstas у нас grinas, також ketwirtas, а не czetwirtas. / У нас кажуть не czaksznoju, а czeksznoju, наприклад kiaułe czekszno. / У нас czarnyłas, а jūdylas. / У нас не czarniste, а zawietes Schwage Kunst, / У нас не Czarninykas, а zawietinykas, Bur-tinykas. / У нас не czartas, а Welinjas, Welnias. / Не czaudmi, czaudu, а кажуть cziadmi, cziудu, чекаю, / Cziaupaus радше часто відкриває рот, ніби хоче говорити, а потім знову стуляє губи, наприклад nekalb, tiktaj cziaupos. / Не czauszkiu, а cziauszku; у нас найчастіше кажуть laksztingata gied ne cziuszk, а іншим співочим птахам кажуть cziuszk. / У нас кажуть nej 230 cze, nej tin, а не nejcz nej te. / У нас, подаючи якусь річ, кажуть tie або sze tau. / Czebūtis, здається, означає czebatis, бо пояснює прислів’я man czebūtis, tau dyglutis — мені черевичок, а тобі босик; мені у взутті не коле, а йому босому коле; щоб створити каденцію, з czebatis зробили czebūtis, принаймні мені так здається. / [17] У нас не Czeczka і не Czyczka, а кажуть Kąkorieżis, Tannenapfel. Також Czeczka у нас — kapociūš, Hackmesser. / Czediju, у нас astankaj łajkau. У нас Czedieju означає «люблю», наприклад cziediju kopustus — люблю капусту; у нас інший раз cziediju означає taupyti. / Czekas arklys у нас — dułas arklys. / У нас не czekis, а кажуть zeichen або ženklas. / У нас Czeklis означає «ошатний»; paczeklyti — упорядкувати коня, підстригти йому гриву, заплести хвіст, почорнити копита; так і кажуть czckūs arklys — ошатний кінь. / У нас не Czekiju, а żimeju або ženklinu. / У нас не Cżekżstas, а sziekżstas, наприклад wągi i sziekżsta idjeti. / У нас не Pacżelinu erganžen, а papilau. / У нас не Czeledinykas, а darbinykas. / У нас не Czemerej, а кажуть czemeryczes. / У нас не Čenė, а кажуть baras. / У нас не czėnawojų, а branginu. / Cžeplýczė у нас — Pirtis. / Czeraj, у нас кажуть burtis, žawietis. / Czerasłas у нас — czeresna, piningu czeresna. / У нас не čzerauju, а gromulu. / У нас ęehrung — gromulys. / У нас не czerepaka, а ropuže. / У нас не Czeresna Kirschen, а wieszne. / Czerka у нас — taurele, taurie або stikklélis. / У нас не czerpe Ofenkachel, а кажуть pudine, а Dachżiegel називають stiegele. / Czerulnykas у нас — kraunlejdys. / Cżesas у нас — tajkas. / Czesnis у нас — pota або gierwe. / Cżestis Ehre у нас — góda. / Cżestis у нас — godingas. / Nėcżestis у нас — nelajma / Cżestnawojų, у нас — wajszinų, raginu. / Cżėtra želt у нас — szietra. / У нас не Czimpu stumpf werden, а szypū, наприклад atsżypis pejlis. / У нас не czyńczibieraj Kranigs augen; kilczibierius. / Czyras Lietuwis у нас кажуть tikras Lietuwis. / У на не czytas, а [18] Cziukuras. / Czole у нас — smałos arba derwos wandū arba paderwes. / Czopju у нас — Cziupu, хапаю, наприклад jis jį nůciūpia — він його схопив. / Czożiniejų у нас кажуть cziužiniejų; означає «ходжу по росі або після дощу», звідси nůcziużis — змоклий, po rasas nůcziużis — змоклий від роси, / Cżószke wažoti, у нас кажуть blukę wilkti / Cżudas у нас — stebūklas, / Cudziùs sich wundern, у нас — stebūs, / Не czulba eine Drobel, а кажуть Cziubutis, а cziubieti означає співати, як дрізд; Cziuba Cziubutis у литовських піснях часто згадується, / Не czulka, а у нас кажуть żekė. / Не czulpiu, saugen, а sulpū; žindu стосується лише грудей. / У нас кажуть не czulpu, а szwiłpū. / Cżurksznoju не означає saugen den Saft, а upalis V upelis — cżurkszno: струмок, тихо дзюркочучи, тече; звідси kraujas cżurkszliū tek. / Cżustas у нас кажуть burtis, а не cżustas. / Cżustininkas у нас кажуть żynys. / Не Cżustu, niesem, а у нас cżiaudu. / Не cżaudau, dziau, dysu, dytl, а cżiaudu cżiaudian diesiu, cżiadieti. / У нас замість czui, czyu, pfui кажуть we, наприклад wekakas. / Czwelkkis у нас — winis, gelżies winis, media winis. / Cżwerjūs sich verstellen, у нас кажуть pasimesti, наприклад mulkiū pasimetis ateja / У нас не czwoliju hoch achten, а кажуть girū або godoju. / Не dzaugiu, а dziaugūs — «радію»; dziuginti означає «розважати», / У нас не Dzóla, а puszka, безсумнівно названа від pauksz, чи puksz. / Не [Dzauju] Dzowjau, а dziaunu, dziowjau; dziąsiu означає покласти чи повісити сушитися. Dziustu — сохну; dziutis — сухоти. Не Dżuawa, а dziowa — посуха. Dziowiniczia Małgdare у нас — Salikinikas. / [19] Pamuszas — підкладка. / Не pripampu, а pripamstu, бо це verbum neutrum; так само не užpampu, а užpamstu Neutrum. / Не pantiju pflanden, а užstatu; не iszpantiju, а isz wadžiu, звідси wadas — заставник, застава для певності. / Paldenikas на Жмуді такого слова немає; у нас panedelis — понеділок. / Також не pampu, а pamstu. / Не Gwołta Gewalt, а кажуть warra: waras szauksiu, wara, nekuszink; навіть у граматиці Milkiego я знаходжу звідси слово waryti, gywolus waryti — гнати, примушувати; звідси також durū waras, parwaras. / Pakala Rücken — навіщо це pakalas? Це вже є в моєму називному відмінку однини. / У нас не Paliepe unter dem Dache, а pastogė. / Не Pałocius, а зазвичай кажуть rumas, у множині rumaj, наприклад kas tie par rumaj — що це за палац? / Не gwołtiju, а iżsżarginu. / Święta prijęa statiniu bażnicze, тобто церква була так переповнена, що люди не могли ні стати на коліна, ні сісти, а тільки стояли. [Šbraukta: Parugas; syrowatka у нього немає]. Raugieju — відригується. / Rūba у нас означає «лінія», наприклад rūbą westi — прокласти лінію через поле або ліс; слово вживають під час вимірювання землі. / У нас не Szwołkeję, а Aszoklej — порічки. / Stembras у нас — Sitowie, те, що росте в річці; а stimberis — це стебло без листя восени, наприклад [Užbraukta: notrinu] dilgelu wieni stimberėj belika, łapaj nuszała; або bulbių wieni stimberėj belika łapams nuszałus. / Stiebas означає стебло, коли рослина жива.— / Gaszus — ошатний, елегантний; gaszawoties — чепуритися. / Stoju означає «вступати», наприклад stosu i kunegus. / Pristoti — вступити на службу, наприклад pri dajilidia pristojau, pri gaspadoriaus. / Rune — морський фок. Ne buvo nej łajdū—Kas belajdojis numerilius, не було ні гробарів — хто б поховав померлих. / [20] У нього tinu, niau, tinsiu, tintį aufschwellen вдруге означає tinu dalgi — сплющую лезо молотом; інакше ще кажуть kapinti dalgi, / гадаю, біла кішка лежить серед худоби — молоко в хліві balta kate pij- 231 setipsa./Rukszoti, робити зморшки — активне дієслово. Іменник rukszłas — зроблені зморшки. Звідси runku — старію, уже обзаводжуся зморшками, неперехідне дієслово. / Skiatę означає вдруге, край сукна або полотна, наприклад sermiega isz skiautiu susiuta, kepure isz skiautiu pasiuta. / Satek — лис або santeklis, місце злиття двох річок. / У нього тільки Myżu, немає majżoti, наприклад szu akmini apmażioja, pelo apmażiojota duna, / myżterieti — бризнути, наприклад vieną kartą kirstas myżteriejau. / Myżsčioju, часто myżinti, наприклад numyżink kudiki. Miżoju, jau, siu, miżoti означає обдирати кору з молодих лип на жердини; вдруге miżoti — червивіти, наприклад kirmys sumižoja szuni padwiesusi, kiszki padwiesusi. / Miżas означає липову кору, здерту з жердини. Незамочене здерте лико називається łunkaj, замочене — płauszas, / пропустив слово bajłauti: kuriogi asz bajłauti turiu, у Dauksza, fol. 79: кого ж маю боятися. / У Dauksza Pent, нині apent — знову, у Nes. немає. / Szwilpis — Gil, птах; у Nes. немає. / Papéntis — окраєць хліба, перший відрізаний шматок від краю; вдруге papéntis означає opolka. /— Szratas — великий шмат чогось, наприклад mesos szratas — шмат м’яса. / Szrūtas, мн. szrūtaj — шрот для рушниці, / Pakėlie — дім для гостей при дорозі, де подорожній може зупинитися, наприклад mes turem gėrą pakėle. / Pakėlys — підколінок. / Rażsis V Rūszis, горіхівка, птах rażna від Sajki [21] [Викреслено: Mąkszinti, робити тверду річ м’якшою, наприклад odą mąkszinti, żirgą makszinti.] Dziowa — це формація, наприклад sergu — хворію, sirginėju — часто хворію, sargalojū V sargajlojū — час від часу занедужую, sirgterū) sirgteriejau, riesiu, sirgterieti — недовго хворіти, наприклад kėles dienas pasirgteriejis ir miria — кілька днів прохворівши, помер. / Sarginu — доглядаю хворого, пильную його. / Miegpuwis — той, хто постійно спить. / miegūstas V miegąlotas — сонний [Викреслено: цього немає у Niesel.].Malone Pona Diewa to dar neprastoja, arba garbie Diewu, kad jo dar neprzwelgia. Ūks, miks — ні те ні се, V ані те, ані се; przestoti — покинути, prażwelgti — те саме. / Gajdigste-o — про курей; має бути gajdigste, але скорочено. / Żiulpis — блазерухи, / aklis — цілком сліпий, spiritis трохи бачить, але дуже мало, звідси слово spiritinėti — ходити, як сліпий. / Żlibis — той, у кого очі течуть; / wajdinteis — являтися / Auslinda — травневий жук, або хрущ / Łajdoju — ховаю померлого; ще язичницький вислів, згідно з тодішнім уявленням, ніби померлого відпускали до неба, бо жерці ligusonys казали, що бачать, як він їде на коні до Неба; звідси іменник łajde, мн. łajdes — поховальники, пам’ятний вислів часів мору / у Nes. немає. Łapyne — це суп із листя, а łapine — це будка з листяного дерева, де під час ярмарку продають пиво й горілку. / Paliepa — хвороба ніг. / Kulkśznis — кісточка стопи, а kulnis — каблук; у Nesel. навпаки / powiecki — повіки, мн. blakstienaj — вії, antakej — брови. / [22] Mażawjkis — людина, яка вважається малим, тобто mażas wajkas. / Niekdziugis — той, хто бавиться дурницями. / Mergwajkis — байстрюк; цього у Nes. немає. / Не pusmirkis, а pusmerkis походить від mergiti, а не від mirgti — мокнути у воді; pusmirkis означає напіввимочений, наприклад linaj pusmirkęj. / Wajkis — те саме, що bernas, наймит; чоловічий рід, наприклад wajki sąmdyti — найняти наймита. / У Nesel. smaugu і smogiu — те саме, що verfen, [Викреслено: zacią] schleudern; smaugū — починаю душити когось, наприклад mażne mani pasmaugia — ледве мене не задушив, звідси nusmaugti, pasmąguti. / Не sasmoga V sansmoga — Meerenge, а marangé; тобто mares anga, звідси німці утворили Närungen між Кенігсбергом і Мемелем, бо до 1304 року, тобто до землетрусу, у цьому місці було багато отворів mares; але згодом вони зникли внаслідок того землетрусу. / Gajda — не Sänger, а добрий голос, наприклад Gajdys gėras gajdas, а Sänger означає giedotojas, Sängerin — Giedotoja. Це не найсумніше в Neselmana: він перший відмінок множини жіночого роду подає як окреме слово, не пам’ятаючи, що і в Пруссії колись перший відмінок множини жіночого роду закінчувався на as, а не на os, як тепер. Побачивши у словниках або писаннях форми, що закінчуються на as, він вирішив, що це форма називного відмінка однини чоловічого роду; але дуже помилився: і досі кажуть, наприклад tas gajdys tur gėra gajdą, to ne reijk pjauti, або tos mergajtes arba tie wajkai tur gėras gajdas, jog tej grażej gied arba dajniu, або tū mergajtiu yra gėras gajdas, kad taip ilgaj gaj giedoti./ Skėrsis власне означає хрест, звідси skėrskiale означає перехресну дорогу, тобто одна перетинає іншу. Skėrsaj означає навхрест. / [23] Mace — у нас gale, galybe, наприклад Diewa galybe. / Macnus — у нас galis, Macnumas — у нас [Викреслено: stiprus, наприклад stipri worielka] stiprumas, наприклад kas tas stiprumas worielkas. / Macziju — допомагаю, стосується тільки ліків, наприклад nie metyles nemaczija, і pionul не допоміг. / Pamaczius — у нас paszalpa. / Pamaczncykas — у нас pripadietojas, padietojas, наприклад padiek mums szięną pjauti. / Magus — у нас szirdis kùkczio. Magoju — у нас szelpu, padedu. / Magztas — у нас Mazgas. / Majėtnastis — у нас Tiewiszke V – weldieme, / Majeronaj — у нас Mejronaj. / Makaris — у нас Makaras, циганський батіг, а Grosse Stab — у нас brukłys, тобто maczuga. / Makinu, Mekinu — у нас Miknoju. Іменник Miknius. / Makna — у нас kutaj, мн. / Maknotas — у нас Gaurūtas, płaukūtas, kudłotas szwabałdūtas. / Makśzna — у нас Makśztis. / Mildus — у нас Diewabimgas. / Не Numaldoju, а numaldaūju. / Malczius має означати «кондитер», але тоді вже краще Smalkczius, оскільки ласощі — smakłasnumaj. / Malniczia — у нас у деяких місцях patmała, ніби pati mal, загалом mel- 232 nicze. / Malinys — не млин, а та кількість зерна, яку визначено для помелу, наприклад господиня каже: „poras malinių dar lika. / Wejmalunis — у нас Wieja patmala або wieja melniczia. / Manau — у нас pojmuję / Menu V minu — у нас minu, depę, наприклад antminia żalti, minioju ziame, minu moli — топчу глину, minu linus. / Menu — у нас minu — пам’ятаю, наприклад kaj żmogus gal minieti — як людина може пам’ятати. / Miniejimas — у нас означає спомин, / Minietinas — у нас вартий спомину / Minietojis — той, хто пам’ятає, / Minawoj — у нас згадую когось, / Misłys — у нас Mysle, загадка, / Menūs — такого у нас немає, sich verstehen auf etwas, у нас кажуть parsima nyti / Nesimuną — у нас neparsimańus. / Atmenu — у нас нагадую, atmenūs чи atmenąs — той, хто нагадує. / Atmana — у нас minawone. / Atmoną — у нас помста, наприклад atmonysiu asz tau — відплачу тобі, поквитуюся, означає. / Mintu — у нас означає споживати зимовий запас харчів, наприклад: Szi meta prastaj mitau par visa meta mesos neskoniejau arba nekasz tawo jawu, / mitulis — однорічок. / [24] Apmaudą atgietżi V atgijzti — заспокоїти гнів, / Atmintinai — у нас означає, що й надалі пам’ятатиме, наприклад kada płaksiu, tada płaksiu atmintinaj, звідси atminsi gintūję dieną. / Jszmanau — у нас розумію, винаходжу. / Jszmanymas — у нас розуміння. / Iszmanūs — тямущий, наприклад Jszmania medzia puszkas dirpti. / Jszmintis — у нас мудрість. / Klug німецькою — у нас bukłūs, тямущий. / Numanus — слушно названо einsichtig. / Nūmone — у нас поняття, / numanau — розумію, nenumanau — не розумію, наприклад ligonis nenusimana — хворий уже не тямить. / Sumanau — у нас означає, що вмію щось робити, наприклад sumanau ratus dirbti, trobesius statyti, sumanus żmogus — людина напівмайстер. / Użmanau — такого слова у нас немає. / Užmenu — у нас užminu, наступаю, наприклад užminiau kibirkšti — розтоптав іскру. / Не Ussiminamas, а issiminamas означає Erdichtung, Anschlag, наприклад Nežinau, każika issiminaria dirbti. / Mandalas — у нас Migdolas. / Mandrus — у нас Jszmintingas. / Mangalis — у нас Magles arba koczio-ne; koczio­ti — у нас качати білизну на вальку, звідси валок, на який намотують білизну, у нас називається koczielas. / Mantelis — у нас kiriejus. / У нас мн. не Jures, а Juras. Margas — у нас margis, міра землі. / Margimas — Somersprossen — у нас atżelas, atwaszes, коли виростають не на деревах, а із землі. / Margaloju — у нас mirgulūju — в очах рябіє; погано бачу, наприклад mana akys mirgulū. / Margalawimas — у нас mirgulawimas. / Pamarginu — роблю строкатим, / strefig machem означає држінтин, stref означає drużę. / Matika — у нас lopeta, / Maczius — у нас для зерна й для рідини sajkas; для довжини mastas, arba ūlektis. / Mażinykas — у нас Mażutis, / Mazgas — у нас вузол, nodus. / Maskas — у нас Maż kas, трохи; у нас є слово możietes, означає мати чогось мало, наприклад mo-ziūs dūnų. / Mażkalba — такого у нас немає. / Pamażi — у нас Pamażej. / Majtinu — утримувати взимку, sustentare, наприклад Ar daug bandos majtini? мається на увазі — чи багато худоби утримуєш узимку? / Pawargielis — занепалий / Atlyżti — охолонути від гніву. / [25] Якщо mezgu, то має бути mezgzycza, а не Mazgzycze, також не Mazgitywe, а mezgtuwe. / Mazgoja magzinus, plaanu kojaś, trenku awys. / Mazginys у нас не Aufwaschwasser, а так називається ця робота — mazginys, наприклад man dar mazginys nemazgotas. / Mazginej, мн., — у нас столовий посуд. / Majgas — у нас krajkas; якщо тут мається на увазі купа, то у нас кажуть kugis, żagas, / Majgau — такого у нас немає; у нас кажуть krauti kugi, krauti żaga. / Wiermajnis — у нас atskalunis / Majszas є і в нас, але іноді kulis, звідси kołyta. / Majsznoju — у нас musznoju. / Majsze — це не те саме, що Majszas. Majsze означає: з [Викреслено: великих] широких двох драбулів пошитий мішок, у який накладають сіно на три або чотири дні для пари коней у дорогу; це називається Majsze. / Majtinu — у нас означає годувати, наприклад ar daug bandos majtini? походить від Misti, іменник mitas — корм. / Mauda Sorge — у нас немає. / Maudżiu — у нас apmaudauju, я в гніві. Apmaudas — гнів, а не Sorge і не Mühe. / Mauju — streifen — у нас maunu або Mauju, наприклад maunu kepurę, mauk kepūrę — надягни шапку, pamowia ant baslo kaukole. Означає швидко пройти наскрізь, наприклад iszmowia par girę — швидко пройшов ліс; antmauk kajlinius — одягни кожух; parnowę ragotini — проколи пилкою. Užmow [a] — у нас Rankialka. / Maukiu — у нас mauku, випиваю одним ковтком, наприклад wisą izbona iszmaukia, звідси małkas. / Mieklinu — у нас mieklinūs — придивляюся. / Mīkūnu — у нас Mīknoja, / Mielas — у нас Gypsas, / Mieras російською означає крейду. / Mielinas — означає Gros-blau, а Blau — źdrydas. / Mielyne — у нас означає синяк, а Mielene — Blauberre, / Melus — у нас Blewosas / Miemi Pamiemi, Pamiędmi — таких слів у нас немає: Mienajuu — у нас узяти під варту, оголосити заручини, / Mienesininka [s] — у нас немає. / Mente — у нас Petiomente; Mente — у нас дерев’яна лопатка для копання картоплі. / Biksztinti — заохочувати, спонукати до чогось. / Не drowiūs, а drowiūs — одружуюся. / Durinu — іду без мети. / Durinieti — ніби щось шукати. / Antsidurti — зненацька знайти те, що шукав. / [26] Замість цієї Majsze інші мають такий самий мішок, тільки сплетений із товстих мотузок завтовшки з мізинець, сплетений так, як сітка, і називається regtis. / Mantelis — Kiriejus. / Mentūre — у нас mentūris, чим перемішують кашу. / Miera — у нас Sajkas, sejkięti. / Mieris — у нас cielus, або sykis, siekti — сягати. / Mierininkas — у нас pejlis. / Miernas — у нас vidutinis. / Mieri- 233 tojis у нас sejkje tojis. / Merginūs, у нас erzinu. / Merkiu у нас Merku мочу, часто мокну Merkiu mit den augen winken. / Zdami się nie Trimirka, lecz Primirka бо слово primerkti — примружую, у нас susimerku. / Mernas feücht у нас dregnas. / Mersziu у нас merdėju albo mirsztu. / Messinin-kauju у нас niema. / Mestoj u, у нас mastuju. / Mestwaldis у нас Piļeswiras / Pamiestis у нас Papilis. / Meszkoj у нас sterinu V styrinu / Mėszunkis, у нас mieszalunkis Krampf / Mieta у нас Mietra. / Metas у нас stuļpas. / Kas met, у нас kas meta. / Szimet, у нас szi meta, / Tūmet, у нас tū metū. / Metele у нас metyle. / Metkasz у нас niema / Mentlikas у нас niema. / Metra, у нас Wiele, Szmiečka, від слова szmajytiės — показуватися, мов якась тінь. / Metmenis у нас Mesmenis. / Metūs у нас Metas arklys, а metūs — завестися: Ziurkes jisimetia, bites metas i obeli rając się. / Mitinas у нас Metimas. / Metykle Schleuder у нас Swilknis. / Metmenei у нас Mesmenei, / Atmatas — поле, перетворене на луку, однина Atmata. / Pamatas у нас не Schweilbalken, а фундамент, наприклад swirnuj pamatus padiejau, мається на увазі новому. / Nie pamatuwej wardaj, lecz pamatinej wardaj. / Pasimetu у нас означає вдавати: ožiu pasimetis. Ožiu pasimetis — вдаючи козла. / Twaniju — кажуть, коли хтось п’є багато води, наче робить у собі повінь. Asz szenden twaniju tą wandenį. / [27] Samplata у нас не знають, але кажуть upe isz grewos albo isz wagos iszeja. Samploj u, у нас mó-wia, małką ке́рту, ar rantau. / Sandalipa Todtenbahre у нас morinas pl. Sąnosza, у нас sąno-sza, sing. sąnoszas pl. / Samata [Sarmata] у нас gieda. / Sartas у нас raudas arklys. sartukas у нас raudelis arklys, / sawizorius verwalter, у нас uriedas. / Sajdis Schnitgras у нас trejnej-tiszkoje žole, / Sajtaj Gefängniß, у нас Kalinyczia Vszieksztas / sajtaj у нас означають пута, sajt as — це те, що служить для зв’язування / siaubiu, Possen reissen, у нас означає splondrawać, Pronczuj nusiuabia wisą paswiet. / Saubyklą Gespenst, у нас wiele albo szmiekłas від слова szmajytiės — нечітко показуватися, V szmežiti, наприклад kas tinaj szmežu, szmajzos V szmeksza. / Saukiu klingen у нас кажуть skambu. / Sausa Trockenheit у нас Sausra. / Sauswėdis, у нас iszdurbis medis. / Pasas у нас Pasasaues — висохлі дерева в лісі. Szccias sitzend, у нас besiedis, / Sodas у нас означає у множині села, одна soda, багато sodas, у нас кажуть sodnas — фруктовий сад. / Sodyba у нас — місце будівель, тобто всього житла. / Apsodinu, у нас apdajkstau. / Sieklinynkaj — batwinei, kopustaj, що цвітуть і дають насіння. / Sieminijis, птах-сівка. / Nie pasiejis lecz у нас pasiele — те, для чого господар засіває шматок поля для бідолахи або сина, звідси й назва pasielinykas. / Sėklis у річці — мілке місце, у нас seklima. / Sajkėzuju, у нас sajkoju. / Selėzenis у нас Gajgalas — качур /. У нас не sienys, а primine sienie, / nie Sienojas lecz у нас sijes — балки від sieti. / Sienausis у нас, Senjausis. / Serdecznykas у нас szerdesas, sworzen / atsarga Schild, у нас skyda, +atsarga у нас означає обережність. [28] / Taj burbulaj szok, kad lin su burbulu lin. — Ar werd wandū? Jau kunkulū, jau met kunkulji. / Nū diek kiauszius i katilajti ir kalbiek, swejka Marya. / У нас ślesnas означає плоский, наприклад ślesnas torielus, / у нього ślesnas Knöchel gelenk am Fuß, а у нас називають lenkminys, наприклад pażejdia sau kojes lenkminį, rankas V kėla— у нас śliepsna — однина pachwina, а множина śliepsnas, / у нас Sżukas, множ. гребінь, / Jėgžlys, der Kaulbars у нас Pūkis, / Jeknas Leber у нас kėpenas. / Nie Jenku V Jenkstu, jėksau, jėksu, jėkti; lecz jenku, jekau, jeksju, jekti, / nie apiekes, lecz apiekis. / Nie Jegėrė; lecz medycje i przysłowie, ne wisū mediejū kumpi trubaj. / звідси mędžioti — полювати, / mędžiokle — полювання, / Jędros Masenn у нас Blusines. / Jent ar as у нас Gintaras — бурштин, а Gentar по rusk[u]. / У нас nie Szleakū Lispele; lecz szwelpu, piau, siu, szwelpti, / також замість Szleakis Lispeler у нас кажуть szwelpis. / szlaužū žiau, siū, szlaužti — повзу, так говорять до дітей, наприклад mana sunūs par asłą jau parslauž, вдруге це слово вживають у значенні «їхати верхи», szlaužti, наприклад mes it geraj nuslaužiem i bažniczę. / Szlūžiojū, jau, siu szlūzioti — витоптувати високу траву, наприклад žūsys piewas nuszlūžiojuses, szlūžinieti пр. означає те саме, наприклад wisi paupej nuszlūžineti nievežautojū — ті, що ловлять раків. / Wiežauti — ловити раків, / wiežys — рак. / Sultekis — береза, клен, що дають сік, / súlingas — соковитий. / Myž sū kampinu, kapinas. Kraus tek sū kepinū. / Saladiu, āžen, у нас siundau, pjudau. / Salawa fisch Morāne, / у на[s] Selawa / Saladzei dajktaj. / у нас saldi V saldzi dajktaj. / Saldžiausias, у na saldziausis / У нас замість lubiju кажуть cziediju / nie Salunka, mówią druskine baczka, / Samanos — це мох для будівництва, а kérpes множ. ростуть на деревах і камінні. / Samata Sammet у нас aksomas. / Якщо я наймаю людину, кажу samdau, а якщо дім або землю — numoju, / плата за дім або землю називається nūma, наприклад rejk nūmą užmokieti. / [29] Sulpū — nie saugen; lecz smogłam, saugen, у нас означає žindu, і це слово вживають не лише щодо людей, а й щодо тварин і худоби, що ссуть. Наприклад Žindau kudiki, werszys žind karwę. / Sultis — nie Bir-ken wasser, lecz silkiū, sultis, mesos sultis, а Birken wasser означає sula лише в однині. / Слова sun-czius у нас немає, / також sundau немає. Chyba siundau — вам. / Sunkju, а у нас sunku, jau, siu, sunkti: medu sunku — відтискаю мед, alieju sunku, taukus sunku. / Nie sunka Safi, lecz sywaj — усе, що є рідким і густим. 234 Nie sunklej, lecz у нас Cimbohaj, / Sunkuś — якщо щось густе, сочиться, наприклад smała V degutas isz tekiniu sunkas. / Suppa у нас putra. / Nie supokle; lecz sūpykle Schaukel, V sūpyne / Surgoju у нас, trusu, szihuś / Surgu wien­schen, у нас wajtoju. / Surma у нас niema, lecz jest sukielis, bypine, / у нас nie surus; lecz suras, Salzig. / У нас nie susta, / das Thoben, Wüthen, siutyns / nie sautu, lecz sautu — накривати, чи прикривати, наприклад ansiausk mani kušku siaustuwu, пелюшкою, якою загортають дитину. / Zdami się że siaubimas będzie das Thoben. / Nie pussutis; lecz pussiu­tis albern. / Nie sutas, lecz siutas, / nie suwu, lecz siuwu — шию. / Nie sutinis, lecz siuwinys, те, що треба пошити. / Skabu у нас skobů, і це стосується різьблення, наприклад isskobk man szauksztą, sumti [samti], посудина називається skaptas. / Skalbinej — nie Menstrua, lecz білизна, яку віддали прати. / Nie skaltuwe, lecz kultuwe, Waschholz / Skalsa — не Mutterkorn, а спорина, наприклад skalsi dūna — хліб, що довго не черствіє. / Skanskanis Leckerbissen у нас smalkstas множ. smalkstaj. / Pusiauskardzej — гарне слово, адже існує й дієслово skardyti — подряпати, наприклад Wilkas kumeli apskardia, wanagas wisztas; ще кажуть wangas wiszta nuskerdia, коли вона вбила його, але не спіймала, звідси назва хижака — skernagis, skerdnagis. / У нас кажуть skanskanus — дуже смачний. [30] Sżerys, множ. Szerej — щетина, лише у свиней, прислів’я. Tas sawa sżeri pastatia nadałsie. / Serkołas, у нас Żelkorius. / Serojimas у нас niema, а sarioti, sarjojimas означає пастися; стосується тварин, наприклад wilkaj sario po girę. / Sėta у нас jūsta, / у нас Sietuwa означає глибоке місце: там, де вода біжить і неглибоко, утворюється sriautas, а де вода стоїть і наче зовсім не тече, там глибина, і вона називається sietuwa, одн., а sietuwas — множ., але не das Mitte im Fluß. / У нас одна хвороба називається sejliegeris — тече слина; можливо, це те саме, що sejlietekis, інші кажуть, що sejliegeris означає солітера, але цього не знаю. / У нас є хвороба, яка сильно жене сечу, і кажуть riemu pjaun; дивно, що перший випадок закінчується на ū. / Sejniju цього слова немає, лише один прислівник sej­ne — досить. / У нас Szikszna, не Siksżna, означає вичинену шкіру. / Sillis у нас gėlda. / — У нас не Singanos, Gehim, а кажуть Smaginė, мн. / Sypnas у нас smukus, smuki miłtaj. / Nie sosiju, lecz sūšu, наприклад, кажу sūsties — бути похмурим, у поганому настрої, наприклад wajkas sūšas nor miegą / nie suboju, lecz siubuju. Nie sudijimas lecz sudymas — соління, а sudijimas — судження, походить від sudau: apsudau, persudau, isudau; а не apsudiju, persudiju, isudiju — ці слова стосуються судження. / Другого значення sudau — «дати зшити» — у нас немає, кажуть siudinu, як і всі причинні дієслова та ті, що, можливо, [lšbraukta: kończą] закінчуються на inu, наприклад dirbinu, sarginu, szankinu, отже й siudinu, не sudau. / Sugiu heulen у нас Staugiu, наприклад wilkaj staug / Nie Sugszcziu; lecz szukszču, прислівник: szukszču nekuszink — не можна, не руш. / Nie Sukstas, sukstu sich umwölken, lecz ukties — хмаритися; nie Apsuksta; lecz apsiułkia — захмарилося, / ukanas, a — похмурий, наприклад ukana diena — похмурий день. / Sukinys — кривошия, хвороба овець. / Apsukalhas, Thirangel у нас kėngė. / Nie siuliujęs; lecz siūtaus. / Nie pasisiuliojimas; lecz pasisiulojimas, / nie Suława, Insel; lecz sala. [31] У нас apskarda, не apskardas. / Skastu у нас szokinėju, / Skawiejimas у нас zlibiejimas — сльозотеча. / Skajdulis у нас pieka, тобто plijka. / Skajczius у нас Skajtłus. / Skiadu у нас Cziaudu — чхаю. / Skaugė — заздрість, / skaugieti — заздрити. / Skaurada у нас skauragę. / Skėcziu у нас łapojų. V sprogsłu, наприклад medej sprogsta, medej łapo; у нас pumpuraj luksztos — саме про квіти. / Skėldu у нас skėlu — розколюю, поліно, / nie skillu spalten plaßen; lecz skilstu, tau, skłisiu, skili, а Skliu означає кресати вогонь, звідси skłituwaj — кресало. / Skėlsu nie gedeihen, lecz споріднене, мати запас чогось, наприклад man szienas skėlsa — мені сіна надовго вистачить / Skalsūs — довговічний, skalsūs szienas — сіно, якого надовго вистачає. / Skelu у нас skolingas esu arba skolį, / skandorius у нас skėndinys. / Paskęstu nie ertrinken — коли якась річ іде під воду, akmū, paskędą, / Lewonskepete, у нас ikapes множ. / skėramedis у нас atkaksznis. / Skerble у нас skrejetas Schob. / Skėtura у нас skėteras, наприклад parsza skėteras — свиняча шия. / Skeidieti у нас skėldieti V plejszieti, наприклад rankas nuskėldiejuses, V nuplejsziejus. / Skylitis nie ein kleine Quaste Weißkohl, lecz у нас Skiltis — акмінєс, skiltis ridika, sietinia. / Skilwis der Magen der Menschen, а у нас Skilwis означає пупок у птахів, тобто шлунок; у людей і тварин — piłwas. / Skipka у нас Drugys. / Skirstinelis, а у нас kerstelis Lancet. / Skaistwaris у нас Załtawys. / Skubrus у нас skudrūs, / Skudaunus у нас menkas, по-російськи schudny — худий. / Skudrūs nie scharf, rauh, lecz жвавий. / Skuja nie Tannzafen, ani Fühten apfel, lecz соснові або ялинові голки, а Tanązafen у нас kąkoriezej множ., одн. kąkoriezis. / Nuskunda у нас miłaszirdiste / Paskundinu verdammen nie verurtheilen у нас Pasmerku. / Paskundinimas у нас Pasmerkimas. / Skunė у нас stoginė. / Skupas у нас szyksztas. / Skupumas у нас Szyksztumas, / Skupiju у нас szykstauju, / skup по-російськи szyksztas — скупий / szyksztuklis у нас означає скнара. / Skura у нас oda V kajlis. / Nuskęręs у нас nuskaris, / skuska Taschentuch у нас skepetas. [32] Skutna у нас plikgalvis. / Skutykilis у нас Skuteklis. / Skuzdinu у нас skłutinu. / Skutule — те саме, що szata. / Skuzbedzalis у нас Pumpotaukszlis. / Pasklanda у нас nusklanda. / Skleczis у нас Bałżienaj, ekie- 235 тіо балзієнай. / Sklempiu, у нас sklepmbu. / Sklepas у нас Rusysis. / Skłindas у нас skłastis. / Sklydu у нас sklendu, наприклад usskėnsk [uszkłensk] durys. / Sklypas кажуть лише про шматки розколотого каменю або твердої землі. / Skluta, у нас skłutas. / Skraidus, у нас graudus. / Skrajdau у нас означає швидко бігати, nicht rauh werden, наприклад kami skrajoje? де ти бігала. / Skrebline у нас brylūs kapelusz. / Skrebju, у нас skrabu, і це означає не висихати, а тремтіти, як висохла річ, наприклад kajlinej sudziuwi skrab. / У нас не skroblus, а skrobła. / Skradiju у нас skrōdu. / Skrundzinus у нас такого слова немає. / Skwalma[s] у нас форма Skwarma. / Skwerbiu, у нас ùrbinù. / Skwetas, у нас такого слова немає. / Slardau у нас немає. / Statau, у нас найраус. / Słaudżiu у нас spaudżu. / Słaužiu у нас słaužiu — повзу. Słędnas у нас ślesnas. / Słoga — це, власне, нежить, а не Angst. / Słoginti означає викликати нежить, лікувати нежить, а slŭgūti означає beschweren, наприклад eldije stūgūti. / Slŭgūtojas і słogintois — велика різниця. / Preśloga — хвороба, а Preślūga — beschweren. / Slepu у нас slepu. ślepūjus у нас ślepūs. / Słapaus у нас słapstaus. / Słapdrugis у нас szłapdrugis. / Sleptėru у нас żłebteru, reden. / Sleiktuwe у нас bude V Gude. / Słobju у нас szłopu. / Śūgsnis у нас śłuksnis — шар землі, наприклад cze ziame śłukśnota. / Susismalojū у нас susismalinu. / Smałktas у нас Smałka, наприклад smałkos medis — дерево, що дуже витягнулося в гущавині. / Smaigiu у нас smeginu. / Smajgas у нас apinwರ್ಪтис від слова werpti. / У нас Smegjūs — дістаю до чогось. / [33] Smełus у нас swełus. / Pasmelys у нас Paswilys. / Smerdju у нас merdėju. / Smerkiu у нас Smerku — засуджую винуватця; pasmerktas — засуджений. / Smurt нас у нас smurtas. / Smukszt у нас szmuksz. / Smulkej у нас означає дрібно, наприклад smulkej malti, skmulkytelėj — дуже дрібно змолоти. / Ще у нас кажуть Smulkmes — дрібнота, рештки. / Smutniju у нас łustu, наприклад nuludau zasmucilemsię. / Snarglys у нас іноді Snarglis, вимовляють коротко; / іноді smurgis. / snaigyti у нас snigti, snignoti, snignoti, snajgulieti — так кажуть. / Snėginne у нас Snėgina. / Snėgynas у нас wieputinis. / Snaigala у нас Snajgule. / Snokas у нас skepetas. / Snukukotas у нас кажуть snukūtas. / Spakas у нас szpakas. / Spalas у нас Spalis, завжди кажуть у множині, spalej. / Spange у нас wiedras, semtiwas. / Sparas у нас kazilas. / Sparis у нас Jūdoie pledzinga. / Margspanas у нас margsparnis, Rudsparnis. / Spartas у нас ryszys, saitas. / Sparus у нас skakśus. / Spawėde у нас Spawiedne. / Spauda у нас spaudyne. Presse, Spaustuwe, Spaustuwaj suriū spaustuwaj. / Specziu у нас spietu. / Такого слова spėczūs у нас немає, кажуть spiełtisys, Spiellus — 4-й р. мн. / Не Spėtas, а Spiekas MuBe. / Speclezius у нас означає раму для броні або вікна. / Spėloju у нас spyloju. / У нас spengū означає свистіти на курячій кісточці, приманюючи тетеруків; звідси кістяний свисток називається spenglys, spenglelis. / Spingulieti, ausys spingulie — у вухах пищить або свистить. / Spenys у нас papas, наприклад laumės papas. / Spykė у нас Skreples, spiaudalas. / Spinginis у нас momune. / Spintris у нас spitris. / Jszspirgiju у нас isspirgau. / Atspirtis у нас atsparas. / [34] Spitù uminge у нас кажуть apstoja або apsiautu. / Spullūs у нас skrubinas. / Spullėju — skrubinu. / Spunta у нас kłakas або szpuntas. / Spłėcziu у нас pletu. / Splendu у нас platinu. / Spłesnoju у нас plasnoju, wasnoju — махаю крилами. / Не spragas, а spragis. / Spragu у нас spragczioju, наприклад krusza sprakcżio i łanga. / sprandu у нас sprendū V sprendziu. / Spraunas у нас означає швидкий. / Не sprogū, platzen spalten, sprossen, ausschießen; а sprogtu, ausschießen, sprossen, наприклад medeij sprogst. / sprogu — здихати, наприклад arklys nusproga; також означає тріснути. / Sproga у нас sprogymė. / Sprogita, sproginitiej. / Sprogałas у нас atžėlas, atwaszes. / Sproklis — ненаситний, sprogakis — жадібний. / Sprugštu, entwischen, у нас sprunku. / Srowe у нас sriautas. / sraubju, V srėbju у нас Sriaubu V sriūbu і srebu. / Srūba у нас sriuba. / Srėgas у нас žwyna. / Srūga у нас Sriūga. / Stabdau у нас stabau V stabdau. / Staganas у нас strungas у капусти. / Stakėtas у нас Statinys. / Stakoteris у нас Sakas. / Staldas у нас Stalne, V stelingis. / Stamanczoju у нас atkachkaju. / atkachus, hartnäckig. / Stambas у нас stimberys. / Statey у нас означає просто важюк statej. / Jstatymas у нас — закон. / Pastate у нас tūmas. / Слова Pastatuwe у нас немає. / Pristatas [Išbraukta: u nas weldiejs] у нас pristowas. / Statala у нас stadala. / Stawicznas у нас tūintimpinis. / stawaris у нас — сухий сук у дереві, а eine Knoten, ein Knoren у нас кажуть pranara, pranarotas medis. / Stajbus у нас narsūs. / Stajbumas у нас narsybe. / Nustabinu — наказую зупинитися. / Stajgūs у нас означає раптово, наприклад stajgiu smertiu miria, stajgėj numiria; stajgū — те саме. / [35] Narglinu, nunarglinu, Panarglinu у нас klejdu, paklejdu, iszklejdu. / Strawa у нас — wakartis, що дають подорожньому. / Strūga у нас strūga. / strugas у нас strubas. / Strujus у нас boczīus. / Struna у нас styga. / Strungas у нас означає качан капусти, а іноді посторонок. / Swagu у нас żwangu. / Swambas у нас swimbakas. / Swambalou у нас swimbaloju. / Swatiju у нас ropoju. / swajczioju у нас swajtu — фантазувати. / Swajgiu у нас swajkstu — паморочиться голова, звідси не swajgulis, а swajginys. / Swajtaus у нас Szwajtaus — шукаю щось, освітлюючи лучиною або головнею. / Swelis у нас slenkstis. / Swėtyba у нас gierine arba pūta. / Swetże- 236 ми у нас praszalė jis, sazdra. / Swecziju у нас ważsżinu. / Jsżswięteju у нас išztremu; / у нас tremtinys — вигнанець. / Swidūs — гарне слово, у нас spindąs. / Swikłas у нас batwinis. / Rugėj jau swyli», у нас кажуть rugėj jau sużwili — жито вже ніби полягло від дощу. / Не Swirna, а Swirnas. / Swotas у нас pirszlys. / Swogūnatis у нас swogūnų ląžskaj. / swodba у нас — весілля. / Szakė у нас Žekė. / isiszakinju у нас isikėru. // Saksinis — південно-західний вітер. / Szaktarpis у нас — між ногами або szakumas (.). / Szalczias у нас szaltis — холод. / Szalna — приморозок, а Reif у нас називається Szarma. / Szolis у нас такого слова немає, і він сам не пояснив його. Звичайно кажу таке прислів’я: menka V błoga warszkie kelamos karwės. / Не užszalinu, а užszaldinu. / Szambas у нас Žambas. / Szancas у нас pyła. / Szandau у нас giedinu. / Szarkutis у нас piedpuse. / Szaudas у нас Sziaudas. / Szėbjūs у нас szėpłus. / Szienwėże — це віз, яким возять сіно і притискають його. / Szienweżys — той, хто возить сіно. / Не Sziepas, а sziepas. / Szieporiūs — ejkwotojas. / Szeras у нас szerys, а множина — szerej. / Szerotas у нас szeriūtas. / seriūs у нас Szerūs. / У нас Spalej, а не Atszūtis Trespe. / Szworta у нас papentis. / Szutas у нас Ergła. / szutiju у нас ergłojus. Szutas — російське слово szut, szutit, а жартувати у нас — jūkūti; / жартівливий у нас — jūk darys. / Neru зв’язує, neru żekę pirsztinę. / [36] Wiralas, чол. р. — вариво. / Szlamasztaj — це купа соломи, трісок, гною, землі та листя, зібраних разом; Nūszławas, мн. ж. р. — сміття, яке вимітають із сіни або кухні. Якщо це szlamasztaj звалено в одну купу, тоді називається śmiezi nis; звідси слово mieżti — забруднити чимось, часто вживається, зокрема, щодо будівель: наприклад, якщо хтось griczę або trobą придорожню, spalejs чи sziaudajs prikrejkia, навалює; кажуть primieżia trobą, primieżia, klėti, numą, klūną. [Išbraukta: Nūszławas nazy] / stajgus у нас означає раптовий, наприклад stajgej numiria. / Не Stebau, aufhalten, а stabau, звідси stabdau. / Stebiūs у нас — дивуюся, звідси stebukłas — диво. / Те, що в них stebiūs, у нас stiepūs, stiepimas. / Stirta у нас kugis. / Не styrų, styriejau, а styrstu. / Stobas у нас wara. / stodas у нас pijas. / Stoju означає «приймаю якийсь стан», наприклад stosiu i kunegus, karejwiu pastoja. / Не stowiūs, а stojūs. / Prėstolis у нас pristowas. / Prėstotis у нас pagalba, paszalpa. / Storas у нас Stūre Stōr. / Storas означає товстий у сенсі об’єму: storas audekłas або інший audekłas. / Sturplas у нас sturplis — верхня задня частина коня. / Straja у нас krajkas, strajis; strajė, мн. — так у нас називають чоловічі яєчка у тварин і людей. / Strajou у нас skrajou. Nestraka у нас — nerieda, sumisimas. / Strangas у нас strungas — посторонок. Strajge у нас Srajgė. / Strieła у нас wilicze. / Strykas у нас brauktuwas. / Strykoju у нас brauku. / Striktas у нас означає принаду. / Stripinis — це шматок дерева, який кидають із руки в худобу, найчастіше в собаку; прислів’я: stripinis netolij nu szunies gul; те саме означає і strypas. / Stropnus у нас Skūdrūs. / Szwentgrauduline у нас Gramices, мн. / Nirstu — норовлюся, наприклад arklys apnirtą. / Kłujka vel Kłujkszis — людина без пам’яті; klokti, pakłoti, wajkscio kaj pakłokis zdamiśe; гадають, що це походить від klysti, бо людина, яка не пам’ятає, що робить, — різновид божевільного. Наведені тут примітки С. Даукантаса до словника Г. Несельмана дуже різноманітні. Їх варто уважно розглянути й оцінити. Тоді з’ясується, які з них мають значення для науки про литовську мову, особливо для історії літературної мови та діалектології, а які є необґрунтованими, суб’єктивними й несуттєвими. З першого ознайомлення з примітками С. Даукантаса видно, що вони дають чимало матеріалу для висвітлення лексики та інших відмінностей у мові литовських писемних пам’яток Східної Пруссії та Литви. Адже від самого початку литовської писемності, у процесі формування й розвитку литовської літературної мови у Східній Пруссії та Литві, у лексиці писемної мови та в інших її аспектах виникли відмінності, що походять із різних діалектів або є запозиченнями з польської, білоруської, російської, німецької та латинської мов. Деякі примітки Даукантаса чітко вказують, яке слово (наприклад, draugalas, drugys, įdvėsti, dvigymis, čerpė, palėpė, gaidas тощо) вживається у писемних пам’ятках Східної Пруссії, а яке (svetmoteris, plėstekė, įkvėpti, dviveidis, stiegelė, pastogė, giedotojas) відоме литовському письменникові Даукантасу. У примітках Даукантаса є чимало діалектної лексики (наприклад, kastinis — «такий різновид масла», žagas — «купа» тощо), яку можна буде використати під час укладання регіонального словника жмудського діалекту. 237 Даукантас навів також новотвори (наприклад, marangė «гирло», semtuvas «відро», spaudynė «друк, друкарня»), які свідчать про прагнення С. Даукантаса, часом і невдалі, збагатити лексику літературної мови. У багатьох випадках замість запозичень Даукантас подавав литовські слова (наприклад, čystas — grynas; čerka — taurelė, stiklelis; gvolta — vara; mėra — saikas; padvarija — kiemas; pamačius — pašalpa тощо), прагнучи таким чином долучитися до очищення лексики літературної мови. У нотатках Даукантаса знаходимо й рідкісні слова (наприклад, aglas «грубий, жорстокий», malkas «ковток», patmala «млин», veldėmė «батьківщина», vara «примус»), на які звернуть увагу лексикологи. Отже, у нотатках С. Даукантаса щодо слів і форм, наведених Г. Нессельманом, можна знайти цікавий матеріал для мовознавчих досліджень, тому їх варто ретельно вивчити. Нотатки С. Даукантаса про словник Г. Нессельмана «WÖRTERBUCH DER LITTAUISCHEN SPRACHE» (1851) И. КРУОПАС Резюме У статті подано архівні нотатки С. Даукантаса про словник Г. Нессельмана «Wörterbuch der Littauischen Sprache» (1851 р.), які становлять інтерес для дослідників історії литовської літературної мови та діалектологів.