Naujasis „Rusų–lietuvių kalbų žodynas“

… місцевих назв, його праця була б значно компактнішою та точнішою. Окремі підрозділи й розділи, зрозуміло, набули б зовсім іншого вигляду. Серед інших дрібніших недоліків і неточностей можна вказати на сумнівні етимології, що трапляються, особливо в тих випадках, коли ойконім із суфіксом виводять безпосередньо від загального слова. Наприклад, від загальних слів слов’янського походження põpas, patašas (< нім. Pottasch), randas (< пол. rząd «влада, правління…»), šabalas, táboras, važnyčia виведено назви місцевостей Papiškės, Papiškiai (с. 55), Patašinė (Я. Принц неточно пише Patašynė), Patašiškės, Patašiškė (с. 55), Rándiškė (с. 55), Sabališkėnai, Sabališkės (с. 56), Tabarai, Tabarauskai (с. 56), Vazniškiai (Gudeli ai; у Я. Принца неточно — Vážniškiai), Vazniškiai (Liudvinavas; с. 57) насправді є похідними з суфіксом -išk- від особових імен Pãpas, Patašius, Rándis, Sabalys, Tábaras, Tabarauskas, Vaznis, Vaznỹs, Vážnius. Інша річ, що частина цих особових імен може мати слов’янське походження. Назву села Demeniškiai (с. 44) слід виводити не від рос. Демьян чи пол. Dominik, а від литовської назви озера Dėmenas. Топоніми Pakūonis (пол. Pokojnie) і Salåperaugis (пол. Salopirogi) є очевидними прикладами субституції (Deutung), але автор згадує їх лише в розділі про полонізацію закінчень. Бувають випадки, коли зіставлення литовської та слов’янської форм топоніма ще не дає змоги встановити, яка з них первинніша. Наприклад, говорячи про зміни суфіксів і закінчень, автор стверджує, що польські форми топонімів Alšėnai (с. 65, 126; Garliava), Barsūkai (с. 164; Liudvinavas), Bundoriai (с. 166; Alytus) — Olszany, Borsuki, Bondary — є первинними, а їхні литовські відповідники нібито є переробленими з польських. Проте таке твердження потребує доказів, точніше, потрібна історія топоніма. Адже, скажімо, топонім Barsūkai міг виникнути пізніше, ніж до литовської мови увійшло загальне слово barsukas. Отже, він може походити від литовського слова (запозичення) barsūkas. Тоді польське закінчення топоніма -i буде лише відповідником литовського -ai, а не навпаки, як стверджує Я. Принц. Наприкінці книжки автор додав карту колишньої Сувалкської губернії. Це дуже потрібний додаток, однак на карті можна було б подати й литовські форми топонімів, принаймні назви найбільш литовських місцевостей. Трапляються поодинокі неточності в цитуванні, наприклад: у L. 23, с. 1 наведено Likiškėlio, а Я. Принц подає Likiškėliai; Sabeliškeniai (точна форма — Sabališkėnai) міститься в L. 23, с. 2, а не на с. 1; Jokūboniai — у L. 23, с. 281, а не на с. 218. A. Vanagas НОВИЙ «РОСІЙСЬКО-ЛИТОВСЬКИЙ СЛОВНИК» Російсько-литовський словник. Укладений із використанням друкованих і рукописних матеріалів, зібраних J. Baronas. Підготували V. Baronas і V. Galinis. Редагували A-II проф. B. Larinas, K-H і T-Я J. Macaitis (відп. ред.), O-C K. Musteikis. «Mintis», Vilnius, 1967 (частина I — 569 с., частина II — 622 с.). Žinomas pedagogas ir leksikografas J. Baronas (1873–1952) savo „Rusų-lietuvių žodyną“ išleido 1924 m. Antroji jo žodyno laida, žymiai papildyta ir pa- 200 виправлене видання вийшло 1933 р1. На основі цього словника та великої кількості збережених рукописних матеріалів підготували новий словник, що складається з двох величезних томів — близько 200 авторських аркушів. Словник охоплює понад 75 000 слів. Такого широкого російсько-литовського словника досі не було. Укладачі словника добре зробили, використавши друковані й рукописні словникові матеріали J. Baronas. Цей лексикограф, як відомо, проклав досить глибоку борозну в литовській лексикографії. Його «Російсько-литовський словник» надзвичайно багатий — у ньому чимало не лише слів із народної розмовної мови та різних письмових джерел, а й вдало створених ним самим новотворів. Завдяки словнику J. Baronas до литовської літературної мови увійшли такі нині відомі слова, як: apžavai, gaisravietė, gembinė, links-muolis, niekalas (брак), niršulys, niršus, nuoraudis, nuožvalgaus, pastriūbomis, pašnekovas та ін. Новий словник, хоч і укладений на основі словника J. Baronas, проте має з ним мало спільного, хіба що багатством словникового матеріалу. І за обсягом, і за добором слів та їх лексикографічним опрацюванням це новий словник, укладений за принципами радянської лексикографії. Передусім до нього ввійшли слова сучасної російської літературної мови, але суворо не уникали й діалектизмів, що частіше трапляються в новітній російській літературі, а також застарілих слів. У словнику наведено чимало наукових і технічних термінів. При російських словах, за потреби, подано характеристику їх уживання — зазначено, до якої сфери мови вони належать і яке мають стилістичне забарвлення. Слова докладно розподілено за значеннями та проілюстровано прикладами їх уживання. Далі, після спеціального знака (ромба), наведено чимало творчо перекладених литовською мовою приказок, прислів’їв і фразеологічних сполучень слів. Ось кілька з них: врёт как по писанному — бреше як по писаному; буйная головушка — шибайголова, шалапут, відчайдух; дать винта — дати драла; дёшево да гнило — дешева рибка — погана юшка; молчать в тряпочку — тримати язик за зубами, не прохопитися й словом; не сносить головы — накласти головою, скрутити собі в’язи; они друг друга стоят — обоє рябоє, одного поля ягода; после ужина горчица — після бійки кулаками не махають; пуганая ворона и куста боится — обпікшись на молоці, дмухають і на воду; сделать из мухи слона — зробити з мухи слона та ін. У багатьох аспектах словник укладено похвально. Однак, як і в кожній великій праці, у цій також трапляється та чи інша неточність або недолік. Зазначимо кілька дрібниць, які ми помітили. 1. Слова перекладаються литовською мовою за допомогою багатьох синонімів (лексичних, словотвірних, морфологічних), наприклад: дрожь — тремтіння, трем, дрижання, тремтливість, дриж, озноб, дрож; кропулуѕ; дубина — 1. довбня, кий, палиця, жердина, дубець... 2. бевзь, телепень, дурень, тупак, йолоп, бовдур, незграба. Досить багато семантичних і стилістичних синонімів знаходимо майже при кожному слові з широким значенням. Велика кількість синонімів, безперечно, є позитивною рисою словника, адже не завжди можна знайти точний і єдиний відповідник слова однієї мови в іншій. В одному контексті краще пасує один відповідник, в іншому — інший. Однак, з іншого боку, надмірне подання синонімів, а іноді й не синонімів, а слів із досить віддаленим значенням як відповідників одному слову іншої мови 1 У передмові до нового (1967 р.) словника та в переліку лексикографічних джерел неточно зазначено, що друге видання вийшло 1932 р. Насправді на останній сторінці другого видання, одразу після тексту словника, надруковано дату — 7 лютого 1933 р. Очевидно, того дня друкування словника завершили. Дату 1933 р. наводить і «Мала литовська радянська енциклопедія». 201 перекласти словом — заважає зрозуміти його у належному значенні. Візьмімо, наприклад, слово з цього словника гуляка, яке литовською перекладається такими відповідниками: ледар, волоцюга, схил; бешкетник, plūdungis, užautojas, гуляка, гульвіса, п’яниця; ночной гуляка — нічний блукач, нічний волоцюга, нічний гульвіса, kildašas. Як бачимо, тут одному російському слову подано литовські відповідники з досить різними значеннями. Словники російської мови пояснюють слово гуляка так: «тот, кто праздно и разгульно живёт»2; «тот, кто любит гулять»3. Якщо перші три слова (ледар, волоцюга, схил) більш-менш передають зміст слова гуляка, то бешкетник радше відповідає російському посева, plūdungis — ветренник, užautojas, гуляка, гульвіса — кутила, п’яниця — пьяница; naktikovis (=naktikovas?) — рідкісне діалектне слово, що означає нічного гульвісу. Цілком незрозуміло й невідомо, звідки взялося слово kildašas (його немає в т. V акад. «Словника литовської мови»). Слово балда («великий важкий молот») перекладається литовською як молот, кий, дубина. Але це слова з різними значеннями: молот — залізне знаряддя, а кий, дубина — дерев’яні знаряддя, які більше відповідають російському слову дубина. бог — бог, божок; ідол. Навряд чи тут потрібен ідол (рос. идол, истукан). петух — півень, skėtronas. Насправді skėtronas, як і kakarikonas, — це лише прізвисько півня, а не синонім у номінативному значенні. 2. Деякі російські слова перекладаються литовською рідкісними, незрозумілими словами, створеними Й. Баронасом або іншими авторами, наприклад: обрезгун — dygeklis (у т. II словника Й. Баронаса було dyguoklis), neapsivėžėlis, išvingėlis, magašius, šlelkštuolis. Незрозуміло, звідки взято слова dygeklis і magašius; в акад. «Словнику литовської мови» їх не знаходимо. Для слова бунт подано такі відповідники: в’язка, клубок, gezulas, купа. Замість слова gezulas краще було б ужити kezulas. Словнику литовської мови слово kypa подано зі значенням «куп, низок», а не «в’язки». буревал перекладається так: вітровал, вітровал, вітролом, повалені дерева, лісова руїна, повалля, виворіт, бурелом, злам, kirma, повал. Слово kirma зафіксоване лише в цьому словнику. Поряд із широко відомим лісоповалом рідкісне lūžtis стає непотрібним. Мабуть, із словника А. Юшки до цього словника перейшли такі рідкісні слова, як byjus «страх» (боязнь), blizgas «блешня» (блесна), dyksmilė «сипкий пісок» (сыпучий песок), dotalas, dotas «подарунок» (подарок), rūtis «погріб» (погреб). Лише Й. Баронас і в цьому словнику вживає слова: girdyklas «пійло» (пойло), spiegura «полонянка, полон» (плена), blastūnas «інтриган» (интригант), gamus «продуктивний, плідний» (производительный), nuogarpustys «сипкі піски» (сыпучие пески), gydvietė «курорт» (курорт), geltymas «жовток» (желток), sėdis «сеанс» (сеанс), plikšys «кажан» (летучая мышь). Схоже, словник цілком міг би обійтися без них. 3. У передмові автори зазначають, що, подаючи значення російських слів, вони не уникають «у виняткових випадках навіть більш уживаних запозичень». До таких «винят- 2 Див. Словарь русского языка. Составитель С. И. Ожегов, изд. 4-ое, М., 1960. 3 Словарь русского языка. Сост. Институтом языкознания Академии наук СССР, т. I, М., 1957. 4 Див. словник С. І. Ожегова. 202 До випадків такого типу можна було б зарахувати слова bliūdas (блюдо), balana (лучина), bizūnas (камча), karčiama (корчма), rėčka (бадья), gryčia (изба) тощо, але навряд чи словникові потрібні такі германізми, як-от: ronas «колода, стінова балка» (бревно), spangis «діжа, невелика бочка» (бадья), šnapsas «горілка» (шнапс), tynė «ванна» (ванна). Деякі слова, вживані у словнику, тепер уже не пропонуються для літературної мови, наприклад: atmirti «помирати, зникати, припиняти існування» (отмереть), rašytojinis «письменницький» (писательский), chuligan yti «поводитися по-хуліганськи» (хулиганить), kinietis «китаєць» (китаец). 4. У словнику подано чимало термінів із різних галузей науки. Більшість із них вдало вживається й перекладається литовською мовою. Проте трапляються й термінологічні неточності та непослідовності. Деякі складені власні назви у словнику пишуться неоднаково, наприклад: Gegužės pirmoji (у статтях майовка, май, шестое і Gegužės Pirmoji (у статтях первомай, первомайский, предмайский); Paukščių takas (у статтях млечный, путь), але Raudonasis Kryžius (у статті крест). Слід дотримуватися «Граматики литовської мови» й писати з великої літери другі компоненти згаданих та інших подібних складених назв. У статті героиня написано motina didvyrė, а у статті мать те саме словосполучення — motina-didvyrė. Дефіс у цьому випадку зайвий. У статті заяц написано vaistinis smidras (Asparagus offic.), а у статті спаржа—smydras (Asparagus). Рекомендується дотримуватися «Словника сучасної литовської мови» й писати smydras. Так само слід писати не покелinis tabakas (у статті почечный), а pakelinis tabakas. Трапляються й різнобіжності в наголошуванні термінів, наприклад: žioveinis (у статті зев) і žioveinis (у статті львёнок), būlpinigiai (у статті издержки) і būlpinigiai (у статті судебный), vaštaka, Fulica atra (у статті курочка) і vaštaka, Fulica atra (у статті лысун), bulvinė saulėgrąža (у статті груша) і bulvinė saulėgrąža (у статті земляной), dešimtainė trupmena (у статті десятичный) і dešimtainė trupmena (у статті дробь), nendrinė vištelė (у статтях водяной, курица) і nendrinė vištelė (у статті камышник) тощо. У словнику також можна виявити застарілі й неточні терміни. Згадаємо найхарактерніші з них. У статті обезжиренный знаходимо литовські відповідники nuriebintas, nuriebinimas (знежирити вовну, знежирити препарати спиртом тощо). Це справжнє непорозуміння. Сперечатися можна лише про правильність слів nuriebalinti → nuriebalinimas (пор. nuvandeninti→nuvandeninimas, nužeivinti→nužeivinimas тощо) та про їхню придатність для вираження узагальненого значення видалення речовини, позначеного коренем дієслова, віддієслівного іменника⁶, але в жодному разі для цього не можна вживати дієслова, утворені від прикметників, та їхні іменникові абстракти. Слово копейка у словнику перекладається литовським відповідником krūtinė, krūtingalis. Слід було б або вказати два значення цього російського терміна, або перекладати лише як nugarinė, як запропоновано у «Російсько-литовському політехнічному словнику» (Vilnius, 1959). Слово копейка у словничку термінів тваринництва пояснюється так: «спинная или поясничная часть свиной полутуши»⁷. У сучасній російській літературній мові- ⁵ Різнобіжності у написанні російських термінів у цій рецензії не розглядаються, хоча вони також трапляються, наприклад: Млечный путь (у статті путь) і Млечный Путь (у статті млечный), лебедь-кликун (у статті лебедь) і лебедь-кликун (у статті клика́ть) тощо. ⁶ Докладніше про це див. «Kalbos kultūra», 7, Vilnius, 1964, p.29. ⁷ Энциклопедический словарь-справочник по животноводству, М., 1960, p. 219. 203 слово копейка передусім уживається саме в цьому значенні⁸. У фірмових м’ясних крамницях міста Вільнюса копейка також називається лише спинною частиною. У статті непена́д як гідротехнічний термін пропонується слово перпуолис (многоступенчатый непена́д — багатоступеневий перпуолис). Фахівці з меліорації російський термін непена́д перекладають литовським словом slenkstis (многоступенчатый непена́д — багатоступеневий поріг)⁹. Суп названо в словнику литовською мовою просто — selianka. Кулінари вже давно називають цей суп литовським словом šiupininė. Ця назва вже вживається і в меню. Вона значно доречніша, ніж згадане вище запозичення. У статті двуручная написано двуручная пила — дворука пилка, а у статті пила — поперечная (двуручная) пила — дворучна пилка. Термін волк перекладається як морський вовк (риба), Anarhichas lupus, а у статті волк знаходимо vilkutis, Anarhichas lupus. У статті заяц зазначено, що заячья капуста — великий очиток, Sedum maximum, а у статті капуста той самий російський термін перекладено як заячі капустяниці, Oxalis acetosella. Усі наведені вище литовські терміни прийнятні, але в межах тієї самої праці їх усе ж слід було уніфікувати. У словнику трапляються неоднаково вживані латинські терміни з ботаніки та зоології. Напр.: Лебедь кликун—лебідь-кликун, Cygnus cygnus (ст. лебедь), але лебедь-кликун — лебідь-кликун, Cygnus musicus (ст. кликунь). У працях Т. Іванаускаса, М. Валюса та інших орнітологів цього лебедя названо Cygnus cygnus L. Морской лев — морський лев, Otaria Stelleri (ст. лев), морський лев, Otaria stelleri (ст. морской), але морський лев, Phoca leonina (ст. суву). Не уніфіковано не лише латинські, а й литовські відповідники. Пасюк — сіра пацюча, Rattus norvegicus, але крыса — сіра пацюча, Mus decumanus. У працях Т. Іванаускаса, С. Малджюнайте та інших зоологів цей пацюк латиною називається Rattus norvegicus. Орлан — морський орел, Haliaeetus, але морской орёл — морський орел, Haliaetus albicilla (ст. морской). У працях Т. Іванаускаса цього орла латиною названо Haliaëtus albicilla. Клуша — галка, Colenus monedula, але галка — галка, галочка, ковук, галка, Coleus monedula. У «Литовському словнику», а також у працях Т. Іванаускаса та С. Мастаускаса галка — Coleus monedula. Наведемо ще коректурні помилки в поданні термінів цього типу, які можуть ввести читача в оману і яких немає у списку виявлених і виправлених помилок, доданому до другого тому. Напр.: выхухоль — musk u s i n ė žiurkė, kurmėnas, Desman moschata (=Desmana moschata); голубь: лесной голубь — miškinis karvelis Coenas (=Columba oenas arba C. oenas); красный: красный гусь — фламінго, Phoenicopterus (=Phoenicopterus), пор. фламинго—фламінго, Phoenicopteri (=Phoenicopterus); свинка: морская свинка — морська свинка, Clavia cobaya (=Cavia cobaya), пор. морской: морская свинка — морська свинка, Cavia cobaya; сапсан — сокіл-сапсан, Falco peregrinus (=Falco peregrinus); конский: конский щавель — кінський щавель, Rumex hyd- 8 Див. Словарь современного русского литературного языка, т. 5, М., 1956. 9 Žr. J. Čeičys, Melioracijos terminų žodynas, Vilnius 1960, p. 154. 204 rolopathum (= Rumex hydrolapathum), пор. щавель: конский щавель – великий щавель, гудазоле, Rumex hydrolapathum; колонянка – щиглик, коноплянка, чекель, Acanthis (Carduelis) canabina (=Acanthis cannabina), пор. реполов – щиглик, Acanthis cannabina. 5. І російські, і литовські слова мають наголос, за винятком тих, що написані курсивом. Наголошуючи литовські слова, намагаються не відхилятися від усталених правил наголошування в літературній мові, хоча вони ще не всюди є сталими. Старий словник Й. Барона в цьому відношенні був дуже своєрідним. Багато слів наголошувалися відповідно до східного діалекту, представником якого був сам автор. Особливо невдало наголошувалися інтернаціональні слова. У новому словнику цих помилок уже немає. Помічено дуже мало помилок наголошування: besiilstantis (=besiilstantis) – стор. відпочивальник, karaliūnas (=karaliūnas) – королевич, liūnas (=liūnas) – трясовина, nenudžiūvo (=nenudžiūvo) – стор. молоко, septynmetis (=septynmetis) – семиріччя, šindra (=šindrā) – бутерляк. Біля слова Europa подано два варіанти наголосу – Europà і Eurōpa, хоча інші подібні слова мають один варіант наголосу: Bonà, Romà, Onegà. Цим укладачі словника, очевидно, хотіли показати нову тенденцію наголошування слів цього типу, але навряд чи виправдану. K. Gaivenis ir A. Lyberis