O-celmi ar nāseņa infiksu un sto-celmi Latgales dienvidaustrumu izloksnēs

B A L T Ų K A L B Ų V E I K S M A Ž O D Ž I O T Y R I N Ė J I M A I L I E T U V O S T S R M O K S L Ų A K A D E M I J A M. RUDZĪTE O-основи з носовим інфіксом і sto-основи в південно-східних говірках Латгалії У балтійських мовах однакове значення мають o-основи з носовим інфіксом і sto-основи¹. Майже всі дієслова з таким утворенням теперішнього часу є неперехідними. У кореневому складі в них дуже часто спостерігається ступінь редукції². o-основи з носовим інфіксом трапляються також у споріднених мовах, але sto-основи поза балтійськими мовами достовірно не засвідчені. Тому є підстави вважати, що суфікс -st- у балтійських мовах не успадкований із давнішого минулого, а виник лише в цій групі мов³. Однак як у литовській, так і в латиській мові він дуже продуктивний і має тенденцію витісняти інші суфікси, утворюючи основу теперішнього часу неперехідних дієслів. Ця тенденція неоднаково сильна як у двох згаданих мовах, так і в окремих групах говірок цих мов. Ширшої сфери вживання sto-основи набули в латиській мові. У латиській мові теперішній час sto-основи властивий не лише дієсловам із такою структурою кореня, для яких у литовській мові теперішній час утворено за допомогою суфікса -st-⁴, а й дієсловам, у яких наприкінці кореня є сполучення короткого голосного з r, l, j і v, напр., birst, bira, birt «падати», silst, sila, silt «теплішати», līst, lija, līst «текти, дощити», grūst, gruva, grūt «обвалюватися». У літературній литовській мові та в частині говірок у таких дієслів у теперішньому часі збереглася давніша o-основа з носовим інфіксом: bū-ra, biro, birti, šyla, šilo, šilti, lỹja, lijo, lyti, griuva, griuvo, griūti. Лише в одній частині литовських говірок дієслова з такою структурою кореня є sto-основами теперішнього часу⁵. У латиській мові o-основи з носовим інфіксом нині можуть мати лише такі дієслова, у корені яких за коротким голосним іде якийсь шумний приголосний. Із голосних у корені цих дієслів найчастіше трапляється u, рідше — i, a, e; наприкінці кореня найчастіше бувають глухі зімкнені k, p, t, рідше — дзвінкі g, b, d. Ті дієслова, за коротким кореневим голосним яких ішли s або z, у латиській мові, як і в литовській, від o-основ з носовим інфіксом ¹ Chr. S. Stang, Das slavische und baltische Verbum, Oslo, 1942, 132. lpp.; J. Otrębski, Gramatyka języka litewskiego, t. 2., Warszawa, 1965, 320. — 321. lpp.; J. Endzelīns, Baltu valodu skaņas un formas, Rīga, 1948, 190. lpp. ² J. Endzelīns, op. cit., 188. un 190. lpp. ³ E. Hauzenberga-Šturma, Ergänzende Bemerkungen zum baltischen -sta- Präsens, grām.: Donum Balticum, Stockholm, 1970, 180. lpp. ⁴ Chr. S. Stang, op. cit., 132. — 133. lpp. ⁵ З. Зінкявічюс, Lietuvių dialektologija, Вільнюс, 1966 (у тексті — LD), с. 337—338; К. Моркунас, Rytų aukštaičių pietinės tarmės morfologija, у кн.: Lietuvių kalbos gramatikos tyrinėjimai, Вільнюс, 1969 (у тексті — LKK XI), с. 134; А. Йонайтіте, Dubingių tarmė, у кн.: Dubingiai, Вільнюс, 1971 (у тексті — Dub.), с. 230—231; Lietuvių kalbos gramatika, т. 2, Morfologija, Вільнюс, 1971, с. 224—225. 187 перетворилися на sto-основи, наприклад, kūst, kusa, kust «плавитися, танути», dziest, dzisa, dzist «гаснути»⁶⁶. Хоча в латиській мові є близько 90 дієслів, що в теперішньому часі мають o-основу з носовим інфіксом⁷, у літературній латиській мові з них відомо близько 30 (не враховуючи похідних із префіксами)⁸. Також у латиських говірках кількість таких дієслів коливається від 20 до 35⁹. Винятком у цьому відношенні є кілька глибоких верхньолатиських говірок, якими розмовляють у південному та південно-східному куті Latgales. У Zvirgzdene, Pildā, Nirzā та інших говірках цього краю o-основ із носовим інфіксом є лише близько 5—7 дієслів. Більшість дієслів, які в латиській мові зазвичай є o-основами з носовим інфіксом, якщо взагалі вживаються в говірці, тут належать до теперішнього часу sto-основ. За вокалізмом кореневого складу ці sto-основи утворюють дві групи. У південно-західній частині Latgales ці дієслова в теперішньому часі мають той самий голосний, що й в інфінітиві, наприклад, brukst, bruka, bruktu¹ «сповзти вниз» у Kaunatā, Nirzā, Pildā, Zvirgzdenē. У південно-західній частині Latgales в цих sto-основах вокалізм кореневого складу теперішнього часу та інфінітива часом не збігається, оскільки в теперішньому часі з’являється очікуваний для o-основ із носовим інфіксом голосний, наприклад, brūkst² у Galēni, brūkst² у Vārkava (від brukst), bruka, brukt³. Augšzemnieku rakstu vajadzībām 1933. gadā Rēzeknē izdota P. Stroda „Pareizrakstības vārdnīca“. Vairākiem verbiem, kam latviešu literārajā valodā, lejzemnieku izloksnēs un augšzemnieku izloksnēs Vidzemē un Ziemeļlatgalē tagadnē ir o-celms ar nāsena infiksu, šai vārdnīcā augšzemnieku rakstu valodai par normu izvirzīta sto-celma tagadne. У межах зібраного матеріалу можна коротко розглянути вживання o-основ із носовим інфіксом та sto-основ у говірках південної частини Latgales. У латиській лінгвістичній літературі цьому явищу досі приділялося мало уваги. Для порівняння також використано дані з деяких говірок Північної Latgales. Щоб уникнути повторів і полегшити сприйняття аналізованих слів, спершу наведено інфінітив без фонетичних змін, характерних для верхньолатиських говірок: drupt, а не drupt' або drūpt', smakt, а не smakt' або smokt'. Зазвичай наведено форму 3-ї особи теперішнього часу. Якщо в ній виявляються фонетичні зміни, характерні для верхньолатиських говірок, то спершу цю форму подано в давнішому звуковому складі напівжирним прямим шрифтом. Після знака > курсивом ідуть конкретні форми говірок, наприклад, brūkst > brūkst² у Kalupē, Nautrēnos, brūkst² у Vārkavā. ⁶ Chr. S. Stang, op. cit., 132. lpp.; J. Endzelīns, Latviešu valodas gramatika, Rīgā, 1951 (turpmāk un tekstā — Lgr.), 762.–763. lpp. ⁷ P. Arumaa, Про своєрідність аблаута й діатези в балтійських мовах, — ZfslPh, XXVI, с. 125. ⁸ Орфографічний словник латиської мови, Рига, 1951. ⁹ K. Draviņš, V. Rūķe, Дієслівні форми та незмінювані частини мови говірки Стенде, Лунд, 1958, с. 11–12; S. Raģe, Фонетика й морфологія говірок Ērgeme, Lugaži та Valka, — Збірник Інституту мови та літератури, 8, Рига, 1964, с. 93–94; M. Graudiņa, Говірка Laidze та Kandava, — там само, с. 210–211. 188 Якщо для назви говірки не зазначено жодного джерела, використано матеріали авторки, зібрані шляхом опитування носіїв названих говірок10. Форми, запозичені з джерел, можуть бути наведені також у 1-й особі однини. Якщо у відповідному джерелі їх уже було передано в давнішому звуковому складі, їх надруковано прямим шрифтом, наприклад, brūkstu у Вараклянах EH I 245. У кількох говірках паралельно вживаються форми теперішнього часу. Наприклад, у Нірзі від кожного дієслова трапляються форми теперішнього часу з -l- і -n-. Від дієслова brukt там є форми теперішнього часу brukst || brugla || brugna. У Пілді та інших місцевостях є форми теперішнього часу з -l-: brukst || brugla. Щоб не перевантажувати цей огляд уживання o-основи з носовим інфіксом та sto-основи, паралельні форми з -l- і -n- відповідно не наведено. Щоб показати, яка основа — o-основа з інфіксом n чи sto-основа — вживається в досліджуваному краї, укладено перелік, до якого включено дієслова, зафіксовані в цих говірках, для яких у латиській мові встановлено теперішню o-основу з носовим інфіксом, а також дієслова, в яких ця основа розширена на -st-. Дієслова згруповано у 4 групи за вокалізмом кореневого складу. У межах кожної групи порядок алфавітний. 1. Дієслова з u у корені brukt «зісковзувати вниз; стиратися» brūk > brūk2 у Гале̄носа, brūk2 у Стірнієне, Шкілбе̄ни, brūk2 у Лівани brūkstu у Вараклянах EH I 245, brūkst > brūkst2 у Гале̄носа, brūkst2 Strods 61, brūkst2 у Калупе, Наутрені, brūkst2 у Варкаві brukst в Аулея EH I 245, в Аглоні, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звіргздене, уз- brukst > izbrukst «хапай так» в Андрупене, Езернієкос čupt «хапати, здобувати» čūp > čyup2 в Аглоні, Гале̄носі, Стірнієне, čyup Strods 66 čūpst > čōupst2 у Варкаві čūpst у Кауна́ті, Звіргздене, apčūpst «відчуває» у Нірзі, «втрачає свідомість» у Пілді drupt «кришитися, розсипатися» drūp > dryup2 у Калупе Rek. 256, drāup2 у Лівани drūpst > dryupst2 у Калупе Rek. 256, у Наутренах drupst в Айзкалне, Езернієках, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 71 duzt «розколюватися» dūst у Калдабруні, Скайсті, Вараклянах EH I 345 > dyust2 у Калупе, Стирнієне, sadūst > sadyust Strods 152, dāust2 у Варка́ві, sadāust2 у Ліва́нах dust в Аглоні, Андрупене, sadust в Айзкалне, Езернієках, Кауна́ті 10 Відомості про свої рідні говірки надали студентки-філологині: V. Stupāne (Aglona), I. Zaharāne (Aizkalne), J. Rapša (Andrupene), R. Ruduka (Bērzpils), V. Kūliņa (Galēni), E. Lozda (Kalupe), I. Čulča (Kārsava), R. Gudreniece (Kaunata), A. Ribaka (Kaunata), V. Seile (Līvāni), S. Gavare (Vārkava), V. Patmalniece (Zvirgzdene); крім того, відомості надали такі особи: проф. H. Mauriņa (Nautrēni), доц. E. Soida (Nirza), кандидат філологічних наук A. Breidaks (Pilda), учителька A. Skutele (Stirniene), кандидат філологічних наук B. Reidzāne (Šķilbēni). Відомості про говірки Балтінави, Берзгале, Езернієку, Озолайне та Резни отримано зі студентських дипломних робіт, а про говірку Калупе — також із кандидатської дисертації A. Rekeņa (у тексті — Rek.). Авторка щиро дякує всім помічникам. 189 grust «жевріти, тліти, горіти жаром» grüst > gryust Strods 80, gryust² у Берзпілсі, Стирнієне, Шкілбені grust у Берзгале EH I 411, в Аглоні, Андрупене, Карсаві, Кауна́ті, Пілді, Звірґздене jukt «розходитися; божеволіти» jūk > jūk² у Галені, Наутрені, Шкілбені, jūk² у Ліва́нах jūkst > jyukst Strods 87, jūkst² в Айзкалне, Берзпілсі, Калупе Reķ. 256, Краславі FBR XII 39, Стирнієне, jāukst² у Варка́ві jūkst в Аглоні, Андрупене, Берзгале, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене EH I 566 just «відчувати, почувати»11 jūt > jyut Strods 87, jūt² у Пілді, jūt² в Айзкалне, Калупе Reķ. 255, Наутрені, Нірзі, Шкілбені, jūt² у Варка́ві nejust > najyust Strods 118, nuojust > nūjyust Strods 122 klupt «спотикатися» klüp > klȳup² у Наутрені, klȳup² у Калупе Reķ. 256, klȳup² у Ліва́нах klūpst > klȳupst² у Калупе Reķ. 256, klȳupst² у Варка́ві klupst у Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 93 apklust «замовкнути, стихнути» apklūst > apklȳust² у Варка́ві apklust в Езернієках, Пілді, Нірзі saknupt resp. sakņupt «присідати, пригинатися» sakņūp > sakņiup² у Карсаві sakņūpst > sakņiūpst² у Калупе, saknēupst² у Варка́ві sakņupst у Галені, Кауна́ті, Нірзі, Звірґздене, saknupst в Аглоні, Андрупене kust «танути, відтавати» kūst > kiust² у Берзпілсі, Калупе FBR XVIII 47, kȳust² у Шкілбені, kyust Strods 100, kàust² у Варка́ві kust в Андрупене, Нірзі, Пілді, Звірґздене, izkust > iskust в Езернієках piekust «втомлюватися» piekūst > pikȳust² у Галені, Берзпілсі, Калупе, Карсаві, Стирнієне, pikȳust² у Шкілбені, pikēust² у Варка́ві piekust > pȳkust² в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Кауна́ті, Карсаві, Пілді, pikust Strods 134 (ap)lukt «звисати мляво, обвисати» aplūk > aplȳuk² в Аглоні (ap)lūkst > ȳukst² у Карсаві, aplēukst² у Варка́ві aplukst в Андрупене, Аглоні, Галені, Звірґздене atlupt «відокремлюватися, відходити» atlūp > atlyup² у Шкілбені, atlūp² у Ліванах atlūpst > atlyupst² у Калупе, atlūpst² у Варкаві atlupt в Аглоні, Кауна́ті, Звиргздєні 11 У багатьох верхньоземгальських говірках це успадковане дієслово було витіснене запозиченням čustavāt. 190 mukt «зісковзувати вниз» mūk > myūk2 у Берзпілі, Галєносі, Наутрені, Шкілбені, Калупе, Рєк. 255, màuk2 у Ліванах mūkst у Вараклянах EH I 830 > màukst2 у Калупе, Рєк. 255, myukst2 у Варкаві mukst в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звиргздєні, Strods 115 muzt «тупитися (про зуби)» mūstu у Варкаві, Вараклянах ME II 676 plukt «забарвлюватися» plūk > plyuk2 у Берзпілі, Галєносі, Шкілбені, pl̄yuk2 у Калупе, Рєк. 256, plàuk2 у Ліванах plūkst > pl̄yukst2 у Калупе, nuoplūkst > nūplyukst Strods 124 plukst в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звиргздєні sarukt «стискатися» sarūk > sariuk2 у Галєносі, Карсаві sarūkst > sarūkst2 у Варкаві sarukst в Аглоні, Кауна́ті, Звиргздєні sprukt «відчепитися, рушити, побігти геть» sprūk > spr̄iuk2 у Берзпілі, Ґаленах, spr̄yuk2 у Карсаві, Стирнієне, Шкільбені, spràuk2 у Ліванах sprūkst > spryukst Strods 163, spràukst2 у Варкаві sprukst в Аґлоні, Андрупене, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене piespugt «розбухати» piespūgst > pīspyugst Стродс 135 sust «тушкуватися, бути розпареним» sūt > syūt2 у Балтінаві, Берзпілі, Ґаленах, Калупе Rēķ. 255, Резні, Стирнієне, Шкільбені, sàut2 у Ліванах sūst > syust Strods 167, sàust2 у Варкаві sust в Аґлоні, Андрупене, Аулея EH II 604, Берзґале, Езернієкос, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене šļukt «ковзати, зісковзувати» šļūk > šļuk2 у Берзґале, Берзпілі, Ґаленах, Калупе Rēķ. 256, Карсаві, šļyuk2 у Балтінаві, Шкільбені, šļeuk2 у Ліванах šļūkst > šļukst2 у Калупе Rēķ. 256, Стирнієне, šļeukst2 у Варкаві šļukst в Аґлоні, Андрупене, Езернієкос, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 171 šmukt «обшпаритися, обтертися» šmūk > šmyuk2 у Берзпілі, Ґаленах, Резні, Калупе Rēķ. 255, šmàuk2 у Ліванах šmūkst > šmyukst2 у Калупе Rēķ. 255, у Резні, Стирнієне, šmàukst2 у Варкаві šmukst в Аґлоні, Андрупене, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 171 šprukt «відокремитися, рушити, побігти геть» šprūk > špryuk2 у Калупе Rēķ. 256 šprūkst > špryukst2 у Калупе Rēķ. 256 191 trupt «розкришуватися» trūpst > trȳupst² у Стирнієне trupst в Аулеї EH II 699, у Звірґздене, aptrupst в Аґлоні trust «ставати скуйовдженим» trūst > trỳust² у Берзпілі, Шкільбенах, nuotrūst > nūtràust² у Варкаві trust у Карсаві, aptrust в Аґлоні, Андрупене, Звірґздене tukt «жиріти; гинути, жиріючи» (ap)tūk > aptȳuk² в Аґлоні, Ґаленос, tūku² в Аулеї EH II 701 aptūkst > aptȳukst² у Берзпілі, Калупе tukst в Аулеї EH II 701, у Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, aptukst в Андрупене, Пілді zust «загубитися, зникнути» zūd > zȳut² у Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Стирнієне, Шкілбе̄нос, zȳut² у Варкаві zūst > zyust Стродс 190, nuozūst > nūzyust Стродс 126 zust в Аглоні, Звиргздене 2. Дієслова з i в корені dribt «розсипатися» drīb > drēip² у Шкілбе̄нос drīb st > dry pst у Пілді, Шкілбе̄нос, Звиргздене dript «розриватися, стиратися» apdrīpst > apdrypst у Карсаві, Нірзі krist «впасти» krit > krēit² в Аглоні, Андрупене, Балтинава̄, Берзгале, Берзпілі, Езернієкос, Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Карсаві, Каунаці, Нірзі, Пілді, Стирнієне, Шкілбе̄нос, Варкаві, Звиргздене, Стродс 97 lipt «липнути» lip > l’ēip² у Балтинава̄, Берзпілі, Шкілбе̄нос lipst > l’ēipst² у Балтинава̄, Аглоні, Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Ліванах, Ре̄зні, Стирнієне, Варкаві, leipst Стродс 105 lipst > lypst в Аглоні, Айзкалне, Андрупене, Карсаві, Каунаці, Нірзі, Пілді, Звиргздене, dalypst в Езернієкос У Калупе̄ поряд із l’ēipst² уживана форма l’ip², мабуть, запозичена з літературної мови. mist mīt Strods 113 nuomist «затупитися (про зуби)» nuomist > nūmēist² Vārkavā, nūmīzt Strods 123 nuomist > nūmyst² Šķilbēnos, Nirzā nikt «загинути, занепасти» nikst > neikst Strods 105, nēikst² Kaunatā, Kalupē, Vārkavā nikst > nykst Aglonā, Ezerniekos, Nirzā apnikt «відчувати відразу» apnik > apnēik² Bērzpilī, Rēznā 192 apnīkst > apneikst Strods 51, apnēikst² Aizkalnē, Kalupē, Līvānos, Rēznā, Stirnienē, Vārkavā apnīkst > apnykst Andrupenē, Kārsavā, Kaunatā, Nirzā, Zvirgzdenē atnikt „згасати?“ atnik > atnēik² Kalupē Reķ. 256 atnikst > atnēikst² Kalupē Reķ. 256 rikt „згортатися, зсідатися“ rikst > rykst Nirzā sikt „вичерпуватися, падати“ sikst > šēikst² у Варкаві snigt „сніжити“ snig > šņēik² у Карсаві snigst > snykst Aglonā, Andrupenē, Pildā, Zvirgzdenē EH II 543 iztikt „обходитися“ iztik > ištʼēik² у Варкаві nuotikt „траплятися“ nuotik > nùtʼēik² у Калупе, Кауна́ті, Варкаві, Вараклянах Lgr. 746 nuotikst > nùtʼēikst² Vārkavā patikt «подобатися» patik > patʼēik² Aizkalnē, Aglonā, Andrupenē, Bēr­zpilī, Galēnos, Kaunatā, Līvānos, Nirzā, Pildā, Stirnienē, Šķilbēnos, Vārkavā patikst > patʼēikst² Vārkavā satik «ладнати між собою» satīk > satʼēik² Nirzā, Pildā, Zvirgzdenē, Viškos Ceļi IX 388, Kaunatā, Bēr­zpilī, Dagdā Lgr. 746 tikt «ставати» tīk > tʼēik² Aizkalnē, Aglonā, Andrupenē, Bēr­zpilī, Galēnos, Kaunatā, Līvānos, Nirzā, Pildā, Stirnienē, Šķilbēnos, Vārkavā та в інших місцях12. 3. Дієслова з голосним a в корені lakt «пити» luok > lūk² в Андрупене, Берзпілі, Езернієках, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Ліванах, Резні, lūk Strods 101 plakt відповідно saplakt «падати, стискатися» sapluok > saplūk² в Аглоні, Галенос, Карсаві, Ліванах sapluokst > saplūkst² у Варкаві (sa)plakst > plokst у Нірзі, Пілді, Звіргздене, Strods 136, saplokst у Берзгале, Кауна́ті prast «уміти, розуміти» pruot > prūt² в Аглоні, Андрупене, Балтінаві, Берзгале, Берзпілі, Галенос, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Карсаві, Нірзі, Ліванах, Пілді, Стірнієне, Звіргздене 12Докладніше про теперішній час цього дієслова див. Lgr., с. 746. 13. 902 193 saprast «розуміти, могти» sapruot > saprūt Strods 154, saprūt2 в Андрупене, Аглоні, Балтінаві, Берзгалі, Берзпілсі, Галєносі, Кауна́ті, Карсаві, Нірзі, Пілді, Стирнієні, Звірґздені, Варкаві rakt «копати» ruok > rūk Strods 144, rūk2 в Андрупене, Балтінаві, Берзпілсі, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Ліванах, Резні, Варкаві smakt «задихатися» smuok > smūk2 у Балтінаві, Берзгалі, Берзпілсі, Карсаві, Ліванах aizsmuok > aizsmūk2 «осипне» в Андрупене, Шкілбенах nuosmuokst > nūsmūkst2 «задихається» у Варкаві smakst > smokst у Калупе Reķ. 257, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздені, при- smakst > pīsmokst «стає затхлим» Strods 135 smūk > smyuk Strods 160, smyuk2 у Стирнієні, sasmūk > sasmȳuk2 «стає затхлим» у Галєносі smūkst > smyukst2 у Калупе, smūkst2 у Варкаві, aizsmūkst > aizsmyukst «осипне» Strods 48, nuosmūkst > nūsmuykst «задихається» Strods 125 tapt «ставати» tuop > tūp Strods 175, tūp2 у Берзгалі, Калупе Reķ. 255 tūp > tȳup2 у Стирнієні zagt «красти» zuog > zūg Strods 188, zūk2 в Аґлоні, Андрупене, Балтінаві, Берзпілі, Езернієках, Галєнах, Кауназі, Карсаві, Калупе, Ліванах, Нірзі, Пілді, Стірнієне, Шкілбені, Варкаві, Звірґздене 4. Дієслова з кореневим e dzist «гаснути» dziest > dzist Strods 73, žīst2 у Калупе Reķ. 257, Езернієках, Звірґздене, Варкаві, Стірнієне, Шкілбені dzist > ȝyst у Нірзі, Пілді ģist «передчувати, здогадуватися»? ģiest > gist Стродс 77 aiztikt «доторкнутися; досягти» aiztiek > àist’īk2 в Аґлоні, Андрупене, Галєнах, Калупе, Кауназі, Стірнієне, Варкаві. Таким чином, у південно-східних говірках Латгалії дієсловами з o-основою та носовим інфіксом зазвичай бувають дієслова just, krist, -prast, rakt, tapt, -tikt, zagt. Зважаючи на те, що не всі ці дієслова відомі в кожній говірці, у деяких говірках дієслів з o-основою та носовим інфіксом зовсім мало. У Нірзі, наприклад, до цієї групи дієслів належать just, krist, -prast, -tikt, zagt, оскільки старше покоління там не вживає дієслова tapt, а зі значенням «лакати» вживає дієслово lakatēt, зі значенням «копати» — raust. Так само і в Пілді. Дієслова sto-основи там, де час від часу зустрічається o-основа з носовим інфіксом, трапляються подекуди також у нижньолатиських говірках і в західних говірках верхньолатиського діалекту. Деякі 194 13* 195 Такі випадки зафіксовано також у старих словниках і граматиках. Однак ніде це явище не має такого поширення, як у південно-східних говірках Латгалії13. У східноаукштайтських і дзукійських говірках литовської мови також трапляється теперішній час основи на -st- у дієслів із коротким голосним кореня перед шумними приголосними, напр., dūpsta || dūmba, klūpsta || klūmba тощо. Пашіле, Муснінкай та ін. LKK XI 134, lipsta || līpa у Зіетелі LD 338, smunksta у Дубінгай Lgr. 231. Гіпотезу П. Арумаа, за якою дієслова з коротким голосним кореня в теперішньому часі спочатку могли мати обидва типи основ — і основи на -o- із носовим інфіксом, і основи на -st-14, не можна прийняти, якщо визнати, що основи на -st- типові лише для балтійських мов. Можна припустити, що поширення суфікса -st- у цьому краї пов’язане з тим, що основи на -st- краще зберегли неперехідне значення, ніж основи на -o- із носовим інфіксом. Основи на -o- із носовим інфіксом, що трапляються в південно-східних говірках Латгалії, справді здебільшого належать перехідним дієсловам — just, lakt, -prast, rakt, zagt. Основи на -st- у цьому краї мають і деякі інші дієслова, які в інших латиських говірках мають іншу основу теперішнього часу, напр., migt «засинати» miegt > mikst2 Калупе, Варкава migst > mykst в Андрупене, Езернієках, Аглоні, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене; пор. Lgr. 733 і 752 stigt «занурюватися» stigst > stēikst2 у Варкаві stigst > stykst в Аглоні, Кауна́ті, Звірґздене, stygst Strods 165 (uz)augt «вирости, рости» augst > aukst в Андрупене uzaugst > izaukst в Андрупене, Звірґздене, pieaugst > piaukst2 у Звірґздене поряд із aug > auk; пор. aug, але nūaugst Strods 57 і 121; пор. Lgr. 738 slūkt > «ковзати, слизько рухатися» slūkst > šļūkst Strods 171, šļūkst2 у Кауна́ті, Звірґздене, šļeukst2 у Варкаві; пор. Lgr. 769. Скорочення Dub. — Dubingiai, Vilnius, 1971. EH — J. Endzelīns і E. Hauzenberga, Доповнення та виправлення до словника латиської мови К. Міленбаха, I, Рига, 1934—1938; II, Рига, 1938—1946. FBR — Праці Філологічного товариства, Рига, I — XX, 1921—1940. LD — Z. Zinkevičius, Lietuvių dialektologija, Vilnius, 1966. Lgr. — J. Endzelīns, Latviešu valodas gramatika, Rīgā, 1951. LKK — Питання литовського мовознавства, I —, Вільнюс, 1957 —. Reķ. — A. Reķēna, Калупський говір. (Фонетика. Морфологія. Лексика.) Кандидатська дисертація. Лієпая, 1962 (Рукопис зберігається у Фундаментальній бібліотеці Академії наук Латвійської РСР). Strods — P. Strods, Pareizraksteibas vōrdneica, Rēzeknē, 1933. ZfslPh — Журнал слов’янської філології, I — XX, Лейпциг, 1924—1950; XXI —, Гайдельберг, 1951 —. 13 С. 762—763 Lgr. 14 С. 143, P. Arumaa, op. cit. 196 М. РУДЗИТЕ ОСНОВИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ З ІНФІКСОМ -n- І СУФІКСОМ -st- У ГОВІРКАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛАТГАЛЕ Резюме У латиській літературній мові кількість дієслів, теперішній час яких утворений за допомогою інфікса -n-, невелика — близько 30, не враховуючи утворень із префіксами. Приблизно стільки ж таких дієслів є і в говірках, за винятком південно-східної частини Латгале. У цих говірках теперішній час з інфіксом -n- зберегли дієслова just, krist, -prast, -tikt, sagt. Там, де трапляються дієслова lakt, rakt, tarpt, вони також мають теперішній час з інфіксом. Більшість дієслів, які в латиській літературній мові мають теперішній час з інфіксом, у південно-східній частині Латгале мають теперішній час із суфіксом -st-, напр., klupst (літературне klūp), drupst (літературне drūp), līpst (літературне līp) тощо. У цих говірках відчувається експансія суфікса -st-, як і в частині говірок литовської мови. Ареал поширення цього явища частково показано на схемі, де відображено форму 3-ї особи теперішнього часу дієслів sust і līpt.