Lietuviška leksika 1724 m. Europos kelionių vadove

L I E T U V I Ų T E R M I N O L O G I J A L I E T U V O S T S R M O K S L Ų A K A D E M I J A З. Зінкявічюс ЛИТОВСЬКА ЛЕКСИКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПУТІВНИКУ 1724 РОКУ 1724 року в Лейпцигу з’явився путівник подорожами Європою «Leit-Stern der Reifenden»¹. Він складався з трьох частин, кожна з яких мала окрему пагінацію: у першій (152 с.) подано збірку молитов і священних пісень, потрібних у подорожі того часу, у другій (48 с.) викладено медичні поради та рецепти ліків, а в третій, найбільшій частині (215 с.), описано країни Європи й подано відомості, пов’язані з мандрівками ними. На початку видання додано досить розлогу (10 с.) передмову Л. Й. Фелера. Датою її написання зазначено 29 лютого 1681 року. Отже, книгу, очевидно, було підготовлено майже за пів століття до її виходу у світ. Тож у ній наведено відомості другої половини або навіть середини XVII століття. Саму книгу видано у зручному кишеньковому форматі, надруковано дрібним шрифтом і в усіх відношеннях пристосовано для користування в дорозі. Найбільше нас цікавить третя частина цього видання, у якій ідеться про Литву й литовську мову та подано досі невідомий перелік литовських слів і речень із німецькими перекладами. Ця частина має окремий титульний аркуш і окрему назву, наче це самостійна книга². Її автором зазначено Готфріда Кірха. Як видно з його титулатури в самій назві (der Stern-Kunſt Ergebenen) і в передмові Л. Й. Фелера (in der Aſtronomie 1Книга того часу має довгу назву. Повністю вона звучить так: Unentbehrlicher dreyfacher Leit-Stern der Reißenden / So dieſelben richtig leitet I. 3u wahren Gottesfurcht durch D. Joh. Habermanns Morgen- und Abend-Segen, und andere Gebeth und Lieder / II. 3u erwünſchter Geſundheit durch einen kurtzen Unterricht von Erhaltung derſelben und Verſchreibung heilſamer Hülffs-Mittel / III. 3u richtiger Brkänntniß der Wege durch Gottfried Kirchs, Europäiſchen Wandersmann, dem etliche Kupffer beygefügt / in welchen die Wege und Städte auf eine gantz neue Art gezeiget werden. Mit einer Vorrede L. Joachim Fellers, Poëj. P. P. auf der Univerſität Leipzig. Mit Churfürſtl. Sächſ. Privilegio. Leipzig, 3u finden bey Gottfried Heſſens Witbe. Anno 1724. – Один примірник цієї книги зберігався в Ризі у проф. М. Рудзиса, який люб’язно дозволив авторові цієї статті ним скористатися. За це нехай тут буде висловлено щиру подяку. Згодом вона подарувала цей примірник бібліотеці Вільнюського університету (зберігається у відділі рідкісних видань). 2І тут назва вирізняється довжиною: Європейський мандрівник, який, наче вірний супутник у подорожі, якнайстисліше оповідає про країни й королівства Європи; а також, наче перекладач, подає корисні відомості про найуживаніші мови цих країн, без яких мандрівникові там навряд чи вдасться обійтися. Далі можна знайти різноманітні рахункові таблиці, призначені частково для обміну місцевих і чужоземних монет, частково для купівлі та продажу, а також для обчислення часу й відстані. Усе це укладено й видано на користь мандрівників Готфрідом Кірхом, відданим астрономічному мистецтву. Лейпциг, у продажу у вдови Готфріда Гессена, 1724 року. 15. Lietuvių terminologija 225 wohlgrįndete Mann), найімовірніше, це був відомий німецький астроном Готфрід Кірх (1639–1710). Л. Й. Фелер вважає автора видатним укладачем календарів. І справді, астроном Г. Кірх до 1700 року, коли його запросили до заснованої Академії наук у Берліні, заробляв укладанням календарів³. Ця обставина робить наше припущення майже безсумнівним. У розглядуваній частині видання спочатку коротко йдеться про земну кулю, далі — про Європу, а потім розповідається про окремі європейські країни того часу, із заходу на схід (с. 6–79). Крім Німеччини, докладніше описано Іспанію, Францію, Богемію (тобто Чехію), Угорщину, Туреччину, Італію, Англію, Швецію, Польщу та Литву. Додано списки найпотрібніших мандрівникові слів і речень мовами цих країн. Інші європейські землі того часу (Португалію, Данію, Норвегію та Московське князівство) розглянуто дещо стисло, а зразків їхніх мов не наведено. Далі йдуть великі розділи (с. 79–215), у яких наведено певні схеми, що допомагають мандрівникові орієнтуватися в географії, та різноманітні таблиці, які дають змогу рахувати (наприклад, гроші), розбиратися в чужій системі грошових одиниць і мір та ваги тощо. Значне місце відведено календарним питанням: наприклад, подано таблиці свят, визначення часу, фаз місяця тощо, а також досить докладні описи того, як ними користуватися. Нижче подано повний текст про Литву й литовську мову (с. 73–78). Lithauen. Литовська мова зовсім не має спорідненості з польською. В іншому ця земля серед усіх, що належать до Корони Польської, є найбільшою, має титул Великого князівства та стільки ж воєводств і урядів, скільки й сама Польща. Вільно, або Вільна, — її столиця; тут можна зустріти стільки різних віросповідань і релігій, скільки будь-де у світі, і щотижня тут мають три шабати, або дні відпочинку: турки — у п’ятницю, юдеї — у суботу, а християни — у неділю. У Литовській провінції 10 воєводств: 1) у Вільно, 2) у Гродно, 3) у Мінську, 4) у Новогрудку, 5) у Бересті, 6) на Волині, 7) у Полоцьку, 8) у Вітебську, 9) у Мінську і 10) у Мстиславі. Ці воєводства подібні до герцогств. Литовська мова поширюється на Пруссію і особливо вживається простим людом у Мемелі та Тільзіті. Литовською. Німецькою. Deews | Бог. Dona | Хліб. Allaus | Сільське пиво. Piewe | Міське пиво. Meſſa | М’ясо. Malka | Дрова. Drubka | Сіль. Swieſta | Масло. Keſe | Сир. Schaukſta | Ложка. Tolerus | Тарілка. Bindus⁴ | Миска. Schowis | Риба. Schirna | Горох. Ropes | Ріпа. Kruſchtina | Крупа. Ruckpiwe | Оцет. Pußpiwe | Напівпиво, або столове пиво. Skincks | Слабке пиво. Ognes | Вогонь. Schaudey | Солома. Schenes | Сіно. Awiſcha | Овес. Meſche | Ячмінь. Rugai | Жито. Lapene | Капуста. Käpure | Капелюх. Mutze | Шапка. Miles | Тканина, одяг. 3 Biographisch-Literarisches Handwörterbuch zur Geschichte der Exacten Wissenschaften… gesammelt von J. C. Poggendorff, I, Leipzig, 1863, p. 1257. 4 Можливо, замість Indus, тобто посудина? 226 Aude klos | полотно. Jauthis | віл. Karwe | корова. Arklis | кінь. Awis | вівця. Eritīs | ягня. Oda | шкура. Kurpes | черевик. Buxwos | панчохи. Streplis | шкарпетки. Pirſchines | рукавички. Schmogus | чоловік. Moteriſchka | жінка. Jumprowa | дівчина. Geſellis | товариш. Kudikis | дитина. Weirs⁵ | хлопець. Margeike⁶ | дівчинка. Konings | пан. Pohns | пан. Schupohna | пані. * * * * * * * * Gerey | добрий. Picktey | поганий. Trumpoß | короткий. Ilgis | або Elks | довгий. Platos | широкий. Sauros | вузький. Числа. Wenes | один. Du | два. Trieß | три. Keturī | чотири. Penki | п’ять. Scheſche | шість. Septine | сім. Aſchtone | вісім. Dewine | дев’ять. Deſchims | десять. Winolke | одинадцять. Dwielika | дванадцять. Trelika | тринадцять. Käturolika | чотирнадцять. Penkulke⁷ | п’ятнадцять. Scheſcholika | шістнадцять. Septinolke | сімнадцять. Aſchtonolika | вісімнадцять. Dewinolke | дев’ятнадцять. 5тобто Wiers. 6Можливо, замість Margeite, тобто дівчинка? 7 -ulke замість -olke. 8тобто Dwidelchims. 9Замість Svečiks 15⁺ Dwike/chims⁸ | двадцять. Dwidelchims erwena | 21. Trieß deſchims | 30. Schimtes | сто. Tuxtontis | тисяча. Aſch | я. To | або Tu | ти. Juß | ви. Mana | мій. Tawa | твій. Keip brangu? наскільки це дорого? Keip wardu? як це називається? Ant Lituſchki | литовською. Wokiſchka | німецькою. Armoki wokiſchka? чи знаєш ти німецьку? Ja | так. Moku | я вмію. Armocki Letuſchka? чи знаєш ти литовську? Aſch ni moka | я не вмію. Laps nieds | добрий ранок. Labu denu | добрий день. Laps wackar | добрий вечір. Decku | щиро дякую. Sweiſ⁹ parejes | ласкаво просимо. Po kam? скільки коштує? Dunes | хліб. Arnori Donas? хочеш хліба? Dog Donas | дай мені хліба. Arfaug nori | скільки хочеш? 227 За грош — один грошен. За три гроші — три грошени. Дай мені. Стопа пива — один кухоль пива. Пів стопи — половина кухля. Іди сюди. Іди геть10 — іди геть. Мовчи. Закрий11 рота — стули пельку. Що ти хочеш? Один лікоть тканини. Як | скільки12 | миль | миль | до13 | є | до | аж до | Мемеля | Клайпеди. Скільки12 миль до Мемеля? Скільки миль до Мемеля? Як далеко 14 до Тільзи? Як далеко до Тільзи? Я хочу їсти. Я хочу пити. Я хочу спати | я хочу спати. Куди ти хочеш піти? куди ти хочеш піти? Звідки ти прийшов? звідки ти прийшов? Звідки ти?15 Звідки ти? Хто ти? хто ти? Хто ти? хто ти за людина? Прошу тебе | я прошу тебе. Покажи мені | покажи мені | Правильну дорогу | праву дорогу | до Королівця. Іди цією дорогою. Потім знайдеш роздоріжжя: три дороги. Тоді йди праворуч; Не їдь ліворуч. Хіба тут немає німця? Тож нехай він прийде. Я хочу | я хочу | з ним | з ним | поговорити. Де корчма? де корчма | або шинок. Я прошу тебе: залиш мене, побудь зі мною цю ніч. чи можу я16 | не можу | цієї ночі | цієї ночі | у вас | у вас | пер ніч воті | переночувати? Я тебе не розумію. Я не дуже добре знаю литовську. Куди веде ця дорога? До Кенігсберга. Примітка. У литовській мові ні до кого не звертаються на «ви», а до кожного — на «ти»,17 18хто б він не був. Бог дав зуби: Бог дасть і хліб. Литовська монета. Толер, талер — це рейхсталер. Пів толера — пів талера. 10тобтоодна шаль 11тобтоліцей 12тобтобагато (багато) 13тобтоє 14тобтоЯк далеко. 15тобтоєси. 16 тобто галлу. 17 niemand geihrzet «нікого не називають на „Ви“». 18 gedutzet «називають на „ти“». 228 Roudonas Akfinas | червоний золотий гульден | тобто | дукат | дорівнює 2 талерам. Akfenas | гульден | 3 гульдени становлять 1 талер. Grifina | марка: 9 марок становлять 2 талери. Grafchis | грош: три польські гроші становлять 1 кайзерський грош; 30 польських грошів — це 1 гульден; 3 гульдени — 1 талер. Tretſchokis | дютхен; 30 таких монет становлять 1 рейхсталер. Scheſchroks¹⁹ | 2 дютхени | або 6 польських грошів. Tripölkes | 3 пельхени | становлять 1 броммер | або півтора польського гроша. Schillingas | шилінг | 3 шилінги | становлять 1 польський грош. Aschtonolikincjes | 18 польських грошів: 5 таких монет становлять 1 рейхсталер. Для порівняння литовської монети з мейсенською можна скористатися четвертою таблицею обміну. Той, хто подорожує, має бути обачним, щоб не зазнати грошових збитків: адже в деяких місцях за рейхсталери й дукати дають дуже велику надбавку, а також за інші добрі монети, як-от добрі восьмигрошові монети, які тут називають гульденами, і шістнадцятигрошові монети, які тут називають двома гульденами. Maſtos | лікоть. Pundas | фунт. Armines²⁰ | один камінь. Четвертина | один шеффель. Berteiniß | одна чверть. Діалект литовських слів — аукштайтський. Їх, мабуть, узято від литовців Східної Пруссії. На це вказує насамперед лексика, характерна для цих литовців, наприклад: Buxwos (=bükswos < нім. Büchsen) «штани», Eritis (=ėrytis) «ягня», Gefellis (нім. Geselle) «учень, помічник, підмайстер», ja (< нім. ja) «так», Jumprowa (=jūmprova < нім. Jungfrau) «панна», Keſe (пор. kéžas < нім. Käse) «сир; сир кисломолочний», Kruſchtina (пор. kruštinė, kruštienė) «крупа з товченого ячменю», Lapene (=lapiėnė) «капуста», Mutze (=mūce чи mūčė < нім. діал. mutze) «шапка» (пор. Kápure = kepūre «капелюх»), Piewe (пор. pývas < пол. piwo) «куплене пиво» (пор. alùs «домашнє пиво»), Pußpiwe (=pūspŷvė, пор. нім. Halbbier) «столове пиво», Ruckpiwe (=rūgpŷvė) «оцет», Skincks (=skinikis) «слабке домашнє пиво, квас», Stopa (=stópa < нім. діал. stóp) «міра рідини, приблизно 1½ літра» (пор. Stopa Piewa «стопа пива», Puß Stopa «пів стопи»), Streplis (=strėplės або štrėplės, від діалектної форми нім. Strümpfe) «шкарпетки», Tolerus (=toliėrius) «тарілка», Schupohna (=žīupōnė < давньопол. župani) «пані». У литовських реченнях згадуються міста Східної Пруссії: Кенігсберг (діал. Karliáučius), Тільзіт (Thilſcha), Клайпеда (ik Mūmela «до Клайпеди»). Фонетичні особливості слів також указують на «короткий» діалект литовців Східної Пруссії; пор. редукцію закінчень: Dews (=diėvs) «бог», Pohns (=pōns) «пан», Laps rieds (=lābs rýts < lāps ríc) «доброго ранку», род. відм. одн. Mana (=màna) «мого», Tawa (=tāva) «твого» тощо. Написання Akfenas «золотий», Roudonas Akfinas «червоне золото», ant Karlatſche «до Кенігсберга» орієнтує нас на ту частину «короткого» діалекту, де наголошені дифтонги ūu, úi, éi монофтонгізуються (переходять в á, é). Пор. також дав. відм. одн. ma (=mą) «мені», оруд. відм. одн. чол. р. jim (імовірно, спотворена форма литовців Східної Пруссії juom або утворена за аналогією до patìm «самим») «ним», 3-тя ос. теп. часу eiti «іде», pareit 19 тобто Scheſchtoks. 20 тобто akmines. 229 «повертається, приходить», присл. Ichá (вар. fchie, тобто še) «сюди, тут», які досить широко вживалися в тодішніх говірках литовців Східної Пруссії. Короткі голосні u, i, мабуть, вимовлялися дуже відкрито. Їх часто позначали літерами o, e, наприклад: Ognes «вогонь», Schowis «риба», Platos «широкий», βo «з», melſcho (< meldžiu) «прошу», Elks «довгий», er «і», Scheſche «шість», знах. відм. мн. dantes «зуби» тощо. Можливо, не всі слова походять з одного й того самого діалекту. Таке припущення зумовлюють наявні дублети, наприклад: Ilgis | oder Elks | lang, або To | oder Tu | du. У написанні Labu denu | guten Tag можна вбачати знахідне закінчення східноаукштайтського діалекту. Пор. також род. відм. одн. Donas ir Dunes «хліба», 2-га ос. одн. наказ. способу Dog «дай» поряд із 3-ю ос. майб. часу dus «дасть». Другі приклади в цих парах дають підстави припускати південно-жемайтський діалект. Замість очікуваного e (= аукшт. ie) вжито i (тобто ī) ще в трьох словах: Wokitſβ «німець», Winolke «одинадцять» і Ant Lituſchki «литовською». Два останні слова дуже спотворені. В останньому i могло з’явитися під впливом німецького (auf) Lithauisch, пор. Letowiſchke «литовською». Поряд із Winolke «одинадцять» записано Wenes «один» (з e замість = ie; щодо -lke пор. Trielika «тринадцять»). Якщо не брати до уваги наведені приклади, то загалом усюди замість дифтонгів uo, ie сучасної литовської літературної мови пишуть літери o, e (ee). До жемайтських рис слід також віднести монофтонгізацію закінчення -(i)ai, наприклад: наз. відм. мн. Schirna «горох», Meſche «ячмінь», присл. wokiſchka «німецькою», Letowiſchke «литовською». Особа, яка записала приклади литовської мови, мабуть, була німцем. На це вказує нерозрізнення м’яких і твердих приголосних; пор. Schaudey «солома», Rugai «жито», Sauros «вузький», Kāturo lika «14», Dewinolka «19» тощо. Він погано розрізняв також глухі приголосні та відповідні дзвінкі, наприклад: rieds «ранок», Artaug «чи багато», Dog «дай», Grifina «гривна». Замість називного відмінка він іноді записував форми інших відмінків, наприклад: Allaus | Dorff-Bier, Swieſta | Butter, Schaukſta | Löffel. Загалом ця особа погано орієнтувалася в системі литовських закінчень: як і властиво німцеві, часто писала -es, -e замість -as, -a, а подекуди плутала й інші закінчення, наприклад: Schenes «сіно», Miles «милий», Wenes «один», Schimtes «сто», Septinolke «сімнадцять», Trumpoβ «короткий», Uſch triβ Groſchi «за три гроші», du Kāle «дві дороги» тощо. Незнання мови виявляється також у недоречному злитті або поділі слів, наприклад: Armoki «чи вмієш», Artaug «чи багато», Arnā «чи ні», Keip ptoli «як далеко», Aude klos «тканина», per Nakt woti «переночувати», nā per ma nau (=nepermanau) «не розумію». Втім, це можуть бути й друкарські помилки. Слід зазначити, що в цій книжці неточно записано не лише литовські слова, а й слова інших мов, наведені в описах відповідних країн. Приклади польської мови спотворені майже так само, як і литовські. Правопис литовських прикладів надмірно германізований: наприклад, ie замість y (Trieβ «три», Dwielika «дванадцять», rieds «ранок» …), ei замість ai (Keip «як», palleikik «підтримуй», Berteiniβ «четвертина» …), подвоєння приголосних після короткого голосного (Allaus «пива», millo «борошна», Schillingas « шилінг» …). Сполученням літер sch позначено не лише литовський приголосний š, а й ž, навіть африкату dž: Schowis «риба», Awifcha «просо», Schmogus «людина», Melſchu «благословляю, прошу» тощо. Не вдалося знайти даних, які свідчили б, що сам Г. Кірх хоч трохи знав литовську. Найімовірніше, приклади литовської, як і інших мов, записали для нього інші особи. Інформатором, мабуть, був якийсь німець, що тривалий час прожив у Східній Пруссії. 230 3. ЗІНКЯВІЧЮС ЛИТОВСЬКА ЛЕКСИКА В ПУТІВНИКУ ПО ЄВРОПІ 1724 р. Резюме Уперше публікується список литовських слів і фраз, а також відомості про Литву та литовську мову, що містяться в книзі „Leit-Stern der Reisenden“, виданій 1724 р. у Лейпцигу. Встановлено, що книгу було укладено раніше, а опубліковані дані належать до II половини або навіть середини XVII століття. Джерелом литовського тексту стало розмовне мовлення литовців у Східній Пруссії, однак виявляються також деякі елементи інших діалектів. Інформатором автора була невідома особа, найімовірніше німець, який певний час прожив у Східній Пруссії.