Lietuviška specialioji buitinė leksika Smalininkų–Pagėgių vokiečių šnektoje

LIETUVIŲ TERMINOLOGIJA LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA E. GRINAVECKIENĖ ЛИТОВСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ПОБУТОВА ЛЕКСИКА У НІМЕЦЬКІЙ ГОВІРЦІ СМАЛІНІНКАЯ — ПАГЕГЯЯ Контакти західних литовських говірок, якими розмовляє певна частина мешканців Клайпедського, Шилутського та Юрбаркського районів, із місцевою німецькою говіркою, що вживалася тут, досі, можна сказати, не досліджувалися. Зовсім не порушувалося питання про те, як місцеві литовські говірки вплинули на німецьку говірку. Місцеві мешканці цієї території — литовці. Їхня рідна мова — литовська. Однак ця територія, тривалий час (від XIII ст. до 1923 р.) юридично, економічно й політично належачи Німеччині, зазнала певної германізації. У краї поширилася німецька мова. Тому поряд із литовською мовою люди раніше розмовляли тут німецькою говіркою, характерною для Східної Пруссії (Plattdeutsch). З часом завдяки школам та освіті вона вийшла з громадського життя. Її місце посіла нова говірка, близька до літературної німецької мови, з домішкою місцевого колориту. Поряд із рідною литовською нею розмовляли місцеві литовці, а певна їх частина говорить нею іноді й досі. Однак ця говірка, зазнаючи постійного впливу місцевих литовських говірок, відчула певний вплив литовської мови. Крім того, вийшовши з громадського життя, вона швидко зникає, особливо в мовленні молоді. Околиці Смалінинкая—Пагегяя (Юрбаркський і Шилутський райони) — один із тих мовних ареалів, де після Великої Вітчизняної війни нечисленні місцеві мешканці, які залишилися, через зазначені вище обставини поряд зі своєю рідною литовською говіркою2 добре володіють німецькою (пишуть вони переважно лише німецькою3 і нерідко (особливо вдома та між собою) розмовляють німецькою навіть тепер. Унаслідок контактування говірок двох мов у цій місцевості в кожній із них з’явилося чимало елементів, характерних для системи іншої мови. Найпомітніший вплив спостерігається в лексиці. У 1961—1973 рр., досліджуючи литовські говірки цього краю та збираючи діалектний матеріал для «Атласу литовської мови», у місцевій німецькій говірці ми записали кілька десятків литовських слів — здебільшого в селі Антшвенчяй поблизу Смалінинкая та в селі Бітенай поблизу Пагегяя. 1 Žr. Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, II, Vilnius, 1968, p. 154—156. 2 Apie šio krašto šnektą plačiau žr. A. Salys, Lietuvių kalbos tarmės, Kaunas, 1935, p. 53—62; E. Grinaveckienė, Kai kurios lietuvių kalbos tarmių ypatybės, — Lietuvių kalbotyros klausimai (toliau LKK), V, Vilnius, 1961, p. 161—165; Lietuvių kalbos tarmės (chrestomatija), Vilnius, 1970, p. 174—178. 3Місцеві мешканці навчалися в німецьких школах. 197 … слів⁴, пов’язаних із життям землеробів. Тут їх подано в алфавітному порядку. Bétenbartsch⁵ гібр. «суп із червоного буряка»: wir haben heute Bétenbartsch gekocht, пор. литовське запозичення зі слов’янських мов barščiai, а також східнопрусське німецьке діал. Bartsch «борщ» (A. Sabaliauskas, Lietuvių kalbos leksikos raida, — LKK VIII, Vilnius, 1966, p. 96). Bijónen «півонії» (Paeonia): die Bijónen blühen, пор. литовське запозичення зі слов’янських мов bijūnai, а також східнопрусське німецьке діал. Bijon «півонія» (LKK VIII 96). Blätterbartsch гібр. «суп із листя та стебел червоного буряка»: Blätterbartsch schmecken mir gar nicht, пор. Betenbartsch. Bótten «боти, високе жіноче гумове взуття»: mit Bótten kann man durch Dreck gehen, пор. литовське запозичення зі слов’янських мов bótai. Brotkückel гібр. «буханець хліба»: wo hast du den Brotkückel gelegt, пор. Kückel. Géntis «рідня»: wenn Géntis kommen, dann Feiertag ist, пор. лит. gentys. Grícken «гречка»: die Grícken werden auf Sandboden angebaut, пор. литовське запозичення зі слов’янських мов grikiai, східнопрусське німецьке діал. Grick, Grícken (LKK VIII 97). Gríckenbrei гібр. «гречана каша»: wir haben Gríckenbrei gekocht, пор. Grícken. Júckas «суп із гусячої крові, сушених яблук і картопляних галушок»: wir hatten Júckas gekocht, aber mir schmeckt Júckas nicht, denn da ist alles durcheinander, пор. лит. jukà, діал. jùkas (Jurbarkas). Судячи з форми, Júckas, безперечно, запозичено через литовські говірки. Однак і сама основа цього слова juk-, яка має в литовській мові чимало безсумнівних споріднених слів, як-от jau-ti, jauk-ti «мішати», jūk-ti «мішатися», sujūk-ti «перемішатися» тощо, мабуть, також не є в литовській мові слов’янізмом. Щоправда, A. Brückner, Pr. Skardžius, E. Frenkelis виводять її зі слов’янського jucha⁶, проте Fr. Slavskis наводить цю думку вже з певним сумнівом: «…z pol.: niem. Jauche „гноївка, рідина з гною“…, можливо (курсив наш), і лит. jukà „чорна юшка“⁷. Оскільки ця основа відома багатьом індоєвропейським мовам (серед них також санскриту та давньогрецькій), то, найімовірніше, і литовське jukà, як і наведені вище інші споріднені слова, належить до лексики давньої індоєвропейської мови. Kádick «ялівець»: der Kádick ist meist nur ein Strauch, selten ein Baum, пор. лит. діал. kadigỹs, латис. kadagỹs, східнопрусське німецьке діал. Kaddig, Kaddik (LKK VIII 97). Досліджуване слово зберегло довготу наголошеного a литовського відповідника; пор. kãdagi. Kádicksbeeren гібр. «ягоди ялівцю»: die Kádicksbeeren im Herbst sind blau, див. Kádick. ⁴ Авторка статті щиро дякує місцевим жителям цього краю — народній мисткині Lidijai Meškaitytei та її батькам Onai і Jonui Meškaičiams, які мешкають у селі Antšvenčiai Смальнинкської околиці Юрбаркського району, за надану частину записаної лексики та перевірку всього матеріалу. ⁵ Тут і далі знаком спадного наголосу позначено місце наголосу в наведених литуанізмах. ⁶ Žr. Die slavischen Fremdwörter im Litauischen von A. Brückner, Weimar, 1877, p. 88; Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen von Pranas Skardžius, Kaunas, 1931, p. 91; E. Fraenkel, Litauisches etymologisches Wörterbuch (toliau LEW), Göttingen, 1962, p. 199. ⁷ Пор. Fr. Sławski, Słownik etymologiczny języka polskiego, I, Kraków, 1952—1956, p. 585—586. 198 Kalóschen «калоші»: він вийшов у калошах, пор. лит. запозичення kaliōšai, що прийшло через поляків (LEW 209). Kántschuck «шкіряний батіг»: хочеш батогом, пор. лит. запозичення зі слов’янських мов kańčiukas. Щодо місця наголосу пор. Baltistica, VIII(2), Vilnius, 1972, 203. Kissel «вівсяний кисіль»: кисіль варять із вівсяного борошна, пор. лит. діал. kyšelis, пол. kišielius, східнопрус. нім. діал. Kissel (LKK VIII 97). Kírmin ts «черв’як»: диви-но, який довгий і товстий черв’як, пор. лит. діал. kírminė (Jurbarkas), пол. kírminas. Klēte «комора»: Klēte — це комора для запасів, пор. лит. діал. klētė, пол. klētis, східнопрус. нім. діал. Klete (LKK VIII 97). Klíbbas «клинець»: цей ніж — старий Klíbbas, пор. лит. klibapeilis, klíbis, klíbius: klibėti; східнопрус. нім. діал. Klibbacksch «ніж із загнутим лезом» (LKK VIII 97). Kódder «ганчірка»: Kódder брудний, пор. лит. skūduras. Щодо відповідності sk: k пор. лит. (s)kerdžius, (s)káutis, (s)krėgždė та ін. Це слово, найімовірніше, запозичили й східнопрусські німецькі говірки⁸, оскільки в жодному іншому словнику німецької мови його не зафіксовано. Похідне від нього слово з H. Frišbyro словника kodderig «нікчемний, поганий» безпідставно потрапило також до «Німецько-литовського словника» D. Šlapoberskis⁹. Kriwúlle «така палиця з прикріпленим до неї письмовим повідомленням»: нам принесли Kriwúlle, пор. лит. krivūlė, krivūlė, східнопрус. нім. діал. Kriwūle (LKK VIII 98). Krúschkis «груша»: Krúschkis бувають різних сортів, пор. лит. запозичення зі слов’янських мов grišė, діал. griūškė «погана, хирлява груша» (Jurbarkas). Kúckel «буханець»: я купив буханець хліба, пор. лит. kūkulís. Kúijel «кнур»: наш Kúijel ще молодий, пор. лит. запозичення зі слов’янських мов kuilýs, східнопрус. нім. діал. Kuijel (LKK VIII 98). Kújelfleisch гібр. «м’ясо кнура»: Kújelfleisch неїстівне, див. Kúijel. Kúpst «купина»: на лузі багато купин, пор. лит. kūpstas, східнопрус. нім. діал. Kupst (LKK VIII 98). Kúpstenbildung гібр. «дюни», пор. лит. kūpstas. Lánkas «луки»: ми поїдемо на Lánkas по сіно, пор. лит. laṅkos, діал. laṅkas (Jurbarkas). Lórbas «ледар»: що ти там знову витворяєш, Lórbas, пор. лит. liūrbis, східнопрус. нім. діал. Lórbas (LKK VIII 98). Mágritsch «магари́чі»: wer wird uns Mágritsch geben, пор. литовське запозичення зі слов’янської magaryčios, діал. magryčios, східнопрусський німецький діал. Magritsch (LKK VIII 98). Máldininker «учасник молитовних зібрань, відвідувач молитовного дому»: die Máldininker ziehen von Ort zu Ort, пор. литовський діал. maldininkas (Jurbarkas), східнопрусський німецький діал. Maldininker (LKK VIII 98). Merjéll «наймичка, найми́тка»: das ist eine fleissige Merjéll, пор. литовський діал. mergelė (Pagėgiai), польське mergėlė, східнопрусський німецький діал. Mergell (LKK VIII 98). 8 Див. Preussisches Wörterbuch Ost- und Westpreussische Provinzialismen in alphabetischer Folge von H. Frischbier, Berlin, 1882, p. 399. 9 D. Šlapoberskis, Vokiečių-lietuvių kalbos žodynas (II le id.), Vilnius, 1972, p. 542. 199 Meschkínnis «горілка з медом»: Meschkínnis ist ein guter Getränk, пор. литовське meškinis. Mútrus «певний різновид хустки заміжніх жінок»: die Frau hat sich einen Mütrus aufgebunden, пор. литовське mūturas, східнопрусський німецький діал. Múmuras (LKK VIII 98). Nuogális «той, хто залишився голим»: ах ти, Nuogális, міг би принаймні щось одягнути. Pággel «палиця»: Pággel не горить: він надто мокрий. Páuten «чоловічі статеві органи», пор. литовське paũtai, східнопрусський німецький діал. Pauten (LKK VIII 98). Pelúd «полова»: віднеси полову в Pelúd, пор. східнопрусський німецький діал. Pelud (LKK VIII 99). Pípack «пиріг»: ми спечемо добрий Pípack, пор. литовське запозичення зі слов’янської pyrágas, діал. pýragas, східнопрусський німецький діал. Pirack (LKK VIII 99). Plíckkugelis «запечена каша з тертої картоплі без жиру»: ми спекли лише один Plíckkugelis, пор. литовський діалектний гібрид plikugelis (Jurbarkas). Púkis «йорж (Acerina cernua)»: Púkis — колюча риба, пор. литовське pū̃kis, східнопрусський німецький діал. Pukis (LKK VIII 99). Ráinus «Rainius, ім’я рудого кота»: наш Ráinus знайшов мишу, пор. литовський діал. Raĩnus (Smalininkai) < Raĩnius. Scháckel «сучок, галузка»: Scháckel добре горить, пор. литовське šakalỹs. Schlórre «дерев’яний черевик без задника»; переносне «розпусна жінка»: Schlórren завеликі; ах ти, стара Schlórre, пор. литовське šliùrė. Досі мовознавці одностайно стверджують, що лит. šliùrė є германізмом10. Однак у зазначених джерелах цю думку лише констатують, але ніхто її не довів. Аргумент, що це слово відоме німецьким говіркам Східної Пруссії, на нашу думку, недостатній для обґрунтування цієї думки. Відсутність цього слова в будь-яких інших словниках німецької мови дає підстави засумніватися в ній. Слово šliùrė у зазначених значеннях широко відоме в Литві, а також і в Латвії (у Латвії воно добре відоме ще й в інших значеннях11), тож чи не було б надійніше припустити його балтійське походження й вважати спорідненим за коренем із семантично дуже близькими до нього šliùrti «розмокати, розпливатися, ставати м’яким» (пор. pašliùręs «розмоклий» kėlias; не виспавшись, тому розкуйовджена), šliùrinėti «тинятися» та іншими похідними. Schúdwabbel «гнойовий жук (Geotrupes stercorarius)»: ein Schúdwabbel fliegt na und wie, пор. лит. діал. šídvabalis, див. Wábbel. Schúppinis «страва з різних продуктів»: Fastnacht feiert Katz und Maus, Schúppinis gibts in jeden Haus, пор. лит. діал. šùpinis (Смалінінкай), східнопрус. нім. діал. Schuppinne (LKK VIII 100). Trusch «кролик»: wir haben sieben Trüschen, пор. лит. triušis, діал. trùšis. Trüschenfleisch гібр. «кролятина»: Trüschenfleisch soll gesund sein, див. Trusch. Wábbel «жук»: da fliegt der kleine Wábbel, пор. лит. діал. vàbals (Пагегяй), лат. vábalas, східнопрус. нім. діал. Wabbel (LKK VIII 100). 10 K. Alminauskis, Die Germanismen des Litauischen, Kaunas (išleidimo metai nenurodyti), 129; LEW 1007; LKK VIII 94. 11 Див. K. Mūlenbacha Latviešu valodas vārdnīca, редагував, доповнив і продовжив J. Endzelīns, IV, Рига, 1929–1932, с. 75–76. 200 Warschkėtschai «страва з борошна з сиром, нарізана великими товстими шматками»: Warschkėtschai aus Quark, Ei und Mehl kann man schnell zu bereiten, пор. лит. діал. varškėčiai (Смалінінкай), пол. varškėčiai. Wäschkodder гібр. «ганчірка»: in der Küche braucht man ein Wäschkodder, пор. Kodder. Wėnter «вентер»: wir haben zwei Wėntern, пор. прус. нім. діал. Wenter (LKK VIII 100), лит. vėnteris. Наведені литуанізми з місцевого німецького говору околиць Смалінінкай—Пагегяй є винятково специфічними термінами, пов’язаними з повсякденною діяльністю людини, і без винятку іменниками. Більшість із них за формою цілком збігається з відповідною литовською формою, уживаною в місцевому литовському говорі. Наприклад, слова Merjėll, Nuogállis, Pággel, як і в тому литовському говорі, зберегли короткі давні наголошені a, e (пор. mergėlė, nuogális, pàgali, а слово Kirmints увійшло сюди з випадним рухомим кінцевим a, тобто в такій формі, у якій його вимовляють у місцевому литовському говорі (пор. літ. kirmìnas); у слові Lánkas також збережено властиве діалекту закінчення (пор. літ. lañkos). Трапляються випадки, коли запозичення зберігає характерне для говору, з якого слово потрапило, наголошення, наприклад: Máldinin-ker (пор. літ. maldinìnikas). У запозиченнях найчастіше зберігається також характерна для литовського говору вимова приголосних, наприклад: Ráinus, Warschkėtschai (пор. літ. Raiñius, varškėčiai). Зафіксувати запозичень з інших частин мови не вдалося. Найцікавіше те, що в місцевому німецькому говорі не зафіксовано жодного дієслова — найжиттєздатнішого елемента мови, а цей говір запозичує з литовської лише те, чого сам не мав. Усе це, безперечно, свідчить про те, що взаємні контакти двох мовних систем на цій території не були дуже інтенсивними. Э. ГРИНАВЯЦКЕНЕ ЛИТОВСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ПОБУТОВА ЛЕКСИКА В НІМЕЦЬКОМУ ГОВОРІ В ОКОЛИЦЯХ СМАЛІНІНКАЙ І ПАГЕГЯЙ ЛИТОВСЬКОЇ РСР Резюме Околиці Смалінінкай і Пагегяй (Юрбаркський і Шилутський райони Литовської РСР) є одним із тих ареалів, де місцеві жителі, які тривалий час перебували під владою Німеччини, й досі говорять як рідним литовським говором, так і німецькою (німецькою переважно розмовляють лише в родині). Унаслідок цього в їхньому німецькому говорі простежується певний вплив литовської мови. У статті звертається увага на лексичні запозичення в місцевому німецькому говорі та розглядається близько 50 зафіксованих у ньому лексем литовського походження, записаних автором під час збирання діалектного матеріалу для «Атласу литовської мови» у 1961—1973 рр. Усі зафіксовані лексичні литуанізми — іменники, що є специфічними термінами, пов’язаними з повсякденним життям людини. Майже всі вони за формою близькі до своїх прямих відповідників, уживаних у місцевому литовському говорі, наприклад: у словах Merjėll «слуханка», Nuogállis «голодранець», Pággel «коліно», Wäbbel «жук» тощо наголошені a, e збереглися короткими. Kirmints «черв’як», Lánkas «луки» вживаються з фонетично скороченими закінченнями, як і в місцевому литовському говорі (пор. лит. літ. мова mergėlė, nuogális, pàgali, vãbalą, kìrmìnas, lañkos). Трапляються випадки, коли запозичення зберігає характерне для литовського говору наголошення 201 (наприклад, Mâldininker «огородолець»), властива литовській говірці вимова окремих приголосних (наприклад, Ráinus «строкатий кіт», Warschkėtschai, пор. літ. мову Rainius, varškėčiai) та ін. Запозичень, що належать до інших частин мови, у досліджуваному ареалі не зафіксовано. Важливо й те, що в ньому не записано жодного литовського дієслова — найжиттєздатнішого елемента мови. Як правило, місцевою німецькою говіркою запозичувалися лише ті слова, яких у ній не було. Усе це свідчить про те, що контакти між двома різними мовними системами в цьому ареалі не були інтенсивними.