Dėl keleto socialinių terminų K. Širvydo raštuose

IŠ LIETUVIŲ KALBOTYROS ISTORIJOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XX (1980) J. KARACIEJUS ЩОДО КІЛЬКОХ СОЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ У ПРАЦЯХ К. ШИРВІДАСА Серед усіх книжок литовською мовою, що з’явилися у XVII ст. у Великому князівстві Литовському, вирізняються праці К. Ширвідаса. По-перше, його «Punktai sakymų» були не перекладом з іншої мови, а оригінальними проповідями, які автор сам переклав польською мовою; по-друге, К. Ширвідас першим у Литві уклав і видав словник «Dictionarium trium linguarum», у якому до польських і латинських слів подав литовські відповідники, запозичуючи їх із живої народної мови, створюючи новотвори або пояснюючи польські й латинські слова різними словосполученнями. Оскільки «Punktai sakymų» — це книжка церковного змісту, у якій переважає церковна термінологія, а соціальних термінів (не запозичень) небагато, то «Dictionarium linguarum», очевидно, мав би бути кориснішим із цього погляду. На жаль, сказати так можна не зовсім, бо словник К. Ширвідаса не є тлумачним: у ньому автор подав лише литовські еквіваленти польських і латинських слів. Зрозуміло, що з цієї причини в ньому недостатньо виразно висвітлено також семантику й уживання литовських слів того періоду (звісно, а отже й соціальних термінів)1. Тому говорити про вживання соціальних термінів у працях К. Ширвідаса (і не лише К. Ширвідаса) непросто, адже нині ми точно не знаємо, як називали той чи інший соціальний інститут того часу і взагалі, чи мав він литовську назву, бо різні документи писалися іншими мовами. Отже, про деякі соціальні терміни, що трапляються у старих писемних пам’ятках, нині можна говорити досить апріорно. Те саме можна сказати й про вживання соціальних термінів у працях К. Ширвідаса. Крім того, вживання таких термінів у його працях дуже різниться: одні знаходимо лише в «Punktai sakymų», інші — тільки у словнику, або ті самі соціальні терміни в «Punktai sakymų» вживаються в одному значенні, а у словнику — в іншому, і навпаки. Дуже мало соціальних термінів уживаються в однакових значеннях і в «Punktai sakymų», і у словнику. Це пояснюється тим, що К. Ширвідас писав «Punktai sakymų» литовською мовою, а для словника добирав литовські відповідники до польських і латинських слів із словників Н. Фолькмара та Г. Кнапського, якими користувався2. Тут ітиметься не про всі соціальні терміни, що трапляються у працях К. Ширвідаса, а лише про кілька з них, які частіше й різноманітніше вживаються в «Punktai sakymų» та словнику, тим паче що значення кожного соціального терміна у працях К. Ширвідаса викликає чимало запитань. 1 Пакалка К. Первый литовский словарь. Автореферат канд. дис. В., 1964, с. 11—12. 2 Pakalka K. Dėl K. Širvydo „Dictionarium trium linguarum“ lenkiškosios dalies šaltinio. — MA Darbai, 1960, t. 1(8), p. 229—233; Pakalka K. Iš K. Širvydo „Dictionarium trium linguarum“ žodyno istorijos. — LKK, 1960, t. 3, p. 280. 101 1. РІД Термін giminė належить до тих термінів, які вживаються для називання соціальних груп. У працях К. Ширвідаса таких термінів не дуже багато. Це, мабуть, можна пояснити тим, що в «Punktai sakymų» і словнику те саме слово порівняно часто вживається в багатьох значеннях, тобто там, де, з погляду сучасності, ми очікували б різних назв, К. Ширвідас уживає одну назву. Можливо, тут позначилася відносно коротка писемна традиція або діалекти, на основі яких писав той чи інший автор. Крім того, у працях К. Ширвідаса не знаходимо таких давніх соціальних термінів, як tauta, liaudis, які трапляються у працях М. Дауґші, що писав дещо раніше. Чому так — сказати нелегко, адже є підстави вважати, що К. Ширвідас був знайомий із працями М. Дауґші3 (тим паче що в той час на території сучасної Литви литовські книжки з’являлися нечасто). Звісно, можна припустити, що ці слова були мало відомі східноавкштайтським говорам, і тому замість них К. Ширвідас уживав слова, краще знайомі східним литовцям, — giminė ir žmonės; пор. у виданні словника 1713 р. (п’ятому)4 польськ. lud, лат. populus = лит. žmonės (с. 137). Але може бути й інша причина, якої ми нині чітко не знаємо. Giminė у «Punktai sakymų» К. Ширвідаса та в «Dictionarium trium linguarum» уживається в значеннях, не властивих сучасній литовській літературній мові. Можливо, за часів К. Ширвідаса семантичне поле giminės було ширшим. Щоправда, поки ми не маємо історичного словника литовської мови, дуже важко говорити про семантичний діапазон того чи іншого слова (у цьому разі giminės), тим паче що й в академічному «Lietuvių kalbos žodynas» для ілюстрації значень giminės, за винятком восьмого значення цього слова — «покоління», до якого наведено сторінку п’ятого видання словника К. Ширвідаса, інших прикладів із його праць немає5. У «Dictionarium trium linguarum» К. Ширвідаса, схоже, до різних польських і латинських слів подається один литовський відповідник giminė, наприклад: польськ. národ, лат. natio, gens (tis f.), genus (eris n.) = лит. giminė (SzDi 168); польськ. pokolenie, лат. stirps (is f.), progenies (ei f.) = лит. giminė (SzDi 269); польськ. plemię / naród, лат. semen, soboles, progenies, propago = лит. giminė, weysle (SzDi 253); польськ. ród, лат. genus, notales, stirps, stemma = лит. giminė (SzDi 316). Отже, К. Ширвідас уживав giminę у дуже узагальненому значенні: ні в «Punktai sakymų», ні частково у словнику він не подає при ньому жодних інших пояснювальних слів, які дуже часто трапляються у «Postilė» М. Дауґші й неабияк допомогли б у конкретному випадку встановити, у якому значенні вжито giminė, адже з контексту й польського перекладу (маються на увазі «Punktai sakymų») це не завжди зрозуміло. Тому апріорно можна припустити, що в першому випадку giminę К. Ширвідас уживав у словнику не для називання групи людей, пов’язаних кровною спорідненістю, а етнічної групи, тобто у значенні «народу, нації», можливо, й «люду» — 3 Pakalka K. Iš K. Širvydo „Dictionarium trium linguarum“ žodyno istorijos. — LKK, t. 3, p. 287. 4 Використано це видання «Dictionarium trium linguarum» К. Ширвідаса. Далі словник К. Ширвідаса позначається скороченням SzDi, а «Punktai sakymų» (використано фототипічне видання Ф. Шпехта 1929 р.) — SP. 5 Lietuvių kalbos žodynas. V., 1956, t. 3, p. 309–310. 102 …ме. У значенні «народи, нації» giminė, здається, вживається в таких реченнях із «Пунктів проповідей»6: Зберу всі народи в долині Йосафата / і судитиму їх там. Пор. польський переклад: Зберу / приведу всі народи до долини Йосафата й судитиму тебе там. SP I 4. Корінь Єссея, що стоїть знаменом для людей / йому народи молитимуться. — Корінь Єссея / що стоїть знаком для людей / йому народи молитимуться. SP I 191. Третя мова / зворушила багатьох / і розсіяла їх із народу до народу. — Третя мова / зворушила багатьох / і розігнала їх із народу до народу. SP II 76. …і щоб в ім’я його проповідували покаяння й відпущення гріхів по всіх народах. — …щоб в ім’я його проповідували покаяння й відпущення гріхів по всіх народах. SP II 253. У другому випадку К. Ширвідас, імовірно, вживав у словнику giminę у значенні «покоління»7. Дещо складніше говорити про вживання giminės у значенні «покоління» в «Пунктах проповідей». Хоча в польському тексті проповідей К. Ширвідас подекуди, як і в словнику, перекладає giminę польським словом pokolenie, але зі контексту значення литовського слова неясне, наприклад: Сядете на дванадцяти престолах, судячи дванадцять колін Ізраїлевих. — Сядете на дванадцяти престолах, судячи дванадцять поколінь Ізраїля. SP I 5. Щоправда, у «Пунктах проповідей» трапляються майже ідентичні речення, у яких giminė в одному місці перекладається польським словом pokolenie, а в іншому — naród. Наприклад: Тієї зими були святі апостоли й інші перші християни з юдейського роду, які мали велику святість… — Тієї зими були святі апостоли й інші перші християни з юдейського коліна, які мали велику святість… SP I 344. …ті християни з юдейського роду — апостоли й інші їхньої крові — будуть дуже святими, їхня праведність і святість розіллються, мов повінь. — Ці християни з юдейського народу — апостоли й інші їхньої крові — будуть дуже святими, їхня праведність і святість розіллються, мов повінь. SP I 344. У цих реченнях giminė, здається, відповідає вже цитованому третьому випадку зі SzDi і вживається у значенні «порода», а іноді також «плем’я», «народ» (пор. польське plemię / naród, лат. semen, soboles, progenies, propago = лит. giminė, wysle SzDi 253). У значенні «порода» giminė вживається і в таких реченнях: Згадка й перелічення різних панів і зверхників вказує на дуже велику ганебну розпусту юдейського народу… — Згадка й перелічення різних панів і начальників показує дуже велику ганебну розпусту юдейського народу… SP I 124. Загинув би був увесь рід людський навіки… — Загинула б уся людська родина навіки… SP I 231. У четвертому випадку для пояснення польських рід і латинських рід, походження, плем’я, родовід слів у SzDi слово рід, мабуть, уживається не в одному, а в кількох значеннях. Зважаючи на те, що в давній польській мові рід уживалося у значеннях «стать;» 6 Оскільки giminę К. Ширвідас перекладає кількома польськими словами, то поруч із литовськими реченнями, у яких уживається giminė, подаються також їхні польські відповідники. 7 Словник литовської мови, т. 3, с. 309. 103 «рід; народ; покоління; родина; народження»⁸ та значеннями латинських слів можна припустити, що в цьому випадку giminė подано зі значеннями «нащадки; покоління, близькі родичі», а іноді, мабуть, і «сім’я». У «Punktuose sakymų» помічено одне речення, у якому giminė, імовірно, вжито у значенні «сім’я», наприклад: Teyp broliey Jozepho ne nori io ażu karaliu turet | iog iaunesnių ażu iuos ir ligus iiemus buwo giminey. – Tak Jozepha niechcieli bracia za krolamieć | że młodszym był y w vrodzeniu im rownym. SP I 75–76. Крім того, у «Punktuose sakymų» giminė часто вживається зі словами-поясненнями aukšta, didi у значенні «походження, шляхетність». Наприклад: …тому зважай на чималу увагу, якщо шляхетного роду | якщо вродливий | якщо багатий | якщо зі старої родини й походить із поважного дому… – тому не мала увага, якщо високого роду | якщо вродливий | якщо багатий | якщо зі старої родини й виходить із поважного дому… SP I 75. Але високе походження | багатство | одяг мало допомагають у доброму врядуванні… – Але високородження, багатство | одяг мало сприяють доброму врядуванню…SP I 76. Та все ж були не з великих родин | ані з високих домів, а прості… — …були не з великих родин | ані з високих домів, але прості… SP I 298. Дивно, чому люди, особливо знатного роду | і посаджені на високі престоли, не люблять правди… – Є чому дивуватися | чому люди | особливо | знатного походження | і ті, що сидять на високих кріслах | не люблять правди? SP II 137. Підсумовуючи, можна, мабуть, констатувати, що К. Ширвідас уживав giminė у значеннях «народ, нація; покоління; плем’я, рід; близькі родичі, нащадки, сім’я?; походження». Однак, перекладаючи «Punktus sakymų» польською мовою, він, імовірно, з огляду на багатозначність окремих польських слів у тогочасному вжитку або з міркувань стилістичного характеру добирав різні польські відповідники для того чи того значення giminė. 2. ПЛЕМ’Я Крім giminė, у SzDi також знаходимо слова gentis, gentystė, які, судячи з польських і латинських слів у словнику, вживалися не лише у значенні giminė, giminystė, а перше, як видається, також і у значенні gentis, оскільки польське krewność / powinowáctwo z iedney krwie, лат. consanguinitas у SzDi (с. 113) пояснюється литовськими словами gintiste, gintis, а польське rodźina, лат. cognatorum multitudo (SzDi 316) — щоправда, з відсиланням V. powinowactwo (для останнього та латинських слів cognatio, necessitudo fraterna, etc.: propinquitas (SzDi 286) подано литовський відповідник gimtiste = gentystę⁹), — пояснюється литовськими словами gintis, gintiste. Виходить, що в цьому випадку gentis, gentystė вживається на позначення не групи людей, пов’язаних безпосередньо кровними узами, а радше групи близьких людей, об’єднаних соціальними зв’язками. 8 Reczek S. Podręczny słownik dawney polszczyzny. Wrocław—Warszawa—Kraków, 1968, p. 428–429. 9 Lietuvių kalbos žodynas. t. 3, p. 315. 104 3. РОДИНА Одразу слід сказати, що це слово К. Ширвідас уживав не так багатозначно, як рід, хоча й значення цього слова у «Punktų sakymų» не завжди зрозумілі. Щоправда, і в проповідях, і в словнику К. Ширвідас перекладає родину одним польським словом czeladź (пор. пол. czeladź, лат. familia, famuntium = лит. sieimina SzDi 35). Але в давній польській мові czeladź найчастіше вживалося в таких значеннях: рід, покоління, родина, familia10. Тому в «Punktuose sakymų» знаходимо речення, з яких не зовсім зрозуміло, у якому значенні вжито родину. Напр.: Щоб п’яними своїми розпустами | мерзотами | та іншими лихими вчинками дітей | жінок | слуг | челядь дратували або до злого підштовхували. SP I 253. Коли Господь залишає синів | слуг | та челядь, | не має до них співчуття | не забороняє їм чинити зло. SP I 254. Здається, в обох реченнях К. Ширвідас уживає родину не в узагальнювальному значенні й не у значенні «всі домашні люди (свої й чужі)»11, а в ще ширшому. Можливо, до поняття родини К. Ширвідас зараховує всіх близьких і родичів або інших осіб, пов’язаних із родиною тими чи тими зв’язками. У «Пунктах висловів» родина у значенні «всі домашні люди (свої й чужі)», тобто члени сім’ї, слуги й наймити, вживається порівняно часто, наприклад: Priliginta ira karaliste dangaus žmoguy szeyminos wieszpati, kuris iszėjo taba vnksti sumditu darbiniku winičion sawo. SP I 317. Teyp Juobas S. sawo šieyminay perleydzawo bilinet su sawim. SP II 134. Як відомо, у східних, а частково й сусідніх із ними та південних верхньолитовських говірках здавна дружини слово родина вживається також у значенні «сім’я». Тому, мабуть, не варто сумніватися, що східний верхньолитовець К. Ширвідас також уживав родину у значенні «сім’я». Пор.: Jr iau butu teyp parważiawis | kad ne gera butu sze ymina ii užutüreius… SP II 181. Можна також додати, що в «Пунктах висловів» К. Ширвідас час від часу вживав у значенні «сім’я» запозичене слово familija, подаючи поруч литовське пояснення namai — пор.: Ažulaykimas gimines ir familias aba namu. – Lenkiškai verčia: Przyczyna| zachowanie rodziny y famili ey abo domu. SP I 231. Таке вживання цих слів у процитованому реченні, здається, стилістично мотивоване, адже в написаній польською мовою передмові («Przedmowa do czytelnika») К. Ширвідас зазначає, що свої проповіді він адресує не лише «простим», а й «освіченим» слухачам (і читачам). Мабуть, там, де К. Ширвідасу здавалося, що литовське слово може бути незрозумілим слухачам (і читачам), він уживав також запозичення, хоча загалом у своїх працях уникав чужомовних слів. 4. ПІДДАНИЙ Велику соціальну групу в кожному класовому суспільстві становлять люди нижчого стану — піддані. На думку істориків, у литовських писемних пам’ятках XVI ст. для називання підданих уживали два слова — литовське veldamas і, мабуть, запозичене з польської мови- 10 Rec zek S. Min. veik., p. 53. 11 Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1972, p. 807. 105 мови слово paduonis12. Щоправда, поряд із paduonis у давніх писемних пам’ятках частіше вживаються padonas, padonasis та інші форми цього запозичення13. Згадані форми цього запозичення (тобто padonas, padonasis) у значенні «підданий» час від часу вживав і К. Ширвідас, наприклад: Бо король нічого не бере від своїх підданих. SP I 243. Наприкінці підданих можна й тілом своїм карати / мучити / ув’язнювати… SP II 154. Бо царство Христове робить своїх підданих вільними від гріха / від рабства диявола. SP II 155. Однак padonas, padonasis трапляються лише у «Пунктах проповідей». У словнику К. Ширвідаса цього запозичення не знаходимо. У ньому польське poddany, лат. subiectus, subditus mancipatus adiciu він пояснює литовським словом waldonas (див. SzDi 260), яке за словотвірною будовою відрізняється від ужитого М. Даукшею veldamo: Бо які є старші, такі є й їхні піддані, або ті, ким вони правлять, і вони їм панують. SP I 124. Підданим належить слухатися їх, виявляти пошану й виконувати все, що їм належить. SP I 135. На Єровоама часто нарікають у Писанні, бо він, будучи царем, підштовхнув своїх підданих до тяжкого гріха, тобто до язичництва. SP I 295. Асуер хотів запросити царів на бенкет для своїх підданих, особливо найвельможніших… SP II 94. Наука тут пропонує найвеличнішим світу спитати своїх підданих, чи вони перед ними винні? SP II 134. Крім того, на тій самій сторінці словника польське poddánstwo, лат. subiectio К. Ширвідас також пояснює литовським словом waldonibe. І waldonas, і waldonybė, вочевидь, не є новотворами К. Ширвідаса, оскільки waldoną уживали С. Вайшнорас («Margarita Theologi-ca», 1600 р.), Й. Телега («Kniga Nobaznistes Krikščioniszkos…», 1653 р.) та інші автори. Імовірно, waldonas тоді вживалося як синонім veldamo. Словник і проповіді К. Ширвідаса, як і всі давні писемні пам’ятки, є цінним джерелом для пізнання історії литовської соціальної термінології. У них можна опосередковано виявити назви соціальних відносин і соціальних груп того часу. Ю. КАРАЦЕЮС ПРО ДЕЯКІ СОЦІАЛЬНІ ТЕРМІНИ У ТВОРАХ К. ШИРВІДАСА Резюме Твори К. Ширвідаса посідають виняткове місце серед писемних пам’яток литовської мови XVII ст. Свої проповіді («Punktai sakymų») він не перекладав з іншої мови, а сам написав тогочасною литовською мовою, а потім переклав їх польською. Як відомо, він першим уклав і опублікував тримовний словник «Dictionarium trium linguarum», у якому підібрав литовські відповідники до польських і латинських слів. Однак, попри оригінальність твору К. Ширвідаса, вживання слів та особливості їхнього значення (у цьому разі соціальних термінів) не завжди зрозумілі. Це, мабуть, залежить від кількох причин, і визначити їх тепер майже неможливо. 12 Jurginis J. Baudžiavos įsigalėjimas Lietuvoje. V., 1962, p. 204. 13 Словник литовської мови. В., 1973, т. 9, с. 51, 60–61. 106 У статті, з посиланнями на словник і проповіді К. Ширвідаса, розглядаються такі соціальні терміни литовської мови, як giminė, gentis, šeimyna, valdonas. З усіх цих термінів К. Ширвідас найчастіше вживав у різних значеннях слово giminė. Судячи з польських і латинських слів у словнику та з контексту «Punktai sakymų», К. Ширвідас уживав слово giminė у значеннях «нація, народ; покоління; плем’я; рід; нащадки, близькі, рідня; сім’я (?); походження», а слово gentis (gentystė) — у значеннях «рідня; плем’я». Слово šeimyna К. Ширвідас переважно вживав у значеннях «челядь; сім’я». Для позначення поняття «підданий» у словнику К. Ширвідаса подано лише литовське слово valdonas, а в «Punktai sakymų» поряд із valdonas знаходимо також запозичення слов’янського походження — padonas, padonasis.